Дубенко Олена Юріївна Національні поетичні картини світу у лінгвокогнітивному та перекладознавчому аспектах : Дыбенко Елена Юрьевна Национальные поэтические картины мира в лингвокогнитивном и перекладознавча аспектах

Краткое описание

Дубенко Олена Юріївна, доцент кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Інституту фі­лології Київського національного університету імені
Тараса Шевченка: «Національні поетичні картини світу у лінгвокогнітивному та перекладознавчому аспектах» (10.02.15 - загальне мовознавство, 10.02.16 - пере- кладознавство). Спецрада Д 26.001.19 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченко
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченко
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису
ДУБЕНКО ОЛЕНА ЮРІЇВНА
УДК 81’1’366.5’255.4:82-1(043.3)
НАЦІОНАЛЬНІ ПОЕТИЧНІ КАРТИНИ СВІТУ
У ЛІНГВОКОГНІТИВНОМУ ТА ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧОМУ АСПЕКТАХ
Спеціальності 10.02.15 – загальне мовознавство
10.02.16 – перекладознавство
Подається на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
___________________________________________ Дубенко О.Ю.

Науковий консультант:
доктор філологічних наук, професор
Голубовська Ірина Олександрівна

Київ 2019

ЗМІСТ
АНОТАЦІЯ 6
ВСТУП 29
РОЗДІЛ 1. НАЦІОНАЛЬНІ ПОЕТИЧНІ КАРТИНИ СВІТУ:
МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ 42
1.1. Національна поетична картина світу в сучасному науковому описі 42
1.1.1 Поняття картини світу та національної картини світу 42
1.1.2 Поетична картина світу як різновид художньої картини світу 47
1.1.3. Внутрішня форма у мовному та поетичному смислотворенні: основні напрямки дослідження 55
1.2. Еволюція методів теорії поетичного мовлення 66
1.3. Порівняльна когнітивна поетика як інтегроване утворення 75
1.3.1. Предметне поле та методи дослідження когнітивної поетики 75
1.3.2. Предметне поле та методи дослідження базових напрямів порівняльної стилістики 79
1.3.2.1. Теоретико-перекладацький напрям порівняльної стилістики 83
1.3.2.2. Типологічний напрям порівняльної стилістики 86
1.3.3. Предметне поле та методи дослідження літературної компаративістики 90
1.4. Ґештальтистський проект порівняльної когнітивної поетики 97
1.4.1. Типологічний напрям порівняльної когнітивної поетики
у ґештальтистському аспекті 104
1.4.2. Теоретико-перекладацький напрям порівняльної когнітивної поетики у ґештальтистському аспекті 111
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 119
РОЗДІЛ 2. МОВНА ТА ЕТНОКУЛЬТУРНА СКЛАДОВА ПОЕТИЧНОЇ НОРМИ. МОВНО-КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПАРАЛАКС 127
2.1. Персоніфікаційний простір поетичного універсуму у світлі завдань
порівняльної поетики 127
2.2. Мовний фактор у формуванні поетичної норми. Лінгвопоетична норма. 129
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
3
2.2.1. Категорія роду в англійській мові. Історико-культурні традиції
персоніфікації 131
2.2.2. Категорія роду в українській мові. Гендерний профіль мов, наділених граматичною категорією роду: маскулінна та фемінінна моделі 134
2.3. Етнокультурний паралакс осмислення дихотомії «чоловіче::жіноче» в англоамериканській та українській традиціях. Концептуальна поетична норма. 152
2.3.1. Трактування дихотомії «чоловіче::жіноче» в англосаксонській
історико-культурній традиції 153
2.3.2. Гендерні стереотипи в англо-американській та українській
лінгвокультурах 157
2.3.3. Зумовленість змісту концептів «маскулінність::фемінінність»
типом культури 162
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 171
РОЗДІЛ 3. ГЕНДЕРНИЙ ПРОФІЛЬ АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕТИЧНИХ КАРТИН СВІТУ. ПОЕТИЧНИЙ ПАРАЛАКС 176
3.1. Маскулінно-фемінінна категоризація англо-американського поетичного універсуму 176
3.1.1. Сталі поетичні ґештальти 176
3.1.1.1. Крос-текстовий ґештальт-кластер персоніфікованих сутностей
чоловічого роду 177
3.1.1.2. Крос-текстовий ґештальт-кластер персоніфікованих сутностей
жіночого роду 200
3.1.2. Варіативні поетичні ґештальти 216
3.1.2.1. Варіативність ґештальту як наслідок художнього переформатування
сталого образу 216
3.1.2.2. Варіативність ґештальту як наслідок первинної гендерної
амбівалентності образу 223
3.2. Українська лінгвопоетична норма як базис етнопоетичних явищ 226
3.2.1. Метафоричне уречевлення 226
3.2.2. Універсальність метафоричного ототожнення 230
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
4
3.2.3. Фемінінний вектор аграматичної метафоризації та персоніфікації.
Гендерний синтаксис 233
3.3. Маскулінно-фемінінна категоризація українського поетичного універсуму 235
3.3.1. Крос-текстовий ґештальт-кластер персоніфікованих сутностей
чоловічого роду 237
3.3.2. Крос-текстовий ґештальт-кластер персоніфікованих сутностей
жіночого роду 243
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 254
РОЗДІЛ 4. КРОС-ТЕКСТОВА ҐЕШТАЛЬТ-ФОРМУЛА ПЕРСОНІФІКОВАНИХ СУТНОСТЕЙ: АНГЛІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКІ ПАРАЛЕЛІ 260
4.1. Крос-текстова ґештальт-формула персоніфікованих сутностей, що репрезентують архетипічну символіку 260
4.1.1. Ґештальти SUN / СОНЦЕ 261
4.1.2. Ґештальти MOON / МІСЯЦЬ 275
4.2. Оніричні кореляти як елементи крос-текстової ґештальт-формули персоніфікованих сутностей 290
4.2.1. Оніричні кореляти у ґештальтах персоніфікованих сутностей чоловічого роду 294
4.2.2. Оніричні кореляти у ґештальтах персоніфікованих сутностей жіночого
Роду 303
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 4 308
РОЗДІЛ 5. ПОЕТИЧНИЙ ПАРАЛАКС У ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧОМУ
АСПЕКТІ 312
5.1. Нерелевантний поетичний паралакс 314
5.2. Усувний поетичний паралакс 315
5.3. Кардинальний поетичний паралакс 319
5.3.1. Кардинальний поетичний паралакс при відтворенні варіативного ґештальту
( рівень текстового ґештальту) 327
5.3.2. Кардинальний поетичний паралакс при відтворенні сталого ґештальту
(рівень крос-текстового ґештальту) 330
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
5
5.3.3. Кардинальний поетичний паралакс при відтворенні ґештальту
архетипічного характеру ( рівень крос-текстової ґештальт-формули) 333
5.3.3.1. Амальгамний ґештальт і його перекладність 338
5.3.3.1.1. Експліцитні фігури амальгамного ґештальту 344
5.3.3.1.2. Імпліцитні фігури амальгамного ґештальту 355
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 5 366
РОЗДІЛ 6. ПЕРЕКЛАДАЦЬКЕ РЕМОДЕЛЮВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ РЕКОНСТРУКЦІЇ ПРОТОТИПІЧНОГО ҐЕШТАЛЬТУ КУЛЬТУРИРЕЦИПІЕНТА 370
6.1. Перекладацьке ремоделювання вихідного поетичного знака у світлі
ґештальт-теорії. Поняття прототипічного ґештальту 370
6.2. Трансформація вихідного поетичного ґештальту в цільовому тексті 373
6.2.1. Нівелювання вихідного поетичного ґештальту внаслідок
концептуального паралаксу 373
6.2.2. Деконструкція структури вихідного поетичного ґештальту,
вмотивована поетичними нормами цільової культури 376
6.2.3. Перебудова структури вихідного поетичного ґештальту та її подальше розгортання за поетичними нормами культури-реципіента 385
6.2.4. Імплантація прототипічного ґештальту цільової культури на основі неґештальтного вихідного поетичного знака 393
6.3. Заміна вихідного поетичного ґештальту в цільовому тексті 398
6.3.1. Заміна вихідного поетичного ґештальту, вмотивована
концептуальними нормами цільової культури 398
6.3.2. Заміна вихідного поетичного ґештальту, вмотивована
поетичними нормами цільової культури 401
6.4. Вилучення непрототипічного вихідного ґештальту 408
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 6 415
ВИСНОВКИ 418
ЛІТЕРАТУРА 436
ДОДАТКИ 519

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Поняття, що увійшло до вітчизняного наукового вжитку у вигляді словосполучення картина світу, базується на чотирьох семантично споріднених термінах,
що поєднують зміст концептів «світобачення» та «образ / картина світу»
(Weltbegriff, Weltanschauung, Weltansicht, Weltbild), кожний з яких має власні традиції тлумачення у німецькому філософському, лінгвофілософському та теологічному
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
418
дискурсах. У сучасній філології світобачення визначають як метод пізнання, а картину світу називають результатом пізнавального процесу, який репрезентує змістовне знання.
