АНГЛІЙСЬКІ НЕОЛОГІЗМИ КІНЦЯ ХХ СТОЛІТТЯ ЯК СКЛАДОВА МОВНОЇ КАРТИНИ СВІТУ

Краткое описание

УЖГОРОДСЬКИЙ національний УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Андрусяк Ірина Василівна
УДК 811.111’373.43

АНГЛІЙСЬКі НЕОЛОГІЗМи КІНЦЯ ХХ СТОЛІТТЯ
як складова мовної картини світу

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Полюжин Михайло Михайлович,
доктор філологічних наук,
професор

Ужгород 2002

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.........................................................4
ВСТУП................................................................................................................6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ............................18
1.1. Когнітивна парадигма лінгвістичних досліджень..........................18
1.2. Основні положення й терміни когнітивної лінгвістики.................22
1.3. Когнітивний аспект номінації і словотвірного моделювання.......30
Висновки до розділу 1...............................................................................38
РОЗДІЛ 2. НЕОЛОГІЧНА КАРТИНА СВІТУ
АНГЛОМОВНОГО СУСПІЛЬСТВА КІНЦЯ ХХ СТОЛІТТЯ...............40
2.1 Відображення концептуальної та мовної картин світу в
сучасній неології........................................................................................40
2.2. Класифікація вихідних концептів за їхньою категоріальною
належністю.................................................................................................49
2.3. Концептуальні структурні різновиди знань,
об’єктивовані англійськими неологізмами кінця ХХ століття.............57
Висновки до розділу 2.............................................................................113
РОЗДІЛ 3. Способи НОМІНАЦІЇ
інноваційних концептуальних структур
в англійській мові КІНЦЯ ХХ СТОЛІТТЯ...................................117
3.1. Мовні механізми представлення нових структурних
різновидів знань в англійській мові кінця ХХ століття
та їх стратифікація ..................................................................................118
3.1.1. Неологізми, утворені шляхом словоскладання................121
3.1.2. Суфіксальні неологізми......................................................123
3.1.3. Семантичні неологізми.......................................................135
3.1.4. Неологізми, утворені з допомогою комбінованих
форм......................................................................................144
3.1.5. Неологізми-конверсиви.......................................................153
3.1.6. Фразеологічні неологізми...................................................155
3.1.7. Неологізми-скорочення.......................................................156
3.1.8.Периферія неологічної картини світу
англомовного суспільства кінця ХХ століття.............................159
3.2. Стратифікаційний аналіз когнітивних категорій
неологічної картини світу в англійській мові
кінця ХХ століття.....................................................................................164
Висновки до розділу 3.............................................................................170
загальні ВИСНОВКИ...............................................................................174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...................................................181
ДОДАТКИ........................................................................................................224

ВСТУП

У сучасній лінгвістиці продовжують залишатися актуальними питання, що стосуються шляхів і способів найефективнішої репрезентації дійсності за допомогою різнотипних мовних одиниць. До таких одиниць у першу чергу відносяться неологізми, вивчення яких як складової мовної картини світу (далі МКС) англомовного суспільства кінця ХХ століття, а також виявлення особливостей лінгвокреативної діяльності людини, вербальних механізмів її адаптації до навколишньої дійсності, ще не стало предметом окремого дослідження. У дисертації робиться перша спроба провести аналіз нових мовних форм як похідних концептуалізації дійсності свідомістю сучасної людини, а їхніх значень як певних структурних типів знань, концептів, що закріплюються за номінативними одиницями, які постійно збагачують словниковий запас будь-якої мови. Питання про те, яким чином мова допомагає сегментувати, категоризувати навколишню реальність і суспільно-політичний досвід її носіїв, завжди було в центрі уваги вчених [70; 71; 229; 230; 257; 330; 331; 338; 355; 356; 359; 360; 364; 365; 382; 383; 386; 390; 391; 393; 399; 400]. Особливого значення при цьому набуває проблема лексичної номінації як засобу фіксації змін, що безперервно відбуваються й осмислюються людиною в її суспільній практиці. Адже слово постійно відображає зміни у структурі знання про позначуване й зберігає, певним чином, досвід попередніх поколінь [165, с. 75]. Саме тому Е. Партрідж уважає мову ключем до розуміння цивілізації її теперішнього та минулого [343].
При когнітивному підході визнається особлива роль номінативного потенціалу слова, яка полягає у його здатності фіксувати й відтворювати у свідомості людини певний осмислений нею фрагмент дійсності, вказувати на нього, відсилати до нього, збуджувати в мозку всі пов’язані з ним знання як мовні, так і немовні, і врешті-решт оперувати цим фрагментом дійсності у процесах розумової та мовленнєво-розумової діяльності [156, с. 51]. У результаті номінативної діяльності не тільки утворюються нові назви світ ніби подвоюється, бо об’єкт відображається в голові людини двічі: один раз у вигляді уявлення про нього самого, у вигляді ідеї об’єкта (вербалізованих або невербалізованих концептуальних одиниць) у внутрішньому лексиконі, вдруге у вигляді енграми його ярлика, назви, імені (частіше за все слова, але нерідко й декількаслівного поняття) [там само, с. 50-51]. У зв’язку з цим у сучасній лінгвістиці на перший план висуваються завдання реконструкції концептуальної репрезентації вербалізованих знань, тобто, знань, виражених мовними засобами та аналіз способів їхньої лінгвістичної об’єктивації (виділено мною. А.І.) [201, с. 31; 330, с. 3]. Саме ці питання в їхньому взаємозв’язку перебувають у центрі уваги нашої роботи, об’єктом дослідження якої є англійські неологізми кінця ХХ століття.
Дослідження неологізмів останнім часом набуває нових ракурсів розгляду й неминуче опиняється в полі зору тих лінгвістів, які вважають їх цінним матеріалом для подальшого вивчення проблем концептуалізації та категоризації в рамках мовної свідомості. У конкретних дослідженнях, присвячених проблемам поповнення словникового складу англійської мови на сучасному етапі, розглядаються закономірності утворення нової лексики [107; 108; 109; 181] та фактори її усталеності [254]; простежуються основні тенденції розвитку словникового складу в цілому та термінолексики зокрема, описуються структурно-семантичні моделі утворення неологізмів різних періодів ХХ століття [40; 51; 74; 79; 89; 91; 96; 125; 134; 198; 227; 233; 234; 272; 295; 298]; подаються способи перекладу англійських новоутворень [296] та аналізується функціонування нового похідного слова в контексті [249], теоретично обгрунтовуються та розробляються принципи відбору й лексикографічної обробки неологізмів у словниках нових слів англійської мови [258; 305]. У ряді лінгвістичних праць розглядається семантична структура неологізмів, що дозволяє піддати аналізові основні закономірності розвитку значень тих чи інших груп слів [45; 90; 211]. Значну увагу лінгвісти приділяють словотвірним механізмам нової лексики [75; 86; 129; 134; 184]. Серед останніх тенденцій у дослідженні цього пласта лексики особливо привертає до себе увагу розгляд новоутворень у контексті діяльнісного підходу до вивчення мови, що дає змогу охопити прагматику нового слова [92; 100; 172; 267]. Цікавою є розробка проблеми індивідуальної авторської номінації, вивчення якої передбачає вихід за межі мови, звернення до людини її творця та носія [62; 125]. Робляться також деякі спроби когнітивного підходу до висвітлення назрілих питань неології [172; 267], досліджуються процеси взаємодії літературної мови з розмовними різновидами [126], новоутворення розглядаються з точки зору лінгвістичних та соціолінгвальних процесів, пов’язаних із розвитком та збагаченням словникового складу сучасної англійської мови [97; 98; 99; 100].
Попри всі наявні дослідження з проблем неології комплексне вивчення когнітивної специфіки утворення номінативних одиниць не знайшло відображення на сторінках ні вітчизняної, ні зарубіжної лінгвістичної літератури. Беручи до уваги той факт, що в наукових роботах, присвячених цій темі, коло проблем, що підлягали вирішенню, було обмеженим, а також те, що цілісний аналіз нової лексики як складової МКС не був предметом спеціального дослідження, ми поставили собі за мету заповнити ці лакуни. Нами вперше робиться спроба реконструювати одну з найсучасніших і найважливіших ділянок картини світу англомовного суспільства його неологічну картину світу (далі НКС), визначити, провести класифікацію й описати ті фрагменти навколишньої дійсності, які ввійшли у вжиток наприкінці ХХ століття. Інакше кажучи, ми ставимо в центрі нашої уваги завдання простежити формування світосприйняття носіїв англійської мови, яке склалося протягом трьох останніх десятиліть минулого століття в результаті концептуалізації й категоризації ними реальності, що знайшло своє відображення в різносистемних та різноструктурних номінативних одиницях. Це дозволить, на нашу думку, зробити висновок про те, як організована лінгвістичними засобами певна ділянка МКС, представити один із можливих способів концептуальної репрезентації вербалізованого досвіду у свідомості носіїв англійської мови та визначити ті матеріальні форми, за допомогою яких вони об’єктивуються. Це, у свою чергу, дозволяє глибше розкрити принципи категоризації, притаманні сучасному англомовному суспільству.
Теоретичними засадами дослідження виступає когнітивна наука в цілому й особливо такі її розділи, як теорії прототипів, фреймів і когнітивних моделей, когнітивна семантика, принцип сприйняття світу та його категоризації й субкатегоризації. Теоретичною базою для написання роботи послужили праці відомих у нашій країні й за рубежем учених у галузі неології [40; 45; 49; 51; 53; 54; 55; 56; 89; 90; 91; 92; 97; 98; 99; 100; 107; 108; 109; 110; 138; 139; 194; 235; 236; 237; 258; 309; 310; 311; 312; 316; 317; 326; 337; 349; 353; 367; 384; 387; 396; 397] та когнітивної лінгвістики [32; 42; 47; 57; 58; 76; 77; 87; 88; 127; 140; 141; 153; 155; 156; 161; 170; 202; 218; 220; 221; 247; 287; 288; 292; 293; 294; 300; 329; 330; 331; 338; 341; 342; 346; 347; 350; 352; 354; 355; 356; 357; 359; 360; 361; 362; 363; 364; 365; 369; 372; 391; 393; 399; 400; 401].
Сказане вище визначає актуальність нашого дослідження, яка полягає у необхідності подальшого вивчення мовних засобів і способів фіксації різнотипних інновацій, виявлення й докладного опису тих нових класифікаційних мереж, які утворилися у свідомості носіїв сучасної англійської мови для впорядкування інформації, що постійно надходила з різних напрямів їхньої діяльності за останні три десятиріччя ХХ століття. Актуальність теми дослідження зумовлена також відсутністю робіт, які б дали змогу отримати цілісне й несуперечливе уявлення про шляхи та способи розширення арсеналу лінгвістичних засобів за вказаний період, зміну характеру номінативної діяльності носіїв сучасної англійської мови. Її актуальність зумовлена, крім того, невпинно зростаючим інтересом лінгвістів до дослідження когнітивної системи людини, законів її формування, ролі та призначення мови у цьому процесі. Такий напрям наукового пошуку набуває особливої ваги за останній час, коли увагу лінгвістів усе більше привертають проблеми вербалізації нових концептів, формування на їх основі нових концептуальних систем і когнітивних категорій у кожній мові, що досліджується. Актуальність роботи полягає також у необхідності подальшого розвитку вітчизняного когнітивного напряму в лінгвістиці.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана в рамках наукової теми «Дослідження мовних контактів та ономасіологічних категорій у мовах різних систем», яка розробляється кафедрою англійської філології УжНУ (тема затверджена вченою радою УжНУ, протокол № 2 від 7 лютого 1997 року).
Метою нашої дисертації є комплексне дослідження номінативного та концептуального просторів НКС англомовного суспільства кінця ХХ століття (70-ті 90-ті роки) в тому вигляді, в якому вони відображені у різних за характером способах новоутворень, що зафіксовані в найавторитетніших лексикографічних джерелах англійської мови, а також виявлення при цьому способів номінації наявних у цей період структурних різновидів знань і досвіду людини. Ми ставимо собі за мету, крім того, простежити, як відображається категоризація навколишньої дійсності в новій лексиці англійської мови і як може бути розглянута ця лексика з когнітивної точки зору, в центрі уваги якої знаходяться знання та досвід людини, тобто її онтологічна (знання про світ) та аксіологічна (оцінка суб’єктом світу) картини світу в різних сферах діяльності.
Мета роботи зумовлює вирішення таких завдань, що з неї випливають:
· установити наявність і з’ясувати роль та призначення концептуальних структур відображення нових знань та інформації у носіїв англійської мови наприкінці ХХ століття;
· виявити засоби лінгвістичної фіксації нових концептуальних структур;
· провести класифікацію і субкласифікацію нової лексики та вербалізованих нею концептів, згрупувавши їх у когнітивні категорії;
· визначити питому вагу новоутворень у межах кожної з категорій, звернувши особливу увагу на ті з них, які отримали найповніше вираження в указаний період розвитку англійської мови;
· дослідити обсяг і глибину пізнавального потенціалу, притаманного окремо взятій когнітивній категорії;
· застосувати когнітивний підхід до опису словотвірного моделювання похідних інновацій, що грунтується на принципі мовної репрезентації набутого в цей час досвіду носіями англійської мови і проявляється крізь призму їх діяльності;
· охарактеризувати загальну стратифікацію шляхів утворення нової похідної лексики з точки зору продуктивності та непродуктивності кожного з них;
· здійснити стратифікаційний аналіз когнітивних категорій за способами конструювання неологізмів, які їх наповнюють;
· на основі стратифікаційного аналізу словотвірних моделей виокремити прототипні та периферійні форми репрезентації нових знань і відповідних їм концептуальних структур у межах виділених нами когнітивних категорій.
Об’єктом нашого дослідження є неологізми, зафіксовані в англійських словниках, виданих у 90-тих роках ХХ століття, "The Longman Register of New Words", "Bloomsburry Dictionary of New Words", "The Oxford Dictionary of New Words" під редакцією С.Таллок і "The Oxford Dictionary of New Words" під редакцією Е.Ноуелз і Дж.Элліот, а також у словнику "The New Oxford Dictionary of English" під редакцією Дж.Пеасол (2001 р.).
Предметом наукового аналізу роботи стали концептуальний та когнітивний аспекти англійських неологізмів кінця ХХ століття як складової МКС.
Матеріалом дослідження слугувала суцільна вибірка неолоігзмів із указаних вище словників в обсязі 5483 нових слів і словосполучень.
Конкретні методи і прийоми дослідження визначаються метою, завданнями та матеріалом, що підлягає аналізові, і включають:
· індуктивний метод, який визначає напрям пошуку від накопичення мовного матеріалу до його систематизації та вивчення англійських неологізмів як складової МКС;
· методи компонентного аналізу та багатоступеневого дефініційного аналізу, які використовуються при віднесенні інновацій до тієї чи іншої когнітивної категорії, а також у процесі виділення структурно-семантичних моделей їх утворення;
· концептуальний та семантичний аналіз, поєднання яких дало змогу виявити об’єктивовані наприкінці ХХ століття структурні типи знань, які зафіксовані в сучасних найавторитетніших лексикографічних джерелах англійської мови;
· дескриптивний метод, за допомогою якого була описана НКС англомовного суспільства кінця минулого століття;
· словотвірний та ономасіологічний аналіз новоутворень, який дозволив установити способи номінації нових концептів;
· метод синхронної реконструкції словотвірного акту, що використовувався для виявлення словотвірних значень афіксальних моделей інновацій;
· стратифікаційний аналіз, на основі якого була встановлена наявність тих когнітивних категорій, які отримали найповніше вираження мовними засобами в англійській мові за останні три десятиліття, описана загальна картина утворення неологізмів, тобто, представлені всі способи деривації та інвентар їх словотвірних моделей. Особлива увага при цьому зверталася на виявлення місця й ролі останніх у формуванні кожної когнітивної категорії. Крім того, у їх межах визначалися прототипні способи й моделі вербалізації нового знання в англійській мові, що було характерне саме для цього періоду.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше проводиться цілісний концептуальний аналіз нової лексики англійської мови вказаного періоду. Здійснена в роботі класифікація неологізмів та вербалізованих ними концептів дозволила реконструювати ту частину картини світу англомовного суспільства, яка отримала своє лінгвістичне вираження наприкінці ХХ століття, виділити ті сектори, категорії та субкатегорії, які найінтенсивніше поповнюються новими словами і стійкими словосполученнями, а отже, окреслити обсяг і зміст когнітивної інформації, що є характерним для цього періоду. Крім того, новизна роботи зумовлена насамперед матеріалом дослідження, який у найповнішому вигляді зібраний із найавторитетніших лексикографічних джерел нової англійської лексики, виданих наприкінці минулого та на самому початку ХХІ століття.
Теоретичне значення роботи визначається тим, що вивченням англійських неологізмів як складової МКС вона робить певний внесок у подальший розвиток теорії концептуалізації, когнітивну лінгвістику й неологію як один із розділів теорії номінації. Проведені в дослідженні опис та категоризація номінативного й концептуального просторів НКС англомовного суспільства у зазначений період є також внеском у вивчення системності та неологічного потенціалу англійського лексикону, сукупності його сучасних номінативних структур і механізмів.
Практичне значення дисертації полягає в тому, що викладені в ній результати дослідження й висновки можуть бути використані в ряді фундаментальних теоретичних дисциплін: лексикології, історії англійської мови, лінгвокраїнознавства, теорії номінації, когнітивної лінгвістики (розділ когнітивне словотворення). Деякі висновки й положення роботи можуть знайти застосування при читанні курсів за вибором, проведенні спецсемінарів, написанні методичних розробок, посібників і підручників для забезпечення навчального процесу з викладання практичних дисциплін для студентів, що вивчають англійську мову як спеціальність. Крім того, практичне значення роботи полягає у виявленні номенклатури словотвірних моделей утворення неологізмів, які можуть бути використані в лексикографічній практиці.

На захист виносяться такі основні положення:
1.В англійській мові кінця ХХ століття утворення неологізмів зумовлене перш за все когнітивним фактором, тобто яскраво вираженою пізнавальною діяльністю людини, спрямованою на адекватне відображення навколишнього середовища й усвідомлення свого місця в ньому, необхідністю найменувати нові об’єкти та явища, які осмислив і вичленив у своїй картині світу її носій. Акти номінативної діяльності органічно пов’язані з ККС людини, що представляє собою систему концептуальних категорій, які поступово виникають в її свідомості у процесі активної взаємодії з реальним світом. Ця система постає ієрархічною структурою з різними рівнями категоризації. На кожному з них міститься необхідна інформація, крізь яку людина усвідомлює навколишній та свій власний внутрішній світ.
2.Нова лексика сучасної англійської мови останніх трьох десятиріч, а також вербалізовані з її допомогою концепти відтворюють знання та набутий досвід, характерний для англомовного суспільства за час найбільш інтенсивного розвитку науки й техніки, високих технологій, ускладненості всіх сфер політичного, суспільно-економічного та культурного життя його членів.
3.Неологізми та відповідні їм концепти можуть бути згруповані та репрезентовані у вигляді когнітивних категорій і моделей, які представляють собою нову частину вербалізованого досвіду сучасних носіїв англійської мови і складають їх НКС. Продемонстрована нами у такому вигляді НКС постає тією складовою загальної картини світу англомовного суспільства, яка сформувалася внаслідок інтенсивної пізнавальної діяльності її носіїв наприкінці ХХ століття, що знайшло своє безпосереднє відображення в описаних у роботі інноваційних номінативних та концептуальних одиницях. Отже, НКС можна розглядати як один із можливих способів концептуальної репрезентації вербалізованих знань у свідомості людини, що є ще одним доказом наявності тісних зв’язків предметів та явищ у реальному світі.
4. НКС англомовного суспільства кінця ХХ століття охоплює 40 когнітивних категорій. Їх номінативний потенціал є далеко неоднорідним. Найінтенсивніше поповнюються новою лексикою ті з них, які належать до базових і формують основу концептуальної моделі світу в цілому, а також ті, які виявляються найважливішими для діяльності людини в цей чи інший період. Інакше кажучи, утворення нових слів відбувається також у залежності від реального стану екстралінгвальної дійсності (появи нових секторів-моделей чи необхідності розширення старих). Найбільший пласт нової лексики охоплює категорія ЛЮДИНА, що є свідченням того, що когнітивна діяльність останньої носить яскраво виражений антропоцентричний характер.
5.Дослідження значного за обсягом мовного матеріалу дає підставу стверджувати, що неологічний номінативний простір в англійській мові цього періоду представлений не тільки моделями словоскладання, афіксації й конверсії як найбільш розповсюджених способів словотворення. Активними шляхами продукування англійських неологізмів на рубежі ХХ і ХХІ століть усе більше виступають різноманітні скорочення (усічення, телескопізми, абревіатури, акроніми). Помітне місце серед інновацій цього періоду займають численні утворення, що виникли на базі семантичної та фразеологічної деривації. Найменш представленими при цьому виявилися запозичення. Уперше запропонований нами комплексний підхід до аналізу шляхів розширення неологічної бази дав змогу отримати цілісне уявлення про сукупність нових мовних ресурсів, що беруть різну участь у формуванні адекватної концептуальної та неологічної картин світу, притаманних носіям сучасної англійської мови.
6.На основі проведеного в дисертації стратифікаційного аналізу способів та моделей утворення нової лексики були отримані дані, що дають змогу чітко продемонструвати їх роль у формуванні окремо взятої когнітивної категорії та встановити прототипні форми репрезентації структурних типів знань в їх межах у зазначений період розвитку англійської мови.
7.У переважній більшості випадків для вербалізації нових концептів незалежно від конкретної когнітивної категорії перше місце посідає словоскладання. Цей факт дозволяє зробити висновок про те, що більшість інноваційних концептуальних структур, виражених засобами англійської мови, належать до субординатних рівнів категоризації, які виражаються за допомогою композитних утворень.
Апробація результатів роботи. Основні положення та результати дослідження були викладені на засіданнях кафедри англійської філології (19972002 рр.) та на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу факультету романо-германської філології УжНУ. Авторка брала участь у роботі Міжнародних конференцій: «Функциональная лингвистика. Прагматика текста» (Ялта, 610 жовтня 1997 р.), «Проблемы семантического описания единиц языка и речи» (Мінськ, Білорусь, 1012 листопада 1998 р.), «Міжмовні та міжлітературні зв’язки: теорія і практика» (Ужгород, 2526 вересня 2000 р.), «Функциональная лингвистика. Язык. Человек. Власть» (Ялта, 1 6 жовтня 2001 р.), «Культурний потенціал мовного знака і концептосфера етносу» (Київ, 17 жовтня 2001 р.).
Публікації. Основні положення дисертації відображено в матеріалах 4 конференцій та 6 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел, переліку словникових матеріалів та додатків у вигляді таблиць. Основний текст дисертації становить 180 сторінок, а загальний обсяг дисертації з додатками 268 сторінок.
У вступі визначається місце роботи серед інших досліджень когнітивного напряму, розкривається значущість наукової проблеми, обгрунтовується необхідність проведення дослідження.
У першому розділі «Теоретичні засади дослідження» подається огляд сучасних напрямів і проблем дослідження неології та когнітивної лінгвістики.
Другий розділ «Неологічна картина світу англомовного суспільства кінця ХХ століття» вміщує опис запропонованої нами класифікації когнітивних категорій та концептів, вербалізованих англійськими неологізмами в зазначений період.
У третьому розділі «Способи номінації інноваційних концептуальних структур в англійській мові кінця ХХ століття» вивчаються основні способи утворення неологізмів цього періоду та прототипні форми репрезентації нових концептуальних структур у межах виділених нами категорій.
Результати дослідження викладено у висновках.
Додаток уміщує таблиці, що відображають особливості реалізації когнітивних категорій у залежності від виділених нами секторів, а також результати стратифікаційного аналізу мовних механізмів вербалізації нових структурних різновидів знань в англійській мові кінця ХХ століття.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене комплексне дослідження номінативного та концептуального просторів НКС англомовного суспільства кінця ХХ століття з усією переконливістю показало, що в англійській мові цього періоду утворення неологізмів зумовлене перш за все когнітивним фактором, тобто яскраво вираженою пізнавальною діяльністю людини, спрямованою на адекватне відображення навколишнього середовища й усвідомлення свого місця в ньому та необхідністю найменувати нові об’єкти та явища, які осмислив та вичленив у своїй картині світу її носій. Акти номінативної діяльності органічно пов’язані з ККС людини, що представляє собою систему концептуальних категорій, які поступово виникають у її свідомості у процесі активної взаємодії з реальним світом. Ця система постає ієрархічно організованою структурою з різними рівнями категоризації. На кожному з них міститься необхідна інформація, крізь яку людина усвідомлює навколишній та свій власний внутрішній світ.
Дисертація входить до числа робіт, що виконуються в рамках сучасних когнітивно-номінативних студій, в центрі уваги яких знаходяться питання про особливості лінгвокреативної та пізнавальної діяльності людини, вербальні механізми її адаптації до навколишнього середовища, шляхи і способи відображення останнього за допомогою різнотипних мовних одиниць. Тому очевидною є зацікавленість, передусім, вивченням усього комплексу проблем, що стосуються номінативного потенціалу нового слова, його здатності фіксувати, нагромаджувати й відтворювати у свідомості людини певний осмислений нею фрагмент реального світу. Крім того, різнобічне дослідження нових номінативних одиниць як похідних концептуалізації дійсності свідомістю сучасної людини, а їхніх значень як певних структурних типів знань (концептів), що за ними стоять, уможливлює вивчення шляхів найефективнішої репрезентації та визначення способів об’єктивації її вербалізованого досвіду в мові. Інакше кажучи, наше дослідження сприятиме вирішенню таких актуальних проблем лінгвістики, як виявлення специфіки мислення сьогоднішнього носія англійської мови та особливостей репрезентації вербалізованих знань, що наявні у системі його внутрішнього лексикону.
Оскільки розгляд неологізмів у когнітивному аспекті висуває також на порядок денний потребу у вирішенні завдань, пов’язаних із вивченням фактора людини в мові, у роботі здійснено першу спробу реконструювати одну з найсучасніших і найважливіших ділянок картини світу англомовного суспільства, визначити, провести класифікацію й описати ті фрагменти навколишньої дійсності, які ввійшли у вжиток наприкінці минулого століття. На основі когнітивного аналізу нової лексики останніх трьох десятиліть ми намагалися виявити специфіку формування світосприйняття носіїв англійської мови, яке склалося в результаті концептуалізації й категоризації ними навколишнього світу, що знайшло своє відображення в різносистемних та різноструктурних лінгвістичних одиницях. Це, у свою чергу, дозволяє глибше розкрити принципи категоризації, притаманні сучасному англомовному суспільству.
