НІМЕЦЬКИЙ МОЛОДІЖНИЙ СЛЕНГ: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ ТА СОЦІОЛІНГВІСТИЧНИЙ АСПЕКТИ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

на правах рукопису

Христенко Оксана Сергіївна

УДК 81'276.3-053.81=112.2

НІМЕЦЬКИЙ МОЛОДІЖНИЙ СЛЕНГ:
ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ ТА СОЦІОЛІНГВІСТИЧНИЙ АСПЕКТИ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

науковий керівник:
д. філол. н., проф.
Сахарчук Людмила Іллівна

Київ 2008

ЗМІСТ
ВСТУП..4
РОЗДІЛ 1. Теоретико методологічні засади дослідження молодіжного сленгу..11
1.1. Склад та типологія сленгу у сучасній лінгвістиці....11
1.1.1. Сленг у системі варіативних форм мови...11
1.1.2. Типологія сленгу....................19
1.2. Молодіжний сленг як різновид сленгу..22
1.2.1. Визначення,основні ознаки та функції тмолодіжногосленгу...........22
1.2.2. Проблематика дослідження молодіжного сленгу28
1.2.3. Типологія молодіжного сленгу..........34
1.3. Дискурсні сфери функціонування молодіжного сленгу..............38
1.3.1. Поняття дискурсу та його типологія.................38
1.3.2. Особливості Інтернет дискурсу молоді..............45
1.3.3. Рекламний дискурс .............52
1.3.4. Дискурс друкованих ЗМІ, розрахованих на молодіжну аудиторію ..59
1.3.5. Художній дискурс.......66
ВИСНОВКИ до першого розділу.....72
РОЗДІЛ 2. Лінгвокогнітивний аспект німецького молодіжного сленгу..75
2.1. Особливості мовної картини світу німецької молоді...75
2.2. Вербалізація фрагментів картини світу молоді засобами молодіжного сленгу95
2.2.1. Вторинна мовна номінація як відображення уявлень молоді про світ. Метафоричне та метонімічне переосмислення найменувань.95
2.2.2. Фразеологічні конструкції сленгу як відображення стереотипних уявлень молоді.105
2.2.3. Запозичена лексика, її види та роль у мовній картині світу молоді.............115
2.3. Системна організація лексико семантичних одиниць молодіжного сленгу124
ВИСНОВКИ до другого розділу133
РОЗДІЛ 3. Соціолінгвістичний аспект німецького молодіжного сленгу..136
3.1. Різновиди соціальних груп молоді та специфіка їх мовного субкоду...136
3.1.1. Різновиди соціальних груп, чинники їх формування та особливості лінгвістичної поведінки молоді.............136
3.1.2. Особливості мовного субкоду неформальних та формальних соціальних молодіжних груп.143
3.2. Гендерні аспекти використання німецького молодіжного сленгу....153
3.2.1. Гендерні дослідження в лінгвістиці та відтворення гендерних уявлень у німецькому молодіжному слензі...153
3.2.2. Експериментальне вивчення гендерноспецифічних особливостей використання молодіжного сленгу...165
3.3. Регіональний аспект німецького молодіжного сленгу..175
3.3.1. Причини існування територіальних варіантів німецького молодіжного сленгу та його особливості ...175
3.3.2. Регіональні особливості сучасного молодіжного сленгу182
ВИСНОВКИ до третього розділу..189
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.192
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........197
ДОДАТОК А...233
ДОДАТОК Б319
ДОДАТОК В...323

ВСТУП
Мова кожного народу є тією особливою системою, у якій знаходять відображення різні суспільні процеси. Як соціальне явище мова віддзеркалює соціальну стратифікацію суспільства, що виражається у варіативності форм її існування.
Серед різних форм існування мови дослідники приділяють значну увагу саме соціолектичному виміру мови, який складається з мовних субстандартів різного ступеню кодифікованості, в тому числі молодіжного сленгу [22; 26; 49; 73; 17; 134; 171; 200; 233 ін.]. Значна кількість праць мовознавців присвячена дослідженню особливостей сленгової лексики окремих соціальних та соціально професійних груп, зокрема сленгу військових [12; 65; 154], студентів [260;294; 328; 337; 363] та школярів [337; 109; 25; 260; 312; 321], соціолекту футбольних фанатів [341], Internet сленгу та комп’ютерного сленгу [358; 112], сленгу музикантів [253; 353] тощо.
Дослідження молодіжного соціолекту почали первинно розроблятись з п’ятдесятих років минулого століття на матеріалі англійської мови [49; 154; 221; 272; 274; 321; 324; 357]. Натомість у німецькому мовознавстві, на думку дослідника Г.Генне [261], до 80-х рр. XX ст. ґрунтовних досліджень німецької молодіжної мови не існувало. Саме з цього періоду розпочинається активне вивчення молодіжних субстандартів на матеріалі німецької мови [260; 261; 233; 205; 211; 219; 295; 301; 284; 285; 288; 303; 304; 305; 306; 307; 308; 310; 311; 312; 316; 200; 203; 326].
У середині 80-х рр. ХХ ст. у німецькому мовознавстві домінує описовий підхід до вивчення лексичного складу, фразеологічних одиниць молодіжного сленгу, отриманих дослідниками переважно у ході анкетного опитування, об’єктами аналізу є також основні словотворчі моделі творення сленгізмів [260; 261; 312]. З середини 90 х рр. поряд з описовим методом вивчення лексичного складу німецький молодіжний субстандарт розглядається і у прагматично - ситуативному аспекті [200; 214; 304; 314; 316].
На сучасному етапі вивчення молодіжного сленгу актуальним є його комплексне дослідження, зокрема розгляд місця сленгу в системі форм існування мови, врахування лінгвокогнітивних, соціолінгвістичних, прагматично - ситуативних характеристик молодіжних субстандартів.
Актуальність вивчення німецького молодіжного сленгу зумовлена зростанням мовознавчого інтересу до лінгвістичних субстандартів, швидкою змінюваністю лексичного складу молодіжного сленгу, який на кожному етапі свого розвитку потребує нових досліджень, необхідністю застосування до його вивчення нових підходів, зокрема лінгвокогнітивного та соціолінгвістичного, а також браком відповідних досліджень на лінгвістичному просторі України.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у межах наукової теми «Європейські мови та культури в контексті глобалізації світових процесів» (код 01 БФ 0147-01), що розробляється Інститутом філології Київського національного університету ім.Т.Шевченка і затверджена Міністерством освіти і науки України.
Метою дослідження є вивчення своєрідності молодіжного сленгу, розгляд особливостей використання сленгової лексики у різних типах дискурсу, а також розгляд соціолінгвістичних та лінгвокогнітивних аспектів німецького молодіжного сленгу. Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
- встановити основні характеристики і особливості німецького молодіжного сленгу, проаналізувавши тлумачення молодіжних субстандартів у різних лінгвістичних традиціях;
- описати основні дискурсні сфери функціонування німецького молодіжного сленгу та визначити особливості його використання в різних типах дискурсу, зокрема в Інтернет дискурсі, дискурсах засобів масової інформації, рекламному, художньому;
- розглянути основні особливості мовної картини світу німецької молоді на матеріалі даних асоціативного експерименту, компонентного аналізу значень сленгової лексики та корпусу текстів;
- встановити основні особливості використання сленгу представниками окремих соціальних груп молоді;
- дослідити гендерні особливості використання німецького молодіжного сленгу;
- визначити наявність основних регіональних відмінностей у сучасному німецькому молодіжному соціолекті.
Об’єктом дослідження є німецький молодіжний сленг 90 х р.р. ХХст. першого десятиліття ХХІ ст.
Предметом дослідження є соціолінгвістичний та лінгвокогнітивний аспекти сучасного німецького молодіжного сленгу.
Методи дослідження: дослідження здійснювалося із застосуванням описового методу, методу лексикографічного аналізу словникових дефініцій, соціолінгвістичного методу анкетного опитування, асоціативного експерименту, методу суцільної вибірки та лінгвостатистичних методів.
Матеріал дослідження склали тексти сучасної художньої літератури (34 художні твори загальним обсягом 7895 сторінок), молодіжних журналів (21 найменування журналів, в цілому 60 журналів загальним обсягом 4436 сторінок), матеріали анкетного опитування (72 анкети, заповнені представниками німецької молоді віком від 12 до 35 років), а також матеріали Інтернет форумів та чатів, реклами, програм телебачення, що розраховані на молоде покоління. Було використано 33 лексикографічних джерел тлумачного та перекладного характеру, а також глосарії мережі Інтернет. На основі аналізу лексичних та фразеологічних одиниць молодіжного сленгу було укладено глосарій молодіжного сленгу (1102 лексичні одиниці з прикладами їх використання).
Наукова новизна дисертації полягає у дослідженні лінгвокогнітивного та соціолінгвістичного аспектів німецького молодіжного сленгу та розгляді закономірностей функціонування німецького молодіжного сленгу у різних типах дискурсу.
На захист виносяться такі положення:
1. Молодіжний сленг є нормативно зниженим, емоційно забарвленим, функціонально обмеженим мовним субкодом соціально вікової групи молоді, що відображає її світогляд та ціннісні орієнтири і виконує функції ідентифікації, консолідації, прихованого престижу, відмежування від інших груп. Молодіжний сленг включає до свого складу кілька вужчих підсистем, залежно від приналежності представників молоді до певних соціально - вікових, соціально - професійних груп, має регіональні та гендерні відмінності використання.
2. Молодіжний сленг використовується у дискурсах різних типів, зокрема у Інтернет, рекламному, друкованих ЗМІ, художньому, завдяки чому досягається вихід на спільний код спілкування з молодіжною аудиторією. Особливості світогляду, потреб молоді, її мовного субкоду враховуються при визначенні стилю написання статей, творів, побудови аргументації з метою впливу автора на думку читача.
3. У мовній картині світу німецької молоді відображаються як етнокультурні, так і соціокультурні типи концептів, які виражають специфіку категоризації світу молоддю, і мають своє вербальне вираження у сленговій лексиці. Лінгвокогнітивний аспект молодіжного сленгу виявляється передусім у процесах метафоричного та метонімічного переосмислення найменувань, запозиченнях, творенні та переосмисленні фразеологічних конструкцій.
4.Відмінності у використанні молоддю лінгвістичного субкоду залежать від вікового фактору, а також від приналежності представників молоді до різних соціальних чи соціально професійних груп. Зміна ціннісних орієнтирів молодих людей є вагомим фактором впливу на їх мовленнєву поведінку.
5. Гендерні особливості німецького молодіжного сленгу виявляються у стереотипних уявленнях соціально вікової групи молоді, що мають вербальне вираження у сленговій лексиці. В цілому хлопці більш активно використовують сленг. Склад сленгової лексики хлопців відрізняється від сленгового вокабуляру дівчат. Натомість рівень знань сленгової лексики хлопцями та дівчатами, принаймні на пасивному рівні, суттєво не відрізняється.
6. У німецькому молодіжному слензі існують регіональні відмінності. Суттєву частку у територіальних варіантах сленгової лексики становлять топонімічні номінації.
Теоретичне значення дослідження полягає у тому, що його результати є внеском до розробки ряду теоретичних проблем з питань проблематики сленгу, розгляду молодіжної сленгової лексики з позицій когнітивної лінгвістики, визначення гендерних та регіональних особливостей німецького молодіжного соціолекту.
Практичне значення дисертації полягає у використанні результатів дослідження у лекційних та практичних курсах соціолінгвістики, лінгвокультурології, лексикології німецької мови. Зібраний в процесі дослідження глосарій сучасного молодіжного сленгу може стати допоміжним матеріалом при укладанні відповідного словника.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на міжнародній науковій конференції «Східнослов’янська філологія: від Нестора до сьогодення» (27-28 квітня 2006 р., Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов); на ІХ міжнародній науковій конференції «Семантика мови і тексту» (26 28 вересня 2006 р., Івано Франківськ, Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника); на наукових читаннях, присвячених 130 річчю від дня народження професора І.В.Шаровольського (3 жовтня 2006 р., Київський національний університет ім. Т.Шевченка); на всеукраїнський науковій конференції «Світоглядні горизонти філології» (11 квітня 2007 р., Київський національний університет ім. Т.Шевченка); на міжнародній науково практичній конференції «Сучасні проблеми лінгвістичних досліджень та дидактичні особливості викладання іноземних мов професійного спілкування у вищій школі» (31 травня 1 червня 2007 р., Львівський національний університет ім. І.Франка); на міжнародній науковій конференції «Національна культура у парадигмах семіотики, мовознавства, літературознавства, фольклористики» (24 жовтня 2007 р., Київський національний університет ім. Т.Шевченка); на міжнародній науковій конференції «Взаємодія етнічних і планових мов у контексті європейської інтеграції» (10-12 квітня 2008 р., Волинський національний університет ім.Л.Українки).
Публікації. Основні результати дослідження відображено в одинадцятьох статтях, виконаних одноосібно, дев’ять з яких опубліковано у фахових збірниках наукових праць ВАК України.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаної літератури та трьох додатків.
У вступі обґрунтовано вибір теми та її актуальність, зазначено основні методи дослідження, визначено наукову новизну, теоретичне значення та практичну цінність дисертаційної роботи.
У першому розділі обґрунтовується питання щодо визначення місця сленгу у системі варіативних форм існування мови, визначаються особливості такої формації як сленг та молодіжний сленг, а також особливості функціонування німецького молодіжного сленгу у таких типах дискурсу як Інтернет дискурс, дискурс друкованих ЗМІ, художній, рекламний дискурси.
У другому розділі визначаються особливості мовної картини світу німецької молоді. Слід зазначити, що особливостями мовної картини світу німецької молоді є відображення як національної, так і узуальної картин світу засобами сленгової лексики. У мовній картині світу німецької молоді представлені також етнокультурні, соціокультурні та інші типи концептів. Вербалізація картини світу німецької молоді здійснюється за допомогою сленгової лексики, метафоричних та метонімічних переосмислень найменувань, фразеологічних виразів. У другому розділі доведено, що молодіжний сленг утворює власну лексико семантичну підсистему у складі ЛСС німецької мови.
У третьому розділі визначаються соціолінгвістичні особливості німецького молодіжного сленгу, які виявляються у відмінностях використання сленгу різними соціальними та соціально професійними групами молоді. У розділі розглядаються також особливості гендерного та територіально-зумовленого використання молодіжного сленгу. Зокрема, на матеріалі асоціативного експерименту визначено гендерні стереотипні уявлення, які детермінують світосприйняття молоді і вербалізуються у лексичних одиницях німецького молодіжного сленгу. Висвітлені результати досліджень щодо знання сленгової лексики, відмінностей використання сленгового вокабуляру представниками молоді різних статей. Регіональні особливості використання молодіжного сленгу визначаються в тому числі і на матеріалах власних досліджень.
У загальних висновках підсумовуються результати проведеного дослідження та накреслюються шляхи подальших наукових розробок.

Загальний обсяг дисертації становить 323 сторінки (196 сторінок основного тексту), список використаної літератури налічує 336 наукових праць, список довідкової літератури складається з 33 найменувань, список джерел ілюстративного матеріалу із 127 найменувань. У додатках до дисертації подаються глосарій німецького молодіжного сленгу, сленгові топонімічні номінації та зразок анкети, запропонованої інформантам.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Сленг як лінгвістична формація є невід’ємною частиною соціального виміру мови. Соціальний вимір мови виражається в свою чергу у багатоманітні варіативних форм та субформ її існування, у специфіці використання мовного коду залежно від статусної приналежності мовців, їх вікової та статевої приналежності, тих соціальних ролей, що виконуються ними в суспільстві тощо.
Нормативна зниженість сленгу, наявність у ньому лексичних, а також незначних граматичних та фонетичних особливостей, переважне його використання з метою групової ідентифікації, дозволяє розглядати сленг як субформу існування мови і зараховувати його до різновиду соціолекту. Така формація як сленг варіюється залежно від розміру групи та віку мовців, а також професійної орієнтації, способу організації вільного часу, занять, хобі, сексуальної орієнтації його носіїв. Втім, найбільш активно використовує соціолект у своєму мовленні молоде покоління.
Відтак, молодіжний сленг як різновид сленгу, є нормативно зниженим, емоційно забарвленим, функціонально обмеженим мовним субкодом соціально вікової групи молоді, в якому відтворено її світогляд та ціннісні орієнтири, що виконує функції ідентифікації, консолідації, прихованого престижу, відмежування.
Молодіжний сленг є також складною структурною організацією, яка включає до свого складу ще кілька вужчих підсистем, залежно від приналежності молоді до певних соціальних груп, регіону чи статі.
Соціолект молоді активно використовується у різних типах дискурсу, зокрема в Інтернет та рекламному дискурсі, дискурсі друкованих ЗМІ, дискурсі художнього твору тощо.
Особливостями Інтернет дискурсу є віртуальність, дистантність, статусна рівноправність учасників, використання ними псевдонімів (ніків), специфічної комп'ютерної етики та певних тональностей спілкування, наданні переваги певним темам. У мовному плані для чат лайнового спілкування молоді характерними є використання специфічного скороченого коду спілкування (т. зв. «кібернетичного сленгу»), спрощеної граматичної структури речень, акронімів, редуплікації тощо.
Завдяки врахуванню вікових, психологічних особливостей молоді, її соціальних характеристик у дискурсі друкованих ЗМІ автори визначають тематику і стиль написання статей, у рекламному дискурсі відповідно будують аргументацію щодо переконання адресата скористатись рекламною пропозицією. Для дискурсу художнього твору є характерним порушення закону автоматизму звичайного спілкування, багатозначність тексту, що може впливати на формування думки кожного читача.
Розгляд лінгвокогнітивного аспекту німецького молодіжного сленгу передбачає висвітлення особливостей мовної картини світу німецької молоді, специфіки категоризації дійсності даною соціально віковою групою, що має своє вербальне вираження у сленговій лексиці. Він виявляється передусім у процесах метафоричного та метонімічного переосмислення найменувань, запозиченнях, творенні та переосмисленні фразеологічних конструкцій, що використовуються молодим поколінням.
У мовній картині світу німецької молоді представлені різні типи концептів, які складають концептосферу соціально вікової групи молоді, що в свою чергу базується на національній, віковій, індивідуальних та інших концептосферах і які своєрідно осмислюються та оцінюються у значенні молодіжної сленгової лексики.
Запозичення в систему німецького молодіжного сленгу здійснюється завдяки використанню внутрішніх ресурсів мови (запозичення з арго, професійних жаргонів тощо) та запозиченням з інших мов. Варто зазначити, що на відміну від загального процесу запозичень лексики у будь якій мові, однією з основних особливостей запозиченої лексики в системі молодіжного сленгу (в т.ч. німецького) є переосмислення значень запозичених слів, в чому проявляється креативність молодого покоління.
Входячи до складу лексико семантичної системи мови, що характеризується «синтезом основних смислових елементів та їх зв’язків» [34, 134], молодіжна сленгова лексика не є нагромадженням слів, а має свою системну організацію. Лексико семантична підсистема молодіжного сленгу, базується на парадигматичних, епідигматичних та синтагматичних відношеннях. Так, особливістю синтагматичних відношень, які реалізуються у лексико семантичній підсистемі молодіжного сленгу, є змінюваність значення тієї чи іншої лексеми залежно від її лексичної сполучуваності. Завдяки сполучуваності сленгізмів не лише актуалізується значення тієї чи іншої лексичної одиниці, а й виявляються асоціації молоді, пов’язані з її уявленнями про світ, що є також проявом епідигматичних відношень. Переосмислення вже відомих слів, що є однією з найхарактерніших особливостей молодіжного сленгу, є виявом епідигматичних відношень. Сленгові лексеми, в свою чергу, створюють розгалужені тематичні групи, що є виявом парадигматичних відношень. Проте особливістю парадигматичних відношень молодіжного сленгу є зміна вихідної архісеми на іншу архісему, що призводить до включення лексеми до іншого лексико семантичного поля.
Розгляд соціолінгвістичного аспекту молодіжного сленгу передбачає вивчення особливостей його використання різними соціальними групами молоді, а також особливостей територіального та гендерного використання молодіжного сленгу.
Соціально вікова група молоді є неоднорідною: включає до свого складу менші за обсягом соціальні групи як формального, так і неформального характеру, мовний субкод яких має відмінності. Мова соціальних груп молоді базується на загальносленговому вокабулярі, але має відмінності насамперед у лексичному складі на позначення актуальних для даного угрупування реалій.
Частина сленгової лексики як неформальних, так і формальних соціальних груп поступово інтегрується до системи загальномолодіжного сленгу, причому деякі лексеми змінюють своє первинне значення. Проте має місце і процес розширення значень лексем, які запозичуються до окремих соціальних груп із системи загальномолодіжного сленгу.
Для комунікативної поведінки представників різних статей соціально вікової групи молоді в цілому характерні гендерні відмінності, які закладаються в процесі виховання у дитячому віці і сповна проявляться у підлітковому та юнацькому віці. Гендерні відмінності виявляються як у комунікативній поведінці представників чоловічої і жіночої статі, так і у стереотипних уявленнях, які вербалізуються у сленговій лексиці.
Слід зазначити, що хоча на пасивному рівні представники молоді різних статей приблизно однаково знайомі із сленгових вокабуляром, проте лексичний інвентар молодіжного сленгу є більш чисельним і різноманітним у словнику хлопців. Свідченням більш активного використання сленгу хлопцями є значна кількість номінацій у словниках молодіжного сленгу на позначення суто «чоловічих тем» спілкування, а саме: з'ясування стосунків силовими методами, надмірне вживання алкогольних напоїв, звульгаризована оцінка осіб протилежної статі тощо.
В цілому для німецького молодіжного сленгу є характерною регіональна варіативність. Відмінності у слензі молоді різних регіонів спостерігаються насамперед на лексичному рівні, а також на фонетичному і синтаксичному рівнях. Посиленню різниці між сленгом молоді у регіонах країни сприяло тривале існування з післявоєнного періоду двох самостійних німецьких держав. Проте більшою мірою на частотність використання територіальних варіантів молоддю впливає ситуація спілкування (офіційна/ неофіційна), соціальний статус молодих людей, їх місце проживання (село/місто), а також вікові характеристики молоді (із збільшенням віку залишається менше особливостей) тощо. На сучасному етапі спостерігається тенденція щодо зменшення різниці у територіальних варіантах молодіжного сленгу, чому сприяє активне використання у молодіжних колах сучасних засобів комунікації, вплив телебачення та інших мас-медіа. Суттєву частку у територіальних варіантах сленгової лексики становлять топонімічні номінації.
Перспективними у розгляді лінгвістичних субстандартів молоді залишаються комплексні дослідження з урахуванням ситуативного аспекту їх використання, подальші лінгвістичні розробки щодо когнітивних механізмів використання молодіжного сленгу, а також більш детальні дослідження регіональних та гендерних аспектів використання німецького молодіжного сленгу.