КОМПОЗИТИ З ПЕРШИМ ДІЄСЛІВНИМ КОМПОНЕНТОМ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ: СЕМАНТИКО-КОГШТИВНИЙ АСПЕКТ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
На правах рукопису УДК 811 ЛІГ37(048)
Крайняк Людмила Костянтинівна
КОМПОЗИТИ З ПЕРШИМ ДІЄСЛІВНИМ КОМПОНЕНТОМ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ: СЕМАНТИКО-КОГШТИВНИЙ
АСПЕКТ
Спеціальність 10.02.04 —германські мови
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
Науковий керівник:
Омельченко Лариса Федорівна доктор філологічних наук, професор
Київ - 2001

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ....................................................... 4
ВСТУП..................................................................................................... 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КОМПОЗИТОЛОГІЇ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ............................................................................... 13
1.1. Традиційні підходи до аналізу англійського словоскладання у 13 лінгвістиці .......................................................................................................
1.1.1. Складне слово як об’єкт міждисциплінарного дослідження..................... 21
1.1.2. Диференційні ознаки складних і складнопохідних слів............................. 26
1.1.3. Методи аналізу структури складних і складнопохідних лексем............... 29
1.2. Когнітивно-комунікативний аспект англійського слово­складання........... 36
1.3. Проблема статусу складних слів з першим дієслівним компонентом у сучасній англійській мові............................................................................ 51
1.3.1. Загальна характеристика композитів з першим дієслівним компонентом у сучасній англійській мові............................................................................ 53
1.3.2. Тематична класифікація композитів з першим дієслівним компонентом. 60
Висновки до першого розділу............................................................. 69
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСУ СЕМАНТИЗАЩЇ КОМПОЗИТІВ З ПЕРШИМ ДІЄСЛІВНИМ КОМПОНЕНТОМ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ................................................................................. 72
2.1. Лінгвокогнітивний аспект значення композитів з першим дієслівним компонентом................................................................................................ 72
2.1.1. Категоризація назв у композитах з першим дієслівним компонентом..... 73
2.1.1.1. Категоріальні базиси й ознаки............................................................. 74
2.1.1.2. Моделі композитів з першим дієслівним
компонентом................................................................................................ 77
2.1.1.3. Реалізація структурних і семантичних особливостей першого дієслівного компоненту у складі композитів................................................................. 88
2.1.2. Внутрішня валентність композитів з першим дієслівним компонентом 100
2.1.3. Мотивованість складних слів з першим дієслівним компонентом......... 114
2.1.4. Конотативний компонент значення композитів з першим дієслівним компонентом.............................................................................................. 124
2.2. Фрейм як засіб представлення знань у когнітивній лінгвістиці... 132
2.2.1. Реалізація фреймових моделей у семантиці композитів з першим дієслівним компонентом в англійській мові............................................ 134
2.2.2. Особливості утворення композитів-фразем з першим дієслівним компонентом для позначення терміналів фреймової 140
моделі.........................................................................................................
Висновки до другого розділу................................................................ 149
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ....................................................................... 153
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................... 160
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ СЛОВНИКОВИХ МАТЕРІАЛІВ 183
ДОДАТКИ.............................................................................................. 184

ВСТУП
Реферована дисертація присвячена аналізу процесів словотворення, визначенню механізмів словоскладання та парасинтезу в сучасній англійській мові на прикладі композитів з першим дієслівним компонентом. Серед інших розділів германістики словоскладання вирізняється значною кількістю досліджень продуктивних процесів утворення нових слів, зокрема в англійській мові [72; 76; 77; 129-131; 257-259 та ін.]. Розвиток словоскладання простежується в напрямі збільшення діапазону реалізації його можливостей за рахунок розширення рамок нормативності та стандартності. Зростає роль комплексних способів породження інновацій, що свідчить про ускладнення когнітивних та ономасіологічних процесів [65, 1]. В останні десятиріччя нові завдання та проблеми, а також шляхи їх вирішення привнесла в мовознавство когнітивна наука [57; 155; 156; 222; 225 та ін.], під впливом якої також особливо інтенсивно проходить становлення нової парадигми знань у розвитку композитології [20; 75; 107; 108; 153 та ін.].
Хоча композити з першим дієслівним компонентом в англійській мові вже були об’єктом дослідження мовознавців [120; 130; 131; 141; 144; 146; 147; 164; 279 та ін.], проте системного аналізу цих одиниць не проводилось (окрім ґрунтовної праці У.Урстрема (1918 p.), присвяченій семасіологічному вивченню одиниць типу pickpocket, wrap-rascal та ін. в англійській мові) [280].
Отже, актуальність теми дисертації визначається загальною спрямованістю сучасних досліджень української германістики з теоретичної та практичної лексикології та лексикографії на виявлення основних мовних та немовних чинників розвитку та функціонування лексичного складу англійської мови.
Актуальність теми зумовлена також необхідністю комплексного вивчення лінгвокогнітивних та семантичних особливостей одного із лексичних пластів (англійських композитів з першим дієслівним компонентом), яке сприятиме розкриттю особливостей процесу семантизації складних слів, виявленню номінативно-дериваційних механізмів утворення композитів шляхом
б
семантико-когнітивного аналізу, що є актуальним для розвитку сучасної теорії функціонально-орієнтованої композитології та дериватології.
Дисертаційне дослідження виконано в межах наукової проблематики, затвердженої радою Київського державного лінгвістичного університету (протокол № 5 від 27 січня 1997 року): Типологія та функціонування мовних одиниць фонетичної, граматичної та лексичної систем сучасних германських та романських мов: когнітивний, комунікативний та прагматичний аспекти”.
Метою дисертаційного дослідження є встановлення особливостей композитів з першим дієслівним компонентом у сучасній англійській мові шляхом визначення їх формальних, семантико-когнітивних та функціональних властивостей.
Для успішного досягнення мети, поставленої нами у дисертаційному дослідженні, необхідно розв’язати такі завдання:
•виділити композити з першим дієслівним компонентом із системи віддієслівних номінативів в англійській мові;
•встановити дІагностивні ознаки складних слів з першим дієслівним компонентом, з’ясувавши спосіб і шляхи їх утворення;
•проаналізувати характер семантичного наповнення композитів з першим дієслівним компонентом і на цьому ґрунті встановити особливості динаміки розвитку їх семантичної структури;
•виявити продуктивні типи композитів з першим дієслівним компонентом;
•встановити, на якому ступені деривації виникають складні та складнопохідні композити з першим дієслівним компонентом в англійській мові;
•з’ясувати аспекти внутрішньої валентності складних лексем з першим дієслівним компонентом і встановити особливості семантичного навантаження та потенційної здатності першого компонента структури, побудувавши та проаналізувавши словотвірні ряди (СР) з першим повторюваним дієслівним компонентом;

•виявити тенденції формування віддієслівних композитів на основі фразеологічних сполучень.
Об’єктом дослідження виступають композити з першим дієслівним компонентом (КПДК), які трактуються нами як лексичні одиниці, що складаються з дієслівної основи та залежного від неї члена, а предметом - когнітивні, структурні та семантичні особливості формування значення таких одиниць в англійській мові.
Матеріалом дослідження слугують дані різноманітних авторитетних лексикографічних джерел, із яких композити з першим дієслівним компонентом (1323 одиниці) були відібрані методом суцільної вибірки. Для детального аналізу структури й семантики композитів з першим дієслівним компонентом були використані такі словники: The Concise Oxford Dictionary of Current English (CODCE), Collins Cobuild English Dictionary (CCED), Longman Dictionary of Contemporary English (LDCE), The Shorter English Dictionary on Historical Principles (SEDHP), R.Chapman (American Slang) (DAS), V.K. Muller (English-Russian Dictionary) (ERD), Webster’s New International Dictionary of the English Language (WNID), Webster’s School Dictionary (WSD), З.С.Трофимова (Словарь новых слов и значений в английском языке) (DNWM).
Дослідження вимагало комплексного застосування таких методів: •аналітико-описового методу для з’ясування структурного й
семантичного аспектів композитів з першим дієслівним компонентом;
•трансформаційного аналізу для встановлення можливих трансформів- етимонів віддієслівних композитів;
•аналізу за безпосередніми складниками для з’ясування словотвірної та дериваційної моделі складного слова з першим дієслівним компонентом;
•компонентного аналізу для встановлення семантичного об’єму досліджуваних одиниць;
•внутрішньовалентного аналізу для визначення комбінаторного потенціалу першого дієслівного ітеративного компонента досліджуваних композитів, а також при побудові СР;
• фреймового аналізу з метою виявлення когнітивних механізмів формування семантики англійських композитів з першим дієслівним компонентом.
Окрім того, було застосовано принципи роботи генератора класів слів аплікативної породжувальної моделі для аналізу словотвірної структури складних та складнопохідних одиниць з першим дієслівним компонентом.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше детально розглянуто питання особливостей формування структури та семантики композитних лексем з першим дієслівним компонентом крізь призму лінгвокогнітивного, структурного та семантичного аналізу, що сприятиме поглибленню рівня розробки концепції функціонально-орієнтованої композитології та дериватології. У дисертаційній праці вперше з’ясовано питання внутрішньої валентності композитів з першим дієслівним компонентом, полівалентності першого ітеративного дієслівного компонента складних слів; встановлено, на яких тактах роботи генератора класів слів аплікативної породжувальної моделі утворюються досліджувані одиниці; розкрито механізми семантизації компонентів у композитах з першим дієслівним компонентом.
Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає у тому, що воно є внеском у подальший розвиток композитології, функціональної лексикології та семасіології сучасної англійської мови, оскільки дозволяє: а) глибше розкрити особливості номінативно-дериваційних процесів у системі словоскладання; б) з’ясувати не лише закономірності функціонування типових композитів з першим дієслівним компонентом, але й новизну оказіональних утворень з першим дієслівним компонентом (композитоїдів); в) проаналізувати особливості процесу семантизації композитів з першим дієслівним компонентом як мікросистеми, яка є складовою частиною системи віддієслівних композитів; г) виявити комбінаторний потенціал компонентів у процесі формування композитів.
Практична цінність дослідження зумовлюється можливістю використання його результатів при розробці теоретичних курсів з лексикології (розділи Словотвір”, Словоскладання”, Розвиток лексичної системи”, Лексикографія”), стилістики англійської мови (розділ Стилістична диференціація сучасної англійської мови”), у курсі теорії та практики перекладу (розділ Переклад складних слів”), у практиці вивчення англійської мови, а також при укладанні спеціалізованих словників і довідників.
Апробація робота. Основні положення дисертаційного дослідження відображено в тезах доповідей на п’ятій міжнародній конференції Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур” (Дніпропетровськ, 1998); міжнародній конференції Вдосконалення навчального процесу у вищій школі” (Тернопіль, 1999); другій західно- регіональній науково-методичній конференції викладачів іноземних мов вищих навчальних закладів Лінгво-дидактичний плюралізм навчального процесу з іноземних мов у вищих навчальних закладах” (Тернопіль, 1999); міжнародній конференції Іноземна філологія на межі тисячоліть” (Харків, 2000).
Публікації. Основні положення та результати дослідження відображено у чотирьох статтях, опублікованих у фахових виданнях, та в тезах на чотирьох конференціях.
На захист виносяться наступні основні положення.
1. Композити з першим дієслівним компонентом трактуються нами як поліфункціональні узуальні або оказіональні лексичні одиниці, які складаються з дієслівної основи та залежного від неї члена. Семантичний синтез є фактором, який дає поштовх до перетворення синтаксичних одиниць, унаслідок чого втрачаються їхні ознаки і складне слово набуває статусу одиниці лексичної системи мови.
2. Перший компонент структури КПДК в англійській мові, на основі якого формуються складні слова, може бути представлений:
- дієсловом в імперативі;
- особовою формовою дієслова;
- інфінітивом відповідного дієслова;
- віддієслівним іменником або прикметником.
Можливість дієслова стати основою для формування композитів з першим дієслівним компонентом закладена у його потенційній здатності до комбінаторики, а його семантична ємність доводить високу внутрішню валентність такого типу одиниць.
3. У сучасній англійській мові складні іменники з першим дієслівним компонентом утворюються на І такті деривації (роботи генератора слів), тобто є словами першого ступеня похідності; дієслова-композити, складнопохідні іменники та прикметники (слова другого ступеня похідності) - на II такті; складні дієслова з релятором іменника чи прикметника (слова третього ступеня похідності) - на ПІ такті роботи генератора слів. Кількість реляторів класів слів вказує на ступінь похідності слів цього лексичного пласта.
4. Назви предметів і реалій оточуючого світу, виражених композитами з першим дієслівним компонентом, представлені у вигляді фреймів, слоти яких виражають основні ознаки у таких групах лексики: назви тварин, рослин, найменування явищ неживої природи, та відтворюють різні види діяльності людини: професійну, злочинну, цілительську, побутову тощо.
5. Семантико-когнітивний аналіз композитів з першим дієслівним компонентом в англійській мові дозволив отримати інформацію про людину та її пізнавальну діяльність, що зафіксовано у відповідних когнітивно- ономасіологічних моделях.
У результаті проведеного когнітивно-ономасіологічного аналізу композитів з першим дієслівним компонентом нами встановлені зона базиса (базиси повнозначних складних слів, які включають такі лексичні класи: людина (заняття людей, прізвиська людей, риси характеру, зовнішність); назви рослин (рослина, частини рослин, овочі, фрукти (вплив рослин, зовнішні ознаки, звичаї та обряди, які пов’язані з назвами рослин)); тварини (птахи, риби, комахи, домашні тварини); явища неживої природи (деталі одягу, їжа напої, стихійні випадки, знаряддя праці, ігри, танці) та однакова зона (ознаки, що виражають відношення належності до предмета, пов’язані з особою чи істотою; ознаки зовнішнього вигляду (форма, розмір, колір, особливості будови, час функціонування); ознаки з позначенням місця та розповсюдження; оцінні ознаки (загальнооцінні та частково оцінні); емоційно-експресивні ознаки (особа, яка дає оцінку, об’єкт оцінки, власне оцінка отримувача інформації); ознаки попередження (про негативне й небезпечне).
6. Між композитами з першим дієслівним компонентом, що виникли на основі фразеологізмів, і власне фразеологічними виразами існує тісний зв’язок та кореляція. Фразеологізми та лексеми, взаємодіючи, породжують нові мовні одиниці зі статусом відфраземи, які є одним із терміналів фреймової моделі композитів з першим дєслівним компонентом.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, списку словникових матеріалів, додатків у вигляді індексованого списку використаних композитів з першим дієслівним компонентом (Додаток А) та зведеної таблиці результатів аналізу композитів з першим дієслівним компонентом (Додаток В). Основний текст дисертації становить 159 сторінок, а загальний обсяг дисертації з додатками - 246 сторінок.
У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, мета та зміст поставлених у дослідженні завдань, визначаються його об’єкт, предмет та методи дослідження, розкривається новизна, теоретичне значення, а також практична цінність результатів дослідження, формулюються основні положення, що виносяться на захист.
У першому розділі, Теоретичні основи композитології сучасної англійської мови”, подано теоретичне підґрунтя, яке є основою для ідентифікації композитів з першим дієслівним компонентом у сучасній англійській мові з визначенням їхнього статусу. Розглядаються дінгвокогнітивні особливості актів словоскладання у сучасній англійській мові, визначається складне слово як об’єкт міждисциплінарного вивчення.
