СЕМАНТИКА НАЙМЕНУВАНЬ ЧАСТИН ТІЛА В АНГЛІЙСЬКІЙ, НІМЕЦЬКІЙ, УКРАЇНСЬКІЙ ТА РОСІЙСЬКІЙ МОВАХ : СЕМАНТИКА НАИМЕНОВАНИЙ частей ТЕЛА В английском, немецком, УКРАИНСКОМ И РОССИЙСКОМ ЯЗЫКАХ

Краткое описание

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 81’37:811.111=811.112.2=811.161.2=811.161.1.

Материнська Олена Валеріївна

СЕМАНТИКА НАЙМЕНУВАНЬ ЧАСТИН ТІЛА В АНГЛІЙСЬКІЙ, НІМЕЦЬКІЙ, УКРАЇНСЬКІЙ ТА РОСІЙСЬКІЙ МОВАХ

Спеціальність: 10.02.17 порівняльно-історичне та типологічне мовознавство

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Каліущенко Володимир Дмитрович
доктор філологічних наук, професор

Донецьк - 2005

ЗМІСТ

Список прийнятих скорочень та графічних позначень

5

Вступ

8

Розділ 1. Теоретичні передумови вивчення семантики найменувань частин тіла

19

1.1. Партонімія та полісемія як основні характеристики тематичної групи НЧТ

19

1.1.1. Вивчення семантики НЧТ у синхронічній та діахронічній перспективі

21

1.1.2. Семантичні закономірності та лексичні універсалії
у тематичній групі НЧТ

23

1.2. Відмінності у мовній картині світу та її вплив на
семантику НЧТ

27

1.3. Особливості номінації частин тіла людини

31

1.4. Пряме значення НЧТ

33

1.5. Семантичний потенціал НЧТ

35

1.6. Висновки до першого розділу

39

Розділ 2. Розвиток семантики НЧТ

41

2.1. Походження та розповсюдження НЧТ

41

2.1.1. Спільноіндоєвропейській тип походження та розповсюдження НЧТ

41

2.1.2. Спільногерманський/ спільнослов’янський тип походження НЧТ

43

2.1.3. НЧТ, що розповсюджувалися в окремій
групі мов

45

2.1.4. Запозичення

46

2.1.5. Узагальнюючий аналіз типів походження та розповсюдження НЧТ

48

2.2. Лексична стійкість НЧТ

50

2.3. Розвиток значень НЧТ

51

2.3.1. Розвиток основного значення НЧТ

52

2.3.2. Узагальнюючий розвиток основного/прямого значення НЧТ

56

2.3.3. Співвідношення між первинними та вторинними значеннями НЧТ у процесі їх розвитку

57

2.3.4. Розвиток вторинних значень НЧТ

59

2.3.5. Види метафоричних переносів у процесі розвитку полісемії НЧТ

66

2.3.6 Розвиток метонімічних переносів у процесі розвитку полісемії НЧТ

68

2.4. Висновки до другого розділу

69

Розділ 3. Зіставний аналіз семантики НЧТ

72

3.1. Зіставний аналіз семантики НЧТ з урахуванням основних семантичних ознак, закладених у прямому значенні

72

3.1.1. Аналіз групи НЧТ з функціональною ознакою сенсорне сприйняття дійсності

73

3.1.2. Аналіз групи НЧТ, розташованих у верхній
частині тіла, що виконують конституційну функцію

84

3.1.3. Аналіз групи НЧТ, розташованих у верхній
частині тіла, що слугують задля опори, руху,
виконання певних дій

93

3.1.4. Аналіз групи НЧТ, що займають середнє
положення та слугують задля опори, руху

100

3.1.5. Аналіз групи НЧТ, що займають середнє
положення відносно інших НЧТ та виконують
конституційну функцію

103

3.1.6. Аналіз групи НЧТ, що займають
нижнє/кінцеве положення та виконують
конституційну функцію

109

3.1.7. Аналіз групи НЧТ, що займають нижнє
/кінцеве положення та слугують для опори, руху,
виконання певних дій

110

3.2. Висновки до третього розділу

117

Розділ 4. Семантика НЧТ у слензі

121

4.1. Розмежування понять сленг, жаргон, арго, розмовна мова

121

4.2. Зіставний аналіз семантики НЧТ у слензі та у
стандартній мові

128

4.2.1. Види переносів у процесі розвитку полісемії
НЧТ у слензі

132

4.2.2. Синонімія та антонімія значень НЧТ у слензі

134

4.3. Висновки до четвертого розділу

136

Розділ 5. Семантичний потенціал НЧТ у галузі термінології

140

5.1. Особливості семантики термінологічної лексики

140

5.2. Зіставний аналіз семантики НЧТ у галузі термінології,
у стандартній мові та у слензі

143

5.2.1. Розвиток полісемії НЧТ-термінів

147

5.3. Висновки

159

Загальні висновки

163

Список використаної літератури

172

Список використаних лексикографічних джерел

193

Додатки

197

Додаток А. Список досліджуваних НЧТ

198

Додаток Б. Кореляція між частотністю та лексичною стійкістю НЧТ

201

ВСТУП

Вивчення семантики лексичних одиниць залишається на сьогодні одним з актуальнbх напрямків різноаспектних лінгвістичних досліджень. Ця робота є зіставним дослідженням семантики найменувань частин тіла (НЧТ) на матеріалі англійської, німецької, української та російської мов.
Відображаючи ті чи інші відрізки дійсності, слова пов’язані між собою так само, як пов’язані між собою об’єкти дійсності, що вони позначають. Через наявність цих позамовних зв’язків, на підставі предметно-логічної спільності слова об’єднуються у тематичні групи [157, с. 13; 250, с. 548].
Тематична група НЧТ належить до базового словникового фонду будь-якої мовної спільноти [181, с. 106; 224, с. 50]. Досліджувані одиниці характеризуються високим рівнем полісемічності, частотності, спільністю походження, великим значенням для людини у наївній картині світу (як відображенні повсякденних, побутових уявлень людини про світ) та у мовній картині світу (як відбитті цих уявлень на певних мовних явищах (див. 1.2).
Дослідження семантики НЧТ людини є вагомим у типологічному плані, воно дозволяє встановити кореляції між полісемією та лексичною стійкістю лексем, їх частотністю, розвитком первинних та вторинних значень, виявити певні особливості когнітивних процесів у різних народів.
Лексеми аналізованої ТГ об’єднані двома типами семантичних відношень, що можна вважати універсальними, притаманними багатьом мовам світу: це є відношення партонімії (частина-ціле) та полісемії. Природа цих відношень відбивається на характері розвитку переносних значень НЧТ, дозволяє говорити про універсальність моделей метафоричних та метонімічних переносів у цій тематичній групі [95, с. 60-73].
Таким чином, тематична група НЧТ є свого роду моделлю для зіставного й типологічного вивчення універсальних та специфічних рис семантичного розвитку лексичного складу мови.
Семантичний аналіз НЧТ проводиться у цій роботі на синхронічному та діахронічному рівнях. Історичний коментар допомагає відновити картину зародження відмінностей та подібностей у семантиці аналізованих одиниць у близько- та далекоспоріднених мовах, що належали раніше до індоєвропейської спільноти (напр. нім. Ohr, англ. ear, укр. вухо, рос. ухо). Дослідження розвитку значень НЧТ дає змогу пояснити спільні та відмінні риси у їх семантиці на сучасному етапі. Вивчення семантики НЧТ представлено також у двох функціональних стилях мови: у стандартній/літературній мові та в слензі, досліджується семантичний потенціал НЧТ у термінологічній галузі.
Проблема розвитку семантики слова, лексичної системи в цілому є перспективною галуззю зіставної та типологічної семантики [див. 3; 29; 30; 31; 33; 35; 37; 49; 50; 53; 56; 62; 67; 80; 81; 98; 99; 105; 110; 112; 118119; 123; 144; 155; 159; 161163; 167; 172; 173; 177; 212; 213 та інші].
Семантична структура слова аналізується в працях [3; 7; 20; 42; 50; 51; 66; 72; 74; 101-103; 122; 126128; 130; 132; 136; 143; 147; 152; 158; 166; 171; 181; 186; 187; 188190; 193; 198; 204; 205207; 210; 214; 215219; 220; 225 ] та інш. Проте, незважаючи на наявність досліджень, у яких порушується проблема аналізу семантики НЧТ [10; 26; 27; 45; 55; 65; 82; 92; 107; 108; 120; 129; 135; 145; 152; 153; 164; 168; 176; 182; 192; 194; 200; 224], можна стверджувати, що системне зіставне дослідження їх семантичного потенціалу все ж відсутнє.
Попри здавалося б високий ступінь розробленості проблем лексичної семантики, відчувається брак комплексних емпіричних досліджень, ...невивченою залишається... проблема зміни полісемічності слова в процесі розвитку мови, а також закономірності співвідношення прямих та переносних значень (метафори та метонімії) в семантичній структурі слова” [78, с. 25].
До критеріїв комплексного дослідження лексичної семантики та побудови загальної теорії контрастивної лексикології, за В.М. Манакіним, зараховуються об’єктивне зіставлення лексико-семантичних відповідників на рівнях ЛСГ, структур багатозначних слів та семем, виявлення особливостей членування світу в межах певних лексичних угруповань, специфіка розвитку полісемії, появи переносних значень, особливості способів номінації... [89, с. 36]. Запропонована робота є спробою комплексного вирішення проблеми дослідження семантики слова з урахуванням вищезгаданих критеріїв семантичного аналізу.
Об’єктом цього дослідження є ТГ найменувань частин тіла в англійській, німецькій, українській та російській мовах.
Предметом дослідження є зіставне вивчення семантики НЧТ у стандартній мові, в слензі та у галузі термінології, а також встановлення семантичних закономірностей розвитку полісемії на моделі аналізованої ТГ.
За одиницю дослідження було взято окреме значення (ЛСВ) найменування частини тіла.
Актуальність дослідження полягає у необхідності розробки лексичної типології, встановлення універсальних закономірностей у розвитку значень слів, що допоможе виявити спільні та відмінні риси семантичних процесів у різних мовах, обумовлені як лінгвістичними, так і національно-культурними чинниками.
Відсутність системного дослідження семантики НЧТ, що базувалося б на матеріалі декількох мов, враховувало б особливості семантики НЧТ у різних функціональних стилях мови, містило б історичний коментар та статистичні дані також є вагомою підставою вважати здійснене дослідження новим та корисним для розробки емпіричних засад вивчення ТГ лексики.
Зв’язок з науковими темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках наукової теми факультету іноземних мов Донецького національного університету Розвиток та взаємодія східнослов’янських, германських і романських мов (лексика і словотвір), номер державної реєстрації 04-1вв/74, науковий керівник доктор філологічних наук, професор В.Д. Каліущенко.
Метою дослідження є зіставне вивчення розвитку семантики НЧТ у стандартній мові та в слензі на матеріалі двох германських та двох слов’янських мов, виявлення універсальних та специфічних особливостей розвитку семантики досліджуваних одиниць.
Мета роботи передбачає вирішення наступних завдань:
1) встановлення типів походження та розповсюдження НЧТ;
2) вивчення історії виникнення прямого значення НЧТ, встановлення співвідношень між первинними та вторинними значеннями НЧТ;
3) встановлення видів семантичних переносів у процесі виникнення прямих та переносних значень НЧТ, їх класифікація, виявлення семантичних закономірностей розвитку семантики НЧТ у мовах, що зіставляються;
4) встановлення шляхів розвитку полісемії НЧТ у стандартній/літературній мові та в слензі;
5) вивчення семантичного потенціалу НЧТ у термінологічній галузі у порівнянні зі стандартною мовою та сленгом;
6) виявлення подібностей та розбіжностей у семантиці НЧТ загальновживаних слів та НЧТ-термінів;
7) встановлення спільних та відмінних рис у семантиці НЧТ, обумовлених етимологічними та семантичними чинниками.
Для вирішення поставлених у роботі завдань використовуються наступні методи лінгвістичного аналізу:
1) метод компонентного аналізу, за допомогою якого описується семантичний обсяг НЧТ, проводиться класифікація основних моделей розвитку значень НЧТ [132; 158; 74];
2) кількісний метод та метод індексування, що дозволяють спиратися на більш точні емпіричні дані, допомагають аналізувати отримані результати [36; 78; 100; 154; 183];
3) описовий метод, за допомогою якого у роботі комплексно представлено отримані результати [68; 122; 161];
4) зіставний метод, який уможливлює виявлення подібностей та розбіжностей семантики лексичних одиниць [5; 29; 67; 89].
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше створено модель зіставно-типологічного в

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Відповідно до мети та завдань дослідження було отримано такі результати:
1. НЧТ належать до базового словника” будь якої мовної спільноти, характеризуються високим рівнем полісемічності, частотності, спільністю походження, великим значенням для людини у лінгвістичній та наївній картині світу. Це обумовлює їх спільну етимологію та наявність багатьох подібностей на тлі розбіжностей, які з’явилися під час диференційованого розвитку досліджуваних германських та слов’янських мов.
2. Було досліджено походження та розповсюдження 251 НЧТ у чотирьох досліджуваних мовах, встановлено основні моделі розвитку їх прямих та переносних значень (проаналізовано 893 ЛСВ у стандартній мові, 304 у слензі та 711 у галузі термінології, загальна кількість проаналізованих ЛСВ становить 1908 ЛСВ), здійснено їх класифікацію, проведено дослідження семантики НЧТ на двох функціональних рівнях: у стандартній мові та в слензі, а також у термінологічній галузі встановлено універсальні та специфічні особливості семантики НЧТ у мовах, що зіставляються.
3. При дослідженні полісемії НЧТ важливим виявилося встановлення внутрішньо системних кореляцій [33, с. 282-283] з іншими характеристиками цієї ТГ, тобто частотністю НЧТ, їх походженням, партонімічними стосунками. При дослідженні розвитку прямого значення НЧТ було виявлено кореляцію між ступенем лексичної стійкості, полісемічністю та частотністю лексем. Високий ступінь лексичної стійкості та полісемічності виявляють за даними частотних словників німецької та російської мов НЧТ спільноіндоєвропейського та спільногерманського/спільнослов’янського походження [95, с. 63]. Саме ці НЧТ є найважливішими у свідомості людини.
1.1. Партонімічні стосунки є основою внутрішньої логічної організації ТГ НЧТ, вони демонструють відношення ієрархії, взаємозалежності між предметом та його частиною й відображають реальні зв’язки предметного світу людини. Партонімія також корелює з полісемією, так багато переносів з НЧТ на предмети навколишньої дійсності відображають зв’язки між частиною та цілим. НЧТ використовуються на позначення деталей предметів, напр., нім. Finger- ‘поршневий палець’, позначення інших частин тіла людини (англ. shank ‘гомілка, але також нога’) та тварини (англ. nose ‘хобот, п’ятачок’ ).
1.2. Встановлені кореляції мають універсальний характер у досліджуваній групі лексем, існує велика вірогідність, що вони можуть бути підтверджені на матеріалі інших ТГ груп лексики.
4. Більшість досліджуваних лексем зберегла історично первинне значення, що з’явилося ще у спільноіндоєвропейський, спільногерманський/ спільнослов’янський період, у своєму прямому значенні.
4.1. Домінуючим типом походження та розповсюдження НЧТ у чотирьох досліджуваних мовах є індоєвропейський та спільно- германський/спільнослов’янський тип походження. У німецькій та англійській мовах майже однакова кількість НЧТ мають індоєвропейське походження, у слов’янських мовах переважають НЧТ спільнослов’янського походження.
4.2. Спільність походження НЧТ зумовила наявність у спільноіндоєвропейський та спільногерманський/ спільно-слов’ян-ський період германо-слов’янських, українсько-російських, англо-німецьких паралелей.
4.3. У спільноіндоєвропейський період НЧТ, об’єднані спільністю походження, демонстрували більше схожостей, аніж відмінностей, та на пізніших етапах диференційований розвиток споріднених германських/слов’янських мов зумовив зникнення лексем, що були спочатку прямими етимологічними паралелями.
4.4. У процесі розвитку значень НЧТ можна виділити два етапи: 1) виникнення основного значення НЧТ 2) подальший розвиток семантики НЧТ, виникнення переносних значень. Пряме значення НЧТ виникало в основному за рахунок метафоричних та метонімічних переносів, а також за рахунок перерозподілу синонімів у ТГ НЧТ. Набагато меншою кількістю лексем представлений метонімічний перенос, генералізація та спеціалізація значень, що можливо пояснюється їх предметністю.
4.5. У процесі розвитку значень НЧТ змінювалося співвідношення між первинними та вторинними в історичному плані значеннями НЧТ. Деякі ЛСВ у процесі розвитку полісемії НЧТ зникали, а деякі зберігалися у якості одного з переносних значень.
4.6. Схожість у розвитку семантики НЧТ у досліджуваних мовах можна пояснити не тільки спільністю їх походження, але й функціонуванням у певному культурному просторі, у якому вони з’являлись. Це підкріплюється тим фактом, що найбільша кількість етимологічних та семантичних збігів спостерігається між генетично більш близькими мовами: німецькою та англійською, українською та російською.
4.7. У ході розвитку переносних значень НЧТ відбувається переважно перенос понять з частин тіла людини” на предмети домашнього вжитку”, що пов’язані з НЧТ схожістю форми, виконанням подібних функцій при схожому розташуванні або ж узагальнено відбувається перенос з НЧТ на предмети навколишньої дійсності. Це пов’язано з конкретністю, предметністю прямих значень НЧТ. Тому, незважаючи, на наявність абстрактних переносних значень, серед похідних значень НЧТ переважають конкретні переносні значення.
4.8. Результати статистичних підрахунків показали, що домінуючий вид переносу при розвитку переносних значень НЧТ у стандартній мові метафоричний, а саме перенос на тварин та їх частини тіла, а також на види тварин, перенос за схожістю, розташуванням та перенос на певні властивості. Серед метонімічних переносів найбільш розповсюджені переноси на позначення одягу, інших НЧТ, на позначення людей, на аналогічні частини м’ясної туші, на групу людей (див. 3.2.).
4.9. Найбільша кількість метафоричних та метонімічних переносів спостерігається в англійській мові, що підтверджує відоме положення про розвинену полісемію у цій мові. Друге місце за кількістю значень, що виникли на базі метафоричного переносу, займає німецька мова (див. 3.2.).
5. Семантична структура прямого значення НЧТ обумовлює розвиток переносних значень НЧТ. Те, що серед метафоричних переносів переважають переноси за схожістю форми, функції, розташування можна пояснити тим, що ці переноси є запрограмованими” структурою їх прямого значення (див.3.2). Домінуюча у прямому значенні НЧТ сема партитивності зумовлює велику кількість переносів типа pars pro toto серед метонімічних переносів (перенос з частини тіла на людину).
1.1. Типи метафоричних та метонімічних переносів при розвитку переносних значень відображають основну спрямованість семантичних ознак у прямому значенні це опорне або кінцеве розташування, функція інструментальності”, конституційна функція, функція складової, деталі іншого предмета.
1.2. Чим більше подібних сем виявляється у прямому значенні еквівалентних НЧТ, тим більше подібних моделей розвитку їх переносних значень як у межах однієї так і у межах всіх чотирьох досліджуваних мов. Дане твердження відображає універсальну закономірність розвитку семантики НЧТ. Виявлена закономірність дозволила розподілити аналізовані одиниці за 12 групами й здійснити більш ґрунтовний аналіз їх семантики з урахуванням спільного та відмінного.
6. Найбільшим рівнем полісемічності у стандартній мові характеризуються НЧТ англійської мови. Саме англійські НЧТ також мають найбільшу кількість специфічних значень, що не зустрічаються у інших трьох досліджуваних мовах.
6.1. Як свідчать виведені індекси полісемічності, урівноваженістю між стандартною мовою та сленгом характеризується полісемія німецької мови. Найбільшим рівнем полісемічності в слензі характеризуються НЧТ російської та англійської мов, але тільки в російській мові індекс полісемічності НЧТ у слензі переважає індекс полісемічності НЧТ у стандартній мові і є найбільшим серед індексів полісемічності НЧТ всіх аналізованих мов. Високий рівень полісемічності НЧТ російської мови можна пояснити загальною тенденцією до високої експресивності російської ненормативної лексики та її значним кількісним складом.
6.2. Велику різницю між рівнем полісемічності НЧТ англійської мови у стандартній мові й у слензі можна пояснити тим, що в стандартній англійській мові НЧТ є багатим джерелом денотативних метафор, а в слензі в тематичній групі НЧТ переважають метонімічні переноси. Це протиставляється загальній тенденції до превалювання метафор у слензі. Низький рівень полісемічності українських НЧТ в слензі пояснюється загальною складністю розвитку та письмової фіксації українського сленгу через довготривалу традицію нормалізації української мови.
7. Найбільшу кількість значень, що збігаються, мають НЧТ близькоспоріднених мов (німецької та англійської, української та російської). Найбільшу кількість значень, що співпадають у всіх чотирьох досліджуваних мовах, мають нім. лексеми Hand рука, Herz серце, Kopf голова, Körper тіло (4 значення або більше), Zunge ‘язик’, Glied ‘кінцівка’, Rippe ‘ребро’, Ellbogen ‘лікоть’, Nase ‘ніс’ (3 значення), Auge ‘око’, Brust ‘груди’, Busen ‘груди’, Knie ‘коліно’, Knochen ‘кістка’ (2 значення) та їх еквіваленти у досліджуваних мовах.
8. При утворенні переносних значень у слензі переважають метонімічні переноси, а саме переноси з НЧТ на людину, що відбуваються за соціальною ознакою (професією), статтю, віком, характеристикою розумових здібностей та душевних якостей, зовнішністю, родинними та дружніми стосунками. Серед метафоричних переносів найбільш розповсюджені переноси за формою та функцією.
8.1. При утворенні переносних значень НЧТ в слензі відсутні метафоричні переноси за аналогією з тваринами та їх НЧТ, а також за аналогією з рослинним світом та природним середовищем, метонімічний перенос з НЧТ на міру довжини, що спостерігалися при розвитку полісемії НЧТ у стандартній мові.
8.2. В цілому рівень полісемічності НЧТ в слензі нижчий ніж у стандартній мові. Кількість значень НЧТ, що співпадають у чотирьох досліджуваних мовах, також нижча у слензі, аніж у нейтральному стилі мовлення.
9. У сленгових метафоричних та метонімічних номінаціях на позначення якостей людини та ії самої переважає негативізм як при зверненні до зовнішніх, так і при описі внутрішніх рис людини [59, с. 211]. Це пояснюється тим, що саме негативні емоції часто викликають бажання вжити експресивні мовні засоби.
10. Дослідження семантики НЧТ у термінологічній галузі свідчить про високий семантичний потенціал НЧТ-термінів, які є багатим джерелом утворення термінологічних номінацій семантичним способом. Компактність, давнє походження, висока частотність НЧТ сприяють розвитку їх полісемії у галузі термінології та прискорюють інтегрування до основного лексичного складу різних терміносистем.
11. Найбільшим рівнем полісемічності характеризуються НЧТ-терміни англійської та німецької мов. Рівень полісемії англійських НЧТ у галузі термінології (8, 82) є набагато вищим, аніж у стандартній мові (5, 48) або ж у слензі (2, 82). Рівень полісемії німецьких НЧТ-термінів є так само вищим аніж у стандартній мові, й навпаки рівень полісемії НЧТ-термінів в українській та російській мовах є нижчим аніж у стандартній мові.
12. Найпродуктивнішим способом термінотворення є антропоморфна метафора. НЧТ як давні за походженням, частотні лексеми, що належать до базового словарного фонду є активною, динамічною складовою при формуванні основного лексичного фонду різних терміносистем. Найбільш продуктивною антропоморфна метафора є в терміносистемах технологій, ремесел, прикладних наук.
12.1. Найбільш продуктивними моделями утворення термінологічних значень у тематичній групі НЧТ є метафоричні переноси з НЧТ за формою тільки, за розташуванням, за формою та функцією водночас. Серед метонімічних переносів переважають переноси з НЧТ на позначення одягу, на міру довжини та на інші НЧТ (див. таблицю 5.4.).
12.2. При розвитку полісемії НЧТ-термінів метонімічні переноси не є продуктивними, різниця між кількістю метафоричних (659 ЛСВ) та метонімічних (52 ЛСВ) переносів є дуже різкою у порівнянні зі стандартною мовою, й дзеркально протилежною у порівняні зі сленгом, де метонімічний тип переносу навпаки домінує над метафоричним.
12.3. У процесі розвитку полісемії НЧТ-термінів спостерігаються дві нові моделі розвитку: метафоричний перенос за формою та функцією водночас та метонімічний перенос з НЧТ на певну дію, процес - відмічений у англійській мові.
13. Кількісний розподіл метафоричних та метонімічних переносів у процесі семантичного розвитку НЧТ-термінів за галузевою приналежністю не є рівномірним. У всіх досліджуваних мовах найбільш продуктивною за кількістю утворення термінологічних значень у тематичній групі НЧТ виявилася будівнича галузь, у англійській та німецькій мовах найбільша кількість НЧТ-термінів є міжгалузевими, велика кількість переносів спостерігається також у транспортній галузі, серед термінології, пов’язаної з морською справою, що включає будівництво судів та промислову ловлю риби та з текстильною галузю. В українській та російській мовах найбільша кількість НЧТ-термінів у утворюється у сферах медицини та біології.
14. Етимологічні дані та дані синхронічного аналізу підтверджують той факт, що протягом багатьох століть тематична група НЧТ залишається актуальною й стабільною у свідомості людини, стає динамічою складовою у формуванні нових шарів найбільш потрібної та актуальної лексики, як то термінологічної, сленгової.
15. Серед моделей метафоричних та метонімічних переносів при розвитку полісемії НЧТ можна виділити моделі, що грунтуються на універсальних особливостях людського мислення. Уявлення про орган тіла людини як про втілення тієї або іншої здібності людини це одна зі стертих метафор нашого повсякденного життя. Такі уявлення сприяють розвитку у НЧТ метафоричних переносних значень, що відображають фундаментальні здібності людини (слух, зір, мовлення й т.д.), її персональні якості (напр. укр. добре серце).
16. Переважаюча кількість метафоричних моделей переносів ще раз підтверджує факт про антропоцентричність людського мислення, його схильність проводити асоціативні паралелі між предметами навколишньої дійсності та собою, своїм тілом. Це в свою чергу сприяє виникненню паралельних семантичних моделей переносів у різних мовах й одночасно пояснює наявність суттєвих семантичних відмінностей, зумовлених національно-культурною специфікою кожної мови, а також особливостями когнітивних процесів у різних народів.
17. Основні моделі зміни значення НЧТ сформувалися вже у період спільногерманських, спільнослов’янських змін у лексичному фонді досліджуваних мов, що зумовило схожість у семантиці НЧТ у германських та слов’янських мовах. Висока продуктивність семантичних моделей розвитку переносних значень НЧТ дає можливість припустити, що їх семантичний обсяг буде збільшуватися й надалі (особливо це стосується розмовного стилю мови та сленгу).
18. Паралельне зіставлення семантичних моделей переносів при розвитку прямих та переносних значень НЧТ у досліджуваних мовах на синхронічному та діахронічному рівнях надало можливість виявити закономірності розвитку полісемічних лексем у далеко- та близькоспоріднених мовах, встановити особливості семантичного потенціалу лексем, що належіть до базового словникового складу будь-якої мови.
19. Встановлені закономірності розвитку полісемії НЧТ, критерії семантичного аналізу застосовані до цієї ТГ, можуть бути екстрапольовані на аналіз розвитку семантики полісемічних слів взагалі, та на аналіз інших ТГ лексики.

Список використаної літератури
1. Алпатов В. М. О прогнозах в лингвистике и социолингвистике // Язык: теория, история, типология / под. ред. Н. С. Бабенко М.: Едиториал УРСС, 2000 . 512 с.
2. Аникин А. Е. Етимология и балто-славянское лексическое сравнение в праславянской лексикографи: Материалы для балто-славянского словаря. Вып. 1. Новосибирск: Сибирский хронограф, 1998. 478 с.
3. Апресян Ю. Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка. М.: Наука, 1974. 367с.
4. Арутюнова Н. Д. Метафора и дискурс // Теория метафоры: сб. М.: Прогресс, 1990. С. 52.
5. Бабенко Н. С. О контрастивных приемах в историко-этимологических исследованиях // Язык: теория, история, типология / под. ред. Н. С. Бабенко М.: Едиториал УРСС, 2000 . C. 254264.
6. Бабина А. К. Терминологическое поле в исследовании социолекта //http://annababina.narod.ru
7. Бабицкене З. И. Типы регулярной полисемии имен существительных в русском и литовском языках // Диахрония и типология языков. М.: Ин-т языкознания Академии наук СССР, 1980. С. 2233.
8. Балли Ш. Французская стилистика / Пер. с фр. М., 1961. 394 с.
9. Балли Ш. Язык и жизнь: Пер. с фр. М.: Едиториал УРСС. 2003. 232 с.
10. Бастриков А. В. Проблема семантического анализа тематической группы слов // Значение и форма слова: Межвуз. сб.: Калинин гос. ун-т, Калинин, 1988. С. 26 34.
11. Бах А. История немецкого языка. М.: Изд-во иностр. литерат., 1956. 343 с.
12. Беляева Т. М., Хомяков В. А. Нестандартная лексика английского языка. Ленинград: Из-во Ленинградского ун-та, 1985. 135 с.
13. Бенвенист Э. Общая лингвистика. М.: Прогресс, 1974. 447 с.
14. Бессонова О. Л. Проблеми тезаурусного опису лексики // Дослідження різнорівневих одиниць романських, германських і слов’янських мов: Зб. наук. праць. Вип.2. Донецьк: ДонНУ, 2003. С. 5567.
15. Блинкена А. Н. Соотношение научных терминов и общеупотре-бительной лексики. Рига: Из-во «Зинатне», 1973. 336 с.
16. Блумфилд Л. Язык. М.: Едиториал УРСС, 2002. 608 с.
17. Блэк М. Метафора // Теория метафоры: пер. с англ. М.: Прогресс, 1990. С. 153172.
18. Будагов Р. А. Сходства и несходства между родственными языками. Романский лингвистический материал. М.: Наука, 1985. 271 с.
19. Будагов Р. А. Типы соответствий между значениями слов в родственных языках // Филологические науки. 1968. № 5. С. 320.
20. Булаховській Л. А. Вибрані праці в 5-ти томах. Київ: Наукова думка”, 1975. Т. 1. Загальне мовознавство”. 495 с.
21. Бурлак С. А., Мельников А.С., Циммерлинг А. В. Параллели между славянскими и германскими языками: индоевропейское наследие и типологическое сходство // Славянская языковая и этноязыковая системы в контакте с неславянским окружением. М.: Языки славянской культуры, 2002. 560 с.
22. Бурлак С. А., Старостин С. А. Введение в лингвистическую компаративистику: учебн. М.: Едиториал УРСС, 2001. 272 с.
23. Введенская Л. А., Колесников Н. П. Этимология: Учебн. Пособие. СПб: Питер, 2004. 221 с.
24. Вежбицкая А. Понимание культур через посредство ключевых слов. М.: Языки славянской культуры, 2001. 288 с.
25. Вежбицкая А. Сопоставление культур через посредство лексики и прагматики. М.: Языки славянской культуры, 2001. 272 с.
26. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков // пер. с англ. А. Д. Шмелев под ред. Т.В. Булыгиной. М.: Языки русской культуры, 1999. 780 с.
27. Войнова Г. С. К вопросу о номинации частей человеческого тела в сниженных стилях французского и русского языков, депонированная рукопись. Кемерово: Кемеровский гос. ун-т, 1988. 8 с.
28. Гак В. Г. К проблеме соотношения языка и действительности // Вопросы языкознания. 1972. № 5. С. 2333.
29. Гак В. Г. Сопоставительная лексикология. М.: Межд. отн., 1977. 263 с.
30. Гак В. Г. Сопоставительное изучение языков и лингвистическая типология // Русский язык за рубежом. 1974. № 3. С. 5258.
31. Гамкрелидзе Т. В., Иванов В. В. Индоевропейский язык и индоевропейцы: реконструкция и историко-типологический анализ праязыка и протокультуры. Части первая и вторая. Тбилиси: Из-во Тбилисского ун-та, 1984. Ч. 1. 428 с., Ч. 2. 1328 с.
32. Головин Б. И. О некоторых проблемах изучения терминов // Научный симпозиум «Семиотические проблемы языков науки, терминологии и информатики». М.: Из-во Московского ун-та. 1971. Ч.1. С. 6467.
33. Городецкий Б. Ю. К проблеме семантической типологии. М.: Московский университет, 1969. С. 172173.
34. Гринберг Дж. Антропологическая лингвистика: Вводный курс. М.: Едиториал УРСС, 2004. 224 с.
35. Гринберг Дж. Некоторые грамматические универсалии, преиму-щественно касающиеся порядка значимых элементов // Зарубежная лингвистика II. М: Прогресс, 2002. С. 160208.
36. Гринберг Дж., Осгуд Дж. Меморандум о языковых универсалия // Зарубежная лингвистика II. М: Прогресс, 2002. С. 118132.
37. Гудавичюс А. Сопоставительная семасиология литовского и русского языков . Вильнюс: «Мокслас», 1985. 1985. 174 с.
38. Гумбольт В. фон. Избранные труды по языкознанию: Пер. с нем. М.: ОАО ИГ «Прогресс», 2001. 400 с.
39. Даниленко В. П. Лексико-семантические и грамматические особен-ности слов-терминов // Исследования по русской терминологии: Сб. научн. тр. М.: «Наука», 1971. С. 768.
40. Даниленко В. П. Об основных лингвистических требованиях к стандартизации терминов // Научный симпозиум «Семиотические проблемы языков науки, терминологии и информатики». М.: Из-во Московского ун-та. 1971. Ч.1. С. 7278.
41. Добровольский Д. О. К проблеме лексико-семантических универса-лий // Филологические науки. 1986. № 3. С. 2430.
42. Долгих Н. Г. Теория семантического поля на современном этапе развития семасиологии // Вопросы языкознания. 1973. № 1. С. 89103.
43. Домашнев А. И. Проблемы классификации немецких социолектов // Вопросы языкознания. 2001. №2. С. 127130.
44. Дьячок М. О методах генеалогической классификации языков // Материалы 3-ей научной конференции преподавателей и студентов «Наука. Университет 2002». Новосибирск: Новый сибирский университет, 2002. С. 105110.
45. Елкина Н. М. Лексические варианты со значением части тела в старославянском и других славянских языках // Исследования по русскому языку: Межв.сб. Рязань, 2000. С. 39.
46. Ершова И. А. О лексико-семантической устойчивости словаря германских языков // Вестник Московского университета. 1971. № 5. С. 3735.
47. Живов В. М., Успенский Б. А. Центр и периферия в языке в свете языковых универсалий // Вопросы языкознания.