На основі концептуального аналізу англійських неологізмів цього періоду, який є складовою когнітивного, нами було повною мірою реалізовано завдання опису головних концептів, що виявилися носіями знань та набутого досвіду, характерних для англомовного суспільства за час найбільш інтенсивного розвитку науки й техніки, високих технологій, ускладненості всіх сфер політичного, суспільно-економічного та культурного життя його членів. Було також визначено та описано предмети та явища реального світу, які були в центрі уваги пізнавальної діяльності носія англійської мови і складали найважливіші сфери його життя в досліджуваний період. При цьому виявилося, що НКС постає тією частиною загальної картини світу, яка сформувалася на основі вербалізованих результатів пізнавальної діяльності особи. Дослідження виділених нами когнітивних категорій у межах загальних структур секторів-моделей, які є відображенням найважливіших сфер життя носія англійської мови у цей час, показало ті важливі зміни, які відбулися в його діяльнісному досвіді, та яким чином вони привели до появи нових (Комп’ютерні технології, Світ бізнесу, Наркотики) і розширення традиційних секторів (Медицина, мистецтво й музика, спосіб життя та дозвілля, політика) у ККС окремо взятого суспільства.
Виділивши всю сукупність когнітивних категорій та моделей, ми зосередили увагу на тих із них, які виявилися найбільш представленими новою лексикою. На основі їх стратифікації було показано, що номінативний потенціал категорій є далеко неоднорідним. Результати аналізу яскраво демонструють, що своє найповніше вираження отримали базові когнітивні категорії, які формують основу концептуальної моделі світу в цілому і до яких у першу чергу звертається людська свідомість при виникненні необхідності осягнення розумом і найменування нових концептів: людина; процес; інструмент; мистецтво; метод, ЗАсіб; Система, схема; матерія, речовина; місце; суспільство та його установи; універсальна лексика; їжа та мова. Ми намагалися також показати, що номінативний потенціал категорій залежить насамперед від екстралінгвальних факторів розвитку та ускладнення певних сфер діяльності людини (наприклад, мистецтво, суспільство та його інститути й установи). Цей потенціал змінюється й залежно від сектору, його концептуального та категоріального наповнення.
В усіх секторах наявні такі базові когнітивні категорії: ЛЮДИНА; ПРОЦЕС; Метод, засіб; місце; інструмент, причому найбільший пласт лексики серед них охоплює категорія ЛЮДИНА. Це є яскравим доказом того безперечного факту, що на сучасному етапі пізнавальна діяльність носія англійської мови може бути кваліфікована як переважно антропоцентрична, тобто спрямована на самого себе, на збереження свого життя в умовах виживання, які все більше ускладнюються. Крім того, найбільша представленість таких порівняно нових секторів, як Комп’ютерні технології, світ бізнесу, а також традиційного політика дозволяє зробити висновок про вагомість у житті сучасного англомовного суспільства таких нових фрагментів його діяльнісного досвіду, як комп’ютерні технології, світ бізнесу та сфера політики.
Заслуговує на увагу той факт, що найменша кількість неологізмів зафіксована у секторах Війна та зброя і Наркотики, які відтворюють негативний досвід людини. Він також дає вагому підставу для тверджень про те, що у процесі вербалізації знань і набутого досвіду носії англійської мови намагаються значно менше уваги приділяти концептуалізації тієї дійсності, яка створює загрозу їхньому життю та виживанню в умовах, що склалися.
Виділені нами когнітивні категорії об’єднують одиниці різного ступеня абстракції, які постають у вигляді певної ієрархії: під більш абстрактні підводиться цілий ряд конкретніших концептів. При цьому асоціації між наявними номінативними одиницями, що об’єднуються в одне ціле, є безпосереднім відображенням взаємозв’язків предметів і явищ реального світу та окремих його сфер: наприклад, нові види хвороб, що є предметом розгляду категорії СТАН, викликають появу нових ліків, діагностик, методів лікування, а отже, розвиток таких категорій, як Речовина, матерія та Метод, засіб.
Нами був розглянутий один із аспектів когнітивної категоризації шляхи розвитку наявних у картині світу англомовного суспільства категорій, що полягає в поповненні їх новими номінативними одиницями. Як показано в дисертації, основний масив неологізмів це похідні одиниці, утворені з участю найпоширеніших способів словотворення англійської мови. Цей факт дає вагому підставу для твердження про те, що вербалізація нових фрагментів діяльнісного досвіду людини проходить свій шлях через уже наявні мовні засоби зі своїм арсеналом номінативних та когнітивних механізмів. Словотвірні моделі, які розглядаємо як основні одиниці класифікації дериватів, слугують при цьому зручною схемою позначення матеріальної оболонки нових структурних типів знань.
На основі дослідження частиномовної репрезентації неологізмів було установлено, що у своїй переважній більшості це іменники. Це означає, перш за все те, що сьогодні більшість когнітивних операцій здійснюється носіями англійської мови у предметній концептуальній сфері і є ще одним підтвердженням того, що їхній ментальний лексикон структурований в основному за рахунок іменних категорій.
На основі словотвірного та ономасіологічного аналізу нової лексики показано, що неологічний номінативний простір в англійській мові кінця ХХ століття представлений дериваційними моделями, що охоплюють префіксальні та суфіксальні моделі, моделі складних слів, конверсивів, різноманітних скорочень (усічень, телескопізмів, абревіатур, акронімів), реверсивів, а також такими способами словотворення, як префіксально-суфіксальний, семантична й фразеологічна деривація та запозичення. Такий підхід до дослідження неологізмів дозволив різнобічно їх описати у всій сукупності відображуваних ними аспектів людської діяльності, а також представити наявні способи утворення англійської нової лексики цього періоду та інвентар їхніх словотвірних моделей.
Отримані результати загальної стратифікації мовних способів вербалізації нових концептів протягом останніх десятиріч ХХ століття свідчать про те, що найчастіше при необхідності дати найменування новим предметам і явищам навколишнього світу носії англійської мови звертаються перш за все до традиційних способів словотворення: словоскладання, суфіксації та семантичної деривації. Значна роль у вербалізації нових знань належить креативності з участю комбінованих форм, більшість із яких виникла наприкінці ХХ століття внаслідок необхідності відобразити нові реалії буття. У дисертації вперше висловлюється думка про те, що роль словотворення не обмежується тільки активною участю у поповненні словникового складу наявними мовними ресурсами. Як показано в роботі, воно активно включається у репрезентацію функціонування когнітивних механізмів людської свідомості, здійснюючи пошук тих елементів та їх комбінацій у своєму арсеналі, які найкраще сприяють реалізації номінативних і когнітивних механізмів англійської мови.
Стратифікаційний аналіз способів словотворення та дериваційних моделей у межах виділених нами когнітивних категорій дозволив установити, які концептуальні структури передаються кожною з них. Наша робота може розглядатися як одна з перших спроб дослідження способів словотворення в рамках певної когнітивної категорії. Отримані дані показують, що прототипними формами репрезентації нових концептуальних структур досліджених нами когнітивних категорій є моделі словоскладання, що представляють найбільшу активність, у когнітивно-номінативній та категоріальній (субкатегоріальній) діяльності людини, спрямованій на виявлення нового комплексу взаємозв’язків між предметами та явищами навколишнього світу. Моделі словоскладання, характерні для неологізмів зазначеного періоду, як показано в роботі, набувають усе більшої різноманітності, а їх структура й семантика відзначається спрямованістю на знаходження найоптимальніших способів позначення нових реалій навколишньої дійсності.
