ВЗАЄМОДІЯ ВЕРБАЛЬНИХ І НЕВЕРБАЛЬНИХ КОМПОНЕНТІВ КОМУНІКАЦІЇ У СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ ДИСКУРСІ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

СОЛОЩУК Людмила Василівна

УДК 821.111’22

ВЗАЄМОДІЯ ВЕРБАЛЬНИХ І НЕВЕРБАЛЬНИХ КОМПОНЕНТІВ КОМУНІКАЦІЇ У СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ ДИСКУРСІ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора філологічних наук

НАУКОВИЙ КОНСУЛЬТАНТ

доктор філологічних наук,

проф. БЄЛОВА А.Д.

Київ 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ. 6
ВСТУП.. 7
РОЗДІЛ 1. ТЕоретико-методологічні засади дослідження взаємодії вербальних і невербальних компонентів КОМУНІКАЦІЇ 26
1.1. Комунікативний процес як єдність вербального та невербального. 26
1.2. Методологічні основи лінгвістичного підходу до невербальних компонетів комунікації 37
1.2.1. Визначення невербального комунікативного компонента. 52
1.2.2. Визначення надвербального компоненту комунікації 57
1.3. Класифікація невербальних комунікативних компонентів. 60
1.4. Поняття дискурс” та його роль у сучасних дослідженнях невербальних компонентів комунікації. 68
1.5. Дискурсивна особистість як категорія дискурсу. 77
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1. 88
РОЗДІЛ 2. ПРИНЦИПИ ВЗАЄМОДІЇ ВЕРБАЛЬНИХ іНЕВЕРБАЛЬНИХ КОМПОНЕНТІВ КОМУНІКАЦІЇ 93
2.1. Універсальність, етноспецифічність та індивідуальна означеність невербального компонента комунікації 94
2.2. Ознаки двоїстої природи невербальних компонентів комунікації: її вплив на взаємодію та інтерпретацію вербальних іневербальних компонентів комунікації 113
2.3. Поняття норми у використанні невербальних компонентів комунікації в англомовному дискурсі 137
2.4. Макровзаємодія вербальних і невербальних компонентів комунікації 151
2.5. Мікровзаємодія вербальних і невербальних компонентів комунікації 159
2.5.1. Принцип координації у взаємодії вербальних і невербальних компонентів комунікації 160
2.5.2. Принцип субординації у взаємодії вербальних і невербальних компонентів комунікації 170
2.5.3. Принцип ідентифікації у взаємодії вербальних і невербальних компонентів комунікації 177
2.5.4. Принцип контрадикції у взаємодії вербальних і невербальних компонентів комунікації 184
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2. 192
Макровзаємодія та мікровзаємодія вербальних і невербальних компонентів відбувається за певними принципами й законами, на реалізацію яких впливають такі характеристики НВК, як їх універсальність, етноспецифічність та індивідуальна означеність, двоїстість їх природи та особливості норми їх вживання. 192
РОЗДІЛ 3. ПАРАЛІНГВІСТИЧНІ НОМІНАЦІЇ В АНГЛОМОВНОМУ ДИСКУРСІ 198
3.1. Особливості паралінгвістичних номінацій в англомовному дискурсі 198
3.2. Структурно-семантичні особливості репрезентації невербальних компонентів комунікації 206
3.3. Стилістичні аспекти репрезентації невербальних компонентів комунікації 217
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3. 221
РОЗДІЛ 4. ДИСКУРСОТВіРнИЙ ПОТЕНЦІАЛ НЕВЕРБАЛЬНИХ КОМПОНЕНТІВ КОМУНІКАЦІЇ 224
4.1. Усмішка (посмішка) як мімічний жест і її функціонування вдискурсі 225
4.2. Функціональність погляду в дискурсі 239
4.3. Вираз обличчя як функціональний невербальний компонент удискурсі 250
4.4. Жестові невербальні комунікативні компоненти в дискурсі 261
4.5. Комунікативно значущі просодичні компоненти в дискурсі 268
4.6. Проксемічний фактор і специфіка його використання вдискурсі 278
4.7. Принципи конструювання дискурсу: залежність використання невербальних компонентів комунікації від фази розгортання дискурсу. 284
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 4. 303
РОЗДІЛ 5. ВАРІАТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ НЕВЕРБАЛЬНИХ КОМПОНЕНТІВ КОМУНІКАЦІЇ у ПОБУТОВОМУ та діловому ТИПАХ ДІАЛОГІЧНОГО ДИСКУРСУ.. 310
5.1. Соціальна детермінованість використання невербальних компонентів комунікації 310
5.2. Особливості функціонування невербальних компонентів комунікації у побутовому дискурсі 317
5.2.1.Особливості функціонування невербальних компонентів комунікації у парентальному кооперативно спрямованому дискурсі 319
5.2.2. Особливості функціонування невербальних компонентів комунікації у парентальному конфліктно спрямованому дискурсі 335
5.2.3. Особливості функціонування невербальних компонентів комунікації у матримоніальному кооперативно спрямованому дискурсі 351
5.2.4. Особливості функціонування невербальних компонентів комунікації у матримоніальному конфліктно спрямованому дискурсі 362
5.3. Особливості використання невербальних компонентів комунікації в діловому дискурсі 369
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 5. 386
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.. 393
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.. 398
СПИСОК ДОВІДКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 463
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ.. 465

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

В епоху глобального охоплення сучасного суспільства комунікативними процесами різних рівнів у різних галузях життєдіяльності людини актуальні дослідження мови й мовлення в комунікативній парадигмі. Людська комунікація не обмежена використанням тільки мови, основною функцією якої є комунікативна функція. Людина творить комунікативний процес із залученням різних семіотичних систем, які корелюють з мовною системою. Мова, безперечно, є найбільш системним утворенням, за допомогою якого можливі комунікативні процеси будь-якого рангу. Але людині притаманне бажання постійного розвитку, виходу на нові обрії можливостей вираження смислів у комунікативній діяльності. У 50-ті роки ХХ століття увагу почав привертати комунікативний потенціал невербальних компонентів, які людина використовує під час комунікації. За роки, що минули, накопичено свідчення щодо ролі НВК у комунікативному процесі, підтверджено їхню значущість для організації та інтерпретації комунікативної діяльності людини. Це зумовлює необхідність систематизації та типологізації НВК і встановлення закономірностей їхнього функціонування й узгодження з вербальною складовою комунікації.
До певного часу в традиційних підходах до НВК ішлося про відсутність системності у сфері їх використання. Справді, відкриття в будь-якій науці не можуть відбутися раніше від належного часу. Сьогоднішній рівень розвитку лінгвістики дозволяє сприймати невербальні компоненти комунікації як повноцінний об’єкт лінгвістичних досліджень.
До невербальних комунікативних компонентів ми відносимо набір компонентів немовного характеру, які створюються в результаті фізичної (асаме, жестово-рухової та голосової) діяльності мовця під час комунікації та використовуються ним поряд із вербальними засобами комунікації через набуття комунікативно значущого характеру в процесі спілкування, тобто вони мають функціонально-динамічний характер. Невербальні компоненти комунікації є трирівневими утвореннями, у яких відображаються їхні універсальні, етноспецифічні та індивідуально означені властивості.
Таким чином, невербальні компоненти комунікації за своєю природою єзнаками неоднорідними, які поєднують різноманітні, інколи навіть протилежні за змістом риси, що відображає історію їх становлення як знаків комунікації.
Поліфункціональність НВК зумовлює їхню двоїсту природу, яка виявляється на різних рівнях у процесі комунікації. Унаслідок цього вживання того самого невербального компонента може спричинити різні комунікативні результати. Двоїста природа НВК відображається в таких опозиціях: з одного боку, НВК є простими для виконання та сприйняття, здругого складними, залежними від досвіду та вмінь учасників комунікативного процесу декодувати їх, бажання помічати” або не помічати” їх. Роль адресата, таким чином, стає вирішальною в ході залучення НВК до комунікативного процесу. Існує як можливість, так інеможливість маніпулювання НВК. НВК можуть бути застосовані як для інтенсифікації / експресивізації значення вербально репрезентованих інтенцій, так і з метою мітигації, вираження невпевненості, для пом’якшення вербалізованих намірів. Той самий невербальний компонент може виражати протилежні змісти, які формуються через порушення стереотипного уявлення про функціональну спрямованість НВК.
Запобігти неадекватному сприйняттю НВК допомагає поняття норми увикористанні НВК, репрезентоване у двох аспектах: норма користування НВК, яка пов’язана з невербальним паспортом мовця, та поняття норми, що випливає зі стереотипних уявлень про категорію інтенсивності увикористанні НВК.
Адекватне оперування НВК та їх декодування залежить також від типу дискурсивної особистості та її дискурсивного оточення.
Таким чином, невербальні компоненти комунікації, з одного боку, сприяють прискоренню та полегшенню ведення комунікативного процесу, що є важливим чинником в епоху підвищеної комунікативно-інформативної насиченості життєдіяльності індивідів, а з іншого боку, вони вимагають додаткових зусиль комунікантів для їх декодування внаслідок двоїстості природи НВК. Подолання труднощів такого типу можливе за умови врахування принципів взаємозв’язку та взаємодії вербальних і невербальних складових комунікативного процесу.
Кінесичні, проксемічні та просодичні комунікативні компоненти, входячи до структури діалогічного дискурсу, взаємодіють із вербальними компонентами на двох рівнях: на макрорівні і на мікрорівні.
Макровзаємодія вербальних і невербальних компонентів комунікації відбувається в процесі конструювання окремих діалогічних реплік за допомогою невербальних компонентів. Такі репліки здатні функціонувати вдіалозі в автономному режимі, тобто вони мають завершене смислове значення без залучення до їхньої структури вербальних компонентів. Таким чином, мовленнєвий акт (МА) у репліці перетворюється на парамовленнєвий (ПМА), здатний виконувати всі функції, зазвичай притаманні МА, самостійно, без підтримування вербально оформленими висловленнями. Отже, репліка повністю формується з невербальних компонентів і взаємодіє з іншими репліками, репрезентованими як вербально, так і невербально.
Мікровзаємодія вербальних і невербальних компонентів комунікації відбувається в разі їх поєднання в межах однієї репліки, структура якої втакій ситуації складається з вербальних і невербальних компонентів. Утаких випадках ідеться про гетерогенні мовленнєві акти. Принципи зчеплення (поєднання) вербальних і невербальних компонентів у межах гетерогенного МА є найбільш цікавими з точки зору взаємодії вербальної іневербальної складових висловлення. Взаємодія вербальних і невербальних компонентів у межах однієї репліки може бути впорядкована за чотирма принципами: принципом координації, принципом субординації, принципом ідентифікації та принципом контрадикції, які виділено залежно від особливостей організації інформативного поля висловлення та його структурно-семантичної побудови.
Кожен із досліджуваних невербальних компонентів комунікації має певний дискурсотвірний потенціал, який по-різному виявляється в їхній комбінаториці з вербальними компонентами в різних типах діалогічного дискурсу. Типи дискурсу є комунікативно-прагматичними зразками мовленнєвої діяльності, що відбувається в певній соціальній сфері, тобто вони репрезентують такі сфери спілкування, які характеризуються набором взаємозумовлених змінних складових. До них належать соціальні норми та конвенції, ситуативний контекст, соціальні відносини й ролі мовців, ступінь знайомства співрозмовників, склад учасників комунікації, рівень формальності та ін.
На цій основі доцільним для аналізу варіативного функціонування невербальних компонентів комунікації є їх дослідження у двох типах дискурсу: в діалогічному спілкуванні, яке відбувається в професійно-діловій сфері, де один або обидва учасники мають формально закріплений офіційний професійно-діловий статус, що переводить спілкування в ранг офіційного, метою якого єрозв’язання ділових проблем, зумовлених тематикою певних інституційно-виробничих сфер; у побутовому типі дискурсу, тобто в діалогічному спілкуванні, яке відбувається в побутовій сфері, що дає підстави характеризувати спілкування як неофіційне, метою якого є розв’язання питань повсякденного життя мовців.
Вивчення функціонування невербальних компонентів комунікації у побутовому та деловому дискурсах дало можливість визначити варіативність їх використання в особистісно орієнтованому та статусно орієнтованому типах дискурсу кооперативно спрямованого та конфліктно спрямованого характеру.
Перспективність досліджень НВК у лінгвістичній парадигмі зумовлюється їхнім поліфункціональним характером. Дослідження НВК на основі їх вербалізації у діалогах художніх творів та кіноскриптів, у яких автори відтворюють вербальні та невербальні складові реплік персонажів, дає можливість визначити особливості відображення процесів пізнання світу людиною та їх відтворення в мові та мовленні. Встановлення особливостей взаємодії комунікативних компонентів різнорідної знакової природи (утворених вербально та невербально) на основі їх структурно-семантичних та прагматичних властивостей і комунікативних функцій відкриває можливість дослідження різнорідних знаків як єдиного цілого. Дослідження відкриває перспективи діахронічного аналізу взаємодії вербальних та невербальних компонентів комунікації, гендерної та вікової специфікації у взаємодії вербальних та невербальних компонентів комунікації. Перспективним також є дослідження невербальної комунікації у межах когнітивно-комунікативного підходу.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Акуленко В.В. Світова лінгвістика XX XXI століть: міжнародне взаємопорозуміння та його обмеженість / В.В. Акуленко // Лінгвістика XXI століття: нові дослідження і перспективи / НАН України. Центр наук. дослідж. і викладання іноземних мов; Редкол.: В.В. Акуленко (голов. ред.) та ін. К.: Логос, 2006. № 1. С. 3-10.
2. Алексенко С.Ф. Варіативність інтонаційної моделі висловлення-вибачення у мовленнєвій комунікації (експериментально-фонетичне дослідження на матеріалі англійського діалогічного мовлення): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 Германські мови” / С.Ф. Алексенко. К., 2004. 22 с.
3. Альошина І.Г. Структурно-семантична характеристика дієслів динамічної просторової локалізованості у французькій мові (узіставленні з українською) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. : 10.02.17 / Донецький державний університет. Д., 2000. 20 с.
4. Ананко Т.Р. Взаємодія вербальних та невербальних компонентів комунікації в англомовному корпоративному дискурсі / Тетяна Рудольфівна Ананко // Мовні і концептуальні картини світу: зб. наук. пр. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка. 2004. С. 1-6.
5. Андрианов М.С. Анализ процессов невербальной коммуникации / М.С.Андрианов // Психологический журнал. 1995. № 5. С. 112-119.
6. Анисимова Е.Е. Паралингвистика и текст / Е.Е. Анисимова // Вопросы языкознания. 1992. № 1. С. 23-34.
7. Анохіна Т.О. Невербальні та вербальні засоби екстеріоризації силенційного ефекту в англомовному художньому дискурсі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 Германські мови” / Т.О. Анохіна. Запоріжжя, 2006. 18 с.
8. Антошинцева М.А. Невербальный компонент и его функции вкоммуникативно-прагматической организации дискурса (на мат-ле жанра интервью) : дис. кандидата филол. наук: 10.02.01 / Антошинцева Мария Александровна. СПб., 2004. 328 с.
9. Арутюнова Н.Д. Фактор адресата / Н.Д. Арутюнова // Известия Академии Наук СССР. Сер. Литература и язык. 1981. № 4. Т.40. С. 356-367.
10. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. / Нина Давидовна Арутюнова. М.: Наука, 1988. 341 с.
11. Арутюнова Н.Д. Феномен второй реплики, или о пользе спора / Н.Д.Арутюнова // Логический анализ языка. Противоречивость ианомальность текста. М.: Наука, 1990. С. 175-189.
12. Арутюнова Н.Д. Наивные размышления о наивной картине языка / Н.Д.Арутюнова // Язык о языке (под ред. Арутюновой Н.Д.). М.: Языки русской культуры, 2000(а). С. 7-19.
13. Арутюнова Н.Д. Феномен молчания / Н.Д. Арутюнова // Язык о языке (под ред. Арутюновой Н.Д.). М.: Языки русской культуры, 2000(б). С. 416-436.
14. Асмолов А. За порогом рациональности: лингвоцентризм и парадоксы невербальной коммуникации / А. Асмолов, Е. Фейгенберг. http://www.ashtray. ru 10 p.
15. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка / Шарль Балли. М.: Изд-во иностранной литературы, 1955. 416 с.
16. Балли Ш. Французская стилистика / Шарль Балли. М.: Наука, 1961. 396 с.
17. Бандурка А.М. Конфликтология / А.М. Бандурка, В.А. Друзь. Х: Фортуна-пресс, 1997. 356 с.
18. Барт Р. Избранные работы. Семиотика. Поэтика / Р. Барт. М.: Прогресс, 1989. 616 с.
19. Барташева А.И. Взаимодействие невербальных и вербальных компонентов ситуации коммуникативного доминирования ванглоязычном дискурсе : дис. кандидата филол. наук : 10.02.04 / Барташова Анна Игоревна. Харьков, 2004. 199 с.
20. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества / М.М. Бахтин. М.: Наука, 1979. 423 с.
21. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики / Флорій Сергійович Бацевич. К.: Академія, 2004. 342 с.
22. Бацевич Ф.С. Очерки по функциональной лексикологии / Ф.С.Бацевич, Т.А. Космеда. Львів: Світ, 1997. 392 с.
23. Безуглая Л.Р. К вопросу об исследовательском корпусе впрагмалингвистике / Л.Р. Безуглая // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія Романо-германська філологія”. 2004. № 635. С. 3-7.
24. Безугла Л.Р. Вербалізація імпліцитних смислів у німецькомовному діалогічному дискурсі : [монографія] / Лілія Ростиславівна Безугла. Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2007. 332 с.
25. Безугла Л.Р. Когнітивно-прагматичні характеристики імпліцитних смислів у німецькомовному дискурсі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філол. наук : спец. 10.02.04 Германські мови” / Л.Р.Безугла. Київ, 2009. 36 с.
26. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации : [монографія] / Алла Дмитриевна Белова. К.: Изд-во Киев. национального университета имени Тараса Шевченко, 1997. 300 с.
27. Бєлова А.Д. Нові тенденції у вивченні мов та комунікації / А.Д.Бєлова // Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. пр. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 1999(а). С. 98-103.
28. Белова А.Д. Американизм, американский политический дискурс иидиостиль президента Теодора Рузвельта / А.Д. Белова // Вісник Харківського державного університету. 1999(б). № 430. С. 6-3.
29. Бєлова А.Д. Мовні картини світу: принципи утворення та складові / А.Д.Бєлова // Проблеми семантики слова, речення та тексту : зб. наук. ст. К.: Видавничий центр КНЛУ, 2001. Вип. 7. С. 26-30.
30. Бєлова А.Д. Індивідуальна картина світу: інтерпретація і використання лінгвістичних ідей в НЛП / А. Д. Бєлова // Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. пр. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка. 2002(а). № 7. С. 36-43.
31. Бєлова А.Д. Лексична семантика і міжкультурні стереотипи / А.Д.Бєлова // Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. пр. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка. 2002(б). № 7. С.43-54.
32. Бєлова А.Д. Комунікативні стратегії і тактики: проблеми систематики / А.Д. Бєлова // Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. пр. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка. 2004. С. 11-16.
33. Бєлова А.Д. Лінгвістичні перспективи і прогнози у ХХІ столітті / А.Д.Бєлова // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження іперспективи / НАН України. Центр наук. дослідж. і викладання іноземних мов; Редкол.: В.В. Акуленко (голов. ред.) та ін. К.: Логос, 2006. № 1. С.22-32.
34. Беляева Е.И. Грамматика и прагматика побуждения: английский язык / Елена Ивановна Беляева. Воронеж: Изд-во ВГУ, 1992. 168 с.
35. Бенвенист Э. Общая лингвистика / Э. Бенвенист [пер. с франц.] М.: Едиториал УРСС, 2002. 448 с.
36. Бергельсон М.М. Основы коммуникации / М.М. Бергельсон. М.: МГУ, 2006. 11 с.
37. Бєссонова О.Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивно-гендерні аспекти [монографія] / Ольга Леонідівна Бєссонова. Донецьк: ДонНУ, 2002. 362 с.
38. Бехта І.А. Дискурс наратора в англомовній художній прозі / Іван Антонович Бехта. К.: Грамота, 2004. 304 с.
39. Бігарі А.А. Емотивна аргументація у дискурсі сімейного спілкування / А.А. Бігарі // Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. пр. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка. 2000. С. 30-39.
40. Бігарі А.А. Дискурс сучасної англомовної сім’ї : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 Германські мови” / А.А. Бігарі. Київ, 2006. 21 с.
41. Биркенбил В.Ф. Язык интонации, мимики, жестов / В.Ф. Биркенбил. СПб.: Питер Пресс, 1997. 224 с.
42. Биркенбил В.Ф. Язык жестов / В.Ф. Биркенбил // mailto: bookap@ukr.net
43. Блинушова Г.Е. Взаимодействие вербальных и невербальных факторов при реализации побуждения в современном немецком языке языке : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 Германские языки” / Г.Е. Блинушова. М., 1994. 22с.
44. Богданов В.В. Молчание как нулевой речевой акт и его роль ввербальной коммуникации / В.В. Богданов // Языковое общение и его единицы : межвуз. сб. науч. тр. Калинин: Калинин. гос. ун-т. 1986. С. 12-18.
45. Богданов В.В. Функции вербальных и невербальных компонентов вречевом общении / В.В. Богданов // Языковое общение: единицы ирегулятивы : межвуз. сб. науч. тр. Калинин: Калинин. гос. ун-т. 1987. С. 18-25.
46. Богданов В.В. Коммуникативная компетенция и коммуникативное лидерство / В.В. Богданов // Язык, дискурс и личность : межвуз. сб. науч. тр. Тверь, 1990(а). С. 26-31.
47. Богданов В.В. Речевое общение. Прагматические и семантические аспекты / В.В. Богданов. Л.: Наука, 1990(б). 175 с.
48. Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком / А.А.Бодалев. М.: Изд-во Московского университета, 1982. 200 с.
49. Бодалев А.А. Личность и общение / А.А. Бодалев. М.: Наука, 1983. 272 с.
50. Боева Е.Д. Прагматические параметры средств невербальной коммуникации: дис. кандидата филол. наук: 10.02.19 /. Е.Д. Боева Краснодар, 2000. 166 с.
51. Бондарко А.В. Теория функциональной грамматики. Темпоральность. Модальность / А.В. Бондарко. Л.: Наука, 1990. 263 с.
52. Борботько В.Г. Элементы теории дискурса / В.Г. Борботько. Грозный: Изд-во ГПИ, 1981. 113 с.
53. Борисенко Н.Д. Гендерний аспект репрезентації персонажного мовлення в англомовних драматургічних творах кінця ХХ ст. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 Германські мови” / Н.Д. Борисенко. Київ, 2003. 27 с.
54. Борисенко Н.Д. Невербальні засоби спілкування у персонажному дискурсі сучасної британської драми: гендерний аспект // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2006. № 27. С.71-74.
55. Борисова И.Н. Русский разговорный диалог: структура и динамика / И.Н.Борисова. М.: КомКнига, 2005. 320 с.
56. Булыгина Т.В. Языковая концептуализация мира (на мат-ле русской грамматики). Прагматика. Семантика. Лексикография. Вид. Время. Лицо. Модальность / Т.В. Булыгина, А.Д. Шмелев. М.: Языки русской культуры, 1997. 576 с.
57. Булыгина Т.В. Перемещение в пространстве как метафора эмоций / Т.В.Булыгина, А.Д. Шмелев // Логический анализ языка. Языки пространств. М.: Языки русской культуры, 2000. С. 278-288.
58. Бурбело В.Б. Художній дискурс в історії французької мови та культури IХ ХVII сторіччя : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філол. наук : спец. 10.02.05 Романські мови” / В.Б. Бурбело. Київ, 1999. 36с.
59. Бурбело В.Б. Сучасні концепції дискурсу та лінгво-прагматичні засади дискурсології / В.Б. Бурбело // Вісник Київського національного університету. Серія Іноземнв філологія”. 2002. Вип. 33. С. 79-84.
60. Быковская С.А. Фатический аспект невербальных компонентов коммуникации / С.А. Быковская // Филология и культура : Третья международная научная конференция. Тамбов: ТГУ, 2001. Часть 3. С. 52-53.
61. Вансяцкая Е.А. Роль невербальных и вербальных компонентов коммуникации в текстах, отражающих эмоциональные реакции человека, и их соотношение : дис. кандидата филол. наук : 10.02.04, 10.02.19 / Вансяцкая Елена Александровна. Иваново, 1999. 161 с.
62. Василенко В.А. Невербальна комунікація як фонорегулятор контексту / В.А. Василенко // Філологічні науки : зб. наук. пр. Суми: СумДПУ ім.А.С. Макаренка, 2007. С. 3-8.
63. Вацлавик П. Аксиомы теории коммуникации / П. Вацлавик, Дж.Бивин, Д. Джексон ; [пер. с англ.] // Межличностное общение. СПб.: Питер, 2001. С. 11-25.
64. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков / Анна Вежбицкая [пер. с англ. А.Д. Шмелева под ред. Т.В. Булыгиной]. М.: Языки русской культуры, 1999. 780 с.
65. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание / Анна Вежбицкая [пер. сангл.]. М., 1996. 416 с.
66. Верещагин Е.М. О своеобразии отражения жестов и мимики вербальными средствами / Е.М. Верещагин, В.Г. Костомаров // Вопросы языкознания. 1981. № 1. С. 36-47.
67. Верещагин Е.М. Речевые тактики «призыва к откровенности»: Еще одна попытка проникнуть в идиоматику речевого поведения / Е.М.Верещагин, Р. Ратмайр, Т. Ройтер // Вопросы языкознания. 1992. № 6. С. 82-93.
68. Верещагин Е.М. В поисках новых путей развития лингвострановедения. Концепция речеповеденческих тактик / Е.М.Верещагин, В.Г.Костомаров. М., 1999. 84 с.
69. Верещагин Е.М. Язык и культура / Е.М. Верещагин, В.Г. Костомаров. М.: Индрик, 2005. 1038 с.
70. Вилсон Г. Язык жестов путь к успеху / Гленн Вилсон, Крис Макклафин; [пер. с англ. М. Вахтиной]. СПб.: Питер, 2000. 224 с.
71. Виноградов В.В. Стилистика. Теория поэтической речи / В.В.Виноградов // Вопросы языкознания. 1971. № 4. С. 16-22.
72. Виноградов В.В. О языке художественной прозы. Избр. тр. / В.В.Виноградов. М.: Наука, 1980. 360 с.
73. Винокур Т.Г. Говорящий и слушающий: Варианты речевого поведения / Т.Г. Винокур. М.: Наука, 1993. 171 с.
74. Водак Р. Язык. Дискурс. Политика / Р. Водак ; [пер с англ.]. Волгоград: Перемена, 1997. 140 с.
75. Вольф Е.М. Эмоциональные состояния и их представление в языке / Е.М.Вольф // Логический анализ языка. Проблемы интенсиональных ипрагматических контекстов. М.: Наука, 1989. С. 55-75.
76. В