ДЕФРАЗЕОЛОГІЧНІ ДЕРИВАТИ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ: СТРУКТУРА І СЕМАНТИКА

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ЛАЗАРЕНКО ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 811.112.2’373.7

ДЕФРАЗЕОЛОГІЧНІ ДЕРИВАТИ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ: СТРУКТУРА І СЕМАНТИКА

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата
філологічних наук

Науковий керівник
Козловський Віктор Володимирович
доктор філологічних наук,
професор

КИЇВ 2009

ЗМІСТ
ВСТУП......6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ДЕРИВАТІВ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ.......15
1.1. Дефразеологічна деривація як лінгвістична проблема......15
1.2. Дефразеологічна деривація в аспекті номінації.22
1.3. Чинники виникнення дефразеологічних дериватів у сучасній німецькій мові................24
1.4. Особливості утворення дефразеологічних дериватів у сучасній німецькій мові........33
1.5. Методика аналізу твірних фразеологічних одиниць і дефразеологічних дериватів.........44
Висновки до першого розділу..48
РОЗДІЛ 2. ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ ЯК ВИХІДНА ОСНОВА ДЕФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ДЕРИВАТІВ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ...............52
2.1. Лексико-морфологічні особливості компонентного складу твірних фразеологічних одиниць.....................................................52
2.1.1. Компоненти-прикметники..53
2.1.2. Компоненти-іменники....57
2.1.3. Компоненти-дієслова..64
2.2. Структурно-семантична класифікація твірних фразеологічних одиниць.......70
2.2.1. Фразеологічні єдності.....70
2.2.2. Фразеологічні вирази..73
2.2.3. Фразеологічні сполучення..74
2.3. Граматичні моделі твірних фразеологічних одиниць....75
Висновки до другого розділу...90
РОЗДІЛ 3. СТРУКТУРНА І СЕМАНТИЧНА КОМПОЗИЦІЙНІСТЬ ДЕФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ДЕРИВАТІВ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ.......93
3.1. Лексико-фразеологічна конденсація як спосіб утворення дефразеологічних дериватів у сучасній німецькій мові........93
3.1.1. Структурно-словотвірна характеристика дефразеологічних дериватів, утворених унаслідок лексико-фразеологічної конденсації...............................................94
3.1.2. Семантичні типи дефразеологічних дериватів, утворених унаслідок лексико-фразеологічної конденсації........................103
3.2. Лексико-морфологічний спосіб утворення дефразеологічних дериватів у сучасній німецькій мові......112
3.2.1. Структурно-словотвірна характеристика дефразеологічних дериватів, утворених лексико-морфологічним способом............................................113
3.2.2. Семантичні типи дефразеологічних дериватів, утворених лексико-морфологічним способом............................134
3.3. Морфолого-синтаксичний спосіб утворення дефразеологічних дериватів у сучасній німецькій мові......141
3.3.1. Структурно-словотвірна характеристика дефразеологічних дериватів, утворених морфолого-синтаксичним способом.........................................142
3.3.2. Семантичні типи дефразеологічних дериватів, утворених морфолого-синтаксичним способом.........................169
Висновки до третього розділу........178
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.....183
ДОДАТКИ....188
ДОДАТОК А....189
ДОДАТОК Б.....191
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...193
СПИСОК ДОВІДКОВИХ ДЖЕРЕЛ......222
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ...........224

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
Арх. архаїзм
ДД дефразеологічний дериват
ЛСГ лексико-семантична група
М словотворча модель
Ок. оказіональне слово (вираз)
СЗ словотвірне значення
ФО фразеологічна одиниця
Цит. цитата
* некодифікована лексична одиниця

ВСТУП

Дослідження присвячене вивченню структурних і семантичних особливостей однослівних одиниць номінації, утворених від фразеологічних одиниць (ФО). Звернення до цієї теми зумовлене потребою всебічного вивчення шляхів і способів поповнення лексичного складу німецької мови з верхніх мовних рівнів.
За останні десятиріччя спостерігається значна зацікавленість серед лінгвістів проблемою дефразеологічної деривації (відфраземного словотворення). На сучасному етапі найбільше матеріалу стосовно утворення слівних дериватів від фразеологічних одиниць накопичено на матеріалі російської, української і англійської мов: це стосується узуальних [88; 86; 9; 164; 145; 146; 24; 8; 187; 149; 54; 141; 52], оказіональних та специфічних [64; 48; 214; 63; 141; 20; 40; 25; 18; 160; 161] способів утворення дериватів; функціональних особливостей морфем при афіксальній деривації [36; 180]; особливостей взаємодії різних мовних рівнів [14; 200; 180; 122; 149; 161] і заповнення лакун у лексичній системі мови [24; 166; 8; 113; 186; 75; 71; 193195; 174; 211].
Предметом вивчення, передусім, були словотвірні [14; 24] і фразеотвірні [200; 19] можливості дериватів. Крім того, досліджено модально-оцінний потенціал дериватів, успадкованих від твірних фразеологізмів [107; 19], функціонально-стилістичні особливості дериватів порівняно із ФО-прототипами [176; 180; 160]; механізми формування семантичної структури відфраземних утворень [14; 24; 176; 143]; історичний [201204; 134] і лексикографічний [19; 55; 140; 142] аспекти відфраземного словотворення.
У сучасній німецькій мові ґрунтовно простудійовано процес утворення однослівних номінацій від вільних словосполучень, досліджено деривати певної частини мови: іменників [76; 78; 2], прикметників [62; 5], дієслів [3; 67; 16], прислівників [126]; крім того словотворення на основі вільних словосполучень торкалися у своїх працях [197; 73; 170172; 222; 225; 226; 137; 27; 28; 255; 249 та ін.]. Проте в мовознавстві є лише окремі праці, що стосуються процесу утворення однослівних одиниць номінації від фразем у сучасній німецькій мові [198; 223; 224; 35]. У них розглянуто деякі способи та моделі утворення дефразеологічних дериватів.
Незважаючи на актуальність цієї проблеми, і дотепер залишаються недостатньо висвітленими питання, пов’язані зі структурно-семантичними особливостями як твірних, так і похідних одиниць німецької мови; із продуктивністю словотвірних способів, типів і моделей утворення дефразеологічних дериватів; із взаємодією фразеологічного й лексичного значень. Саме вирішенню цих питань присвячено дисертаційну роботу.
Під поняттям "дефразеологічної деривації" (нім. dephraseologische Derivation термін В. Фляйшера) ми розуміємо процес утворення нових однослівних одиниць номінації на основі фразеологічних одиниць [223, с. 185]. Наслідком дефразеологічної деривації є виникнення однослівних одиниць номінації, т.зв. дефразеологічних дериватів, шляхом зміни структури чи структури й семантики одночасно вихідної одиниці, наприклад: ein dickes Fell haben "бути товстошкірим" → dickfellig "товстошкірий", die Dickfelligkeit "товстошкірість" [269]; die Hände ringen "заламувати (у розпачі) руки" → händeringend "1) заламавши руки; 2) терміновий, нагальний; конче необхідний" [269].
Актуальність обраної теми зумовлена спрямованістю сучасних праць у галузі словотвору на вивчення дериваційного взаємозв’язку лексичного, фразеологічного й синтаксичного мовних рівнів. Своєчасність подібного дослідження визначається важливістю студіювання динамічних процесів усередині фразеологічного складу німецької мови, унаслідок яких відбувається збагачення її лексичного фонду. Доцільність написання цієї праці обґрунтовано недостатнім опрацюванням низки проблем, пов’язаних із формуванням і зміною семантики різноструктурних номінативних одиниць, з еволюцією смислових аспектів мовної системи.
Гіпотеза нашого дослідження полягає в тому, що структурно-семантичні зміни, яких зазнають ФО німецької мови в процесі свого розвитку, зумовлюють появу нових одиниць мови як фразеологізмів, так і слів. Останні можуть бути інноваціями як за формою, так і за значенням. Окрім того, у процесі історичного розвитку, у деяких дефразеологічних дериватів (ДД) можуть спостерігатися зміни в семантиці: звуження, розширення значення, переосмислення і т.ін. Причому деривати, утворені від ФО, можуть слугувати джерелом виникнення похідних слів, що свідчить про їх нормативний характер.
Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в рамках наукової теми кафедри німецької філології Київського національного лінгвістичного університету "Взаємодія мовних одиниць різних рівнів у системі мови і мовлення: когнітивний, комунікативний, функціонально-прагматичний аспекти" (тему затверджено вченою радою КНЛУ, протокол № 2 від 27 вересня 2004 року), що є складовою частиною держбюджетної теми Міністерства освіти і науки України "Когнітивний і комунікативний аспекти дослідження мовних одиниць: мова, текст, дискурс", яку розробляє КНЛУ (тему затверджено вченою радою КНЛУ, протокол № 6 від 31 січня 2005 року, номер держреєстрації 0103V003178).
Мета дослідження встановлення структурних і семантичних особливостей ДД сучасної німецької мови.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
- ідентифікувати статус й уточнити визначення терміна "дефразеологічний дериват" у системі німецької мови;
- встановити позамовні й внутрішньомовні чинники, що зумовлюють словотвірний процес на основі фразеологізмів німецької мови;
- систематизувати компонентний склад твірних ФО німецької мови та розкрити їхні лексико-морфологічні та структурно-семантичні особливості;
- виокремити граматичні моделі твірних фразем німецької мови та встановити їхню продуктивність у процесі утворення ДД;
- схарактеризувати способи, словотвірні типи й моделі, за якими відбувається утворення ДД німецької мови;
- з’ясувати типи семантичної співвіднесеності твірних ФО і ДД німецької мови;
- визначити роль фразеологізмів у процесі збагачення лексичного складу німецької мови.
Об’єктом дослідження є дефразеологічні деривати сучасної німецької мови.
Предмет дослідження складають семантичні й структурні властивості дефразеологічних дериватів німецької мови та способи їх утворення.
Матеріалом аналізу слугують ДД німецької мови і їхні базові ФО загальною кількістю 1102 похідних (5700 контекстних уживань) та 772 твірні одиниці (2800 контекстних уживань). Картотеку досліджуваних одиниць укладено методом суцільної вибірки з 20 різноманітних лексикографічних джерел. Семантичний аналіз студійованих одиниць здійснено на основі контекстів, вибраних переважно з періодичних видань і частково з художньої літератури німецькомовних авторів XXXXI століть.
Методи дослідження зумовлені метою, завданнями й аналізованим матеріалом: метод лінгвістичного спостереження й опису використано з метою інвентаризації, систематизації та класифікації досліджуваних мовних одиниць; з’ясування структурних і семантичних властивостей; метод фразеологічної ідентифікації (за О. В. Куніним) залучено для виявлення фразеологічності того чи іншого твірного усталеного словесного комплексу; словотвірний аналіз прислужився для встановлення словотворчих засобів німецької мови, за допомогою яких утворюються ДД, а також виявлення відношень словотвірної похідності й словотвірної семантики в результаті похідності; метод компонентного аналізу дозволив розподілити досліджувані одиниці на лексико-семантичні групи, визначити мінімальні значущі одиниці в семантичній структурі твірної основи і її деривата, виділити їх спільні та відмінні компоненти; елементи дистрибутивного й трансформаційного методів, а також прийом порівняння словникових дефініцій застосовано для класифікації типів семантичної співвіднесеності твірних і похідних одиниць; елементи кількісного аналізу використано для встановлення продуктивності дефразеологічної деривації.
Наукова новизна дисертації полягає у використанні системного підходу до вивчення й аналізу твірних фразеологізмів та їхніх похідних одиниць. Уперше визначено позамовні й внутрішньомовні чинники виникнення ДД у німецькій мові; уточнено лексико-морфологічні, структурно-семантичні, граматичні моделі базових ФО німецької мови, оскільки словотвірні можливості цієї групи одиниць зумовлені специфічністю їхньої семантики й структури; описано типи семантичної співвіднесеності твірних фразем і їхніх дериватів. Ґрунтовно досліджено словотвірні способи, типи й моделі утворення ДД німецької мови та встановлено їх продуктивність.
Наукова новизна роботи узагальнена в положеннях, що винесено на захист:
1. ФО німецької мови становлять активну динамічну систему, для якої характерні процеси постійного руху та розвитку, в результаті яких вони зазнають структурно-семантичних змін і стають основою для утворення лексичних одиниць. Виникнення слів від ФО ґрунтується на взаємодії двох мовних рівнів лексичного та фразеологічного.
2. Висока фразеотвірна активність слів, до яких належать соматизми, анімалізми, назви рослин, продуктів харчування, предметів побуту тощо, жодним чином не стимулює дефразеологічну деривацію. Переважна більшість ад’єктивних, субстантивних та дієслівних компонентів, яким властива висока фразеотвірна активність, зустрічається в одній, зрідка у двох ФО, що мотивують слова.
3. Утворення ДД німецької мови відбувається внаслідок трансформацій фразем, що співвідносяться з дієслівними, субстантивними, ад’єктивними, адвербіальними, вигуковими словосполученнями й реченнями.
4. Дериваційним процесам у німецькій мові підлягають фразеологічні єдності, фразеологічні вирази й фразеологічні сполучення. Найактивніше лексичний склад мови поповнюють фразеологічні єдності, що зумовлено високим ступенем спаяності і передбачуваності компонентів, можливістю відсилки до фонових знань реципієнта.
5. Провідними способами утворення ДД у німецькій мові виступають морфолого-синтаксичний, лексико-морфологічний і лексико-фразеологічна конденсація.
6. Усі похідні лексичні одиниці утворюються у межах шести частин мови: іменника, дієслова, прикметника, прислівника, дієприкметника, вигуку, які заповнюють лакуни мовної системи. Переважну більшість серед них становлять іменники, що є особливістю сучасного етапу розвитку німецької мови, у якій домінує номінативний стиль.
7. ДД семантично співвідносяться зі своїми твірними ФО. Одна з особливостей номінації на основі фразеологізмів утворення лексичних одиниць, у значенні яких не засвідчено значного семантичного зсуву, а відбувається уточнення за частиномовною належністю: значення процесуальності значення предметності.
8. Дефразеологічна деривація не належить до ядра словотвірної системи німецької мови. Периферійність цього явища виражається, зокрема, в тому, що участь у дериваційних процесах бере обмежене коло ФО, порівняно із загальною кількістю фразеологізмів в мові; названий процес має нерегулярний характер; кількість ДД порівняно зі словами, утвореними на основі інших лексичних одиниць і вільних словосполучень, є незначною.
Теоретичне значення. Результати дослідження сприяють поглибленню теоретичних питань словотвору, словотвірної семантики, лінгвосеміотики, прагмастилістики сучасної німецької мови, вивченню системності мови. Теоретичні положення дисертації можуть слугувати базою для подальшого розроблення теоретичних основ словотвору в галузі фразеології, вивчення різних способів і засобів словотвору, семантичних відношень у системі німецької мови. Систематизація знань про структурно-семантичний потенціал ДД німецької мови сприяє розв’язанню комплексу питань, пов’язаних із особливостями участі мотивуючої семантики у формуванні похідного значення.
Практичне значення проведеного дослідження визначається можливістю застосування його результатів у лінгводидактиці у курсах із лексикології німецької мови (в розділах "Лексичне значення слова", "Словотвір"), фразеології, стилістики німецької мови (в розділі "Поетичні тропи й фігури мовлення"), загального й порівняльного мовознавства під час розгляду актуальних проблем семасіології та ономасіології, із теорії й практики перекладу у вищій школі, а також у процесі укладання лексикографічних праць, написання наукових робіт із німецької філології.
Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дисертації висвітлено й обговорено на семи міжнародних конференціях: "Мова і культура" (Київ, 2006), "Семантика мови і тексту" (Івано-Франківськ, 2006), "Язык и мир" (Ялта, 2006), "Язык и мир" (Ялта, 2007), "Сучасні проблеми лінгвістичних досліджень та дидактичні особливості викладання іноземних мов професійного спілкування у вищій школі" (Львів, 2007), "Литовська англістика і германістика в міжнародному діалозі: традиція і перспективи" (Вільнюс, 2008); "Мовно-культурна комунікація в сучасному соціумі" (Київ, 2008); на всеукраїнській конференції "Мова. Культура. Комунікація" (Чернігів, 2007); на міжвишівській конференції "Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур" (Донецьк, 2007); на шести науково-практичних конференціях КНЛУ: "Лінгвістична наука і освіта у європейському вимірі" (Київ, 2005), "60 років ЮНЕСКО погляд у майбутнє" (Київ, 2006), "Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики у контексті євроінтеграції" (Київ, 2006), "Лінгвістика та лінгводидактика у сучасному інформаційному суспільстві" (Київ, 2007), "Мова, освіта, культура в контексті Болонських реалій" (Київ, 2008); "Мова, освіта, культура в контексті Болонських реалій-ІІ" (Київ, 2009).
Публікації. Основні результати дослідження висвітлено в десяти наукових статтях автора, вісім із яких опубліковано у фахових виданнях ВАК України (обсяг публікацій 3,96 др. арк.), а також чотирьох матеріалах і тезах доповідей конференцій. Загальний обсяг публікацій 5,57 др. арк.
Структура роботи й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, списку умовних скорочень, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, двох додатків, списків використаної й довідкової літератури, джерел ілюстративного матеріалу. Основний текст викладено на 187 сторінках. Повний обсяг роботи становить 225 сторінок.
У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, її теоретичне й практичне значення, окреслено мету та завдання роботи, висвітлено наукову новизну отриманих результатів, наведено основні положення, що виносяться на захист.
Перший розділ містить вихідні теоретичні положення й понятійний апарат, необхідний для розв’язання поставлених у роботі завдань: лінгвістичний аналіз наукових праць українських і зарубіжних учених із словотвору німецької мови, короткий огляд історії вивчення процесу дефразеологічної деривації, аналіз способів утворення слів на основі фразеологізмів, позамовних і внутрішньомовних чинників виникнення ДД, особливостей їх будови у сучасній німецькій мові.
Другий розділ присвячено вивченню ФО, що мотивують виникнення лексичних одиниць німецької мови. Твірні одиниці досліджено в таких аспектах: лексико-морфологічні особливості компонентного складу фразеологізмів; граматичні моделі та структурно-семантичні властивості ФО.
У третьому розділі роботи проаналізовано способи й фактори утворення ДД німецької мови; описано словотвірні типи й моделі ДД; типи семантичної співвіднесеності твірних та похідних одиниць.
У загальних висновках представлено результати проведеного дослідження, окреслено напрямки й перспективи подальшого розроблення цієї проблематики.
Додатки складаються з таблиць і рисунків, що відбивають кількісні результати досліджень твірних і похідних одиниць, словотвірні процеси у сфері фразеології.
Бібліографія містить перелік праць українських і зарубіжних авторів (256 найменувань), список лексичних і фразеологічних джерел (20 позицій), та перелік художньо-публіцистичних творів, практичний матеріал із яких увійшов до ілюстративного матеріалу роботи.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Результати дослідження слугують переконливим доказом дериваційного взаємозв’язку, взаємодії та взаємопроникнення лексичного і фразеологічного рівнів, що свідчить про системний характер мови. Йдеться про використання слів для утворення ФО та навпаки, використання фразеологізмів для утворення слів; подвійну різнорівневу мотивацію, що спостерігається у ДД, які на лексичному рівні за законами традиційного словотворення вступають у дериваційні відношення зі своїми однокореневими ДД та є похідними стосовно якогось із них.
Відфраземні утворення становлять своєрідний шар лексики сучасної німецької мови, що формувався і вдосконалювався протягом тривалого часу. Слід зазначити, що в мові не існує лексичних одиниць, які випадково утворилися. І постання, і функціонування слів визначається самою сутністю мовних одиниць забезпечити комунікацію між членами суспільства. Про нормативний характер ДД свідчить реалізація системних зв’язків, що лежать в основі групування лексики в лексико-семантичні поля, тематичні групи, які є рухливими, відкритими, виявляють здатність до взаємодії, частково чи повністю накладаються одне на одного, мають здатність слугувати джерелом виникнення похідних слів.
ДД, як і всі інші мовні одиниці, завдячують своїм народженням і функціонуванням як власне мовним (тенденція до вдосконалення комунікативної функції мови, тенденція до економії мовних засобів і зусиль мовців, тенденція до обмеження складності мовних одиниць, тенденція до надання переваги більш експресивним мовним одиницям, протиріччя між розчленованою структурою й цілісним змістом ФО, протиріччя між формою й семантикою фраземи, розширення синтаксичних, семантико-дистрибутивних, стилістичних функцій вихідної одиниці), так і позамовним чинникам (практичні потреби мовців, пошуки нових засобів вираження, мода на слова як вияв естетичних смаків певної доби, зміни у соціальній структурі німецького суспільства, демократизація усіх галузей суспільного життя, пошуки психологічно коректних форм).
Основу для дефразеологічної деривації створює співвіднесеність фразеологізму і слова, їхня семантична й функціональна подібність, також певна відмінність у парадигматиці та сполучуваності. Словниковий склад німецької мови найактивніше поповнюють дефразеологічні деривати, що постали на основі фразеологічних єдностей із граматичною структурою дієслівного словосполучення.
Провідну роль в утворенні ДД відіграють три способи: морфолого-синтаксичний, лексико-морфологічний і лексико-фразеологічна конденсація. Засвідчені окремі випадки абревіації і контамінації. Вибір того чи іншого способу утворення ДД зумовлений: прагненням використовувати для дериватів словоформи, що вже існують, із метою більш яскравого вираження експресії відфраземного утворення при зіткненні омонімів (лексико-фразеологічна конденсація й лексико-морфологічний спосіб); небажаністю появи значної кількості омонімів та прагненням до поєднання морфем, які не зустрічаються у мові, що підкреслює експресію деривата (лексико-морфологічний спосіб і морфолого-синтаксичний спосіб).
Утворення ДД відбувається на основі окремого компонента фразеологізму, кількох його складників, або ж усієї ФО. Основним фактором, що визначає вибір компонента фразеологізму як основи подальшого словотворення, є більша фразеотвірна значущість, яка притаманна фразеологічно зв’язаним складникам і компонентам із меншою фразеотвірною активністю.
Відфраземні утворення сучасної німецької мови належать до різних морфологічних класів слів. Серед них кількісно домінують іменники (59%), що є особливістю сучасного етапу розвитку німецької мови. Свою роль у переважанні іменників відіграє семантична сторона цієї частини мови передача нею категорії предметності, що є найбільш близька до "фізики світу". Друге місце посідають дієслова (22,2%), третє прикметники (15,9%). Прислівники, дієприкметники і вигуки є нечисленними (2,9%).
Складна і своєрідна семантика ДД зумовлена поєднанням у них рис одиниць двох рівнів лексичних і фразеологічних. Унаслідок дефразеологічної деривації відбувається перетворення базового фразеологічного значення, оскільки відфраземне утворення не може повністю передати фразеологічного образу або ж денотативну ситуацію фразеологізму, лише вказує на існуючий зв’язок з образом базової одиниці. У результаті переходу від абстракції фразеологічної до лексичної відбувається перетворення конкретного уявлення на ознаку поняття шляхом подальшого абстрагування від фразеологічного денотата. Завдяки чому похідна лексема виступає якісно новою одиницею, яка в подальшому розширює свою синтаксичну сполучуваність порівняно з базовим фразеологізмом та розвиває переносні значення.
Формування значення ДД відбувається переважно за двома типами семантичного словотворення: кореляційним типом, при якому відбувається розподілення одного і того ж семантичного змісту за різними лексико-граматичними розрядами, та дефініційним типом, при якому судження, що містить ФО, набуває лексичної форми.
Домінуючим складником у семантичній структурі більшості аналізованих лексичних одиниць (поряд із незначною логіко-понятійною частиною) виступає конотація. Вони є експресивними, емоційними, образними, стилістично диференційованими.
Дефразеологічна деривація має закономірний, системно зумовлений характер, відбиває активні синтетичні й аналітичні тенденції в єдиній лексико-фразеологічній системі німецької мови. Вона, як і всі семантичні процеси, сприяє розвиткові мови. Дефразеологічна деривація не зумовлює зникнення з мови твірних ФО, у преважній більшості випадків фразеологізм-прототип і його дериват одночасно співіснують в мові як твірна й похідна одиниці, відрізняючись один від одного у категоріально-семантичному плані.
Дефразеологічна деривація не належить до ядра словотвірної системи німецької мови. Периферійність цього явища виражається, зокрема, у тому, що участь у дериваційних процесах бере обмежене коло ФО, порівняно із загальною чисельністю фразеологізмів у мові (п’ятитомний лексикон Röhrich містить 15000 сталих виразів); названий процес носить нерегулярний характер; кількість дефразеологічних дериватів порівняно зі словами, утвореними на основі інших слів і вільних словосполучень, є незначною. Попри це, відфраземні утворення займають чільне місце в системі сучасної німецької мови, оскільки часто виступають єдиним засобом номінації певних понять і реалій, виражаючи новий зміст і конотацію. Серед слів синонімічного ряду ДД виділяються експресивністю, образністю, семантичною місткістю, влучністю.
Явище дефразеологічної деривації демонструє, що в процесі свого життя мова зазнає різноманітних змін виникнення нових форм та зникнення застарілих, і все це відбувається задля того, щоб жити і розвиватися далі, щоб виконувати свою основну функцію слугувати засобом міжособистісного спілкування.
Дані, отримані в роботі, можуть слугувати основою для подальших досліджень, пов’язаних із вивченням тематичних полів та груп, які утворюють ДД, систематичних відношень досліджуваних одиниць із лексичними й фразеологічними одиницями (омонімія, синонімія, антонімія, полісемія), здатності до подальшого дериваційного та семантичного розвитку, аналізу їх стилістичного застосування. Крім того, постає необхідність проведення порівняльних досліджень похідних лексичних одиниць, які утворено за законами відфраземного словотворення, у німецькій і українській мовах, що сприятиме систематизації мовного матеріалу, укладання двомовного (німецько-українського) словника ДД.
Подальшого осмислення потребує також вивчення функціонування ДД та їх твірних ФО в мовленні, стратегія їх мовленнєвого використання і різноманітних мовленнєвих характеристик.
Перспективним, на наш погляд, було б зіставне вивчення процесів вторинної фразеологізації та дефразеологічної деривації на матеріалі різних мов з позиції когнітивної семантики.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамов Б. А. Теоретическая грамматика немецкого языка. Сопоставительная типология немецкого и русского языков : учебн. [для студ. вузов] / Борис Александрович Абрамов ; под ред. Н. Н. Семенюк, О. А. Радченко, Л. И. Гришаевой. М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. 288 с.
2. Абызова Э. Б. Статистическое исследование структуры немецких существительных : [Текст] / Элеонора Борисовна Абызова. Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1986. 97, [1] с.
3. Аветисян Н. Н. Глагол и глагольное словосложение (На материале современного немецкого языка) : автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 „Германские языки” / Н. Н. Аветисян. Л., 1971. 23 с.
4. Авксентьєв Л. Г. Сучасна українська мова. Фразеологія : навч. посібн. [для студ. філол. факультетів ун-тів] / Леонід Григорович Авксентьєв. Харків : Вища школа. Вид-во при ХДУ, 1989. 137 с.
5. Акулович А. И. Семантико-функциональные особенности сложных прилагательных в современном немецком языке : автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 „Германские языки” / А. И. Акулович. М., 1989. 19 с.
6. Алейникова Т. В. Типы структурных моделей процессуальных фразеологизмов / Т. В. Алейникова // Синтаксические модели фразеологизмов : межвуз. сб. науч. тр. Челябинск : Изд-во ЧГПИ, 1989. С. 6985.
7. Алефиренко Н. Ф. Фраземообразующее взаимодействие языковых уровней (на материале украинского и русского языков): дисс. ... доктора филол. наук : 10.02.02, 10.02.01 / Алефиренко Николай Федорович. Полтава, 1989. 502 с.
8. Алефиренко Н. Ф. Фразеология в системе современного русского языка / Николай Федорович Алефиренко / Волгогр. гос. пед. ун-т. Волгоград : Перемена, 1993. 149 с.
9. Амосова Н. Н. Основы английской фразеологии / Наталья Николаевна Амосова. Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1963. 208 с.
10. Антропова Н. А. Словообразование немецкой разговорной лексики : на материале имени существительного: дис. ... доктора филол. наук : 10.02.04 / Антропова Наталья Анатольевна. М., 2006. 480 с.
11. Архангельский В. Л. Устойчивые фразы в современном русском языке / Владимир Леонидович Архангельский. Ростов-на-Дону : Изд-во РГУ, 1964. 315 с.
12. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов / Ольга Сергеевна Ахманова. М. : Советская энциклопедия, 1966. 608 с.
13. Бабич С. Г. Распределение производных слов внутри и за пределами лексико-семантического поля / С. Г. Бабич // Русское языкознание : Респ. междуведомственный науч. сб. К. : Вища школа, 1988. Вып. 17. С. 95 101.
14. Бабкин А. М. Русская фразеология, ее развитие и источники / Александр Михайлович Бабкин. Л. : Наука, Ленинградское отд-ние, 1970. 263 с. (АН СССР, Ин-т русского яз.).
15. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка / Шарль Балли. М. : Изд-во Иностр. лит-ры, 1955. 416 с.
16. Баранова В. И. Об особенности отношений между компонентами сложных основ у немецких глаголов типа notladen и характере их личных форм / В. И. Баранова // Исследование по немецкой филологии : сб. науч. тр. Тула, 1982. С. 181201.
17. Белоусова Т. П. Источники и средства выражения экспрессивности отфразеологических слов-дериватов / Т. П. Белоусова // Единицы языка и речи : структура, семантика, функция : межвуз. сб. науч. тр. Тула : Тульский гос. пед. ин-т, 1993. С. 207225. Деп. в ИНИОН Рос. акад. наук 22.06.93, № 48195.
18. Белоусова Т. П. Словообразование на базе именных фразеологизмов в современном русском языке / Т. П. Белоусова // Русская филология. Украинский вестник. 2000. № 12. С. 2227.
19. Белоусова Т. П. Фразеологическая деривация в современном русском языке (лексические производные) : автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.01 „Русский язык” / Т. П. Белоусова. К., 1992. 17 с.
20. Блинова Е. В. Окказиональное отфразеологическое слово- и фразеотворчество в художественном тексте : на материале художественной литературы XX века: дис. кандидата филол. наук : 10.02.01 / Блинова Елена Вячеславовна. Кострома, 2005. 217 с.
21. Брітікова К. В. Узуальне та оказіональне в інноваціях сучасної української мови : тенденції оновлення лексико-словотвірної категорії назв особи: дис. ... кандидата філол. наук : 10.02.01 / Брітікова Катерина В’ячеславівна. Х., 2007. 305 с.
22. Будагов Р. А. Проблемы развития языка / Рубен Александрович Будагов. М.-Л. : "Наука", Ленинградское отделение, 1965. 73 с. (АН СССР, Науч. совет по теории советского языкознания при отд-нии литературы и языка).
23. Булаховський Л. А. Розвиток мови (мова як знаряддя думки) / Л. А. Булаховський // Основи мовознавства. Х. : Вид-во Всеукраїн. заочн. ін.-ту народн. освіти, 1928. С. 285313.
24. Бушуй А. М. К вопросу об отфразеологическом словообразовании // А. М. Бушуй / Актуальные проблемы русского словообразования : ІІІ Респ. науч. конф., 1978 г. : тезисы докл. и краткие сообщения. Ташкент, 1978. С. 132135.
25. Бушуй А. М. Семантико-словообразовательные инновации отфразеологического происхождения в современном русском языке / А. М. Бушуй // Словообразование и номинативная деривация в славянских язиках : тезисы докл. Гродно, 1989. С. 2628.
26. Бушуй А. М. Словообразовательные возможности фразеологических единиц русского языка / А. М. Бушуй // Словообразование и номинативная деривация в славянских языках : тезисы докл. Гродно, 1982. Ч. 1. С. 1518.
27. Вашунин В. С. Структура определительных сложных существительных в современном немецком языке : [учеб. пособие по лексикологии нем. яз. для студентов 3-4-х курсов пед. ин-тов] / Владимир Степанович Вашунин. Куйбышев : КГПИ, 1982. 90 с.
28. Вашунин В. С. Субстантивные сложные слова в немецком языке / Владамир Степанович Вашунин. М. : Высш. шк., 1990. 158, [1] с.
29. Виноградов В. В. Русский язык : (Грамматическое учение о слове) : [учеб. пособие для вузов по спец. "Рус. яз. и лит."] / Виктор Владимирович Виноградов. М. : Высшая школа, 1986. 639 с.
30. Виноградов В. В. Современный русский язык. Грамматическое учение о слове / Виктор Владимирович Виноградов. М. : Учпедгиз, 1938. Вып.1 160 с.
31. Габинская О. А. Типология причин словотворчества [Текст] / Октябрина Ароновна Габинская. Воронеж : Изд-во Воронежского университета, 1981. 153 с.
32. Гаврись В. І. Деякі питання німецької фразеології / В. І. Гаврись, О. П. Пророченко // Німецько-український фразеологічний словник. К. : Радянська школа, 1981. Т. 2. С. 355377.
33. Гамзюк М. В. Емотивність фразеологічної системи німецької мови (Досвід дослідження в синхронії та діахронії): дис. ... доктора філол. наук : 10.02.04 / Гамзюк Микола Васильович. К., 2001. 424 с.
34. Гамзюк Н. В. Междометные единицы немецкого языка (опыт диахронического исследования): дисс. ... кандидата филол. наук : 10.02.04 / Гамзюк Николай Васильевич. К., 1993. 154 с.
35. Гатауллин Р. Г. К проблеме фразеологической и дефразеологической деривации / Р. Г. Гатауллин // Germanica. Slavica. Turkica : сборник научных статей к 60-летию профессора Р. 3. Мурясова. Уфа, 2000. С. 516.
36. Гвоздарев Ю. А. Фразеологические сочетания современного русского языка / Юрий Анатольевич Гвоздарев. Ростов-на-Дону : Изд-во Ростовского ун-та, 1973. 104 с.
37. Гепнер Ю. Р. Об основных признаках фразеологических единиц и о типах их видоизменения / Ю. Р. Гепнер // Проблемы фразеологии : Исследования и материалы / под ред. B. C. Бабкина. М. : Л. : "Наука", 1964. С. 5770.
38. Глотова И. И. Семантическая конденсация в разговорной речи / И. И. Глотова // Язык и общество : сборник статей / пред. редколлегии доц. Л. И. Баранникова. Саратов, 1970. Вып. 2. С. 95105.
39. Гольцекер Ю. П. Образование лексем на базе устойчивых сочетаний в польском языке / Ю. П. Гольцекер // Вопросы русского и славянского словообразования. Самарканд : Изд-во Самаркандского гос. ун-та им. А. Навои, 1982. С. 7077.
40. Гончаренко Г. Е. Образование окказиональных слов и оборотов на базе устойчивых сочетаний слов / Г. Е. Гончаренко // Проблемы русской фразеологии : Республ. сб. науч. трудов. Тула : Изд-во ТГПИ им. Л. Н. Толстого, 1979. С. 8996.
41. Городецкая И. Е. Фразеологизмы-соматизмы в русском и французском языках: дисс. ... кандидата филол. наук : 10.02.20 / Городецкая Ирина Евгеньевна. Пятигорск, 2007. 233 с.
42. Городникова М. Д. Лексикология современного немецкого языка : [пособие для заочников] / М. Д. Городникова, Е. В. Розен. М. : "Просвещение", 1967. 166 с.
43. Гурко М. З. Категорія інтенсивності в сучасній німецькій фразеології (на матеріалі фразеологічних одиниць тематичної групи "інтелектуальні здібності людини") : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови” / М. З. Гурко. Запоріжжя, 2006. 19 с.
44. Гутнікова А. В. Віддієслівні іменники без словотворчих афіксів у середньоверхньонімецькій і сучасній німецькій мові: дис. ... кандидата філол. наук : 10.02.04 / Гутнікова Алла Володимирівна. О., 2002. 219 с.
45. Гюлумянц К. М. К семантике производных слов (На материале фразеологических дериватов) / К. М. Гулумянц // Словообразование и номинативная деривация в славянских языках : тезисы докл. Гродно, 1982. Ч. 1. С. 3335.
46. Денисенко С. Н. Деривационные процессы как совершенное орудие языкового общения (на материале немецкой фразеологии) / С. Н. Денисенко // Культура народов Причерноморья. 2006. Т. 1, № 82. С. 249251.
47. Денисенко С. Н. К проблеме фразеологической деривации: дис. ... кандидата филол. наук : 10.02.04 / Денисенко София Никифоровна. М., 1972. 256 с.
48. Диброва Е. И. Вариантность фразеологических единиц в современном русском языке / Елена Иннокентьевна Диброва. Ростов-на-Дону : Изд-во Ростов. ун-та, 1979. 192 с.
49. Дубровська І. Б. Біблійно-християнська метафора в німецькій мові : номінативний аспект: дис. ... кандидата філол. наук : 10.02.04 / Дубровська Ірина Борисівна. К., 2001. 250 с.
50. Дьяков А. Е. Препозитивные элементы со значением недискретного количества в именном словообразовании немецкого языка: дис. ... кандидата филол. наук : 10.02.04 / Дьяков Александр Евгеньевич. Самара, 2005. 174 с.
51. Енчева Н. М. Семантико-синтаксическое стяжение субстантивно-субстантивных словосочетаний устранением главного компонента в русском и болгарском языках : автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.01 „Русский язык” / Н. М. Енчева. Ростов-н/Д, 1978. 16 с.
52. Ермакова Е. Н. Фразо- и словообразование в сфере фразеологии: дисс. ... доктора филол. наук : 10.02.01 / Ермакова Елена Николаевна. Челябинск, 2008. 438 с.
53. Жайворонок В. В. Лексична підсистема мови і значення мовних одиниць / В. В. Жайворонок // Мовознавство. 1999. №6. С. 3246.
54. Жуков А. В. Дефразеологизация в русском языке / А. В. Жуков // Вестник новгородского государственного университета. Серия Гуманитарные науки. 2000. № 15. [Електронний ресурс]. Режим доступу до журн. : http://admin.novsu.ac.ru/uni/vestnik.nsf
55. Жуков А. В. Лексико-фразеологический словарь русского языка / Анатолий Власович Жуков. М. : Астрель. АСТ, 2003. 603 с.
56. Жуков В. П. Русская фразеология : учебн. [пособие для филол. спец. вузов] / Влас Платонович Жуков. М. : Высшая школа, 1986. 310 с.
57. Жуков В. П. Семантика фразеологических оборотов : [Учеб. пособие для пед. ин-тов по спец. № 2101 „Рус. яз. и лит.”] / Влас Платонович Жуков. М. : Просвещение, 1978. 160 с.
58. Жукова Л. П. Прагматический аспект функционирования устойчивых словесных комплексов в газетном тексте / Л. П. Жукова // Фразеологическая семантика (германские и романские языки) : сб. науч. трудов МГПИИЯ им. Мориса Тореза. М., 1983. Вып. 211. С. 6274.
59. Журавлёв В. К. Внешние и внутренние факторы языковой эволюции / Владимир Константинович Журавлёв. М. : Наука, 1982. 328 с. (АН СССР, Ин-т языкознания).
60. Земская Е. А. Современный русский язык. Словообразование : [учебн. пособ.] / Елена Андреевна Земская. М. : Просвещение, 1973. 304 с.
61. Зиндер Л. Р. Современный немецкий язык. Теоретический курс : [Учебник для пед. ин-тов и фак. иностр. яз.] / Л. Р. Зиндер, Т. В. Строева. [З-е изд., перераб.]. М. : Изд-во лит-ры на ин. яз., 1957. 420 с.
62. Ивашкевич Л. В. Сложные прилагательные немецкого языка : автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 „Германские языки” / Л. В. Ивашкевич. Л., 1954. 19 с.
63. Изотов В. П. Уровневая организация способов словообразования [Текст] / Владимир Петрович Изотов / Орловский гос.ун-т. Орел : Б. и., 1996. 29 с.
64. Истомина В. В. К проблеме словообразования на базе фразеологических единиц / В. В. Истомина, Т. М. Кондратюк // Проблемы русской фразеологии : Республ. сб. науч. трудов. Тула : Изд-во ТГПИ им. Л. Н. Толстого, 1976. С. 1426.
65. Ищенко Н. Г. Синонимия однокоренных производных имен существительных современного немецкого языка: дисс. ... доктора филол. наук : 10.02.04 / Ищенко Нина Григорьевна. К., 2001. 466 с.
66. Ищенко Н. Г. Функциональные особенности словообразовательных синонимов современного немецкого языка / Н. Г. Ищенко // Культура народов Причерноморья. 2006.