КОНЦЕПТ ШЛЯХ В АНГЛІЙСЬКІЙ, ФРАНЦУЗЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ ТА ЕТНОЛІНГВІСТИЧНИЙ РАКУРСИ

Краткое описание

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Пальчевська Олександра Святославівна

УДК: 81.373.2+811.111+81.161.2

КОНЦЕПТ ШЛЯХ В АНГЛІЙСЬКІЙ, ФРАНЦУЗЬКІЙ ТА
УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ ТА ЕТНОЛІНГВІСТИЧНИЙ РАКУРСИ

10.02.15 загальне мовознавство

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Тищенко Олег Володимирович,
доктор філологічних наук, професор

Донецьк - 2006

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ..........................................................................4
ВСТУП ...............................................................................................................................6
РОЗДІЛ 1. КАТЕГОРИЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ ШЛЯХ В АРХЕТИПОВІЙ МОДЕЛІ СВІТУ .............................................................................................................15
1.1. Простір як лінгвістичне явище ............................................................................15
1.2. Наукова парадигма концепту ШЛЯХ (психокогнітивний, лінгвофеноменологічний, етнолінгвістичний та інші підходи) ..............................22
1.2.1. Метафора як лінгвістичний феномен. Концептуальні метафори любов це подорож” .............................................................................................................26
1.3. Когнітивні підходи до вивчення лінгвокультурологічної інформації ............29
1.3.1. Концепт та основні методи концептуального аналізу .............................29
1.3.2. Фрейм як одна з центральних фігур представлення знань ......................36
1.4. Лінгвокультурологічний концепт ШЛЯХ; основні лексичні вербалізатори ..41
1.5. Висновки до розділу 1 ..........................................................................................43
РОЗДІЛ 2. ПРИНЦИПИ ЛІНГВОКОГНІТИВНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ШЛЯХУ В СИСТЕМІ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ НОМІНАЦІЙ АНГЛІЙСЬКОЇ, ФРАНЦУЗЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ ..............................................................45
2.1. Фразеологізми як об’єкт лінгвістичного дослідження .....................................45
2.2. Атрибутивний субфрейм концепту ШЛЯХ .......................................................47
2.2.1. Просторовий та геометричний компонент семантики ШЛЯХУ ...............49
2.2.2. Аксіологічна семантика фразеологічних номінацій ШЛЯХУ ...................56
2.2.3. Фразеологізми з матеріально-соціальною семантикою ШЛЯХУ та компонентом семантики, який впливає на інтенсивність його проходження ....60
2.2.4. Атрибутиви, у яких фізичні якості людини метафоризуються через позначення ШЛЯХУ .................................................................................................65
2.3. Субфрейм фразеологізмів із субстантивною семантикою (суб’єктно-об’єктні відносини у межах дороги) ..........................................................................................67
2.3.1. ШЛЯХ, як цілісне поняття .............................................................................68
2.3.2. Номінації з локусами у межах та поза межами ШЛЯХУ ...........................71
2.3.3. Фразеологічні номінації, в яких фігурує агенс на ШЛЯХУ .......................81
2.4. Акціональний субфрейм статичного РУХУ концепту ШЛЯХ ........................83
2.4.1. Лінійно-просторова семантика РУХУ ..........................................................83
2.4.2. Атрибутивно-орієнтоване спрямування РУХУ ...........................................93
2.5. Акціональний субфрейм із семантикою динамічного РУХУ ...........................95
2.5.1. Динаміка лінійного РУХУ .............................................................................96
2.5.2. РУХ, який набуває ознак кривизни ............................................................107
2.6. Висновки до розділу 2 ........................................................................................117
РОЗДІЛ 3. СПЕЦИФІКА ВИЯВУ ІДІОКОНЦЕПТУ ШЛЯХ У
ФОЛЬКЛОРНОМУ ТЕКСТІ ЧАРІВНОЇ КАЗКИ .................................................121
3.1. Контекстуальне моделювання та профілювання основних базових
ситуацій ШЛЯХУ в казковому тексті .......................................................................121
3.2. Моделювання базової ситуації ПОЧАТОК ПОДОРОЖІ ................................127
3.3. Базова ситуація РУХУ ........................................................................................152
3.4. Базова ситуація ІНІЦІАЦІЇ .................................................................................167
3.5. Висновки до розділу 3 ........................................................................................185
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ............................................................................................189
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ..........................................................193
ДОДАТКИ (окремим томом)

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
АСФ акціональний субфрейм
КСФ компаративний субфрейм
ЛСВ лексико семантичний варіант
ПсСФ посесивний субфрейм
ПСФ предметний субфрейм
ТСФ таксономічний субфрейм
ФО фразеологічна одиниця

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ МОВ
Flem Flemish
Germanic
Gk Greek
Goth
IE Indo-European
L Latin
Latvian
MD Middle Dutch
ME Middle English
MF Middle French
MLG Middle Low German
OE Old English
OFris Old Frisian
OHG Old High German
ON Old North
ONF Old North French
OS Old Saxon
Skt Sanskrit
WGmc West Germanic
болг. болгарська мова
дінд. давньоіндійська мова
дірл. давньоірландська мова
іє. індоєвропейська мовна сім’я
лат. латинська мова
лтс. латиська мова
п. польська мова
псл. праслов’янська мова

ВСТУП

У дослідженні здійснюється комплексна когнітивно-дискурсивна характеристика номінативних одиниць із семантичним компонентом ШЛЯХ в англійській, французькій, українській мовах, з’ясовуються закономірності структурно-семантичної організації метафоричних моделей концепту ШЛЯХ, лексичні та фразеологічні засоби його вербалізації й когнітивно-семіотичної категоризації в межах фреймової моделі, простежується концептуалізація мовно-культурного образу ШЛЯХУ у фольклорному тексті англійської, французької, кельтської та української чарівної казки.
У сучасній теорії мови активізуються міждисциплінарні дослідження, яким притаманне поєднання лінгвістичних та екстралінгвальних факторів, що впливають на способи вербалізації уявлень людини про оточуючий світ та саму себе як носія певної культури в рамках антропоцентричної парадигми сучасного мовознавства. Прагнення лінгвістів реалізувати синтез різних парадигм, методів та принципів зумовлене необхідністю враховувати епістемологічні й онтологічні чинники при аналізі мовного матеріалу. Значний внесок у дослідження етнокультурної специфіки бачення світу, яке відображається у мовній свідомості та комунікативній поведінці представників різних мовних соціумів, зробили вітчизняні лінгвісти, зокрема, [47; 49; 61; 85; 115; 116; 180; 191], а також зарубіжні лінгвісти [41; 88; 227; 228; 290].
У річищі сучасної когнітивної семантики [9; 60; 82; 89; 99; 101; 102; 159; 205; 288; 289] наголошується, що зі значеннями слів тісно пов’язуються когнітивні сутності, які реалізуються через певні моделі представлення знань фрейми, стереотипи, прототипи, схеми, сценарії та ін.
Проблематика концептології, яка спирається на твердження, що основною одиницею лінгвокультури є культурний концепт, у вітчизняному та зарубіжному мовознавстві перебувала у полі зору [8; 11; 38; 68; 73; 91; 92; 118; 149; 182; 183; 184].
Символіка простору одна з найдавніших символічних мов” людства. ШЛЯХ це загальнолюдське поняття, пов’язане з рухомоторними властивостями людини. Одним із перших сформувалося гаптичне сприйняття людиною світу (тобто через шкіру, рухомоторний апарат) [161], оскільки людина не відмежовує себе від руху, а разом із тим і від простору. Будь-яка фізична дія пов’язується з рухом, який у традиційній народній картині світу ідентифікується як просторово орієнтована дія, переміщення в просторі, зміна локусу суб’єкта чи об’єкта [194].
Простір як макроконцептуальне утворення цікавив багатьох учених лінгвістів та досліджувався у різних ракурсах. Так, у структурно-семантичному аспекті показовим є твердження про антропоспрямованість простору, його організацію навколо людини, яка ставить себе в центр макро- та мікрокосмосу [41], у семіотичному простір перебуває у сфері інтересів представників московсько-тартуської семіотичної школи, де простір розглядався у межах опозиції свій/чужий в міфопоетичній та релігійній моделях світу [див. напр. 67; 196; 105]. Водночас ШЛЯХ уявляється як образ зв’язку між двома позначеними точками ПРОСТОРУ, який об’єднує та нейтралізує опозиції свій/чужий, внутрішній/зовнішній, близький/далекий, сакральний/профанний [196]. При дослідженні перехідних обрядів у слов’янських мовах наголошується, що простір тісно пов’язується з концептами руху, шляху, переміщення”, реалізується через метафоричну семантику шляху у поховальному та весільному обрядах, а також через низку лексичних архетипів, пов’язаних з дієсловами зі значенням переміщення, ініціаційного переходу [191]. В польській лінгвістиці запропоновано методику аналізу структури і специфічних складників простору, які містяться у текстах польського фольклору [225]. У межах фольклорної архетипової моделі світу шлях становить одиницю хронотопу, яка забезпечує суб’єктові чи об’єктові можливість руху [134]. Окремі дослідники звертають увагу на лінгвосеміотичну маркованість просторових концептів у міфопоетичному, художньому і фольклорному тексті, зокрема, у духовних віршах [138], у східнослов’янському мовно-концептуальному просторі з врахуванням лінійної та циклічної моделей світу та космогонічних елементів першобуття [200], в англійських поетичних текстах [14].
Спеціальні дослідження присвячуються поняттю концептуального простору [58; 265], трьохвимірного простору [168], ономасіологічного простору чарівних казок [150]. Зокрема, було висунуто гіпотезу, що ідеалізація простору відбувається за топологічними типами об’єктів (круглі плоскі витягнуті безмежні і т.ін.), при цьому звичні нам властивості простору (розмір, довжина, віддаль, кут), навпаки, ігноруються [159: 372-373]. В когнітивній семантиці було розроблено схематичні структури таких понять, як умістилище, перепона, шлях, рівновага, центр/периферія, частина/ціле, повне/пусте, повторення, поверхня, близько/далеко та ін. [212: 346-348]. На матеріалі одиниць англійської мови було змодельовано набір образ-схем типу вертикаль, горизонталь, діагональ [151], розглянуто семіотичні механізми стереотипізації уявлень українського етносу про ШЛЯХ у фразеологічних одиницях, виявлено їхню детермінацію культурними та психоментальними чинниками [176: 167-183], описано семантичні особливості концепту ШЛЯХ в українській мові [156: 17-26], висвітлено специфіку ситуативних фразем на позначення побажань і прокльонів, які пов’язані з вираженням ідеї ШЛЯХУ у східнослов’янських мовах [62]. Культура дороги” розуміється як комплекс етнічних традицій - звичаїв та норм поведінки, предметних атрибутів та уявлень, пов’язаних із переміщенням, куди входять матеріальна культура (придорожні житла, дорожній одяг і спорядження, їжа, засоби пересування), духовна (обряди та уявлення), соціонормативна (статуси та норми поведінки подорожніх, структури співтовариств) [219].
Разом з тим дослідження у зіставному аспекті когнітивної структури концепту ШЛЯХ на матеріалі генетично неспоріднених мов не представлене у сучасному українському мовознавстві. Необхідність аналізу лінгвокультурного концепту ШЛЯХ у дусі антропоцентризму і з урахуванням новітніх досягнень когнітивної лінгвістики, а також визначення місця цього концепту в картинах світу порівнюваних мов і зумовлюють актуальність дисертації. Недостатньо опрацьованими виявляються Шляхи метафоризації й концептуалізації поняття ШЛЯХ в англійській, французькій та українській мовах як на основі словникових дефініцій, так і ідіолектних виявів фольклорного тексту казки у зіставному аспекті. Дослідження концепту ШЛЯХ у площині міжмовного зіставлення допоможе поглибити наше знання про концепт ШЛЯХ, уточнити або й переглянути поширені уявлення про принципи його функціонування, метафоризації й структурної організації, визначити універсальні та ідіоетнічні риси лінгвокультурного кодування простору.
Головна мета роботи комплексна характеристика мовного концепту ШЛЯХ в англійській, французькій та українській мовах з урахуванням когнітивно-ономасіологічного та семасіологічного аспектів дослідження номінативних одиниць у руслі лінгвокультурології, зумовила конкретні завдання:
1) установити місце концепту ШЛЯХ у загальній просторовій моделі світу; визначити базові поняття дослідження: простір, шлях, концепт, фрейм, лінгвокультурема, слот та ін.;
2) виявити особливості фреймової структури та наповнення концепту ШЛЯХ лексичними вербалізаторами, фразеологічними номінаціями в англійській, українській та французькій мовах;
3) здійснити характеристику субфреймів - атрибутивів, субстантивів, статичного та динамічного руху з врахуванням просторових, аксіологічних, соціально-матеріальних, антропоморфних проявів метафоризації досліджуваного концепту;
4) порівняти структуру ідіоконцепту ШЛЯХ у межах базових ситуацій та визначити принципи його моделювання за допомогою предметного, таксономічного, посесивного, акціонального та компаративного субфреймів;
5) висвітлити кореляцію базових ситуацій із концептосферами ДАР, ЗУСТРІЧ, ПЕРЕШКОДА та семантичними опозиціями своє/чуже, верх/низ тощо;
Об’єктом дослідження є один із центральних концептів в архетиповій моделі світу - концепт ШЛЯХ, який поєднує семантичні концептосфери ПЕРЕМІЩЕННЯ, РУХ, ПОДОРОЖ, ЗУСТРІЧ.
Предметом дослідження є лінгвокогнітивна структура концепту ШЛЯХ, репрезентована у вигляді фреймової моделі в англійській, французькій, українській мовах.
Матеріалом для аналізу слугують дані вибірки із фразеологічних словників, зокрема: 215 фразеологічних номінацій англійської мови, 198 французької та 153 - української мови; також залучаються дані тлумачних, синонімічних, асоціативних, двомовних, етимологічних словників та словників-тезаурусів англійської, української та французької мов. Фольклорний текст англійської, французької, української та кельтської чарівних казок представлений 88 текстовими дескрипторами з просторовим компонентом семантики в англійській мові, 58 - в українській та 49 - у французькій мовах.
Методи дослідження. Характер дослідження зумовив необхідність комплексного використання різних методів. Як основні використовуються методи фреймового та концептуального моделювання, спрямовані на виявлення загальної структури концепту ШЛЯХ у складі субфреймів та слотів; метод концептуальної метафори для визначення асоціативних зв’язків концепту ШЛЯХ, метод контекстуального аналізу, який уможливлює виявлення набору текстових дескрипторів із семантичним компонентом ШЛЯХ; фрагментарно використовується компонентний аналіз як елемент структурного методу; зіставно-типологічний метод, який дозволяє встановити лексико-семантичну типологію способів культурної мотивації номінативних одиниць із просторовим компонентом ШЛЯХ, здійснити їх внутрішню та зовнішню реконструкцію.
Зв’язок роботи з науковими темами. Проблематика розглянутої дисертації вписується в коло питань, що досліджуються у межах наукової теми Етнокультурні моделі світу у германських та слов’янських мовах”, що розробляється кафедрами факультету романо-германської та слов’янської філології Рівненського інституту слов’янознавства Київського славістичного університету (тему затверджено вченою радою Рівненського інституту слов’янознавства Київського славістичного університету, протокол № 2 від 28 вересня 2004 р.).
Наукова новизна роботи зумовлюється цілісним описом просторового концепту ШЛЯХ з позицій когнітивно-дискурсивної лінгвістики та лінгвокультурології. У роботі вперше здійснено комплексну когнітивно-семіотичну категоризацію лінгвокультурем з просторовим семантичним компонентом ШЛЯХ, продемонстровано їх фреймову організацію з урахуванням належності одиниць до концептосфер ПЕРЕМІЩЕННЯ, ПОДОРОЖ, РУХ, з’ясовано способи вербалізації концепту в межах кожної із зіставлюваних мов; здійснено концептуальне та структурне моделювання у міжмовному просторі чарівної казки крізь призму семантичних опозицій та визначених концептосфер.
Наукова новизна отриманих результатів може бути узагальнена в наступних положеннях, що виносяться на захист:
1. ШЛЯХ посідає центральне місце в архетиповій моделі світу (сукупності уявлень людини про світ та про саму себе). Архетипова модель світу втілюється у мові у вигляді частини когнітивної системи, через яку реалізується доступ до структур свідомості людини, що відповідно уможливлює репрезентацію та аналіз поняття ШЛЯХ за допомогою низки когнітивних моделей - концепту, фрейму, концептуальної метафори.
2. Концепт ШЛЯХ визначається як сукупність знань всіх одиниць оперативної свідомості - образів, уявлень, про шлях як об’єкт реального світу, а також структури, які існують у колективному несвідомому. Концепт ШЛЯХ це культурно маркований вербалізований смисл, який представляється у плані вираження цілою низкою мовних реалізацій, що утворюють відповідну лексико-семантичну і когнітивну структури. Концепт ШЛЯХ реалізується за допомогою ментальної моделі фрейму як ієрархічно впорядкованої репрезентації певної ситуації довкілля, що представляє концепт.
3. Фразеологічні та лексичні одиниці, які номінують концепт ШЛЯХ у вигляді чотирьох субфреймів, об’єднуються загальною фреймовою моделлю - атрибутивний субфрейм, субстантивний субфрейм (предметний), акціональний субфрейм статичного руху та акціональний субфрейм динамічного руху. Крім того, у такому фреймі представлені семантичні маркери, які відповідають номінативній одиниці (найчастіше реалізуються на основі концептуальних опозицій типу верх/низ, прямий/кривий, довгий/короткий т.п.).
4. Концептуальна метафора є основним із способів образного моделювання та відображення дійсності, яка визначає дві поняттєві сфери (сферу джерела метафоричної експансії та сферу цілі). Номінації, що виражають семантику ШЛЯХУ в англійській, французькій, українській мовах, у первинному значенні (сфера джерела) характеризують початок /кінець, кількісні, якісні та часові властивості ШЛЯХУ та РУХУ. Поняттєва сфера цілі містить специфічні для кожної з досліджуваних мов метафоричні переноси, які відносяться до різних референцій (успіх/невдача, сімейні стосунки, життя/смерть, аномальні стани людини (сп’яніння, психічні розлади), аксіологічні (правда/неправда, порядність/непорядність) і т. ін.).
5. Ідіоконцепт ШЛЯХ вміщується в межі протиставлення свого простору чужому, та складається з низки протиставлень (герой/антигерой, початок/кінець, помічник на Шляху/шкідник на Шляху, чарівний транспорт/казкова перешкода). У межах ідіоконцепту ШЛЯХ виділяються базові ситуації, які представлені фреймовими структурами - 1) ситуація ПОЧАТОК ПОДОРОЖІ; 2) ситуація РУХУ; 3) ситуація ІНІЦІАЦІЇ (переродження героя). Ситуація ДОСЯГНЕННЯ МЕТИ корелює із ситуацією ПОЧАТОК ПОДОРОЖІ. Кожна з представлених ситуацій моделюється на основі субфреймів, які мають свої модифікації. У центрі кожного субфрейму лежить лексема, а на її периферії - ментальні кореляти.
6. В межах субфреймів виокремлюються субконцепти та їх профілі, з якими корелює концепт ШЛЯХ.
Теоретичну цінність праці вбачаємо у тому, що виявлення семантичних когнітивних моделей структурування просторової моделі світу є внеском у розвиток таких когнітивних напрямів, як концептологія, фреймова семантика, теорія прототипів та стереотипів, просторова семантика, когнітивне моделювання тексту, теорія концептуальної метафори. Встановлення спільних та відмінних рис номінативних одиниць із семантичним компонентом ШЛЯХ у мовних картинах світу трьох генетично неспоріднених мов є певним внеском у теорію крос-культурних міжмовних досліджень. Крім того, проведене дослідження може прислужитися у галузі соціолінгвістики, фольклористики та етносеміотики.
Практичне значення дисертації полягає у можливості використання її результатів у лекційних курсах із загального та порівняльного мовознавства, лексикології, етнолінгвістики, когнітивної лінгвістики, лінгвокраїнознавства, у спецкурсах з української, англійської та французької мов, а також при укладанні словників та тезаурусів.
Апробація роботи. Положення дисертаційного дослідження обговорювалися на всеукраїнських та міжнародних наукових конференціях: Всеукраїнська конференція Світ слов’янознавства” (Луцьк, 2003); міжнародна конференція Актуальні напрями слов’янської та романо-германської філології” (Рівне, 2003); міжнародна конференція Sacrum w literaturze ukraińskej” (Люблін, 2004); міжнародна конференція Проблеми зіставної семантики” (Київ, 2005); всеукраїнська конференція Проблеми типології граматичних одиниць” (Рівне, РДГУ, 2005)
Загальний обсяг роботи. Загальний обсяг дисертації складає 297 сторінок, з них текст - 194 сторінок, додатки - 70 сторінок. Список використаної літератури включає 291 найменування, лексикографічні джерела 36, джерела ілюстративного матеріалу містять 88 позицій.
Публікації. Основні теоретичні положення та результати дисертаційного дослідження висвітлені у 6 статтях фахових видань.
Структура роботи. Праця складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, бібліографії та додатків, у яких представлено таблиці, що відображають кількісне наповнення лексичними, фразеологічними номінаціями та текстовими дескрипторами концепту ШЛЯХ.
У вступі обґрунтовано вибір теми та її актуальність, визначено мету й завдання дослідження, його новизну, теоретичне та практичне значення, сформульовано основні положення, що виносяться на захист.
У першому розділі Категоризація концепту ШЛЯХ в архетиповій моделі світу” представлено вихідні положення дослідження з урахуванням здобутків у сучасних міжпарадигмальних студіях лінгвокультурології, етносеміотиці, когнітивній лінгвістиці, уточнено такі ключові поняття, як концепт, фрейм, концептуальна метафора, профіль, проаналізовано семантико-когнітивні особливості метафоризації просторових понять, висвітлено набір лексичних вербалізаторів розгляданого концепту.
У другому розділі Принципи лінгвокогнітивного моделювання ШЛЯХУ в системі фразеологічних етнономінацій англійської, французької та української мов” проведено аналіз фразеологічних номінацій із семантичним компонентом ШЛЯХ, концептуально поєднаним з ідеєю руху, визначено ізоморфні та аломорфні особливості культурної мотивації одиниць, які представляють концепт ШЛЯХ та структуруються у вигляді чотирьох субфреймів.
У третьому розділі Специфіка вияву ідіоконцепту ШЛЯХ у фольклорному тексті чарівної казки” представлено реалізацію ідіоконцепту ШЛЯХ у фольклорному тексті чарівної казки, проводиться моделювання базових ситуацій ШЛЯХУ за моделлю фрейму; виділяються основні профілі у кожній окремо взятій ситуації.
У загальних висновках підводяться підсумки проведеного дисертаційного дослідження, визначаються перспективи подальших наукових розробок у межах когнітивної семантики та етнолінгвістики.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Проведене дослідження підтверджує правомірність виділення просторового концепту ШЛЯХ в англійській, французькій та українській мовах та дозволяє зробити наступні висновки:
1. Концепт ШЛЯХ в англійській, українській та французькій мовах є складним ментальним утворенням. ШЛЯХ виступає одночасно і розмежовуючою й об’єднуючою ланкою опозиції свого/чужого простору. Він невід’ємно пов’язаний з ідеєю руху семантика ШЛЯХУ ізоморфна семантиці переміщення.
2. ШЛЯХ є архетипово концептуалізованою сферою в загальномовній свідомості, має певну структуру та пов’язується з найважливішими просторовими та ціннісними орієнтирами поведінки; існують певні етноспецифічні риси та відмінності у відношенні до шляху в мовній свідомості представників різних мовних соціумів. Використання лінгвокультурологічного та лінгвокогнітивного підходів до вивчення концепту ШЛЯХ, а також різних методів дослідження цілком відповідає досягненню цілей та завдань, поставлених у дисертації.
3. Концепт ШЛЯХ як ментальна одиниця репрезентується за допомогою фреймової моделі (одиниці знань, організованої навколо певного поняття, що містить знання про істотне, типове і можливе для нього).
4. Когнітивна метафора дозволяє побудувати модель сприйняття ШЛЯХУ через призму образних компонентів. Номінації, які виражають семантику ШЛЯХУ в англійській, українській, французькій мовах, у первинному значенні (сфера джерела) характеризують або діяча, тобто особу, що здійснює певні дії на шляху або сам шлях, кількісні, якісні та часові характеристики або ж особливості руху. Поняттєва сфера цілі містить метафоричні перенесення, які реалізуються через різні семантичні опозиції та сфери референції.
