Лінгвокогнітивний аспект онімів та їх дериватів у англомовній літературній рецензії

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

Борисович Оксана Вікторівна

УДК 811.111’42

Лінгвокогнітивний аспект онімів та їх дериватів
у англомовній літературній рецензії

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
доктор філологічних наук,
доцент Н.П.Неборсіна

Київ-2008

ЗМІСТ
ВСТУП....................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1
ОНІМИ У КОНТЕКСТІ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ ТА КОГНІТИВНОЇ ПРОБЛЕМАТИКИ ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЬОЇ КРИТИКИ10
1.1. Поняття літературно-критичного дискурсу..10
1.2. Особливості літературної рецензії у мас-медійному дискурсі18
1.3. Культурологічний компонент літературної рецензії....23
1.
1.1.
1.2.
1.3.
1.3.1. Категорія вертикального контексту та поняття прецедентності...24
1.3.2. Оніми як прецедентний феномен.30
1.3.3. Прецедентні оніми як емпіричний домен мас-медійного літературно-критичного дискурсу34
1.3.3.1. Сфери-джерела прецедентних онімів у літературній рецензії..35
1.3.3.2. Функції прецедентних онімів у літературній рецензії...42
1.4. Когнітивний статус онімів.47
Висновки до розділу 1 ...................................................................................54

РОЗДІЛ 2
КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ОНІМІВ НА СЛОВОТВІРНОМУ РІВНІ56
2.1. Когнітивні аспекти дослідження відонімних похідних...............56
2.2. Концептуальний клас „характерна риса творчості письменника”
(-an/-ean/-ian;-esque;-ic;-ish;-like;-style)..............................................................62
2.3. Концептуальний клас „характерна риса персонажу”
(-an/-ean/-ian;-esque; -ish;-like).....75
2.4. Концептуальний клас „подібність до стилю письменника”
(faux-;quasi-; рseudo-;sub-;mock-;cod-;near-).....................................................78
2.5. Концептуальний клас „протиставлення характерним стильовим рисам творчості письменника” (anti-; non-; -less; un-).................................................82
2.6. Концептуальний клас „характеристика творчості письменника за часовими параметрами” (neo-; proto-; post-)..........84
2.7. Концептуальний клас „типізація основних рис творчості письменника”
(-ism; -ana /-iana; -land)....88
2.8. Концептуальний клас „прихильник або послідовник творчості письменника” (-an/-ian).................91
Висновки до розділу 2 ...................................................................................93

РОЗДІЛ 3
КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ОНІМІВ НА РІВНІ РИТОРИЧНОЇ ФІГУРАЦІЇ95
3.1. Онім як основа фігури порівняння....95
3.2. Метонімічне перетворення онімів у літературних рецензіях...............105
3.3.Метафоричне перетворення онімів у літературних рецензіях...107
3.4. Прецедентні оніми у функції епітету..............................115
Висновки до розділу 3.............119

РОЗДІЛ 4
КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ОНІМІВ НА РІВНІ ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНОЇ КОГНІЦІЇ ..............................122
4. 1.Модульна репрезентація прецедентних онімів..........................................122
4.2.Модуль „жанр”...............................................................................................124
4.3. Модуль „стиль письменника”......................................................................137
4.4.Модуль „персонаж”........................................................................................141
4.5.Модуль „місце дії”.........................................................................................150
4.6. Модуль „сюжет”............................................................................................155
Висновки до розділу 4..................................................................................159

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.........162
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.............................................166
СПИСОК ДОВІДКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ....187
ДОДАТОК А
СПИСОК ПРЕЦЕДЕНТНИХ ОНІМІВ ТА ВІДОНІМНИХ ПОХІДНИХ...189

ВСТУП
Дисертація присвячена вивченню лінгвокогнітивних аспектів онімів та їх дериватів у англомовній літературній рецензії.
Проблематика ономастичних досліджень визначається специфікою функціонування онімів у мові та мовленні та багатоаспектністю їх тлумачення. У світлі когнітивної парадигми наукових знань у центрі уваги сучасних досліджень перебувають соціокультурні, прагматичні та когнітивні механізми використання онімів [1; 7; 8; 35; 39; 50; 52; 66; 67; 68; 69; 71; 107; 108; 112; 121; 126; 138; 146; 189; 202]. Власні назви, пов’язані з відомою ситуацією або загальновідомим текстом, вивчають в аспектах теорії прецедентності [34; 44; 46; 66; 80; 141; 147].
Функціональна орієнтація сучасної лінгвістичної парадигми зумовлює необхідність розгляду будь-якої мовної одиниці із врахуванням сфери її використання. У зв’язку з цим основні проблеми дослідження прецедентних онімів стосуються визначення параметрів їхньої класифікації та функціонування в різних дискурсах: політичному [34; 103], рекламному [32;129; 184], мас-медійному [9; 120; 136], художньому [7; 47; 100; 107; 126; 130; 168; 169]. Проте, прецедентні оніми ще не розглядалися у літературно-критичному дискурсі.
Актуальність цього дисертаційного дослідження зумовлено загальною спрямованістю сучасного мовознавства на вивчення зв’язку мисленнєвих процесів з культурою етносу в окремих типах дискурсу. Актуальним є звернення до мас-медійного літературно-критичного дискурсу. Його глобальна інтенціональність, а саме орієнтація читача в просторі нової літературної продукції, змушує критика постійно апелювати до літературної пам’яті” читача у вирішальні моменти оцінювання літературного твору.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах наукової теми Європейські мови та культури в контексті глобалізації світових процесів” (код 01 БФ 0147-01), яку затверджено Міністерством освіти та науки України і розроблено в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Метою дисертації є визначення способів концептуалізації фонової семантики онімів.
Досягнення поставленої мети зумовлює розв’язання таких завдань:
- розкрити онтологічні передумови прецедентних онімів у літературній рецензії;
- визначити емпіричний домен мас-медійного літературно-критичного дискурсу;
- порівняти види рефлективної модальності з прецедентними онімами;
- виділити склад концептуальних класів на базі відонімних похідних;
- розкрити роль риторичних засобів як інструменту концептуалізації онімів;
- розглянути функціонування онімів на рівні літературно-критичної когніції.
Об’єктом дослідження є прецедентні оніми та їхні похідні в мас-медійному літературно-критичному дискурсі.
Предметом вивчення є способи та рівні концептуалізації онімів у мас-медійному літературно-критичному дискурсі.
Матеріалом дослідження є прецедентні оніми та їхні похідні загальною кількістю 1200 лексичних одиниць. Їх вибрано з англомовної газетно-журнальної критики в таких виданнях як ‘New York Times’, ‘Times’, ‘New Yorker’, ‘Guardian’, ‘Independent’, ‘The Telegraph’, ‘Times Literary Supplement’ за 2000-2008 роки. Загалом використано близько 3000 літературних рецензій.
Для аналізу мовного статусу онімів використано тлумачні словники. Також у процесі дослідження застосовано енциклопедичні словники, що зумовлено впливом екстралінгвістичних чинників на концептуалізацію онімів та їх культурною специфікою.
Методи дослідження. У дисертаційній роботі для розв’язання поставлених завдань використано описово-аналітичний метод; метод дериваційно-компонентного аналізу, що дає змогу розглядати відонімні утворення як структурну організацію з єдністю ознак; метод контекстуально-семантичного аналізу, що дозволяє враховувати текстове оточення відонімних утворень; метод концептуального аналізу для встановлення засобів концептуальної організації знань; кількісний аналіз для виявлення продуктивних словотвірних моделей відонімних похідних.
Наукова новизна. В роботі вперше розглядається англомовна мас-медійна літературна критика у лінгвокогнітивному аспекті. У дисертації вперше застосовано поняття прецедентного оніма на позначення емпіричного домену мас-медійного літературно-критичного дискурсу. На цій підставі визначено види рефлективної модальності дискурсу літературної рецензії; виділено та описано рівні концептуалізації онімів.
Теоретичне значення дисертації полягає в тому, що в дослідженні представлено методологію когнітивного аналізу онімів, яка сприяє розкриттю специфіки мас-медійного літературно-критичного дискурсу. Визначення ролі прецедентних онімів у даному типі дискурсу сприяє подальшому розвитку досліджень, актуальних для сучасної ономастики. Результати даного дослідження можуть бути використані для аналізу прецедентних онімів у інших типах дискурсу.
Практичну цінність роботи визначає можливість застосування результатів дослідження в курсах лекцій зі стилістики та ономастики англійської мови, лінгвокультурології, у спецкурсах із проблем когнітивної лінгвістики. Дані дослідження дериваційного потенціалу онімів може бути використано під час укладання асоціативних словників власних назв.
Положення, які виносяться на захист:
1. Літературно-критичний дискурс у мас-медійних засобах інформації, на відміну від великого академічного форуму, є об’єктивованою емпіричним доменом формою орієнтованої соціальної діяльності, що конституюється епістеміологічним статусом оцінки літературного твору та комунікативним виміром адресант-адресат”.
