АНГЛОМОВНий КОМЕРЦІЙНИЙ КОНТРАКТ: лінгвопрагматичний та Лінгвокогнітивний аспекти : Англоязычный КОММЕРЧЕСКИЙ КОНТРАКТ: лингвопрагматический и Лингвокогнитивный аспекты

Краткое описание

Запорізький національний університет

На правах рукопису

Наумова Наталя Григорівна

УДК 811.111’42 : 339.54

АНГЛОМОВНий КОМЕРЦІЙНИЙ КОНТРАКТ:
лінгвопрагматичний та Лінгвокогнітивний аспекти

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник:

Приходько Анатолій Миколайович,
доктор філологічних наук, професор

Запоріжжя 2005

З М І С Т

перелік умовних скорочень .................................................................

4

вступ .......................................................................................................................

5

1.

Дискурсивна специфіка текстотипу комерційний контракт” та його прагматичний потенціал

1.1.

Лінгвістика тексту та дискурсивна парадигма мовознавства .........................

13

1.1.1.

Дискурс-аналіз як методологічна база текстологічних досліджень .............

13

1.1.2.

До співвідношення понять „текст” і „дискурс”..................................................

17

1.2.

Діловий дискурс у мовленнєвому континуумі суспільства.............................

24

1.2.1.

Типологічні риси ділового дискурсу ...................................................................

24

1.2.2.

Комунікативна модель ділового дискурсу ........................................................

30

1.3.

Роль і місце комерційного контракту в діловому дискурсі ............................

35

1.3.1.

Інтерактивна модель ділових переговорів як формотворчий чинник
комерційного контракту .........................................................................................

35

1.3.2.

Жанрово-мовленнєва специфіка комерційного контракту .............................

44

1.4.

Прагматичний потенціал текстотипу комерційний контракт” ....................

49

1.4.1.

Білатерально-комісивна телеологія комерційного контракту ...................

50

1.4.2.

Фатично-інформативний вектор комерційного контракту .............................

53

1.4.3.

Регулятивно-інформативний вектор комерційного контракту ......................

57

Висновки до першого розділу................................................................................

62

2.

лінгвокогнітивні параметри текстотипу
КОМЕРЦІЙНИЙ контракт”

2.1.

Антропоцентричні витоки текстотипу комерційний контракт” .......

65

2.1.1.

Адресантно-адресатна конфігурація комерційного контракту ......................

65

2.1.2.

Когнітивні засади сценарію поведінки комунікантів ..........................

69

2.2.

Когнітивна карта текстотипу „комерційний контракт” ...................................

74

2.2.1.

Логіко-композиційна структура текстотипу комерційний контракт” ........

74

2.2.2.

Предметно-центричний фрейм когнітивна база комерційного контракту

83

2.2.3.

Концептуальна система текстотипу комерційний контракт” ......................

87

2.3.

Когнітивно-семантична організація комерційного контракту ...........

96

2.3.1.

Частиномовні особливості лексико-семантичної системи контракту ..........

97

2.3.2.

Термінологія як стрижень лексико-семантичної системи контракту ...........

105

2.3.3.

Кліше як лексико-семантична рамка контракту ...............................................

112

Висновки до другого розділу .................................................................................

114

3.

Шляхи і способи функціонально-граматичного АРАНЖУВАННЯ текстів КОМЕРЦІЙНих КОНТРАКТів

3.1.

Морфологічні засоби предикативної організації комерційного контракту

117

3.1.1.

Темпоральна сітка комерційного контракту ......................................................

118

3.1.2.

Модальна сітка комерційного контракту ..........................................................

124

3.1.3.

Персональна сітка комерційного контракту та діатеза ....................................

132

3.2.

Синтаксичні засоби предикативної організації комерційного контракту ...

138

3.2.1.

Прості та паратактичні конструкції в комерційному контракті ....................

141

3.2.2.

Гіпотактичні конструкції в комерційному контракті .......................................

146

3.2.3.

Синтаксичні процеси в текстах комерційних контрактів ...............................

158

Висновки до третього розділу ...............................................................................

164

Загальні ВИСНОВКИ .......................................................................................

167

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...........................................................

174

ДОДАТКИ .................................................................................................................

200

ПЕРЕЛІК
УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ДД діловий дискурс
ДК ділова комунікація
КК комерційний контракт
КМА комплексний мовленнєвий акт
КП концептополе
МА мовленнєвий акт
НФЄ надфразова єдность
ОДД офіційно-діловий документ
ОДТ офіційно-діловий текст
ПДД писемний діловий дискурс
ППР просте поширене речення
СПР складнопідрядне речення
ССР складносурядне речення
УДД усний діловий дискурс
Adj прикметник
Adv прислівник
N іменник
P-1 Participle І (дієприкметник)
P-2 Participle ІІ (дієприкметник)
V дієслово