2. Оскільки постмодерністська модель світорозуміння стверджує поняття
множинності істини, серед провідних характеристик поетичної картини світу є її
суб’єктивність та я-центричність. Проте, з огляду на те, що свобода поетичного самовираження завжди обмежується культурною традицією, носієм якої є поет, та мовою, якою він пише, національна поетична картина світу регулюється канонами національної концептуальної та національно-мовної картин світу. Національна поетична картина світу це система концептуальних смислів та їх взаємодій, яка відображає етнокультурні особливості художнього сприйняття дійсності на рівні підсвідомого знання, репрезентовані у мові поетичних текстів.
3. У сучасній поетиці вирізняються два основні підходи до вивчення художнього тексту, які виникли внаслідок двох різних тлумачень терміна «стилістика»у
вітчизняній філологічній традиції. У рамках першого з них стилістика розглядалася
як особлива царина мовознавства, стиль мав статус розмежувальної, класифікаційної категорії, а художнє мовлення пов’язувалося з поняттям функціонального стилю. Другий підхід, який спричинив виникнення лінгвістичної поетики, передбачав
визнання стилістики художнього мовлення окремою філологічною цариною на межі
лінгвістики і літературознавства, яка має багато спільного з психологією та естетикою, оскільки досліджує естетично обумовлене використання мови, оперуючи поняттями «картина світу», «індивідуальний художній стиль», «образ автора», «естетична значимість мовних та мовленнєвих одиниць». Розвиток лінгвістичної поетики
перебуває у камертонному зв’язку з актуальними тенденціями філософськолітературознавчих студій: генетична стилістика кореспондується з настановами
романтично-гуманістичних теорій та психоаналітичного напрямку в літературознавстві, іманентна стилістика пов’язана з формалістськими, структуралістськими теоріями літератури, доктринами «Нової критики» і морального формалізму, стилістика сприйняття співвідноситься з рецептивною естетикою та феноменологічногерменевтичними літературознавчими теоріями.
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
419
4. Міждисциплінарність поетики як галузі філологічного знання здобула нове
осмислення з утвердженням когнітивно-дискурсивної парадигми та виникненням
когнітивної теорії літератури, яка має на меті розкриття механізмів генерування, рецепції та інтерпретації літературного тексту. Розвиток когнітивної поетики супроводжується конфліктом між двома протилежними методологіями наукового дослідження: емпіричної, дескриптивної, в якій аналіз матеріалу ведеться «від третьої
особи», та герменевтичної, інтроспективної, що санкціонує спостереження «від
першої особи». Крім того, аморфність когнітивної поетики як самостійного міждисциплінарного утворення зумовлюється наявністю національної наукової традиції,
яка визначає певні локальні конфігурації підходів і пріоритетів, актуальні для різнонаціональних наукових просторів.
5. Внутрішня форма завжди була ключовим поняттям поетики в її широкому,
міждисциплінарному розумінні, але лише сучасна теорія поетичного мовлення
уможливила комплексний розгляд цієї категорії, з урахуванням здобутків її філологічного та філософського осмислення. Це продемонстровано наданим в роботі аналізом і класифікацією тих потрактувань, які мало поняття внутрішньої форми протягом усієї історії його наукового осмислення. Започаткований в епоху еллінізму філософсько-естетичний напрям вивчення внутрішньої форми базувався на аналізі
«ейдосів» (або «ідей»), у платонівському розумінні, вічних та незмінних прообразів
речей, які є позамежними по відношенню до тих минущих предметів, що сприймаються чуттєво. З лінгвофілософських позицій поняття внутрішньої форми поєднане з мовою та мисленням людини, «духом народу», певними домінантами культурно-смислового простору, сукупність яких отримала у сучасному науковому дискурсі назву «картина світу». Надзвичайно важливим є те, що в межах цього напрямку
ідея внутрішньої форми розглядалася також в естетичному ракурсі. Проводячи аналогію між мовою та мистецтвом, В. фон Гумбольдт вказував, що основою поезії є
визнання наявності, з одного боку, внутрішньої мовної форми, а, з іншого, внутрішньої поетичної форми, котра являє собою специфічну мовну форму. Згодом внутрішня форма слова стала предметом аналізу в лексикології (власне лінгвістичний
вектор досліджень), а розгляд внутрішньої форми як принципу зв’язку між формою
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
420
та змістом слів у поетичному творі відійшов до компетенції дослідників художнього тексту (поетикальний вектор досліджень). На сучасному етапі останній виявляє
безпосередній зв’язок з філософсько-естетичним напрямом вивчення внутрішньої
форми, становлення якого стало можливим завдяки визнанню мови центральним
об’єктом філософського аналізу. При цьому показовою видається цілковита суголосність філософських умовиводів про роль поезії у пізнанні дійсності думкам В. фон
Гумбольдта про внутрішню форму поетичної мови.
6. Категорія внутрішньої форми мови тісно пов’язана з іншими важливими
поняттями теорії поетичного мовлення: «художня / поетична картина світу» та
«метафора». Поетична картина світу, або матеріалізація в художніх образах авторського світорозуміння і світосприйняття, по суті, є системою специфічних образних
взаємодій, внаслідок чого пріоритетна роль у процесах її формування належить метафорі як засобу генерування нових смислів, пов’язаних з мотивованим ставленням
до значення слів і привнесенням у це значення суб’єктивних елементів змісту. З позицій когнітивної науки метафора є засобом пізнання об’єктивної реальності, а метафоризація розглядається як ефективна методика творення нових смислів у межах
певної картині світу.
7. Базові категорії поетики (внутрішня форма, художня / поетична картина світу, метафора) зберігають свою першорядність і в порівняльно-поетичних студіях,
становлячи концептуальні орієнтири для ефективного аналізу поетичного матеріалу.
Особливо прозорою є лейтмотивність категорії «внутрішня форма» в обох донорських дисциплінах порівняльної поетики – порівняльній стилістиці і літературній
компаративістиці. Порівняльна стилістика великою мірою зобов’язана своїм виникненням саме доктрині В. фон Гумбольдта про внутрішню форму як вираження національного світогляду, котра стала базовою для розвідок ідіоматологічного спрямування та зовнішньої стилістики Шарля Баллі. У фундаментальних працях з порівняльної стилістики як теоретично-перекладацької, так і типологічної, розкриваються
особливості внутрішньої форми мовних фактів, що відображають специфіку певного
світобачення ( Ш. Баллі, Ж.-П. Віне і Ж. Дарбельне, А. Мальблан, В.Г. Гак, Ю.С.
Степанов). При такому підході до порівняльно-стилістичних досліджень до центру
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
421
уваги потрапляють специфічні риси мовних і концептуальних картин світу, а стиль
виступає важливим індикатором самобутності мови.
8. Термін “порівняльна поетика” увійшов до категоріального апарату філології
у зв'язку з переходом літературної компаративістики від історико-генетичних до естетико-теоретичних, поетикальних студій, від примату “факту” до примату “тексту”.
Саме тоді студії з літературної компаративістики переорієнтувалися на аналіз поетичної внутрішньої форми як конденсованого когнітивного коду поетичного слова. Причому особливу ефективність у розкритті поетичної внутрішньої форми літературних текстів, створених за матрицями різнонаціональних художніх систем, виявили антропологічно орієнтовані доктрини літературної компаративістики (герменевтика, рецептивна естетика, архетипова критика, семіотика, теорія інтертекстуальності).
9. Порівняльна когнітивна поетика є інтегрованим, міждисциплінарним утворенням, в якому виділяються типологічна та теоретико-перекладацька галузі.
Причому типологічний напрям є більшою мірою орієнтованим на розкриття когнітивної сутності поетичної картини світу, в той час як теоретико-перекладацький напрям передбачає зосередженість, насамперед, на семіотичних аспектах поетичного
мовлення.
10. Сучасна порівняльна когнітивна поетика потребує такої методології, яка б
надавала змогу виявляти й описувати спільні і відмінні риси художнього світобачення, що зумовлені специфікою мовних і концептуальних картин світу. Тому виникає необхідність у залученні до аналізу поетичного тексту таких когнітивних категорій, які б охоплювали прояви внутрішньої форми в їхній художньо значимій цілісності, не зводячи поняття внутрішньої форми до простої суми складових. Власне
такий інструмент дослідження і може запропонувати ґештальтистська теорія, яка
набуває все більшого поширення у багатьох гуманітарних галузях, оскільки сам термін ґештальт має багатовікову традицію співвіднесеності з поняттям внутрішньої
форми. Ґештальт як багатомірний образ, високоорганізована когнітивна структура,
котра сполучує різні рівні концептуальної інформації, поєднуючи у цілісність почуттєве і раціональне, дозволяє охарактеризувати самобутність поетичної образності
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
422
як продукту мовної та концептуальної “оптики”, притаманної певному лінгвокультурному простору.
11. Будучи свідомістно-перцептивною категорією, ґештальт являє собою базисний елемент певного світовідчуття і світорозуміння, тому порівняльне дослідження ключових поетичних ґештальтів дає уявлення про значимі специфічні риси національних поетичних картин світу. Власне сукупність когнітивновідображальних фігур, виділених у певній мовно-культурній традиції на тлі великої кількості інших виражальних елементів, є підґрунтям прототипічних ґештальтформул, характерних для певної поетичної картини світу, яка реалізується у межах
відповідного лінгвокультурного простору.
Під фігурою, згідно з постулатами ґештальт-теорії, розуміється певний виразно усвідомлюваний елемент у складі ґештальту, на противагу фону, який являє
собою аморфну, неструктуровану сукупність елементів ґештальту.