кОНЦЕПТУАЛЬНА СЕМАНТИКА СУБСТАНТИВНИХ КОМПОЗИТІВ-БАХУВРИХІ (на матеріалі антропосемічної лексики сучасної англійської мови)

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Васильєва Олена Григорівна

УДК 81’373.(23+611)=111

кОНЦЕПТУАЛЬНА СЕМАНТИКА
СУБСТАНТИВНИХ КОМПОЗИТІВ-БАХУВРИХІ
(на матеріалі антропосемічної лексики сучасної англійської мови)

спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
ОМЕЛЬЧЕНКО Лариса Федорівна,
доктор філологічних наук, професор

Київ-2006

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ......................................................................
ВСТУП........................................................................................................................
РОЗДІЛ 1. АНТРОПОСЕМІЧНІ СУБСТАНТИВНІ КОМПОЗИТИ-БАХУВРИХІ ЯК ОБ’ЄКТ ЛІНГВІСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ......
1.1. Словотвірні характеристики антропосемічного субстантивного композита-бахуврихі (АСКБ) в сучасній англійській мові....................
1.2. Теоретичні засади лінгвокогнітивного вивчення англійських АСКБ ..
1.2.1. Концептуальний рівень семантики мовних одиниць........................
1.2.2. Особливості англомовної репрезентації картини світу....................
1.2.3. Лінгвістичні передумови дослідження АСКБ у межах концептуальної семантики....................................................................
1.2.4. Методика концептуального аналізу АСКБ сучасної англійської мови..........................................................................................................
1.3. Концептуальна модель посесивної номінації особи у сучасній англійській мові..........................................................................................
Висновки до розділу 1.........................................................................................
РОЗДІЛ 2. СЕМАНТИЧНИЙ ПРОСТІР АНТРОПОСЕМІЧНИХ СУБСТАНТИВНИХ КОМПОЗИТІВ-БАХУВРИХІ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ.........................................................................
2.1. Специфіка компонентної структури значення АСКБ у сучасній англійській мові..............................................................................................
2.1.1. Денотативний макрокомпонент..........................................................
2.1.2. Конотативний макрокомпонент..........................................................
2.1.3. Функціонально-стильовий макрокомпонент.....................................
2.1.4. Емпіричний макрокомпонент..............................................................
2.2. Структурні та семантичні особливості англійських АСКБ......................
2.2.1. Структурні моделі АСКБ сучасної англійської мови........................

2.2.2. Референційна семантика другого компонента АСКБ........................
2.2.2.1. Соматизми на позначення голови та її частин...........................
2.2.2.2. Соматизми на позначення тіла та його частин..........................
2.2.2.3. Соматизми на позначення крові, органів та квазіорганів людини................................................................................................
2.2.2.4. Несоматичні компоненти АСКБ................................................
2.2.3. Категоріальна семантика компонентів АСКБ....................................
2.2.4. Внутрішня валентність компонентів англійських АСКБ ................
2.2.5. Енциклопедична семантика АСКБ сучасної англійської мови...........................................................................................................
Висновки до розділу 2.........................................................................................
РОЗДІЛ 3. КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ АНАЛІЗ АНТРОПОСЕМІЧНИХ СУБСТАНТИВНИХ КОМПОЗИТІВ-БАХУВРИХІ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ..........................................................................
3.1. Структура підсистеми АСКБ у сучасній англійській мові.......................
3.2. Концептуальна структура номінативного простору англійських АСКБ................................................................................................................
3.3. Метонімічне та метафоричне мапування як чинник творення семантики АСКБ сучасної англійської мови.............................................
3.3.1. Семантика англійських АСКБ як результат метонімічної концептуалізації дійсності.................................................................
3.3.2. Концептуально-метафорична детермінація значення АСКБ.........
Висновки до розділу 3........................................................................................
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ..........................................................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................................
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ДОВІДКОВОГО ТА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ.
ДОДАТКИ...................................................................................................................
Додаток А. Англо-український словник антропосемічних субстантивних композитів-бахуврихі............................................................................
Додаток Б. Таблиця референційної семантики АСКБ........................................
Додаток В. Сполучуваність компонентів АСКБ.................................................
Додаток Д. Бленди як засіб лінгвокогнітивного аналізу АСКБ сучасної англійської мови......................................................................................

ВСТУП

Людина, що є центром Всесвіту та мірою усіх речей, являє собою вічну проблему в усіх скільки-небудь розвинених та оригінальних культурах [113, с.270; 170]. Саме вона завжди була тим об’єктом, на який спрямовувалася увага науковців будь-якої галузі науки. Лінгвістичні пошуки торкалися людської істоти безпосередньо, оскільки досліджували суто людське надбання мову. З виходом на перший план когнітивно-дискурсивної парадигми, однією з характерних рис якої є посилення антропоцентризму мовознавчих розвідок [147; 175; 216; 233], людський фактор набуває особливого значення для лінгвістичної науки. У зв’язку з цим до фокусу її уваги потрапляють мовні одиниці, метою яких є номінація різних сфер людського життя і, перш за усе, назви самої людини така лексика підлягає ретельному багатоаспектному аналізу [див.: 4; 20; 59; 74; 87; 99; 146; 158; 198; 253; 254; 275 тощо].
Адекватним методологічним середовищем для вивчення лексико-семантичної системи мови на сучасному етапі розвитку мовознавства стала концептуальна семантика, яка ставить своїм завданням дослідження особливостей упорядкування та зберігання у людській свідомості різноманітних структур представлення вербалізованих знань (ментальний лексикон) [див.: 32, с.16‑17; 240, с. 68; 356, с. 54]. Такий підхід розширює можливості лінгвістів, оскільки дозволяє вести пошуки підґрунтя та способів організації лексикону не тільки виключно в рамках мови, але враховуючи природу людини як біологічної, психологічної та соціальної істоти.
