ПРИКМЕТНИКИ, ЩО ПОЗНАЧАЮТЬ ЗОВНІШНІСТЬ ЛЮДИНИ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Краткое описание

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ Ю. ФЕДЬКОВИЧА

На правах рукопису

Малік Тетяна Георгіївна

УДК: 811.111’367.623’37

ПРИКМЕТНИКИ, ЩО ПОЗНАЧАЮТЬ ЗОВНІШНІСТЬ ЛЮДИНИ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник доктор філологічних наук, професор ЛЕВИЦЬКИЙ
Віктор Васильович

Чернівці 2001

ЗМІСТ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ХУДОЖНІХ ТВОРІВ ТА ЇХ УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ВСТУП ......9
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛЕКСИЧНОЇ СЕМАНТИКИ
1.1. Системні відношення у лексиці
1.1.1. З історії дослідження лексики як системи..16
1.1.2. Типи лексичних мікросистем...24
1.2. Поняття і типологія лексичної сполучуваності
1.2.1. Поняття контексту.....29
1.2.2. Сполучуваність, валентність, дистрибуція.... 36
1.2.3. Проблема лексичної сполучуваності...40
1.3. Деякі статистичні прийоми та методи вивчення лексики
1.3.1. Методи дослідження лексичної сполучуваності....44
1.3.2. Можливі підходи до дослідження парадигматичних відно-шень у лексиці......46
1.3.3.Статистичні методи дослідження синтагматичних та парадиг-
матичних зв’язків слів.49
Висновки до першого розділу....57
РОЗДІЛ 2
СИНТАГМАТИЧНІ ТА ПАРАДИГМАТИЧНІ ВІДНОШЕННЯ МІЖ ПРИКМЕТНИКАМИ, ЩО ПОЗНАЧАЮТЬ ЗОВНІШНІСТЬ ЛЮДИНИ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ
2.1. Частотні характеристики досліджуваних семантичних підкласів прикметників
2.1.1. Вступні зауваження...59
2.1.2. Інвентаризація англійських прикметників, що позначають
зовнішність людини68
2.1.3. Вибірка...70
2.1.4. Частотні характеристики підкласів прикметників, що позна-чають зовнішність людини.72
2.2. Синтагматичні зв’язки прикметників, що позначають зовнішність людини
2.2.1. Загальна характеристика сполучуваності підкласів прикмет-ників з підкласами іменників......73
2.2.2. Сполучуваність підкласів прикметників.83
2.2.3. Основні результати статистичного дослідження синтаг-матичних зв’язків прикметників, що позначають зовнішність лю-дини.....106
2.3. Парадигматичні відношення між досліджуваними підкласами прикметників
2.3.1. Вступні зауваження.....109 2.3.2. Основні результати кореляційного аналізу..110
2.3.3. Парадигматичні відношення між прикметниками, що позна-чають зовнішність людини...113
Висновки до другого розділу...130
РОЗДІЛ 3
ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ТА СПЕЦИФІКА СПОЛУЧУВАНОСТІ ДОСЛІДЖУВАНИХ ПРИКМЕТНИКІВ В АВТОРСЬКОМУ СТИЛІ
3.1. Вступні зауваження
3.1.1. Предмет лінгвістики тексту та її зв’язок з іншими мовознавчими дисциплінами....132
3.1.2. Постановка завдання та методи його дослідження..136
3.1.3. Вибірка.....139
3.2. Сполучуваність виділених підкласів прикметників з підкласами іменників у авторському стилі
3.2.1. Кількісні параметри досліджуваних прикметників.140
3.2.2. Сполучуваність виділених підкласів прикметників у творах Ф.С. Фіцджеральда, С. Моема, І. Шоу та І. Во...145
3.2.3. Особливості вживання прикметників, що позначають зов-нішність людини у творах досліджуваних авторів.....161
3.2.4. Вимірювання подібностей і розбіжностей авторського стилю...163
Висновки до третього розділу ....168
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ....170
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.....173
ДОДАТКИ.....198

ВСТУП

Характерною особливістю сучасного наукового знання є системно-структурний підхід до явищ об’єктивного світу. Системність лексико-семантичного рівня мови виражається у взаємодії різноманітних мікросистем (або лексико-семантичних парадигм) семантичних полів, лексико-семантичних груп, синонімічних рядів тощо. Системні зв’язки та відношення, які об’єктивно існують у мові, простежуються на рівні парадигматичних і синтагматичних відношень, що тісно переплетені між собою, тому їх необхідно вивчати у нерозривному взаємозв’язку. Ось чому в наукових розвідках, присвячених дослідженню лексичних мікросистем, вдало вирізняються розділи, в яких аналізуються сполучувальні властивості лексичних одиниць. Виділення та аналіз різних лексичних мікросистем, на думку більшості лінгвістів, є важливим і перспективним напрямом семасіологічних досліджень, який дозволить поступово здійснити всебічний огляд організації словникового складу мови і, отже, допоможе розв’язати проблему систематизації лексики. У зв’язку з цим дослідження лексико-семантичної мікросистеми прикметників на позначення зовнішності людини видається нам актуальним і доцільним.
Актуальність теми. Як відомо, проблема людини цікавила дослідників у всі часи. Ще у V ст. до н.е. Протагор проголосив людину мірою всіх речей”. Вивченням людини протягом століть займалися фізіологи, психологи, соціологи, філософи та лінгвісти. Але особливо гостро проблема людини стоїть сьогодні. На часі антропоцентризм, тобто інтерес до людського фактора. Зумовлено це тим, що перед суспільством постали нові завдання, нові проблеми, які не можуть бути розв’язані у рамках традиційних методів і вимагають формування нового стилю мислення.
Розвиток науки проходить у двох напрямках: шляхом внутрішньої диференціації та шляхом інтеграції з іншими науками. Результативність наукових досліджень вимагає не тільки аналізу, але й синтезу, і комплексний розгляд об’єктів стає характерною рисою сучасної науки.
Нині вивчення людини здійснюється великою кількістю конкретних дисциплін, кожна з яких досліджує її окремі сторони. Прогрес науки спричиняє не тільки поглиблення та збільшення знань про людину, але й призводить до такої диференціації підходів, яка все більше набуває характеру суттєвої дивергенції образу людини. У результаті зникає розуміння цілісності феномену людини. Отже, стає очевидним, що адекватне уявлення про людину може бути отримане тільки шляхом синтезу знань окремих наук.
У кожну епоху існують певні загальні тенденції стилю мислення. У наш час загальноприйнятим є положення про те, що кожна мова по-своєму членує світ, має свій специфічний спосіб його концептуалізації [33; 38; 163; 219]. Мовна картина світу (МКС) це вироблене багатовіковим досвідом народу зображення всього сущого як цілісного всесвіту, яке здійснюється за допомогою засобів мовних номінацій. Лексична система самим своїм складом зображає світ, що нас оточує” [237]. Що стоїть у центрі цієї системи? Відповідь на це запитання дає антропоцентризм (або людиноцентризм), про який з різних позицій пише велика кількість дослідників [18; 61; 189; 69]. У центрі людського світосприйняття, а тому і всього, що зображається словом, стоїть Людина.
Лексична тема Людина” безмежна. Вона досліджується з най-різноманітніших позицій та у найрізноманітніших аспектах: від розробки критеріїв виділення цілих лексичних угруповань до семантичних експериментів, присвячених одному слову [219; 233; 237; 88, c. 39-50]. Так, існує велика кількість досліджень семантичного поля віку людини, виконаних на матеріалі різних мов [142; 28]. Майже повністю вивчені семантичні поля кінетичної і сенсорної лексики [84; 156; 59], емоційного стану людини [178; 190; 211], аналізуються українські прикметники, які позначають моторику людини [246], досліджені французькі прикметники на позначення характеру [173]. Привертають увагу праці Ю.Д. Апресяна [8], що стосуються системного опису образу людини на матеріалі російської мови.
Як бачимо, у рамках даної проблематики важливе місце посідає вивчення зовнішніх ознак і характеристик людини. При всій різноманітності наукових розвідок, присвячених лінгвістичним аспектам дослідження людини, семантичний аналіз англійських прикметників на позначення зовнішності відсутній, що і зумовлює актуальність обраної нами теми.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в руслі наукових досліджень кафедри германського, загального та порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича (тему затверджено вченою радою Чернівецького університету, протокол № 2, від 29 березня 1995 року; № 0199U001872).
Основною метою даного дослідження є опис семасіологічних характеристик прикметників, що позначають зовнішність людини в сучасній англійській мові, дослідження їх синтагматичних зв’язків і вивчення на цій основі їх парадигматичних відношень, виявлення як мовних, так і позамовних чинників, що впливають на вживання досліджуваних прикметників.
Виходячи з цього, у дисертації ставляться такі основні завдання:
1) інвентаризація досліджуваної мікросистеми;
2) отримання частотної характеристики прикметників, що позначають зовнішність людини, відповідно до результатів вибірки;
3) аналіз синтагматичних властивостей досліджуваних прикметників на рівні підкласів слів;
4) вивчення на основі синтагматичних зв’язків парадигматичних відношень між виділеними підкласами прикметників;
5) порівняння особливостей вживання досліджуваних прикметників у авторському стилі.
Об’єктом дослідження є лексико-семантична мікросистема прикмет-ників, у якій виділено 18 семантичних підкласів.
Предмет дослідження складають синтагматичні і парадигматичні зв’язки виділених підкласів прикметників.
Беручи до уваги той факт, що різні письменники відображають дійсність по-різному, опис зовнішності людини буде тим повніший, чим більше художніх текстів аналізується. Отже, матеріалом для дослідження послугували твори сучасної англійської та американської прози ХХ ст. загальним обсягом 853 800 слововживань. Відносна похибка вибірки складає 2%, що значно менше від критичної величини (33%). Аналізу піддано 18 семантичних підкласів слів, виділених на основі зібраних 6 202 вживань прикметників зовнішності людини, що входили у сполучення з 27 підкласами іменників. Корпус досліджуваних лексем зібраний методом вибірки (з кожної п’ятої сторінки) із творів 28 авторів загальним обсягом 2 846 оброблених сторінок. Обмеження тільки художньою прозою пояснюється тим, що прикметники, які позначають зовнішність людини, за вживаністю в художній літературі займають серед усіх інших прикметників центральне місце. Це зумовлено насамперед тим, що письменників завжди цікавила і хвилювала головна проблема проблема людини, опис її внутрішнього світу, думок, почуттів, вчинків, прагнень, у цілому, усіх тих якостей та властивостей, які характеризують людину.
