ЛІНГВОКОГНІТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОСОДИЧНОГО ОФОРМЛЕННЯ АНГЛІЙСЬКИХ ВИСЛОВЛЕНЬ НА ПОЗНАЧЕННЯ ПОЗИТИВНИХ ЕМОЦІЙ (експериментально-фонетичне дослідження) : Лингвокогнитивные ОСОБЕННОСТИ просодичного оформления английских высказываний НА обозначения положительных эмоций (экспериментально-фонетическое исследование)

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

КРАСОВСЬКА ІННА ВАЛЕРІЇВНА

УДК 811.111’342

ЛІНГВОКОГНІТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОСОДИЧНОГО ОФОРМЛЕННЯ АНГЛІЙСЬКИХ ВИСЛОВЛЕНЬ НА ПОЗНАЧЕННЯ ПОЗИТИВНИХ ЕМОЦІЙ
(експериментально-фонетичне дослідження)

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
доктор філологічних наук
професор Калита А. А.

Київ 2009

ЗМІСТ

Список умовних скорочень 4
Вступ 5
РОЗДІЛ 1. ІНТОНАЦІЙНІ ЗАСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ АНГЛІЙСЬКИХ ВИСЛОВЛЕНЬ НА ПОЗНАЧЕННЯ ПОЗИТИВНИХ ЕМОЦІЙ У ПЛОЩИНІ ЛІНГВОКОГНІТИВНОГО ПІДХОДУ 14
1.1. Лінгвокогнітивний аспект дослідження одиниць фонетичного рівня мови 14
1.1.1. Передумови розвитку лінгвокогнітивного підходу до аналізу звукової будови мови 14
1.1.2. Напрями дослідження репрезентацій звукової інформації 22
1.1.3. Лінгвокогнітивна природа інтонаційних параметрів 31
1.2. Теоретичні засади експериментального визначення лінгвокогнітивних особливостей висловлень на позначення позитивних емоцій 39
1.2.1. Роль позитивних емоцій в усному мовленні 40
1.2.2. Когнітивна та комунікативна динаміка розгортання емоційних концептів у мовленні 44
1.2.3. Базові лінгвокогнітивні критерії класифікації англійських висловлень на позначення позитивних емоцій 46
1.2.4. Інтонаційні засоби реалізації позитивних емоцій в англомовному дискурсі 56
Висновки до розділу 1 64

РОЗДІЛ 2. ПРОГРАМА І МЕТОДИКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ФОНЕТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ 68
2.1. Програма експериментально-фонетичного дослідження 68
2.2. Методика експериментального дослідження 69
2.2.1. Формування корпусу експериментального матеріалу 70
2.2.2. Методичні засади аудитивного аналізу 71
2.2.3. Методичні засади акустичного аналізу 75
2.3. Опрацювання, оцінка й оформлення результатів експерименту 77
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ АКТУАЛІЗАЦІЇ АНГЛІЙСЬКИХ ВИСЛОВЛЕНЬ НА ПОЗНАЧЕННЯ ПОЗИТИВНИХ ЕМОЦІЙ НА АУДИТИВНОМУ ТА АКУСТИЧНОМУ РІВНЯХ 80
3.1. Результати аудитивного аналізу англійських висловлень на позначення позитивних емоцій інформантами та аудиторами-фонетистами 80
3.1.1. Взаємодія лінгавльних та позалінгвальних засобів у просодичному оформленні англійських висловлень на позначення позитивних емоцій 80
3.1.2. Визначення аудитивних параметрів англійських висловлень на позначення позитивних емоцій 95
3.2. Інтонаційна організації англійських висловлень на позначення позитивних емоцій в лінгвокогнітивному аспекті 105
3.2.1. Тональні характеристики вияву емоційних концептів в інтонаційній структурі англійських висловлень на позначення позитивних емоцій 105
3.2.2. Вплив лінгвокогнітивної структури емоційних концептів на модифікацію інтонаційного контуру англійських висловлень на позначення позитивних емоцій 115
3.2.3. Кореляція гучності і темпу зі ступенем емоційного насичення експериментальних висловлень 137
3.2.4. Функціональна вага пауз у реалізації емоційних концептів у англійських висловлень на позначення позитивних емоцій 141
3.3. Результати інструментального аналізу англійських висловлень на позначення позитивних емоцій 144
3.3.1. Мелодичне оформлення 144
3.3.2. Динамічні параметри 173
3.3.3. Темпоральна організація&nb

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Аналіз проблеми дослідження та теоретичні передумови його проведення, розроблені на ґрунті лінгвокогнітивного підходу доводять, що емоційний досвід і комунікативна компетенція мовця фіксуються в просодичній організації висловлення, яка віддзеркалює основні принципи розуміння, збереження й концептуалізації звукової інформації у свідомості мовця. Таким чином, одиниці фонетичного рівня мови беруть участь в актуалізації, породженні й сприйнятті емоційного потенціалу висловлення, шляхом звукової ідентифікації та диференціації його змістовних складників. Цьому сприяє іконічна та гносеологічна функції інтонації, що забезпечують інтегрування окремих компонентів інтонаційної системи в еталоні просодичні моделі, що функціонують як конструктивні елементи концептуальної сфери мовця. Активація зазначених просодичних моделей у структурі висловлення, яка сприймається як певна змістова одиниця комунікації, зумовлюється нерозривною єдністю емоційного й логічного начал у свідомості людини. Внаслідок такої взаємодії ВППЕ сучасної англійської мови виконують роль особливих індикаторів, які завдяки специфічної структурно-семантичної та інтонаційної організації дозволяють мовцеві експліцитно виразити своє ставлення до реальних подій чи явищ, співвідносячи їх з ідеальними або прогнозованими в його свідомості моделями.
Наукові уявлення про емоційні висловлення, обґрунтовані на етапі розробки теоретичних передумов дослідження у формі класифікації найсуттєвіших лінгвістичних критеріїв актуалізації англійських ВППЕ показали, що для досягнення мети цієї праці доцільно провести відповідне експериментальне визначення просодичних закономірностей вияву комунікативної та когнітивної динаміки розгортання емоційних концептів в певній ситуації спілкування, а опис отриманих результатів проводити з урахуванням ступеня осмисленості смислу звукового повідомлення реципієнтом. При цьому результати обробки та аналізу даних перцептивного аналізу експериментального матеріалу підтвердили практичну ефективність класифікації досліджуваних висловлень з урахуванням вияву лінгвокогнітивної структури емоційних концептів, що віддзеркалює статичність (кліше) та динамічність (сценарій) чуттєвих координат у свідомості мовця; природи емоційного компонента (проста/комплексна); різновиду позитивної емоції (радість, захоплення, обожнення, тріумф, радість-захоплення, радість-тріумф, радість-здивування).
За даними аудитивного аналізу встановлено, що актуалізації емоційних кліше властива інваріантна просодична модель, провідною ознакою якої є актуалізацію переважно середніх показників усіх підсистем інтонації: рівний тип передтакту, реалізованого в середній тональній зоні; усічений тип шкали; середньо-знижений тональний рівень початку інтоногрупи; спадний термінальний тон вузького різновиду, завершення якого локалізується в середньо-зниженій або низькій тональних зонах; звужений та середній діапазон шкали; середній позитивний інтервал на стику передтермінальної частини та ядра; помірні темп і гучність; простий, регулярний ритм. При цьому варіативність зазначених інтонаційних параметрів віддзеркалює ступінь емоційного напруження мовця під час комунікації. Встановлено, що типовою ознакою емоційно насичених висловлень-кліше є відсутність передтакту, усічена шкала, реалізація тонального рівня початку інтоногрупи у високій зоні, звуження тонального діапазону, прискорення темпу і зростання гучності, а також поява внутрішньосинтагменних пауз.
Найвища варіативність інтонаційних засобів притаманна актуалізації емоційних сценаріїв, що супроводжується ускладненням інтонаційних моделей за допомогою таких засобів: емфатичне подовження фонем у ключових емоційно маркованих словах; модифікація тонального рівня початку й завершення інтоногрупи; наявність внутрішньосинтагменних (із перервою звучання чи заповнених) пауз; специфічне тембральне забарвлення голосу мовця. Спільною характеристикою висловлень, у яких реалізується емоційний сценарій, є чергування сповільненого й помірного або помірного й прискореного темпу, що сигналізує про динамічну зміну емоцій мовця та їхню комплексну природу.
Диференційною ознакою англійських висловлень на позначення комплексних позитивних емоцій є створення просодичного контрасту шляхом протиставлення елементів їхнього інтонаційної структури: низький тональний рівень початку інтоногрупи/середньо-підвищений тональний рівень завершення термінального тону; висхідний різновид передтакту/спадний термінальний тон; нульовий інтервал на стику передтакту й такту/розширений позитивний інтервал на межі передтермінальної частини та ядра; спеціальний підйом, що виділяє слова-інтенсифікатори, займенники, заперечні частки/часткове наголошення іменників та дієслів. Такий інтонаційний малюнок висловлення підкреслює різну емоційну та смислову вагу тієї чи іншої частини висловлення, сприяє коректному декодуванню емоційного комплексу. Актуалізація, сприйняття і декодування емоційної домінанти висловлень, що передають комплексні емоції, відбувається завдяки взаємодії тонального інтервалу на стику передтермінальної частини-ядра” з конфігурацією термінального тону, його діапазоном і тональним рівнем його завершення на фоні модифікації гучності на термінальній ділянці висловлення.
Акустичний аналіз підтвердив надійність результатів аудитивного аналізу й дозволив визначити такі диференційні акустичні маркери, які уможливлюють актуалізацію, сприйняття і коректне декодування тієї чи іншої позитивної емоції в англомовному дискурсі: локалізація максимуму ч.о.т. на різних ділянках інтоногрупи; варіативність тонального рівня початку інтоногрупи; різновид та конфігурація термінального тону; модифікація тонального рівня початку й завершення термінального тону; діапазон інтенсивності інтоногрупи та варіювання показників швидкості зміни руху ч.о.т. у термінальній частині інтоногрупи.
Узагальнення викладених вище результатів проведеного нами експериментального дослідження лінгвокогнітивних особливостей просодичного оформлення англійських ВППЕ дозволив установити базові інтонаційні моделі, які відображають особливості формування позитивного емоційного досвіду мовця.
Так, висловленням на позначення радості властива інваріантна інтонаційна модель, ознаками якої є переважання рівного передтакту, середньо-підвищена тональна зона початку інтоногрупи, зміна тонального діапазону від розширеного до широкого. Такі просодичні параметри допомагають слухачеві декодувати піднесений стан мовця в момент спілкування та щирість його почуттів. Домінування розширеного позитивного тонального інтервалу на ділянках передтакт-такт” та широкого на стику передтермінальної частини і ядра, широкого діапазона інтенсивності, середньо-підвищеного рівня завершення термінального тону об’єднує висловлення на позначення радості з реалізаціями захоплення. Проте диференційною ознакою вияву радості є коротка середньозвукова тривалість інтоногрупи, що маркує надзвичайно сильний рівень емоційного збудження мовця, який переживає радість. Середня швидкість зміни руху основного тону в термінальній ділянці, позначеної спадним ядерним тоном, інтенсифікують насолоду мовця, його задоволення. Про радість мовця свідчить також дзвінкий, світлий тембр, широка посмішка або сміх.
Провідними інваріантними ознаками інтонаційної моделі актуалізації захоплення, які відрізняють її від просодичної організації висловлень на позначення радості є висхідний рух тону на такті; локалізація тонального максимуму в середньо-підвищеній тональній зоні на емоційно-оцінному прикметнику. Мала швидкість зміни руху тону в термінальній частині інтоногрупи на фоні середніх показників її середньозвукової тривалості надає реалізації захоплення відвертого звучання. Крім того, придиховий, гортанний тембр вимови, зменшення дистанції між співрозмовниками та прямий зоровий контакт свідчать про їхні дружні, теплі стосунки.
Актуалізація висловлень, які передають обожнення, уможливлюється завдяки низці інваріантних просодичних параметрів, які сигналізують про усталеність акустичного образу” цієї позитивної емоції в свідомості мовця і слухача. Так, низький тональний рівень початку інтоногрупи, вузький тональний діапазон, нульова швидкість зміни частоти основного тону в термінальній частині, знижена гучність надають висловленням на позначення обожнення, з одного боку, мрійливого звучання, з іншого боку, інтенсифікують віддане й проникливе ставлення мовця до співрозмовника. Взаємодія вузького негативного інтервалу на ділянці передтермінальна частина-ядро”, рівного ядерного тону, реалізованого в низький тональній зоні, плавного ритму, м’якого тембру сприяє адекватному декодуванню і провідного емоційного складника висловлення (обожнення), й імпліцитно вираженої ніжності мовця. Про високий рівень емоційного збудження мовця в момент актуалізації цього різновиду позитивної емоції свідчить звужений діапазон інтенсивності та приблизно рівновеликі показники інтенсивності на всіх стрижневих компонентах інтонаційного контуру висловлення. Міміка мовця випнуті, округлі губи, напівзаплющені очі та крива посмішка, за допомогою якої мовець намагається стримати сльози радості, сприяє експлікації обожнення.
Провідними інваріантними ознаками інтонаційної моделі вияву тріумфу мовця є: високий тональний рівень початку й завершення інтоногрупи, вузький тональний діапазон, нульовий тональний інтервал на стику передтермінальої частини-ядра”, переважання рівного різновиду передтакту та локалізація максимуму інтенсивності на ядерному складоносієві. Зазначені тональні параметри досліджуваного різновиду висловлення у взаємодії з вузьким діапазоном інтенсивності, реалізованим у його верхній зоні, передають захоплення мовця в момент свого тріумфу. Нульова швидкість зміни частоти основного тону в термінальній частині інтонаційного контуру, коротка середньо звукова тривалість інтоногрупи, підвищена гучність і дзвінкий верескливий тембр сигналізують про надзвичайно високий рівень емоційного напруження мовця. Рівновеликі показники інтенсивності на ключових компонентах інтонаційного контуру у взаємодії з незначними модуляціями частоти основного тону та рівний ядерний тон високого різновиду створюють плавний інтонаційний контур висловлення, що свідчить про щиросердність почуттів мовця.
Висловлення на позначення радості-здивування описуються інваріантною моделлю, провідними ознаками якої є: переважання рівного передтакту, середньо-підвищений тональний рівень початку інтоногрупи; зміна тонального діапазону від розширеного до широкого з домінуванням останнього; варіювання темпу від прискореного до помірного; переважання усіченої шкали. Розширений позитивний тональний інтервал на термінальній ділянці інтонаційного контуру цього різновиду висловлення виділяє його емоційний центр. У свою чергу, локалізація тонального максимуму на ядерному складоносії та велика швидкість зміни частоти руху основного тону на термінальній ділянці інтоногрупи інтенсифікують емоційну домінанту "радість". Локалізація максимуму інтенсивності на першому частково наголошеному складі інтоногрупи та широкий діапазон інтенсивності висловлення; асиміляція висхідного руху тону на ненаголошеному складі термінальної ділянки та спадний рух тону на ядрі; підвищена гучність; верескливий тембр у взаємодії із зазначеними просодичними параметрами допомагають слухачеві диференціювати комплексну структуру емоційного потенціалу аналізованого різновиду висловлень.
Статистична обробка даних акустичного аналізу закономірностей просодичного оформлення ВППЕ свідчить про щільну кореляцію цих даних та дає підстави вважати можливим використання результатів дослідження в лінгвістичній теорії та практиці.

До перспективних напрямів подальшого наукового пошуку в галузі дослідження лінгвокогнітивних особливостей просодичного оформлення емоційних висловлень слід віднести вивчення питань, пов’язаних із установленням взаємодії одиниць сегментного й надсегментного рівнів мови у формуванні репрезентацій звукової інформації, ролі звукосимволічних властивостей сегментного складу фонологічної системи мови в процесах сприйняття й декодування різнополярних емоцій у мовленні; виявлення універсальних інтонаційних моделей в різносистемних мовах; виявлення гендерних та етнокультурних особливостей формування звукових репрезентацій сегментного й надсегментного рівнів мови; вивчення лінгвокогнітивних особливостей сприйняття та декодування емоційного повідомлення з погляду типології значень одиниць фонетичного рівня мови.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Адмони В. Г. Содержательные и композиционные аспекты предложения / В. Г. Адмони // Теоретические проблемы синтаксиса современных индоевропейских языков / [под ред. В. Г. Адмони]. Л.: Наука, 1975. С. 512.
2. Алексієвєць О. М. Просодичні засоби інтенсифікації висловлень сучасного англійського мовлення (експериментально-фонетичне дослідження): дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Алексієвєць Оксана Миколаївна. К., 1999. 268 с.
3. Александрова О. В. Проблемы экспрессивного синтаксиса (на материале английского языка) / О. В. Александрова М.: Высшая школа, 1984. 211 с.
4. Андерсон Дж. Когнитивная психология / Дж. Андерсон M.: Питер, 2002. 496 с.
5. Анощенко А. М. К вопросу о темповых характеристиках речи / А. М. Анощенко // Вопросы фоностилистики 1980. Вып. 152. С. 87 98.
6. Антипова А. М. Система английской речевой интонации / А. М. Антипова М.: Высшая школа, 1979. 131 с.
7. Антипова А. М. Тембр (качество голоса) как лингвистическая категория / А. М. Антипова // Ритмическая и интонационная организация текста 1982. Вып. 196. С. 7991.
8. Антипова А. М. Направления исследования по интонации в современной лингвистике / А. М. Антипова // Вопросы языкознания. 1986. №1. С. 122132.
9. Античные теории языка и стиля: Антология текстов: сборник / [состав. О. М. Фрейденберг]. СПб.: Алетейя, 1996. 368 с.
10. Арнольд И. В. Семантика. Стилистика. Интертекстуальность / И. В. Арнольд СПб.: Изд-во Санкт Петербургск. гос. ун-та, 1999. 444 с.
11. Артемов В. А. Метод структурно-функционального изучения речевой интонации / В. А. Артемов М.: Наука, 1974. 160 с.
12. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов / О. С. Ахманова [2-е изд.]. М.: Советская энциклопедия, 1969. 607 с.
13. Ахманова О. С. "Вертикальный контекст" как филологическая проблема / О. С. Ахманова, И. В. Гюббенет // Вопросы языкознания. 1977. №3. С. 4754.
14. Бабушкин А. П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка / А. П. Бабушкин Воронеж: Воронеж. гос. ун-т., 1996. 104 с.
15. Багмут А. Й. Семантика інтонації в українській мові / А. Й. Багмут К.: Наукова думка, 1991. 169 с.
16. Бажин Е. Ф. О возможности узнавания эмоции по интонационным характеристикам / Е. Ф. Бажин, Т. В. Корнева // Вопросы психологии познания людьми друг друга и общения Краснодар: Изд-во Кубанского ун-та, 1987. С. 148164.
17. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка: [пер. с франц. В. Д. Мазо]. / Шарль Балли М.: Издв-во ин. лит-ры, 1955. 396 с.
18. Барвайс Дж., Пери Дж. Ситуация и установки / Дж. Барвайс, Дж. Пери // Философия, логика, язык / [под ред. Д. П. Горского, В. В. Петорва]. М.: Прогресс, 1987. С. 254292.
19. Башкина Б. М., Бухтилов Л. В. Физические параметры просодии речи и их измерение / Б. М. Башкина, Л. В. Бухтилов Минск: Минск. гос. пед. ин-т. ин. яз., 1977. 61 с.
20.Белл Р. Социолигвистика: [пер. с англ. под ред. А. Д. Швейцера]. / Роджер Белл М.: Международные отношения, 1980. 320 с.
21.Бенвенист Э. Общая лингвистика: [пер. с франц. Ю. Н. Караулова / общ. ред. Ю. С. Степанова]. / Эмиль Бенвенист М.: Прогресс, 1974. 447 с.
22.Блохина Л. П. Методические рекомендации. Методика анализа просодических характеристик речи / Л. П. Блохина, Р. К. Потапова М.: Моск. гос. пед. ин-т ин. яз., 1977. 83 с.
23.Богданов В. В. Функции вербальных и невербальных компонентов в речевом общении / В. В. Богданов // Языковое общение: Единицы и регуляторы: межвуз. сб. научн. трудов / [отв. ред. Р.Д. Кузнєцов]. Калинин: Калининск. гос. ун-т, 1987. С. 1825.
24.Бодуен де Куртене И. А. Избранные труды по общему языкознанию: в 2 т. / И. А. Бодуен де Куртене М.: Изд-во АН СССР, 1963. Т. 2: Фонетические законы: [пер с польск. / под ред. С. Г. Бархударова, Е. А. Токарева]. 1963. С. 189208 с.
25.Блумфилд Л. Язык: [пер. с англ. Е. С. Кубряковой, В. П. Мурат / под ред. М. М. Гухман] / Леонард Блумфилд М.: Прогресс, 1986. 607 с.
26.Бойко Б. Л., Стокое У. С. Семиотика и знаковые языки людей / Б. Л. Бойко, У. С. Стокое // Общественные науки за рубежом. Серия Языкознание. 1975. №1. С.176179.
27.Болотов В. И. Эмоциональность текста в аспектах языковой и неязыковой вариативности (Основы эмотивной стилистики текста) / В. И. Болотов Ташкент: Фан, 1981. 116 с.
28. Бондарко Л. В. Исследования фонетики / Л. В. Бондарко, Р. В. Зиндер // Основы теории речевой деятельности / [отв. ред. А. А. Леонтьев]. М.: Наука, 1974. С.145160.
29.Бондарко Л. В. Звуковой строй современного русского языка / Л. В. Бондарко М.: Просвещение, 1977. 175 с.
30.Бондарко Л. В. Основы общей фонетики: [учебн. пособие] / Л. В. Бондарко, Л. А. Вербицкая, М. В. Гордина СПб: Санкт-Петербургский гос. ун-та, 1991. 152 с.
31.Борисова Л. В. Из опыта анализа просодических средств выражения субъективной модальности / Л. В. Борисова // Лингвистическая интерпретация результатов экспериментально-фонетических исследований речевого текста: тезисы докладов республиканского симпозиума, 2324 декабря 1977 г. / Минск. гос. пед. ин-т ин. яз. Минск: Минск. гос. пед. ин-т ин. яз, 1977. С. 2932.
32.Борисова А. А. Восприятие эмоционального состояния человека по интонационному рисунку речи / А. А. Борисова // Вопросы психологии. 1989. № 1. С. 2534.
33.Брик О. М. Ритм и синтаксис (материалы к изучению стихотворной речи) / О. М. Брик // Новый леф. 1927. №3. С. 1520.
34.Брызгунова Е. А. Интонация / Е. А. Брызгунова // Русская грамматика / [под ред. Н. Ю. Шведова] М.: Наука, 1980. С. 96122.
35.Брызгунова Е. А. Эмоционально-стилистические различия русской звучащей речи. / Е. А. Брызгунова М.: Изд-во Моск. гос. ун-та, 1984. 117 с.
36.Васильев Л. М. Современная лингвистическая семантика: [учебн. пособие для вузов] / Л. М. Васильев М.: Высшая школа, 1990. 176 с.
37.Вежбицкая А. Язык. Культура. Познане: [пер. с англ. Е. В. Падучевой] / Анна Вежбицкая М.: Русские словари, 1997. 416 с
38.Веренинова Ж. Б. К вопросу о номенклатуре нисходящих тонов в английском языке / Ж. Б. Веренинова // Просодическая структура текста: сб. научн. трудов / Моск. гос. пед. ин-т ин. языков им. М. Тореза. Вып. 230. М.: Моск. гос. пед. ин-т ин. яз. им. М. Тореза, 1984. С. 3040.
39.Вилюнас В. К. Основные проблемы психолингвистической теории эмоций / В. К. Вилюнас // Психология эмоций. Тексты / [под ред. В. К. Вилюнас, Ю. Б. Гиппенрейтер] М.: Моск. гос. ун-т, 1984. С. 328.
40.Винарская Е. Н. Выразительные средства текста (на материале русской поэзии): учебн. пособие / Е. Н. Винарская М.: Высшая школа, 1982. 135 с.
41.Винарская Е. Н. К проблеме базовых эмоциональных концептов / Е. Н. Винарская // Вестник Воронежского государственного университета: Серия лингвистика и межкультурная коммуникация. 2001. №2. С. 1216.
42.Виноградов В. В. Избранные труды. Исследования по русской грамматике / В. В. Виноградов М.: Наука, 1975. 560 с.
43.Виноград Т. К. К процессуальному пониманию семантики: [пер с англ. О. В. Звегинцевой] / Т. К. Виноград // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1983. Вып. XII: Логический анализ языка. С. 74123.
44. Витт Н. В. Эмоциональная регуляция речи: автореф. дис. на соискание учен. степени доктора психол. наук: спец. 19.00.01 "Психолингвистика" / Н. В. Витт М., 1988. 48 с.
45.Витт Н. В. Личностно-ситуационная опосредованность выражения и распознавания эмоций в речи / Н. В. Витт // Вопросы психологи. 1991. № 1. С. 95107.
46.Вольф Е. М. Функциональная семантика оценки / Е. М. Вольф [2-е изд.]. М.: УРСС. 2002. 260 с.
47.Воробьева О. П. Эмотивность художественного текста и читательская рефлексия / О. П. Воробьева // Язык и эмоции. Волгоград: Перемена, 1995. С. 240246.
48.Воробьева О. П. Эмоциональный резонанс сквозь призму ментальной симуляции / О. П. Воробьева // Международный конгресс по когнитивной лингвистике, Тамбов, 2628 сентября 2006 г.: сб. материалов Тамбов, 2006. С. 4648.
49.Выготский Л. С. Психология развития человека / Л. С. Выготский М.: Изд-во Эксмо. 2006. 1136 с.
50.Гак В. Г. Высказывание и ситуация / В. Г. Гак // Проблемы структурной лингвистики / [под. ред. В. П. Григорьева]. М.: Наука, 1973. С. 349372.
51.Галочкина И. Е. Роль интонации в формировании прагматических типов высказываний (на материале английского языка): автореф. дис. на соискание учен. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 "Германские языки"/ И. Е. Галочкина М., 1985. 22 с.
52.Гвоздев А. Н. Станиславский о фонетических средствах языка / А. Н. Гвоздев М.: Издв-во АПН РСФСР, 1957. 23 с.
53.Гомина Т. Г. О способах выражения эмоциональных состояний на акустическом уровне / Т. Г. Гомина // Вестник Моск. гос. пед. ин-та ин. яз. им. М. Тореза 1977. Вып. 108. С. 2629.
54.Грайс П. Логика и речевое общение / Пауль Грайс // Новое в зарубежной лингвистике. Вып.16: Лингвистическая прагматика. М.: Прогресс, 1985. С. 217237.
55. Грот Н. Я. Психология чувствований / Н. Я. Грот // Психология эмоций. Тексты / [под ред. В. К. Вилюнас, Ю. Б. Гиппенрейтер] М.: Изд-во Моск. гос. ун-та, 1984. С. 6482.
56. Гумбольт В. фон. Избранные труды по языкознанию: [пер. с нем. под ред. Г. В. Рамишвили]. / Вильгельм фон. Гумбольт М.: Прогресс, 1984. 400 с.
57.Демьянков В. З. Праксеологические и психосоциальные аспекты речевого поведения / В. З. Демьянков // Общественные науки за рубежом. Серия Языкознание. 1982. № 4. С. 107 110.
58. Демьянков В. З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретирующего похода / В. З. Демьянков // Вопросы языкознания. 1994. № 4. С. 1733.
59. Демьянков В. З. Доминирующие лингвистические теории в конце XX века / В. З. Демьянков // Язык и наука конца 20 века / [под ред. Ю. С. Степанова] М.: Российск. гуманитар. ун-т, 1995. С. 239320.
60. Демьянков В. З. Лингвопсихология как раздел когнитивной лингвистики, или: где эмоция там и когниция / В. З. Демьянков, Л. В. Воронин, Д. В. Сергеева // С любовью к языку: сб. научн. трудов. М., Воронеж: ИЯ РАН Воронежск. гос. ун-т, 2002. С. 2936.
61.Денисов В. Ф. Интонационная структура фраз, передаючих комплекс эмоций от недовольства до ярости в английской речи: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. філол. наук: спец. 10.02.04 "Германские языки" / В. Ф. Денисов М., 1973. 20 с.
62.Джемс У. Что такое эмоция / Уильям Джемс // Психология эмоций. Тексты / [под ред. В. К. Вилюнас, Ю. Б. Гиппентейтер]. М.: Моск. гос. ун-т, 1984. С. 8392.
63. Додонов Б. И. В мире эмоций / Б .И. Додонов К.: Политиздат Украины, 1987. 140 с.
64. Долинский Е. Ф. Обработка результатов измерений / Е. Ф. Долинский М.: Изд-во стандартов, 1973. 191 с.
65. Дубовский Ю. А. Вопросы просодии устного текста / Ю. А. Дубовский Минск: Минск. гос. пед. ин-т ин. яз, 1975. 294 с.
66.Егорова Т. П. Соотношение вербальной и невербальной коммуникации / Т. П. Егорова // Общественные науки за рубежом. Серия Языкознание. 1982. №6. С. 120124.
67. Жаботинская С. А. Когнитивные и номинативные аспекты класса числительных (на мат. совр. англ. яз.) / С. А. Жаботинская М.: Ин-т языкознан. РАН, 1992. 216 с.
68. Жинкин Н. И. Речь как проводник информации / Н. И. Жинкин М.: Наука, 1982. 159 с.
69. Залевская А. А. Введение в психолингвистику / А. А. Залевская М.: Российск. гос. гуманитар. ун-т, 1999. 382 с.
70.Залевская А. А. О комплексном подходе к исследованию закономерностей функционирования языкового механизма человека / А. А. Залевская // Психолингвистические исследования в области лексики и фонетики / [отв. ред. Р. Д. Кузнецов]. Калинин: Калининск. гос. ун-т, 1981 С. 3248.
71. Залевская А. А. Динамика общенаучных подходов к проблеме знания и некоторые задачи психолингвистических исследований / А. А. Залевская // Вопросы психолингвистики. 2007. № 5. С. 413.
72. Звегинцев В. А. Теоретическая и прикладная лингвистика / В. А. Звегинцев М.: Просвещение, 1968. С. 7073.
73.Звегинцев В. А. Предлоджение и его отношение к языку и речи / В. А. Звегинцев М.: Моск. гос. ун-т, 1976. 307 с.
74. Здорова Б. Б. Зависимость просодических элементов речи от ее темпа / Б. Б. Здорова // Актуальне вопросы интонации М.: Моск.гос. пед. ин-т ин. яз. им. М. Тереза, 1984. С. 7176.
75. Зимняя И. А. Лингвопсихология речевой деятельности / Зимняя И. А. М.: