ЗАГОЛОВОК АНГЛОМОВНОГО ЖУРНАЛЬНОГО МІКРОТЕКСТУ-ПОВІДОМЛЕННЯ: СТРУКТУРА, СЕМАНТИКА, ПРАГМАТИКА (на матеріалі тижневика Newsweek)

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

КОВАЛЕНКО Андрій Миколайович

УДК 811.111 + 81'42

ЗАГОЛОВОК АНГЛОМОВНОГО ЖУРНАЛЬНОГО
МІКРОТЕКСТУ-ПОВІДОМЛЕННЯ:
СТРУКТУРА, СЕМАНТИКА, ПРАГМАТИКА
(на матеріалі тижневика Newsweek)

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник -
Гладуш Надія Федорівна
кандидат філологічних наук,
доцент

КИЇВ - 2002

З М І С Т
ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
РОЗДІЛ 1. ЗАГОЛОВОК ЯК КОМПОНЕНТ АНГЛОМОВНОГО ЖУРНАЛЬНОГО МІКРОТЕКСТУ-ПОВІДОМЛЕННЯ . . . . . . . . . 12
1.1. Аспекти вивчення заголовка у сучасній лінгвістиці . . . . . . . . . . . . . . . 12
1.2. Журнальний мікротекст-повідомлення як інформаційний тип тексту 17
1.3. Лінгвістичний статус заголовка журнального мікротексту-повідомлення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23
1.4. Функції заголовка журнального мікротексту-повідомлення . . . . . . . . 35
Висновки до розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 48
РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРНІ ТА СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
ЗАГОЛОВКА АНГЛОМОВНОГО ЖУРНАЛЬНОГО МІКРОТЕКСТУ-ПОВІДОМЛЕННЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 52
2.1. Структурні особливості заголовка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 52
2.1.1. Заголовок - односкладне речення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 52
2.1.2. Заголовок - двоскладне речення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59
2.1.3. Складне речення як заголовок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 61
2.1.4. Заголовок - еліптичне речення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 62
2.1.5. Сегментовані речення у заголовку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67
2.1.6. Заголовок - ізольоване підрядне речення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73
2.2. Семантичний аспект функціонування заголовка . . . . . . . . . . . . . . . . . . 75
2.2.1. Заголовок-резюме . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 77
2.2.2. Заголовок-індикатор . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79
2.2.3. Заголовок-локалізатор . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 84
2.3. Логіко-семантичний аспект функціонування заголовка . . . . . . . . . . . . 85
2.3.1. Відношення еквівалентності між заголовком і текстом . . . . . . . . 86
2.3.2. Відношення включення між заголовком і текстом . . . . . . . . . . . . 88
2.3.3. Відношення перехрещення між заголовком і текстом . . . . . . . . . 93
Висновки до розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 104
РОЗДІЛ 3. ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТ ФУНКЦІОНУВАННЯ АНГЛОМОВНОГО ЖУРНАЛЬНОГО ЗАГОЛОВКА ЯК КОМПОНЕНТА ТЕКСТУ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 107
3.1. Заголовок як прямий мовленнєвий акт . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 111
3.2. Заголовок як непрямий мовленнєвий акт . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 120
3.3. Іронічний заголовок як складний мовленнєвий акт . . . . . . . . . . . . . . . 128
3.3.1. Іронічні констативи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 135
3.3.2. Іронічні квеситиви . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 141
3.3.3. Іронічні директиви . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 145
Висновки до розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 149
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 151
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 156
СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 186
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ . . . . . . . . . . . . . . . . . 187

ВСТУП

Дисертаційне дослідження присвячене аналізу структурних, семантичних та прагматичних особливостей заголовка англомовного журнального мікротексту-повідомлення. Поєднання трьох зазначених аспектів вивчення заголовка дає можливість більш чітко визначити його роль як репрезентанта тексту. Заголовок представляє адресату текст та включає його у процес комунікації. Вибір теми дисертаційного дослідження зумовлений помітним зростанням інтересу до вивчення мови засобів масової комунікації [50: 228-264; 199; 218; 219; 225; 240; 250; 269; 281; 282], зокрема газет і журналів [71; 74; 95; 134; 205; 206; 271; 279; 290], з урахуванням усіх чинників, що сприяють реалізації умов успішності процесу спілкування.
Журнальний мікротекст-повідомлення є мовленнєвим твором невеликого обсягу, що містить стислу інформацію суспільно-політичного, економічного та культурного характеру. Послідовність речень-висловлювань зазначеного тексту об’єднується загальною темою, єдністю видо-часових, стилістичних, модальних і прагмалінгвістичних характеристик. Текст характеризується певним композиційним оформленням, типовими структурними схемами, моделями, які забезпечують реалізацію комунікативно-інтенційного змісту. Журнальний мікротекст-повідомлення є завершеним за змістом і формою цілісним текстом, основними компонентами композиційної структури якого є заголовок і текст повідомлення.
Заголовок, який покликаний звернути увагу читача на зміст статті, зацікавити його матеріалом, повідомляє про значення, характер і ступінь важливості подій, що розглядаються у тексті. Заголовок повідомлення дає також можливість зрозуміти позицію редакції та ставлення автора щодо подій, про які йдеться [165: 205].
Як елемент композиційної структури тексту заголовок був об’єктом цілої низки лінгвістичних досліджень на матеріалі різних мов [84; 92; 103; 178; 189; 261]. Так, вивчалися структурно-синтаксичні особливості заголовка поетичних [47], художніх [84], газетних [92; 188; 201] текстів; лексичні особливості газетного заголовка [114; 198], а також заголовка у науково-технічній літературі [103]. Значна увага приділялася проблемі співвідношення заголовка та основного тексту поетичних [48] і художніх творів [132; 189], рекламних текстів [34], газет [92; 178; 191; 207]. Проблема прагматичної спрямованості газетного заголовка була у центрі уваги багатьох лінгвістів [21; 113; 133; 173]. Питанню щодо функцій газетних заголовків також присвячено чимало праць [102: 69-74; 124; 182: 179; 188; 201; 292: 54], зокрема, проводиться комплексний аналіз функціональних особливостей заголовків художніх, публіцистичних, а також наукових творів [133].
Структурні ж, семантичні та прагматичні особливості заголовка англомовного журнального мікротексту-повідомлення, його зв’язок з основним текстом не підлягали комплексному аналізу. Дослідження заголовка англомовного журнального мікротексту-повідомлення є важливим для вивчення способу соціального впливу періодичного видання на масового читача за умови відсутності безпосереднього контакту між адресантом та адресатом, а також різницею у часі між подіями у світі та їх публікацією у журналі. Ознайомлення читача з висвітлюваними подіями відбувається щотижня на відміну від газетних повідомлень, які виходять практично щодня.
Актуальність роботи зумовлена загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на аналіз тексту як комунікативної системи, тенденцією до поглибленого вивчення різних типів текстів та їхніх функціональних особливостей. Дослідження заголовка крізь призму його функцій у смисловій організації тексту, а також у системі адресант - адресат” є важливим з погляду з’ясування механізмів формування та функціонування цього компонента тексту та визначення його прагматичної спрямованості для успішної комунікації.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах комплексної наукової теми Типологія та функціонування мовних одиниць фонетичної, граматичної та лексичної систем германських і романських мов: когнітивний, комунікативний та прагматичний аспекти”, що розробляється кафедрою граматики та історії англійської мови Київського національного лінгвістичного університету (тема затверджена вченою радою Київського державного лінгвістичного університету, протокол №5 від 27 січня 1997 року).
Метою дослідження є виявлення структурних, семантичних і комунікативно-прагматичних характеристик англомовного журнального заголовка, що впливає на особливості його функціонування як репрезентанта тексту. Поставлена мета передбачає розв’язання таких конкретних завдань:
- визначення лінгвістичного статусу заголовка англомовного журнального мікротексту-повідомлення;
- виділення та опис структурних моделей заголовка англомовного журнального мікротексту-повідомлення;
- з’ясування семантичних особливостей заголовка англомовного журнального мікротексту-повідомлення;
- розкриття ролі заголовка в смисловій організації англомовного журнального мікротексту-повідомлення;
- аналіз логіко-семантичних відношень між заголовком і текстом повідомлення;
- виявлення прагматичних типів заголовків у комунікативній системі адресант-адресат”;
- установлення умов транспонування одного прагматичного типу заголовка в інший.
Об’єктом дослідження є заголовки англомовного журнального мікротексту-повідомлення.
Предмет аналізу становлять структурні, семантичні та комунікативно-прагматичні особливості заголовка англомовного журнального мікротексту-повідомлення.
Матеріалом дослідження є 2000 прикладів мікротекстів тижневика Newsweek за 1997-2001 рр., які було дібрано методом суцільної вибірки. Досліджувані мікротексти знаходяться у розділі Periscope, завдання якого полягає у чіткому та стислому інформуванні читачів про події у світі.
Методи та прийоми дослідження. У роботі використовуються дескриптивний метод, метод дистрибутивного та конструктивного аналізу для встановлення структурних моделей заголовків; логіко-семантичний аналіз з метою зіставлення змісту заголовка та власне тексту повідомлення; актомовленнєвий аналіз для виявлення та вивчення прагматичної спрямованості заголовків і умов їхнього транспонування; елементи кількісного аналізу з метою встановлення частоти основних структурних та прагматичних типів заголовків.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що вперше на матеріалі англомовних журнальних мікротекстів-повідомлень здійснено аналіз структурних, семантичних і прагматичних особливостей заголовка в аспекті його взаємовідношень із текстом як частка ціле”. Доведено, що структурна організація заголовків зумовлює спектр виконуваних ними функцій. Одержано нові дані про функціональну спрямованість журнальних заголовків, які виражаються іронічними мовленнєвими актами й впливають на сприйняття інформації адресатом.