Підвищеній увазі письменників до людини, очевидно, повинна відповідати така ж зацікавленність мовознавців мовними засобами, які при цьому використовуються, та їхньої семантики. Дослідження мовознавців відрізняються від художнього опису зовнішності людини. Письменник бере дані про людину з оточуючої дійсності, а результати своїх спостережень узагальнює у художньому тексті. Для мовознавця головним джерелом фактів про зовнішність людини служить власне саме цей текст, тобто відображена письменником нібито вже вторинна дійсність” [176, с. 117]. Причому, якщо художник може фіксувати не всі дані, які він черпає з дійсності, то мовознавець, навпаки, щоб бути об’єктивним, повинен враховувати всі без винятку, дані, які він досліджує у тексті.
У дисертаційній роботі застосовується дистрибутивно-статистичний та інтуїтивно-логічний методи. Відомо, що об’єктивні властивості будь-якої мови втілюються як в якісних, так і в кількісних ознаках. Останнім часом квантитативний підхід до мовних фактів став звичним і широко застосо-вується, поєднуючись при цьому з традиційними методами. Використання статистичних методів (критерію хі-квадрат і кореляційного аналізу) необхідно, щоб отримати надійні та цілком об’єктивні висновки, незалежні від суб’єктивізму дослідника.
Наукова новизна роботи полягає у тому, що в ній уперше:
здійснена спроба дослідити семантичні особливості підкласів прикметників
зовнішності людини в англійській мові за допомогою статистичних методів;
представлена кількісна характеристика сполучуваності досліджуваних прикметників в англійській мові;
виявлені усі синтагматичні та парадигматичні властивості семантичних підкласів прикметників, що позначають зовнішність людини;
здійснений компаративний аналіз вживання досліджуваних прикметників у авторському стилі.
Теоретичне значення роботи визначається тим, що: аналіз смислових зв’язків і відношень між одиницями, які входять у досліджувану лексико-семантичну парадигму, дозволив виявити деякі особливості організації окремої лексичної мікросистеми, яка є складовою частиною англійської прикметникової системи, з одного боку, та всієї мовної системи, з іншого. Цим проведене дослідження розширює існуючі уявлення про взаємовідносини лексичного значення, сполучуваності і парадигматичних зв’язків цілих семантичних підкласів слів.
Практичне значення. Отримані результати можуть бути використані у лексикографічній практиці, у практиці викладання англійської мови у школі або вузі, в курсах лексикології англійської мови та загального мовознавства, спеціальних курсах з питань лексичної семантики, при виконанні курсових, дипломних і магістерських робіт, складанні довідників сполучуваності. Отримані результати, що стосуються особливостей авторських стилів, можуть бути використані при укладанні словників авторів та для подальших більш детальних лінгвостилістичних досліджень.
Особистий внесок дисертанта полягає в отриманні всіх фактичних даних, на яких базується проведене дослідження, у здійсненні статистичної обробки та інтерпретації отриманих результатів.
Апробація. Результати дослідження обговорювалися на засіданні кафед-ри германського, загального та порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича, на науковій конференції Лінгвістика і вербальна комунікація у ХХІ ст. Тенденції і перспективи” (Київ, 2000), VIIІ-ій Міжнародній лінгвістичній конференції Функціональна лінгвістика: Мова. Людина. Влада” (Ялта, Сімферополь, 2001).
Публікації. Основний зміст дисертаційного матеріалу викладений у п’яти публікаціях і тезах зазначених наукових конференцій, які виконані автором одноосібно.
Структура роботи. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Результати досліджень ілюструються таблицями та рисунками. Перелік умовних скорочень списку художньої літератури, яка використовується у роботі, подається перед вступом.
У вступі обгрунтовано вибір теми дисертації та актуальність проведених досліджень, сформульовано мету та завдання, висунуто основні положення, які виносяться на захист, подана характеристика матеріалу дослідження й зазначені методи його аналізу, з’ясована новизна, теоретична і практична цінність отриманих результатів.
У першому розділі Теоретичні та методологічні передумови дослідження лексичної семантики” викладено теоретико-лінгвістичні основи дослідження, розглянуто проблеми валентності, контексту, лексичної сполучуваності, проаналізовано різні точки зору на виділення деяких типів лексичних мікросистем, а також описані деякі методи дослідження синтагматичних і парадигматичних зв’язків (дистрибутивно-статистичний аналіз, статистичні прийоми).
Другий розділ Синтагматичні та парадигматичні відношення між прикметниками, що позначають зовнішність людини в англійській мові” складається з трьох підрозділів. У першому підрозділі наведено деякі методи інвентаризації слів, розглянута проблема класифікації прикметників, описана процедура інвентаризації досліджуваної мікросистеми та проведено класифі-кацію всередині неї, досліджені частотні характеристики виділених підкласів прикметників. Другий підрозділ присвячено характеристиці синтагматичних зв’язків виділених підкласів прикметників. У третьому підрозділі вивчено парадигматичні відношення між досліджуваними підкласами прикметників.
Третій розділ Особливості вживання та специфіка сполучуваності досліджуваних прикметників в авторському стилі” складається з двох підрозділів. У першому підрозділі обґрунтована постановка завдання та методи його дослідження. Другий підрозділ присвячено вивченню особливостей вживання і сполучуваності досліджуваних прикметників у творах вибраних чотирьох авторів.
У висновках узагальнено висловлені в роботі міркування та спостереження, підведено підсумки проведеного аналізу, окреслено напрямки подальших досліджень. У додатках поміщено допоміжні таблиці та схеми.
Повний обсяг дисертації складає 206 сторінок комп’ютерного тексту. Дисертація містить 21 таблицю і 2 рисунки. 13 таблиць і 1 рисунок розміщено в тексті дисертації.
Бібліографія налічує 303 назви.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Оскільки англійські прикметники на позначення зовнішності людини об’єднуються у так звану розширену тематичну групу”, для її дослідження необхідно мати в розпорядженні певну кількість підкласів прикметників (компонентів даного тематичного утворення) і підкласів іменників, з якими вони сполучаються. Тому нами виділено 18 семантичних підкласів прикметників, у які вони об’єднувалися за спільною для кожного підкласу семою. Усі іменники поділені нами на 27 семантичних підкласів, об’єднаних денотативною спільністю. Семантичне дослідження проводилося на рівні семантичних підкласів.
2. Отримані частотні характеристики досліджуваних прикметників показали, що за критерієм частотності підкласи прикметників досить різко відрізняються між собою. Середня частота вживання підкласу складає 344. Найбільш високочастотними підкласами прикметників, які описують зовнішність людини в англійській мові, виявилися підкласи [assessment], [colour], [dimensions], [shape], яким належить близько 60% усіх зареєстрованих слововживань. Низькочастотними виявилися підкласи [material] та [smell].
3. При дослідженні синтагматичних зв’язків підкласів прикметників нами використаний ряд кількісних параметрів, що характеризують сполучуваність: частота, обсяг і уживаність підкласу, широта й інтенсивність сполучуваності. В основному, найбільш частотні підкласи прикметників характеризуються і більшою широтою сполучуваності. Найбільшу широту сполучуваності мають підкласи [assessment], [dimensions], [shape], [physical nature], [colour], [surface], [movement], що пояснюється екстралінгвістичними факторами. Найвищу уживаність має підклас прикметників [dimensions]. Високою уживаністю характеризу-ються підкласи [light] і [colour].
4. Синтагматичні зв’язки досліджених прикметників розглянуто на рівні семантичних підкласів за допомогою статистичних методів, які дають змогу точно і ефективно визначити синтагматичний статус кожного окремого підкласу. Найбільшу кількість статистично значущих зв’язків встановлює підклас прикметників [shape] (13). Рідко для опису людської зовнішності вживаються прикметники підкласів [temperature], [weight], [material], [light]. Для підкласів [name] та [smell] статистично значущих синтагматичних зв’язків не виявлено. Підраховані нами середні величини коефіцієнтів спряженості показали, що найбільшою інтенсивністю сполучуваності характеризуються підкласи прикметників, які встановлю-ють найменшу кількість стандартних зв’язків: [material] і [light]. Найменш тісно з підкласами іменників зв’язаний підклас прикметників [weight].
5. Парадигматичні відношення між прикметниками були досліджені за допомогою кореляційного аналізу на основі їх сполучувальних потенцій на рівні семантичних підкласів. Установлено, що семантичні зв’язки між дослідженими підкласами прикметників мають різну величину: вони можуть бути сильними, середніми або слабкими. Найбільшу кількість сильних і середніх парадигматичних відношень утворюють підкласи прикметників [colour] та [light]. Найменшою кількістю значущих парадигматичних відношень характеризуються підкласи [smell], [temperature], [intensity]. Підклас прикметників [material] не вступає у парадигматичні відношення з дослідженими прикметниками. Найбільш сильні семантичні зв’язки виявлені між підкласами: [dimensions] + [physical nature], [emotion] + [character], [assessment] + [physical nature], [colour] + [light], [dimensions] + [shape], [character] + [intellect].

6. Дослідження авторського стилю показало, що при однаковому обсязі текстів твори авторів характеризується різною частотою вживання прикметників на позначення зовнішності людини. У текстах кожного окремого автора, однак, виділені підкласи прикметників ранжуються практично однаково. Проведений статистичний аналіз виявив стандартні зв’язки і, отже, показав, що різні автори надають перевагу різним прикметникам при описі зовнішності. Кількість значущих синтагматичних зв’язків для кожного автора індивідуальна. Для вимірювання подібностей і розбіжностей авторського стилю нами застосована нова методика: ми піддали кореляційному аналізу всі сполучення досліджених прикметників, у яких коефіцієнти К виявилися значущими хоча б для одного з авторів. Результати проведеного експерименту показали, що при однаковому ранжуванні досліджених підкласів прикметників у всіх авторів сполучуваність цих підкласів у різних авторів різна. Отже, кожний автор відзначається власною манерою використання мови, інакше кажучи, своїм індивідуальним стилем.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агапій А.П. Семантичні особливості лексико-семантичної групи дієслів мовлення в сучасній німецькій мові // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. Германська філологія. - Чернівці: ЧДУ. - 2000. - Вип.71. - С. 24-31.
2. Алексеев П.М., Бычков В.Н. К тридцатилетию советской лингвостатистики // Прикладная лингвистика и автоматический анализ текста. - Тарту: Изд-во ТГУ, 1988. - 99 с.
3. Алефиренко Н.Ф. Лексическая семантика // Спорные проблемы семантики. - Волгоград: Перемена, 1999. - С. 91-154.
4. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. - Ленинград: Изд-во Ленингр. ун-та, 1963. - 208 с.
5. Андреев Н.Д. Статистико-комбинаторные методы в теоретическом и прикладном языковедении. - Ленинград: Наука, 1967. - 403 с.
6. Апресян Ю.Д. Современные методы изучения значений и некоторые проблемы структурной лингвистики // Проблемы структурной лингвистики. - М.: Наука, 1963. - С.102-150.
7. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика: Синонимические средства языка. - М.: Наука, 1974. - 367 с.
8. Апресян Ю.Д. Образ человека по данным языка: Попытка системного описания // Вопросы языкознания. - 1995. - № 1. - С. 37-67.
9. Аракин В.Д. О лексической сочетаемости // К проблеме лексической сочетаемости: Сб. статей. - М.: Моск. гос. пед. ин-т, 1972. - С. 5-12.
10. Арапов М.В. Квантитативная лингвистика. - М.: Наука, 1988. - 183 с.
11. Арнольд И.В. Семантическая структура слова в современном английском языке и методика ее исследования: На материале имени существительного // Учёные записки Ленинградского ГПИ им. А.И. Герцена. - Ленинград. - 1966. - Т. 295. - С.3-91.
12. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. - М.: Высшая школа, 1973. - 304 с.
13. Арнольд И.В. Основы научных исследований в лингвистике. - М.: Высшая школа, 1991. - 139 с.
14. Арсеньева М.Г., Строева Г.В., Хазанович А.П. Многозначность и омонимия. - Ленинград: Изд-во Ленингр. ун-та, 1966. - 131 с.
15. Арутюнова Н.Д. Очерки по словообразованию в современном испанском языке. М.: Изд-во Акад. наук СССР, 1961. - 151 с.
16. Арутюнова Н.Д. Об объекте общей оценки // Вопросы языкознания. - 1985. - № 3. - С. 13-24.
17. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. - М.: Наука, 1988. - 338 с.
18. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. - М., 1999. - С. 543-640.
19. Архелюк Прикметники розміру в сучасній англійській мові: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київськ. ун-т ім.Т.Шевченка - К., 1999. - 20 с.
20. Афанасьева О.В. Лексическая сочетаемость некоторых прилагательных, обозначающих понятие большого размера в современном английском языке // Исследование по лексикологии и фразеологии. - М.: Изд-во Моск. ГПИ, 1976. - С. 145-160.
21. Ахманова О.С. Очерки по общей и русской лексикологии. - М.: Учпедгиз, 1957. - 295 с.
22. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. - М.: Советская энциклопедия, 1966. - 607 с.
23. Ахманова О.С. и др. О точных методах исследования языка. - М.: Наука, 1961. - 110 с.
24. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка. - М.: Изд-во иностр. лит., 1955. - 416 с.
25. Банкевич В.В. К вопросу о соотношении лексико-семантических и тематических групп // Семантика слова и предложения. - Ленинград: Изд-во Ленингр. ГПИ им. А.И. Герцена, 1985. - С. 30-35.
26. Бархударов Л.С. Язык и перевод. - М.: Международные отношения, 1975. - 240 с.
27. Баскевич В.М. Сочетаемость немецких прилагательных с существитель-ными в текстах газетно-публицистического стиля: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04. - Киев, 1989. - 23 с.
28. Беженар І.С. Фразеологічна номінація віку людини в сучасній англійській мові: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04. - Київ, 1994. - 21 с.
29. Бережан С.Г. Теория семантических полей и синонимия // Проблемы языкознания. - М.: Наука, 1967. - С. 165-169.
30. Бережан С.Г. Семантическая эквивалентность лексических единиц. - Кишинев: Штиинца, 1973. - 372 с.
31. Березин Ф.М., Головин Б.Н. Общее языкознание: Учебное пособие. - М.: Просвещение, 1979. - 416 с.
32. Бєлова С.В. Лінгвостатистичні характеристики антонімів просторово-часового континууму (на матеріалі іменників і прислівників сучасної англійської мови): Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / Київськ. лінгвіст. ун-т. - К., 2000. - 20 с.
33. Біланюк Л. Картина мовного світогляду в Україні // Мовознавство. - 2000. - №4-5. - С. 44-51.
34. Блумфилд Л. Язык: Пер. с англ. Е.С. Кубряковой и В.П. Мурат. - М.: Прогресс, 1968. - 607 с.
35. Большой англо-русский словарь: В 2 т. / Под ред. И.Р. Гальперина и Э.М. Медниковой. - М.: Русский язык, 1987. - Т. 1-2. - 1040 с., 1071 с.
36. Бондаренко Е.И. К вопросу о синтаксических и семантических функциях качественных и качественно-относительных прилагательных: На материале английского языка // Проблемы синтаксиса словосочетания и предложения в современном английском языке. - Пятигорск: Изд-во Пятигор. ГПИИЯ, 1987. - С. 35-43.
37. Будагов Р.А. Язык и речь в кругозоре человека. - М., 2000. - С. 10-136.
38. Булыгина Т.В., Шмелёв А.Д. Языковая концептуализация мира (на материале русской грамматики). - М.: «Школа Языки русской культуры”», 1997. - 574 с.
39. Бурлакова В.В. О сочетаемостных свойствах прилагательных в современном английском языке // Вопросы структуры английского языка в синхронии и диахронии. - Ленинград: Изд-во Ленингр. ун-та. - 1985. - Вып.5. - С. 8-14.
40. Быстрова Л.В. Прилагательные со значениями "сильный" и "слабый" в современном английском языке (семантико-статистическое исследование): Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / Киевск. гос. ун-т. - К., 1977. - 24 с.
41. Бистрова Л.В. Вивчення синтагматичних зв'язків слів за допомогою статистичних методів // Мовознавство. - 1978. - №4. - С. 44-48.
42. Быстрова Л.В., Капатрук Н.Д., Левицкий В.В. К вопросу о принципах и методах выделения лексико-семантических групп слов // Науч. докл. высш. шк. Филологические науки. - 1980. - №6. - С. 75-78.
43. Бистрова Л.В., Шевченко О.Ф. Сполучуваність прислівників з прикметниками у сучасній англійській мові // Мовознавство. - 1986. - №3. - С. 27-31.
44. Васильев Л.М. Синонимические группы и семантические поля // Труды 4 науч. конф. Вопросы общего и романо-германского языкознания”. - Вып.1. - Уфа: Башкир. гос. ун-т. - 1965. - С. 26-32.
45. Васильев Л.М. Теория семантических полей // Вопросы языкознания. - 1971. - №5. - С. 105-113.
46. Васильев Л.М. Современная лингвистическая семантика. - М.: Высшая школа, 1990. - 176 с.
47. Вацеба Р.В. Деякі шляхи розв’язання проблеми частин мови у сучасній лінгвістиці // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. Германська філологія. - Чернівці: ЧДУ. - 2000. - Вип.72. - С. 3-11.
48. Ващенко В.С., Медведєв Ф.П., Петров П.О. Лексика Енеїди” І.П.Котляревського: Покажчик слововживання. - Харків: Вид-во Харк. ун-ту, 1955. - 208 с.
49. Вердиева З.Н. Семантические поля в современном английском языке. - М.: Высшая школа, 1986. - 118 с.
50. Взаимодействие языковых единиц различных уровней: Межвуз. сб. науч. тр. - Ленинград: ЛГПИ, 1981. - 158 с.
51. Вилюман В.Г. Английская синонимика: Введение в теорию синонимии и методику изучения синонимов. - М.: Высшая школа, 1980. - 128 с.
52. Вилюман В.Г. Семантика, дистрибуция и синонимия слов // Семантика слова и предложения. - Ленинград: Ленингр. ГПИ им. А.И. Герцена, 1985. - С. 50-53.
53. Виноградов В.В. Русский язык: Грамматическое учение о слове. - М.: Учпедгиз, 1947. - 639 с.
54. Виноградов В.В. Проблема авторства и теория стилей. - М.: Изд-во худ. лит-ры, 1961. - 614 с.
55. Виноградов В.В. Лексикология и лексикография: Избр. труды. - М.: Наука, 1977. - 312 с.
56. Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. - К.: Наукова думка, 1988. - 255 с.
57. Вишивана Н.В. Прикметники оцінки у сучасній німецькій мові: // Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київськ. ун-т ім. Т. Шевченка. - К., 1999. - 19 с.
58. Войнов В.К. Количественный анализ текста для описаня индивидуального стиля: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.681. - Киев, 1972. - 26 с.
59. Волошина О.В. Роль сенсорної лексики у створенні художньої образності (на матеріалі англійської прози): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Київськ. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 1994. - 24 с.
60. Вольф Е.М. Грамматика и семантика прилагательного. - М.: Наука, 1978. - 200 с.
61. Воркачев С.Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической парадигмы в языкознании // Филологические науки. - 2001. - №1. - С. 64-72.
62. Гак В.Г. Сопоставительная лексикология. - М.: Международные отношения, 1977. - 264 с.
63. Гамзюк М.В. Актуалізація стійких елементарних мікротекстів (на матеріалі німецької мови) // Мовознавство. - 2000. - №1. - С. 63-69.
64. Гинка Б.И. Лексико-семантическая группа существительных со значением "труд, работа" в современном немецком языке // Автореф. дис. ... канд. филол. наук. - Одесса, 1983. - 24 с.
65. Глисон Г. Введение в дескриптивную лингвистику: Пер. с англ. Е.С. Кубряковой и В.П. Мурат. - М.: Изд-во иностр. лит., 1959. - 486 с.
66. Головин Б.Н. Язык и статистика. - М.: Просвещение, 1971. - 191 с.
67. Горелик Ц.С. Адъективные словосочетания типа прилагательное + предлог + существительное (местоимение)” в современном английском языке: Автореф. дис. канд. филол. наук. - М.: МГПИИЯ им. М. Тореза, 1961. - 19 с.
68. Гумбольдт В. Избранные труды по языкознанию: Пер. с нем. под ред. Г.В. Ромишвили. - М.: Прогресс, 1984. - 397 с.
69. Данилич В.С. Феномен человека в системе языка и картине мира. - Киев: Изд. центр КГЛУ, 2000. - 246 с.
