КАТЕГОРІЯ БЕЗВІДНОСНОЇ МІРИ ОЗНАКИ В СЛОВ’ЯНСЬКИХ І ГЕРМАНСЬКИХ МОВАХ: СЕМАНТИКА, СТРУКТУРА ФОРМ : КАТЕГОРИЯ безотносительно МЕРЫ ПРИЗНАКИ В СЛАВЯНСКИХ И германских языках: семантика, СТРУКТУРА ФОРМ



  • Название:
  • КАТЕГОРІЯ БЕЗВІДНОСНОЇ МІРИ ОЗНАКИ В СЛОВ’ЯНСЬКИХ І ГЕРМАНСЬКИХ МОВАХ: СЕМАНТИКА, СТРУКТУРА ФОРМ
  • Альтернативное название:
  • КАТЕГОРИЯ безотносительно МЕРЫ ПРИЗНАКИ В СЛАВЯНСКИХ И германских языках: семантика, СТРУКТУРА ФОРМ
  • Кол-во страниц:
  • 200
  • ВУЗ:
  • ГОРЛІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІНОЗЕМНИХ МОВ
  • Год защиты:
  • 2005
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
    ГОРЛІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІНОЗЕМНИХ МОВ


    НА ПРАВАХ РУКОПИСУ


    ДОРОШЕНКО ЛАРИСА ОЛЕКСАНДРІВНА

    УДК 81’366’37


    КАТЕГОРІЯ БЕЗВІДНОСНОЇ МІРИ ОЗНАКИ В СЛОВ’ЯНСЬКИХ І ГЕРМАНСЬКИХ МОВАХ: СЕМАНТИКА, СТРУКТУРА ФОРМ

    СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 10.02.15 ЗАГАЛЬНЕ МОВОЗНАВСТВО
    ДИСЕРТАЦІЯ НА ЗДОБУТТЯ НАУКОВОГО СТУПЕНЯ КАНДИДАТА ФІЛОЛОГІЧНИХ НАУК

    НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:
    ДОКТОР ФІЛОЛОГІЧНИХ
    НАУК, ПРОФЕСОР
    ЗАГНІТКО А.П.




    ГОРЛІВКА 2005










    ЗМІСТ




    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.............................................................4
    ВСТУП ..................................................................................................................5
    РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
    СИСТЕМНО-СТРУКТУРНОГО АНАЛІЗУ СЕМАНТИКО-
    СЛОВОТВІРНИХ КАТЕГОРІЙ..11
    І.1. Принципи системно-структурного, загальнотеоретичного та
    типологічного аналізу .11
    І.2. Категорія безвідносної міри ознаки в слов’янських і германських
    мовах .19
    І.3. Квалітативність категорії безвідносної міри ознаки...31
    І.4. Безвідносна міра ознаки як показник міри концентрації певної ознаки в предметі та процесі...35
    Висновки до І розділу ..38
    РОЗДІЛ ІІ. СЕМАНТИКА ФОРМ КАТЕГОРІЇ БЕЗВІДНОСНОЇ
    МІРИ ОЗНАКИ: ІНВАРІАНТНІ ТА ВАРІАНТНІ ВИЯВИ....39
    ІІ.1. Семантична характерологія прикметників і прислівників безвідносного
    ступенювання.....39
    ІІ.2. Первинна семантика та особливості її вияву..55
    ІІ.3. Вторинна семантика та закономірності її вияву.64
    ІІ.4. Функціонально-семантична парадигма форм категорії безвідносної
    міри ознаки...101
    Висновки до ІІ розділу116
    РОЗДІЛ ІІІ. СТРУКТУРА КАТЕГОРІЇ БЕЗВІДНОСНОЇ МІРИ
    ОЗНАКИ: СИНТЕТИЧНІ Й АНАЛІТИЧНІ ФОРМИ...119
    ІІІ.1. Синтетичні форми категорії безвідносної міри ознаки..119
    ІІІ.2. Аналітичні форми категорії безвідносної міри ознаки...147
    Висновки до ІІІ розділу...169
    ВИСНОВКИ172
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...176
    СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ194
    ДОДАТКИ...198