ВСТУП

У сучасному мовознавстві все більш актуальними стають міждисциплі­нарні розвідки, в яких використовується могутній арсенал суміжних наук, що відкриває нові горизонти для вивчення різних видів дискурсивної діяльності [Белова 2003; Бехта 2004; Бурбело 1999, Ільченко 2002; Карасик 2004; Мака­ров 2004; Серажим 2002; Селіванова 2004; Степанов 1995; Яворська 2000 та ін.], у т. ч. й офіційно-ділової. На тлі загальнонаукового інтересу до офіційно-ділової комунікації спостерігається відсутність спеціальних праць із чіткою орієнтацією на когнітивно-дискурсивну парадигму знання.
Глибоке усвідомлення того факту, що когнітивний компонент дискурсу є співвіднесеним із семантичним, а комунікативний із прагматичним [Полю­жин 2004; Приходько 2003; Bicchieri 2002; Blakemore 2002; Coulthard 2001; Jackendoff 1997; Meggle 1997; Shevchenko 2005; Wierzbicka 1996; Zifonun 1997 та ін.], сприяло укоріненню в лінгвістичних студіях ідеї про те, що функціо­нально-стилістичні та жанрово-композиційні витоки мовлення та його продук­ту тексту лежать у відповідному комунікативному середовищі [Бацевич 2003; Радзієвська 1999; Скороходько 2004, Сологуб 2005, Феллер 1998; Beau­grande 2001; Bhatia 1993; Coulthard 2002; Fauconnier 1998; Swales 1999; Tiersma 1999 та ін.]. Саме такий підхід до розуміння мовленнєвої діяльності людини підвів міцну теоретичну базу під вивчення ділових текстів у руслі когнітивно-дискурсивної парадигми мовознавства.
Незважаючи на певні успіхи когнітивно-дискурсивних розвідок, їм все ще бракує міждисциплінарного підходу до вивчення офіційно-ділових текстів у цілому та комерційного контракту зокрема. Останній розглядається як су­купність штампів і фразових одиниць відповідно до жанрових властивостей офіційно-ділового стилю, тоді як соціальний контекст і предметна ситуація, під упливом яких він формується, все ще залишаються поза увагою науковців.
Проведене дослідження стимулювалося передусім усвідомленням того факту, що попри наявність численних лінгвістичних праць із ділової кореспон­денції / документації (роботи [Омоле 2000; Стеблецова 2001; Исупова 2003; Зарума-Панських 2001; Драбкина 2001; Герасименко 2001; Комарова 2000]) та його інтенсивне вивчення юристами й економістами (роботи [Биржаков 1997; Воротинцев 1996; Михайлов 1997; Розенберг 1998; Чудіна 2000; Ямшанова 1997; Kersten/Noronha 1999 та ін.]), англомовний комерційний контракт не був об’єктом спеціального аналізу, а його когнітивно-дискурсивна природа все ще не знайшла свого всебічного наукового висвітлення.
Звернення до теоретичних напрацювань сучасної лінгвістики відкриває нові можливості в інтерпретації контракту як результату текстової комунікації в умовах успішного розвитку ділового дискурсу. Необхідність системного до­слідження когнітивно-комунікативних аспектів англомовного комерційного контракту, який оформлює понад 90% загальної кількості укладених комерцій­них угод [Басс 1997, с. 125], з урахуванням новітніх надбань мовознавства зумовлює можливість його розгляду в трихотомії форма зміст функція”. Такий підхід пов’язаний з описом процесу текстотворення в діловій сфері спілкування, а також закономірностей і механізмів його реалізації в контексті руху від усного дискурсу переговорів до писемно закріпленого тексту офіцій­но-ділового характеру.
Актуальність роботи зумовлена вищеокресленими чинниками й визнача­ється все більш зростаючою роллю англомовних офіційно-ділових документів у соціальному бутті світового співтовариства, у т.ч. й України. Попри те, що лінг­вістичні виміри текстів ділової сфери спілкування в цілому та текстів комерцій­них контрактів зокрема неодноразово ставали об’єктом прискіпливої дослід­ницької уваги, їхні когнітивно-дискурсивні витоки ще не були предметом спеці­ального дослідження. З’ясування системної організації текстотипу комерцій­ний контракт”, що зумовлюється відповідними прагманастановами та когні­тивними схемами мовленнєвої поведінки його співавторів, уможливлює від­творення специфічної моделі його вербалізації, яка ґрунтується на використанні відповідних мовних засобів.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дослідження виконувалося в руслі комплексної міжкафедральної наукової теми факультету іноземної філо­логії Запорізького національного університету „Когнітивно-дискурсивні аспек­ти функціонування мовних одиниць” (код держреєстрації 0103U002181).
Мета дослідження полягає у вивченні лінгвопрагматичних і лінгвоког­нітивних особливостей англомовного комерційного контракту.
Досягнення поставленої мети зумовлює розв’язання таких конкретних дослідницьких завдань:
· визначення ролі та місця текстотипу „комерційний контракт” в офіційно-діловому дискурсі;
· вивчення механізмів конституювання текстів комерційних контрактів під кутом зору когнітивно-дискурсивної парадигми лінгвістики;
· з’ясування жанрово-мовленнєвої та композиційно-структурної специфі­ки текстотипу комерційний контракт”;
· розкриття лінгвопрагматичного потенціалу текстотипу „комерційний контракт”;
· виявлення лінгвокогнітивних параметрів англомовного комерційного контракту;
· опис шляхів і способів вербального аранжування текстів англомовних комерційних контрактів.
Об’єктом дослідження є англомовний комерційний контракт, який конс­титуюється в діловій галузі спілкування в результаті трансформації усного дискурсу переговорів у писемно фіксований офіційно-діловій текст.
Предмет дослідження становлять лінгвопрагматичні та лінгвокогнітивні аспекти англомовного комерційного контракту, а також вербальні засоби його аранжування як офіційно-ділового тексту високого рівня стандартизації.
Матеріалом дослідження слугували понад 100 текстів англомовних ко­мерційних контрактів, укладених протягом 1990 2004 рр. і зафіксованих як у паперовому, так і в електронному вигляді. Загальний обсяг матеріалу складає понад 10000 висловлювань. Крім того, в дисертації використано стенограми ділових переговорів із електронних фондів London-Lund Corpus”, Lancaster Spoken English Corpus”, PIXI Corpora”, Birmingham Collection of English Text (BCET)”, Corpus of Spoken American English (CSAE)”, що в інтерактивному режимі забезпечують доступ через комп’ютерну мережу не лише до транскриптів, а й до звукових оригіналів (загальна тривалість звучання відіб­раних пасажів складає близько 550 хв.).
Вибір методів дослідження зумовлено метою та завданнями роботи. Ос­новними серед них є дискурсивний, концептуальний і дескриптивний методи аналізу матеріалу. Крім того, в роботі використовувалися процедури та прийо­ми системного, контекстуального, формально-логічного, синтагматичного, лексикографічного опису та елементи кількісних підрахунків і комп’ютерної обробки текстів.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній уперше визначено роль і місце англомовного комерційного контракту в офіційно-діловому ди­скурсі, описано закономірності його конституювання під кутом зору когнітив­но-дискурсивної парадигми знання, з’ясовано його жанрово-мовленнєву спе­цифіку та композиційно-структурну організацію. Крім того, в роботі вперше описано іллокутивно-інтенціональний алгоритм текстотипу комерційний кон­тракт” у вигляді білатерального комісиву, а також його когнітивно-семантичні витоки, що базуються на специфічній, дискурсивно детермінованій концепто­системі. Новим є також опис механізму вербального аранжування текстів англомовних комерційних контрактів із урахуванням системи лексичних, лек­сико-семантичних і граматичних засобів у їхній синергетичній взаємодії.
На захист виносяться такі положення:
1. Текстотип „комерційний контракт” є однією із складових офіційно-ді­лового дискурсу і характеризується такими основними рисами: екстралінг­вальне підґрунтя, антропоцентричність, інтерактивність, чітка структурно-ло­гічна схема, системна зумовленість внутрішньотекстових зв’язків локального та глобального планів. У ньому містяться всі елементи, які пов’язані з ре­презентацією епістемічних, фахових, професійних та інших надбань ділової дискурсивної спільноти в комерційній галузі діяльності.
2. Комерційний контракт є регулятивним документом, що функціонує у вигляді тексту відповідно оформленого та змістовно завершеного мовленнє­вого твору. Його прототипова структура передбачає чітко визначену сукуп­ність надфразових єдностей, що ґрунтуються на двох когнітивно-дискурсивних компонентах універсальній та індивідуальній. Жанрово-мовленнєва специфіка КК зумовлюється, з одного боку, його паритетним характером, а з іншого, регламентуючими функціями, що в сукупності визначають загальний інтенціональний фон у вигляді білатерального комісиву.
3. На білатерально-комісивному тлі тексту „комерційний контракт” існують й інші елементи його прагматичного устрою фатично- та регуля­тивно-інформативні іллокуції. За допомогою перших відбувається інформу­вання при вступі до комунікації, а за допомогою других реалізуються дискур­сивні тактики обґрунтування й прихованого спонукання.
4. Текстотип КК є когнітивно співвіднесеним із узагальненим знанням, тематично інтегрованим до фрейму, який містить прототипову інформацію у форматі {хто [коли де як] що} зобов’язаний виконувати”. Цей фрейм є тим когнітивно-дискурсивним доменом, який визначає когнітивну карту КК.
5. Когнітивна карта КК сприяє формуванню специфічної концептуальної системи КК, яка організована в ієрархічний спосіб і яка складається із концепт-ідеї, гіперконцептів, власне концептів і гіпоконцептів. Упорядковуючись за принципами родо-видових відношень, концептосистема утворює когнітивно-холістичний каркас текстотипу.
6. Механізми продукування й функціонування текстів комерційних контрактів підкоряються чітким вимогам його вербальної „упаковки”, що визначається синергетичною взаємодією мовних засобів різних рівнів лексичного, морфологічного, синтаксичного, які в сукупності сприяють успішному втіленню його специфічних прагманастанов і когнітивних схем їхньої реалізації.
7. Англомовний комерційний контракт це структурно, змістовно й функціонально завершений мовленнєвий продукт, що належить до ділового дискурсу і становить собою конвенціалізований офіційно-діловий текст висо­кого рівня стандартизації, має білатерально-комісивну спрямованість, володіє власною концептосистемою та конституюється специфічним набором засобів свого лексичного і граматичного аранжування.
Теоретична значущість дисертації полягає в загальних принципах і під­ходах до об’єкта дослідження, які сприяють поглибленню й розширенню нау­кових уявлень щодо жанрово-мовленнєвої специфіки, лінгвопрагматичного потенціалу та лінгвокогнітивних параметрів текстотипу комерційний кон­тракт”. Висновки й результати проведеного дослідження мають певну значу­щість для таких галузей мовознавства, як лінгвістика тексту, дискурсознав­ство, лінгвокогнітологія, лінгвопрагматика, лінгвосинергетика. В рамках гер­манського мовознавства теоретично релевантними є опис комунікативно-праг­матичної специфіки цього текстотипу та інвентаризація когнітивно-граматич­них параметрів його вербального коду. Проведений когнітивно-дискурсивний аналіз англомовних комерційних контрактів може закласти фундамент подальшого вивчення аналогічних і/або споріднених явищ в інших природних мовах.
Практична цінність дисертації полягає в тому, що її результати можуть знайти застосування в теоретичних і спеціальних курсах із комунікативної та когнітивної лінгвістики, теорії дискурсу, офіційно-ділового спілкування, при розробці програм і матеріалів для навчання англійській мові ділової комуніка­ції, при створенні навчально-методичних посібників відповідного спрямуван­ня. Вони можуть також виявитися корисними для фахової підготовки викла­дачів англійської мови для спеціальних цілей, у наукових розвідках аспірантів і студентів гуманітарних спеціальностей при написанні ними курсових і дип­ломних проектів. Крім того, матеріали й результати роботи можна вико­ристати у вивченні практичного курсу англійської мови ділового спілкування для перекладачів, менеджерів, юристів, чиї фахові інтереси пов’язані із зовнішньоекономічною галуззю діяльності.
Апробація результатів роботи. Основні положення й результати дослід­ження доповідалися й обговорювалися на наукових конференціях різних рівнів репрезентації: на міжнародних: "Франція та Україна: науково-практичний до­свід у контексті діалогу національних культур" (Дніпропетровськ, 1997; 1998; 2000), Динаміка наукових досліджень” (Дніпропетровськ, 2002), „Граммати­ческие исследования” (Мінськ, 2003), „Формальні онтологіі в інформаційних системах FOIS 2004” (Турін /Італія/, 2004), ХХ річниця TESOL Ukraine” (Київ, 2005); на всеукраїнських: "Нові підходи до філології у вищій школі" (За­поріжжя, 1998), "Наукова спадщина професора Ю.О. Жлуктенка та сучасне мовознавство" (Київ, 2000), Другі Каразінські читання: два століття Харківсь­кої лінгвістичної школи” (Харків, 2003), Актуальні дослідження іноземних мов і літератур” (Донецьк, 2003); на щорічних підсумкових наукових конфе­ренціях професорсько-викладацького складу Запорізького державного (націо­нального) університету (2000 2005 рр.).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлено в 17 одноосібних публікаціях, у т. ч. в 6 статтях, надрукованих у фахових виданнях України.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох роз­ділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, списку використаної літератури (286 позицій). Вона містить 8 рисунків і 8 таблиць, а також 5 додатків, серед яких 10 оригінальних текстів англомовних КК.
У Вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, визначається його об’єкт і предмет, формулюються мета та завдання, окреслюються матеріал і методи його дослідження, визначаються наукова новизна, теоретична і практична значущість одержаних результатів тощо.
У першому розділі розглядаються місце і роль КК у діловому спілкуванні з використанням процедур дискурс-аналізу в контексті міждисциплінарних студій та обґрунтовуються теоретико-методологічні засади дослідження. Тут описується інтерактивна модель ділової комунікації, відтворюється механізм конституювання англомовного КК у руслі когнітивного руху від усного дис­курсу ділових переговорів до писемно закріпленого тексту офіційно-ділового характеру, будується жанрово-мовленнєва модель КК та з’ясовується його прагматичний потенціал.
У другому розділі на підставі розуміння того факту, що прагматика і се­мантика є двома взаємозумовленими аспектами мовленнєвої діяльності, ви­світлюються антропоцентричні витоки КК, окреслюється його когнітивна кар­та, описується його концептосистема з наступним інвентаризуванням основних засобів її лексико-семантичної підтримки в текстовій тканині КК.
У третьому розділі досліджується предикативна організація текстів англомовних комерційних контрактів, зокрема особливості використання в них морфологічних і синтаксичних засобів.

У загальних висновках представлені основні результати проведеного до­слідження, зазначені релевантні у когнітивно-дискурсивному аспекті власти­вості англомовного комерційного контракту, окреслені перспективи по­дальших розвідок у визначених напрямках.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Дослідження текстотипу „комерційний контракт” стимулювалося усві­домленням все більш зростаючої ролі англомовних офіційно-ділових докумен­тів у соціальному бутті світового співтовариства. Попри те, що лінгвістичні ви­міри текстів ділової сфери спілкування в цілому та текстів комерційних кон­трактів зокрема неодноразово ставали об’єктом дослідницької уваги, їхні ког­нітивно-дискурсивні витоки ще не були предметом спеціального дослідження. У такий спосіб головною цілеустановкою роботи стало з’ясування системної організації цього текстотипу як продукту когнітивно-дискурсивної діяльності ділових партнерів.
Оскільки текст комерційного контракту є двосторонньою угодою, то його когнітивно-дискурсивна специфіка відбиває дискретну єдність” адресатно-ад­ресатної конфігурації його творців і користувачів. Тим самим він є результа­том кодування певного пропозиціонального змісту з чіткою орієнтацією на адекватне декодування. В останньому випадку йдеться про когнітивний рух в семасіологічному режимі структура зміст функція”, а в першому, навпаки, про рух в ономасіологічній трихотомії функція зміст структура”.
Ономасіологічне осягнення текстів англомовних комерційних контрактів дозволяє кваліфікувати їх як такі, що створюються завдяки певним мотивам і прагманастановам, тобто завдяки своїй специфічній телеології прагненням певного кола ділових партнерів вступити в ділові стосунки та закріпити їх у вигляді певного економіко-правового документу.
Сфера ділової комунікації дозволяє говорити щонайменше про два види ділового дискурсу усний (існує в акустичній сфері) та писемний (текстовий континуум офіційно-ділових паперів). Поняття писемного дискурсу корелює з поняттям офіційно-ділового і загальнонаукового стилів, а усна форма його реалізації ще й з розмовним регістром кодифікованої літературної мови.
За способом накопичення й подання інформації текст комерційного контракту є трансльованим дискурсом. У ньому відбивається планомірний рух від усного ділового спілкування до остаточно фіксованого офіційно-ділового тексту високого рівня стандартизації, інтегрованого в дискурсивний континуум ділової комунікації. Цей текст з’являється не в результаті спонукання, а внаслідок паритетних домовленостей, досягнутих під час ділових переговорів. Це глибоко конвенціалізований мовленнєвий твір, який є результатом напруженої інтелектуальної роботи певного кола комунікантів ділових партнерів (покупця і продавця). Поєднання ментальних і комунікативних зусиль обох сторін при створенні документу, що адресований їм обом, робить текст комерційного контракту автореферентним.
Автореферентність визначай й загальне іллокутивне підґрунтя текстів ко­мерційних контрактів директивну спрямованість, що набуває вигляду білате­рального комісиву: обидві сторони беруть на себе юридично визначені зобо­в’язання, що підлягають неодмінному виконанню. Такі обов’язки не можуть бути зміненими, модифікованими чи якимось чином відкорегованими, а їх не­виконання автоматично викликає накладення санкцій, що також чітко закріп­лено в тексті контракту, в т.ч. і в окремих його структурно-композиційних блоках.
При цьому різні структурно-композиційні блоки несуть різне прагматичне навантаження: інтродуктивна частина виконує фатично-інформативну функцію, а основна регулятивно-інформативну. У такий спосіб весь актомов­леннєвий каркас комерційного контракту вибудовується шляхом прагматичної контамінації різновекторних, але взаємоузгоджених іллокуцій. Сприяючи в ці­лому збереженню загальнокомісивного рисунка тексту, контамінація разом із тим перешкоджає використанню в ньому відверто категоричних висловлень.
Вилучення із тканини комерційного контракту категорично-імперативних імпульсів має певне раціональне підґрунтя. По-перше, вони ідуть врозріз із ди­скурсивною культурою сучасного постіндустріального (інформаційного) сус­пільства. По-друге, відверті спонукання суперечать головній телеологічній настанові ко-авторів контракту окреслення вказівок самим собі. Ось чому директивні висловлення не мають свого експліцитного закріплення ні в лекси­ко-граматичній системі комерційного контракту, ні у вигляді тих клішованих формул, що характерні саме для цього текстотипу. Будь-яке волевиявлення завжди набуває в цьому контракті форми непрямого спонукання поради, заборони, пропозицій тощо. Попри те, що його прагматично-функціональна природа має директивне підґрунтя, спонукання виявляється завуальованим під виглядом двостороннього комісиву, що має прямий вихід у когнітивну сферу сферу репрезентації знання.
Маючи свої телеологічні витоки в мотивах і цілях ділових партнерів, які вступають у певні економіко-правові стосунки, текст комерційного контракту розгортається в опорі на специфічний паттерн своєї змістової організації своєрідну когнітивну карту, що становить собою той логіко-семантичний алго­ритм, за зразком якого будуються всі без винятку тексти цього типу. Вона конституюється за рахунок сталих логіко-когнітивних компонентів концепт-ідеї, дискурсивно зумовленої концептосистеми, предметно-центричного фрей­му, а також макроконекторів і операторів, що забезпечують локальну та гло­бальну зв’язність тексту та, зрештою, його когнітивно-комунікативну єдність.
Концепт-ідея експлікується найузагальненішим лексикалізованим поняттям (Contract), що є родовим відносно всіх (прагматичних, семантичних і конструктивних) складових текстотипу комерційний контракт” і що є цементуючим центром всієї його концептосистеми.
Концептосистема комерційного контракту жанрово й дискурсивно детер­мінована, а тому виявляється специфічною саме для цього текстотипу. Вона базується на двох взаємодіючих логіко-семантичних компонентах, пов’язаних із стадіальною презентацією інформації, що-(під)системи й де-(під)системи, в межах яких використовуються гіперконцепти Parties, Goods, Delivery, Payment, Collisions з подальшою їх деталізацією на лінгвокультурно й дис­курсивно марковані образи у вигляді власне концептів і гіпоконцептів. Чітко вибудована концептосистема сприяє гносеологічній орієнтації адресата в тексті контракту та координуванню лінії його поведінки з накресленим сцена­рієм спільної діяльності.
Прототипічна структура текстотипу „комерційний контракт” містить ста­лу сукупність таких надфразових єдностей, як Preamble, Subject of the Contract, Price and Total Value of the Contract, Quality of the merchandise, Packing and Mar­king, Terms of Delivery, Terms of Payment, Sanctions and Claims, Force Majeure, Arbitration, Miscellaneous, Legal Addresses of the Parties. Ці єдності відбивають композиційно-структурну влаштованість тексту у вигляді відповідних темати­ко-смислових блоків і дозволяють, по-перше, легко відшукувати будь-яку сут­тєво важливу інформацію в будь-якому контракті, а по-друге, оперативно й швидко створювати тексти інших контрактів.
Когнітивно-дискурсивна природа та прагмасемантична специфіка тексту „комерційний контракт” зумовлюють цілеспрямоване використання мовних ресурсів при його аранжуванні. Зі всією очевидністю це простежується на шляхах і способах вибору лексико-семантичних і структурно-граматичних засобів його вербальної організації.
Когезійним стрижнем лексико-семантичної організації тексту „комерцій­ний контракт” є термінологія, яка складається із загальновживаного, офіцій­но-ділового та економіко-правового прошарків. Терміни разом із відповідними клішованими словосполученнями утворюють когнітивно-семантичний каркас комерційного контракту та зумовлюють його специфічний частиномовний ри­сунок, основу якого складають іменники, дієслова та їх іменні форми (дієприк­метники). При цьому іменники вербалізують імена діячів та імена об’єктів у відповідній галузі діяльності, а дієслова, список яких слід вважати закритим для цього текстотипу, акціональну складову цієї діяльності.
Номінативна організація текстів комерційного контракту задається жанрово-мовленнєвою та когнітивно-семантичною специфікою ділового дискурсу. Цією ж специфікою визначається й вибір шляхів і способів його предикативного аранжування морфологічних і синтаксичних. Когнітивно й функціонально релевантними засобами морфологічної організації текстів комерційних контрактів є темпоральна, модальна та персональна сітки.
Із огляду на те, що конкретний зміст комерційного контракту екстраполює ться на площину реального, актуального і зорієнтованого у просторі та часі, цілком виправданим є той факт, що в цих текстах темпоральний дейксис спирається переважно на презентні та футуральні часові форми. При цьому презентний ряд виявляє здатність до передачі не тільки перспективи теперіш­нього, але й майбутнього. Футуральні ж форми, окрім свого парадигматичного значення, використовуються й для синтагматичної підтримки таких смислів, як можливість, передбачуваність, планованість, бажаність, що робить їх полі­семічними феноменами, в яких синкретично поєднуються час і модальність.
Модальна сітка текстів комерційних контрактів складається із елементів внутрішньої та зовнішньої модальності у триєдності їхніх алетичних, деонтич­них і епістемічних проявів. Імпліцитно втілюючи ідею суб’єктивного в пропо­зиційному змісті тексту, модальність тут постає як дифузне явище, в якому значення можливості, необхідності, припущення, передбачення виявляються тісно між собою переплетеними. Більш того, модально-деонтичні імпульси цього тексту мають одночасно й риси прескриптивності, а тому вони виявля­ються втілювачами не тільки дозволених”, але й заборонних інтенцій.
Персональна сітка текстів комерційних контрактів зумовлюється його загальнокомісивною природою та характеризується прагненням до заміни прямих спонукань менш категоричними деперсоналізованими еквівалентами, що призводить до так званого діатезного зсуву”. Внаслідок цього фокус уваги переміщується з адресантно-адресатної конфігурації на пропозиціональний зміст тексту. Форми пасивного стану дієслів передають ті дії, стани і процеси, які концентруються в об’єкті, в результаті чого просте речення преферентно оформлюється активним станом, а складне пасивним.
Предикативне аранжування текстів англомовних комерційних контрактів має й чітко визначені синтаксичні контури, що характеризуються тяжінням до простих і паратактичних побудов, які в цілому складають більше 70% всього реченнєвого масиву тексту, тоді як решта припадає на гіпотаксис. Очевидно, когнітивно-дискурсивні засади цього факту криються в паритетному субстраті прагмасемантичної сутності контракту як такого. А використання різнострук­турних реченнєвих утворень свідчить про гнучкість його синтаксичної організації, яка повністю задовольняє комунікативні та інформаційні потреби комунікантів. У цілому ж синтаксис текстів комерційних контрактів цілком вписується в узус парадигматично зумовлені норми граматики англійської мови.
Поряд із цим у текстовій матерії комерційних контрактів активно діють різного роду синтаксичні процеси, спрямовані на спрощення і/або на усклад­нення організації висловлення. Регулюючи довжину й глибину синтагматич­них ланцюгів, ці процеси стають важливим інструментом впровадження си­нергетичних тактик, що мають місце при конституюванні тексту контракта як холістичної одиниці, в якій гармонійно взаємодіють конституенти функціо­нально-прагматичного, когнітивно-семантичного і структурно-граматичного порядку задля адекватного відтворення інтра- та екстралінгвальної інформації.
Механізми продукування й функціонування комерційного контракту, як і будь-якого іншого тексту високого рівня стандартизації, підкоряються чітким вимогам своєї вербальної „упаковки”, яка визначається синергетичною взаємо­дією мовних засобів різних рівнів лексичного, морфологічного, синтаксич­ного, що в сукупності сприяють успішному втіленню його специфічних праг­манастанов та когнітивних схем їх реалізації.
Комерційний контракт це структурно, змістовно й функціонально завер­шений мовленнєвий продукт, що належить до ділового дискурсу зі всіма ха­рактерними для нього рисами (точність, лаконічність, об'єктивність, інформа­тивність). Він становить собою конвенціалізований офіційно-діловий текст високого рівня стандартизації, має білатерально-комісивну спрямованість, во­лодіє власною концептосистемою та конституюється специфічним набором вербальних засобів свого лексичного, морфологічного та синтаксичного аран­жування.
Пропонований погляд на когнітивно-дискурсивні засади творення та функціонування англомовних текстів комерційних контрактів визначає й деякі перспективні напрями досліджень. Оскільки в межах цього підходу залишаєть­ся невирішеними чимало проблем, пов’язаних, зокрема, із типологією дискур­сів і з когнітивно-семантичною організацією їх складових (текстотипів), то дослідження останніх у межах когнітивно-дискурсивної парадигми знання є не тільки можливим, але й доцільним з точки зору теорії жанрів і стилів, лінгво­культурології, стилістики тощо на матеріалі не тільки германських, але й інших природних мов.

СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агаркова 2001: Агаркова Н.Э. Концепт "Деньги" как фрагмент англий­ской языковой картины мира. На материале американского варианта англий­ского языка: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. Иркутск, 2001. 171 с.
2. Арутюнова 1999: Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека. 2-е изд., испр. М.: Школа Языки русской культуры”, 1999. 896 с.
3. Афинская 2001: Афинская З.Н. Определение и толкование терминов (на материале экономической литературы) // Вестник МГУ. Сер. 19.: Лингвистика и межкультурная коммуникация. 2001. № 3. С. 51-59.
4. Бахтин 1996: Бахтин М.М. Литературно-критические статьи. М.: Худ. литература, 1996. 543 с.
5. Басс 1997: Басс Э.М. Научная и деловая корреспонденция английского языка. М.: Наука, 1997. 176 с.
6. Бацевич 2002: Бацевич Ф. C. Термінологія комунікативної лінгвістики: аспекти дискурсивного підходу // Вісник нац. ун-ту "Львівівська політехніка". 2002. № 453. С. 30-34.
7. Бацевич 2003: Бацевич Ф.С. Нариси з комунікативної лінгвістики. Львів: Вид-во Льв. нац. ун-ту, 2003. 281 с.
8. Белецкая 1996: Белецкая Н.Н. Неоднозначность высказывания в прагма­тическом и когнитивном аспекте // Вісник Харківськ. нац. ун-ту ім. В. Кара­зіна. № 456. Харків: Константа, 1996. С. 16-17.
9. Белова 2003: Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации. 2-е изд. К.: Логос, 2003. 304 с.
10. Бехта 2004: Бехта І.А. Дискурс наратора в англомовній прозі. К.: Грамота, 2004. 276 с.
11. Бєлозьорова Ю.С. Когнітивно-дискурсивна концептуалізація часу в су­часній німецькій мові: Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02. 04 / Запорізь­кий нац. ун-т. Запоріжжя, 2005. 22 с.
12. Биржаков 1997: Биржаков М. Б. Контракт с инофирмой: Энцикл. междунар. контракт. отношений. 2-е изд. СПб.: Caresbac, 1997. 607 с.
13. Бисималиева 1999: Бисималиева М. К. О понятиях «текст» и «дискурс» // Филологические науки. 1999. № 2. С. 78 85.
14. Богданов 1999: Богданов В.В. Текст и текстовое сообщение. 3-е изд. С-Пб: Изд-во С-Пб ун-та, 1999. 72 с.
15. Бондарко 1996: Бондарко А.В. Проблемы грамматической семантики и русской аспектологии. СПб: Изд-во С-Пб ун-та, 1996. 220 c.
16. Бондарко 1999: Бондарко А.В. Основы функциональной грамматики. Языковая интерпретация идеи времени. СПб: СПбУ, 1999. 260 c.
17. Булыгина/Шмелев 1997: Булыгина Т.В., Шмелев А.Д. Языковая кон­цептуализация мира (на материале русской грамматики). М.: Школа Языки русской культуры”, 1997. 576 c.
18. Буніятова 2003: Буніятова І.Р. Еволюція гіпотаксису в германських мовах (IV-XIII ст.). К.: КНЛУ, 2003. 327 с.
19. Буніятова 2005: Буніятова І.Р. Паратаксис і координація, гіпотаксис і субординація терміни на позначення (не)тотожних явищ?. Нова філологія, 2005. Вип. 2(22). С. 16-24.
20. Бурбело 1999: Бурбело В.Б. Художній дискурс в історії французької мови та культури IX-XVIII ст.: Автореф. дисдокт. філол. наук: 10.02. 05 / Київськ. нац. ун-т. ім. Т. Шевченка. К, 1999. http: // www/ nbuv/gov/ua/ard /1999/99bvbfmk/zip (Cited 27.07.2003).
21. Бурбело 2004: Бурбело В.Б. Модель дискурсу в парадигмальному вимі­рі // Вісник КНУ ім. Т. Шевченка. Іноземна філологія. 2004. № 37/38. С.81-85.
22. Бурмистрова 2001: Бурмистрова А.В. Лингвостатистический анализ английской терминологии фондового рынка: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / Иван. гос. ун-т. Иваново, 2001. 24 с.
23. Васильев 1998: Васильев С.А. Синтез смысла при создании и понима­нии текста. К.: Наукова думка, 1998. 230 с.
24. Вежбицка 1997: Вежбицка А. Речевые жанры // Жанры речи. Сара­тов: Изд-во Саратовск. ун-та, 1997. C. 42-56.
25. Вежбицкая 1999: Вежбицкая А. Семантические универсалии и описа­ние языков. М.: Школа Языки русской культуры”, 1999. 780 с.
26. Вежбицкая 2001: Вежбицкая А. Сопоставление культур через посред­ство лексики и прагматики / Пер. с англ. А.Д. Шмелева. М.: Языки славян­ской культуры, 2001. 272 с.
27. Верба 2001: Верба Л.Г., Верба Г.В. Грамматика современного англий­ского языка. К.: Логос, 2001. 368с.
28. Волкова 2004: Волкова Т.Я. К вопросу о разграничении термина и общеупотребительного слова // Studia Germanica et Romanica: Іноземні мови. 2004. Т. 1. № 1. С. 5-15.
29. Волошин 2001: Волошин П.В. Английский язык делового общения как лингвистическое и дидактическое явление: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. М., 2001. 161 с.
30. Воротынцев 1996: Воротынцев Е.М. Контракт с инофирмой: Содержа­ние. Типовые формы. СПб.: Закон и бизнес, 1996. 111 с.
31. Вихованець 1993: Вихованець І.Р. Граматика української мови. Син­таксис. К.: Либідь, 1993. 368 с.
32. Гаврилова 2001: Гаврилова Г.Ф. Предложение-высказывание в когни­тивном аспекте // Филологические науки. 2001. № 6 С.72 78.
33. Герасименко 2001: Герасименко И.В. Социопрагматика американской деловой корреспонденции (диахронический аспект): Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. Хабаровск, 2001. 157 с.
34. Герман 2000: Герман И.А. Лингвосинергетика. Барнаул: Изд-во Алтайской академии єкономики и права, 2000. 168 с.
35. Глинская 2002: Глинская Н.П. Английский юридический язык: история, особенности и перспективы // Вестник МГУ. Сер. 19.: Лингвистика и межкультурная коммуникация. 2002. №3. С. 120-123.
36. Гринев 1998: Гринев С. В. Введение в терминологию. М.: Моск. лицей, 1998. 309 с.
37. Гудков 2003: Гудков Д. Б. Теория и практика межкультурной ком­муникации. М.: Гнозис, 2003. 288 с.
38. Гумовська 2003: Гумовська І. А. Англійська правнича термінологія в економічному дискурсі // Прикладна лінгвістика у ХХІ столітті: лінгводидак­тичні та культурологічні стратегії / Праці міжнар. наук. конф. Львів: Укр. технології. 2003. С. 24-25.
39. Данилов 2004: Данилов К.В. Репрезентация концептов Crime и Punish­ment в британской и американской юридической терминологии: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / СГАП. Саратов, 2004. 22 с.
40. Дейк 1989: Дейк Т.А., ван. Язык. Познание. Коммуникация / Сост. В.В. Петров, В.И. Герасимов. М.: Прогресс, 1989. 312 с.
41. Дементьев 1997: Дементьев В.В. Изучение речевых жанров: обзор ра­бот в современной русистике // Вопр. языкознания. 1997. № 1. С. 96-112.
42. Дементьев 1999: Дементьев В.В. Фатические речевые жанры // Вопр. языкознания. 1999. № 1. С. 36-54.
43. ДІК 2002: Дискурс іноземномовної комунікації /Під заг. ред. К.Я. Кусько. Львів: Вид-во Льв. нац. ун-ту, 2002. 495 с.
44. Диброва 1996: Диброва Е.И. Коммуникативно-когнитивная модель текстопорождения // Докл. V междунар. конф. Семантика языковых единиц”. М.: Физкультура, образование и наука, 1996. С. 130-137.
45. Драбкина 2001: Драбкина И.В. Прагмалингвистические аспекты пись­менного делового общения: На материале англоязычных текстов контрактов и деловой корреспонденции: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. Самара, 2001. 209 с.
46. Ейгер/Маслова 1992: Ейгер Г.В., Маслова Н.И. Язык и синергетика (к постановке проблемы) // Вестн. Харьк. гос. ун-та им. В. Каразина. Харьков: Константа, 1992. № 372. С. 131-137.
47. Ейгер/Шевченко 2000: Ейгер Г.В., Шевченко И.С. Мотивационный по­тенциал речевых актов // Вісник Харківськ. нац. ун-ту ім. В. Каразіна. № 500. Харків: Константа, 2000. С. 10-17.
48. Елькин 2001: Елькин В.В. Диалогическая речь основная сфера реали­зации языковой экономии: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. Пятигорск, 2001. 220 с.
49. Есперсен О. Философия грамматики: Пер. с англ. М.: Изд-во ино­странной литературы, 1958. 404 с.
50. Жаботинская 1999: Жаботинская С.А. Концептуальный анализ: типы фреймов // Вісник Черкаського ун-ту. Сер. Філол. науки Вип. 11. С. 11-21.
51. Загнітко 2001: Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис. Донецьк: ДонНУ, 2001. 662 с.
52. Зайцева 2003: Зайцева Н.Ю. Семиотика романских терминологических систем в их сопоставлении с английскими и русскими: Автореф. дис. ... докт. филол. наук: 10.02.20 / РГПУ. СПб., 2003. 36 с.
53. Зарума-Панських 2001: Зарума-Панських О.Р. Архітектоніка міжна­родних договорів: синтактико-когнітивні аспекти // Іноземна філологія. 2001. Вип. 112. С. 224-231.
54. Залевская 1999: Залевская А.А. Введение в психолингвистику. М.: Российск. гос. гуманит. ун-т, 1999. 382 с.
55. Зацний 1998: Зацний Ю.А. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови. Запоріжжя: ЗДУ, 1998. 431с.
56. Зацний 2000: Зацный Ю.А. Развитие общества и обогащение словар­ного состава современного английского языка // Матеріали між. наук. конф. Іноземна філологія на межі тисячоліть”. Харків: Константа, 2000. С. 91-92.
57. Знаков 1999: Знаков В.В. Психология понимания правды. СПб: Але­тейя, 1999. 282 с.
58. Иванова и др. 1989: Иванова И.П., Бурлакова В.В., Почепцов Г.Г. Тео­ретическая грамматика современного английского языка. М.: Высшая школа, 1989. 285 с.
59. Іващишин 2002: Іващишин О. І. Фреймові структури в англомовному науково-технічному тексті // Дискурс іноземномовної комунікації. Львів: Вид-во Льв. нац. ун-ту, 2002. С. 374-382.
60. Ільченко 2002: Ільченко О.М. Етикет англомовного наукового дис­курсу. К.: Політехніка, 2002. 288 с.
61. Инкотермс 2000: Международные правила толкования торговых тер­минов /Под ред. М.Л. Катто. Available at http://www.cci.zp.ua (Cited 14.02.04).
62. Ирисханова 2000: Ирисханова О.К. О теории концептуальной интегра­ции // Материалы круглого стола „Традиционные проблемы языкознания в свете новой парадигмы знания”. М.: ИЯ РАН, 2000. С. 62-68.
63. Исупова 2003: Исупова М.М. Когнитивное взаимодействие в деловом общении (на материале англоязычных и русских коммерческих писем): Авто­реф. дис... канд. филол. наук: 10.02.19 / Тверск. Гос. Ун-т. Тверь, 2003. 19 с.
64. Йокояма 2005: Йокояма О.Б. Когнитивная модель дискурса и русский порядок слов. М.: Языки славянской культуры, 2005. 424 с.
65. Калюжная 1982: Калюжная В.В. Стиль англоязычных документов международных организаций. К.: Наук. думка, 1982. 123 с.
66. Карабан 1989: Карабан В.И. Сложные речевые единицы: прагматика английских асиндетических полипредикативных образований. К.: Вища школа, 1989. 132 с.
67. Карабан/Верба 2000: Карабан В.І., Верба Л.Г. Порівняльно-типологіч­не дослідження мовлення українською та англійською мовами: деякі особливо­сті формування пропозицій // Вісник Харківськ. нац. ун-ту ім. В. Каразіна. № 471. Харків: Константа, 2000. С. 108-117.
68. Карасик 2004: Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дис­курс. М.: Гнозис, 2004. 390 с.
69. Касевич 1997: Касевич В. Б. Культурно-обусловленные различия в структурах языка и дискурса / Proc. XVIth International Congress of Linguists. Paris, 1997. P. 120-125.
70. Каспарова 2002: Каспарова Г.С. Стратегии речевого поведения автора делового текста // Вестник МГУ. Сер. 19.: Лингвистика и межкультурная ком­муникация. 2002. № 4. С. 87-97.
71. Кибрик 2003: Кибрик А.Е. Константы и переменные языка. СПб.: Алетейя, 2003. 720 с.
72. Кириленко 2002: Кириленко Н.П. Классификация терминов словосоче­таний экономической сферы деятельности // Вестник междунар. Славянского ун-та. Серия Филология”. 2002. Т. V. № 1. С. 72-74.
73. Кисилева 1998: Кисилева А.А. Лингвистическое исследование структу­ры текста с точки зрения перлокутивного эффекта: Дис. докт. филол. наук: 10.02.21. СПб., 1998. 204 с.
74. Климова 2000: Климова И.И. Природа референции в тексте и дис­курсе. М.: Диалог-МГУ, 2000. 133 с.
75. Клюев 2002: Клюев Е.В. Речевая коммуникация. М.: Рипол Класик, 2002. 320 с.
76. Кобозева 2000: Кобозева И. М., Ким Гон Сук. Сложное предложение как форма сложного речевого акта // Сложное предложение: вопросы теории и описания и новые аспекты его изучения. М.: РУЦ, 2000. С. 95-105.
77. Комарова 2000: Комарова Р.Н. Язык закона, лингвистические характе­ристики. На материале текста Германского гражданского уложения: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. СПб., 2000. 180 с.
78. Костюк 2001: Костюк С.В. Полилог в деловом общении // Вестник МГУ. Сер.19: Лингвистика и межкульт. ком-ция. 2001. № 3. С. 88