ЛінгвоаксіологічнА СЕМАНТИКА агентивних номінативних одиниць із формантом -er у сучасній англійській мові : ЛингвоаксиологичнА СЕМАНТИКА агентивно номинативных единиц с формант -er в современном английском языке

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені М.П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

ГОНЧАРОВА ТЕТЯНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 811.111′373

ЛінгвоаксіологічнА СЕМАНТИКА
агентивних номінативних одиниць із формантом -er
у сучасній англійській мові

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник: Омельченко Лариса Федорівна,
доктор філологічних наук, професор

КИЇВ 2005

ЗМІСТ

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

РОЗДІЛ І. Лінгвоаксіологічні засади УТВОРЕННЯ агентивних номінативних одиниць із формантом -er у сучасній англійській мові

1.1. Лінгвістичний статус категорії оцінки з позицій аксіології . . . . . . . . .
1.2. Кореляція раціонального та емоційного компонентів у структурі аксіологічної оцінки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
1.3. Формування аксіологічних переосмислень семантики агентивних номінативних одиниць із формантом -er у сучасній англійській мові . . . . .
1.4. Структурно-семантичне моделювання аксіологічно маркованих агентивних номінативних одиниць із формантом -er . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
1.5. Лексична синтагматика як характерна особливість утворення аксіологічно маркованих агентивних номінативних композитів із формантом er . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Висновки до 1 розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

РОЗДІЛ ІІ. ОНТОЛОГІЧНА СУТНІСТЬ АКСІОЛОГІЧНО МАРКОВАНИХ АГЕНТИВНИХ НОМІНАТИВНИХ ОДИНИЦЬ ІЗ ФОРМАНТОМ -er

2.1. Внутрішня форма агентивних номінативних одиниць із формантом -er як джерело реконструкції культурно-мовної свідомості Людини-діяча 2.1.1. Агломеративна концептуалізація макрополя Людина-діяч з позицій ономасіологічного підходу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
2.1.1.1. Концептуальний кластер Людина-діяч як фізичний феномен . . . . .
2.1.1.2. Концептуальний кластер Людина-діяч та її емоційний стан . . . . . .
2.1.1.3. Концептуальний кластер Людина-діяч як мікрокосм (як духовний феномен) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
2.1.1.4. Концептуальний кластер Людина-діяч як соціокультурний феномен . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Висновки до 2 розділу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

РОЗДІЛ ІІІ. ЛОГІКО-СЕМІОТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ АКСІОЛОГІЧНО МАРКОВАНИХ АГЕНТИВНИХ НОМІНАТИВНИХ ОДИНИЦЬ ІЗ ФОРМАНТОМ -er

3.1. Функціонально-ономасіологічні мікрополя агентивних номінативних одиниць із формантом -er (суб’єктно-образна характеристика) . . . . . . . . . .
3.1.1. Соціосеміотична концептосфера з агентивами-політонімами,
- лексонімами, -соціонімами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
3.1.2. Прагматична концептосфера з агентивами на позначення трудової діяльності людини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
3.1.3. Обрядово-міфологемна концептосфера . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
3.1.4. Екзистенціально-аксіологічна концептосфера з агентивами на позначення змісту і характеру дій людини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3.1.5. Семіотична хронотопна концептосфера . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Висновки до 3 розділу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

ВСТУП
Сучасна лінгвоаксіологія кінця ХХ -поч. ХХІ століття характеризується тенденцією до активізації досліджень, спрямованих на вивчення ціннісних переосмислень семантики всіх її об’єктів [136, 89, 83, 121, 7, 86, 51, 59, 197]. Лексико-семантичний фонд сучасної англійської мови має значний потенціал функціонально-структурних одиниць з аксіологічною семантикою, які потребують комплексного аналізу з урахуванням національно-культурної специфіки.
Виявлення аксіологічної динаміки функціонально-структурних номінацій у національно-культурному спектрі зумовлена, з одного боку, поглибленим інтересом дослідників до проблем функціонування національних варіантів мов [79], а з іншого, до з’ясування специфіки ціннісної картини світу певної лінгвокультури, зокрема англомовної [154, 26, 27, 160], а також російсько- та україномовної [29, 169, 104, 48, 44 та ін.].
Виходячи з такої постановки питання, на часі аналіз механізмів формування аксіологічного смислу, концептуально-семантичних та ономасіологічних просторів аксіологічних переосмислень номінативних одиниць англійської мови на позначення різних дій людини. Основні напрями аксіологічних змін агентивних номінацій щодо оцінної шкали та інших структурно-семантичних і прагматичних параметрів оцінки вимагають також нових методів і підходів до розкриття культурних смислів цих утворень.
Окрім того, аксіологічна семантика функціонально-структурних агентивних номінацій у сучасній англійській мові відкриває нові наукові перспективи у сфері визначення інтра- й екстралінгвальних факторів, які сприяють появі нових номінацій, з’ясуванню їх стилістичної цінності, соціальної детермінації, дериваційної активності та продуктивності. Дослідження такого характеру сприятимуть розширенню теоретичної бази функціонально-ономасіологічної та комунікативної композитології [О.С.Кубрякова, Л.Ф.Омельченко, О.О.Селіванова, Ф.С.Бацевич та ін.].
Актуальність дисертаційного дослідження зумовлюється загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних праць на інтеграцію структурно-семантичного, аксіологічного й ономасіологічного підходів, застосування яких до аналізу агентивних номінативних одиниць із формантом -er дозволить з'ясувати основу вторинної номінації як процесу, виявити напрями аксіологічних переосмислень семантики цих одиниць та джерела утворення нових слів на позначення людини-діяча. Дисертаційна праця актуальна також в плані орієнтації сучасних розвідок на вивчення структур людського знання та ментальних процесів, покладених в основу вторинної номінації.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертаційне дослідження виконане в межах комплексної наукової програми НПУ ім. М.П.Драгоманова „Дослідження проблем гуманітарних наук”, входить до плану науково-дослідної роботи кафедри англійської філології і є складовою частиною комплексної теми: „Проблемні питання сучасної англійської мови”. Тему затверджено вченою радою Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова (протокол № 5 від 28 грудня 2000 р.).
Мета дисертації полягає у виявленні лінгвоаксіологічної семантики агентивних номінативних одиниць із формантом -er сучасної англійської мови та визначенні специфіки їх творення шляхом кластерного аналізу та логіко-семіотичного моделювання.
Досягнення поставленої мети потребувало вирішення таких завдань:
1) з’ясувати лінгвоаксіологічні засади утворення агентивних номінативних одиниць із формантом -er у сучасній англійській мові;
2) визначити шляхи аксіологічних переосмислень семантики агентивних номінативних одиниць із формантом -er у сучасній англійській мові;
3) проаналізувати структурно-семантичні особливості аксіологічно маркованих агентивних номінативних одиниць із формантом -er;
4) здійснити агломеративну концептуалізацію макрополя Людина-діяч” з позицій ономасіологічного підходу;
5) охарактеризувати моделі аксіологічно маркованих агентивних номінативних одиниць із формантом -er у концептосферах відповідно до семіотичних опозицій.
Об'єкт дослідження становлять агентивні номінативні одиниці з формантом -er у сучасній англійській мові, що належать до категорії складних та складнопохідних (парасинтетичних) утворень.
Предметом дисертації є лінгвоаксіологічний аспект семантичної структури агентивних номінативних одиниць з формантом -er у сучасній англійській мові.
Матеріалом для дисертаційної роботи є 950 номінативних одиниць із формантом -er з на позначення людини-діяча, вилучених методом суцільної вибірки з таких лексикографічних джерел: Oxford Advanced Learner’s Dictionary of Current English (OALDCE), Collins Cobuild English Dictionary (CCED), Longman Dictionary of Contemporary English (LDCE), The Shorter English Dictionary on Historical Principles (SEDHP), R.Chapman (American Slang) (DAS), New Webster’s Dictionary and Thesaurus of the English Language (NWDT), Новый Большой Англо-русский словарь під загальним керівництвом академіка Ю.Д.Апресяна (для коректного тлумачення й інтерпретації семантики агентивних номінативних одиниць з формантом -er зі сфери розмовного мовлення). Вибір саме цих номінативних одиниць аргументується тим, що, по-перше, з погляду аксіологічної маркованості реєстр таких одиниць (похідних, складнопохідних та словосполучень з формантом -er) ще не був предметом аналізу дослідників, по-друге, виділивши для аналізу агентиви з формантом -er з масиву номінативних одиниць, що містять у своїй структурі емоційно-оцінний компонент, ми розширюємо базу мовних фактів, які виявляють загальні тенденції культурного розвитку англомовних соціумів.
Методи дослідження. Мета й завдання роботи, специфіка об'єкта й фактичного матеріалу, різноплановий характер проблеми зумовили необхідність застосування комплексної методики: методу словникових дефініцій та елементів компонентного аналізу, за допомогою яких було визначено шляхи асіологічних переосмислень семантики агентивних номінативних одиниць з формантом -er; контент-аналізу і кластерного методу, що дозволило здійснити обчислення кількісно-якісних показників агентивних номінацій макрополя Людина-діяч”; логіко-семіотичного моделювання і семантичних опозицій, які дали змогу виявити особливості аксіологічної семантики агентивів у кожній концептосфері.
Наукова новизна роботи визначається тим, що в ній уперше в науковий обіг введено термін агентивна номінативна одиниця з формантом -er” та виявлено інтралінгвальні й екстралінгвальні чинники, які сприяють переосмисленню семантики цих одиниць; здійснено: компонентний аналіз продуктивних моделей складнопохідних слів та композитів із формантом -er і моделей словосполучень, що з лінгвоаксіологічних позицій формують портрет людини-діяча.
Особистим внеском дисертантки в розробку досліджуваної проблематики є логіко-семіотична категоризація агентивних номінативних одиниць із формантом -er за концептосферами з урахуванням ономасіологічної їх структури та семантичних опозицій, а також кластерний аналіз агентивів з точки зору меліоративної й пейоративної оцінок.
На захист виносяться такі основні положення:
1. Агентивні номінативні одиниці з формантом -er у дисертаційному дослідженні визначаються в трьох вимірах: 1) як складнопохідні, композитні номінації, а також словосполучення з формантом -er, що поєднують у своїй семантичній структурі значення особи-виконавця певного типу діяльності чи носія певних якостей, 2) як лінгвоаксіологічні одиниці, що виражають пейоративну/меліоративну оцінку, 3) як згорнуті національно-культурні тексти, що в стислій формі моделюють діяльність і поведінку людини в навколишньому світі.
2. Проведений контент-аналіз оцінної семантики агентивних номінацій за протиставленням позитивне/негативне дав змогу виділити одиниці з нейтральною, меліоративною та пейоративною оцінкою. Меліоративні одиниці в кількісному відношенні становлять 14 % від загального корпусу агентивних номінативних одиниць з формантом -er та 30 % від аксіологічно маркованих. Пейоративні одиниці в кількісному відношенні 32,2 % від загального корпусу агентивних номінативних одиниць з формантом -er та 70 % від аксіологічно маркованих.
3. Здобуті результати засвідчили високий відсоток пейоративів, що пояснюється антропоцентричним характером природи людини загалом і особливостями менталітету англомовного носія зокрема. Ми вбачаємо в цьому своєрідний результат критичного ставлення суспільства до своїх вад і недоліків, адже саме іронічно-критична оцінка є найбільш дієвим засобом позитивного впливу.
4. За асоціативно-тематичним підходом в межах лінгвокультурної інваріантної моделі „Людина-діяч” в дослідженні здійснено агломеративну кластеризацію агентивів за 4-ма кластерами: 1) людина-діяч як біологічний індивід; 2) людина-діяч та її емоційний стан; 3) людина-діяч як мікрокосм; 4) людина-діяч як соціокультурний феномен. Пейоративний напрям аксіологічних переосмислень у цих кластерах є домінуючим, що пояснюються негативною спрямованістю людської свідомості в характеристиці навколишньої дійсності, а також дискретним характером негативних емоцій при оцінюванні властивостей та дій суб'єкта.
Ядро пейоративів агломеративного кластера „Людина-діяч як біологічний індивід” складають слова загального інвективного значення. До маргінальної зони належать об'єктивні та суб'єктивні спеціальні слова з негативною оцінкою. Об’єктивні спеціальні пейоративи вживаються на позначення об'єктивних недоліків людей дурість, лінь і т.ін. З-поміж суб'єктивних спеціальних пейоративів зареєстровано агентивні номінації на позначення людей іншого кола, раси, національні ярлики, які мають амбівалентне тлумачення.
При кластеризації варіантної моделі „Людина-діяч та її емоційний стан” простежуються семантичні відношення з концептуалізацією Психоментальних і психокінетичних процесів людини”, їх прагматичною орієнтацією, які перехрещується з попереднім кластером.
Ядерними тематичними асоціаціями Концептуального кластера Людина-діяч як мікрокосм” є інваріанти, які об’єднують агентивні меліоративи, що символізують Добро як: благо, доброчинність; прагнення прийти на допомогу; позицію дотримуватися у своєму житті прийнятих норм поведінки, сприяти утвердженню норм і законів; розум та знання; уміння діяти й творити. Агентивні пейоративи, що маркують людину як гріховну істоту, у своїй семантиці засуджують всілякі гріхи людини: хтивісь, розпусту, перелюбство, обжерливість, пияцтво, наклеп, зрадництво, обман, боягузтво.
Концептуальний кластер Людина-діяч як соціокультурний феномен” продемонстрував соціальну структуру англійського суспільства. Варіантна модель агентивів з ядерною категоріальною архісемою Керівництво, Важливість має перехресні зв’язки сигніфікатів з фреймом Сила, Влада і поєднує одиниці зі значенням соціальної ієрархії суб’єктів вищий-нижчий, важливий-неважливий.
5. Специфіка семантики та внутрішньої форми агентивних одиниць англійської мови дали змогу категоризувати ці одиниці за функціонально-ономасіологічними мікрополями шляхом виокремлення інваріантно-варіантних утворень, пов‘язаних із соціосеміотичною, прагматичною, обрядово-міфологемною, екзистенціально-аксіологічною та хронотопною концептосферами.
6. Серед аксіологічно маркованих агентивних номінативних одиниць переважають просторічні та розмовні утворення. У сфері сленгізмів і жаргонізмів емоційно-оцінне забарвлення створюється і використовується для надання мовленню грубого, фамільярного тону. Жаргонізмам-агентивам притаманне етико-стилістичне зниження, а негативна аксіологічна тональність досягається за рахунок порушення структурних норм.
Теоретичне значення дослідження. У дисертаційній праці розширюються теоретичні здобутки когнітивної ономасіології та функціональної композитології у напрямі осмислення ціннісних імперативів культури в теорії словотвірної номінації. У зв’язку з цим лексична семантика агентивних номінативних одиниць з формантом -er розглядається в новому ракурсі з позицій аксіологічних переосмислень шляхом ономасіологічного, кластерного та концептуального аналізів. Специфіка творення агентивних номінативних одиниць з формантом -er уточнює питання про джерела та процеси вторинної номінації у сучасній англійській мові.
Висновки компонентного аналізу аксіологічно маркованих агентивних номінативних одиниць із формантом -er є теоретичною підставою для подальших досліджень процесів вторинної номінації у сучасній англійській мові.
Практичне значення здобутих результатів пов'язується з можливістю їхнього застосування при викладанні курсів з Лексикології англійської мови” (розділи „Словниковий склад сучасної англійської мови”, "Словотвір"), спецкурсів зі Словотвірної семантики” для магістрантів та аспірантів з англійської філології, а також при укладанні словників із сучасного англійського словотвору.
Апробація дослідження. Результати дослідження висвітлювались у доповідях на міжнародних, всеукраїнських та міжвузівських наукових конференціях: "Pragmatics and Beyond: Abstracts The Second USSE Conference Vasyl Karazin National University of Kharkiv" (Харків, 2001), Мова і культура” (Київ, 2002), „Лінгводидактичні основи вивчення мов на сучасному етапі” (Вінниця 2003), „Сучасні тенденції розвитку лінгвістики та європейської і американської літератури” (Черкаси 2004), Проблеми зіставної семантики” (Київ 2005), а також на щорічних науково-практичних конференціях НПУ ім. М.П.Драгоманова у 2001-2005 рр.
Публікації. Основні положення й результати дослідження відображено в 6-х статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України, та 1-х тезах.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, 6-х додатків (обсягом 49 сторінок), в яких системно подано агентивні номінативні одиниці сучасної англійської мови з їх стратифікацією на аксіологічно нейтральні та аксіологічно марковані (останні класифіковано на моносемантичні та полісемантичні пейоративи й меліоративи), списку використаної наукової та довідкової літератури, який нараховує 305 позицій українською, російською, англійською, французькою та німецькою мовами. Повний обсяг дисертації складає 187 сторінок. Текстова частина 162 сторінки.
У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, методи й методологічні засади, сформульовано мету й основні завдання, охарактеризовано фактичний матеріал та вказано форми апробації результатів дисертації.
У першому розділі "Лінгвоаксіологічні засади утворення агентивних номінативних одиниць з формантом -er у сучасній англійській мові" визначається лінгвістичний статус категорії оцінки з позицій аксіології та обґрунтовується термін агентивні номінативні одиниці з формантом -er з його поняттєвою базою, простежуються шляхи формування аксіологічних переосмислень семантики цих одиниць у сучасній англійській мові, здійснюється їх структурно-семантичне моделювання, виявляються характерні словотворчі особливості аксіологічно маркованих агентивних номінативних композит із формантом -er.
Другий розділ Онтологічна сутність аксіологічно маркованих агентивних номінативних одиниць із формантом -er” присвячено з’ясуванню внутрішньої форми номінативних одиниць із формантом -er як джерела реконструкції культурно-мовної свідомості Людини-діяча. Зокрема з позицій семасіологічного й ономісіологічного підходів проведено агломеративну концептуалізацію макрополя Людина-діяч” з виявленням чотирьох концептуальних кластерів: Людина-діяч як біологічний індивід”, Людина-діяч та її емоційний стан”, Людина-діяч як мікрокосм”, Людина-діяч як соціокультурний феномен”.
У третьому розділі Логіко-семіотичне моделювання аксіологічно маркованих агентивних номінативних одиниць із формантом er” визначено функціонально-ономасіологічні мікрополя агентивних номінативних одиниць із формантом -er з урахуванням концептосфер та семантичних опозицій. На основі аксіологічного маркування досліджуваних номінативних одиниць у роботі проаналізовано соціосеміотичну концептосферу з агентивами-політонімами, - лексонімами, -соціонімами, прагматичну концептосферу з агентивами на позначення трудової діяльності людини, обрядово-міфологемну концептосферу, екзистенціальну концептосферу з агентивами на позначення змісту і характеру дій людини та семіотичну хронотопну концептосферу.

У загальних висновках підводяться підсумки дослідження та окреслюються перспективи подальшої розробки обраного наукового напряму.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Агентивні номінативні одиниці з формантом -er у дисертаційному дослідженні визначаються в трьох вимірах: 1) як складнопохідні, композитні номінації, а також словосполучення з формантом -er, що поєднують у своїй семантичній структурі значення особи-виконавця певного типу діяльності чи носія певних якостей, 2) як лінгвоаксіологічні одиниці, що виражають пейоративну/меліоративну оцінку, 3) як згорнуті тексти, що в стислій формі узагальнюють і моделюють діяльність і поведінку людини в навколишньому світі.
Агентивні номінативні одиниці з семантикою дієвої особи та оцінним значенням виникають внаслідок асоціацій, які сприяють їх переосмисленню, так званим перейменуванням, суть яких полягає в зміні позначень денотатів без зміни самих денотатів.
Комплексний аналіз механізмів формування аксіологічного смислу, структурно-семантичних, логіко-семіотичних та ономасіологічних аспектів аксіологічних переосмислень агентивних номінативних одиниць з формантом -er дозволяє констатувати прагматичний характер динаміки цих утворень у сучасній англійській мові.
Переосмислення семантики агентивних номінативних одиниць із формантом -er відбувається крізь призму оцінної, чуттєвої чи образної уяви, а тому ці одиниці виникають, як правило, в розмовному мовленні, зберігаючи в інших стилях мовлення стилістичну маркованість специфіки усного спілкування.
В основу лінгвоаксіологічної категоризації агентивних номінативних одиниць сучасної англійської мови покладено такі критерії: 1) суб'єктивність/ об'єктивність оцінки, 2) загальна/спеціальна оцінка, 3) меліоративна/ пейоративна оцінка, на підставі яких було здійснено оцінку дійового суб’єкта за такими параметрами: оцінка особистості/представника групи, оцінка за зовнішніми даними суб’єкта/за внутрішньою сутністю, оцінка за соціальною ієрархією вищий/нижчий, за політичними поглядами, оцінка за семантичним протиставленням добро/зло, оцінка за ступенем соціальної небезпеки, оцінка за ступенем прагнення та його адекватності можливостям особистості, оцінка щодо обов'язків.
Асоціативно-тематичні номінативні характеристики діячів, які пов’язані з семою оцінки та смисловими конотаціями, стали основою семантичної класифікації агентивних номінативних одиниць з формантом -er за 5 ЛСГ: 1) АНО на позначення людей, що виконують будь-яку конкретну дію, обмежену або необмежену в часі, 2) АНО на позначення осіб, яким притаманна певна якість, 3) АНО на позначення діячів, що здійснюють якийсь вид діяльності, 4) АНО на позначення осіб, що належать до певних соціальних груп, нації, які проживають у тій чи іншій країні, місцевості (соціальна, національна принадлежність, місце проживання, 5) АНО на позначення осіб, що характеризуються певними суспільно-політичними, загальнокультурними поглядами.
Структурна організація АНО з формантом -er (за характером основ) засвідчує наявність 4-х продуктивних моделей: 1) n + (v + er), 2) (n + n) +er, 3) (a + n) + er, 4) (a + v) + er та композитних номінацій, які є одним із різновидів лексичної синтагми.
Словникове тлумачення агентивів та лінгвоаксіологічна характеристика цих одиниць засвідчили переважаючу кількість одиниць (307 номінацій), семантика яких містить негативну оцінку (з 440 емоційно-оцінних), порівняно з агентивами, що мають позитивну оцінку 133.
Від загальної кількості аналізованих АНО із формантом -er (950 одиниця) 53,7 % вживається на позначення професії та виконання постійної дії і належить до стилістично нейтральної лексики. 46,3 % АНО із формантом -er з інших ЛСГ мають яскраво виражене експресивно-стилістичне забарвлення.
Емоційно-експресивна оцінка агентивних номінацій за протиставленням позитивне/негативне дозволила виділити одиниці меліоративної і пейоративної семантики. Меліоративні одиниці вказують на симпатію, повагу, позитивне ставлення мовця до дійової особи і в кількісному відношенні становлять 14 % від загального корпусу агентивних номінативних одиниць з формантом er та 30 % від аксіологічно маркованих. Пейоративні одиниці вживаються для вираження антипатії, зневажливого ставлення мовця до адресата, що в кількісному відношенні 32,2 % від загального корпусу агентивних номінативних одиниць з формантом er та 70 % від аксіологічно маркованих.
Здобуті результати засвідчили високий відсоток пейоративів, що пояснюється антропоцентричним характером природи людини взагалі і особливостями менталітету англомовного носія зокрема. Ми вбачаємо в цьому своєрідний результат критичного ставлення суспільства до своїх вад і недоліків, адже саме іронічно-критична оцінка є найбільш дієвим засобом позитивного впливу.
Оцінно-мотивуючий компонент у семантиці англійських меліоративів та пейоративів представлений у двох основних типах: онтологічна й етична характеристика особистості.
Онтологічна позитивна/негативна характеристика особистості це спроможність/неспроможність людини як особистості загалом, тобто як представника групи людей та зокрема як індивіда з фізичними й інтелектуально-вольовими достоїнствами/недоліками, вадами, дефектами.
Етична позитивна/негативна характеристика особистості це наявність/відсутність поваги з боку індивіда до інших людей, що виражається як дотримання/порушення статусно-етикетних і власне моральних норм поведінки.
За ознакою балансу онтологічних і етичних якостей нами встановлено такі опозиції: Сильний Позитивіст (розумний, неординарний, знавець, каратель, коригувальник, трудівник, мораліст) / Сильний Негативіст (злочинець, шахрай, нахаба, ледар, порушник моралі), Слабкий Позитивіст (роззява) / Слабкий Негативіст (дурень, невіглас, базіка).
Онтологічна й етична характеристика особистості в семантиці агентивів має кластерну природу, що зумовлена сигніфікативною нечіткістю, імплікативною насиченістю, образністю, експресивною градуальністю і маркованим статусом людини.
За асоціативно-тематичним підходом у межах лінгвокультурної інваріантної моделі „Людина-діяч” було здійснено агломеративну кластеризацію агентивів за 4-ма кластерами:
1) людина-діяч як біологічний індивід;
2) людина-діяч та її емоційний стан;
3) людина-діяч як мікрокосм;
4) людина-діяч як соціокультурний феномен.
Пейоративний напрям аксіологічних переосмислень у цих кластерах є домінуючим, що пояснюються антропоцентричною природою більшості пейоративних агентивів, негативною спрямованістю людської свідомості в характеристиці навколишньої дійсності, особливо негативних проявів суспільного життя, а також дискретним характером негативних емоцій при оцінюванні властивостей та дій суб'єкта.
У сучасній англійській мові основним напрямком пейоративізації є констатація того, що суб’єкт негативної оцінки це чужа і нерозумна людина, звідси випливають пріоритетні цінності свій/розумний.
Ядро пейоративів агломеративного кластера „Людина-діяч як біологічний індивід” становлять слова загального інвективного значення типу whippersnapper, boco-smasher, bamboozler, mischief-maker confidence trickster, black marketer, pettifogger, double-dealer, card-sharper на позначення негідників, мерзотників, хуліганів, шахраїв, інтриганів, шулерів тощо. До маргінальної зони належать спеціальні слова з негативною оцінкою, які поділяються на дві групи: об'єктивні та суб'єктивні. Об’єктивні спеціальні пейоративи вживаються на позначення об'єктивних недоліків людей дурість, лінь, розпуста і т.ін. З-поміж суб'єктивних спеціальних пейоративів зареєстровано агентивні номінації на позначення людей іншого кола, раси, національні та інші ярлики, які мають амбівалентне тлумачення.
При кластеризації варіантної моделі „Людина-діяч та її емоційний стан” простежуються семантичні відношення з концептуалізацією Психоментальних і психокінетичних процесів людини”, їх прагматичною орієнтацією, які перехрещуються з попереднім кластером. Кількісні підрахунки цього кластера (0,4% аналізованих номінацій) засвідчують те, що чуттєва, емоційна природа людини не представляла особливого інтересу, тимчасом духовна і соціальна сфери навпаки.
Аналіз номінацій на позначення сфери духовного життя людини показує, що весь її світ формується навколо регулятивного принципу добро/зло з корелятами, що становлять інвентар будь-якої культури і маркуються опозиційно через протиставлення божественного (меліоративи) і гріховного (пейоративи) в людині.
Ядерними тематичними асоціаціями Концептуального кластера Людина-діяч як мікрокосм” є інваріанти, які об’єднують агентивні меліоративи, що символізують Добро як: благо, благодіяння, доброчинність (good-doer); прагнення прийти на допомогу та досягати поставленої мети (whole-hogger); позиція дотримуватися у своєму житті прийнятих норм, зразків, правил поведінки, брати участь у створенні й утвердженні норм і законів (lawgiver); розум, знання (all-rounder); уміння діяти й творити (history-maker).
Агентивні пейоративи, що символізують людину як гріховну істоту wrong-doer, у своїй семантиці засуджують всілякі гріхи людини перед Богом, перед людьми і перед собою, а саме: похіть, розпуста, перелюбство, (fast worker, dog-in-the-manger), обжерливість (overeater), пияцтво (hellbender), неправда, наклеп (oath-breaker), зрадництво, обман (card-sharper), боягузтво (chicken-liver).
Концептуальний кластер Людина-діяч як соціокультурний феномен” продемонстрував соціальну структуру англійського суспільства. Концептуальна модель номінативних одиниць із формантом -er з ядерною категоріальною архісемою Керівництво, Важливість має перехресні зв’язки сигніфікатів з фреймом Сила, Влада і поєднує одиниці зі значенням соціальної ієрархії об’єктів вищий/нижчий, важливий/неважливий.
Така лексична параметризація людини як дійової соціальної істоти засвідчує те, що людина усвідомлювала стабільність ролей і соціальних відносин у суспільстві: вона виділяла себе з групи, протиставляючи одним її членам і ототожнюючи з іншими, визнаючи групові форми поведінки, ієрархію відносин у групі, соціальні норми і цінності.
Специфіка семантики та внутрішньої форми агентивних одиниць англійської мови дали змогу категоризувати ці одиниці за функціонально-ономасіологічними мікрополями шляхом виокремлення певних інваріантно-варіантних утворень, пов‘язаних із соціосеміотичною (сфера позитивних і негативних емоцій та оцінок щодо дотримання/ухилення від законів, політична, соціологічна й ідеологічна діяльність з семантичним протиставленням свої/чужі), прагматичною (позитивні/негативні риси, культурна поведінка людини, як-от: трудова діяльність, професія та рід занять, досвід, уміння/невміння, праця/ледарювання, навчання/невігластво тощо), обрядово-міфологемною (шлюб, сім’я, любов, різні види позашлюбних стосунків, які простежуються в таких опозиціях, як Бог/доля, щастя/нещастя, доля/недоля), екзистенціально-аксіологічною (зміст характер дій та їх ціннісні характеристики, добре-погане) та хронотопною (далеко/близько, верх/низ тощо) концептосферами.
У межах функціонально-ономасіологічних мікрополів у роботі здійснено логіко-семіотичну класифікацію смислової організації агентивів (за типами ситуацій, що моделюються), а також суб’єктно-образну їх характеристику (за типами уявлюваних та виконуваних дій), внаслідок чого кожна буквальна (сигніфікативно-денотативна), а також асоціативно-образна агентивна одиниця розглядалася в двох смислових планах: а) логіко-семіотичному (як знак і модель логічної ситуації) і б) асоціативно-реалемному, що становить згорнутий текст, елементи якого відображають певну модель світу.
Серед аксіологічно модифікованих агентивних номінативних одиниць переважають просторічні, загальнорозмовні та субстандартні елементи. Це передусім агентивні номінативні одиниці, які мають негативне оцінне значення. У сфері сленгізмів і жаргонізмів емоційно-оцінне забарвлення створюється і використовується з метою надання мовленню грубого, фамільярного тону. Жаргонізмам-агентивам притаманне етико-стилістичне зниження, а негативна аксіологічна тональність досягається за рахунок переосмислення, в основному метафоричного, а також внаслідок ускладнення словотвірного акту метафоричними або метонімічними переносами значення конституентів в архітектоніці композитів.
Перспективами дослідження є подальше опрацювання лінгвоаксіологічної семантики агентивів у контрастивно-культурологічному аспекті та в ситуації міжкультурної комунікації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аверинцев С.С. Поэтика ранневизантийской литературы. М.: Coda, 1997. 343 с.
2. Алпатов В.М. Предварительные итоги лингвистики XX века // Вестник Московск. ун-та. Серия 9. Филология. 2001. № 5. С. 8387.
3. Амосова Н.Н. Этимологические основы словарного состава современного английского языка. М.: Изд-во лит. на иностр. яз., 1956. 218 с.
4. Анацкий И.Н. Модели имени действующего лица в германских языках // Проблемы морфологического строя германских языков. М.: Изд-во АН СССР, 1963. C. 11-17.
5. Анипкина Л.Н. Оценочные высказывания в прагматическом аспекте // Филологич. науки. № 2. 2000. С. 5865.
6. Англо-русский словарь американского сленга / Пер. с англ. Е.И.Тузовского и Д.М.Смушковича.; Под общ. ред. Е.И. Тузовского. М.: «Книжный сад», 1993. 420 с.
7. Антонченко Т.М. Функціональні чинники аксіологічної еволюції американізмів // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. статей / Відп. ред. Н.М. Корбозерова. Вип. 3. К.: КДЛУ, 2000. С. 79.
8. Апресян Ю.Д. Избранные труды: Лексическая семантика. 2-е изд. испр. и доп. М.: Школа «Языки русской культуры», Издательская фирма «Восточная литература» РАН, 1995. T.I. 472 с.
8а. Апресян Ю.Д. Образ человека по данным языка: попытка системного описания // Вопросы языкознания. 1995. № 1. С. 3767.
9. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. 3-е изд. перераб. и доп. М.: Высшая школа, 1986. 296 с..
10. Арс Е. К истории словообразовательной модели существительных с исходом на -er в английском языке // Уч. зап. Латвийского гос. Университета: Сборник трудов кафедры английского языка. Рига, 1966. С. 77-84.
11. Арутюнова Н.Д. Аксиология в механизмах жизни и языка // Проблемы структурной лингвистики / АН СССР. Ин-т рус. языка; Отв. ред. В.П. Григорьев. М.: Наука, 1982. С. 5-23.
12. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. М.: Наука, 1988. 341с.
13. Арутюнова Н.Д. Дискурс // Лингвистический энциклопедический словарь / Под ред. В.Н. Ярцевой. М.: Сов. энциклопедия, 1990. С. 136.
14. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. М.: Школа «Языки русской культуры», 1998. 896 с.
15. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. М.: "Языки русской культуры", 1999. 896с.
16. Арутюнова Н.Д. Мужчины и женщины: конкурс красоты // Wiener Slawistisher Almanach. Sonderland 55, 2002. S. 483-499.
17. Архангельська А.М. Іменні експреси ви чеської мови зі значенням характеристики людини (ономасіологічний аспект) // Слов’янський вісник: Зб. наук. праць. Серія „Філологічні науки” Рівненського інституту слов’янознавства Київського славістичного ун-ту. Випуск 4. Рівне: РІСКСУ, 2003. С. 25-30.
18. Аскольдов С. А. Концепт и слово // Русская словесность: Антология. М.: Academia, 1997. С. 267-279.
19. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М.: Советская энциклопедия, 1969. 608 с.
20. Байбурин А.К. Ритуал своё и чужое // Фольклор и этнография: Проблемы реконструкции фактов традиционной культуры. Л.: Наука, 1990. С. 3-17.
21. Бахтин М.М. Проблемы содержания, материала и формы в словесном художественном творчестве: Работы 1920-х годов. К.: Next, 1994. С. 257-320.
22. Бацевич Ф.C., Космеда Т.А. Очерки по функциональной лексикологии. Львов: Світ, 1997. 394 с.
23. Белоусова А.С. Русские имена существительные со значением лица: Лексический класс и вопросы его словарного описания // Вопросы языкознания. М. 1981. №3. С. 34-43.
24. Беляева Т.М. Словообразовательная валентность глагольных основ в английском языке. М.: Высшая школа, 1979. 184 с.
25. Березович Е.Л. Русская топонимия в этнолингвистическом аспекте. Екатеринбург: Изд-во Екатеринбургск. гос. ун-та, 2000. 34 с.
26. Бєссонова О.Л. Категорія оцінки в світлі теорії поля: Зб. статей VI міжнародної наукової конференції. Івано-Франковськ: Плай, 2000. С. 57-61.
27. Бєссонова О.Л. Семантичні типи абстрактних оцінних імен // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. праць. К.: Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка. 2003. Вип. 2. С. 27-31.
28. Бєссонова О.Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивний і гендерний аспекти: Автореф. дис... д-ра. філол. наук: 10.02.04 / Київськ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка. К., 2003. 39с.
29. Білоусенко П. Шляхи формування національної специфіки афіксального словотворення українського іменника // Актуальні проблеми українського словотвору: Мат-ли 3-ої наук. конф. Івано-Франківськ: Плай, 1995. С. 27-28.
30. Блумфильд Л. Язык. М.: Прогресс, 1968. 608 с.
31. Богуславский В.М. Типология значений образных средств выражений оценки внешности человека: Автореф. дис... д-ра филол. наук: 10.02.15 / МГПИИЯ им.М.Тореза. М., 1995. 53 с.
32. Болдирєв Р.В. Італіко-германіка і палеославія у координатах індоєвропейського лінгвоетногенезу // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київськ. держ. лінгвіст. ун-ту: Філологія. Педагогіка. Психологія. 2000. Вип. 1. С. 227238.
33. Болдырев Н.Н. Антропоцентричность языка с позиций разных культур // Филология и культура: Материалы III-й международной научной конференции. Тамбов, 2001. Ч. I. С. 15-20.
34. Бондарко А.В. К теории функциональной грамматики // Проблемы функциональной грамматики. М.: Наука, 1985. С. 16-29.
35. Бондарко А.В. Инварианты и прототипы в системной и функциональной категоризации английского глагола // Проблемы функциональной грамматики: семантическая инвариантность/вариативность. СПб: Наука, 2003. С. 54-58.
36. Брудный А.А. Значение слова и психология противопоставления // Семантическая структура слова. М.: Наука, 1971. С. 121-125.
37. Булыгина Т.В., Шмелев А.Д. Языковая концептуализация мира. М.: Языки русской культуры, 1997. 574 с.
38. Вайнрайх У. О семантической структуре языка // Новое в лингвистике: Языковые универсалии. Вып. 5. М.: Прогресс, 1983. С. 163-250.
39. Вайсгербер И.Л. Родной язык и формирование духа. М.: Прогресс, 1993. 268 с.
40. Ван Дейк Т. Язык. Познание. Коммуникация: Пер. с англ. / Сост. В.В. Петрова. М.: Прогресс, 1989. 312 с.
41. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков. М.: Языки русской культуры, 1999. I-IX. 780 с.
42. Вежбицкая А. Понимание культур через посредство ключевых слов. М.: Языки славянской культуры, 2001. 288 с.
43. Вендина Т.И. Языковое сознание и методы его исследования // Вестник Моск. ун-та. Сер. 19. 1999. № 4. С. 15-31.
44. Вендина Т.И. Словообразование и «сокрытые смыслы» языка культуры // Вестник МГУ. Сер. 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. 2001. № 2. С. 14-32.
45. Вендина Т.И. Словообразование как источник реконструкции языкового сознания // Вопросы языкознания. 2002. № 4. С. 42-72.
46. Вендлер З. О слове good // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. Х. М.: Прогресс, 1981. С. 531-534.
47. Виноградов В.В. Избранные труды: исследование по русской грамматике. М.: Наука, 1975. 208 с.
48. Вишневська Г.П. Функціонування агентивних іменників оцінної семантики в сучасній українській і російській мові // Проблеми зіставної семантики / Відп. ред. Кочерган М.П. Вип. 5. К.: КДЛУ, 2001. С. 98-103.
49. Воїнов В.В. Соціально-оціночні номінації у контексті культури США. К.: Либідь, 1994. 143 с.
50. Вольф Е. М. Функциональная семантика оценки. М.: Наука, 1985. 128 с.
51. Вольф Е. М. Функциональная семантика оценки. 2-е изд., доп. М.: Эдиториал УРСС, 2002. 280 с.
52. Воркачёв С.Г. Концепт счастья: понятийный и образный компоненты // Известия АН. Серия лит. и яз. 2001. Т. 60. № 6. С. 47-58.
52а. Воркачёв С.Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической парадигмы в языкознании // Науч. докл. высш. шк. филол. науки. 2001. № 1. С. 64-72.
53. Воробьев B.B. Лингвокультурологическое поле как функциональная парадигма // Функциональная семантика языка, семиотика знаковых систем и методы их изучения: Тезисы докладов междун. конф. 2224 апреля 1997 г. Москва, 1997. С. 336-338.
54. Вульфсон Р.Е. Эмоционально-оценочная лексика и контекст // Русск. яз. в школе. 1991. № 4. С. 33-35.
55. Гадамер Г.Х. Истина и метод: Основы философской герменевтики / Пер. с нем. М.: Прогресс, 1988. 704 с.
56. Гинзбург Е.Л. Синтаксическая типология сложных слов: Внутренний синтаксис сложений // Проблемы структурной лингвистики. М.: Наука, 1968. С. 203-239.
57. Гинзбург Е.Л. Конструкции полисемии в русском языке. Таксономия и метонимия. М.: Наука, 1985. 220 с.
58. Голубовская И.А. Этнические особенности языковых картин мира. К.: Издательско-полиграфический центр «Киевский университет», 2002. 293 с.
59. Голубовська І.О. Етнічні особливості мовних картин світу. К.: Логос, 2004. 284 с.
60. Гонта И.А. Структурные и семантические особенности композит-метафор в американском сленге: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. К., 2000. 194 с.
61. Гонта І.А. Композити з елементом римування у мовному субстандарті англійської, української та російської мов // Проблеми зіставної семантики. Зб.наук. статей. Вип.. 7 / Відп. ред. Кочерган М.П. К.: Вид. Центр КНЛУ, 2005. С. 319-323.
62. Гончарова Т.В. Аксіологічний компонент аналізу структурно-складних агентивних іменників з суфіксом -er // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. К.: Логос, 2002. Т.ХХХ. С.173 180.
63. Гончарова Т.В. Стилістичний аспект лексичної семантики структурно-складних імен діяча // Мова і культура: Вип. 5. К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2002. Т. IV. С. 333 336.
64. Гончарова Т.В. Варіанти продуктивних моделей імен діяча у семантико-номінативній структурі композит із суфіксом -er // Система і структура східнослов’янських мов: Зб. наук. пр. К.: Т-во „Знання” України, 2002. С. 53 61.
65. Гончарова Т.В. Формування аксіологічних переосмислень (на матеріалі структурно-складних агентивних іменників англійської мови) // Система і структура східнослов’янських мов: Зб. наук. пр. К.: Т-во „Знання” України, 2003. С. 152 157.
66. Гончарова Т.В. Функціонально-ономасіологічні мікрополя агентивних номінативних одиниць із формантом -er // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2004. Том XLV. С. 147 159.
67. Гончарова Т.В. Лінгвоаксіологічна характеристика концептуального кластера Людина-діяч як духовний феномен” у сучасній англійській мові: ономасіологічний підхід // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. К.: Вид. Центр КНЛУ. Вип. 13. 2005. С. 120 124.
68. Горбань В.В. Отсубстантивны наименования лица в современном русском языке: Словообразовательно-семантический аспект: Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.02 / Одес. нац. ун-т. Одесса, 1987. 19с.
69. Гумбольдт В. Избранные труды по языкознанию. М.: ОАО ИГ «Прогресс», 2000. 400 с.
70. Гуревич А.Я. Избранные труды: В 4-х т. М.: Спб. Универ. книга, 1999. Т. 1. 351 с.; Т. 2. 560 с.
71. Демин А.С. Архаическая персонология «Повести временных лет» // Автопортрет славянина. М.: Прогресс, 1999. 287 с.
72. Дионисий Ареопагит. О божественных именах. О мистическом богословии. СПб., 1994. 170 с.
73. Добротолюбие. Спб.: Сатисъ, 2002. 383 с.
74. Долгих И.А. Образование суффиксальных эмоционально-оценочных наименований лица в современном русском языке: Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.02 / Київськ. держ. ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 1984. 27с.
75. Жаботинская С.А. К вопросу о принципах построения концептуальной модели языковой номинации // Имя: Слово, словосочетание, предложение, текст (именование на различных уровнях языка). К.: ИСИО, 1993. С. 48-56.
76. Жаботинская С.А. Концептуальный анализ: типы фреймов // Вісник Черкаськ. ун-ту. Серія „Філологічні науки”. Вип. 11. Черкаси: Сіяч, 1999. С. 12-25.
77. Жадько Ю.С. Становление и развитие микросистемы наименований лиц, связанных процессом обучения и воспитания, в русском языке: (пути, источники, семантика и структура наименований): Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.02 / Днепропетровск. гос. ун-т. Днепропетровск, 1984. 18 с.
78. Заботкина В.И. Новая лексика современного английского языка. М.: Высш. шк., 1989. 126 с.
79. Заботкина В.И. Семантика и прагматика нового слова (на материале английского языка): Автореф. дис... д-ра филол. наук: 10.02.04 / Минск. гос. пед. ин-т. иностр. яз. Минск, 1991. 51 с.
80. Залевская А.А. Введение в психолингвистику. М.: Моск. гос. гум. ун-т, 2000. 384с.
81. Залевская А.А. Психолингвистические исследования. Слово. Текст: Избранные труды. М.: Гнозис, 2005. 543с.
82. Зализняк А. Семантическая деривация в синхронии и диахронии: проект «Каталога семантических переходов» // Вопросы языкознания. 2001. &