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що отримані результати допоможуть глибше зрозуміти природу та закономірності функціонування заголовка журнального мікротексту-повідомлення. Теоретичний інтерес становить розкриття механізму функціонального транспонування заголовків у взаємодії мовних та позамовних чинників, що є подальшою розробкою теоретичних аспектів лінгвістики тексту, а також теорії мовленнєвих актів.
Практичне значення дослідження полягає в можливості використання його теоретичних положень та висновків у викладанні курсів теоретичної граматики англійської мови (розділи Речення”, Теорія мовленнєвих актів”), у спецкурсі з лінгвістики тексту, на практичних заняттях з англійської мови, при написанні наукових праць з англійської філології, а також при укладанні методичних посібників із теоретичної граматики. Запропонований аналіз може бути використаним у вивченні інших типів текстів на матеріалі різних мов.
Основні положення, які виносяться на захист:
Для сучасного англомовного журнального заголовка є властивим поліфункціональний характер. Заголовок журнального мікротексту-повідомлення як репрезентант тексту виконує такий спектр функцій: інформативну, оцінну, спонукальну та інтригуючу. Інформативна функція заголовка є домінуючою, оскільки вона пов’язана з повідомленням про зміст тексту. Вона поєднується з оцінною, спонукальною та інтригуючою функціями.
Семантика заголовків журнальних мікротекстів-повідомлень формується навколо опорних елементів ХТО, ЩО, ДЕ, КОЛИ у результаті згортання всіх складників тексту. Вибір зазначених елементів у заголовку, які співвідносяться із змістом тексту, зумовлює семантичні типи заголовків: заголовок-резюме, заголовок-індикатор і заголовок-локалізатор. Для заголовка-резюме притаманною є максимальна наявність опорних елементів тексту ХТО, ЩО, ДЕ, КОЛИ, які в компресованій формі передають його зміст. Заголовок-індикатор указує на предмет повідомлення, але не містить інформації, яка дозволяє заздалегідь передбачити зміст статті. Заголовок-локалізатор має усічену форму, задає просторові координати ситуації, але не дає можливості передбачити зміст повідомлення.
Логіко-семантичні відношення, що встановлюються між заголовком і текстом повідомлення, забезпечують зв’язність та інтеграцію тексту, сприяючи розвитку його теми. Між заголовком і текстом повідомлення встановлено такі типи логіко-семантичних відношень: еквівалентність, включення (родо-видові, видо-родові та партонімічні), перехрещення (каузальні: причина-наслідок, умова-наслідок, поступка-наслідок, мета-наслідок; асоціативні).
Заголовок як дійовий засіб прагматичного впливу на адресата виступає показником прагматичної природи тексту та впливає на його інтерпретацію. Прагматична спрямованість заголовка підпорядковується єдиній установці всього повідомлення - поінформувати читача про дійсний стан справ, що визначає функціонування заголовків, представлених констативами.
Заголовок журнального мікротексту-повідомлення виражається як прямими, так і непрямими мовленнєвими актами. Фактор адресата та зміст повідомлення зумовлюють функціональне транспонування прагматичних типів заголовків. Саме тому заголовок може функціонувати як констатив, квеситив, директив, перформатив або менасив.
Адресант використовує іронію для вираження свого ставлення до подій, про які йдеться в тексті, чим впливає на сприйняття інформації всього повідомлення адресатом. Іронічний заголовок є різновидом непрямого мовленнєвого акту, ілокутивна сила якого створюється через взаємодію ілокутивної сили мовленнєвого акту й іронічного наміру мовця. Порушення умов успішності мовленнєвого акту є постійним маркером іронічного наміру мовця.
Апробація основних положень і результатів дисертаційного дослідження проводилась на наукових конференціях викладачів Дні науки” (Суми, 1999, 2000, 2001 рр.), Всеукраїнській науковій філологічній конференції Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики” (Черкаси, 2000, 2001 рр.), міжвузівському науковому семінарі з проблем сучасної семіотики Знак. Символ. Образ” (Черкаси, 2000 р.), VI-й національній конференції TESOL в Україні The Way Forward to English Language and ESP Teaching in the Third Millennium” (Київ, 2001 р.), науково-практичній конференції Мова освіта культура: наукові парадигми і сучасний світ” (Київ, 2001 р.), науково-практичній конференції Актуальні проблеми вивчення мов і культур” (Київ, 2002 р.).
Публікації. Основні положення та результати дослідження опубліковано у п’яти статтях та чотирьох тезах доповідей на наукових конференціях.
Загальний обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел, списку лексикографічних джерел і списку джерел ілюстративного матеріалу. Обсяг тексту дисертації 155 сторінок, загальний обсяг роботи 187 сторінок.
У вступі обґрунтовується вибір теми дисертаційного дослідження, визначаються актуальність, об’єкт, предмет, мета й конкретні завдання роботи, розкриваються її наукова новизна, теоретичне та практичне значення, визначаються методи дослідження, формулюються основні положення, що виносяться на захист, наводяться дані про апробацію результатів дослідження.
У першому розділі розглядаються аспекти вивчення заголовка в сучасній лінгвістиці, встановлюються основні ознаки журнального мікротексту-повідомлення як інформаційного типу тексту, визначається лінгвістичний статус журнального заголовка, здійснюється аналіз функцій, які виконує заголовок журнального мікротексту-повідомлення.
У другому розділі встановлюється типологія структурних моделей заголовка як одиниці комунікації, виявляються семантичні типи заголовків, аналізуються логіко-семантичні відношення між заголовком та текстом повідомлення, встановлюються специфічні особливості зазначених відношень, визначається роль заголовка у смисловій організації тексту та розвитку теми повідомлення.
У третьому розділі досліджуються прагматичні особливості журнального заголовка щодо комунікативної інтенції адресанта в умовах писемного спілкування, встановлюються прагматичні типи заголовків, виявляються умови та критерії транспонування одного прагматичного типу заголовка в інший. Іронічний заголовок аналізується як окремий тип складного мовленнєвого акту, що впливає на сприйняття інформації адресатом.
У загальних висновках підсумовуються результати проведеного дисертаційного дослідження й окреслюються перспективи подальших пошуків з обраної проблематики.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дозволило з’ясувати роль заголовка як репрезентанта англомовного журнального мікротексту-повідомлення через сукупність структурних, семантичних та прагматичних характеристик і виявити критерії та умови його функціональних транспозицій.
Заголовок як одиниця мовленнєвого спілкування отримує свій лінгвістичний статус як основний елемент композиційної структури мікротексту. Заголовок журнального мікротексту-повідомлення набуває статус речення незалежно від його синтаксичної структури, оскільки він характеризується предикативністю й реалізує комунікативну інтенцію адресанта. Функціональне призначення заголовка полягає в репрезентації тексту.
Вихідним у визначенні лінгвістичного статусу заголовка виступає не його граматична структура, яка є явищем похідним, детермінованим його функцією, а комунікативне призначення заголовка. Комунікативний аспект заголовка проявляється у переданні інформації та комунікативної цілеустановки, спрямованої на здійснення впливу на адресата.
Опосередкований характер комунікації в системі адресант - адресат”, що відбувається за допомогою заголовків журнальних мікротекстів-повідомлень, зумовлює спектр виконуваних ними функцій: інформативну, оцінну, спонукальну та інтригуючу. Інформативна функція передбачає наявність у заголовках опорних елементів, які забезпечують висвітлення основного змісту повідомлення, однак залишають поза увагою його окремі деталі, що заохочує читача звернутися до всієї статті. Виконуючи оцінну функцію, заголовок за допомогою експліцитних або імпліцитних засобів виражає оцінку адресантом подій, про які йдеться у журнальній статті. Заголовок, в якому виражається заклик до дії, виконує спонукальну функцію. Інтригуючу функцію виконують заголовки, які спонукають читача до певного тлумачення змісту, викликаючи здивування та подив, але не дозволяють заздалегідь зробити висновок про зміст повідомлення. Заголовки журнальних мікротекстів-повідомлень, як правило, є поліфункціональними. Визначення функції, що є домінуючою в кожному конкретному заголовку, дає простір для його інтерпретації.
Структурна організація заголовка журнального мікротексту-повідомлення представлена такими структурними моделями: односкладні (номінативні та віддієслівні), двоскладні (поширені, непоширені), складні, еліптичні, сегментовані речення та ізольовані підрядні речення. Кожний структурний тип має свої специфічні властивості, які зумовлюють інформативний потенціал заголовків. Так, використання односкладних, еліптичних, сегментованих та ізольованих підрядних речень у ролі заголовків пояснюється, насамперед, їхньою здатністю виражати думку в максимально стислій формі, що зосереджуює увагу читача на найголовнішому у повідомленні. Заголовки, виражені сегментованими конструкціями, членують інформацію на відрізки, завдяки чому досягається ефект швидкої орієнтації читача в повідомленні. Цей тип заголовків поєднує лаконічність форми з максимальною інформативністю. Щодо двоскладних речень, то найхарактернішими структурами є поширені речення з атрибутивними або обставинними відношеннями між елементами розгортання, що надає заголовкам оцінного характеру. Кількість предикативних центрів, які наповнюють заголовки, виражені складними реченнями, зумовлюють їхній інформаційний потенціал. Однак цей структурний тип не задовольняє вимоги лаконічності - однієї з основних вимог, що висуваються перед заголовком, тому є нечисленним.
