КОГНІТИВНА МЕТАФОРА ТА ЇЇ ТИПИ

Краткое описание

Бердянський державний педагогічний інститут
ім. П.Д.Осипенко

На правах рукопису

ПОПОВА АНТОНІНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 81139+81’373.621.2

КОГНІТИВНА МЕТАФОРА ТА ЇЇ ТИПИ

Спеціальність: 10.02.15 загальне мовознавство

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Денисова Світлана Павлівна,
доктор філологічних наук, професор

Бердянськ 2001

ЗМІСТ

ЗМІСТ .

2

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ..

3

ВСТУП

5

РОЗДІЛ 1. КОГНІТИВНА МЕТАФОРА В ЛОГІКО-СЕМАНТИЧНОМУ АСПЕКТІ

9

1.1. Метафора в статиці й динаміці .

9

1.2. Дослідження когнітивної метафори в сучасній науці

26

1.3. Логіко-семантичний аспект концептуального аналізу метафори­зо­ва­ного значення

34

Висновки ..

49

РОЗДІЛ 2. КОГНІТИВНІ МЕТАФОРИ В ПРОЦЕСІ МЕТАФОРИЗАЦІЇ..

51

2.1. Універсальність і специфічність способів метафоризації

51

2.2. Структурно-семантична характеристика когнітивних метафор .

57

Висновки .

63

РОЗДІЛ 3. ТИПИ КОГНІТИВНИХ МЕТАФОР У РІЗНОСТИЛЬОВИХ ТЕКСТАХ ..

66

3.1. Типи когнітивних метафор у наукових текстах .

66

3.2. Типи когнітивних метафор у публіцистичних текстах .

94

3.3. Типи когнітивних метафор у художніх текстах

129

Висновки ..

158

ВИСНОВКИ ..

162

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .

167

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕ­РІАЛУ ...............................................................................................
СПИСОК СЛОВНИКІВ ..............................................................................

183
183

ДОДАТКИ

184

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
Українські
знач. значення
лінгв. лінгвістичний
ЛСВ лексико-семантичний варіант
мед. медичний
перен. переносний
перех. перехідний
розм. розмовний
Російські
спец. специальный
устар. устаревшее слово, выражение
Англійські
comb. combination
esp. especially
etc. et cetera
fig. figurative
gen. general
naut. nautical
Перелік умовних скорочень прізвищ письменників, з творів яких подано ілюстративний матеріал
Д. Достоевский Ф.М.
П. Пастернак Б.Л.
Ст. Стельмах М.П.
M. Maugham W.S.
Перелік умовних скорочень назв журналів та газет, з яких подано ілюстративний матеріал
ВЯ. Вопросы языкознания
Мов. Мовознавство
Кр. Крестьянка
Ур.к. Урядовий кур’єр
N I. New Idea
SA. Scientific American
Перелік умовних скорочень словників
ССРЛЯ Словарь современного русского литературного языка: В 17 т. М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1950 1965.
СУМ Словник української мови: В 11 т. К.: Наукова думка, 1970-1980.
OED The Oxford English Dictionary: 12 Vol. Oxford: At the Charendon press, Ely House, London. 1970.

ВСТУП
Підвищення інтересу до когнітивної діяльності людини, до способів номінації в первинному і вторинному семіозисі й до засобів співвідношення картини світу і мовної картини світу сприяло переходу сучасної наукової парадигми до антропологічної лінгвістики, що передбачає вивчення мови в тісному зв’язку з людиною, її свідомістю, мисленням, духовно-практичною діяльністю тощо (Н.Д.Арутюнова, В.М.Телія, О.С.Кубрякова, О.М.Шахнарович, С.А.Жаботинська, О.О.Селіванова). У цьому аспекті надзвичайно актуальним є дослідження когнітивної метафори, яке дає можливість краще зрозуміти процес перетворення функціональних елементів мовлення в структурні елементи мови й навпаки. Визначення базових типів когнітивних метафор сприяє встановленню взаємозв’язку між мовою і мисленням, визначенню засобів мислення про світ (універсальне в людському мисленні й національне в лінгвістичній картині світу).
Дослідженню метафор у різноманітних аспектах присвячені праці багатьох вчених В.М.Телії, Н.Д.Арутюнової, В.Г.Гака, Г.П.Їжакевич, М.П.Кочергана, Л.О.Ку­дрявцевої, проте питання про метафоричне значення вивчено недостатньо. Якщо традиційне дослідження метафори сприяло розв’язанню одного з найважли­ві­­ших семантичних процесів роз­витку лексики виникнення переносних значень (В.Г.Гак, Ю.М.Караулов, С.С.Гусєв, Р.М.Фрум­кіна, Л.О.Кудрявцева), то когні­тив­на лінгвістика дає можливість зрозуміти процеси засвоєння, переробки та транс­фор­мації знань про навколишній світ, пояснює основні способи створення нових ідей про світ, а також механізм утворення нового значення (О.С.Кубрякова, А.Веж­бицька, К.К.Жоль, М.П.Кочерган, О.О.Селіванова, С.П.Денисова).
Актуальність даної роботи зумовлена необхідністю:
1) дослідити механізм подолання значеннєвого дефіциту;
2) визначити логіко-семантичні основи утворення метафоричного значення;
3) знайти універсальне та специфічне у засобах метафоризації різно­сис­темних мов.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота входить до комплексної загальноінститутської теми: Генезис, розвиток, структу­ра й функціонування слов’янських і неслов’янських мов населення Приазовського району”, що затверджена Вченою радою Бердянського державного педагогічного інституту ім. П.Д.Осипенко (протокол № 3 від 28.10.1997 р.).
Мета даної дисертації визначити типи когнітивних метафор в українській, російській та англійській мовах у зіставному аспекті.
Реалізація мети зумовила розв’язання наступних завдань:
виявити типологію когнітивних метафор в українській, російській та англійській мовах у внутрішньомовному аспекті;
охарактеризувати основні способи утворення метафоричних значень у зіставлюваних мовах;
зіставити типи когнітивних метафор різносистемних мов з метою виявлення специфіки метафоризації в різностильових текстах.
Гіпотеза дослідження. Метафора сприяє подоланню значеннєвого комунікативного дефіциту. Когнітивна метафора у зіставленні з іншими типами метафор більш за все наближається до поняття, тому її дослідження доцільніше проводити в логіко-семантичному плані, що дозволяє виділити типи когнітивних метафор з опорою на структуру лексичного поняття.
Об’єктом дослідження стали способи метафоризації в різносистемних мовах у статиці й динаміці.
Предметом дослідження обрано когнітивні метафори та їх типи в українській, російській та англійській мовах, а також основні й другорядні семантичні ознаки при утворенні переносних значень у процесі метафоризації в мові й мовленні.
Методи дослідження. Мета і завдання дослідження обумовили використання таких методів, як компонентний аналіз метод адекватного опису лексичного значення через його поділ на складові семантичні компоненти, метод зіставлення і лінгвістичний опис.
Джерелами дослідження стали романи Ідіот” Ф.Достоєвського, Доктор Жи­ваго” Б.Пас­тер­нака, Чотири броди” М.Стельмаха, The Painted Veil” W.S.Maug­hаm, наукові та публіцистичні тек­сти журналів Мовознавство”, Во­п­ро­сы языкознания”, Scientific American”, New Idea”, Крестьянка”, газети Уря­до­вий кур’єр”, а також тлумачні словники: Словарь современного рус­ско­го лите­ра­турного языка: В 17 т. М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1950 1965, Словник україн­ської мо­ви: В 11 т. К.: Наукова думка, 1970-1980, The Oxford English Dictionary: 12 Vol. Oxford: At the Charendon press, Еly House, London. 1970. Проаналізовано 400 метафор в українській мові, 475 у російській мові, 300 в англійській мові.
Методологічною основою дослідження є лінгвістичні вчення про мову як засіб спілку­вання, пізнання і відображення об’єктивного світу, про зв’язки мови та мислення.
Теоретичною основою є концепції О.С.Кубрякової, С.А.Жаботинської, О.О.Селіванової щодо когнітивного аспекту мови, а також основні положення теорії лексичного значення М.В.Нікітіна, В.Г.Гака, Л.О.Кудрявцевої, С.П.Дени­сової.
Наукова новизна дослідження. Уперше в мовознавстві визначено типоло­гію когнітивних метафор в українській, російській та англійській мовах як у плані вираження, так і у плані змісту; зіставлено типи когнітивних метафор різносистемних мов з метою виявлення специфіки метафоризації в різно­стильових текстах; охарактеризовано основні способи утворення метафо­ричних значень у зіставлюваних мовах.
Теоретичне значення. Одержані результати дослідження сприятимуть подальшій розробці таких питань загального мовознавства, як взаємодія мови й мислення, картини світу й мовної картини світу, засобів відображення національного й універсального при метафоризації.
Практичне значення роботи полягає в тому, що її матеріали можуть бути вико­ристані у викладанні курсів загального мовознавства, української, російської та англійської мов; у семан­тичних, контрастивних, перекладознавчих дослід­женнях; у лексикографічній практиці при укладанні тлумачних і перекладних словників.
Особистий внесок здобувача полягає у визначенні базових типів когнітивної метафори в логіко-семантичному аспекті, у доведенні ізоморфізму між процесом породження нового значення та метафори, нового лексичного значення та нового метафоричного значення на основі моди­фікації лексичного поняття. Розроблено власну методику дослідження, яка спирається на характер семантичного зсуву насамперед в імплікаціональних частинах контенсіоналу та екстенсіоналу лексичного поняття. Доведено залежність функціонування типів когнітивних метафор від комунікативного характеру тексту.
Вірогідність результатів дисертаційного дослідження і висновків забезпечуються методологічним і теоретичним обґрунтуванням основних положень дослідження, його мети і завдань, а також якісним і кількісним аналізом фактичного матеріалу.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри загального мовознавства та слов’янської філології Бердянського державного педагогічного інституту ім. П.Д.Осипенко (1999, 2001р.р.) і наукових семінарах кафедри іноземних мов та слов’янської філології Бердянського інституту підприємництва (1998, 2000 р.р.), на ІІ ІV міжвузівських науково-практичних конференціях Мови й культура народів Приазов’я” (1999 2001 р.р.).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 5 статей, з яких 3 у фахових збірниках.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, 3-х розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації складає 211 сто­рінок, з яких 166 займає основний текст; 17 списки викорис­та­них джерел; 28 додатки. У списку використаних джерел налічується 231 найменування.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Метафора, виникаючи як засіб подолання комунікативного/інформаційного дефіциту, реалізується на двох рівнях:
а) ономасіологічному коли одне слово вживається замість іншого, маючи з першим спільний семантичний компонент;
б) семасіологічному при заміні архісеми або її перетворенні.
Метафоризація значення має динамічний та статичний аспекти. Динамічний аспект пов’язано переважно з образними (субстантивними) та когнітивними (ознаковими) метафорами, а статичний з номінативними та генералізуючими. Образна та номінативна метафори належать синтагматиці, оскільки в них актуалізується денотативний компонент, а когнітивна та генералізуюча парадигматиці відповідно в них актуалізується сигніфі­катив­ний компонент.
Специфіка метафоризованого значення полягає в утворенні нового поняття або нового значення при збереженні образного компонента. У цьому значенні виділено номінативний план і образний. Номінативний пов’язаний з денотативним та сигніфікативним значенням, а образний переважно з конотатив­ним. Таке членування дає можливість проводити концептуальний аналіз метафори в логіко-семантичному аспекті, оскільки мові притаманне структурування думки як лексичного поняття.
У нашому дослідженні когнітивну метафору в ономасіологічному аспекті розуміємо як ознакову (предикатну) метафору, зміст якої складає сигніфікативний дескриптор, що є основою формування поняття, а обсяг денотативний дескриптор, що є референційною основою процесу метафоризації. У семасіологічному аспекті когнітивна метафора це така ознакова метафора, яка утворилася в результаті переносу значення і характеризується зсувом синтаксичної сполучуваності. Вона є джерелом полісемії. У процесі метафори­зації це проміжний етап між образною та генералі­зуючою метафорами.
2. Зіставляючи способи метафоризації в українській, російській та англійській мовах, слід відзначити, що засіб від конкретного до абстрактного притаманний кожній мові. Утворення більш абстрактного, ніж попередні значення є загальною властивістю метафоричної полісемії. За нашими спостереженнями, спосіб антропо­мор­фізму, насамперед характеризує українську мову, тоді як синестезії англійську, а перенос найменування з особливо актуальної для певного часу сфери в іншу галузь найбільш притаманний російській мові.
3. Існує ізоморфізм, з одного боку, між процесом породження нового значення та метафори, з іншого між процесом породження нового лексичного значення та нового метафоричного значення, оскільки нове значення (лексичне і метафоричне) утворюється на основі модифікації (трансформації) лексичного поняття, яке складається з контенсіоналу (змісту) та екстенсіоналу (обсягу).
4. Опора на структуру лексичного поняття, яка ізоморфна структурі і лексич-ного, і метафоричного значень, дозволила виділити такі базові типи елементарних когнітивних метафор з точки зору змісту:
1) при постійному контенсіоналі:
- екстенсіонально-інтенсіональні (при зміні в інтенсіоналі);
- екстенсіонально-імплікаціональні (при зміні в імплікаціоналі);
2) при постійному екстенсіоналі:
- контенсіонально-інтенсіональні (при зміні в інтенсіоналі);
- контенсіонально-імплікаціональні (при зміні в імплікаціоналі).
Як правило, більш стабільним є контенсіонал, тому найпоширенішим типом метафори є її екстенсіональні різновиди.
З точки зору плану вираження поняття нами виділено такі типи когнітивних метафор:
1) нульовий спостерігається в метафорах, що використовують дериваційну специфіку полісемії кожне подальше слово абстрактніше за попереднє;
2) уніарний передбачає утворення метафоризованого значення на базі одного з формальних елементів метафор, яким може бути імплікаціональна, тобто найбільш рухома, частина як контенсіоналу, так і екстенсіоналу. Якщо основа для переносу значення знаходиться в інтенсіоналі, то такі метафоричні значення фіксуються у словнику й належать до мовної системи;
3) бінарний відображає одночасний перенос значення і на рівні змісту, і на рівні обсягу поняття. Такі метафори мають можливість широкого асоціювання;
4) полінарний поєднує попередні типи метафоризації в одній багаторівневій метафорі.
5. Кількість когнітивних метафор коливається залежно від функціонального стилю, у якому вживається метафора. Найбільша їх частина припадає на науковий стиль мовлення в усіх трьох мовах. Це пояснюється тим, що науковий текст призначено для одержання нового знання, а не для емоційно-естетичного впливу на читача.
У кожному стилі мовлення виявлено власну специфіку функціонування ме­тафор за мовами.
6. У науковому стилі мовлення особливості когнітивних метафор в україно-мовних наукових текстах полягають в тому, що метафори в цих текстах у переважній більшості уніарні, тобто лише один з членів (елементів) метафори вживається в прямому значенні, другий член, як правило, є базою для асоціативного переносу, який міститься в імплікаціоналі екстенсіонального значення.
Для російськомовних наукових текстів також властиве уніарне структуру-вання, коли один з членів обов’язково вживається в прямому значенні.
Специфікою утворення когнітивних метафор у російськомовних наукових текстах є нульова метафоризація, яка базується на таких дериваційних особли-востях, як генералізація значення, метонімічний перенос, асоціативний перенос, тобто семантичний зсув значення відбувається в інтенсіоналі екстенсіоналу.
Універсальність утворення когнітивних метафор підтверджується і англо-мовними науковими текстами, для яких також характерні уніарні та нульові за структурою метафори. Перенос значення відбувається переважно в імплікаціоналі екстенсіоналу, тобто на периферії значеннєвого обсягу слова.
7. Специфіка функціонування когнітивних метафор у публіцистичних украї-номовних текстах полягає в тому, що перенос значення відбувається за рахунок розширення обсягу лексичного значення слова. Зсув семантичного значення в контенсіоналі також пов’язаний із імплікаціональною частиною змісту лексичного значення. Такі метафори, як правило, фіксуються в словниках, за структурою вони уніарні. Змінюється лише одна частина, інтенсіонал залишається незмінним. У бінарних метафорах виникнення нового значення спостерігається в імплікаціо­нальній частині екстенсіоналу. Нульові метафори зустрічаються дуже рідко. Їх поява пояснюється тим, що у метафоричному словосполученні поєднуються вже самостійні ЛСВ багатозначних слів, які розвинулися внаслідок метафоричного переносу. Екстенсіонально-інтенсіональні метафори переважно асоціативного плану, що пов’язано також із лексичною деривацією багатозначних слів.
Особливостей когнітивних метафор у російськомовних публіцистичних тек- стах майже не спостерігається у зіставленні з іншомовними текстами. За структу-рою вони переважно уніарні. Бінарні когнітивні метафори пов’язані із семантичним зсувом в інтенсіоналі контенсіоналу. Слід відмітити, що не зустрічається нульових метафор. Із семантичної точки зору когнітивні метафори російськомовних публіцистичних текстів базуються на перемінних семах імплікаціональної частини екстенсіоналу.
В англійському публіцистичному мовленні за структурою когнітивні метафори також уніарні у переважній своїй більшості. Нульові метафори не зустрічаються, проте іноді в тексті функціонують полінарні метафори. Із семантичного погляду це метафори із семантичним зсувом в імплікаціональній частині екстенсіоналу. На відміну від україномовних та російськомовних публіцистичних текстів, в англомовних текстах більше контенсіональних метафор, перенос значення в яких відбувається в імплікаціоналі.
8. Специфіка когнітивних метафор в україномовному художньому тексті полягає в тому, що їх типологію не розгалужено вона міститься у двох типах перенос значення здійснюється лише в імплікаціоналі екстенсіоналу, тобто когнітивна метафора в даному випадку екстенсіонально-імплікаціональна. Рідше зустрічаються метафори, коли зсув семантичного значення відбувається в інтенсіоналі екстенсіоналу. За структурою такі метафори переважно уніарні.
Когнітивні метафори російськомовного художнього тексту значно різноманітніші як за структурою, так і за семантичним типом. Структура контенсіо­нально-екстенсіональних метафор переважно бінарна. Щодо полінарних метафор, то вони можуть бути різних типів: як контенсіонально-екстенсіональні, так і екстенсіо-нально-імплікаціональні. У семантичному плані когнітивні метафори російсько-мовного художнього тексту також переважно екстенсіонально-імплікаціонального типу, оскільки додаткове значення виникає в семах, які належать імплікаціоналу. Контенсіонально-екстенсіональні метафори за типом не відрізняються від україномовних.
Англійське художнє мовлення за структурою метафор також характеризується переважно уніарністю, що свідчить про універсальність процесу метафоризації. Семантичні типи англійської когнітивної метафори найбільш різноманітні в зіставленні з типологією в українській та російській мовах. Найпоширенішим типом залишаються екстенсіонально-імплікаціональні метафори, а специфічним контенсіонально-імплікаціональні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Актуальні аспекти порівняльного вивчення мов і літератур: Зб. наук. пр. К.: Пед. ін-т інозем. мов, 1991. 195 с.
2. Актуальные вопросы сравнительного языкознания /АН СССР. Ин-т языкознания. Ленингр. отд-ние; Отв. ред. А.В.Десницкая. Л.: Наука, Ленингр. отд-ние, 1989. 237 с.
3. Актуальные проблемы сравнительного языкознания: Сб. науч. тр. М.: Изд-во гос. ин-та иностр. языков им. Мориса Тереза, 1989. Вып. 328. 180 с.
4. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка. М.: Наука, 1974.367 с.
5. Арістотель. Поетика. К.: Мистецтво, 1967. 136 с.
6. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. Учебник для ин-тов и фак.иностр.языков. М.: Высшая школа, 1986. 295 с.
7. Арнольд И.В. Основы научных исследований в лингвистике. М.: Высшая школа, 1991. 140 с.
8. Арнольд И.В. Тематические слова художественного текста //Иностранный язык в школе. 1971. №2. С. 6-11.
9. Арутюнова Н.Д. Аномалии и язык: К проблеме языковой «картины мира»// Вопросы языкознания. 1987. №3. С. 16-24.
10. Арутюнова Н.Д. Знание и мнение. М.: Наука, 1988. 127 с.
11. Арутюнова Н.Д. Логика и лингвистика: Сб.статей/ Ред. Н.Д.Арутюнова. М.: Радуга, 1982. 432 с.
12. Арутюнова Н.Д. Логический анализ языка. Проблемы интенсиональных и прагматических контекстов. М.: Наука, 1989. 286 с.
13. Арутюнова Н.Д. Метафора и дискурс // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С. 5-32.
14. Арутюнова Н.Д. Наивные размышления о наивной картине языка // Язык о языке. М.: Языки русской культуры, 2000. С. 7-19.
15. Арутюнова Н.Д. Номинация и текст // Языковая номинация: Виды наименований. М.: Наука, 1977. С. 304 - 357.
16. Арутюнова Н.Д. Синтаксические функции метафоры/ Изв. АН СССР, ОЛЯ, 1978. Т.37. №3. С.247 268.
17. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений. Оценка, событие, факт. М.: Наука, 1988. 338с.
18. Арутюнова Н.Д. Функциональные типы языковой метафоры / Изв. АН СССР, ОЛЯ, 1978. Т.37. №4. С. 335-345.
19. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. М.: Языки русской культуры. 1999. 896 с.
20. Арутюнова Н.Д. Языковая метафора (синтаксис и лексика) // Лингвистика и поэтика. М.: Наука, 1979. С.147-173.
21. Аспекты семантических исследований: А.А.Уфимцева, Е.С. Кубрякова, Н.Д.Арутюнова и др. М.: Наука, 1980. 356 с.
22. Банин В.А. Особенности функционирования субстантивной метафоры в процессе коммуникаций // Вопросы лингвистики и методики преподавания иностранных языков. Курск, 1996. С. 137-142.
23. Банин В.А. Субстантивная метафора в процессе коммуникации: На материале соврем.англ.языка. Автореф.дис канд.филол.наук /Моск. гос. пед. ун-т им.В.И.Ленина. М., 1995. 16 с.
24. Баранов А.Н., Караулов Ю.Н. Русская политическая метафора: Материалы к словарю. М.: Ин-т рус.языка АН СССР, 1991. 193 с.
25. Бацевич Ф.С. Когнітивне і лінгвальне в процесах вербалізації // Мовознавство. 1997. №6. С.30-36.
26. Бенвенист Э. Общая лингвистика. М.: Прогресс, 1974. 447 с.
27. Бессарабова И.Д. Метафора как языковое явление // Значение и смысл слова. Художественная речь, публицистика. М.: Изд-во МГУ, 1987. 195 с.
28. Бирдсли М. Метафорическое сплетение // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С. 201 - 219.
29. Блинова О.И. Явление мотивации слов. Томск, 1984. 191 с.
30. Блумфилд Л. Язык: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1968. 607 с.
31. Блэк М. Метафора // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С.153-173.
32. Богуславская Г.П. Языковая картина мира и культура народа // Язык и культура: 4-я межд. конф.: Материалы. 4.2. К.: НАН Украины, Институт украинского языка, 1996. С. 214-216.
33. Брутян Г.А. Гипотеза Сепира Уорфа. Лекция, прочитаная в Лондонском ун-те в 1967. Ереван: Луйс, 1969. 66с.
34. Брутян Г.А. Язык и картина мира // НДВШ. Философские науки. М., 1973.- №1. С.110.
35. Булыгина Т.В., Шмелев А. Д. Языковая концептуализация мира. М.: Школа "Языки русской культуры", 1997. 574 с.
36. Варламов М.В. Структура ассоциативного переноса в адъективной несинтетической метафоре // Studia linguistica. СПб, 1996. Т. 2 С. 68-71.
37. Ваулина Е.Ю., Скляревская Г.Н. Картина мира в языковой метафоре //Scando Slavica Copenhagen, 1995. Т. 41. С. 200-213.
38. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков: Пер. с англ.- М.: Языки русской культуры, 1999. 780 с.
39. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание: Пер. с англ. М.: Русские словари, 1996. 416 с.
40. Величковский Б.М. Современная когнитивная психология. М.: Изд-во МГУ, 1982. 536 с.
41. Весела Л. Ті дзвінки далина погубила до слова // Літературна Україна. 2002. №27. С.1.
42. Вовк В.Н. Языковая метафора в художественной речи: Природа вторичной номинации / АН УССР. Ин-тут языковедения им. А.А. Потебни. К.: Наукова думка, 1986. 140с.
43. Вольф Е.М. Метафора и оценка // Метафора в языке и тексте / Отв. ред. В.Н.Телия. М.: Наука, 1988. 174 с.
44. Выготский Л.С. Мышление и речь: Психологические исследования. М. Л.: Гос. социально-экономическое изд-во, 1934. 324 с.
45. Гадамер Х.Г. Истина и метод. Основы философской герменевтики. М.: Прогресс, 1988. 704 с.
46. Гак В.Г. Метафора: Универсальное и специфическое // Метафора в языке и тексте. М.: Наука, 1988. С. 11-26.
47. Гак В.Г., Ройзенблин Е.Б. Очерки по сопоставительному изучению французского и русского языков. М.: Высшая школа, 1965. 378 с.
48. Гак В.Г. Семантическая структура слова как компонент семантической структуры высказывания. Психолингвистические исследования // Семантическая структура слова. М.: Наука, 1971. С. 85-95.
49. Гак В.Г. Сопоставительная лексикология. М.: Международные отно-шения, 1977. 264 с.
50. Гак В.Г. Языковые преобразования. М.: Языки русской культуры, 1998.768с.
51. Гаран О. І сонце, що танцює із дощем// Літературна Україна. 2002. №27. С.1.
52. Гирик Ю.Н. Термин и метафора в науке о литературе // Российский литературоведческий журнал. М., 1996. №7. С. 91-96.
53. Говердовский В.И. Диалектика коннотации и денотации (взаимодействие эмоционального и рационального в лексике) // Вопросы языкознания. 1985. №2. С. 71-79.
54. Голод В.И., Шахнарович А.М., Коммуникативные и когнитивные аспекты текста как единицы речевой деятельности речевой деятельности // Сб. науч. тр. Моск. гос. ин-т иностр. яз. Им. М.Тореза. М., 1985. Вып. 22. С.38-42.
55. Гудмен Н. Метафора - работа по совместительству // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С. 194 - 200.
56. Гулый К.В. К вопросу об изучении метафоры (лингвистические аспекты) // Вісник Харківського університету. Харків, 1986. - № 284. С.99-107.
57. Гумбольдт В. фон. Лаций и Эллада // Избранные труды по языкознанию. М.: Прогресс, 1984. С.303-306.
58. Гумбольт В. фон. Характер языка и характер народа // Язык и философия культуры / Пер. с нем. М.: Прогресс, 1985. С. 369 430.
59. Гусев С.С. Наука и метафора Л.: Изд-во ЛГУ, 1984. 152 с.
60. Девидсон Д. Что означают метафоры // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С. 173 - 193.
61. Деменский С.Ю. Научность метафоры и метафоричность науки. Омск: Изд-во ОмГТУ, 2000. 116 с.
62. Денисова С.П. Специфіка семантичного руху в синхронії // Мови й куль­ту­ра народів Приазов’я: Зб. наук. пр. Бердянського державного педагогіч­но­го ін­сти­туту ім. П.Д.Осипенко (Мовознавство). Бердянськ: БДПІ, 1999. С. 12-22.
63. Денисова С.П. Типологія категорій лексичної семантики. К.: Віпол, 1996. 294 с.
64. Десницкая А.В. Сравнительное языкознание и история языков. Л.: Наука. Ленингр. отд-ние, 1984. 351 с.
65. Дмитровская М.А. Знание и мнение: Образ мира, образ человека // Логи-ческий анализ языка: Знание и мнение. М.: Наука, 1988. С. 64 98.
66. Дубнищева Т.Я. Метафора как средство становления научных понятий // Рефлексия, образование и интеллектуальные инновации. Новосибирск: Наука, 1995. С.169-178.
67. Елисеева Н.В. Когнитивные аспекты семантики и функционирования английских глаголов речевой коммуникации: Автореф. дис канд. фил. наук: 10.02.04 / Моск. гос. лингв. ун-т. М., 1996. 25 с.
68. Жаботинская С.А. Когнитивная лингвистика: принципы концептуального моделирования // Лінгвістичні студії. Черкаси, 1997. Вип.2. С. 3-11.
69. Жоль К.К. Мысль, слово, метафора: Проблемы семантики в философском освещении. К.: Наукова думка, 1984. 303 с.
70. Зеленько А.С. З історії лінгвістичних вчень. Посібник для студентів, магістрантів та аспірантів. Луганськ: Альма-Матер, 2002. 226 с.
71. Иванова Л.П. Методы лингвистических исследований. К.: ИСИО, 1995. 87 с.
72. Иванова Л.П. Ноосфера как фактор развития языка // Мови й культура на­родів Приазов’я: Зб. наук. пр. Бердянського державного педагогічного інституту ім. П.Д.Осипенко (Мовознавство). Бердянськ: БДПІ, 1999. С. 3-11.
73. Калмыкова Е.И. Некоторые вопросы теории и функционирования метафоры // Уч. записки ІМГИИЯ им. М.Тореза. М., 1968. Т. 45. С. 115-142.
74. Караулов Ю.Н., Петров В.В. От грамматики текста к когнитивной теории дискурса // Дейк Т.А. ван. Язык. Познание. Коммуникация. М.: Наука, 1989.
С. 5-11.
75. Кацнельсон С.Д. Общее и типологическое языкознание. Л.: Наука, 1986. 298 с.
76. Климов Г.А. Основы лингвистической компаративистики. М.: Наука, 1980. 166 с.
77. Колшанский Г.В. Лингвогносеологические основы языковой номинации // Языковая номинация. Общие вопросы. М.: Наука, 1977. С.99 146.
78. Колшанский Г.В. Объективная картина мира в познании и языке. М.: Наука, 1990. 83 с.
79. Комлев Н.Г. Компоненты содержательной структуры слова. М.: Изд-во МГУ, 1969. 192 с.
80. Корольков В.И. Метафора // Краткая литературная энциклопедия. М., 1967. Т.4. С. 794-797.
81. Корольков В.И. О внеязыковом и внутриязыковом аспектах исследования метафоры // УЗ І МГПИИЯ им. М.Тореза. Труды кафедры русского языка. 1971. Т.58. С. 59-90.
82. Корольков В.И. Семасиологическая структура метафоры // УЗ І МГПИИЯ им. М.Тореза. Труды кафедры русского языка. М., 1968. Т.41. С. 49-72.
83. Косериу Э. Контрастивная лингвистика и перевод: их соотношение // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 25. М.: Прогресс, 1989. С. 63-81.
84. Костров В. Я б снова там гулял // Литературная газета. 2002. №26. С.10.
85. Кочерган М.П. Зіставна лексична семантика: проблеми і методи дослідження // Мовознавство. 1996. №2-3. С. 3-12.
86. Кравченко А.В. Язык и восприятие: когнитивные аспекты языковой категоризации. Иркутск: Изд-во Иркт. ун-та, 1996. 159 с.
87. Кругликова Г.Г. Опыт лингвокогнитивного описания высказываний о количестве. Омск: Научное изд-во, 1996. 131 с.
88. Крылова И.А. Некоторые аспекты лингвистического изучения метафоры // УЗ Горьковск. ун-та. Серия лингвистическая. 1967. Вып. 76. С. 98-107.
89. Крылова И.А. О семантической природе метафоры // УЗ Горьковск. ун-та. Серия лингвистическая. 1967. Вып. 76. С. 108 - 119.
90. Кубрякова Е.С. Номинативный аспект речевой деятельности. М.:Наука, 1986. 156 с.
91. Кубрякова Е.С. Типы языковых значений: Семантика производного слова. М.: Наука, 1981. 200 с.
92. Кубрякова Е.С., Шахнарович А.М., Сахарный Л.В. Человеческий фактор в языке. Язык и порождение речи. М.: Наука, 1991. 238 с.
93. Кудрявцева Л.А. Моделирование динамики словарного состава языка. К.: ИСИО, 1993. 280 с.
94. Кудрявцева Л.А. Моделирование динамики словарного состава (на материале лексических новаций русского языка). Автореф. дис докт. филол. наук: 10.02.19 / Киевский государственный университет им. Т.Шевченко. Киев, 1992. 46 с.
95. Кулиев Г.Г. Метафора и научные познания / АН Аз СССР. Ин-т философии и права. Баку: ЭЛМ, 1987. 155 с.
96. Купина Н.А. Процесс образования слова. // Вопросы лексикографии рус­ского языка. УЗ Свердловск. пед. ин-та. 1969. Сб. 72. С. 39-49.
97. Лакофф Дж. Когнитивное моделирование: (Из книги «Женщины, огонь и опасные предметы») // Язык и интелект. М.: Прогресс, 1995. С.143-184.
98. Лакофф Дж. Лингвистические гештальты // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 10. М.: Прогресс, 1981. С. 350 - 368.
99. Лакофф Дж. Мышление в зеркале классификаторов // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 23. М.: Прогресс, 1988. С. 12 - 51.
100. Лакофф Дж. О порождающей семантике // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 10. М.: Прогресс, 1981. С. 302 - 349.
101. Левин Ю.И. Русская метафора: синтез, семантика, трансформация // УЗ Тартуского ун-та. 1969. Вып. 236. Т.IV. С. 290-305.
102. Левин Ю.И. Структура русской метафоры // УЗ Тартуского ун-та. 1965. Вып.181. С.293-299.
103. Лингвокогнитивные проблемы межкультурной коммуникации: Сб. ст. /Ред. Красных В.В., Изотов А.И. М.: Филология, 1997. 144 с.
104. Лисюченко Е.В. Поэтика и синтаксис метафоры в романе М. Булгакова «Мастер и Маргарита». К.: МСП «Альтерпресс», 1971. 48 с.
105. Літературна Україна. 2002. №27. С.1.
106. Логический анализ языка. Культурные концепты: Сб. ст. АН СССР. Ин-т языкознания. М.: Наука, 1991. 203 с.
107. Логический анализ языка: Ментальные действия: Сб. ст. М.: Наука, 1993. 176 с.
108. Лукьянова Н.А. Экспрессивная лексика разговорного употребления: Проблемы семантики. Новосибирск: Наука, 1986. 230 с.
109. Любимова И.А., Пинежанинова Н.П., Сомова Е.Г. Звуковая метафора в поэтическом тексте / С.- Петерб. гос. ун-т. СПб.: Изд-во С. Петерб. ун-та, 1996. 142 с.
110. Лясота Ю.Л. Метафоризация как один из основных законов развития словарного состава языка // УЗ Дальневосточного ун-та. 1957. Вып.1. С. 54-66.
111. Лясота Ю.Л. Понятие о контекстуальной / метафорической группе // УЗ Дальневосточного ун-та. 1962. Вып.5. С. 93-98.
112. МакКормак Э. Когнитивная теория метафоры // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С. 358-386.
113. Мамардашвили М.К. Стрела познания (набросок естественноисторической гносеологии). М.: Школа «Языки русской культуры», 1997. 304 с.
114. Манакин В.Н. Основы контрастивной лексикологии: близкородственные и родственные языки / НАН Украины; укр. языковой инфор. фонд. К.; Кировоград: Центр, Укр. изд-во, 1994. 262 с.
115. Метафора в языке и тексте (В.Г. Гак, В.Н. Телия, Е.М. Вольф и др.) Отв. ред. В.Н. Телия; АН СССР, Ин-т языкознания. М.: Наука, 1988. 174 с.
116. Миллер Дж. Образы и модели, уподобления и метафоры // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С. 236-283.
117. Нариси з констрастивної лінгвистики: 3б. наук. праць. К.: Наукова думка, 1979. 195 с.
118. Немзер У. Проблемы и перспективы контрастивной лингвистики // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 25. М.: Прогресс, 1989. С. 128-143.
119. Нечитайло І.М. Метафоричне вживання дієслів фізичної дії у пам’ятках давньоруської писемності: Автореф.дис канд. філол. наук: 10.02.02 / Київський ун-т. ім.Т. Шевченка. К., 1997. 26 с.
120. Никитин М.В. Основы лингвистической теории значения . М.: Высш. шк., 1988. 168 с.
121. Нове у мовознавстві і літературознавстві: Тематичний зб. наук. пр. /Редкол.: М.П. Дубина (голова) та ін. К.: НМК ВО, 1992. 156 с.
122. Новикова М.Л. Метафора, ее структура, семантика и связь с текстом //Лингвистическая семантика и логика: Сб. науч. ст. М.: Наука, 1983. С.124 137.
123. Общее языкознание: Формы существования, функции, история языка / Под ред. Б.Н. Серебренникова. М.: Наука, 1970. 604 с.
124. Оганян А. Отяжелели, сердце сжало туго // Литературная газета. 2002. №26. С.10.
125. Ортони А., Клоу Дж., Коллинз А. Когнитивная структура эмоций // Язык и интеллект. М.: Наука, 1995. С. 381-382.
126. Осипов Б.И. Метафора и символ: Терминологический аспект //Человек. Культура. Слово: Мифопоэтика древняя и современная. Омск: Научное изд-во, 1995. Вып.2. С. 50-60.
127. Панфилов В.З. Гносеологические аспекты философских проблем языкознания. М.: Наука, 1982. 357 с.
128. Паршин П.Б. Теоретические перевороты и методологический мятеж в лингвистике XX века // Вопросы языкознания. М., 1996, №2. С. 19-42.
129. Петров В.В. Идеи современной феноменологии и герменевтики в лингвистическом представлении знаний // Вопросы языкознания. М., 1990. №6. С.102-109.
130. Петров В.В. Метафора: от семантических представлений к когнитивному анализу // Вопросы языкознания. 1990. № 3. С. 135 - 146.
131. Петров В.В. Научные метафоры: природа и механизм функционирования // Философские основания научной теории. Новосибирск: Наука. Сиб. отд-ние, 1985. Вып.9. С. 23-31.
132. Петров В.В. Структуры значения: Логический анализ. Новосибирск: Наука. Сиб. отд-ние, 1979. 142 с.
133. Покровская Е.В. Роль метафоры в политическом тексте //Функциональные исследования. М., 1997. Вып.4. С.. 145 148.
134. Потебня А.А. Мысль и язык. К.: Синта, 1993. 190 с.
135. Почепцов О.Г. Языковая ментальность: Способы представления мира //Вопросы языкознания. 1990. №6. С. 110-122.
136. Проблеми зіставної семантики: Матеріали всеукр. наук. конф. Проблеми зіставної семантики”, 28-30 вересня 1995 р. / М.П. Кочерган та ін. (відп. ред.); НАН України. Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні. К., 1995. 228 с.
137. Проблеми зіставної семантики: Матеріали респ. наук. конф. Проблеми зіставної семантики близькоспоріднених мов”, 14 16 травня 1992 р. / АН України. Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні та ін.: Редкол.: М.П. Кочерган (відп.ред.) та ін. К., Черкаси, 1992. 214 с.
138. Проблеми зіставної семантики: Доповіді та повідомлення Міжн. наук. конф. з проблем зіставної семантики, 28 30 вересня 1995 р. / М.П. Кочерган (відп.ред); НАН України. Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні. К., 1997. 486 с.
139. Проблемы лексической номинации в английском языке: Сб. науч. тр. Моск. гос. пед. ин-т иностр. яз. им. М. Тореза. М., 1981. Вып.10. 201 с.
140. Проблемы общего и германского языкознания/ Ред. комиссия: Э.М.Мед-никова и др. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1979. 184 с.
141. Рассохина М.В. Метафора в языке социологической теории. М.: Московская высшая школа социологических и экономических наук. 2001. 80 с.
142. Ричардс Л. Философия риторики // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С. 44 67.
143. Рикер П. Живая метафора // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С.435 455.
144. Рикер П. Метафорический процесс как познание, воображение и ощущение // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С. 416 435.
145. Роль человеческого фактора в языке. Язык и картина мира. М.: Наука, 1988. 212 с.
146. Рыньков Л.И. Метафорические состояния в языке художественной литературы XIX в.: Автореф.дис д-ра фил. наук, Л., 1981. 40 с.
147.Савранчук К.Ф. Контрастивна характеристика антропоцентричних тенден­цій у словотворі російської та польської мов // Доповіді та повідомлення міжвузів­ської наукової конференції «Проблеми зіставної семантики». К.: КДЛУ, 1997. С.227 230.
148. Селиванова Е.А. Когнитивная онамасиология / Черкасский гос. ун-т. им.Б.Хмельницкого. К.: Фитосоциоцентр. 2000. 247 с.
149. Семенова Т.Н. Антропонимическая индивидуализация: когнитивно-прагматические аспекты. М.: Готика, 2001. 240 с.
150. Сергеева О.Н. Англо-русские параллели метафор, описывающих концепт «любовь» // Вестник С.-Петерб. ун-та. Сер.2. История, языкознание, литературове­дение. СПб., 1996. Вып.2. С. 97 101.
151. Серебренников Б.А. Роль человеческого фактора в языке: Язык и мышление. М.: Наука, 1988. 242 с.
152. Скляревская Г.Н. Категория образности и толковый словарь литературного языка // Советская лексикография. М.: Наука, 1988. С. 88-100.
153. Скляревская Г.Н. К вопросу о метафоре как объекте лексикографии //Современная русская лексикография. Л.: Наука, 1983. С. 53-64.
154. Скляревская Г.Н. Метафора в системе языка. СПб.: Наука, 1993. 150с.
155. Скляревская Г.Н. Опыт системного описания языковой метафоры в словаре // Национальная специфика языка и ее отражение в нормативном словаре / Под ред. Ю.Н. Караулова. М.: Наука, 1988. С. 63 69.
156. Современное зарубежное языкознание: Вопросы теории и методологии/ Отв. ред. А.С. Мельничук. К.: Наукова думка, 1983. 207 с.
157. Степанов Ю.С. В трехмерном пространстве языка. М.: Наука, 1985. 335с.
158. Стернин И.А. Лексическое значение слова в речи. Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1985. 170 с.
159. Сухоплещенко Ю.Ф. Когнитивная структура прагматически ориенти-рованных лексических новообразований (на материале британской прессы): Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. лингв. ун-т.: М., 1995. 22 с.
160. Тарасов Л.Р. К вопросу о лингвистической природе метафоры // Русский язык в школе, 1980. №4. С. 104 110.
161. Тарасова В.К. О метафорической номинации // Семантика слова и предложения в английском языке. Л.: ЛГПИ, 1980. С. 41-49.
162. Телия В.Н. Вторичная номинация и ее виды // Языковая номинация (Виды наименований). М.: Наука, 1977. С. 129 222.
163. Телия В.Н. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц. М.: Наука, 1985. 142 с.
164. Телия В.Н. Метафора как модель смыслопроизводст