КОГНІТИВНІ ЧИННИКИ ЕВОЛЮЦІЇ НАЗВ ОСІБ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ XX СТОЛІТТЯ : КОГНИТИВНЫЕ ФАКТОРЫ ЭВОЛЮЦИИ названия лиц В английском языке XX ВЕКА

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

Шиманович Ганна Миколаївна

УДК 81’373.25

КОГНІТИВНІ ЧИННИКИ ЕВОЛЮЦІЇ НАЗВ ОСІБ
В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ XX СТОЛІТТЯ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Бєлова Алла Дмитрівна
доктор філологічних наук, професор

Київ - 2005

ЗМІСТ
ВСТУП.......................................................................................................................... 4
РОЗДІЛ І. НАЗВИ ОСІБ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ
АНТРОПОЦЕНТРИЧНОСТІ В АНГЛІЙСЬКОМУ СЛОВОТВОРЕННІ
ХХ СТОЛІТТЯ .......................................................................................................... 13
1.1. Антропоцентричний підхід у когнітивній лінгвистиці ................................... 13
1.2. Концепти і фрейми як види ментальних репрезентацій ................................. 17
1.3. Прототипи і стереотипи як способи представлення знань ............................. 19
1.4. Сучасні лінгвістичні погляди на природу і функції іменника як
частини мови........................................................................................................ 22
1.5. Іменники, що позначають особу в системі сучасної англійської
мови....................................................................................................................... 29
1.6. Основні принципи словотворення назв осіб в англійській мові
ХХ століття.......................................................................................................... 38
1.6.1. Продуктивні моделі утворення назв осіб в англійській мові
ХХ століття....................................................................................................... 42
1.6.2. Англійські назви осіб як оцінні номінації...................................................... 56
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ І .................................................................................. 64

РОЗДІЛ ІІ. АНГЛІЙСЬКІ НАЗВИ ОСІБ ЯК ЗАСОБИ
КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЇ І КАТЕГОРИЗАЦІЇ ЛЮДСЬКОГО
ДОСВІДУ ................................................................................................................... 67
2.1. Роль метафори та метонімії у віддзеркаленні когнітивних механізмів
утворення назв осіб.............................................................................................. 67
2.2. Гендерний фактор в утворенні назв осіб........................................................... 72
2.2.1. Гендерна стереотипизація в англійському словотворенні............................ 78
2.3. Професійний фактор в утворенні назв осіб....................................................... 89
2.4. Соціальний фактор в утворенні назв осіб.......................................................... 95
2.5. Віковий фактор в утворенні назв осіб.............................................................. 105
2.6. Етнічний фактор в утворенні назв осіб............................................................ 107
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІ .............................................................................. 117
РОЗДІЛ ІІІ. НАЗВИ ОСІБ В АНГЛОМОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ
ХХ СТОЛІТТЯ ........................................................................................................ 120
3.1. Назви осіб у процесі неологізації англійської лексики ................................. 120
3.1.1. Англійські назви осіб у неологічній картині світу кінця ХХ століття...... 123
3.2. Назви осіб у процесі архаїзації англійської мови ХХ століття..................... 138
3.3. Запозичення назв осіб з нелітературних підсистем ....................................... 148
3.4. Назви осіб як відображення розбіжностей між регіональними варіантами
англійської мови і світобаченням англомовних спільнот .............................. 159
3.5. Іншомовні запозичення в системі англійських назв осіб .............................. 171
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІІ ............................................................................. 178

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ...................................................................................... 181
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .......................................................... 188 Глосарій назв осіб в англійській мові ХХ століття ........................................ 212

ВСТУП
У сучасній англійській мові назви осіб складають своєрідну систему, особливий, вагомий за своєю роллю підклас іменників. Хоча назви осіб уже були об’єтом лінгвістичного аналізу [див., наприклад: 4, 5, 6; 17; 122; 123; 140, 141; 172], вони продовжують привертати увагу мовознавців. Це зумовлено низкою причин, і передусім тим, що під впливом екстралінгвістичних чинників процес словотворення в різних мовах увесь час продовжується, відображаючи динаміку розвитку антропосфери, внаслідок чого група назв осіб поповнюється новими одиницями, а ті, що існують, зазнають певних семантичних і стилістичних змін. Комплексний характер дослідження полягає у вивченні семантичних, стилістичних і когнітивних особливостей назв осіб в аспекті дослідження шляхів і способів найефективнішої репрезентації дійсності за допомогою різнотипових мовних одиниць.
Вивчення назв осіб як складника англомовної картини світу XX століття є актуальним з огляду на необхідність виявлення особливостей лінгвокреативної діяльності людини, відображення її світобачення, категоризації та вербалізації різноманітного досвіду. Назви осіб становлять великий інтерес у межах сучасних когнітивних досліджень для вивчення когнітивних механізмів номінації, вербалізації різних ментальних структур, їх взаємодії під час категоризації явищ і подій та відображення мовними засобами. Назви осіб відбивають погляд людини на саму себе, оцінку діяльності та поведінки індивідів, окремих груп, що відповідає антропоспрямованим дослідженням у сучасних гуманітарних науках.
У дисертації простежено розвиток англійських назв осіб протягом XX століття та здійснено аналіз нових мовних форм на матеріалі назв осіб як результату концептуалізації дійсності свідомістю сучасної людини. Значення цих одиниць розглядаються як певні структурні типи знань, як прототипи, концепти, що співвідносяться з номінативними одиницями. Унаслідок цього процесу відбувається вербалізація концептів, фіксується розвиток і видозміни прототипів і стереотипів. Питання про те, яким чином мова допомагає сегментувати, категоризувати навколишню реальність і суспільний досвід її носіїв, продовжує знаходитися на порядку денному в сучасній лінгвістиці [202; 222; 232, 233, 234; 248; 254; 255].
Особливого значення в цьому лінгвокогнітивному процесі набуває проблема лексичної номінації як засобу фіксації змін, що безперервно відбуваються і осмислюються людиною в її суспільній практиці. Адже слово постійно відображає зміни в структурі знання про позначуване й зберігає певним чином досвід попередніх поколінь [111, с. 75].
У межах популярного зараз когнітивного підходу визнається особлива роль номінативного потенціалу слова, яка полягає в його здатності фіксувати й відтворювати у свідомості людини певний осмислений нею фрагмент дійсності, вказувати на нього, відсилати до нього, збуджувати в мозку всі пов’язані з ним знання як мовні, так і немовні, і врешті-решт оперувати цим фрагментом дійсності в процесах розумової та мовленнєво розумової діяльності [97, с. 51].
Саме тому дослідження лексичних одиниць, і особливо неологізмів, останнім часом набуває нових ракурсів й неминуче опиняється в полі зору тих лінгвістів, які вважають їх цінним матеріалом для подальшого вивчення проблем концептуалізації та категоризації, взаємовідношення мови і свідомості. У дослідженнях двох останніх десятиліть, що присвячені проблемам поповнення словникового складу англійської мови на сучасному етапі, розглядаються закономірності утворення нової лексики [72, 73], простежуються основні тенденції розвитку словникового складу в цілому та термінологічної лексики зокрема, описуються структурно-семантичні моделі утворення неологізмів [19; 49; 59; 61; 68; 156], теоретично обгрунтовуються та розробляються принципи відбору й лексикографічної обробки неологізмів у словниках нових слів англійської мови [216]. У низці лінгвістичних праць розглядається семантична структура неологізмів, що дозволяє проаналізувати основні закономірності розвитку значень тих чи інших груп слів [60; 139]. Значну увагу лінгвісти приділяють словотворчим механізмам утворення нової лексики [56] та дослідженню процесів взаємодії літературної мови з розмовними різновидами [84]. Новоутворення розглядаються з точки зору лінгвістичних та соціолінгвістичних процесів, пов’язаних із розвитком та збагаченням словникового складу сучасної англійської мови [64, 65, 66, 67].
Поповнення словникового складу це один із процесів пристосування мовної системи до нових умов комунікації у зв’язку зі змінами у позамовному середовищі. На рубежі тисячоліть спостерігаються глобальні соціально-економічні зміни в житті людства, науково-технічний прогрес розглядається як інформаційна революція. Саме тому в останні роки значною мірою зросли темпи збагачення словникового складу англійської мови. Спостереження за процесами утворення неологізмів в англійській мові свідчать, що кількісні зміни в словниковому складі супроводжуються якісними змінами в шляхах, способах і засобах його збагачення. Одну з головних причин розширення номінації потрібно шукати в межах категорії людина”, саме тому серед неологізмів велику частину становлять назви осіб. Кількість назв осіб зростала протягом XX століття в багатьох мовах, але англійська мова реалізувала свій словотворчий потенціал у цьому напрямку найбільш повно. Своєрідний антропоцентричний вибух пов’язаний з впливом політичних, культурних і соціальних факторів на розвиток мови у ХХ столітті. Нові технології, інновації народжувалися, в першу чергу, в англомовних країнах, тому номінації виникали на матеріалі англійської мови, і лише потім були запропоновані перекладні еквіваленти в інших мовах світу.
Внаслідок антропоцентричності в словотворенні відбулася більш детальна категоризація, субкатегоризація людського досвіду і вербалізація надзвичайно складного концепту людина” засобами мови. Розвиток нових секторів англомовної картини світу, які з’являються внаслідок розвитку цивілізації, зумовлює необхідність фіксації великої кількості нових фрагментів діяльносного досвіду її носіїв. Не можна ігнорувати і той факт, що протягом XX століття відбувалися кардинальні зміни у стилі життя, і, відповідно, виникали нові номінації для позначення людей, які створюють цей стиль, а також тих, хто його дотримується. Унаслідок розвитку різних галузей промисловості і технологій з’явилися назви нових професій і, відповідно, виникли нові номінації для позначення фахівців. Крім змін неологічного характеру, що пов’язані із дією позалінгвальних факторів (технологічний, професійний, етнічний, гендерний), також діють певні лінгвальні фактори, які впливають на розвиток групи назв осіб у межах системи англійської мови.
Актуальність роботи зумовлена антропоцентричною орієнтацією сучасних наукових студій, а також загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних і когнітивних досліджень на вивчення мовних і позамовних чинників розвитку лексичного складу сучасної англійської мови, необхідністю вивчення шляхів і засобів вербалізації різноманітних когнітивних структур.
Основним матеріалом дослідження є назви осіб, виділені методом вибірки з 34 словників англійської мови. Згідно з кількісними підрахунками, у словнику сучасної англійської мови Chambers Concise Dictionary, якій містить 170000 слів і словосполучень, назви осіб становлять майже 10000 одиниць (6%). У словниках неологізмів кількість назв осіб є більшою, так, наприклад, в Longman Register of New Words на 1200 слів припадає 190 слів, які позначають особу (7,8%), а в The Oxford Dictionary of New Words з 2000 слів, зафіксованих у словнику, 269 є назвами осіб (13,5%). В Oxford Dictionary of Modern Slang кількість назв осіб є найбільш чисельною 25% від загальної кількості слів, зафіксованих у словнику. У словнику 1919 року видання Webster’s Concise English Dictionary кількість назв осіб становить лише 4,7%. У дослідженні детально проаналізовано 2100 назв осіб, утворених під впливом гендерного, етнічного, професійного, вікового чинників. Джерелом фактичного матеріалу стали лексикографічні видання, дані Інтернет, а також англомовні періодичні видання, що виявляють найбільшу оперативність мовного реагування на всі різноаспектні зміни в житті суспільства.
Об’єктом дослідження виступають назви осіб англійської мови XX століття.
Предмет аналізу становлять когнітивні, структурно-семантичні, стилістичні та прагматичні характеристики назв осіб.
Головна мета роботи полягає в установленні ролі когнітивних структур і визначенні ролі позамовних факторів в утворенні назв осіб в англійській мові XX століття.
Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
1. дослідити роль антропофакторів в англійському словотворенні у ХХ столітті;
2. вивчити структурно-семантичні, прагматичні, когнітивні особливості назв осіб, які були утворені і функціонували в англійській мові протягом ХХ століття, та зміни, яких зазнали ці одиниці;
3. виявити тенденції, роль і співвідношення основних засобів словотворення та оказіональних засобів в утворенні назв осіб в англійській мові ХХ століття;
4. проаналізувати роль назв осіб у вербалізації стереотипів і прототипів як когнітивних структур, що є складниками концептуальної картини світу;
5. дослідити роль назв осіб у процесах архаїзації та неологізації лексики англійської мови, що відображають зміни в англомовній картині світу ХХ століття;
6. вивчити роль і місце назв осіб у регіональних варіантах англійської мови в межах мовної дивергенції і конвергенції, а також в аспекті розбіжностей у світобаченні різних мовно-культурних спільнот, які користуються тією самою мовою.
Методи дослідження включають дескриптивний метод, метод концептуального аналізу, порівняльного аналізу, компонентного аналізу для встановлення семантичного обсягу досліджуваних одиниць. У роботі також широко застосовується лексикографічний аналіз словникових дефініцій та елементи етимологічного аналізу, викоритовуються кількісні підрахунки.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому детально розглянуті лінгвокогнітивні особливості утворення та функціонування назв осіб англійської мови XX століття крізь призму когнітивного, структурного та семантичного аналізу.
Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що воно є внеском у подальший розвиток функціональної лексикології сучасної англійської мови і когнітивної лінгвістики, оскільки розкриває особливості номінативно-дериваційних процесів утворення назв осіб як взаємодії лінгвістичних та екстралінгвістичних чинників у процесі вербалізації когнітивних структур.
Практична цінність дослідження зумовлюється можливістю використання його результатів при розробці теоретичних курсів з когнітивної лінгвістики, лексикології (розділи Словотвір”, Семантика”, Розвиток лексичної системи”, Лексикографія”), стилістики англійської мови (розділ Стилістична диференціація сучасної англійської мови”). Проаналізований мовний матеріал можна використовувати на практичних заняттях з англійської мови.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана в межах наукової теми Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Європейські мови та культури в контексті глобалізації світових процесів”, затвердженої Міністерством освіти і науки України (код 01БФ0147-01).
Апробація роботи. Основні положення дисертаційного дослідження відображені в доповідях на міжнародній науковій конференції за участю молодих учених Мовно-культурна комунікація: напрямки і перспективи” (Київ, квітень 2003), а також на міжнародних наукових конференціях Проблеми розвитку філології в Україні в контексті світової культури” (Київ, жовтень 2003), Семіотика культур / тексту в етнонаціональних картинах світу” (Київ, квітень 2004), Філологія в Київському університеті: історія та сучасність” (Київ, жовтень 2004).

Основні положення дисертації викладені в таких публікаціях:
1. Назви осіб як відображення динаміки розвитку англійської мови у XX столітті // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць К., 2002. № 7. С. 527 532.
2. Гендерний фактор у створенні назв осіб в англійській мові XX століття // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць К., 2003. № 9. C. 341 345.
3. Іменники назви осіб сучасної англійської мови як відображення соціальної диференціації суспільства // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. К., 2004. Книга 2, № 11. С. 232 236.
4. Іншомовні запозичення в англійській мові як складова частина мікросистеми іменників назв осіб // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць К., 2004. Частина 2, № 12. С. 375 380.
5. Внутрішньомовні запозичення як джерело збагачення словникового складу мови (на матеріалі імен особи в різних регіональних варіантах англійської мови) // Культура Народов Причерноморья: Научный журнал. Симферополь: Крым”, 2004. Т. 1, № 55. С. 97 100.
6. Професійний фактор в утворенні імен особи в сучасній англійській мові // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. К., 2004. Книга 2, № 14. С. 251 254.
Структура роботи. Дисертація загальним обсягом 211 сторінок (з них 187 сторінок тексту) складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списків використаної наукової літератури (256 позицій), лексикографічних джерел (34 позиції), джерел ілюстративного матеріалу (15 позицій) та глосарія назв осіб сучасної англійської мови (2100 одиниць).

Положення, що виносяться на захист:

1. У ХХ столітті словниковий склад англійської мови значною мірою поповнився за рахунок антропонімів, що є віддзеркаленням у мові зростання ролі людини у світі, розширення її функцій, сфер діяльності, її внеску у розвиток цивілізації. Значне збільшення кількості назв осіб у лексиці було зумовлене численними інноваціями в різних сферах життя і діяльності, що виникали передусім в англомовних країнах і викликали необхідність концептуалізації нового досвіду, категоризації нових занять людини. Головними позамовними факторами, що викликали поповнення групи назв осіб у ХХ столітті, стали соціальний, професійний, гендерний та етнічний.
2. В утворенні англійських назв осіб були задіяні різні способи словотворення, серед яких переважали деривація, словоскладання, абревіація. Популярність окремих явищ і, відповідно, одиниць, які їх позначали, сприяли поширенню словотворчих моделей, словотворчих компонентів і розширенню епідигматичних і комбінаторних характеристик певних лексичних одиниць. Назви осіб були утворені також за допомогою семантичної деривації та метафоризації. Запозичення назв осіб з інших мов світу становлять незначну частину (3 % серед досліджених одиниць) і свідчать про великий словотворчий потенціал та ресурси англійської мови, що були реалізовані у ХХ столітті.
3. Утворення значної кількості назв осіб за аналогією, за наявними та новими словотворчими моделями було віддзеркаленням когнітивної діяльності людини, типізації осіб та концептуалізації їхньої діяльності на основі прототипів та стереотипів, які існують, або відхилення від них, що знаходило відображення в мові. Прототипізація і стереотипізація як когнітивні механізми концептуалізації досвіду людини і категоризації дійсності зумовлюють сприйняття світу, в тому числі на основі мовних структур, і одночасно спрощують цей процес, оскільки гендерні, етнічні та соціальні прототипи і стереотипи виступають точкою відліку в сприйнятті нової інформації.