Однією з найдетальніше розроблених ділянок англійського лексикону є підсистема назв осіб [27, с. 206], у яких відбилося різнобічне осмислення людини у її стосунках з фізичним та соціальним оточенням. Назви осіб за домінантною рисою утворили в лексико-семантичній системі сучасної англійської мови індивідуальне угруповання розряд субстантивних композитів-бахуврихі. Останні мають свої особливості, про які йшлося у цілому ряді лінгвістичних робіт. Так, досліджувалися структурні та семантичні [24; 115; 183; 303; 333], функціональні [204; 217] та когнітивно-ономасіологічні [87] особливості англійських композитних бахуврихі. У ряді праць розглядається еволюція німецьких субстантивних композитів-бахуврихі в діахронії [231], а також аналізується їх номінативний і стилістичний потенціал на сучасному етапі розвитку німецької мови [94]. Серед робіт, присвячених композитам-бахуврихі, є також типологічні дослідження, в яких порівнюються особливості цих мовних форм у німецькій і французькій мовах [243]. Запропонований у рецензованій дисертації лінгвокогнітивний аналіз англійських АСКБ спрямований на пояснення концептуальних основ їх семантики, що зумовлюють і номінативний потенціал, і формальну структуру, і функціонування цих мовних одиниць.
Актуальність роботи зумовлена загальною спрямованістю сучасних когнітивно орієнтованих лінгвістичних досліджень на виявлення розумових структур, що репрезентуються різнорівневими мовними засобами та зумовлюють специфіку останніх. У цьому контексті набуває актуальності встановлення структурних і семантичних особливостей АСКБ, яке спирається на специфіку відповідних концептуальних моделей. Виявлення таких моделей дозволяє з’ясувати особливості організації вербалізованих знань, об’єктивованих у підсистемі АСКБ, і встановити мовні та позамовні чинники, що скеровують процес композитної посесивної номінації особи в сучасній англійській мові.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України Мовнісистеми. Динаміка функціонування фонетичних, граматичних і лексичниходиниць: когнітивний і комунікативно-прагматичний аспекти (германські, романські та українська мови)” (тему затверджено вченою радоюКиївського державного лінгвістичного університету, протокол № 5 від 24січня 2000 р.).
Метою роботи є з’ясування особливостей концептуальної семантики АСКБ у сучасній англійській мові.
Для досягнення мети необхідним є розв’язання таких завдань:
- уточнити поняття субстантивний композит-бахуврихі з урахуванням особливостей ономасіологічного підходу до композитної номінації;
- встановити місце АСКБ у словотвірній і лексико-семантичній системах сучасної англійськоїмови;
- побудувати концептуальну модель посесивної номінації особи в сучасній англійській мові;
- виявити особливості компонентної будови лексичного значення АСКБ сучасної англійської мови;
- висвітлити специфіку семантичного навантаження та сполучуваності конституентів складних антропосемічних імен-бахуврихі сучасної англійськоїмови;
- визначити семантичні та структурні особливості номінативного просторуАСКБ;
- змоделювати концептуальну структуру антропосемічних субстантивних композитів-бахуврихі сучасної англійської мови;
- розкрити когнітивні механізми творення АСКБ у сучасній англійськіймові.
Об’єктом дослідження є антропосемічні субстантивні композити-бахуврихі як номінативні одиниці сучасної англійської мови.
Предметом дослідження обрано концептуальні моделі АСКБ, представлені у їх семантиці.
Для пояснення особливостей концептуальної семантики АСКБ у сучасній англійській мові нами сформульована робоча гіпотеза, згідно з якою концептуальним підґрунтям значення АСКБ є структура знання про людину, що, наповнюючись у залежності від контексту конкретною інформацією, породжує значення усіх аналізованих композитів і обумовлює їх звукове оформлення.
Матеріалом дослідження слугували відібрані методом наскрізної вибірки 826 лексико-семантичних варіантів АСКБ, виявлених у словникових статтях тлумачних та перекладних словників сучасної англійськоїмови.
Мета та завдання роботи зумовили використання комплексу методів та прийомів дослідження лексики. Основним методом у дисертації є концептуальний аналіз. Зокрема, для представлення концептуальної структури АСКБ залучалася методика фреймового моделювання (С.А.Жаботинська). Оскільки дослідженню концептуальної семантики лексичних одиниць має передувати їх семантичний аналіз, у роботі здійснено компонентний аналіз, що слугував для виявлення складників значення АСКБ. Для реконструкції ономасіологічної структури досліджуваних одиниць і виявлення особливостей співвіднесення її елементів з фрагментами об’єктивної дійсності застосовано ономасіологічний аналіз в термінах ономасіологічних моделей, що включають ономасіологічну базу, ономасіологічну ознаку та предикат-зв’язку (О.С.Кубрякова). Виділення лексико-семантичних груп і підгруп композитів, які об’єктивують різні ділянки номінативного простору АСКБ, відбувалося на підставі аналізу словникових дефініцій, з метою встановлення питомої ваги цих лексико-семантичних груп і підгруп у межах підсистеми АСКБ застосовувався кількісний аналіз.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що АСКБ сучасної англійської мови вперше розглядаються з позицій концептуальної семантики. Встановлено референційні та категоріальні особливості конституентів композитів і способи їх поєднання. Визначено семантичну структуру номінативного простору антропосемічних композитних імен‑бахуврихі. Уперше розроблено концептуальну модель посесивної номінації особи в сучасній англійській мові, змодельовано концептуальну структуру значення АСКБ і показано роль концептуальної метонімії та концептуальної метафори в її утворенні.
Теоретична цінність дисертаційного дослідження визначається тим, що його результати є внеском у розробку лінгвокогнітивних проблем словотвору, а саме у з’ясування концептуальних засад семантики складного слова. Запропоновані в роботі концептуальна модель посесивної номінації особи та концептуальна модель номінативного простору АСКБ у сучасній англійській мові можуть використовуватися як орієнтовні у лінгвокогнітивних дослідженнях різних груп лексики, зокрема назв осіб в англійській та інших мовах.
Практичне значення отриманих результатів зумовлюється можливістю їх використання в нормативних курсах лексикології англійської мови (розділи Лексична семантика”, Словотвір”, Семантичні зв’язки слів у лексичній системі мови”), стилістики (Стилістична диференціація англійської мови”), у розробці спецкурсів з когнітивної лінгвістики, композитології, лінгвокультурології, у написанні курсових, дипломних та магістерських робіт, а також у лексикографічній практиці при укладанні словників лексем складної структури.
Апробація основних положень та результатів дослідження проводилась на п’яти міжнародних наукових конференціях: Форма, значение и функции единиц языка и речи” (Мінськ, 2002 р.), Треті Каразінські читання: методика і лінгвістика на шляху до інтеграції” (Харків, 2003 р.), Языковые категории: границы и свойства” (Мінськ, 2004р.), Слов’янська та германська лексикографія і проблеми перекладу: сучасний стан і перспективи” (Житомир, 2005 р.), Когнітивні та дискурсивні структури германських мов у соціокультурному просторі комунікації” (Київ, 2005 р.); на чотирьох національних конференціях: VI та VIІ національних конференціях TESOL Ukraine The Way Forward to English Language and ESP Teaching in the Third Millennium” (Київ, 2001 р.), Exploring EFL Challenges with TESOL Community” (Чернігів, 2002 р.), Література та літературознавство: історія і сучасність” (Секція Аналіз художнього тексту: лінгвістичний аспект”) (Житомир, 2004 р.), Слов’янська та германська лексикографія і проблеми перекладу: сучасний стан і перспективи” (Житомир, 2004 р.); на IV і V регіональних науково-практичних конференціях Мови у відкритому суспільстві (Актуальні проблеми дослідження дискурсу, методики навчання іноземних мов та літератури у контексті європейської інтеграції)” (Чернігів, 2003р., 2004 р.); трьох міжвузівських науково-практичних конференціях Київського національного лінгвістичного університету: Мови і культури у сучасному світі” (Київ, 2003 р.), Мова, освіта, культура у контексті Болонського процесу” (Київ, 2004 р.), Лінгвістична наука і освіта у європейському вимірі” (Київ, 2005 р.).
Основні теоретичні та практичні результати дослідження викладено у восьми статтях, із них сім у фахових наукових виданнях ВАК України (3,7 др. арк.), та у шести тезах наукових конференцій. Загальний обсяг авторських публікацій з проблематики дослідження складає 5,15 др. арк.
На захист виносяться такі положення:
1. Антропосемічні субстантивні композити-бахуврихі це екзоцентричні складні іменники з комплексною ономасіологічною ознакою та експліцитно не вираженою ономасіологічною базою, що називають особу за домінантною ознакою і мають посесивний характер. У лексико-семантичній системі сучасної англійської мови АСКБ утворюють підсистему, яка представляє фрагмент англомовної картини світу у межах концепту ЛЮДИНА.
2. Акт композитної посесивної номінації особи постає як вербалізація концептуальної структури, що містить дані про кількісне, якісне, акціональне, локативне, темпоральне буття об’єкта номінації та його оцінку, а також інтенціональну та лінгвокомунікативну інформацію. Називання людини за допомогою композитних бахуврихі відбувається як рух свідомості від чуттєвого сприйняття об’єкта номінації, встановлення та оцінки його параметрів до конвенційного закріплення за означуваним утворюваної номінативної одиниці її звукової оболонки у формі складного слова. Найсуттєвішим кроком створення АСКБ є виокремлення домінантної ознаки номінованого об’єкта, яка детермінує вибір мотивуючого образу для оформлення майбутнього композита.
3. Значення АСКБ структурується у вигляді конфігурації мікрокомпонентів (сем) різної складності, які об’єднуються у макрокомпонентивідносно автономні пакети” інформації, однотипної за співвіднесеністю з екстралінгвальною дійсністю, що є представленими у структурі значення мовного знака у вигляді розмитих множин упорядкованих смислових компонентів. Серед макрокомпонентів виділяємо денотативний, конотативний, функціонально-стильовий та емпіричний. Залежно від ступеня релевантності макрокомпонентів у структурі значення АСКБ виділяються похідні та переносні значення. До перших відносимо значення денотативної семантики, які виникли у неметафоризованих АСКБ в результаті інтеграції в ономасіологічну ознаку композитів значень лексем, що корелюють з їх твірними основами. Під час утворення ономасіологічної ознаки АСКБ переносної семантики інтеграція значень твірних основ проходить одночасно з метафоричним переосмисленням.
4. АСКБ утворюють у сучасній англійській мові розгалужену систему номінацій особи за фізичними, фізіологічними, психологічними, діяльнісними та соціокультурними ознаками. Специфікація області референції значення конкретного композита закріплюється семантикою його другого компонента, що отримав здатність метонімічно та символічно позначати сферу буття людини, до якої належить її домінантна риса. Крім знань, які стосуються суто людського існування, створення АСКБ залучає широкий спектр даних про об’єктивні зовнішні та внутрішні властивості фрагментів оточення та зв’язки між ними, що закріплюються у категоріальній семантиці конституентів аналізованих антропосем. Семантичні особливості компонентів визначають тип внутрішній валентних зв’язків, що встановлюється між ними в архітектоніці композитів. Зазначені зв’язки оформлюють часткові семантичні моделі у межах виділених структурно-семантичних моделей, за якими АСКБ формуються у сучасній англійській мові.
5. Підсистема АСКБ являє собою систему взаємопереплетених лексико-семантичних груп людина як біологічна істота” (18% корпусу досліджуваних одиниць), людина як психічна істота” (49%), людина як соціальна істота” (33%), причому до фокусу головного інтересу англомовного суспільства потрапляють такі сфери існування людини, як інтелект (21%), рід діяльності (15%), риси характеру (11%), звички (10%) та зовнішність (10%) особи. Відповідно, номінативний простір АСКБ постає як складна структура репрезентації знань про існування людини у її біологічному, психічному та соціальному вимірах, концептуальна модель якої вибудовується у вигляді композиції слотів різного ступеня генералізації.
6. Концептуальна модель номінативного простору АСКБ конструюється поєднанням предметного, посесивного та акціонального базових фреймів (у термінах С.А.Жаботинської). Вона має відкритий характер і виступає тим абстрактним каркасом”, який, наповнюючись залежно від контексту конкретним лексичним матеріалом, породжує значення усіх АСКБ. Запропонована модель здатна показати особливості кодування/ декодування у значенні складного імені-бахуврихі певної порції інформації про людину; розкриває техніку утворення АСКБ шляхом конверсії та намічає шляхи розвитку значень аналізованих слів; дає змогу пояснити велике розмаїття нюансів значень АСКБ, а також специфіку різних видів семантичних перетворень, залучених до формування значень конституентів композитів.
7. Метонімія як чинник розвитку значень слів є обов’язковою для формування семантики другого компонента АСКБ і факультативною для першого. Метонімічне мапування, що спирається на образ-схему ЧАСТИНА-ЦІЛЕ, уможливлює використання в ролі других конституентів досліджуваних композитів назв частин тіла, органів чи квазіорганів людини, що реалізується у партитивних композитів. Поява АСКБ привласнення виглядає як розширення застосування зазначеної образ-схеми на людину у тісному поєднанні з її безпосереднім оточенням.
8. Метафоричне мапування бере участь у формуванні семантики АСКБ усіх тематичних груп, а саме: емоційно-вольова сфера осягається через концепти РЕЧОВИНА та РУХ, концепт ПРЕДМЕТ залучається для осмислення феноменів душі та слова, утилітарна незначимість апелює до концепту СМЕРТЬ. Для осмислення буття людини можуть також залучатися концепти ТВАРИНА, що полегшує розуміння різних боків інтелектуальної та емоційно-вольової сфер людини, а також ФІЗИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ як корелят поняття міркування.
Поставлена мета та завдання визначили структуру роботи. Дисертація, загальним обсягом 265 сторінок (з них 197 сторінок тексту) складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, списків використаної літератури, лексикографічних джерел, джерел ілюстративного матеріалу та п’яти додатків.
У переліку умовних скорочень наводяться вжиті у дисертації скорочення.
У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, актуальність обраної тематики, сформульовано мету та конкретні завдання роботи, визначено об’єкт, предмет і методи дослідження, розкрито його новизну, теоретичне тапрактичне значення отриманих результатів, викладено основні положення,що виносяться на захист, наведено дані про апробацію результатівдослідження.
У першому розділі Антропосемічні субстантивні композити-бахуврихі як об’єкт лінгвістичного дослідження” подано теоретичні положення, на яких ґрунтується дослідження. Уточнено термін субстантивний композит-бахуврихі”, визначено місце АСКБ серед одиниць словотвірної та лексико-семантичної систем сучасної англійської мови, описано методику їх аналізу. Крім того,змодельовано структуру акту посесивної номінації особи у сучасній англійській мові як процесу формування та вербалізації концептуальної структури антропосемічних субстантивних композитів-бахуврихі.
У другому розділі Семантичний простір антропосемічних субстантивних композитів-бахуврихі у сучасній англійській мові” описано структурну специфіку лексичного значення антропосемічних субстантивних композитів-бахуврихі та семантичну наповнюваність його макрокомпонентів, а також референційні та категоріальні особливості конституентів композитів. Запропоновано класифікацію типів внутр

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Вивчення номінацій осіб в сучасній англійській мові у термінах концептуальної семантики передбачає виявлення та моделювання структури вербалізованого фрагменту англомовної картини світу, який знаходить відображення в їх семантичній структурі. Мета такого дослідження потребує залучення комплексу методик традиційного семантичного та концептуального аналізу, спрямованих на виявлення структурних та семантичних особливостей представлення у значеннях номінативних одиниць різнорідних мовних та екстралінгвістичних знань.
Антропосемічні субстантивні композити-бахуврихі це екзоцентричні складні іменники з комплексною ономасіологічною ознакою та експліцитно не вираженою ономасіологічною базою, що називають особу за домінантною рисою і мають посесивний характер. Ономасіологічна база АСКБ, корелюючи з концептом ЛЮДИНА, містить архісему особа”, задаючи тим самим набір диференційних семантичних ознак, що знаходять актуалізації у значеннях конкретних композитів. Ономасіологічна ознака співвідноситься з базою за допомогою предикату-зв’язки на основі відношення посесивності.
Посесивна семантика предиката-зв’язки (виражена через сему ‘посесивність’, яка представлена підпорядкованими семами ‘партитивність’ і ‘привласненість’) надає підстави для розуміння АСКБ як складних посесивних назв осіб, серед яких виокремлюються партитивні композити та композити привласнення. До партитивних ми відносимо такі бахуврихі, другими компонентами яких виступають соматизми назви органів і частин тіла людини (head, brow, neck, foot, heart тощо) та назви квазіорганів soul, wit, spirit. До АСКБ привласнення відносяться композити, другими конституентами яких є назви предметів одягу, знарядь праці або предметів повсякденного користування (coat, cap, stocking, knife, pen, money тощо).
Ономасіологічна ознака АСКБ, будучи комплексом загальної та часткової ономасіологічної ознак, вербалізується через компоненти композита-бахуврихі, перший з яких знаходиться у предикативному відношенні до другого. Другий конституент АСКБ є метонімічно пов’язаним з ономасіологічною базою і задає” у її межах область референції домінантної ознаки особи, що називається. Перший компонент аналізованих АСКБ характеризує частину / об’єкт володіння особи, названий другим компонентом. При цьому фіксуємо такі випадки, коли весь композит є назвою домінантної ознаки особи;
домінантна ознака особи називається першим компонентом композита; весь композит називає ознаку, яка метонімічно указує на домінантну рису особи.

Семантика других компонентів АСКБ, представлених іменниками, базується на категоріях предметності та посесивності і включає до своєї структури пряме значення корелятивних лексем. Категоріальна семантика перших компонентів, охоплює такі категорії, як якість, яка конкретизується через значення, що указують на фізичні ознаки предметів, фізіологічні, психічні, акціональні та морально-етичні ознаки осіб, кількість, посесивність, оцінка, простір та компаративність. Її широта є наслідком використання у ролі першого конституенту АСКБ одиниць різної частиномовної належності іменників, прикметників, дієслів та числівників, а також дієприкметникових форм.
Частиномовна належність перших компонентів композитів детермінує тип валентного зв’язку між їх загальною та частковою ономасіологічними ознаками. У АСКБ з першим прикметниковим компонентом проявляються кваліфікативні та компаративно-кваліфікативні відношення. АСКБ з першим дієслівним компонентом характеризується тим, що між їх компонентами встановлюються різні типи акціональних зв’язків: суб’єктні, компаративно-суб’єктні, об’єктні, компаративно-об’єктні. Перший числівниковий компонент АСКБ поєднується з другим на основі кількісних або порядкових відношень. Серед внутрішньо-валентні зв’язки композитів-бахуврихі з першим компонентом, вираженим іменником, виділяємо компаративні, посесивні (партитивні, компаративно-партитивні, відношення включення типу контейнер-вміст”, компаративні відношення включення, відношення привласнення та компаративні відношення привласнення), суб’єктно-об’єктні, інструментальні, локативні, результативні та відношення заміщення.
Враховуючи дані, отримані в ході семантичного аналізу АСКБ серед їх загальних структурних моделей можна виділити продуктивні, якими вважаємо моделі структури n + n, a + n, v + n. У межах цих моделей виділяються семантичні моделі, які відрізняються мірою продуктивності залежно від коефіцієнта внутрішньої валентності їх другого компонента. До продуктивних семантичних моделей АСКБ відносимо моделі з другими компонентами head (ВВ 147), foot (BB 18), face (BB 16), mouth (BB 16), brain (BB 15), hand (BB14), belly (BB 12).
АСКБ є результатом посесивної номінації особи за допомогою складного імені. Акт посесивної номінації особи постає як формування та вербалізація концептуальної структури, що містить різнорідні дані про об’єкт номінації та контекст, у якому відбувається називання. Він реалізується як категоризація зазначеної інформації, що відбувається на онтологічному, аксіологічному, інтенціональному та лінгвокомунікативному ярусах (фільтрах”) моделі посесивної номінації особи, в результаті якої формується концептуальна структура репрезентації знань про особу, що містить дані про її локативне, темпоральне, кількісне, якісне, акціональне буття, оцінку її індивідуальних якостей, а також інтенціональну та лінгвокомунікативну інформацію.
З отриманої концептуальної структури виокремлюється лексичне значення майбутнього композита. Його виділення постає як складний процес відбору найсуттєвішої інформації з різних площин-локусів концептуального субстрату номінативної одиниці. Отримані дані утворюють семи різної складності, що, у свою чергу, формують денотативний, конотативний, функціонально-стильовий та емпіричний макрокомпоненти значення АСКБ.
Усі макрокомпоненти тісно взаємодіють у структурі значення АСКБ як мовних знаків предикативно-характеризуючого типу. Денотативний макрокомпонент лексичного значення складається переліком дескриптивних сем, які окреслюють об’єкт називання як особу з набором індивідуальних просторово-часових, кількісних та якісних властивостей. Одна з якісних ознак денотата виходить на передній план, перетворюючись на домінанту рису, що лягає в основу номінацій. Конотативний компонент фіксує ставлення мовця до номінованої особи, виділення її рис з позитивною, негативною чи нейтральною оцінкою. На основі наявності у структурі конотативного макрокомпонента значення АСКБ актуалізованих оцінних сем розрізняємо аксіологічно-невмотивовані та аксіологічно-вмотивовані одиниці. Перші покликані ідентифікувати особу безвідносно до її аксіологічної оцінки суб’єктом номінації, у той час як другі мають своїм першопризначенням вираження ставлення номінатора до іменованої людини. Більшість аналізованих бахуврихі (майже 80% вибірки) є такими, у структурі значення яких превалює конотативний макрокомпонент пейоративного забарвлення. Така кількісна представленість свідчить про те, що у сучасній англійській мові АСКБ використовуються, перш за все, з метою вираження негативного емоційно-оцінного ставлення суб’єкта до об’єкта номінації.
Функціонально-стильовий макрокомпонент значення АСКБ формується інформацією про особливості використання АСКБ у різноманітних прошарках та функціональних стилях мовлення. Він накладає обмеження на вживання цих одиниць у різних типах спілкування, забезпечуючи відповідність дискурсу комунікативній ситуації. Емпіричний макрокомпонент вмотивовує вибір звукової оболонки АСКБ. Для творення цього типу композитів майже у 100% випадків залучається статична або динамічна візуальна образність, у поодиноких прикладах констатуємо звукосимволічну мотивацію композитів.
Залежно від ступеня релевантності макрокомпонентів у структурі значення АСКБ, розрізняються похідні та перенесені значення. До перших відносяться значення дескриптивної семантики, які виникли у результаті інтеграції в ономасіологічну ознаку композита значень лексем, корелятивних твірним основам. АСКБ з таким значенням мають своєю головною метою ідентифікацію об’єкта номінації шляхом описового представлення тілом композита домінантної риси особи. Перенесені значення розвиваються у АСКБ конотативної семантики, метою створення яких є передання емоційно-оцінного відношення мовця до предмета номінації. Під час формування таких значень інтеграція в ономасіологічну ознаку композитів значень корелятивних лексем відбувається одночасно з їх метафоричним переосмисленням.
Значення АСКБ включає різнорідні знання, результатом чого є конструювання необхідного у кожному конкретному випадку когнітивного контексту інтерпретацій одиниці. Здебільшого когнітивні контексти АСКБ містять буденні уявлення про об’єкти навколишнього світу. Проте, ряд композитів для інтерпретації потребує додаткових енциклопедичних знань. Серед специфічних когнітивних контекстів розуміння досліджуваного корпусу АСКБ виділяємо такі, які включають: національно-культурні знання, медичні та хімічні знання, зокрема, знання, пов’язані з наркотиками та алкогольними речовинами, географічні знання та знання про живу природу.
АСКБ сучасної англійської мови утворюють в її лексико-семантичній системі підсистему одиниць, що об’єктивують фрагмент англомовної картини світу у межах макроконцепту ЛЮДИНА. Зазначена підсистема являє собою сукупність взаємопереплетених груп АСКБ. Лексико-семантична група людина як біологічна істота” (18% досліджуваних одиниць) фіксує знання про різнопланові константні та тимчасові характеристики людини як біологічної істоти, серед яких акцентується людська зовнішність. Основний масив лексико-семантичної групи людина як психічна істота” (49% корпусу аналізованих композитів) складають дві великі ділянки: підгрупи інтелектуальна сфера” та емоційно-вольова сфера”, перша з яких є у кількісному відношенні найвагомішою у межах усієї підсистеми АСКБ. Одиниці лексико-семантичної групи людина як соціальна істота” (33%) називають осіб у різний спосіб втягнутих у життя соціуму, що їх об’єднує, причому їх кількісне співвідношення говорить про найбільший інтерес англомовної спільноти до такої сфери соціального існування людини, як рід її діяльності.
Питома вага різних підгруп АСКБ свідчить, що найбільш значимими для англомовного суспільства є такі сфери існування людини, як інтелект (21%), рід діяльності (15%), риси характеру (11%), звички (10%) та зовнішність (10%) особи, а отже в англомовному світі особа бачиться, перш за все, як індивідуальність у єдності її особистісних якостей, до яких додаються соціальний та біологічний параметри.
Відповідно, номінативний простір АСКБ постає як складна структура репрезентації знань про існування людини у її біологічному, психічному та соціальному вимірах, фреймова модель якого представляється у вигляді композиції слотів різного ступеня генералізації. Синтез деталізованих концептуальних структур слотів фреймової моделі номінативного простору АСКБ, результується у його загальній концептуальній моделі. Остання конструюється поєднанням предметного, посесивного та акціонального фреймів (в термінах С.А. Жаботинської), вона має відкритий характер і виступає тим абстрактним каркасом”, який, наповнюючись залежно від контексту конкретним лексичним матеріалом, породжує” значення усіх АСКБ.
Завдяки запропонованій моделі номінативного простору АСКБ можна показати механізм кодування / декодування порції інформації про людину за допомогою складного імені-бахуврихі, пояснити велике розмаїття нюансів значень АСКБ. Вона розкриває техніку утворення АСКБ шляхом конверсії та намічає шляхи розвитку значень аналізованих слів. Крім того, модель дає змогу з’ясувати концептуальне підґрунтя таких видів семантичних перетворень, як синонімія, енантіосемія, розширення та звуження значення, метафора та метонімія, що залучаються до формування значень конституентів композитів.
Обов’язковим чинником творення семантики АСКБ є концептуальна метонімія, що спирається на образ-схему ЧАСТИНА-ЦІЛЕ. Метонімічне мапування пояснює використання соматизмів у ролі других компонентів досліджуваних композитів. Розширення застосування зазначеної образ-схеми на людину у тісному поєднанні з її безпосереднім оточенням пояснює появу в ролі других конституентів АСКБ несоматичних елементів, здатних указувати на особу. Факультативним чинником формування значення АСКБ виступає метафоричне мапування. Аналіз семантики АСКБ показав, що метафоричне мапування бере участь в осмисленні усіх сфер життя людини. Її емоційно-вольова сфера аналізується англомовною спільнотою через концепти РЕЧОВИНА та РУХ, як ПРЕДМЕТИ бачаться душа та слово, утилітарно не значима людина це для суспільства МЕРТВА ЛЮДИНА. Для осмислення буття людини можуть також залучатися концепти ТВАРИНА (емоційно-вольова, інтелектуальна сфера), РУХ (поведінкова сфера) та МОВЛЕННЄВА ДІЯЛЬНІСТЬ (міркування).
Здійснене у дисертаційному дослідженні фреймове моделювання концептуальної структури значення англійських АСКБ дає змогу представити об’єктивований їх підсистемою фрагмент англомовної картини світу, виділивши в ньому інформаційні вузли та зв’язки між ними. При цьому перспективним бачиться дослідження процесуального боку утворення концептуальної структури АСКБ з метою аналізу когнітивних основ посесивної номінації в сучасній англійській мові (див. Додаток Д). Крім того, будучи одиницями англомовної картини світу, АСКБ відмічені національно-культурною специфікою, що визначає необхідність їх подальшого вивчення у лінгвокультурологічному та зіставномуаспектах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агус Салим, Ивашко Л.А. Фразеологические единицы с соматическим компонентом, характеризующим человека, в индонезийском и русском языках// Филологические науки. 1992. №1. М.: Высшая школа. С.94‑99.
2. Андрусяк І.В. Англійські неологізми кінця ХХ століття як складова мовної картини світу: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. Ужгород, 2002. 268с.
3. Антонченко Т.М. Основні тенденції аксіологічних змін у семантичній структурі американізмів: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. К., 2000. 229с.
4. Апресян Ю.Д. Образ человека по данным языка: попытка системного описания // Вопросы языкознания. 1995. №1. С. 37-67.
5. Апресян Ю.Д. Интегральное описание языка и системная лексикография. Т.2. М.: Языки русской культуры, 1995. 767 с.
6. Арапов М.В. Сленг // Языкознание. Большой энциклопедический словарь. 2-е изд. М.: Научное изд-во Большая Российская энциклопедия”, 1998. С.461.
7. Арапова Н.С. Эвфемизм // Языкознание. Большой энциклопедический словарь. 2-е изд. М.: Научное изд-во Большая Российская энциклопедия”, 1998. С. 590.
8. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка (The English Word). М.: Высшая школа, 1973. 304с.
9. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. М.: Просвещение, 1990. 300с.
10.Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. М.: Наука, 1988. 341 с.
11.Арутюнова Н.Д. Введение // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С.5‑33.
12.Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка. Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 1996. 104 с.
13.Бабушкин А.П. Объективное и субъективное в категоризации мира // Общие проблемы строения и организации языковых категорий (грамматические, словообразовательные, лексические и текстовые категории). М.: Ин-т языкознания РАН, 1998. С.28-31.
14.Байков В.Г. Взаимодействие парадигм лингвистики и понимающая” грамматика // Лингвистика: взаимодействие концепций и парадигм. Харьков: ХИМЭСХ, 1991. Ч.1: Мат-лы межведомственной научно-теоретической конференции. С.22-26.
15.Байрамова Л.К. Номинация чужих” этносов в разных языках // Проблеми зіставної семантики. Вип. 6. К.: КНЛУ, 2003. С.136-141.
16.Балабан О.О. Метафоричне перенесення як універсальний спосіб вторинної номінації (на матеріалі української, російської та англійської мов) // Проблеми зіставної семантики. Вип. 5. К.: КДЛУ, 2001. С.114-118.
17.Баранов А.Н., Добровольский Д.О. Постулаты когнитивной семантики // Известия АН. Серия Литературы и языка. 1997. Т. 56, №1. С. 11-21.
18.Бартминский Е., Небжеговска С. Когнитивное определение, профилирование понятий и субъектная интерпретация мира // Когнитивная лингвистика конца ХХ века: В 3 ч. Минск: МГЛУ, 1997. Ч. 1. С. 4-8.
19.Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. К.: Видавничий центр Академія”, 2004. 344с.
20.Белоусова А.С. Русские имена существительные со значением лица (лексический класс и вопросы его словарного описания) // Вопросы языкознания. 1981. №3. С. 71-84.
21.Беляевская Е.Г. Семантика слова. М.: Высшая школа, 1987. 128 с.
22.Беляевская Е.Г. Семантическая структура слова в номинативном и коммуникативном аспектах (Когнитивные основания формирования и функционирования семантической структуры слова): Дис. д-ра филол. наук: 10.02.04. М., 1991. 401 с.
23.Беляевская Е.Г. Принципы когнитивных исследований: проблема моделирования семантики языковых единиц // Когнитивная семантика. Тамбов: Тамбовский гос. ун-т, 2000. Т.1. С. 8-11.
24.Бенвенист Э. Общая лингвистика: Пер. с фр. ­ М.: Наука, 1974. 388 с.
25.Берестнев Г.И. Иконичность добра и зла // Вопросы языкознания. 1999. №4. С. 99-113.
26.Бессонова О.Л. Когнитивное моделирование оценочных значений // Іноземна філологія на межі тисячоліть. Харків: Константа, 2000. С. 20-22.
27.Бєссонова О.Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивний і гендерний аспекти: Дис. д-ра. філол. наук: 10.02.04. Донецьк, 2003. 463с.
28.Бєлова А.Д. Мовні картини світу: принципи утворення та складові // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. Вип. 7. К.: КНЛУ, 2001. С.26-30.
29.Блох М.Я. Теоретическая грамматика английского языка. М.: Высшая школа, 1983. 383с.
30.Богуславский В.М. Национальный образ внешности и его роль в обучении иностранным языкам // Актуальні проблеми вивчення мови та мовлення, міжособової та міжкультурної комунікації. Харків: Константа, 1996. С.21‑23.
31.Болдырев Н.Н. Диалектика отражения мира в языке // Науковий вісник ЮНЕСКО. Вип. 3. К.: КДЛУ, 2000. С.179-183.
32.Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика: курс лекций по английской филологии. Тамбов: Изд-во Тамбовск. ун-та, 2000. 123 с.
33.Болдырев Н.Н. Свойства и границы оценочных категорий в свете новых представлений о процессах категоризации // Языковые категории: границы и свойства: Мат-лы докладов международной научной конференции: В 2 ч. Минск: МГЛУ, 2004. Ч. 1. С. 14-16.
34.Борисов О.О. Фразеологічні засоби репрезентації емоційного концепту СТРАХ” у сучасній англійській мові // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. Вип. 14. К.: Видавничий центр КНЛУ, 2005. С.28‑33.
35.Будагов Р.А. Категория значения в разных направлениях современного языкознания // Вопросы языкознания. 1974. №4. С.129-137.
36.Булыгина Т.В., Крылов С.А. Денотат // Языкознание. Большой энциклопедический словарь. 2-е изд. М.: Научное изд-во Большая Российская энциклопедия”, 1998. C. 128-129.
37.Булыгина Т.В., Крылов С.А. Понятийные категории // Языкознание. Большой энциклопедический словарь. 2-е изд. М.: Научное изд-во Большая Российская энциклопедия”, 1998. C. 385-386.
38.Бутакова Л.О. Динамическая когнитивная модель речевой деятельности автора // Лингвосинергетика: проблемы и перспективы. Барнаул: Изд-во ААЭП, 2001. С. 23-30.
39.Быценко Т.А. К проблеме классификации отрицательных эмоций и их выражения в современном английском языке // Іноземна філологія на межі тисячоліть: Зб. наук. пр. Харків: Константа, 2000. С. 36-37.
40.Валюкевич Т.В. Лингвистический статус концепта ВНЕШНОСТЬ” (на материале английского языка) // Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. 2001. №537. С. 159-165.
41.Васильев Л.М. Современная лингвистическая семантика. М.: Высшая школа, 1990. 176с.
42.Васильев Л.М. Базовые категории Системного семантического словаря русского языка” // Языковые категории: границы и свойства: Мат-лы докладов международной научной конференции: В 2 ч. Минск: МГЛУ, 2004. Ч. 1. С. 17-19.
43.Васильева Е.Г. Функционирование субстантивных композит бахуврихи как знаков специфического типа в современном английском языке // Форма, значение и функции единиц языка и речи: Мат-лы доклов международной научной конференции. Минск: МГЛУ, 2002. С. 99-101.
44.Васильєва О.Г. Фреймове представлення субстантивних композитів-бахувріхі // Мат-ли Міжнародної науково-методичної конференції Треті каразінські читання: методика і лінгвістика на шляху до інтеграції”. Харків: Харківський нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна, 2003. С.38-40.
45.Васильева Е.Г. Антропосемические субстантивные композиты-бахуврихи в современном английском языке: особенности интерпретации // Теория и практика описания языковых единиц: Сб. науч. тр. Нижний Новгород: ГОУ НГЛУ им.Н.А. Добролюбова, 2004. С. 30-41.
46.Васильєва О.Г. Концептуальний аналіз субстантивних композитів-бахуврихі (на матеріалі англійських антропосем структури A+N) // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. 2004. Т. 7, №1. C. 64-71.
47.Васильєва О.Г. Мікросистема анторопосемічних субстантивних композитів-бахувріхі в англомовній картині світу // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. Т.42. К.: Логос, 2004. С. 135-142.
48.Васильєва О.Г. Прагматичне навантаження анторопосемічних субстантивних композитів-бахувріхі // Мови у відкритому суспільстві: Мат-ли V Регіональної науково-практичної конференції (24-25 вересня 2004 р.). Чернігів: Віст‑сервіс, 2004. С.9-11.
49.Васильева Е.Г. Субстантивные композиты-бахуврихи в системе английского языка // Языковые категории: границы и свойства: Мат-лы докладов международной научной конференции: в 2 ч. Минск: МГЛУ, 2004. Ч. 1. С.171-174.
50.Васильєва О.Г. Субстантивні композити-бахувріхі як засіб смислопородження тексту (на прикладі антропосемічних одиниць у художніх та публіцистичних англомовних текстах) // Вісник Житомирського педагогічного університету. 2004. Вип. 16. Житомир: Редакційно-видавничий відділ ЖДПУ імені Івана Франка, 2004. С. 134-136.
51.Васильєва О.Г. Функціонально-семантичні особливості посесивних найменувань особи (на прикладі субстантивних композитів-бахувріхі) // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2004. Вип. 17. Житомир: Редакційно-видавничий відділ ЖДУ імені Івана Франка, 2004. С. 104-107.
52.Васильєва О.Г. Денотативний та конотативний макрокомпоненти значення антропосемічних субстантивних композитів-бахувріхі (на матеріалі сучасної англійської мови) // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. Вип. 6. К.: КНУ ім. Тараса Шевченка, 2005. С.45-50.
53.Васильєва О.Г. Концептуальна семантика антропосемічних субстантивних композитів-бахувріхі сучасної англійської мови // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Серія Філологічні науки. Іноземна філологія. Луганськ: Вид-во ЛНПУ Альма-матер”, 2005. Ч.1. С. 25-35.
54.Васильєва О.Г. Метонімія як чинник творення антропосемічних субстантивних композитів-бахувріхі в сучасній англійській мові // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Житомир: Редакційно-видавничий відділ ЖДУ імені Івана Франка, 2005. Вип. 23. С.120-123.
55.Василюк Т.В. О границах языковой категории вещественных имен // Языковые категории: границы и свойства: Мат-лы докладов международной научной конференции: В 2 ч. Минск: МГЛУ, 2004. Ч.1. С. 139-141.
56.Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков: Пер. с англ. М.: Языки русской культуры, 1999. 780 с.
57.Вежбицкая А. Введение // Семантические примитивы // http://shev.narod.ru/anna_w.htm
58.Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Лингвострановедческая теория слова. М.: Русский язык, 1980. 320с.
59.Вердиева З.Н. Семантические поля в современном английском языке. М.: Высшая школа, 1986. 120с.
60.Вернадский В.И. Размышления натуралиста: В 2 кн. М.: Наука, 1977. Кн.2: Научная мысль как планетарное явление. 191 с.
61.Витгенштейн Л. Логико-философский трактат: Пер. с нем. М.: Изд-во иностранной литературы, 1958. 134 с.
62.Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки. М.: Едиториал УРСС, 2002. 280 с.
63.Воркачев С.Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической парадигмы в языкознании // Филологические науки. 2001. №1. С. 64-72.
64.Воркачев С.Г. Методологические основания лингвоконцептологии // http://tpl1999.narod.ru/WEBTPL2002/VORKACHEVTPL2002.HTM
65.Врабель Т.Т. Словотворча прагматика у сучасній англійській мові: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Донецький нац. ун-т. Донецьк, 2005. 20с.
66.Время и пространство // Философский словарь. 4-е изд. М.: Политиздат, 1980. С.58-59.
67.Гак В.Г. От ситуации к высказыванию (отобразительная функция языка) // Языковые преобразования. М.: Школа Языки русской культуры”, 1998. С.196-364.
68.Гак В.Г. Виды языковых преобразований // Языковые преобразования. М.: Школа Языки русской культуры”, 1998. С.365-519.
69.Гак В.Г. Факторы и сферы реализации языковых преобразований // Языковые преобразования. М.: Школа Языки русской культуры”, 1998. С.521-763.
70.Гак В.Г. Лексическое значение слова // Языкознание. Большой энциклопедический словарь. 2-е изд. М.: Научное изд-во Большая Российская энциклопедия”, 1998. C. 261-263.
71.Гамзюк М.В. Знакові властивості і семантична структура фразеологічних одиниць // Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Серія Філологія. 1997. Вип. 3: Взаємодія одиниць різних рівнів германських та романських мов. С.79-84.
72.Гаспаров Б.М. Язык, память, образ. Лингвистика языкового существования. М.: Новое литературное обозрение, 1996. 352 с.
73. Герасимов В.И., Петров В.В. На пути к когнитивной модели языка // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1988. Вып. 23: Когнитивные аспекты язы­ка. С. 5-11.
74.Гнаповская Л.В. Лингвокогнитивные и лингвокультурологические характеристики английских антропонимов германского происхождения: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1999. 206 с.
75.Говердовский В.И. Эвфемизмы как проявление индивидуально-психологического и социального поведения человека // Вісник Харківського державного уні