Отримані результати дослідження англійських неологізмів кінця ХХ століття як складової МКС, на нашу думку, допоможуть уточненню та розширенню інформації про способи мислення й концептуальної організації вербалізованих знань, а також їх лінгвістичну об’єктивацію за допомогою різноструктурних мовних одиниць. Викладені в роботі результати сприятимуть збагаченню неології як одного з розділів теорії номінації та словотвору, оскільки проведені в дослідженні опис та категоризація концептуального й номінативного просторів НКС англомовного суспільства у зазначений період є, на наш погляд, певним внеском у вивчення системності й будови сучасного англійського лексикону. Представлений у роботі інвентар словотвірних способів і їх моделей, виокремлення ядра та периферії дериваційного простору на цьому етапі розвитку англійської мови сприятиме подальшому вивченню її найновішого номінативного потенціалу й механізмів його реалізації та адаптації до потреб сьогодення.
Практичною цінністю дисертації є те, що викладені в ній результати можуть бути використані в лексикографічній практиці при укладанні тлумачних словників та тезаурусів на основі принципів концептуалізації, логічності, асоціативності у пізнанні предметів і явищ навколишнього світу та сучасності. Запропонований у роботі спосіб представлення нової лексики на такій основі може успішно використовуватися у практиці викладання англійської мови, особливо у процесі роботи зі словником. Проведене в роботі дослідження може також слугувати матеріалом для написання сучасних науково обгрунтованих текстів: курсових, бакалаврських, дипломних та магістерських робіт і при розробці вправ для підручників із різних розділів лексикології («Теорія номінації», «Словотвір»), лінгвокраїнознавства та історії англійської мови.
Предметом подальшого дослідження може бути аналіз, який дасть змогу розробити ефективну методику вивчення концептуальних структур у тому вигляді, в якому вони будуть репрезентовані новими мовними формами та їх семантичними компонентами, тобто встановити, як представлена ними концептуальна система реалізується у сфері інноваційних утворень не тільки англійської, але й інших мов. Перспективним є також дослідження концептуального та когнітивного аспектів окремих категорій на матеріалі як авторитетних словників, так і значних за обсягом сучасних текстів із метою виявлення базових та суто індивідуальних концептів мислення людини, які за ними стоять, шляхів їх розвитку та особливостей категоризації в окремо взятій сфері діяльності. Плідним може бути також, на наш погляд, зіставний концептуальний, категоріальний та когнітивний аналіз неологізмів різних варіантів сучасної англійської мови.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Ажнюк Б.В. Англійська фразеологія в культурно-етнічному висвітленні. К.: Наукова думка, 1989. 134 с.
2. Андреев С.Н. Сочетание глагольных основ с суффиксами -ment и -ion в современном английском языке: Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.04 / Минский государственный институт иностранных языков. Минск, 1980. 16 с.
3. Андрусяк И.В. Функционирование неологизмов в разных сферах человеческой деятельности (на материале английского языка) // Функциональная лингвистика: Прагматика текста. Материалы конференции. Ялта, 6-10 октября 1997 г. Симферополь, CLC, 1997. С. 76-77.
4. Андрусяк І.В. Особливості утворення семантичних неологізмів в англійській мові кінця ХХ століття (з когнітивної точки зору) // Проблеми романо-германської філології. Матеріали міжнародної наукової конференції «Міжмовні та міжлітературні контакти: теорія і практика». Україна, м.Ужгород, 25-26 вересня 2000 р. Ужгород: Закарпаття, 2000. С. 70-79.
5. Андрусяк І.В. Спосіб життя та дозвілля: фрагмент концептуального аналізу англійських неологізмів кінця ХХ століття // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. К., 2000. С. 8-18.
6. Андрусяк І.В. Теорія номінації й проблема нового слова в когнітивній лінгвістиці // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства: Зб. наук. праць. Ужгород, 2000. Вип. 3. С. 13-20.
7. Андрусяк І.В. Концептуальний аналіз англійських неологізмів сектора «Медицина» // Функциональная лингвистика: Язык. Человек. Власть. Материалы конференции, Ялта 1-6 октября 2001 г. Симферополь, 2001. С. 9-10.
8. Андрусяк І.В. Людина й суспільство: фрагмент концептуального аналізу англійських неологізмів кінця ХХ століття // Проблеми романо-германської філології: Зб. наук. праць. Ужгород: Мистецька лінія, 2001. С. 9-22.
9. Андрусяк І.В. Неологічна картина світу англомовного суспільства кінця ХХ століття // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. К., 2001. С. 7-11.
10.Андрусяк І.В. Номінативно-фреймовий аналіз суфіксальних неологізмів кінця ХХ століття // Науковий вісник Чернівецького університету. Германська філологія: Зб. наук. праць. Чернівці: Рута, 2001. Вип. 115. С. 56-68.
11.Аринштейн В.М. Движение за «Политическую корректность» и его языковая политика // Studia Linguistica. СПб: Тригон, 1997. С.36 - 45.
12.Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка (на английском языке). М.: Высшая шк., 1973. 303 с.
13.Архипов И.К. Традиционные подходы к лексической полисемии в свете прототипической семантики // Когнитивная семантика: Материалы Второй Междунар. шк.-семинара по когнитив. лингвистике, 11-14 сент. 2000 г. / Отв. ред. Н.Н.Болдырев; Редкол.: Е.С.Кубрякова и др.: В 2 ч. Тамбов: Изд-во Тамб.ун-та, 2000. Ч. 2. С. 21-23.
14.Асеева Ж.В. Политически корректная лексика как продукт лингвистической категоризации // Когнитивная лингвистика конца ХХ века: В 3 ч. Мн.: МГЛУ, 1997. Ч.3. С. 121 - 122.
15.Астанкова Т.П. Особенности деривационных парадигм лексических единиц американского варианта английского языка: Дис... канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1987. 212 с.
16.Афанасьева О.В. Имена прилагательные в системе кардинальных частей речи английского языка. М.: «Прометей», 1992. 95 с.
17.Афанасьева О.В. Новые подходы к изучению частей речи // Языковая категоризация (части речи, словообразование, теория номинации). Материалы Круглого стола, посвящённые юбилею Е.С.Кубряковой по тематике её исследований. Октябрь 1997 г. М., 1997. с. 6-10.
18.Афанасьева О.В. Стратификация категории прилагательных в системе языка // Общие проблемы строения и организации языковых категорий. Материалы научной конференции 23-25 апреля 1998 года. М., 1998. С. 22-28.
19.Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка. Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1996.
20.Баранов А.Н., Добровольский Д.О. Лео Вайсгербер в когнитивной перспективе // Изв. АН СССР. Сер. лит. и яз. 1990. Т.49. №5. С. 451 - 458.