5. Фразеологічні номінації представляють концепт ШЛЯХ як чотири основні субфрейми, які об’єднуються загальною фреймовою моделлю: атрибутивний субфрейм, субстантивний субфрейм, акціональний субфрейм статичного руху, та акціональний субфрейм динамічного руху. Атрибутивна семантика реалізується через просторові та геометричні компоненти шляху, наявність аксіологічних відтінків значень, семантики матеріальних станів та компонентів, які маркують інтенсивність проходження шляху. Субстантивний субфрейм поділяється на 3 групи слотів. Перша містить слоти фразеологічних одиниць, що представляють шлях як цілісне поняття, шлях як засіб індивідуального та кооперативного переміщення, а також векторний (спрямований) шлях; до другої групи належать фразеологізми з певними точками (локусами) у межах чи поза межами дороги - початку, кінця, середини, вибору шляху, перехрестя, перешкоди, а також іншими локалізованими точками в межах та поза межами дороги, до третьої групи відносяться слоти із фраземами, в яких фігурує виконавець певної дії, пов’язаної з шляхом (агенс).
6. Предикативно-акціональна семантика статичного руху міститься у слотових позиціях груп із лінійно-просторовою семантикою: номінації спонукання початку руху, готовності до початку руху, середини руху, кінця руху, а також векторно-орієнтаційну модель руху; субстантивно-орієнтованого спрямування руху: заміна об’єкта чи суб’єкта руху виникнення, встановлення, уникнення перепон, протиставлення свого/чужого руху. Динаміка руху вербалізується за допомогою предикативів руху. Сюди можна віднести слоти із семою лінійного руху: власне рух, направлений рух, рух із тенденцією до збільшення інтенсивності, рух по певній трасі; фраземи, у яких рух набуває ознак кривизни: слоти з непрямим рухом, рухом із змінами та прихованими мотивами, циклічним або круговим рухом, рухом, який утруднений перешкодами; слоти з вираженими у динамічному русі предикативно-атрибутивними особливостями, а також слоти самостійного руху та руху в кооперації з кимсь.
7. Специфіка вербального вираження ШЛЯХУ в дискурсі чарівної казки ґрунтується на таксономії акціональних та субстантивних компонентів семантики у межах типової концептуальної опозиції свого/чужого простору. Проведене дослідження дозволило виділити наступні базові ситуації, які представляються у вигляді фреймів: 1) ситуація початок подорожі; 2) ситуація ініціації (переродження героя); 3) ситуація руху. Ситуація досягання мети корелює з ситуацією початок подорожі. Таким чином, кожна з представлених ситуацій моделюється на основі базових субфреймів, які мають свої модифікації: предметний, таксономічний, посесивний, акціональний та компаративний. В центрі кожного субфрейму лежить лексема, а на її периферії ментальні кореляти.
8. Предметний субфрейм базової ситуації ПОЧАТОК ПОДОРОЖІ реалізується через територіальні та персоніфіковані просторові моделі. Так, для англійської та української мов найхарактернішим є профілювання через територіальні моделі (дім = простір кімнати; простір дому; простір країни; якась певна територія); в той час як у французькій казці яскраво представлена персоніфікація простору, домінування актанта над ним. В контексті домістикованого простору як початку дороги казкові чинники, що впливають на ШЛЯХ та стимулюють актанта до його проходження, розглядаються нами як певні акції (дії). Основним стимулом вирушення у казкову дорогу - є нестача. Іншими - є конотат антагоніста-шкідника, особистий простір якого несумісний з особистим простором актанта; бажання отримати пару: наречену, нареченого, втрачену кохану чи коханого, потреба в якомусь чарівному предметі тощо. До останніх належать артефактуальні, зооморфні а також космогонічні елементи першобуття, такі як вода, земля. Вагому роль на початку казкової дороги відіграють благословення та прокляття. Вони істотно впливають на декодування семантики обряду проводів у дорогу як в англійській, так і українській мовних картинах світу. У французьких казках такий слот не вербалізується.
9. Основними чинниками, що впливають на казковий рух, є транспортні засоби, які відповідають за швидкість руху, а також за трасу, по якій проводиться рух. Інтенсивність проходження від початку до кінця маркується перешкодами, які герой зустрічає у себе на шляху. Актант-подорожній розміщує казковий транспорт на аксіологічній, оцінній шкалі. У стереотипних моделях із понятійною основою транспортного засобу, концептосфера останнього формується шляхом поєднання декількох субфреймів.
10. У казковому тексті перешкода впливає на інтенсивність руху, маркує швидкість проходження від домістикованого простору до досягнення кінцевої мети. Перешкоди поділяються на такі, які самі зустрічаються на шляху, та такі, які створює актант або хтось із його оточення для того, щоб врятуватись від ворогів. Перешкоди є як персоніфіковані, так і не персоніфіковані. Персоніфіковані перешкоди реалізуються за допомогою перетину з концептосферою зустрічі, а саме її профілем - зустріч з ворогом. Неперсоніфіковані перешкоди виявляють топографічну семантику (гора, ліс та водні перешкоди).
11. Ініціація означає переродження героя, набування ним нового статусу, а також є переломним моментом РУХУ. Ситуація ініціації моделюється за допомогою концептосфер ЗУСТРІЧ та ДАР. Семантика зустрічі виступає одним із домінуючих чинників для визначення інтенсивності шляху: вона впливає на подальшу його реалізацію. Зазвичай, актант зустрічається з особою чи силою, яка або допомагає або протидіє. Профілювання концептосфер ЗУСТРІЧ та ДАР представлено майже однорідно в усіх досліджуваних мовах. Остання реалізується через профілі: батьківський дар, дар надприродної істоти, дар-платня, дарунок людини, обмін.
12. Провідною властивістю досліджуваного концепту є його неізольованість, зв’язаність з іншими концептами культури. Специфіка образного та оцінного наповнення концепту та фольклорного ідіоконцепту ШЛЯХ ґрунтується на його зв’язках із просторовими (верх/низ, правий/лівий), темпоральними (зараз/колись), аксіологічними (добрий/поганий, правильний/неправильний) концептуальними опозиціями та концептосферами ДАР, ЗУСТРІЧ. Дані, отримані у результаті дослідження, дозволяють простежити закономірності вияву етнолінгвістичних образів, які містяться в лексико-фразеологічних номінаціях та текстових дескрипторах із семантичним компонентом ШЛЯХ досліджуваних мов.
13. Результати дослідження, дозволяють виявити когнітивну сутність та структуру специфічних етнолінгвістичних образів, що містяться в лексико-фразеологічних номінаціях та текстових дескрипторах.
Водночас, дисертація відкриває перспективи для подальшого дослідження просторових концептів в англійській, французькій та українській лінгвокультурах. Більш детальне вивчення зв’язку концепту ШЛЯХ з іншими концептами дозволить отримати дані, що стануть основою для опису міфопоетичних концептосфер англійської, української та французької мов.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Ажнюк Б.А. Англійська фразеологія у культурно етнічному висвітленні. К.: Наукова думка, 1989. 134 с.
2. Алексеев К.И. Метафора в научном дискурсе // Психолингвистические исследования дискурса. - М.: ПЕРСЭ, 2002. - С. 40-50.
3. Апресян Ю.Д. Образ человека по данным языка: попытка системного описания // Вопросы языкознания. - 1995. № 1. - С. 37-66.
4. Апресян Ю.Д. Экспериментальное исследование семантики русского глагола.- М.: Наука, 1967. 252 с.
5. Арафалова Е.А. Представления о лесном духе в удмуртском фольклоре // Текст 2000: Теория и практика. Междисциплинарные подходы. Материалы Всерос. науч. конф. Ч. 1. Ижевск: Изд-во УГУ, 2001. С. 56.
6. Арнольд И.В. Семантика, стилистика, интертекстуальность. - С.- Петербург: СПб.: Издательство С.- Петербургск. ун-та, 1999. 444 с.
7. Арсентьева Е.Ф. Семантическая характеристика фразеологических единиц сниженной стилистической маркированности второй половины XX века // Филология и культура. Тезисы II Международ. конф. Тамбов: Изд-во ТГУ, 1999. С. 101102.
8. Арутюнова Н.Д. Истина и судьба // Понятие судьбы в контексте разных культур. - М.: 1994.- С. 302316.
9. Арутюнова Н.Д. Метафора и дискурс // Теория метафоры. - М: Прогресс, 1990.- С. 5-32.
10. Бабаева Е.В. Культурно-языковые характеристики отношения к собственности (на материале немецкого и русского языков): Дис. канд. филол. наук: 10.02.20 / Волг-кий гос. ун-т. В., 1997. 210 с.
11. Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка, их личностная и национальная специфика: Автореф. дис. ... д- ра филол. наук: 10.02.19 / Воронежск. гос. ун- тет. - Воронеж, 1998. 41 с.
12. Балашева Л.В. Когнитивный тип метафоры в диахронии (на материале перцептивной лексики русского языка) // Вестник Омского университета. - 1999. - Вып.4. - С. 81-84.
13. Беженар І.С. Фразеологічна номінація віку людини в сучасній англійській мові: Автореф. Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / КДЛУ. К., 1994. 16 с.
14. Бєлєхова Л.І. Образний простір американської поезії: лінгвокогнітивний аспект: Автореф. дис. ... докт. філол. наук: 10.02.04 / КНЛУ. К., 2002.- 27 с.
15. Бельчиков Ю. А. О культурном коннотативном компоненте лексики // Язык: система и функционирование: Сб. научн. тр. - М.: Наука, 1988. - С. 30-35.
16. Береговская Э.М. Фразеологизмы арго как специфический взгляд на мир // Фразеология в контексте культуры. М.: Языки русской культуры, 1999. С. 108113.
17. Бертова Т.С. Особенности жанровой организации англо-шотландской народной баллады // Науч. конф Языковая личность: жанровая речевая деятельность”. Волгоград: Перемена, 1998. С. 1214.
18. Бикертон Д. Введение в лингвистическую теорию метафоры // Теория метафоры. - М.: Прогресс, 1990. - С. 284-306.
19. Бирдсли М. Метафорическое сплетение // Теория метафоры. - М.: Прогресс, 1990. - С. 201-218.
20. Блэк М. Метафора // Теория метафоры.- М.: Прогресс, 1990. - С. 153-172.
21. Бобунова М.А. Ф.И. Буслаев и словарь языка фольклора // Материалы научной конференции, посвященной 180-летию со дня рождения Ф.И. Буслаева. Пенза: Изд-во ПГПУ, 1998. С. 8688.
22. Богуславская О.Ю. Динамика и статика в семантике пространственных прилагательных // Логический анализ языка. Языки пространств.- М.: Языки русской культуры, 2000. - С. 20-29.
23. Брысина Е.В. Ареальная специфика диалектной фразеологии // Лингвистические парадигмы: традиции и новации. Материалы международного симпозиума молодых учёных Лингвистическая панорама рубежа веков”. Волгоград: Перемена, 2000. С. 263268.
24. Бутенко И.А. Разговорная фразеология как предмет культурологического исследования // Междунар. конф. Лингвистика на исходе XX в. Итоги и перспективы”. М.: Филология, 1995. Т. 1. - C. 7980.
25. Бухонкина А.С. Типы асимметрии культурем (на материале французского и русского языков): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.20 / Волгоградский . - Волгоград, 2002. -21 с.
26. Вакуров В.Н. Основы стилистики фразеологических единиц (на материале советского фельетона). М.: Наука, 1983. 175 с.
27. Варлакова Т.В. Структурные типы многочленных фразеологических омонимов // Всеросс. науч. конф. Язык и мышление: психологические и лингвистические аспекты”. Пенза: Изд-во ПГПУ, 2001. С. 8082.
28. Васильева Ю.В. Модели и функции лексического повтора в русском и английском фольклоре // Всеросс. науч.-практ. конф. Сопоставительная филология и полилингвизм”. Казань: Изд-во КГУ, 2002. С. 3234.
29. Вежбицкая А. Понимание культур через посредство ключевых слов. М.: Языки славянской культуры, 2001. 288 с.
30. Вежбицкая А. Сравнение градация метафора // Теория метафоры. - М.: Прогресс, 1990. - С. 133-152.
31. Вежбицкая А. Язык, культура, познание. - М.: Русские словари, 1997. 412 с.
32. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Лингвострановедческая теория слова. М.: Русский язык, 1980. 320 с.
33. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Приметы времени и места в идиоматике речемыслительной деятельности // Язык: система и функционирование: сборник научных трудов. - М.: Наука, 1988. - С. 54-61.
34. Виноградова Л.Н. Народная фразеология, объясняющая, откуда берутся дети // Фразеология в контексте культуры. М.: Языки русской культуры, 1999. С. 235239.
35. Винокур Т.Г. Закономерности стилистического использования фразеологических единиц. М.: Наука, 1980. 280 с.
36. Власова М.Н. Знающие люди” в фольклоре Терского берега Белого моря // Материалы науч. конф. Мифология и повседневность: гендерный подход в антропологических дисциплинах”. СПб.: Алетейя, 2001. С. 166178.
37. Вовк В.Н. Языковая метафора в художественной речи (Природа вторичной номинации). К.: Наукова думка, 1986. 142 с.
38. Воркачев С.Г. Концепт счастья в русском языковом сознании: опыт лингвокультурологического анализа. Краснодар: Изд-во КГТУ, 2002. - 142 с.
39. Воркачев С.Г., Мединцева И.В. Сопоставительное описание языковых личностей (на материале немецкой и русской фразеологии). Лингвистические парадигмы: традиции и новации // Материалы международного симпозиума молодых учёных Лингвистическая панорама рубежа веков”. Волгоград: Перемена, 2000. С. 68 72.
40. Воробьев В.В. Лингвокультурология. Теория и методы. М.: Изд-во РУДН, 1997. - 331 с.
41. Гак В.Г. Языковые преобразования. - М.: Языки русской культуры, 1998. 768 с.
42. Гетьман З.А. Экспресивность как элемент фоновых знаний в фольклорном тексте // Проблеми семантики слова, речення та тексту. Збірник наукових статей. К.: КДЛУ. 2000 Вип. 3. С. 48-51.
43. Гжегорчикова Р. Понятийная оппозиция верх-низ (пол. ‘wierzch’ ‘spyd’) и языковая модель пространства // Логический анализ языка. Языки пространств. - М.: Языки русской культуры, 2000. - С. 78-83.
44. Гилярова К.А. Языковая концептуализация формы физических обьектов: Автореф. Дис. канд. филол. наук: 10.02.19/МГУ. М., 2002. 22 с.
45. Гнаповская Л.В. Фреймовая репрезентация знаний в прототипической ситуации Наречение ребенка именем” (на материале английских личных имен) // Вісник КДЛУ. Дослідження молодих вчених. Серія Філологія”. Вип. 6. Проблеми лексичної семантики та семантики тексту/Відп. Ред. О.П. Воробйова. К.: КДЛУ. 1998. С. 15-31.
46. Гнаповська Л.В. Лінгвокогнітивні та лінгвокультурологічні характеристики англійських антропонімів германського походження: Автореф.дис ... канд. філол. наук: 10.02.04 / КДЛУ. К., 1999. 19 с.
47. Голі-Оглу Т.В. Семантичні опозиції у слов’янській мовній картині світу та їх відображення в народних обрядах і віруваннях // Слов’янський вісник, Випуск 3. - Філологічні науки. - Рівне, 2003. - С. 26-31.
48. Голованивская М.К. Французский менталитет с точки зрения носителя русского языка (контрастивный анализ лексических групп со значением высшие силы и абсолюты”, органы наивной анатомии”, основные мыслительные категории”, базовые эмоции”). М.: Изд-во МГУ, 1997. 279 с.
49. Голубовська І.О. Етнічні особливості мовних картин світу: Монографія. К.: Логос, 2004. 296 с.
50. Гудмен Н. Метафора работа по совместительству // Теория метафоры. - М.: Прогресс, 1990. - С. 194 -200.
51. Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры. - М.: Искусство, 1984. -350 с.
52. Добжиньская Т. Метафора в сказке // Теория метафоры. - М.: Прогресс, 1990. - С. 476-492.
53. Добжиньская Т. Метафорическое высказывание в прямой и коственной речи // Теория метафоры. - М.: Прогресс, 1990. - С. 456-475.
54. Добрыднева Е.А. Русская фраземика в парадигме коммуникативно-прагматической лингвистики // Лингвистические парадигмы: традиции и новации. Международный симпозиум молодых учёных Лингвистическая панорама рубежа веков”. Волгоград: Перемена, 2000. С. 254259.
55. Дэвидсон Д. Что означают метафоры // Теория метафоры. - М.: Прогресс, 1990. - С. 173-193.
56. Евдокимова Л.В. О фольклорно-мифологических истоках мотива смерти в произведениях Ф. Сологуба // Филологический поиск. Сб. науч. тр. Вып. 1. Волгоград: Перемена, 1993. С. 110 120.
57. Евсюкова Т.В. Лингвокультурологическая концепция Словаря культуры”: Дис. д-ра филол. наук: 10.02.19. Нальчик, 2002. 304 с.
58. Еремеева Н.Ф. Концептуальное пространство английской народной сказки: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. Черкасы, 1997. 193 с.
59. Ермоленко Г.А. Метафора в языке философии.- Автореф. дисс. ... канд. философ. наук: 09.00.01. Краснодар: 2001. - 19с.
60. Жаботинская С.А. Ономасиологические модели в свете современных школ когнитивной лингвистики // С любовью к языку. Посвящается Е.С. Кубряковой. Москва Воронеж: ИЯ РАН, Воронежский ГУ: 2002. С. 115-123.
61. Жайворонок В.В. Лексична підсистема мови і значення мовних одиниць // Мовознавство. 1999. -№ 6. С. 32-46.
62. Жуйкова М.В. Роль ментальних образів базових ситуацій у процесах ідіомотворення // Слово. Фраза. Текст. - М.: Азбуковник, 2002. - С. 171-181.
63. Задорожна І.П. Семантичні та сполучувальні властивості компонентів фразеологізмів у німецькій мові: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. Л.: 2003. - 20 с
64. Зализняк А.А. Преодоление пространства в русской языковой картине мира: глагол добираться // Логический анализ языка. Языки пространств. - М.: Языки русской культуры, 2000. - С. 30-37.
65. Зорівчак Р.П. Фразеологічні скарби віршових творів Тараса Шевченка // Слово. Фраза. Текст. - М.: Азбуковник, 2002. - С. 195-206.
66. Зуева Т.В., Кирдан Б.П. Русский фольклор. М.: Флинта, 2002. 400 с.
67. Иванов В.В.,Топоров В.Н. Славянские языковые моделирующие семиотические системы. Древнейший период. - М.: Наука, 1974. 248 с.
68. Кагановська О.М. Текстові концепти художньої прози: когнітивна та комунікативна динаміка (на матеріалі французької романістики середини ХХ століття): Автореф. дис. ... докт. філол. наук: 10.02.05/Київський нац. лінгв. ун-тет. Київ, 2003. 34 с.
69. Казакевич О.А. Изобразительные слова в фольклоре // Всерос. конф. Фоносемантика и прагматика”. Пенза: Изд-во ПГПИ, 1993. С.78.
70. Казакевич О.А. Селькупская дорога (пространственная ориентация в фольклоре северных селькупов) // Логический анализ языка. Языки пространств. М.: Языки русской культуры, 2000. С. 322328.
71. Казакевич О.А. Этические нормы традиционного селькупского общества сквозь призму фольклора // Логический анализ языка. Языки этики. - М.: Языки русской культуры, 2000. С. 332340.
72. Карасик В.И. Культурные доминанты в языке // Языковая личность: культурные концепты. Волгоград: Перемена, 1996. С. 316.
73. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. Моногорафия. Волгоград: Перемена, 2002. 477 с.
74. Кардащук О.В. Семантичне поле простору: статус, структура, внутрішні зв’язки (на матеріалі прикметників української мови). - Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / КДПІ - Кіровоград, 1998. 16 с.
75. Кассистер Э. Сила метафоры // Теория метафоры. - М.: Прогресс, 1990.- С. 33-43.
76. Кацнельсон С.Д. Заметки о падежной теории Ч. Филмора // Вопросы языкознания. М.: 1988, № 1. - С. 110-117.
77. Кемаева И.А. Метафорические концепты в языке американской поэзии: Автореф. дис. ...канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. ун-т. М., 2003. 23 с.
78. Кіс Т.Є. Формування метафоричної парадигми у процесі еволюції базової метафори // Мовознавство. 2000. - № 4-5. С. 52-60.
79. Клабукова Ю.В. Часовня как культурный феномен в фольклоре Вятского края // Всерос. науч. конф. Текст 2000: Теория и практика. Междисциплинарные подходы”. Ижевск: Изд-во УГУ, 2001. - Ч. 1. С. 2425.
80. Кларин М.В. На путях познания счастья (вступительная статья) // Аргайл М. Психология счастья. - М.: 1990, С. 526.
81. Климов Г.А. Основы лингвистической компаративистики. М.: Наука, 1990. 168 с.
82. Кобозева И.М. Семантические проблемы анализа политеческой метафоры // Весник МГУ. 2001. - Серия 9: Филология, № 6. C. 34-38.
83. Колесник О.С. Концептуальна метафора як засіб структурації міфологічно орієнтованої картини світу (на матеріалі творів жанру фентезі та давньоанглійського епосу) // Проблеми семантики слова, речення та тексту. К.: КНЛУ. 2002. Вип. 8. С. 146-150.
84. Колесник О.С. Лінгвокогнітивні особливості функціонування концепту смерть в англосаксонській міфопоетичній картині світу // Проблеми семантики слова , речення та тексту. К: КДЛУ. 2001. Вип.7. С. 109-111.
85. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. - К.: Видавничий центр „Академія”, 2003. - 463 с.
86. Кошелев А.Д. Еще раз о значении имени существительного // Логический анализ языка. Языки пространств. - М.: Языки русской культуры, 2000. - С. 38-46.
87. Кравчук А.М. Польська фразеологія з ономастичним компонентом: //Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.03 / НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. - К., 1999. - 19 с.
88. Красавский Н.А. Эмоциональные концепты в немецкой и русской лингвокультурах. - Волгоград: Перемена”, 2001. 495 с.
89. Краткий словарь когнитивных терминов. Кубрякова Е.С., Демьянков В.З., Панкрац Ю.Г., Лузина Л.Г. М.: Филологический факльтет МГУ им. М.В. Ломоносова, 1996. 245 с.
90. Крейдлин Г.Е. невербальная семиотика в ее соотношении с вербальной: Автореф. дис докт. филол. наук: 10.02.19 / Москвск. гос. ун-тет. М.: 2000. 30 с.
91. Кубрякова Е.С. Роль словообразования в формировании языковой картины мира // Роль человеческого фактора в языке: Язык и картина мира. - М.: Наука, 1988. - С. 142-172.
92. Кубрякова Е.С. Проблемы представления знаний в современной науке и роль лингвистики в решении этих проблем // Язык и структуры представления знаний. - М.: 1992. - С. 4-38.
93. Кубрякова Е.С. Части речи с когнитивной точки зрения. - М.: Ин-т языкознания РАН, 1997. - 327 с.
94. Кубрякова Е.С. О понятиях места, предмета и пространства // Логический анализ языка. Языки пространств. - М.: Языки русской культуры, 2000. - С. 84-92.
95. Кунин А.В. Английская фразеология (теоритический курс). М.: Высшая школа, 1970. - 198 с.
96. Кунин А.В. О фразеологической номинации. // Фразеологическая семантика (германские и романские языки), Выпуск 211. - М.: МОДНТП, 1983.- С. 88-100.
97. Кустова Г.И. Тип концептуализации пространства и семантические свойства глагола (группа попасть) // Логический анализ языка. Языки пространств. - М.: Языки русской культуры, 2000. - С. 47-55.
98. Кшановський О.Ч. Прилагательные с пространственно-количественной семантикой в современных украинском и персидском языках (сопоставительно-типологический анализ лексических значений) Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.17 / КДЛУ Киев, 2001. - 20 с.
99. Лайонз Дж. Введение в теоретическую лингвистику / Пер. с англ. яз. под ред. В.А. Звегинцева. - М.: Прогресс, 1978. - 544 с.
100. Лакофф Дж. Мышление в зеркале классификаторов // Новое в зарубежной лингвистике. - Вып. XXIII Когнитивные аспекты языка. - М.: Прогресс, 1988. - С. 11-51.
101. Лакофф Дж. Женщины, огонь и опасные вещи. (Что категории языка говорят нам о мышлении)/Перев. с англ. И.Б. Шатуновский. - М.: Языки Славянской Культуры, 2004. 792 с.
102. Лакофф Д., Джонсон М. Метафоры, которыми мы живем // Теория метафоры. - М.: Прогресс, 1990. - С. 387-415.
103. Лебедева Л.Б. Семантика „ограничивающих” слов // Логический анализ языка. Языки