2. Текстуальне втілення оцінки літературного твору відбувається на підставі колективного літературного досвіду, тобто „літературної пам’яті”, яка актуалізується через звернення до групи прецедентних онімів. Прецедентні оніми в мас-медійному літературно-критичному дискурсі це емпіричні компоненти, що є об’єктами рефлексії критика, модальність якої перебуває в межах об’єктивного та суб’єктивного.
3. На мовному рівні концептуалізація онімів відбувається словотвірними засобами. Домінантами когнітивного стилю літературної рецензії є закріплені в колективній свідомості та об’єктивовані категоріальним значенням афікса концептуальні класи, які об’єднують відонімні похідні за такими значеннями: „характерна риса творчості письменника” (-an/-ean; -еsque; -ic; -ish; -like; -style), „характерна риса персонажа” (-an/-ean; -еsque; -ish; -like), „наслідування стилю письменника” (faux-; quasi-; рseudo-; sub-; mock-; cod-; near-), „протиставлення характерним стильовим рисам творчості письменника” (anti-; non-; -un), „характеристика творчості письменника за часовими параметрами” (neo-; proto-; post-), „типізація основних рис творчості письменника” (-ism; -ana /-iana; -land), „прихильник або послідовник творчості письменника” (-an/-ean).
4. На рівні риторичної фігурації, де характерним є використання порівняння, метафори, метонімії та епітету, специфіка концептуалізації онімів виявляється у складному механізмі їхньої взаємодії, коли одна риторична фігура накладається на іншу.
5. Рівню літературно-критичної когніції властива діалектична єдність процесів концептуалізації та категоризації. Концепти-оніми, що входять до ментального лексикону рецензента, набувають у тексті рецензії статусу літературознавчих категорій: «жанр», «стиль», «персонаж», «місце дії», «сюжет».
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження висвітлено в доповідях на наукових конференціях: на міжнародній науковій конференції Мовна культурна комунікація: напрямки і перспективи дослідження” (Київ, 2003); на міжнародній науковій конференції „Проблеми розвитку філології в Україні у контексті світової культури” (Київ, 2003); на міжнародній науковій конференції „Філологія в Київському університеті: історія та сучасність”, яку було присвячено 200-річчю від дня народження М.О.Максимовича; на міжнародній науковій конференції „Мови та літератури народів світу в контексті глобалізації” (Київ, 2005); на науковій конференції „Мови, культури і переклад у добу глобалізації” пам'яті професора Юрія Жлуктенка (до 90-річчя від дня народження) (Київ, 2005).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано в 4 статтях у спеціальних наукових виданнях, які затверджено ВАК України.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, списку використаних джерел (225 позицій) та додатку. Загальний обсяг роботи 192 сторінки, обсяг основного тексту 165 сторінок.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Мас-медійний літературно-критичний дискурс спрямовано на інформування про нові художні твори та на їх оцінку. Особливість мас-медійного літературно-критичного дискурсу полягає в тому, що оцінювання, як основна комунікативна мета, здійснюється на основі «літературної пам’яті», тобто через звернення до літературних знань читачів, куди входять такі компоненти, як класичні твори, твори сучасних письменників, знання основних літературних понять (уявлення про різні стилі, жанри тощо).
Оцінка нових творів через звернення до творчості відомих письменників дозволяє рецензенту осмислити новий твір у межах існуючої культурної парадигми та наближує твір до особистого досвіду читачів.
Актуалізація «літературної пам’яті» відбувається через прецедентні оніми, що формують емпіричний домен мас-медійного літературно-критичного дискурсу. Ядро структури літературних прецедентних імен складають характерні ознаки творчості певного письменника. Рецензент, як посередник між книгою та читачем, визначає місце нової книги у сучасному літературному просторі, показуючи її співвідношення з іншими творами, що формують основу літературно-критичної оцінки, представленої об’єктивним та суб’єктивним видами рефлективної модальності.
Внаслідок дослідження виявлено, що концептуалізація онімів, тобто відбір інформації, яка вербалізується в мас-медійному літературно-критичному дискурсі, відбувається на трьох рівнях: мовному, рівні риторичної фігурації та рівні літературно-критичної когніції.
На мовному рівні розглянуто відонімні похідні. У ролі твірних основ виступають імена письменників, імена літературних персонажів та назви книг. Переважна більшість похідних утворена від імен письменників. Основним способом утворення відонімних похідних є суфіксація. Проаналізовані похідні належать до іменників та прикметників, 98% усіх проаналізованих відонімних похідних складають прикметники.
Проаналізовані відонімні похідні об’єднані в концептуальні класи, які виділено на основі словотвірних моделей за такими значеннями: характерна риса творчості письменника”, характерна риса персонажу”, „наслідування стилю письменника”, „протиставлення характерним стильовим рисам творчості письменника”, „характеристика творчості письменника за часовими параметрами”, „типізація основних рис творчості письменника”, „прихильник або послідовник творчості письменника”. Як довів аналіз відонімних дериватів, найбільше похідних представлено прикметниками, які утворено за словотвірними моделями із суфіксами -an/-ean;-еsque Створені за цими моделями прикметники зафіксовані у словниках, в той же час постійно утворюються нові одиниці. Виявом суб’єктивної модальності на даному рівні є використання відонімних похідних, утворених за допомогою афіксів, що мають конотативне значення ( ish, рseudo-, quasi-, mock-, faux-), та утворення оказіональних одиниць.
Аналіз прецедентних онімів на рівні риторичної фігурації визначив, що основною риторичною фігурою є порівняння, яке представлено різними видами конструкцій та лексичними одиницями, що мають значення порівняння чи подібності.
Основою метонімії є перенесення характерних рис творчості письменника за схемою: письменник твір творчість. Особливістю метонімічного переосмислення онімів у літературній рецензії є представлення книги, яка рецензується, через частини інших художніх творів або елементів творчості двох чи трьох письменників, які сприймаються окремо або як певна сукупність.
Характерною рисою використання онімів у літературних рецензіях є накладання метафоричного та метонімічного переосмислення, коли ім'я переносять на конкретні твори і характерні риси творчості. Дослідження процесу метафоризації онімів виявило такі концептосфери як «людина», «простір», «час». У межах концептосфери «людина» перенесення характерних рис творчості певного письменника на автора, книжка якого є об’єктом аналізу в рецензії, представлене через зорові (eye, lens, look), тактильні (touch, feel) та смакові метафори (flavour, spice). У просторових метафорах творчість письменника це окремий світ (world, landscape,territory, terrain) зі своїми персонажами, темами, сюжетами. Рецензент аналізує і оцінює нові книги, вказуючи яким чином фрагменти цього світу присутні у творах інших письменників. Часові метафори переносять характерні риси творчості письменника, особливості певного художнього твору або персонажу у теперішній час. Рецензент наділяє письменника або нову книгу статусом певного класичного твору.
Епітети за структурою поділяються на прості, що складаються із прецедентного оніма чи відонімного деривата та характерної риси стилю письменника, і складні, в яких прецедентний онім або відонімний дериват і додані до нього епітети утворюють єдине ціле з точки зору концептуального змісту.
Риторичні фігури є способом організації концептуального простору літературної рецензії, у якому вони представлені як універсальні засоби концептуалізації знань, що входять до літературної пам'яті критика та читача. Обсяг фонових знань рецензента та читача є різним, оскільки рецензент, оцінюючи книгу, спирається на сформовану у нього систему літературно-критичних оцінок. У рецензії відбувається вирівнювання системи фонових знань, тому що критик вказує, які саме асоціації викликає творчість певного письменника.
Прецедентні оніми, які складають систему літературознавчих орієнтирів рецензента, набувають у рецензії категоріального значення. Базові літературознавчі категорії «жанр», «стиль», «сюжет», «місце дії», «персонаж» є основою модульної репрезентації онімів.
За результатами дослідження можна зробити висновок, що основу оцінки літературних творів у рецензіях складають прецедентні оніми та відонімні похідні, утворені від імен письменників, чиї твори вважають класичними, які давно увійшли у літературний канон. Особлива роль у концептуалізації літературних знань та побудові літературно-критичного дискурсу належить прецедентному оніму Діккенс. Він вирізняється найбільшою кількістю звернень рецензентів до цього імені під час аналізу художніх творів та високим словотвірним потенціалом. Це свідчить про високий символьний статус оніма Діккенс в англійській та американській лінгвокультурах.
Проведене дослідження прецедентних онімів у рецензіях показало їх провідну роль у мас-медійному літературно-критичному дискурсі. Перспектива подальшого дослідження прецедентних онімів полягає у порівнянні їх ролі у творенні мас-медійного та академічного видів літературно-критичного дискурсу.

Список використаної літератури

1. Абрамова О. В. О когнитивном статусе имен собственных в русском языке [Електронний ресурс] / О. В. Абрамова // II Международный конгресс исследователей русского языка "Русский язык: исторические судьбы и современность": Сборник тезисов. М., 2004. Режим доступу:
http://www.philol.msu.ru/~rlc2004/files/sec/96.doc.
2. Андрусяк І. В. Англійські неологізми кінця ХХ століття, утворені за участю комбінованих форм / І. В. Андрусяк // Проблеми романо-германської філології: Зб.наук. праць. Ужгород: Патент, 2003. С. 9-16.
3. Антропова Н. А. Соотношение регулярности и нерегулярности в словообразовании немецких аффиксальных существительных: автореф.дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец.10.02.04 ,,Германские языки”/ Н.А. Антропова. М., 1991. 16 с.
4. Арутюнова Н. Д. Дискурс / Н. Д. Арутюнова // Лингвистическая энциклопедия. М., 1990. С. 136-137.
5. Ахманова О. С., Гюббенет И. В. «Вертикальный контекст» как филологическая проблема / О. С. Ахманова, И. В. Гюббенет // Вопросы языкознания. 1977. № 3. С. 49−52.
6. Баранов В. И. Литературно-художественная критика / Баранов В.И., Бочаров А.Г., Суровцев Ю.И. М.: Высшая школа, 1982. 206с.
7. Бєліцька Є. М. Конотонімізація онімів як лексико-семантичний процес: дис. канд. філол. наук: 10.02.15 / Бєліцька Євгенія Миколаївна. — Горлівка, 2000. — 185 с.
8. Березович Е. Л. Этнолингвистическая проблематика в работах по ономастике (1987-1998 гг.) / Е. Л. Березович // Известия Уральского университета. Екатеринбург: Изд-во Урал. ун-та, 1999. С.128142.
9. Блинова Ю. А. Прецедентные имена собственные в немецком газетном дискурсе: автореф.дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 ,,Германские языки” / Ю. А. Блинова. Самара, 2007. 22 c.
10.Блох М. Я. Имена личные в парадигматике, синтагматике и прагматике / М. Я. Блох, Т. Н. Семенова. М.: Готика, 2001. 196с.
11.Болотов В. И. Лингвистический статус имени собственного и его функционирование в тексте // Ономастика.Имяи культура. М., 1993. С.44.
12.Бондалетов В. Д. Русская ономастика. Глава I: Вопросы теории ономастики / В. Д. Бондалетов. М.: Просвещение, 1983. 224 с.
13.Борисович О. В. Концепт „Діккенс” у мас-медійному літературно-критичному дискурсі / Оксана Вікторівна Борисович // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наук. праць. К.:Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2006. Вип.17. С.43-47.
14. Борисович О. В. Культурологічний компонент у мас-медійному літературно-критичному дискурсі / Оксана Вікторівна Борисович // Мовні і концептуальні картини світу. Випуск 10. К., 2004. С.57-61.
15.Борисович О. В. Про співвідношення стереотипних та творчих мовних засобів у літературно-критичному дискурсі / Оксана Вікторівна Борисович // Мовні і концептуальні картини світу. Випуск 9: Збірник наук. праць. К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2003. С.54-56.
16.Борисович О. В. Функціональна характеристика власних імен у літературно-критичному дискурсі / Оксана Вікторівна Борисович // Літературознавчі студії: Збірник наукових праць. Випуск 11. К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. С.88-92.
17.Бубняк Р. А. Літературно-критичний дискурс: сутність, структура, засоби вираження: автореф.дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.01.06 ,, Теорія літератури / Р. А. Бубняк. — Тернопіль, 2001. — 20 с.
18.Булатова А. П. Искусствоведческий дискурс в лингвокогнитивном аспекте (суперструктуры и их особенности) / А. П. Булатова // Структура и семантика художественного текста: Доклады Международной конференции. М.,1999. С.3-11.
19.Бурляй Ю. С. Основи літературно-художньої критики: навч. посібник для студ. фак. журналістики ун-тів / Ю. С. Бурляй. К.: Вища школа, 1985. 247 с.
20.Валгина Н. С. Теория текста [Електронний ресурс]: Учебное пособие / Н. С. Валгина. М.: Логос, 2004. 280 с. Режим доступу: http://evartist.narod.ru/text14/04.htm#_ftnref9.
21.Варшавская А. И. Субкатегоризация и широкое/узкое понимание дискурса (грамматика дискурса): Материалы XXXII междунар. филол. конф. Вып. 3 / А.И. Варшавская / Филол. фак. СпбГУ. СПб., 2003. C.14-16.
22.Васильев Л. Г. Функционально-аргументативный анализ текста // Коммуникативно-функциональный аспект языковых единиц: Сб. научн. тр. / Л. Г. Васильев. Тверь, 1993. С. 22-31.
23.Ваховська Л. Ф. Лінгвокогнітивний та комунікативний аспекти англомовних текстів з кінематографічної проблематики (на матеріалі сучасної американської періодики): дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Ваховська Людмила Францівна.— К., 2004. — 242 с.
24.Верещагин Е. М. Язык и культура: Фоновые особенности ономастической лексики: Лингвострановедение в преподавании рус. яз. как иностр. Метод. Руководство / Е. М. Верещагин, В. Г. Костомаров. 3-е изд. М.: Русский язык, 1983. 269 с.
25.ВольфЕ. М. Функциональнаясемантикаоценки / Е. М. Вольф. М.: Едиториал УРСС Наука, 2002. 280 с.
26.Воркачев С. Г. Концепт как «зонтиковый термин» / С. Г. Воркачев // Язык, сознание, коммуникация. Вып. 24. М., 2003. С. 512.
27.Воробьева И. А. К вопросу о лексическом значении имен собственных / И. А. Воробьева // Актуальные проблемы лексикологии: Доклады лингвистической конференции. Томск: Изд-во Том. ун-та, 1971. Ч. I. С. 37 48.
28.Гайдук И. В. Особенности функционирования антропонимов в английской и американской прессе: дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / Гайдук Ирина Викторовна. Воронеж, 2001. 204с.
29.Гарбовская Н. Б. Онимные и отонимные новообразования в современных масс-медийных текстах [Електронний ресурс]: автореф.дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец.10.02.04 ,,Германские языки ”/ Н. Б. Гарбовская Майкоп, 2006. Режим доступу:
http://www.adygnet.ru/statji/docs/avtoreferat-garbovskaya.doc.
30.Голомидова М. В. Искусственная номинация в ономастике / Голомидова М. В. Екатеринбург: Урал. гос. пед. ун-т, 1998. 232c.
31.Голубина К. В. Когнитивные основания эпитета в художественном тексте (на материале англоязычной художественной прозы): автореф.дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец.10.02.04 ,,Германские языки” / К. В. Голубина. М., 1998. 25 c.
32.Грушевська Ю. А. Власні назви в російському рекламному тексті: лінгвістичний і функціональний аспекти: автореф.дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец.10.02.02 ,,Російська мова / Ю. А. Грушевська. — Д., 2005. — 19 с.
33.Гугунава Д. В. Особенности словотворчества в современной литературной критике [Електронний ресурс]: Русская литературная критика / Д. В. Гугунава Режим доступу: http://kritika.nm.ru/new.
34.Гудков Д. Б. Прецедентные имена и проблемы прецедентності / Д. Б. Гудков. М.: Изд-во МГУ, 1999. 152 с.
35.Гурская Ю. А. Культурогенные возможности имени собственного: семантика, прагматика, коцептуализация // Русское слово в мировой культуре. Материалы Х конгресса Международной ассоциации русского языка / Ю. А. Гурская. СПб., 2003. С. 29-33.
36.Гюббенет И. В. К проблеме понимания литературно-художественного текста: учебное пособие / И. В. Гюббенет. М.: Издательство Московского государственного университета, 1981. 111 с.
37.Гюббенет И. В. Основы филологической интерпретации литературно-художественного текста / И. В. Гюббенет. М.: Издательство МГУ, 1991. 205 с.
38.Дубин Б. Литературные ориентиры современных журнальных рецензентов [Електронний ресурс]: НЛО / Дубин Б., Рейтблат А. 2003. №59. Режим доступу: http://magazines.russ.ru/nlo/2003/59/dub.html.
39.Дука Л. І. Прагматичний потенціал онімів та способи його актуалізації в тексті: автореф.дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец.10.02.02 ,,Російська мова / Л. І. Дука. — Д., 2002. — 18с.
40.Дмитриева Л. М. Русская топонимическая система: онтологическое и ментальное бытие [Електронний ресурс]: Известия Уральского государственного университета / Л. М. Дмитриева. 2001. №20. Режим доступу:
(http://proceedings.usu.ru/?base=mag/0020(01_042001)&doc=../content.jsp&id=a02&xsln=showArticle.xslt).
41.Дронова Е. М. Известность аллюзивного факта как социально-обусловленный критерий идентификации стилистического приема аллюзии / Е. М. Дронова // Язык, коммуникация и социальная среда. Воронеж: ВГУ, 2006. С.128-133.
42.Єнікєєва С. М. Ад'єктивація та субстантивація синтаксичних одиниць у сучасній англійській мові / С. М. Єнікєєва// Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. — 2005. — № 23. — С. 60-64.
43.Єнікєєва С. М. Формування та функціонування нових словотворчих елементів англійської мови: автореф.дис. на здобуття наук. ступеня канд. филол. наук : спец.10.02.04 ,,Германські мови”/ С. М. Єнікєєва.— Х., 1999. — 16 с.
44. Єнікєєва С. М. Формування та функціонування нових словотворчих елементів англійської мови: дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Єнікєєва Санія Маратівна. Запоріжжя, 1999. 176 с.
45.Ермолович Д. И. Имена собственные на стыке языков и культур. Заимствование и передача имен собственных с точки зрения лингвистики и теории перевода / Д. И. Ермолович. М.: Валент, 2001. 200 с.
46.Захаренко И.В., Красных В.В., Гудков Д.Б, Багаева Д.В. Прецедентное высказывание и прецедентное имя как символы прецедентных феноменов // Язык, сознание, коммуникация. Вып.1 М.,1997. С.82-103.
47.Захарова М. А. Семантика и функционирование аллюзивных имен собственных (на материале англоязычных художественных и публицистических текстов): дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Захарова Мария Анатольевна. Самара, 2004. 193 с.
48.Зацний Ю. А. Мова і суспільство: збагачення словникового складу сучасної англійської мови / Ю.А. Зацний, Т.О. Пахомова. Запоріжжя: Запор. Держ. університет, 2001. 243 с.
49.Земцова Л. А. Искусствоведческая рецензия как жанр массово-информационного дискурса: дис. ... канд. филол. наук: 10.02.19 / Земцова Лариса Алексеевна. Волгоград, 2006. 205 с.
50.Зобнина О. А. Концепт «Oxbridge» в английской лингвокультуре: автореф.дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. : 10.02.19 ,,Теория языка / О. А. Зобнина. Волгоград, 2007. 12 c.
51.Зорина О. В. Роль английских имен собственных в создании комического эффекта в художественном произведении: автореф.дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец.10.02.04 ,,Германские языки ”/ О. В. Зорина. Москва, 2006. 29 с.
52.Иванищева О. Н. Коннотативный аспект лексического значения слова и место культурной коннотации / О. Н. Иванищева // Учен. Зап. МГПИ. Языкознание Вып.1. Язык-культура-человек. Мурманск, 2001. С. 13-32.
53.Иванова Н. Г. Аксиологические импликации онимов в художественном тексте / Н. Г. Иванова // Актуальные вопросы русской ономастики: Сб. науч. тр. Киев: УМКВО, 1988. С.56-60.
54.Иванова Н. Г. Отономастические новообразования в русской советской поэзии / Н. Г. Иванова // Русская ономастика: Сб. науч. тр. Одесса, ОГУ, 1984. 186 с.
55.Ільченко В. І. Експресія власних назв як засіб публіцистики: автореф.дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.01.08 ,,Журналістика / В. І. Ільченко. — К., 2003. — 20 с.
56.Ільченко О. М. Дискурс як структура і процес та дослідження етикету англомовного наукового дискурсу / О. М. Ільченко // Наука і сучасність. Зб.наук.праць. Вип. 2. Ч. 1. К.: Логос, 2000. С. 8596.
57.Ільченко О.М. Засоби вираження некатегоричного заперечення в аспекті етикетизації англомовного наукового дискурсу / О. М. Ільченко // Проблеми семантики слова, речення та тексту. Зб.наук.статей. 2001. Вип. 6. К: КДЛУ. С. 8793.
58.Имя нарицательное и собственное / [отв. ред. А.В. Суперанская]. М.: Изд-во „Наука”, 1978. 207 с.
59.История русской литературной критики: Учебник для студ. вузов, обучающихся по спец. "Филология" направления "Филология" / [ред. В.В. Прозоров]. — М. : Высшая школа, 2002. — 463 с.
60.Калинкин В. М. Поэтика онима / В. М. Калинкин. Донецк: Юго-Восток, 1999. 409 с.
61.Калінкін В. М. Теоретичні основи поетичної ономастики: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філол. наук : спец. 10.02.02 ,,Російська мова; 10.02.15 ,,Загальне мовознавство / В. М. Калінкін.— К., 2000. — 35 с.
62.Камовникова Н. Е. Антропонимы как интертекстуальные аллюзии в поэтическом тексте: дис. канд. филол. наук : 10.02.04 / Камовникова Наталья Юрьевна. СПб., 2000. 200 с.
63.Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс / В. И. Карасик. Волгоград: Перемена, 2002. 476 с.
64.Карасик В. И. Лингвокультурный концепт как единица исследования / В. И. Карасик, Г. Г. Слышкин // Методологические проблемы когнитивной лингвистики: Сб. науч. тр. / Под ред. И. А. Стернина. Воронеж: ВГУ, 2001. С. 75-80.
65.Караулов Ю. Н. Русский язык и языковая личность / Ю. Н, Караулов. М.: Наука, 1987. 261с.
66.КарпенкоО. Ю.Проблематикакогнітивноїономастики: Монографія / О. Ю. Карпенко. Одеса: Астропринт, 2006. 328 с.
67.Карпенко О. Ю. Когнітивна ономастика як напрямок пізнання власних назв: дис. ... доктора філол. наук: 10.02.15 / Карпенко Олена Юріївна. Одеса, 2006. 416с.
68.Карпенко О. Ю. Ментальна організація власних назв / О. Ю. Карпенко // Мовознавство. 2004. №4. С.25-34.
69.Карпенко О. Ю. Об’єктивне та суб’єктивне в ментальному бутті онімів / О. Ю. Карпенко // Ономастика та апелятиви: Зб. наук. праць. Вип.24. Дніпропетровськ, 2005. С. 26-32.
70.Карпенко Ю. А. Теоретичнi засади размежувания власних i загальних назв / Ю. А. Карпенко // Мовознавство. 1975. № 4. С. 49.
71.Катермина В. В. Личное имя собственное: национальнокультурные особенности функционирования на материале русского и английского языков: дис. канд. филол. наук : 10.02.01 / Катермина Вероника Викторовна. Краснодар, 1998. 297 с.
72.Квеселевич Д. І. Класифікація інкорпорованих складних слів (на матеріалі англійської мови) / Квеселевич Д. І. // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки. Вип.23. 2005. С.3-6.
73.Кириченко О. К. Концепт "Петербург" в речевом обиходе города: дис. канд. филол. наук : 10.02.01 / Кириченко Оксана Каримовна. Санкт-Петербург, 2005. 215 с.
74.Киселева Е. В. Онимные и отонимные окказионализмы в английском языке: дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Киселева Елена Вячеславовна. — Донецк, 2000. — 246 с.
75.Кисельова О. В. Онімні та відонімні оказіоналізми в англійській мові: автореф.дис. на здобуття наук. ступеня канд. филол. наук : спец.10.02.04 ,,Германські мови”/ О. В. Кисельова. — О., 2000. — 20 с.
76.Комлев Н. Г. О культурном компоненте лексического значения слова / Н. Г. Комлев // Вестник МГУ. Серия: Филология. 1966. № 4. С. 43-50.
77.Кондратьева Т. Н. Метаморфозы имени собственного: Опыт словаря / Т. Н. Кондратьева. Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1983. - 110 с.
78.Корчевская Г. П. Концепт «Москва» в русской языковой картине мира и поэтическом идиолекте М.И. Цветаевой: дис. ... канд. филол. наук : 10.02.01/ Корчевская Галина Петровна. Владивосток, 2002. 249 с.
79.Красавченко Т. Н. Английская литературная критика ХХ века / Т. Н. Красавченко. М.: ИНИОН РАН, 1989. 282 с.
80.Красных В. В. Свой” среди чужих”: миф или реальность? / В. В. Красных. М.: ИТДГК Гнозис”, 2003. 375с.
81.Крикунов Ю. А. Рецензия в газете / Ю. А. Крикунов. М.: МГУ, 1975. С. 3-5.
82.Кубрякова Е. С. К определению аффикса / Е. С. Кубрякова // Сб. науч. тр. МГПИИЯ им. М.Тореза. М.,1975. Вып.91. С.81-155.
83.Кубрякова Е. С. Об относительно связанных (относительно свободных) морфемах языка / Е. С. Кубрякова // Вопросы языкознания. 1964. №1. С.17-23.
84.Кубрякова Е. С. Образы мира в сознании человека и словообразовательные категории как их составляющие / Е. С. Кубрякова // Известия РАН. Серия литературы и языка. 2006. Т. 65, №2. С.3-13.
85.Кубрякова Е. С. О понятиях дискурса и дискурсивного анализа в современной лингвистике / Е. С. Кубрякова // Дискурс, речь, речевая деятельность: функциональные и структурные аспекты: Сб. обзоров / РАН ИНИОН Центр гуманитарных научно-информационных исследований, Отд. языкознания / [отв. ред. Ромашко С.А. и др.]. М., 2000. С. 7 25.
86.Кубрякова Е. С. Роль словообразования в формировании языковой картины мира / Е. С. Кубрякова // Роль человеческого фактора в языке: Язык и картина мира. М.: Наука, 1988. C. 141-173.
87.Кувар