21.Баранов А.Н., Добровольский Д.О. Постулаты когнитивной семантики // Известия АН: Серия литературы и языка. М., 1997. Т. 56. №1. С. 11 - 21.
22.Баранова К.М. Разноструктурные средства описания однотипных ситуаций в современном английском языке (на материале конструкций, выражающих идею притяжательности): Дис... канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1998. 239 с.
23.Бартков Б.И. Английские суффиксоиды, полусуффиксы, суффиксы и словарь 100 словообразовательных формантов современного английского языка (научный стиль и литературная норма) // Аффиксоиды, полуаффиксы и аффиксы в научном стиле и литературной норме. Владивосток: ДВНЦ АН СССР, 1980. С. 3-63.
24.Бартков Б.И. Продуктивность, частотность, валентность аффиксов и количественный словарь 130 словообразовательных формантов современного английского языка // Особенности словообразования в научном стиле и литературной норме. Владивосток: ДВНЦ АН СССР, 1982. С. 17-56.
25.Бартков Б.И. Количественный дериваторий английского языка (100 аффиксов научного стиля и литературной нормы). Владивосток: ДВНЦ АН СССР, 1984. 62 с.
26.Белова А.Д., Михненко М.К. О некоторых лингвистических аспектах американизма // Філософія і культура. Зб. наук. праць. К.: Національний університет імені Тараса Шевченка, 1996. С. 15-20.
27.Беляевская Е.Г. Семантическая структура слова в номинативном и коммуникативном аспектах: Дис... д-ра филол. наук: 10.02.19. М., 1992. 389 с.
28.Бернацкая Ю.Ф. Ономасиологические аспекты образования и функционирования наименований лиц творческой профессии в современном английском языке: Дис... канд. филол. наук: 10.02.04. СПб., 1995. 164 с.
29.Берценко В.В. Отадвербальное словообразовательное гнездо: структура, семантика, потенция: Дис... канд. филол. наук: 10.02.04. Запорожье, 1996. 189 с.
30.Блакар Р.М. Язык как инструмент социальной власти (теоретико-эмпирические исследования языка и его использования в социальном контексте // Язык и моделирование социального взаимодействия: Переводы / Под ред. В.В.Петрова. М.: Прогресс, 1987. С. 88-125.
31.Болдырев Н.Н. Функционально-семиологический подход к анализу языковых единиц // Проблемы семантического описания единиц языка и речи. Тезисы докладов Международной научной конференции, Минск, 10-12 ноября 1998г./ Редкол.: Баранова Н.П., Зубов А.В., Харитончик З.А. и др. Мн.: МГЛУ, 1998. С. 7-9.
32.Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика: курс лекций по английской филологии. Тамбов: Изд-во Тамбовского ун-та, 2000. 123 с.
33.Болдырев Н.Н. Концептуальная метонимия на разных уровнях языка: система и реализация // Форма, значение и функции единиц языка и речи: Материалы докл. Междунар. науч. конф., Минск, 16-17 мая 2002 г.: В 3 ч./ Отв. ред. Н.П.Баранова, А.В.Зубов, З.А.Харитончик, Е.Г.Задворная и др. Мн.: МГЛУ, 2002. Ч.1. С. 11-14.
34.Бондарко А.В. Понятия «инвариант» и «прототип» в системе анализа грамматической семантики // Когнитивная семантика: Материалы Второй Международной школы-семинара по когнитивной лингвистике, 11-14 сентября 2000 г. / Отв. ред. Н.Н.Болдырев. Редкол.: Е.С.Кубрякова и др..: В 2 ч. Тамбов: Изд-во Тамбовского ун-та, 2000. Ч.2. С. 166-168.
35.Бондарчук Г.Г. Проблема интенсивности лексического развития (на материале обиходно-бытовой лексики английского языка) // Система лексической номинации и коммуникации (английский язык): Сб. науч. тр. МГПИИЯ им. М. Тореза, 1986. Вып. 261. С. 31-41.
36.Бондарчук Г.Г. некоторые тенденции современной английской суффиксации // Картина мира: лексикон и текст (на материале английского языка): Сб. науч. тр. МГЛУ. М., 1991. Вып. 375. С. 121-125.
37.Бондарчук Г.Г. Проблемы языковой категоризации (лингвистический анализ названий одежды за последние 50 лет) // Когнитивные аспекты языковой категоризации: Сб. науч. тр. / Отв. ред. Л.А.Манерко. Рязань, 2000. С. 51-56.
38.Борзенкова М.О. Концепт БЛАГО в диалоге культур (на материале русского и немецкого языков) // Когнитивная семантика: Материалы Второй Международной школы-семинара по когнитивной лингвистике, 11-14 сентября 2000 г. / Отв. ред. Н.Н.Болдырев. Редкол.: Е.С.Кубрякова и др..: В 2 ч. Тамбов: Изд-во Тамбовского ун-та, 2000. Ч.2. С.43-45.
39.Бородулина Н.Ю., Коломейцева Е.М. Аксиологичность метафоры (на примере французских экономических текстов) // Когнитивная семантика: Материалы Второй Международной школы-семинара по когнитивной лингвистике, 11-14 сентября 2000 г. / Отв. ред. Н.Н.Болдырев. Редкол.: Е.С.Кубрякова и др..: В 2 ч. Тамбов: Изд-во Тамбовского ун-та, 2000. Ч.2. С.46-48.
40.Бородянський І.А., Пономаренко Л.О., Секірін В.П. Неологізми в мові американської та англійської технічної літератури. К.: «Знання», 1974. 18 с.
41.Бортничук Е.Н., Василенко И.В., Пастушенко Л.П. Словообразование в современном английском языке. К.: Вища школа, 1988. 264 с.
42.Боярская Е.Л. Когнитивные основы формирования новых значений полисемантичных существительных современного английского языка: Дис... канд. филол. наук: 10.02.04. Калининград, 1999. 204 с.
43.Браснуева И.А. Транспозиционный характер семантики имён деятеля в современном английском языке // Когнитивная семантика: Материалы Второй Международной школы-семинара по когнитивной лингвистике, 11-14 сентября 2000 г. / Отв. ред. Н.Н.Болдырев. Редкол.: Е.С.Кубрякова и др..: В 2 ч. Тамбов: Изд-во Тамбовского ун-та, 2000. Ч.2. С.48-50.
44.Брутян Г.А. Языковая картина мира и её роль в познании // Методологические проблемы анализа языка. Ереван: Изд-во Ереванского ун-та, 1976. С. 225-234.
45.Булавин Н.М. Семантическая структура неологизмов-существительных в британском и американском вариантах английского языка: Дис... канд. филол. наук. М., 1969. 230 л.
46.Васильев В.Ф. Аспекты номинации в ракурсе многоуровности языка // Языковая номинация. Мн.: МГЛУ, 1996. С. 26 - 27.
47.Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание / Отв. ред. М.А.Кронгауз. М.: Русские словари, 1996. 416 с.
