НІМЕЦЬКІ ПРИГОЛОСНІ У СПОНТАННОМУ МОВЛЕННІ: СТРУКТУРНИЙ I ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ (експериментально-фонетичне дослідження)

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

РУДКІВСЬКИЙ Олександр Петрович

УДК 811.112.2'344

НІМЕЦЬКІ ПРИГОЛОСНІ У СПОНТАННОМУ МОВЛЕННІ:
СТРУКТУРНИЙ I ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ
(експериментально-фонетичне дослідження)

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
доктор філологічних наук, професор
Стеріополо Олена Іванівна

Київ 2009

ЗМІСТ

СПИСОК ТРАНСКРИПЦІЙНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, ДІАКРИТИЧНИХ СИМВОЛІВ ТА УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ..........................................................................................................

4

ВСТУП..

6

РОЗДІЛ 1. НІМЕЦЬКІ ПРИГОЛОСНІ ТА ЇХНІ ЗМІНИ У МОВЛЕННІ..................

16

1.1. Система німецьких приголосних у функціональному аспекті.........

16

1.1.1. Проблема визначення фонемної приналежності німецьких приголосних [X], [C], [h], [N]...

25

1.1.2. Фонематична факультативність твердого приступу [?] німецьких голосних

33

1.1.3. Алофони приголосної фонеми /r/ у сучасній німецькій орфоепічній нормі

36

1.2. Алофонічне варіювання німецьких приголосних..

39

1.2.1. Традиційне розуміння алофонного варіювання приголосних....

40

1.2.2. Сучасне трактування варіювання приголосних фонем...

42

1.3. Позиційно-комбінаторне варіювання німецьких приголосних у сильній та
слабкій позиції....

45

Висновки до розділу 1...

49

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

52

2.1. Матеріал дослідження..

52

2.2. Добір дикторів...

54

2.3. Експериментально-фонетичні методи дослідження..

57

2.3.1. Аудиторський аналіз приголосних.....

58

2.3.2. Інструментальний аналіз приголосних..

65

2.4. Статистична обробка отриманих даних..

68

Висновки до розділу 2.

71

РОЗДІЛ 3. ФОНЕТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРИГОЛОСНИХ СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ У СПОНТАННОМУ МОВЛЕННІ.

73

3.1. Фонетичні характеристики німецьких зімкнених приголосних...

73

3.1.1. Напружені приголосні /p/, /t/, /k/....

74

3.1.2. Ненапружені приголосні /b/, /d/, /g/...

92

3.2. Фонетичні характеристики німецьких щілинних приголосних.

110

3.2.1. Напружені приголосні /f/, /s/, /S/, /C/, /x/....

110

3.2.2. Ненапружені приголосні /v/, /z/, /Z/, /Æ/, /h/, /r/..

121

3.3. Фонетичні характеристики німецьких сонорних /m/, /n/, /N/, /l/..

145

3.4. Фонетичні характеристики німецьких африкат /pÿf/, /tÿs/, /tÿS/..

157

Висновки до розділу 3.

159

РОЗДІЛ 4. ВИЯВ ДИФЕРЕНЦІЙНИХ ОЗНАК НІМЕЦЬКИХ ПРИГОЛОСНИХ У СПОНТАННОМУ МОВЛЕННІ......

163

4.1. Варіативність німецьких приголосних за способом творення.....

166

4.1.1. Зімкнені, щілинні, сонорні приголосні та африкати...

166

4.1.2. Губні, передньо-, середньо-, задньоязикові та глоткова фонеми...

168

4.1.3. Глухі напружені, дзвінкі ненапружені та сонорні фонеми..

169

4.2. Стабільність німецьких приголосних за місцем артикуляції...

171

4.2.1. Зімкнені, щілинні, сонорні фонеми та африкати.

171

4.2.2. Губні, передньо-, середньо-, задньоязикові та глоткова фонеми...

172

4.2.3. Глухі напружені, дзвінкі ненапружені та сонорні фонеми..

174

4.3. Характеристики німецьких приголосних за участю голосових зв’язок/
напруженістю

175

4.3.1. Зімкнені, щілинні, сонорні фонеми та африкати..

175

4.3.2. Губні, передньо-, середньо-, задньоязикові та глоткова фонеми...

178

4.3.3. Глухі напружені, дзвінкі ненапружені та сонорні фонеми..

179

Висновки до розділу 4.

181

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.

184

ДОДАТКИ

187

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

273

СПИСОК ДОВІДКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

296

ВСТУП

Дослідження фонетичних аспектів спонтанного мовлення (СМ) є актуальним для сучасного мовознавства з двох причин. По-перше, розширення сфери функціонування СМ приводить до варіативності вияву диференційних ознак німецьких приголосних. По-друге, постає питання про динаміку розвитку системи фонем будь-якої мови та її реалізації саме в межах спонтанного, невимушеного мовлення.
Функціонування мовних одиниць зумовлене відношеннями, встановленими у системі мови, за допомогою яких кожен її елемент виконує певну функцію і взаємодіє із середовищем як діяльністю. Система мови не є нерухомою, вона перебуває у стані змін, постійно прагнучи до певної симетрії, порушення рівноваги якої спричиняється і зовнішніми, і внутрішніми факторами [10; 98]. Внутрішньомовні чинники спричиняють ту чи іншу дію, а зовнішні можуть лише її підсилювати або послаблювати [46, c. 180]. До перших належать інґерентні та просодичні характеристики приголосних, позиція відносно наголосу, коартикуляція, тип складу, позиція у фонетичному слові, темп мовлення. Зовнішніми чинниками, що впливають на перших два, є економічні, загальнополітичні та соціальні передумови соціальний стан мовця, професія та рівень його освіти, місце народження і проживання у дитячому віці, територіальні аспекти, умови комунікації, комунікативна поведінка тощо [73; 47, с. 102; 48]. Вплив цих факторів на вияв диференційних ознак приголосних найбільш очевидний у спонтанному мовленні, коли мовцями використовується притаманний цьому етапу розвитку мови варіант фонеми.
Результати проведених досліджень базуються виключно на даних аудиторського аналізу, а не на показниках акустичних параметрів, що дозволяє з максимальною точністю встановити тонкі явища розмовної фонетики, не завжди доступні слуховому спостереженню [187]. За останні десятиліття дослідженню сегментних та супрасегментних параметрів, системи фонем німецької мови у мовленні присвячувалася низка робіт [192; [14] 15; 71; 102; 100; 11; 5; 48]. Фонетична характеристика фонем у мовленні та фонематична інтерпретація диференційної ознаки "глухість-дзвінкість" знайшли своє відображення на матеріалі різних мов [21; 63; 179; 35]. Аналіз консонантизму німецької мови проводився переважно в рамках теорії складу та фонетичного слова [58; 76; 78; 64; 68]. Зроблено спробу виявити модифікації консонантних стиків одиниць фрази в англійській мові та співвіднести їх з особливостями, притаманними німецькій мові, описано специфіку тривалості вокалічних і консонантних сегментів із певним варіантом реалізації фонологічної системи у мовленні [114; 108]. Зокрема, висвітлено звуковий склад німецької мови в плані коартикуляційної взаємодії складових структур [42]. Давньогерманський консонантизм ретельно розглядався в аспекті парадигматичних і синтагматичних відношень [12]. Проведено дослідження проблеми фоносемантизму в германських і слов’янських мовах [50]. Німецькі приголосні ґрунтовно представлено в енергетичній теорії мовлення [104]. Із позицій комбінаторних можливостей висвітлено інтервокальні сполучення приголосних у німецькій та українській мовах [32]. Система приголосних німецької стандартної мови описана й протиставлена системам приголосних інших мов [33], однак дослідження ступеня вияву диференційних ознак приголосних, їхнього функціонування у спонтанному мовленні, ще недостатньо вивчені в працях вітчизняних та зарубіжних науковців [190; 4].
Актуальність обраної теми визначається орієнтованістю сучасних лінгвістичних студій на розкриття функціональних і структурних аспектів мовних і мовленнєвих одиниць у спонтанному мовленні, недостатньою дослідженістю питань, пов’язаних із ступенем вияву диференційних ознак німецьких приголосних, зумовлює потребу виявити характер варіювання звуків у межах СМ, всебічно розкрити особливості функціонування системи приголосних фонем у сучасній німецькій мові, встановити вияв диференційних ознак приголосних фонем у сильних і слабких позиціях, і на цій підставі спрогнозувати ймовірний розвиток системи німецьких приголосних у майбутньому.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з планом наукових досліджень кафедри німецької філології Київського національного лінгвістичного університету в межах комплексної теми "Взаємодія мовних одиниць різних рівнів у системі мови і мовлення: когнітивний, комунікативний, функціонально-прагматичний аспекти", затвердженої вченою радою Київського національного лінгвістичного університету (протокол № 2 від 27 вересня 2004 року). Проблематика роботи виходить до кола питань, що досліджуються згідно з держбюджетною науковою темою Міністерства освіти і науки України "Когнітивний і комунікативний аспекти дослідження мовних одиниць: мова, текст, дискурс" № 0103U003178, яка розробляється Київським національним лінгвістичним університетом (тему затверджено вченою радою КНЛУ, протокол № 6 від 31 січня 2005 року).
Метою дослідження є вивчення структурного та функціонального аспектів динамічних процесів, притаманних німецьким приголосним фонемам у спонтанному мовленні.
Мета роботи зумовлює виконання таких конкретних завдань:
1) розробити теоретичну основу опису німецьких приголосних фонем як функціональної системи;
2) окреслити фонематичний статус приголосних [X], [C], [h], [N], [?] у фонологічній системі сучасної німецької мови;
3) встановити фонетичні характеристики німецьких приголосних у спонтанному мовленні за допомогою аудиторського та інструментального аналізів;
4) уточнити фонетичні характеристики приголосних фонем німецької мови у спонтанному мовленні у зіставленні з підготовленим;
5) з’ясувати ступінь вияву диференційних ознак німецьких приголосних фонем у спонтанному мовленні;
6) виділити особливості функціонування німецьких приголосних фонем у сильній i слабкій позиціях;
7) висвітлити умови змін німецьких приголосних у діахронічному аспекті з урахуванням другого та третього пересувів приголосних;
8) спрогнозувати напрямки потенційного розвитку фонологічних процесів у системі приголосних німецької мови.
Робочою гіпотезою дисертаційного дослідження є припущення щодо нестабільності вияву диференційних ознак німецьких приголосних фонем у спонтанному мовленні в результаті зникнення придиховості та часткового одзвінчення глухих напружених зімкнених, спірантизації та оглушення дзвінких ненапружених проривних, вокалізації та елізії сонорних звуків, що може спричинити майбутні зміни в системі приголосних фонем німецької мови.
Комплексний аналіз фонологічних змін системи німецьких приголосних та їхніх фонетичних характеристик у спонтанному мовленні визначив доцільність вибору їх об’єктом дослідження.
Предмет дослідження становлять структурні й функціональні характеристики німецьких приголосних фонем у спонтанному мовленні.
Методи в експериментальній частині дослідження зумовлені метою, завданнями та специфікою аналізованого матеріалу: звукозапис мовлення дикторівносіїв німецької мови за допомогою прийому "інтерв’ю" та "коментування прочитаного сюжету" дозволив отримати спонтанний мовленнєвий матеріал; аудитивне оцінювання дало змогу перевірити корпус спонтанного мовлення дикторів на відповідність вимогам, поставленим до матеріалу; аудиторський аналіз застосовано з метою виявлення основних відхилень звучання приголосних фонем від вимовної норми і визначення діапазону їхніх модифікацій у структурі складу та фонетичного слова; результати спектрального аналізу акустичних параметрів приголосних у вигляді сонаграм використано для опису їхніх реальних характеристик; різні методи статистичного опрацьовування отриманих даних залучено для лінгвістичної інтерпретації, що виконана за допомогою таких емпіричних методів дослідження, як спостереження, порівняння та абстрагування.
Матеріалом дослідження слугували записи різних видів мовлення дев’яти носіїв німецької мови. Інтерв’ю з дикторами та коментування ними біблійного сюжету "Der Turm von Babel" розглядалися як спонтанне мовлення і становили основу для визначення особливостей реалізації приголосних у зіставленні з підготовленим мовленням: зачитаним ними ж набором ізольованих фонетичних слів, відтворенням уривків із художньої літератури, читанням біблійного тексту. Весь фактичний аудіоматеріал, обсяг якого становить 49415 алофонів приголосних фонем, а час звучання 205 хвилин, записано у фонолабораторії університету ім. Мартіна Лютера Халле-Віттенберґ (Німеччина).
Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в тому, що вперше з’ясовуються характерні особливості функціонування німецьких приголосних фонем у СМ з урахуванням їх позиції в структурі складу та фонетичного слова. Новим у роботі є встановлення ступеня реалізації диференційних ознак німецьких приголосних фонем за виявом їхньої стабільності / варіативності у спонтанному мовленні, що відображається через набір модифікацій, викликаних внутрішніми й зовнішніми чинниками. Висвітлення проблем комбінаторно-позиційного варіювання приголосних дозволило з'ясувати, яка з диференційних ознак відзначається сталістю, а яка може виявитися нерелевантною. Визначено на основі аудиторського аналізу аудитивні параметри приголосних, що містяться у спонтанних висловленнях, охарактеризовано системні відношення приголосних фонем та їхніх реальних алофонів у СМ. Лінгвістична інтерпретація сонаграм приголосних уможливила по-новому розглянути питання відсутності частоти основного тону та консонантної ненасиченості у спектрі спірантизованих ненапружених глухих приголосних.
Теоретичне значення роботи зумовлене тим, що отримані результати дослідження дозволяють розширити та поглибити сучасну фонологічну теорію. Розроблена методика поетапного аудиторського аналізу допомагає більш повно зрозуміти та інтерпретувати фонетичні особливості не лише німецьких приголосних, а й голосних, зробить внесок у фонетичну інтерпретацію звуків німецької мови. Дослідження сприяє всебічному розкриттю динаміки функціонування німецьких приголосних у спонтанному мовленні. Виявлені на основі аудиторського та інструментального аналізів зміни в реалізації німецьких приголосних відбивають модифікаційні процеси, характерні для сучасного спонтанного мовлення німців. Отримані дані стосовно ступеня вияву стабільності та варіативності диференційних ознак німець

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Дослідження функціонування німецьких приголосних фонем у спонтанному мовленні підтверджує припущення щодо нестабільності вияву їхніх диференційних ознак внаслідок зникнення придиховості та часткового одзвінчення глухих напружених зімкнених, спірантизації та оглушення дзвінких ненапружених проривних, вокалізації та елізії сонорних звуків.
Незважаючи на відмінні наукові концепції, які по-різному визначають фонемний статус приголосних /h/, /N/, /C/, /x/, є всі підстави стверджувати, що фонематичний статус зазначених фонем зберігається внаслідок конститутивної функції фарингальної /h/, відсутності проходження морфемної межі всередині приголосного /N/, умотивованої появи алофонів фонем /C/ і /x/ за певних позиційно-комбінаторних умов, кореляції палатальної /C/ та велярної /х/ за місцем творення та їхньої незалежності від характеристик попередніх голосних у словах іншомовного походження.
Результати аудиторського й інструментального аналізу показали, що перед носовими /m/, /n/, /N/ алофони зімкнених фонем /p/, /t/ і /k/ мають фаукальне розімкнення [|]. У кінці складу після сонорних [m], [n], [l] та фрикативного [Ò] очікуване за орфоепічною нормою оглушення кінця складу не зустрічається, напружені [p], [t], [k] послаблюються до [b¥], [d¥], [g¡] відповідно. Виявлено зменшення інтенсивності під час утворення зімкнення з паралельним послабленням артикуляційного напруження, що у позиції після щілинної /S/ спричиняє появу спірантизованих варіантів зімкненої фонеми /t/ ® [dâ¥] та [dâ]. Алофони фонеми /t/ у позиції після щілинного [C] також можуть зазнавати спірантизації до частково одзвінченого щілинного варіанта [d)¥].
Встановлено, що для алофонів ненапружених зімкнених фонем приголосних /b/, /d/, /g/ характерна спірантизація та послаблення інтенсивності варіантів до ненапружених фрикатизованих [b)], [d)], [g¼]. Артикуляційна ненапруженість, що спричиняє їхню спірантизацію, призводить до елізії зімкнених ( ). Алофонам ненапружених щілинних /v/, /z/, /Z/, /j/, /r/ та глухої ненапруженої /h/ притаманні часткове оглушення дзвінких приголосних до частково оглушених алофонів [v¥], [z¥], [Z¡], [Æ¡], [Ò¥] або повна втрата дзвінкості до напружених варіантів [f], [s], [S], [C], [X] на місці [v], [z], [Z], [Æ], [Ò], а також збільшення ступеня проточності та назалізація зазначених приголосних до щілинних варіантів [B], [z)], [Z4], [J)], [Ä].
Одним із чинників, що спричиняє варіювання алофонів передньоязикових фонем /t/, /d/, /z/, /l/, /t¥s/, /Z/, /n/, виступає нестабільність місця артикуляції. Серед усіх дзвінких ненапружених фонем сучасної німецької мови приголосні /d/, /g/, /b/, /z/, /r/ мінімально проявляють дзвінкість / ненапруженість. Можна припустити, що в подальшому розвитку дзвінкі ненапружені приголосні /b/, /d/, /g/ та глухі напружені /p/, /t/, /k/ будуть протиставлятися лише за ступенем участі голосу, тому що диференційна ознака "напруженість" нерозривно пов’язана з виявом глухості в алофонах німецьких приголосних, однак дзвінкий приголосний може зазнати часткового оглушення, але залишатися ненапруженим.
Порушенням рівноваги у системі приголосних німецької мови з позицій вияву диференційних ознак є дзвінка фрикативна /r/, бічна /l/, а також глуха зімкнена /t/, алофони котрих вокалізуються чи випадають. Особливо високий ступінь варіювання мають варіанти сонорної фонеми /n/ у ненаголошеному складі "-en".
Сильна позиція, тобто позиція глухих німецьких приголосних перед наголошеним голосним, зумовлює максимальний вияв їхніх диференційних ознак. Позиція між голосними та варіантами дзвінких приголосних фонем також сприяє максимальному вияву диференційних ознак приголосних, проте їхня консонантна насиченість зменшується як результат підвищення формантної складової голосних переднього ряду.
Слабкій позиції німецьких приголосних притаманно неповний вияв диференційних ознак, а саме: часткове одзвінчення алофонів напружених зімкнених приголосних та втрата шумової складової [p] ® [b¥], [t] ® [d¥], [k] ® [g*], втрата аспірації глухих зімкнених: [pH] ® [p], [tH] ® [t], [kH] ® [k], часткове одзвінчення напружених фрикативних алофонів приголосних: [f] ® [v8], [s] ® [z8], [S] ® [Z*], [C] ® [Æ*] та [X] ® [Ä*], оглушення дзвінких ненапружених [b], [d], [g] до ненапружених варіантів [b¥], [d¥], [g*], вокалізація алофонів щілинної /r/ та веляризація варіантів бічної /l/ [Ò] ® [Œ], [l]® [Â] та цілковите випадіння алофонів приголосних фонем ( ).
Процеси, пов’язані з другим та третім (данським) пересувом приголосних, дозволяють встановити те, що данський відповідник німецького глухого зубного [t] є дзвінким [d]. Аналіз сучасного стану німецької мови дозволив виявити, що цей приголосний часто зазнає одзвінчення та спірантизації, має високий ступінь варіювання. Алофони передньоязикових та задньоязикових дзвінких зімкнених фонем /b/, /d/, /g/, які в індоєвропейській мові виступали дзвінкими придиховими, проявляють диференційну ознаку "спосіб творення" нестабільно, тому в майбутньому можлива поява нових дзвінких щілинних фонем /B/, /D/, /V/, що корелює із фонологічними змінами внаслідок третього (данського) пересуву приголосних. Варіанти ненапружених щілиннних дзвінких фонем /v/, /z/, /j/, /Z/, /r/ також мають високий ступінь модифікацій та варіювання диференційної ознаки "спосіб творення".

Отримані результати не вичерпують питання, висвітленого в роботі. Перспективним завданням будь-яких експериментально-фонетичних досліджень вважається подальша розробка проблеми функціонування німецького консонантизму в спонтанному мовленні, тому що система не є сталою, а безперервно розвивається.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Берков В. П. Современные германские языки / Валерий Павлович Берков. М. : ООО "Издательство Астрель", 2001. 336 с.
2. Блохина Л. П. Специфика фонетической организации спонтанных текстов / Л. П. Блохина // Звучащий текст : Сб. научно-аналит. обзоров / Под ред. Ф. М. Березина, Р. К. Потаповой и др. М., 1983. С. 6176.
3. Богданова Н. В. Живые фонетические процессы русской речи : Пособие по спецкурсу / Наталья Викторовна Богданова. СПб. : Филологический факультет СПбГУ, 2001. 186 с.
4. Болотова О. Б. Гласные в спонтанной речи при чтении связного текста (экспериментально-фонетическое исследование на материале русского языка) : дис. канд. филол. наук : 10.02.19 / Болотова Ольга Борисовна. СПб., 2005. 284 с.
5. Бондаренко Е. С. Територіальна варіативність голосних і приголосних сучасної німецької мови (експериментально-фонетичне дослідження): дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.04 / Бондаренко Ельвіра Сидорівна. К., 2005. 218 с.
6. Бондарко Л. В. Фонетическое описание языка и фонологическое описание речи / Лия Васильевна Бондарко. Л., 1981. 199 с.
7. Бондарко Л. В. Фонетика современного русского языка : Учебное пособие / Л. В. Бондарко. СПб. : Изд-во С.-Петербург. ун-та, 1998. 276 с.
8. Бондарко Л. В. Фонология речевой деятельности / Л. В. Бондарко. С-Пб. : Узд-во С.-Петерб. ун-та, 2000. 158 с.
9. Бондарко Л. В. Основы общей фонетики / Бондарко Л. В., Вербицкая Л.А., Гордина М.В. [4-е изд., испр.]. СПб. : Филологический факультет СПбГУ ; М. : Академия, 2004. 160 с.
10. Вандриес Ж. Язык. Лингвистическое введение в историю / Жозеф Вандриес. М. : Государственое социально-экономическое издательство, 1937. 410 с.
11. Васильченко Е. Г. Функционирование аллофонов фонемы /r/ в речи дикторов Германии 1923 2003 гг. (инструментально-фонетическое исследование): дисс. канд. филол. наук : спец. 10.02.04 / Васильченко Елена Германовна. Одесса, 2004. 247 с.
12. Васько Р. В. Давньогерманський консонантизм : парадигматика і синтагматика / Роман Володимирович Васько / Київський національний лінгвістичний ун-т. К. : Вид. центр КНЛУ, 2006. 304 с.
13. Вербицкая Л. А. Русская орфофония / Людмила Алексеевна Вербицкая. Л. : Изд-во Ленинградск. ун-та, 1976. 356 с.
14. Гавриш Е. А. Просодическая обусловленность модификаций смычных согласных в немецких текстах / Елена Александровна Гавриш // Взаимодействие сегментного состава и просодии текста : Сб. научн. трудов КГПИИЯ. К., 1986. С. 3846.
15. Гавриш Е. А. Ингерентная и просодическая длительность согласных немецкого языка (экспериментально-фонетическое исследование) : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 "Германские языки" / Елена Александровна Гавриш. К., 1989. 16 с.
16. Галинская Е. А. Историческая фонетика русских диалектов в лингвогеографическом аспекте / Елена Аркадьевна Галинская. М. : Изд-во МГУ, 2002. 272 с.
17. Гейльманн Н. И. Фонетические характеристики спонтанной речи (єкспериментально-фонетическое исследование на материале согласных) : автореф. дисс. на сосискание учен. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.21 "Структурная, прикладная и математическая лингвистика" / Н. И. Гейльман. Л., 1983. 15 с.
18. Гордина М. В. Фонетика французского языка / М. В. Гордина. [2-е изд., испр. и доп.]. СПб. : Изд-во С.-Петербург. ун-та, 1997. 304 с.
19. Гринберг Дж. Антропологическая лингвистика. Вводный курс / Джордж Гринберг. М. : Едиториал УРСС, 2004. 224 с.
20. Гришина Л. В. Позиционная вариативность признака и степени придыхания английских глухих взрывных согласных (экспериментально-фонетическое исследование на материале британского варианта английского языка) : aвтореф. дисс. на соискание учен. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04. "Германские языки английский" / Л. В. Гришина. М., 2003. 25 с.
21. Гусева С. И. Фонетические характеристики консонантизма в разговорной речи (экспериментально-фонетическое исследование на материале немецкого языка) : автореф. дисс. на соискание учен. степ. канд. филол. наук : спец. 10.02.19 "Теория языка" / C. И. Гусева. Л., 1985. 16 с.
22. Гусева С. И. Коммуникативная перспектива высказывания и реализация сегментных единиц: дис. доктора филол. наук : 10.02.19 / Гусева Светлана Ивановна. СПб., 2001. С. 138238.
23. Деркач М. Ф. Динамические спектры речевых сигналов / [Деркач М. Ф., Гемецкий E. M., Гура Б. M., Чабан M. E.]. Львов : Высшая школа, 1983. 167 с.
24. Дукельский Н. И. Принципы сегментации речевого потока / Наум Иосифович Дукельский. М., Л. : Изд-во Акад. наук СССР, 1962. 138 с.
25. Зиндер Л. Р. Историческая фонетика немецкого языка / Л. Р. Зиндер, Т. В. Строева М.Л., 1965. 192 с.
26. Зиндер Л. Р. Общая фонетика : Учеб. пособие / Лев Рафаилович Зиндер. [2-е изд., перераб. и доп.]. М. : Высш школа, 1979. 312 с.
27. Зиндер Л. Р. Проблемы и методы экспериментально-фонетического анализа речи / [Зиндер Л. Р., Бондарко Л. В., Вербицкая Л. А. и др.]. Л. : Изд-во Ленинградск. ун-та, 1980. 149 с.
28. Зиндер Л. Р. Теоретический курс фонетики современного немецкого языка / Л. Р. Зиндер. М. : ACADEMIA, 2003. 158 с.
29. Зубкова Л. Г. Типология фонологических оппозиций в свете их семантических функций / Л. Г. Зубкова // Вопросы языкознания. М. : Наука, 1999. № 3. С. 6069.
30. Иванова И. П. История английского языка. Учебник / И. П. Ильиш, Л. П. Чахоян. М., 1976. 319 с.
31. Ильиш Б. А. История английского языка / Б. А. Ильиш. М. : Высшая школа, 1968. С. 2532.
32. Интервокальные сочетания согласных в немецком и украинском языках : Метод. указания к выполнению курсовых и дипломных работ. Часть ІІ / [Сост. Таранец В. Г., Князева Н. М., Щульган Е. А.]. Одесса : ОГУ, 1991. 36 с.
33. Каболова В. Т. Фонологическая интерпретация простых и геминированных согласных осетинского язика в соспоставлении с рус. и нем. согласными : aвтореф. дисс. на соискание учен. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.19 "Теория языка" / В. Т. Каболова. СПб., 1995. 16 с.
34. Калиева А. К. Фонетическое слово как единица ритма немецкой звучащей речи : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 "Германские языки немецкий" / А. К. Калиева. М., 1992. 20 с.
35. Калнынь Л. Э. Согласные, различающиеся участием голоса, как компоненты фонетической программы слова в славянских диалектах / Л. Э. Калнынь // Вопр. языкознания. № 3, 2001. С. 7182.
36. Касаткин Л. Л. Некоторые фонетические изменения в консонантных сочетаниях в русском, древнерусском и праславянском языках, связанные с противопоставлением согласных по напряженности/ненапряженности / Л. Л. Касаткин // Вопр. языкознания. 1995. № 2. С. 4356.
37. Касевич. В. Б. Элементы общей лингвистики / В. Б. Касевич. М. : Наука, 1977. Доступ до книги : http://www.genling.nw.ru/Staff/Elem/F.doc.
38. Каспранский Р. Р. Спектральный анализ носовых согласных немецкого языка: автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.19 "Теория языка" / Р. Р. Каспранский. М., 1963. 21 с.
39. Каспранский Р. Р. Фонема [S] в фонологической системе немецкого языка / Р. Р. Каспранский // Уч. зап. (Башкир. ун-т), вып. 21, Серия филол. наук. 1964. № 9. С. 1118.
40. Каспранский Р. Р. Очерк теоретической и нормативной фонетики немецкого и русского языков / Равиль Рухулбаянович Каспранский. Горький, 1976. С. 4474.
41. Каспранский Р. Р. Реализация фонологических систем в речи : Автореферат на соискание учен. степени д-ра филол. наук : спец. 10.02.19. "Теория языка" / Р. Р. Каспранский. М., 1980. 40 с.
42. Кириллова Л. И. Нормативные особенности реализации согласных в слоге, содержащим гласный переднего ряда / Л. И. Кириллова // Нормы реализации. Варьирование языковых средств. Межвузовский сборник научных трудов. Горький : ГПИ им. А.М.Горького, 1983. С.1119.
43. Киров Е. Ф. Фонология языка / Евгений Фролович Киров / Ульяновский гос. ун-т. Ульяновск : СВНЦ, 1997. 451с.
44. Киселëв В. В. Аллофонный синтез речи по орфографическому тексту / В. В. Киселëв // Сборник научных трудов "Автоматическое распознавание и синтез речи". М. : ИТК НАН Беларуси, 2000. С. 155163.
45. Косериу Э. Синхрония, диахрония и история (проблема языкового изменения) / Эухенио Косериу. М. : Едиториал УРСС, 2001. С. 103198.
46. Кочерган М. П. Загальне мовознавство : Підручник / Михайло Петрович Кочерган. К. : ВЦ "Академія", 2008. 464 с.
47. Кузнецов В. Г. Женевская лингвистическая школа : от Соссюра к функцонализму / Валерий Георгиевич Кузнецов. М. : Едиториал УРСС, 2003. 184 с.
48. Кузьменко Т. М. Редукція наголошених голосних у сучасному німецькому мовленні (експериментально-фонетичне дослідження) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 "Германські мови німецька" / Т. М. Кузьменко. Київ, КНЛУ, 2006. 20 с.
49. Куревич Л. А. Геминаты в современном немецком языке / Л. А. Куревич // Методика обучения иностранных языкам. Романское и германское языкознание. Минск : Высш. шк., 1987. С. 110114.
50. Кушнерик В. І. Фоносемантизм у германських і слов'янських мовах / Володимир Іванович Кушнерик / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича. Чернівці : Рута, 2004. 415 с.
51. Левицький В. В. Символічні значення голосних і приголосних сучасної німецької мови / В. В. Левицький // Мовознавство. 1983. № 3. С. 2127.
52. Левицкий В. В. Основы сравнительной фонетики германских языков / Виктор Васильевич Левицкий. Черновцы : Рута, 2003. 125 с.
53. Левицький В. В. Практикум до курсу "Вступ до германського мовознавства". Посібник / В. В. Левицький, С. В. Кійко. Вінниця : НОВА КНИГА, 2006. 264 с.
54. Левицкий В. В. Квантитативные методы в лингвистике / В. В. Левицкий. Винница : Нова Книга, 2007. 264 с.
55. Левицький В. В. Основи германістики / В. В. Левицький Вінниця : Нова книга, 2008. 528 с.
56. Либерман А. С. Общегерманское /h/ и некоторые закономерности звуковых изменений / А. С. Либерман // Вопросы языкознания, 1967. № 1. С. 103111.
57. Литвачук Н. Ф. Фонетическое варьирование различительных признаков : гласные и согласные в норме и городских вариантах : Автореф. дисс. на соискание учен. степ. канд. филол. наук. : спец. 10.02.01 "Русский язык" / Н. Ф. Литвачук. Л., 1988. 16 с.
58. Лысенко Г. Л. Фонетическая вариативность слога в немецкой разговорной речи : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. фил. наук : спец. 10.02.19. "Теория языка" / Г. Л. Литвачук. М., 1982. 22 с.
59. Макаев Э. А. Некоторые явления системы согласных германских языков с фонологической точки зрения / Э. А. Макаев // Материалы первой научной сессии по вопросам германского языкознания. М., 1959. С. 3652.
60. Малова Н. Л. К вопросу об идентификации системных и нормативных признаков (на материале звонких согласных немецкого языка) / Н. Л. Малова // Норма реализации. Варьирование языковых стредств, 1977. Вып. 3. С. 1523.
61. Мартине А. Принцып экономии в фонетических изменениях. (Проблемы диахронической фонологии) / А. Мартине. М. : Изд. иностр. л-ры, 1960. 260 с.
62. Мейе А. Основные особенности германской группы языков / А. Мейе ; [Пер. с фр.]. Под ред., с предисл. и примеч. В. М. Жирмунского. [Изд. 2-е стереотипное]. М. : Едиториал УРСС, 2003. 168 с.
63. Мелешкина М. С. Фонетическая характеристика фонемы и дифференциальный признак (исследование противопоставления согласных по глухости-звонкости в шепотной речи) : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.19. "Теория языка" / М. С. Мелешкина. Л., 1988. 16 с.
64. Михайлова О. Г. Слог, его развитие и функционирование в немецком языке (диахроническое исследование) : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 "Германские языки немецкий" / О. Г. Михайлова. Одесса, 1996. 20 с.
65. Никифоров Н. Д. Консонантная структура иноязычных слов в современном немецком языке : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 "Германские языки немецкий" / Н. Д. Никифоров, 1987. 16 с.
66. Общее языкознание / Под ред. А. С. Супруна. Минск : Вышэйшая школа, 1983. 456 с.
67. Перебийніс В. І. Статистичні методи для лінгвістів : навч. посіб. / Валентина Ісидорівна Перебийніс. Вінниця : Нова книга, 2002. 168 с.
68. Пересада I. В. Фонетична структура слова і особливості її розвитку в німецькій мові (діахронічне дослідження) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 "Германські мови німецька" / І. В. Пересада. Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. О., 2003 20 с.
69. Петлюченко Н. В. Реалізація консонантних сполук на стику лексичних одиниць (інструментально- фонетичне дослідження на матеріалі мовлення дикторів радіо та телебачення Німеччини) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 "Германські мови німецька" / Н. В. Петлюченко. Одеський держ. ун-т ім. І. І. Мечникова. О, 1999. 17с.
70. Петренко А. Д. Тенденции развития немецкого произношения в студенческой среде ГДР : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 "Германские языки немецкий" / А. Д. Петренко. К., 1986. 25 с.
71. Петренко А. Д. Социофонетическая вариативность современного немецкого языка в Германии : Монография / Александр Демьянович Петренко. К. : Рідна мова, 1998. 254 с.
72. Петрова Л. П. Сочетание согласных в немецком языке и пограничные сигналы / Л. П. Петрова // Норма реализации. Варьирование языковых средств, 1977. Вып. 3. С. 5062.
73. Петрова Н. Н. Сравнительный анализ терминосистем фонологических концепций Л. Блумфилда и Э. Сепира / Н. Н. Петрова // Фонетика и письмо в диахронии : Межвузовский сборник научных трудов ; отв. ред. Б. И. Осипов ; Омский гос. ун-т. Омск : Омск. гос. ун-т, 2001. С. 166132.
74. Плоткин В. Я. Эволюция фонологических систем. На материале германских языков / Вульф Яковлевич Плоткин. Отв. ред. В. Н. Ярцева. М. : Наука, 1982. 129 c.
75. Плоткин В. Я. Фонологические кванты / В. Я. Плоткин. Новосибирск : Наука. Сибирская издательская фирма, 1993. 180 с.
76. Потапова Р. К. Особенности немецкого произношения / Р. К. Потапова, Г. Линднер. М. : Высш. шк., 1991. 319 с.
77. Потапова Р. К. Произносительная вариативность немецкой речи / Р. К. Потапова // Вопросы языкознания. М. : Наука, 2002 С. 82100.
78. Прокопова Л. И. Структура слога в немецком языке / Лариса Ивановна Прокопова. К. : Издательство Киевского университета, 1978. 137 с.
79. Прокопова Л. І. Тенденції розвитку сучасної німецької мови / Л. І. Прокопова // Мовознавство, 2002. № 2-3. С. 6366.
80. Раевский М. В. Верхненемецкое передвижение согласных и факторы фонологической эволюции / М. В. Раевский // Вопросы языкознания, 1969. № 4. С. 1625.
81. Раевский М. В. Фонетика немецкого языка. Теоретический курс / Михаил Васильвич Раевский. М. : МГУ, 1997. С. 103118.
82. Реформатский А. А. Лингвистика и поэтика / Александр Александрович Реформатский. М., 1987. С. 2040.
83. Реформатский А. А. Введение в языковедение : Учебник [для студ. филол. спец. пед. вузов] / Московский гос. ун-т им М. В. Ломоносова / науч. ред. В. А. Виноградов [5-е изд. испр.]. М. : Аспект Пресс, 2004. 356 с. Режим доступу : http://www.classes.ru/grammar/134.Reformatsky/.
84. Рудківський О. П. Особливості реалізації деяких диференційних ознак німецьких приголосних у мовленні / О. П. Рудківський // Вісник КНЛУ. Серія Філологія : зб. наук. пр. К., 2005. Т. 8, № 1. С. 3337.
85. Рудківський О. П. Деякі особливості алофонічного варіювання носових приголосних німецької мови у спонтанному мовленні / О. П. Рудківський // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО КНЛУ LINGUAPAX VIII : Філологія &nd