ЛІНГВОФІЛОСОФСЬКІ ПАРАМЕТРИ ІННОВАЦІЙ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ У СФЕРІ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ : Лингвофилософських ПАРАМЕТРЫ ИННОВАЦИЙ АНГЛИЙСКОГО ЯЗЫКА В СФЕРЕ новейших технологий

Краткое описание

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

МАХАЧАШВІЛІ Русудан Кирилевна

УДК 811.111’06’27:004.9

ЛІНГВОФІЛОСОФСЬКІ ПАРАМЕТРИ ІННОВАЦІЙ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ У СФЕРІ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Доктор філологічних наук,
професор Ю.А. Зацний

Запоріжжя 2005

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень....................................................................4
Вступ......................................................................................................................5
Розділ 1 Проблема термінологічності лінгвальних інновацій англійської мови у сфері новітніх технологій
1.1 Термінологія в лексико-семантичній системі мови
1.1.1Термін у загально-науковій парадигмі...................................................15
1.1.2 Дистинктивні ознаки терміна.................................................................19
1.2 Специфіка терміну як мовної одиниці
1.2.1 Термін та поняття....................................................................................27
1.2.2 Корелятивність терміна та лексеми.......................................................31
1.2.3 Параметри категоріальності термінолексики.......................................35
1.2.4Комп’ютерний термін як категорія........................................................39
Висновки до першого розділу.........................................................................44
Розділ 2 Парадигматична системність комп’ютерної термінолексики сучасної англійської мови
2.1 Словотвірна системність в домені комп’ютерної терміносистеми
2.1.1 Афіксаційний спосіб словотворення..................... ................47
2.1.1.1 Поняття афікс” у сучасній лінгвістичній практиці.........................55
2.1.1.2 Типологія хибних морфем”...............................................................58
2.1.1.3 Словотвірні еквіваленти ............................................. .......65
2.1.2 Скорочення як засіб поповнення комп’ютерної терміносистеми......73
2.2Словотвірна та лексико-семантична парадигматика нової комп’ютерної
термінолексики
2.2.1 Словотвірні парадигми комп’ютерних інновацій................................77
2.2.2 Лексико-семантичні парадигми комп’ютерної термінолексики .......78
Висновки до другого розділу......85
Розділ 3 Лінгво-онтологічні параметри системності інновацій англійської мови у сфері новітніх технологій
3.1 Лінгво-онтологічні аспекти категоріальності комп’ютерної сфери
3.1.1 Лінгво-екзистенційні аспекти структурованості комп’ютерної сфери..88
3.1.2 Простір як фундаментальний параметр техногенного буття..93
3.1.3 Час як фундаментальний параметр техногенного буття.99
3.2 Система універсалізованої категоризації антропосфери комп’ютерної дійсності..103
Висновки до третього розділу ..113
Розділ 4 Антропологічна парадигма комп’ютерної термінолексики
4.1 Антропосферизм як основа техногенного буття...........115
4.2 Антропогенний фактор техносфери у лінгвальному висвітленні
4.2.1 „Комп’ютерне покоління”. Лінгвальний аспект................120
4.2.2 Термінологічна природа артефактів” комп’ютерної антропосфери ..122
4.2.3 Термінологічна актуалізація емотивних проявів ......124
4.2.4 Соціоцентрична парадигматика комп’ютерної термінолексики .....128
4.2.5 Категорія знання” як чинник соціальної стратифікації техногенної дійсності......................132
Висновки до четвертого розділу...142
Висновки.........................................................................................................144Список використаних джерел ..........................................................151
Список джерел фактичного матеріалу .......................................174
Список джерел ілюстративного матеріалу...............................176
Додаток....178

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВР віртуальна реальність
ТС - техносфера
ХМ хибна морфема
EMO emotional component

ВСТУП

Світ, що оточує людину, неосяжний. Безкінечним є розмаїття його форм і проявів. Протягом тисячоліть людство намагалось якомога повніше відобразити об’єктивну (та суб’єктивну) реальність у мові. Мова це не просто засіб висловлення й передачі готової думки, а сила, що творить цю думку [Гумбольдт 1984, Потебня 1989]. Найдійовішим та найнаочнішим засобом такої рефлексії завжди було поповнення словникового складу мови за рахунок виникаючих реалій та концептів буття. За твердженням сучасних учених, все, що може зробити людина це створити (в мові, релігії, мистецтві, науці) свій власний універсум символічний всесвіт”, який відкриває перед нею можливість розуміти та тлумачити, зв’язувати та організовувати, синтезувати та узагальнювати досвід людства, а також знаходити індивідуальність через прилучення до культурного космосу [Кухаренко 2002; Левит 1996].
На межі XX XXI століть наука набуває статусу винятково ефективного і динамічного інструментарію людської діяльності, що детермінує інтерес учених до прагматичних аспектів і проблем теорії пізнання з метою підвищення ефективності наукової роботи - традиційними класичними засобами і на основі інноваційних систем штучного інтелекту [Будко 1990; Девтерев 2000; Князева 1994; Davis 1998; Searle 2003]. Спостереження за розвитком підмов науки і техніки, опис нових засобів означування у відповідних терміносистемах, укладання і поповнення різногалузевих термінологічних словників - одне з головних завдань лінгвістики і лексикографії в галузі термінології [Дуда 2001, c. 1].
На початку нового тисячоліття спостерігаються глобальні соціально-економічні зміни в житті людства. Науково-технічний прогрес набув рис інформаційної революції [Зацний 2003; Nardi 1999; Schneiderman 2002; Wallis 2000]. На очах сучасного покоління відбувається зсув епіцентру” життя світового суспільства з реального світу в реальність умовну, віртуальну”, створену за допомогою комп’ютерної техніки. Це, за зауваженнями дослідників, сприяє процесам глобалізації” та всесвітньої інтеграції [Грицанов 2001; Носов 1997; Тапскотт 1999; Тарасенко 1997; Elliotte 1999; Hamilton 1993; Lewis 2002], що, в свою чергу, призводить до зміцнення позиції англійської мови як мови інтернаціональної комунікації [Белова 2003; Колегаева 1997; Лопатин 2000; Рогов 1998; Groot 2001].