У другому розділі, Особливості процесу семантизації композитів з першим дієслівним компонентом у сучасній англійській мові”, визначаються способи та шляхи формування семантики такого типу складних слів. Проаналізовано динаміку розвитку семантичної структури та характер семантичного наповнення віддієслівних складних лексем та фразеоматичних одиниць. Зроблено акцент на питанні внутрішньої валентності складних лексем з першим дієслівним компонентом, про

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Дисертаційне дослідження виконане в межах концепції функціонально- орієнтованої композитології, що передбачає комплексне дослідження складних слів, у тому числі складних номінативів з першим дієслівним компонентом, крізь призму лінгвокогнітивного, структурного та семантичного аналізу з використанням потенціалу таких одиниць у живому повсякденному
розмовному мовленні. Словоскладання як особливий спосіб номінації, який орієнтований на передачу знань про світ, володіє настільки широким діапазоном реалізації цих методів, що в останні роки спостерігається його особливо бурхливий розвиток за рахунок розширення нормативно-стандартних рамок та особливої свободи у можливих способах породження інновацій, що свідчить про ускладнення когнітивних та ономасіологічних процесів,
демократизацію тих знань та умов, які мають у розпорядженні творці цього
процесу. Стрижнем розвитку правил словотворення та словоскладаня є образи об’єктів і схеми роботи з цими об’єктами, що формуються при усвідомленні людиною світу.
З історії мовознавства відома значна кількість теорій, які свого часу намагалися пояснити чи описати процеси словоскладання, а також сам об’єкт вивчення - складне слово, оскільки воно займає особливе місце в ієрархії лінгвістичних одиниць.
Ми розглянули методику дослідження складних слів у двох її основних варіантах: конкретно-науковому (вивчення об’єкта з використанням
теоретичних та експериментальних засобів лише однієї конкретно взятої науки лексикології та її галузі — композитології) та міждисциплінарному (вивчення об’єкта на межі наукових дисциплін з використанням концепцій, принципів та передумов суміжних галузей знання).
З розвитком наукового знання відбувається не тільки збільшення суми знань, що накопичуються окремими науками, але також приріст системи та реорганізація структури взаємодії пізнавальних засобів. У наших дослідженнях ми базуємося, з одного боку, на традиційних підходах до словоскладання, а з іншого - на новітніх підходах, тобто вдосконаленні елементів здобутих знань щодо об’єкта дослідження. Хоча, на нашу думку, ніякий новий підхід не може цілком вирішити проблемні питання, він все-таки спроможний привнести новий ракурс у з’ясування проблеми, що й було зроблено новою парадигмою знань- когнітивною лінгвістикою, яка торкається принципів сприйняття та осмислення людиною оточуючої дійсності через мову. Приваблює в цьому аспекті сучасної лінгвістики й те, що вона намагається знайти пояснення найважливіших феноменів, пов’язаних з пізнавальною діяльністю людини та постійною участю у цьому процесі мови.
Складне слово, елемент структури мови, співставляється структурі світу як фрагмент цілісного світосприйняття, у якому різні уявлення пов’язані в одну образну картину певного мікромоменту пізнання світу, та є об’єктом конкретно-наукового так міждисциплінарного дослідження, оскільки для його вивчення використовуються концепції, принципи та досягнення різних галузей знань.
Композити з першим дієслівним компонентом складають досить численну групу складних слів у словниковому складі сучасної англійської мови, вивчення яких практично не велось. За даними авторитетних лексикографічних джерел нами зафіксовано 1323 композити з першим дієслівним компонентом, в основі формування яких лежить 247 дієслівних основ. Композити з першим дієслівним компонентом представлені й поєднують у своєму складі різноманітні моделі-зразки, що формуються довкола першого дієслівного компонента структури, який і є базисом усіх моделей віддієслівних композитів сучасної англійської мови.
Композити з першим дієслівним компонентом трактуються нами як лексичні одиниці, що складаються з дієслівної основи та залежного від неї члена.
Процес словотворення композитів з першим дієслівним компонентом полягає у перетворенні синтаксичних комплексів у складне слово, тобто у складні іменники, прикметники та прислівники. Семантичний синтез - одна з необхідних умов утворення складної лексеми, в тому числі композита з першим дієслівним компонентом. Цей фактор дає поштовх до перетворення синтаксичних одиниць, внаслідок чого втрачаються їхні якості і складне слово набуває статусу одиниці лексичної системи мови.
Назви предметів і реалій оточуючого світу, виражених композитами з першим дієслівним компонентом, представлені у вигляді фреймів, слоти яких виражають основні ознаки у таких групах лексики: назви тварин, рослин, найменування явищ неживої природи, та відтворюють різні види діяльності людини: професійну, злочинну, цілительську, побутову тощо.
Семантико-когнітивний аналіз композитів з першим дієслівним компонентом в англійській мові дозволив отримати інформацію про людину та її діяльність з пізнання природи, що зафіксовано у відповідних когнітивно- ономасіологічних моделях.
У результаті когнітивно-ономасіологічного аналізу композитів з першим дієслівним компонентом нами встановлені зона базиса (базиси повнозначних складних слів, які включають такі лексичні класи: людина (заняття людей, прізвиська людей, риси характеру, зовнішність); назви рослин (рослина, частини рослин, овочі, фрукти (вплив рослин, зовнішні ознаки, звичаї та обряди, які пов’язані з назвами рослин)); тварини (птахи, риби, комахи, домашні тварини); явища неживої природи (деталі одягу, їжа напої, стихійні випадки, знаряддя праці, ігри, танці) та ознакова зона (ознаки, що виражають відношення належності до предмета, пов’язані з особою чи істотою; ознаки зовнішнього вигляду (форма, розмір, колір, особливості будови, час функціонування); ознаки з позначенням місця та поширення; оцінні ознаки (загальнооцінні та частково оцінні); емоційно-експресивні ознаки (особа, яка дає оцінку, об’єкт оцінки, власне оцінка отримувача інформації); ознаки попередження (про негативне й небезпечне).
