ДИНАМІКА РОЗВИТКУ ВІЙСЬКОВОЇ ЛЕКСИЧНОЇ ПІДСИСТЕМИ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕСИТЕТ

На правах рукопису

ЛЄБЄДЄВА Тетяна Борисівна

УДК 811.112.2’373.46

ДИНАМІКА РОЗВИТКУ ВІЙСЬКОВОЇ ЛЕКСИЧНОЇ ПІДСИСТЕМИ
В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Пророченко Ольга Петрівна,
кандидат філологічних наук,
професор

Київ 2002

ЗМІСТ

ВСТУП .

5

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ..

12

1.1. Вступні зауваження........

12

1.2. Місце військової лексики у житті сучасної лінгвокультурної

спільноти Німеччини..

14

1.3. Антропологічна парадигма вивчення мови .......................

18

1.4. Системний підхід до дослідження мовного матеріалу .....................

25

1.5. Дефініції функцій та їх урахування при дослідженні динаміки

мовних процесів....................................................................................

28

1.6. Ономасіологічний аспект вивчення словникового складу мови..........

36

1.7. Концептуальний простір військового вокабуляра до об’єднання

НДР та ФРН................................................................................

41

1.8. Екстралінгвальні детермінанти динаміки розвитку військової

лексичної підсистеми сучасної німецької мови ............................................

50

Висновки ...........................................................................

59

РОЗДІЛ 2

ПРОЦЕСИ НЕОГЕНІЇ ТА ЗМІНИ ЧАСТОТНОСТІ ВЖИВАННЯ

ЛЕКСИЧНИХ ОДИНИЦЬ У ДОСЛІДЖУВАНІЙ ПІДСИСТЕМІ.............

62

2.1. Вступні зауваження......................................................

62

2.2. Неогенні процеси у сфері військового вокабуляра ................

64

2.2.1. Основні тематичні групи інновацій у досліджуваній лексиці...

64

2.2.2. Власне неологізми.................................................

68

2.2.3. Новоутворення...........................................

73

2.2.4. Семантичні неологізми.................................

83

2.3. Процеси зміни частотності вживання лексичних одиниць у

військовій лексичній підсистемі сучасної німецької мови ....................

93

2.3.1. Загальна характеристика відповідних процесів......................................

93

2.3.2. Процеси архаїзації у досліджуваній підсистемі .....................................

95

2.3.2.1. Історизми у військовому вокабулярі.........................

95

2.3.2.2. Архаїзми у досліджуваній військовій субмові.............

102

2.3.2.3. Архаїзація національно-маркованих міжмовних омонімів................

109

2.3.3. Розширення функціонального простору лексичних одиниць ..............

111

Висновки...................................

114

РОЗДІЛ 3

ЕВФЕМІЗАЦІЯ ТА АНГЛОАМЕРИКАНІЗАЦІЯ ЯК ПРОВІДНІ

ТЕНДЕНЦІЇ У РОЗВИТКУ ДОСЛІДЖУВАНОЇ ПІДСИСТЕМИ

118

3.1. Вступні зауваження...

118

3.2. Евфемізація як семантична еволюція військової лексичної

підсистеми сучасної німецької мови .........

120

3.2.1. Проблема евфемізації у досліджуваній підсистемі.........

120

3.2.2. Стратегії евфемізації військової лексичної підсистеми.........

126

3.2.3. Нейтралізація негативної конотації лексем der Krieg та der Kampf......

143

3.3. Англоамериканська лексична інтервенція у військовий

вокабуляр сучасної німецької мови

147

3.3.1. Процес запозичення у досліджуваній сфері як один із чинників

динаміки її розвитку ..

147

3.3.2. Формування військових термінів шляхом прямого запозичення..

155

3.3.2.1. Загальна характеристика прямих лексичних запозичень ...

155

3.3.2.2. Комплексні лексичні запозичення.

156

3.3.2.3. Запозичення-проникнення..

166

3.3.2.4. Засвоєння прямих лексичних запозичень.

180

3.3.3. Семантичні запозичення

186

Висновки............................

191

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ .........

194

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..............................................................

200

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ.................................

225

Перелік умовних позначень:

БРДМ броньована розвідувальна дозорна машина
БТР бронетранспортер
вЛп військова лексична підсистема
ВМС військово-морські сили
ВПС військово-повітряні сили
ЗЄС Західноєвропейський Союз
ЛСВ лексико-семантичний варіант
ННА Національна Народна Армія (НДР)
ОЗС Об’єднані збройні сили
ПДВ повітряно-десантні війська
ППО протиповітряна оборона
ПТКР протитанкова керована ракета
СНМ сучасна німецька мова