70. Денисенко В.Н. Функциональная структура семантического поля // Науч. докл. высш. шк. Филологические науки. - 1999. - № 1. - С.3-12.
71. Денисенко С.Н. Функціоналізм - одна із найважливіших парадигмальних рис лінгвістики кінця ХХ - початку ХХІ ст. // Вісник Харківського нац. ун-ту ім. В.І.Каразіна / Іноземна філологія на межі тисячоліть. - Харків: Харків. нац. ун-т. - 2000. - №471. - С. 68-76.
72. Долгих Н.Г. О способах выделения и методах анализа семантических полей // Сб. науч. тр. - М.: МГПИИЯ им. М. Тореза. - 1972. - Вып. 65. - С. 31-43.
73. Долгих Н.Г. Теория семантического поля на современном этапе развития семасиологии // Науч. докл. высш. шк. Филологические науки. - 1973. - №1. - С. 89-98.
74. Дребет В.В. Полісемія іменників і прикметників у сучасній німецькій мові (на матеріалі тлумачного словника німецької мови). Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Одеськ. держ. ун-т ім. І.І.Мечникова. - Одеса, 1998. - 18 с.
75. Жаборюк О.А. Про мовний і логічний аспекти предикації (на матеріалі англійської мови) // Мовознавство. - 2000. - №1. - С. 69-74.
76. Желєзняк І.М. Про деякі лінгвістичні ознаки власних назв // Мовознавство. - 2001. - №1. - С. 13-18.
77. Записки з загальної лінгвістики: Зб. наук. пр. - Одеса: Одеськ. держ. ун-т, 1999. - С. 12-45.
78. Засорина Л.Н. Автоматизация и статистика в лексикографии. - Ленинград: Изд-во Ленингр. ун-та, 1966. - 128 с.
79. Засорина Л.Н., Берков В.П. Понятие валентности в языке // Вестник Ленинградского ун-та. Серия истории, языка и литературы. - Л.: ЛГУ. - 1961. - №8. - Вып. 2. - С. 134-139.
80. Звегинцев В.А. Семасиология. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1957. - 321 с.
81. Исследования по семантике. Семантические единицы и их парадигмы: Межвуз. науч. сб. - Уфа: Башкир. ун-т. - 1992. - Вып. 17. - 158 с.
82. Іващенко В.Л. Лексичні конотації у просторі природничої термінології // Мовознавство. - 2000. - №6. - С. 40-49.
83. Каджазнуни Л.К. Статистический анализ индивидуального стиля: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.663 / МГПИИЯ им. М. Тореза. - М., 1970. - 30 с.
84. Калугина Е.А. Кинетическая лексика в раскрытии образа персонажа в художественном тексте на материале французского романа ХХ ст. // Вісник Харківського держ. ун-ту. Романо-германська філологія. - Харків: Харків. держ. ун-т. - 1999. - № 424. - С. 47-49.
85. Капатрук М.Д. Методи виділення основного значення слова // Мовознавство. - 1980. №5. - С. 75-77.
86. Капатрук Н.Д. Прилагательные со значением "сильный" и "слабый" в современном немецком языке // Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / Минский гос. ун-т. - Минск, 1982. - 20 с.
87. Капатрук М.Д. Дослідження парадигматичних зв'язків лексичних одиниць за допомогою статистичних методів // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. Германська філологія. - Чернівці: ЧДУ. - 1997. - Вип. 12(3). - С. 37-40.
88. Караулов Ю.Н. Общая и русская идеография. - М.: Наука, 1976. - 355 с.
89. Караулов Ю.Н. Словарь как компонент описания языков // Принципы описания языков мира. - М.: Наука, 1976. - С. 300-318.
90. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность. - М.: Наука, 1987. - 264 с.
91. Карельская И.М. К вопросу о валентности слова // Лексика. Терминология. Стили. - Горький. - 1975. - Вып. 4. - С. 21-31.
92. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. - К., Одеса: Либідь, 1991. - 278 с.
93. Катанская А.Р. О порядке нескольких препозитивных прилагательных- определений в современном английском языке // Учёные записки 1-го МГПИИЯ. - М.: МГПИИЯ. - 1959. - Т. 22. - С. 103-140.
94. Кацнельсон С.Д. Содержание слова: значение и обозначение. - М.; Л.: Наука, 1965. - 110 с.
95. Кацнельсон С.Д. Общее и типологическое языкознание. - Ленинград: Наука, 1986. - 297 с.
96. Кацнельсон С.Д. К понятию типов валентности // Вопросы языкознания. - 1987. - №3. - С. 20-31.
97. Кійко Ю.Є. Деякі кількісні характеристики дієслів руху в сучасній німецькій мові // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. Германська філологія. - Чернівці: ЧДУ. - 1997. - Вип. 15. - С. 42-46.
98. Кодухов В.И. Лексико-семантические группы слов. - Л.: Изд-во Ленингр. гос. пед. ин-та им. А.И. Герцена, 1955. - 100 с.
99. Кодухов В.И. Контекст как лингвистическое понятие // Языковые единицы и контекст. - Ленинград: ЛГПИ, 1973. - С. 46-49.
100. Кодухов В.И. Введение в языкознание. - М.: Просвещение, 1979. - С. 265-270.
101. Колшанский Г.В. О логической природе контекста // Тезисы конф. по машинному переводу. - М., 1958. - С. 45-46.
