Концепт ГРА в контексті слов’янських і германських культур (на матеріалі української, російської, англійської та німецької мов) : Концепт ИГРА в контексте славянских и германских культур (на материале русского, украинского, английского и немецкого языков)

Краткое описание

Міністерство освіти і науки України
Волинський державний університет імені Лесі Українки

На правах рукопису

Старко Василь Феодосійович
УДК 811.161 + 811.11

Концепт ГРА в контексті слов’янських і германських культур
(на матеріалі української, російської, англійської та німецької мов)

10.02.15 Загальне мовознавство

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
кандидат філологічних наук,
доцент
Жуйкова Маргарита Василівна

Луцьк 2004

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ................................................................. 5
ВСТУП................................................................................................................. 6
РОЗДІЛ 1. Сучасна антропоцентрична когнітивна лінгвістика і концептологія
1.1. Наукова парадигма антропоцентричної когнітивної лінгвістики.... 13
1.2. Концептологія
1.2.1. Концепт як об’єкт дослідження антропоцентричної
когнітивної лінгвістики................................................................. 20
1.2.2. Будова концептів.......................................................................... 22
1.2.3. Властивості концептів ................................................................. 24
1.2.4. Засоби вираження концептів ...................................................... 28
1.2.5. Типи концептів ............................................................................ 30
1.2.6. «Концепт» і «поняття» ................................................................ 33
1.3. Поняття концептуального аналізу (КА) ........................................... 35
1.3.1. КА як метод ................................................................................. 37
1.3.2. КА і семантичний аналіз ............................................................. 38
1.3.3. Матеріал КА ................................................................................ 41
1.3.4. Когнітивна дефініція концепту та принципи її побудови .......... 43
1.3.5. Концептуальні ознаки ................................................................. 48
1.4. Аналіз лінгвістичних досліджень категорії «гра»............................. 50
1.4.1. Аналіз концепції «родинних подібностей» Л.Вітгенштейна ..... 50
1.4.2. Аналіз дефініції лексеми games А.Вежбицької........................... 53
1.4.3. Аналіз дефініцій в інших спеціальних лінгвістичних
дослідженнях................................................................................ 54
РОЗДІЛ 2. Когнітивна дефініція концепту ГРА в українській, російській,
німецькій та англійській мовах....................................................... 57
2.1. Концепт ГРА в українській мові
2.1.1. Експлікація концепту ГРА1......................................................... 60
2.1.1.1. Підконцепт [гра в карти]...................................................... 70
2.1.1.2. Підконцепт [дитяча гра]....................................................... 70
2.1.2. Концепт ГРА2 в українській мові............................................... 72
2.1.3. Концепт ГРА3 в українській мові............................................... 74
2.1.4. Засоби інтеграції та диференціації концептів ГРА1, ГРА2
і ГРА3............................................................................................ 75
2.2. Концепт ИГРА в російській мові
2.2.1. Експлікація концепту ИГРА1...................................................... 76
2.2.1.1. Підконцепт [гра в карти]...................................................... 86
2.2.1.2. Підконцепт [дитяча гра]....................................................... 87
2.2.2. Концепт ИГРА2 в російській мові............................................... 88
2.2.3. Концепт ИГРА3 в російській мові............................................... 90
2.2.4. Засоби інтеграції та диференціації концептів ИГРА1, ИГРА2
та ИГРА3....................................................................................... 91
2.3. Концепт SPIEL в німецькій мові
2.3.1. Експлікація концепту SPIEL1...................................................... 92
2.3.1.1. Підконцепт [гра в карти].................................................... 107
2.3.1.2. Підконцепт [дитяча гра]..................................................... 107
2.3.2. Концепт SPIEL2 в німецькій мові.............................................. 109
2.3.3. Концепт SPIEL3 в німецькій мові.............................................. 109
2.3.4. Засоби інтеграції та диференціації концептів SPIEL1, SPIEL2
i SPIEL3....................................................................................... 111
2.4. Концепти GAME i PLAY в англійській мові
2.4.1. Експлікація концепту GAME..................................................... 111
2.4.1.1. Підконцепт [гра в карти].................................................... 130
2.4.2. Експлікація концепту PLAY1.................................................... 130
2.4.2.1. Підконцепт [дитяча гра]..................................................... 135
2.4.3. Концепт PLAY2 в англійській мові........................................... 136
2.4.4. Концепт PLAY3 в англійській мові........................................... 136
2.4.5. Засоби інтеграції та диференціації концептів GAME, PLAY1,
PLAY2 i PLAY3.......................................................................... 138
2.5. Наповнення концепту ГРА в чотирьох мовах................................. 139
2.6. Типи ознак, що складають концепт ГРА ........................................ 151
2.7. Принцип функціонування концепту ГРА........................................ 156
2.8. Явище концептуальної компетенції................................................. 160
ВИСНОВКИ ................................................................................................... 163
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ....................................................... 171
ДОДАТКИ....................................................................................................... 201

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

КА концептуальний аналіз
КО концептуальна ознака, концептуальні ознаки
КСВ концепт-ситуативний вираз, концепт-ситуативні вирази
МКС мовна картина світу
ФО фразеологічна одиниця, фразеологічні одиниці

ВСТУП

Когнітивна парадигма, що домінує в сучасній лінгвістиці, задає систему координат для дослідження за напрямками «мова і мовець», «мова і етнос», «мова і культура». Одним з основних об’єктів когнітивної лінгвістики є вербалізований концепт. Пошуки когнітологів спрямовуються на експлікацію концептів, що складають концептуальну систему, «концептуальну картину світу», в якій зберігається зміст знання, досвіду (тілесного, психічного і культурного), результатів людської діяльності і процесів пізнання світу. При цьому відзначають важливу роль культурної компоненти, фактор зумовленості світобачення народу його культурою та історією, що знаходить своє вираження в концептах одиницях національно-специфічних мовних і концептуальних картин світу.
Увагу лінгвістів привертають перш за все основні, «базові», концепти, що найтісніше пов’язані з культурою народу і найяскравіше відбивають специфіку його колективної свідомості. У своїх роботах провідні науковці в галузі когнітивної лінгвістики розробляють методики концептуального аналізу, подають інтерпретації багатьох соціально значущих концептів, зокрема просторових, часових, ціннісних.
Серед таких концептів особливе місце посідає концепт ГРА. Концепт є важливим об’єктом концептуального аналізу з кількох міркувань. По-перше, позначувані ним реалії можна вважати культурними універсаліями, а тому відмінності в наповненні концепту в різних мовах свідчитимуть про відмінності мовно-культурного плану. По-друге, ГРА це складний, багатогранний концепт. Гра (як явище) має високу міру семіотичності, творить «світ в собі», відмежований від зовнішнього (А.Вежбицька). Мовно-когнітивне представлення гри потребує докладного розгляду та контрастивного міжмовного аналізу, якого до сьогодні ще не було проведено. По-третє, концепту ГРА випало відіграти надзвичайно важливу роль у розвитку семантичної теорії: на його прикладі Л.Вітгенштейн висунув ідею про організацію категорії за принципом родинних подібностей і показав неуніверсальність традиційного підходу до лексичного значення через набір необхідних і достатніх ознак. Це стало потужним імпульсом у розвитку прототипової семантики. У контексті цього підходу концепт ГРА став класичним прикладом розмитості людських концептів. Ці результати аналізу концепту ГРА увійшли до інтелектуального арсеналу когнітивної лінгвістики і набули, по суті, статусу догм. Дослідження концепту ГРА на мовному матеріалі кількох мов та в зіставному аспекті дозволить, на нашу думку, відкрити важливі принципи організації цього та подібних концептів, а також переглянути й уточнити низку поширених уявлень про будову концептів.
Дослідники відзначають високий рівень інтересу до гри, численність її інтерпретацій в різних галузях науки. Разом з тим визнано й той факт, що гра як феномен мовної картини світу певного народу на сьогодні вивчена ще недостатньо [12: 272]. Проведені різними дослідниками дослідження концепту ГРА обмежені, як правило, аналізом семантики окремих мовних репрезентантів концепту. Їхні роботи свідчать про дискусійність концепту, про недостатній рівень його дослідженості.
Актуальність нашого дослідження зумовлена потребою проаналізувати лінгвокультурний концепт ГРА з точки зору носія мови, в дусі антропоцентризму і з врахуванням новітніх досягнень когнітивної лінгвістики. Важливим є й зіставний аспект дослідження, адже міжмовне порівняння, зіставлення увиразнює відмінності в наповненні порівнюваних концептів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації була затверджена на засіданні Вченої ради Волинського державного університету імені Лесі Українки (протокол №6 від 26.12.1999 р.) та на засіданні бюро Наукової ради «Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності» (протокол № 5 від 19.12.2000 р.).
Метою дослідження є експлікація концепту ГРА в українській, російській, англійській та німецькій мовах, з’ясування його будови, встановлення принципів його функціонування.
Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
1) визначити оптимальний спосіб моделювання концепту, розробити й обґрунтувати метод концептуального аналізу, що враховує специфіку досліджуваного концепту;
2) проаналізувати мовні засоби репрезентації концепту в чотирьох обраних мовах;
3) встановити концептуальні ознаки, які складають наповнення концепту в кожній мові;
4) на основі отриманих результатів відтворити структуру концепту змоделювати відповідні фрагменти концептуальної системи в кожній з чотирьох обраних для розгляду мов;
5) порівняти наповнення концепту в чотирьох мовах;
6) верифікувати на основі отриманих результатів принципи, прийняті в сучасній когнітивній лінгвістиці в ролі моделей, що описують мовно-когнітивну репрезентацію ігор.
Об’єктом дослідження виступає концепт ГРА в українській, російській, англійській та німецькій мовах.
Предметом дослідження є компоненти структури концепту ГРА, співвіднесені з іграми, музичною грою та театральною грою.
Основним методом дослідження є метод концептуального аналізу, який включає низку конкретних прийомів і процедур із врахуванням специфіки досліджуваного концепту.
Матеріалом для аналізу обрано системні засоби мовного вираження концепту ГРА: лексеми і фразеологічні одиниці (в широкому розумінні цього терміна) у чотирьох мовах. Для аналізу концептуальних утворів, співвіднесених з іграми, ми залучили до аналізу 139 мовних одиниць в українській мові, 175 в російській, 277 в німецькій, 420 в англійській. У дослідженні використано дані перекладних, тлумачних, фразеологічних та інших типів словників відповідних мов, діагностичні авторські контексти, залучено цитатний матеріал з художньої літератури та публіцистики.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в докладній експлікації важливого і складного фрагмента концептосфери носіїв чотирьох мов. В рамках дослідження також розроблено спеціальний метод концептуального аналізу шляхом удосконалення його версій, застосованих у роботах різних дослідників, і пристосування методу до специфіки концепту ГРА. Уперше введено поняття «підконцепт» та «відтінок концептуальної ознаки». Показано наявність підконцептів та відтінків концептуальних ознак у структурі концепту ГРА, розроблено способи їх ідентифікації й опису. Введено також поняття «концептуальна компетенція», що відбиває рівень володіння національним концептом. Явище концептуальної компетенції розглянуто стосовно концепту ГРА.
Теоретична цінність роботи полягає в розробці загальних мовно-когнітивних підходів до дослідження концептів, зокрема їх контрастивного аналізу. Уперше багатогранний і складний концепт ГРА проаналізовано з позицій когнітивної семантики на матеріалі чотирьох мов. На основі цього переглянуто концепцію родинних подібностей (Л.Вітгенштейн) та «паразитичної категоризації» як способів організації категорії «гра». Запропоновано модель будови концепту ГРА та встановлено принципи його функціонування.
Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вони можуть бути використані в подальших наукових дослідженнях концептів, у тому числі пов’язаних з концептом ГРА або подібних до нього будовою. Широке застосування може знайти розроблений метод КА. Поняття підконцепту має потенціал стати важливим інструментом у дослідженні будови концептів різних типів. Аналіз концепту ГРА як явища мовної свідомості носіїв мови зможе стати фундаментом дослідження гри в галузі психології, антропології, філософії. Конкретні результати дослідження можуть знайти використання в курсах з когнітивної лінгвістики, семантики, лінгвокультурології, в укладанні інтегральних, зіставних, мовно-культурних словників, словників концептів.
Апробація результатів дисертаційного дослідження пройшла на таких наукових конференціях:
1. Міжнародна наукова конференція «Традиції Харківської філологічної школи. До 100-річчя від дня народження М. Наконечного» (ХНУ ім.В.Н.Каразіна, Харків, 4-6 жовтня 2000р.)
2. VI Міжнародна наукова конференція «Семантика мови і тексту» (Прикарпатський університет ім. Василя Стефаника, Івано-Франківськ, 26-28 вересня 2000р.)
3. Х Міжнародна наукова конференція з актуальних проблем семантичних досліджень (Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди, Харків, 25-26 квітня 2001р.)
4. Міжнародна конференція «Наукова спадщина професора С.В. Семчинського і сучасна філологія», (КНУ ім. Тараса Шевченка, Київ, 3-5 травня 2001р.)
5. Міжнародна наукова конференція «Проблеми зіставної семантики» (Київський державний лінгвістичний університет, Київ, 27-29 вересня 2001р.)
6. Міжнародна наукова конференція Слово.Текст.Час”-VI. Нова фразеологія в новій Європі (Щецінський університет, Щецін, Польща, 6-7 вересня 2001р.)
7. Наукова конференція «Культурний потенціал мовного знака і концептосфера етноса» (КНУ ім. Тараса Шевченка, Київ, 17 жовтня 2001р.)
8. Міжнародна наукова конференція «Актуальні напрями слов’янської та романо-германської філології» (Рівненський інститут слов’янознавства Київського славістичного університету, 15-16 квітня 2003р.)
Результати дисертаційного дослідження відбито у таких публікаціях:
1. Старко В.Ф. Лінгвокультурний концепт ГРА: наукова спадщина О.О.Потебні і сучасний погляд // Вісник Харківського національного університету. № 491. Серія «Філологія». Традиції Харківської філологічної школи. До 100-річчя від дня народження М.Ф.Наконечного. Харків: ХНУ, 2000. С.109-113.
2. Старко В.Ф. Про Вітгенштейнів розгляд мовної категорії «гра» // Мовні і концептуальні картини світу. К.: КНУ, 2001. №5. С. 217-221.
3. Старко В.Ф. Аналіз концепту ГРА на матеріалі українських і російських фразеологізмів // Лінгвістичні дослідження. Випуск 7. Харків: ХДПУ, 2001. С.71-76.
4. Старко В.Ф. Концепт SPIEL в німецькій мові // Система і структура східнослов’янських мов: Сучасні тенденції розвитку слов’янських мов: Зб. наук. праць. К.: Т-во «Знання» України, 2003. С. 313-318.
5. Старко В.Ф. Принцип «родинних подібностей» і мовно-когнітивна репрезентація ігор // Вісник Луганського державного педагогічного університету ім. Тараса Шевченка. Філологічні науки. 2003. №10. С.191-198.
6. Старко В.Ф. Фразеологізми і концептуальний аналіз // Філологічні студії. Луцьк, 2002. №2. С. 266-270.
7. Старко В.Ф. Зіставний аспект аналізу концептів (на прикладі концептів ГРА, ИГРА, SPIEL, GAME i PLAY) // Слов’янський вісник: Збірник наукових праць. Серія «Філологічні науки» Рівненського інституту слов’янознавства Київського славістичного університету. Випуск 3. Рівне: РІСКУ, 2003. С.114-118.
8. Старко В.Ф. Фразеологизмы игрового происхождения в английском языке (когнитивный аспект) // Słowo. Tekst. Czas VI. Nowa frazeologia w nowej Europie. Materiały VI Międzynarodowej Konferencji Naukowej (Szczecin, 6-7 września 2001 r. Greifswald, 8-9 września 2001 r.). Szczecin, Greifswald: Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Szczecińskiego, 2002. S.435-439.
9. Старко В.Ф. Концепт ГРА (GAME): на перехресті підходів до значення // Збірник статей VI Міжнародної наукової конференції «Семантика мови і тексту» 26-28 вересня 2000 р. Івано-Франківськ: Плай, 2000. С. 517-522.
10. Старко В.Ф. Концепт-ситуативні вирази як матеріал для концептуального аналізу (на прикладі концепту GAME) // Наукова спадщина професора С.В.Семчинського і сучасна філологія: Зб. наук. праць: У 2 ч. / Упоряд. В.Ф.Чемес. К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2001. Ч. 2. С. 436-443.
11. Старко В.Ф. Про використання в концептуальному аналізі одного типу мовних даних // Проблеми зіставної семантики. Збірник наукових статей. Випуск 5. / Відп. ред. Кочерган М.П. К.: КДЛУ, 2001. С. 29-31.
12. Старко В.Ф. Фразеологізми як матеріал для виділення концептуальних ознак (на прикладі концептів ГРА, ИГРА і GAME) // Актуальні проблеми менталінгвістики: Науковий збірник. Частина I. Черкаси: Видавничий відділ ЧДУ, 2001. С. 30-34.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації вирішено задачу експлікації концепту ГРА в українській, російській, англійській та німецькій мовах та проведено узагальнення й теоретичне осмислення отриманих результатів. Для розв'язання поставлених завдань ми розробили оригінальний метод концептуального аналізу, пристосований до специфіки концепту ГРА. Наш метод КА є сукупністю певних прийомів дослідження, визначеної мети та теоретичних основ дослідження.
У роботі ми представили результати застосування цього методу. Кінцевою метою концептуального аналізу в нашій роботі є встановлення набору ознак концепту і побудова когнітивної дефініції концепту. Використання згаданого методу дозволило також зробити висновки про внутрішню організацію ознак в концепті ГРА, а також про його зв’язки з іншими концептами.
У структурі концепту ГРА в кожній з чотирьох обраних мов ми виявили специфічні за своїм набором ознак ділянки, що мають окреслене коло своїх корелятів в реальності (групи ігор). На позначення таких ділянок концептів ми ввели термін «підконцепт». Цим терміном ми позначили фрагменти наповнення концепту, що мають особливий набір ознак і свій корелят в дійсності. У структурі розглянутих концептів ми виявили два підконцепти [гра в карти] і [дитяча гра], що мають як спільні, так і відмінні ознаки в різних мовах. Неповторні або яскравіше виражені ознаки підконцепту зумовлюють його специфіку в межах концепту. Ми встановили, що в українській та російській мовах є підстави виокремлювати окремий концепт ДИТЯЧА ГРА (рос. ДЕТСКАЯ ИГРА), тоді як в англійській мові [дитяча гра] є підконцептом концепту PLAY1. В німецькій мові це є слабо виокремлений підконцепт концепту SPIEL1.
Аналізуючи концепти, крім концептуальних ознак, ми виокремлювали також відтінки ознак. Цей термін ми ввели на позначення окреслених ділянок в межах ознак, що мають незначним чином відрізняються від змісту ознак, до яких вони входять.
Провівши аналіз, ми побудували когнітивні дефініції концептів. Результати аналізу представлено у формі окремого порівняння основних частин концептів і підконцептів (ці результати компактно показані в таблиці 1 в розділі 2.5., а також у Додатку Д).
Повний набір ознак, що описують ці концепти, складається з 26 ознак і 7 відтінків: [вміння], [пильність], [кооперація], [колективність], [лад], [правила], [ризик], [удача], [непередбачуваність], [стратегія], [хитрість], [результат], [засіб досягнення результату], [інтерес], [перевага], [боротьба], [прихованість], [обман], [важке становище], [гірше становище], [поразка], [азарт], [захопленість], [нерівність], [активність], [небезпека], [задоволення], [удавання], [легковажність], [розвага], [легкість], [несерйозність], [безцільність].
Основна частина наповнення концептів ГРА1, ИГРА1, SPIEL1 і GAME складається із 17 концептуальних ознак та 3 відтінків, спільних для усіх чотирьох концептів. Отже, концепти ГРА1, ИГРА1, SPIEL1 та GAME збігаються більшою своєю частиною. Носії відповідних мов концептуалізують ігри приблизно однаково.
Відмінності найяскравіше виявляються наборах ознак, властивих чи не властивих тому чи тому концептові. Більше того, застосований метод концептуального аналізу дав змогу встановити відмінності в мірі вираженості ознак.
Концепти ГРА1 та ИГРА1 різняться лише тим, що ГРА1 має КО [лад] і сильніше виражену ознаку [перевага], а ИГРА1 має КО [розвага], [удавання] і чіткіше окреслену ознаку [обман]. Отже, відмінності між українським і російським концептами мінімальні. Практично весь набір концептуальних ознак в них однаковий.
Порівняно з двома іншими концептами укр. ГРА1 вирізняється тим, що не має КО [розвага], а рос. ИГРА1 єдиний концепт з чотирьох, який не має ознаки [лад].
Ми встановили, що німецький та англійський концепти мають декілька вирізняльних ознак порівняно з ГРА1 та ИГРА1. Вони мають спільні КО [легкість], [несерйозність] і відтінок [гірше становище] цих компонентів немає в ГРА1 та ИГРА1. Порівняно із цими концептами SPIEL1 і GAME мають сильніше виражені ознаки [боротьба], [поразка], [нерівність], [активність]. Отже, SPIEL1 i GAME відрізняються від ГРА1 та ИГРА1, але тільки незначним чином.
Концепт SPIEL1 вирізняється серед інших тим, що він один має відтінок [засіб досягнення результату]. Крім того, він має найрельєфніше окреслені КО [лад], [ризик] і відтінок [непередбачуваність], а КО [вміння] і [результат] представлено в ньому слабше, ніж в інших концептів.
Англійський концепт GAME має яскраво виражений відтінок [пильність], але не має КО [небезпека], [легковажність] та відтінку [захопленість], наявних у відповідних концептів в трьох інших мовах. Поза тим, в ньому ширше за інші концепти представлено ознаки [вміння], [правила], [стратегія], [результат], [обман], [важке становище] і відтінок [колективність].
Аналіз показав, що центральною ознакою у всіх чотирьох концептах є [результат]. КО [стратегія] і [кооперація] також наявні в ядрі цих концептів, але на різних відстанях від центру. КО [вміння] і [важке становище] є центральними в трьох концептів. Ці дані вказують на високу збіжність у наповненні центру концепту ГРА в чотирьох мовах.
Виокремлення підконцептів у структурі концептів ми проводили за трьома критеріями: 1)наявність окресленого кола позамовних корелятів; 2)наявність характерних мовних виразників; 3)специфічне концептуальне наповнення. Проведений аналіз матеріалу дав нам підстави виокремити в структурі концепту ГРА в чотирьох мовах підконцепт [гра в карти]. Весь набір ознак вказаного підконцепту в 4 мовах нараховує 19 ознак і 5 відтінків. З-поміж решти наповнення концепту ГРА цей підконцепт вирізняє, залежно від мови, від 4 до 6 КО. Крім того, в кожній із чотирьох мов цьому підконцепту властивий специфічний відтінок [засіб досягнення результату]. Повний набір ознак підконцепту перебуває в межах 1316 ознак і 15 відтінків залежно від мови.
Відмінності за наявністю/браком ознак (і відтінків) підконцепту [гра в карти] в чотирьох мовах ми виявили щодо 9 ознак і 3 відтінків, причому значно різняться 6 ознак і 3 відтінки. Основні відмінності в наповненні підконцепту [гра в карти] в чотирьох мовах представлено в таблиці 2 (Додаток Д). Впадає в очі те, що в нім. SPIEL1 та англ. GAME цьому підконцепту властивий ширший набір ознак і, крім того, він має низку ознак, яких йому бракує в ГРА1 й ИГРА1. Загалом наповнення підконцепту [гра в карти] в концептів ГРА1, ИГРА1, SPIEL1 i GAME має значну спільну частину. Цей підконцепт виявляє більше однакових елементів у німецькому та англійському концептах, які й відрізняють його від відповідного концептуального утвору в межах ГРА1 та ИГРА1.
У нашому дослідженні ми виходили з припущення, що концепт ГРА має підконцепт [дитяча гра]. Проте аналіз концепту дозволив скоригувати це припущення. Концептуальний утвір, корелятом якого в дійсності є дитячі ігри, в українській та російській мові насправді є окремим концептом. Про це свідчить той факт, що ДИТЯЧА ГРА та ДЕТСКАЯ ИГРА мають набір ознак, більшість з яких властиві тільки їм. З усіх їхніх ознак не більше трьох повторюється в ГРА1 та ИГРА1 відповідно. Крім того, з дитячими іграми пов’язані ознаки, що за своїм змістом майже антонімічні до ознак, властивих підконцептам ГРА1 та ИГРА1: пор.[легковажність] ~ [хитрість], [несерйозність] ~ [стратегія], [безцільність] ~ [результат].
У німецькій мові підконцепт [дитяча гра] має лише одне специфічну ознаку [безцільність] і є дуже слабо виокремленим із загальної структури SPIEL1. В англійській мові підконцепт [дитяча гра] входить до концепту PLAY1 і має з ним по дві спільні і відмінні ознаки. Отже, концептуалізація дитячих ігор виявляє суттєві розбіжності між українською й російською мовами з одного боку та німецькою й англійською з іншого.
У роботі ми з’ясували, як пов’язані між собою концепти GAME i PLAY в англійській мові. Вербалізатори цих концептів часто вживають разом на позначення одних і тих самих ситуацій, що зумовлює збіг великої частини позамовних корелятів цих концептів. Внаслідок цього PLAY1 дублює переважну частину ознак GAME, маючи лише дві специфічні КО. Характерно, що низку ознак PLAY1 окреслено значно слабше, ніж в GAME. Саме ці ознаки експлікують ту відмінність між game i play, яку інтуїтивно вловлюють носії англійської мови. Загалом за концептуальними ознаками концепт PLAY1 ближчий до GAME, ніж до PLAY2 i PLAY3.
Між дослідженими концептами є відмінності у кількості вербалізаторів. У своїй роботі ми залучили до аналізу 139 вербалізаторів концепту ГРА1 в українській мові, 175 рос. ИГРА1, 277 нім. SPIEL1, 328 англ. GAME, 92 англ. PLAY1. Кількість вербалізаторів у концептів SPIEL1 i GAME значно більша, ніж у ГРА1 та ИГРА1, що свідчить, зокрема, про більшу важливість і вищий ступінь прорефлексованості феномену ігор в німецько- та англійськомовних культурах, ніж в українсько- та російськомовних.
Встановлені ознаки концептів надаються до логічного впорядкування, оскільки вони позначають близькі ідеї. Крім того, синкретичне вираження пар (інколи трійок) ознак в значенні вербалізаторів дає додаткову інформацію про зв’язки концептуальних ознак. На нашу думку, близькі за змістом ознаки є суміжними в будові концепту. Вони виявляють здатність до спільної актуалізації. Ми встановили такі ланцюжки суміжних ознак: [обман] [хитрість] [прихованість] [стратегія] [результат] [поразка] [небезпека] [важке становище] [перевага] [нерівність] [боротьба] [активність], [боротьба] [кооперація], [ризик] [удача], [легковажність] [несерйозність] [розвага] [задоволення], [стратегія] [вміння] [пильність] [непередбачуваність].
В нашій роботі ми дослідили засоби зцементування і розмежування концептів, що корелюють з іграми (ГРА1), музичною грою (ГРА2) та театральною грою (ГРА3). Ми встановили, що засоби їхньої інтеграції та диференціації в межах загального концепту ГРА діють на двох рівнях: на рівні вербалізаторів і на концептуальному рівні. Кожен із згаданих трьох концептів має відмінні вербалізатори, властиві тільки йому, але має також мовні виразники, спільні із двома іншими концепами. На концептуальному рівні ці концепти мають як диференційні, так і спільні ознаки. Ми з’ясували, що такі самі засоби діють і для концептів ДИТЯЧА ГРА в українській мові та ДЕТСКАЯ ИГРА в російській.
У нашій роботі ми прийняли розрізнення ознак спостережних (фізичних, вимірних) та ментальних. В результаті дослідження ми з’ясували, що переважна більшість ознак розглянутих концептів є ознаками ментальними. Це ознаки, що відбивають сприйняття ігор в тій чи тій мовнокультурній спільноті: ці ознаки в іграх мовці «вбачають», тоді як спостережні ознаки вони «бачать». Лише п’ять ознак концепту ГРА представляють спостережні ознаки ігор предмет грання, предмет, потрібний для проведення гри, особливість ігрової дії, місце проведення гри, учасники гри.
Ці п’ять ознак виступають параметрами, за якими можна схарактеризувати конкретні ігри. Якщо порівняти отримані характеристики різноманітних ігор, то можна буде спостерігати ефект «родинних подібностей», про які говорив Л.Вітгенштейн: множина рухомих ігор перехрещуватиметься з множиною командних ігор, а та, своєю чергою, частково накладатиметься на множину ігор на відкритому повітрі і т.д. Саме стосовно таких ознак діє цей принцип. Тут важливо пам’ятати, що спостережні ознаки мають незначну вагу в концептуалізації ігор. Проте вони відіграють ключову роль в процесах розширення меж категорії, приєднання до неї нових членів. Включення до категорії «гра» шляхом уподібнення за такою ознакою (чи ознаками) уможливлює прикладення до представника категорії ментальних ознак, властивих концепту ГРА. Це підтверджує на конкретному матеріалі тезу про необхідність розмежовувати два аспекти мовно-когнітивної репрезентації реалій: механізм розширення категорії і спосіб функціонування концепту.
Крім принципу «родинних подібностей» Л.Вітгеншейна, нам вдалося переглянути ще одне поширене серед когнітологів уявлення про мовно-когнітивну репрезентацію ігор. Йдеться про принцип «паразитичної категоризації»: західні когнітивісти стверджують, що категорія «game» «позичає» всі свої ознаки у підпорядкованих їй категорій, не маючи, таким чином, жодних власних ознак. Виведення ознак вищої категорії з ознак нижчих є закономірним явищем. До концепту ГРА дійсно входять ознаки, що їх постачають конкретні ігри чи групи ігор. Проте це не призводить до еклектичного наповнення концепту концепт ГРА постає як загалом цілісний структурований утвір, а не як комбінація ознак різних представників категорії «гра». Лише окремі його ділянки (підконцепти) мають свої чітко окреслені кореляти серед загальної маси ігор. Отже, підстав прикладати принцип «паразитичної категоризації» до ігор немає.
Концепти ГРА1, ИГРА1, SPIEL1, GAME i PLAY1 складаються з набору концептуальних ознак, найчастіше виражених у семантиці не однієї, а цілої низки мовних одиниць. Концепт ГРА має усталений набір таких ознак. У випадках актуалізації ознак ГРА з цього набору висвітлюється тільки частина ознак: як сама ситуація мовлення і комунікативна інтенція мовця, так і конкретні ігри, про які йдеться, сприяють актуалізації певних комплексів концептуальних ознак. Ці набори ознак мовці виводять на передній план, а решта наповнення концепту ГРА залишається на тлі. Функціонування концепту ГРА спирається на загальний принцип людської когніції розрізнення фігури і фону.
У тому, як мовці оперують концептом ГРА, виявляється явище, яке ми назвали концептуальною компетенцією. Маємо на увазі той факт, що носії мови можуть володіти загальномовним концептом в різному обсязі. Концептуальна компетенція виявляється в тому, які ознаки концепту розпізнає мовець, наскільки повно він усвідомлює вагу ознак в межах концепту тощо. На концептуальну компетенцію носія мови впливає його мовна компетенція (володіння значенням вербалізаторів концепту), а також його обізнаність з позамовними корелятами концепту. Оперування концептом ГРА ілюструє те, як мовці використовують і поєднують інформацію, отриману двома каналами: через досвід і через мову. Концептуальна компетенція відбиває те, яка частина загальномовних, національних концептів представлена у відповідних індивідуальних концептах носія мови.
Результати нашого дисертаційного дослідження як теоретичні, так і практичні можуть бути використаними в дальших дослідженнях з концептуального аналізу. Цілком імовірно, що модель будови й принципи функціонування концепту ГРА властиві багатьом іншим концептам. В такому разі звернення до результатів нашої роботи полегшить їх аналіз. Практичні здобутки розроблений метод концептуального аналізу, встановлений набір ознак концепту принесе користь дослідникам суміжних з ГРА концептів або концептів, типологічно до нього подібних, а також і самого концепту ГРА в інших мовах. Ігри є культурною універсалією, а тому концепт ГРА мовно-когнітивне представлення ігор у свідомості людини також, очевидно, можна вважати універсальним концептом. Аналіз, проведений в нашій роботі, показує, яким є наповнення цього концепту в чотирьох обраних мовах. Запропоновану методику аналізу (а також її теоретичне підґрунтя) можна застосувати в дослідженні концепту ГРА в інших мовах, що в плані зіставлення концептів забезпечить сумірність, «зіставність» отриманих результатів. Таким чином, ці результати нашої роботи можуть стати (з потрібними модифікаціями) свого роду шаблоном для дослідження цілих груп концептів у різних мовах.
Оскільки ми проаналізували найтиповіший, центральний приклад, що використовують для ілюстрації принципів «родинних подібностей» та «паразитичної категоризації», то перегляд цих принципів стосовно ігор дає підстави для їх ревізії і в інших сферах застосування.
Введені й використані в нашому дослідженні поняття підконцепту, відтінків концептуальних ознак, концептуальної компетенції застосовні до різних типів концептів і можуть стати ефективними інструментами концептуального аналізу.
Отримані стосовно концепту ГРА результати можуть знайти використання в ширшому контексті у дослідженні принципів людської категоризації та концептуалізації дійсності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Апресян Ю.Д. Избранные труды. Том 2. Интегральное описание языка и системная лексикография. М.: Школа «Языки русской культуры», 1995. 767 с.
2. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка. М.: Наука, 1974. 368 с.
3. Апресян Ю.Д. Образ человека по данным языка: попытка системного описания // Вопросы языкознания. 1995. №1. С. 37-67.
4. Апресян Ю.Д. Отечественная теоретическая семантика в конце ХХ столетия // ИАН СЛЯ. 1999. Том 58. №4. С. 39-53.
5. Арутюнова Н.Д. От образа к знаку // Мышление. Когнитивные науки. Искусственный интеллект. М.: Центр совет. филос. (методол.) семинаров при Президиуме АН СССР, 1988. С.147-162.
6. Арутюнова Н.Д. От редактора / Понятие судьбы в контексте разных культур. М.: Наука, 1994. С. 3-4.
7. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. М.: Наука, 1988. 341с.
8. Аскольдов С.А. Концепт и слово // Русская словесность. От теории словесности к структуре текста. Антология. Под ред. проф. В.П.Нерознака. М.: Academia, 1997. С. 267-279.
9. Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка. Воронеж: Изд-во Воронежского гос. ун-та, 1996. 104 с.
10. Бартминский Е., Небжеговска С. Когнитивное определение, профилирование понятий и субъектная интерпретация мира // Когнитивная лингвистика конца ХХ в. Минск, 1997. Ч.1. С. 4-8.
11. Берестнев Г.И. Образы множественности и образ множественности в русском языковом сознании // Вопросы языкознания. 1999. №6. С.83-99.
12. Бернштам Т.А. Молодость в символизме переходных обрядов восточных славян: Учение и опыт Церкви в народном христианстве. СПб.: Петербургское Востоковедение, 2000. 400 с.
13. Брагина Н.Г. Фрагмент лингвокультурологического лексикона (базовые понятия) // Фразеология в контексте культуры. М.: Языки русской культуры, 1999. С. 131-138.
14. Вежбицкая А. Понимание культур через посредство ключевых слов. М.: Языки славянской культуры, 2001. 288 с.
15. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание: Пер. с англ. Отв. ред. М.А.Кронгауз, Вступ. ст. Е.В.Падучевой. М.: Русские словари, 1997. 416 с.
16. Виноградов В.В. История слов / РАН. Отделение литературы и языка: Научный совет «Русский язык». Ин-т русского языка им. В.В.Виноградова РАН / Отв. ред. академик РАН Н.Ю.Шведова. М.: 1999. 1138 с.
17. Витгенштейн Л. Философские работы. Часть 1. Пер. с нем. М.: Гнозис, 1994. 346 c.
18. Вітгенштайн Л. Tractatus Logico-Philosophicus; Філософські дослідження. К.: Основи, 1995. 311 с.
19. Гейзінга Й. Homo Ludens / Пер. з англ. О.Мокровольського. К.: Основи, 1994. 250 с.
20. Гумбольдт В.фон. Избранные труды по языкознанию. М.: ОАО ИГ «Прогресс», 2000. 400 с.
21. Теория прототипов в семантике и прагматике языка // Структуры представления знаний в языке. М.: ИНИОН РАН, 1994. С. 32-86.
22. Демьянков В.З. Доминирующие лингвистические теории в конце ХХ века // Язык и наука конца 20 века. Сб. статей. - М.: Рос. гос. гуманит. ун-т, 1995. С. 239-320.
23. Жаботинская С.А. Когнитивная лингвистика: принципы концептуального моделирования // Лінгвістичні студії. Черкаси, 1997. Вип. 2. С. 3-11.
24. Ирисханова О.К. О теории концептуальной интеграции // ИАН СЛЯ. 2001. Том.60. №3. С.44-49.
25. Караванський С. Секрети української мови. К.: УКСП «Кобза», 1994. 152 с.
26. Кубрякова Е.С., Демьянков B.3., Панкрац Ю.Г., Лузина Л.Г. Краткий словарь когнитивных терминов. М.: Изд-во МГУ, 1997. 245 с.
27. Кубрякова Е.С. Об одном фрагменте концептуального анализа слова память // Логический анализ языка. Культурные концепты. М.: Наука, 1991. С. 85-91.
28. Кубрякова Е.С. Эволюция лингвистических идей во второй половине ХХ века (опыт парадигмального анализа) // Язык и наука конца 20 века. М.: Рос. гос. гуманит. ун-т, 1995. С. 144-238.
29. Лакофф Дж. Мышление в зеркале классификаторов // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. XXIII. Когнитивные аспекты языка. М.: Прогресс, 1988. С. 12-51.
30. Лихачев Д.С. Концептосфера русского языка // Русская словесность. От теории словесности к структуре текста. Антология. Под ред. проф. В.П.Нерознака. М.: Academia, 1997. С. 280-287.
31. Логический анализ языка: Знание и мнение. М.: Наука, 1988. 175 с.
32. Логический анализ языка. Культурные концепты. М.: Наука, 1991. 234 с.
33. Логический анализ языка: Ментальные действия. М.: Наука, 1993. 186 c.
34. Логический анализ языка: Модели действия. М.: Наука, 1992. 228 с.
35. Никитин М.В. Курс лингвистической семантики. СПб.: Научный центр проблем диалога, 1996. 760 с.
36. Никитина С.Е., Кукушкина Е.Ю. Дом в свадебных причитаниях и духовных стихах (опыт тезаурусного описания). М.: Ияз РАН, 2000. 216 с.
37. Никитина С.Е. О концептуальном анализе в народной культуре // Логический анализ языка. Культурные концепты. М.: Наука, 1991. С.117-123.
38. Пашинська Л.М. Джерела походження нових фразем (на матеріалі українських та російських періодичних видань) // Проблеми зіставної семантики. Збірник наукових статей. Випуск 5. / Відп. ред. Кочерган М.П. К.: КДЛУ, 2001. С. 198-202.
39. Попова З.Д., Стернин И.А. Понятие «концепт» в лингвистических исследованиях. Воронеж: Воронежский ГУ, 2000. 30 с.
40. Радзієвська T.B. Концепт шляху в українській мові: поєднання ідей простору і руху // Мовознавство. 1997. № 4-5. С. 17-26.
41. Радзієвська Т.В. Сумління й совість крізь призму української мови // Мовознавство. 1999. №1. С.31-39.
42. Радзієвська Т.В. Український концепт гріх: семантика, синтаксис, прагматика (у зіставному аспекті) // Проблеми зіставної семантики. Збірник наукових статей. Випуск 5. / Відп. ред. Кочерган М.П. К.: КДЛУ, 2001. С. 21-23.
43. Радзієвська Т.В. Ціннісні орієнтації у семантиці мовних одиниць // Мовознавство. 1996. №1. С. 14-19.
44. Рахилина Е. В. Когнитивных анализ предметных имен: семантика и сочетаемость. М.: Русские словари, 2000. ­­­ 416 с.
45. Рябцева Н.К. «Вопрос»: прототипическое значение концепта // Логический анализ языка. Культурные концепты. М.: Наука, 1991. С. 72-77.
46. Селиванова Е.А. Когнитивная ономасиология. К.: Изд-во укр. фитосоциологического центра, 2000. 248 с.
47. Сергеев В.М., Цимбурский В.Л. К методологии анализа понятий: логика их исторической изменчивости // Язык и социальное познание. М.: Центр совет. филос. (методол.) семинаров при Президиуме АН СССР, 1990. С. 98-109.
48. Слышкин Г.Г. От текста к символу: лингвокультурные концепты прецедентов текстов в сознании и дискурсе. М.: Academia, 2000. ­­ 128 с.
49. Степанов Ю.С. В мире семиотики // Семиотика: Антология. Изд. 2-е, испр. и доп. М.: Академический Проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2001. С. 5-42.
50. Степанов Ю.С. Константы. Словарь русской культуры: Изд. 2-е, испр. и доп. М.: Академический Проект, 2001. 990 с.
51. Степанов Ю.С. Константы. Словарь русской культуры. Опыт исследования. М.: Школа «Языки русской культуры», 1997. 824 с.
52. Степанов Ю.С. Краткая справка о системе взглядов // Философия языка: в границах и вне границ. Х.: Око, 1999. С. 8-13.
53. Степанов Ю.С. Понятие // Языкознание. Большой энциклопедический словарь. 2-е изд. М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. С. 383-385.
54. Телия В.Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты. М.: Языки русской культуры, 1996. 288с.
55. Фрумкина Р.М. Есть ли у современной лингвистики своя эпистемология // Язык и наука конца 20 века. Сб. статей. М.: Рос. гос. гуманит. ун-т, 1995. С.74-117.
56. Фрумкина Р.М. Культурологическая семантика в ракурсе эпистемологии // ИАН СЛЯ. 1999. Том 58. №1. С.3-10.
57. Фрумкина Р.М. Самосознание лингвистики вчера и завтра // ИАН СЛЯ. 1999. Том 58. №4. С. 28-38.
58. Штерн І.Б. Вибрані топіки та лексикон сучасної лінгвістики. Енцикл. словник для фахівців з теоретич. гуманіт. дисциплін та гуманіт. інф-ки. К.: АртЕк, 1998. 336 с.
59. Яворська Г.М. Мовні концепти кольору (до проблеми категоризації) // Мовознавство. 1999. №2-3. С.42-50.
60. Anusiewicz J. Lingwistyka kulturowa. Zarys problematyki. Wrocław: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, 1994. 183 s.
61. Apresjan J.D. Językoznawstwo teoretyczne, modele formalne języka i leksykografia systemowa // O definicjach i definiowaniu. Lublin: Wydawnictwo UMCS, 1993. S. 9-33.
62. Bartmiński J. Definicja kognitywna jako narzędzie opisu konotacji // Konotacja. Lublin: Wydawnictwo UMCS, 1988. S. 169-183.
63. Bartmiński J. Definicja leksykograficzna a opis języka // Słownictwo w opisie języka. Katowice: Uniwersytet Śląski, 1984. S.9-21.
64. Bartmiński J., Niebrzegowska S. Profile a podmiotowa interpretacja świata // Profilowanie w języku i w tekście. Lublin: Wydawnictwo UMCS, 1998. S. 211-224.
65. Bartmiński J. O profilowaniu i profilach raz jeszcze // O definicjach i definiowaniu. Lublin: Wydawnictwo UMCS, 1993. S.269-275.
66. Bartmiński J. O «Słowniku stereotypów i symboli ludowych» // Słownik stereotypów i symboli ludowych. Lublin: Wydawnictwo UMCS, 1996. T.1. Kosmos. S. 9-34.
67. Bartmiński J. Podstawy lingwistycznych badań nad stereotypem na przykładie stereotypu matki // Język a kultura. Tom. 12. Stereotyp jako przedmiot lingwistyki. Teoria, metodologia, analizy empiryczne. Wrocław: Towarzystwo Przyjaciół Polonistyki Wrocławskiej, 1998. S. 63-83.
68. Bartmiński J. Punkt widzenia, perspektywa, językowy obraz świata // Językowy obraz świata. Lublin: Wydawnictwo UMCS, 1999. S. 103-120.
69. Bartmiński J. Słownik ludowych stereotypów językowych. Założenia ogólne // Etnolingwistyka. Lublin: Wydawnictwo UMCS, 1988. Tom.1. S. 11-34.
70. Bartmiński J. Stereotyp jako przedmiot lingwistyki // Z problemów frazeologii polskiej. Wrocław, Warszawa, Kraków, Gdańsk, Łódź: Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985. Tom III. S.25-53.
71. Bartmiński J., Tokarski R. Językowy obraz świata a spójność tekstu // Teoria tekstu. Wrocław, Warszawa, Kraków, Gdańsk, Łódź: Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1986. 148 s.
72. Bartmiński J. Założenia teoretyczne słownika // Słownik ludowych stereotypów językowych. Zeszyt próbny. Wrocław: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, 1980. S. 7-36.
73. Grochowski M. Obiekty, cele i metody definiowania a rodzaje definicji. Zarys problematyki // O definicjach i definiowaniu. Lublin: Wydawnictwo UMCS, 1993. S. 35-45.
74. Jackendoff R.S. Semantics and cognition. Massachusets: MIT Press, 1990. 234 p.
75. Jordanskaja L., Mielczuk I. Konotacja w semantyce lingwistycznej i leksykografii // Konotacja. Lublin: Wydawnictwo UMCS, 1988. S. 9-34.
76. Kontopoulos K.M. Conceptual systems // The Encyclopedia of Language and Linguistics. Oxford, New York, Seoul, Tokyo: Pergamon Press, 1994. Vol.2. P. 676-679.
77. Kövecses Z. Minimal and full definitions of meaning // Conceptualizations and Mental Processing in Language. Berlin, New York: Mouton de Gruyter, 1993. P.247-266.
78. Lakoff G., Johnson M. Metaphors We Live by. Chicago, London: The University of Chicago Press, 1980. 242 p.
79. Lakoff G. Women, Fire and Dangerous Things. What Categories Reveal about the Mind. Chicago, London: The University of Chicago Press, 1987. 614 p.
80. Langacker R.W. Cognitive Grammar // The Encyclopedia of Language and Linguistics. Oxford, New York, Seoul, Tokyo: Pergamon Press, 1994. Vol.2. P.590-593.
81. Langacker R.W. Foundations of Cognitive Grammar. Volume I. Theoretical Prerequisites. Stanford: Stanford University Press, 1987. 516 p.
82. Lewicki A.M Lingwistyka kognitywna // Encyclopedia językoznawstwa ogólnego. Wyd. drugie. Wrocław, Warszawa, Kraków: Zakład Narodowy imienia Ossolińskich Wydawnictwo, 1999. S. 340-342.
83. Melchuk I. Meaning-text Models: A Recent Trend in Soviet Linguistics // Annual Review of Anthropology. 1981. №10.