4. Утворення назв осіб в англійській мові стало наслідком подальшої спеціалізації людини в різних сферах професійної діяльності протягом ХХ століття й іноді призводило до усунення слова, що позначає прототип, з активних номінативних процесів і закріплення його в статусі гіпероніма. Розбіжності між референтом та значенням лексичної одиниці, використаної для номінації, призводять до невідповідності між функціонуванням лексичної одиниці та прототипами, з якими вона співвідноситься традиційно та фактично.
5. Розбіжності між регіональними варіантами англійської мови на рівні назв осіб відображають культурно, географічно та історично обумовлені особливості світобачення народів англомовних країн.

6. Архаїзація назв осіб, утворення неологізмів є відображенням процесу рухомості словникового складу англійської мови, який на рівні назв осіб є найбільш помітним у розмовному регістрі. Підклас англійських назв осіб збільшується за рахунок міжрівневих переходів, появи застарілих одиниць у системі мови з новим значенням.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
1. Під впливом когнітивних досліджень в лінгвістиці розпочався новий етап вивчення мови як засобу відображення дійсності. Зараз особлива увага приділяється дослідженням когнітивних механізмів, процесів категоризації і концептуалізації дійсності. Зміна й розвиток нових парадигм лінгвістичних досліджень були зумовлені визнанням існування взаємозв’язку і взаємообумовленості мови і буття, свідомості, мислення, ментальності, духовно-практичної, культурної та пізнавальної діяльності людини, яка стає центральним об’єктом досліджень.
2. Пріоритетні позиції категорії людина” у сучасних наукових дослідженнях підсилили і висунули на перший план антропоспрямовані розвідки. Когнітивний напрям у лінгвістиці та загальні антропоорієнтовані дослідження в гуманітарних науках зумовлюють інтерес до категоризації людства, інших індивідів самою людиною, до концептуалізації людиною людського досвіду, тих наслідків, які залишає діяльність певних груп людей в історії цивілізації, що знаходить відображення в назвах осіб. ХХ століття є привабливим історичним періодом для вивчення назв осіб, оскільки саме в цьому столітті діяльність людини набула різноманітної спеціалізації, що відображалося певними номінативними засобами англійської мови. Крім того, у ХХ столітті порівняно з усіма попередніми століттями зросла швидкість життя, що викликало динамічні зміни в когнітивних структурах. Особливої ваги набули різні фактори соціальний, демографічний, технічний, змінилися уявлення про час та простір, що призвело до суттєвих змін у певних когнітивних структурах.
Поповнення словникового складу мови це один із процесів пристосування мовної системи до нових умов комунікації у зв’яку зі змінами у позамовному середовищі. Аналіз англійських назв осіб доводить, що головними факторами, що викликали утворення цих одиниць, архаїзацію та неологізацію словникового складу в межах цього сектору, є гендерний, соціальний, професійний, етнічний та віковий.
Дослідження показало, що, незважаючи на впливові зміни гендерного характеру, позитивні зрушення суспільної думки на користь жінок, номінації, які позначають відомі і нові ролі жінок, продовжують залишатися маркованими членами опозиції, як і було раніше. Зміцнення позицій жінок відбито в збільшенні кількості і закріпленні в мові лексичних одиниць з компонентом woman і гендерно-нейтральним person. Обмін традиційними ролями між чоловіками і жінками знайшов своє відображення у збільшенні словосполучень з компонентом male.
Професійний фактор у назвах осіб відображений в утворенні іменників, що позначають назви нових професій, яких з’явилося чимало протягом ХХ століття. Разом з тим слід зазначити, що в цьому напрямі були використані існуючи ресурси англійської мови; виникло багато одиниць, які структурно представлені як сполучення N + N або Adj + N. Професії, що існували століттями, наприклад, carpenter, potter та інші, збереглися як і одиниці, що їх позначають, однак в рейтингу професій вони не мають помітних позицій і знаходяться поза активними словотворчими, номінативними і когнітивними процесами. Найбільш розвинутою є система одиниць, що позначають професії інтелектуального характера, з якими співвідноситься тільки фактично слово worker, яке має великий комбінаторний потенціал, що зареєстровано у словниках і відображає прототипові і стереотипні уявлення про осіб, що знаходяться в межах цієї категорії.
Впливовими в межах назв осіб, що позначають професійну діяльність людини, стали такі фактори як техніка, технології, особливо інформаційні технології, комп’ютери, що радикально змінили діяльність різних категорій працівників і спричинили появу нових одиниць teleworker, remote worker, cybernerd, golden-collar worker та інші. Індивідуальні здобутки професіоналів, особисті досягнення часто фіксуються за допомогою одиниць top, key. Технологічний фактор, пов’язаний з науково-технічним прогресом, також значно вплинув на поповнення словникового складу сучасної англійської мови. Суттєві зміни в словотворчу систему внесла комп’ютерізація. Технологічний фактор спричинив появу цілої низки нових продуктивних дериваційних елементів, а також переміщення низки префіксів та суфіксів від периферії лексичної системи мови до ядра. Неологізми назви осіб сфери економіки і бізнесу відображають докорінні зміни, пов’язані з поширенням та реалізацією нових економічних теорій, з удосконаленням управління економікою та її окремими ланками, з упровадженням і розвитком сучасної інформаційної техніки та інформаційних технологій.
Соціальний фактор пов’язаний зі змінами в суспільстві, зміною в соціальній структурі, зростанням впливу певних категорій населення. Саме у сферах соціального життя активно відбуваються процеси оновлення та збагачення словникового складу мови назвами осіб. Привертає увагу той факт, що лексичні одиниці, які позначають аристократію, королівську родину вийшли за межі активного словотворчого процесу. Виникли нові лексичні одиниці, що позначають нові впливові соціальні групи, які знаходяться на полярних позиціях. Виникнення нових соціальних груп зафіксоване в англійській мові за допомогою збірних іменників, які можуть бути використані і для позначення окремих індивідів, наприклад, numerati, digerati, fasherati. Статусні розбіжності в межах певної категорії відображаються в мові за допомогою колірного символізму, наприклад, grey / blue / pink / white-collar workers.
Загострення проблем злочинності, тероризму, наркоманії та боротьба з цими негативними явищами сучасного життя знаходять відбиття в значній кількості інновацій, у створенні широких синонімічних рядів на позначення певних понять. Зростання масштабів злочинності та наркоманії спричинили і зростання масштабів проникнення до стандартної мови слів та словосполучень із жаргону злочинного світу, наркоманів. Асиміляція елементів сленгу та соціальних діалектів у системі мовного стандарту супроводжується, як правило, певними змінами в семантиці та прагматиці таких елементів, розширює семантичну структуру лексичних одиниць, збагачує фразеологічний фонд мови, його словотворчі ресурси та засоби.
Демографічні зміни, збільшення тривалості життя, поглиблення розбіжностей у світогляді різних вікових груп населення, що пов’язано із зростанням темпу життя, призвело до відокремлення певних вікових груп населення, що було зафіксоване за допомогою чисельних лексичних одиниць, утворених різними способами. Серійне” утворення відбулося за допомогою форманта something. Крім того, з’явилося чимало одиниць, наприклад, tagger, які мають вікову складову у своїй семантичній структурі.
Етнічний фактор відображений у карбуванні декількох десятків одиниць, що позначають представників різних етнічних груп і віддзеркалюють їх стереотипне сприйняття. Чимало таких етномаркованих одиниць виникли як синоніми до вже наявних, що відповідає законам розвитку природних мов, поступової неологізації словникового складу. За винятком декількох одиниць усі етномарковані назви осіб містять негативну оцінку, оскільки пов’язані з упередженим критичним ставленням до інших з боку тих, хто їх вживає.
Етнічні особливості сприйняття навколишнього середовища відображені також в особливостях регіональних варіантів англійської мови, в тому числі на рівні назв осіб.
3. Розвиток когнітивної лінгвістики створив передумови для нового розуміння мови як когнітивного феномену, визнання когнітивної основи її одиниць й категорій та наявності яскраво виражених кореляцій між когнітивними і мовними структурами. Теорія прототипів, відповідно до якої відбувається формування категорій на основі асиметрії членів категорії, уточнила уявлення про категорії та категоризацію, що існували в лінгвістиці. Наші знання організовані в певні структури когнітивні моделі, за допомогою яких здійснюється категоризація світу й мови, а категоріальні структури, прототипи і стереотипи це лише свідчення саме такої організації наших знань.
4. Унаслідок розвитку цивілізації, суспільних відносин, технологій відбуваються зміни прототипів, що, у свою чергу, знаходить відображення в змінах у семантичній структурі одиниць. У такий спосіб мова реагує на зміни в оточенні людини, виконуючи свою категоризуючу функцію. Вивчення назв осіб показало, що різні прототипи осіб зазнали різноманітних змін. Так, наприклад, у межах лексичних одиниць, які традиційно належать до термінів рідства (kinship terms) і вже давно вивчаються в лінгвістиці, кардинальні зміни виникли в межах двох прототипів mother і father, що є наслідком суттєвих змін у суспільстві, у відносинах між чоловіком і жінкою, у родині, а також беспрецедентним підвищенням ролі та значення жінки, що відбувалося протягом ХХ століття. Відповідно в межах двох інших гендерно співвіднесених прототипів man :: woman, найбільш помітні зміни в межах останнього.
Зростання значення окремих професій, функцій осіб, які соціально належать до категорії службовців, безпосередньо не беруть участь у виробництві і здійснюють переважно інтелектуальну роботу, що вимагає спеціальної освіти, призвело до уточнення і зміцнення прототипів engineer, manager, official, officer, barrister, contractor, journalist, reporter та інших. Лексичні одиниці (прикметники та іменники), що вступають в типові синтагматичні відносини із зазначеними назвами осіб, свідчать про те, що прототипізація відбувалася в двох напрямках: 1) спеціалізація в межах професії на окремих питаннях (market, finance, software, environment etc.); 2) талант, навички, здобутки, досягнення фахівця.
5. В основі різних структур знання про світ лежить концепт як одиниця ментальної інформації. Взаємозв’язки і вербальні репрезентації концептів грають визначальну роль не лише в облаштуванні семантичного простору мови, але і в організації всієї системи мови в цілому. Концепт схематично відображає логічну послідовність поглядів, уявлень, понять індивіда про певний фрагмент дійсності. Ці уявлення, пропущені крізь ціннісну систему індивіда, несуть відбиток його суб’єктивної концептосфери і мають вербальне вираження в мові. Концепт віддзеркалює зв’язок між людиною та середовищем, яке її оточує.
Співвідношення когнітивних структур, особливості кодування інформації через когнітивні і ментальні структури ще слід вивчати. Умовою та підгрунтям для виникнення нових прототипів можна вважати появу нової ідеї, яка поступово оформлюється в концепт. Так, можна вважати, що англійська мова другої половини ХХ століття відображає прототип yuppie, що супроводжувалося і концептуальним осмисленням ідеї. Зміцнення і закріплення певних прототипів поступово пов’язувалося зі стереотипним сприйняттям осіб, що їм відповідають. Порівняння прототипів і стереотипів як когнітивних структур вказує на те, що зміни на рівні прототипів фіксуються мовою після того, як у суспільстві спостерігаються помітні відхилення від наявних стереотипів.
6. Когнітивна категорія людина” в сучасній англійській мові охоплює величезний пласт лексики, яка стосується опису людини в усіх її проявах, а також є свідченням того, що когнітивна діяльність людини носить яскраво виражений егоцентричний характер. Утворення назв осіб у сучасній англійській мові відбувається через словотворення, яке відіграє важливу роль у класифікаційно-пізнавальній діяльності людини, забезпечуючи наявність продуктів номінації. Когнітивний підхід до словотворення дозволяє прослідкувати процес формування нового поняття й нового слова, що його позначає, встановити ті фрагменти знань та досвіду людини, які отримали своє позначення в актах номінації за допомогою дериваційних засобів. З точки зору основних положень когнітивної лінгвістики словотворчі моделі розглядаються як одиниці категоризації мовного досвіду людини, засоби структурування знань. Екстралінгвістична потреба у вираженні нових понять є визначальною в розвитку системи словотворення й продуктивності окремих моделей, при чому тут відбувається добір тих моделей, що здатні найбільш адекватно виразити нове явище. Результатом екстралінгвістичного впливу на мовні утворення, їхнє пристосування до вираження нових явищ є зміна існуючих і поява нових словотворчих значень у моделей. Важливим засобом утворення назв осіб є також семантична деривація, тобто зміна значення існуючих одиниць.
7. Ще одним з основних видів змін у словниковому складі мови є паралельний неологізації процес зникнення лексичних одиниць та окремих значень слова з активного вжитку. Взаємодія і постійна суперечність між неологізацією й остаточним виходом слів із уживання сприяє збереженню кількісної рівноваги в словниковому складі мови, забезпечує приплив нових зручніших засобів номінації і вихід із мови старих засобів. Основними екстралінгвістичними чинниками, які зумовлюють процес архаїзації слів, є політичні, економічні зміни в житті суспільства, вплив соціальних і культурних перебудов, ускладнення форм суспільного життя, розвиток науки, техніки та інші зміни, які призводять до неактуальності тих чи інших предметів і явищ дійсності.
Перспективи подальших досліджень назв осіб пов’язані з уточненням співвідношення когнітивних структур та їх вербалізації мовними засобами в процесі кодування інформації, у спостереженні за рухомістю словникового складу під впливом лінгвістичних та екстралінгвістичних факторів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Ажнюк Б.В. Мовна лояльність і американізація в українській діаспорі // Мови європейського культурного ареалу: Розвиток і взаємодія. К.: Довіра, 1995. С. 179 188.
2. Азнаурова Э.С. Стилистический аспект номинации словом как единицей речи // Языковая номинация. Виды наименований. М.: Наука, 1977. С. 86 128.
3. Алексєєва І.О. Евфемізми як відображення соціальних змін: від позначення табу до етикетних форм та політичної коректності // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. К., 2002. № 7. С. 1 10.
4. Андрусяк І.В. Неологічна картина світу англомовного суспільства кінця XX століття // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць К., 2001. № 5. С. 71 75.
5. Андрусяк І.В. Спосіб життя та дозвілля: фрагмент концептуального аналізу англійських неологізмів кінця XX століття // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. К., 2000. С. 8 18.
6. Андрусяк І.В. Англійські неологізми кінця XX століття як складова мовної картини світу: Дис...канд. філол. наук: 10.02.04. Ужгород, 2002. 268 с.
7. Андрусяк І.В. Концептуалізація дійсності англійськими неологізмами кінця століття // Вісник Харьковського Національного Університету ім. В.Н. Каразіна. Харків: Константа, 2003. № 586. C. 117 119.
8. Антонченко Т.М. Основні тенденції змін у семантичній структурі американізмів: Дис... канд-та філол. наук: 10.02.04. К., 2000. 229 с.
9. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка (на английском языке). М.: Высшая школа, 1973. 303 с.
10. Арутюнов С.А. Этнонимы // Вопросы языкознания. 1971. - № 4. С. 130 133.
11. Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл. Логико-семантические проблемы. М.: Наука, 1976. 386 с.
12. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений. М.: Наука, 1988. 341 с.
13. Арутюнова Н.Д. Метонимия // Лингвистический энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия, 1990. С. 392.
14. Афанасьева О.В. Новые подходы к изучению частей речи // Языковая категоризация (части речи, словообразование, теория номинации). Материалы Круглого стола, посвященные юбилею Е.С. Кубряковой по тематике её исследований. Октябрь 1997 г. М., 1997. С. 6 10.
15. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М.: Советская энциклопедия. 1966. С. 3.
16. Баранов А.Н., Добровольский Д.О. Постулаты когнитивной семантики // Известия АН: Серия литературы и языка. М., 1997. Т. 56, № 1. С. 11 21.
17. Бацевич Ф.С., Космеда Т.А. Очерки по функциональной стилистике. Львов: Світ, 1997. 390 с.
18. Бєлова А.Д. Лексична семантика і міжкультурні стереотипи // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. К., 2002. № 7. С. 43 54.
19. Бєлозьоров М.В. Англійські лексичні та фразеологічні новотвори у сфері економіки: структурний, семантичний і соціофункціональний аспекти: Дис...канд. філол. наук: 10.02.04. Запоріжжя, 2002. 253 с.
20. Бернацкая Ю.Д. Ономасиологические аспекты образования и функционирования наименований лиц творческой профессии в современном английском языке: Дис...канд. филол. наук: 10.02.04. СПб., 1995. 164 с.
21. Бессонова О.Л. Концепты женское” и мужское” в английском языке // Вісник Донецького ун-ту: Серія Б. Гуманітарні науки. 2001. Випуск 2. С. 42 49.
22. Бессонова О.Л. Гендер и лексикография // Вісник Донецького ун-ту. Серія Б. Гуманітарні науки. 2001. Випуск 1. С. 42 49.
23. Бєссонова О.Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивно-гендерні аспекти. Донецьк: ДонНУ, 2002. 362 с.
24. Бессонова О.Л. Гендерные концепты и ценностная картина мира в английском и украинском языках // Форма, значение и функции единиц языка и речи. Материалы докл. международной научной конференции, Минск, 16 17 мая 2002 г.: В 3 ч. / Отв. ред. Н.П. Баранова, А.В. Зубов, З.А. Харитончик, Е.Г. Задворная и др. Минск: МГЛУ, 2002. Ч. 3. С. 104 105.
25. Блинова О.И. Явление мотивации слов. Томск: Изд-во Алтайского ун-та, 1984. 191 с.
26. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика: курс лекций по английской филологии. Тамбов: Изд-во Тамбовского ун-та, 2000. 122 с.
27. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика: Курс лекций по английской филологии. Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р. Державина, 2001. 123 с.
28. Бондарко А.В. Понятия инвариант” и прототип” в системе анализа грамматической семантики // Когнитивная семантика: Материалы Второй Международной школы-семинара по когнитивной лингвистике, 11 14 сентября 2000 г. / Отв. ред. Н.Н. Болдырев, Редкол. Е.С. Кубрякова и др.: в 2 ч. Тамбов: Изд-во Тамбовского ун-та, 2000. Ч. 2. С. 166 168.
29. Брутян Г.А. Аргументация. Ереван: Изд-во АН Арм. ССР, 1984. 105 с.
30. Булавин Н.М. Семантическая структура неологизмов существительных в британском и американском вариантах английского языка: Дис... канд. филол. наук. М., 1969. 230 л.
31. Быховец Н.Н. Лексические особенности английского языка Канады. К.: Наукова думка, 1988. 150 с.
32. Вейнрейх У.О. О семантической структуре слова // Новое в лингвистике. М: Прогресс, 1970. Вып. 5. С. 163 249.
33. Виноградов В.В. Избранные труды. Исследования по русской грамматике. М., 1975. 559 с.
34. Воїнов В.В. Соціально-оціночні номінації у контексті культури США. К.: Либідь, 1994. 144 с.
35. Волков С.С., Сенько Е.В. Неологизмы и внутренние стимулы языкового развития // Новые слова и словари новых слов. Л.: Наука, 1983. С. 43 57.
36. Воронин А.А. Техника как коммуникационная стратегия // Вопросы философии. 1997. № 5. С. 96 105.
37. Выготский Л.С. Мышление и речь. Собр. соч. М., 1982. Т.2. 502 с.
38. Габинская О.А. О языковом и речевом статусе неологизмов // Проблемы ономасиологии. Курск, 1975. № 2. С. 157 166.
39. Гак В.Г. О современной французской неологии // Новые слова и словари новых слов / Отв. ред. Н.З. Котелова. Л.: Наука, 1978. С. 37 52.
40. Гиренко Л.А. Фреймовая концепция как модель организации знаний в лексике языка // Когнитивная семантика: Материалы Второй Межд. Школы-семинара по когнитивной лингвистике, 11 14 сентября 2000г. / Отв. ред. Н.Н. Болдырев; Редкол.: Е.С. Кубрякова и др. В 2 частях. Тамбов: Изд-во Тамбовского ун-та, 2000. Ч. 2. С. 55 56.
41. Гладких В.В. Поздние французские заимствования как средства номинации лица в современном английском языке: Автореф. дис канд-та филол. наук: 10.02.04. М., 1982. 26 с.
42. Говердовский В.И., Радченко И.Б. Эвфемизмы как проявление индивидуально-психологического и социального поведения человека // Вісник Харківського державного університету: Серія романо-германська філологія. Харків: Константа. 1999. № 424. С. 17 21.
43. Голикова Т.А. Стереотип как этнически и культурологически обусловленный элемент менталитета // Мир языка и межкультурная коммуникация: Материалы междунар. науч. практ. конф., 16 17 мая 2001 г. / Отв. ред. Э.Е. Курлянд. Барнаул: Изд-во БГПУ, 2001. Ч. 1. С. 80 87.
44. Голев Н.Д. Динамический аспект лексической мотивации. Томск: Изд-во Алтайского ун-та, 1989. 249 с.
45. Голованова Е.И. Пространственная концептуализация субъекта деятельности в терминологических наименованиях лица // Когнитивная семантика: Материалы Второй междунар. школы-семинара по когнитивной лингвистике, 11 14 сентября 2000 г. / Отв. ред. Н.Н. Болдырев. Редкол. Е.С. Кубрякова и др. В 2 ч. Тамбов: Изд-во Тамбовского ун-та, 2000. Ч. 2. С. 57 59.
46. Городецька О.В. Національно-марковані концепти в британській мовній картині світу XX століття: Дис... канд-та філол. наук: 10.02.04. К., 2002. 182 с.
47. Городецька О.В. Концепти клас” та соціальний статус” у сучасній англійській мові // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. К., 2002. № 7. С. 107 114.
48. Гук І.А. Метонімія як засіб утворення фразеологічного значення: досвід концептуального аналізу // Вісник Харківського національного ун-ту ім. В.Н. Каразіна. Харків: Константа, 2003. № 609. С. 143 145.
49. Гутиряк О.І. Англійська термінологія маркетингу: структура та семантичні характеристики: Автореф. дис...канд. філол. наук: 10.02.04/ Київський національний ун-т ім. Т. Шевченка К., 1999. 18 с.
50. Давыдова Т.С. Ономасиологические закономерности образования и функционирования наименований лиц по профессии в современном английском языке: Автореф. дисканд. филол. наук: 10.02.04. Л., 1990. 15 с.
51. Даниленко В.П. Ономасиологическое направление в грамматике. Иркутск: Изд-во Иркутского ун-та, 1990. 347 с.
52. Дейк Т.А., ван, Кинч В. Стратегии понимания связного текста: Пер. c англ. // Новое в зарубежной лингвистике. Когнитивные аспекты языка. М.: Прогресс, 1988. Вып. XXIII. С. 152 211.
53. Евстигнеева И.Ф. Авторские окказионализмы и проблема их перевода // Функциональная лингвистика. Язык. Культура. Общество. Материалы конференции. Симферополь, CLC, 1999. С. 47 50.
54. Емірсуінова Г.І. Відбиття статусу жінки в англійській мові // Вісник Харківського нац. Ун-ту ім. В.Н. Каразіна. Харків: Константа, 2001. № 537. С. 142 147.
55. Емірсуінова Г.І. Лексикон сучасного фемінізму (на матеріалі англійської мови): Автореф. дис... канд-та філол. наук: 10.02.04. К., 2003. 19 с.
56. Єнікеєва С.М. Формування та функціонування нових словотворчих елементів англійської мови: Автореф. дис...канд. філол. наук: 10.02.04 /Харківський держ. ун-т. Харків, 1999. 16 с.
57. Жаналина Л.К. Сопоставительное словообразование русского и казахского языков. Алматы: Респ. изд. кабинет КАО, 1998. 210 с.
58. Живов В.М. Существительное // Лингвистический энциклопедический словарь. М.: Советская енциклопедия, 1990. С. 499 500.
59. Жлуктенко Ю.А. Английские неологизмы К.: Наукова думка, 1983. 172 с.
60. Заботкина В.И. Образование новых предикатных лексико-семантических вариантов существительных в современном английском языке: Дисканд. филол. наук: 10.02.04. Калининград, 1979. 206 с.
61. Заботкина В.И. Новая лексика современного английского языка. М.: Высшая школа, 1989. 124 с.
62. Заботкина В.И. Семантика и прагматика нового слова (на материале английского языка): Дис.. д-ра филол. наук: 10.02.04. М., 1991. 372 с.
63. Зацный Ю.А. Обогащение словарного состава английского языка в 80-е годы: Учебное пособие по лексикологии. Запорожье: ЗГУ, 1990. 88 с.
64. Зацний Ю.А. Неологізми англійської мови 80 90-х років XX століття. Запоріжжя: Тандем-У, 1997. 395 с.
65. Зацний Ю.А. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови. Запоріжжя: Запорізький держ. ун-т, 1998. 431 с.
66. Зацний Ю.А. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови в 80-і 90-і роки століття: Дис...д-ра філол. наук: 10.02.04. К., 1999. 403 с.
67. Зацний Ю. А. Розвиток словникового складу англійської мови в 80і 90і роки XX століття: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.04. К., 1999. 32с.
68. Зацний Ю.А., Пахомова Т.О. Мова і суспільство збагачення словникового складу сучасної англійської мови. Запоріжжя, 2001. 243 с.
69. Земская Е.А. Словообразование как деятельность. М.: Наука, 1992. 221 с.
70. Звонак Н.П. Фрейм как аналог семантического поля в когнитивной лингвистике // Проблемы семантического описания единиц языка и речи. Тезисы докладов Междунар. научной конференции, Минск, 10 12 ноября 1998 г. / Редкол. Баранова Н.П., Зубов А.В., Харитончик З.А. и др. Минск: МГЛУ, 1998. С. 210 212.
71. Зятковская Р.Г. Суффиксальная система современного английского языка. М.: Просвещение, 1971. 181 с.
72. Иванов А.Н. Лексическая номинация как деятельность // Функционирование и развитие лексической системы английского языка: Сб. науч.тр. МГПИИЯ им. М.Тореза. М., 1983, Вып. 212. С.72 82.
73. Иванов А.Н. Английская неология (проблемы лексико-номинативной активности) // Сб. науч.тр. МГПИИЯ им. М.Тореза. М., 1984, Вып. 227. С. 3 6.
74. Ивин А.А. Основание логики оценок. М.: МГУ, 1970. 230 с.
75. Кандиоти Д. Эволюция гендерных исследований. Обзор. // Женщины и социальная политика (гендерный аспект). М.: ИСЭПН, 1992. С. 156 163.
76. Карасик В.И. Язык социального статуса. М.: Гнозис, 2002. 333 с.
77. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность. М. Наука, 1987. 263 с.
78. Каращук П.М. Словообразование английского языка. М., 1977. 303 с.
79. Касевич В.Б. Элементы общей лингвистики. М.: Наука, 1977. 183 с.
80. Кацнельсон С.Д. Типология языка и речевое мышление. Л., 1972. 216 с.
81. Кирилина А.В. Гендерные аспекты языка и коммуникации: Автореф. дис д-ра филол. наук: 10.02.19 /МГЛУ. М., 2000. 38 с.
82. Клименко Н.Ф. Словотворча структура і семантика складних слів у сучасній українській мові. К.: Наукова думка, 1984. 251 с.
83. Клименко Н.Ф., Карпіловська Е.А. Словотвірна морфеміка сучасної української літературної мови. К., 1998. 161 с.
84. Клименко О.Л. Поповнення словникового складу сучасної англійської мови з нелітературних підсистем: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04. Харків, 2000. 19 с.
85. Клоков В.Т. Словарь французского языка в Канаде. Квебек и Аркадия. Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 2004. 522 с.
86. Коваленко Г.М. Англійська лексика мови ХХ ХХІ століть: Автореф. дис...канд.філол.наук:10.02.04.К.,2005.20с. 87. Ковалёв Г.Ф. Этнонимия славянских языков. Номинация и словообразование. Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1991. 175 с.
88. Коровкин М.М. Созидающее сознание от мира вещей к миру слов (когниция, номинация, коммуникация) // Когнитивные аспекты языкового значения: Межвуз. cборник науч. тр. Иркутск: ИГЛУ, 1997. С. 17 28.
89. Котелова Н.З. Первый опыт лексикографического описания русских неологизмов // Новые слова и словари новых слов / Отв. ред. Н.З. Котелова. Л.: Наука, 1978. С. 5 26.
90. Кошель Г.Г. Оценочные предметные номинации в современном английском языке (на материале дерогативных наименований лица): Автореф. дис... канд-та филол. наук: 10.02.04. М.: МГПИИЯ им. М. Тореза, 1980. 27 с.
91. Кравченко А.В. Знак, значение, знание. Очерк когнитивной философии языка. Иркутск: Издание ОГУП Иркутская областная типография № 1”, 2001. 261 с.
92. Красных В.В. Этнопсихолингвистика и лингвокультурология: Курс лекций. М.: Гнозис, 2002. 284 с.
93. Красных В.В. Свой” среди чужих”: миф или реальность? М.: Гнозис, 2003. 375 с.
94. Краткий словарь когнитивных терминов / Сост. Е.С. Кубрякова, В.З. Демьянков, Ю.Г. Панкрац ; Под. общ. ред. Е.С. Кубряковой. М., 1996. 245 с.
95. Кріцберг Р.Я. Дивергенція та конвергенція регіональних варіантів англійської мови: Автореф. дис...д-ра філол. наук: 10.02.04. К., 2001. 32 с.
96. Кривенко В.П. К вопросу об употреблении англ