Семантика заголовків журнальних мікротекстів-повідомлень формується навколо опорних елементів ХТО, ЩО, ДЕ, КОЛИ у результаті згортання всіх складників тексту. Вибір зазначених елементів у заголовку, які співвідносяться зі змістом тексту, зумовлює семантичні типи заголовків: заголовок-резюме (інформативно-нейтральний та інформативно-оцінний), заголовок-індикатор і заголовок-локалізатор.
Для заголовка-резюме притаманною є максимальна наявність опорних елементів тексту, які в компресованій формі передають його зміст. Інформативно-нейтральний заголовок виконує власне інформативну функцію. Інформативно-оцінний заголовок є оцінним узагальненням змісту тексту. Заголовок-індикатор указує на предмет повідомлення, але не містить інформації, яка дозволяє заздалегідь передбачити зміст статті. Для цього різновиду журнальних заголовків властивий не лише експліцитний, а й імпліцитний вираз оцінки. Заголовок-локалізатор має усічену форму, задає просторові координати ситуації, але не дає можливості передбачити зміст повідомлення.
Логіко-семантичні відношення, що встановлюються між заголовком і текстом, мають свої специфічні особливості, які виявляються у смисловій організації повідомлення, сприяючи розвитку його теми, та забезпечують логічний зв’язок заголовка з текстом. Між заголовком та текстом повідомлення було виявлено такі типи логіко-семантичних відношень: еквівалентність, включення та перехрещення.
Відношення еквівалентності встановлюються між заголовком і текстом, коли зміст повідомлення в цілому збігається зі змістом заголовка.
Відношення включення можуть носити подвійний характер. Родо-видові відношення встановлюються, коли подія в заголовку описується в більш загальній формі, а у тексті повідомлення - у більш конкретній, із зазначенням додаткових деталей. Під час розширення (видо-родові) сам факт викладається в заголовку, розширене ж означення служить для підтвердження висловленого судження шляхом його узагальнення в тексті повідомлення. Іншим різновидом логіко-семантичних відношень включення між заголовком та текстом повідомлення є партонімічні, що відображають співвідношення цілого та його часток.
Відношення перехрещення встановлюються між подіями або класами подій, які лише частково перетинаються. Найбільш характерним типом цих відношень є каузальні: причина-наслідок, умова-наслідок, поступка-наслідок, мета-наслідок. Значну роль відіграють асоціативні відношення, суть яких полягає в тому, що уявлення про певні предмети або явища викликають у свідомості людини уявлення про інші, подібні до перших зовнішньо чи за якоюсь суттєвою ознакою.
Заголовок виступає показником прагматичної природи тексту. За його допомогою адресант здійснює вплив на адресата, що зумовлює інтерпретацію висвітлюваної інформації.
Журнальний мікротекст-повідомлення складається з різних прагматичних типів висловлювань (констативних, квеситивних, директивних), які об’єднуються єдиною констативною ілокутивною силою - повідомити читача про реальні події.
При взаємовідношенні заголовка з текстом повідомлення було встановлено такі прагматичні типи заголовків: констатив, директив, квеситив та перформатив.
Прямі та непрямі мовленнєві акти використовуються у заголовках журнальних мікротекстах-повідомленнях. Фактор адресата та зміст повідомлення зумовлюють функціональне транспонування прагматичних типів заголовків. Саме тому заголовок-констатив або заголовок-квеситив, як правило, функціонує як менасив, а заголовок-директив або заголовок-квеситив як констатив.
Окремим різновидом непрямого мовленнєвого акту є іронічний заголовок, ілокутивна сила якого утворюється через взаємодію ілокутивної сили мовленнєвого акту й іронічного наміру мовця. Іронічний заголовок виступає цілеспрямованим способом вираження інтенцій адресанта та висловлює його оцінку подій, про які йдеться. Іронія визначається як прагматичне явище, що пов’язане з навмисним наміром мовця передати його нещирість щодо мовленнєвого акту, умови успішності якого він порушує. Умови успішності іронічного мовленнєвого акту будуються на умовах успішності простого мовленнєвого акту, які модифікуються навмисною нещирістю мовця. Постійним індикатором іронічної нещирості є навмисне порушення мовцем умов успішності мовленнєвого акту. Дотримання зазначених умов як низки актомовленнєвих пресупозицій необхідно для ефективного здійснення мовленнєвого акту. Незважаючи на стислу подачу інформації в досліджуваних заголовках, адресант використовує іронію для вираження свого ставлення до подій, про які йдеться в тексті, чим впливає на сприйняття інформації всього повідомлення адресатом.
Проведений у роботі аналіз журнального заголовка як компонента мікротексту-повідомлення може бути використаним у вивченні текстів інших типів. Перспективним убачається дослідження заголовка з позицій когнітивної лінгвістики за допомогою методу концептуального аналізу. Зокрема, доцільним є вивчення заголовка як структурної організації, зміст якої представлений у вигляді фреймової сітки, що відбиває концептуальну модель фрагменту світу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Аврасин В.М. К проблеме ситуативной обусловленности в использовании языка // Исследование проблем речевого общения: Сб. ст. - М.: НИИ общ. педагогіки. - 1979. - С. 110-126.
Аксенова И.Н. Спортивный репортаж как тип текста // Прагматические и семантические аспекты синтаксиса: Сб. науч. тр. - Калинин: Калинин. гос. ун-т. - 1985. - С. 167-173.
Андрієнко Т.П. Мовленнєвий акт іронії в англійській мові (на матеріалі художньої літератури ХVІ та ХХ століть) // Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Харківський національний ун-т ім. В.Н. Каразіна. - Харків, 2002. - 18 с.
Аристотель. Сочинения в четырех томах. - М.: Мысль, 1978. - Т. 2. - 688 с.
Арнольд И.В. Значение сильной позиции для интерпретации художественного текста // Иностранные языки в школе. - 1978. - №4. - С. 23-31.
Арнольд И.В. Нарушение сочетаемости на разных уровнях - лингвистический механизм комического эффекта // Проблемы сочетаемости слов: Сб. науч. тр. - М.: Моск. гос. пед. ин-т иностр. яз. им. М. Тореза. - 1979. - Вып. 145. - С. 100-108.
Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка: (Стилистика декодирования). - М.: Просвещение, 1990. - 300 с.
Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл. Логико-семантические проблемы. - М.: Наука, 1976. - 383 с.
Арутюнова Н.Д. Фактор адресата // Изв. АН СССР. Сер. лит. и яз. - 1981. - Т. 40, №4. - С. 356-367.
Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. - М.: Языки русской культуры, 1999. - 896 с.
Арутюнова Н.Д., Падучева Е.В. Истоки, проблемы и категории прагматики // Новое в зарубежной лингвистике. - Вып. 16: Лингвистическая прагматика. - М.: Прогресс. - 1985. - С. 3-42.
Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. - М.: Советская энциклопедия, 1969. - 608 с.
Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка: Пер. с фр. - М.: Изд-во иностр. лит-ры, 1955. - 416 с.
Батурина Е.С. Лингвотекстовые особенности речевого жанра газетная информационная заметка” (на материале газетной прессы ФРГ): Автореф.дис... канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. лингв. ун-т. - М., 1994. - 23 с.
Бахарев Н.Е. Общие тенденции и некоторые закономерности структурно-функционального развития газетных заголовков // Русское и зарубежное языкознание: Сб. ст. - Алма-Ата: Казах. гос. ун-т. - 1970. - Вып. 4. - С. 72-79.
Бахарев Н.Е. Структурно-функциональное развитие заголовков (на материале заголовков из газет и журналов за 1903-1907, 1935-1939, 1965- 1970 г.г.): Дис... канд. филол. наук: 660. - Алма-Ата, 1971. - 222 с.
Безруков В.И. Синтаксическая структура и семантика заголовков (на материале газет) // Синтаксис современного русского языка: Сб. ст. - Тюмень: Тюмен. гос. пед. ин-т. - 1968. - Вып. 6. - №40. - С. 53-58.
Бельская М.И. К вопросу о прагматике информационных сообщений в условиях газетной коммуникации // Проблемы вербальной коммуникации: Сб. ст. - Алма-Ата: Казах. гос. ун-т им. С.М. Кирова. - 1987. - С. 80-87.
Белянин В.В. Прагматика экономического газетного текста (на материале экономических комментариев газеты Таймс”) // Прагматика и стилистика текста: Сб. ст. - Алма-Ата: Казах. гос. ун-т им. С.М. Кирова, Алма-Ат. пед. ин-т иностр. яз. - 1988. - С. 10-18.
Бенвенист Э. Общая лингвистика: Пер. с фр. - М.: Прогресс, 1974. - 448 с.
Бернацкая А.А. Приемы прагматизации заглавия // Логико-семантические и прагматические проблемы текста: Сб. науч. тр. - Красноярск: Красноярск. гос. пед. ин-т. - 1990. - С. 38-47.
Білецький А.О. Про мову і мовознавство. - К.: АртЕк, 1996. - 223 с.
Бирюлин Л. Семантика и прагматика русского императива. - Helsinki: Helsinki University Press, 1994. - 229 с.
Блисковский З.Д. Муки заголовка. - М.: Книга, 1972. - 157 с.
Богданов В.В. Речевое общение. Прагматические и семантические аспекты. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1990. - 88 с.
Буйницька Т.О. Мовностилістичні засоби вираження іронії у публіцистиці Г. Канта // Іноземна філологія. - 1986. - Вип. 84. - С. 72-78.
Булыгина Т.В. О границах и содержании прагматики // Изв. АН СССР. Сер. лит. и яз. - 1981. - Т.40, №4. - С. 333-342.
Былинский К.И., Розенталь Д.Э. Литературное редактирование. - М.: Искусство, 1961. - 355 с.
Бюлер К. Теория языка. Репрезентативная функция языка: Пер. с нем. - М.: Издательская группа Прогресс”, 2000. - 528 с.
Веливченко В.Ф. Языковые средства реализации каузативно-следственных отношений в тексте (на материале современного английского языка): Дис... канд. филол. наук: 10.02.04. - К., 1989. - 191 с.
Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Язык и культура: Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного. - М.: Русский язык, 1990. - 246 с.
Виноградов В.В. Из истории изучения русского синтаксиса (от Ломоносова до Потебни и Фортунатова). - М.: Изд-во МГУ, 1958. - 400 с.
Винокур Г.О. Культура языка. - М.: Федерация, 1929. - 335 с.
Волкогон Н.Л. Заголовок як аргументативний компонент рекламного дискурсу (на матеріалі іспанської мови) // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія Філологія. 2000. Т. 3, №2. С. 155-160.
Вомперский В.П. К изучению синтаксической структуры газетного заголовка // Искусство публицистики (проблемы теории и мастерства): Тез. докл. - Алма-Ата: Казах. гос. ун-т им. С.М. Кирова. - 1966. - С. 82-85.
Воробьева О.П. Текстовые категории и фактор адресата. - К.: Вища школа, 1993. - 200 с.
Второва А.Г. Коммуникативно-функциональное исследование текстов газетных объявлений (на материале немецкоязычной прессы): Дис... канд. филол. наук: 10.02.04. - СПб., 1991. - 214 с.
Гак В.Г. Теоретическая грамматика французского языка. Синтаксис. - М.: Высшая школа, 1981. - 208 с.
Гак В.Г. Языковые преобразования. - М.: Школа Языки русской культуры”, 1998. - 768 с.
Галкина-Федорук Е.М. Современный русский язык. Синтаксис. - М.: Учпедгиз, 1958. - 199 с.
Гальперин И.Р. О принципах семантического анализа стилистически маркированных отрезков текста // Принципы и методы семантических исследований: Сб. ст. - М.: Наука. - 1976. - С. 267-290.
Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. - М.: Наука, 1981. - 139 с.
Герасимова О.И. О типах значений косвенных высказываний // Прагматические и семантические аспекты синтаксиса: Сб. науч. тр. - Калинин: Калинин. гос. ун-т. - 1985. - С. 150-158.
Гладуш Н.Ф. Повествовательные директивы в современном английском языке: Дис... канд. филол. наук: 10.02.04. - К., 1985. - 205 с.
Гордон Д., Лакофф Дж. Постулаты речевого общения // Новое в зарубежной лингвистике. - Вып. 16: Лингвистическая прагматика. - М.: Прогресс. - 1985. - С. 276-303.
Григорьева Л.М. Семантико-синтаксические отношения между контактными предложениями (на материале кратких текстов немецкой газетной хроники): Автореф.дис... канд. филол. наук: 10.02.04 / Киев. гос. пед. ин-т иностр. яз. - К., 1991. - 16 с.
Грицюк Л.Ф. О некоторых особенностях синтаксической структуры заголовка (на материале англоязычной поэзии) // Текст как важнейшая единица коммуникации (в диахронии и синхронии): Сб. науч. тр. - К.: Киев. гос. пед. ин-т иностр. яз. - 1984. - С. 49-54.
Грицюк Л.Ф. Образно-семантичний підхід до класифікації заголовків // Мовознавство. - 1992. - №2. - С. 51-56.
Девкин В.Д. Немецкая разговорная речь: Синтаксис и лексика. - М.: Международные отношения, 1979. - 254 с.
Дейк Т.А., ван. Язык. Познание. Коммуникация: Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1989. - 312 с.
Джефкінс Ф. Реклама: Пер. з англ. - К.: Т-во Знання”, КОО, 2001. - 456 с.
Ділі Дж. Основи семіотики: Пер. з англ. - Львів: Арсенал, 2000. - 232 с.
Дудик П.С. Із синтаксису простого речення. - Вінниця: Вінницький держ. пед. ун-т ім. М. Коцюбинського, 1999. - 297 с.
Есперсен О. Философия грамматики: Пер. с англ. - М.: Изд-во иностранной литературы, 1958. - 404 с.
Жаборюк Е.А. Категория результативности в современном английском языке в сопоставлении с современным немецким: Автореф.дис... канд. филол. наук: 10.02.04 / Одесский гос. ун-т им. И.И. Мечникова. - Одесса, 1980. - 25 с.
Жаботинская С.А. Концептуальный анализ: типы фреймов // Вісник Черкаського університету. Серія Філологічні науки: Зб. наук. пр. - Черкаси: Черкаський держ. ун-т. - 1999. - Вип.11. - С. 12-25.
Жеребкін В.Є. Логіка. - Харків: Основа, 1995. - 256 с.
Жинкин Н.И. Вопрос и вопросительное предложение // Вопросы языкознания. - 1955. - №3. - С. 22-34.
Звегинцев В.А. Предложение и его отношение к языку и речи. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976. - 307 с.
Земская Е.А., Китайгородская М.В., Ширяев Е.Н. Русская разговорная речь. - М.: Наука, 1981. - 276 с.
Золотова Г.А. Очерк функционального синтаксиса русского языка. - М.: Наука, 1973. - 351 с.
Иванова Т.П. К вопросу о прагматическом аспекте изучения газетного текста // Коммуникативные и прагматические особенности текстов разных жанров: Сб. науч. тр. М.: Моск. гос. пед. ин-т иностр. яз. им. М. Тореза. - 1981. Вып. 178. С. 117-126.
Ивин А.А. Логика. - М.: Гардарики, 1999. - 352 с.
Иншина М.Н. Логическая эквивалентность в сверхфразовых единствах // Логико-семантическая структура текста: Сб. науч. тр. - М.: Моск. ин-т электрон. машиностроения. - 1990. - С. 90-95.
Истрина Е.С. Вопросы учения о предложении по материалам архива А.А. Шахматова // Труды комиссии по истории АН СССР: Сб. ст. - М., Л.: Изд-во АН СССР. - 1947. - Вып. 3: А.А. Шахматов. - С. 317-337.
Каган Г.Е. О разграничении номинативных предложений и присоединительных конструкций // Сборник статей по методике преподавания иностранных языков и филологии. - Л.: Изд-во Ленингр. технологического ин-та холодильной пром-сти. - 1971. - Вып. 5. - С. 64-67.
Кагановская Е.М. Ирония как средство создания речевой установки в художественном тексте (на материале произведений Марселя Эме): Дис... канд. филол. наук: 10.02.05. - К., 1992. - 184 с.
Казанцев Е.В. Лингвостилистические особенности буржуазной политической публицистики (на материале американского еженедельника Тайм”): Дис... канд. филол. наук: 10.02.04. - К., 1988. - 223 с.
Каменская О.Л. Текст и коммуникация. - М.: Высшая школа, 1990. - 152 с.
Карпенко Т.Е. Структурно-семантическая классификация фразеологических образований полипредикативного типа // Проблемы теории и методики преподавания иностранных языков и литературоведения: Сб. науч. тр. - Алма-Ата: Казах. гос. ун-т им. С.М. Кирова. - 1978. - С. 93-107.
Кікало А.В. Комунікативно-прагматичні особливості спортивного тексту французької преси: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.05. - Ужгород, 1995. - 154 с.
Ким Г.И. О тенденциях в развитии синтаксиса современного русского языка (парцелляция придаточных) // Русское и зарубежное языкознание: Сб. ст. - Алма-Ата: Казах. гос. ун-т. - 1970. - Вып. 4. - С. 53-56.
Кирсанов В.И. Средства выражения следственных отношений в современном английском языке: Автореф.дис... канд. филол. наук: 10.02.04 / Ленингр. гос. пед. ин-т им. А.И. Герцена. - Л., 1980. - 21 с.
Киселев А.Н. Структура, семантика и прагматика газетно-журнальной статьи на страноведческую тему (на материале французских и русских периодических изданий): Дис... канд. филол. наук: 10.02.19. - К., 1994. - 146 с.
Клименко А.П. Проблема лексической системности в психолингвистическом освещении: Автореф.дис... д-ра филол. наук: 10.02.19 / Белорус. гос. ун-т им. В.И. Ленина. - Минск, 1980. - 41 с.
Коваленко А.М. Комунікативні особливості заголовка журнального мікротексту-повідомлення // Філологічні науки: Зб. наук. пр. - Суми: Вид-во СДПУ ім. А.С. Макаренка. - 1999. - С. 209-216.
Коваленко А.М. Семантико-функціональні особливості заголовка журнального мікротексту-повідомлення (на матеріалі тижневика Newsweek) // Вісник Київського лінгвістичного ун-ту. Сер.: Філологія. - 2000. - Т. 3, №2. - С. 178-186.
Коваленко А.М. Логіко-семантичні відношення між заголовком мікротексту і змістом повідомлення (на матеріалі англомовного журналу Newsweek) // Науковий вісник Волинського держ. ун-ту. Філологічні науки. - Луцьк: Вид-во ВДУ ім. Л. Українки. - 2000. - №2. - С. 269-273.
Коваленко А.М. Логіко-семантичні відношення включення між заголовком мікротексту та змістом повідомлення (на матеріалі англомовного журналу Newsweek) // Тези Всеукраїнської наукової філологічної конференції Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики”. - Черкаси: Вид-во ЧІТІ. - 2000. - С. 50-51.
Коваленко А.М. Асоціативні відношення між журнальним заголо