НАУКОВА КУЛЬТУРА У ВІТЧИЗНЯНІЙ ФІЛОСОФІЇ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ : НАУЧНАЯ КУЛЬТУРА В ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ФИЛОСОФИИ ВТОРОЙ ПОЛОВИНЫ ХХ ВЕКА

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • НАУКОВА КУЛЬТУРА У ВІТЧИЗНЯНІЙ ФІЛОСОФІЇ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ
  • Альтернативное название:
  • НАУЧНАЯ КУЛЬТУРА В ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ФИЛОСОФИИ ВТОРОЙ ПОЛОВИНЫ ХХ ВЕКА
  • Кол-во страниц:
  • 181
  • ВУЗ:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • Год защиты:
  • 2007
  • Краткое описание:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

    На правах рукопису

    КЛОЧКОВ ІЛЛЯ ВОЛОДИМИРОВИЧ

    УДК 168 (091)"1962/1998"

    НАУКОВА КУЛЬТУРА У ВІТЧИЗНЯНІЙ ФІЛОСОФІЇ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ


    cпеціальність 09.00.05 історія філософії


    ДИСЕРТАЦІЯ
    на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук


    Науковий керівник:
    Максюта М.Є.
    доктор філософських наук, професор



    Київ 2007









    ЗМІСТ


    Вступ.............................................................................................................................4

    Розділ 1. Раціонально-інтелектуальні категорії наукової культури

    1.1. Культурно-історичні форми наукової раціональності ............................10
    1.1.1. П.В.Копнін про логіко-методологічні засади наукового дослідження..21
    1.1.2. Культурно-історичні форми наукової раціональності....30
    1.1.3. Генезис історичних типів і форм раціональності в структурі наукової культури.....42
    1.2. Інтелектуальний інструментарій наукової культури
    1.2.1. Світоглядні трансформації наукового знання..........................47
    1.2.2. Поняття мови науки в структурі наукової культури..............................57
    1.2.3. Наукова концепція, наукова картина світу, стиль наукового мислення і самосвідомість науки у філософській рефлексії наукової культури...........68
    Висновки до 1 розділу ....................................................................................83

    Розділ 2. Соціально-антропологічні категорії наукової культури

    2.1. Соціальні категорії наукової культури............................85
    2.1.1. Наукова творчість як складова наукової культури...........................92
    2.1.2. Наукова діяльність як соціальна категорія наукової культури...................96
    2.1.3. Наукове виробництво в контексті філософської і наукової культури..103
    2.2. Антропологічні категорії наукової культури108
    2.2.1. Антропологічна реконструкція гносеології.....110
    2.2.2. Свобода та пізнавальна діяльність як світоглядно-антропологічні категорії наукової культури....... 115
    2.2.3. Духовний світ людини: науково-раціональна реконструкція.......121
    Висновки до 2 розділу...............................................154

    Висновки .............156

    Список використаних джерел.............................................................................159








