ЛІНГВОРИТОРИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО ЛЕЙБОРИСТСЬКОГО ДИСКУРСУ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ЖУКОВЕЦЬ ГАЛИНА ЛЕОНІДІВНА

УДК 81‘ 42: 808.51: 81‘ 233

ЛІНГВОРИТОРИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО ЛЕЙБОРИСТСЬКОГО ДИСКУРСУ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
проф., д.ф.н. Бєлова А.Д.

Київ - 2001

ЗМІСТ

ПРИЙНЯТІ СКОРОЧЕННЯ ..

4

ВСТУП .

5

РОЗДІЛ I АНАЛІЗ ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ ЯК МІЖДИСЦИПЛІНАРНА ПРОБЛЕМА

11

1.1.

Дискурсно-релевантні підходи до аналізу мовної комунікації в сфері політики..

11

1.1.1.

Антропологічний підхід .

11

1.1.2.

Когнітивний підхід .

13

1.1.3.

Політичний дискурс як об¢єкт дослідження політології і соціології ......

18

1.1.4.

Політичний дискурс як об¢єкт впливу комунікативних технологій ...

24

1.2.

Аналіз політичного дискурсу в лінгвістиці .....

30

1.2.1

Різновиди політичного дискурсу ...

35

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ І ..

39

РОЗДІЛ ІІ СУЧАСНИЙ ЛЕЙБОРИСТСЬКИЙ ДИСКУРС .....

42

2.1.

Еволюція політичного дискурсу у Великій Британії ..

42

2.1.1.

Формування політичного дискурсу у Великій Британії

42

2.1.2.

Вплив видатних лейбористів ХХ століття на розвиток політичного дискурсу .........

46

2.2.

Партійні документи лейбористів як види політичного дискурсу ...

49

2.2.1.

Лінгвістичні особливості маніфестів партії лейбористів.

49

2.3.

Вербальні особливості дискурсу лейбористів у мережі Інтернет ..

60

2.4.

Лексичні засоби впливу на масову свідомість в дискурсі лейбористської партії ..

67

2.4.1.

Словотворчі моделі в сучасному політичному дискурсі лейбористів ..

67

2.4.2.

Аксіологеми в лейбористському дискурсі ....

76

2.4.3.

Лексичні і прагматичні особливості слоганів лейбористської партії .

90

2.4.4.

Мовні та візуальні компоненти політичних плакатів лейбористів ..

95

2.5.

Домінуючі риторичні і стилістичні прийоми у лейбористському дискурсі .

103

2.5.1.

Риторичні прийоми повтору та протиставлення .

103

2.5.2.

Метафора в політичному дискурсі лейбористів ..

119

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 .

134

РОЗДІЛ ІІІ ОСОБЛИВОСТІ ІДІОСТИЛЮ ТОНІ БЛЕРА ЯК КОМПОНЕНТ ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ ....

137

3.1.

Поняття мовна особистість” у сучасній лінгвістиці ...

137

3.1.1.

Політик як мовна особистість

137

3.2.

Особливості ідіостилю прем¢єр-міністра Великої Британії Тоні Блера .

142

3.2.1.

Концепт новизни як аргументативний чинник ідіостилю Тоні Блера

153

3.2.2.

Футуральність як елемент ідіостилю Тоні Блера

159

3.2.3.

Категоричність в ідіостилі Тоні Блера ......

164

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІІ ...

173

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ .....

176

ЛІТЕРАТУРА .....

180

СПИСОК ПРОМОВ ПРЕМ‘ЄР-МІНІСТРА ТОНІ БЛЕРА, ЧЛЕНІВ ЛЕЙБОРИСТСЬКОЇ ПАРТІЇ ТА ДОКУМЕНТІВ ПАРТІЇ .

206

ДОДАТКИ ...

213

ПРИЙНЯТІ СКОРОЧЕННЯ

OED The Oxford English Dictionary
AEMCC- Speech of the British Prime Minister Tony Blair at Asia-Europe Meeting Closing Ceremony, 4 April 1998
BBC Mandelson Gets Top Job
BBD The Blackwell Biographical Dictionary of British Political Life in the twentieth century
BfsPM- Tony Blair's first speech as Prime Minister
CBD Chambers Biographical Dictionary
HTCBH The History Today Championship to British History
IC - Martin Walker. Tony Blair's 'Mr. Europe' Campaign
Interview - "Blair on undivided loyalties", interview with British Prime minister Tony Blair, in the Financial Times newspaper, London, 14.01.1999
LD - Labour delay manifesto launch to avoid clash with Tories
OIA - Speech of the British Prime Minister Tony Blair "Our information age"
SSPLC- to the Scottish Labour Party Conference, Inverness, 10 February, 1998
СЭС Советский энциклопедический словарь

В С Т У П

На межі тисячоліть унаслідок розвитку і розповсюдження інформаційних технологій, глобалізації комунікативного простору, зростання ролі ЗМІ, проблеми комунікативного впливу на масову свідомість і свідомість особистості стали вивчатися в межах багатьох наук - лінгвістики, психології, конфліктології, соціології, іміджелогії, когнітології. Сферами, де постійно реалізується планомірний, спрямований комунікативний вплив на адресата можна вважати сферу ЗМІ, рекламу товарів та послуг, і, безумовно, політику.
Хоча сучасні словники і фіксують певні негативні конотації слова політика”, висловлення Бенджаміна Дизраєлі про те, що шлях до успіхів і пошани пролягає тільки через коридори влади”, постійно отримує підтвердження. Не дивно, що все, що пов¢язане з політикою, в тому числі комунікацією в сфері політики, викликає підвищений інтерес.
Механізми здійснення впливу на масову свідомість у політиці можна простежити, вивчаючи політичний дискурс, який в останні десятиріччя став одним із популярних об¢єктів дослідження не лише в лінгвістиці, а в інших науках. Вивчення сучасного політичного дискурсу лейбористів Великої Британії, стає актуальним внаслідок того, що 1) політичний дискурс англомовних країн запозичується іншими країнами як модель, що вимагає дослідження принципів його організації з метою їх ефективного використання; 2) політична комунікація перетворюється на мультімовний, мультікультурний та мультімедійний простір, що потребує пошуку ефективних алгоритмів організації комунікативного континууму в сфері політики; 3) набувають важливості лінгвістичні рекомендації щодо збереження індивідуального стилю особистості у період розвитку комунікативних технологій, глобалізації та універсалізації комунікативного простору.

У наш час світ політики тісно пов¢язаний із ЗМІ, які інформують про політичні новини та подають їх певну інтерпретацію. Незважаючи на зростання ролі візуального компоненту в сучасній комунікації, вербальні засоби впливу на свідомість людини залишаються найважливішими. Політики приділяють особливу увагу використанню мови як компоненту їх іміджу, а політичні інститути розглядають мову в глобальному сенсі як інструмент здійснення та забезпечення влади. Зростання ролі мови у сучасному світи привело до того, що відомі сучасні політики фактично повинні бути професійними комунікаторами. Їм допомагають фахівці в сфері зв¢язків з громадськістю, спіч-райтери, імідж-мейкери та спін доктори.
В Україні вивченню політичної комунікації, особливо в аспекті іміджелогії, приділяє багато уваги Г.Г. Почепцов (мол.) [140; 141; 142; 143]. З‘явилися роботи, які досліджують різні аспекти українського політичного дискурсу [165; 166]. У Росії дослідженню мови політики були присвячені роботи Ю.М. Караулова [90], О.М. Баранова та О.Г. Казакевича [15; 16], лінгвістів Санкт-Петербургу [157], спіч-райтерів першого президента Росії Б. М. Єльцина [85].
Невпинно зростаючий рейтинг політики викликав збільшення інтересу до вивчення політичного дискурсу різних країн. Дослідження різноманітних аспектів сучасного політичного дискурсу здійснюються на матеріалі англійської [див.: 24; 185; 186; 209; 214; 226; 227; 228; 279], німецької [46; 94; 172; 173; 271], іспанської [281], швецької мов [211]. Значна увага приділяється аналізу індивідуального стилю політиків, аналізуються випадки комунікативних невдач, найбільш ефективні та розповсюджені прийоми в промовах політиків [див.: 22; 23; 24; 100; 184; 185].
Теоретичне значення роботи полягає у тому, що в ній вперше проводиться комплексний лінгвориторичний аналіз політичного дискурсу лейбористської партії Великої Британії, виділяються найважливіші соціальні та культурні фактори, що вплинули на становлення й еволюцію політичного дискурсу у Великій Британії в другій половині ХХ століття.
Предметом дослідження в дисертації є політичний дискурс як складне, багатоаспектне явище в комунікативному континуумі, що охоплює лінгвальні та позалінгвальні компоненти.
Об¢єктом дослідження є лексичні одиниці, граматичні категорії, стилістичні засоби та риторичні прийоми, за допомогою яких відбувається передача інформації та здійснюється свідомий вплив на колективного адресата.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній
- вивчається впливова сила одиниць сучасної англійської мови та її використання для здійснення свідомого впливу на численного адресата у сфері політичної комунікації;
- досліджуються риторичні та стилістичні засоби й прийоми аргументації, що використовуються в публічних виступах членів лейбористського уряду Великої Британії та документах партії;
- розглядається лексичне оформлення ціннісних концептів сучасного британського суспільства, які виступають одним із стрижнів сучасного політичного дискурсу;
- досліджується ідіостиль прем¢єр-міністра Великої Британії Тоні Блера.
Теоретична значущість даного дослідження полягає у висвітленні на матеріалі британського варіанта англійської мови:
- різновидів політичного дискурсу з позиції їх функціонування у комунікативному просторі;
- антропоцентричних особливостей оформлення повідомлення у політичній сфері;
- принципів організації сучасного лейбористського дискурсу;
- ідіостилю у сфері політичної комунікації.
Головна мета дослідження дослідити принципи організації сучасного політичного дискурсу лейбористів Великої Британії зумовила певні завдання:
- визначити головні лінгвальні та позалінгвальні компоненти, які використовуються для здійснення впливу на масового адресата в межах політичного дискурсу;
- визначити лексичні одиниці, риторичні та стилістичні прийоми та граматичні структури, за допомогою яких здійснюється вплив на адресата політичного дискурсу;
- визначити характерні риси лейбористського політичного дискурсу.
Серед використаних у роботі методів і прийомів лінгвістичного аналізу головне місце займають дискурсивний аналіз, дескриптивний аналіз, принципи теорії аргументації, семантико-синтаксичний аналіз та контекстуально-інтерпретаційний аналіз, який підкріплюється підрахунками мовних даних.
Матеріалом дослідження стали промови прем¢єр-міністра Великої Британії Тоні Блера, міністрів діючого кабінету міністрів Великої Британії та програмні документи партії (1961-2001 р.р.) різної спрямованості, які дозволяють простежити еволюцію політичного лейбористського дискурсу Великої Британії. Обсяг матеріалу дослідження становить приблизно 11,5 тисяч сторінок. Під час роботи над дисертацією широко використовувалася електронна мережа Інтернет, що забезпечило оперативність доступу до нових політичних документів, які є відбиттям змін у житті британського суспільства і, в першу чергу, в політиці.
Практична цінність дослідження полягає в тому, що його результати і матеріал можуть використовуватися в курсах із теорії дискурсу, риторики, лінгвістики тексту, теорії комунікації, когнітивної лінгвістики, лексикології, соціолінгвістики. Результати дослідження можуть бути використані для моделювання публічних промов, політичної комунікації в цілому, а також для прогнозування реакції адресата в сфері масової комунікації. Деякі результати дослідження можуть бути використані в інших гуманітарних науках, зокрема, політології, психології, соціології та іміджелогії.
Апробація роботи. Основні результати дослідження викладено в шести статтях, одна з яких написана в співавторстві, та у тезах. Положення дисертації обговорювалися на засіданні кафедри англійської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (червень 2001), на конференціях студентсько-аспірантського складу (травень 1999), на міжнародній конференції Лінгвістика і вербальна комунікація у 21 столітті: тенденції і перспективи” (Київ, травень 2000) та міжвузівській конференції, присвяченій пам¢яті професора Ю.О. Жлуктенка (Київ, вересень 2000).

На захист виносяться наступні положення:
1. Сучасний політичний дискурс лейбористів є складним багатокомпонентним явищем, яке поєднує вербальні та невербальні елементи комунікації й породжується на підставі даних когнітивістики, психології, нейролінгвістичного програмування, соціології, психології, лінгвістики, риторики, інформаційних технологій і, відповідно, вимагає поліпарадигматичного аналізу.
2. Еволюція політичного дискурсу, сучасний мультімовний, мультікультурний та мультімедійний комунікативний простір, інформаційна забезпеченість суспільства, розвиток інформаційних і комунікативних технологій зумовлюють диверсифікацію сучасного політичного дискурсу, що має наступні різновиди: промови, інтерв‘ю, дебати, маніфести, політична реклама та дискурс у мережі Інтернет.
3. Сучасному лейбористському дискурсу притаманна футуральна перспектива, яка створюється за рахунок уживання промісивів, а також одиниць, лексичне значення яких є тотожним значенню граматичної категорії майбутнього часу.
4. Використання ціннісних концептів у лейбористському дискурсі зумовлене загальною антропоспрямованістю сучасного політичного дискурсу, віковою, соціальною та етнічною сегментацією сучасного британського суспільства. Загальнолюдські цінності вербалізуються за допомогою одиниць family, fairness, freedom, peace, security, equality та opportunity, національно-специфічні через аксіологеми leadership та education; політична цінність єднання нації передається за рахунок займенника all, прислівника together, іменників teamwork, partnership, nation, community.
5. Метафора є найбільш поширеним стилістичним прийомом у лейбористському дискурсі й утворюється на базі лексем таких асоціативних полів, як війна, спорт, природні явища, людське тіло, морська справа. Головними риторичним прийомами переконання адресата залишаються повтор і протиставлення.
6. Ключовими елементами ідіостилю прем'єр-міністра Тоні Блера, який уособлює сучасний лейбористський дискурс, слід вважати: прийом контрасту, футуральну перспективу повідомлення, вживання лексем, які відображають концепт новизни і набувають статусу аргументем.

Список литературы

В И С Н О В К И Д О Р О З Д І Л У ІІІ

Видатні особистості залишаються в історії завдяки своїй діяльності, позитивній чи негативній. Політики - особистості, діяльність яких була безпосередньо пов‘язана з комунікацією, - справили вплив і на формування політичного дискурсу, і на розвиток риторичних традицій. Коли політичний дискурс внаслідок розвитку ЗМІ перетворився на реалію, індивідуальний стиль відомих політиків, зокрема лідерів партій, президентів, прем‘єр-міністрів поступово набув статусу складової політичного дискурсу. Прем‘єр-міністр Великої Британії Тоні Блер, який зробив вагомий внесок у створення нової партії лейбористів, значною мірою уособлює сучасний лейбористський дискурс. Аналіз його промов, інтерв‘ю дозволяє стверджувати, що саме в його промовах з‘являються нові одиниці або ж існуючі у мові лексичні одиниці набувають статусу аксіологем і стають складовими лейбористського дискурсу. Ключовими, найчастотнішими лексичними одиницями у дискурсі Тоні Блера є прикметник new і прикметники key, strong та vital з адгерентною позитивною конотацією.
З метою структурування та зв‘язності промов використовуються прислівник finally, сполучники та прийменники, структури повного повтору, що повторюються, як правило, чотири рази. Такі засоби когезії покращують сприйняття промови аудиторією та підвищують ефективність мовленнєвого впливу; повтор забезпечує стратегію навіювання.
З метою утримання уваги адресата використовуються риторичні запитання. Характерною ознакою ідіостилю Тоні Блера є використання низки риторичних запитань з метою переконання аудиторії, нав‘язування своєї точки зору.
У промовах Тоні Блера засобами переконання адресата повідомлення та засобами емотивності виступають емфатичні висловлення, які використовуються, переважно, із займенником першої особи однини. Логічний наголос здійснюється, головним чином, за рахунок часткової інверсії.
Для здійснення мовленнєвого впливу на численну аудиторію прем‘єр-міністр використовує усталені клішовані вислови. У промовах Тоні Блера звукові цитати утворюються на базі протиставлення прикметника right з іншими прикметниками та повторення одного прикметника для позначення різних об‘єктів.
Лексичними елементами ідіостилю Тоні Блера, які виступають лейтмотивом дій лейбористського уряду, є дієслово modernise та похідний від цього дієслова іменник modernisation, які описують шляхи оновлення всіх сфер суспільного життя у Великій Британії. Ідея оновлення Великої Британії вербально представлена прикметником new, який має лексичне значення новизни, що завжди приваблює людину, та фактично необмежені комбінаторні можливості. Завдяки своєму лексичному значенню та поширеній комбінаториці new стає ключовим словом дискурсу лейбористів. Прикметник new та похідні від нього лексеми to renew, renewal та newness набувають у сучасному політичному дискурсі лейбористів підвищеної аргументативної сили. Кількісний аналіз застосування прикметника new у 40 промовах Тоні Блера за період 1997-1998 років та період з березня по червень 2000 року виявив, що у другому періоді вживання цього прикметника та його похідних зменшилося приблизно в 3 рази, що склало 64 випадки вживання. Зменшення кількості застосування цього прикметника свідчить про усвідомлення Тоні Блером того, що прикметник new та його похідних перетворилися на мовні штампи, які вже не справляють вплив на аудиторію.
Рисами ідіостилю Тоні Блера можна вважати футуральність і категоричність висловлень. Футуральність як засіб впливу та переконання аудиторії притаманна кінцівкам промов Тоні Блера. Футуральна перспектива створюється завдяки використанню лексичних одиниць з футуральною семантикою objective, pledge, future, challenge, change, промісивів та оптативних конструкцій.
Дієслова ментальної семантики want та think, конструкція no doubt та прислівники, які використовуються з прикметниками, є лексичними засобами підвищення категоричності промов Тоні Блера. У 77% випадків маркерами категоричності у промовах Тоні Блера виступають граматичні та стилістичні засоби, серед яких найбільш уживаними є заперечення, висловлення, в яких реалізується значення інтенсивності процесу, та еліптичні речення.

З А Г А Л Ь Н І В И С Н О В К И

Аналіз сучасного лейбористського дискурсу здійснено на підставі поліпарадигматичного підходу з урахуванням антропологічного, когнітивного та соціального факторів. Лейбористський дискурс описаний як багатокомпонентне явище, основними ознаками якого є орієнтація на загальнонаціональну аудиторію, опора на ціннісну систему сучасного британського суспільства, а також диверсифікація. Мета політичного дискурсу лейбористів - переконання адресата та здійснення свідомого впливу на його когнітивну систему - здійснюється за допомогою лінгвальних і нелінгвальних компонентів.
Сучасний політичний дискурс лейбористів є результатом плідної праці політиків, яким допомагають спеціалісти з паблік рілейшнз, та ЗМІ. Вплив ЗМІ також відбивається в існуванні різновидів лейбористського дискурсу - усних і писемних. Серед усних видів сучасного політичного дискурсу лейбористів виділено промови прем‘єр-міністра, членів уряду та рядових членів партії, інтерв‘ю політиків, дебати у парламенті; серед писемних видів лейбористського дискурсу - маніфести, урядові документи, програмні документи партії, дискурс мережі Інтернет і політична реклама.
Маніфести лейбористської партії як один із різновидів політичного дискурсу характеризуються чітко вираженою футуральною спрямованістю, яка створюється вживанням акціональних дієслів у промісивах; застосуванням стратегії звинувачення політичного опонента на фоні звеличення власних досягнень, що здійснюється завдяки вживанню риторичного прийому протиставлення та використанню політичного кліше to break a promise. Характерним виявилося також вживання ключових лексем, які займають ініціальні або фінальні позиції. Ключові лексеми у маніфестах лейбористської партії виступають мовним засобом здійснення психологічного впливу на виборців.
Утворення нових лексем, що позначають суспільно-політичні процеси, відбувається за допомогою таких способів словотвору, як словоскладання та афіксація. Словоскладання служить інтегрованому поданню понять і здійснюється за допомогою таких компонентів, як old, full, hard, wide, self та well. Найпоширенішими афіксами є префікси re-, euro-, суфікс ism, суфіксоїди friendly, та free-.
Слогани та плакати є прикладами політичної реклами у лейбористському дискурсі. Для слоганів лейбористів характерною виявилася еліптична структура. Мовленнєвий вплив у слоганах досягається завдяки використанню риторичного прийому контрасту та застосуванню лексем із футуральною семантикою new і modernisation. Для політичних плакатів лейбористів характерним є поєднання візуальної та вербальної інформації для здійснення цілеспрямованого впливу на британців під час виборів у країні. Аналіз плакатів виявив, що головним візуальним компонентом є фотографії прем‘єр-міністра Тоні Блера та фотографії лідерів партії консерваторів, останні з яких використовуються для створення негативного ставлення виборців до партії консерваторів.
Сучасний лейбористський дискурс має аксіологічну природу. Аксіологічні одиниці використовуються у лейбористському дискурсі з метою справити свідомий вплив на когнітивну систему адресата. Серед аксіологічних одиниць можна виділити три групи цінностей: загальнолюдські цінності - family, fairness, freedom, peace, security, equality та opportunity. Звернення до цінностей equality та opportunity, які вербально реалізуються у лексемах rich, poor, everyone, haves, have-nots, свідчить про переосмислення цих двох цінностей у сучасному британському суспільстві. Другу групу цінностей лейбористів становлять національно-специфічні цінності, до яких належать leadership, що реалізується в лексемах leader, forefront, high, та education. До третьої групи належить політична цінність лейбористів - єднання нації, що вербалізується у займеннику all, прислівнику together, іменниках teamwork, partnership, nation, community.
Для сучасного лейбористського дискурсу не є характерним використання різноманітних риторичних засобів, що свідчить про загальну тенденцію до спрощення сучасного політичного дискурсу. Найбільш поширеними риторичними засобами дискурсу лейбористів є прийоми протиставлення та повтору як основні засоби аргументації, а також метафора, що використовуються у всіх різновидах лейбористського дискурсу. Головною метою застосування прийомів протиставлення та повтору лейбористами є справити цілеспрямований вплив на аудиторію та утримати її увагу. Протиставлення у дискурсі лейбористів здійснюється за допомогою сполучника but, лексичних і контекстуальних антонімів. Риторичний прийом повтору реалізується через повтор одиниць різної структури - від слова до речення, і, таким чином, виступає не лише як засіб аргументації, й як засіб зв‘язності тексту.
Найпоширенішими асоціативними полями, які є джерелами метафор у сучасному лейбористському дискурсі, є війна, спорт, рух, природа, будівництво, людське тіло, морська справа. Вживання метафор у сучасному політичному дискурсі лейбористів характеризується підвищенням емоційної забарвленості різновидів дискурсу лейбористів.
Урахування мовної особистості при аналізі політичного дискурсу лейбористів дозволяє виокремити та описати особливості мовлення лідера партії - прем‘єр-міністра Тоні Блера, який значною мірою уособлює сучасний лейбористський дискурс. Аналіз промов та інтерв‘ю прем‘єр-міністра Великої Британії Тоні Блера виявив, що елементами його ідіостилю є використання лексичних одиниць key, strong та vital з адгерентною позитивною конотацією, які позначають найважливіші дії уряду. Засобами структурування й зв‘язності промов Тоні Блера є прислівник finally, сполучники та прийменники, які повторюються, як правило, чотири рази. Мовними засобами здійснення впливу на аудиторію в ідіостилі Тоні Блера виступають такі граматичні одиниці, як риторичні запитання, емфатичні висловлення, а також висловлення з частковою інверсією. Іншими мовними засобами впливу на загальнонаціональну аудиторію є вирази клішованого характеру, переважно звукові цитати (soundbites), які утворюються на основі протиставлення прикметника right з іншими прикметниками та повторення одного прикметника для позначення спільних якостей різних об‘єктів; ключові лексеми, дієслово modernise та похідний від цього дієслова іменник modernisation, а також прикметник new. Використання прикметника new як ключового слова дискурсу Тоні Блера виявилося досить плідним, оскільки цей прикметник відображає концепт новизни, який завжди сприймається позитивно та має практично необмежену комбінаторику. Елементами ідіолекту Тоні Блера слід вважати футуральність кінцівок промов, яка створюється за рахунок лексичного значення одиниць objective, pledge, future, challenge, change, значення яких є тотожним граматичному значенню майбутнього часу, промісивів та оптативних конструкцій. Іншою рисою ідіолекту Тоні Блера є категоричність, яка створюється завдяки лексичним засобам, словосполученню no doubt та граматичним засобам - запереченню, еліптичним реченням, висловленням із значенням інтенсивності процесу.
Подальше дослідження в сфері політичного дискурсу можуть бути зосереджені на маніпулятивних стратегіях і тактиках, еволюції комунікативних стратегій, змінах в ідіолектах політиків, особливостях оформлення політичного дискурсу залежно від національного менталітету, трансформації політичного дискурсу під впливом сучасних інформаційних технологій.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Аверинцев С.С. Риторика и истоки европейской литературной традиции.- М.: Школа "Языки русской культуры", 1996. - 448 с.
2. Аврасин В.И. Некоторые закономерности речи в зависимости от ситуации общения // Культура, общение, текст. М.: Наука, 1988. С. 94-100.
3. Александрова Н.А. О некоторых языковых способах воздействия на участников научной дискуссии // Функциональные стили: Лингвометодические аспекты / Отв. ред. М.Я. Цвиллинг. М.: Наука, 1985. С. 73-78.
4. Александрова О.В. Проблема дискурса в современной лингвистике // Когнитивно-прагматические аспекты лингвистических исследований: Сб. науч. трудов / Калинингр. ун-т. Калининград, 1999. С. 9-13.
5. Антипов Г.А. Текст и мир гуманитарии. Проблемы методологического анализа // Текст как явление культуры / Под ред. Г.А. Антипова, О.А. Донских, И.Ю. Марковина, Ю.А. Сорокина. Новосибирск: Наука, 1989.- С. 5-34.
6. Аристотель. Риторика // Античные риторики / Под ред. А.А. Тахо-Годи. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1978. С. 15-164.
7. Арутюнова Н.Д. Время: модели и метафоры // Логический анализ языка. Язык и время // Отв. ред. Н.Д. Арутюнова, Т.Е. Янко. М.: Индрик, 1997. С. 51-61.
8. Арутюнова Н.Д. Дискурс // Большой энциклопедический словарь «Языкознание». - М.: Большая российская энциклопедия, 1998. - С. 136-137.
9. Арутюнова Н.Д. Номинация и текст // Языковая номинация (Виды наименований) // Отв. ред. Б.А. Серебренников. А.А. Уфимцева. М.: Наука, 1977. С. 304-357.
10. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека.- М.: «Индрик», 1999. 896 с.
11. Ахманова О.С., Краснова Е.И. О методологии языкознания // Вопросы языкознания. - 1974. - № 6. С. 35-38.
12. Бакеркина В.В., Шестакова Л.Л. Политический язык как часть русского литературного языка // Общество, язык и личность: Материалы Всероссийской научной конференции. Пенза, 23-26 октября, 1996. Вып.1. М., 1996.- С. 46-47.
13. Бакумова Е.В. Образ политика в языке // Языковая личность: системы, нормы, стиль // Тезисы докладов научной конференции. Волгоград: Перемена,1998. С. 12-13.
14. Балли Ш. Французская стилистика. - М.: Изд-во иностр. лит-ры, 1961. 394 с.
15. Баранов А.Н. Что нас убеждает ? М.: Знание, 1990. 63 с.
16. Баранов А.Н., Казакевич Е.Г. Парламентские дебаты: традиции и новации. М.: Знание, 1991. 64 с.
17. Баркова Л.А. Влияние фактора адресата на окказиональное использование фразеологических единиц // Фразеологическая семантика в коммуникативном аспекте: Сб.науч. трудов. - М., 1985. - С. 3-15.
18. Баскаков А.Н. Социальные факторы в их воздействии на лексико-семантическую систему языка (на материале лексики тюркских языков) // Влияние социальных факторов на развитие и функционирование языка. М.: Наука, 1988. С. 110-124.
19. Бебик В.М. Політичний маркетинг і менеджмент: Монографія. К.: МАУП, 1996. 144 с.
20. Безменова Н.А. Массовая коммуникация в свете «отраженной» риторики // Роль языка в средствах массовой информации. М, 1986. С. 82-99
21. Бекетова О.В. Фігури повтору як лінгвістичні засоби аргументації // Взаємодія одиниць різних рівнів германських та романських мов: Вісник КДЛУ, 1997. Вип. 3 . С.3-7.
22. Белова А.Д. Аргументация и речь политика // Філологія і культура: Зб. наук. праць. К.: КУ імені Тараса Шевченка, 1996. С. 53-62.
23. Белова А.Д. Дискурс Тетчеризма (на материале речей Маргарет Тэтчер 1968-1998) // Вісник Харківського університету ім. В.Н. Каразіна, № 471. Харків: Константа, 2000. С. 22-29.
24. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации. - К.: КУ імені Тараса Шевченка, 1997.- 300 с.
25. Береза Л.П. О коммуникативно-прагматических нормах английского информационно-описательного текста // Высказывание и дискурс в прагмалингвистическом аспекте: Сб. науч. трудов / Отв. ред Г.Г Почепцов. К.: КГПИИЯ, 1989. С. 9-14.
26. Бєлова А.Д. Класифікуючі конектори в англійському тексті // Іноземна філологія. Український науковий збірник. - Вип. 111. - Львів: Львівський національний університет ім. І. Франка, 1999. - С. 103-108.
27. Бєлова А.Д. Нові тенденції у вивченні мов і комунікації // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. К., 1999. С. 98-103.
28. Бєлова А.Д., Жуковець Г.Л. Сучасний лейбористський дискурс у Великобританії (на матеріалі промов прем¢єр-міністра Тоні Блера) // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. К.: Логос, 1998. С. 3-16.
29. Бирка В.Т. Роль еліпсису дієслова присудка і підмета в актуальному членуванні окремого речення і тексту в цілому // Вісник Київського університету. Серія "Історико-філологічні науки. - Вип.2. - К.: Либідь, 1991. - С. 95-98.
30. Бобырева Е.В. Текст в структуре единиц коммуникации // Языковая личность: Жанровая речевая деятельность // Тезисы докладов научной конференции, Волгоград, 6-8 октября 1998 г. / ВГПУ. - Волгоград: Перемена, 1998. - С. 14-16.
31. Болдырева С.И., Болдырева М.В. Политически корректный язык. // Когнитивно-прагматические аспекты лингвистических исследований: Сб. науч. трудов. / Калинингр. ун-т. Калининград, 1999. С. 35-40.
32. Болкова Н.А. Структура концепта власти в идеографическом словаре // Языковая личность: системы, нормы, стиль // Тезисы докладов научной конференции. Волгоград: Перемена,1998. С.18-19.
33. Бондалетов В.Д. Социальная лингвистика. - М. :Просвещение, 1987. 157 с.
34. Бордукова М.В. Синтаксические стилистические приемы и типы выдвижения в публицистическом тексте // Индивидуальное и социальное в текстообразовании: Сб. науч. трудов. - Вып. 376 / Отв. ред. К.М. Ирисханова. М., 1991. С. 72-82.
35. Борзенок Н.В. Прагматика отрицания в речи языковой личности // Единицы языка и их функционирование // Тезисы. Саратов, 1998.- С. 23-24.
36. Браун Л. Имидж - путь к успеху: Пер. с англ. - СПб: Питер Пресс, 1996. - 288 с.
37. Буданцев Ю.П. Очерки по неокоммуникации (Массовая коммуникация в ноосфере). М.: МНЭПУ, 1995. 180 с.
38. Василевич А.П. Публичная речь как объект исследования: обзор научной литературы США // Оптимизация речевого воздействия. М.: Наука, 1990. С. 120-127.
39. Введенская Л. А., Павлова Л. Г. Культура и искусство речи. Современная риторика : Для высших и средних учеб. заведений. — Ростов-на-Дону: Феникс, 1995. — 576 с.
40. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание: Пер. с англ. / Отв. ред. М.А. Кронгауз; вступ. ст. Е.В. Падучевой. М.: Русские словари, 1996. 416 с.
41. Вендина Т.И. Этнолингвистика, аксиология и словообразование // Слово и культура. Памяти Н.И. Толстого / Ред. кол.: Т.А. Агапкина, А.Ф. Журавлев, С.М. Толстая. М.: Индрик, 1998. С. 39-47.
42. Винник С.В. Социолингвистическая интерпретация политических неологизмов американского происхождения // Авторефдис. канд. филол. наук: 10.02.04/ БГУ им. В.И. Ленина. Минск, 1986. 18 с.
43. Виноградов В.В. О языке художественной литературы. - М.: Госполитиздат, 1959. 654 с.
44. Винокур Т.Г. Говорящий и слушающий (Варианты речевого поведения). - М.: Наука, 1993. - 172 с.
45. Вовк В.Н. Языковая метафора в художественной речи. - К.: Наукова думка, 1986. - 140 с.
46. Водак Р. Язык. Дискурс. Политика: Пер. с англ., нем. / ВГПУ. Волгоград: Перемена, 1997. 139 с.
47. Воїнов В. Соціально-оціночні номінації у контексті культури США. К.: Либідь, 1994. 143 с.
48. Воїнов В.В., Васильченко О.Ю. Різновиди американського індивідуалізму та їх мовна маніфестація // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. К.: Логос, 2000. С. 84-91.
49. Волков А.А. Концепции публичной речи и единицы языка // Роль языка в средствах массовой информации. М., 1986. С. 46-81
50. Воробьёв В.В. Национальная личность в парадигмах языка и культуры // V Міжнародна конференція "Мова i культура", том I "Философія мови та культури". К., 1997.- С. 36-43
51. Воробьёва О.П. Текстовые категории и фактор адресата. К.: Вища школа, 1993. 199 с.
52. Ворожбитова А.А. Синергетика текста в лингвориторическом освещении // Общество, язык и личность // Материалы Всероссийской научной конференции. Пенза, 23-26 октября 1996 г. Вып.1. М., 1996.- С.74-76.
53. Гачёв Г. Национальные образы мира. - М.: Прогресс, 1995. 483 с.
54. Герасимов В.И. К становлению «когнитивной грамматики» // Современные зарубежные грамматические теории: Сб. грамматических обзоров. М.: ИНИОН, 1985. С. 213-250
55. Городецька О.В. Національний менталітет, система цінностей британського суспільства та їх відображення в мові // Науковий Вісник Чернівецького університету. - Вип. 60. Германська філологія: Зб. наук. праць. Чернівці: ЧДУ, 1999. С. 128-135.
56. Григорьев В.П. Два идиостиля: Хлебников и Мандельштам: Филологический сборник (к 100-летию со дня рождения В.В. Виноградова). - М.: Ин-т языкознания им. В.В. Виноградова РАН, 1995. - С. 132-138.
57. Дейк Т.А. Язык Познание. Коммуникация // Пер. с англ.: Сб. работ / Сост. В.В. Петров. Под ред. В.И. Герасимовича. Вступит. статья Ю.Н. Караулова и В.В. Петрова. М.: Прогресс, 1989. 312 с.
58. Демьянков В.З Англо-русские термины по прикладной лингвистике и автоматической переработке текста. - Вып. 2. Методы анализа текста // Всесоюзный центр переводов. Тетради новых терминов. М., 1989.
59. Демьянков В.З. Семантические роли и образы языка // Язык о языке: Сб. статей / Под общ. рук. и ред. Н.Д. Арутюновой. М.: Языки русской культуры, 2000. С. 193-270.
60. Дешериев Ю.Д. Теоретические аспекты изучения социальной обусловленности языка // Влияние социальных факторов на функционирование и развитие языка / Отв. ред. Ю.Д. Дешериев, Л.П. Крысин. - М.: Наука, 1988. С. 5-40.
61. Джонсон-Лэрд Ф. Процедурная семантика и психология значения // Новое в зарубежной лингвистике. - Вып. ХХІІІ. Когнитивные аспекты языка. - М.: Прогресс, 1988. - С. 234-257.
62. Дмитриева О.А. Место концепта в лингвокультурологии // Языковая личность: системы, нормы, стиль // Тезисы докладов научной конференции. Волгоград: Перемена,1998. С. 31.
63. Домашнев А.М. Язык и идеология в их взаимоотношении // Онтология языка как общественного явления. - М.: Наука, 1983. С. 143-171.
64. Дуличенко А.Д. О перспективе лингвистики ХХІ века. //Вестник МГУ. Серия "Философия". - 1996. - № 5 .- С. 124-131.
65. Дурст-Андерсен П.В. Ментальная грамматика и лингвистические супертипы // Вопросы языкознания. - 1995. - №6. - М.: Наука С. 30-42.
66. Дьякова М.П. Прагматическая направленность текстов публичных выступлений (на материале обращений американских президентов к Конгрессу): Автореф. дис...канд.филол. наук: 10.02.04 / Моск. лингв. ун-т. М., 1993. 24 с.
67. Ейгер Г.В., Рапопорт И.А. Язык и личность. - Харьков, 1991. - 79 с.
68. Єнікєєва С.М. Формування та фукціонування нових словотворчих елементів англійської мови: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04/ Харківський держ. ун-т. Харків, 1999. 17 с.
69. Желтухина М.Р. Метафора в политическом дискурсе как средство создания комического эффекта // Тезисы докладов научной конференции. Волгоград: Перемена, 1998. С.36-37.
70. Желтухина М.Р. Реализация комического в жанре политического интервью // Языковая личность: Жанровая речевая деятельность // Тезисы докладов науч. конф. - Волгоград, 6-8 октября 1998 г. / ВГПУ.- Волгоград: Перемена, 1998.- С. 37-39.
71. Жилетт Д. Представления и когнитивная наука. // Когнитивная наука и интеллектуальная технология: Реф. сборник. - М., 1991. С. 218-223.
72. Жуковець Г. Л. Маніфести лейбористської партії Великої Британії як різновид політичного тексту // Мовні та концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. К.: Логос, 1999. С. 113-125.
73. Жуковець Г.Л. Концепт новизни в сучасному політичному дискурсі лейбористів (на матеріалі промов прем¢єр-міністра Великої Британії Тоні Блера) // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. статей. К.: Видавничий центр КДЛУ, 2000. - С. 83-88.
74. Жуковець Г.Л. Метафора в сучасному політичному дискурсі лейбористів: Матеріали конференції Лінгвістика і вербальна комунікація у 21-му столітті: тенденції і перспективи” (16-17 травня 2000 р). К.: Логос”, 2000. С. 46-47.
75. Жуковець Г.Л. Мовне оформлення ціннісних орієнтацій сучасної Великої Британії // Науковий Вісник Чернівецького університету. - Вип. 60. Германська філологія: Зб. наук. праць. Чернівці: ЧДУ, 1999. - С. 135-144.
76. Жуковець Г.Л. Риторичні прийоми протиставлення та повтору в сучасному політичному дискурсі та принципи їх засвоєння // Вісник "Іноземна філологія". - Вип.30. - К.: Видавничий центр "Київський університет", 2000. - С. 76- 78.
77. Жуковець Г.Л. Слогани як різновид сучасного політичного дискурсу лейбористів (на матеріалі маніфестів та промов членів лейбористського уряду 1996-2000 років) // Наукова спадщина професора Ю.О. Жлуктенка та сучасне мовознавство: Зб. наук. праць. - К.: "Логос", 2000. - С. 91- 95.
78. Жюль К.К. Мысль. Слово. Метафора. - К.: Наукова думка, 1984. - 296 с.
79. Занина Е.Л. Вариативность отрицательной синтаксической конструкций в современном английском языке: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. пед. ин-т. - М., 1994. - 16 с.
80. Зарецкая Е. Н. Риторика: Теория и практика речевой коммуникации. — М. : Дело, 1998. — 480 с.
81.