    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ



    АПр атрибутивний прислівник
    БМО безвідносна міри ознаки
    ДПр допустовий прислівник
    ЗПр займенниковий прислівник
    КБМО категорія безвідносної міри ознаки
    ППр просторовий прислівник
    ПУПр порівняльно-уподібнювальний прислівник
    ПФ парадигматична форма
    ЧПр часовий прислівник
    ЯП якісний прикметник






    ВСТУП
    Граматичний лад сучасних мов характеризується системами граматичних категорій. Маючи принципове значення та реалізуючись у функціональній системі мов, граматичні категорії як ядерні компоненти мовної організації репрезентовані на багатьох ярусах її структури.
    Незважаючи на тривалий процес вивчення й аналізу семантико-словотвірної категорії безвідносної міри ознаки (КБМО) в окремих мовах (див. праці К.С.Аксакова, В.В.Виноградова, А.П.Грищенка, О.Ізюмова, І.К.Калініної, В.Т.Коломієць, І.Є.Краснової, П.М.Каращука, О.Кржижкової, С.Є.Олійник, Дж.Курме, Дж.Іствуда, Ч.Фріза та ін.), проблема семантичної безвідносності не знайшла ґрунтовного студіювання в загальнотипологічному та контрастивному аналізі одно- та різноструктурних мов. Саме тому в сучасних умовах постає необхідність визначення регулярності / нерегулярності певних засобів реалізації семантики безвідносності ознаки та встановлення специфіки градуювання такої семантики, простеження спеціалізованих експлікативних засобів вираження КБМО в слов’янських і германських мовах, залишається нерозкритим питання виділення ядерних / напівпериферійних / периферійних структур категорії в споріднених і неспоріднених мовах. Усе це актуалізує проблему загальнотеоретичного аналізу категорійної семантики категорії в слов’янських і германських мовах і визначення площин спільного та різного в функціонально-семантичних вимірах, простеження КБМО як мовної універсалії.
    Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена декількома чинниками, передусім, дискусійністю статусу безвідносних прислівникових / прикметникових форм, відсутністю праць, присвячених комплексному загальнотеоретичному аналізу КБМО в аспекті частиномовної конкретизації проблеми на матеріалі прикметникових / прислівникових форм у слов’янських і германських мовах, невизначеністю термінологічного апарату досліджуваної категорії.
    Мета дисертаційної роботи полягає в теоретичному обґрунтуванні та комплексному аналізі безвідносно-ступеневих прикметникових / прислівникових форм на матеріалі сучасних слов’янських і германських мов (української, російської, англійської), визначенні їхніх семантичних, структурних, типологічних характеристик і встановленні загальнотипологічних показників цих форм.
    Для реалізації цієї мети поставлено такі завдання:
    1) проаналізувати, систематизувати термінологічний апарат загальнотеоретичного розгляду КБМО;
    2) з’ясувати статус КБМО в системі граматичних категорій;
    3) визначити критерії виділення ядерних / неядерних площин КБМО в слов’янських і германських мовах;
    4) установити структуру концентрично-кільцевої організації КБМО в досліджуваних мовах; визначити наповненість її кіл;
    5) виявити ієрархію форм безвідносної міри ознаки в українській, російській, англійській мовах;
    6) проаналізувати особливості парадигматичної структури категорії в аналізованих мовах;
    7) описати синтетичні й аналітичні засоби вираження КБМО з-поміж прикметників / прислівників на матеріалі досліджуваних мов;
    8) простежити продуктивність словотворчих засобів утворення форм категорії;
    9) виявити функціонально-стилістичні особливості безвідносних прикметникових / прислівникових форм у слов’янських і германських мовах.
    Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що в ньому вперше у вітчизняному мовознавстві запропоновано загальнотеоретичний, функціонально-контрастивний аналіз КБМО в українській, російській, англійській мовах; простежено спектри вияву семантики безвідносної міри ознаки (БМО) в різних мовах і розроблено концепцію концентрично-кільцевої організації категорії; встановлено систему функціонально-семантичних парадигм безвідносних прислівникових та прикметникових форм; з’ясовано особливості структури КБМО в слов’янських і германських мовах, виявлено продуктивність творення форм категорії у досліджуваних мовах.
    Методика дослідження має комплексний характер, який полягає у використанні різних методів і прийомів, що зумовлено метою та конкретними завданнями і дає можливість розглянути досліджувану категорію з погляду семантики, словотвірної будови, особливостей функціонування в тексті. Аналіз КБМО проведено із застосуванням методів: описового (в синхронному зрізі), дедуктивного, зіставного, компонентного, що є важливими для сучасних лінгвістичних теорій. Під час дослідження застосовано прийом статистичного опрацювання матеріалу.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідницької теми Функціонально-семантичні аспекти дослідження мовних одиниць” (номер реєстрації 2201020) кафедри філології іноземних мов Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов. Тему дослідження погоджено з напрямами роботи Наукової ради Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності” Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України (протокол № 3 від 20. 06. 2002 р.)
    Об’єктом дослідження стала семантико-словотвірна КБМО в слов’янських і германських мовах.
    Предметом безпосереднього аналізу є прислівникові та прикметникові утворення, що підлягають безвідносному ступенюванню в його синтетичній та аналітичній формах в українській, російській, англійській мовах.
    Матеріалом для дисертаційного дослідження стали безвідносні прикметникові / прислівникові утворення, виявленні в словниках, творах українських, російських, англійських, американських письменників і науково-популярних текстах ХХ та ХХІ століть (загальна картотека складає 6000 одиниць).
    Теоретичне значення роботи полягає в тому, що вона становить комплексний аналіз семантико-словотвірної КБМО в одно- та різноструктурних мовах; у ній простежено закономірності основних / неосновних засобів вираження семантики БМО, вперше встановлено в контрастивному вимірі регулярність / нерегулярність безвідносного ступенювання та визначено специфіку співвідносності / неспіввідносності основних / неосновних засобів творення форм безвідносного ступенювання, виявлено ядерні та периферійні категорійні форми БМО в аналізованих мовах. Дослідження є подальшим кроком в опрацюванні питань загальнотеоретичного аналізу та типологічного зіставлення.
    Практичне значення дисертаційного дослідження. Матеріали роботи можуть бути використанні для подальшого загальнотеоретичного, контрастивного вивчення семантики, словотвору, типології категорій одно- та різноструктурних мов, порівняльної граматики слов’янських і германських мов, укладання словників, при читанні загальнотеоретичних і практичних курсів із сучасних слов’янських і германських мов, опрацюванні спецкурсів і семінарів. Ряд положень знайде застосування при написанні курсових, дипломних робіт, магістерських досліджень, у перекладацькій діяльності.
    Особистий внесок здобувача полягає в опрацюванні власного підходу до процедури зіставлення категорійних форм в українській, російській, англійській мовах, у пропонуванні концепції її концентрично-кільцевої організації, в отриманні всіх фактичних даних, на яких базується дослідження, у здійсненні статистичної обробки й інтерпретації отриманих результатів, простеженні універсальності ознак КБМО.
    Апробація дисертації. Основні результати дослідження були викладені на звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов (2002-2005), Регіональній науково-методичній конференції молодих учених (м. Горлівка, 2002), Міжнародній лінгвістичній конференції на честь 80-річного ювілею професора І.К.Кучеренка і професора Н.І.Тоцької (м. Київ, 2003), Міжнародній науковій конференції Українська мова у часі і просторі” (м. Львів, 2004), Міжнародній науково-теоретичній конференції Граматичні читання ІІІ” (м. Донецьк, 2005). Вся дисертація загалом та окремі її розділи обговорювалися на кафедрі філології іноземних мов, кафедрі російської мови та мовознавства Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов.
    На захист виносяться положення:
    1. КБМО це семантико-словотвірна категорія, якій властива польова структура з центром і периферією. На цій підставі говоримо про концентрично-кільцеву організацію КБМО, де розрізняємо ядро, що охоплює форми виразники первинної семантики категорії, приядерне та периферійне кола; при цьому за диференційними семантичними та структурними ознаками кола поділяються на відповідні зони, в яких реалізується вторинна семантика категорії.
    2. Медіальним центром парадигми КБМО в слов’янських і германських мовах є абсолютна або ситуативна норми. Лівобічний компонент парадигми в досліджуваних мовах має 7 парадигматичних форм, що виражають дефектність ознаки; правобічний компонент 12 (слов’янські мови) та 11 (германські мови) форм зі значенням ексесивності ознаки.
    3. У досліджуваних мовах за кількістю елементів у структурі аналітичної форми, що виражає дефектність / ексесивність безвідносної ознаки, розмежовуються дво- та трикомпонентні (з градувальним і конкретизувальним елементом) типи. За позиційним розташуванням основного елемента аналітичні форми класифікуються на бівекторні (германські мови), ядерні, регресивні (слов’янські, германські мови).
    4. Синтетичні засоби словотвору використовуються у творенні форм ліво- та правобічного компонентів парадигми КБМО в слов’янських і германських мовах; при цьому префіксація не є продуктивним типом словотвору. Виділено певну групу кореляційних афіксів, за якими співвідносяться українська, російська, англійська мови.
    Публікації. Зміст дисертації висвітлено у 6 публікаціях, надрукованих у фахових виданнях.
    Об’єкт і завдання дослідження зумовили структуру роботи. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (220 позицій), джерел фактичного матеріалу (75 позицій), додатків. Загальний обсяг роботи 200 сторінок, основний текст 175 сторінок.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ




    1. КБМО є семантико-словотвірною категорією з модифікаційним значенням дефектності та ексесивності ознаки. Категорія реалізується в слов’янських і германських мовах через прислівникові / прикметникові форми та, з одного боку, чітко протиставлена категорії ступенів порівняння, з іншого, переплітається з нею.
    2. Для утворення КБМО в українській, російській, англійській мовах частіше використовується прикметник; він повніше та репрезентативніше, у порівнянні з прислівником, відображає явище інтенсифікації шляхом безвідносного ступенювання ознаки. Досліджувані мови характеризуються відповідностями на рівні лексичної семантики: на шкалі інтенсивності ознаки виявлено прислівники та прикметники з дифузними ознаками, що утворюють градаційні ряди.
    3. КБМО як лінгвістичний об’єкт та одиниця парадигматичної системи в українській, російській, англійській мовах має концентрично-кільцеву організацію з ядром, приядерним, периферійним колами, які за особливостями реалізації семантики БМО поділяються на відповідні зони. Ядро наповнено формами виразниками первинної семантики категорії; в слов’янських мовах ядро репрезентовано похідними прислівниковими / прикметниковими афіксальними формами, в англійській мові аналітичними утвореннями. Ядро досліджуваних мов характеризується наявністю форм з граничними афіксами” (укр., рос. мови), утворень з поширювачами двоїстої семантики (англ. мова). Кількісно ядро КБМО в англійській мові є продуктивнішим, ніж у слов’янських мовах, що мотивується більшим навантаженням ядерної площини в германській мові.
    4. Приядерні та периферійні кола концентрично-кільцевої організації КБМО вміщують форми, через які реалізується вторинна семантика категорії. В слов’янських мовах приядерне коло поділяється на п’ять зон, в яких семантику БМО реалізують афіксальні прислівникові / прикметникові форми; складні афіксальні прикметникові подвоєння; афіксальні прислівникові / прикметникові утворення з простими / редуплікованими поширювачами; прислівникові / прикметникові утворення з двома поширювачами. В англійській мові приядерне коло охоплює чотири зони, в яких категорійна семантика представлена афіксальними прислівниковими / прикметниковими формами; складними афіксальними прислівниковими / прикметниковими утвореннями у вигляді подвоєнь; афіксальними прислівниковими / прикметниковими формами з простими / редуплікованими поширювачами; прислівниками / прикметниками з двома допоміжними елементами.
    5. У досліджуваних мовах периферійні кола, одиниці яких позбавлені експліцитного маркера безвідносності ознаки, диференціюються на сім зон. Ці зони представлені зв’язаними фразеологізованими прикметниковими формами; прикметниковими утвореннями у вторинній функції ексесивного ступеня, прислівниковими / прикметниковими формами зі значенням ознаки ексесивного ступеня; відносними прикметниками з поширювачами; редуплікованими прикметниками / прислівниками; елативними формами найвищого ступеня прикметників / прислівників. У слов’янських мовах до цього переліку додається зона складні прислівникові / прикметникові утворення з ослабленим семантично першим елементом”, в англійській
    мова зона словосполучення двох прикметників з абстрагованим від первісного якісного значення першим елементом”. За значенням ці дві зони наближені одна до одної. Периферійні кола в українській, російській, англійській мовах репрезентовані зонами, універсальними для слов’янських і германських мов.
    6. У рамках концентрично-кільцевої організації КБМО в англійській мові найбільш наповненим кількісно є ядро, в українській та російській приядерні кола, що свідчить про поступове домінування аналітичних форм над синтетичними у слов’янських мовах.
    7. У парадигмі категорії слов’янських і германських мов виділено абсолютну та ситуативну норми, що є медіальними центрами парадигми, від яких починається інтенсифікація ознаки процесу / предмета. Лівобічний компонент парадигми у досліджуваних мовах має сім ПФ, що виражають дефектність ознаки; правобічний компонент дванадцять (слов’янські мови) та одинадцять (германські мови) форм зі значенням ексесивності ознаки. На рівні лексичної семантики виявлено відповідності парадигматичних форм ліво- та правобічного компонентів парадигми у трьох мовах, що свідчить про універсальність категорії. Однак, форми суб’єктивної оцінки ознаки, хибні складні слова”, з одного боку, та прислівники / прикметники між двома допоміжними елементами, словосполучення двох прикметників з абстрагованим від первісного якісного значення першим елементом, з іншого, характерні для слов’янських і германських мов відповідно, що мотивується їхньою різноструктурністю.
    8. Синтетичні засоби словотвору (суфіксація, префіксація) використовуються в утворенні безвідносних форм ліво- та правобічного компонентів парадигми КБМО, при цьому префіксація не є продуктивним типом словотвору для слов’янських і германських мов. Словотвірна система категорії володіє певною групою кореляційних афіксів, за якими співвідносяться українська, російська, англійська мови. До найбільш корелятивних належать групи префіксів при-, про-, по-, напів- (укр. мова) полу- (рос. мова) semi- (англ. мова); над-, за-, пре-, роз-, архі-, супер-, ультра-, гіпер- (укр. мова) пре-, раз- (рас-), архи-, супер-, ультра-, гипер- (рос. мова) hyper-, super-, ultra-, over- (англ. мова); най-, якнай-, щонай- (укр. мова) наи-, сверх- (рос. мова) та суфікси -уват- (-юват-), -уват-о (-юват-о), -аст- (-яст-, -ист-), -аст-о (-яст-о, -ист-о), -ав- (-яв-), -ав-о (-яв-о) (укр. мова) -оват- (-еват-), -оват-о (-еват-о) (рос. мова) -ish,
    -ish-ly, -y (англ. мова); -енн-, -енн-о, -езн- (-елезн-), -езн-о (-елезн-о), -ущ-
    (-ющ-), -ущ-е (-ющ-е), -уч- (-юч-), -уч-е (-юч-е) (укр. мова) -енн-, -енн-о,
    -ущ- (-ющ-), -ущ-е (-ющ-е) (рос. мова), суфікси суб’єктивної оцінки в споріднених слов’янських мовах і суфікси з елативним значенням у споріднених слов’янських і неспорідненій англійській мовах. У процесі безвідносної градації ознаки синтетичних форм за наявністю певних експліцитних маркерів чітко виявляється її верхня або нижня межа.
    9. У системі аналітичних форм дефектні та ексесивні поширювачі за інтенсифікувальним відтінком диференціюються на підгрупи низької, приблизної, мінімальної, великої, максимальної ознак. У процесі безвідносної градації ознаки аналітичних форм за наявністю певних експліцитних маркерів чітко виявляється її верхня або нижня межа.
    10. За кількістю елементів в структурі аналітичної форми досліджуваних мов розмежовуються на дво- та трикомпонентні (з градувальним і конкретизувальним елементами) типи. Трикомпонентні форми з конкретизувальним допоміжним елементом характерні для англійської мови. За позиційним розташуванням основного елемента аналітичні форми розрізняються на ядерні, регресивні, бівекторні; останній тип виявляється в англійській мові.
    11. За репрезентацією ознак аналітичних форм виділяються абсолютні (прислівник / прикметник з поширювачем; суфіксальний прислівник / прикметник з поширювачем; відносний прикметник з поширювачем; прислівник / прикметник з двома допоміжними елементами; елативні форми найвищого ступеня прислівників / прикметників (для трьох мов); словосполучення прикметника з прикметником ступеня” (германські мови)) та відносні (хибні складні слова” (слов’янські мови)) аналітичні словосполучення.





