СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ АБСОЛЮТНОЇ ДІЄПРИКМЕТНИКОВОЇ КОНСТРУКЦІЇ У СЕРЕДНЬОАНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
На правах рукопису

ГУСАР НАТАЛЯ ІВАНІВНА
УДК 81΄367=111΄04
СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ АБСОЛЮТНОЇ ДІЄПРИКМЕТНИКОВОЇ КОНСТРУКЦІЇ
У СЕРЕДНЬОАНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Буніятова Ізабелла Рафаїлівна, кандидат філологічних наук, доцент
Київ - 2001

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ................................................. 4
ВСТУП.................................................................................................... 5
РОЗДІЛ 1. ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ АБСОЛЮТНОЇ ДІЄПРИКМЕТНИКОВОЇ КОНСТРУКЦІЇ в англійській мові..................................................................................................... 15
1.1. Визначення синтаксичного статусу абсолютної дієприкметникової конструкції в англійській мові................................................................................. 15
1.2. Абсолютна дієприкметникова конструкція як загальноіндоєвропейське явище 26
1.3. Абсолютна дієприкметникова конструкція в історії германських мов...................................................................................................... 33
1.3.1. Іншомовний вплив в синтаксисі англійської мови.... 38
1.3.2. Автохтонність абсолютної дієприкметникової конструкції в англійській мові........................................................................................ 46
Висновки до розділу 1....................................................................... 61
РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРНа ОРГАНІЗАЦІя АБСОЛЮТНОЇ ДІЄПРИКМЕТНИКОВОЇ КОНСТРУКЦІЇ У СЕРЕДНЬОАНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ 64
2.1. Розвиток предикативності абсолютної дієприкметникової конструкції у середньоанглійській мові................................................................... 64
2.2. Порядок слів у абсолютній дієприкметниковій конструкції в контексті загальної типологічної перебудови англійської мови...................................... 98
2.3. Ускладнення іменної фрази абсолютної дієприкметникової конструкції....................................................................................... 105
2.3.1. Заміщення відмінкової форми суб’єкта абсолютної дієприкметникової конструкції.......................................................................... 110
2.3.2. Комплементація головного члена іменної фрази абсолютної дієприкметникової конструкції.......................................... 119
2.4. Ускладнення дієслівної фрази абсолютної дієприкметникової конструкції 121
Висновки до розділу 2..................................................................... 124
РОЗДІЛ 3. ФУНКЦІЇ АБСОЛЮТНОЇ ДІЄПРИКМЕТНИКОВОЇ КОНСТРУКЦІЇ У СЕРЕДНЬОАНГЛІЙСЬКИЙ ПЕРІОД........................................... 127
3.1. Абсолютна дієприкметникова конструкція у темпоральній функції.............................................................................................. 129
3.2. Абсолютна дієприкметникова конструкція в умовній
функції.............................................................................................. 136
3.3. Абсолютна дієприкметникова конструкція у функції
допустовості..................................................................................... 140
3.4. Абсолютна дієприкметникова конструкція у функції обставини супровідної дії 142
3.5. Абсолютна дієприкметникова конструкція у каузальній
функції.............................................................................................. 149
Висновки до розділу 3..................................................................... 153
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.................................................................. 156
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................ 161
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ........... 181

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

Adj прикметник
Dem вказівний займенникк
N іменник
NP іменна фраза
O додаток
Poss присвійний займенник
PRO займенник
PTCL I дієприкметник І
PTCL II дієприкметник ІІ
S підмет
V головне дієслово
v допоміжне дієслово
VP дієслівна фраза

ВСТУП

Сучасна мовознавча наука визнає, що розвиток будь-якої мови відбувається як боротьба двох різних тенденцій: до збереження та стабілізації існуючої системи мови, з одного боку, та її адаптації, перебудови, удосконалення, з іншого. Своєрідний взаємозв’язок та переплетіння зазначених тенденцій і реальні форми їх прояву зумовлюють не лише межі можливих історичних змін у мові й їх темпи, але і характер проходження цих змін. Вивчення причин, напрямів та форм таких змін, безперечно належить до найскладніших та найактуальніших проблем сучасної лінгвістики.
Останні десятиліття позначені сталим інтересом до історичних студій, значну питому вагу серед яких становлять синтаксичні розвідки. Успіхи граматичної теорії і формалізація її пошукових процедур дозволили переглянути здобутки попередніх парадигм у контексті сучасних вимог до розгляду мовних одиниць як двосторонніх сутностей. Помітний внесок у розробку питань семантичної і структурної організації речення належить як вітчизняним (І.Р. Вихованець, О.М. Мороховський, Г.Г. Почепцов), так і зарубіжним дослідникам (В.Г. Адмоні, М.М. Гухман, В.М. Жирмунський, Ч. Барбер, Н. Блейк, Д. Крістал, Д.Лайтфут, Е. Траугот, Ф. Віссер). Разом з тим нерозв’язаною залишається низка питань, пов’язаних з проблемою визначення природи складного речення та його конституентів, зокрема неособоводієслівних конструкцій.
Відповідно проблема англійської абсолютної дієприкметникової конструкції з експліцитним суб’єктом потребує висвітлення з урахуванням нових критеріїв аналізу речення, які виявляються релевантними для здійснення розвідок із зазначених питань як у синхронії, так і діахронії. Водночас актуальними залишаються питання становлення та розвитку абсолютної дієприкметникової конструкції в англійській та інших германських мовах.
Інтерпретація досліджуваного явища в лінгвістичній літературі здійснювалась у контексті простого (=ускладненого) або складного речення у слов’янських [53; 77; 85] і германських мовах [1; 6; 7; 10; 63; 71; 126]. Розвідки з останніх, як правило, базувались на ідеях, розроблених у вітчизняній русистиці [27; 28; 103]. При цьому синтаксичний статус абсолютної дієприкметникової конструкції досі не отримав однозначного трактування.
Віддаючи належне науковому доробку вітчизняних [8; 15; 19; 20; 30; 31; 46; 48; 49; 76; 98] та зарубіжних авторів [115; 117; 125; 135; 147; 148; 154; 165], потрібно визнати, що чимало проблем історичного синтаксису англійської мови залишаються не вивченими, зокрема, предикативність нефінітних форм і дієприкметника у ранній період розвитку мови, ідентифікація дієприкметникової конструкції з прийменником як абсолютної, походження абсолютної конструкції в англійській мові та ін. Важливими завданнями сучасних синтаксичних студій залишається комплексне вивчення структури і функцій абсолютної дієприкметникової конструкції в історичному аспекті, її походження та питомість в англійській мові. Існування певних лакун у розробці зазначених питань зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.
Таким чином, актуальність дослідження визначається тим, що виявлення певних закономірностей розвитку та функціонування неособово-дієслівних утворень в англійській мові та розв’язання питання предикативності дієприкметника у давньоанглійський та середньоанглійський періоди, зумовлене потребою подальших досліджень синтаксису простого та складного речення в історичній перспективі, сприятиме розкриттю механізму формування гіпотаксису, а також створенню умов для визначення граматичного статусу абсолютних утворень.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри граматики та історії англійської мови Київського національного лінгвістичного університету. Проблематика дисертації вписується в коло питань, досліджуваних згідно з держбюджетною науковою темою Типологія і функціонування мовних одиниць фонетичної, граматичної й лексичної систем германських та романських мов: когнітивний, комунікативний та прагматичний аспекти” (тему затверджено вченою радою Київського державного лінгвістичного університету, протокол № 5 від 27 січня 1997 року) .
Метою дослідження є встановлення основних структурних та функціональних особливостей абсолютної дієприкметникової конструкції в мові середньоанглійського періоду та ідентифікація загальних напрямків процесу історичних змін на цьому етапі розвитку граматичної системи мови.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких конкретних дослідницьких завдань:
· встановлення критеріїв відмежування абсолютних дієприкметникових конструкцій від інших типів дієприкметникових зворотів та абсолютних конструкцій;
· виявлення історичних умов розвитку абсолютної дієприкметникової конструкції в середньоанглійський період з урахуванням даних попереднього етапу розвитку мови;
· визначення синтаксичного статусу абсолютної дієприкметникової конструкції у середньоанглійський період;
· ідентифікація можливої автохтонності абсолютних дієприкметникових конструкцій для англійської мови;
· розкриття структурних та функціональних умов існування дієприкметникової конструкції з урахуванням діалектної взаємодії у середньоанглійський період.
Об’єктом дослідження є абсолютна дієприкметникова конструкція в її двох варіантах: абсолютна називна (the Nominative Absolute) і абсолютна давальна (the Dative Absolute) у пам’ятках середньоанглійської мови.
Предмет дослідження становлять структура та функції абсолютних дієприкметникових конструкцій з експліцитним суб’єктом.
Матеріалом для дослідження слугували уривки, виділені з пам’яток середньоанглійського періоду 1150-1500 р.р. (періодизація за Ч. Россом [184: 7, 14]) методом суцільної вибірки. Обсяг проаналізованих текстових джерел склав 11 830 сторінок, з них пам’яток середньоанглійського періоду 7 643 сторінки. Загальна кількість відібраних абсолютних дієприкметникових конструкцій в середньоанглійських пам’ятках 348 одиниць. Дослідження структурних та функціональних особливостей абсолютних дієприкметникових конструкцій здійснене на матеріалі повного корпусу північних (Cursor Mundi (The Cursur o the World)”; Richard Rolle de Hampole English Prose Treatises”), південних (Landry The Book of the Knight of La Tour-Landry”; The Brut or the Chronicles of England”; The English Text of the Ancrene Riwle”) та центральних (Caxton’s Mirrour of the World”; Gower Confessio Amantis”; Hoccleve The Minor Poems”; Langland The Vision of William Concerning Piers the Plowman”, Pecock The Repressor of Over Much Blaming of the Clergy”; The Lay of Havelok the Dane”; The Liflade of St.Juliana”; The Ormulum”; The Paston Letters 1422-1509”; The Holy Bible”; Wycliffe Three Threatises”) середньоанглійських діалектів.
Методи дослідження, зумовлені метою, завданнями та аналізованим матеріалом, включають:
· індуктивний метод, який визначає напрям дослідження від накопичення мовного матеріалу до його систематизації та визначення особливостей функціонування синтаксичних одиниць;
· метод дедуктивного аналізу, який використовується для підтвердження на практичному матеріалі висунутих теоретичних гіпотез щодо закономірностей функціонування абсолютної дієприкметникової конструкції у мові середньоанглійського періоду;
· метод компонентного та контекстуального аналізу використовується для встановлення впливу семантики абсолютної дієприкметникової конструкції на її структуру;
· методики трансформаційного аналізу допомагають встановити змістові зв’язки між суб’єктом та предикатом абсолютної конструкції та тотожності синтаксичних значень, виражених абсолютною дієприкметниковою конструкцією та її трансформами.
Методологічна основа дослідження побудована на концепціях молодограматичного напрямку лінгвістики [133; 179] з використанням елементів функціонального підходу до вивчення граматичних явищ [166] та генеративної грамматики [127; 128; 193]. Враховано також праці Д. Лайтфута [161; 162], Д. Денісона [134], Е.К. Трауготт [197, 198], Ю.С. Степанова [97] та Г.Г. Почепцова [78], І.Р. Буніятової [20; 21; 22; 125].
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше аналіз абсолютної дієприкметникової конструкції здійснюється на матеріалі мови середньоанглійського періоду з урахуванням теоретичних і практичних надбань сучасної лінгвістики. Новим також є виявлення структурних і функціональних особливостей абсолютної дієприкметникової конструкції в середньоанглійській мові шляхом поєднання компонентного та контекcтуального методів з методиками трансформаційного аналізу. У межах цього дослідження вперше дістало розвиток питання автохтонності абсолютної дієприкметникової конструкції у давні мовні періоди та була доведена предикативність дієприкметника у середньоанглійській мові.
Теоретичне значення дисертації полягає в новому осмисленні традиційних проблем англійського синтаксису, зокрема неособово-дієслівних речень, із позицій сучасної лінгвістики. Результати дослідження сприятимуть розбудові концепції речення як історичної змінної, подальшому вивченню закономірностей функціонування неособово-дієслівних конструкцій у складі одиниць вищого рівня, а також розумінню питань загальної теорії історичних змін, варіативності мовних одиниць та історичної діалектології.
Практичне значення дослідження полягає у можливості використання його положень, висновків та ілюстративного матеріалу в курсах теоретичної граматики (розділи Синтаксис”, Неособові форми дієслова”), історії англійської мови (розділи Синтаксис середньоанглійського речення”, Розвиток неособових форм дієслова”), у створенні посібників зі вступу до германського мовознавства, а також у науково-дослідній роботі студентів та аспірантів з англійської філології.
На захист виносяться такі положення:
1. Предикативність абсолютної дієприкметникової конструкції в середньоанглійський період, зумовлена характером її дієслівної фрази (VP), є чинником, який дозволяє визначити її як згорнуте речення у складі вищої за рангом одиниці. Абсолютна дієприкметникова конструкція є функціонально еквівалентною підрядному особово-дієслівному реченню (clause) відповідної семантики.
2. Питомість абсолютної дієприкметникової конструкції в англійській мові, тобто її германське походження, підтверджується існуванням відмінності у вживанні непрямих відмінків, які використовуються в абсолютних конструкціях у різних індоєвропейських мовах, та неможливістю їх етимологічного зведення. Абсолютна дієприкметникова конструкція в англійській мові зазнавала впливу латинської, французької та італійської мов лише в тому, що це сприяло збільшенню її частотності або розширенню її синтаксичних функцій.
3. Зміна у структурній організації абсолютної дієприкметникової конструкції в середньоанглійський період, яка відбилася у трансформації порядку слів від SOV до SVO-типу та зміні відмінка суб’єкта конструкції, корелює з відповідними процесами в особово-дієслівних реченнях. Типологічна зміна та ускладнення граматичної будови за рахунок включення другорядних членів речення, абсолютних конструкцій та підрядних речень свідчать про питомість даної конструкції в англійській мові.
4. Еволюція відмінків суб’єкта абсолютної дієприкметникової конструкції (заміщення давального відмінка називним) є свідченням предикативного зв’язку між іменем і дієприкметником та опосередкованим доказом питомості конструкції.
5. У середньоанглійській мові зафіксована тенденція до розширення діапазону граматичних функцій абсолютної дієприкметникової конструкції: крім обставинних функцій - часової, причинної та супроводжуючої дії, - що виявляється у появі функції допустовості й умови, та контамінації семантики конструкції (часово-просторової й логічної).
Апробація результатів роботи. Основні положення та результати дисертаційного дослідження висвітлено в доповідях на міжнародних конференціях Іноземні мови сьогодні і завтра” (Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль, 1999р.), Діахронічне, типологічне і контрастивне дослідження германських, романських і слов’янських мов (семантика, словотвір)” (Донецький національний університет, Донецьк, 2001р.); Всеукраїнській науковій філологічній конференції Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики” (Черкаський інженерно-технологічний інститут, Черкаси, 2001р.).
Публікації. Основні положення й результати дослідження викладено в 6 статтях автора та 2 тезах доповідей, виголошених автором на наукових конференціях.
Структура роботи. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та списку джерел ілюстративного матеріалу. Обсяг тексту дисертації 160 сторінок, загальний обсяг роботи 182 сторінки.
У вступі обґрунтовано актуальність і наукову новизну дисертаційного дослідження, вказано його зв’язок з науковими темами, сформульовано мету і конкретні завдання, визначено методи дослідження, сформульовано теоретичне й практичне значення одержаних результатів, викладено основні положення, винесені на захист, наведено відомості про апробацію результатів дослідження.
У першому розділі Передумови формування абсолютної дієприкметникової конструкції в англійській мові” здійснено аналіз відомих у лінгвістиці концепцій щодо граматичного статусу абсолютної дієприкметникової конструкції в середньоанглійській мові, сформульовано дефініцію терміна абсолютна дієприкметникова конструкція”, уточнено статус абсолютної дієприкметникової конструкції з прийменником, розглянуто питання походження аналізованої конструкції в англійській мові.
У другому розділі Структурна організація абсолютної дієприкметникової конструкції в середньоанглійській мові” визначено синтаксичні й семантичні властивості іменної та дієслівної груп абсолютної дієприкметникової конструкції (подаються структурні схеми аналізованої конструкції), розглянуто концепції предикативності та встановлено синтаксичний статус досліджуваної конструкції у середньоанглійській мові.
У третьому розділі Функції абсолютної дієприкметникової конструкції в середньоанглійський період” описано парадигму обставинних функцій абсолютної дієприкметникової конструкції та здійснено порівняльний аналіз синтаксичної семантики досліджуваної конструкції в давньо- та середньоанглійській мові.
У висновках викладено теоретичні та практичні результати проведеного дослідження й окреслено перспективи подальшого наукового пошуку з обраної проблематики.
Список використаних джерел складається з 202 найменувань праць вітчизняних та зарубіжних лінгвістів. Список джерел ілюстративного матеріалу включає 17 пам’яток середньоанглійського та 5 пам’яток давньоанглійського періоду. Останнє пов’язано з тим, що, незважаючи на синхронний аналіз зазначеного явища, методологічно важливим є врахування тенденцій розвитку абсолютної дієприкметникової конструкції, тобто залучення давньоанглійського матеріалу. Для розв’язання питання автохтонності залучено матеріал давньоруської (XII ст.) та російської мови (XVIІ ст.).

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Абсолютну дієприкметникову конструкцію в англійській мові визначаємо як конструкцію, незалежну від жодного члена речення, тобто у реченні немає вказівки на предмет дії чи носія ознаки, що виражені дієприкметником. Дієприкметникові звороти з прийменниками не можна вважати абсолютними дієприкметниковими конструкціями, вони розглядаються як узгоджені з головним реченням додатки.
У розвитку абсолютної дієприкметникової конструкції в середньоанглійський період слід розрізняти два етапи: перший етап (1150-1350) представлений незначною кількістю абсолютних дієприкметникових конструкцій. Література англійською мовою в цей час не заохочувалася й з’являлась у незначній кількості, оскільки більшість творів писались французькою. Матеріал існуючих англійських творів цього періоду не показує, наскільки широко використовувалася абсолютна конструкція з дієприкметником в англійських діалектах цього періоду. Мовні факти, вилучені з пам’яток середньоанглійського періоду, дозволяють стверджувати, що конструкція продовжувала існувати, і давальний відмінок залишався, як і в давньоанглійській мові, основним відмінком суб’єкта конструкції.
На другому етапі середньоанглійського періоду (1350-1500), відбувається витіснення французької мови із сфери офіційного мовлення та продовжується конвергенція англійських діалектів навколо лондонського. У цей час формується англійська національна мова. Методологічно важливим при цьому виявляється врахування діалектної диференціації мовних явищ. Нерідко при перекладі одного й того самого твору в рукописах різних діалектів використовувалися різні мовні засоби. Другий етап середньоанглійського періоду багатший літературними пам’ятками, ніж перший етап. Враховуючи важливість лондонського діалекту у формуванні національної англійської мови, в цьому дисертаційному дослідженні використовувався матеріал лондонського діалекту. Однак для порівняння й підтвердження деяких висновків використовувалися матеріали інших діалектів. Аналіз пам’яток даного періоду (1350-1500) свідчить про те, що він характеризується як кількісним, так і якісним розширенням використання абсолютної дієприкметникової конструкції в англійській мові.
Автохтонність конструкції, її германське (власне англійське) походження розглядається в контексті індоєвропейської спадщини в граматичній структурі англійської мови, що, зокрема, підтверджується ускладненням її структури в процесі подальшого розвитку в англійській мові. Теза про вплив латинської мови на виникнення абсолютної дієприкметникової конструкції в англійській мові є неприйнятною як з формальної точки зору, так і з семантичної. З одного боку, спостерігаються суттєві структурні розбіжності у морфології іменної фрази конструкції. З другого, абсолютна дієприкметникова конструкція є невід’ємною складовою граматичної будови англійської мови, що функціонує відповідно до законів її історичного розвитку.