    ВСТУП

    Актуальність теми дослідження. У час, коли відбувається процес інтеграції України до західного співтовариства, загострюється потреба переосмислення шляхів історичного розвитку науки як підсистеми культури. Причин для цього багато і повернення до історичних, загальнонаукових джерел філософської думки, і відновлення національної самосвідомості, і спроби реконструювати той духовний простір, у межах якого отримала визнання українська філософська думка другої половини ХХ століття. А головне, як на сьогодні, дана проблема набуває істотного науково-практичного значення, у сфері освоєння сучасних наукових знань в системі освіти. В контексті більш грунтовних гносеологічних, світоглядно-антропологічних розробок проблеми становлення наукової раціональності, можливостей розвитку науки як вагомого моменту культури, її орієнтації на внутрішній світ людини, зберігається, відтворюється неперервний зв'язок пошуків українських мислителів з ідеями західноєвропейської філософії. Наукова культура виявляється феноменом духовного життя людини, формою когнітивно-культурних чинників, що не просто створюється творчою уявою людського розуму, а впливає на неї у вигляді норм, виражаючи інтенсивну спрямованість дослідницького пошуку, постановку наукових завдань, способи обґрунтування нового знання.
    Завдяки ефективності реконструкції образу наукової культури інтенсифікується розвиток формально-логічних, аксіологічних аспектів існування та функціонування науки в суспільстві, в контексті науково-пізнавальних, світоглядних, антропологічних пошуків українських мислителів другої половини ХХ століття (І.В. Бичка, А.К. Бичко, С.В. Васильєва, Н.П. Депенчук, Г.М. Доброва, І.С. Добронравової, Г.А.Заїченка, К.К. Жоля, В.П. Іванова, Ф.М. Канака, П.В. Копніна, С.Б. Кримського, Л.Г.Конотоп, І.В. Огородника, Л.В. Озадовської, В.Б. Окорокова, Б.О. Парахонського, М.О. Парнюка, М.В. Поповича, В.А. Рижка, М.Ю. Русина, В.Г. Табачковського, В.І. Шинкарука, О.І. Яценка та ін.).
    Джерельну базу дослідження складають твори українських філософів вказаного періоду, розробки сучасних вчених (М.С.Бургіна, Л.Г. Дротянко, В.А.Звігляніча, П.Ф.Йолона, О.М. Кравченка, В.С. Лук'янця, М.Є. Максюти, Л.В. Озадовської, В.Б. Окорокова, К.В. Пряженцевої, О.С. Токовенка, Н.В. Турпак, Н.В. Хамітова) з методологічних проблем історії, соціології та філософії науки, які присвячуються світоглядному осмисленню наукової культури, у тих питаннях, в яких вони є вже загально визначеними, або викликали зауваження з точки зору автора дисертації.
    Погляди кожного з них розглядаються при цьому і як методологічні передумови або як комплементарні версії різнобічного процесу осягнення наукової культури в якості одного з наріжних феноменів духовного життя людини і суспільства. На цій основі виявляється й реалізується можливість концептуального, історико-філософського осмислення спорідненості елементів науки з життєдіяльністю людини.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах науково-дослідницької програми Соціально-економічний вимір села в реформаційний період. Світоглядні аспекти та прогностичні тенденції Наукового Центру соціально-гуманітарних наук Національного аграрного університету (№ держреєстрації 0102U005706).
    Метою дисертаційної роботи є системний історико-філософський аналіз чинників наукової культури, що мали місце в теоретичних розвідках українських мислителів другої половини ХХ століття.
    Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
    - проаналізувати зміст наукової культури, виявити реальні можливості і особливості реалізації її методологічної функції у вивченні питань історії філософії, історії науки;
    - визначити основні аспекти формування наукової культури в контексті розвитку ідей українських мислителів другої половини ХХ століття, з'ясувати взаємодоповнювальність означених рис та їх особливості;
    - показати особливості висвітлення змісту і функцій понять "наука", "наукова раціональність", "наукове знання", "наукове виробництво", "мова науки", "наукова картина світу", "наукова концепція", "самосвідомість науки" і т.д., як інтегративних вимірів наукової культури;
    - розглянути взаємодію раціональних, інтелектуальних, соціальних та антропологічних виявів наукової культури, що розроблялись в працях філософів означеного періоду;
    - уточнити роль пошуків українських мислителів другої половини ХХ століття у вирішенні проблеми розвитку людини у науковому світі.
    Об'єкт дисертаційного дослідження наукова культура в українській філософії другої половини ХХ століття.
    Предмет дисертаційного дослідження змістовні визначення наукової культури у теоретичній спадщині вітчизняних філософів другої половини ХХ століття.
    Теоретико-методологічну основу роботи визначено відповідно до специфіки предмету дослідження, застосовані методологічні розробки в галузі історико-філософських наук, методи історико-філософського аналізу, зокрема герменевтичного, який враховує залежність ідей тих чи інших мислителів від національного контексту культури. Використано традиційні раціональні методи: аналізу і синтезу, критичний метод, метод компаративно-історичного аналізу, нарративного коментування; загальні принципи вивчення і аналізу історико-філософської спадщини, що грунтуються на основі історизму, об'єктивності та системності. В основу дисертаційного дослідження покладено принцип структурного аналізу філософських текстів українських мислителів другої половини ХХ століття.
    Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в тому, що в ній здійснено системне дослідження змістовних, структурних і функціональних характеристик поняття наукової культури в творчості українських мислителів другої половини ХХ століття; висвітлені форми та особливості методологічного розвитку понять "наукова раціональність", "наукова творчість", "наукове знання", "наукове виробництво", "наукова картина світу" тощо.
    На основі теоретичного аналізу досліджуваної проблеми висунуто наступні положення, що мають наукову новизну і виносяться на захист:
    · доведено, що в філософії на Україні другої половини ХХ століття наукова культура формувалась як комплексно-світоглядне явище, що забезпечувало функціонування науки в духовному і соціальному вимірах людського буття у когнітивних модусах: "наукова концепція", "наукова картина світу", "науковий метод", "логіка наукового дослідження", "методологія науки", "цілепокладання і ідеали науки" тощо;
    · обгрунтовано, що наукова культура є чинником евристичного оновлення дослідницького апарату науки, формуванням наукової ідеології, методологічної і світоглядної культури дослідника;
    · з'ясовано, що в дослідженнях українських філософів другої половини ХХ століття, зокрема, Г.М. Доброва, Г.А. Заїченка, П.В. Копніна, С.Б. Кримського, М.В. Поповича, В.Г. Табачковського, В.І. Шинкарука та ін. наукова культура формувалась в статусі чинника цілісного світорозуміння, що пронизує усі сфери життя суспільства, з врахуванням духовних, аксіологічних і морально-етичних детермінант;