ВСТУП

Дослідження закономірностей динаміки розвитку словникового складу мови належить до центральних, магістральних проблем сучасної вітчизняної та зарубіжної лінгвістичної науки, свідченням чого є широке висвітлення цих проблем у працях мовознавців [27; 31; 40; 41; 49; 72; 79; 104; 117; 132; 140; 141; 151; 213; 237; 245; 252; 260; 274; 280].
Пропонована робота присвячена вивченню динамічних процесів у німецькій військовій лексиці, яка функціонує на території сучасної Німеччини та хронологічно пов’язана з періодом, що починається з 1990 року. Вибір лексики військової галузі як об’єкта дослідження обумовлений низкою інтра- та екстралінгвальних детермінантів, які дають змогу припустити суттєві зміни цієї лексичної підсистеми німецької мови на сучасному етапі її розвитку. До них, зокрема, можна віднести те, що
у лінгвокультурній спільноті Німеччини сформувався новий концептуальний простір внаслідок зміни військової політики та державної воєнної доктрини після об’єднання НДР та ФРН;
військова сфера посідає важливе місце у суспільно-політичному житті об’єднаної німецької держави;
характер галузевої лексики військової справи передбачає її швидке реагування на динаміку зовнішніх чинників та інтеграцію у інші сфери життя суспільства.
Актуальність обраної теми зумовлена загальною тенденцією в сучасному мовознавстві до дослідження проблеми динамізму мови, а також тим, що, незважаючи на наявність праць, в яких порушуються окремі аспекти динаміки розвитку військової лексичної підсистеми у сучасній німецькій мові [111; 194; 195; 220; 222; 227], ще недостатніми є лінгвістична інтерпретація мовних зрушень у даній сфері та осмислення ролі у цих процесах екстра- та інтралінгвальних чинників у нових історичних умовах. Виникає необхідність дослідження динамічних процесів, які мають місце у військовій лексиці в умовах сучасного конвергентного розвитку мови. Проведення цих досліджень має сприяти більш глибокому пізнанню та осмисленню багатогранних процесів взаємодії мови та суспільства.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано на кафедрі німецької філології Київського національного лінгвістичного університету в межах держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України Типологія та функціонування мовних одиниць фонетичної, граматичної та лексичної систем сучасних германських і романських мов: когнітивний, комунікативний і прагматичний аспекти”, що розробляється у КНЛУ (тема затверджена до виконання Вченою радою КНЛУ, протокол № 5 від 27 січня 1997 року).
Метою дослідження є встановлення основних тенденцій та напрямів розвитку військової лексичної підсистеми сучасної німецької мови, особливостей динамічних процесів, що відбуваються у досліджуваній підсистемі мови за нових історичних умов шляхом з’ясування механізмів дії магістральних екстра- та інтралінгвальних чинників, а також експлікація антропологічного виміру утворення мовних одиниць
Окреслена мета передбачає вирішення таких конкретних завдань:
визначити екстралінгвальні детермінанти, які стимулюють розвиток військової лексики, та проаналізувати факти їх впливу на динамічні процеси у досліджуваній підсистемі, враховуючи їх взаємодію з внутрішньосистемними чинниками;
виявити основні номінативні процеси, які характеризують досліджувану підсистему мови, та з’ясувати їх характер;
виокремити основні шари та сфери функціонування військової лексики, яка зазнає історичної мінливості з точки зору застаріння;
встановити і проаналізувати засоби нової категоризації в картині світу сучасної німецької лінгвокультурної спільноти у сферах, пов’язаних з військовою галуззю;
розглянути механізми адаптації окремих елементів мовної системи до нових умов їх функціонування, окресливши їх функціональну переорієнтацію;
вивчити роль та значення англоамериканізмів у становленні та подальшому розвитку військової лексичної підсистеми сучасної німецької мови;
виділити і охарактеризувати типи англоамериканізмів, що функціонують у досліджуваній лексичній підсистемі німецької мови, визначивши тематичні сфери, які вони обслуговують.
Об’єктом аналізу є німецька військова лексика, яка функціонує на території сучасної Німеччини.
Предметом дослідження є динамічні процеси у військовій лексичній підсистемі німецької мови в межах мовного простору на території сучасної Німеччини, які відбувалися у зазначений період і були обумовлені докорінними суспільно-політичними змінами в житті німецькомовної лінгвокультурної спільноти та мали своїм наслідком кількісні і якісні зміни у військовій лексиці.
Матеріалом дослідження слугували 2500 лексичних одиниць неологізми, лексеми, що зазнали процесу архаїзації та функціональної переорієнтації, евфемізми, запозичення. Вони були виокремлені із суцільної вибірки оригінальних військово-наукових, військово-довідкових, військово-публіцистичних текстів (останні із них опубліковані у загальнонаціональних та галузевих засобах масової інформації), а також із даних опитування інформантів.
Для досягнення поставленої мети в роботі використовується низка методів, що дало змогу здійснити цілісне дослідження матеріалу: метод лінгвістичного спостереження та опису (для інвентаризації, систематизації та класифікації лексичних одиниць, інтерпретації їх структурних, семантико-стилістичних та функціональних особливостей на даному етапі мовного розвитку, для визначення характеру та обсягу якісних та кількісних змін у складі військової лексичної підсистеми сучасної німецької мови протягом досліджуваного періоду); метод кореляції мовних та позамовних явищ (для встановлення взаємозв’язку та взаємообумовленності змін у позамовній реальності та у військовій лексиці); компонентний аналіз (для виокремлення семантичних ознак неологізмів та евфемізмів); аналіз лексикографічних джерел (для порівняння лексикографічних експлікацій значень досліджуваних одиниць у словниках в різні періоди мовного розвитку з метою підтвердження гіпотез про новизну слів або зміну їх значень). Частково використовується опитування інформантів (для верифікації статусу окремих досліджуваних лексичних одиниць у сучасному слововжитку: конотації новизни, архаїчності, евфемістичності, престижу, територіальної маркованості тощо).
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше
виявлено у військовій лексичній підсистемі німецької мови зазначеного періоду неологізми та архаїстичну лексику, здійснено їх якісний аналіз;
встановлено тенденції розвитку військової лексичної підсистеми на лексичному та словотвірному рівнях, зроблено висновок про евфемізацію цієї підсистеми;
визначено екстралінгвальні чинники динамічних процесів та розглянуто їх вплив на розвиток досліджуваної галузевої лексики.
Подальший розвиток дістала теорія запозичень в аспекті мовних контактів, які в період інтернаціоналізації науки та техніки набувають особливого значення.
Одержані нові наукові результати можуть бути узагальнені у таких положеннях, що виносяться на захист:
1. Військовий вокабуляр сучасної німецької мови перебуває в постійному розвитку у зв’язку з впливом соціальних детермінантів, найголовнішим серед яких є об’єднання двох дивергентних держав соціалістичної НДР та демократичної ФРН.
2. Функціональна переорієнтація мовних одиниць, яка здійснюється по когнітивній лінії (як категоріальний зсув), по семантичній лінії (як порушення референтного співвідношення між позначуваним та позначувальним), по прагматичній лінії (як відхилення у слововжитку: актуальність / неактуальність, загальновживаність / незагальновживаність, застаріння / незастаріння), підтверджує теорію безперервного розвитку лексики та семантики мовних систем і є одним із основних проявів динамічних процесів у сфері досліджуваної лексики.
3. Динамічні процеси у військовій лексичній підсистемі сучасної німецької мови супроводжуються насамперед тенденцією до її неологізації в сферах словотвірної та семантичної деривації. Ця тенденція до неологізації особливо виразно проявляється в таких термінологічних мікропідсистемах: Військове мистецтво”, Оперативно-тактична лексика”, Організаційна лексика”, Військово-технічна термінологія”. Базовою структурною моделлю неологізмів є складні слова та термінологічні словосполучення.
4. Процеси архаїзації, що відбуваються у досліджуваній предметній сфері, відзначаються чіткою співвіднесеністю зі східнонімецьким мовним простором і є наслідком дивергентного розвитку військових лексичних підсистем у мові колишніх ФРН та НДР.
5. Однією із пріоритетних тенденцій у розвитку військової лексичної підсистеми сучасної німецької мови стала тенденція до її евфемізації, яка є засобом нової категоризації картини світу сучасного німецького соціуму і відбиває процес демілітаризації військової лексики.
6. Кількісні і якісні зміни у військовій лексичній підсистемі сучасної німецької мови стимулюються інтенсивним впливом американського варіанта англійської мови, який ми характеризуємо як англоамериканську лексичну інтервенцію. Цей процес зумовлює суттєве перегрупування лексичних одиниць у досліджуваній підсистемі та нарощування семантичного потенціалу запозичених лексем.
Теоретична значущість роботи зумовлюється тим, що її результати сприяють розумінню динамічної природи мови як соціального явища, її онтологічної сутності, розширенню уявлення про збагачення словникового складу сучасної німецької мови, осмисленню характеру динамічних процесів у розвитку німецької військової лексики, поглибленню знань про когнітивну обумовленість змін в її функціонуванні. Таким чином, дослідження є певним внеском в розробку проблем динаміки розвитку лексики та формування мовної картини світу, які вирішуються у сучасній лексикології і когнітивній лінгвістиці.
Практична цінність роботи полягає в тому, що обґрунтовані в ній теоретичні положення, а також проаналізований фактичний матеріал можуть бути використані в практиці викладання німецької мови у спеціальних педагогічних навчальних закладах та вищих військових навчальних закладах, у курсі лексикології німецької мови (Соціальна стратифікація словникового складу німецької мови”, Запозичення як один із шляхів збагачення словникового складу мови”, Семантична деривація”). Фактичний матеріал може бути застосований в навчальній лексикографії, в учбовому процесі при написанні методичних розробок, посібників, а також у наукових пошуках студентів і аспірантів.
Особистий внесок дисертанта полягає у виявленні закономірностей та особливостей динамічних процесів у розвитку військової лексичної підсистеми сучасної німецької мови, характеру напрямів і тенденцій цього розвитку; в подальшій розробці, уточненні й розширенні знань про вплив екстралінгвальних чинників на розвиток досліджуваної фахової лексики.
Апробація результатів роботи. Основні теоретичні положення та результати дослідження доповідалися і обговорювалися на VII та VIII Міжнародних наукових конференціях Мова та культура” (Київ, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, червень 1998; червень 1999), на Міжнародній науково-практичній конференції Іншомовний аспект підготовки фахівців для органів внутрішніх справ України” (Харків, Університет внутрішніх справ, травень 1999 року ), на VII Міжнародній науковій конференції германістів (Чернівці, Чернівецький державний університет, вересень 1999), на Міжнародній науковій конференції Единство системного и функционального анализа языковых единиц” (Росія, Бєлгородський державний університет, жовтень 1999), на Міжнародній науковій конференції Іноземна філологія на межі тисячоліть” (Харків, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, квітень 2000), на Міжнародній науковій конференції Мови, культури та переклад у контексті європейського співробітництва” (Київ, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, лютий 2001), на VIII Міжнародній науковій конференції Функціональна лінгвістика: Мова. Людина. Влада.” (Ялта, Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні, жовтень 2001), на щорічних міжвузівських наукових конференціях факультету іноземних мов Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна (лютий 1998-2002).
Основні положення дисертації викладені в п’ятнадцяти публікаціях автора: семи статтях, опублікованих у фахових виданнях України, та матеріалах і тезах восьми вказаних вище конференцій.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Головні теоретичні і практичні результати проведеного комплексного дослідження підтверджують положення, які виносяться на захист, і дають змогу дійти таких висновків:
1. Завдяки рухомості та відкритості лексичного складу, екстралінгвальній детермінованості значень лексичних одиниць, історичній мінливості та рухомості лексичних угруповань військова лексична підсистема сучасної німецької мови характеризується як адаптивна мікросистема національної літературної мови, яка не втрачає своєї комунікативної цінності, здатна до саморегуляції і пристосування до умов функціонування, які можуть змінюватися стрибкоподібно та з великою швидкістю.
За період з кінця 80-х років ХХ ст. до наших днів у військовій лексиці німецької мови в межах мовного простору, що охоплює територію сучасної Німеччини, відбулися кардинальні зміни, які проходили під знаком мовної конвергенції. Ці зміни обумовлені зрушеннями у концептуальній системі відповідної лінгвокультурної спільноти, які сприяли появі однієї замість двох мовних картин світу у німецькомовних соціумах на території об’єднаної Німеччини.
2. Незважаючи на те, що динаміка розвитку мови має подвійну залежність від чинників внутрішніх і зовнішніх, ми вважаємо, що в часи великих соціальних зрушень у суспільстві (саме це можна було спостерігати на території Німеччини у досліджуваний період) екстралінгвальні чинники мовних змін починають грати більш вагому роль і є магістральними у сфері спеціального спілкування. Розвиток досліджуваної галузевої лексичної підсистеми, яка розглядається нами як функціональний різновид літературної мови, детермінується як впливом загальних щодо мовної системи екстралінгвальних чинників (державне об’єднання Німеччини, особливості розвитку сучасного німецького суспільства), так і специфічними для даної предметної галузі позамовними чинниками (нова військова політика держави, нова воєнна доктрина).
3. Одним із показників динамічних процесів у ВЛП СНМ є функціональна переорієнтація лексичних одиниць. Найважливішою її формою є зрушення референтної співвіднесеності та переусвідомлення традиційної семантики лексичних одиниць при утворенні семантичних неологізмів та при вживанні у військовому вокабулярі лексики з узагальнюючою семантикою та полісемантичної лексики у якості непрямих найменувань стигматичних денотатів (евфемізація ВЛП).
До форм функціональної переорієнтації ми відносимо і зміну частотності вживання лексичних одиниць, яка пов’язана з розширенням меж мовного простору. Спостерігається відхилення у вживанні по двох напрямках: архаїзація лексичних одиниць та розповсюдження на всю територію об’єднаної країни лексичних одиниць, які відносилися до окремих регіональних варіантів.
4. Нові зовнішні імпульси стимулювали такі бурхливі динамічні процеси у розвитку військової лексичної підсистеми сучасної німецької мови як неогенію (утворення різних видів інновацій як з метою номінації нових денотатів, так і для вдосконалення існуючої системи найменувань) та архаїзацію.
Аналіз фактичного матеріалу показав, що у військовому вокабулярі процеси неогенії відбувалися завдяки використанню для утворення інновацій внутрішніх словотвірних ресурсів мови, шляхом семантичної деривації лексичних одиниць, їх функціональної переорієнтації, активному запозиченню англоамериканізмів. При цьому основними структурними моделями інновацій сучасної військової лексики є композити, термінологічні словосполучення та їх варійовані форми абревіатури.
Встановлено, що архаїзація лексики може відбуватися швидкоплинно на протязі відносно короткого періоду. Аналіз корпусу дозволяє констатувати бурхливий процес переходу лексичних одиниць як до розряду історизмів, так і до розряду архаїзмів. Ці процеси архаїзації геополітично чітко співвідносяться зі східнонімецьким мовним простором; їх можна вважати процесами суспільної регуляції вжитку лексичних одиниць.
5. Динаміка розвитку аналізованої підсистеми має своїм проявом втрату традиційних асоціацій та появу нових асоціацій, детермінованих новими соціальними чинниками. Однією із провідних тенденцій розвитку військової лексичної підсистеми сучасної німецької мови є тенденція евфемізації досліджуваної підсистеми.
Нами виявлено існування певних стратегій евфемізації військового вокабуляра, під якими ми розуміємо засоби та шляхи нейтралізації, завуалювання, меліорації негативного логіко-інформаційного змісту лексичних одиниць досліджуваної нами лексичної підсистеми. Їх можна об’єднати у три групи:
До першої групи ми відносимо вживання у якості непрямих найменувань узагальнень та полісемантичної лексики без узагальнюючої семантики. Вони об’єднуються у одну групу, адже, по-перше, вони пов’язані з функціональною переорієнтацією лексичних одиниць. По-друге, це функціональні синоніми прямих найменувань стигматичних денотатів. По-третє, їх евфемістична конотація проявляється завдяки тому, що у свідомості адресата традиційно виникає значення нейтральної стрижневої домінантної семеми, яка пов’язана із стигматичною схожими семемами, але не має емоційно-негативної конотації і відбиває досвід цивільного життя даного мовного соціуму.
Другу групу складають стратегії евфемізації, які базуються головним чином на асоціативних зв’язках носіїв мови, пов’язаних з їх побутово-практичним досвідом. Таких стратегій чотири:
а) Утворення професійної військової термінології, компонентами якої стають лексеми, що тісно пов’язані у свідомості комунікантів з побутом та мирним життям цивільних громадян і відносяться до так званої побутової лексики”. Тут сама семантична структура лексичних одиниць спричинює виникнення асоціацій, які не мають нічого спільного з військовою справою, а асоціативна зміна денотативного та сигніфікативного аспектів впливає на конотат, змінюючи його, тобто усуваючи негативну конотацію лексичної одиниці.
б) Введення до військового вокабуляра лексичних одиниць тематичного ряду Природа”. Основою для евфемії тут є те, що, по-перше, найменування, які входять до цього тематичного ряду, у носіїв мови не асоціюються з військовою концептосферою взагалі, по-друге, в людському уявленні всі живі істоти безсилі у боротьбі проти сучасної людини, по-третє, за природні катаклізми ніхто не може нести відповідальності.
в) Вживання анахронізмів, що веде до втрати реципієнтом зв’язку з сьогоденням завдяки тому, що виникають асоціації з подіями давнини.
г) Контрастне або алогічне найменування або перейменування стигматичних денотатів, що стимулює дистанціювання імені позначуваного від його змісту, тобто виникнення семантичної неадекватності номінації.
До третьої групи входять такі стратегії евфемізації ВЛП СНМ як вживання скорочень, вживання англоамериканізмів та вживання найменувань іноземних видів озброєння без уточнюючих пояснень.
Виділення цих стратегій має дещо умовний, теоретичний” характер, адже на практиці вони тісно пов’язані між собою, можуть переплітатися, накладатися одна на одну, доповнюючи одна одну.
6. Військова лексика завдяки своїй високій функціональній активності безпосередньо бере участь у формуванні колективної свідомості суспільства, сприяючи закріпленню у мовних одиницях переосмисленого досвіду людства взагалі і, зокрема, досвіду народу Німеччини носіїв німецької мови. Евфемізація військового вокабуляра відбиває процес демілітаризації військової лексики. Вона стала засобом нової категоризації в картині світу сучасної німецької лінгвокультурної спільноти, що сприяє формуванню негативного відношення до концептів агресія” і насильство” на національному рівні.
7. До провідних тенденцій розвитку військового вокабуляра відносимо вплив американського варіанта англійської мови на військову лексичну підсистему СНМ. Беручи до уваги обсяг та швидкість, з якими відбувається запозичення англоамериканізмів військовою лексичною підсистемою СНМ, ми характеризуємо цей процес як англоамериканську лексичну інтервенцію. Ми класифікуємо англоамериканські запозичення у ВЛП СНМ, враховуючи їх вплив на концептуальну та мовну картини світу лінгвокультурної німецькомовної спільноти на території сучасної Німеччини. Англоамериканізми укорінюються у ВЛП СНМ, стають її невід’ємним елементом. Це явище ґрунтується як на лінгвістичних, так і на екстралінгвальних чинниках.
До лінгвістичних стимулів ми відносимо тяжіння до подолання об’єктивної номінативної недостатності, тенденцію до економії мовних засобів та до їх уніфікації, тяжіння до розширення можливостей відображення концептуальної моделі світу, до більш адекватної вербалізації понять та більш точної та детальної передачі інформації, до збагачення можливостей висловлювання, а тим самим і атракцію до надлишковості мовних засобів, а також те, що ці мови (німецька та англійська) є спорідненими мовами, а тому лінгвістична база німецької мови до певної міри сприяє процесу її американізації.
Вплив екстралінгвальних детермінантів теоретично не має меж і може бути встановлений лише у вигляді багатомірних складних відносин. Ми умовно поділяємо їх на три групи. До першої групи входять чинники, які сприяють взагалі стандартизації військової лексики у різних державах. До другої ми відносимо детермінанти, які мали вплив на те, що саме англійська мова стає міжнародною мовою військових. Третю групу складають чинники, на яких ґрунтується те положення, що саме англійська мова (її американський варіант) стає основною мовою-акцептором для військового вокабуляра СНМ.
Достовірність і об’єктивність висновків забезпечується використанням сучасних методів аналізу, надійністю і достатнім обсягом матеріалу загалом 2500 лексичних одиниць. Для верифікації наших гіпотетичних припущень було залучено інтерв’ювання німецькомовних та україномовних фахівців військової справи.
Вирішення поставлених у цій роботі завдань свідчить про перспективність подальших досліджень проблем динаміки розвитку ВЛП СНМ, таких як
мілітаризація національної літературної німецької мови як адаптивної макросистеми та демілітаризація ВЛП;
вплив на ВЛП СНМ понятійної та структурно-семантичної уніфікації сучасної військової термінології;
с­піввідношення національного та інтернаціонального при розбудові ВЛП СНМ;
розширення функціонального простору лексичних одиниць, які відносилися до відповідних регіональних варіантів німецької мови, а також можливий процес ревіталізації лексичних одиниць (повернення до активного слововжитку архаїзованих лексичних одиниць).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аврорин В.А. Проблемы изучения функциональной стороны языка (к вопросу о предмете социолингвистики). Л.: Наука, 1975. 275 с.
2. Адамский В.И. Региональные варианты военной терминологической лексики ГДР и ФРГ: Учебное пособие. Харьков: Изд-во ХГУ, 1985. 48 с.
3. Адамский В.И. Лингвистическая и экстралингвистическая обусловленность дивергентного развития военной лексики современного немецкого языка: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04 / Киев. гос. ун-т им. Т.Г. Шевченко К., 1988. 22 с.
4. Адамский В.И. К вопросу о языковом влиянии в условиях профессионального билингвизма // Вестник Харьк. ун-та. 1988. № 324. С. 3-6.
5. Англо-русский военный словарь / Под общей редакцией Г.А. Судзиловского. 2-е изд. М.: Военное издательство, 1968. 1064 с.
6. Анисимова Е.В. Семантическая характеристика новых слов, образованных по аналогии // Коннотативные аспекты семантики в немецкой лексике и фразеологии: Межвуз. тем. сб. научн. трудов. Калинин: Изд-во Калинин. гос. ун-та. 1987. С. 5-11.
7. Арнольд В.И. Основы научных исследований в лингвистике. М.: Высшая школа, 1991. 140 с.
8. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М.: Советская энциклопедия, 1969. 607 с.
9. Бацевич Ф.А., Космеда Т.А. Очерки по функциональной лексикологии. Львов: Изд-во Світ, 1997. 391 с.
10. Белогуб А.Л. Роль политического фактора в процессе заимствования терминолексики (на материале немецкой технической терминологии) // Коммуникативные аспекты лингвистики и методики преподавания иностранных языков: Вестник ХГУ. 1991. № 352. С. 34-37.
11. Бердова Н.М. Эвфемизмы в современном немецком языке: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04 / Киев. гос. пед. ин-т иностр. языков. К., 1981. 19 с.
12. Беркетова З.В., Харченко М.В. Системная лексикология современного немецкого языка: Учебное пособие. Барнаул: Изд-во БГПУ, 1998. 148 с.
13. Бичакджян Б.Х. Эволюция языка: развитие в свете теории Дарвина // Вопросы языкознания. 1992. № 2. С. 123-134.
14. Богушевич Д.Г. Единица, функция, уровень: К проблеме классификации единиц языка. Минск: Вышейшая школа, 1985. 116 с.
15. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика. Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р. Державина, 2001. 123 с.
16. Большой англо-русский словарь / Сост. Н.Н. Амосова, Ю.Д. Апресян, И.Р. Гальперин и др. Под общ. рук. И.Р. Гальперина. 3-е изд. М.: Русский язык, 1979. Т.1. 824 с.
17. Большой англо-русский словарь / Сост. Н.Н. Амосова, Ю.Д. Апресян, И.Р. Гальперин и др. Под общ. рук. И.Р. Гальперина. 3-е изд. М.: Русский язык, 1979. Т.2. 864 с.
18. Бондарко А.В. К использованию понятия функция” // Изв. АН СССР. Серия лит-ры и языка. 1987. № 3. С. 195-207.
19. Бондарко А.В. Проблемы грамматической семантики и русской аспектологии. СПб.: Изд-во СпбУ, 1996. 219 с.
20. Бородина М.А., Гак В.Н. К типологии и методике историко-семантических исследований. Л.: Наука, Ленингр. отд-ние, 1979. 232 с.
21. Будагов Р.А. Человек и его язык. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976. 429 с.
22. Будагов. Р.А. Что такое развитие и совершенствование языка? М.: Наука, 1977. 263 с.
23. Булдаков В.А. Коннотативные потенции терминологической лексики // Коннотативные аспекты семантики в немецкой лексике и фразеологии: Межвуз. тем. сб. научн. трудов. Калинин: Изд-во Калинин. гос. ун-та. 1987. С. 31-36.
24. Бунь О.А. Лінгво-когнітивний аспект функціонування текстових внесень у сучасній англомовній художній прозі: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київськ. держ. лінгв. ун-т. К., 1997. 19 с.
25. Вальчук Г.В. До питання про картину світу та про зв’язок мови й мислення // Мова і культура: Наукове видання. К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго. Випуск 2, Том 1. 2000. С. 34-37.
26. Вихованець І.Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови. К.: Наукова думка, 1992. 222 с.
27. Влияние социальных факторов на функционирование и развитие языка / Отв. ред. Дешериев Ю.Д., Крысин Л.П. М.: Наука, 1988. 200 с.
28. Волков С.С., Сенько Е.В. Неологизмы и внутренние стимулы языкового развития // Новые слова и словари новых слов. Л.: Наука, 1983. С. 43-57.
29. Воробьёва О.П. Текстовые категории и фактор адресата. К.: Вища школа, 1993. 200 с.
30. Гак В.Г. К типологии функциональных подходов к изучению языка // Проблемы функциональной грамматики. М.: Наука, 1985. С. 5-15.
31. Гак В.Г. Языковые преобразования. М.: Школа Языки русской культуры”, 1998. 768 с.
32. Говердовский В.И. Коннотемная структура слова. Харьков: Изд-во при ХГУ, 1989. 95 с.
33. Говердовский В.И., Радченко И.Б. Эвфемизмы как проявление индивидуально-психологического и социального поведения человека // Вісник ХДУ. Харків: Константа. 1999. № 424. С. 17-21.
34. Гулыга Е.В., Розен Е.В. Новое и старое в лексике и грамматике немецкого языка: Учебное пособие для студентов фак. и ин-тов иностр. яз. Л.: Просвещение, 1977. 160 с.
35. Гуторов В.А. К оппозиции своё/чужое в языковом сознании // Актуальні проблеми вивчення мови та мовлення, міжособової та міжкультурної комунікації: Міжвуз. зб. наук. праць. Харків: Константа. 1996. С. 47-49.
36. Даниленко В.П. Ономасиологическое направление в грамматике. Иркутск: Изд-во Иркут. ун-та, 1990. 348 с.
37. Денисенко С.Н. Визначення функції як базового лінгвістичного поняття у сучасних мовознавчих дослідженнях // Семантика мови і тексту: Зб. статей VI Міжнар. наук. конф. Івано-Франковськ: Плай. 2000. С. 154-158.
38. Денисенко С.Н. Функціоналізм одна із найважливіших парадигмальних рис лінгвістики кінця XX- початку XXI ст. // Іноземна філологія на межі тисячоліть: Вісник ХНУ. 2000. № 471. С. 68-76.
39. Денисенко С.Н. Функциональное осмысление фразеологических единиц в системе языка (на материале немецкой фразеологии) // Функциональная лингвистика. Язык. Человек. Власть. Материлы конференции. Ялта, 1-6 октября 2001г. Симферополь: CLC. 2001. С. 62-63.
40. Дешериев Ю.Д. Закономерности развития и взаимодействия языков в советском оществе. М.: Наука, 1966. 404 с.
41. Домашнев А.И. Современный немецкий язык в его национальных вариантах. Л.: Наука, 1983. 213 с.
42. Домашнев А.И. К проблеме языка общения в объединённой Европе // Вопросы языкознания. 1994. № 5. С. 3-18.
43. Домашнев А.И. Стилистическая диверсификация лексики немецкого языка // Лексика и лексикография. Сб. научн. трудов. Выпуск 11. М.: Ин-т языкознания РАН. 2000. С. 40-50.
44. Донец П.Н. Текстовая значимость имён реалий в интеркоммуникации// Коммуникативные аспекты лингвистики и методики преподавания иностранных языков: Вестник ХГУ. 1991. № 352. С. 49-53.
45. Дубровська І.Б. Біблійні метафори як засіб мовної номінації явищ, пов’язаних з поняттям війна” // Вісник Київ. держ. лінгвіст. ун-ту: Дослідження молодих вчених. Сер.: Філологія. К.: Вид-во КДЛУ. 1997. Вип. 3: Взаємодія одиниць різних рівнів германських та романських мов. С. 91-101.
46. Дуличенко А.Д. О перспективах лингвистики ХХІ века // Вестник Моск. ун-та. 1996. № 5. С. 124-131.
47. Д’яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термінотворення: Семантичні та соціолінгвістичні аспекти. К.: Вид. дім KM Academia”, 2000. 218 с.
48. Ейгер Г.В., Эпштейн В.М. Биологическая эволюция и эволюция языка //Актуальні проблеми вивчення мови та мовлення, міжособової та міжкультурної комунікації: Міжвуз. зб. наук. праць. Харків: Константа. 1996. С. 79-81.
49. Журавлёв В.К. Внешние и внутренние факторы языковой эволюции. М.: Наука, 1982. 327 с.
50. Загнітко А.П. Функціональність у системі інших концепцій та підходів // Функціональна граматика. Донецьк: Вид-во ДДУ, 1994. ­ С. 60-61.
51. Задорожний Б.М. Проблеми загального і германського мовознавства: Збірка праць. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2000. 250 с.
52. Залевская А.А. Национально-культурная специфика картины мира и различные подходы к её исследованию // Языковое сознание и образ мира: Сборник статей / Отв. ред. Уфимцева Н.В. М., 2000. С. 39-54.
53. Иванова Л.П. Методы лингвистических исследований. К.: ИСДО, 1995. 88 с.
54. Ивлева Г.Г. Тенденции развития слова и словарного состава (на материале немецкого языка). М.: Наука, 1986. 136 с.
55. Искоз А.М., Ленкова А.Ф. Лексикология немецкого языка. Л.: Просвещение, 1970. 296 с.
56. Іщенко Н.Г. До проблеми варіативності у лексиці // Вісник Київ. держ. лінгвіст. ун-ту: Дослідження молодих вчених. Сер.: Філологія. К.: Вид-во КДЛУ. 1997. Вип. 3: Взаємодія одиниць різних рівнів германських та романських мов. С. 169-172.
57. Іщенко Н.Г. Семантичні та словотворчі процеси в словниковому складі сучасної німецької мови // Вісник Київ. держ. лінгвіст. ун-ту: Дослідження молодих вчених. Сер.: Філологія. К.: Вид-во КДЛУ. 1997. Вип. 3: Взаємодія одиниць різних рівнів германських та романських мов. С. 224-229.
58. Ищенко Н.Г. Словообразовательная синонимия в современном немецком языке: Монография. К.: Изд-во КГЛУ, 1999. 348 с.
59. Іщенко Н.Г. Семантичні та словотворчі фактори динаміки лексичного фонду німецької мови // Система і структура східнослов’янських мов: Наук. зб. К., 2001. С. 162-169.
60. Капуш А.В. Вплив нового історичного контексту на розвиток сучасної німецької лексики суспільно-політичного змісту // Вісник КДЛУ: Дослідження молодих вчених. Сер.: Філологія. К.: Вид-во КДЛУ. 1997. Вип. 3: Взаємодія одиниць різних рівнів германських та романських мов. С. 229-238.
61. Капуш А.В. Еволюційні процеси в німецькій лексиці суспільно-політичного змісту (на материалі періодичних видань кінця 80-х 90-х років): Автор. дис канд. филол. наук: 10.02.04 / КДЛУ. К., 2000. 20 с.
62. Караулов Ю.Н. Ассоциативные поля и активная грамматика // Функциональная семантика (язык, семиотика знаковых систем и методы их изучения). М.: Изд-во РУДН, 1997. Часть 1. С. 18-20.
63. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства: Підручник. К.; Одеса: Либідь, 1991. 280 с.
64. Кацев А.М. Эвфемизмы-неологизмы в английском языке // Лексическая семантика и фразеология. Л.: Наука, 1987. С. 64-74.
65. Кибрик А.А., Плугнян В.А. Функционализм // Фундаментальные направления современной американской лингвистики / Под ред. А.А.Кибрика, И.М.Кобозевой и И.А.Секириной. М.: Изд-во МГУ, 1997. С. 276-339.
66. Кобозева И.М. Лингвистическая семантика: Учебник. М: Эдиториал УРСС, 2000. 352 с.
67. Кобякова И.К. О природе языкотворческой функции // Актуальні проблеми вивчення мови та мовлення, міжособової та міжкультурної комунікації: Міжвуз. зб. наук. праць. Харків: Константа. 1996. С. 92-94.
68. Кодухов В.И. Введение в языкознание:Учеб. для студентов пед. ин-тов по спец. № 2101 «Русский язык и литература». М.: Просвещение, 1987. 288 с.
69. Колшанский Г.В. Коммуникативная функция и структура языка. М.: Наука, 1984. 176 с.
70. Колшанский Г.В. Объективная картина мира в познании и языке. М.: Наука, 1990. 108 с.
71. Коротких Ю.Г. Лексические заимствования в современном немецком языке. Воронеж: Изд-во Воронежского университета, 1980. 109 с.
72. Косериу Э. Синхрония, диахрония и история. Проблема языкового изменения. М.: Эдиториал УРСС, 2001. 204 с.
73. Кочерган М.П. Загальне мовознавство: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих закладів освіти. К.: Видавничий центр Академія”, 1999. 288 с.
74. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих закладів освіти. К.: Видавничий центр Академія”, 2000. 368 с
75. Кравченко А.В. Язык и восприятие: когнитивные аспекты языковой категоризации. Иркутск: Изд-во Иркут. ун-та, 1996. 160с.
76. Краткий психологический словарь. М.: Изд-во полит. лит-ры, 1985. 348 с.
77. Кривенко В.П. К вопросу об употреблении англоамериканизмов в современном немецком языке // Вісник ХДУ. Харків: Константа. 1999. № 424. С. 69-72.
78. Крысин Л.П. Социальная маркированность языковых единиц // Вопросы языкознания. 2000. № 4. С. 26-42.
79. Крючкова Т.Б., Нарумов Б.П. Зарубежная социолингвистика. Германия, Испания М.: Наука, 1991. 157 с.
80. Кубрякова Е.С. Части речи в ономасиологическом освещении. М.: Наука, 1978. 178 с.
81. Кубрякова Е.С. Части речи с когнитивной точки зрения. М.: ИЯ РАН, ТГУ, 1997. 327 с.
82. Кубрякова Е.С. Языковое сознание и языковая картина мира // Филология и культура: Материалы II Межд. конф. 12-14 мая 1999г. / Отв. ред. Н.Н. Болдырев: В 3-х ч. Ч. 3. Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина. 1999. С. 6-13.
83. Кубрякова Е.С., Шахнарович А.М., Сахарный Л.В. Человеческий фактор в языке. Язык и порождение речи / Отв. ред. Е.С.Кубрякова. М.: Наука, 1991. 238 с.
84. Лазар В.В. Релевантність: від філософії мови до когнітивної лінгвістики // Вісник КДЛУ: Дослідження молодих вчених. Сер.: Філологія. К.: Вид-во КДЛУ. 1997. Вип. 3: Взаємодія одиниць різних рівнів германських та романських мов. С. 39-53.
85. Лєбєдєва Т.Б. Вплив соціальних факторів на військовий вокабуляр Німеччини // Вісник ХДУ. Серія Романо-германська філологія. Харків: Константа. 1999. № 430. С. 65-68.
86. Лєбєдєва Т.Б. Соціальна варіативність мови та галузева лексика (на матеріалі спеціальної лексики військової справи Німеччини) // Іншомовний аспект підготовки фахівців для органів внутрішніх справ України: Матеріали міжнар. практичної конференції. Харків: Ун-т внутр.справ. 1999. С. 47-49.
87. Лебедева Т.Б. Военный вокабуляр Германии в контексте межкультурной коммуникации // Единство системного и функционального анализа языковых единиц: Материалы междун. научн. конференции. Белгород: Изд-во БГУ. 1999. С. 239-240.
88. Лєбєдєва Т.Б. Об’єднання Німеччини головний екстралінгвістичний детермінанат еволюції військової лексичної підсистеми // Вісник ХНУ ім. В.Н.Каразіна. Серія Романо-германська філологія. Харків: Константа. 1999. № 461. С. 134-139.
89. Лебедева Т.Б. Besserwessi в погонах? (социальный аспект немецкой военной лексики после объединения страны) // Язык и культура: Научное издание. Серия Филология. Киев: Издат. Дом Дмитрия Бураго. Вып.2, Т. 1. 2000. С. 254-257.
90. Лебедева Т.Б. Специальная лексика военного дела и эвфемизмы // Язык и культура: Научное издание. Серия Филология. Киев: Издат. Дом Дмитрия Бураго. Вып.2, Т. 3. 2000. С. 177-179.
91. Лєбєдєва Т.Б. Комплексні лексичні запозичення (англо-американізми) у військовому вокабулярі німецької мови // Вісник ХНУ. Харків: Константа. 2000. № 500. С. 216-220.
92. Лєбєдєва Т.Б. Військовий вокабуляр у соціолінгвістичному аспекті // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. статей. К.: Вид. центр КДЛУ. 2000. Випуск 4. С.115-120.
93. Лебедева Т.Б. К некоторым проблемам эвфемизации в военной лексической подсистеме Германии // Іноземна філологія на межі тисячоліть: тези доповідей міжн. наук. конференції, присвяченій 70-річчю факультету іноземних мов ХНУ ім. В.Н. Каразіна. 25-26 квітня 2000р. Харків: Константа. 2000. С. 156-157.
94. Лєбєдєва Т.Б. Новоутворення у військовому вокабулярі сучасної німецької мови та міжкультурні проблеми мовної комунікації // Мовні і концептуальні картини світу: Мови, культури та переклад у контексті європейського співробітництва. Зб. наук. праць. Київ: Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. 2001. С. 233-236.
95. Лєбєдєва Т.Б. Урахування концептуального простору у військовій термінології при перекладі // Вісник СумДУ: Науковий журнал. Серія Філологічні науки. Суми: Вид-во СумДУ. 2001. № 5 (26)’. С. 95-100.
96. Лєбєдєва Т.Б. До питання функціональної переорієнтації лексичних одиниць у військовому вокабулярі сучасної німецької мови // Функциональная лингвистика. Язык. Человек. Власть. Материлы конференции. Ялта, 1-6 октября 2001г. Симферополь: CLC. 2001. С. 149-150.
97.