У середньоанглійський період вплив французької мови на розвиток абсолютної конструкції не міг бути визначальним через те, що відмінки не є тотожними: відмінок конструкції у давньофранцузькій мові знахідний, у той час як у середньоанглійський період відмінок конструкції змінюється з давального на називний. Вплив італійської мови на частотність використання конструкцій можна ідентифікувати лише у творах Дж. Чосера. Абсолютна конструкція в англійській мові може розглядатися як семантичне запозичення лише з тієї точки зору, що латинська, французька та італійські мови сприяли збільшенню її частотності, розширенню її синтаксичних функцій. Конструкції, які є абсолютно нехарактерними для мови-реципієнта (receiving language), не мають можливості закріпитися в ній. Необхідною умовою калькування синтаксичної моделі є існування в мові-реципієнті власних тенденцій та напрямків розвитку, яким би запозичений взірець не суперечив. Практично всі запозичення в англійській мові корелюють з рядами аналогічних автохтонних конструкцій, які існували (принаймні в зародковому стані) до періоду масових перекладів із латини і могли розвинутися самостійно.
Предикатівність конструкції визначається дієслівним характером середньоанглійського дієприкметника. Однак специфіка предикативних відношень в абсолютній дієприкметниковій конструкції полягає в тому, що дія, репрезентована дієприкметниковим корелятом, співвіднесена не з суб’єктом-підметом, який разом із присудком визначає структуру двоскладного речення, і не з будь-яким іменем членом цього речення, а зі своїм власним суб’єктом, що не є членом головного речення.
Таким чином, в абсолютній дієприкметниковій конструкції є власний суб’єкт дії і його ознака предикат, що за своїми синтаксичними характеристиками корелюють з підметом та присудком фінітного речення. Зазначимо, однак, що формально предикат абсолютної дієприкметникової конструкції не є повноцінним присудком, оскільки він не виражений особовим дієсловом, узгодженим із своїм підметом, а дієприкметником, який самостійно, як відомо, не може бути присудком речення. Використання термінів суб’єкт” та предикат” абсолютної дієприкметникової конструкції в середньоанглійській мові є можливим тому, що вони передають зміст синтаксичних відношень між основними компонентами конструкції, яка функціонально дорівнюється підрядному реченню. Модальність абсолютної дієприкметникової конструкції не є експліцитно вираженою.
Як свідчить досліджуваний матеріал, абсолютні дієприкметникові конструкції з предикативним центром у формі дієприкметника І превалюють над абсолютними дієприкметниковими конструкціями з дієприкметником ІІ (відповідно 73% і 27%).
У середньоанглійський період абсолютна дієприкметникова конструкція зазнає ряд якісних змін, що виявляється у закріпленні порядку слів типу SVO у конструкції, ускладненні її граматичної будови та в зміні відмінків суб’єкту. Для давньо-, середньо- та новоанглійського періодів властиве співіснування синхронічних та діахронічних явищ, що підтверджує аналіз абсолютних дієприкметникових конструкцій, зокрема, одночасне використання інструментального, давального та називного відмінків суб’єкта дієприкметникової конструкції.
NP конструкції ускладнюється за рахунок включення до її складу другорядних членів речення. NP у функції суб’єкта конструкції може приймати комплемент, виражений займенником, числівником та прикметником. VP може відкривати позиції не тільки для прямого додатка, а й непрямого. Конструкція може включати обставини місця, часу, способу дії, а в процесі подальшого ускладнення структура абсолютної дієприкметникової конструкції могла поширюватися за рахунок інших конституентів речення, підрядних речень і навіть абсолютних конструкцій. Це свідчить про предикативний тип зв’язку між NP і VP конструкції.
У середньоанглійській мові, крім первісних функцій темпоральної, каузальної та супроводжуючої дії, з’являються функція допустовості та умовна. Подальший розвиток синтаксичної семантики свідчить про власне англійське походження цього граматичного явища. В середньоанглійському періоді продовжується властива для давньоанглійської мови контамінація адвербіальної та логічної семантики. Часова та умовна функції абсолютної дієприкметникової конструкції не є чітко диференційованими в цей період розвитку мови.
У подальшій роботі вважаємо доцільним розглянути абсолютну дієприкметникову конструкцію в діахронії, із перших пам’яток германської писемності до теперішнього часу (на матеріалі сучасної англійської мови) і у типологічному аспекті, тобто у порівнянні з німецькою або нідерландськими мовами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агапова С.Г. Абсолютные конструкции в современном английском языке их функционирование в речи: Дис... канд.филол. наук: 10.02.04. Ростов-на-Дону, 1986. 179 с.
2. Адмони В.Г. А.И. Смирницкий. Синтаксис английского языка (Рецензия) // Вопросы языкознания. 1958. № 6. С. 107-111.
3. Адмони В.Г. Грамматический строй как система построения и общая теория грамматики. Л.: Наука, 1988. 238 с.
4. Адмони В.Г. Исторический синтаксис немецкого языка. М.: Высшая школа, 1963. 336 с.
5. Адмони В.Г. О предикативности // Ученные записки. Факультет иностранных языков. Кафедра немецкого языка, кафедра французкого языка. М.: Изд-во Моск. гос. ин-та иностр. яз. 1957. Т. 28. С. 23-44.
6. Алексеева В.А. Pазвитие абсолютной конструкции в английском языке (XV-XVIII веках): Автореф. дис... канд.филол. наук: 10.02.04 /Моск. гос. пед. ин-т иностр. яз. им. Мориса Тореза. М., 1976. 35 с.
7. Багирова Г.А. Функциональные и структурно-семантические особенности причастной конструкции в немецком языке XVII-XVIII веках: Дис... канд.филол. наук: 10.02.04. М., 1979. 189 с.
8. Банкевич Л.В. Причастие І в английском языке (в историческом освещении): Дис... канд.филол. наук: 10.02.04. Л., 1954. 217 с.
9. Бархударов Л.С. Структура простого предложения современного английского языка. М.: Высшая школа, 1966. 197 с.
10. Батарунене Г.И. Причастная конструкция в немецком языке XV столетия (Синтаксис, функция, семантика, структура): Дис... канд.филол. наук: 10.02.04. М., 1976. 250 с.
11. Бенвенист Э. Уровни лингвистического анализа: Пер. с нем. // Новое в лингвистике. Вып. 4. М ., 1965. С.1-446.
12. Бескровная Л.Н. О так называемых определениях и объектно-предикативных членах предложения в английском языке // Вопросы романо-германской филологии. Сб. науч. тр. МГПИИЯ им. М. Тореза. Вып. 3. М.: Изд-во Моск. гос. ин-та иностр. яз. 1977. С. 3-13.
13. Бирнбаум Х. Праслявянский язык: достижения и проблемы его реконструкции. М.: Прогресс, 1987. 512 с.
14. Блиндус Е.С. Потенциально-предикативные словосочетания в английском языке: Автореф. дис. ...канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. М., 1979. 34 с.
15. Богданович Е.Э. Обособленный причастный оборот в современном английском языке: Дис... канд.филол. наук: 10.02.04. М., 1988. 178 с.
16. Бродович О.И. Предикативность и вторичная предикативность: характеристика синтаксической связи // Вопросы синтаксиса германских языков. Межвузовский тематический сборник научных трудов. Саранск: Изд-во Саранского ун-та. 1979. С. 20-25.
17. Бродович О.И. Диалектная вариативность английского языка: аспекты теории. Л.: Изд-во ЛГУ, 1988. 193 с.
18. Бруннер К. История английского языка: Пер. с нем. Т. II. М.: Изд-во иностр. л-уры, 1956. 392 с.
19. Буниятова И.Р. Модальность древнеанглийского придаточного предложения // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. Харків: Константа. 2000. № 471. С. 35-41.
20. Буніятова І.Р. Реінтерпретація синтаксичних одиниць як джерело походження гіпотаксису в германських і слов’янських мовах // Вісник Київського Лінгвістичного Університету. Серія Філологія. К.: Видавничий центр КДЛУ. 2000. Том 3, № 1. С. 26-33.
21. Буніятова І.Р. Розвинута синтаксична система як результат розвинутого мислення // Наукові записки. Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В. К. Винниченка. Вип. 22. Серія: філологічні науки (мовознавство). Кіровоград: РВЦ КДПУ. 2000. С. 77-94.
22. Буніятова І.Р. Синтаксичні константи в германських мовах (історичний аспект) // Проблеми семантики слова, речення та тексту. Вип. 5. К.: Видавничий центр КДЛУ, 2001. С. 17-23.
23. Бурлакова В.В. Предикативная функция причастия ІІ в современном английском языке: Дис... канд.филол. наук: 10.02.04. Л., 1954. 223 с.
24. Вардашева В.С. Развитие независимого причастного оборота с выраженным субъектом в английском языке (Причастие І): Дис... канд.филол. наук: 10.02.04. Л., 1955. 185 с.
25. Варшавская А.И. Смысловые отношения в структуре современного английского языка: Автореф. дис ... д-ра филол. наук: 10.02.04 / Лен. гос. ун-т им. Н.И.Лобачевского. Л., 1985. 34 с.
26. Венгерова С.А. Причастные обороты в современном английском языке: Дис... канд.филол. наук: 10.02.04. М., 1964. 345 с.
27. Виноградов В.В. Грамматика русского языка. М.: Изд-во АН СССР, 1954. 340 с.
28. Виноградов В.В. Основные вопросы синтаксиса предложения // Вопросы грамматического строя. М.: Изд-во АН СССР, 1955. С. 389-435.
29. Воронцова Г.Н. Вторичный предикат в английском языке // Иностранные языки в школе. 1950. № 6. С . 46-56.
30. Гаджиев Б.И. Асиметнричность в семантической структуре абсолютной причастной конструкции с причастием І в современном английском языке: Дис... канд.филол. наук: 10.02.04. Баку, 1987. 165 с.
31. Генина В.Г. Интонационная структура предложения в обособленной и необособленной абсолютной конструкции в современном английском языке: Автореф. дис ... канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. пед. ин-т иностр. яз. им. М. Тореза. М., 1968. 16 с.
32. Генина В.Г. Интонационная структура предложения с обособленной и необособленной абсолютной конструкцией в современном английском языке (На материале повествовательных предложений, включающих абсолютную конструкцию с предлогом и беспредложную абсолютную конструкцию): Дис... канд.филол. наук: 10.02.04. М., 1968. 185 с.
33. Грабье В. О полупредикативной конструкции и второстепенной предикации: Пер. с чеш. // Языкознание в Чехословакии. М.: Прогресс, 1978. С. 232-254.
34. Гринберг Дж. Некоторые грамматические универсалии, преимущественно касающиеся порядка значимых элементов: Пер. с англ. // Новое в лингвистике. Вып. 5. Языковые универсалии. М., 1970. С. 1-342.
35. Гусар Н.І. Генеза абсолютних дієприкметникових конструкцій у мові середньоанглійського періоду // Проблеми семантики слова, речення та тексту. Збірник наукових статей. Вип. 6. Відп.ред. Н.М.Корбозерова. К.: Вид-во КДЛУ. 2001. C. 58-63.
36. Гусар Н.І. Генезис дієприкметникових конструкцій та їх граматичний статус в історії англійської мови // Тези Всеукраїнської наукової філологічної конф. Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики”. Черкаси: ЧІТІ. 2001. С. 65-66.
37. Гусар Н.І. До питання про абсолютну дієприкметникову конструкцію в середньоанглійській мові // Тези доповідей міжнар. науково-практичної конф. Іноземні мови сьогодні і завтра”. Тернопіль: ТДПУ ім. В. Гнатюка. 1999. С. 15-17.
38. Гусар Н.І. Латинський вплив на формування та використання абсолютної дієприкметникової конструкції в англійській мові // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Тернопіль: ТДПУ ім. В. Гнатюка. 2000. № 1 (3). С. 12-16.
39. Гусар Н.І. Парадигма абсолютного дієприкметникового звороту у давньоанглійській та середньоанглійській мові // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Тернопіль: ТДПУ ім. В. Гнатюка. 1999. № 1 (2). С. 78-81.
40. Гусар Н.І. Структурно-семантичні параметри абсолютної дієприкметникової конструкції в середньоанглійській мові // Проблеми семантики слова, речення та тексту. Збірник наукових статей. Вип. 5. Відп.ред. Н.М.Корбозерова. К.: Вид-во КДЛУ. 2001. C. 50-54.
41. Гусар Н.І. Функції незалежної дієприкметникової конструкції у середньоанглійський період // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Тернопіль: ТДПУ ім. В. Гнатюка. 2001. № 1 (2). С. 3-10.
42. Гухман М.М. Готский язык: Учебное пособие для филол. фак. ун-тов. М.: Изд-во лит. на иностр. яз., 1958. 288 с.
43. Гухман М.М. Развитие залоговых противопоставлений в германских языках (Опыт историко-типологического исследования родственных языков). М.: Наука, 1964. 294 с.
44. Гухман М.М., Семенюк Н.Н. История немецкого литературного языка ІХ-XV вв. М.: Наука, 1983. 200 с.
45. Дундукова Ю.Б. Абсолютная конструкция с предлогом with в современном английском языке: Дис... канд.филол. наук: 10.02.04. М., 1963. 402 с.
46. Жирмунский В.М. Национальный язык и социальные диалекты. Л.: Наука, 1936. 215 с.
47. Жирмунский В.М. Общее и германское языкознание. Л.: Наука, 1976. 695 с.
48. Жлуктенко Ю.А. Лингвистические аспекты двуязычия. К.: Вища школа, 1974. 175 с.
49. Жлуктенко Ю.О. Українсько-англійські міжмовні відносини. К.: Вид-во КДУ, 1964. 167 с.
50. Задорожный Б.М. Значение и употребление причастий в германских языках: Автореф... дис. д-ра филол. наук: 10.02.04 / Ин-т языкознания АН СССР. М., 1964. 32 с.
51. Задорожный Б.М. История языка и экстралингвистические факторы // Вопросы языкознания, 1975. №1. С. 27-38.
52. Звегинцев В.А. Предложение и его отношение к языку и речи. М.: Изд-во МГУ, 1976. 240 с.
53. Иванов В.В. Историческая грамматика русского языка. М.: Просвещение, 1990. 265 с.
54. Иванова И.П., Чахоян Л.П. История английского языка. М.: Высшая школа, 1976. 319 с.
55. Ившин В.Д. Коммуникативный синтаксис современного английского языка (актуальное членение предложения): Автореф. дис...д-ра филол наук: 10.02.04 / Киевск. гос. ун-т им. Т.Г.Шевченка. К., 1990. 47 с.
56. Ильиш Б.А. Современный английский язык. М.: Изд-во лит-ры на иностр. языках, 1948. 247с.
57. Иртеньева Н.Ф. Грамматика современного английского языка. М.: Государственные центральные курсы заочного обучения "ин-яз", 1956. 189 с.
58. Калинская Т.Л. История абсолютной конструкции в французском языке: Дис... канд.филол. наук: 10.02.05. М., 1954. 248 с.
59. Кацман Н.Л., Покровская З.А. Латинский язык. М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 1996. 464 c.
60. Кирвалидзе Н.Г. Функции абсолютной конструкции в семантической структуре предложения в английском языке: Дис... канд.филол. наук: 10.02.04. М., 1981. 222 с.
61. Кнабе Г.С. Еще раз о двх путях развития сложного предложения. // Вопросы языкознания. 1955. № 1. С. 108-116.
62. Кнабе Г.С. Самостоятельный причастный оборот во французском и латинском языках: Дис... канд.филол. наук: 10.02.05. К., 1953. 517 с.
63. Козлов В.С. Причастные обороты и придаточные предложения в информативной организации высказывания // Сб. науч. тр. Вып. 188. Синтаксис германских языков. М.: Изд-во МГУ. 1982. С. 54-65.
64. Комиссарова Ю.И. Причастное предложение в английском языке: Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. пед. ин-т им. В.П.Потемкина. М., 1962. 20 с.
65. Кондратович Н.Д. Абсолютные конструкции в современном французском языке: Автореф. дис ... канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. пед. ин-т иностр. яз. им. М. Тореза. М., 1955. 14 с.
66. Курышева В.И. Беспричастный именительный абсолютный в современном английском языке: Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.04 / Горьк. гос. ун-т им. Н.И.Лобачевского. Горький, 1975. 21 с.
67. Левицький А.Е. Функціональний статус комплексів вторинної предикації сучасної англійської мови // Актуальні проблеми вивчення мови, мовлення і перекладу. Вип. 2. К.: Вид-во КДЛУ. 1997. С. 62-67.
68. Мовшович Н.А. Формирование и развитие абсолютного инфинитивного оборота в связи с развитием других абсолютных конструкций испанского языка: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. пед. ин-т иностр. яз. им. М. Тореза. М., 1952. 15 с.
69. Мороховский А.Н. Слово и предложение в истории английского языка. К.: Вища школа, 1980. 216 с.
70. Мухин А.М. Лингвистический анализ. Теоретические и методологические проблемы Л.: Наука, 1976. 282 с.
71. Ноздрин А.Н. Абсолютный винительный в современном немецком литературном языке: Автореф. дис ... канд. филол. наук: 10.02.04 / Львов. гос. ун-т. Львов, 1971. 27 с.
72 . Панфилов В.З. Гнесеологические аспекты филосовских проблем языкознания. М.: Наука, 1982. 129 с.
73. Пауль Г. Принципы истории языка: Пер. с нем. М.: Изд-во иностр. лит., 1960. 500 c.
74. Пешковский А.М. Избранные труды. М.: Учпедгиз, 1959. 252 с.
75. Пешковский А.М. Русский синтаксис в научном освещении. М.: Учпедиздат, 1956. 511 с.
76. Попович Е.С. Абсолютная конструкция в современном английском языке: Дис... канд.филол. наук: 10.02.04. Одесса, 1990. 167 с.
77. Потебня А.А. Из записок по русской грамматике Т.1-2. М.: Гос. уч.-пед. изд-во Мин-ва просвещ. РСФСР, 1958. 536 с.
78. Почепцов Г.Г. Конструктивный анализ структуры предложения. К.: Вища школа, 1971. 191 с.
79. Псурцева Д.В. О функционировании некоторых структур вторичной предикации в английском языке XVIII-XX вв. // Проблемы функциональной грамматики английского языка. Сборник научных трудов МГПИИЯ им. М. Тореза. Вып. 246. М.: Изд-во Моск. гос. пед. ин-та иностр. яз. 1985. С. 96-109.
80. Расторгуева Т.А. О некоторых аспектах эволюции словоизменительных систем // Вопросы языкознания. 1979. №1. С. 52-62.
81. Рецкер Я.И. Стилистико-грамматические значение абсолютной конструкции в современном английском языке: Дис... канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1953. 347 с.
82. Розендорф Т.П. Причастие І в английском языке: Дис... канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1953. 239 с.
83. Романовская Ю.Ю. Структурно-семантические особенности вставных предикативных единиц (на материале среднеанглийского языка): Дис... канд.филол. наук: 10.02.04. К., 1979. 209 с.
84. Рудник М.Л. Причастное предложение в современном английском языке // Сборнике научных статей. Вып. 4. Барнаул: Алтайское книжное изд-во. 1964. С. 74-89.
85. Сазонова Н.М. К вопросу о теории предложения (на материале современного английского и украинского языков). К.: Вища школа, 1974. 84 с.
86. Сазонова Н.М. Предикативные структуры в современном английском языке. К.: Радянська школа, 1969. 143 с.
87. Самусенко Н.Ф. Абсолютные конструкции (причастная, герундиальная, инфинитивная) в функции обстоятельства в современном испанском языке (К проблеме грамматической синонимии): Дис... канд.филол. наук: 10.02.05. Л., 1978. 210 с.
88. Слюсарева Н.А. Лингвистика речи и лингвистика текста // Аспекты общей и частной лингвистической теории текста. М.: Наука, 1982. С. 22-41.
89. Слюсарева Н.А. Проблемы функционального синтаксииса современного английского языка. М.: Наука, 1981. 206 с.
90. Смирницкий А.И. Морфология английского языка. М.: Изд-во лит. на иностр. языках, 1959. 440 с.
91. Смирницкий А.И. Синтаксис английского языка. М.: Изд-во лит-ры на иностр. языках, 1957. 286 с.
92. Соболевский С.И. Грамматика латинского языка. Теоретическая часть. Морфология и синтаксис. СПб: Алетейя, 1999. 431 с.
93. Соболевский С.И. Древнегреческий язык: Учебник для вузов. СПб: Алетейя, 1999. 614 с.
94. Сравнительная грамматика германских языковв 5-ти томах. Главный редактор Гухман М.М. М.: Наука, 1966. 430 с.
95. Стеблин-Каменский М.И. Древнеисландский язык. М.: Изд-во лит-ры на иностр. языках, 1955. 286 с.
96. Стеблин-Каменский М.И. О предикативности // Вестник Ленинградского университета. Языкознание. Вып. 4. Л.: Изд-во Лен. ун-та. 1956. С. 129-137.
97. Степанов Ю.С. Индоевропейское предложение. М.: Наука, 1989. 248 с.
98. Степанян Л.Л. Роль абсолютной конструкции в передаче прагматической установки текста в английском языке: Дис... канд.филол. наук: 10.02.04. М., 1997. 137 с.
99. Стыро В.А. Полупредикативные предложения с разночленным соподчинением в среднеанглийском языке (На материале памятников прозы XIII-XV веков): Дис... канд.филол. наук: 10.02.04. Л., 1978. 199 с.
100. Суперанская А.В. Функции именительного самостоятельного в современном английском языке // Вопросы составления описательных грамматик. М.: АН СССР, 1961. С. 166-178.
101. Филин Ф.П. К вопросу о так называемой диалектной основе русского национального языка. Вопросы образования восточнославянских национальных языков. М.: Прогресс, 1962. 240 с.
102. Хомицкая О.М. Опыт исследования некоторых вторичных предикативных структур древнеанглийском языке: Дис... канд.филол. наук: 10.02.04. Л., 1972. 194 с.
103. Шахматов А.А. Синтаксис русского языка. Л.: Учпедгиз, 1941. 620 с.
104. Шведова Н.Ю. Простое предложение: основные понятия // Русская грамматика. Т.II. Синтаксис. М.: Наука, 1982. С. 83-421.
105. Шерцль В.И. Синтаксис древнеиндийского языка. Харьков, 1883. 321 с.
106. Яковлева И.Л. Влияние латинского языка на развитие английского синтаксиса (Новоанглийский период): Дис... канд.филол. наук: 10.02.04. М., 1982. 156 с.
107. Ярцева В.Н. Историческая морфология английского языка. М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1960. 194 с.
108. Ярцева В.Н. Исторический синтаксис английского языка. М.-Л.: Изд-во АН СССР, Ленинградское отделение, 1961. 308 с.
109. Ярцева В.Н. История английского литературного языка IX-XV веков. М.: Наука, 1985. 215 с.
110. Ярцева В.Н. Предложения и словосочетания. // Вопросы грамматического строя. М.: Изд-во АН СССР, 1955. С. 437-451.
111. Ярцева В.Н. Развитие национального литературного языка. М.: Наука, 1969. 286 с.
112. Ярцева В.Н. Развитие сложноподчиненного предложения в английском языке. Л.: Изд-во Ленинградский гос. ун.-т, 1940. 116 с.
113. A Comprehensive Grammar of the English Language / Quirk R, Greebaum S, Leech G, Svartvik J. L., N. Y.: Longman, 1985. 1779 p.
114. Barber Ch. The English Language: a Histirical Introduction. Cambridge: Cambridge University Press, 1993. 299 p.
115. Barent G.P. English Absolute in Functional Perspective // Papers from the Parasession of Functionalism. April 17, 1975 / Ed. Grossman R.S., Sam L.J., Vance T.T. Oxford: Oxford University Press. 1975. P. 10-23.
116. Bauer B. L. The Emergence and Development of SVO pattering in Latin and French. Diachronic and Psycholinguistic Perspectives. N. Y., Oxford: Oxford University Press, 1995. 242 p.
117. Bech Kr. Pragmatic Factors in Language Change: XVS and XSV clauses in Old & Middle English // Folia Linguistica Historica. Acta Societatis Linguistical Europaeae, Tomus XIX/1-2. N. Y.: Mouton de Gruyter. 1998. P. 79-102.
118. Bello A., Cuervo R. J. Gramática de la Lengus Castellana. Buenos Aires: Editoreal Sopena Argentina, 1954. 541 p.
119. Benett Ch. E. The Latin Language; a Historical Outline of its Sounds, Inflections and Syntax. Boston: Allyn and Bacon, 1907. 258 p.
120. Benot E. Arte de Hablar. Gramática Filosofófica de la Lengua Castellana. Madrid: Libr. de los Sucessoresde Hernando, 1910. 423 p.
121. Berndt R. History of the English Language. Leipzig: VEB Verlag Enzyklopädie, 1982. 503 p.
122. Blake N. F. A History of the English Language. Bristol: Macmillan Press Ltd, 1996. 382 p.
123. Blake N. F. The English Language in Medieval Literature. L.: Aldine Press, 1977. 189 p.
124. Blockley M.E. Aspects of Old English Poetic Syntax: Where Clauses. Urbana: University of Illinois Press, 2001. 248 p.
125. Buniyatova I.R. Complex Complementation in Old English and other Old Germanic Languages // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія Філологія. К.: Видавничий центр КДЛУ, 1999. - Том 2, № 1. С. 35-42.
126. Callaway M. The Absolute Participle in Anglo-Saxon. Baltimore: Press of Isaac Friedenwald, 1889. 52 p.
127.Chomsky N. Language and Problems of Knowledge. The Managua Lectures. L., Cambridge (Mass): MIT Press, 1996. 205 p.
128. Chomsky N. Lectures on Government and Binding: The Pisa Lectures. Berlin, N.Y.: Mouton de Gruyter, 1993. 371 p.
129. Conington M. Syntactic Theory in the High Middle Ages: Modistic Models of Sentence Structure. Cambridge: Cambridge University Press, 1984. 163 p.
130. Crystal D. The Cambridge Encyclopedia of the English Language. N. Y., Melbourne: Cambridge University Press, 1995. - 490 p.
131. Curme G.O. English Grammar. The Principles and the Practice of the English Grammar Applied to Present-day Usage. N. Y.: Barnes & Noble, 1966. 308 p.
132. Curme G.O. Syntax. Boston, N. Y.: D.C. Heath and Company, 1931. 616 p.
133. Delbrück B. Vergleichende Syntax der indogermanischen Sprachen. Strassburg: I.E., K.J. Trübner, 1928. 88 p.
134. Denison D. English Historical Syntax: Verbal Constructions. L., N. Y.: Longman, 1993. 530 p.
135. Duffley P.J. The Use of the Infinitive and the -ing after Verbs Denoting the Beginning, Middle and End of an Event // Folia Linguistica Historica. Acta Societatis Linguisticae Europaeae, Tomus XXXIII/3-4. N. Y.: Mouton de Gruyter. 1999. P. 295-331.
136. Egerland V.T The Syntax of Past Participle: a Generative Study of Nonfinite Constructions in Ancient and Modern Italian. Lund: Lund University Press, 1996. 352 p.
137. Einenkel E. Streifzüge durch die Mittelenglische Syntax unter besonderer Berücksichtigung der Sprache Chaucer's. Münster: Olms-Weidmann, 1887. 296 p.
138. Faarlund J. T. Syntactic Сhange : toward a Theory of Historical Syntax. Berlin, N.Y.: Mouton de Gruyter, 1990. 219 p.
139. Felser Cl. Verbal Complement Clauses. A Minimalist Study of Direct Perception Constructions. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company, 1999. 280 p.
140. Fisiak J. An Outline History of English. Volume 1 External History. Poznán: Wydawnictwo Poznenskie, 2000. 174 p.
141. Freidin R. Foundations of Generative Syntax. Cambridge (Mass.): MIT Press, 1992. 368 p.
142. Freidin R. Principles and Parameters in Comparative Grammar. Cambridge (Mass.): MIT Press, 1991. 463 p.
143. García de Diego V. Gramática Histórica Española. Madrid: Editorial Gredos, 1951. 427 p.
144. Gardiner A. The Theory of Speech and Language. Oxford: Oxford University Press, 1932. 332 p.
145. Gili G. S. Curso Superior de Sintaxis Española. Barcelona: Publicaciones y Ediciones Spes, 1955. 318 p.
146. Grimm J. Deutsche Grammatik. Hildesheim, N. Y.: Olms-Weidmann, 1889. 140 р.
147. Hansen F. Gramática Histórica de la Lengua Castellana. Halle: Max Niemeyer, 1913. 367 p.
148. Harris A. C., Campbell L. Historical Syntax in Cross-linguistic Perspective. Cambridge, N. Y.: Cambridge University Press, 1995. 488 p.
149. Hathaway B. A Transformational Syntax. The Grammar of Modern American English. N. Y.: Ronald Press, 1967. 315 p.
150. Hemon R. A Historical Morphology and Syntax of Breton. Dublin: Dublin Institute for Advanced Studies, 1975. 328 p.
151. Historical English Syntax. /Ed. by D. Kastovsky. Berlin, N. Y.: Mouton de Gruyter, 1991. 510 p.
152. Housar N. A Note on Absolute Participial Construction in English (A Historical Perspective) // IATEFL-Ukraine Newsletter. 1999. № 17. С. 28-29.
153. Jespersen O. Essentials of English Grammar. L.: Allen and Unwin, 1946. 387 p.
154. Jucker A.H. Word Order Changes in Early Middle English. Some Evidence against the Conservatism of Subordinate Clauses // Studia Anglica Posnaniensia. An 141. International Review of English Studies. Volume 23 (Editor Jacek Fisiak). Poznán: Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu. 1990. P. 31-42.
155. Kellner L. Historical Outlines of English Syntax. L.: Macmillan and co., 1892. 336 p.
156. Kermode F., Hollander J. The Oxford Anthology of the English Language. Vol. 1. The Middle Ages through the Eighteenth Century. N. Y.: Oxford University Press, 2001. 2376 p.
157. Kruisinga E. A Handbook of Present-day English. Vol. 1-3. English Accidence and Syntax. Groningen: P. Noordhoff, 1930. 437 p.
158. Kuller R. On Language Change: The Invisible Hand in Language. - London N. Y.: Routledge, 1994. 182 p.
159. Lass R. Historical Linguistics and Language Change. Cambridge: Cambridge University Press, 1997. 423 p.
160. Leech G., Svartvik J. A Communicative Grammar of English. M.: Prosveshceneye, 1983. 304 p.
161. Lighfoot D. Principles of Diachronic Syntax. Cambridge: Cambridge University Press, 1979. 429 p.
162. Lightfoot D. The Development of Language: Acquisition, Change and Evolution. Malden: Blackwell Publishers, 1999. 287 p.
163. Lockwood W.B. Historical German Syntax. Oxford: Clarendon Press, 1968. 280 p.
164. Long R. The Sentence and its Parts. A Grammar of Contemporary English. Chicago, L.: The University of Chicago Press, 1961. 528 p.
165. Malak J. The Function of the Present Participle in the Predicative Position in Old English // Studia Anglica Posnaniensia. An International Review of English Studies. Volume 25-27 (Editor Jacek Fisiak). Poznán: Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu. 1991-93. P. 123-141.
166. Mathesius V. A Functional Analysis of the Present Day English on a General Linguistic Basis. Prague: Academia, 1975. 228 p.
167. McCawley J.D. What's with with? // Language. - 1983. Vol. 59, №20. P. 271-287.
168. Millward C. M. A Bibliography of the English Language. N. Y.: Harcourt Brace College Publishers, 1996. 441 p.
169. Mitchell Br. A Critical Bibliography of Old English Syntax to the end of 1984: including Agenda and Corrigenda to Old English Syntax. Oxford: B.Blackwell, 1990. 269 p.
170. Mitchell Br. Old English Syntax. N. Y.: University Press, 1985. 1067 p.
171. Moore S., Meech S.B., Whitehall H. Middle English Dialect Characteristics and Dialect Boundaries: Preliminary Report of an Investigation Based Exclusively on Localized Texts and Documents // Essays and Studies in English and Comparative Literature. Ann Arbour: University of Michigan Press. 1935. P. 1-60.
172. Mustanoja Tauno F. A Middle English Syntax. P. I (Parts of Speech). Helsinki: Societe neophilologique, 1960. 702 p.
173. Nida E.A. A Synopsis of English Syntax // Linguistic series #4. A Publication of the Summer Institute of Linguistics of the University of Oklahoma. Norman, 1960. 233 p.
174. Nowakowski M. Generative Grammar and Theories of Language Change // Studia Anglica Posnaniensia. An International Review of English Studies. Vol. 6 (Editor Jacek Fisiak). Poznán: Uniwersytet im. Adama Mickiewicza. 1975. P. 13-59.
175. Onions C.T. An Advanced English Syntax Based on the Principles and Requirements of the Grammatical Society. N. Y.: Macmillan co., 1932. 166 p.
176. Onions C.T. Modern English Syntax. L.: Routledge and Kegan Paul, 1971. 155 p.
177. Pintzuk S. Phrase Structures in Competition: Variation and Change. N. Y.: Garland Publications, 1999. 272 p.
178. Podadera L. M. Análiisi Gramatical. Curso Superiorde Gramática Española. Madrid: Hernando, 1956. 304 p.