102. Колшанский Г.В. Контекстная семантика. - М.: Наука, 1980. - 150 с.
103. Колшанский Г.В. Объективная картина мира в познании и языке. - М.: Наука, 1990. - 103 с.
104. Кондаков Н.И. Логический словарь. - М.: Наука, 1971. - 658 с.
105. Конецкая В.П. Аксиомы, закономерности и гипотезы // Вопросы языкознания. - 1998. - №2. - С. 22-37.
106. Косовский Б.И. Общее языкознание: Учение о слове и словарном составе языка. - Минск: Вышэйшая школа, 1974. - 270 с.
107. Котелова Н.З. Значение слова и его сочетаемость. - Л.: Наука, 1975. - 164 с.
108. Кочерган М.П. Слово і контекст: Лексична сполучуваність і значення слова. - Львів: Вища школа, 1980. - 183 с.
109. Кочерган М.П. Зіставна лексична семантика: Проблеми і методи дослідження // Мовознавство. - 1996. - № 2-3. - С. 3-12.
110. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. - К.: Академія, 1999. - 288 с.
111. Крелих И.И. Оценка в лексической семантике // Парадигматические характеристики лексики: Межвуз. сб. науч. тр. - М.: МГПИ, 1986. - 125 с.
112. Кузнецов А.М. Структурно-семантические параметры в лексике: На материале английского языка. - М.: Наука, 1980. - 160 с.
113. Кузнецова А.И. Понятие семантической системы языка и методы ее исследования. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1963. - 60 с.
114. Кузнецова Э.В. Части речи и лексико-семантические группы слов // Вопросы языкознания. - 1975. - №5. - С. 78-86.
115. Культурологічний компонент мови. - К.: Видавничий Дім Дм. Бураго, 2000. - 248 с.
116. Кухаренко В.А. Интерпретация текста. - М.: Просвещение, 1988. - 192с.
117. Лайонз Дж. Введение в теоретическую лингвистику: Пер. с англ. В.А. Звегинцева. - М.: Прогресс, 1978. - 507 с.
118. Левицкий А.Э. Функциональные подходы к класификации единиц современного английского языка. - Киев, 1998. - С. 308-310.
119. Левицкий В.В. Типы лексических микросистем и критерии их различения // Науч. докл. высш. шк. Филологические науки. - 1988. - №5. - С. 66-73.
120. Левицький В.В. До методики інвентаризації лексичних мікросистем за допомогою словникових дефініцій // Мовознавство. - 1989. - №1. - С. 21-27.
121. Левицкий В.В. Статистическое изучение лексической семантики: Учебное пособие. - Киев: УМК ВО, 1989. - 155 с.
122. Левицкий В.В. Прилагательные оценки в современном немецком языке (дистрибутивно-статистическое исследование) // Язык и эмоции: Сб. науч. тр. - Волгоград: Изд-во "Перемена", 1995. - С. 91-101.
123. Левицкий В.В., Быстрова Л.В., Гинка Б.И. Изучение лексической сочетаемости с помощью статистических методов // Функционирование языковых единиц в речи и в тексте. - Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1987. - С. 48-59.
124. Левицький В.В., Огуй О.Д. Формалізація історико-семасіологічних досліджень та її межі // Мовознавство. - 1992. - №1. - С. 26-33.
125. Левицкий В.В., Стернин И.А. Экспериментальные методы в семасиологии. - Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1989. - 192 с.
126. Левицький В.В., Чернишенко Н.М. Сполучуваність лексичних та граматичних смислів // Германська філологія. - 1996. - Вип.2. - С. 34-44.
127. Лейкина Б.М. Некоторые аспекты характеристики валентностей // Докл. на конф. по обработке информации, машинному переводу и автоматическому чтению текста. - М.: МГУ. - 1961. - Вып. 5. - С. 1-2.
128. Лидский Ю.Я. Скотт Фицджеральд. Творчество. - К.: Наукова думка, 1982. - 368 с.
129. Лингвистический энциклопедический словарь / Под ред. В. Н. Ярцевой.- М.: Советская энциклопедия, 1990.- 682 с.
130. Линник Т.Г. Параметричні прикметники і їх становлення. - К.: КГУ, 1982. - 198 с.
131. Литературная норма и вариантность. - М.: Наука, 1981. - 271 с.
132. Литературная норма и просторечие. - М.: Наука, 1977. - 254 с.
133. Ломоносов М.В. Краткое руководство к риторике // Труды по филологии 1739-1758 гг. - М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1952. - Т. 7. - С. 4-388.
134. Ломтев Т.П. Природа синтаксических явлений // Филологические науки. - 1959. - № 4. - С. 5.
135. Лукенчук А.В. Прилагательные оценки в современном английском языке: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / Львовск. гос. ун-т. - Львов, 1993. - 20 с.
136. Львова Л.Ф. Просторові прикметники і контекстуальні особливості їх функціювання в сучасній французькій мові // Іноземна філологія. - Вип. 104. - Львів, 1992. - С. 20-26.
137. Малік Т.Г. До питання про типи семантичного розшарування ад’єктивних слів // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. Германська філологія. - Чернівці: ЧДУ. - 2000. - Вип.71. - С. 38-45.
138. Малік Т.Г. Дослідження парадигматичних відношень між підкл