48.Витгенштейн Л. Философские работы: Феноменология, герменевтика, философия языка. М.: Гнозис, 1994. Ч.1. 520 с.
49.Волков С.С., Сенько Е.В. Неологизмы и внутренние стимулы языкового развития // Новые слова и словари новых слов. Л.: Наука, 1983. С. 43 - 57.
50.Волошин Е.П. Аббревиатуры в лексической системе английского языка: Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. пед. ин-т иностр. яз. им. М.Тореза. М., 1967. 26 с.
51.Волошин Ю.К. Новообразования и собственно неологизмы современного английского языка (опыт дифференциации новых слов): Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.663 / Моск. Ордена Тр. Красного Знамени гос. пед. ин-т им. В.И.Ленина М., 1971. 15 с.
52.Всеволодова М.В., Дементьева О.Ю. Проблемы синтаксической парадигматики: коммуникативная парадигма предложений (на материале двусоставных глагольных предложений, включающих имя локума). М.: КРОНПРЕСС, 1997. 176 с.
53.Габинская О.А. О языковом и речевом статусе неологизмов // Проблемы ономасиологии. Курск, 1975. №2. С. 157 - 166.
54.Гак В.Г. О современной французской неологии // Новые слова и словари новых слов /Отв. ред. Н.З.Котелова. Л.: Наука, 1978. С. 37 - 52.
55.Гак В.Г. Эволюция способов номинации в свете соотношения внешних и внутренних стимулов в развитии языка // ІІ Всесоюзная научная конференция по теоретическим вопросам языкознания «Диалектика развития языка»: Тез. докл. М. 1980. С. 19 - 29.
56.Гак В.Г. Новые слова и новые словари // Новые слова и словари новых слов. Л.: Наука, 1983. С. 15-29.
57.Гак В.Г. Пространство мысли (опыт систематизации слов ментального поля) // Логический анализ языка. Ментальные действия. М.: Наука, 1983. С. 22-29.
58.Герасимов В.И., Петров В.В. На пути к когнитивной модели языка // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1988. Вып. 23. С. 5-11.
59.Гильдина А.К. Сложные слова с причастием ІІ в качестве второго компонента и свободные словосочетания в современном английском языке (К вопросу о соотносительности сложных слов и словосочетаний): Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1977. 25 с.
60.Гиренко Л.А. Фреймовая концепция как модель организации знаний в лексике языка // Когнитивная семантика: Материалы Второй Междунар. школы-семинара по когнитивной лингвистике, 11-14 сент. 2000 г. / Отв. ред. Н.Н.Болдырев; Редкол.: Е.С.Кубрякова и др.: В 2 ч. Тамбов: Изд-во Тамбовского ун-та, 2000. Ч.2. С. 55-56.
61.Гнаповська Л.В. Лінгвокогнітивні та лінгвокультурологічні характеристики англійських антропонімів германського походження: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський державний лінгвістичний університет. Київ, 1999. 19 с.
62.Голик С.В. Особливості функціонування префіксальної номінації у сучасній англійській мові: Дис...канд. філол. наук: 10.02.04. Ужгород, 2001. 380 с.
63.Голованова Е.И. Пространственная концептуализация субъекта деятельности в терминологических наименованиях лица // Когнитивная семантика: Материалы Второй Международной школы-семинара по когнитивной лингвистике, 11-14 сентября 2000 г. / Отв. ред. Н.Н.Болдырев. Редкол.: Е.С.Кубрякова и др..: В 2 ч. Тамбов: Изд-во Тамбовского ун-та, 2000. Ч.2. С. 57-59.
64.Гольдбер В.Б. Типология структурных связей, организующих идеополе «биологическое существование человека» // Когнитивная семантика: Материалы Второй Международной школы-семинара по когнитивной лингвистике, 11-14 сентября 2000 г. / Отв. ред. Н.Н.Болдырев. Редкол.: Е.С.Кубрякова и др..: В 2 ч. Тамбов: Изд-во Тамбовского ун-та, 2000. Ч.2. С. 60-63.
65.Гонта И.А. Структурные и семантические особенности композит-метафор в американском сленге: Дис... канд. филол. наук: 10.02.04. К., 2000. 194 с.
66.Гончарова Н.Ю. Концепт «Факт» в представлении человека // Связи языковых единиц в системе и реализации. Когнитивный аспект: Межвузовский сборник научных трудов. Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 1999. Вып. ІІ. с. 48-51.
67.Гороть Е.И. Изоморфные и отличительные черты в распределении по частоте грамматических форм имён существительных день, ночь, утро, вечер // Статистическая лексикография и учебный процесс: Сб. научных трудов / Отв. ред. В.И. Перебейнос. К.: КГПиия, 1990. С. 133-138.
68.Григорьева Т.П. Образы мира в культуре: встреча Запада с Востоком // Культура, человек и картина мира. / Отв. ред. А.И.Арнольдов, В.А.Кругликов. М.: Наука, 1987. С. 262-299.
69.Гудавичюс А. Аксиологический аспект метафоры // Форма, значение и функции единиц языка и речи: Материалы докл. Междунар. науч. конф., Минск, 16-17 мая 2002 г.: В 3 ч./ Отв. ред. Н.П.Баранова, А.В.Зубов, З.А.Харитончик, Е.Г.Задворная и др. Мн.: МГЛУ, 2002. Ч.1. С. 23-25.
70.Гумбольдт В. Язык и философия культуры. М.: Прогресс, 1985. 450 с.
71.Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию: Пер. с нем. / Общ. ред. Г.В. Рамишвили; Послесл. А.В.Гулыги и В.А. Звегинцева. М.: ОАО ИГ «Прогресс», 2000. 400 с.
72.Гумовська І.М. Англійська юридична термінологія в економічних текстах: генезис, дериваційні та семантико-функціональні аспекти: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Львівський національний ун-т ім. І.Франка. Львів, 2000. 19 с.
73.Гунина Н.А. Концепт «звучание» и его вербализация в английском языке // Когнитивная семантика: Материалы Второй Междунар. шк.-семинара по когнитив. лингвистике, 11-14 сент. 2000 г. / Отв. ред. Н.Н.Болдырев; Редкол.: Е.С.Кубрякова и др.: В 2 ч. Тамбов: Изд-во Тамбовского ун-та, 2000. Ч.2. С.29-32.
74.Гутиряк О.І. Англійська термінологія маркетингу: Структура та семантичні характеристики: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. К., 1999. 18 с.
75.Демусяк М.А. Принцип аналогии в современном английском именном суффиксальном словообразовании: Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. Ордена Тр. Красного Знамени обл. пед. ин-т им. Н.К. Крупской. М., 1982. 15 с.
76.Демьянков В.З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретирующего подхода // Вопросы языкознания. 1994. №4. С. 17 - 33.
77.Демьянков В.З. Доминирующие лингвистические теории в конце ХХ века // Язык и наука конца ХХ века: Сб. статей. М.: Рос. гос. гуманит. ун-т, 1995.&