    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии. М.: Аспект
    Пресс, 1995. 144 с.
    2. Адмони В.Г. Качественный и количественный анализ грамматических
    явлений // Теоретические проблемы современного советского
    языкознания. М.: Наука, 1964. С.56-68.
    3. Адмони В.Г. Основы теории грамматики. М. Л.: Наука, 1964. 104 с.
    4. Аксаков К.С. Опыт русской граматики // Полное собрание соч: В 3-х т.
    Т.3. Ч.2. М.: Наука, 1980. С. 53-67.
    5. Аксаков К.С. Сочинения филологические // Полное собрание соч. В 3-х
    т. Т.2. М.: Наука, 1980. С. 65-97.
    6. Альтман И.В., Шевчук В.Н. Некоторые результаты сопоставлений
    словообразовательных гнезд с помощью искусственного языка-эталона //
    Сопоставительное изучение словообразования славянских языков. М.:
    Наука,1987. C. 156-187.
    7. Анацкий И.Н. Структурно-типологическая характеристика аналитических
    конструкций на материале родственных и неродственных языков //
    Аналитические конструкции в языках различных типов. М. Л.: Наука,
    1965. С.143-152.
    8. Аракин В.Д. К определению понятия типологически существенный”
    типологичный” // Исследования по сопоставительной типологии языков:
    Сб. научн. тр. / Под ред. В.Д.Аракина. М.: Изд-во МГПИ, 1982. С. 3-
    11.
    9. Аракин В.Д. Сравнительная типология английского и русского языков.
    М.: Физматлит, 2000. 256 с.
    10. Аракин В.Д. Типология языков и проблема методического
    прогнозирования: Учебное пособие для студентов и преподавателей
    вузов. М.: Высшая школа, 1989. 158 с.
    11. Аристотель. Метафизика // ­­­Полное собрание сочинения: В 4-х т. Т. 1.
    М.: Мысль, 1976. 549 с.
    12. Арутюнова Н.Д. Аномалия и язык // Вопросы языкознания. 1987.
    № 3. С. 9-18 .
    13. Арутюнова Н.Д. Очерки по словообразованию в современном испанском
    языке. М.: Изд-во АН СССР, 1961. 151с.
    14. Арутюнова Н.Д. Типы языкових значений: Оценка. Событие. Факт. М.:
    Наука, 1988. 341 с.
    15. Архангельская Т.А. Степени сравнения относительных прилагательных,
    приобретающих качественные значения // Современный русский язык:
    Учёные записки. Т.451. М., 1971. С.167-178.
    16. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М.: Советская
    энциклопедия, 1969. 608 с.
    17. Бакина М.А. Имена прилагательные как производящие основы
    современного словообразования // Развитие словообразования
    современного русского языка.- М.: Наука, 1966. С.88-105 с.
    18. Бартаков Б.И. Квантитативные методы исследования
    словообразовательной подсистемы современного английского языка //
    Аффиксоиды, полуаффиксы и аффиксы в научном стиле и литературной
    норме. Владивосток: ДВНЦ АН СССР, 1980. С.34- 44 с.
    19. Безпояско О.К., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Граматика
    української мови. Морфологія. К.: Либідь, 1993. 336 с.
    20. Безпояско О.К. Суфікси статичної предикатності // Безпояско О.К.,
    Городенська К.Г. Морфеміка української мови. К.: Наукова думка,
    1987. С. 101-129.
    21. Беляева Т.М. О роли основ в суффиксации (на материале английского
    языка) // Вестник Ленинградского университета. Выпуск 3. Л.: Изд-во
    Ленинградского университета, 1972. С. 138-145.
    22. Бережан С.Г. Сопоставительное изучение микросистем лексики и
    обоснование системного характера переводных словарей // Методы
    сопоставительного изучения языков. М.: Наука, 1988. С. 32-37.
    23. Березинський В.П. Про відтворення значень українських форм
    суб’єктивної оцінки англійською мовою // Іноземна філологія. Вип. 25.
    Львів: ЛНУ, 1971. С. 47-54.
    24. Бистрова Л.В., Шевченко О.Ф. Сполучуваність прислівників з
    прикметниками у сучасній англійській мові // Мовознавство. 1986.
    № 3. С. 27-31.
    25. Бодуэн де Куртенэ И.А. О смешанном характере всех языков //
    Избранные труды по общему языкознанию: В 2-х т. Т. 1. М.: Изд-во
    АН СССР, 1963. С. 162-172.
    26. Бойко Н.И. Структурно- семантическое функционирование со значением
    трудный” в современном английском языке // Проблемы структурно-
    вероятностного анализа языков. Материалы 4 Межреспубл. семинара.
    Днепропетровск, 1975. С. 35-41.
    27. Бондарко А.В. Принципы функциональной грамматики и вопросы
    языкознания. Л.: Наука, 1983. 206 с.
    28. Бондарко А.В. Теория морфологических категорий. Л.: Наука, 1976.
    254с.
    29. Бондарко А.В. Функциональная грамматика. Л.: Наука, 1984. 136 с.
    30. Бурлакова В.В. Основы структуры словосочетания в современном
    английском языке. Л.: Изд-во ЛГУ, 1975. 128 с.
    31. Бурлакова В.В. О сочетаемостных свойствах прилагательных в
    современном английском языке // Вопросы структуры английского
    языка в синхронии и диахронии. Вып. 5. Л.: Изд-во ЛГУ, 1985. С. 8-
    14.
    32. Буслаев Ф.И. Историческая грамматика русского языка. М.: Учпедгиз,
    1954. 623 с.
    33. Валгина Н.С. Синтаксис современного русского языка. М.: Высшая
    школа, 1991. 432 с.
    34. Васильева О.С., Демченко Е.А. Изучение основных характеристик
    жизненной стратегии человек // Вопросы психологии. 2001. № 2 .
    С. 74-81.
    35. Великий тлумачний словник сучасної української мови. К.; Ірпінь:
    ВТФ Перун”, 2001. 1440 с.
    36. Виноградов А.А. Методика сопоставительного анализа
    словообразовательных систем русского и венгерского языков: Сб. научн.
    тр. К.: УМК ВО, 1991. С. 5-18.
    37. Виноградов В.В Русский язык: Грамматическое учение о слове. М.:
    Высшая школа, 1972. 644 с.
    38. Виноградов В.В. Современный русский язык. М.: Соцэкгиз, 1938.
    172 с.
    39. Висоцький А.В. Склад та структура лексико-семантичних груп якісних
    прикметників в українській мові: Автореф. дис. ... канд. філол. наук.
    К., 1990. 18 с.
    40. Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті.
    К.: Наукова думка, 1986. 256 с.
    41. Волоцкая З.М. Опыт описания системы словообразовательных значений
    (на материале русского и польского языков): Автореф. дис. канд.
    филол. наук. М., 1978. 25 с.
    42. Вольф Е.М. Грамматика и семантика прилагательного. На материале
    иберо-романских языков. М.: Наука, 1978. 200 с.
    43. Воротников Ю.А. Безотносительные степени качества в русском языке //
    Известия АН. Серия лит-ры и языка. 2000. Т.59. № 1. С. 36-43.
    44. Востоков А.Х. Русская грамматика. СПб., 1859. 384 с.
    45. Ґрещук В.В. Структура словотвірних значень відприкметникових
    утворень у сучасній українській мові // Українське мовознавство:
    Республіканський науковий збірник. Вип.18. К.: Либідь, 1991. С. 51-
    59 с.
    46. Гальперин И.Р. Грамматические категории текста: Опыт обобщения //
    Известия АН СССР. Серия лит. и яз. Вып. 9. 1977. С. 200-215.
    47. Гарина Н.Н. Обстоятельство, выраженное количественными наречиями //
    Учён. записки МОПИ. Иностранные языки. Английский язык. Т. CLXX.
    Вып. 17. М.: Изд-во МОПИ, 1967. С. 148-159.
    48. Гегель. Наука логики. М.: Наука, 1970. 333 с.
    49. Гинзбург Е.Л. Словообразование и синтаксис. М.: Наука, 1979. 264 с.
    50. Городенська К.Г. Префікси і префіксоїди в українській мові //
    Мовознавство. 1986. № 1. С. 36-41.
    51. Греч Н.И. Практическая русская грамматика. СПб., 1834. 123 с.
    52. Грищенко А.П. Прикметник в українській мові. К.: Наукова думка,
    1978. 153 с.
    53. Грищенко А.П. Суфіксальний словотвір прикметників // Словотвір
    сучасної української мови. К.: Наукова думка, 1979. С. 119-170.
    54. Гудавичюс С.М. Принципы построения и содержания сопоставительной
    семасиологии: Автореф. дис. канд. филол. наук. М.: АН СССР, Ин-т
    языкознания, 1983. 17 с.
    55. Гулыга Е.В., Шендельс Е.И. Грамматико-лексические поля в
    современном немецком языке. М.: Просвещение, 1969. 184 с.
    56. Гухман М.М. Глагольные аналитические конструкции как особый тип
    сочетаний частичного и полного слова (на материале истории немецкого
    языка) // Вопросы грамматичекого строя. М.: Изд-во АН СССР, 1955.
    С. 322-362.
    57. Дегтярёв В.И. Основы общей грамматики. Ростов-на-Дону: Изд-во
    Ростовского университета, 1973. 256 с.
    58. Дідківська Л.П., Родніна Л.О. Словотвір, синонімія, стилістика. К.:
    Наукова думка, 1982. 168 с.
    59. Дорошенко Л.О. До питання про синтетичні форми категорії
    безвідносної міри ознаки в англійській та українській мовах //
    Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Випуск 10. Донецьк: ДонНУ,
    2002. С. 14-18.
    60. Дорошенко Л.О. Категорія безвідносної міри ознаки у слов’янських і
    германських мовах // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Випуск 11. Ч.
    1. Донецьк: ДонНУ, 2003. С. 43-48.
    61. Дорошенко Л.О. Семантична характерологія прикметників і прислівників
    безвідносного ступенювання // Вісник Львівського універсітету. Серія
    філологічна. Випуск 34. Ч. 1. Львів: ЛНУ, 2004. С. 188-193.
    62. Егорова Т.А. О значении словообразовательных аффиксальных морфем
    (синонимия суффиксов в современном английском языке) // Студия
    германистика. Грамматика английского и немецкого языков. Сборник
    научных трудов. Л.: Изд-во ЛГУ, 1976. С.190-198.
    63. Есперсен О. Философия граматики / Пер. с англ. В.В.Парсека. М.:
    Едиториал УРСС, 2002. 403 с.
    64. Ефремов А.Ф. Приёмы сложения прилагательных в языке
    В.Г.Белинского // Материалы ХХІІ научной конференции. Саратов,
    1961. С. 34-39.
    65. Етимологічний словник української мови: В 7-ми т. Т. 2-ий.
    К.: Наукова думка, 1985. 570 с.
    66. Жирмунский В.М. Об аналитических конструкциях // Аналитические
    конструкции в языках различных типов. М. Л.: Наука, 1965. С. 5-
    58.
    67. Загнітко А.П. Основи функціональної морфології української мови:
    Навч. посібник. К.: Вища школа, 1991. 77 с.
    68. Загнітко А.П. Особливості аналітизму у системі дієслівних категорій в
    українській та німецькій мовах // Сопоставительные исследования в
    области номинации и словообразования: Сб. научн. тр. Донецк:
    ДонНУ, 1993. С. 36-48.
    69. Зеленько А.С. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичних вчень.
    Аспекти, методи, прийоми та процедури досліджень мови: Посібник.
    Луганськ: Альма-матер, 2002. 283 с.
    70. Зернов Б.Е., Попова О.Д. К вопросу о центре” и периферии” в системе
    частей речи (на материале английского языка) // Взаимодействие
    языковых структур в системе. Межвуз. сб. Вып. 4. Л., 1980. С. 45-
    57.
    71. Зятковская Р.Г. Суффиксальная система современного английского
    языка. М.: Высшая школа, 1971. 187 с.
    72. Іванський Р. Історичний аспект формування правничих понять:
    співвідношення національного та інтернаціонального терміна //
    Лінгвістичні студії: Випуск 10. Збірник наукових праць. Донецьк:
    ДонНУ, 2002. С.136-138.
    73. Ізюмов О. Прикметникові суфікси в українській мові -астий (-ястий),
    -атий, -истий (-істий), -оватий, -уватий // Мовознавство. 1936. № 9.
    С. 33-52.
    74. Калинина И.К. Степени сравнения имён прилагательных, их
    употребление в русском языке и связанные с ними лексико-
    грамматические обороты. Л.: Изд-во ЛГУ, 1968. 75 с.
    75. Каращук П.М. Словообразование английского языка. М., 1977. 303 с.
    76. Карпенко Ю.О. Ступені порівняння прикметників в українські мові //
    &nb
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины