СУБКОНТИНУУМ ІНФОРМАТИКИ Й ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ У ФРАНЦУЗЬКІЙ, УКРАЇНСЬКІЙ ТА РОСІЙСЬКІЙ МОВАХ : СБконтинуума информатики и вычислительной техники во Французском, УКРАИНСКОМ И РОССИЙСКОМ ЯЗЫКАХ

Краткое описание

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИСТЕТ

На правах рукопису

НІКУЛІНА Інна Миколаївна

УДК 81'366.587+81'37=133.1+161.2=161.1

СУБКОНТИНУУМ ІНФОРМАТИКИ Й ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ У ФРАНЦУЗЬКІЙ, УКРАЇНСЬКІЙ ТА РОСІЙСЬКІЙ МОВАХ

ДОДАТКИ

Спеціальність 10.02.17 порівняльно-історичне і типологічне мовознавство

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
доктор філологічних наук,
професор
Сенів Михайло Григорович

Донецьк 2003

ЗМІСТ

ВСТУП........8
РОЗДІЛ І. ЗІСТАВНЕ ТЕРМІНОЗНАВСТВО ЯК ЗАСІБ ВИВЧЕННЯ СУЧАСНИХ ТЕРМІНОЛОГІЙ У ФРАНЦУЗЬКІЙ, УКРАЇНСЬКІЙ ТА РОСІЙСЬКІЙ МОВАХ.........................................................................................19
1.1. Актуальні проблеми зіставного термінознавства...................19
1.2. Основні напрямки сучасного термінознавства у французькій,
українській та російській мовознавчій науці..........................22
1.2.1. Основні напрямки сучасного французького термінознавства.23
1.2.2. Основні напрямки сучасного українського та російського
термінознавства...........................................................................24
1.3. Екстралінгвістичні передумови формування термінології та
лінгвістичні завдання вивчення термінології у французькій,
українській та російській мовах............................................27
Висновки до Розділу 1..................................................................30
РОЗДІЛ 2. ЗІСТАВНИЙ АНАЛІЗ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОГО СПОСОБУ ТЕРМІНОТВОРЕННЯ У СУБКОНТИНУУМІ ІНФОРМАТИКИ Й ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ФРАНЦУЗЬКОЇ, УКРАЇНСЬКОЇ ТА РОСІЙСЬКОЇ МОВ......32
2.1. Семантична номінація як спосіб утворення термінів
у субконтинуумі інформатики й обчислювальної техніки
французької, української та російської мов...............32
2.2. Специфіка ключових понять субконтинууму інформатики
і обчислювальної техніки у французькій, українській та
російській мовах......34
2.3. Зіставний аналіз основних лексичних шарів
у субконтинуумі інформатики й обчислювальної техніки
французької, української та російської мов........40
2.3.1. Зіставний аналіз термінологізованих лексичних одиниць

загальнонаукового фонду у субконтинуумі інформатики
й обчислювальної техніки французької, української та
російської мов..................................................................42
2.3.2. Зіставний аналіз термінологізованих лексичних одиниць
загальнолітературного фонду у субконтинуумі
інформатики й обчислювальної техніки французької,
української та російської мов...............................45
2.3.2.1. Семантичне калькування як спосіб семантичної
номінації у субконтинуумі інформатики
й обчислювальної техніки французької, української та
російської мов......................................................49
2.3.3. Зіставний аналіз термінологізованих одиниць інших
галузевих підмов у субконтинуумі інформатики
й обчислювальної техніки французької, української та
російської мов......................................................54
2.3.4. Особливості термінологічних одиниць лексичного
субконтинууму інформатики й обчислювальної
техніки французької, української та російської мов......63
2.3.5. Особливості найменування одиниць виміру у
субконтинуумі інформатики й обчислювальної техніки
французької, української та російської мов....................66
2.3.6. Специфіка функціонування символів у субконтинуумі
інформатики й обчислювальної техніки французької,
української та російської мов...............................70
Висновки до Розділу 2..................................................................73
РОЗДІЛ З. ЗІСТАВНИЙ АНАЛІЗ МОРФОЛОГІЧНОГО ТА СИНТАКСИЧНОГО СПОСОБІВ ТЕРМІНОТВОРЕННЯ СУБКОНТИНУУМУ ІНФОРМАТИКИ Й ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ У ФРАНЦУЗЬКІЙ, УКРАЇНСЬКІЙ ТА РОСІЙСЬКІЙ МОВАХ .............................................................................................................................76

3.1. Особливості термінотворення у субконтинуумі інформатики й
обчислювальної техніки французької, української та російської
мов .........................................................................................................76
3.2. Морфологічна номінація у субконтинуумі інформатики
й обчислювальної техніки французької, української
та російської мов......77
3.2.1. Суфіксальний тип термінотворення у субконтинуумі
інформатики та обчислювальної техніки французької,
української та російської мов.78
3.2.1.1. Продуктивність суфіксів у субконтинуумі інформатики
й обчислювальної техніки французької, української та
російської мов79
3.2.1.2. Морфологічна валентність суфіксів у
термінотворчому субконтинуумі інформатики й
обчислювальної техніки французької, української та
російської мов.............................................................83
3.2.1.3. Семантичні особливості суфіксів субконтинууму
інформатики й обчислювальної техніки у
французькій, українській та російській мовах............85
3.2.1.4. Інтерфіксація у термінотворчому субконтинуумі
інформатики й обчислювальної техніки
французької, української та російської мов...............92
3.2.2. Префіксальний тип термінотворчого
субконтинууму інформатики й обчислювальної техніки
у французькій, українській та російській мовах......................94
3.2.2.1. Продуктивність префіксів у субконтинуумі інформатики
й обчислювальної техніки французької, української та
російської мов.94
3.2.2.1.1. Продуктивність запозичених й споконвічних
префіксів у субконтинуумі інформатики й
обчислювальної техніки французької, української та
російської мов....97
3.2.2.2. Валентні особливості префіксів у
термінотворчому субконтинуумі інформатики й
обчислювальної техніки французької, української та
російської мов...........................................................101
3.2.2.3. Семантичні особливості префіксів субконтинууму
інформатики й обчислювальної техніки у
французькій, українській та російській мовах..........102
3.2.3. Синтактико-морфологічний тип
термінотворення субконтинууму інформатики й
обчислювальної техніки у французькій, українській та
російській мовах....118
3.2.3.1. Структурно-семантичні особливості
словоскладання у субконтинуумі інформатики й
обчислювальної техніки французької, української та
російської мов............125
3.3. Термінологічна абревіація як термінотворчий тип у
субконтинуумі інформатики та обчислювальної техніки
французької, української та російської мов..............128
3.3.1. Ініціальні терміни-абревіатури у субконтинуумі
інформатики й обчислювальної техніки французької,
української та російської мов131
3.3.2. Акроніми у субконтинуумі інформатики й
обчислювальної техніки французької, української та
російської мов...................137
3.4. Синтаксична номінація як спосіб термінотворення та його
особливості у субконтинуумі інформатики й
обчислювальної техніки французької, української
та російської мов..................................................................139
3.4.1. Продуктивність термінологічних словосполучень у
субконтинуумі інформатики й обчислювальної техніки
французької, української та російської мов..............................141
3.4.2. Структурно-граматична характеристика головного
і залежного компонентів термінологічного
словосполучення субконтинууму інформатики
й обчислювальної техніки............................................................153
3.4.2.1. Залежний компонент термінологічного
словосполучення у субконтинуумі інформатики
й обчислювальної техніки французької, української
та російської мов...................................................................155
3.4.3. Семантичні особливості термінологічних
словосполучень у субконтинуумі інформатики
й обчислювальної техніки французької, української
та російської мов........................................................................161
Висновки до Розділу 3................................................................165
ВИСНОВКИ.......171
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.................179
ДОДАТОК А.................199
ДОДАТОК Б.................200

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ
ГК головний компонент
ЗК залежний компонент
ІОТ інформатика й обчислювальна техніка
ІТ ініціальний термін
ЛО лексична одиниця
ПК персональний комп’ютер
ПТ повний термін
ТО термінологічна одиниця
ТК термін-композит
ТС ІОТ термінологічна система інформатики й обчислювальної техніки
ТСС термінологічне словосполучення
ТТ термінотворчий тип
УТ усічений термін
ЭВМ электронно-вычислительная машина
ЕОМ електронно-обчислювальна машина
A прикметник
As ад’єктивований іменник
gen. pl. родовий відмінок множини
gen. sing. родовий відмінок однини
nom. sing. називний відмінок однини
p префікс
Prtp дієприкметник
S іменник
V дієслово

СКОРОЧЕНІ НАЗВИ МОВ
англ. англійська мова
гр. грецька мова
лат. латинська мова
ос. російська мова
укр. українська мова
франц. французька мова

ВСТУП
За останні десять років опис та аналіз спеціальної лексики у мові стає одним із основних напрямків лінгвістичних досліджень. Інтерес до спеціальної лексики у сучасному мовознавстві не випадковий. Він пояснюється, з одного боку, збільшенням значущості різних галузей знання у розвитку людства, і, з іншого боку, підвищенням ролі термінологічної лексики у сучасних мовах, оскільки спеціальна лексика є базою для розвитку концепції мови науки. Так, Л.Ю.Буянова зауважує, що на сучасному етапі мова науки трактується як особливий складний об’єкт дослідження. Це виявляється у способах кореляції зв’язків, характері організації у систему, у поліморфності ознак, властивостей та функціональній динаміці континууму мови науки і техніки [14,с.43]. Знання про світ як феномен пізнання чітко і глибоко структуровано. При цьому мовний континуум є інструментом, апаратом його об’єктивації і експлікації [14,с.81]. Мова науки стратифікується відповідно до понятійних, структурно-функціональних особливостей на певні континууми: континуум мови науки, континуум мови техніки. Субконтинуум інформатики й обчислювальної техніки екстрагується з загальної схеми континууму мови науки і мови техніки і утворює складну систему, окремі структурні яруси якої перетинаються на різних рівнях: лексичному, семантичному, граматичному, словотворчому. Функціонування цього субконтинууму обумовлюється екстралінгвістичними потребами науково-пізнавального та виробничого процесу й забезпечується можливостями термінотворчого потенціалу національних мов.
Дослідники відзначають, що велика кількість термінів проникає у загальнолітературний мовний фонд, впливаючи на лексичний склад загальнолітературного фонду, тому дослідження спеціальної лексики мають велике значення для розвитку мови у цілому [58, с.66]. Так, термінологічна система інформатики й обчислювальної техніки постійно і відчутно впливає на лексичний склад загальнонаціональних мов, оскільки найменування нових понять і пристроїів, які з’являються у результаті функціонування та розвитку зазначеної терміносистеми, порівняно швидко сприймаються загальнолітературним фондом французької, української та російської мов.
Термін є основною елементарною одиницею термінології. Простежити опозицію термін / нетермін, що підсвідомо народжується у кожного носія мови, на перший погляд, доступно будь-якій людині [108, с.34]. Традиційно термін розглядається як особлива одиниця спеціального стилю літературної мови. [82, с.205]. Унаслідок того, що термін є мовною універсалією, він важко піддається дефінуванню [11, с. 33]. Існує логіко-лінгвістичний підхід при визначенні терміна. У цьому випадку термін виражає спеціальне (наукове чи технічне) поняття, і його пріоритетною ознакою виступає співвідношення поняття / термін. Основним напрямком дослідження в цьому разі стає проблема виділення відповідного поняття і мовної одиниці, що його виражає. При цьому увага фокусується на тому, що термін є втіленням концептуальної цілісності, оскільки один термін може позначати «лише одне поняття» [116,с.5]. Поняттєвий аспект терміна підкреслюється в його визначеннях, які сформулювали Л.А.Капанадзе [62,с.80], Т.Л.Канделакі [61,с.4], В.П.Даниленко [41,с.15], Б.М.Головін, Р.Ю.Кобрін [33,с.5], Л.Б.Ткачова [150,с.26], В.М.Лейчик [95, с.14] та ін. Логіко-філософський аспект визначення терміна базується на співвідношенні поняття / термін / дефініція. Отже, термін трактується як слово, «покликане точно визначити спеціальне поняття, що реально існує чи виникає у процесі наукової творчості або практичної діяльності» [94, с.26]. У цьому випадку не можна твердити, що термін дорівнює дефініції, «оскільки термін це ім’я поняття, а дефініція розгорнуте тлумачення цього імені» [147,с.11]. Функціональний аспект у трактуванні терміна базується на здатності лексичних одиниць загальнонаціонального фонду виконувати різноманітні функції. Таким чином, функцію терміна може виконати слово, узяте зі сфери вживання літературної мови, здатне реалізувати поняттєво-інформативну функцію, яка пов’язана з фіксацією і збереженням наукових знань [90, с.18].
Вивчаючи термін, необхідно пам’ятати, що термінологічна лексика детермінована термінологічною системою, до якої вона належить, що обумовлено понятійною залежністю термінів від концептуального апарату даної галузі знання. Позамовна детермінованість терміна може бути представлена у такий спосіб: «дійсність галузь знань система термін» [3], [24], [182].
Виходячи з вищевикладеного, слід зазначити, що, працюючи у галузі вивчення термінології, лінгвіст повинен давати робоче визначення терміна, щоб уникнути семантичної перевантаженості. Ми пропонуємо таке визначення: термін це слово чи словосполучення, що є найменуванням наукового, виробничо-технологічного процессу чи спеціального поняття, що твориться за певними термінотвочими моделями і входить до понятійного простору певної галузі знань.
Лінгвісти традиційно висувають до терміна ряд вимог: системність, однозначність, точність, стислість, нейтральність, евфонічність (Д.С.Лотте, О.О.Реформатський, В.П.Даніленко, З.О.Комарова, Т.Р.Кияк, А.В.Крижановська, Л.О.Симоненко, А.С.Д’яков].
Реальна ситуація не завжди вкладається у чітко визначені параметри. А.А.Брагіна підкреслює: «однозначним і нейтральним термін мислиться, скоріше, у теорії; у живому ж функціонуванні термін то виявляє старі (етимологічні), то розвиває нові (соціальні, емоційні) відтінки» [12,с.38], [121,с.22]. Основним критерієм у визначенні терміна виступає його дефінітивність. Це пояснюється тим, що між компактним словесним вираженням поняття і його розгорнутою дефініцією можна встановити абсолютну відповідність. Отже, дефініція терміна є доказом специфічного термінологічного значення слова [196, с.26], [160, с.8].
Системність залишається обов’язковим критерієм у визначенні терміна. Терміносистема розглядається як сукупність мовних одиниць певної галузі знання чи діяльності, що актуалізують всю складність обов’язкових і тривалих зв’язків, передбачених системою, оскільки будь-яка термінологічна система більш-менш адекватно відбиває визначену систему понять [152,с.103]. Сукупність зв’язків у рамках такого цілого визначає його структуру, в якій реалізується спеціальна лексична одиниця термін [83,с.7]. При цьому варто підкреслити, що системність це одна з умов існування терміна, який є невід’ємною частиною терміносистеми [5,с.11], [80,с.109]. Таким чином, критерій системності у термінознавстві відбиває два аспекти: 1) системність як особлива організація понятійного апарату визначеної галузі знання; 2) системність як особливі лінгвістичні зв’язки між термінологічними одиницями певної термінологічної системи.
Ступінь термінологічності це властивість, що дає можливість оцінювати певне слово чи словосполучення мови [34, с.57]. При цьому варто наголосити, що сфера прояву термінологічності реалізується через значення мовного знаку, а термінологічність мовного знака визначається лише відносно певної системи пояснення означуваних цих знаків, термінологічність словесного знака тим більша, чим більше відомостей потрібно для ідентифікації його змісту відповідно до даної системи пояснення [160,с.26-27]. Ступінь термінологічності словесного знака визначається за допомогою аналізу його словникової дефініції.
В процесі дослідження терміна необхідно враховувати специфічність його вживання. На думку С.В.Гриньова, найважливішою властивістю терміна є його відношення до спеціальної сфери вживання, тобто термін це елемент фіксованої підмови і вживається як термін у межах даної підмови [37, с.121] та відомий в основному лише фахівцям [104, с. 32].
Системний опис, лінгвістичне осмислення і розв’язання завдань термінологічної спрямованості перебувають у компетенції порівняно нової галузі знання термінознавства. Статус термінознавства як самостійної лінгвістичної дисципліни приймається і підтримується багатьма дослідниками (А.В.Суперанська, Н.В.Подольська, Д.С.Лотте, С.В.Гриньов, Б.М.Головін, Т.Л.Канделакі, Т.Х.Каде, В.П.Даниленко, Л.Ю.Буянова, В.І.Кодухов, Т.І.Панько, Т.Р.Кияк, А.С.Д’яков, Ж.Віньє, А.Мартен, Е.Гюо та ін.).
У дев’яності роки ХХ століття, на базі принципів зіставного мовознавства [30], [95], формуються основні напрямки нової термінознавчої дисципліни «зіставного термінознавства» (термін уведений 1984-85 рр. В.М.Лейчик та Ф.А.Циткіною). У межах цієї дисципліни здійснюється зіставно-типологічний аналіз термінологічного фонду різних мов. При цьому подається не простий опис відповідностей і розбіжностей, а пропонується набір певних моделей-відповідностей, з їхнім подальшим використанням, що розширює коло досліджуваних питань у термінознавстві. Здійснюється системний аналіз мовного матеріалу [97]. При цьому системний аналіз являє собою точку відліку при дослідженні і дає можливість зіставляти отримані результати [74, с.91], оскільки системний підхід до вивчення термінології відбиває властивості всього матеріалу і його здатність поєднуватися у певні структурні одиниці [2, с.55].
Актуальність дослідження диктується необхідністю вивчення новітніх термінологічних систем, однією з яких є термінологічна система інформатики й обчислювальної техніки. Це пов’язано, насамперед, з тим, що досліджувана терміносистема впливає на лексичний склад французької, української та російської мов. Питання проблеми формування термінологічної системи інформатики й обчислювальної техніки, її дериваційного потенціалу у зіставному аспекті практично не р

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. В процесі дослідження субконтинууму інформатики й обчислювальної техніки французької, української та російської мов було встановлено, що термінована система складається з двох напрямків: теоретичного і технічного, що обумовлює породження внутрішньосистемних омонімів: франц.: système, bloc, structure, architecture, укр.: система, блок, структура, архітектура, рос.: система, блок, структура, архитектура й ін.
2. В процесі дослідження способів номінації у субконтинуумі інформатики й обчислювальної техніки французької, української і російської мов, було встановлено, що у досліджуваному субконтинуумі як і загальнолітературному континуумі функціонують три способи номінації: семантичний, морфологічний, синтаксичний. Кількісні параметри способів термінологічної номінації симетричні у зіставлюваних мовах: семантична номінація: франц.: 1020 ТО (10%), укр.: 1208 ТО (12%), рос.: 1119 ТО (11%); морфологічна номінація: франц.: 3042 ТО (30%), укр.: 2812 ТО (30%), рос.: 2857 ТО (30%); синтаксична номінація: франц.: 5938 ТО (59%), укр.: 5980 ТО (60%), рос.: 6024 ТО (60%). Цей факт указує на приналежність термінологічної системи інформатики й обчислювальної техніки до новітніх терміносистем, відмітною рисою яких є одночасність при виникненні і формуванні.
3. В процесі вивчення семантичної номінації у субконтинуумі інформатики й обчислювальної техніки французької, української і російської було виявлено ключові поняття: франц.: informatique, information, machine, укр.: інформатика, інформація, машина, рос.: информатика, информация, машина й ін. У французькому субконтинуумі термін informatique виступає як головний компонент термінологічних словосполучень, залежний компонент яких називає галузеву специфіку: франц.: informatique formelle et analytique, informatique systèmatique et logique, informatique physique et technologique, informatique méthodologique. В українському і російському субконтинуумах термін інформатика / інформатика вживається з термінологічним словосполученням обчислювальна техніка / вычислительная техника для того, щоб розмежувати їхню сферу функціонування.
4. На основі аналізу лексичного потенціалу субконтинууму інформатики й обчислювальної техніки французької, української та російської мов було виявлено, що він, як і будь-який інший субконтинуум складається з певних лексичних шарів: лексичні одиниці загальнонаукового фонду, лексичні одиниці загальнолітературного фонду, термінологічні одиниці інших субконтинуумів, термінологічні одиниці субконтинууму інформатики й обчислювальної техніки. Лексичні одиниці загальнонаукового фонду: франц.: synthèse, analyse, méthode, structure, système, fonction, укр.: синтез, аналіз, метод, структура, система, функція, рос.: синтез, анализ, метод, структура, система, функція. У субконтинуумі інформатики й обчислювальної техніки вони кваліфікуються як міжсистемні омоніми. Лексичні одиниці загальнолітературного фонду, термінологізація яких відбувається на основі семантичного калькування: франц.: programme, menu, arbre, réseau, souris, укр.: програма, меню, дерево, мережа, миша, рос.: программа, меню, дерево, сеть, мышь й ін. У ролі терміносистемдонорів виступають термінологічні системи лінгвістики: франц.: langage, alphabet, syntax, укр.: мова, алфавіт, синтаксис, рос.: язык, алфавит, синтаксис; електроніки: франц.: écluse, pont, passerelle, porte, укр.: шлюз, міст, порт, рос.: шлюз, мост, порт; медицини: франц.: virus, укр.: вірус, рос.: вирус.
5. Характерною рисою термінологічних одиниць субконтинууму інформатики й обчислювальної техніки французької, української та російської мов є те, що початок їх формування датується серединою ХХстоліття. В українському і російському субконтинуумах відзначається тенденція до запозичення термінів з англійської мови: укр.: файл, комп’ютер, байт, рос.: файл, компьютер, байт, а французький субконтинуум прагне використовути власні терміни: франц.: fichier, ordinateur, octet.
6. В процесі дослідження субконтинууму інформатики й обчислювальної техніки французької, української і російської мов було встановлено, що найменування мезуративів посідають у ньому особливе місце, мають конвенційний характер і вживають інтернаціональні елементи міжнародної метрології: франц.: giga, kilo, mega, téra; укр.: гіга, кіло, мега, тера; рос.: гига, кило, мега, тера. Використання символів у невластивому для них значенні є характерною рисою субконтинууму інформатики й обчислювальної техніки французької, української і російської мов: символ - , - (virgule / кома / запятая), символ - ; (point-virgule / крапка з комою / точка с запятой) уживається не у звичайній функції знака пунктуації, а у функції знака кінця оператора.
7. Морфологічна номінація у субконтинуумі інформатики й обчислювальної техніки французької, української та російської мов представлена суфіксальним, префіксальним, синтактико-морфологічним типами і абревіацією. Причому продуктивність кожного з них у мовах, що зіставляються, порівняно невелика, але відрізняється симетричністю: суфіксальний тип утворює: франц.: 729 ТО (7,3%), укр.: 893 ТО (8,9%), рос.: 885 ТО (8,8%), префіксальний тип: франц.: 872 ТО (8,7%), укр.: 710 ТО (7,1%), рос.: 682 ТО (6,8%); синтактико-морфологічний тип: франц.: 233 ТО (2,3%), укр.: 207 ТО (2%), рос.: 204 ТО (2%), абревіація: франц.: 1208 ТО (12%), укр.: 1002 ТО (10%), рос.: 1086 ТО (10,8%)
8. При дослідженні суфіксального типу морфологічної номінації термінотворчого субконтинууму інформатики й обчислювальної техніки у французькій, українській та російській мовах було встановлено, що найбільшу активність мають суфікси, що називають дію, суб’єкт дії, абстрактне значення якості : франц.: -eur 150 ТО (25%), -tion 122 ТО (20%), -age 116 ТО (19%),-ité 89 ТО (15%); укр.: -ість - 140 ТО (18%), -нн 316 ТО (44%), -(а)ція 112 ТО (15%); рос.: -ость 140 ТО (19%), -(а)ция 112 ТО (15,3%), -ниj 298 ТО (41%). Список ад'єктивних суфіксів також обмежений. Найбільш продуктивними виявляються: франц.: -able-52 ТО (42%), укр.: -н- 46 ТО (27%), рос.: -ическ- 38 ТО (24,5%).
9. В процесі дослідження було виявлено, що у морфологічній номінації термінотворчого субконтинууму інформатики й обчислювальної техніки префіксальний тип термінотворення вирізняється порівняно високим ступенем вживання: франц.: 37 префіксів, укр.: 42 префікса, рос.: 41 префікс. Найбільш продуктивними є заперечні префікси, що вказують на відсутність у похідному терміні певної ознаки, властивості або анулювання спеціального призначення відповідно до твірного терміна: франц.: dé 88 ТО (10,1%), укр.: не- 225 ТО (32%), рос.: не- 197 ТО (28,9%).
10. Префіксальний тип морфологічної номінації термінотворчого субконтинууму інформатики й обчислювальної техніки у французькій, українській і російській мовах характеризується наявністю моделей одно і двопрефіксного типу, використанням префіксів греко-латинського походження, що підтверджує тезу про тенденцію до інтернаціоналізації й універсалізації новітніх терміносистем: а) префікси грецького походження: франц.: 282 ТО (32%), укр.: 141 ТО (20%), рос.: 140 ТО (20,5%); б) префікси латинського походження: франц.: 475 ТО (54%), укр.: 115 ТО (16%), рос.: 125 ТО (18,3%).
11. При вивченні префіксального потенціалу було виявлено тенденцію до набуття деякими префіксами нового значення. Префікс sous- / під- / під- втрачає своє питоме локативне значення. Основними в його складі значення стають нові семи: підпорядкованість, що дозволяє підкреслити наявність певної ієрархії у системі термінованого простору і допоміжність: франц.: sous-grahpe, sous-programme, укр.: піддерево, підвираз, рос.: подпрограмма, подпроцедура. Префікс sur- у французькому субконтинуумі набуває значення ітеративності, надмірності: франц.: surbrillance, surténsion, surcodage, surenregistrement. Ітеративні префікси: франц.: re-, sur-; укр.: ре-, пере; рос.: ре-, пере- називають повторюваний процес або відновлюваний процес і реалізуються через моделі одно- двопрефіксного типу: франц.: réacheminement, réadressage, réaffichage, recalcul, reclassement; укр.: ресинхронізація, ретрансляція, перезавантаження, перезапуск, рос.: перезагрузка, перезапуск, ресинхронизация, ретрансляция.
12. В процесі аналізу синтактико-морфологічного типу морфологічної номінації термінотворчого субконтинууму інформатики й обчислювальної техніки у французькій, українській і російській мовах виявилася його порівняно мала продуктивність: загальна кількість термінів-композитів складає 2% у зіставлюваних мовах: франц.: 233 ТО (2,3%); укр.: 207 ТО (2%); рос.: 204 ТО (2%). Шляхом основоскладання у французькій мові утворено 114 ТО (38%); в українській: 116 ТО (56%); у російській: 117 ТО (57%), а шляхом словоскладання: франц.: 119 ТО (62%); укр.: 91 ТО (44%); рос.: 87 ТО (43%). Словоскладання найбільш властиве французькому термінотворчому субконтинууму. При цьому виділяються дві граматичні моделі у зіставлюваних мовах: 1) іменна S1+S2 і 2) дієслівно-іменна V+S1. При утворенні термінів шляхом основоскладання було зафіксоване функціонування неокласичних компонентів, які розподіляються на ініціальні: франц.: bio-, crypto -, audio -, video- ; укр.: біо -, крипто-, аудіо-, відео-; рос.: био-, крипто-, аудио-, видео та ін.; та фінальні:франц.: - thèque, - gramme, -graphie, - mètre, - scope; укр.: -тека, -грама, -графія,- метр; рос.: -тека, - грамма, - графия, - метр.
13. В процесі вивчення абревіації було встановлено, що вона посідає особливе місце у термінотворчому субконтинуумі ІОТ. Шляхом абревіації у субконтинуумі інформатики й обчислювальної техніки французької, української та російської мов утворено: франц.: 1208 ТО (12%), укр.: 1002 ТО (10%), рос.: 1086 ТО (10%). Варто підкреслити неоднорідність абревіації у зіставлюваних мовах. Французькій мові властиве використання усічених термінів (mots tronqués), що обмежуються одним-двома першими складами і зустрічаються у професійному стилі. Український і російський субконтинууми використовуть повні терміни: acc (acceptation) прийом приемка. Ініціальні терміни утворюються шляхом додавання початкових букв слів або початкових звуків. У французькій мові їх називають sigles. Ініціальні терміни можна розподілити на два типи: а) ініціальні терміни інтернаціоналізми; б) акроніми, що являють собою абревіацію не лише букви, але й складу, і читаються як самостійна багатоскладова лексема. Подібні складноскорочені слова не сприймаються як абревіатури: modem модем модем.
14. В процесі дослідження синтаксичного типу номінації термінотворчого субконтинууму інформатики й обчислювальної техніки у французькій, українській і російській мовах було вирізнено її велику активність. Кількість термінів, утворених через моделі синтаксичного типу, складає 59%-60% від загальної кількості ТО субконтинууму інформатики й обчислювальної техніки: франц.: 5938 ТСС (59%); укр.: 5980 ТСС (60%); рос.: 6024 ТСС (60%). За кількістю складових компонентів потенціал синтаксичного типу розподілений на дво-, три- і багатокомпонентний типи. При цьому необхідно відзначити симетричність моделей двокомпонентного типу. Пор.: франц.: SA, S1S2, укр.: SA, S1S2, рос.: SA, S1S2. За характером зв’язку між компонентами виділяються прийменникові і безприйменникові термінологічні словосполучення. Така класифікація дозволила встановити тенденцію українського і російського субконтинуумів до використання моделей з одним прийменником або без прийменника. Французький субконтинуум, у силу аналітичного характеру своєї структури віддає перевагу моделям прийменникового типу.
15. В процесі аналізу структурно-граматичних особливостей компонентів термінологічних словосполучень було виявлено, що вони складаються з головного і залежного компонентів. У ролі головного компонента у мовах, що зіставляються, вживаються: іменник в однині: франц.: code invalide, bus d’adresse, укр.: пакет завдань, пам’ять автоматична, рос.: файл информации о пользователе, станция транспортная; іменник у множині: франц.: données d’adresse, codes d’essai, укр.: викладки математичні, вимоги до ефективності, рос.: выкладки математические, требования эффективности, двокомпонентне елементарне словосполучення: франц.: base de données centralisée, code binaire réfléchi, укр.: адреса команди відносна, аналіз математичний формальний, рос.: адрес команди относительный, анализ математический формальный; абревіатура: франц.: bit de contrôle, укр.: біт додатковий, ЕОМ абонентська, рос.: бит дополнительный, ЭВМ абонентская. У ролі залежного компонента використовуються прикметник, словосполучення у французькому, українському та російському субконтинуумах; іменник. Причому у французькому субконтинуумі іменник у називному відмінку, який вживається у ролі означення, а в українському і російському субконтинуумах іменник у родовому відмінку однини чи множини.
На основі значення залежного компонента було виділено шість семантичних груп: функціональні, абстрактно-означальні, конкретно-означальні, отримання результату, локативні й об'єктні термінологічні словосполучення.
16. На основі системного аналізу субконтинууму інформатики й обчислювальної техніки було встановлено, що термінологічна система інформатики й обчислювальної техніки є новітньою терміносистемою, яка почала своє формування у середині ХХ століття. Унаслідок цього її лексичний і термінотворчий потенціал відзначається високим ступенем інтернаціоналізації й універсалізації. Як і будь-яка терміносистема термінологічна система інформатики й обчислювальної техніки відзначається усвідомленим вживанням мовних засобів для передачі специфічних понять та іменування спеціальних пристроїв.
17. В процесі комплексного дослідження термінотворчого субконтинууму інформатики й обчислювальної техніки, що проводився на мовному матеріалі у десять тисяч термінологічних одиниць французької, української та російської мов окремо узятих, було виявлено, що для її формування характерна кількісна і структурно-семантична симетричність. Спостерігається тенденція до заміни однослівних термінів французької мови на термінологічні словосполучення в українській і російській мовах. Це є доказом того, що для української і російської мови субконтинуум інформатики й обчислювальної техніки складається в основному з запозичених термінів, що адаптуються, відповідно до правил і мовних можливостей цих мов.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Азарова Л.Є. Складні слова в українській мові: структурна семантика, концепція «золотої пропорції». Вінниця: Універсум, 2000. 222 с.
2. Аликаева Г.В. Словообразовательное гнездо и словообразовательный ряд в терминах теории систем // Филол. науки, 1995. №1. С.5563.
3. Алексеева О.Б. Когнитивные аспекты диахронического исследования терминологии строительных материалов: Автореф. дис канд. филол. наук (10.02.19) / Моск. гос.ун-т им. М.В.Ломоносова. М., 1994. 22 с.
4. Апресян Ю.Д. Идеи и методы современной структурной лингвистики (Краткий очерк). М.: Просвещение, 1966. 300 с.
5. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика (синонимические средства языка) // Избранные труды. 2-е изд., испр. и доп. М.: Языки русской культуры, изд. фирма Восточная литература РАН, 1995.472 с.
6. Арсеев Л., Вербицкий В. Киевский НИИ микроприборов представляет // Компьютерное обозрение, 1996. № 26. С. 11-13.
7. Бараш Л. Виртуальные частные сети // Компьютерное обозрение, 1998. № 31. С.30-32.
8. Бахтияров К.И. Стили мышления в логике // Вестник Московского университета. Серия 7: Философия, 2000. №1. С.56-67.
9. Бевз Т.О. Семантичні інновації, структурні моделі та функції педагогічної лексики: Автореф. дис. канд. филол. наук (10.02.01) / Укр. держ. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. К., 1996. 25 с.
10. Березинский В.П., Князевский Б.Н. Структурно-семантическая типология английской и русской терминологии электронно-вычислительной техники // Отраслевая типология и ее структурно-типологическое описание. Воронеж: Изд-во Воронеж.ун-та, 1998. С.143-150.
11. Бесекирска Л. К вопросу об определении термина // Терминоведение / Под ред. В.А.Татаринова. М.: Моск. лицей, 1996. Вып. 1-3. С.33-37.
12. Брагина А.А. Значение и оттенки значения в термине // Терминология и культура речи. М.: Наука, 1981. С. 37- 47.
13. Брагіна Е.Р. Структурно-компонентний аналіз термінів кібернетики в англійській мові у зіставленні з українською та російською: Автореф. дис. канд. філол. наук (10.02.15) / Донецьк. нац. ун-т. Донецьк, 2000. 18 с.
14. Буянова Л.Ю. Терминологическая деривация в современном русском языке (метаязыковой аспект). Краснодар: Краснодарское книжн. изд-во, 1996. 252 с.
15. Васильев Л.М. Современная лингвистика. М.: Высш. шк, 1999. 174 с.
16. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков / Пер. с англ. А.Д.Шмелева под ред. Т.В.Булыгиной. М.: Языки русской культуры, 1999.- І-ХІІ. 780 с.
17. Веприцька З.І. Структурно-семантична та ономасіологічна характеристика конверсивів сучасної французької мови (на матеріалі загальновживаної лексики та термінів обчислювальної техніки, програмування й інформатики): Автореф. дис. канд. філол. наук (10.02.01) / Київськ.нац.ун-т ім. Т.Г. Шевченка. К., 1994. 23 с.
18. Винер Н. Творец и робот. Пер. с англ. М.Н. Аронэ и Р.А.Фесенко. М.: Прогресс, 1966. 100 с.
19. Винье Ж., Мартэн А. Язык французской технической литературы. М.: Высш. шк., 1981. 106 с.
20. Вовк О.Б. Типи мовної номінації. Мовознавство, 1990. №5. С. 20-24.
21. Волкова Т.Я. Концептуальний аппарат и структурно-семантические и генетические особенности терминологии английского литературоведения: Автореф. дис. канд. філол. наук (10.02.04) / Одеськ.нац.ун-т ім. І.І. Мечникова. Одеса, 2002. 19 с.
22. Володина М.Н. Национальное и интернациональное в процессе терминологической номинации. М.: Изд-во МГУ, 1993. 112 с.
23. Володина М.Н. Прагматика термина // Терминоведение / Под ред. В.А.Татаринова. М.: Моск. лицей, 1996. Вып. 1 3. С. 46-47.
24. Гаврилина И.С. Моделирование и когнитивные основания терминосистемы профилактической токсикологии в современном английском языке: Автореф. дис. канд. филол. наук (10.02.04) М., 1998. 24с.
25. Гак В.Г. Беседы о французском слове. М.: Мн. отн., 1966. 334с.
26. Гак В.Г. Сравнительная типология французского и русского языков. Ленинград: Просвещение, 1977. 299 с.
27. Гак В.Г. Сопоставительная лексикология (на материале французского и русского языка). М.: Мн. отн., 1977. 264 с.
28. Гак В.Г. О контрастивной лингвистике // Новое в зарубежной лингвистике. Контрастивная лингвистика. М.: Прогресс, 1989. Вып. XXV. С.5-16.
29. Гак В.Г. Теоретическая грамматика французского языка. М.: Добросвет, 2000. 832 с.
30. Гильдина А.К. Некоторые вопросы семантики и функционирования терминов вычислительной техники в английском языке // Отраслевая терминология и ее экстралингвистическая обусловленность. Воронеж: Изд-во Ворон. ун-та, 1986. С. 111-119.
31. Годована М.П. Формування сучасної української геологічної термінології: Автореф. дис. канд. філол. наук (10.02.01) / Київськ. нац. ун-т ім. Т.Г. Шевченка. К., 1994. 23 с
32. Голдованський Я.А. Українські «неокласичні» терміни з американським джерелом // Іноземна філологія. Львів, 1994. Вип. 107. С.129-134.
33. Головин Б.Н., Кобрин Р.Ю. Лингвистические основы учения о терминах. [Учеб. пособие для филологических специальностей вузов]. М.: Высш. шк., 1987. 103 с.
34. Городецкий Б.Ю. Термин и его лингвистические свойства // Структурная и прикладная лингвистика: Межвуз. сб. / Под ред. А.С.Герда. Л., 1987. Вып. 3. С.54-62.
35. Гринберг Дж. Квантитативный подход к морфологической типологии языков // Новое в лингвистике. М.: Ин. лит-ра, 1963. Вып. ІІІ. С.60-94.
36. Гринев С.В. Введение в терминологическую лексикографию (Учебное пособие). М.: Изд-во Моск. ун-та, 1986. 102 с.
37. Гринев С.В. Основы лексикографического описания терминосистем: Дис. д-ра филол. наук. М., 1990. 436 с.
38. Гриньов С.В. Проблеми розвитку національних термінологій // Тези доповідей Республіканської науково-методичної конференції «Теорія та прагматика термінологічної лексики». Київ, 1991. 21с.
39. Гусев С.С. Наука и метафора. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1984. 152 с.
40. Даниленко В.П. Русская терминология: опыт лингвистического описания. М.: Наука, 1977. 216 с.
41. Даниленко В.П. Лексико-семантические особенности слов-терминов // Исследования по русской терминологии. М.: Высш. шк. 1977.- С.7- 68.
42. Дименштейн Р.П., Яковлев А.Г. Информатика или компьютерное дело?// Компьютер, 1990. №1. С.13-15.
43. Динес Л.А. Функционирование многокомпонентного составного термина в частноотраслевой терминосистеме // Фукционирование языковых единиц. Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1986. С. 3-10.
44. Дмитрук М. Епонімічні утворення у ветеринарній лексиці української мови // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. / Відп. ред. Л.О. Симоненко. К.: КНЕУ, 2001. Вип. IV С. 166-167.
45. Додонова Н.П. Роль экстралингвистических факторов в формировании французской строительной терминологии // Отраслевая терминология и ее экстралингвистическая обусловленность. Воронеж: Изд-во Ворон. ун-та, 1986. С.108-111.
46. Добровольская Г.В., Почтарук Г.Я. Структура лексического значения слова и его отраслевая детерминированность // Отраслевая терминология и ее экстралингвистическая обусловленность. Воронеж: Изд-во Ворон.ун-та, 1986. С.95-98.
47. Думбрэвяну Л.А. Очерк по истории словосложения: на материале романских языков. Кишинев: Штиинца, 1980. 111 с.
48. Дядюра Г. Образність у термінології фізики елементарних частинок // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. / Відп. ред. Л.О.Симоненко. К.: КНЕУ, 2001. Вип. IV С.167 201.
49. Дьяконов В. Мультимедиа ПК // Компьютерное обозрение, 1996. №1. С.8-17.
50. Д’яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термінотворення. Семантичні та соціолінгвістичні аспекти. К.: Видав. дім КМ Academia, 2000. 216 с.
51. Жлуктенко Ю.О. Мовні контакти. Проблеми інтерлінгвістики. К.: Вид-во Київськ.ун-ту, 1966. 133 с.
52. Журавлева Т.А. Особенности терминологической номинации. Донецк: АООТ Торговый дом Донбасс, 1998. 253 с.
53. Земан И. Познание и информация. Гносеологические проблемы кибернетики. М.: Прогресс, 1966. 250 с.
54. Ильин В.В. Критерии научности знания. М.: Высш. шк., 1989. 127 с.
55. Информатика и культура: Сб. научн. трудов.- Новосибирск: Сиб. отделение, 1990. 232 с.
56. Каде Т.Х. Словообразовательный потенциал суффиксальных типов русских существительных. Майкоп: Адыг. республик. изд-во, 1993. 166 с.
57. Кадлоф А. Вирусы // Компьтер, 1990. -№1. С.44-47.
58. Казарина С.Г. Типологические исследования в терминоведении // Философские науки, 1988. №2. С.66-74.
59. Калиущенко В.Д. Типология отыменных глаголов. Донецк: Донеччина, 1994. 421 с.
60. Калоеров С.А. Введение в программирование на языке С++: Учебное пособие. Донецк: Изд-во ДонГУ, 1999.- 184 с.
61. Канделаки Т.Л. Семантика и мотивированность терминов. М.: Наука, 1977. 166 с.