НІМЕЦЬКИЙ ПРОЗОВИЙ ШВАНК: ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНИЙ, ПРАГМАТИЧНИЙ ТА КОГНІТИВНИЙ АСПЕКТИ

Краткое описание

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені В.Н. КАРАЗІНА

На правах рукопису

МУКАТАЄВА ЯРОСЛАВА ВАСИЛІВНА

УДК 811.112.2’81’42

НІМЕЦЬКИЙ ПРОЗОВИЙ ШВАНК:
ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНИЙ, ПРАГМАТИЧНИЙ
ТА КОГНІТИВНИЙ АСПЕКТИ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник -

Піхтовнікова Лідія Сергіївна,

доктор філологічних наук,

професор

Харків - 2008
ЗМІСТ
Стор.
ВСТУП.....................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1. Лінгвостилістичні та композиційні характеристики
прозового шванку як типу тексту
1.1. Проблема дефініції шванку як лінгвістичного об’єкта..15
1.2. Композиція тексту в аспекті лінгвостилістики...........................................18
1.3. Композиційна структура тексту прозового шванку...................................23
1.3.1.Ф о р м а л ь н и й р і в е н ь..24
1.3.2. З м і с т о в и й і ф о р м а л ь н о - з м і с т о в и й р і в н і...25
1.4. Типи композиційної структури шванку: динамічно / статичні та епіко / діалогічні варіанти........................................................................................40
1.5. Композиційно-мовленнєві форми прозового шванку................................43
1.6. Стильові риси прозового шванку та їх мовленнєва реалізація.................55
1.6.1. І є р а р х і я з а л е ж н о с т і с т и л ь о в и х р и с п р о з о в о г о
ш в а н к у.57 1.6.2. М о в л е н н є в а р е а л і з а ц і я с т и л ь о в и х р и с
„п р о с т о р і ч ч я” і „о б’ є к т и в н і с т ь в и к л а ду”...58
1.6.3. Ф у н к ц і о н у в а н н я с т и л ь о в и х р и с
„д і а л о г і ч н і с т ь” / „м о н о л о г і ч н і с т ь” у т е к с т а х
п р о з о в и х ш в а н к і в.......62
1.6.4. Р е а л і з а ц і я с т и л ь о в и х р и с „с т и с л і с т ь” /
„р о з г о р н у т і с т ь” у т е к с т а х ш в а н к і в.64
1.6.5. С т и л ь о в і р и с и „с т а т и ч н і с т ь” / „д и н а м і ч н і с т ь”66
1.6.6. Х а р а к т е р и с т и к а с т и л ь о в о ї р и с и „е п і ч н і с т ь” у
п р о з о в о м у ш в а н к у.67
1.6.7. М о в л е н н є в а р е а л і з а ц і я с т и л ь о в о ї р и с и
„с а т и р и ч н і с т ь” у т е к с т а х ш в а н к у....68
1.6.8. М о в л е н н є в а р е а л і з а ц і я с т и л ь о в о ї р и с и
„е к с п р е с и в н і с т ь” у ш в а н к а x76
Висновки до першого розділу..........................................................77
РОЗДІЛ 2. Прагматико-комунікативні характеристики прозового
шванку
2.1. Прагматика дискурсу прозового шванку.....83
2.1.1. П р а г м а т и ч н и й а с п е к т д о с л і д ж е н н я т е к с т у і
д и с к у р с у83
2.1.2. А в т о р с ь к і м о в л е н н є в і с т р а т е г і ї п р о з о в о г о
ш в а н к у......90
2.2. Авторське мовлення і комунікативна діяльність персонажів
шванків.............................................................................................................98
2.3. Визначення шванку у лінгвопрагматичному аспекті...109
Висновки до другого розділу.............................................110
РОЗДІЛ 3. Когнітивний аспект текстів прозового шванку
3.1. Функціонування концептів у текстах прозового шванку.....115
3.1.1. Т е о р е т и ч н і з а с а д и к о н ц е п т у а л ь н о г о а н а л і з у.115
3.1.2. К о н ц е п т у а л ь н и й а н а л і з п р о з о в о г о ш в а н к у...117
3.2. Фреймова презентація концептів прозового шванку................................123
3.2.1. М е т о д и к а ф р е й м о в о г о а н а л і з у.123
3.2.2. Ф р е й м о в і с х е м и к о н ц е п т і в п р о з о в о г о ш в а н к у...126
3.3. Інформаційний аспект когнітивного аналізу прозового шванку.133
3.3.1. Д и с к у р с п р о з о в о г о ш в а н к у і а в т о р с ь к і
м о в л е н н є в і с т р а т е г і ї в і н ф о р м а ц і й н о м у
п р о ц е с і у т в о р е н н я к о н ц е п т і в ...133
3.3.2. Ш а р и к о н ц е п т і в і п р и є д н а н і п р о ц е д у р и ..144
3.4. Рівні розуміння шванку в інформаційному аспекті..................................146
Висновки до третього розділу................................................................155

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ..................................................................................159
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................................................167
ДОВІДКОВА ЛІТЕРАТУРА....194
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ........................195
ДОДАТОК...196

ВСТУП .

У вітчизняній науці XXI сторіччя активізуються лінгвістичні студії текстів малих форм, у тому числі текстів сатиричної спрямованості. Разом із тим, увага вчених зосереджена на декількох жанрах, таких як: афоризм (Т.І. Манякіна [96]), епіграма (Ю.Г. Перлина [130]), анекдот, жарт, мікроюмореска (М.О. Гонтар [47], В.А. Карасик [64], Ю. Савченко [259], В.О. Самохіна [155]), байка (Л.С. Піхтовнікова [135, 134, 250]), казка (С.І. Сотникова [162]), гумористичний вірш (П.О. Дук [57]), приклад (Л.Я. Жук [60]), американське „short story” (О.Б. Шонь [195]), розмовне оповідання (І.М. Канакова [63]) та ін.
Наявні відомості про лінгвістичну природу комічних текстів є далеко не вичерпними. Цей новий напрям потребує подальшої розробки для конкретних типів тексту. Шванк належить до типів тексту малих форм, а саме: він є короткою сатиричною оповіддю з фольклорними витоками. Тому тексти шванку подано просторічною народною мовою, іноді грубою та брутальною, часто з багатослівною мораллю [198, 200, 235, 239]. Головні функції шванку соціально-критична, дидактична, розважальна, повчальна [200, 211, 223, 222, 226, 239, 257, 265]. Шванк вибудовує сатиричний простір, у якому, завдяки гіперболізації, усі протиріччя подій і персонажів перетворюються на кумедні [205, 223, 221, 257].
Спеціальних лінгвістичних досліджень шванку як типу тексту у вітчизняній філології не виявлено; в німецькій германістиці шванк із точки зору лінгвістики досліджувався здебільшого фрагментарно. Спроби лінгвістичного аналізу даного типу тексту мають місце в дослідженнях німецьких філологів [201, 202, 206, 208, 211, 219, 216, 257, 222, 224, 227, 233, 235, 246, 244, 245, 251, 256, 261, 265, 263].
У дослідженнях шванку вказується на генералізованість цього терміна [261]. Дослідження шванку як типу тексту на композиційному рівні здійснювалося в основному у сюжетному аспекті [211, 227]. На узагальненість подій і персонажів у прозовому шванку вказується в працях Ф. Мартіні, Г. Руп [239, 257]. Заслуговує на увагу дослідження стильових рис прозового шванку Г. Кутнером у порівнянні зі стильовими рисами інших текстів малої прози, зокрема фацетій і новел [235].
Шванк досліджувався як прототип сучасних поетичних текстів [227], у порівняльному аспекті прозовий шванк поряд з казкою, анекдотом, жартом, новелою розглядався у працях вітчизняних і зарубіжних вчених [47, 259, 200, 207, 225, 229, 236, 237, 244, 246, 252].
Наведені джерела свідчать про відсутність системних досліджень прозового шванку як типу тексту в головних аспектах: лінгвостилістичному, прагматичному і когнітивному. І до сьогодні залишаються невизначеними лінгвостилістичні, прагматико-дискурсивні, інформативні та когнітивні параметри, які характеризують прозовий шванк; залишається недослідженим їх взаємозв’язок і системна взаємозумовленість. Висвітлення цього кола питань у нашій роботі уможливлює створення нового підходу до досліджень шванку як типу тексту і як дискурсу.
Актуальність теми зумовлено інтегрованістю когнітивно-прагматичних та лінгвостилістичних досліджень текстів малих форм, зростаючою роллю сатиричних текстів і дискурсів у мовній картині світу, зокрема роллю малих сатиричних форм, що відображають потужну підтекстову семантику. Розташування шванку в ряду малих форм дозволяє розробити стратегію лінгвістичних досліджень, актуальних для багатьох типів сатиричних дискурсів з огляду на практичну відсутність подібних студій. Це зумовлює наукове завдання роботи всебічний аналіз прозового шванку у поєднанні його лінгвостилістичних, лінгвопрагматичних і лінгвокогнітивних характеристик.
Зв'язок роботи з науковими темами. Тема дисертації відповідає профілю досліджень, що проводяться на факультеті іноземних мов Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна в рамках наукової держбюджетної теми „Когнітивні й комунікативні проблеми дискурсу та навчання іноземних мов”, номер державної реєстрації 0106 U 002233.
Основна мета дослідження типу тексту шванку полягає в системному аналізі, який органічно поєднує лінгвостилістичний, лінгвопрагматичний і лінгвокогнітивний аспекти.
Досягнення цієї мети передбачає розв’язання таких завдань:
- з’ясувати лінгвістичні характеристики шванку як типу тексту, його місце в мовній картині світу;
- розробити методику системного дослідження шванку в лінгвостилістичному, лінгвопрагматичному і лінгвокогнітивному аспектах, які породжують відповідні підсистеми в цьому типі тексту;
- описати лінгвостилістичну підсистему шванку, а саме: його композицію, яка розглядається з точки зору формально-змістового членування тексту, структури композиційно-мовленнєвих форм і композиційно-мовленнєвого вияву стильових рис;
- виявити лінгвопрагматичну підсистему дискурсу шванку, а саме: авторські мовленнєві стратегії та механізми кодування;
- установити лінгвокогнітивну підсистему шванку, у тому числі механізми інформаційного забезпечення тексту, а також розробити фреймові схеми концептів шванку;
- розробити комплексну модель шванку як типу тексту, яка враховує лінгвостилістичний, лінгвопрагматичний і лінгвокогнітивний аспекти, дати визначення шванку як типу тексту і як дискурсу, що сприятиме встановленню його лінгвістичного статусу.
Об’єктом дослідження є німецькомовний прозовий шванк XVXVII століть як тип тексту і як дискурс.
Предмет дослідження лінгвостилістичні, комунікативно-прагматичні та когнітивні характеристики шванку.
Матеріалом дослідження слугували тексти 950 шванків німецькомовних авторів XV-XVII століть (Г. Бебеля, В. Бютнера, Б. Валдіса, Й. Вікрама, Е. Вольгемута, Й.Ф. фон Гартена, Й.Г. Гельбіга, Г.В. Кірхгофа, Б. Крюгера, М. Лінденера, Й.Т. фон Ліхтензее, М. Монтана, О. Меландера, Й. Паулі, А. Тюнгер, Й. Фрея, А. Штробля, М.В. Шумана, Й.В. Цінгрефа та ін.) загальним обсягом 825 сторінок.
Теоретико-методологічну базу дисертації становлять лінгвістичні концепції художніх текстів, у яких домінують: концепція композиції у лінгвостилістичному аспекті [5, 131, 255]; концепція стильових рис, [151]; теорія композиційно-мовленнєвих форм [22, 62]; концепція текстових категорій, зокрема інформативності текстів [7, 41, 105, 133]; теорія авторської мовленнєвої стратегії [8, 20]; теорія кодування в художніх текстах [6]; теорія текстових концептів [66, 147]; концепція дискурсу як когнітивно-комунікативного феномену [145, 188]; концепція типу тексту як сукупності текстів, поєднаних подібною композиційною структурою, а також подібним використанням лексичного і граматичного інвентаря [5, 255].
Методи дослідження. Використано ряд методів лінгвопрагматичного, лінгвостилістичного та лінгвокогнітивного аналізу: структурно-семантичний (для виокремлення і опису текстових концептів), системно-структурний (для розробки моделі тексту), порівняльний (з метою порівняння стильових рис шванку, байки і прикладу як короткого повчального оповідання), контекстуальний (для концептуального аналізу тексту прозового шванку), композиційно-стилістичний (для виокремлення типів композиційної структури, композиційно-мовленнєвих форм та опису стильових рис тексту прозового шванку), інформаційний (з метою побудови фреймових схем текстових концептів та лінгвокогнітивної інтерпретації тексту), стилістико-лінгвістичний експеримент (для розмежування шванку і прикладу), метод моделювання тексту (з метою визначення шванку як типу тексту і як дискурсу).
Наукова новизна полягає в тому, що вперше здійснено системне дослідження шванку у нерозривній єдності лінгвостилістичного, лінгвопрагматичного та лінгвокогнітивного аспектів; на матеріалі малої сатиричної форми описано авторські мовленнєві стратегії; на базі концепції інформаційної архітектоніки побудовано фреймові схеми текстових концептів; запропоновано поняття прямого, інвертованого та конвертованого утворень концепту в сатиричному тексті; розроблено лінгвістичну модель і визначено поняття шванку.
Наукову новизну одержаних результатів можна узагальнити у таких положеннях, що виносяться на захист:
1. Шванк є (відносно) коротким сатиричним оповіданням (з елементами драматизму) про мовленнєві і немовленнєві дії шванкових фігур (персонажів), у якому засобом автологічного, об’єктивованого мовлення (із перевагою денотативних значень), а також за допомогою особливої авторської мовленнєвої стратегії, що базується на спеціальному сатиричному коді, утверджуються загальнозначущі цінності, відображається глибока психологічна ситуація комічності негативних явищ.
2. Шванк як тип тексту спирається на корельовані між собою рівні композиції. Взаємоузгоджені рівні композиції, які відображають спосіб авторського зображення (формально-змістовий рівень), зміст (змістовий рівень) утворюють системну площину тексту, на якій виявляється стиль шванку у вигляді стильових рис, узгоджених із композиційною структурою тексту й типовими для нього видами композиційно-мовленнєвих форм: повідомленням, описом, роздумом. Провідними стильовими рисами, які утворюють ієрархію, є епічність, сатиричність, експресивність, стислість/розгорнутість, діалогічність/монологічність, просторічність, об’єктивність викладу.
3. Прагматичні параметри тексту й дискурсу шванку реалізуються в авторській мовленнєвій стратегії створення дискурсу, у підпорядкованих їй комунікативних актах персонажів, а також у конструюванні текстових концептів. Авторська мовленнєва стратегія реалізації інтенцій шванку ґрунтується на сатиричних кодах. Код включає такі компоненти: індикатор розгалуження смислу; протиріччя смислів; актуальність смислів для персонажів; неактуальність (сатиричність) смислів для читача. В авторській мовленнєвій стратегії суттєву роль відіграє фактор імпліцитності. Можливими є прямі, інвертовані й конвертовані способи імпліцитної підтримки утворення концептів.
Утворення суперечливих смислів у контексті, їх актуальність для персонажів і неактуальність (сатиричність) для читача здійснюються всіма композиційно-стилістичними, лінгвопрагматичними засобами і найбільш рельєфно відображаються в несумісності атрибутів текстових концептів.
4. Системно-структурну модель шванку як типу тексту складають такі чинники: шванк є коротким сатиричним оповіданням, яке бере витоки в народній творчості; основні функції шванку розважальна і дидактична; об’єктами сатиричного зображення у текстах шванків виступають життєві протиріччя і абсурди, представлені в комічному аспекті. Переважаючим засобом зображення об’єктів і явищ у шванку є епічний із невеликими за обсягом елементами драматизму. Типова композиційна структура шванку на змістовому рівні складається з таких компонентів: заголовок, зачин, розвиток дії, розв’язка та мораль, яка міститься як у заголовку, так і в розв’язці. Основні текстові категорії, присутні у шванку, це інформативність, концептуальність (наявність текстових концептів), комунікативність; текстотвірною (дискурсотвірною) у шванку є авторська мовленнєва стратегія, що спирається на сатиричний код.
5. Фреймова структура текстових концептів відображає атрибути фрейму, значення атрибутів, джерела знань про значення, а також приєднані процедури. Фреймовий аналіз конкретних концептів шванку демонструє несумісність фреймових атрибутів, яка виявляється в джерелах знань про значення. Така несумісність робить концепт шванку потенційно комічним.
6. Спільні властивості й закономірності текстових концептів шванків є такими: а) концепти шванків мають значний семантичний обсяг, створений імпліцитною складовою текстів шванків; б) семантичний обсяг тексту шванку спирається на фонові знання читача про описувані ситуації, при цьому сфера та джерело цих фонових знань є прозорими; в) сатиричність дискурсу шванку зумовлює те, що знання в концептах представлено в гострому, конфліктному зіставленні смислів, яке виражається у несумісності атрибутів концептів; г) деякі шванки, що тяжіють до жанру байки або притчі, факультативно містять у своєму концепті символічну складову (образ-символ).
7. Інформаційний аспект дискурсу шванку, фактор його імпліцитної, прихованої інформації тісно пов’язаний із герменевтикою, тобто проблемою розуміння та інтерпретації тексту. Положення про розуміння та інтерпретацію тексту виявляють свою подальшу конкретизацію в процесі аналізу інформаційної суті композиційних рівнів тексту. Композиційні рівні є адекватною структурою тексту, яка узгоджується з теорією інформаційної архітектоніки. Інформація на кожному композиційному рівні має свою унікальну якість і надлишковість, яку не можна цілком усвідомити на цьому рівні. Її пояснює подальший композиційний рівень.
Теоретична значущість роботи полягає у створенні й обґрунтуванні системного підходу до лінгвістичних досліджень малих сатиричних текстів і дискурсів. Триєдність тексту шванку як лінгвостилістичної, лінгвопрагматичної та лінгвокогнітивної структур дозволяє адекватно наповнювати когнітивні аспекти (концепти шванку, фрейми) стилістичним і прагматичним змістами (мовленнєві стратегії, кодування, стильові риси). Тому результати дослідження є внеском у прагмастилістику та когнітологію, зокрема у стилістичну, прагматичну і когнітивну концепції сатиричних текстів.
Практична цінність отриманих результатів визначається можливістю їх використання в лекційних курсах зі стилістики німецької мови (розділи „Стиль та його моделювання в комунікативно-мовленнєвій діяльності”, „Мовні засоби образності та експресивності”, „Художній стиль”), у спецкурсі з лінгвопрагматики „Художній текст у прагматико-комунікативному аспекті”, теорії та практики інтерпретації текстів, а також у роботі над курсовими і дипломними проектами.
Особистий внесок автора полягає в тому, що в дослідженні виявлено, описано й систематизовано малодосліджений матеріал німецькомовних шванків, що дозволило встановити прагматичні, стилістичні та когнітивні характеристики шванків, визначити мовні механізми організації і функціонування цих текстів. Внеском дисертантки є також залучення до дослідження текстів шванків робіт із інформатики, сучасної теорії фреймів, які раніше застосовувалися до художніх текстів лише фрагментарно.
Апробацію результатів дисертації здійснено на засіданнях кафедри німецької філології Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського і кафедри німецької філології і перекладу Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, у доповідях на науково-практичних конференціях Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського (2004-2008 рр.), на всеукраїнських і міжнародних конференціях: „Людина, мова, комунікація” (Харків, 2004), „Сучасні тенденції розвитку та дослідження германських мов” (Мелітополь, 2008), „Cучасні проблеми германістики в Україні” (Дрогобич, 2008), „Мова і культура” (Київ, 2008).
Публікації. Основні положення й результати дослідження відображено у шести одноосібних публікаціях автора: чотири з яких у фахових виданнях ВАК України і дві у тезах доповідей на конференціях.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, списку джерел ілюстративного матеріалу, додатку. Загальний обсяг дисертації 206 сторінок, із яких 166 сторінок основний текст. Бібліографія містить 279 найменувань, список джерел ілюстративного матеріалу становить чотири позиції.
У вступі дається обґрунтування вибору теми, об’єкт і предмет дослідження, формулюються його мета і завдання, розкривається актуальність, новизна, теоретична і практична значущість роботи, конкретизується методика дослідження, виокремлюються лінгвістичні концепції, що становлять теоретико-методологічну базу дослідження, формулюються положення, які виносяться на захист, вказуються методи дослідження.
У розділі 1 „ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ТА КОМПОЗИЦІЙНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРОЗОВОГО ШВАНКУ ЯК ТИПУ ТЕКСТУ” розглядається теоретичне обґрунтування досліджень, що здійснюються у даних аспектах, вивчається композиція тексту шванку, прояв стильових рис шванку на мовленнєвому рівні, композиційно-мовленнєві форми, які переважають у тексті шванку.
У розділі 2 „ПРАГМАТИКО-КОМУНІКАТИВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРОЗОВОГО ШВАНКУ” розглядаються авторські мовленнєві стратегії у процесі створення дискурсу шванку та підпорядковані їм авторське мовлення і комунікативна діяльність персонажів у прагматичному аспекті, а також пропонується визначення шванку як лінгвопрагматичної моделі.
У розділі 3 „КОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ ТЕКСТІВ ПРОЗОВОГО ШВАНКУ” вивчаються механізми утворення текстових концептів шванку і створюються їх фреймові схеми, аналізуються шари концептів і приєднані процедури, досліджується інформаційний аспект авторських мовленнєвих стратегій та інформаційна архітектоніка шванку, спроектована на композиційно-мовленнєві рівні.

У загальних висновках представлені основні результати дослідження, сформульовано лінгвостилістичну, лінгвопрагматичну і лінгвокогнітивну парадигму дослідження прозового шванку, а також визначені перспективи подальших досліджень, які розвиватимуть тему дисертації.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Традиційні описи шванку стосуються лише поверхневих його характеристик, які відносяться до очевидних цілей його створення і очевидних аспектів його сприйняття. Трактування терміна „шванк” не спираються на лінгвістичні поняття, а тому шванк як тип тексту й досі залишається позбавленим лінгвістичного статусу.
Разом із тим шванк як коротке сатиричне оповідання, що спирається на фольклорні традиції, є актуальним для дослідження в руслі антропоцентричної парадигми сучасної лінгвістики.
Системне дослідження шванку потребує його вивчення в лінгвостилістичному, лінгвопрагматичному і лінгвокогнітивному аспектах, які породжують відповідні підсистеми в цьому типі тексту.
Шванк є (відносно) коротким сатиричним оповіданням (з елементами драматизму) про мовленнєві і немовленнєві дії шванкових фігур (персонажів), у якому засобом автологічного, об’єктивованого мовлення (із перевагою денотативних значень), а також за допомогою особливої авторської мовленнєвої стратегії, що базується на спеціальному сатиричному коді, утверджуються загальнозначущі цінності, відображається глибока психологічна ситуація комічності негативних явищ.
Лінгвостилістичну підсистему шванку складає його композиція, яку розуміють як систему формальних, формально-змістових, змістових і образних (концептуальних) компонентів, що створюють у своїх взаємозв’язках певні варіанти структур, характерних для стилю відповідного типу тексту і матеріально реалізованих засобом відбору і поєднання елементів мови різних рівнів. Композиція має на меті створення узагальненого художнього образу або концепту, який виникає у взаємодії усіх рівнів і компонентів тексту.
Композиція художнього тексту із точки зору лінгвостилістики означає, що кожна мікро- і макростильова система має свої стилістико-композиційні закономірності, які пов’язують в одне ціле внутрішню і зовнішню структуру. На рівні композиції реалізується стиль тексту, вона є одним із головних його елементів.
Концепція композиції тексту, прийнята у нашому дослідженні, побудована на органічній єдності і взаємозв’язку внутрішніх і зовнішніх рівнів композиції. Композиція є не що інше як поєднання елементів форми й змісту цілісної структури тексту, які матеріально виражаються лінгвостилістичними засобами. Пропонується членування тексту на компоненти трьох рівнів, а саме: внутрішня структура тексту (тематична організація, розвиток дії, ідейний і емоційний зміст); зовнішня структура тексту (архітектонічне членування); авторська манера зображення (мовленнєві форми).
На композицію тексту суттєво впливають екстралінгвістичні фактори, а саме: зміст і мета висловлювання; функціональний стиль, стиль жанру, специфіка типу тексту; індивідуальний стиль автора, а також епоха та її погляди.
Характерною ознакою цієї концепції є наявність у композиції прозового шванку інтегруючого центру, яким виступає художній узагальнений образ або текстовий концепт. Таке визначення композиції художнього тексту в результаті поєднання системно-структурного та лінгвостилістичного підходів є найбільш адекватним об’єкту нашого дослідження.
Вже на композиційному рівні виявляються стильові домінанти шванку, що уможливлює вивчення їх мовленнєвої реалізації.
Композицію прозового шванку, згідно з такою інтегральною концепцією, розглянуто з точки зору формально-змістового членування тексту, структури композиційно-мовленнєвих форм і мовленнєвого вияву стильових рис, характерних для цього типу тексту.
Під композиційно-мовленнєвими формами [КМФ] ми розуміємо частини тексту, пов’язані певною мовно-стилістичною формою у залежності від висловлювання, а також певним чином структуровані типи текстів, які характеризуються певною комбінацією стильових рис.
Прозовому шванку як типу тексту властиві такі композиційно-мовленнєві форми: повідомлення (констатуюче повідомлення, повідомлення про факти, події, переживання), опис (статичний та динамічний) та роздум (коментовано-аргументований виклад змісту).
Стильові риси реалізуються на всіх мовленнєвих рівнях, вони узгоджуються зі структурно-змістовою моделлю шванку і характерними для нього КМФ. У прозового шванку виокремлено такі стильові риси: епічність, сатиричність, експресивність, стислість / розгорнутість, діалогічність / монологічність, просторіччя у викладі, об’єктивність викладу. Стильові риси у шванку складають ієрархічну систему, у якій кожна розташована вище в ієрархії забезпечується наявністю стильових рис розташованого нижче рівня.
Лінгвопрагматична спрямованість досліджень тексту виявляє механізми інтерактивності комунікативних актів, які базуються на здатності комунікантів реагувати на відсутні об’єкти під впливом їх знакової форми. Із цього випливає залучення мови і мовлення в усі компоненти спілкування семантику, синтактику, прагматику.
Опис прагматичних параметрів тексту і дискурсу шванку з позиції інтенцій суб’єктів мовлення являє собою опис авторської мовленнєвої стратегії і підпорядкованих їй комунікативних актів персонажів, а також опис створення текстових концептів.
Дискурс прозового шванку є комплексним феноменом, він містить у собі текст і контекст, а також їх складову підтекст. Для повноцінного сприйняття його читачем суттєву роль відіграє в дискурсі шванку імпліцитність.
Сприйняття контексту і перлокутивна реакція читача у прозовому шванку суттєво базуються на комічному підтексті (імпліцитних мовноактних значеннях дискурсу), а передача значень, що входять в інтенції авторів, забезпечується підвищеним ступенем сфокусованості слів і висловлювань у тексті.
У текстах шванків мають місце чисельні вербальні й невербальні індикатори сфокусованості, виявлені нами в процесі аналізу конкретних прикладів. Вони є точкою розгалуження смислу, якого надають подіям персонажі. Інтендованість цих індикаторів свідчить про те, що вони є частиною авторської мовленнєвої стратегії у прозових шванках.
Системне застосування авторами сатиричних кодів є другою складовою авторської мовленнєвої стратегії, що теж відіграє важливу роль у створенні дискурсу. Процес сатиричного кодування у прозовому шванку включає в себе: індикатор розгалуження смислу; протиріччя смислів; актуальність смислів для персонажів; неактуальність (сатиричність) смислів для читача.
1. Шванк як коротке сатиричне оповіданняя має витоки у народній творчості. Основними функціями цього типу тексту є такі: соціально-критична, дидактична, розважальна і повчальна.
2. Життєві протиріччя й абсурди виступають об’єктами сатиричного зображення в текстах шванків; вони представлені в комічному аспекті.
3. Домінуючим способом зображення об’єктів і явищ у тексті шванку є епічний з невеликими за обсягом драматичними елементами.
4. Прозовий шванк має типову композиційну структуру (див. рис. 1.1.).
5. У шванку присутні такі основні текстові категорії як інформативність, концептуальність (наявність текстових концептів), комунікативність.
6. Авторська мовленнєва стратегія є текстотвірною (дискурсотвірною) у прозовому шванку.
Згідно з розробленим визначенням, прозовий шванк є (відносно) коротким сатиричним оповіданям, яке виконує функції висміювання, дидактики і розваг. Характерними для цього типу тексту є епічність викладу з елементами драматизму, при цьому виклад просторічний (автологічний) і об’єктивний, тропи відсутні, переважають денотативні значення слів.
Шванк як дискурс має певні цілі соціальну, художньо-естетичну, комунікативну. Остання досягається завдяки застосуванню спеціальної авторської стратегії, що спирається на особливий сатиричний код. Суть стратегії полягає в застосуванні вербального або невербального індикатора розгалуження смислів і сатиричного коду, який представляє в тексті протиріччя смислів об’єкта опису, актуальність цих смислів для персонажів і неактуальність сатиричність смислів для читача.
Спостереження за організацією інформації, знань і образно-художніх конструктів текстів прозового шванку є важливим для повноти лінгвістичних досліджень цього типу тексту. Концепт є одним із найбільш ємних і плідних понять лінгвокогнітології в силу того, що у ньому поєднані логічні, образно-наочні і ментальні знання про досліджуваний об’єкт. Виходячи із проведеного аналізу текстів шванків, можна сформулювати cпільні властивості і закономірності текстових концептів у шванках:
1. Наявність у текстових концептах значного семантичного обсягу, створеного імпліцитною складовою шванків.
2. Семантичний обсяг тексту прозового шванку суттєво спирається на фонові знання читача про зображувані події; сфера і джерело цих фонових знань є очевидними.
3. Знання в текстових концептах представлені в гострому, конфліктному зіставленні смислів, які надають подіям персонажі. Це зумовлено сатиричністю жанру шванку і виявляється в несумісності атрибутів концептів.
4. Факультативною ознакою шванків, які тяжіють до жанру байки або притчі, є наявність у текстовому концепті символічної складової (образу-символу).
Концепти мають свої особливості у шванках, а також спільні властивості, характерні будь-яким текстовим концептам. Інформаційне наповнення концепту прозового шванку зумовлено його типовою структурою. Ядром текстового концепту виступає поняття, яке згодом оточується логічними, чуттєво-образними, вербальними і невербальними знаннями про це поняття. Текстовий концепт припускає структурування у фреймовій схемі, у якій відображено атрибути фрейму, значення атрибутів, джерела знань про значення, а також приєднані процедури.
Проведений аналіз конкретних текстових концептів та їх представлення у вигляді фреймових схем демонструє несумісність їх атрибутів, яка міститься в джерелах знань про значення. Ця несумісність робить текстовий концепт шванку потенційно комічним.
Аналіз авторської мовленнєвої стратегії з точки зору інформативності дозволяє зробити такі висновки. В усіх прозових шванках основний механізм інформативної насиченості текстових концептів діє одноманітно, незважаючи на те, що вони мають індивідуальні відмінності. Фактор імпліцитності відіграє в авторській мовленнєвій стратегії суттєву роль . Роль імпліцитної інформації в структурі текстового концепту пояснюється за допомогою понять інтенціонал і імплікаціонал.
У текстах прозового шванку реалізовано такі способи імпліцитної підтримки понятійного ядра: прямий, інвертований і конвертований. За допомогою прямого способу імпліцитної підтримки понятійного ядра в авторських мовленнєвих стратегіях посилюється його смисл і образність семантичними одиницями, які мають той самий смисл. Ці семантичні одиниці породжують у дискурсі імпліцитність, узгоджуються з наявним смислом понятійного ядра. Такий спосіб імпліцитної підтримки понятійного ядра текстового концепту не сприяє сатиричності, а тому його застосовують у шванках не часто.
Інвертований спосіб імпліцитної підтримки понятійного ядра текстового концепту в авторській мовленнєвій стратегії є не що інше як посилення його смислу й образності семантичними одиницями, що породжують у дискурсі імпліцитність; вони мають значну негативну кореляцію з наявним смислом понятійного ядра і посилюють його обґрунтуванням „від протилежного”. Цей спосіб імпліцитної підтримки понятійного ядра застосовують у прозовому шванку частіше, ніж попередній, хоча він і недостатньо сприяє сатиричності.
З метою цілеспрямованої зміни смислу й образності понятійного ядра семантичними одиницями, які руйнують первинний смисл ядра і надають йому нового, застосовують конвертований спосіб імпліцитної підтримки текстового концепту в авторській мовленнєвій стратегії. Такі семантичні одиниці в процесі утворення дискурсу порушують очікуваний смисл його концептів і надають нового. Форма об’єкта або поняття, яке міститься в ядрі текстового концепту, залишається при цьому попередньою, але суперечить новому смислу. Така конверсія об’єкта і поняття про нього є характерною для сатиричного зображення подій, і тому цей спосіб застосовується у прозових шванках і інших сатиричних дискурсах інтенсивно.
Інформаційний аспект дискурсу, фактор його імпліцитної, прихованої інформації тісно пов’язаний з проблемою розуміння і інтерпретації тексту, яку вивчає герменевтика. Розуміння і інтерпретація тексту знаходять свою подальшу конкретизацію в процесі аналізу інформаційної суті композиційних рівнів тексту. У композиції художнього тексту прийнято розрізняти такі інформаційні рівні: формальний (у шванку це членування на абзаци), змістовий (розвиток дії, ідейний зміст), формально-змістовий (композиційно-мовленнєві форми прозового шванку) та концептуальний (сприйняття тексту шванку в усій повноті його задуму).
Ці рівні пов’язані між собою ієрархічно; існування і зміст кожного забезпечується всіма розташованими нижче. Композиційні рівні є адекватною стуктурою тексту, до якої можна застосувати теорію інформаційної архітектоніки.
На прикладах текстів прозових шванків здійснено конкретні технології впровадження інформаційної архітектоніки в аналіз композиційних рівнів в інформаційному аспекті, а також із метою ілюстрації на прикладі тексту спорідненого жанру імітовано створення нового тексту шванку (стилістико-порівняльний експеримент).
До перспектив проведеної роботи слід віднести використання вироблених підходів до вивчення інших текстів малих форм сатиричного спрямування. Стає реальним підтвердження гіпотези про принципову схожість авторських мовленнєвих стратегій у ряді текстів малих сатиричних форм, таких, як байка, анекдот, глоса та ін. Представляє інтерес також лінгвістичне вивчення шванку як згорнутої форми сучасних сатиричних оповідань.
У зв’язку з цим в сатиричних малих текстах цікавим є зв’язок композиційно-мовленнєвих форм з еволюцією шванку в розгорнуте сатиричне оповідання і з динамікою авторських мовленнєвих стратегій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аврасин В. М. Несколько замечаний о сущности и трактовке композициии / В. М. Аврасин // Вопросы немецкой филологии. Челябинск, 1973. Вып. 3. С. 3543.
2. Азнаурова Э. С. Прагматика текста различных функциональных стилей / Э. С. Азнаурова // Сб. Общественно-политический и научный текст как предмет обучения иностранным языкам. М., 1987. С. 320.
3. Алтунина Л. А. Композиционно-стилевые особенности пародии А. П. Чехова „Тысяча одна страсть, или страшная ночь” / Л. А. Алтунина // Межвуз. сб. научн. тр. Вопросы сюжета и композиции. Горький : Изд-во ГГУ, 1984. С. 93100.
4. Аникин Г. В. Своеобразие композиционных форм в современном английском романе / Г. В. Аникин // Сб. науч. тр. Вопросы композиции в зарубежной литературе. М., 1983. С. 320.
5. Анненкова Н.М. Лингвостилистические характеристики прозаической басни: (На материале басен Г.Э. Лессинга и немецких писателей XX в.) : дис. канд. филол. наук. : 10.02.04. / Анненкова Нина Макарьевна М., 1977. 189 с.
6. Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка (Стилистика декодирования) / Арнольд И. В. 3-е изд. М. : Просвещение, 1990. 301с.
7. Арнольд И. В. Стилистика. Современный английский язык. Учебник для вузов / Арнольд И. В. 5-е изд. испр. и доп. М. : Флинта, Наука. 2002. 384 с.
8. Арутюнова Н. Д. Фактор адресата / Н. Д. Арутюнова // Известия АН СССР, ОЛЯ : сер. лит. и яз. 1981. Т. 40 - № 4. С. 356367.
9. Арутюнова Н. Д. Истоки, проблемы и категории прагматики / Н. Д. Арутюнова, Е. В. Падучева // Новое в зарубежной лингвистике. М. : Прогресс, 1985. Вып. 16. С. 342.
10. Арутюнова Н. Д. Дискурс / Н. Д. Арутюнова // Лингвистический энциклопедический словарь. М. : Сов. энцикл., 1990. С. 136137.
11. Аршинов М. Н. Коды и математика / М. Н. Аршинов, Л. Е. Садовский. М. : Наука, 1983. 143 с.
12. Баевский В. С. О композиции лирического стихотворения / В. С. Баевский // Межвуз. сб. науч. тр. Жанр и композиция литературного произведения. Вып. 1. Калининград : Изд-во Калининград. гос. ун-та, 1974. С. 2229.
13. Байбакова И. М. Ирония как средство реализации речевой установки в англоязычном художественном тексте (на материале произведений С. .Льюиса): автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 „Германские языки” / И. М. Байбакова. Київ, 1988. 16 с.
14. Бахтин М. М. Вопросы литературы и эстетики / Бахтин М. М. М. : Художественная литература, 1975. 309 с.
15. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / Бахтин М. М. М. : Высшая школа, 1979. 281 с.
16. Безугла Л. Р. К проблеме перлокуции / Л. Р. Безугла // Нова філологія. 2002. № 1 (12). С. 203208.
17. Безугла Л. Р. Значение и смысл в дискурсе. Когнітивно-прагматичні дослідження мов професійного спілкування / Л. Р. Безугла // Матеріали міжнар. наук. конф. Х., 2006. С. 56.
18. Безугла Л. Р. Конструирование имплицитных речеактовых значений в дискурсе / Л. Р. Безугла // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. 2006. № 726. С. 7277.
19. Безугла Л. Р. Види реалізації імплікацій у мовних актах / Л. Р. Безугла // Іноземна філологія на рубежі тисячоріч. Х. : Константа, 2000. С. 16 17.
20. Безугла Л. Р. Вербалізація імпліцитних смислів у німецькомовному діалогічному дискурсі / Л. Р. Безугла : Монографія. Харків : ХНУ ім. В. Н.Каразіна, 2007. 332 с.
21. Бессмертная Н. В. Лингвостилистическая интерпретация текста. Учебное пособие для ин-тов и фак. ин. языков / Бессмертная Н. В., Грудинина Г. К., Даровская Л. В. Київ : Вища школа, 1983. 300 с.
22. Бессмертная Н. В. Речевая форма „Динамическое описание” и её лингвистическая характеристика : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 „Германские языки” / Н. В. Бессмертная. Киев, 1972. 24 с.
23. Бехта І. А. Невласне-пряма мова в структурі жанру малих форм (на матеріалі американського „short story” XIXXXcт.) : дис. канд. філол. наук : 10.02.04 „ Германські мови” / Бехта І. А. Львів, 1993. 188 с.
24. Бехта І. Текст в парадигматичній системі наукових лінгвістичних концепцій кінця ХХ початку ХХІ століття: актуальні та віртуальні стратегії розвитку / І.А. Бехта // Дискурс іноземномовної комунікації. ЛНУ імені Івана Франка. 2002. С. 164192.
25. Бєлєхова Л. І. Глосарій з когнітивної поетики / Л. І. Бєлєхова. Херсон : ХДУ, 2004. 122 с.
26. Богданов В. В. Речевое общение: Прагматические и семантические аспекты / Богданов В. В. Ленинград, 1990. 88 с.
27. Богданов В. В. Соотнесенность семантического и прагматического компонентов в высказывании / В. В. Богданов // IV Міжнар конф. „Франція та Україна”. Т. 1, ч.1. Дніпропетровськ : Полиграфист, 1997. С. 1112.
28. Борев Ю. Б. Комическое или о том, как смех казнит несовершенство мира, очищает и обновляет человека и утверждает радость бытия / Борев Ю. Б. М., 1970. 269.
29. Брандес М. П. Стилистика немецкого языка (для институтов и факультетов иностранных языков): учеб. 2-е изд. испр. и доп. / Брандес М.П. М. : Высшая школа, 1990. 272 с.
30. Брандес М. П. Стилистика текста / Брандес М.П. М. : Прогресс, 2004. 413 с.
31. Бухаров В. М. Концепт в лингвистическом аспекте / В. М. Бухаров // Межкультурная коммуникация : Учебное пособие. Нижний Новгород : Деком, 2001. С. 7484.
32. Васильев Ю. А. О влиянии композиционно-смысловой организации научного текста на его языково-стилистические характеристики / Ю. А. Васильев // Стиль научной речи. М. : Наука, 1978. С. 7594.
33. Виноградов В. В. Сюжет и стиль. Сравнительно-историческое исследование / Виноградов В. В. М. : Изд- во АН СССР, 1963. 192с.
34. Виноградов В. В. Проблемы русской стилистики / Виноградов В. В. М.: Высшая школа, 1995. 208 с.
35. Волощук В. І. Лінгвостильові особливості ідіолекту З. Ленца в малих епічних жанрах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови” / В. І. Волощук. Львів, 2004 20 с.
36. Воркачёв С. Г. СЧАСТЬЕ как лингвокультурный концепт / Воркачёв С.Г. М. : Гнозис, 2004. 236 с.
37. Воробьёва О. П. Текстовые категории и фактор адресата / Воробьёва О. П. К., 1993 200 с.
38. Гаврилова Т. А. Базы знаний / Гаврилова Т.А. Питер, 2000. 384 с.
39. Гаибова М. Т. Прагмалингвистический анализ художественного текста
/ Гаибова М.Т.. Баку : АГУ, 1986. 88 с.
40. Галич О. Теорія літератури. Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих закладів освіти / Галич О. К. : Либідь. 2001. 487 с.
41. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования / Гальперин И.Р. М. : Изд-во „Наука”, 1981 138 с.
42. Гальперин И. Р. Стилистика английского языка / Гальперин И.Р. М. : Высшая школа, 1977. 332 с.
43. Гамзюк М. В. Особливості взаємодії емотивної і когнітивної систем / М. В. Гамзюк // Науковий часопис НПУ ім. Драгоманова. К. : НПУ ім. Драгоманова, 2007. Серія 9. Вип. 1. С. 107109.
44. Гаркави А. М. Об этом сборнике. Вступительная статья / А.М. Гаркави // Жанр и композиция литературного произведения : межвуз. сб. науч. тр. Калининград : Калининград. гос. ун-т, 1974. С. 38.
45. Герасимов В. И. На пути к когнитивной модели языка / В. И. Герасимов, В. В. Петров // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 23. М. : Прогресс, 1989. С. 812.
46. Голубков С. А. Мир сатирического произведения / Голубков С.А. Самара, 1991. 106 с.
47. Гонтар М.О. Структурно-композиційні та лінгвістичні особливості німецького літературного анекдоту : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови” / М. О. Гонтар. Львів, 1995. 18 с.
48. Горелов И. Н. Основы психолингвистики / И. Н. Горелов, К. Ф. Седов. М. : Лабиринт, 1997. 224 с.
49. Дарьялова Л. Н. Об употребленнии терминов „система” и „структура” в современном литературоведениии / Л. Н. Дарьялова // Жанр и композиция литературного произведения: межвуз. сб. науч. тр. Калининград, 1976. Вып. 2. С. 57.
50. Дейк Т. А. ван. Стратегия понимания связного текста / Т. А. ван Дейк, В. Кинч // Новое в зарубежной лингвистике. М. : Прогресс, 1988. Вып. 23. С. 153-211.
51. Демьянков В. З. Понятие и концепт в художественной литературе и научном языке / В. З. Демьянков // Вопр. филологии. 2001. № 1. С. 3547.
52. Дземидок Б. О комическом / Б. Дземидок М. : Прогресс, 1974. 223 с.
53. Дозорец Ж. А. Синтаксис и ритмическая композиция: ритм синтаксических конструкций в стихотворном тексте / Ж. А. Дозорец // Язык и композиция художественного текста : межвуз. сб. науч. тр. М. : МГПИ им. В. И. Ленина, 1986. С. 102104.
54. Долинин К. А. Интерпртация текста : Французский язык [Учеб. пос. по спец. №2103 „Иностр. язык”] / Долинин К.А. М. : Просвещение, 1985. 288 с.
55. Домашнев А. И. Интерпретация художественного текста / Домашнев А. И., Шишкина И. П., Гончаренко Е. А. М. : Высшая школа, 1986. 144 с.
56. Дук П. А. К обзору теорий комического. Іноземна філологія на межі тисячоліть / П. А. Дук // Тези доповідей міжнар. наук. конф.. Харків : Константа, 2000. С. 7374.
57. Дук П. О. Лінгвостилістична характеристика німецьких гумористичних віршів : дис. канд. філол. наук : 10.02.04 „Германські мови” / Дук Поліна Олександрівна. Харків : ХДУ, 2007. 243 с.
58. Жаботинская С.А. Концептуальный анализ: типы фреймов / С. А. Жаботинская // Вісник Черкаського університету. Серія : Філологічні науки. Черкаси, 1999. Вип. 11. С. 1225.
59. Жаботинская С. А. Концептуальный анализ языка: фреймовые сети / С. А. Жаботинская // Мова. Науково-теоретичний часопис з мовознавства. Проблеми прикладної лінгвістики. Одеса : Астропринт, 2004. № 9. С. 8192.
60. Жук Л. Я. Приклад як тип тексту: лінгвостилістичні та прагматичні аспекти (на матеріалі англійської дидактичної літератури) : дис. канд філол. наук : 10.02.04 „Германські мови” / Жук Людмила Яківна. Харків, 2004. 222 с.
61. Иванов Вяч. В. Асиметрия мозга и знаковых систем / Иванов Вяч. В. М., 1978. 161 с.
62. Кайда Л. Г. Композиционный анализ художественного текста: Теория. Методология. Алгоритмы обратной связи / Кайда Л. Г. М. : Флинта, 2000. 152 с.
63. Канакова И. М. Лингвостилистическая характеристика разговорного рассказа : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 „Германские языки” / И. М. Канакова. Москва, 1990. 14 с.
64. Карасик В. И. Анекдот как предмет лингвистического изучения / В. И. Карасик // Жанры речи. Саратов : Колледж, 1997. С. 144153.
65. Карасик В. И. О категориях дискурса / В. И. Карасик // Языковая личность: социолингвистические и эмотивные аспекты: сб. науч. тр. Волгоград - Саратов : Перемена, 1998. С. 186197.
66. Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс /&