КОНЦЕПТИ “ЧОЛОВІК” І “ЖІНКА” В УКРАЇНСЬКІЙ ТА АНГЛІЙСЬКІЙ МОВНИХ КАРТИНАХ СВІТУ : Концепты "МУЖЧИНА" и "ЖЕНЩИНА" В УКРАИНСКОЙ И АНГЛИЙСКОЙ языковой картины мира

Краткое описание

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

На правах рукопису

Бондаренко Олександр Сергійович

УДК 81’373.23 + 811.161.2 + 811.111

КОНЦЕПТИ ЧОЛОВІК” І ЖІНКА” В УКРАЇНСЬКІЙ ТА АНГЛІЙСЬКІЙ МОВНИХ КАРТИНАХ СВІТУ

Спеціальність 10.02.17 порівняльно-історичне і типологічне
мовознавство

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Манакін Володимир Миколайович,
доктор філологічних наук, професор

Кіровоград 2005

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ...................................................................... 4
ВСТУП ........................................................................................................................ 5
РОЗДІЛ 1. Особливості лексичного вираження концептів чоловік”
і жінка” в українській та англійській мовних картинах світу ......................... 13
1.1. Гендерний підхід в лексичній семантиці ........................................................ 13
1.2. Поняття концепту як однієї з фундаментальних одиниць когнітивної
лінгвістики ................................................................................................................ 18
1.3. Співвідношення між мовною та концептуальною картинами світу ........... 23
1.4. Категоризація реальної дійсності в лексичній системі мови ....................... 29
1.5. Принципи структурування одиниць лексичної системи мови ..................... 36
РОЗДІЛ 2. Структура лексико-семантичного поля Назви осіб
чоловічої/жіночої статі” в українській та англійській мовах ......................... 42
2.1. Загальні позначення особи чоловічої/жіночої статі .................................... 43
2.2. Назви особи чоловічої/жіночої статі за характерними ознаками .............. 44
2.2.1. Назви особи чоловічої/жіночої статі за ознакою раси чи
національності .......................................................................................................... 45
2.2.2. Назви особи чоловічої/жіночої статі за інтелектуальним, інтелектуально-
емоційним,інтелектуально-емоційно-фізичнимстаном, властивостями та
їх проявом ................................................................................................................. 46
2.2.3. Назви особи чоловічої/жіночої статі за соціальним станом, за
характерною соціальною дією, функцією, за особистими чи суспільними
відносинами, зв’язками ........................................................................................... 69
2.2.4. Назви особи чоловічої/жіночої статі за професією, спеціальністю, родом
занять, характером діяльності і пов’язаними з ними діями, відносинами ......... 91
2.2.5. Назви особи чоловічої/жіночої статі за фізичним, фізіологічним,
психічним станом, властивістю, дією .................................................................. 110
2.3. Оцінні назви особи чоловічої/жіночої статі та назви особи
чоловічої/жіночої статі у звертанні ................................................................... 117
2.3.1. Оцінні назви особи чоловічої/жіночої статі ............................................ 117
2.3.2. Назви особи чоловічої/жіночої статі у звертанні ................................... 122
2.4. Назви сукупностей осіб чоловічої/жіночої статі ....................................... 125
2.4.1. Загальні позначення сукупностей осіб чоловічої/жіночої статі ........... 125
2.4.2. Назви сукупностей осіб чоловічої/жіночої статі за належністю до
родової спільності, сім’ї, гарему .......................................................................... 126
2.4.3. Назви сукупностей осіб чоловічої/жіночої статі, що діють в
спеціальній або професійній сферах .................................................................... 126
2.4.4. Назви сукупностей осіб чоловічої/жіночої статі за ознакою
близькості, знайомства .......................................................................................... 127
РОЗДІЛ 3. Семантичні особливості лексики на позначення осіб
чоловічої/жіночої статі в українській та англійській мовах ............................ 137
3.1. Типи лексико-семантичних відношень лексичних одиниць ...................... 137
3.1.1. Еквівалентність як один із типів семантичних відношень лексичних
одиниць ................................................................................................................... 138
3.1.2. Відношення перетину .................................................................................. 142
3.1.3. Відношення включення ............................................................................... 144
3.1.4. Відношення безеквівалентності.................................................................. 146
3.2. Полісемія лексичних одиниць на позначення осіб чоловічої/жіночої
статі ......................................................................................................................... 153
ВИСНОВКИ ........................................................................................................... 166
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................................ 172
ДОДАТКИ .............................................................................................................. 189

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ККС концептуальна картина світу
ЛСВ лексико-семантичний варіант
ЛСГ лексико-семантична група
ЛСП лексико-семантичне поле
МКС мовна картина світу

ВСТУП

Контрастивна лексикологія як окрема сфера контрастивної лінгвістики сформувалась порівняно недавно у кінці минулого століття. Визначальним завданням для неї є синхронно-зіставний аналіз лексико-семантичних відмінностей різних мов. Значний внесок у розвиток та становлення зіставного вивчення лексики близькоспоріднених та неспоріднених мов належить представникам різних сучасних вітчизняних лінгвістичних шкіл, зокрема В.В.Акуленку, Л.В.Бублейник, І.О.Голубовській, В.В.Жайворонку, Ю.О.Жлуктенку, В.Д.Каліущенку, В.І.Кононенку, М.П.Кочергану, В.М.Манакіну, В.М.Русанівському, О.О.Тараненку, О.В.Тищенку, М.П.Фабіан та іншим. Чільне місце у цьому аспекті належить контрастивістам пострадянського простору: Ю.Д.Апресяну, С.Г.Бережану Р.О.Будагову, В.Г.Гаку, А.Гудавічусу, А.Є.Супруну, В.М.Ярцевій та ін. Серед представників закордонних шкіл варто згадати прізвища Г.Вежбицької, Е.Косеріу, Р.Ладо, В.Матезіуса, Б.Потьє, Р.Дж.Пьєтро, В.Скалічки, С.Ульмана, Ч.А.Фергюсона, Г.Хельбіга, Р.Штернеманна та ін. Саме у працях зазначених лінгвістів було закладено підґрунтя для подальших контрастивних досліджень в лінгвістиці з урахуванням когнітивного підходу.
Показовою віхою зміни парадигми гуманітарного знання є стрімкий розвиток когнітивізму та його самостійного відгалуження когнітивної лінгвістики. Когнітивна лінгвістика оперує не мовними елементами, а одиницями, особливими за своєю природою, які є носіями найрізноманітнішої інформації і повністю або частково матеріалізуються в мові. Для найменування цих одиниць функціонує термін концепти”. Дослідження когнітологів спрямовані на експлікацію концептів, що складають концептуальну систему (концептуальну картину світу), в якій зберігається знання, досвід результатів людської діяльності і процесів пізнання світу. Когнітивна лінгвістика в такому розумінні є наукою про закономірності організації і функціонування ментально-мовного інформаційного простору. Разом з цим слід відзначити важливу роль культурного компонента, фактора зумовленості світогляду народу його культурою та історією, що знаходить своє вираження в концептах. Таким чином, концепти, виступаючи одиницями етнокультурної інформації, віддзеркалюють світ національного світосприймання предметів і понять засобами певної мови.
Дана праця присвячена дослідженню особливостей лексико-семантичної структури концептів чоловік” і жінка” в українській та англійській мовних картинах світу. Зазначені концепти є базовими для гендерної лінгвістики нового лінгвістичного напрямку на пострадянському просторі, що знаходиться в процесі становлення. Гендерні дослідження започатковано у 70-х роках ХХ століття британськими та американськими лінгвістами. Це насамперед С.Беннет, А. Годдард, Л. Паттерсон, Дж. Лакофф, Дж. Міллс, Д.Спендер, Дж.Уілліамс та ін. Протягом останніх п’ятнадцяти років гендерна проблематика активно досліджується у вітчизняному (О.Л.Бєссонова, Г.Ю.Богданович, Л.М.Сінєльнікова, О.М.Холод, А.Г.Шиліна та ін.) і російському (Г.М. Абреімова, О.І. Горошко, А.В. Кириліна, І.Г.Ольшанський та ін.) мовознавстві.
Дослідження спирається на положення про те, що семантико-ідеографічна репрезентація лексики на позначення чоловіка і жінки (гендерно маркованої лексики), виділеної в окреме лексико-семантичне поле (ЛСП), її якісне та кількісне зіставлення дає змогу виявити у досліджуваних фрагментах відповідних мовних картин світу спільне та відмінне у лексико-семантичній структурі концептів чоловік” і жінка”. Це, в свою чергу, дозволяє з’ясувати, які характеристики є більш властивими для осіб чоловічої і жіночої статі в українській та англійській мовних культурах.
Актуальність теми дисертації зумовлюється загальною спрямованістю сучасної лінгвістики на інтеграцію зіставно-типологічного та лінгвокультурологічного підходів, необхідністю більш детального та глибокого опису гендерно маркованої лексики, яка є унікальним фрагментом мовної картини світу в плані семантичного наповнення та культурологічного значення.
Проблематика даного дисертаційного дослідження в лінгвістиці на сьогодні є ще досить малодослідженим явищем, і гендерні ознаки мовної картини світу не завжди є очевидними, однак перехід мовознавства до нової наукової парадигми, для якої визначальним є людський фактор і особистість мовця як такого, зобов’язує мовознавців розширювати свої погляди на поліфункціональність засобів мови у світлі гендерного феномена.
ґрунтовна теоретична база й функціональні узагальнення для гендерної лінгвістики справа майбутнього. Але уже на сьогодні є підстави додати гендерний вектор до лексикографічного портрету слова”, доповнюючи інтегральний опис його семантики (лексикографічна школа Ю.Д. Апресяна) інформацією типу властиве жінкам”, типове для жінок чи чоловіків” і т.д. Гендерні ознаки в перспективі можуть посісти одне з визначальних місць у фразеологічних словниках і у словниках паремій. Аналогічні процеси є важливими і для розуміння механізмів функціонування мови як суспільного явища.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження відповідає профілю комплексної теми наукового дослідження кафедри перекладу та загального мовознавства Кіровоградського державного педагогічного університету ім. Володимира Винниченка Європейські мовні картини світу в аспектах етнолінгвістики та лінгвокультурології” (номер держреєстрації 0105U001846). Тему дисертації затверджено вченою радою університету, протокол № 5, від 24 грудня 2001 року.
Метою дисертаційного дослідження є комплексний зіставний аналіз гендерно маркованої лексики як засобу вербалізації концептів чоловік” і жінка” в українській та англійській мовних картинах світу.
Указана мета дослідження зумовлює постановку та поетапне розв’язання таких конкретних завдань:
1) виділення та аналіз базових понять дослідження: гендер, концепт, мовна та концептуальна картини світу та інші;
2) визначення принципів структурування гендерно маркованої лексики у порівнюваних мовах;
3) встановлення структури лексико-семантичного поля Назви осіб чоловічої/жіночої статі” в українській та англійській мовах;
4) з’ясування спільного і відмінного щодо картування” (семантико-ідеографічної репрезентації) гендерно маркованої лексики;
5) встановлення кількісного наповнення кожної з структурних одиниць лексико-семантичних груп (ЛСГ) та мікрополів, що є складниками виділеного лексико-семантичного поля Назви осіб чоловічої/жіночої статі” в українській та англійській мовах;
6) виявлення типів лексико-семантичних відношень лексичних одиниць на позначення осіб чоловічої /жіночої статі;
7) аналіз особливостей гендерно маркованої лексики на рівні полісемічних слів.
Об’єктом дослідження є один із фундаментальних фрагментів мовної картини світу концепти чоловік” і жінка”.
Предметом дослідження є гендерно маркована лексика, зокрема власне іменники, іменникові композити та субстантивні словосполучення, що позначають осіб чоловічої/жіночої статі в українській та англійській мовних культурах.
Для вирішення поставлених завдань у праці використано такі основні методи: зіставний, аналітико-описовий методи, концептуальний аналіз, компонентний аналіз і аналіз словникових дефініцій, кількісний аналіз. Зіставний метод було залучено для виявлення спільних та відмінних рис гендерно маркованої лексики у порівнюваних українській та англійській мовах. Метод концептуального аналізу спрямовано, з одного боку, на визначення мовного вираження концептів чоловік” та жінка”, а з іншого, на реконструкцію концептів і фрагмента мовної картини світу, представленого назвами осіб чоловічої/жіночої статі. Компонентний аналіз і аналіз словникових дефініцій залучено для визначення складу та структури лексико-семантичного поля Назви осіб чоловічої/жіночої статі” в українській та англійській мовах, а також для виявлення семантичних особливостей лексики на позначення осіб чоловічої/жіночої статі у досліджуваних мовах. Аналітико-описовий метод використовувався для класифікації та встановлення особливостей назв осіб чоловічої/жіночої статі. Кількісний аналіз було застосовано з метою встановлення кількісного наповнення структурних одиниць виділеного ЛСП та їх відсоткового співвідношення у досліджуваних мовах. Зауважимо що кількісні підрахунки, які було зроблено під час аналізу вибірки лексичних одиниць, не абсолютно тотожні ймовірній кількості лексичних одиниць, що є складниками певного ЛСГ чи мікрополя. Ми враховували дані тільки зазначених нами словників літературної мови (див. список лексикографічних джерел). Звичайно, врахування інших джерел (електронних чи друкованих), або словників нелітературної (нестандартної) мови чи діалектизмів дещо змінять подані нами цифри. Проте наші підрахунки так чи інакше відбивають загальні об’єктивні тенденції щодо кількісного наповнення ЛСП на позначення осіб чоловічої/жіночої статі. Інакше кажучи, кількісні характеристики, що наводяться нами, у відсотковому співвідношенні є цілком вірогідними для наших висновків.
Матеріалом дослідження слугувала суцільна вибірка основного масиву лексичних одиниць на позначення осіб чоловічої/жіночої статі (іменників, іменникових композитів та субстантивних словосполучень), який представлено у сучасних україномовних та англомовних (британський варіант англійської мови) тлумачних словниках. Загальна кількість таких одиниць складає 1520 одиниць для української частини дослідження (888 лексичних одиниць на позначення чоловіка та 632 лексичні одиниці на позначення жінки) і 2578 для англійської частини (1415 лексичних одиниць на позначення чоловіка та 1163 лексичні одиниці на позначення жінки).
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в даній праці вперше у вітчизняній контрастивній лінгвістиці: 1) здійснено спробу комплексного зіставного дослідження лексико-семантичної структури концептів чоловік” і жінка” та виявлення специфіки гендерно маркованої лексики в українській та англійській мовах; 2) визначено принципи структурування та представлено лексико-семантичне поле Назви осіб чоловічої/жіночої статі” в українській та англійській мовах; 3) виявлено спільне і відмінне щодо картування” (семантико-ідеографічної репрезентації) гендерно маркованої лексики у порівнюваних мовах та виявлено кількісне наповнення кожної із структурних одиниць лексико-семантичних груп та мікрополів, що є складниками виділеного лексико-семантичного поля; 4) встановлено типи лексико-семантичних відношень лексичних одиниць на позначення осіб чоловічої/жіночої статі; 5) визначено особливості гендерно маркованої лексики на рівні полісемічних слів тощо.
Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає в тому, що зіставне вивчення назв осіб чоловічої / жіночої статі, які є складниками певних фрагментів мовних картин світу у досліджуваних лінгвосоціумах, сприяє подальшому з’ясуванню теоретичних питань контрастивного мовознавства, семасіології, концептології, а також опрацюванню методики зіставного вивчення лексики неспоріднених мов тощо. Концептуальне вивчення соціокультурних міжмовних понять є певним внеском у розвиток теорії категоризації, когнітивної семантики та гендерної лінгвістики. Зіставний аналіз гендерно маркованої лексики в українській та англійській мовах дозволив не тільки описати важливі фрагменти мовних картин світу, але й з’ясувати деякі характеристики, які є більш властивими для осіб чоловічої і жіночої статі в українській та англійській мовних культурах. Слід також зазначити, що дане дослідження має цінність для психолінгвістики, лінгвокультурології, соціолінгвістики, теорії міжкультурної комунікації, когнітивної лінгвістики та інших суміжних галузей.
Практичне значення роботи полягає у можливості використання матеріалів та одержаних результатів дослідження у вузівських курсах порівняльної типології та лексикології сучасних української та англійської мов (розділи Лексична семантика”, Словниковий склад мови”), у спецкурсах та спецсемінарах з гендерної лінгвістики та лексичної семантики; для підготовки курсових і дипломних робіт із порівняльної лексикології української та англійської мов, а також у лексикографічній практиці (при укладанні тлумачних словників та словників гендерно маркованої лексики).
Особистий внесок здобувача полягає у проведенні комплексного зіставного дослідження гендерно маркованої лексики в українській та англійській мовах. Це реалізовано у наступних етапах дослідження: структуруванні та наповненні лексико-семантичного поля Назви осіб чоловічої/жіночої статі” у порівнюваних мовах; виявленні спільного та відмінного в структурі поля на рівні ЛСГ, полісемічних слів та семем; встановленні основних типів лексико-семантичних відношень гендерно маркованих найменувань в українській та англійській мовах тощо.
Апробація дисертації. Окремі аспекти роботи та дисертація в цілому обговорювалися на наукових семінарах і засіданнях кафедри перекладу та загального мовознавства, семінарах з проблем порівняльного мовознавства та звітних науково-практичних конференціях Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (2001 2005 рр.). Основні положення та результати дослідження викладені у доповідях на конференції Мови і світ: дослідження та викладання” (Кіровоград, 1999), IV міжнародному семінарі Структура представлення знань про світ, суспільство, людину: у пошуках нових смислів” (Луганськ, 2003), Всеукраїнській науковій конференції пам’яті професора Д.І. Квеселевича Слов’янська та германська лексикографія і проблеми перекладу: сучасний стан і перспективи” (Житомир, 2004).
Результати дисертаційного дослідження відображено у чотирьох авторських публікаціях, у наукових виданнях, три з яких визнано ВАК України як фахові [23 26].
Структура дисертації визначається розв’язуваними в ній дослідницькими завданнями. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків.
У першому розділі висвітлюються базові поняття дослідження: гендер, концепт, мовна, концептуальна картини світу та інші, визначаються принципи структурування гендерно маркованої лексики у порівнюваних мовах.
У другому розділі проводиться семантико-ідеографічна репрезентація (або картування”) матеріалу шляхом вибудовування структури лексико-семантичного поля Назви осіб чоловічої/жіночої статі” в українській та англійській мовах; встановлюється кількісне наповнення кожної з структурних одиниць лексико-семантичних груп та мікрополів, що є складниками виділеного лексико-семантичного поля.
Третій розділ присвячений встановленню типів лексико-семантичних відношень аналізованих лексичних одиниць, з’ясуванню особливостей гендерно маркованої лексики на рівні полісемічних слів.
У висновках репрезентовано підсумки дослідження, намічено перспективи подальших розвідок.
У додатках подано таблицю, яка відображає кількісне наповнення ЛСГ, що входять до структури лексико-семантичного поля „Назви осіб чоловічої/жіночої статі” в українській та англійській мовах.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене зіставне дослідження культурних концептів чоловік” і жінка”, які вперше у вітчизняній лінгвістиці стали предметом зіставного аналізу в двох неспоріднених мовних культурах, є актуальним для сучасного порівняльного мовознавства і відкриває неабиякі можливості для їх подальшого вивчення. Наукова привабливість обраного матеріалу дослідження полягає у тому, що вивчення таких важливих людських концептів, як чоловік” і жінка”, дозволяє з’ясувати характеристики, які є більш властивими для осіб чоловічої і жіночої статі в українській та англійській мовних культурах. Це дає змогу розкрити особливості національного світобачення в межах даного фрагменту мовної картини світу. Суттєвим є також те, що запропонована праця, як і інші дослідження зіставного та порівняльно-типологічного характеру, виходить за межі власне лінгвістики і має певну цінність як робота міжгалузевого характеру, що перебуває на стику лінгвокультурології, психолінгвістики, соціолінгвістики, теорії міжкультурної комунікації, когнітивної лінгвістики та інших суміжних галузей. В цілому дослідження матеріалу дає можливість переконатися, що зіставний підхід є продуктивним у сучасному мовознавстві у плані вивчення лексичних систем різних мов. Аналіз опрацьованого практичного та теоретичного матеріалу дозволяє дійти наступних висновків.
1. Концепт у нашому дослідженні виступає як основний осередок у ментальному світі людини, одиниця колективного знання/свідомості, що має мовне вираження і відзначена етнокультурною специфікою. Це особлива за своєю природою одиниця когнітивної лінгвістики, що є виразником будь-якої інформації і повністю або частково матеріалізується в мові. Національна специфіка концептів разом з культурними, історичними особливостями (звичаями, традиціями, стереотипами поведінки) не віддзеркалюються в мові фотографічно, а функціонують у ній, утворюючи з нацією нероздільне етнічне поле.
Мовна картина світу трактується як відображений засобами мови образ свідомості-реальності, модель інтегрального знання про концептуальну систему уявлень, що репрезентуються мовою. Мовна картина світу відмежовується від концептуальної картини світу, яка є підґрунтям мовного втілення, словесної концептуалізації сукупності знань людини про світ. Мовна і концептуальна картини світу є культурно детермінованими, а відповідно є специфічними для кожного народу.
У даному дисертаційному дослідженні гендер кваліфікується як соціальна стать, що синтезує культурне і біологічне в людині. Один із способів вираження гендерних ознак мовної картини світу є гендерно марковані семи. Вони належать до складу лексичного значення антропоніма і вказують на приналежність позначуваного ними референта до осіб саме чоловічої/жіночої статі.
2. Лексичні одиниці на позначення осіб чоловічої/жіночої статі (гендерно маркована лексика) складають певні лексичні угрупування, які об’єднуються семантичним компонентом гендерної маркованості і є досить компактною частиною словника. Це лексична мікросистема, елементи якої взаємопов’язані й відповідним чином співвідносяться з позамовною дійсністю. Усе це дає змогу розглядати їх як одне лексико-семантичне поле. Поле є оптимальною моделлю семантичних відношень з урахуванням системи категорій пізнання, що є важливим для практики міжмовних зіставлень. Саме лексико-семантичне поле становить собою мовну модель реальної картини світу, а, отже мовну репрезентацію концептосфери.
3. Лексико-семантичне поле Назви осіб чоловічої/жіночої статі” має досить складну внутрішню будову. Його побудова відбувається шляхом суцільної класифікації усього масиву виявлених найменувань осіб чоловічої/жіночої статі на кінцеві ЛСГ, що знаходяться у відношеннях опозиції чи співположення за ознакою спільності лексичних сем. У межах виділеного поля лексичні одиниці на позначення осіб чоловічої/жіночої статі об’єднуються в мікрополя та ЛСГ з опорою на гендерно марковані семи. Саме останні (гендерно марковані семи) є категоріальними при побудові виділених лексико-семантичних полів у досліджуваних мовах.
4. У результаті семантико-ідеографічної репрезентації лексики на позначення осіб чоловічої/жіночої статі її в обох досліджуваних мовах було згруповано у лексико-семантичне поле Назви осіб чоловічої/жіночої статі”. При зіставлені виділених лексико-семантичних полів було виявлено ряд якісних і кількісних відмінностей.
Виявлені якісні і кількісні відмінності дали змогу з’ясувати певні характеристики, що є більш властивими для осіб чоловічої/жіночої статі саме в українській або в англійській мовних культурах. Висновки про характеристики, притаманні особам чоловічої/жіночої статі зроблено з урахуванням власне мовної семантики (на рівні лексичних одиниць), що яскраво відбиває антропологічну специфіку сприйняття та концептуалізації чоловіків та жінок в українській та англійській культурах. Так, для осіб чоловічої статі в українській мовній культурі більш характерними (порівняно з англійською мовною культурою) є такі риси: соціальна аморфність, пасивність; неамбітність, непретензійність щодо соціальної значимості; пасивність, вайлуватість, млявість; сумирність; альтруїзм, безкорисливість; відкритість, відвертість, щирість, довірливість; толерантність, терпимість, незлобливість. Для осіб чоловічої статі в англійській мовній культурі властивими є наступні характеристики: політична та соціальна активність; прагнення до суспільного визнання, здобуття авторитету, належності до привілейованих шарів суспільства; расова розмаїтість; ексцентричність, манірність; активна життєва позиція; егоцентризм, індивідуалізм; грубість, агресивність. Особи жіночої статі в українській мовній культурі характеризуються відносно яскравішим виявом наступних ознак: неамбітність, непретензійність щодо соціальної значимості; хазяйновитість, домовитість; сумирність, терпимість, незлобливість; чуйність, щирість, співчутливість; говірливість, комунікабельність; дбайливість; гостинність, привітність. В англійській мовній культурі для осіб жіночої статі більш властивими є такі характеристики: прояв у характері егоцентризму, амбітності; прагнення до суспільного визнання, здобуття авторитету, приналежності допривілейованих шарів суспільства; соціальна активність; активна участь у підприємницькій діяльності; расова розмаїтість; прояв у характері лідерства; ексцентричність, манірність; грубість, агресивність; стриманість, врівноваженість.
Наявність тих чи інших виділених характеристик, що є більш властивими для осіб чоловічої/жіночої статі саме в українській або англійській мовних культурах зумовлюється специфічними історичними та культурними чинниками, під впливом яких формувалось уявлення про чоловічу/ жіночу стать у досліджуваних мовних культурах.
З’ясовані особливості семантико-ідеографічної репрезентації гендерно маркованої лексики та виявлені кількісні і якісні характеристики лексико-семантичного поля Назви осіб чоловічої/жіночої статі” в обох досліджуваних мовах дали змогу виділити спільне та відмінне у семантичній структурі концептів чоловік” і жінка” у досліджуваних фрагментах української та англійської мовних картин світу та виявити відповідні характеристики, що є притаманними для осіб чоловічої та жіночої статі в українській та англійській мовних культурах.
5. Семантична близькість слів при міжмовному зіставленні визначається ступенем їх еквівалентності, тобто ступенем співпадання семантичних ознак в структурах їх лексичних значень. Категорію еквівалентності при цьому слід сприймати у зіставній лексикології певним чином умовно і постулювати її тільки стосовно тих міжмовних лексико-семантичних відповідників, які мають максимальне співпадання за складом і змістом семантичних ознак, що належать до структури їх лексичних значень. Однак, подібно до того, як різні мови знаходяться одна відносно до іншої у стосунках тотожності відмінностей, так і окремі, навіть у цілому схожі за своїми значеннями лексико-семантичні відповідники, є еквівалентним тільки умовно. Ступінь еквівалентності двох слів, що зіставляються і значення яких здебільшого співпадають, визначається ступенем їх смислових відмінностей. Найбільш близькими еквівалентами є такі значення слів, що зіставляються, які мають мінімальні відмінності в смислових структурах цих слів. Крайніми межами, що визначають семантичну відстань між лексичними одиницями різних мов є відношення повного співпадання, еквівалентності (за умови абстрагування від твердження про відсутність однакових слів у мовах, що зіставляються) і повного неспівпадання безеквівалентності.
6. Безеквівалентна лексика на позначення осіб чоловічої/жіночої статі є досить специфічним прошарком лексичної системи мови. Тому при вивченні складу безеквівалентної лексики, що належить до досліджуваного лексико-семантичного поля, слід враховувати реальну специфіку слів, що відсутні в одній, але наявні в іншій досліджуваній мові. Структура полісемічних слів на позначення чоловіка/жінки у досліджуваних мовах відрізяється більшою розгалуженістю в англійській мові у порівнянні з українською. Зауважимо, що формування структури значень полісемічних слів в обох мовах підпорядковане загальним принципам смислових переносів за схожістю, суміжністю зовнішнього вигляду, функціями і т.п. Однак специфічною у досліджуваних мовах є сама структурація семем, що пояснюється особливостями історичного формування значень, культурологічними та ментальними чинниками.
7. Лексико-семантична сполучуваність багато в чому несе відбиток національного колориту в мові. Тому відсутність знань про сталі традиції лексичної сполучуваності, що вказують на закріплене в конкретній мові значення, призводить до типової лексичної інтерференції, тобто хибного, помилкового перенесення значень слів на позначення осіб чоловічої/жіночої статі з рідної мови в іноземну. В різних значеннях полісемічних слів завжди знаходяться об’єднуючі семантичні ознаки, які є спільними і для відсутніх в інших мовах значень порівнюваних лексем. У різних мовах одні і ті ж семи просто використовувалися для формування різних значень.
Особливістю лексики на позначення осіб чоловічої/жіночої статі в українській та англійській мовах є наявність значної кількості метафоричних значень, які багато в чому зумовлені специфікою національної картини світу. Такі метафоричні значення утворюють слова, в яких яскраво відображається своєрідність національного світосприйняття. Виникнення метафоричного значення пов’язано зі специфікою пізнання різними народами особливостей буття, мікрокосму людини.
Проведене в дисертації зіставне дослідження назв осіб чоловічої та жіночої статі в українській та англійській мовах не є вичерпаним. Запропонований в роботі підхід може бути застосований як для більш детального вивчення дослідженої в дисертації лексики (більш глибоке дослідження окремих угрупувань частин виділеного лексико-семантичного поля), так і для дослідження інших антропонімів, які не містять у структурі свого лексичного значення гендерно маркованих сем. Перспективним є також дослідження назв осіб чоловічої/жіночої статі на рівні фразеологічної лексики, яка досить широко представлена в назвах осіб, дієслів та прикметників, що характеризують дію або стан осіб чоловічої/жіночої статі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абреимова Г.Н. Значение женскости в лексикографических источниках // Проблемы современной лексикографии. Материалы Международной научной конференции. Белгород, 1999. С. 11-14.
2. Адрианова Е.А. Восприятие брачных объявлений как проблема лингвокультурологии (на материале пилотажного исследования) // Новейшие направления лингвистики: Международная школа-семинар. Пенза-Москва, 1999. С. 913.
3. Акуленко В.В., Комиссарчик С.Ю., Погорелова Р.В. Англо-русский и русско-английский словарь „ложных друзей переводчика”. М.: Советская энциклопедия, 1969 384с.
4. Акуленко В.В. Функциональное описание языка и вопросы изучения функционально-семантических полей // Романские и германские языки (функциональный и лингвометодический аспекты описания). Сб.науч.тр. Киев: Наукова думка, 1985. С. 5 17.
5. Антология гендерной теории. Минск: Пропилен, 2000. 384с.
6. Антонченко Т.М. Структурно-семантичні аспекти спрямованності аксіологічних змін американізмів // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія філологія. - Київ: Видавничий центр КДЛУ. Том 3. №2, 2000. С.10 15.
7. Апресян Ю.Д. Дейксис в лексике и грамматике и наивная модель мира / Семиотика и информатика. Сб. науч. ст. М.: Наука, 1986. Вып. 28. С.5 34.
8. Апресян Ю.Д. Лексические синонимы // Лексическая семантика: Синонимические средства языка / Избранные труды. - Т. 1. М.: Школа Языки русской культуры”, Изд. фирма Восточная лит-ра” РАН, 1995. С. 216 255.
9. Апресян Ю.Д. Интегральное описание языка и системная лексикография: Избранные труды. М.: Шк. Языки русской культуры: Изд. фирма Вост. лит., 1995. Язык. Семантика. (Культура.). Т.2.768с.
10. Апресян Ю.Д. Отечественная теоретическая семантика в конце ХХ столетия // ИАН СЛЯ. 1999. Том 58. №4. С. 39-53.
11. Арутюнова Н.Д. От образа к знаку // Мышление, когнитивные науки, искусственный интеллект. М.: ЦС филос. (методол.) семинаров при президиуме АН СССР. - 1988. С. 147 167.
12. Ахманова О.С. Проспект работы «Основные вопросы общего языкознания». М.:Ротапринт, 1959 72 с.
13. Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка. Воронеж: Изд-во Воронежского госуд. ун-та, 1996. 104 с.
14. БасировШ.Р. Типологія дієслів із рефлексивним комплексом в індоєвропейських мовах / Донецький національний ун-т / В.Д. Каліущенко (голов.ред.). Донецьк, 2004. 333с.
15. Бережан С.Г. Семантическая эквивалентность лексических единиц Кишинев: Лумина, 1973270 с.
16. Бессонова О.Л. Оценка как семантический компонент лексического значения слова (на материале существительных - наименований лица в английском, французском и украинском языках): Дис...канд. филол. наук: 10.02.19 / Донецкий ун-т. Донецк, 1995. 184 с.
17. Бессонова О.Л. Гендер и лексикография // Вісник Донецького університету. Серія Б. Гуманітарні науки. Випуск 1. 2001. - С. 42 49.
18. Бєссонова О.Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивний і гендерний аспекти: Дис... д-ра філол. наук: 10.02.04 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 2003. 475 с.
19. Бєлова А.Д. Мовні картини світу: принципи утворення та складові // Проблеми семантики слова, речення та тексту. Збірник наукових статей. Випуск 7. / Відп. ред. Н.М.Корбозерова. К.: КНЛУ, 2001. С. 26 30.
20. Бєлова А.Д. Лексична семантика і міжкультурні стереотипи // Мовні і концептуальні картини світу. Зб.наук. праь. - № 7. Київ, 2002. С. 43 54.
21. Боброва Л.В. Контрастивний аналіз відображень стандартних референтних ситуацій в різноструктурних мовах (англо-україно-російськомовні паралелі): Дис... канд. філол. наук: 10.02.17 / Горлівський держ. педагогічний ін-т іноземних мов ім. Н.К.Крупської. Горлівка, 2000. 171с.
22. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика. Тамбов: Изд-во Тамб. ун-та, 2000. 123 с.
23. Бондаренко О.С. Neologisms and Contemporary American Culture // Наукові записки. Випуск 26. Серія: Філологічні науки (мовознавство). Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка., 2000. С.29 34.
24. Бондаренко О.С. Про співвідношення між мовною та концептуальною картинами світу // Наукові записки Луганського національного педагогічного університету. Вип.4. Т.1. Серія „Філологічні науки”. Луганськ: „Альма-матер”, 2003. С.37 44.
25. Бондаренко О.С. Зіставний аспект категоризації реальної дійсності в лексичній системі української та англійської мов // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Випуск 17. 2004. С. 95 99.
26. БондаренкоО.С. Ізоморфність лексико-семантичного поля та багатозначного слова (на матеріалі лексики на позначення особи певної статі в українській та англійській мовах)//Наукові записки Луганського національного педагогічного університету. Вип.5. Т.2. Серія „Філологічні науки”. Луганськ: „Альма-матер”, 2004. С.34 45.
27. Борщев В.Б. Естественный язык наивная математика для описания наивной картины мира // Спорное в лингвистике. Московский лингвистический альманах. Вып. 1. М.: Школа Языки русской культуры”, 1996. С. 203 225.
28. Брутян Р.А. Язык и картина мира // НДВШ. Филос. науки. - 1973.-№1.-С.108 115.
29. Бублейник Л.В. Проблемы контрастивной лексикологии: украинский и русский языки. Научное издание. Луцк: Издательство Волынского государственного университета «Вежа»,1996. 160 с.
30. Васильев Л.М. Теория семантических полей // Вопросы языкознания. 1971. - №5. С. 105 113.
31. Васильев С.А. Язык, значение и картина мира // Известия АН КАЗ. ССР. Сер. общественная - 1972. №4.-С. 41 48.
32. Введение в гендерные исследования // Под ред. И.В.Костиковой. Москва: Изд-во Московского гос. ун-та, 2000. 224 с.
33. Вежбицкая Анна Семантические универсалии и описание языков / Пер. с англ. А.Д. Шмелева под ред. Т.В. Булыгиной. М.: Языки русской культуры, 1999. I-XII, 780 с.
34. Вейнингер О. Пол и характер. Принципиальное исследование. М.: Латард”, 1997. 358 с.
35. Верба Л.Г. Порівняльна лексикологія англійської та української мов. Посібник для перекладацьких відділень вузів. Вінниця: Нова Книга, 2003. 160 с.
36. Вердиева З.Н. Семантические поля в современном английском языке. М.: Высшая школа, 1986. 118 с.
37. ВерещагинЕ.М., КостомаровВ.Г. Язык и культура: Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного. М., Рус. яз, 1983. 269 с.
38. Вернадский В.И. Начало и вечность жизни. М.: Сов. Россия, 1989 703 с.
39. Виноградов В.В. Русский язык. 3-е изд. М.: Высшая школа, 1986.639 с.
40. Вільчинська Т.П. Семантико-словотвірна характеристика оцінних назв осіб в українській мові: Дис. канд. філол. наук: 10.02.01. Тернопіль, 1996. 182 с.
41. Владимирская О.А. Бизнес-леди, или Как преуспеть среди мужчин. К.: Мысль, 1993. 157 с.
42. Воркачев С.Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической парадигмы в языкознании // Филологические науки, 2001. № 1. С. 69 81.
43. Гайдай В.В. Факторы привлекательности объявлений о знакомстве // Культура общения и ее формирование: материалы V региональной научно-методической конференции. Воронеж: ВГУ, 1998. 298 с.
44. Гайсина Р.М. Лексико-семантическое поле глаголов отношения в современном русском языке. Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1981. 196 с.
45. Гак В.Г., Васильев Л.М. Теория семантических полей (обзор) // Вопросы языкознания. 1971. №5. С. 103-113.
46. Гак В.Г. Сопоставительная лексикология /на материале французского и русского языков. М.: Просвещение , 1977 287 с.
47. Гак В.Г. Языковые преобразования. М.: Школа Языки русской культуры”, 1998. 768 с.
48. Гапова Е. Феминистский проект в антропологии // Гендерные исследования. 2000. - № 5. С. 131 141.
49. Голубовська І.О. Етнічні особливості мовних картин світу: Монографія, 2-е вид., випр. і доп. К.: Логос, 2004. 284 с.
50. Городецька О. В. Концепти клас” та соціальний статус” у сучасній англійській мові //Мовні і концептуальні картини світу. К.: Київський ун-т ім. Тараса Шевченка, 2002. С. 107114.
51. Горошко Е.И. Языковое сознание: гендерная парадигма: Монография. М. Харьков: Издательский Дом „Инжэкс”, 2003. 440 с.
52. Гумбольдт В.фон. Избранные труды по языкознанию. М.: ОАО ИГ «Прогресс», 2000. 400 с.
53. Демьянков В.З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретирующего подхода // Вопросы языкознания, 1994. № 4. С. 17 33.
54. Ермолович Д.И. Основы профессионального перевода. М.: Изд-во УРАО, 2000 71 с.
55. Жизнь и здоровье женщины Том 1. М.: Книжный дом «АНС», 2001 768с.
56. Загнітко А.П. Морфологічні категорії в системі предикатності і предикативності речення. К.: НМК ВО, 1990. 68 с.
57. Золотова Г.А. К теории поля в языкознании // Функциональная семантика языка, семиотика знаковых систем и методы их изучения. Тезисы докладов международной конференции 22 24 апреля 1997 г. Ч. I. Москва, 1997. С. 14.
58. Зорівчак Р.П. Реалія і переклад (на матеріалі англомовних перекладів української прози). Львів: Вид-во при Львів ун-ті., 1989. 216 с.
59. Калиущенко В.Д. Типология отыменных глаголов. Донецк: Изд-во Донеччина”, 1994. 422 с.
60. Кандиоти Д. Эволюция гендерных исследований. Обзор. // Женщины и социальная политика (гендерный аспект). М.: ИСЭПН, 1992. С. 156 163.
61. Карабан В.І., Мейс Дж. Переклад з української мови на англійську мову. Навчальний посібник-довідник для студентів вищих закладів освіти. Вінниця: Нова Книга, 2003 608 с.
62. Караулов Ю.Н. Общая и русская идеография. М.: Наука, 1976. 355с.
63. Кацнельсон С.Д. Содержание слова, значение и обозначение. АН СССР, Ин-т языкознания, Ленингр. отд-ние Л. : Наука : Ленингр. отд-ние, 1965 297 c.
64. Кирилина А. В. Гендер: лингвистические аспекты. М.: Ин-т социологии РАН, 1999 189 с.
65. Кирилина А.В. Гендерные аспекты языка и коммуникации: Дисд-ра филол. наук: 10.02.19 / МГЛУ. М., 2000. 369 с.
66. Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты): Учеб. для ин-тов. И фак. иностр. яз. М.: Высш. шк., 1990. 253 с.
67. Кононенко І.В. Національно-мовна картина світу: зіставний аспект (на матеріалі української та російської мов) // Мовознавство. 1996. № 6. С. 39 - 46.
68. Кочерган М.П. Зіставна лексична семантика: проблеми і методи дослідження // Мовознавство. 1996. - № 2 3. С. 3 12.
69. Кочерган М.П. Загальне мовознавство: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих закладів освіти. К.: Видавничий центр „Академія”, 1999. 288 с.
70. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих закладів освіти. К.: Видавничий центр „Академія”, 2000. 368 с.
71. Краткий словарь когнитивных терминов / Под ред. Е.С.Кубряковой. М.: Филолог. ф-т МГУ им. М.В.Ломоносова, 1997. 245 с.
72. Крупнов В.Н. Лексикографические аспекты перевода: Учеб. Пособие для ин-тов и фак. иностр. яз. М.: Высш. шк., 1987. 192 с.
73. Кубрякова Е.С., Шахнарович А.М, Сахарный Л.В. Человеческий фактор в языке. Язык и порождение речи. АН СССР, Ин-т языкознания М. : Наука , 1991 238 с.
74. Кубрякова Е.С. Начальные этапы становления когнитивизма: лингвистика психология когнитивная наука // Вопросы языкознания. 1994. - № 4. С. 34 47.
75. Кубрякова Е.С. Язык и знание: На пути получения знаний о языке: части речи с когнитивной точки зрения. Роль яз. в познании мира М.: Яз. славян. культуры, Наука, 2004. 555 с.
76. Кузнецов А. М. От компонентного анализа к компонентному синтезу. М., 1986 186 с.
77. Лавриненко Н.В. Женщина: самореализация в семье и обществе (гендерный аспект). К.: ВИПОЛ, 1999. 172 с.
78. Ладо Р. Лингвистика поверх границ культур // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1989. Вып.25. Контрастивная лингвистика. С.3263.
79. Лакофф Дж. Язык и место женщины // Гендерные исследования. № 2. Харьков, 2000. С. 241 254.
80. Леонтьев А.А. Основы психолингвистики. М.: Лань, 2003 285 с.
81. Лихачев Д.С. Концептосфера русского языка // Известия РАН СССР. Сер. лит. и яз. 1993. Т. 52. №1. С.4 9.
82. МанакинВ.Н. Основы контрастивной лексикологии: близкородственные и родственные языки. К.: Центрально-Украинское издательство, 1994. 264с.
83. МанакинВ.Н. Содержание и принципы контрастивной лексикологии близкородственных языков: Дис. д-ра филол. наук: 10.02.01, 10.02.02 / Институт языковедения имени А.А. Потебни. К.:1994. 366 с.
84. Манакин В.Н. Сопоставительная лексикология. К.: Знання, 2004. 326 с.
85. Маслова В.А. Лингвокультурология: Учеб. пособие. М.: Издательский центр «Академия», 2001. 208 с.
86. Маслова В.А. Когнитивная лингвистика: Учебное пособие. Минск: ТетраСистемс, 2004. 256 с.
87. Морковкин В.В. Идеографические словари. М.: Изд-во Моск-го ун-та, 1970. 71 с.
88. Новиков Л.А. Семантика русского языка: Учеб. пособие. М.: Высш. школа, 1982, 272 с.
89. Огуй О. Д. Полісемія в синхронії, діахронії та панхронії: Системно- квантитативні аспекти полісемії в німецькій мові та мовах Європи / Чернівецький держ. ун-т ім. Юрія Федьковича. — Чернівці : Золоті литаври, 1998. — 369 с.
90. Ольшанский И.Г. Когнитивные аспекты лексической многозначности (на материале современного немецкого языка) // Филологические науки. №5. 1996. С. 85 93.
91. Ольшанский И.Г. Гендерные исследования как одно из направлений социолингвистики // Проблемы социолингвистики и многоязычия / Под ред. А.-К.С.Баламедова и В.А.Татаринова. Вып. 1. М.: Московский лицей, 1997. С. 22 34.
92. Омельченко Л.Ф., Максимчук Н.М., та Онищенко І.А. Лексическая семантика английских композит-антропосем: коннотативный аспект // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Лінгвістичні й дидактичні проблеми іншомовної комунікації. 2003. №58 С. 7 10.
93. Отин Е.С. Из словаря коннотативных онимов (буквы М, У) // Восточноукраинский лингвистический сборник: Выпуск 8. Донецк: Донеччина, 2002. С. 131 189.
94. Пещак М.М. Нариси з комп’ютерної лінгвістики: Монографія. Ужгород: Закарпаття, 1999. 200 с.
95. ПизА., ПизБ. Как научиться бесконфликтно общаться с противоположным полом. М., 2000. 312 с.
96. Попова З.Д., Стернин И.А. Понятие «концепт» в лингвистических исследованиях. Воронеж: Воронежский ГУ, 2000. 30 с.
97.&nb