    · визначено, що у вимірах наукової культури, як заснованої на знанні природи і меж наукового пізнання, здійснюється аналіз норм, цінностей, світоглядних орієнтирів науки та ідеалів наукового методу спрямовуючи розгляд останніх крізь проблему розвитку людини;
    · виявлено, що специфіка дослідження українськими філософами наукової культури грунтувалась на висвітленні питань логіки наукового дослідження, наукового знання, зорієнтованих на антропоцентричний ідеал розвитку науки, внутрішні процеси когнітивної творчості людини, її духовне самовизначення;
    · встановлено, що формування норм і ідеалів наукової культури сучасності, закорінена у раціональності науковій, але нею й не обмежується, а виводить у широкий простір ненаукових раціональностей.
    Теоретичне значення дисертації полягає в тому, що дана робота розкриває сутність наукової культури, адекватно оцінює її значення у системі духовних пошуків сучасної української філософської думки.
    Основні положення дисертації можуть бути використані при вивченні філософської антропології, соціальної філософії, соціальної психології, дослідженнях, пов'язаних із такими проблемами: людина і наука, культура і наукова творчість, логіка науки і життєвий світ, соціум і наукове пізнання, духовне буття людини і науковий світ.
    Практичне значення дисертації. Результати дисертаційної роботи можуть бути використані в подальших наукових розробках у галузі історії філософії, а також для читання лекцій з історії української філософії другої половини ХХ століття, інших нормативних дисциплін та дисциплін вільного вибору студентів з історії філософії. Здобуті висновки можна використовувати для розробки та викладання загальних та спеціальних навчальних дисциплін аспірантам, а також в системі підготовки і підвищення кваліфікації викладчів вищих навчальних закладів.
    Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою. Висновки та положення наукової новизни одержані автором самостійно на основі результатів, отриманих у процесі дослідження.
    Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення дослідження обговорювались на засіданнях кафедри філософії Національного аграрного університету і кафедри філософії Національного університету харчових технологій, були оприлюднені на "Міжнародній конференції молодих вчених-аграріїв НАУ" (м. Київ, 2001 р.), на міжнародній науково-теоретичній конференції "Філософія Джона Локка і сучасність" (м.Дніпропетровськ, 2001р.), на міжнародних конференціях "Дні науки філософського факультету" (м.Київ, 2002-2003 рр.), на 70-й, 71-ій, 72-ій і 73-ій наукових конференціях молодих вчених, аспірантів і студентів Наукові здобутки молоді вирішенню проблем харчування людства у ХХІ столітті” (м.Київ, НУХТ, 2004-2007 рр.).
    Публікації. Основний зміст дисертаційного дослідження відображений у 7-ми наукових публікаціях у фахових виданнях (без співавторства) 3-х статтях та 4-х тезах.
    Структура дисертаційної роботи і послідовність викладення матеріалу обумовленої логікою дисертаційного дослідження, яка випливає з поставленої мети і основних завдань. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації складає 181 сторінку (158 сторінок основного тексту). Список використаної літератури включає 249 найменувань і займає 23 сторінки.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    1) Дослідження наукової культури в українській філософії другої половині ХХ століття свідчить про те, що українська філософська думка має чітку раціонально-екзистенціальну спрямованість, оскільки в центр свого дослідження ставить проблему розвитку людини, формування її духовного буття в науковому світі.
    2) Наукова культура синтезує посутні характеристики науки і культури, а в її центрі людина, суб'єкт соціокультурної творчості, здійснюючи останню на засадах наукового методу. Вона закорінена у раціональності науки, у єдності усіх посутніх характеристик, останньої як форми знання, виду діяльності, пов'язана із узвичаєнням за даних світоглядних, історичних, культурних умов ідеалами науковості. Водночас, формування поняття наукової культури в українській філософській традиції досліджуваного періоду (60-90-ті роки ХХ століття) має свої особливості. В українській думці чітко вимальовується своя специфіка розуміння сутності науки як складного, динамічного утворення культури, неперервність останньої з конституюванням екзистенціального світовідношення людини.
    3) Основними аспектами наукової культури, які знаходяться в центрі уваги українських дослідників були: раціональний, гносеологічний, культурний, соціальний та антропологічний. Тому в даній роботі виявлено і проаналізовано найбільш істотні категорії досліджуваної проблеми, які мали місце в українській філософській думці другої половини ХХ століття, а саме: логіка науки, логіка наукового дослідження, раціональність науки, наукова творчість, наукове знання, мова науки, стиль наукового мислення, наукова концепція, наукова картина світу, самосвідомість науки, наукова діяльність, наукове виробництво, цілепокладання та ідеали науки, антропологічна реконструкція гносеології, пізнавальна діяльність і свобода, духовний світ особистості. Ми вважаємо, що основний акцент в українській світоглядно-антропологічной думці робиться на визначенні посутніх характеристик функціонування науки в контексті культури та зверненні останньої до людини. В наукових роботах (І.В. Бичка, А.К.Бичко, Г.А.Заїченка, П.В. Копніна, В.Г.Табачковського, В.І. Шинкарука, О.І.Яценка та багатьох інших) акцент робиться на тому, наукова культура це можливість творення наукою нових знань, основа предметно-практичної діяльності, яка уособлює процес розвитку пізнавальних можливостей людини. Для української філософської думки характерним є тлумачення науки як похідної, динамічної форми інтелектуального розвитку людини, яка створює культуру життєвого мислення. Науку неприпустимо відокремлювати від життя, оскільки це власне феномен й продукт культури.
    4) Питання, пов'язані з розвитком проблеми науково-логічної, логіко-методологічної структури досліджень, у працях українських філософів другої половини ХХ століття, ґрунтувались на аналізі внутрішніх трансформацій категоріального змісту науки в контексті людиномірних, світоглядно-гносеологічних важелів існування знання. Останні позитивно вплинули на трансформації історичних типів й форм раціональності у монографіях та публікаціях Г.М. Доброва, Л.Г. Дротянко, П.Ф. Йолона, С.Б. Кримського, Б.О. Парахонського, М.В. Поповича, К.В. Пряженцевої, В.А.Рижка, Н.В. Турпак.
    5) Ми вважаємо, наукова культура зрощує і консолідує пізнавальні можливості людини, в сфері розвитку сучасного наукового мислення. Не треба забувати про те, що стрімке зростання можливостей мислення, так само, як внутрішньо-системна, лапідарна еволюція дослідницьких програм, не повинні заперечувати аксіологічні виміри соціокультурного буття людини, а також, в свою чергу, протистояти проявам імперативних настанов влади, егалітарності та технократизму.
    6) В цілому проблеми які були поставлені і вирішені мною в дослідженні потребують подальших розвідок, доповнень, певних теоретичних узагальнень, які сприятимуть актуалізації питань з історії вітчизняної думки.









