ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НІМЕЦЬКОЇ ТЕРМІНОСИСТЕМИ ТВАРИННИЦТВА

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису
Котеленець Ірина Василівна

УДК 811.112.2’276.6:636

ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НІМЕЦЬКОЇ ТЕРМІНОСИСТЕМИ ТВАРИННИЦТВА

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Лобач О.О.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент
доктор філологічних наук, професор
Сахарчук Л.І.

Київ - 2002

ЗМІСТ
ВСТУП ......4
РОЗДІЛ 1. ЕКСТРА- ТА ІНТРАЛІНГВІСТИЧНІ ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА РОЗВИТОК ТЕРМІНОЛОГІЇ ТВАРИННИЦТВА..........................................11
1.1. Теоретичні та методологічні засади дослідження ................................11
1.1.1. Термін, термінологія, терміносистема.........11
1.1.2. Термін і номенклатура ...............24
1.1.3. Термін і професійна лексика ........................28
1.1.4. Основні етапи становлення термінологічної лексики тваринництва...............................................................................................32
1.1.5. Структура терміносистеми та тематичні групи термінів тваринництва...........................................41
1.2. Основні напрямки розвитку фахової лексики тваринництва...........................................................................................46
1.2.1. Лексико-генетична характеристика термінології тваринництва.......................51
1.2.2. Лексико-граматична характеристика терміносистеми тваринництва...........................60
Висновки до першого розділу......75

РОЗДІЛ 2. СЛОВОТВОРЧА СТРУКТУРА НІМЕЦЬКИХ ТЕРМІНІВ ТВАРИННИЦТВА ................................................................................................80
2.1. Загальна характеристика особливостей термінологічного словотворення....80
2.2. Семантичний спосіб терміноутворення у тваринницькій термінології німецької мови....84
2.3. Синтаксичний спосіб утворення термінів тваринництва в німецькій мові....86
2.4. Морфологічний спосіб утворення термінів...........89
Висновки до другого розділу .............101

РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ ТВАРИННИЦТВА...............................................................104
3.1. Семантична еволюція мовних одиниць...........104
3.2. Семантичні процеси у лексико-семантичній підсистемі мови для спеціальних цілей ....................................111
3.2.1. Однозначність, багатозначність та омонімія..................126
3.2.2. Синонімія в тваринницькій термінології.................132
3.2.3. Метафора та метонімія у тваринницькій фаховій лексиці.......137
3.2.4. Явище антонімії у терміносистемі тваринництва..............140
3.3. Мотиваційно-експресивна характеристика термінів
тваринництва ..................................................................................142
3.3.1. Пейоративна та меліоративна конотація.........142
3.3.2. Мотиваційні аспекти номінації...........................................................146
Висновки до третього розділу .....157

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ....161
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.........................................................165
ЛЕКСИКОГРАФІЧНІ ДЖЕРЕЛА...................................................................189

ДОДАТКИ.............................................................................................................192
Додаток А. Двомовний словник термінів тваринництва............................192
Додаток Б. Глосарій дефініцій головних лінгвістичних термінів..............219

ВСТУП

На сучасному етапі розвитку науки гостро постала проблема необхідності дослідження термінологічних систем різних наук, включаючи і термінологію тваринництва. Cтановлення термінології, її розвиток ініціюються позамовними чинниками, але самі процеси становлення і розвитку термінології, так само як результат цих процесів, регулюються законами мови. В термінології більшою мірою, ніж в інших шарах лексики, проявляється взаємодія екстра- та інтралінгвістичних чинників. Цим пояснюється і те, що мовознавці об’єктом своїх досліджень часто обирають термінологічний комплекс мови.
Різні аспекти функціонування термінологічної лексики протягом 20-го століття вивчали як українські, так і зарубіжні лінгвісти В.В. Виноградов, О.О. Реформатський, В.М. Лейчик, Е. Вюстер, Д.С. Лотте, Е.Ф. Скороходько, Т.Р. Кияк, Т.І. Панько, Д.Н. Ушаков та ін. Вчені доходять висновку, що з метою однозначності комунікації в процесі реалізації фахових знань сучасний стан науки вимагає поглибленого вивчення таких питань, як процеси формування термінологічних систем, семантизація термінів, їх стандартизація та прагмастилістична реалізація в науковій літературі та науковій комунікації. Прогрес людства, розвиток науки і техніки передбачає також активну дослідницьку діяльність у галузі термінологічної лексики, явищ і процесів номінації та термінологізації.
Актуальність теми дисертації зумовлена соціальною та лінгвістичною необхідністю багатоаспектного дослідження формування та функціонування терміносистеми, що й викликає незаперечну увагу мовознавців. Термінологічна лексика в ході невпинного розвитку науки постійно поповнює словниковий склад мови. Ця лексика є одним з його активних, динамічних, комплексних компонентів, який вимагає всебічного лінгвістичного дослідження. Останнє віддзеркалює стан відповідної науки. Актуальність випливає також з того, що німецькомовна сільськогосподарська термінологія формує вагому ланку загального господарсько-економічного понятійного апарату, постійно взаємодіючи із побутовою лексикою. Термінологія даної науки займає особливе місце між технічною та загальновживаною лексикою, які знаходяться у постійних взаємообумовлених зв’язках.
Саме лінгвістика є тією організуючою силою, котра здатна регулювати процеси професійного взаєморозуміння, координувати формальну та понятійну сторони термінів. Актуальність роботи полягає також у необхідності постійного вдосконалення та нормування тваринницької професійної лексики. Хоча термінологія тваринництва і вважається однією із найбільш завершених, все ж тут постійно зростає питома вага спеціальних найменувань. Активні процеси термінотворення супроводжуються значною варіативністю найменувань, діапазон яких розширюється. Зумовлена цим необхідність впорядкування та уніфікації термінологій німецькомовних країн вимагає також теоретичного осмислення явища варіативності в терміносистемах і підтверджує актуальність подібних досліджень.
Методи дослідження. У роботі застосовуються такі методи дослідження: метод індуктивного аналізу як вияв методу лінгвістичного спостереження; методи аналізу парадигматичних та семантичних відношень між лексемами; методи словотвірного аналізу; елементи статистичного методу.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана у руслі міжкафедральної теми, що розробляється у відділенні західної філології та перекладу Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Європейські мови та культури в контексті глобалізації світових процесів (лінгво-дидактичні аспекти)” (01 БФ0147-01), затвердженої Міністерством освіти і науки України.
Мета дослідження полягає у всебічному аналізі термінів тваринництва як цілісної системи, а також в тому, щоб виявити ті семантичні властивості термінології тваринництва в цілому, які обумовлені системно-структурною природою цього мовного об’єкту.
Для досягнення мети поставлено такі завдання:
1) Дати характеристику основним ознакам терміна та виокремити лексичний склад термінології, що є об’єктом дослідження; проаналізувати всі її елементи з точки зору взаємовідносин: термін загальновживане слово.
2) Виявити семантичні процеси у сфері терміносистеми тваринництва в діапазоні термінологізація реалізація”.
3) Встановити продуктивні способи утворення термінів тваринництва німецької мови.
4) Розглянути вмотивованість термінів та дати їх класифікацію.
5) Визначити основні джерела, шляхи формування та поповнення терміносистеми тваринництва.
6) Дослідити причини та умови нетермінологічного вживання лексичних одиниць терміносистеми тваринництва.
Об´єктом поданої роботи виступає лексичний склад термінології тваринництва німецької мови.
Предметом дослідження слугують лексико-семантичні та структурні особливості термінів тваринництва.
Матеріалом дослідження є 5100 термінів тваринництва. Вони зібрані шляхом аналізу фахової літератури та словників, з яких одним із основних вважається «Німецько-російський сільськогосподарський словник», фахових підручників з тваринництва та наукових видань, а також у процесі роботи з інформантами.
Наукова новизна. Наша робота є однією з перших спроб простежити з позицій термінознавства формування і розвиток сучасної німецької термінології тваринництва як системи. Досліджуючи сучасну термінологію тваринництва на синхронному зрізі, ми розглядаємо кожне явище в даній термінології як історично обумовлене, і яке є результатом попереднього розвитку мови та виходимо з того, що сучасний стан мови є базою для її подальшого розвитку. У дисертаційній роботі з´ясовується не лише динаміка розвитку і формування термінології тваринництва німецької мови, але також уточнюються загальні і специфічні процеси та проблеми творення і функціонування наукових термінів і відповідної терміносистеми німецької мови.
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що вона пропонує засади методології для подальшого дослідження німецької терміносистеми тваринництва, допомагаючи при цьому виявити особливості окремих терміносистем. Теоретичне значення дисертації визначається результатами проведеної роботи, які можуть бути використані в подальших теоретичних дослідженнях у термінознавстві: доповнюється і поглиблюється лінгвістична характеристика таких понять як термінологічна дефініція, номенклатура, професійна лексика. Розроблені питання дають повніше уявлення не лише про процеси, що відбуваються в німецькій термінології тваринництва, а й пояснюють сутність терміна в цілому. Дослідження сфери тваринництва розкриває динаміку формування німецької термінології тваринництва, шляхи та способи її поновлення. Відповідно накреслюються перспективи подальшого детального вивчення та можливого впливу вчених на розвиток різних терміносистем.
Основні положення, які виносяться на захист:
1. Термінологія тваринництва сучасної німецької мови є динамічною цілісною системою, яка реалізується в конкретних підсистемах при взаємодії відповідних мовних рівнів. Вона складалася впродовж багатьох століть і розвивалася разом із наукою тваринництва, підтверджуючи аналогічність еволюційних процесів як загальновживаної, так і термінологічної лексики.
2. Для терміносистеми тваринництва німецької мови (ТТНМ) характерна специфічна реалізіція полісемічних, антонімічних, синонімічних, омонімічних та інших лексико-семантичних процесів, що свідчить про відносну самостійність ТТНМ як підсистеми літературної німецької мови. Ці особливості проявляються у формі небагаточисельної полісемії, комплементарної антонімії, наявністю омонімії.
3. Способи номінації термінів тваринництва багаточисельні та різноманітні. До них належать терміни-слова, терміни-абревіатури та терміни-символи. У складі ТТНМ діють ті самі словотвірні моделі, що й у нетермінологічній лексиці. Найбільшою продуктивністю в системі термінів тваринництва відзначається словоскладання.
4. Терміни тваринництва репрезентуються тематичними групами. Вони становлять своєрідні ієрархічні утворення внутрішньоспіввіднесеної системи, між якими існують різноманітні лексико-семантичні зв’язки, що забезпечують перехід термінів з однієї групи в іншу.
5. Семантика термінів може бути представлена більш прозоро шляхом осмислення внутрішньої вмотивованості семантичних знаків. Для німецької термінології тваринництва характерний високий ступінь вмотивованості термінологічних одиниць щодо власномовної основи і, відповідно, низький ступінь прозорості внутрішньої форми номінацій, які є інтернаціоналізмами.
Практична цінність результатів дослідження визначається можливістю їх використання для укладання термінологічних словників, на лекціях та семінарських заняттях з курсу лексикології сучасної німецької мови (розділи Соціально-фахова диференціація словникового складу німецької мови”, Термінознавство та термінографія”), а також на заняттях з німецької мови для слухачів сільськогосподарських вищих навчальних закладів, для підготовки студентів, які від’їжджають на практику до фермерських господарств німецькомовних країн. Отримані дані значною мірою об’єктивують процеси нормалізації та стандартизації термінологічних одиниць терміносистеми тваринництва, сприяють їх гармонізації на міжмовному рівні, що теж важливо з огляду на мовну політику в нашій державі. Останній фактор особливо важливий з огляду практичного перекладу (як усного, так і письмового) даної фахової лексики в німецько-українському мовному просторі.
Апробація. Результати дослідження апробовані на міжнародних наукових конференціях з проблем тваринництва Тваринництво України: селекція, технологія, екологія” (м.Львів, 1999 р.), на міжвузівській міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та аспірантів Молоді вчені майбутнє вітчизняної науки” в секції Філологія” (м.Суми, 2000 р.) та на міжнародній науковій конференції Проблеми української термінології” (м.Львів, 2002 р.). Робота обговорювалась на кафедрі германської філології Київського національного університету, на наукових семінарах відділення „Sprachatlas (Аугсбургський університет, Німеччина), а також із фахівцями-тваринниками в об’єднанні з розведення племінної бурої худоби ( Braunviehzuchtverband м. Біберах, Німеччина) та в об’єднанні з розведення племінної симентальської худоби (Fleckviehzuchtverband м. Відень, Австрія). Головні положення дисертації викладені в 6 публікаціях.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, списку довідкової літератури, а також додатків. Повний обсяг роботи складає 228 сторінок, з яких 167 займає основний текст, 32 додатки, де представлено короткий німецько-український словник тваринницьких термінів та глосарій дефініцій головних лігвістичних термінів. Список використаної літератури нараховує 262 найменувань.
У першому розділі викладено теоретичні та практичні дослідження з питань екстра- та інтралінгвістичних факторів впливу на розвиток термінології тваринництва. На основі існуючих досліджень по визначенню значень термін”, термінологія”, терміносистема” викладено ознаки терміна тваринництва німецької мови. Подано структуру термінолексики та тематичні групи термінів тваринництва. Визначаються також основні етапи становлення термінологічної лексики тваринництва. Одним із важливих питань цього розділу є лексико-генетична та лексико-граматична характеристика.
У другому розділі на основі лексики тваринництва викладено положення про семантичні процеси у лексико-семантичній підсистемі мови для спеціальних цілей тваринництва зокрема та інших терміносистем взагалі. Дається характеристика однозначності та багатозначності термінів тваринництва, явища полісемії та омонімії термінів у тваринницькій терміносистемі. Визначається також, що у тваринницькій фаховій лексиці наявна антонімія, серед тваринницьких термінів є також метафора та метонімія. У цьому розділі досліджується механізм експресивної забарвленості термінів.
У третьому розділі дисертаційної роботи дається загальна характеристика особливостей термінологічного словотворення. Визначаються семантичні, синтаксичні та морфологічні способи термінотворення у термінології тваринництва німецької мови. У цьому розділі подані висновки щодо найрозповсюдженішого способу утворення термінів.
У загальних висновках підводяться підсумки дисертаційного дослідження.
Список використаної літератури складається із 262 найменувань вітчизняних і зарубіжних авторів, у тому числі 71 англійською та німецькою мовами.
Довідкова література складається з 33 найменуваннь вітчизняних і зарубіжних авторів, у тому числі 16 англійською і німецькою мовами.
У додатках наявний короткий німецько-український словник термінів тваринництва та глосарій дефініцій головних лінгвістичних термінів.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
1. Німецькомовна термінологія тваринництва віддзеркалює, з одного боку, стан відповідної науки і сільського господарства Німеччини, яке є одним з найбільш розвинутих у світі; достатньо детально розроблена і відрізняється порівняно високою точністю і відповідністю використовуваних у ній понять. З іншого боку, вона відрізняється самобутністю, в той же час маючи лексичні запозичення, основна частина яких є лише інтернаціональними термінами, які означають, головним чином, загальнобіологічні поняття. Термінологічна система тваринництва німецької мови формувалась протягом сторіч разом із формуванням даної галузі знань. Терміносистема тваринництва складалася і продовжує поповнюватися за рахунок запозичень готових мовних одиниць з інших мов, переосмислення значення слів загальнолітературної мови та використання суфіксів та префіксів власне німецької мови.
2. Спеціальна лексика мови тваринництва це різнорідне сполучення найменувань із таких слів: одвічно німецьких та запозичень, слів старих та нових, звичайних, загальнопобутових за походженням та вузькоспеціальних, термінів-слів складних, утворених за моделями загальнолітературного словотворення та за спеціалізованими моделями термінологічного словотворення. У плані вираження німецькі терміни тваринництва відрізняються наступними специфічними особливостями. Вони розвиваються на базі існуючих слів за допомогою словотворчих афіксів, відповідних типів словотворення, які є продуктивними способами німецького словотворення.
3. У результаті проведеного аналізу нами було виділено класи тематичних груп термінів тваринництва. Частина номінацій репрезентує багатопланові і міжтематичні зв’язки, що створює можливість входження терміна до кількох тематичних груп. Необхідно зазначити, що досліджувана терміносистема репрезентована широкими тематичними групами. Кожна з відомих тематичних груп є своєрідним ієрархічним утворенням внутрішньоспіввіднесеної системи.
4. У загальномовознавчому аспекті результати проведених досліджень виступають ще одним аргументом на користь виділення науково-технічних термінологій як відносно замкнених підсистем загальнолітературної німецької мови. Аналіз ТТНМ дає можливості визначити такі особливості її системної організації:
- Сучасна ТТНМ характеризується генетичною різнорідністю власне термінологічних елементів і тому більшою мірою відкрита для загальномовних процесів німецької мови.
- Полісемія термінів зумовлена розвитком поняття, рідше розвитком лексичного значення терміна. Перехід слова із загальновживаної лексики до термінологічної системи передбачає неповний (полісемантичний) і цілковитий (омонімічний) ступені розбіжності значень між загальновживаним словом і терміном. Внутрішньосистемна багатозначність зумовлена тим, що дефініція терміна включає лише істотні ознаки, але не всі, а тому потенційно розвиток поняття веде до появи багатозначності терміна. Внутрішньосистемна полісемія тваринницьких термінів кількісно набагато менша, ніж полісемія міжсистемна, бо з одного боку значна частина термінів тваринництва утворилася на основі загальновживаних слів, а з другого боку, до складу ТТНМ увійшло багато термінів інших наук, які спеціалізували своє значення.
- У ТТНМ знайшла своє поширення антонімія майже в усіх її проявах. Для терміносистеми тваринництва більш типовими є комплементарні терміни-антоніми, у яких сема протилежності виражає межу якоїсь якості для родового поняття в його видових варіантах.
- Переважна більшість одиниць ТТНМ словотвірно вмотивована, семантична прозорість внутрішньої форми для тваринницької номінації є факультативною ознакою, оскільки для термінів важлива не їх етимологія, а денотативне значення.
- У плані фіксації ТТНМ характеризується високим ступенем субстантивності, у функціонуванні вона реалізує можливості транскатегоріальної транспозиції: поняття тваринництва виражається всіма повнозначними частинами мови.
5. Термінологічна номінація базується на словотвірній системі німецької мови. Для ТТНМ, як і для кожної історично сформованої термінології, абсолютна гармонія між понятійним планом і планом вираження є лінгвістичною абстракцією. З огляду щодо гармонізації терміносистеми особливої та перспективної уваги заслуговують двокомпонентні структурні моделі: іменник + іменник та прикметник + іменник, які разом складають біля 70% від всіх складних двокомпонентних термінів. Найбільш продуктивними виявились суфікси: -ung, -e, -er, -ling, -tion (для іменників) та ig, -isch, -lich (для термінів-прикметників). Префіксація є більш продуктивною для термінів-іменників та термінів-дієслів.
6. Для номенклатурних позначень майже не має значення, чому даний предмет названий так, а не по-іншому, в той час як для терміна, який прагне мати осмислену внутрішню форму, це дуже важливо.
7. Для німецької тваринницької термінології характерний високий ступінь вмотивованості термінологічних одиниць щодо власномовної основи тому, що вони утворились шляхом використання прямих номінативних значень народних слів, які в процесі становлення тваринницької термінології закріпились як терміни, не змінивши свого основного значення, отримавши лише наукове визначення (die Kuh, das Stier, das Kalb) і, відповідно, низький ступінь прозорості внутрішньої форми номінацій, які є інтернаціоналізмами, хоча протилежна мотиваційна спрямованість властива для інтернаціонального лексичного фонду термінології тваринництва, де прозорість внутрішньої форми одиниць зумовлена міжнародною термінологією і номенклатурою тваринництва.
8. Досліджуючи термінологію тваринництва німецької мови ми вирізнили вмотивованість двох рівнів: вмотивованість, що пов’язана з власномовною основою, і вмотивованість, яка викликана виникненням інтернаціоналізмів. В історичному аспекті найвищий ступінь вмотивованості щодо власномовної основи притаманний власне німецькій термінології, яка була зорієнтована на освітні потреби народу і вимагала термінів з прозорою внутрішньою формою.
9. Для внутрішньонаукових потреб вмотивованість терміна є другорядною рисою, оскільки суттєві ознаки терміна даються в його дефініції, а не в назві. Перехід термінів з інших терміносистем до тваринницької термінології супроводжується відповідним переосмисленням їх основного значення. Термінологічне значення швидше пристосовується до нових лексичних умов і приймає відповідне семантичне забарвлення. Особливість цих термінів полягає в тому, що вони функціонують у складі колишньої термінології і в складі нового лексичного поля, будучи його рівноправним членом. Існування цих термінів у новій терміносистемі обумовлюється більшою мірою їх здатністю функціонувати як самостійна лексична одиниця та служити терміноелементом у словотворчих процесах.
10. Німецька тваринницька термінологія відрізняється від інших терміносистем рядом особливостей. Перш за все вона є природно сформованою термінологією, яка віддзеркалює одну з давніх галузей господарської діяльності людини. Термінологія тваринництва тісно пов’язана з народом та його мовою, її основу складають загальновживані слова, які стали термінами, тому вона взагалі зрозуміла широкому колу людей. Вона розвивалась поступово, і її лише незначною мірою торкнулась та словотворчість”, яка характерна для технічних областей наук.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.

Авербух К.Я. Лингвистическое исследование терминологии химического машиностроения: на материале текстов по гранулированию: Автореферат диссертации на соискание степени кандидата филологических наук. Горький, 1980. 21 с.

2.

Авербух К.Я. К определению основных понятий терминоведения // Терминологические проблемы научно-технической терминологии и принципы перевода. Омск, 1985. С. 3-4.

3.

Аксенов А.Т. К вопросу о взаимодействии между английской военной терминологией и общенародной лексикой: Автореферат диссертации на соискание степени кандидата филологических наук. М., 1953. 16 с.

4.

Акуленко В.В. Українська мова в європейському контексті (проблеми розвитку мовленневої комунікації) // Мовознавство. 1988. № 2-3. С. 91-97.

5.

Александровская Л.В. Опыт сопоставительного анализа смысловой структуры идентичных лексичных единиц, связанных с морской терминологией, в специальных и общих словарях. Ученые записки. Т. 64. - М., 1971.

6.

Алексеев Д.И. Сокращенные слова в русском языке. Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1979. 328 с.

7.

Алимцева Р.В. Вавулина С.С. Исторические изменения смысловых отношений в лексико-семантической группе глаголов речи русского языка (ХІ нач. XVIII века ) // Материалы по русскому языкознанию. Воронеж, 1979. С. 3-4.

8.

Аллендорф К.А. Проблема слова и его значения в советском и зарубежном языкознании // Лингвистика и методика в высш. шк. М., 1977. Выпуск 7.- С.22-86.

9.

Амосенкова Е.И. Новые принципы образования технических терминов в современном французском языке: Автореферат диссертации на соискание степени кандидата филологических наук. Л., 1955. 21 с.

10.

Аннушкин В.И. Виноградов В.В. Штрихи к портрету ученого // Русская словесность. 1995. № 1. С. 40-47.

11.

Арнольд И.В. Элементы профессиональной лексики в современном английском языке: Диссертация на соискание степени кандидата филологических наук. Л., 1948. 160 с.

12.

Арнольд И.В. Статистика современного английского языка. М.: Просвещение, 1990. 198 с.

13.

Аскольдов С.А. Концепт и слово. Русская речь. Новая серия. - М., 1972.- Вып. 2. 267 с.

14.

Ахманова О.С. Очерки по общей и русской лексикологии. М.: Учпедгиз, 1957. 295 с.

15.

Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М.: Советская энциклопедия, 1966. 607 с.

16.

Ахманова О.С. Linquistic terminology. М.: Изд-во Моск. Гос. ун-та, 1977. 188 с.

17.

Бакланов М.А. Современное состояние терминологии в языках народов СССР. М., 1956.- 185с.

18.

Барак С.М. Терминологическая лексика. Ее место в словарном составе языка. (На материале современной английской терминологии ж/д транспорта): Автореферат диссертации на соискание степени кандидата филологических наук. - ЛГПИ им. Герцена. Л., 1955 17с.

19.

Бархударов Л.С. О значении и задачах научных исследований в области терминологии // Лингвистические проблемы научно-технических терминов.: Сб. науч. тр. - М.: Наука, 1970. С. 7-10.

20.

Бачинська Н.Я. Про функціонування термінів-інтернаціоналізмів у структурі мови для спеціальних цілей // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. Вип. 1. Германська філологія. Чернівці, 1996. С. 100-105.

21.

Белинский В.Г. Сочинения. Т. VI. М.: Изд-во Венгерова, 1903. С. 545

22.

Блинова О.И. Термин и его мотивированность // Терминология и культура речи. - М.: Наука, 1981. С. 28-37.

23.

Бондалетов В.Д. Социальная лингвистика: Учеб. пособ. для пед. институтов. М.: Просвещение, 1987. 159 с.

24.

Боярова Л.Г. З довіду лексикографічної роботи в Україні у 20-х роках // Вестник Харьковского политехнического ун-та. - № 19. - 1994. Выпуск І. С. 203-208.

25.

Брокгауз Ф.А., Ефрон Г.А. Энциклопедический словарь. - М.: Советская энциклопедия, 1991. - 800 с.

26.

Будагов Р.А. Введение в науку о языке: Учеб. пособ. для филол. фак. ун-тов и пед. ин-тов. 2-е изд. М.: Просвещение, 1965. 492 с.

27.

Булаховский Л.А. Введение в языкознание. Ч. 2. М.: Учпедгиз, 1953. 178 с.

28.

Бурдин С.М. Роль Ломоносова в создании естественно-научной терминологии в русском литературном языке: Автореферат диссертации на соискание степени кандидата филологических наук. 1952. 21 с.

29.

Бялик В.Д. Структурно-семантичні параметри терміна та його вмотивованість // Наук. вісник Чернівецького ун-ту. Вип. 12. Германська філологія. Чернівці, 1997. С. 78-82.

30.

Варина В.Г. Лексическая семантика и внутренняя форма языковых единиц // Принципы и методы семантических исследований. М.: Наука, 1976. С. 233-244.

31.

Васильева А.Н. Курс лекций по стилистике русского языка: Научный стиль речи. М.: Русский язык, 1976. С. 73.

32.

Виноградов В.В. Вопросы изучения словосочетаний. // Вопросы языкознания. 1954. № 3. С. 3-24.

33.

Виноградов В.В. Проблемы русской стилистики. М.: Высшая школа, 1981. 319 с.

34.

Винокур Г.О. О некоторых явлениях словообразования в русской технической терминологии // Сборник статей по языкознанию. Труды МИФЛИ М., 1939. - Т. 5. С. 3-54.

35.

Вовк Л. Термінологічні проблеми кібернетики // Науково-технічне слово. 1995. № 1. - С. 23-30.

36.

Вовк Л. Німецька термінологічна лексика в галузі банківської та біржової діяльності: теоретичні та лексикографічні аспекти: Матеріали 2-ї західно-регіон. наук.-метод. конф. викладачів іноз. мов вищих навч. закладів. Тернопіль, 1999. С. 130-133.

37.

Волнова И.Н. Стандартизация научно-технической терминологии. М., 1984. С. 70-71.

38.

Воробьев В.Т. Пути развития и способы образования спортивной лексики современного немецкого язика: Диссертация на соискание степени кандидата филологических наук. Киев, 1972. 109 с.

39.

Галев Н.Д. О способе номинации. // Вопросы русского языка. Томск: Изд-во Томск. у-та, 1976. С. 93-100.

40.

Галкина-Федорук Е.М. Современный русский язык. М., 1954. С. 99.

41.

Гвишиани Н.Б. Содержание термина и его функционирование в литературе // Смысл и значение на лексическом и семантическом уровне. Калинин, 1986. С. 38.

42.

Герд А.С. Терминологическое значение и типы терминологических значений // Проблематика определения термина в словарях разных типов. Ленінград, 1976. С. 101-107.

43.

Гиро П. Законы семантического развития в языке. М.: Изд-во ВПШ и АОН при ЦК КПСС, 1961. 148 с.

44.

Гнатишина І.М. Особливості вмотивованості німецьких термінів медицини // Матеріали 2-ї західно-регіон. наук.-метод. конф. викладачів іноз. мов вищих навч. закладів. Тернопіль, 1999. С. 139-142.

45.

Голанова Е.И. Номинация в сфере автолексики. // Способы номинации в современном русском языке. М.: Наука, 1982. С. 159-228.

46.

Головин Б.Н. Введение в языкознание. Учеб. пособ. для студ. филол. фак. высш. учеб. зав. М.: Высшая школа, 1983. 231 с.

47.

Головин Б.Н., Кобрин Р.Ю. Лингвистические основы учения о терминах. М.: Высшая школа, 1987. 104 с.

48.

Горбач О. Генеза української мови та її становище серед інших слов’янських мов // Історія української мови: Хрестоматія. Київ: Либідь, 1996. С. 206-225.

49.

Грамматика современного русского литературного языка. М.: Наука, 1970. 537 с.

50.

Гринев С.В. Проблемы нормализации строительной терминологии: Автореферат диссертации на соискание степени кандидата филологических наук. М., 1977. 15 с.

51.

Гринев С.В. Введение в терминоведение. М.: Московский лицей, 1993. 310 с.

52.

Грицева А.П. До питання вмотивованності в термінознавстві. Теорія та прагматика термінологічної лексики. Київё, 1999. 23 с.

53.

Гяч Н.В., Павлов В.М. О мотивированности аббревиатур: Материалы семинара по проблеме мотивированности языка знака: Сб. науч. тр. Л.: Наука, 1969. С.35-39.

54.

Даниленко В.П. Лексико-семантические и грамматические особенности слов-терминов. // Исследования по русской терминологии. М.: Наука, 1971. С. 7-67.

55.

Даниленко В.П. Русская терминология. Опыт лингвистического описания. М.: Наука, 1977. 246 с.

56.

Дацишин Х.П. Метафора в комунікативній стратегії суб’єкта політичного дискурсу // Семантика, синтактика, прагматика мовленневої діяльності: Матеріали всеукр. наук. конф. Львів: Літопис, 1999. С. 201-205.

57.

Деборин А.М. Заметки о происхождении и эволюции научных понятий и терминов. // Вопросы языкознания. 1957. № 4. С. 5-12.

58.

Денисенко С.В. Когнітивний аспект проблеми термінотворення (на матеріалі німецько-української термінології) // Проблеми української науково-технічної термінології: Матеріали 5-тої міжнар. наук. конф. Львів: Словосвіт, 1998. № 336. С. 35-36.

59.

Денисов П.Н. Очерки по русской лексикологии и учебной лексикографии. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1974. С. 191-192.

60.

Дложевський С.С. Проблема так званих скорочених слів” в українській та російській мовах. // Записки Одеського ІНО. - 1927. Т.І. С. 83-96.

61.

Добровольский-Доливо О.М. Французская военная терминология. Источники и пути ее образования: Автореферат диссертации на соискание степени кандидата филологических наук. М., 1954. 16 с.

62.

Домашнев А.И. К проблеме языка общения в объединенной Европе // Вопросы языкознания. 1994. № 5. С. 3-18.

63.

Дубчинский В.В. Лексические параллели. Харьков, 1993. - 165 с.

64.

Дуличенко А.Д. О перспективах лингвистики ХХІ века // Вестник Моск. ун-та. 1996. № 5. - С. 124-131.

65.

Дяков Б. О полисемантической структуре естественных языков // Вопросы философии, 1973. № 7. С. 139.

66.

Д’яков А.С., Кияк Т.Р. Про питання про інтернаціональне та національне у термінологічному процесі // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. Вип. 1. Германська філологія. Чернівці, 1996. С. 88-94.

67.

Д‘яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термінотворення: Семантичні та соціолінгвістичні аспекти. К.: Вид-во Дім КМ Academia”, 2000. 218 с.

68.

Журавлев А.Ф. Технические возможности русского языка в области предметной номинации // Способы номинации в современном русском языке. М.: Наука, 1982. С. 45-109.

69.

Іваницький Р.В. Лексикографічні аспекти нормалізації термінів: Дисертація на здобуття ступіню кандидата філологічних наук. Чернівці, 1995. 184 с.

70.

Іваницький Р.В. Елімінація синонімії в термінологічній діяльності // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. Вип. 1. Германська філологія. Чернівці, 1996. С. 94-100.

71.

Ісаєва Г., Тимошик О. Структурно-прагматичні особливості наукової англомовної статті в галузі математики: Матеріали 2-ї західно-регіон. наук.-метод. конф. викладачів іноз. мов вищих навч. закладів. Тернопіль, 1999. С. 149-151.

72.

Исаченко А.В. Термин - описание или термин - название? // Славянская лингвистическая терминология. - София: Изд-во на Българската академия на науките, 1962. С. 19-25.

73.

Ицкович В.А. Новые тенденции в образовании аббревиатур (О путях включения аббревиатур в систему языка) // Терминология и норма: о языке терминологических стандартов. М.: Наука, 1972. С. 88-101.

74.

Ицкович В.А. Современные аббревиатуры. // Русская речь. 1971. № 2. С.74-79.

75.