РОЗВИТОК СЛОВНИКОВОГО СКЛАДУ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ВІЙСЬКОВОЇ СФЕРИ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ : РАЗВИТИЕ словарного состава английского языка ВОЕННОЙ ОБЛАСТИ ХХ - начале XXI века

Краткое описание

Запорізький національний університет

На правах рукопису

ВАСИЛЕНКО ДМИТРО ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 811.111’374:81’276.6„19-20”

РОЗВИТОК СЛОВНИКОВОГО СКЛАДУ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ВІЙСЬКОВОЇ СФЕРИ ХХ ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
канд. філол. наук, доцент
Єнікєєва Санія Маратівна

Запоріжжя 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ....................................................................

4

ВСТУП ....................................................................................................................
РОЗДІЛ 1

5

СЛОВО- ТА ФРАЗОТВОРЧІ ПРОЦЕСИ У СФЕРІ АНГЛОМОВНОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ЛЕКСИКИ ХХ ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ ............................

13

1.1. Військова лексика як складовий компонент лексичної системи англійської мови ......................................................................................................

13

1.1.1. Військова лексична підсистема, її склад і структура .....................

13

1.1.2. Ядро військової лексики ....................................................................

21

1.1.3. Загальновживана лексика та військова термінологія ....................

29

1.1.4. Зв ’язки між загальновживаною та військовою субстандартною лексикою ..................................

38

1.2. Динаміка словникового складу англійської мови військової сфери ХХ початку ХХІ століття ....................................................................................

43

1.2.1. Неологізація військової лексики ......................................................

43

1.2.2. Процеси детермінологізації і транстермінологізації ......................

51

Висновки до розділу 1 ...........................................................................................

62

РОЗДІЛ 2

ШЛЯХИ І СПОСОБИ ЗБАГАЧЕННЯ СЛОВНИКОВОГО СКЛАДУ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ВІЙСЬКОВОЇ СФЕРИ ХХ ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ ...............................................................................................................

64

2.1. Морфологічні способи утворення лексичних одиниць на різних хроноетапах функціонування словника військової сфери ..................................

64

2.1.1. Афіксація ............................................................................................

64

2.1.2. Словоскладання ..................................................................................

75

2.1.3. Скорочення .........................................................................................

90

2.2. Семантичні способи утворення військової лексики окремих хронологічних зрізів ...............................................................................................

102

2.3. Шляхи та способи утворення англомовної військової фразеології ХХ початку ХХІ століття ....................................................................................

120

2.4. Процеси запозичення іншомовних слів на різних етапах еволюції військової лексичної підсистеми ...........................................................................

132

Висновки до розділу 2 ...........................................................................................

139

РОЗДІЛ 3

СОЦІОЛІНГВІСТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ВІЙСЬКОВОЇ ЛЕКСИЧНОЇ ПІДСИСТЕМИ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ХХ ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ .....

142

3.1. Формування словникового складу військової підмови під впливом війн за участю англомовних країн .........................................................................

142

3.2. Поповнення словникового складу військової підмови у зв’язку із змінами поколінь військової зброї і техніки ........................................................

164

3.3. Збагачення військової лексичної підсистеми неологізмами, що відбивають тенденції розвитку військової стратегії кінця ХХ початку ХХІ століття .....................................................................................................................

174

Висновки до розділу 3 ...........................................................................................

183

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ .....................................................................................

186

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...............................................................

193

СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ ......................................................

212

СПИСОК ЕЛЕКТРОННИХ ДЖЕРЕЛ ..................................................................

213

СПИСОК ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ ...................................................

214

ДОДАТОК А. ...........................................................................................................

216

ВСТУП
Історія людства нерозривно пов’язана з історією війни, організованою збройною боротьбою між державами, націями (народами), соціальними групами. За минулі 5,5 тисяч років відбулося приблизно 14,5 тисяч великих та малих війн. ХХ століття позначилося стрімким розвитком науки і техніки, засобів комунікації, змінами світового рівня, які проходили з надзвичайною швидкістю. Проте цивілізаційні досягнення не сприяли зменшенню кількості збройних конфліктів. Нерозв’язані політико-економічні проблеми призвели до двох світових війн (1914-1918), (1939-1945), а також до низки локальних війн ХХ початку ХХІ століття. Найбільш значними військовими конфліктами за участю таких провідних країн світу, як США та Велика Британія, стали війни в Кореї (1950-1953), В’єтнамі (1963-1975), Афганістані (2001), Іраку (1991), (2003-).
Досвід збройної боротьби позначився на всіх сферах життя англомовного суспільства: політичній, економічній, культурній. Події та факти, пов’язані з війною, знайшли відбиття також і на мовному рівні. Як зауважує американський письменник, К. Рарк, позитивним наслідком війни є одна річ суттєве збагачення словникового складу мови” [224]. Свідченням цього є той факт, що військові лексичні та фразеологічні одиниці ХХ початку ХХІ століття сформували одну з найбільш значних соціофункціональних лексичних груп.
У різні періоди англомовна військова лексика була об’єктом дослідження вітчизняних та зарубіжних лінгвістів. Науковці вивчали питання, пов’язані зі шляхами і способами творення військових термінів [107; 142; 176; 238], лінгвальними та екстралінгвальними аспектами формування і функціонування військової термінології [135; 185], проблемами визначення військового сленгу та його перекладу [11; 169; 242], когнітивними передумовами виникнення військової лексики [4; 26; 48]. Однак, дискусійними залишаються питання складу і структури військової лексичної підсистеми, межі тематичного поля військової лексики в семантичному та функціональному планах, а також проблеми диференціації військових лексичних одиниць. Крім того, проведені наукові розвідки у царині англомовної військової лексики, присвячені, головним чином, її синхронному аналізу і обмежуються ХХ століттям. Проте, не менш важливим є дослідження словникового складу англійської мови військової сфери у діахронічному та соціолінгвістичному аспектах, що дає можливість прослідкувати взаємозв’язок історії мови і історії суспільства і спрогнозувати можливі тенденції подальшого розвитку фахової підмови.
Актуальність дослідження визначається, з одного боку, роллю військової лексики у збагаченні словникового складу англійської мови, а з іншого, необхідністю теоретичного узагальнення онтогенетичних, філогенетичних та системних змін, що відбуваються у сфері англомовної військової лексики на тлі історичних подій ХХ початку ХХІ століття, а також нагальною потребою проведення соціолінгвістичного аналізу інноваційних процесів у військовій підмові на зламі тисячоліть з позиції діахронічного підходу.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в руслі наукової теми Когнітивно-дискурсивні аспекти функціонування мовних одиниць” (код державної реєстрації 0103U002181) факультету іноземної філології Запорізького національного університету. Тему дисертації затверджено на засіданні науково-технічної ради Запорізького національного університету (протокол № 4 від 22.12.2005).
Мета дослідження полягає у виявленні тенденцій розвитку словникового складу англійської мови військової сфери ХХ початку ХХІ століття, а також у встановленні кореляції між суспільними та лексико-семантичними інноваційними процесами та явищами.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
· класифікувати англомовні військові лексичні та фразеологічні одиниці згідно з критерієм хронологічної відповідності синхронним зрізам;
· виокремити тематичні групи військової інноваційної лексики;
· розкрити особливості формування англомовного військового ядерного словника, виявити ядерні лексеми, на основі яких утворюються нові військові лексичні та фразеологічні одиниці ХХ початку ХХІ століття та встановити їх етимологічні, структурні, словотворчі і семантичні характеристики;
· дослідити системні зв’язки між загальновживаною та військовою лексикою, а також між лексикою військової сфери та інших професійних підмов;
· визначити шляхи і способи формування інноваційної військової лексики та встановити зв’язки між словотворчими процесами;
· провести соціолінгвістичний аналіз англомовних лексичних та фразеологічних одиниць військової сфери шляхом розподілу нової військової лексики за соціофункціональними групами та шляхом встановлення кореляції між військово-історичними і лексико-семантичними інноваційними процесами та явищами.
Об’єктом дослідження є англомовні військові лексичні та фразеологічні одиниці ХХ початку ХХІ століття.
Предмет аналізу інноваційні словотворчі, семантичні та фразеологічні процеси у їх зв’язку з військово-історичними подіями та явищами.
Матеріалом дослідження слугували 1290 військових термінів та 1616 військових сленгових лексичних і фразеологічних одиниць ХХ початку ХХІ століття, отриманих шляхом суцільної вибірки і зафіксованих 21 лексикографічним джерелом англомовними словниками військових термінів, сленгізмів, неологізмів, тлумачними словниками, англомовними історичними словниками, словником евфемізмів, що містять дати входження нової лексики до англійської мови, а також періодичними виданнями, інтернет-сайтами.
Методологічною основою дослідження є положення про єдність мови і мислення, форми і змісту, об’єктивного і суб’єктивного. Вивчення військової лексики у діахронічному та соціолінгвістичному аспектах передбачає визнання безперервного розвитку мови, зв’язку історії мови і історії народу, динаміки суспільних функцій мови і динаміки мовної ситуації.
Головні методи та прийоми дослідження визначаються метою та завданнями роботи. За допомогою описового методу здійснюється інвентаризація лексичних та фразеологічних одиниць військової підмови і пояснення особливостей їх будови та функціонування. Елементи етимологічного аналізу використовуються для вивчення походження військових лексичних одиниць. Особливості морфологічної структури військових лінгвальних інновацій і видів словотворчих процесів, в яких вони беруть участь, досліджуються за допомогою структурно-семантичного аналізу. Шляхом соціолінгвістичного аналізу визначається взаємозв’язок мовних явищ та екстралінгвальних чинників, досліджуються процеси формування військової лексичної підсистеми англійської мови у соціолінгвістичному аспекті. Методом кількісного аналізу здійснюється підрахунок військових лінгвальних інновацій.
Наукова новизна проведеного дослідження полягає в тому, що вперше здійснена спроба діахронічного дослідження шляхів і способів збагачення словникового складу англійської мови військової сфери ХХ початку ХХІ століття. Виявлено зміни, що відбуваються як у військовій термінології, так і у військовій субстандартній лексиці. Виокремлено військові ядерні лексеми, на основі яких утворюються нові лексичні і фразеологічні одиниці військової підмови ХХ початку ХХІ століття. Визначено шляхи інтеграції військової лексики до різних сфер життя сучасного англомовного суспільства. Встановлено соціофункціонально марковані лексичні одиниці військової сфери. Відстежено кореляції між військовими лінгвальними інноваціями зазначеного історичного періоду та соціальними чинниками, що сприяють їх виникненню.
Теоретичне значення проведеного дослідження визначається тим, що положення і висновки дисертації є внеском до історичної лексикології, яка вивчає динаміку лексикону мови та її чинники. Результати наукової роботи розширюють уявлення про словотворчі засоби, які існують у мові військових. Історичне дослідження дозволяє відстежити зміни, що відбуваються на різних хроноетапах функціонування словника військової сфери, і визначити інтра- та екстралінгвальні чинники, які впливають на інноваційні процеси у військовій підмові ХХ початку ХХІ століття. Вивчення тенденцій еволюції словникового складу англійської мови військової сфери сприяє поглибленню теорії розвитку професійної підмови.
Практичне значення наукової роботи полягає у можливості використання результатів дослідження у курсі лексикології, на практичних заняттях з англійської мови, у спецкурсах із неології (Англомовні інновації у лексиці та фразеології військової сфери”), соціолінгвістики (Розвиток словникового складу англійської мови під впливом сучасної військової стратегії”), лінгвокраїнознавства (Війни за участю США та Великої Британії і поповнення словникового складу військової підмови”). Матеріали дослідження можуть знайти застосування в лексикографічній практиці.
Особистий внесок автора полягає у проведенні діахронічного дослідження шляхів та способів утворення військових лінгвальних інновацій та у встановленні соціальних чинників онтогенезу англійської мови військової сфери ХХ початку ХХІ століття.
Апробація роботи. Основні положення, матеріали та висновки даної роботи знайшли своє висвітлення на наукових та науково-практичних конференціях: міжнародних: Семантика мови і тексту” (Івано-Франківськ, 2006), Актуальні питання перекладознавства на межі нового століття” (Суми, 2007), Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація” (Харків, 2007), Новітні обрії розвитку германської та романської філології” (Запоріжжя, 2007), Язык и Мир” (Ялта, 2007, 2008), Мови і світ: дослідження та викладання” (Кіровоград, 2008); національних та регіональних: Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур” (Донецьк, 2007), Наукові читання, присвячені пам’яті доктора філологічних наук, професора Д. І. Квеселевича” (Житомир, 2007), Пріоритети германського та романського мовознавства” (Луцьк, 2007, 2008), Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація” (Харків, 2008).
Публікації. Результати дослідження висвітлено в 17 публікаціях, у тому числі 12 наукових статтях у фахових виданнях України (виконано одноосібно), а також у тезах і статтях, надрукованих у збірниках матеріалів 5 наукових конференцій.
Положення, що виносяться на захист:
· Протягом ХХ початку ХХІ століття у складі англомовної військової лексики відбуваються онтогенетичні, філогенетичні та системні зміни, які забезпечують її комунікативну придатність і призводять до її системної перебудови.
· Словниковий склад військової підмови поповнюється, переважно, за рахунок внутрішньомовних ресурсів: словотворчої та семантичної деривації. Зміни змісту лексичних одиниць, що спричинюють виникнення військових семантичних неологізмів, пов’язані з функціональною мобільністю лексики англійської мови, її постійним рухом від загальнолітературної мови до мови для спеціальних цілей.
· У ході еволюційних перетворень військова терміносистема формує ядерний словник, якому притаманні хронологічна стійкість, словотвірна непохідність (простота морфологічної структури), стилістична нейтральність і високий словотворчий потенціал його складових.
· Зміни значень військових лексичних одиниць пов’язані з процесами їх деспеціалізації (детермінологізації) та трансспеціалізації” (транстермінологізації), що призводять до того, що військова лексика стає джерелом семантичних неологізмів загальнолітературної мови та професійних підмов.
· Головним морфологічним способом утворення лексичних одиниць військової сфери протягом ХХ початку ХХІ століття є словоскладання (53%-62% термінів, 54%-55% сленгізмів). Словотворча активність афіксації у сфері військової лексики зменшується наприкінці ХХ століття (9%-5% термінів, 4%-2% сленгізмів). Продуктивним способом формотворення, значення якого зростає у військовій лексичній сфері наприкінці ХХ початку ХХІ століття, є скорочення (12%-18% термінів, 3%-6% сленгізмів).
· Провідну роль у семантичних змінах військової лексики відіграє механізм метафорики. Поява семантичних неологізмів зумовлюється, головним чином, перенесенням значень загальновживаних слів за схожістю предметів чи явищ. Кількісні показники семантичних неологізмів-термінів суттєво зменшуються наприкінці ХХ століття (10%-4%), в той час, як кількість семантичних неологізмів-сленгізмів виявляє незначне варіювання (27%-25%).
· Військова фразеологія, що складається з фразеоматичних зворотів з прямими або фразеоматично пов’язаними значеннями та образних фразеологічних одиниць, представлена субстантивними, дієслівними та ад’єктивними категоріальними типами і формується на основі лексичних та семантичних неологізмів. Кількісні показники військових фразеологізмів коливаються у межах 7%-9%.
· Процес запозичення у військовій підмові зумовлюється, головним чином, екстралінгвальними чинниками та має нерівномірний характер. Більшість термінологічних запозичень переходять до складу англомовної військової лексики з французької і німецької мов на початку ХХ століття у зв’язку з провідною роллю Франції і Німеччини у сферах авіації і ракетобудування у зазначений історичний період. Військова субстандартна лексика поповнюється, переважно, запозиченнями із східних мов (корейської, в’єтнамської, японської, арабської) через контакти військовослужбовців з населенням країн, в яких відбувались військові конфлікти ХХ початку ХХІ століття. Кількість іншомовних запозичень зменшується у термінології (9%-2%) і залишається стабільною у субстандартній лексиці (3%).
· Інноваційні процеси у сфері англомовної військової лексики детермінуються такими соціальними чинниками, як війни та військові конфлікти, поведінка людини на війні, сприйняття збройної боротьби суспільством. Розвиток військової науки і техніки, сучасна революція у військовій справі (РВС) спричинюють формування нових словотвірних моделей і виникнення нових лексико-семантичних парадигм.
Структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (237 найменувань), лексикографічних джерел (21 найменування), списку електронних джерел (6 позицій), списку джерел ілюстративного матеріалу (40 пунктів) та додатку. Загальний обсяг роботи становить 237 с., основний текст 192 с.
У вступі обгрунтовано вибір теми наукового дослідження, її актуальність, висвітлено мету та завдання дослідження, визначено його матеріал і методи, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення, вказано на форми апробації результатів дисертаційного дослідження.
У першому розділі розглянуто сутність поняття військова лексична підсистема”, встановлено її склад і структуру. Виокремлено тематичні групи англомовної військової лексики, що досліджується. Виявлені ядерні лексеми, на основі яких утворюється нова лексика військової сфери ХХ початку ХХІ століття. Проаналізовано зв’язки між загальновживаною лексикою та військовою термінологією, а також між загальновживаною лексикою та військовим сленгом. Встановлено типи нових військових лексичних та фразеологічних одиниць. Визначено шляхи інтеграції військової лексики у різні сфери життя англомовного суспільства.
У другому розділі роботи розглянуто шляхи і способи творення військової лексики. Визначено словотвірні моделі, проведено структурно-семантичний аналіз військових лінгвальних інновацій. Виконано кількісну обробку отриманих даних.
У третьому розділі виділено соціофункціональні групи нової лексики військової сфери, встановлено кореляції між військово-історичними та лексико-семантичними процесами, визначено роль екстралінгвальних чинників у творенні нових лексичних та фразеологічних одиниць військової підмови.
У загальних висновках надано підсумок основних результатів проведеного дослідження.

Основні результати дисертаційного дослідження висвітлено в публікаціях: [30-46].

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Військова наука і практика є важливими складовими життя сучасного англомовного суспільства. Їх зміни спричинюють виникнення нових об’єктів дійсності, які потребують нових назв, що сприяє формуванню та подальшому розвитку військової підмови. Події, які відбулися на міжнародній арені протягом ХХ початку ХХІ століття призвели до того, що військові лінгвальні інновації сформували одну з найбільш значних соціофункціональних лексичних груп, про що свідчать дані англомовних лексикографічних джерел і періодичних видань.
Історичне вивчення англомовної військової лексики дало можливість дослідити процес еволюції військової підмови. Це потребувало встановлення ряду синхронних зрізів у хронологічному порядку та детального опису лексичного матеріалу, що відповідає певним хроноетапам функціонування словника військової сфери. Синхронні зрізи, які виокремлюються в дослідженні, збігаються з періодами війн та військових конфліктів за участю британських та американських військ у ХХ початку ХХІ століття. Поява у мові значної кількості військових лінгвальних інновацій відповідає історичним моментам різких змін у суспільстві, у даному випадку, періодам активних бойових дій.
Військова підмова характеризується наявністю у її складі різних груп лексичних одиниць. Основним компонентом військової підмови є терміносистема. Військовий термін являє собою слово або словосполучення, регламентоване дефініцією, що визначає його як найменування науково-технічного поняття військової справи. Військова субстандартна лексика включає сленгізми та сленгову фразеологію. У процесі історичного розвитку простежуються зв’язки між різними групами військової лексики, що є підтвердженням загальної тенденції словотвору в напрямку демократизації через міграцію одиниць з периферії мовної системи до ядра і навпаки.
Внаслідок еволюційних перетворень військова терміносистема формує ядерний словник, тобто такий шар лексики, якому притаманні хронологічна стійкість, морфологічна простота, стилістична нейтральність і високий словотворчий потенціал. В процесі дослідження здійснено відбір ядерних елементів лексичної системи військової підмови, а також визначені їх етимологічні, структурні та семантичні характеристики в діахронії. До них належать лексеми war, battle, weapon, fight, defense, fire, kill, bomb, gun, grenade, mine, missile. Дані слова функціонують у мові з найдавніших часів (датуються 900-1600 роками), характеризуються стійкістю та демонструють словотворчу активність. На їх основі утворюються лінгвальні інновації на позначення різновидів військових конфліктів, характеру війни, військовослужбовців, бойових дій, військової техніки та зброї.
Головними способами утворення нових слів на базі ядерних лексем є афіксація (словотвірні моделі: over- / super- / Euro- + n > N / n + -eer / -ize/-ise / -ability / -ology > N), словоскладання (словотвірні моделі: n +n > N, adj + n > N, part II + n > N), семантична деривація та фразеологізація.
Протягом ХХ на початку ХХІ століття у сфері військової лексики відбуваються зміни, які стосуються аспектів удосконалення логіко-понятійної структури терміносистеми, поповнення її інвентарного складу новими словами, а також утворення нової субстандартної лексики. Розвиток військової підмови зумовлюється інтралінгвальними чинниками, які є панхронічними явищами, що не мають часових обмежень, та екстралінгвальними чинниками, вплив яких обмежується часовими рамками.
Військова лексична система підлягає мікро- та макроеволюційним змінам, які класифікуються залежно від масштабу дії на онтогенетичні, які відбуваються на рівні окремих лексичних одиниць, філогенетичні, що існують на рівні словотвірних гнізд, словотвірних ланцюжків тощо, і системні, які спостерігаються на рівні лексичної системи у цілому. Дані типи змін взаємопозв’язані та характеризуються внутрішньорівневою взаємодією. На онтологічному рівні виявляються, зокрема, процеси семантичної деривації, трансорієнтації, на філогенетичному рівні особливості перетворення структури словотвірного гнізда. Такі зміни призводять до системної перебудови військової лексики, що породжує тенденції до застосування власних номінаційних ресурсів, збільшення кількості композитних одиниць, зниження питомої ваги іншомовних запозичень.
Збагачення словникового складу військової підмови здійснюється завдяки взаємодії загальновживаної, спеціальної і субстандартної лексики. Механізм такої взаємодії виявляється у: 1) термінологізації загальновживаної лексики; 2) переході загальновживаних слів до військового сленгу; 3) поповненні військової термінології елементами субстандартної лексики; 4) переході окремих термінів до сфери військового сленгу. Загальновживана лексика набуває нових значень у військовій термінології і вживається, головним чином, для найменування військових підрозділів, зброї і військової техніки, що обумовлюється номінативними потребами, а саме, необхідністю дати назви соціально значущим поняттям і явищам. Загальновживана лексика знаходить більш широке розповсюдження у сфері військового сленгу, вживається на позначення військових дій, військовослужбовців, зброї і боєприпасів, військової техніки, приладів, обладнання, споруд, укриття та загородження, і набуває нової семантики (підвищення ролі конотативного компонента) та прагматики (експресивно-емоційно-оцінних елементів).
Аналіз військових лексичних одиниць свідчить, що зміни їх значення можуть бути пов’язаними з процесами їх деспеціалізації (детермінологізації) та трансспеціалізації” (транстермінологізації). Отже, військова лексика виявляє здатність створювати семантичні неологізми загальнолітературної мови та професійних підмов. Семантичні інновації концентруються навколо ключових лексем: war, kill, bomb, gun і передають пейоративні значення, головним чином, позначають агресивні, неправомірні, наступальні, несподівані дії, конфронтацію і конфлікти. Вони належать, переважно, до таких сфер, як бізнес, політика, медицина, закон та злочинність. Таким чином, військова лексика виявляє тенденцію до інтеграції у різні сфери життя англомовного суспільства.
Досліджувані військові лінгвальні інновації розподіляються за тематичними групами, що концептуально пов’язані з поняттям війни war, і концентруються навколо лексем та фраз: control, direction; soldiers, combatants; weapons; military equipment; fortification; struggle, fight, battle; aggression, violence; defeat; victory; civilian sector of a nation at war.
Склад англомовної військової лексики ХХ початку ХХІ століття збагачується новими лексичними та фразеологічними одиницями, до шляхів і способів формування яких належить вербокреація (афіксація, словоскладання і телескопія), верботрансформація (формотворення: скорочення (фрагментація, абревіація та акронімія); семотворення: семантична деривація), фразеологізація та запозичення.
Аналіз військових лінгвальних інновацій (1290 термінів та 1616 сленгізмів) свідчить про те, що афіксація, як вербокреативний спосіб виявляє високу словотворчу активність з початку та до середини ХХ століття. Нові терміни складають 9%, а нові сленгізми 4% загалу інноваційної лексики цього періоду. Кількісні показники лінгвальних інновацій військової сфери значно зменшуються наприкінці ХХ початку ХХІ століття до 5% у сфері термінології і 2% у сфері субстандартної лексики.
Нові лексеми утворюються за участю префіксів і суфіксів aero-, anti-, counter-, cyber-, de-, e-, Euro-, info-, mega, non-, over-, pre-, re-, super-; -able, -ee, er, -ette, -ize, -ist, -y¹, -y² та афіксоїдів heli-, para-, -happy за моделями: афікс / афіксоїд + n > N, афікс / афіксоїд + adj > Adj, n + афікс > N, v + афікс > N. Нові елементи, що застосовуються у словотворчому процесі у військовій підмові, виникають внаслідок афіксалізації вільних форм (aero-, counter-) та фрагментів слів (para-, heli-). Характерною ознакою військових афіксальних лінгвальних інновацій є вживання таких вихідних основ, як словосполучення та абревіатури.
Словоскладання залишається головним способом словотворення протягом ХХ на початку ХХІ століття: 57% нових військових термінів і 54% нових сленгізмів утворюються шляхом словоскладання. Ускладнення когнітивних і ономасіологічних процесів, що відбуваються у військовій підмові ХХ початку ХХІ століття призводить до домінування цього морфологічного способу утворення лінгвальних інновацій. У сфері військової субстандартної лексики спостерігається семантичне ускладнення словотворчого акту метафоричними переносами значення основ, що сполучаються. Типовими моделями складних слів-термінів і складних слів-сленгізмів є моделі складання двох субстантивних основ n + n > N і adj + n > N.
Скорочення належить до продуктивних способів формотворення у військовій підмові. Кількість скорочень-термінів збільшується з 12% на початку ХХ століття до 18% наприкінці століття, а кількість скорочень-сленгізмів змінюється відповідно з 3% до 6%. Для військової термінологічної лексики характерними є ініціальні абревіатури, що стисло передають значення фраз і можуть створювати стандартні комплекси. Проявом реалізації експресивності на лексичному рівні є складові скорочення військової субстандартної лексики. Продуктивним способом словотвору у військовій підмові є телескопія, або контамінація, яка є більш притаманною військовому сленгу, ніж термінології, і яка виконує важливі емотивні й експресивні функції. Уламки” телескопійних одиниць (com- (communications), sit- (situation), mil- (military), med- (medical), -int (intelligence), -com (command), -war (warfare)) можуть набувати словотворчого характеру та переходити до розряду дериваційних засобів у сфері термінологічної лексики. Телескопійні інновації у сфері субстандартної лексики виявляють унікальність і, як правило, не поповнюють арсенал словотворчих засобів.
Збагачення словникового складу військової підмови здійснюється, значною мірою, шляхом семантичної деривації. Провідну роль у семантичних змінах військової лексики відіграє механізм метафорики. Кількісні показники нових термінів, побудованих на основі метафори, виявляють тенденцію до зменшення наприкінці ХХ століття, а численність сленгізмів, у цілому, залишається стабільною. Метонімія не знаходить суттєвого розповсюдження у військовій термінології, тому що може викликати небажану для терміносистеми омонімію.
Військові семантичні інновації можуть виникати внаслідок евфемізації, прагнення завуалювання негативних реалій, пов’язаних з військовою діяльністю. Процес евфемізації посилюється наприкінці ХХ початку ХХІ століття, що зумовлюється екстралінгвальними чинниками, тенденцією до меліорації негативного логіко-інформаційного змісту лексичних одиниць, що вживаються військовим керівництвом і політиками у коментарях військових подій.
Низка військових сленгізмів утворюється на основі алюзії, яка створює асоціації за рахунок натяку на відомі події, факти, літературних та кінематографічних персонажів. Каламбур, мовний витвір, побудований на грі слів, також притаманний військовій субстандартній лексиці і використовується задля подалання мовної цензури та створення жартівливого ефекту.
Військова фразеологія складається з фразеоматичних зворотів та образних фразеологічних одиниць, що належать до сфери субстандартної лексики. Формування фразеоматичних зворотів відбувається шляхом поєднання лексем, наслідком якого є відсутність ідіоматичної виразності, відбиття зв’язків та відношень, які позначають предмети, процеси та якості. Нові фразеологічні одиниці утворюються, головним чином, завдяки переосмисленню вільних словосполучень та їх метафоризації. Важливим джерелом поповнення військової фразеології є вислови військових, письменників, журналістів, політичних діячів з приводу визначних історичних подій. Серед новоутворених фразеологізмів переважають такі, що належать до трьох категоріальних типів субстантивні, дієслівні та ад’єктивні. Характерною ознакою військових фразеологізмів є їх здатність утворюватися за певними моделями. Найбільш продуктивними з них є моделі N + Prep + N, N + prep + N + N, V + Adj + N, V + N + N.
Формування військової термінології ХХ початку ХХІ століття відбувалося, головним чином, за рахунок внутрішньомовних ресурсів. Процес запозичення іншомовної лексики має свої особливості на різних етапах еволюції військової підмови. Запозичення з французької мови виявляються в авіаційній термінології на початку ХХ століття у зв’язку з провідною роллю Франції у сфері авіації у вказаний час. Протягом Першої та Другої світових війн англомовний термінологічний фонд поповнюється запозиченнями з німецької мови, зокрема, деякими назвами автоматичної зброї, бронетанкової техніки та ракет. Запозичення, що увійшли до англомовної військової лексики у другій половині ХХ століття із східних мов, належать до субстандартної лексики та зумовлюються контактами військових Великої Британії та США з місцевим населенням східних країн, таких як, Корея, В’єтнам, Японія, Китай та Ірак. Іншомовні запозичення підлягають процесам графічної, фонетичної і морфологічної асиміляції.
Проведений соціолінгвістичний аналіз англомовної військової лексики ХХ початку ХХІ століття розкриває взаємовідношення між соціальними та мовними явищами, взаємозалежність змін, що відбуваються у соціумі та мові, дозволяє виявити особливості військової лексики як системи, що знаходиться у стані динаміки.
Утворення нових військових лексичних та фразеологічних одиниць зумовлюється, перш за все, такими екстралінгвальними чинниками, як війни та військові конфлікти. У ході дослідження виявлені корелятивні зв’язки між ступенем інтенсивності формування лінгвальних інновацій та періодами активних бойових дій.
Збагачення лексичного складу військової підмови залежить від впливу декількох чинників, в основі яких лежать відношення: 1) людина-війна”; 2) людина-військова техніка та зброя”; 3) людина-військова наука”. Відповідно до цих факторів інноваційну військову лексику можна розподілити за трьома соціофункціональними групами.
Нова лексика відбиває: 1) характер, рушійні сили, цілі, завдання війн ХХ початку ХХІ століття за участю британських та американських військ, військові операції, взаємовідношення військовослужбовців, їх ставлення до військових подій, особливості висвітлення військових кампаній у ЗМІ, сприйняття суспільством реалій війни; 2) процес удосконалення військової зброї і техніки; 3) докорінні зрушення, що відбуваються у військовій справі наприкінці ХХ початку ХХІ століття, зокрема, революцію у військовій справі Revolution In Military Affairs, яка виявляється у створенні та подальшій розробці новітніх зразків високоточної зброї і техніки, перетворенні збройних конфліктів на війни шостого покоління, головну роль у яких будуть відігравати нові технології і нові моделі війн.
Перспективу наукової роботи становить дослідження англомовної військової лексики на рівні дискурсу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Алексеева Л. М. Проблемы термина и терминообразования. Пермь: Перм. гос. ун-т. 1998. 120 с.
2. Алимов И. Н. О выделении синхронных срезов в развитии словообразовательных гнезд слов // Проблемы словообразования. Владивосток: Дальневост. гос. ун-т. 1983. С. 64-67.
3. Алпатов В. М., Баскаков А. Н. и др. Диахроническая лингвистика. М.: Наука, 1993. 203 с.
4. Андрусяк І. В. Англійські неологізми кінця ХХ століття як складова мовної картини світу: Автореф. дис ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київ. нац. ун-т. К., 2003. 20 с.
5. Антонова М. Б. Лексическая номинация на базе малых словообразовательных моделей в современном английском языке: Автореф. дис ... канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. лингв. ун-т. М., 2006. 25 с.
6. Апресян Ю. Д. Лексикографическая концепция Нового Большого англо-русского словаря // Новый Большой англо-русский словарь: В 3 т. / Ю. Д. Апресян, Э. М. Медникова и др.; Под общ. рук. Ю. Д. Апресяна и Э. М. Медниковой. 3-е изд., стереотип. М.: Русский язык, 1999. Т. 1. С. 6-17.
7. Арапов М. В. Сленг // Языкознание. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. В. Н. Ярцева. 2-е изд. М.: Большая российская энциклопедия, 1998. С. 461.
8. Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка. М.: Просвещение, 1990. С. 208-222.
9. Арутюнова Н. Д. Метафора и дискурс // Теория метафоры. М.: Наука, 1990. С. 5-32.
10. Ахманова О. С. Терминология лингистическая // Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. В. Н. Ярцева. М.: Сов. Энциклопедия, 1990. С. 509.
11. Балабін В. В. Сучасний американський військовий сленг як проблема перекладу. К.: Логос, 2002. 300 с.
12. Балабін В. В. Сучасний американський військовий сленг як проблема перекладу: Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.16 / Київ. нац. ун-т. К., 2002. 19 с.
13. Балашова Л. В. Метафора в диахронии. Саратов: Саратов. гос. ун-т. 1998. С. 5-15.
14. Баранникова Л. И., Массина С. А. Виды специальной лексики и их экстралингвистическая обусловленность // Язык и общество. Саратов: Саратов. гос. ун-т. 1993. Вып. 9. С. 10-25.
15. Баранов А. Н. О типах сочетаемости метафорических моделей // Вопросы языкознания. 2003. № 2. С. 73-94.
16. Бєлозьоров М. В. Англійські лексичні та фразеологічні новотвори у сфері економіки: структурний, семантичний і соціофункціональний аспекти: Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський нац. ун-т. К., 2003. 19 с.
17. Беляева С. А. Словообразовательная активность заимствованного слова // Проблемы словообразования. Владивосток: Дальневост. гос. ун-т. 1979. Вып. 7. С. 34-38.
18. Беляева Т. М., Хомяков В. Н. Нестандартная лексика английского языка. Л.: Ленинград. гос. ун-т. 1985. 135 с.
19. Бенвенист Э. Общая лингвистика. М.: Прогресс, 1974. 447 с.
20. Березинский В. П. Семантические неологизмы // Английские неологизмы. К.: Наукова думка, 1983. С. 132-146.
21. Бєссонова О. Л. Оценка в семантике и прагматике. Значение языковых единиц в сравнительном и типологическом аспектах: Сб. науч. трудов. Донецьк: Донеччина, 1995. С. 16-26.
22. Блек М. Метафора // Теория метафоры. М.: Наука, 1990. С. 153-173.
23. Борисов В. В. Аббревиация и акронимия. Военные и научно-технические сокращения в иностранных языках. М.: Воениздат, 1972. 320 с.
24. Бортничук Е. Н., Василенко И. В., Пастушенко Л. П. Словообразование в современном английском языке. К.: Вища школа, 1988. 263 с.
25. Бурлакова В. В. Синтаксические структуры современного английского языка. М.: Просвещение, 1984. 112 с.
26. Бучина Г. А. Роль метафоры в структурировании и функционировании лексики ограниченного употребления (на материале военной лексики в русском и английском языках): Дис ... канд. филол. наук: 10.02.19 / Саратов. гос. ун-т. Саратов, 2003. 280 с.
27. Быховец Н. Н. Заимствованные неологизмы // Английские неологизмы. К.: Наукова думка, 1983 . С. 146-162.
28. Биховець Н. М. Запозичення серед англійських неологізмів (70 ті роки) // Мовознавство. 1988. № 6. С. 57-63.
29. Бюлер К. Теория языка. М.: Наука, 1993. С. 5-20.
30. Василенко Д. В. Шляхи і способи утворення неологізмів військової сфери в 40-90-х роках ХХ століття (на матеріалі словників англійської мови) // Вісник Запорізького нац. ун-ту: Збірник наукових статей. Філологічні науки. Запоріжжя: Запорізьк. нац. ун-т. № 3. 2006. С. 33-38.
31. Василенко Д. В. Англомовні військові неологізми та їх екстралінгвальна обумовленість // Вісник Сумського держ. ун-ту. Філологічні науки. Суми: Сумськ. держ. ун-т. Том ІІ, № 11(95). 2006. С. 106-110.
32. Василенко Д. В. Прагматичні і семантичні властивості воєнної евфемічної лексики (на матеріалі англійської мови) // Матеріали ІХ Міжнародної науково-практичної конф. Семантика мови і тексту”. Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ. 2006. C. 38-40.
33. Василенко Д. В. Роль військової метафори” в утворенні семантичних неологізмів англійської мови // Матеріали VI Міжнародної наукової конференції Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація”. Харків: Харків. нац. ун-т. 2007. C. 60-61.
34. Василенко Д. В. Процеси формування основного фонду англійського військового лексикону ХХ початку ХХІ століття // Матеріали конф. Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур”. Донецьк: Дон. нац. ун-т. 2007. С. 15-16.
35. Василенко Д. В. Функціональна переорієнтація англійської військової термінологічної лексики ХХ століття // Актуальні проблеми іноземної філології: Лінгвістика і літературознавство: Міжвуз. зб. наук. пр. Ніжин: ТОВ Видавництво Аспект-Поліграф”. 2007. Вип. 1. С. 11-17.
36. Василенко Д. В. Детермінологізація англійських військових термінів ХХ початку ХХІ століття (діахронічний аспект) // Мандрівець. 2007. № 2 (67). С. 68-71.
37. Василенко Д. В. Афіксація як спосіб утворення англомовної військової лексики (діахронічний аспект) // Нова філологія: Зб. наук. ст. Запоріжжя: Запорізьк. нац. ун-т. 2007. С. 149-156.
38. Василенко Д. В. Скорочення як спосіб словотворення в системі англомовної військової лексики // Науковий вісник Волинського держ. ун-ту: Зб. наук. ст. Філологічні науки. Луцьк: Луцьк. держ. ун-т. 2007. С. 253-258.
39. Василенко Д. В. Запозичення у складі англомовного військового лексикону // Науковий вісник Житомирського держ. ун-ту: Зб. наук. ст. 2007. С. 202-207.
40. Василенко Д. В. Революція у військовій справі та розвиток військового лексикону сучасної англійської мови // Культура народов причерноморья. 2007. № 110, т. 1. С. 71-74.
41. Василенко Д. В. Метафоричні моделі переносів в англомовній військовій нетермінологічній лексиці // Вісник Запорізького нац. ун-ту: Збірник наукових статей. Філологічні науки. Запоріжжя: ЗНУ. № 2. 2007. С. 52-55.
42. Василенко Д. В. Війни за участю США та Великої Британії і розвиток словникового складу військової сфери ХХ початку ХХІ століття // Мандрівець. 2008. № 5. С. 44-57.
43. Василенко Д. В. Англомовні військові неологізми в засобах масової інформації США та Великої Британії // Матеріали VIІ Всеукраїнської наукової конференції Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація”. Харків: Харків. нац. ун-т. 2008. C. 37-39.
44. Василенко Д. В. Технологічні покоління” війн у ХХ та на початку ХХІ століття і зміни у військовій лексичній підсистемі англійської мови // Матеріали Міжнародної наукової конференції Мови і світ: дослідження та викладання”. Кіровоград: Кіровоград. держ. пед. ун-т. 2008. C. 270-274.
45. Василенко Д. В. Каламбур у військовій підмові” // Культура народов причерноморья, № 142, т.1. 2008. С. 97-99.
46. Василенко Д. В. Англомовна загальновживана лексика та військова термінологія // Науковий вісник Волинського держ. ун-ту: Зб. наук. ст. Філологічні науки. Луцьк: Луцьк. держ. ун-т. 2008. С. 177-181.
47. Васильев Л. М. Теория семантических полей // Вопросы языкознания. 1971. № 5. С. 105-113.
48. Венедиктова Л. Н. Концепт война” в языковой картине мира (сопоставительное исследование на материале английского и русского языков): Дис канд. филол. наук: 10.02.20 / Тюменьск. гос. ун-т. Тюмень, 2004. С. 4-142.
49. Вербицька О. А. Термінологічна лексика і метафоризація // Мовознавство. 1983. № 6. С. 47-50.
50. Вильчинский С. С. Взаимодействие терминологии, номенклатуры и общелитературной лексики (на материале патентной документации): Автореф. дис ... канд. филол. наук: 10.02.19 / Киев. гос. ун-т. К., 1987. 24 с.
51. Виноградов В. В. Избранные труды: Лексикология и лексикография. М.: Наука, 1977. 357 с.
52. Виноградов В. В. Русский язык. Грамматическое учение о слове. М.: Учпедгиз, 1984. 748 с.
53. Воронин С. В. Основы фоносемантики. Л.: Ленинград. гос. ун-т. 1982. 244 с.
54. Гак В. Г. Метафора: универсальное и специфическое // Метафора в языке и тексте. М.: Наука, 1988. С. 11-12.
55. Галкина-Федорук Е. М. Исследования по современному русскому языку. М.: Просвещение, 1986. 347 с.
56. Галуцьких І. А. Еволюція історичного ядра лексичної системи англійської і німецької мов у VIII XX ст. (структурний, семантичний, функціональний аналіз): Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.04 / Харків. нац. ун-т. Харків, 2007. 20 с.
57. Гамзюк М. В. Емотивний компонент значення у процесі створення фразеологічних одиниць. К.: ВЦ КДЛУ, 2000. 256 с.
58. Гарбовский Н. К. Сопоставительная стилистика профессиональной речи (на материале русского и французского языков). М.: Наука, 1988. С. 48-49.
59. Гармаш О. Л. Телескопія як спосіб утворення нових лексичних одиниць англійської мови та джерело формування нових словотворчих елементів / Вісник Запорізького держ. ун-ту. 2003. № 2. С. 50-54.
60. Гармаш О. Л. Система словотвору англійської мови та інноваційні процеси. Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.04 / Запоріжжя: Запо