ДИНАМІКА ФОНЕТИЧНОЇ СТРУКТУРИ СЛОВА В АСПЕКТІ СУЧАСНОЇ АМЕРИКАНСЬКОЇ ВИМОВНОЇ НОРМИ (на матеріалі лексикографічних джерел)

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ДАЦЬКА Тетяна Олексіївна

УДК 811.11+81’342

ДИНАМІКА ФОНЕТИЧНОЇ СТРУКТУРИ СЛОВА В АСПЕКТІ СУЧАСНОЇ АМЕРИКАНСЬКОЇ ВИМОВНОЇ НОРМИ
(на матеріалі лексикографічних джерел)

Спеціальність 10.02.04 — германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник —
кандидат філологічних наук
доцент Паращук В.Ю.

Київ 2002

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ4
ВСТУП..5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ, ВИХІДНІ ВИЗНАЧЕННЯ,
АПАРАТ ДОСЛІДЖЕННЯ.....15
1.1. Динаміка нормативних варіантів фонетичної структури слова
як частина мовної динаміки....15
1.1.1. Динаміка мовної системи.15
1.1.2. Вимовна норма та її характеристики...23
1.1.3. Варіативність вимовної норми як основна ознака
її динаміки..32
1.1.4. Динаміка на рівні фонетичної структури слова 38
1.1.4.1. Динаміка фонемної структури слова: варіювання
її фонемного складу..41
1.1.4.2. Динаміка акцентної структури слова: варіювання місця
та/або кількості наголосу......48
1.2. Фонологічні та фонетичні особливості загальноамериканської
вимовної норми.50
1.3. Апарат дослідження..62
1.3.1. Відбір матеріалу дослідження..63
1.3.2. Методика дослідження..64
Висновки до розділу 1..72
РОЗДІЛ 2. ДИНАМІКА ФОНЕТИЧНОЇ СТРУКТУРИ СЛОВА В
АСПЕКТІ ЗАГАЛЬНОАМЕРИКАНСЬКОЇ ВИМОВНОЇ НОРМИ:
СУЧАСНИЙ СТАН...75
2.1. Характеристика інвентарю вільного фонемного
варіювання.75
2.1.1. Вокалічний інвентар вільного фонемного варіювання.78
2.1.2. Консонантний інвентар вільного фонемного варіювання91

2.2. Інвентар акцентних типів і структур, які беруть участь
у вільному акцентному варіюванні..98
2.3. Системна вмотивованість варіювання фонем у фонемній структурі
слова .107
2.4. Системна вмотивованість варіювання місця та/або кількості наголосу в
акцентній структурі слова..114
Висновки до розділу 2116
РОЗДІЛ 3. ДИНАМІКА ФОНЕТИЧНОЇ СТРУКТУРИ СЛОВА
В АСПЕКТІ ЗАГАЛЬНОАМЕРИКАНСЬКОЇ ВИМОВНОЇ
НОРМИ: ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ....120
3.1. Динаміка фонемної структури слова.120
3.1.1. Динаміка голосних фонем загальноамериканської
вимовної норми в фонемній структурі слова...125
3.1.2. Динаміка приголосних фонем загальноамериканської
вимовної норми в фонемній структурі слова143
3.2. Динаміка акцентної структури слова....156
Висновки до розділу 3161
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ....164
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...169
ДОДАТКИ...189

ВСТУП
Сучасний етап розвитку мовознавства характеризується вивченням динаміки функціонування варіантів поліетнічних мов, які, завдяки географічній дисперсії [112: 1] поширені на великих територіях, і якими користується значна кількість мовців. Тому логічною є зміна акцентів у фонетичній науці в кінці XX століття на початку XXI століття в підході до аналізу фонетичних явищ з описової, статичної точки зору на динамічну, пояснювальну [55: 10]. За такого підходу одним із головних завдань фонетичних досліджень є пояснення еволюції й варіантного функціонування звукової системи мови.
Посилена увага мовознавців до вивчення динаміки функціонування варіантів поліетнічних мов з одного боку пояснюється глобалізацією наукового та культурного життя, а з іншого тим, що динаміка вважається невід’ємною властивістю мови в будь-який період її існування, у тому числі в синхронії [64: 451].
Дисертаційна робота присвячена дослідженню динаміки фонетичної структури слова (ФСС) в аспекті сучасної американської вимовної норми, під якою в роботі розуміємо загальноамериканську вимовну норму (ЗАВ), або, відповідно до англомовної лінгвістичної традиції, General American/Network English.
Фонетична структура слова в сучасному мовознавстві розглядається як єдність чотирьох компонентів/структур: фонемної, структури поєднання фонем, силабічної й акцентної структур [133: 5]. Робота містить результати дослідження динаміки фонемної й акцентної структур як найважливіших компонентів фонетичної структури слова, найбільш повно представлених у словниках вимови.
Під динамікою фонетичної структури слова в нормативному аспекті розуміємо вільне варіювання та динамічні рухи її компонентів, насамперед фонемної й акцентної структур. У дослідженні вільне варіювання розглядається як формальний вид варіювання в складі фонетичної структури слова. Вільне фонемне варіювання (ВФВ) у фонемній структурі забезпечується заміною однієї фонеми на іншу/інші в одній і тій самій позиції, що спричиняє втрату фонологічної протиставленості фонем, які варіюють, і не впливає на значення слова [71; 14; 84]. Вільне акцентне варіювання (ВАВ) забезпечується перерозподілом кількості та/або ступенів наголосу, що призводить до варіантного оформлення акцентної структури слова в нормативному аспекті, але не змінює значення слова чи його лексико-граматичний клас [91]. Динамічні рухи ФСС охоплюють: 1) перерозподіл вимовних варіантів фонемної/акцентної структури слова в нормативному вжитку, коли більш поширений варіант переходить у розряд менш поширеного і навпаки; 2) утворення нових варіантів; 3) витіснення чинних варіантних реалізацій із норми [76].
Дослідження проблем динаміки мови на рівні фонетичної структури слова в нормативному аспекті є необхідною умовою більш глибокого пізнання законів мовної еволюції, природи вимовних норм, визначення форм динаміки в мові, що актуально й для теорії мови, і в плані вирішення завдань прикладного мовознавства.
Динаміка фонетичної структури слова в аспекті загальноамериканської вимовної норми ще не була предметом спеціального дослідження фонетистів, хоча фонетичні та фонологічні особливості американської вимови як регіонального варіанта звукової системи англійської мови були висвітлені в працях зарубіжних [161; 220; 211; 194; 186; 171] і вітчизняних лінгвістів [145; 146; 147; 11; 142; 143; 144].
Актуальність дисертаційної праці зумовлена спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на поглиблене вивчення особливостей функціонування та розвитку мовних одиниць, тому встановлення специфіки й виявлення закономірностей динамічних процесів у фонетичній структурі слова в аспекті вимовної норми американського варіанта англійської мови сприяє визначенню діапазону варіювання фонетичної структури слова. Вивчення динаміки фонетичної структури слова створює передумови для розкриття механізму його функціонування й розвитку як центральної мовної одиниці, пізнання дивергентних і конвергентних процесів, що властиві звуковій системі американського варіанта англійської мови, яка є поліетнічним утворенням.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України Типологія і функціонування одиниць фонетичної, граматичної і лексичної систем сучасних германських і романських мов: когнітивний, комунікативний і прагматичний аспекти” (затверджена вченою радою Київського державного лінгвістичного університету, протокол № 5 від 27 січня 1997 року).
Фонетична система англійської мови протягом свого історичного розвитку функціонує як цілісне утворення макросистема, яка існує у вигляді мікросистем національних варіантів [144: 3]. Дослідження функціонування окремих варіантів вимови поліетнічної мови дозволяє виявити як загальні закономірності фонологічної еволюції мови, так і чинники, що зумовлюють фонологічну дивергентність її варіантів.
Мета дисертаційного дослідження встановлення особливостей динаміки фонетичної структури слова в загальноамериканській вимовній нормі через визначення й обґрунтування інвентарю варіювання та динамічних рухів найважливіших компонентів фонетичної структури слова фонемної й акцентної структур.
Під інвентарем вільного фонемного варіювання розуміємо впорядковані набори фонем, що знаходяться у відношеннях вільного варіювання (далі варіфонеми) у варіантах фонемних структур одного й того ж слова, упорядкованість яких зумовлюється тим, що перша варіфонема входить до складу найпоширенішого варіанта фонемної структури слова, який у словниковій статті є першим за порядком слідування, друга (і т. д.) до менш поширеного нормативного варіанта або варіантів ФСС. Найпоширеніший варіант фонемного або акцентного оформлення слова називаємо в роботі основним/першим, усі інші кодифіковані варіанти називаємо альтернативними.
Інвентар акцентного варіювання охоплює набори акцентних структур, що вільно варіюють, тобто функціонують як видозміни акцентної структури одного й того ж слова, зберігаючи його тотожність. Вільне акцентне варіювання відбувається завдяки зміні та перерозподілу кількості й порядку розміщення наголосу/наголосів в акцентній структурі слова.
Поставлена в дослідженні мета передбачає вирішення таких завдань:
· виявити інвентар вільного фонемного варіювання в загальноамериканській вимовній нормі, представити його структурну та функціональну організацію;
· установити інвентар акцентного варіювання у фонетичній структурі слова, представити його структурну організацію;
· визначити сукупність чинників, які сприяють процесам варіювання фонем і акцентних структур під впливом інших характеристик слова або обмежують їх;
· порівняти специфіку динамічних процесів фонемної й акцентної структур слова в загальноамериканській вимовній нормі на різних етапах її розвитку;
· установити сукупність і характер змін у фонемних і акцентних структурах слів, дослідити закономірності розвитку їхніх варіантів і на основі цього вивести тенденції їхньої динаміки;
· визначити особливості кодифікаційних процесів у загальноамериканській нормі вимови.
Як робоча гіпотеза висувається припущення про те, що фонетичній структурі слова в загальноамериканській вимовній нормі властива динаміка з тенденцією до збільшення кількості слів, фонемна або акцентна структура яких має варіантні реалізації. Динаміка фонетичної структури слова в ЗАВ є частиною фонологічних процесів англійської мови, тому вона має риси, характерні для загальної фонологічної системи англійської мови, і, разом з тим, містить риси відмінні, які відображають специфіку функціонування загальноамериканської вимови на сучасному етапі. Специфіка загальноамериканської вимови зумовлена дивергентними особливостями розвитку цього типу вимови, тобто специфічними рисами фонетичної системи загальноамериканської вимови, які з’явилися та закріпилися у цій вимовній нормі внаслідок її функціонування як окремого вимовного варіанта англійської мови.
Об’єкт дослідження фонетична структура слова в аспекті сучасної загальноамериканської вимовної норми та тенденції її розвитку.
Предмет дослідження динаміка фонетичної структури слова в загальноамериканській вимовній нормі як процес варіювання та змін у його фонемній і акцентній структурах.
Матеріал дослідження складають фонемні варіанти 12458 слів та акцентні варіанти 1596 слів, які були відібрані шляхом суцільного обстеження 80000 слів 15-го видання словника вимови Д.Джоунза English Pronouncing Dictionary” [177] під редакцією П.Роуча та Дж.Гартмана. Для встановлення динаміки вимовних варіантів використовувався словник Дж.Кеньона та Т.Нота A Pronouncing Dictionary of American English” [161]. Для перевірки окремих тенденцій динаміки фонетичної структури слова використовувалися також словники Дж.Льюіса A Concise Pronouncing Dictionary of British and American English” [160], Дж.Уелза Longman Pronunciation Dictionary” [198], Б.Сілверстайна NTC’s Dictionary of American English Pronunciation” [203], Дж.Уелза Longman Pronunciation Dictionary” [199].
Дослідження проводилося на основі використання таких методів: а) огляд стану проблеми базувався на теоретичних загальнонаукових методах (узагальнення, індукція та дедукція) й емпірико-теоретичних методах (аналіз, синтез, системний метод, метод порівняння та класифікації);
б) робота з експериментальним матеріалом здійснювалась на основі використання спеціальних методів: для встановлення інвентарю вільного фонемного й акцентного варіювання використовувався метод зіставного аналізу паралельних способів вираження тотожності слова; упорядкування експериментального матеріалу проводилося за допомогою кількісного методу шляхом виділення ядерної, основної та периферійної систем засобів, які зумовлюють динаміку фонетичної структури слова.
Методологічну основу дослідження становлять: принцип системності, положення про динаміку мовної системи, варіативну природу мови й про мовне варіювання як форму вияву мовної динаміки в синхронії, поняття динамічної норми літературної вимови, вчення про слово як основну функціонально-структурну одиницю мови.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в дисертаційній праці вперше встановлюються особливості динаміки фонетичної структури слова в загальноамериканській нормі вимови, які зумовлюються її варіюванням на сучасному етапі функціонування і змінами в нормативній оцінці варіантів фонетичної структури слова, що відбуваються з часом. У роботі вперше виявлено й обґрунтовано інвентар фонем, акцентних типів і структур, які беруть участь у варіюванні, в аспекті загальноамериканської вимови, представлена його лінгвістична інтерпретація. У межах дослідження визначено сукупність мовних чинників, котрі впливають на динамічні процеси у фонетичній структурі слова в загальноамериканській вимові. Виявлено особливості кодифікаційних процесів у сучасній загальноамериканській вимовній нормі та встановлено тенденції, які характеризують динаміку фонемної й акцентної структур.
Теоретичне значення праці полягає в поглибленні рівня розробки питань, пов’язаних з вивченням динаміки фонетичної структури слова, у розширенні наукових знань про особливості літературної норми американської вимови, що є певним внеском у розвиток теорії мови як динамічної системи, оскільки дозволяє більш глибоко пізнати форми й умови реалізації мовних змін; у визначенні особливостей структурної та функціональної організації засобів динаміки фонемної й акцентної структур, у виявленні провідних тенденцій їхнього розвитку в аспекті загальноамериканської вимовної норми.
Практичне значення дослідження визначається можливістю використання його основних положень, результатів і фактичного матеріалу для розв’язання прикладних питань лексикографічної практики при укладанні вимовних словників англійської мови, для укладання орфоепічних коментарів до навчальних текстів, у викладанні лекційних і практичних курсів з теоретичної та практичної фонетики англійської мови (розділи Національні та регіональні варіанти вимови сучасної англійської мови”, Вимовна норма”, Тенденції розвитку вимовної норми”), спецкурсів із вимовної норми американського варіанта англійської мови та культури мовлення. Висновки, зроблені на підставі дослідження, сприяють утвердженню адекватного уявлення про динаміку загальноамериканської вимовної норми.
На захист виносяться такі положення:
1. Фонетичній структурі слова в загальноамериканській вимові властива динаміка, при цьому специфіка динамічних процесів у її вимовній нормі зумовлена дивергентними особливостями розвитку фонологічної системи американського варіанта англійської мови.
2. Динаміка фонетичної структури слова виявляється в можливості вільного варіантного оформлення фонемної й акцентної структур того самого слова; інвентар фонем і акцентних структур, які варіюють, має ядро, основну й периферійну системи. Інвентар фонемного варіювання вкладається в типи фонологічних опозицій, властиві фонологічній системі англійської мови.
3. Динаміка фонетичної структури слова в загальноамериканській вимові полягає також у перерозподілі наявних варіантів фонемного й акцентного оформлення того самого слова, в утворенні нових варіантів і витісненні з норми чинних варіантів.
4. Динаміка фонетичної структури слова зазнає впливу системи чинників, що можуть сприяти варіюванню або обмежувати його. Цю систему чинників складають характеристики інших структур слова: а) складової, акцентної, морфемної структур і джерела походження для ВФВ; б) складової та морфемної структур, приналежності до певного лексико-граматичного класу, а також джерела походження для ВАВ;
5. Провідною рисою динаміки фонетичної структури слова в кодифікованій загальноамериканській вимові є тенденція збільшення кількості слів, які мають більше одного нормативного варіанта вимови. Варіанти фонетичної структури слова фіксуються у вимовних словниках як такі, котрі існують паралельно, однаково властиві нормі, що свідчить про збільшення обсягу варіативності в кодифікованій нормі вимови.
Апробація основних положень і результатів дисертаційного дослідження здійснювалась на міжнародному колоквіумі English as a World Language” (Київ, 1999 р.); науково-практичній конференції Мови і світ: дослідження і викладання” (Кіровоград, 1999 р.); науково-практичній конференції Київського державного лінгвістичного університету (Київ, 2000 р.), всеукраїнській конференції Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики (Черкаси, 2000 р.); звітній науковій конференції Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (Кіровоград, 2001 р.); 6-й національній конференції TESOL The Way Forward tо English Language and ESP Teaching in the Third Millenium” (Вінниця Київ, 2001 р.); міжнародній конференції Languages, Cultures, and Translation within the Context of European Cooperation” (Київ, 2001 р.); науково-практичній конференції Київського державного лінгвістичного університету Мова освіта культура: наукові парадигми і сучасний світ” (Київ, 2001 р.); міжнародній науковій конференції Наукова спадщина професора С.В.Семчинського і сучасна філологія” (Київ, 2001 р.); X ювілейній Міжнародній науковій конференції Мова і культура” імені професора С.Б.Бураго (Київ, 2001 р.).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлено в шести статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, і трьох тезах.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, списку основної використаної літератури.
У вступі обґрунтовується актуальність роботи, визначається мета, об’єкт і предмет дослідження, розкривається наукова новизна, теоретичне й практичне значення, формулюються положення, які виносяться на захист.
У першому розділі Теоретичні передумови, вихідні визначення, апарат дослідження” викладаються теоретичні та методологічні основи дослідження: висвітлюються питання мовної динаміки, норми вимови, наводяться дані про фонетичну структуру слова англійської мови, описуються види руху компонентів фонетичної структури слова, узагальнюються й систематизуються фонетичні та фонологічні особливості загальноамериканської вимови, визначається методика проведення дослідження.
У другому розділі Динаміка фонетичної структури слова в аспекті загальноамериканської вимовної норми: сучасний стан” виявляються засоби динаміки фонемної й акцентної структур слів загальноамериканської вимови: встановлюється інвентар вільного варіювання фонем, який упорядковано у вигляді ядра, основної й периферійної систем фонем, що варіюють, дається фонологічний аналіз варіфонем, які належать до ядра. Розкривається зв’язок вільного фонемного варіювання з характеристиками інших структур слова: силабічною, акцентною, морфемною структурами та джерелом його походження. Упорядковується інвентар вільного акцентного варіювання, виявляється зв’язок акцентного варіювання з характеристиками інших структур слова: силабічною, морфемною структурами, належністю його до певного лексико-граматичного класу й джерелом походження.
У третьому розділі Динаміка фонетичної структури слова в аспекті загальноамериканської вимовної норми: тенденції розвитку” встановлюються особливості динаміки варіантів фонетичної структури слова в загальноамериканській вимові, систематизується інвентар динамічних рухів варіантів фонемної й акцентної структур слова, визначається його структурна організація. Встановлюється ядерна, основна та периферійна системи голосних і приголосних фонем, які зумовлюють динамічні рухи варіантів фонемної структури слова в загальноамериканській вимові. Виявляються основні тенденції розвитку фонемних і акцентних структур слів, визначаються особливості кодифікаційних процесів у загальноамериканській вимовній нормі.
У загальних висновках відображено основні результати проведеного дослідження, окреслюються напрями й перспективи подальшої розробки проблеми.
Список використаної літератури включає перелік праць вітчизняних і зарубіжних авторів, що використано в роботі, а також список використаних лексикографічних джерел.
У додатках подаються таблиці, що ілюструють різновиди фонемного й акцентного варіювання в структурах слів загальноамериканської вимовної норми.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Результатом проведеного дослідження динаміки фонетичної структури слова є підтвердження гіпотези про її динамічне функціонування в кодифікованій загальноамериканській вимовній нормі.
Динаміка фонетичної структури слова охоплює паралельне функціонування варіантних реалізацій її компонентів, насамперед фонемної й акцентної структур, які вільно варіюють, та їхні динамічні рухи. Вільне варіювання розглядається як формальний вид варіювання у складі фонетичної структури слова в межах літературної норми вимови, який забезпечується заміною фонем у одній і тій самій позиції у фонемній структурі, або зміною місця й кількості наголосу в акцентній структурі слова. Це не впливає на зміну значення слова, тобто варіанти таких компонентів фонетичної структури слова, як фонемна й акцентна структури, функціонують як формальні модифікації однієї семантичної тотожності.
У фонемному варіюванні, що відбиває специфіку динаміки фонетичної структури слова в загальноамериканській вимові, беруть участь 17 голосних та 24 приголосних фонеми (усі голосні та приголосні фонеми інвентарного переліку загальноамериканської вимови). Варіювання голосних фонем у 5,5 разів перевищує варіювання приголосних фонем (80,13% та 14,54% відповідно). Таке співвідношення є наслідком функціональної розмежованості голосних і приголосних у сегментній організації слова. Завдяки більшій інформаційній та семантичній вазі, приголосні виконують основне навантаження в конституюванні й розрізненні значення слова. Голосні фонеми головним чином створюють базовий фон для розгортання семантично навантажених консонантних відмінностей, і тому голосні більше підлягають варіюванню.
Упорядкування інвентарю вільного фонемного й акцентного варіювання дозволило встановити його структурну організацію: виділити ядро фонем і акцентних структур, які забезпечують динаміку фонетичної структури слова у синхронії. Ядро вільного фонемного варіювання голосних включає 6 фонем: /A:/, /e/, /@/, /I/, /oU/, /O:/. Висока частота участі фонем /e/, /@/ й /I/ у ВФВ пояснюється їх високою частотою в мові, а також використанням фонем /I/ й /@/ в ненаголошеній позиції, яка сприяє ВФВ і є характерною для англійської мови з її високим відсотком ненаголошених складів. ВФВ фонем /A:/, /oU/, /O:/ відображає специфіку ВФВ в загальноамериканській вимові. Оскільки в американській вимові замість фонеми британського варіанта /Q/ використовується /A:/, можна припустити, що саме кількісна перевага слів з фонемою /A:/, порівняно з британським варіантом, забезпечує її високу участь у ВФВ. Реалізація дифтонга /oU/ як монофтонга [o:] доводить його нестабільність і можливість модифікацій, чим пояснюється його участь у ВФВ. Крім того, ознака ковзання, яка властива дифтонгам, є варіативною рисою англійського вокалізму протягом усього його розвитку.
Ядро приголосних фонем вільного фонемного варіювання в загальноамериканській вимові включає 5 фонем: /2/, /s/, /z/, /j/, /t/, /tS/ (до інвентарю приголосних фонем загальноамериканської вимови включаємо нуль-фонему /2/ під час визначення структурної організації інвентарю ВФВ). Висока частота участі нуль-фонеми у ВФВ забезпечується різновидом варіювання /2 - j/, який є специфічною характеристикою американської вимови. Висока частота фонеми /j/ у ВФВ пояснюється тим, що варіювання цієї фонеми в середині й у кінці слова є рисою англійського консонантизму. Передньоязикові альвеолярні фонеми /s/, /z/, /t/ досить високочастотні в англійській мові, їх схильність до варіювання була доведена на матеріалі британського типу вимови і, як свідчить наше дослідження, це підтверджується на матеріалі загальноамериканської вимовної норми. Динаміка передньоязикових альвеолярних фонем /s/, /z/, /t/ і альвеолярно-палатальних /S/, /Z/ зумовлена впливом фонологічних історичних процесів, дія яких актуальна в синхронії, а саме африкатизацією й асибіляцією передньоязикових приголосних /s/, /z/, /t/ перед сонантом /j/, одзвінченні глухих щілинних.
У результаті функціональної організації голосних фонем, що беруть участь у ВФВ, було виявлено, що найчастіше у фонемних структурах лексики ЗАВ голосні низького піднесення варіюють з голосними середнього піднесення, відображаючи тенденцію голосних до централізації, тобто зміщення артикуляційної області до середнього піднесення.
У загальноамериканській вимові найбільш поширені вільні фонемні варіанти слів із середньою складовою довжиною (три-, дво-, чотирискладові слова). Належність слова до масиву запозичень забезпечує вищу ступінь можливості варіювання його фонемної структури. Важливим чинником, який впливає на варіювання фонемної структури слова, є також позиція фонеми, що варіює: ненаголошена позиція сприяє варіюванню. Словам, які мають вільні варіанти акцентної структури слова, властиві такі характеристики: за складовою довжиною це у 38, 43% випадків варіювання двоскладові слова, а в 36, 11% випадків трискладові слова, морфемна структура їх включає такі типи: корінь, префікс+корінь+суфікс, корінь+корінь. За лексико-граматичною приналежністю це переважно іменники й прикметники. За джерелом походження слова, у яких варіює акцентна структура, належать і до питомої лексики, і до запозичень. Варіювання акцентної структури запозичень пояснюється можливістю паралельного функціонування акцентної структури слова, що запозичена з мови-джерела, й у той час пристосуванням акцентної структрури запозиченого слова до акцентних закономірностей мови, що це слово запозичила. При цьому відмічається така закономірність: морфемна будова слова, що належить до питомої лексики, стосується типу корінь+корінь, а морфемна структура запозичення типу префікс+корінь+суфікс.
Ядро вільного акцентного варіювання забезпечує акцентний тип один наголос у слові, що можна пояснити тим, що даний акцентний тип оформлює значну кількість слів англійської мови. У межах акцентного типу один наголос у слові / - "- / ядро усіх процесів варіювання дають дво-, три- і чотирискладові акцентні структури з наголосом на другому складі. Саме дво- і трискладові слова є досить частотними в англійській мові після односкладових, у яких варіювання акцентної структури неможливе.
Варіювання акцентної структури, як правило, відбувається за наявності таких характеристик: за складовою довжиною це має бути дво-, три- або чотирискладове слово-запозичення, у морфологічній структурі якого наявні префікси або суфікси, за приналежністю до лексико-граматичного класу це іменник або прикметник.
Динаміка фонетичної структури слова в ЗАВ включає також: 1) перерозподіл варіантів фонемної або акцентної структур слова в нормативному вжитку, коли більш поширений варіант переходить у розряд менш поширеного; 2) утворення нових варіантів; 3) витіснення існуючих варіантних реалізацій із норми.
Ядро динамічних рухів фонетичної структури слова в загальноамериканській вимові складає тенденція утворення нових варіантів фонемної або акцентної структури в словах, які раніше мали один варіант, тобто проходить збільшення кількості слів з варіантним оформленням фонетичної структури слова.
Якщо рівень варіантних реалізацій фонемної структури залишається однаково високим протягом функціонування загальноамериканської норми вимови, то кількість лексем з варіантним акцентним оформленням, збільшується. Це відбувається, головним чином, завдяки дії морфолого-семантичного фактора, за яким другорядним наголосом у слові виділяються афікси. Акцентний тип два головні наголоси у слові виходить із нормативного вжитку. Витіснення цього акцентного типу з норми загальноамериканської вимови пояснюється впливом тенденції до економії мовних зусиль. Дія цієї тенденції виявляється в слові обмеженням скупчення таких сильних фонетичних засобів його організації, як кілька головних наголосів.
Дослідження динаміки фонетичної структури слова в аспекті загальноамериканської вимови дає підстави стверджувати, що еластичність її кодифікованої норми, тобто тенденція фіксації у вимовному словнику кількох варіантів вимови одного слова, зростає, тому в нормативному аспекті збільшується кількість слів із варіантним оформленням фонемної та/чи акцентної структури слова.

Перспективою подальших досліджень може бути встановлення специфіки процесів вільного фонемного й акцентного варіювання на мовленнєвому матеріалі в різних ситуаціях офіційного та неофіційного спілкування, в гендерному аспекті. З метою створення моделей варіативності звукової будови мови корисно було б також дослідити, як співвідноситься вільне варіювання фонетичної структури слова в нормативній і діалектній вимові в синхроніїі та діахронії. Вивчення динаміки фонетичної структури слова в аспекті вимовних норм інших варіантів англійської мови може стати основою типологічного дослідження.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Барнет В. Языковая норма в социальной коммуникации // Проблемы нормы в славянских литературных языках в синхронном и диахронном аспектах. М.: Наука. 1976. С. 47-69.
2. Бархударов Л.С., Беляевская Е.Г., Загорулько Б.А., Швейцер А.Д. Английский язык // Языки мира: Германские языки. Кельтские языки. М.: Academia, 2000. С. 43-87.
3. Березин Ф.М., Головин Б.Н. Общее языкознание. М.: Просвещение, 1979. 419 с.
4. Бичякджян Б. Х. Эволюция языка: развитие в свете теории Дарвина // Вопросы языкознания. 1992. № 2. С. 123 - 134.
5. Болычева Е.М. Фонетическая вариативность в аспекте кодифицированной нормы // Вестник Московского университета. Серия 9. Филология. 1996. - №1. С.69-81.
6. Бондарко Л.В., Вербицкая Л.А., Гордина М.В., Зиндер Л.Р., Касевич В.Б. Стили произношения и типы произнесения // Вопросы языкознания. 1974. № 2. С. 64-70.
7. Бондарко Л.В., Вербицкая Л.А., Гордина М.В. Основы общей фонетики. С.Пб.: Изд-во С.-Петербург. ун-та, 1991. 152 с.
8. Бондарко Л.В. Гласные // Большой энциклопедический словарь. Языкознание. 2-е изд. М., 1998. С. 105-107.
9. Будагов Р.А. Что такое развитие и совершенствование языка? М.: Наука, 1977. 263 с.
10. Булыгина Т.В., Крылов С.А. Система языковая // Большой энциклопедический словарь. Языкознание. 2-е изд. М., 1998. С. 452-454.
11. Варианты полинациональных литературных языков / Жлуктенко Ю.А., Карабан В.Н., Быховец Н.Н. и др. К.: Наукова думка, 1981. 280 с.
12. Васильев В.А. Теория фонетического строя современного английского языка (в сопоставлении с русским языком): Автореф. дис. д-ра филол. наук: 663 / Моск. гос. пед. ин-т иностр. яз. им. М. Тореза. М., 1969. 71 с.
13. Васильев В.В. Орфоэпическая общность британского и американского вариантов современного английского языка: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1980. 143 с.
14. Венцкуте Д.П. Свободное варьирование звукового состава слов в современном южноанглийском (литературном) произношении: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. пед. ин-т ин. яз. им. М. Тореза. М., 1974. 25 с.
15. Вербицкая Л.А. К вопросу о соотношении нормы и вариантов // Звуковой строй языка. М.: Наука, 1979. С. 38-43.
16. Виноградов В.А. Интерференция // Большой энциклопедический словарь. Языкознание. 2-е изд. М., 1998. С. 197.
17. Виноградов В.А. Фонема // Большой энциклопедический словарь. Языкознание. 2-е изд. М., 1998. С. 552-554.
18. Виноградов В.А. Чередование // Большой энциклопедический словарь. Языкознание. 2-е изд. М., 1998. С. 580-581.
19. Вовк П.С. Теорія центрів і периферій фонологічної та акцентологічної систем. К.: ІЗМН, 1997. 164 с.
20. Гак Г.В. Языковые преобразования. М.: Школа ”Языки русской культуры”, 1998. 768 с.
21. Горбачевич К.С. Вариантность слова и языковая норма. Л.: Наука, 1978. 237 с.
22. Горбачевич К.С. Варианты языковые // Русский язык: Энциклопедия. М., 1979. С. 38- 39.
23. Горшков А.И. Литературный язык и норма ( на материале истории русского литературного языка) // Проблемы нормы в славянских литературных языках в синхронном и диахронном аспектах. М.: Наука. 1976. С. 192-202.
24. Грушин Б.А., Маркова Л.А. Развитие // Новая философская энциклопедия: В 4 т. / Ин-т философии РАН, Нац. общ.-научн.фонд. М., 2000. Т.3. С. 397-400.
25. Дацька Т.О. Системна мотивованість модифікацій фонемної структури слова (на матеріалі загальноамериканської норми вимови) // Тези всеукраїнської наукової філологічної конференції Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики”. Черкаси: ЧІТІ. 2000. С. 41-42.
26. Дацька Т.О. Фонемне варіювання в структурі лексики американського варіанта англійської мови // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія Філологія. К.: Видавничий центр КДЛУ. 2000. Т.3, №1. С. 86-94.
27. Дацька Т.О. Фонетико - фонологічні особливості загально-американського типу вимови (сегментний рівень) // Наукові записки Кіровоградського держ. пед. ун-ту імені Володимира Винниченка. Сер. Філологічні науки (мовознавство). Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка. 2000. Вип. 26. С. 80-91.
28. Дацька Т.О. Інвентар вільного варіювання фонем у загально-американській вимові // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО КДЛУ. К.: Видавничий центр КДЛУ. 2001. Вип. 4. С. 37-45.
29. Дацька Т. Інвентар варіювання акцентної структури слова в загальноамериканській вимові // Наукові записки Кіровоградського держ. пед. ун-ту імені Володимира Винниченка. Сер. Філологічні науки (мовознавство). Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка. 2001. Вип. 35. С. 119-129.
30. Дацька Т.О. Динаміка акцентної структури слова у загально-американській вимові // Вісник Київ. лінгв. ун-ту. Сер. Філологія. К.: Видавничий центр КНЛУ. 2001. Т.4, №1. С. 163-169.
31. Дацька Т.О. Динамічна норма загальноамериканської вимови: комунікативний аспект // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. К.: Вид-во КНУ ім. Т. Шевченка, 2001. С. 101-103.
32. Домашнев А.И. Основные черты полинациональных языков // Языки мира. Проблемы языковой вариативности. М.: Наука. 1990. С. 74-96.
33. Домашнев А.И. Концепция национального варианта литературного языка // Мови європейського культурного ареалу: розвиток і взаємодія. К.: Довіра, 1995. С. 136-149.
34. Дробышева И.М. Слова с вариантной фонетической структурой в современном немецком языке: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. пед. ин-т им. В.И. Ленина. М., 1977. 14 с.
35. Едличка А. Проблематика нормы и кодификации литературного языка в отношении к типу литературного языка // Проблемы нормы в славянских литературных языках в синхронном и диахронном аспектах. М.: Наука. 1976. С. 16-39.
36. Ерошин А.А. Развитие акцентной структуры слова в фонетической системе английского языка (на примере британского и американского вариантов): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. ордена Дружбы народов гос. лингв. ун-т. М., 1991. 22 с.
37. Журавлев В.К. Внешние и внутренние факторы языковой эволюции. М.: Наука, 1982. 328 с.
38. Журавлев В.К. Диахроническая фонология. М.: Наука, 1986. 232 с.
39. Звегинцев В. Внутренние законы развития языка. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1957. 31 с.
40. Зиндер Л.Р. Общая фонетика. М.: Высшая школа, 1979. 312 с.
41. Зубкова Л.Г. Системная мотивированность звуковой формы слова // Фонология и просодия слова. М.: Изд-во Москов. гос. ун-та Дружбы народов им. П. Лумумбы. 1984. С. 29-43.
42. Зубкова Л.Г. Фонологическая типология слова. М.: Изд-во Университета дружбы народов, 1990. 258 с.
43. Зубкова Л.Г. Язык как форма. Теория и история языкознания: Учеб. пособие. М.: Из-во РУДН, 1999. 237 с.
44. Зубрицкая Е. Фонология // Фундаментальные направления современной американской лингвистики. М.: Изд-во МГУ, 1997. С. 168-207.
45. Иванов В.В. Диахрония // Русский язык: Энциклопедия. М., 1998. С. 121-122.
46. Ивлева Г.Г. Тенденции развития слова и словарного состава: На материале немецкого языка. М.: Наука, 1986. 137 с.
47. Ицкович В.А. Языковая норма. М.: Просвещение, 1968. 94 с.
48. Ицкович В.А. Языковая норма и проблемы кодификации современного литературного языка: Автореф. дис. д-ра филол. наук: 10.02.04 / АН СССР, Институт русского языка. М., 1981. 44 с.
49. Калита А.А. Фонетичні засоби актуалізації смислу англійського емоційного висловлювання. К.: Вид. центр КДЛУ, 2001. 351 с.
50. Казак Е.А. К проблеме варианта литературного языка (На примере американского варианта английского языка) // Проблемы языковой вариативности. М.: Акад. наук СССР. 1990. С. 169-189.
51. Касаткин Л.Л. Московская фонологическая школа // Большой энциклопедический словарь. Языкознание. 2-е изд. М., 1998. С. 316-317.
52. Каспранский Р.Р. Проблемы нормы и нормативности в языкознании // Проблемы нормы и вариативности в реализации высказывания: Межвузовский сборник научных трудов. Горький: ГГПИИЯ им. Н.А. Добролюбова, 1990. С. 3-15.
53. Кенджебулатова Г.К. Вариативность дифтонгов английского языка: системный и функциональный аспекты, их взаимодействие: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. ордена Дружбы народов гос. лингв. ун-т. М., 1992. 21 с.
54. Клейнер Ю.А. Безударный вокализм английского языка: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Ленинградский ордена Ленина и ордена Трудового красного знамени гос. университет им. А.А. Жданова. Л., 1979. 24 с.
55. Кобозева И.М. Обзор проблематики конференции Лингвистика на исходе XX века: итоги и перспективы” // Вопросы языкознания. 1996 № 2. С.6-18.
56. Кодзасов С.В., Кривнова О.Ф. Общая фонетика: Учебник. М.: Рос. гос. гуманит. ун-т, 2001. 592 с.
57. Косериу Э. Синхрония, диахрония и история // Новое в лингвистике. - М.: Прогресс, 1963. Вып. III. С.125 343.
58. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. К.: Видавничий центр Академія”, 1999. 288 с.
59. Кристал Д. Английский язык как глобальный: Пер. с англ.. М.: Весь мир, 2001. 240 с.
60. Крушевский Н. Очерки по языковедению. Варшава: Типография Варшавского учебного округа, 1893. 48 с.
61. Кубрякова Е.С. О формах движения в языке и определении понятия языковых изменений // Общее языкознание. Формы существования, функции, история языка. М.: Наука, 1970. С. 206-211.
62. Кубрякова Е.С. Динамическое представление синхронной системы языка // Гипотеза в современной лингвистике. М.: Наука, 1980. С.217-261.
63. Кубрякова Е.С. Диахрония // Большой энциклопедический словарь. Языкознание. 2-е изд. М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. С. 136.
64. Кубрякова Е.С. Синхрония // Большой энциклопедический словарь. Языкознание. 2-е изд. М., 1998. С. 451-452.
65. Кудрявцева Л.А. Моделирование динамики словарного состава языка. К.: ІСДОУ, 1993. 280 с.
66. Кузнецов А.М. Вариативность в языке и варианты единиц на разных уровнях языковой структуры // Проблемы языковой вариативности. М.: АН СССР, 1990. С. 10-33.
67. Лайонз Дж. Введение в теоретическую лингвистику: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1978. 544 с.
68. Леонтьева С.Ф. Теоретическая фонетика английского языка. М.: Высшая школа, 1988. 271 с.
69. Лычаная С.А. Проблема произносительного стандарта в американских средствах массовой коммуникации (экспериментально-фонетическое исследование согласных на материале дикторской речи): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. ордена Дружбы народов гос. лингв. ун-т. М., 1998. 20 с.
70. Маковский М.М. Лингвистическая генетика: Проблемы онтогенеза слова в индоевропейских языках. М.: Наука, 1992. 189 с.
71. Мальковский Г.Е. Свободное варьирование английскими фонемами // Вопросы фонетики и фонологии. Иркутск: Изд-во Иркутск. гос. пед. ин-та ин. яз. 1972. Вып.1 С. 98-120.
72. Малюта Я.О. Варьирование безударных гласных в языке и речи (экспериментально-фонетическое исследование на материале британского и американского вариантов английского языка): Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1997. 178 л.
73. Мартине А. Основы общей лингвистики // Новое в лингвистике. - М.: Прогресс, 1963. Вып. III. С.531-552.
74. Маслов Ю.С. Введение в языкознание. 2-е изд. М.: Высшая школа, 1987. 272 с.
75. Мещанинов И.И. Проблемы развития языка. Л.: Наука, 1975. 351 с.
76. Михайлова Г.В. Динамика фонетических вариантов слов в немецкой орфоэпической норме XX в. (исследование на материале лексикографических источников): Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. ордена Ленина и ордена Трудового Красного Знамени гос. пед. ин-т им. В.И. Ленина. М., 1983. 16 с.
77. Мовчун Л.В. Регулярні фонетичні варіанти слів в українській літературній мові (кінець XVIII перша третина XX ст.): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 / Націон. акад. наук України. Інститут української мови. К., 2000. 16 с.
78. Москович В.А. Глубина и длина слов в естественных языках // Вопросы языкознания. 1967. № 6. С. 17-33.
79. Мошнина Т.В. Развитие орфоэпической нормы английского языка, обусловленной социально-лингвистическими факторами: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. ордена Ленина и ордена Трудового Красного Знамени гос. пед. ин-т им. В.И. Ленина. М., 1989. 16 с.
80. Огурцов А.П. Изменение // Новая философская энциклопедия: В 4 т. / Ин-т философии РАН, Нац. общ.-научн.фонд. М., 2000. Т.2. С. 87-90.
81. Осипова С.В. О некоторых конвергентно-дивергентных процессах в вокалической системе национальных вариантов английского языка // Фонология текста: Сб. науч. тр. М.: МГПИИЯ им. М. Тореза, 1984. Вып. 239. С. 18-36.
82. Пальченко Н.В. Социокультурный аспект акцентуации в американском варианте английского языка: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04/ Моск. гос. лингв. ун-т. М., 2002. 23 с.
83. Панов М.В. Современный русский язык. Фонетика. М.: Высшая школа, 1979. 255 с.
84. Паращук В.Ю. Фонематическое варьирование в структуре лексики английского языка (на материале лексикографических источников): Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1988. 217 л.
85. Паращук В. Зміни в кодифікованих вимовних нормах сучасної англійської мови // Наукові записки Кіровоградського держ. пед. ун-ту імені Володимира Винниченка. Сер. Філологічні науки (мовознавство). Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка. 2000. Вип. 26. С. 165-175.
86. Перебийніс В.С. Кількісні та якісні характеристики фонем сучасної української мови. К.: Наукова думка, 1970. 272 с.
87. Перебийніс В.С. Варіативність словозмінних форм англійського дієслова // Вісник Київ. лінгв. ун-ту. Сер. Філологія. 2000. Т.3, №1. С. 13-19.
88. Петренко А.Д. Социофонетическая вариативность современного немецкого языка в Германии: Дис. д-ра филол. наук: 10.02.04. Симферополь, 1998. 453 с.
89. Плоткин В.Я. Динамика английской фонологической системы. Новосибирск: Зап.-Сиб. книж. изд-во, 1967. 169 с.
90. Плоткин В.Я. Эволюция фонологических систем: На материале германских языков. М.: Наука, 1982. 129 с.
91. Попов В.С. Динамика акцентных норм современного немецкого языка по данным нормативных словарей: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Тульский гос. пед. ин-т им. Л.Н. Толстого. М., 1979. 21 с.
92. Портнова Н.И. Социально-стилистическая вариативность звуковых единиц современного французского языка в процессе вербальной коммуникации (экспериментально-фонетическое исследование): Автореф. дис. д-ра филол. наук: 10.02.05 / Моск. ордена Дружбы народов гос. лингв. ун-т. М., 1992. 38 с.
93. Раевский М.В. Опыт определения понятия произносительная норма” // Нормы реализации языковых средств. Горький: Изд-во Горьк. гос. пед. ин-та. 1986. С. 90-96.
94. Расторгуева Т.А. Варьирование и исторические изменения морфологической системы английского языка: Дис. д-ра филол. наук: 10.02.04. М., 1980. 444 с.
95. Реформатский А.А. Фонемы йот и <и> в русском языке // Фонологические этюды. М.: Наука, 1975. С. 74-97.
96. Реформатский А.А. Введение в языковедение. М.: Аспект Пресс, 1998. 536 с.
97. Рождественский Ю.В. Лекции по общему языкознанию. М.: Высшая школа, 1990. 381 с.
98. Cадыхбеков А.Р. Ретрофлексия в системе английского вокализма (экспериментально-фонетическое исследование): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. ордена Дружбы народов гос. ин-т ин. яз. им. М. Тореза. М., 1990. 23 с.
99. Садовский В.Н. Система // Новая философская энциклопедия: В 4 т. / Ин-т философии РАН, Нац. общ.-научн.фонд. М., 2000. Т.3. С. 552-553.
100. Сачков Ю.В. Динамические системы // Новая философская энциклопедия: В 4 т. / Ин-т философии РАН, Нац. общ.-научн.фонд. М., 2000. Т.1. С. 666.
101. Свистун Л.В. Константность-вариативность в фонетической системе английского языка (методологический аспект проблемы) // Изучение динамического аспекта сегментных и супрасегментных единиц звучащего текста: Сб. науч. тр. К.: КГПИИЯ, 1988. С. 154-158.
102. Семенець О.Є. Соціолінгвістична типологія варіантів поліетнічної мови // Мовознавство. 1986. № 5. С. 8-13.
103. Семенюк Н.Н. Некоторые вопросы изучения вариативности // Вопросы языкознания. 1965. № 1. С. 48-55.
104. Семенюк Н.Н. Норма // Общее языкознание. Формы существования, функции, история языка. М.: Наука, 1970. С. 549-596.
105. Семенюк Н.Н. Норма // Большой энциклопедический словарь. Языкознание. 2-е изд. М., 1998. С. 337-338.
106. Семчинський С.В. Загальне мовознавство. 2-е вид. К.: АТ ОКО”, 1996. 416 с.
107. Серебренников Б.А. Об относительной самостоятельности развития системы языка. М.: Наука, 1968. 126 с.
108. Серебренников Б.А. Роль человеческого фактора в языке. Язык и мышление. М.: Наука, 1988. 247 с.
109. Серебренников Б.А. Законы развития языка // Большой энциклопедический словарь. Языкознание. 2-е изд. М., 1998. С. 159-160.
110. Скворцов Л.И. Норма (языковая) // Русский язык: Энциклопедия. М., 1998. С. 270-272.
111. Скибина В.И. Распространение национального языка и проблемы лексикографии (на материале английского языка): Дис. д-ра филол. наук: 10.02.04. Запорожье, 1998. 396 л.
112. Скибина В.И. Распространение национального языка и проблемы лексикографии (на материале английского языка): Автореф. дис. д-ра филол. наук: 10.02.04 / Киев. гос. лингв. ун-т. К., 1998. 36 с.
113. Скребнев Ю.М. Норма, нормативные реализации и субъязыковая структура языка // Нормы реализации. Варьирование языковых средств. Горький: Изд-во Горьк. гос. пед. ин-та им. А.М. Горького. 1980. Вып. 6. С. 3-10.
114. Скрелина Л.М. Из наблюдений над языковыми изменениями (к оценке количественных и качественных критериев в описании системы языка) // Вопросы языкознания. 1968. № 1. С. 77-84.
115. Слипченко Л.Д. Фонемная структура лексики английского языка: Дис. канд. филол. наук: 10.02.21. К., 1974. 180 c.
116. Словарь лингвистических терминов / Сост. О.С. Ахманова. М.: Сов. энциклопедия, 1966. 607 с.
117. Солнцев В.М. Вариантность // Большой энциклопедический словарь. Языкознание. 2-е изд. М., 1998. С. 80-81.
118. Справочник лингвистических терминов / Д.Э. Розенталь, М.А. Теленкова. М.: Просвещение, 1972. 495 с.
119. Сравнительная грамматика германских языков: В 5 т. / АН СССР. Ин-т языкознания. М., 1962. Т. 2.: Фонология. 402 с.
120. Степанов Ю.С. Основы общего языкознания. 2-е изд. М.: Просвещение, 1975. 272 с.
121. Стеріополо О.І. Якісні характеристики голосних німецької мови // Мовознавство. 1986. - № 5. С.47-51.
122. Стериополо Е.И. Система гласных и ее реализация в речи (экспериментально-фонетическое исследование на материале немецкого языка): Дис. д-ра филол. наук: 10.02.19. С.Пб., 1995. 422 с.
123. Ступин Л.П. Проблема нормативности в истории английской лексикографии XV-XX вв. Л.: Изд-во Ленингр. гос. ун-та им. А.А. Жданова, 1979. 162 с.
124. Суворова И.В. Об одном опыте анализа количественных характеристик гласных в их взаимосвязанности с элементами просодии // Коммуникативная функция единиц сегментного и супрасегментного уровней. М.: МГПИИЯ им. М. Тореза. 1988. Вып. 321. С. 86-96.
125. Суперанская А.В. Структура имени собственного (Фонология и морфонология). М.: Наука, 1969. 207 с.
126. Супрун А.Е. Лекции по языкознанию. Минск: Изд-во БГУ им. В.И. Ленина, 1971. 144 с.
127. Сухарева М.Г. О вариативности фонемы /t/ в системе английского консонантизма // Коммуникативная функция единиц сегментного и супрасегментного уровней. М.: МГПИИЯ им. М. Тореза. 1988. Вып. 321. С. 97-109.
128. Сущинский И.И. О функциях акцентуаторов (на материале немецкого языка) // Филол. науки. 1984. № 4. С. 50-56.
129. Тищенко К. Метатеорія мовознавства. К.: Основи, 2000. 350 с.
130. Теоретическая фонетика английского языка / М.А. Соколова, К.А. Гинтовт, И.С. Тихонова, Р.М. Тихонова. 2-е изд. М.: ВЛАДОС, 1996. 287 с.
131. Тоотс Н.Я. К проблеме функциональной нагрузки фонем (на материале истории английских ударных гласных): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Киев. гос. пед. ин-т ин. яз. К., 1973. 24 с.
132. Торсуев Г.П. Вопросы акцентологии современного английского языка. М. Л.: Изд-во Акад. наук СССР, 1960. 92 с.
133. Торсуев Г.П. Вопросы фонетической структуры слова: На материале английского языка. М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1962. 155 с.
134. Торсуев Г.П. Константность и вариативность в фонетической системе (на материале английского языка). М.: Наука, 1977. 125 с.
135. Трубецкой Н.С. Основы фонологии: Пер. с. нем. М.: Изд-во иностр. литературы, 1960. 371 с.
136. Филин Ф.П. О языковой норме // Проблемы нормы в славянских литературных языках в синхронном и диахронном аспектах. М.: Наука. 1976. С. 6-15.
137. Философский энциклопедический словарь / Сост. Л.