Семантика КПДК може бути представлена по-різному:
1) діяч виконує дію, виражену першим компонентом, й направлену на об’єкт, який виражений другим компонентом;
2) складне слово означає об’єкт, виражений другим компонентом структури, та його призначення, застосування, виражене першим компонентом структури;
3) об’єкт, позначений значенням ономасіологічного базису, визначається ономасіологічною ознакою, вираженою першим компонентом.
Для запобігання різнобічності у трактуванні першого компонента структури КПДК будемо вважати його дієслівною основою, яка відповідає у трансформах інфінітиву дієслова, особовій формі дієслова, субстантивованому інфінітиву відповідного дієслова, має невиражену морфемну інтерпретацію, тобто може бути як дієсловом, так і віддієслівним іменником чи прикметником.
Нами ідентифіковано 7 структурно-генетичних продуктивних моделей складних віддієслівних номінативів, а саме: У+>ї, У+У, У+ (х)+У, У+Ргер, У+Б, У+А, У+Ргоп+поІ.
З точки зору частиномовної приналежності КПДК можуть бути: іменниками 1180 (88,13 %); прикметниками 111 (8,29 %); дієсловами 19 (1,42 %) прислівниками 7 (0,52 %).
Атрибутивні утворення становлять 22 одиниці, тобто 1,64% всього дослідженого арсеналу КПДК (1339 одиниць). Різниця у кількості досліджуваних одиниць спричинена тим фактором, що досліджувані 1323 композита можуть бути одночасно прикметником, іменником чи дієсловом. Це доводить, що словоскладання в англійській мові має настільки широкий спектр структурно-генетичних типів, що воно, з одного боку, співвідноситься зі складним словом, а з іншого — з багатокомпонентною синтаксичною конструкцією.
Процес інтеграції першої дієслівної основи з іншими структурними компонентами може відбуватися у комбінації з такими способами словотворення як суфіксація та префіксація, а утворені внаслідок цього складноафіксальні композити з першим дієслівним компонентом - це складнопохідні або парасинтетичні одиниці, у яких афікси додаються до складної основи. Власне складні слова (СС) відрізняються від складнопохідних (СПС) за тими ознаками, що СС мають у своєму складі не менше двох повноцінних компонентів-корелятів, а також факультативний дериваційний афікс, тоді як СПС мають у своєму складі лише один повноцінний компонент та обов’язковий дериваційний суфікс.
Результати аналізу КПДК та їх деривативний потенціал, тобто потенційна здатність до продовження словотвірного ряду з використанням основ АПМ (аплікативної породжувальної моделі), доводять, що в сучасній англійській мові власне складні іменники утворюються на І такті роботи генератора слів, тобто є словами першого ступеня похідності; дієслова-композити, складнопохідні іменники та прикметники (слова другого ступеня похідності) - на II такті; складні дієслова з релятором іменника чи прикметника (слова третього ступеня похідності) — на III такті роботи генератора слів.
В ономастичному просторі мови члени категорії композитів з першим дієслівним компонентом — 1323 одиниці (100%), утворюють три основні зони: Людина” — 547 одиниць (41,35%) з її 3 розділами та 9 підрозділами, Середовище ” - 197 одиниць (14,89%) з її 2 розділами та 7 підрозділами, Професійно-побутова сфера” — 579 одиниць (43,76%) з її 3 розділами та 22 підрозділами.
Результати дослідження, а також методика підбору експериментального матеріалу спонукали до його послідовного групування за схемою класифікації у лексико-семантичні групи дієслів, які стали основою для створення всього досліджуваного корпусу складних одиниць, та належать до 15 ЛСГ за своїм основним значенням, а саме: дієслова екзистенційного стану; дієслова, що позначають фазовість дії; дієслова руху; дієслова комунікативної діяльності; дієслова інтелектуальної діяльності; дієслова виробничої діяльності; дієслова, які означають волевиявлення; дієслова на позначення емоційного стану; фізіологічних процесів; фізичних процесів; локативності; посесивності;
насилля; кваліфікативно-квантитативної характеристики; дієслова, які позначають відпочинок.
Семантична структура складного слова безпосередньо пов’язана з проблемою їх мотивованості. Виходячи з об’єму мотивованості внутрішньої форми складного слова з першим дієслівним компонентом, можна виділити такі її види: повна або цілковита мотивованість внутрішньої форми складного слова, що передбачає буквальне значення компонентів СС; часткова мотивованість, яка викликає лексикалізацію компонентів СС; відсутність мотивованості спонукає до того, що ні одна основа, що складає внутрішню форму композита, не набуває значення цілого композитного комплексу, а також не допускає жодних трансформів на рівні синтаксису.
Теорія внутрішньої валентності має на меті звернення до системи внутрішніх зв’язків компонентів, що конструюють СС, до визначення ступеня синтезу частин композита для з’ясування критеріїв кількісної та якісної характеристики сполучуваних можливостей перших ітеративних дієслівних компонентів у процесі створення композитної парадигми. Укладаючи у межі складних номінативів з першим дієслівним компонентом поняття внутрішньої валентності, трактуємо його як лексико-семантичні закономірності взаємозчеплення компонентів, обмежених рамками СС та СПС.
Композити з першим дієслівним компонентом характеризуються високим ступенем внутрішньовалентного потенціалу першого компонента структури. Здатність дієслів утворювати кілька віддієслівних композитів залежить не тільки від його потенційної здатності до комбінаторики з вихідними одиницями, а й від семантичного об’єму самого дієслова. Необхідною умовою для полісеманта формувати більше одного композита є висока частотність вживання, довге існування в системі мови та розгалужена система ЛСВ. Це ілюструє додаток В до дисертації, у якому подано аналіз КПДК, а також - кількісні характеристики та діапазон внутрішньо-валентного потенціалу вибраних дієслів. Довжина ж лексико-семантичних рядів з першим дієслівним ітеративним компонентом доводить, наскільки можливим є семантичне узгодження компонентів складного слова з першим дієслівним компонентом, тобто його потенційна здатність до утворення нових композитів, власне його внутрішня валентність.
Відфраземи з першим дієслівним компонентом виникли на основі стійких фразеологічних утворень внаслідок процесу фразеологічної деривації, такого процесу словотворення, коли спершу відбувається інтеграція окремих слів (1 змістовий шар) у фразеологічне сполучення слів (2 змістовий шар), а потім у цілісну фразеоматичну складну одиницю номінації (3 змістовий шар). КПДК, що утворилися на основі фразеологічних одиниць, є результатом взаємодії лексем та фразеологічних одиниць, між якими існує, на нашу думку, безпосередній зв’язок та кореляція, а взаємодіючи, вони породжують нові мовні одиниці зі статусом відфраземи. Композити-фраземи - цікава ділянка словникового складу англійської мови, вивчення якої практично не здійснювалося, а словотворення на основі фразеологізмів - загалом не висвітлена тема у лінгвістичному доробку як зарубіжних, так і вітчизняних мовознавців. І безперечним є той факт, що ця серйозна та надзвичайно цікава тематика чекає на своє глибоке аналітичне вивчення та дослідження. До основних особливостей композитів відносяться економність вираження й високий ступінь інформативності.
Вживання складних віддієслівних лексем, які володіють ємним змістовним та експресивно-прагматичним потенціалом, відображає спроби членів мовного соціуму до повнішого, глибшого пізнання оточуючого світу, до пошуку засобів адекватного опису та найменування предметів та реалій дійсності. Дисертаційне дослідження показало, що для реконструкції певних фрагментів мовної та концептуальної картини світу, необхідне проведення комплексного аналізу композитів з першим дієслівним компонентом: словотвірного, семантичного та когнітивно-ономасіологічного, які дозволили встановити відповідні етапи формування структур діяльності людини.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Акуленко В.В. О выражении количественности в семантике языка І І Категория количества в современных европейских языках. - K.: Наукова думка, 1990.-С. 7-55.
2. Александрова H.A. К вопросу о сложных существительных в английском языке // Научные труды Ленинградского гос. ин-та усовершенствования врачей им. С.М. Кирова. - Л.: Ленинградский гос. ин-т усовершенствования врачей им. С.М.Кирова, 1970. - С. 4-10.
3. Антонченко Т.М. Основні тенденції аксіологічних змін у семантичній структурі американізмів: Дис...канд. філол. наук: 10.02.04. - K., 2000. - 229 с.
4. Апресян Ю.Д. Избранные труды. - Т. 1: Лексическая семантика:
Синонимические средства языка. - М.: Восточная л-ра, 1995. - 472 с.
5. Аракин В.Д. Типология языков и проблемы методического
прогнозирования. - М.: Высшая школа, 1989. - 158 с.
6. Арбекова Т.И. Лексикология английского языка. - М.: Высшая школа, 1977.-240 с.
7. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. - М.: Изд-во л-ры на иностр. яз., 1959. - 351 с.
8. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. - М.: Высшая школа, 1986. — 295 с.
9. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. - Л.:
Просвещение, 1981. - 295 с.
10. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. Стилистика декодирования. - Л.: Просвещение, 1990. - 303 с.
11. Арнольд И.В. Основы научных исследований в лингвистике. — М.: Высшая школа, 1991. — 139 с.
12. Арутюнова Н.Д. Логический анализ языка. Модели действия. - М.: Наука,
1992. -166 с.
13. Арутюнова Н.Д. Номинация и текст // Языковая номинация. Виды наименований. - М.: Наука, 1977. — С. 304—357.
14. Архипов И.К. Семантика производного слова английского языка. - М.: Просвещение, 1984. — 128 с.
15. Архипов И.К. О соотношении фактов семантики производных слов // Словообразование и его место в курсе обучения иностранному языку. - Владивосток: Изд-во Дальневосточного ун-та, 1985. — С. 38-45.
16. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. - М.: Советская энциклопедия, 1966. - 607 с.
17. Ахманова О.С., Краснова И.Е. О методологии языкознания // Вопросы языкознания. - 1974. - № 6. - С. 31-74.
18. Ахманова О.С., Краснова И.Е. Теория словообразования и задачи обучения иностранным языкам // Науч. докл. высш. шк.: Филол. науки. — 1974. - № 5. - С.40—46.
19. Баранов А.Н., Добровольский Д.О. Постулаты когнитивной семантики // Изд-во РАН. Серия л-ры и языка. - 1997. — № 1. - С. 11—21.
20. Башкуева М.Н. Структурно-семантические особенности группы существительных в современном английском тексте: Автореф. дис...канд. филол. наук: 10.02.04. / Московский гос. ун-т - М., 2000. — 27 с.
21. Белецкий А.А. Лексикология и теория языкознания (ономастика). - К.: Изд-во КГУ, 1972. - 209 с.
22. Беляева Т.М. О так называемых сложных глаголах в английском языке // Вопросы структуры английского языка в синхронии и диахронии. - Л.: Изд-во Ленинградского гос. ун-та, 1967. - Вып. 1. - С. 16-26.
23. Беляева Т.М. Словообразовательная потенция, валентность и активность глагольных основ в английском языке: Автореф. дис...докт. филол. наук:
10.02.4. / Ленинградский гос. ун-т. - Л., 1974. - 35 с.
24. Беляева Т.М. Словообразовательная валентность глагольных основ в английском языке. - М.: Высшая школа, 1979. - 184 с.
25. Беляева Т.М., Хомяков В.А. Нестандартная лексика английского языка. - JL: Изд-во Ленинградского гос. ун-та, 1985. - 136 с.
26. Беляевская Е.Г. Когнитивные основания изучения семантики слова // Структуры представления знания в языке. - М.: Изд-во Московского гос. ун­та. - 1994. — Сер. 9. Филология. — С. 87-110.
27. Беляевская Е.Г. Семантика слова. - М.: Высшая школа, 1987. - 128 с.
28. Бенвенист Э. Общая лингвистика. - М.: Прогресс, 1974. - 447 с.
29. Блумфилд Л. Язык. - М.: Прогресс, 1968. - 608 с.
30. Болдырев H.H. Когнитивная семантика: курс лекций по английской филологии. - Тамбов: Изд-во Тамбовского ун-та, 2000. — 123 с.
31. Бортничук Е.Н., Василенко И.В., Пастушенко Л.П. Словообразование в современном английском языке. — К.: Вища школа, 1988. — 264 с.
32. Бочарова А.К. К вопросу о сложных словах с глагольным компонентом во французском языке // Уч. зап. Ташкентского пед. ин-та. — Ташкент: Ташкентский гос. пед. ин-т., 1957. — Вып. 2. - С. 281-300.
33. Бочарова А.К. Сложные слова с глагольным компонентом в терминологии французского языка // Вопросы грамматического строя германских и романских языков / Научные труды Кубанского ун-та. - Краснодар: Изд-во Кубанского гос. ун-та. — 1973. — Вып. 175. — С. 176—184.
34. Брагина A.A. Значение и оттенки значения в термине // Терминология и культура речи. — М.: Наука, 1981. — С. 38—46.
35. Будагов P.A. Определяет ли принцип экономии развитие и функциониро­вание языка // Вопросы языкознания. — 1971. - № 1. - С. 17-36.
36. Будагов Р.А. Человек и его язык. - М.: Изд-во Московского гос. ун-та,
1974. -262 с.
37. Варламова В.Н. Особенности формирования семантики сложного существительного в современном английском языке: Автореф. дис...канд. филол. наук: 10.02.04. / Ленинградский гос.пед. ин-т им. А.И.Герцена. - Л., 1987.- 16 с.
38. Василевская Е.А. Словосложение в русском языке. - М.: Учпедгиз, 1962. - 132 с.
39. Васильев Л.М. Теория семантических полей (обзор) // Вопр. языкознания. - 1971. -№ 5. - С. 105-112.
40. Вашунин B.C. Функционирование глагольных основ в именном словосложении современного немецкого языка: Автореф. дис...канд. филол. наук: 10.663. / МГПИИЯ им. М.Тореза. — М., 1964. - 23 с.
41. Вашунин B.C. Структура определительных сложных существительных в современном немецком языке. — Куйбышев: Гос. пед. ин-т им. В.В.Куйбышева,
1982. -90 с.
42. Ващенко B.C. Слово та його значення. - Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського держ. ун-ту, 1976. - 40 с.
43. Виноградов В.В. Исследования по русской грамматике: Избранные труды. - М.: Наука, 1975. — 559 с.
44. Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. - К.: Вища школа, 1988. - 107 с.
45. Витгенштейн JL Философские работы: Феноменология, герменевтика, философия языка. - М.: Гнозис, 1994. - Т. 1. — 520 с.
46. Волошин Ю.К. Морфологический состав американских коллоквиализмов // Морфемика и словообразование. - JL: Изд-во Ленинградского гос. ун-та. -
1983. -С. 140-144.
47. Гак В.Г. Семантическая структура слова как компонент семантической структуры высказывания // Семантическая структура слова: Психологические исследования. - М.: Наука, 1971. - С. 78-96.
48. Гак В.Г. Сопоставительная лексикология. - М.: Наука, 1977. - 244 с.
49. Гак В.Г. О современной французской неологии // Новые слова и словари новых слов. - Л.: Наука, 1978. - С. 37-52.
50. Гийом Г. Принципы теоретической лингвистики: Пер. с французского. - М.: Прогресс, 1992. -224 с.
51. Гинзбург Е.Л. Синтаксическая типология сложных слов / Внутренний” синтаксис сложений // Проблемы структурной лингвистики. - М.: Наука. -
1968. -С. 203-239.
52. Гнаповская Л.В. Лингвокогнитивные и лингвокультурологические характеристики английских антропонимов германского происхождения. - Дис... канд. филол. наук: 10.02.04. - К., 1999.-206 с.
53. Говердовский В.И. История понятия коннотации // Филол. науки. - 1979. - № 2. - С. 83-86.
54. Гонта И.А. Структурные и семантические особенности композит-метафор в американском сленге: Дис... канд. филол. наук / 10.02.04 - К., 2000. - 194 с.
55. Гонтар Т.Ф. До проблеми валентності мовних одиниць // Мовознавство,
1995. -№2-3.-С. 17-21.
56. Дейк Т.А. Язык. Познание. Коммуникация: Пер. с англ. / Сост.
B. В.Петрова. - М.: Прогресс, 1989. - 312 с.
57. Демьянков В.З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретирующего подхода // Вопросы языкознания. - 1994. - № 4. -
C. 17-31.
58. Дрокина А.Б. Семантико-номинативные и словообразовательные свойства композитов с суффиксом -ег: Автореф. дис...канд. филол. наук: 10.02.04. / Пятигорский гос. ун-т. - Пятигорск, 1990. - 16 с.
59. Дюжикова Е.А. Метафора в словосложении. - Владивосток: Изд-во Дальневосточного ун-та, 1990. - 156 с.
60. Елисеева Н.В. Когнитивные аспекты семантики и функционирования английских глаголов речевой коммуникации: Автореф. дис...канд. филол. наук:
10.02.4. / Московский гос. лингв, ун-т. - М., 1996. - 25 с.
61. Жаботинская С.А. Когнитивные и номинативные аспекты класса числительных. - М.: ИЯ РАН, 1992. - 216 с.
62. Жаботинская С.А. К вопросу о принципах построения концептуальной модели языковой номинации // Имя: слово, словосочетание, предложение, текст (именование на различных уровнях языка). - К,: Ин-т системных исследований образования. - 1993. - С. 48-56.
63. Жлуктенко Ю.А. Неологизмы-телескопные слова // Английские неологизмы.— К.: Паукова думка, 1983.-С. 101-113.
64. Заботкина В.И. Новая лексика современного английского языка. -М.: Высшая школа, 1989. - 126 с.
65. Задний Ю.А. Розвиток словникового складу англійської мови в 80ті-90ті роки XX століття: Автореф. дис...докт. філол. наук: 10.02.04. і Київський держ. ун-т ім. Т.Шевченка. - K., 1999. - 32 с.
66. Звегинцев В.А. Мысли о лингвистике. - М.: Изд-во Московского гос. ун­та, 1996. -336 с.
67. Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія. - Львів: Вища школа, 1983. - 175 с.
68. Зятковская Р.Г. Формальная и функциональная структура слова. - Калинин: Калининский гос. ун-т, 1983. - 76 с.
69. Иванова И.П., Бурлакова В.В., Почепцов Г.Г. Теоретическая грамматика современного английского языка. - М.: Высшая школа, 1981. - 285 с.
70. Іванюк Н. Дієслова рівності/подібності в семасеологічному аспекті // Науковий вісник ВДУ: Філологічні науки (романо-германська філологія). - Луцьк. - 1999. - № 3. - С. 36-39.
71. Іноземномовний текст за фахом: Лінгводидактичні аспекти. - Львів: Вид- во Світ ЛДУ, 1998. - 293 с.
72. Каращук П.М. Словообразование современного английского языка. - М.: Высшая школа, 1977, - 303 с.
73. Кацнельсон С.Д. Содержание слова, значение и обозначение. - М.-Л.: Наука, 1963. - 110 с.
74. Кацнельсон С.Д. К понятию типов валентности // Вопросы языкознания. -
1987. -№ 3. - С. 20-31.
75. Квартыч Н.В. Сложные слова в коммуникативно-когнитивном освещении в английском языке // Языковая категоризация (Части речи, словообразование, теория номинации). - М.: Ин-т языкознания РАН, Тамбовский гос. ун-т. -
1997. -С. 34—35.
76. Квеселевич Д.И. Интеграция словосочетания в современном английском языке. - К.: Вища школа, 1983. - 84 с.
77. Квеселевич Д.И. Интеграция словосочетания в современном английском языке: Дис...докт. филол. наук: 10.02.04. - Житомир, 1985. -328 с.
78. Керт Г.М. К вопросу о взаимоотношении языка и мышления // Язык и мышление. - М., 1967. — С. 30-38.
79. Кириллов В.И. Логика познания сущности. - М.: Высшая школа, 1980. - 175 с.
80. Кисельова О.В. Онімні та відонімні оказіоналізми в англійській мові: Автореф. дис...канд. філол. наук: 10.02.04. / Одеський нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. - Одеса, 2000. - 20 с.
81. Киселева Р.А. Структурные особенности авторских неологизмов и их стилистические функции: Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.04. / Ленинградский гос. ун-т. - Л., 1970. - 23 с.
82. Кияк Т.Р. Мотивированность лексических единиц (количественные и качественные характеристики). - Львів: Вища школа, 1988. - 160 с.
83. Клименко И.М. Поликомпонентные лексические единицы в американском варианте английского языка (структурно-семантические и функциональные аспекты): Дис... канд. филол. наук: 10.02.04. — К., 1993. - 186 с.
84. Клименюк О. Уніфікація, діалектика та полілектика у науковому пізнанні// Наукові записки Тернопільського держ. пед. ун-ту. Серія. Філософія, економіка, соціологія. - Тернопіль: ТДГТУ. - 1999. - № 2. - С. 52-63.
85. Клименюк О. Пізнання і парадокс екзистенціальної комунікації // Наукові записк