    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Андрос Є.І. Онтологія українського світосприймання: проблема соціокультурних приоритетів // Феномен української культури: методологічні засади осмислення: Зб. наук. пр. К.: Фенікс, 1996. 478с. С. 113-132.
    2. Бадзьо Ю. Право жити (Україна в складі СРСР. Людина в системі тоталітарного соціалізму). К.: Таксон, 1996. 400с.
    3. Баллестрем К.Б. Апории теории тоталитаризма // Вопросы философии. 1992. №. 5. С. 16 -28.
    4. Баран В. Україна після Сталіна. Нарис історії 1953-1958 рр. Львів, 1992. 123с.
    5. Білогуб В.Д. Соціальні орієнтири науки. К.: ВПЛУ, 1989. 180с.
    6. Быстрицкий Е.К. Феномен личности: мировоззрение, культура, бытие / Отв. ред. В.П. Иванов К.: Наукова думка, 1991. 200с.
    7. Быстрицкий Е.К. Культура и личностное измерение человеческого бытия // Бытие человека в культуре (опыт онтологического подхода). К.: Наукова думка, 1992. С.8-54.
    8. Бычко И.В. Познание и свобода. - М.: Мысль, 1969. 216с.
    9. Бичко І.В. На філософському роздоріжжі. Криза феноменології і критичного реалізму в сучасній буржуазній філософії США. К., 1962. 160с.
    10. Бичко І.В. До питання про гносеологічну форму природничо-наукового знання // Філософські проблеми сучасного природознавства. К., 1965. Вип.4. С. 12-19.
    11. Бычко И.В. В лабиринтах свободы. М.: Политиздат, 1976. -159с.
    12. Бичко І.В. Просторово-часові характеристики творчої свідомості // Філософська думка. 1978. №1. С. 50-61.
    13. Бичко І.В. Філософія свободи // Філософсько-антропологічні читання' 98 (До 70-річчя засновника Київської світоглядно-антропологічної школи Володимира Шинкарука). К.: STYLOS, 1999. С. 65-76
    14. Бичко І.В. Постмодерн: спроба нового підходу до проблеми свободи // Філософсько-антропологічні читання ' 98 Антропологічні ідеали Київської школи та реалії Постмодернізму (До 70-річчя Олександра Яценка) / Упоряд. В.Г. Табачковський. К., 1999. С. 60-73.
    15. Бичко І.В. Феномен діалектики: екзистенційний аспект // Філософсько-антропологічні студії '2001 Розум, свобода та долі діалектики (До 80-річчя Марії Злотіної). К.: STYLOS, 2001. C.96-105.
    16. Бичко І.В., Тарасенко М.Ф., Табачковський В.Г. Світоглядно-філософська ситуація в Україні: крізь руїну до самовідродження (20-90-ті роки) // Історія філософії України: Підручник / Тарасенко М.Ф., Русин М.Ю., Бичко І.В. та ін. К.: Либідь, 1994. С. 390-408.
    17. Бичко І.В. Філософія як спосіб духовного самовизначення людини в світі // Філософія: Підручник / Бичко І.В., Бойченко І.В., Табачковський В.Г. та ін. К.: Либідь, 2001. Р.1. С. 14-30.
    18. Бичко А.К. У истоков христианского иррационализма. К.: Политиздат Украины, 1984. 140с.
    19. Бычко А.К. Критический анализ философских концепций молодежного бунтарства. К.: Вища школа, 1985. 150с.
    20. Бычко А.К. Народная мудрость Руси: Анализ философа. К.: Вища школа, 1988. 197с.
    21. Бичко А.К., Бичко І.В. Феномен української інтелігенції: Спроба екзистенціального дослідження. К., 1995. 136с.
    22. Бичко А.К. Леся Українка: Світоглядно-філософський погляд. К.: Український центр духовної культури, 2002. 185с.
    23. Бургин М.С., Кузнецов В.И. Номо-логические структуры научных теорий.- К.: Наукова думка, 1993. 218с.
    24. Вернадский В.И. Размышления натуралиста: В 2-х кн. М.: Наука, 1975. Кн.2. Научная мысль как планетарное явление. 191с.
    25. Вільницький М.Б., Васильєв С.В. Деякі філософські питання спеціальної теорії відносності. К., 1959. -159с.
    26. Гаджиев К.С. Тоталитаризм как феномен ХХ века // Вопросы философии. 1992. № 2. С. 3 -25.
    27. Гносеологические аспекты измерений / Давыдов А.С., Ахиезер А.И., Ломсадзе В.Ю., Дышлевый П.С., Бажан В.В. К.: Наукова думка, 1968. 304с.
    28. Гносеологический анализ структуры естественнонаучного знания / Депенчук Н.П., Дышлевый П.С., Кивенко Н.В. К.: Наукова думка, 1981. 365с.
    29. Горский В.С. Историко-философское истолкование текста. К.: Наукова думка, 1981. 206с.
    30. Горський В.С., Кислюк К.В. Історія української філософії: Підручник. К.: Либідь, 2004. 488с.
    31. Губерский Л.В. Научная идеология и личность. К.: Выща школа, 1988. 189с.
    32. Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология // Вопросы философии. 1992. №. 7. С. 136 -176.
    33. Гуссерль Э. Пролегомены к чистой логике // Логические исследования: В 2-х т. К.: Вентури, 1995. Т.1. Ч.1. 255с.
    34. Данилюк Ю., Бажан О. Опозиція в Україні (друга половина 50-х 80-ті рр. XX століття). К.: Рідний край, 2000. 616с.
    35. Депенчук Н.П. Симметрия и асимметрия в живой природе. К., 1963. 176с.
    36. Депенчук Н.П. Про роль матеріальних моделей в біології // Філософські проблеми сучасного природознавства. 1965. Вип.3. С. 141-148.
    37. Депенчук Н.П. Материалистическая диалектика и методы биологического исследования / Отв. ред. П.С. Дишлевый. К.: Наукова думка, 1973. 192с.
    38. Депенчук Н.П. Интегрирующая функция экологии в современной науке. К.: Наукова думка, 1987. 125с.
    39. Депенчук Н.П., Крисаченко В.С. Экология и теория эволюции: методологический аспект. К.: Наукова думка, 1987. 240с.
    40. Депенчук Л.П. Преемственность в развитии естествознания. К.: Наукова думка, 1988. 125с.
    41. Добров Г.М. Наука о науке (введение в общее наукознание). К.: Наукова думка, 1966. 272с.
    42. Добров Г.М., Коренной А.А. Наука: информация и управление. М.: Советское радио, 1977. 256с.
    43. Добров Г.М. Наукознавство як наука про ефективне управління науковою діяльністтю // Філософська думка. 1971. №5. С. 62-75.
    44. Добронравова И.С. Синергетика: становление нелинейного мышления. К.: Лыбидь, 1990. 147с.
    45. Дротянко Л.Г. Фундаментальне та прикладне знання як соціокультурна і праксеологічна проблема: Монографія. К.: Четверта хвиля, 1998. 174с.
    46. Дротянко Л.Г. Специфіка фундаментальних та прикладних методів дослідження в постнекласичній науці // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць / Відп. ред. В.В. Лях. К.: STYLOS, 1999. Вип. 2. С. 68-81.
    47. Дротянко Л.Г. Людиновимірність сучасного фундаментального та прикладного знання // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць / Відп. ред. В.В. Лях. К.: STYLOS, 1999. Вип. 6. С. 19-28.
    48. Дротянко Л.Г. Феномен фундаментального і прикладного знання: (Постнекласичне дослідження). К.: Європ. ун-т фінансів, інформ. систем, менеджм. і бізнесу, 2000 419с.
    49. Дротянко Л.Г. Філософські проблеми мовознавства: Навчальний посібник для студ. вищ. навч. закладів. К.: КНЛУ, 2002. 161с.
    50. Дышлевый П.С. Понятие физической реальности в современной физике // Гносеологические аспекты измерений / Давыдов А.С., Ахиезер А.И., Ломсадзе Ю.М., Дышлевый П.С., Бажан В.В. К.: Наукова думка, 1968. С.37-38.
    51. Дышлевый П.С. Философия и физика. К.: Наукова думка, 1968. 99с.
    52. Дышлевый П.С. Материалистическая диалектика и физический релятивизм. К., 1972. 323с.
    53. Дышлевий П.С., Яценко Л.В. Научная картина мира и мир культуры // Научная картина мира (логико-гносеологический аспект): Сб. науч. тр. К.: Наукова думка, 1983. С. 5-38.
    54. Дышлевый П.С., Найденыш В.М. Материалистическая диалектика и проблемы научных революций / Отв. ред. С.Б.Крымский. К.: Наукова думка, 1981. 263с.
    55. Дышлевый П.С., Яценко Л.В. Регуляция творческой деятельности (философско-методологические проблемы). Воронеж., 1986. 211с.
    56. Естественно-научное познание: Изменение методологических ориентаций / Озадовська Л.В., Храмова В.Л., Канак Ф.М., Лук’янець В.С., Пикашова Т.Д. К.: Наукова думка, 1993. 160с.
    57. Етичні норми та цінності: проблема обгрунтування / Аболіна Т.Г., Єрмоленко А.М., Кисельова О.О., Малахов В.А. К.: STYLOS, 1997. -144с.
    58. Жоль К.К. Мысль. Слово. Метафора (проблемы семантики в философском освещении) / Ответ. ред. Рыжко В.А. К.: Наукова думка, 1984. 303с.
    59. Жоль К.К. Язык как практическое сознание (философский анализ). К.: Вища школа, 1990. 238с.
    60. Жоль К.К., Сиволоб Ю.В. Информация, общественные науки, управление (философско-экономический анализ) / Отв. ред. В.В. Танчер. К.: Наукова думка, 1991. 284с.
    61. Жоль К.К. Методы научного познания и логика: Учебное пособие. К.: Атіка, 2001. 288с.
    62. Загороднюк В.П. Целеполагание в практике, культуре, познании / Ответ. ред. В.А. Звиглянич. К.: Наукова думка, 1991. 172с.
    63. Загороднюк В.П. Цель научного познания (социально-культурный и логико-гносеологический аспект). К.: Наукова думка, 1984. 119с.
    64. Заиченко Г.А. Сборник научных трудов (доклады, статьи, философские заметки). Днепропетровск.: Наука и образование, 2001. 274с.
    65. Заиченко Г.А. История западной философии. Классика против постмодернизма. Днепропетровск.: Наука и образование, 2000. 200с.
    66. Заиченко Г.А. Противостояние подлинной личности миру как екзистенциально-антропологическая проблема // Філософсько-антропологічні читання ' 98. Антропологічні ідеали Київської школи та реалії Постмодернізму (До 70-річчя Олександра Яценка) / Упоряд. В.Г. Табачковський. К.: STYLOS, 2000. 305c. C. 26 -33.
    67. Заиченко Г.А. В.И. Шинкарук и антрополого-экзистенциальные озарения в философии // Філософсько-антропологічні читання'98 (До 70-річчя засновника Київської світоглядно-антропологічної школи Володимира Шинкарука). К.: STYLOS, 1999. С. 31-42.
    68. Зайцев Ю. Дисиденти: офіційний рух 60-80-х рр. // Сторінки історії України: ХХ століття. К., 1992. С. 195-235.
    69. Звиглянич В.А. Научное познание как культурно-исторический процесс / Отв. ред. С.А. Васильев. К.: Наукова думка, 1989. -216с.
    70. Іванов В.П. Деякі проблеми співідношення мистецтва і наукового пізнання // Філософська думка. 1971. №5. С. 49-62.
    71. Иванов В.П. Человеческая деятельность познание искусство. К.: Наукова думка, 1977. 252с.
    72. Иванов В.П. Мировоззренческие проблемы эволюции природы и становление человеческого мира // Человек и мир человека: категории "человек" и "мир человека" в системе научного мировоззрения / Шин­карук В.И., Иванов В.П., Молчанов И.Н., Тарасенко Н.Ф., Есипчук Н.М., Яценко О.И., Иванова Н.Я. К.: Наукова думка, 1977. Гл.1. С. 29-98.
    73. Интегративные процессы в биологии и экологии / Депенчук Н.П., Киселев Н.Н., Крисаченко В.С. / Ответ. ред. Н.П. Депенчук, Н.Н. Киселев. К.: Наукова думка, 1989. 261с.
    74. Искусство в мире духовной культуры / Шудря Е.П., Шинкарук В.И., Новикова Л.И., Завадский В.А., Мазепа В.И., Полякова Т.А., Молчанова А.С., Линчук Е.Н., Кучерюк Д.Ю., Малахов В.А. / Отв. ред. Шудря Е.П. К.: Наукова думка, 1985. 238с.
    75. Искусство и творческая деятельность / Кучерюк Д.Ю., Левчук Л.Т., Мазепа В.И., Малахов В.А., Полякова Т.А., Шудря Е.П., Яращева Н.А.. К.: Наукова думка, 1979. -314c.
    76. Ишмуратов А.Т. Логические теории временных контекстов / Отв. ред. М.В. Попович. К.: Наукова думка, 1981. 150с.
    77. Канак Ф.М. Теоретизація і розвиток знання // Філософська думка. 1971. №1. С. 54-56.
    78. Канак Ф.М. О месте измерений во взаимосвязи эмпирического и теоретического // Гносеологические аспекты измерений / Давыдов А.С., Ахиезер А.И., Ломсадзе Ю.М., Дишлевий П.С., Бажан В.В. К.: Наукова думка, 1968. С. 79-96.
    79. Категории "закон" и "хаос" / Парнюк М.А., Лазоренко Б.П., Причепий Е.Н. / Ответ ред. М.А. Парнюк К.: Наукова думка, 1987. 292с.
    80. Категория количества в науке / Парнюк М.А., Рижко В.А., Ищенко Ю.А. / Ответ. ред. М.А. Парнюк. К.: Наукова думка, 1991. 242с.
    81. Клочков І.В. Наукова культура мислення в українській флософії другої половини ХХ століття (спроба постановки проблеми) // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Філософія. Політологія. Вип. 42-45. К.: ВПЦ, Київський університет, 2002. С. 70-71.
    82. Клочков І.В. Проблема культури наукового мислення у дослідженнях українських філософів другої половини ХХ століття // Філософія, культура, життя. Міжвузівський збірник наукових праць. Вип. 19. Дніпропетровськ: Дніпропетровський державний фінансово-економічний інститут, 2002. С. 226-235.
    83. Клочков І.В. Проблеми буття та світогляду людини як наскрізні теми філософської творчості В.І. Шинкарука // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць / Гол. ред. В.В. Лях. Вип. 32. К.: Український центр духовної культури, 2003. С. 68-77.
    84. Клочков І.В. Наукова культура як світоглядно-антропологічний ідеал природничих наук у дослідженнях українських учених другої половини ХХ століття // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць / Гол. ред. В.В. Лях. Вип. 34. К.: Український центр духовної культури, 2003. С. 129-138.
    85. Колізії антропологічного розмислу / Табачковський В.Г., Шаладенко Г.І., Дондюк А.М., Хамітов Н.В. К.: Парапан, 2002. 156с.
    86. Конверский А.Е. Проблема обоснования в логике и методологии науки. К.: КГУ, 1985. 127с.
    87. Конверський А.Є. Проблема обгрунтування знання в логіко-методологічних дослідженнях П.В. Копніна // Філософські читання пам'яті П.В. Копніна (4- 5 жовтня 1997 року) / Відп. ред. А.Є. Конверський. К., 1997. С. 8-11.
    88. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна): Підручник.- К.: Центр навчальної літератури, 2004. 535с.
    89. Конотоп Л.Г. Методичні вказівки та програма спецкурсу "Людська суб'єктивність в психотерапії": для студентів факультету соціології та психології. К., 1999. 24с.
    90. Конотоп Л.Г. Слов'янська релігійна філософія: Навчальний посібник. К.: Літера ЛТД, 2006. 320с.
    91. Копнин П.В. Гипотеза и ее роль в познании. М.: Знание, 1958. 40с.
    92. Копнин П.В. Диалектика как логика. К.: КДУ, 1961. 446с.
    93. Копнин П.В. Гипотеза и познание действительности К., ГИПЛ, 1962. 182с.
    94. Копнин П. В. Диалектика, логика, наука: Сб. науч. ст. / Прим. Б.М. Кедрова М.: Наука, 1973. 464 с.
    95. Копнин П. В. Гносеологические и логические основы науки М.: Мысль, 1974. 568 с.
    96. Копнин П. В. О направлении в разработке логики науки // Логика и методология науки (IV всесоюзный симпозиум Киев: Июль 1965г.) М.: Наука, 1967. С. 9 -16.
    97. Копнин П. В. Введение в марксистскую гносеологию. К.: Наукова думка, 1966.- 288с.
    98. Копнин П.В. Диалектика как логика и теория познания. Опыт логико-методологического исследования. М.: Наука, 1973. -324с.
    99. Копнин П.В. Идея как форма мышления. К.: КГУ, 1963. -106с.
    100. Корсак К.В. Освіта, суспільство людини в ХХІ столітті: інтегрально-філософський аналіз: Монографія. К.-Н.: Вид-во НДПУ, ім. М.В.Гоголя, 2004. 224с.
    101. Корсак К.В., Тарутіна З.Є. Особливості впливу високих технологій на освітньо-науковий комплекс // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Релігієзнавство. Культурологія. Філософія. 2007. № 11 (21). С. 41-46.
    102. Корсак К.В. Нано-, піко і фемтонауки як єдиний засіб руху до ноосфери і сталого розвитку // Безпека життєдіяльності. 2007. № 5. С. 23-26.
    103. Кравченко А.М. Проблемы обоснования физической теории // Методологический анализ физического познания / Давыдов А.С., Тредер Г.Ю., Кравченко А.М., Храмова В.Л. К.: Наукова думка, 1985. С. 68-82.
    104. Кримський С.Б. Генезис форм і законів мислення. К., 1962. -125с.
    105. Крымский С.Б. Научное знание и принципы его трансформации. Киев.: Наукова думка, 1974. 207с.
    106. Крымский С.Б. Системы знания и проблема их категориальной определенности // Логико-философский анализ понятийного аппарата науки / Отв. ред. М.В. Попович -К.: Наукова думка, 1977. С. 196-225.
    107. Крымский С.Б. Интертеория и научная картина мира // Актуальные проблемы логики и методологии науки. К.: Наукова думка, 1980. 335с.
    108. Крымский С. Б. Логико-гносеологический анализ универсальных категорий // Логико-гносеологические исследования категориальной структуры мышления: Сб. науч. тр. / Под ред. М.В. Поповича. К.: Наукова думка, 1980. 339с.
    109. Крымский С.Б. Философско-гносеологический анализ специфики понимания // Понимание как логико-гносеологическая проблема / Попович М.В., Крымский С.Б., Кузнецов В.И., Васильев С.А., Пара­хонский Б.А. / Отв. ред. М.В.Попович. К.: Наукова думка, 1982. -272с.
    110. Крымский С.Б., Кузнецов В.И. Мировоззренческие категории в современном естествознании. К.: Наукова думка, 1983. 222 с.
    111. Крымский С.Б., Бургин М.С. Принципы рациональности и проблема их моделирования // Методологические аспекты естественнонаучных исследований: Сб. науч. тр. / Отв. ред. Д.А. Микитенко, Л.В. Озадовская. К.: Наукова думка, 1985. -215с.
    112. Кримський С.Б. Наука в контексті культури // Філософська думка. 1986. № 1. С. 12 24.
    113. Крымский С.Б. Контуры духовности: новые контексты идентификации // Вопросы философии. 1992. №12. С. 21-28.
    114. Крымский С.Б., Парахонский Б.А., Мейзерский В.М. Эпистемология культуры. Введение в обобщенную теорию познания. К.: Наукова думка, 1993. 215с.
    115. Крымский С. Б. Философия как путь человечности и надежды. К.: Курс, 2000.- 308с.
    116. Кримський С.Б. Феномен діяльності як предмет філософського аналізу // Філософсько-антропологічні читання' 98. Антропологічні ідеали Київської школи та реалії Постмодернізму (До 70-річчя Олександра Яценка) / Упоряд. В.Г. Табачковський. К.: STYLOS, 2000. C. 52-59.
    117. Кримський С.Б. Запити філософських смислів. К.: Парапан, 2003. 240с.
    118. Кузнецов В.И. Проблема универсалий” в физическом познании / Отв. ред. С.Б. Крымский. К.: Наукова думка, 1987. 170с.
    119. Кузнецов В.И. Понятие и его структуры. Методологический анализ. К., 1997.- 238с.
    120. Культура жизни личности: проблемы, теории и методологии социально-психологического исследования: Сб. науч. тр. / Сохань Л.В., Тихонович В.А., Донченко Е.А. / Отв. ред. Сохань Л.В., Тихонович В.А. К.: Наукова думка, 1988. 192с.
    121. Логіка і методологія науки / Дишлевий П.С., Попович М.В., Бичко І.В., Артюх А.Т., Вільницький М.Б., Кримський С.Б. К.: Наукова думка, 1964. 232с.
    122. Лой А.Н. Социально-историческое содержание категорий "время" и "пространство". К.: Наукова думка, 1978. 135с.
    123. Лой А.Н. Сознание как предмет теории познания. К.: Наукова думка, 1988. 246с.
    124. Лукьянец В.С. Физическое измерение как понятие теоретического уровня знания // Гносеологические аспекты измерений / Давыдов А.С., Ахиезер А.И., Ломсадзе Ю.М., Дишлевый П.С., Бажан В.В. К.: Наукова думка, 1968. С. 151-167.
    125. Лукьянец В.С. Физико-математическое пространство и реальность. К., 1971. 111с.
    126. Лукьянец В.С. Философские основания математического естествознания. К.: Наукова думка, 1980. 192с.
    127. Лукьянец В.С. Философский анализ особенностей развития современного естествознания. К.: Наукова думка, 1984. 231с.
    128. Лукьянец В.С. Физико-математическое познание: природа, основания, динамика. К.: Наукова думка, 1992. 226с.
    129. Лукьянец В.С. Революционные сдвиги в физико-математичком познании (философско-мировоззренческое значение). -К.: Наукова думка, 1992. 302с.
    130. Лук'янець В.С. Філософська думка доби постмодернізму і раціональність // Філософсько-антропологічні студії' 2000 Європейський вектор та основні цінності української гуманістики. Істина, правда, життя (До 70-річчя Мирослава Поповича). К.: STYLOS, 2000. С. 383 404.
    131. Людина в есенційних та екзистенційних вимірах / Табачковський В.Г., Дондюк А.М., Шалашенко Г.І. та ін. К.: Наукова думка, 2004. 246с.
    132. Людина в цивілізації 21 століття: проблеми свободи / Табачковський В.Г., Булатов М.О., Шалашенко Г.І., Андрос Є.І., Дондюк А.М. та ін. К.: Наукова думка, 2005. 272с.
    133. Людина Світ Культура = Homo Mundus Cultura: "Актуальні проблеми філософських, політологічних і релігієзнавчих досліджень" (До 170-річчя філософського факультету КНУТШ): Матеріали Міжнар. наук. конф. (20-21 квітня 2004 року) / Ред. кол.: А.Є. Конверський, В.А. Бугров, І.С. Добронравова, Л.В. Губерський, Ф.М. Кирилюк та ін. К., 2004. 976с.
    134. Методологические вопросы теоретического естествознания / Депенчук Н.П., Храмова В.Л., Лукьянец В.С. / Ответ. ред. Н.П. Депенчук, А.М. Кравченко. К.: Наукова думка, 1978. 403с.
    135. Методологические исследования антропогенеза / Депенчук Н.П., Крисаченко В.С., Парахонский Б.А. / Ответ. ред. Н.П. Депенчук. К.: Наукова думка, 1991. 220с.
    136. Методологические аспекты эволюционного учения: Сб. науч. тр. / Ответ. ред. Н.П. Депенчук, В.С. Крисаченко. К.: Наукова думка, 1986. 198с.
    137. Максюта М.Є. Єдність культури і мислення. К.: ІСІДО, 1995. 216с.
    138. Максюта М.Є. Ідейно-національна основа інтелектуальних потреб: освітньо-виховний аспект // Мультиверсум: Філос. альманах.- К.: Український центр духовної культури, 2001. Вип. 24. С. 19-28.
    139. Максюта М.Є. Мовна картина світу: актуальність сенсожиттєвості // Мультиверсум: Філос. альманах. Вип. 31. К.: Український центр духовної культури. К., 2002. С. 213 224.
    140. Максюта М.Є. Філософія науки як галузь дослідження і навчальний предмет: єдність науково-методичних і освітньо-виховних засад // Практична філософія. 2004. №2. С. 78-86.
    141. Максюта М.Є. Філософія науки: Навчальний посібник. К.: Урожай, 2004. 420с.
    142. Малахов В.А. Искусство и человеческое мироотношение. К.: Наукова думка, 1988. 212с.
    143. Малахов В.А. Нравственные аспекты культурного бытия личности // Бытие человека в культуре (опыт онтологического подхода). К.: Наукова думка, 1992. С.113-159.
    144. Маркс К. Капитал (критика политической экономии): процесс капиталистического производства взятый в целом // Сочинения: В 46 т. М.:ГИПЛ, 1961. Т.25. Ч.1. 545с.
    145. Маркс К. Теорія додаткової вартості // Твори: В 46 т. К.: ВПЛУ, 1965. Т. 26. 447с.
    146. Марков М.Б. "Сталинский диамат" и наука // Наука и ценности: проблемы интеграции естественнонаучного и гуманитарного знания: Сб. науч. тр. Л.: ЛГУ, 1990. 183с.
    147. Мартынюк И.О. Жизненные цели личности: понятие, структура, механизмы формирования / Ответ. ред. Р.А. Ануфриева. К.: Наукова думка, 1990. 124с.
    148. Методологическое сознание в современой науке: Сб науч. тр. / Йолон П.Ф., Парахонский Б.А., Крымский С.Б., Кузнецов В.И. К.: Наукова думка, 1989. 334с.
    149. Мороз А.Я. Кибернетика в системе современного научного знания / Отв. ред. М.В.Попович. К.: Наукова думка, 1988. -232с.
    150. Мороз О.Я., Новіков Б.В. Логіко-гносеологічний аналіз принципів кібернитичного моделювання. К.: Наукова думка, 1972. -159с.
    151. Огородник І.В., Стогній І.П. Спадкоємність наукового знання. К.: Політвидав України, 1981. 134с.
    152. Огородник И.В. Становление диалектического мышления в биологии: Историко-гносеологический и методологический аспекты. К.: Вища школа, 1982. 120с.
    153. Огородник І. В., Огородник В. В. Історія філософської думки в Україні. Курс лекцій: Навчальний посібник. К.: Вища школа, 1999. 544с.
    154. Озадовская Л.В. Взаимосвязь естественнонаучного и философского аспектов принципа существования в физике // Методологический анализ физического познания / Давыдов А.С., Кузнецов А.И.,Тредер Г.Ю. К.: Наукова думка, 1985. -279с.
    155. Озадовская Л.В. Философско-методологические регулятивы физического познания // Гносеологический анализ структуры естественно-научного знания / Депенчук Н.П., Дышлевый П.С., Кивенко Н.В. / Отв. ред. Н.П. Депенчук, В.Л. Храмова К.: Наукова думка, 1981. 365с.
    156. Озадовская Л. В. Гносеологический статус понятий в релятивистской физике. К.: Наукова думка, 1975. -159с.
    157. Озадовська Л.Г. Філософія діалогу і сучасний науковий дискурс // Філософсько-антропологічні читання' 98 (До 70-річчя засновника Київської світоглядно-антропологічної школи Володимира Шинкарука). К.: STYLOS, 1999. С.142 -161.
    158. Окороков В.Б. Метафизика эпохи трансцендентального мышления: специфика, сущность и тенденция развития. Днепропетровск., 2000. 264с.
    159. Окороков В.Б. Релятивистская реконструкция феноменологических топологий мышления Э. Гуссерля и М. Хайдегера. Днепропетровск.: РВВ ДНУ, 2003. 172с.
    160. Омельяновский М.Э. Диалектика в современной физике. М.: Наука, 1973.- 324с.
    161. Омельяновский М.Э. Развитие физики в XX столетии и диалектика. М.: Наука, 1984. 312с.
    162. Омельяновский М.Э. Диалектика революций в физической науке и фундаментальные идеи ее основных теорий // Вопросы философии. 1978. №9. С. 55-71.
    163. Омельяновский М.Э. / Вступ. ст. Н.П. Депенчук, А.М. Кравченко. К.: Наукова думка, 1987. 79с.
    164. Основи науково-дослідної роботи: Навчальний посібник для студентів, аспірантів і докторантів філософського факультету КНУТШ / Упор.: А.Є. Конверський, В.І. Лубський, Т.Г. Горбаченко, В.А. Бугров, І.В. Кондратьєва / За ред. А.Є. Конверського. К.: Київський університет, 2004. 186с.
    165. Пам'яті Павла Васильовича Копніна // Філософська думка. 1971. № 4. С. 133-135.
    166. Парахонский Б.А. Язык культуры и генезис знания. К.: Наукова думка, 1982. 212с.
    167. Парахонский Б.А. Стиль мышления. Философские аспекты анализа стиля в сфере языка, культуры и познания. К.: Наукова думка, 1982. 112с.
    168. Парахонский Б.А. Семиотические модели в организации познавательной деятельности // Анализ знаковых систем. история логики и методологии науки: Тез докл. IX всесоюзного совещания. К.: Наукова думка, 1986. С. 88-89.
    169. Парахонський Б.А., Загороднюк В.П. Гуманітаризація науки стратегія інтелектуального розвитку України. К., 1996. 44с.
    170. Пипич А.І. Концепція ідеї П.В.Копніна в контексті принципу утримання від дії // Філософські читання пам'яті П.В.Копніна (4-5 жовтня 1997 року) / Відп. ред. А.Є. Конверський. К., 1997. С.63-72.
    171. Попович М.В. Похід проти розуму. Іраціоналізм в сучасній французській буржуазній філософії К.: Наукова думка, 1960. 156с.
    172. Попович М. В. Проверка истинности теории // Логика научного исследования. -М.: Наука, 1965. 370 с.
    173. Попович М.В. О философском анализе языка науки / Отв. ред. П.В. Копнин. К.: Наукова думка, 1966. 222с.
    174. Попович М.В. Логіка і наукове пізнання. К.: Наукова думка, 1971. 155с.
    175. Попович М. В. Философские вопросы семантики К.: Наукова думка, 1975. -300с.
    176. Попович М. В. Раціональність і виміри людського буття К.: Фера, 1997. 290с.
    177. Попович М.В. Нариси з історії культури України. К.: АртЕк, 1999. -728с.
    178. Попович М.В. Червоне століття: Громадсько-політичне видання. К.: АртЕк, 2005. 900с.
    179. Причепій Е.М. Феноменологічна теорія свідомості Е. Гуссерля (Критичний нарис). К.: Наукова думка, 1971. 104с.
    180. Причепий Е.Н. Философия как форма общественного сознания: Историко-социологический аспект. К.: Наукова думка, 1981. 155с.
    181. Причепий Е.Н. Буржуазная социология знания: (Критика методологических аспектов). К.: Наукова думка, 1983. 170с.
    182. Проблеми теорії ментальності / Попович М.В., Кисляковська І.В., Вяткина Н.Б., Нароцький В.В., Васильченко А.А. К.: Наукова думка, 2001. 404с.
    183. Пролеев С.В. Духовность и бытие человека. К.: Наукова думка, 1992. -108с.
    184. Пролеев С.В. Культурно-исторические абсолюты и челове
  • Стоимость доставки:
  • 70.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины