ІМЕННИКОВИЙ СЛОВОТВІР У СЕРЕДНЬОВЕРХНЬОНІМЕЦЬКИХ ДІАЛЕКТАХ: ПРЕФІКСАЛЬНА СИСТЕМА У ДИНАМІЧНОМУ АСПЕКТІ

Краткое описание

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ЯГУПОВА Лариса Миколаївна

УДК 81'04:81'373.611:81'28=811.11

ІМЕННИКОВИЙ СЛОВОТВІР
У СЕРЕДНЬОВЕРХНЬОНІМЕЦЬКИХ ДІАЛЕКТАХ:
ПРЕФІКСАЛЬНА СИСТЕМА У ДИНАМІЧНОМУ АСПЕКТІ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора філологічних наук

Науковий консультант:
Каліущенко Володимир Дмитрович,
доктор філологічних наук, професор

Донецьк 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ 7
ПЕРЕЛІК СИМВОЛІВ 11
ВСТУП 12
РОЗДІЛ 1. ІСТОРИЧНІ ТА ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
СЛОВОТВОРУ 26
1.1. Мовно-історичні аспекти дослідження 26
1.1.1. Синхронія й діахронія. Статика й динаміка 26
1.1.2. Стан дослідження різних періодів розвитку німецької мови 32
1.1.3. Проблема існування єдиної наддіалектної
середньоверхньонімецької літературної мови 37
1.2. Критика видань середньоверхньонімецьких текстів
у германістичній літературі Німеччини 45
1.3. Основні положення корпусної лінгвістики 48
1.3.1. Поняття дослідницький корпус” 48
1.3.2. Бохумський корпус і дослідницький корпус 49
1.4. Термінологічний апарат дослідження 59
1.4.1. Співвіднесеність термінів лексема” і приклад” 59
1.4.2. Словотвірний аналіз і мотивація 60
РОЗДІЛ2. ІМЕННИКИ МАЛОПРОДУКТИВНИХ СЛОВОТВІРНИХ
ТИПІВ 77
2.1. Іменники з префіксом â- 77
2.1.1. Походження та розвиток â- 77
2.1.2. Лексемний склад і частотність іменників з â- 77
2.1.3. Порівняння з латинською мовою 80
2.1.4. Графічні варіанти â- 81
2.1.5. Щільність мотивації 82
2.1.6. Словотвірні типи та функціональні класи 83
2.1.7. Конкуренція та синонімія за участю іменників з â- 86
2.1.8. Порівняння з іншими мовно-історичними періодами 90
2.1.9. Висновки 92
2.2. Іменники з префіксом ab- 93
2.2.1. Походження та розвиток ab- 93
2.2.2. Cтатус ab- 93
2.2.3. Лексемний склад і частотність іменників з ab- 94
2.2.4. Порівняння з латинською мовою 97
2.2.5. Графічні варіанти ab- 98
2.2.6. Щільність мотивації 101
2.2.7. Словотвірні типи та функціональні класи 102
2.2.8. Синонімія й конкуренція за участю іменників з ab- 104
2.2.9. Порівняння з іншими мовно-історичними періодами 106
2.2.10. Висновки 107
2.3. Іменники з префіксом after- 108
2.3.1. Походження та розвиток after- 108
2.3.2. Cтатус after- 108
2.3.3. Лексемний склад і частотність іменників з after- 109
2.3.4. Порівняння з латинською мовою 110
2.3.5. Графічні варіанти after- 111
2.3.6. Щільність мотивації 111
2.3.7. Словотвірні типи та функціональні класи 112
2.3.8. Конкуренція й синонімія за участю іменників з after- 114
2.3.9. Порівняння з іншими мовно-історичними періодами 116
2.3.10. Висновки 117
2.4. Іменники з префіксом misse- 118
2.4.1. Походження, розвиток і cтатус misse- 118
2.4.2. Лексемний склад і частотність іменників із misse- 119
2.4.3. Порівняння з латинською мовою 122
2.4.4. Графічні варіанти misse- 122
2.4.5. Щільність мотивації 123
2.4.6. Словотвірні типи та функціональні класи 125
2.4.7. Конкуренція й синонімія за участю іменників із misse- 131
2.4.8. Порівняння з іншими мовно-історичними періодами 134
2.4.9. Висновки 136
2.5. Іменники з префіксом ur- 136
2.5.1. Походження та розвиток ur- 136
2.5.2. Лексемний склад і частотність іменників з ur- 138
2.5.3. Графічні варіанти ur- 139
2.5.4. Щільність мотивації 140
2.5.5. Словотвірні типи та функціональні класи 140
2.5.6. Синонімія за участю іменників з ur- 143
2.5.7. Порівняння з іншими мовно-історичними періодами 144
2.5.8. Висновки 144
2.6. Висновки до розділу 2: Порівняльний аналіз префіксальних
іменників малопродуктивних словотвірних типів 145
2.6.1. Загальна характеристика малопродуктивних типів 145
2.6.2. Іменники на позначення негативної оцінки 147
2.6.3. Іменники на позначення заперечення 149
2.6.4. Іменники на позначення підсилення 149
2.6.5. Іменник на позначення часової послідовності 150
2.6.6. Словотвірні плеоназми 150
2.6.7. Іменники з нез’ясованою мотивацією 153
2.6.8. Порівняння з іншими мовно-історичними періодами 153
РОЗДІЛ 3. ПРЕФІКСАЛЬНІ ІМЕННИКИ З UN- 156
3.1. Попередні зауваги 156
3.2. Походження та розвиток un- 156
3.3. Лексемний склад і частотність іменників з un- 158
3.4. Порівняння з латинською мовою 161
3.5. Графічні варіанти un- 165
3.6. Структура префіксальних іменників з un- 169
3.6.1. Загальна характеристика 169
3.6.2. Іменники зі структурою un-ø/(е) 171
3.6.3. Іменники зі структурою un-(ec)heit 196
3.6.4. Іменники зі структурою un-(s)t(e) 231
3.6.5. Іменники зі структурою un-(е)de 241
3.6.6. Іменники зі структурою un-unge 250
3.6.7. Іменники зі структурою un-sam(e) 252
3.6.8. Іменники зі структурою un-lîche 256
3.6.9. Іменники зі структурою un-haft(e) 257
3.6.10. Іменники зі структурою un-ige 257
3.6.11. Іменники зі структурою un-tuom 258
3.6.12. Конкуренція й синонімія за участю іменників з un- 259
3.6.13. Порівняння з іншими мовно-історичними періодами 272
3.7. Висновки до розділу 3 276
РОЗДІЛ 4. ПРЕФІКСАЛЬНІ ІМЕННИКИ З GE- 283
4.1. Вступні зауваги 283
4.2. Походження та розвиток ge- 285
4.3. Лексемний склад і частотність іменників із ge- 286
4.4. Альтернація у складі базових іменників 291
4.5. Порівняння з латинською мовою 298
4.6. Графічні варіанти ge- 303
4.7. Структура префіксальних іменників із ge- 309
4.8. Щільність мотивації 310
4.9. Словотвірні типи та функціональні класи 310
4.9.1. Іменники на позначення збірності 311
4.9.2. Соціативи 330
4.9.3. Словотвірні плеоназми [ge-ø/(e)2] 339
4.9.4. Семантично неподільні іменники 359
4.10. Синонімія й конкуренція за участю іменників із ge- 367
4.11. Порівняння з іншими мовно-історичними періодами 378
4.12. Висновки до розділу 4 380
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 388
ДОДАТКИ 391
СПИСОК ТЕОРЕТИЧНИХ ДЖЕРЕЛ 180
СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ТА ЕНЦИКЛОПЕДИЧНИХ
ДЖЕРЕЛ ТА ПРИЙНЯТІ СКОРОЧЕННЯ 239
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ ТА ПРИЙНЯТІ СКОРОЧЕННЯ 244

ВСТУП

Учені констатують нині підвищений інтерес до середньовіччя епохи, яку донедавна називали темними віками” [107,c.145]. Цей інтерес спостерігають на всіх рівнях культури [пор.: 16; 26; 52; 56; 58; 71; 169; 172-173]. Cлід відзначити також особливий інтерес дослідників до мови середньоверхньонімецького (далі свн.) періоду. Попри досягнення, які існують у цій галузі [пор.: 329; 355; 365; 373-374; 379; 385; 390; 447; 491; 493-494], система іменникового префіксального словотвору свн. мови залишається дотепер у значній мірі мало дослідженою ланкою історичного словотвору.
Помітні зміни, що їх зазнав в останні десятиліття історичний словотвір німецької мови, стосуються принципів і методики синхронно-історичного словотвірного аналізу. Їх апробовано із середини 80-х років германістами Німеччини під час реалізації наукових проектів із дослідження ранньонововерхньонімецької (далі рнвн.) мови з центрами у Бонні розвідки з дієслівного [448] та іменникового словотвору [301]; у Вюрцбурзі з іменникового афіксального словотвору [283; 328; 407], щодо афіксальних іменників у науковій літературі рнвн. періоду [507]; в Ерланґені з іменникового [412], дієслівного афіксального словотвору [345] у рнвн. мові Нюрнберґа (близько 1500р.); в Ерфурті із словотвору іменників у фахових текстах XVIстоліття [305]. Нові принципи покладено в основу написання нової граматики рнвн. мови, що вийшла з друку у 1987р. і ґрунтується на Боннському корпусі рнвн. текстів [488].
Вищеназвані проекти об’єднують зусилля, спрямовані на подолання етимологічно й передусім семасіологічно спрямованої перспективи, закладеної у працях молодограматиків [354; 378; 433; 502]. У дусі молодограматиків написані також праці деяких інших лінгвістів [пор.: 276; 419-430]. Незважаючи на визнання з боку сучасних лінгвістів великої значущості вищеназваних праць через багатий мовно-історичний матеріал [пор.: 412, c.16; 416, c.23; 445, c.172], учені наголошують, що в цих працях недостатньо уваги приділено семантичним питанням: у семасіології панував атомістичний підхід [142, c.178], основною ж метою було спостереження за ізольованими елементами та їхнім розвитком упродовж тривалого часу [пор.: 81, c.98; 346, c.41; 365,c.11]. Функціональні аспекти відігравали у вищеназваних молодограматичних історичних студіях, присвячених словотвору (за винятком монографії Ф.Клуґе [378]), підпорядковану роль [346, c.48], однак сам Г.Пауль [436, c.23 і наст.] писав, що для класифікації споріднених явищ і для визначення способів творення, які мають місце у ту чи іншу епоху, необхідно враховувати усі можливі морфологічні та функціональні ознаки цих явищ для їхнього зарахування до певних груп. Незважаючи на всі недоліки аналізованих розвідок, зумовлені переважно загальним низьким рівнем розробленості проблем семантики в мовознавстві, історичні дериватологи не можуть ігнорувати вищезгадані праці.
Мав рацію Й.Ербен [316, c.9], який писав, що через синтаксичний аспект не слід забувати про семантичний аспект. Цей постулат мовознавці реалізують не лише у розвідках, присвячених загальним проблемам (див. далі), але й частковим аспектам словотвору [пор.: 80; 367; 438, c.232 і наст.; 443]. У деяких працях успішно поєднано семантичний аспект із діахронічним підходом [пор.: 146-147; 365].
Зміни парадигми від молодограматично-історичної до сучасно- структуралістичної” [416, c.23], від етимологічно-діахронічної до синхронічної німецькі германісти пов’язують з ім’ям В.Фляйшера [пор.: 322; 324], хоча ще раніше вийшли з друку монографії М.Д.Степанової [177-178]. Інтерес до словотвору сучасної німецької мови підтверджений пізніше цілою низкою монографій і статей, присвячених синхронічному вивченню словотвору [пор.: 181; 304; 310-311; 316-317; 324; 357; 410; 418; 431; 498 тощо].
Помітними віхами у розвитку сучасного словотвору стали тексто- і корпусозорієнтовані дослідження з німецького словотвору, здійснені в Іннсбруку та Тюбінґені. П’ятитомне видання, ініційоване Й.Ербеном, містить (на основі сучасних методик словотвірного аналізу) усебічний опис дієслівного [387], іменникового [497], прикметникового словотвору [388] та словоскладання [432] у німецькому писемному мовленні. Б.Ґерсбах і Р.Ґраф [335-336] здійснили статистичний опис словотвору у сучасному усному мовленні. Проте корпус, покладений в основу останнього проекту, має певні обмеження: записи дослідницького матеріалу походять лише з Баден-Вюртемберґа, тоді як тематично лексика обмежена переважно сільськогосподарською термінологією та термінологією лісорубів [335, c.18].
Германісти Німеччини мають на меті написання нової наукової граматики свн. мови, про яку йдеться від 1991 року. Як складові частини цього проекту вийшли з друку лише дві монографії Б.Герберс [355] та A.Ляйпольд [390]. Обидві праці присвячені аналізу похідних дієслів у корпусі свн. рукописів, структурованих за часовими відрізками та діалектними ареалами.
Історично-лінгвістичні студії в царині германістики відроджуються також в Україні (І.Р.Буніятова, В.Д.Каліущенко, В.В.Левицький, О.Д.Огуй, В.Г.Таранець). Між тим дослідження свн. словотвору, які б ґрунтувалися на великому за обсягом репрезентативному корпусі автентичних рукописів, залишаються, навіть у Німеччині, поодинокими спробами. Саме цим зумовлена актуальність пропонованої дисертації.
Розвиток лінгвістичної теорії взагалі і теорії словотвору зокрема, набутий досвід у царині словотвірного аналізу щодо рнвн. і нововерхньонімецької (далі нвн.) мови дозволили приступити до розв’язання завдання, яке вперше поставлено в українській германістиці: відтворити префіксальний іменниковий словотвір свн. мови як динамічну систему, що розвивалася у часі, на тлі існування численних діалектів.
В історичному словотворі німецької мови існує уявлення про свн. префіксальну систему як цілісне явище, однак відсутні дослідження префіксальних іменників з урахуванням часового й мовно-географічного чинників свн. періоду. Це зумовлено у свою чергу відсутністю корпусозорієнтованих праць, побудованих на новому мовно-історичному фундаменті, які б повно представили префіксальний іменниковий словотвір свн. мови cаме з цього погляду. Тому у відповідній монографії [264] і у пропонованій дисертації зроблено спробу заповнити лакуну, яка існує в історичному словотворі вибраного сегмента: установити джерела інновацій, дослідити графічну варіативність словотворчих елементів, латинсько-середньоверхньонімецькі паралелі, тенденції розвитку окремих словотвірних типів.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертація є складовою частиною комплексної наукової держбюджетної теми факультету іноземних мов Донецького національного університету Семантичні дослідження мовних одиниць різних рівнів у типологічному, зіставному і діахронічному аспектах” (шифр №07-1 вв/74, номер державної реєстрації 0104U002166).
Мета дослідження полягає в тому, щоб максимально вичерпно представити шляхи розвитку, поширення в часі та мовно-географічну варіативність системи префіксальних іменників упродовж середньоверхньонімецького періоду і в такий спосіб подати аналізовані похідні іменники як динамічну систему.
У зв’язку з цим необхідним постає розв’язання таких основних завдань:
1)обґрунтувати доцільність дослідження словотвору свн. мови на основі автентичних рукописів, а не словників і відредагованих текстів, які створюють хибне враження про стандартизацію свн. мови і синхронізують мову трьох століть;
2)простежити динаміку кількісного і якісного характеру щодо розвитку словотвірних типів і функційного навантаження іменникових префіксів;
3)визначити зміни в інвентарі словотворчих морфем, за допомогою яких утворені префіксальні іменники;
4)проаналізувати динаміку поширення досліджуваних мовних явищ за внутрішніми часовими відрізками і діале

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Середньоверхньонімецький період, що тривав триста років, це діахронний зріз мови, якому притаманна динаміка розвитку та варіативність.
2. Дослідження префіксальної системи іменникового словотвору на матеріалі автентичних свн. рукописів дозволяє стверджувати, що вона є органічним продовженням префіксальної системи двн. періоду. Мова вибраного історичного сегмента успадкувала в цілому структурну організацію префіксальної системи іменникового словотвору попереднього етапу розвитку.
3. Набір свн. іменникових префіксів в аналізований період був досить обмеженим. Скориставшись основним дериваційним фондом двн. мови, префіксальна система свн. періоду зберегла й розвинула основні тенденції у розвитку продуктивності окремих словотворчих формантів, зокрема високопродуктивних префіксів ge- та un-. Розбудова системи свн. іменникових префіксів відбулася за рахунок переходу до класу словотворчих афіксів прийменника after і прикметника misse, які втратили статус самостійних лексем, але так і не набули продуктивності.
4. Аналіз дослідницького корпусу засвідчує, що словотвірна система розвивалася впродовж свн. періоду як сукупність діалектних систем, які взаємодіяли між собою. Найбільш повно система іменникового префіксального словотвору свн. періоду представлена в баварсько-алеманському й гессенсько-тюрінґенському діалектних ареалах.
5. Однотипні функціональні класи іменників формувалися за допомогою різних префіксів. Це спричиняло конкуренцію окремих словотвірних типів, які незважаючи на тотожні словотвірні значення, різнилися між собою обсягом функцій, їхньою питомою вагою щодо кожного префікса, рівнем продуктивності, тяжінням до тих чи інших часових відрізків і діалектних ареалів. Дослідження префіксальних іменників у рукописах дозволяє зробити висновок, що про конкуренцію можна говорити у випадку приєднання функційно тотожних словотворчих морфем лише до обмеженої кількості базових іменників. Значно активнішими виявилися синонімічні іменники, використання яких часто зумовлене часовим, мовно-географічним і жанровим чинниками.
6. Префіксальні іменники з малопродуктивними префіксами â-, after-, misse- часто виявляють свою архаїчність вже у свн. період, відповідні утворення поступово виходять з обігу, набуваючи характеру реліктів (напр. âmaht ‘безсилля’). З часом їх витискують відповідні конкурувальні іменники і/або синоніми (напр., замість âmaht у середньонімецьких діалектах (найбільш активно у гессенсько-тюрінґенському ареалі) автори пам’яток використовували unmaht, тоді як у південнонімецьких unkraft). Частотність однієї лексеми (у даному випадку unmaht) зростає до кінця свн. періоду, тоді як рівень уживаності іншої (unkraft) знижується.
Архаїчність більшості словотвірних типів за участю малопродуктивних префіксів є причиною відсутності відповідних префіксальних лексем у новому для свн. періоду типі тексту, яким постає грамота.
7. Унаслідок аналізу рукописів виявлено значну графічну варіативність усіх аналізованих префіксів, зумовлену мовно-географічним і часовим чинниками. Це підтвердило основну гіпотезу пропонованого дослідження, згідно з якою у свн. період ще відсутня єдина наддіалектна літературна мова як така. Вивчення виявів вокалізму та консонантизму у свн. рукописах засвідчило відсутність унормованої орфографії.
8. Установлено, що плеонастичність, або функційна спустошеність, притаманна у деяких випадках префіксам â-, ge-, а також префіксу ur-. Словотвірні плеоназми з ge- поширені в усіх часових відрізках і діалектних ареалах свн. періоду. Упівденнонімецьких пам’ятках словотвірні плеоназми зустрічаються частіше, ніж у середньонімецьких рукописах. Аналіз усіх іменників із плеонастичним ge- у дослідницькому корпусі свідчить про те, що впродовж свн.періоду вони розвивалися вбік ідіоматизації.
9. Семантично неподільні іменники визначено на основі критерію втрати ними семантичного зв’язку з можливою мотиваційною базою. Подібні утворення виявлено серед іменників з un- і ge-. Мотивацію деяких іменників з â- та un- неможливо визначити, тому вони виокремлені в групу іменників із нез’ясованою мотивацією.
10. Становлення системи словотвору німецької мови відбувалося переважно під впливом дериваційних інновацій з півдня (проте лише частина з них поширилася з часом на загальний німецькомовний ареал). Аналіз уживання префікса â- з очевидністю засвідчив, що він, первісно потрапивши у південнонімецький ареал (через латину) із лангобардської мови, не укорінився на цих теренах.
Відмінності, які можна було виявити, лише порівнюючи один внутрішній часовий проміжок, один діалектний ареал, одні жанри та типи текстів з іншими, відобразили внутрішню динаміку досліджуваного періоду.
11. З погляду діахронічного підходу аналіз кожного префікса доповнює порівняння не лише із двн., але і з наступними мовно-історичними періодами. Аналіз результатів дослідження корпусів рнвн. та сучасної німецької мови, авторитетних лексикографічних джерел сучасної німецької літературної мови дозволив зробити припущення щодо зникнення з ужитку багатьох засвідчених у дослідницькому корпусі лексем різних словотвірних типів. Між тим не можна виключити, що деякі з них продовжують своє існування у певних діалектах німецької мови. Дослідження системи префіксальних іменників у сучасних діалектах здається трудомістким, проте перспективним напрямом подальших розвідок.
12. Аналіз системи іменникового префіксального словотвору на основі автентичних рукописів дозволив стверджувати, що у свн. період ще не існувала єдина наддіалектна літературна мова як така, а термін середньоверхньонімецька мова” є збірним поняттям щодо сукупності діалектів досліджуваного періоду, які були поширені у верхньонімецькому мовному ареалі. Усі пам’ятки, зокрема й епічні, містять ознаки певних діалектів. Це значно відрізняє рукописи від видань, написаних нормалізованою, стандартизованою свн. мовою, дуже далеких від дійсної мовної картини. Доведено, що існування єдиної наддіалектної літературної мови не може бути обмеженим лише окремим часовим відрізком і окремим літературним жанром.

Пропонована дисертація може послужити базою для поглиблених студій у цій царині.

СПИСОК ТЕОРЕТИЧНИХ ДЖЕРЕЛ

Акуленко В. Синхронія і діахронія в лексикології / В.Акуленко // Питання структурної лексикології. — К., 1970. — С. 45—60.

АндрейчиковаМ.В. Категория отрицания в языке ранненововерхненемецкого периода: (На материале памятников XIV—XVIIвв.): автореф. дис. на соискание учен. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 „Германские языки / М.В. Андрейчикова. — Минск, 1975. — 26 с.

Апресян Ю.Д. Лексическая семантика: Синонимические средства языка / Ю.Д.Апресян. — М.: Наука. — 1974. — 367с.

Апресян Ю.Д. О Московской семантической школе / Ю.Д. Апресян // Вопросы языкознания. — 2005. — №1. — С.3—30.

Ардова В.В. Собирательные существительные в современном немецком языке: дис. кандидата филол. наук: 663 / Ардова В.В. М., 1969. 284с.

Аффиксоиды, полуаффиксы и аффиксы в научном стиле и литературной норме. — Владивосток : ДВНЦ АН СССР, 1980. — 175 с.

Баева Г.А. Системность языкового развития / Г.А.Баева // Немецкая филология в Санкт-Петербургском государственном университете: Традиции и современность : (к 80-летнему юбилею кафедры немецкой филологии). — СПб., 2001. — С.33—39.

БалтоваЮ.Словообразовательное значение в структуре лексикографической дефиниции производных слов / Ю.Балтова // Neue Wege der slavischen Wortbildungsforschung : 2. Tagung der Internationalen Komission für slavische Wortbildung, 9.-11.10.1997. — Frankfurt am Main; Berlin; Bern; New York, 1999. — S.129—136. — (Vergleichende Studien zu den slavischen Sprachen u. Literaturen; Bd. 3).

БарановА.Н. Проблема репрезентативности корпуса текстов [Електронний ресурс] / А.Н. Баранов // Диалог-2001 по компьютерной лингвистике и ее приложениям : (тр. Междунар. семинара), 2001. — Режим доступу:

http://www.dialog-21.ru.

БарановА.Н. Динамический корпус текстов как новая технология прикладной лингвистики [Електронний ресурс] / А.Н.Баранов, М.Н.Михайлов, Г.О.Сидоров // Диалог-98 по компьютерной лингвистике и ее приложениям : (тр. Междунар. семинара), 1998. — Режим доступу:

http://www.dialog-21.ru.

БартковБ.И. Дериватография украинского языка и квантитативный дериватарий 100 аффиксов, полуаффиксов и аффиксоидов научного стиля и литературной нормы / Б.И.Бартков // Полуаффиксация в терминологии и литературной норме. — Владивосток, 1986. — С. 8—58.

Басыров Ш.Р. Типология глаголов с рефлексивным комплексом в индоевропейских языках / Шамиль Рафаилович Басыров. — Донецк: ДонНУ, 2004. — 333 с. — (Типологічні, зіставні, діахронічні дослідження ; т.1).

Бах А. История немецкого языка / Бах А. ; [пер. с нем. Н.Н.Семенюк]. — [2-е изд.]. — М.: Едиториал, 2003. — 344с. — (История языков народов Европы).

Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации / Алла Дмитриевна Белова. — К. : КНУ имени Тараса Шевченко, 1997. — 300с.

Білоусенко П.І. Історія суфіксальної системи українського іменника : (назви осіб чоловічого роду) / П.І.Білоусенко. — К.: Київ. держ. пед. ін-т ім.М.П.Драгоманова, 1993. — 215 с.

БлокМ. Феодальное общество / БлокМ.; [пер. с фр. М.Ю.Кожевниковой]. — М.: Изд-во им.Сабашниковых, 2003. — 504 с.

Богомазова Т.С. Влияние приставок на видовую характеристику глагола в древневерхненемецком языке: (По материалам памятников письменности VIII—IX веков): дис. кандидата филол. наук: 663 / Богомазова Т.С. М., 1964. 287 с.

БолдыревН.Н. Диалектные концепты и категории / Н.Н.Болдырев, В.Г.Куликов // Филологические науки. — 2006. — №3. — С.41—50.

Булах Н.А. Развитие грамматической категории отрицания в немецком языке: (На материале древневерхненемецкого и средневерхненемецкого периодов): автореф. дис. на соискание учен. степени канд. филол. наук / Н.А.Булах. — Л., 1954. — 20 с.

БулыгинаТ.В. Падеж / Т.В.Булыгина, С.А.Крылов // Лингвистический энциклопедический словарь. — М., 1990. — С.355—357.

Буніятова І.Р. Еволюція гіпотаксису в германських мовах : (IV—XIIIcт.) / Буніятова І.Р. — К.: Видав. центр КНЛУ, 2003. — 327 с.

БурдинаЗ.Г.Неразложимые языковые структуры и речевая коммуникация / Зинаида Григорьевна Бурдина. — М.: Высш. школа, 1987. — 119 с.

Вардишвили А.А. Становление именной суффиксации в истории немецкого языка : (На материале -tum и -heit): дис. кандидата филол. наук: 663 / Вардишвили Александра Александровна. Тбилиси, 1968. 466 с.

Васина Н.Н. Проблема стабильности и вариативности устойчивых словосочетаний в языке средневерхненемецкого периода: дис. кандидата филол. наук: 10.02.04 / Васина Н.Н. М., 1999. 207 с.

Васько Р.В. Первинні фонологічні одиниці в системі консонантизму давньогерманських мов: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філол. наук: спец. 10.02.04 „Германські мови / Р.В. Васько. — К., 2007. — 33с.

Вейс Г. История цивилизации: архитектура, вооружение, одежда, утварь: Иллюстрированная энциклопедия : в 3т. / Г.Вейс.— М.: ЗАО Изд-во ЭКСМО-Пресс, 1998.—

Т. 2: Темные века” и Средневековье : (IV—XIV вв.). — 1998. — 600с.

Вербовська І.Т. Словотвірна синонімія і словотвірна варіантність прикметників української мови: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 „Українська мова / І.Т.Вербовська. — Львів, 2001. — 20 с.

Виноградова Р.И. Синонимия однокорневых префиксальных глаголов в современном немецком языке: дис. кандидата филол. наук: 10.663 / Виноградова Р.И. М., 1974. 232 с.

Винокур Г.О. О задачах истории языка / Г.О.Винокур // ЗвегинцевВ.А. История языкознания ХІХ—ХХ веков в очерках и извлечениях / В.А.Звегинцев. — [3-е изд.]. — Ч. 2. — М.: Просвещение, 1965. — С. 300—319.

Волоцкая З.М. Установление производности между словами : (Опыт применения трансформационного метода) / З.М.Волоцкая // Вопросы языкознания. — 1960. — №3. — С. 100—107.

Гамзюк М.В. Емотивність фразеологічної системи німецької мови: (досвід дослідження в синхронії та діахронії): дис. доктора філол. наук: 10.02.04 / Гамзюк Микола Васильович. — К., 2001. — 420с.

ГанинаН.А. Древнегерманские реликтовые языки: проблемы и перспективы исследования / Н.А.Ганина // Вестник Моск. ун-та. Сер. 9. Филология. — 2006. — №3. — С.9—25.

Гасько О.Л. Словотвірна структура та міжчастиномовний тезаурус лексико-семантичного поля ‘strong weak’ в історії англійської мови : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04 „Германські мови / О.Л.Гасько. — Львів, 2005. — 19 с.

Гвишиани Н.Б. Контрастивные исследования современных языков и корпусная лингвистика / Н.Б.Гвишиани // Филологические науки. — 2004. — №1. — С.59—71.

Геращенко Т.Б. Опыт сопоставительно-диахронического анализа именного суффиксального словообразования в немецком языке : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 „Германские языки / Т.Б.Геращенко. — М., 1985. — 17с.

ГлизеринаЛ.М. Активное именное словопроизводство в древневерхненемецком языке : (на материале имен существительных): дис. кандидата филол. наук: 10.02.04 / ГлизеринаЛия Моисеевна. — М., 1976. — 186с.

ГлизеринаЛ.М. Активное именное словопроизводство в древневерхненемецком языке : (на материале имен существительных) : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 „Германские языки / Л.М.Глизерина. — М., 1977. — 22с.

Гловинская М.Я. Многозначность и синонимия в видовременной системе русского глагола / Гловинская М.Я.. — М.: Азбуковник. Русские словари, 2001. — 319 с.

Голев Н.Д. Динамический аспект лексической мотивации / Голев Н.Д. — Томск: Изд-во Томск. ун-та, 1989. — 252 с.

Городенская Е.Г. Аффиксоиды украинского языка / Е.Г.Городенская // Проблема статуса деривационных формантов. — Владивосток, 1989. — С.86—94.

Городенська К.Г. Проблема виділення словотвірних категорій / К.Г.Городенська // Мовознавство. — 1994. — № 6. — С.22—28.

Городенська К.Г. Словотвірні категорії іменника // Neue Wege der slavischen Wortbildungsforschung : 2. Tagung der Internationalen Komission für slavische Wortbildung, 9.-11.10.1997. — Frankfurt am Main; Berlin; Bern; New York, 1999. — S.153—162. — (Vergleichende Studien zu den slavischen Sprachen u. Literaturen; Bd. 3).

ГорпиничВ.О. Українська словотвірна дериватологія / Володимир Олександрович Горпинич. — Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетр. держ. ун-ту, 1998. — 189 с.

Гремалюк Т.В. Развитие конца слова в средневерхненемецком языке : (всравнении с древневерхненемецким) / Т.В.Гремалюк // Нова філологія. — 2003. — С. 75—82.

ГрязнухинаТ.О. Паралельні корпуси текстів і машинний переклад / Т.О.Грязнухина, Т.П.Любченко // Мовознавство. — 2006. — №1. — С. 71—82.

Гуревич А.Я. Предисловие / А.Я.Гуревич // Словарь средневековой культуры / [под ред. ГуревичаА.Я.]. — М.: Рос. полит. энциклопедия (РОССПЭН), 2003. — С. 5—18. — (Серия Summa culturologiae”).

ГутниковаА.В. Безаффиксное субстантивное словопроизводство в средневерхненемецком языке / А.В.Гутникова // Типология языковых значений в диахроническом и сопоставительном аспектах. — Донецк, 1998. — C.84—94. — (Словообразование в средневерхненемецком языке ; вып. 1).

ГутниковаА.В. Отглагольные имена существительные без словообразовательных аффиксов в средневерхненемецком и современном немецком языке: дис. кандидата филол. наук: 10.02.04 / Гутникова Алла Владимировна. — Одесса, 2002. — 189 с.

ГухманМ.М. От языка немецкой народности к немецкому национальному языку. Ч.1: Развитие языка немецкой народности / М.М.Гухман. — М.: Изд-во АН СССР, 1955. — 161 с.

ГухманМ.М. Литературный язык / М.М.Гухман // Лингвистический энциклопедический словарь. — М., 1990. — С. 270—271.

Гухман М.М. История немецкого литературного языка. IX—XVвв. / М.М.Гухман, Н.Н.Семенюк. — М.: Наука, 1983. — 200 с.

Данилич В.С. Становлення національної мови Іспанії : (за пам’ятками писемності ХІІ — першої чверті XVIIст.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра. філол. наук: спец. 10.02.05 „Романські мови / В.С.Данилич. — К., 2007. — 32с.

Демська-КульчицькаО. Базові поняття корпусної лінгвістики / Орися Демська-Кульчицька // Українська мова. — 2003. — № 1. — С. 40—45.

Динцельбахер П. Мистика / П.Динцельбахер // Словарь средневековой культуры. — М., 2003. С. 295—301. — (Серия Summa culturologiae”).

Дубинин С.И. Немецкий литературный язык позднего средневековья: юго-западный ареал / Сергей Иванович Дубинин. — Самара: Самар. ун-т, 2000. — 200 с.

Дюбі Ж. Доба соборів: Мистецтво та суспільство 980—1420 років / Жорж Дюбі ; [пер. з фр. Г.Філіпчука, З.Борисик]. — К.: Юніверс, 2003. — 320 с.

Дюбо Б.А. Интерпретация языковой нормы в немецких грамматических трудах ХVI-XVIIвв. / Б.А.Дюбо // Немецкая филология в Санкт-Петербургском государственном университете: Традиции и современность : (к 80-летнему юбилею кафедры немецкой филологии). — СПб., 2001. — C.68—82.

Егер О. Средние века / Оскар Егер; [пер. с нем. под ред. П.К.Полевого]. — [изд. испр. и доп.]. — СПб.: Специальная литература, 1997. — 824с. — (Всемирная история в четырех томах ; т. 2)

Емельянова И.И. Система дифтонгов средневерхненемецкого языка : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 „Германские языки / И.И.Емельянова. — Л., 1976. — 22 с.

Емельянова С.Е. Специфика языковой организации немецких деловых текстов XIV—XVIвв. / С.Е.Емельянова // Материалы Междунар. конф., посвященной научному наследию профессора Марии Дмитриевны Степановой и его дальнейшему развитию. К 100-летию со дня рождения, 4-5 ноября 1999г. — М., 2001. — С. 267—271.

Єрмоленко С.Я. Літературна мова / С.Я.Єрмоленко // Енциклопедія Українська мова”. — К., 2000. — С. 293-294.

Жаворонкова Л.А. Сложные имена существительные в немецком языке второй половины XVI века : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 „Германские языки / Л.А.Жаворонкова. — М., 1967. — 24 с.

ЖаналинаЛ.К.Словообразовательное значение с позиций интегративного подхода / Л.К.Жаналина // Филологические науки. — 2004. — №4. — С.67—78.

Жирмунский В.М. История немецкого языка / Виктор Максимович Жирмунский. — [3-е изд.]. — М.: Изд-во литературы на иностр. языках, 1948. — 299с.

Жирмунский В.М. Немецкая диалектология / Виктор Максимович Жирмунский. — М.—Л.: Изд-во АН СССР, 1956. — 635с.

Зализняк А.А. Семантическая деривация в синхронии и диахронии: проект Каталога семантических переходов” / А.А.Зализняк // Вопросы языкознания. — 2001. — №2. — С.13—25.

Заметалина М.Н. К проблеме описания функционально-семантического поля в синхронии и диахронии / М.Н.Заметалина // Филологические науки. — 2002. — № 5. — С. 89—93.

Захаров В.П. Корпусная лингвистика и лингвистические базы данных / В.П.Захаров, С.А.Коваль // НТИ: Информационные процессы и системы. Сер.2. — 2002. — №7. — С.62—69.

ЗемскаяЕ.А.Динамика системы современного русского словообразования и проблемы словообразовательной нормы / Е.А.Земская // Neue Wege der slavischen Wortbildungsforschung : 2.Tagung der Internationalen Komission für slavische Wortbildung, 9.-11.10.1997. — Frankfurt am Main; Berlin; Bern; New York, 1999. — S.257-264. — (Vergleichende Studien zu den slavischen Sprachen u. Literaturen; Bd. 3).

ЗемскаяЕ.А. Словообразование как деятельность / Елена АндреевнаЗемская. — [2-е изд.]. — М.: КомКнига, 2005. — 224с.

Зубов М.І. Лінгвотекстологія середньовічних слов’янських повчань проти язичництва: Монографія / Микола Іванович Зубов. — Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2004. 336с.

Івасишина Т.А. Синонімія словотворчих афіксів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 „Українська мова / Т.А.Івасишина. — К., 1999. — 19 с.

История западноевропейской литературы. Средние века и возрождение / [АлексеевМ.П., ЖирмунскийВ.М., МокульскийС.С., Смирнов А.А.]. — [5-е изд.]. — М.: Высш. школа : Издат. центр Академия”, 2000. — 462с.

Ищенко Н.Г. К проблеме собирательности : (на материале однокоренных словообразовательных синонимов) / Нина Григорьевна Ищенко // Вісник Харківськ. нац. ун-ту ім.В.Н.Каразіна: Романо-германська філологія. — 1999. — Вип. 435. — С. 35—39.

ИщенкоН.Г. К проблеме валентности аффиксов : (на материале словообразовательных синонимов современного немецкого языка) / Нина Григорьевна Ищенко // Вісник Харківськ. нац. ун-ту ім. В.Н.Каразіна. Іноземна філологія на межі тисячоліть. — 2000. — Вип. 471. — С. 94—101.

ИщенкоН.Г. Словообразовательная синонимия в современном немецком языке / Нина Григорьевна Ищенко. — К.: Видав. центр КДЛУ, 2000. — 349 с.

ИщенкоН.Г. Синонімія спільнокореневих похідних іменників сучасної німецької мови : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філол. наук: спец. 10.02.04 „Германські мови / Н.Г.Іщенко. — К., 2001. — 30 с.

ИщенкоН.Г. Парадигматические отношения в лексико-семантической системе языка : (на материале немецкого языка) / Нина Григорьевна Ищенко // Мова і культура. — 2004. — Вип. 7. — Т. VІ: Національні мови в їх специфіці і взаємодії. — С. 112—118.

КалининаН.Т. Словообразование имен прилагательных в древневерхненемецком языке : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. филол. наук / Н.Т.Калинина. — М., 1955. — 16 с.

КалиущенкоВ.Д. Типология отыменных глаголов: Монография / Владимир Дмитриевич Калиущенко. — Донецк: Донеччина, 1994. — 422 с.

Калиущенко В.Д. О состоянии изученности системы словообразования средневерхненемецкого языка / В.Д.Калиущенко // Методические концепции обучения иностранным языкам в вузе : юбилейная региональн. науч.-метод. конф., 12-13 июня 1996г. : тезисы докл. — Донецк, 1996. — С. 97—98.

КалиущенкоВ.Д. Введение / Владимир Дмитриевич Калиущенко // Типология языковых значений в диахроническом и сопоставительном аспектах. — Донецк, 1998. — С.2—3. — (Словообразование в средневерхненемецком языке ; вып. 1).

КарпіловськаЄ.А. Суфіксальна підсистема сучасної української літературної мови: будова та реалізація / Євгенія Анатоліївна Карпіловська. — К.: Ін-т мовознавства ім.О.О.Потебні НАН України, 1999. — 297 с.