Техносфера” представляє собою комплексну, інтегровану, багатовимірну сутність і являє собою об’єкт дослідження майже всих галузей сучасної гуманітарної науки (філософії, психології, соціології, культурології, тощо) [Абдеев 1994; Алексеева 1993; Гримак 2000; Жичкина 1999; Розин 1998; Тираспольский 1995; Юрьев 2000; Шевченко 2005; Bell 1987; Heim 1993; Nyce 1994]. В лінгвістичному аспекті, нові комп’ютерні реалії, які з’являються з незбагненною швидкістю, потребують негайного відображення в сучасній англійській мові.
Саме тому в останні роки в значній мірі зросли темпи збагачення словникового складу англійської мови. Як ніколи актуального змісту набуло поняття неологізму”, як рушійної сили прогресу мови [Андрусяк 2004; Зацний 1998; Котёлова 1990; Левицький 2005]. Слід зазначити також, що особливо бурхливого розвитку в умовах сучасного етапу інформаційної революції набуває та сфера лексичних новоутворень англійської мови, яка безпосередньо співвідноситься з науково-технічним прогресом, тобто так звана комп’ютерна термінолексика”.
Крім того, маємо зауважити, що на даному етапі розвитку лінгвістичної науки безпосередньо в сфері лексичних інновацій галузі новітніх технологій дослідження проводяться здебільшого в лексикографічному, прикладному аспекті. У той час як поза фокусом вивчення залишається специфічна сутність комп’ютерної сфери як мовного феномену, яка, за нашим припущенням, має бути актуалізована саме з огляду на термінологічну природу загалу лексичних інновацій в наданій галузі.
Комплексне дослідження сфери новітніх технологій з огляду як на лінгвальні так і на філософські параметри дозволить, на нашу думку, більш повною мірою вивчити природу техносфери. Слід наголосити, що в межах даної роботи ми маємо спиратися на найбільш синкретичне трактування поняття „філософський”, а саме „такий, що поєднує в собі онтологічні (зокрема часо-просторові), антропологічні та гносеологічні параметри”. Зазначений підхід дозволить нам розглянути буттєві аспекти технодійсності в їх лексико-семантичному висвітленні, дослідити її екзистенціальність (тобто вивчити параметри буття людини в техносфері), проаналізувати лінгвальну актуалізацію антропоцентричності технократичного буття.
Більш того, техносфера як така (багатовимірна, складноорганізована, динамічна система) являє собою своєрідний „полігон” мовної актуалізації буття. Тобто, мовна (лексико-семантична) репрезентація технократичної реальності існує в межах досяжності людського розуму, а отже, підлягає безпосередній перцепції та осмисленню (на відміну від „некомп’ютерної” дійсності, лінгвальний онтогенез якої може бути лише з великим ступенем умовності реконструйованим лінгвістичними методами).
З огляду на вищезазначене, актуальність даної роботи в світлі найновіших тенденцій розвитку лексикології в цілому зумовлена її орієнтацією на детальне дослідження комплексних парадигматичних аспектів загалу комп’ютерної лексики англійської мови, а також наявною потребою лінгвістичних досліджень у наведеній галузі, орієнтованих рівною мірою як на прикладний (практичний), так і на теоретичний (фундаментальний) аспекти.
Тим самим, метою нашої роботи є дослідження лінгво-філософських параметрів інновацій сфери новітніх технологій в контексті розвитку словникового складу англійської мови.
Мета дослідження поставила перед нами наступні завдання:
1) розглянути специфіку лінгвальних інновацій англійської мови у сфері новітніх технологій як специфічної терміносистеми,
2) ідентифікувати особливості словотвірної системності корпусу комп’ютерної лексики англійської мови;
3) відстежити тенденції розвитку словотвірної системи комп’ютерної лексики англійської мови;
4) виявити лінгвофілософську актуалізацію категорійної структурованості техносфери;
5) дослідити лінгвістичну актуалізацію розташування ТС у межах екзистенційно когнітивних параметрів простору та часу;
6) проаналізувати специфіку антропоцентричних засад категорізації віртуального мовного простору та дослідити лінгвоантропогенез техносфери;
7) розкрити шляхи та засоби поповнення комп’ютерної терміносистеми та тенденції розвитку і збагачення лексико-семантичної системи англійської мови в цілому.
Об’єктом дослідження виступає процес розвитку лексичного складу сучасної англійської мови в сфері новітніх комп’ютерних технологій.
Предмет дослідження являє собою особливості кореляції загально мовних та специфічних тенденцій динаміки комп’ютерної терміносистеми англійської мови.
Матеріалом дослідження слугували близько 2000 репрезентативних одиниць неологізмів англійської мови, що співвідносяться зі сферою новітніх комп’ютерних технологій, які було відібрано з конвенційних лексикографічних джерел, лексикографічних реєстрів електронного формату та сучасних англомовних періодичних видань.
Теоретико-методологічна база дослідження. Дослідження спирається на міждисциплінарний підхід до вивчення мовних явищ. Зокрема, в роботі поєднуються сучасні лінгвістичні теорії термінології, неології та словотвору з лінгвофілософськими, зокрема з антропоцентричними поглядами на систему мови. Зауважимо, що представлена наукова праця базується на вихідному положенні про термінологічну природу комп’ютерних лексичних інновацій англійської мови, яка детермінує комплексну багаторівневу взаємодію мовних (лексикалізованих), онтологічних та антропологічних параметрів техносфери сучасного буття. В процесі дослідження упроваджено методику антропосферичної та соціосферичної парадигматичної систематизації комп’ютерної термінолексики англійської мови.
В ході дослідження було застосовано загальнологічні методи та операції, а саме: аналізу, синтезу, генералізації, класифікації, систематизації, тощо. Щодо власне лінгвістичних методів дослідження, в процесі роботи було упроваджено такий методичний апарат: метод системного аналізу при розгляді парадигматичної системності загалу лінгвальних інновацій сфери новітніх технологій; ідентифікаційний та описовий метод, метод контекстуального дослідження та елементи компонентного аналізу було застосовано для вивчення взаємодії параметрів плану змісту лінгвальних одиниць, що співвідносяться зі сферою новітніх технологій; метод соціолінгвістичної кореляції було упроваджено з метою дослідження антропосферичної та соціосферичної систематизації комп’ютерної термінолексики сучасної англійської мови.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ході дослідження уперше було інкорпоровано автентичний підход до комплексної лінгво-філософської систематизації комп’ютерної терміносистеми англійської мови на словотвірних та категорійно-детермінованих засадах, в роботі також вперше визначено та типологізовано явище хибної морфеми” як специфічного словотвірного елемента комп’ютерної терміносистеми англійської мови, виведено декілька специфічних словотвірних моделей, автохтонних для зазначеної терміносистеми, запропоновано антропосферичну” систематизацію наявних та потенційних комп’ютерних термінів англійської мови за такими основними напрямками: лексико-екзистенційна та соціо-зумовлена категорізація комп’ютерної антропосфери”.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що в дисертації:
- зроблено внесок у такі галузі лінгвістичної науки як лінгво-філософія, неологія, термінологія, семантика, морфологія та словотвір;
- поглиблено аспекти лінгвофілософського підходу до вивчення мовних явищ;
- уточнено та переосмислено низку лінгвістичних та онтологічних понять (зокрема: термін, неологізм, словотвірний елемент, категорія, антропосфера, техносфера);
- досліджено онтологічний, категоріальний статус комп’ютерного терміна в домені техногенного буття;
- проаналізовано пенетраційний характер кореляції інтралінгвальних та екстралінгвальних (буттєвих) параметрів системності загалу інновацій англійської мови у сфері новітніх технологій;
- розглянуто новітні тенденції динаміки сучасної англійської мови на морфологічному, словотвірному та лексико-семантичному рівнях.
Практичне значення роботи полягає в тому, що матеріали та результати, здобуті в процесі дослідження, можуть знайти своє застосування при викладанні нормативних курсів з мовознавства, філософії мови, лексикології, стилістики та перекладознавства, або при запровадженні спецкурсів з неології, термінології, комп’ютерної лінгвістики та соціолінгвістики в вищих навчальних закладах. Матеріали дослідження можуть бути використані також у лексикографічній практиці, при укладанні різних типів словників та довідників з комп’ютерної лексики та фразеології.
Апробація роботи. Основні положення, матеріали та висновки даної роботи знайшли своє висвітлення на наукових та науково-практичних конференціях:
- міжнародних: Методологічні проблеми перекладу на сучасному етапі” (Гурзуф, травень 2002); Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість” (Київ, березень 2003); „Мова і культура” (Київ, червень 2004); „Людина. Мова. Комунікація” (Харків, листопад 2004); „Глобалізація та проблеми вітчизняного медіапростору” (Запоріжжя, травень 2005); „Мова і культура” (Київ, червень, 2005).
- національних та регіональних: Методологічні проблеми перекладу на сучасному етапі” (Суми, травень 2001); Актуальні дослідження іноземних мов і літератур” (Донецьк, лютий 2003); Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур” (Донецьк, лютий 2004);
- щорічних звітніх конференціях факультету іноземної філології Запорізького національного університету (2001 2005).
Публікації. Результати наданого дослідження висвітлено в дев’яти публікаціях, у тому числі в п’яти наукових статтях у фахових виданнях України, виконаних одноосібно, а також у чотирьох матеріалах наукових конференцій.
Положення, що виносяться на захист:
1. Провідною дистинктивною ознакою терміну як специфічної мовної одиниці є особливий (дуалістичний) тип системності спеціального слова, який, в свою чергу, задається, як безпосередньо лінгвістичними, так і екстралінгвістичними параметрами. У силу багатовимірності та одночасної синкретичності своїх дистинктивних параметрів, термін набуває унікального суперлінгвального”, категоріального статусу. При чому, саме такий підхід до визначення природи терміна може являти собою ключ до розуміння прихованих механізмів мовної актуалізації буття.
2. З огляду на термінологічну природу лексичних інновацій сучасної англійської мови, які співвідносяться зі сферою новітніх технологій, маємо розглядати особливості розвитку зазначеної терміносистеми у дуалістичному аспекті: з огляду на її словотвірні (тобто, лінгвістично-зумовлені) та зовнішньо-детерміновані парадигматичні покажчики.
3. На сучасному етапі розбудови комп’ютерної терміносистеми англійської мови нами зафіксоване виникнення та функціонування таких продуктивних словотвірних паттернів, як семантично функціональне” переродження загальновживаних лексичних одиниць англійської мови, технозумовлена трансорієнтація” семантичного наповнення словотвірних елементів, та гетерогенна синонімія” елементів словотвірного рівня.
4. У процесі поступу техногенної дійсності виявляється тенденція до специфічного переродження поняття словотвірний елемент”. Результати наших досліджень дозволяють вести мову про виникнення та активне функціонування унікального за своїми властивостями та ознаками словотвірного елемента, який ми пропонуємо ідентифікувати як хибну морфему” (провідною дистинктивною ознакою якого є його невмотивованість).
5. У сфері зовнішньо-детермінованої парадигматики комп’ютерної термінолексики, домінуючим виявляється чинник запровадження новітніх комп’ютерних технологій, який вимагає від мови (у цьому випадку англійської) нових засобів категоризації комп’ютеризованого Буття шляхом його термінологізації” (відбиття крізь призму новоутворених комп’ютерних неологізмів-термінів). У сучасній англійській мові простежується показова тенденція до означення природньої” дійсності в термінах її опозиції до комп’ютерної. Новітнє віртуальне” буття безпосередньо корелює з основоположними категоріями буття реального. Відтепер, об’єктивна дійсність виступає в діалектичній єдності реального” та віртуального” параметрів. Причому, останній являє собою необхідний імпліцитний компонент мовної актуалізації дійсності.
6. Комплексне розташування техногенної дійсності в межах хронотопного континууму актуалізується двома різноспрямованими способами. З одного боку, подібна категоризація уможливлюється шляхом інкорпорації конвенційних часо-просторових параметрів до онтологічного сприйняття техносфери, а, з іншого боку, відбувається своєрідна адаптація специфічних, безеквівалентних параметрів техногенної реальності до існуючих хронотопних паттернів. Причому, у ході зазначених процесів відбувається як неминуча сутнісна трансформація усталених буттєвих категорій (таких як реальність, час, простір), так іх лінгвальна реінвентарізація.
7. Лінгвальна актуалізація феномену людини набуває комплексного характеру і являє собою ядро екзистенційної техносфери. При чому термінологічно зумовлена категорізація комп’ютерної антропосфери” відбувається на основі двох провідних засад: першочинно, з огляду на антропоцентричну динаміку зазначеної термінологічної парадигми, а також, з точки зору соціоцентричної” системності комп’ютерної термінолексики.
Структуру роботи зумовлено логікою дослідження. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел, списку джерел фактичного матеріалу, додатку (глосарій).
У вступі обґрунтовано актуальність теми, наукову новизну, теоретичне та практичне значення дисертації, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання та теоретико-методологічну базу дослідження, представлено основні положення, які виносяться на захист.
У першому розділі „Проблема термінологічності лінгвальних інновацій англійської мови у сфері новітніх технологій” розглянуто теоретико-методологічну базу дослідження, зокрема проаналізовано проблему визначення феномену „термін” в науковій парадигмі; виведено основні лінгвальні ознаки терміна; досліджено поняттєво-когнітивні та лексичні характеристики терміна; запропоновано підхід до розуміння комп’ютерного терміна як особливої лінгвофілософської категорії, що має онтологічний статус.
У другому розділі „Парадигматична системність комп’ютерної термінолексики сучасної англійської мови” проаналізовано основні аспекти інтралінгвальної системності загалу інновацій англійської мови у сфері новітніх технологій; розглянуто аспекти словотвірної системності у сфері комп’ютерної термінолексики, зокрема, досліджено найбільш продуктивні засоби та механізми словотворення; досліджено лексико-семантичну парадигматику наданого корпусу інновацій з огляду на параметри асиметрії комп’ютерного терміна як лінгвального знака.
У третьому розділі „Лінгво-онтологічні параметри системності інновацій англійської мови у сфері новітніх технологій” досліджено лінгво-онтологічні та лінгво-екзистенційні аспекти технологічної сфери буття; проаналізовано лінгвальні параметри хронотопу техногенної реальності; представлено систему універсалізованої лінгвальної категоризації антропосфери комп’ютерної дійсності.
У четвертому розділі „Антропологічна парадигма комп’ютерної термінолексики” висвітлено основні лінгвальні засади антропоцентричності техносфери, зокрема досліджено питання антропосферизму та техносферизму комп’ютерного буття; досліджено лінгвальну актуалізацію антропогенезу техносфери; виявлена соціоцентрична парадигматика комп’ютерної термінолексики.

У висновках підведено підсумки дослідження; наведено теоретичні та прктичні результати, які безпосередньо корелюють із положеннями, наведеними у загальній характеристиці роботи; визначено перспективи та напрямки подальших наукових досліджень.

Список литературы

ВИСНОВКИ

На межі тисячоліть, в умовах поступу техногенної цивілізації комп’ютерна терміносистема англійської мови виявляється виключно динамічним інструментарієм розвитку та збагачення термінологічного рівня зокрема та лексичного складу англійської мови в цілому.
На початку дослідження нами було визначено, що етимологічно в понятті термін” закладено семантику чіткості, граничності, конечності. В наслідок цього, дефініції даного поняття в рамках сучасних наук гуманітарного профілю спираються першим чином саме на таке, історично зумовлене, значення, що, в свою чергу детермінує стратегію подальшого вивчення терміну як мовного знаку.
Системність як одна з найпровідніших дистинктивних ознак терміну як специфічної мовної одиниці має чітко виражений дуалістичний характер, який в свою чергу, задається, як безпосередньо лінгвальними, так і екстралінгвальними параметрами (при чому останні спираються на засади системності тієї науково-технологічної галузі, до якої належить термін).
У ході дослідження певних теоретичних засад кореляції поняття терміна” з категоріями поняття” та слова” нами було зазначено, що безпосередню актуалізацію когнітивного акту створення поняття в системі мови повною мірою може бути реалізовано лише у випадку утворення спеціальної лексичної одиниці (тобто, терміна). Таким чином, задля якнайповнішого осмислення категоріальної природи терміну та виявлення місця спеціального слова в системі лексичного складу мови необхідно усвідомити глибинний, онтологічний характер зв’язку терміна з відповідним поняттям.
Кореляція категорій терміна” та слова” носить складний, багаторівневий характер. Провідним чином вона актуалізується в співвідношенні їх семантичних структур, а також в іманентній тенденції до асиметрії. Таким чином, поняття терміну” неможливо відокремлювати і розглядати ізольовано від поняття слова”. Згідно з нашими висновками, термін, має сприйматись як спеціальна (за призначенням) та спеціалізована (за характером) одиниця лексичного складу мови, що поєднує в собі властивості звичайного слова та, одночасно, набуває цілком індивідуальних, унікальних ознак. Причому, ретельне вивчення таких ознак має сприяти розширенню знань про природу слова як такого.
Більше того, самого визначення терміна як специфічної лексичної одиниці не достатньо для того, щоб до кінця сягнути його екзистенційну сутність. У ході нашого дослідження ми дійшли висновку, що в силу багатовимірності та одночасної синкретичності своїх дистинктивних параметрів, термін виходить за межі характеристик одиниці мови і набуває унікального суперлінгвального”, категоріального статусу. При чому, саме такий підхід до визначення природи терміна може, на наш погляд, являти собою ключ до розуміння прихованих механізмів мовної актуалізації техногенного буття.
Термінологічний генезис лексичних інновацій сучасної англійської мови, які співвідносяться зі сферою новітніх технологій, дозволяє розглядати особливості розвитку зазначеної терміносистеми у двосторонньому аспекті: з точки зору основних словотвірних (тобто, зумовлених лінгвально) і зовнішньо-детермінованих парадигматичних покажчиків.
У словотвірному аспекті системність комп’ютерної термінолексики англійської мови актуалізується за декількома основними напрямками. Серед них провідного положення набувають утворення словотвірних гнізд шляхом афіксації, семантична трансорієнтація” та одночасна термінологізація преіснуючих одиниць загальновживаної лексики, абревіація, акронімізація та телескопічне скорочення. Крім того, досить продуктивним в аспекті поповнення комп’ютерної терміносистеми англійської мови виявляється процес атракції синонімічних новоутворень навколо базових центрів поняттєвих парадигм.
На сучасному етапі розбудови комп’ютерної терміносистеми англійської мови нами зафіксовано виникнення та функціонування декількох продуктивних словотвірних моделей. При чому, необхідно наголосити, що поповнення даної терміносистеми у словотвірному аспекті відбувається на засадах, цілком автохтонних” для комп’ютерної лінгвосфери. Так, у цьому зв’язку маємо виділити двоступеневу модель семантично функціонального переродження” загальновживаних лексичних одиниць англійської мови. На ініціальній стадії лексична одиниця підлягає семантичній трансорієнтації, яка відбувається із залученням до її семантики техногенного компоненту значення.
На заключній стадії зазначеного процесу, термінологічно-перероджена одиниця набуває функціонального статусу словотвірного елемента і надалі залучається до системних відносин у межах комп’ютерної терміносистеми в якості компонента структури. На даний момент у комп’ютерній терміносистемі англійської мови за представленою моделлю функціонують такі продуктивні елементи як cyber-, web-, electronic-, techno-.
У галузі власне афіксації (як засобу словотворення у сфері комп’ютерних інновацій англійської мови) також спіткаємось зі специфічною моделлю технозумовленої мутації” семантичного наповнення словотвірного елемента, яку може бути представлено у вигляді покрокової” екстраполяції техноорієнтованого компонента значення, що призводить до майже повного переродження вихідного значення наданого афікса.
Крім того, під час дослідження словотвірних процесів у галузі комп’ютерної термінолексики англійської мови, нами було виявлено модель гетерогенної дуплікації” словотвірних елементів. Суть наданого словотвірного паттерна полягає в залученні до паралельного функціонування в межах комп’ютерної терміносистеми загальноанглійських та запозичених формантів ідентичного значення. Показовим є той факт, що в межах комп’ютерної терміносистеми гетерогенному клонуванню” підлягають не лише афікси (super- / über- / arch-), а й кореневі морфеми (way / Bahn, city / polis / stan, etc.) (які в рамках зазначеної системи є носіями поняттєвого значення). У такий спосіб відбувається актуалізація онтологічної специфіки зв’язку між мовною одиницею та поняттям, і, як наслідок, маніфестується термінологічна природа комп’ютерної лексичної інновації.
З огляду на вищезазначене, необхідно наголосити, що наведені словотвірні паттерни у межах комп’ютерної терміносистеми англійської мови майже не існують автономно. Навпаки, в процесі термінотворення на їх основі здебільш утворюється синкретична єдність, комплексний, полівимірний характер якої сприяє актуалізації специфічного типу парадигматичної системності комп’ютерної терміносистеми.
З іншого боку, в процесі еволюційного та певною мірою революційного розвитку техногенної дійсності нами зафіксовано тенденцію до специфічного переродження та докорінного концептуального переосмислення в сучасних умовах розвитку англійської мови безпосередньо поняття словотвірний елемент”. За результатами наших досліджень, на сучасному етапі розвитку англійської мови йдеться про виникнення та активне функціонування унікального за своїми властивостями та ознаками словотвірного елемента, який ми пропонуємо ідентифікувати як хибну морфему”. Провідною дистинктивною ознакою такого елемента є його невмотивованість. Зауважимо, що наявний емпіричний матеріал дозволяє нам класифікувати в якості хибних морфем” такі елементи словоформи, як e-, b-, i-, -zine та -jack, а також вербалізовану форму функціональної частини електронної адреси (dot).
Здається цілком можливим, що виникнення та розповсюдження зазначених тенденцій являють собою покажчик певного, транзієнтного” стану, в якому на даний момент перебуває англійська мова. Специфіка даної ситуації полягає в тому, що бурхливі темпи розвитку техногенного буття вимагають від лінгвосфери” своєрідної реінвентарізації” та редистрибуції” наявних мовних засобів. Отже, у такому випадку ми маємо вести мову про своєрідний збіг” зовнішніх та внутрішніх лінгвальних інтенцій, що, у свою чергу, являє собою репрезентацію особливого, дуалістичного” характеру системності термінолексики сфери новітніх комп’ютерних технологій.
У сфері зовнішньо-детермінованої парадигматики комп’ютерної термінолексики запровадження новітніх комп’ютерних технологій вимагає від мови (в даному випадку англійської) нових засобів категорізації комп’ютеризованого Буття, шляхом його термінологізації” (відбиття крізь призму новоутворених комп’ютерних неологізмів-термінів). Більше того, новітнє віртуальне” буття безпосередньо корелює з основоположними категоріями Буття реального. Відтепер об’єктивна дійсність виступає в діалектичній єдності реального” та віртуального” параметрів. Причому, останній являє собою необхідний імпліцитний компонент мовної актуалізації буття.
Комплексне позиціонування техногенної дійсності в межах хронотопного континууму актуалізується двома різноспрямованими способами. З одного боку, подібна категорізація уможливлюється шляхом інкорпорації конвенційних часо-просторових параметрів до перцепції онтології техносфери, а, з іншого боку, відбувається своєрідна адаптація специфічних, безеквівалентних параметрів техногенної реальності під існуючі хронотопні паттерни. Причому, в ході зазначених процесів відбувається неминуча трансформація та переосмислення усталених буттєвих категорій.
Широкомасштабне впровадження новітніх технологій, становлення та розгалуження сфер віртуальної реальності” призводить до виникнення якісно нових модусів людського існування, тобто відбувається постійний розвиток техногенної антропосфери”. У цьому зв’язку нам вбачається цілком можливим систематизувати існуючі та потенційні комп’ютерні неологізми англійської мови за різноплановими аспектами антропного віртуального” буття: екзистенційна ідентифікація індивіда, соціальна стратифікація за різними параметрами, економічні відносини тощо. Підкреслимо, що подібна систематизація комп’ютерної термінолексики зумовлена тим, що парадигматична системність термінології визначається не лише словотвірними (внутрішніми) зв’язками між її елементами, а, в значній мірі, специфічним системним характером техносфери буття, до якої вона належить.
Функціонування техногенної антропосфери здійснюється, насамперед, на основі антропних засад та законів. Однак, останнім часом у зазначеній галузі може бути ідентифіковано наявну тенденцію до реверсії концептуальних домінант з тотального антропоцентризму до техноцентризму, і, як наслідок, поступового становлення „пан-техносферизму”, тобто до покрокової дифузії антропного ядра техногенної дійсності.
Знання як специфічна категорія перцепції основоположних онтологічних (зокрема, часо-просторових) параметрів людським розумом, може сприйматись як додаткова координата термінологічного позиціонування Людини в межах комп’ютерної дійсності. Більше того, параметр техногенного знання (як абстрактної потенції до здійснення онтологічних змін) у антропному висвітленні виявляється актуальним чинником розгалуження та певною мірою стратифікації комп’ютерної лінгвоантропосфери.
Таким чином, маємо зробити висновок, що сфера новітніх комп’ютерних технологій на сучасному етапі є невичерпним джерелом збагачення терміносистеми сучасної англійської мови. Процес цей відбувається як за рахунок техноспрямованої” переорієнтації загальновживаних мовних одиниць, так і шляхом створення цілком нових, автентичних для цієї сфери словотвірних елементів. Однак, слід наголосити, що на даному етапі формування комп’ютерної терміносистеми сучасної англійської мови неможливо чітко відокремити внутрішні” та зовнішні” системоформуючі фактори, оскільки надана терміносистема відноситься до типу відкритих та відносно молодих”, а, отже, перебуває у стані постійного розвитку та динаміки.
Більше того, комп’ютерна віртуальна дійсність являє собою особливу лінгво-метафізичну єдність, яка, з одного боку функціонує згідно законів природної дійсності, а з іншого боку, постає як штучне середовище, яке, в силу своїх об’єктивних покажчиків, задає абсолютно нові напрямки розвиткові людського інтелекту.
Результати дослідження, на нашу думку, відкривають широкі перспективи для подальшого вивчення лінгвофілософських параметрів техносфери, шляхів її сановлення та розвитку. Зокрема, заслуговує на увагу подальше дослідження сфери комп’ютерних технологій та віртуальної дійсності як специфічного буттєвого та мовного феномена в світлі становлення нової техногенної цивілізації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдеев Р.Ф. Философия информационной цивилизации. М: Владос, 1994. 336 с.
2. Акуленко В.В. Интернациональные элементы в лексике и терминологии. Харьков: Вища школа, 1991. 208 с.
3. Александров И.А. Человек в антропном мире. М.: Агар, 1999. 432 с.
4. Алексеева И.Ю. Человеческое знание и его компьютерный образ. М.: Ифран, 1993. 182 с.
5. Анисов А.М. Время и компьютер: негеометрический образ времени. М.: Просвещение, 1997. 215 с.
6. Арабин Э. А. Знание / Культурологический энциклопедический словарь. СПб.: Университетская книга, 1999. С. 218-219.
7. Аристотель. Этика. Политика. Риторика. Поэтика. Категории. М.: Литература, 1998. 1392 с.
8. Барт Р. Избранные работы: Семиотика. Поэтика. М.: Прогресс, 1989. 616 с.
9. Басин М.И., ШиловичИ.А. Синергетика и Internet. С.-Пб.: Наука, 1999. 294 с.
10.Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации. К.: ЛОГОС, 2003. 304 с.
11.Берестнев Г. И. О новой реальности” языкознания // Филологические науки. 1997. № 4. С. 56-68.
12.Бескин И.А. Полевые структуры города и человек в их напряжении и действии // Мир психологии. 2000. № 2 (22). С. 146-152.
13.Бех В. П. Человек и Вселенная: когнитивный анализ. Запорожье: Тандем У, 1998. 144 с.
14.Бехта І. Дискурс наратора в англомовній прозі. К.: Грамота, 2004. 304 с.
15. Блецкан М.І. Гносеологічна природа наукових абстракцій. Львів: Промінь, 1991. 146 с.
16.Бодуэн де Куртене И.А. Некоторые общие замечания о языковедении и языке // История языкознания XIX XX веков в очерках и извлечениях. М.: Просвещение, 1974. С. 263-268.
17.Боннар А. Греческая цивилизация. В 2-х т. М.: Наука, 1986. Т.1.
387 с.
18.Борчиков С.А. Метафизика виртуальности // Труды лаборатории виртуалистики. Вып. 8. М.: Путь, 2000. С. 29-33.
19.Борчиков С.А. Творческое воображение виртуальной реальности // Труды лаборатории виртуалистики. Вып. 10. М.: Путь, 2001. С. 18-24.
20.Брагіна Е.Р. Структурно-компонентний аналіз термінів кібернетики в англійській мові. Донецьк: Вид-во ДоНУ, 2001. 214 с.
21.Будагов Р.А. Язык реальность язык. М.: Наука, 1985.- 260 с.
22. Будко В.В. Адекватность научного познания. Харьков: Логос, 1990. 154 с.
23. Булат З.М. Вопросы синонимии научно-технических терминов-словосочетаний. М.: Наука, 1986. 226 с.
24.Булатов М.А. Категории философии и категории культуры. К.: Наукова думка, 1993. 346 с.
25.Булыгина Т.В. Языковая концептуализация мира. М.: Школа, 1997. 574 с.
26.Васютин А.П. Об экзистенциальном статусе виртуальной реальности.
http://privat.hut.ru/topixx/topic.htm, 2005.
27.Васютин А.П. Экзистенциальный подход к изучению виртуальной реальности // Материалы Международной конференции Виртуальное пространство культуры”. СПб.: Санкт-Петербургское философское общество, 2000. С. 21-23.
28.Вежбицкая А. Cемантические универсалии и описание языков. М.: Языки русской культуры, 1999. 780 с.
29.Вежбицкая А. Сопоставление культур через посредство лексики и прагматики. М.: Языки славянской культуры, 2001. 272 с.
30.Вендина Т.И. Словообразование как способ дискретизации универсума // Вопросы языкознания. 1999. № 2. С. 27-49.
31.Верба Л.Г. Порівняльна лексикологія англійської та української мов. Вінниця: Нова книга, 2003. 160 с.
32.Веряскина В.П. Концепт „образцового человека” // Человек. 2004. №4. С. 36 -48.
33.Витгенштейн Л. Философские исследования / Языки как образ мира. М.: Terra Fantastica, 2003. С. 220-548.
34.Войшвилло Е.К. Понятие как форма мышления. М.: Изд-во МГУ, 1989. 239 с.
35.Воркачев С.Г. Методологические основания лингвоконцептологии // Теоретическая и прикладная лингвистика: Межвузовский сборник научных трудов. Выпуск 3. Воронеж, 2002. С. 32 -39.
36.Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. К.: Вища школа, 1995. 360 с.
37.Гармаш О.Л. Акронімія як один із способів утворення англомовних лексичних інновацій // Матеріали ІІ міжвузівської конференції молодих учених Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур”. Донецьк : ДоНУ, 2004. С. 76-78.
38.Гачев Г.Е. Гуманитарный комментарий к естествознанию // Вопросы литературы. 1993. № 11. С. 71-78.
39.Гегель Г.В.Ф. Из „Феноменологии духа” // Эстетика. Т.4. М.: Искусство, 1973. С. 83 -152.
40.Гиренок Ф.И. Антропологические исследования: Кант и Гегель // Труды лаборатории виртуалистики. Вып. 17. М.: Путь, 2001.
C. 27-31.
41.Гневашев О.В. Виртуальная реальность и информационное общество // Труды лаборатории виртуалистики. Вып. 4. М.: Путь, 2002.
C. 22-29.
42.Говорунов А.В. Человек в ситуации виртуальной реальности. М.: Владос, 2003. 208 с.
43.Гоготишвили Л.А. Религиозно-философский статус языка // Лосев А.Ф. Бытие. Имя. Космос. М.: Мысль, 1993. С. 906 -923.
44.Горин В. М. Универсалии культуры // Культурологический энциклопедический словарь. СПб.: Университетская книга, 1999. С.417- 422.
45.Гримак Л.П. Грядущий век век одиночества (к проблеме Интернета) // Мир психологии. 2000. № 2 (22). С. 5-25.
46.Грицанов А.А. Виртуальная реальность // Энциклопедия постмодернизма. Минск: Интерпрессервис Книжный Дом, 2001.— С.121-125.
47.Грузберг Л. В. Концепт, или Отчего Америка - концепт, а Финляндия - нет? // Филолог. 2002. № 1. С. 27 31.
48.Губин В.П. Философская антропология. М.: Просвещение, 2000. 343с.
49.Гумбольдт В. Избранные труды по языкознанию. М.: Прогресс, 2001. 398 с.
50.Гурський С.О. Значення слова і термін // Іноземна філологія. 1992. №3. С. 19-24.
51.Гусев С.С. Взаимодействие познавательных процессов в научном и техническом творчестве. М.: Наука, 1990. 239 с.
52. Гусев С.С. Проблема понимания в философии. М.: Наука, 1985. 328с.
53. Гутиряк О.І. Англійська термінологія маркетингу. К.: Слово, 1999. 92 с.
54. Дацюк C.A.Виртуальный анализ времени. К.: Либідь, 2002. 346 с.
55.Д’яков А.С., Кияк Т.Р. Основи термінотворення: Семантичний та соціолінгвістичний аспекти. К.: Видавничий дім „КМ Academia”, 2000. 218 с.
56.Д’яков А.С. Типологія мовних інтерференцій та їх роль у формуванні національних терміносистем: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / Київ. нац. ун-т ім. Т.Г. Шевченка К., 1998. 20 с.
57.Девтерев И.В. Философский анализ феномена интерактивной научной деятельности в INTERNET (феноменологический, эвристический и прагматический аспекты): Дис.... канд. филос. наук: 09.00.03 / К-кий нац. ун-т ім. Т.Г. Шевченка. К., 2000. 188 с.
58.Демьянков В.З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретирующего подхода // Вопросы языкознания 1994. № 4. С.17-33.
59.Демьянков В.З. Когнитивная семантика // Краткий словарь когнитивных терминов / Кубрякова Е.С., Демьянков В.З., ПанкрацЮ.Г., Лузина Л.Г. Под общей редакцией Е.С. Кубряковой. М.: Филологический факультет МГУ им. М.В. Ломоносова, 1996. С.73-74.
60.Денисенко С.Н. Сучасний розвиток теорії лексикону // Вісник ХНУ. 2004. - № 635. С. 34-36.
61.Диброва К. Ю. Лингвистические аспекты языковой относительности // Вопросы языкознания. 1996. № 10. С. 61-70.
62.Дротянко Л.Г. Філософські проблеми мовознавства. К.: Навчальна книга, 2002. 134 с.
63.Дуда О.І. Процеси термінологізації в сучасній англійській мові. К.: Наукова думка, 2001. 214 с.
64.Єнікєєва С. М. Формування та функціонування нових словотворчих елементів англійської мови: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Харків. держ. ун-т. Харків, 1999. 17 с.
65.Жанр виртуальной конференции. // Компьютерра. 2001. № 33 С. 6-10.
66.Жичкина А.Е. Особенности социальной перцепции в Internet // Мир психологии. 1999. № 3. С. 72-84.
67.Журавлёва Т.А. Особенности терминологической номинации. Донецк: Изд-во ДонДУ, 1998. 236 с.
68.Зализняк А.А. Феномен многозначности и способы его описания // Вопросы языкознания. 2004. №2 . С. 20 - 45.
69.Зацний Ю.А. Інтернет і збагачення словникового складу англійської мови у новому столітті // Вісник Сумського державного університету. Серія: Філологічні науки. № 4 (50). 2003. С. 75-79.
70.Зацний Ю.А. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови. - Запоріжжя: Запорізький державний університет, 1998. 432 с.
71.Зацний Ю.А., Пахомова Т.О. Мова і суспільство: збагачення словникового складу сучасної англійської мови. Запоріжжя: Запорізький державний університет, 2001. 243 с.
72.Звегинцев В.А. Очерки по общему языкознанию. М.: Наука, 1985. 349 с.
73.Зелиг К. Н. Альберт Эйнштейн. М.: Просвещение, 1984. 415 с.
74.Иванов А.Ф. Об онтологическом статусе виртуальной реальности // Материалы Международной конференции Виртуальное пространство культуры”. СПб.: Санкт-Петербургское философское общество, 2000. - С. 14-16.
75.Ильичёва Л.Ф. Термин // Философский энциклопедический словарь. М.: Слово, 1994. С. 641 -642.
76.Исупов К. Г. Феномен времени. М.: Слово, 1992. 161 с.
77. Іваницький Р.В. Лексикографічні аспекти нормалізації термінів. К.: Наукова думка, 1995. 118 с.
78.Кант І. Критика практичного розуму. К.: Юніверс, 2004. 240 с.
79.Кант І. Рефлексії до критики чистого розуму. К.: Юніверс, 2004. 464 с.
80.Карако П.С. Виртуальная реальность // Постмодернизм. Энциклопедия. / Отв. ред. А.И. Мерцалова — Минск.: Интерпрессервис, 2001. С. 121 - 126.
81.Кисленко Ю.І. Формальна модель мови як основа прогресу інформаційних технологій. К.: Вид-во Київ. нац. ун-ту ім. Т.Г. Шевченка, 2002. 125 с.
82.Кияк Т.Р. Форма і зміст мовного знака // Вісник ХНУ. 2004. № 635. С. 75-78.
83.Князев В.Н. Человек и технология. К.: Слово, 1990. 188 с.
84.Князева Е.Н. Законы эволюции и самоорганизации сложных систем. М.: Наука, 1994. 229 с.
85.Ковалевський В.О. Теоретико-методологічні засади Інформаційного Суспільства. К.: Либідь, 2003. 472 с.
86.Ковалик І.І. Діалектичний характер словотворчої структури похідного слова // Питання словотвору. К.: Вища школа, 1982. С. 20-26.
87.Козовик І.Я., Пономарів О.Д. Словник античної міфології. К.: Наукова думка, 1991. 240 с.
88. Комарова З.И. Семантическая структура специального слова и её лексикографическое описание. Свердловск: Изд-во Свердловского госуниверситета, 1991. 253 с.
89.Колегаева И.М., Розанова Е.А. Композиционно-речевая структура текста и способы её языкового маркирования. Одесса: ОНУ им. И.И. Мечникова, 1997. 145 с.
90. Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник. М.: Сов. энциклопедия, 1990. 720 с.
91.Королёв К.Н. Универсальный язык и универсальная письменность: в погоне за мечтой / Языки как образ мира. - М.: Terra Fantastica, 2003. С. 549 565.
92.Косов Д.Ф. Хранилища данных и семантический разрыв. М.: Наука, 2001. 214 с.
93.Косовский Б.И. Учение о слове и словарном составе языка. Минск: Вышейшая школа, 1974. 272 с.
94.Котёлова Н.З. Неологизмы // Лингвистический энциклопедический словарь. М.: Сов. Энциклопедия, 1990. C. 392.
95.Котов В.А. Лингвистические проблемы научно-технической терминологии. М.: Наука, 1985. 289 с.
96.Крол Э. Все об Internet: Пер. с англ. К.: Торгово-издательское бюро BHV, 1995. 592 с.
97.Кубрякова Е.С. Возвращаясь к определению знака // Вопросы языкознания. 1993. № 4. С. 23-41.
98.Кузнецов Б. Г. Эйнштейн. М.: Известия, 1989. 379 с.
99.Кузнецова О.А. Типологические особенности отыменных словообразовательных гнёзд // Словообразование и его место в курсе обучения иностранному языку. Владивосток: Изд-во ДВГУ, 1987. С. 58-64.
100. Кустова Г.И. Когнитивные модели в семантической деривации и система производных значений // Вопросы языкознания. 2000. № 4.