ДИСКУРСИВНІ ВЛАСТИВОСТІ ДИРЕКТИВНИХ МОДАЛЬНИХ ЧАСТОК СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

Краткое описание

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ В. Н. КАРАЗІНА

На правах рукопису
УДК 811.112.2’42

ГРИЦЕНКО МАРИНА ІВАНІВНА

ДИСКУРСИВНІ ВЛАСТИВОСТІ
ДИРЕКТИВНИХ МОДАЛЬНИХ ЧАСТОК СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник Кривенко Віктор Петрович, кандидат філологічних наук, доцент

Харків 2008

ЗМІСТ
ВСТУП4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДИРЕКТИВНИХ
МОДАЛЬНИХ ЧАСТОК..11
1.1. Модальні частки німецької мови як предмет наукового інтересу11
1.1.1. Поняття модальності в лінгвістиці...12
1.1.2. Лінгвістичні підходи до вивчення часток20
1.1.3. Частиномовний статус часток німецької мови....26
1.1.4. Властивості, функції та класифікації модальних часток....34
1.2. Директивні модальні частки в спонукальному дискурсі42
1.2.1. Сутність спонукального дискурсу.42
1.2.2. Директив у системі мовленнєвих актів.47
1.2.3. Класифікації директивного мовленнєвого акту...54
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 160
РОЗДІЛ 2. ОНОМАСІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ МОДАЛЬНИХ ЧАСТОК
У ДИРЕКТИВНИХ МОВЛЕННЄВИХ АКТАХ..63
2.1. Модальні частки у категоричних директивних мовленнєвих актах..63
2.1.1. Модальні частки у мовленнєвих актах вимоги.64
2.1.2. Модальні частки у мовленнєвих актах розпорядження...68
2.1.3. Модальні частки у мовленнєвих актах заборони.72
2.1.4. Модальні частки у мовленнєвих актах застереження..75
2.2. Модальні частки у некатегоричних директивних мовленнєвих актах.79
2.2.1. Модальні частки у мовленнєвих актах прохання.79
2.2.2 Модальні частки у мовленнєвих актах поради..86
2.2.3. Модальні частки у мовленнєвих актах пропонування.91
2.2.4. Модальні частки у мовленнєвих актах дозволу...98
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2..101
РОЗДІЛ 3. КОГНІТИВНО-СЕМАНТИЧНІ ТА ПРАГМАДИСКУРСИВНІ
ВЛАСТИВОСТІ ДИРЕКТИВНИХ МОДАЛЬНИХ
ЧАСТОК НІМЕЦЬКОЇ МОВИ105
3.1. Когнітивно-семантичні властивості директивних модальних часток
німецької мови..105
3.1.1. Директивна частка doch107
3.1.2. Директивна частка mal..111
3.1.3. Директивна частка nur..115
3.1.4. Директивна частка bloß118
3.1.5. Директивна частка ja120
3.1.6. Директивна частка einfach124
3.1.7. Директивна частка ruhig...126
3.1.8. Директивна частка schon...129
3.1.9. Директивна частка wohl131
3.1.10. Директивна частка auch..133
3.2. Прагматичні властивості директивних модальних часток...136
3.2.1. Директивні частки як іллокутивні індикатори...136
3.2.2. Директивні частки як іллокутивні модифікатори..141
3.3. Інтеракційні властивості директивних модальних часток...145
3.4. Роль директивних модальних часток у реалізації дискурсивних стратегій і
тактик.149
3.4.1. Стратегія наполегливості..150
3.4.2. Стратегія впевненості / невпевненості155
3.4.3. Стратегія ввічливості158
3.4.4. Емоційно-налагоджувальна стратегія168
3.4.5. Стратегія дискредитації170
3.4.6. Діалогова стратегія.. .172
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3..176
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.180 ДОДАТКИ184
СПИСОК НАУКОВИХ ДЖЕРЕЛ..186
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ...217

ВСТУП

В останні роки лінгвістична наука характеризується підвищенням інтересу до комунікативних аспектів уживання мови, усе більше уваги приділяється вивченню тих явищ мови, які є релевантними для мовної комунікації. У цьому зв'язку все більшу роль відіграють дослідження таких явищ мови, які безпосередньо впливають на аспект взаємодії комунікантів.
Серед таких явищ, насамперед, виділяються модальні частки (далі МЧ). В останні десятиліття спостерігається зростання кількості досліджень, присвячених функціонуванню МЧ у мовленні на різних мовах на матеріалі англійської [2; 3; 82], романських [90] та слов’янських мов [4; 10; 59; 60; 65; 97; 127; 108; 143; 155; 272; 274]. Але найінтенсивніші дослідження проводяться на матеріалі німецької мови: вивчаються семантичні властивості окремих МЧ німецької мови [70; 72; 75; 76; 116; 160; 168; 175; 177; 189; 209; 210; 218; 229; 233; 237; 203; 242; 256; 265; 266; 271; 276; 277; 279; 290; 291; 300], особливості їх використання у діалогічному мовленні [142; 180; 283; 228; 246; 281], іллокутивний потенціал [119; 165; 169; 171; 217; 220; 247; 275; 303; 307], етимологія [157; 162; 183; 203; 230], лексикографічні [163], дидактичні [234; 306; 299], контрастивні й перекладацькі аспекти [47; 56; 81; 158; 176; 182; 188; 234; 244; 261; 296], просодичні характеристики висловлень з МЧ [96; 141].
Посилення уваги до вивчення МЧ обумовлено низкою чинників. По-перше, цього вимагає незадовільний стан лексикографічного опису часток, котрий позначився на якості викладання німецької мови. Для дослідження МЧ виявився адекватним новий комунікативний підхід, що виділяв у якості основних одиниць аналізу не фонему, слово і речення, а текст, мовленнєвий акт і діалог. По-друге, дослідженню МЧ сприяла переорієнтація лінгвістики на емпіричні дослідження: звернення до вивчення живого, розмовного мовлення дозволило знайти в частках цікавий об’єкт для наукового пошуку [242: c. 375; 299: c. 45]. По-третє, посилення наукового інтересу до МЧ обумовлене дуже великою частотністю вживання цього класу слів у німецькому мовленні: за підрахунками німецьких учених, на 100 німецьких слів припадає 13-14 МЧ [225: c. 7; 261: c. 49; 296: c. 15]. Німецька мова вважається поряд із грецькою і російською «мовою часток» [97: c. 10].
Незважаючи на інтенсивні дослідження МЧ німецької мови у німецькій і вітчизняній лінгвістиці в останні десятиліття, вони й досі є «предметом гострої полеміки» [179: c. 3] і «викликом для лінгвістів» [201: c. 167]. Так, не визначеним є інвентар МЧ (дослідники наводять різну кількість часток в німецькій мові: 40 [224: c. 479], 51 [183: c. 129], 32 [255: c. 179], 44 [225]). Не встановлене коло мовленнєвих актів, у яких МЧ вживаються як іллокутивні модифікатори. Не виявлена роль МЧ у функціонуванні прагма-семантичних відтінків широкого спектра спонукальних значень, потребують уточнення і подальшого розгляду підкласи МЧ, зокрема, директивні МЧ, які ніколи не становили об‘єкт спеціального вивчення і монографічного опису. Невивченими залишаються аспекти функціонування МЧ у дискурсі, хоча проблема взаємозв’язку дискурсивно значущих одиниць мови, до яких належать і директивні МЧ, і властивостей дискурсу є однією з найактуальніших у сучасному мовознавстві.
З погляду на провідну роль у сучасному мовознавстві функціональної, когнітивно-комунікативної парадигми, яка поєднує когнітивний і комунікативно-прагматичний підходи до аналізу дискурсу та одиниць мови й мовлення [12; 15; 41; 64; 78; 107; 109; 114; 140; 146; 147; 149; 150], модальні частки становлять плідний об’єкт лінгвістичного пошуку, оскільки їх значення зумовлене насамперед дискурсивною реалізацією.
Ствердження когнітивно-комунікативної парадигми в лінгвістиці поставило завдання «пояснити особливості оперування мовленнєвими актами, стратегіями дискурсу та іншими ментальними процесами комунікантів, що осмислюють дійсність» [146: c. 202]. У цьому зв’язку першочерговим є завдання розглядання частин мови як дискурсивно-когнітивних утворень, які створюють класи слів, що функціонують у мові в якості категорії [78: c. 40], до яких належать і модальні частки.
Актуальність теми визначається, таким чином, потребою всебічного аналізу директивних МЧ сучасної німецької мови з позицій когнітивно-комунікативної парадигми лінгвістики та їх важливою соціально-культурною роллю у функціонуванні німецької мови. Запроваджений у роботі когнітивно-прагматичний підхід дозволяє розкрити нові аспекти вживання МЧ у німецькомовному дискурсі та зробити вагомий внесок у вирішення наукової проблеми встановлення дискурсивного значення окремих МЧ німецької мови.
Об’єктом цього дослідження є директивні МЧ, тобто такі МЧ, які функціонують у спонукальному німецькомовному дискурсі у складі висловлень, що реалізують його мінімальну одиницю директивний МА.
Предметом наукового пошуку є когнітивно-семантичні та прагмадискурсивні властивості директивних МЧ сучасної німецької мови.
Зв’язок роботи з науковими темами. Тема дисертації відповідає профілю досліджень, що здійснюються на факультеті іноземних мов Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, об’єднаних у межах теми «Когнітивні й комунікативні проблеми дискурсу й навчання іноземних мов», номер державної реєстрації 0106U002233.
Мета роботи визначення інвентарного обсягу та встановлення когнітивно-семантичних і прагмадискурсивних властивостей директивних МЧ сучасної німецької мови.
Для досягнення цієї мети послідовно вирішуються такі завдання:
− з’ясувати теоретичні підґрунтя виділення директивних часток у окремий підклас МЧ німецької мови;
− визначити інвентар директивних МЧ німецької мови;
− встановити когнітивно-семантичні властивості кожної з директивних МЧ німецької мови;
− виявити особливості вживання директивних МЧ німецької мови у якості іллокутивних індикаторів і іллокутивних модифікаторів;
− схарактеризувати інтеракційні властивості директивних МЧ німецької мови;
− уточнити стратегічні прояви функціонування директивних МЧ у спонукальному німецькомовному дискурсі.
Методи дослідження зумовлені його метою і завданнями. В аналізі матеріалу застосовано інтенційний, контекстно-ситуативний і метод когнітивного моделювання (для виявлення диференційних ознак окремих підкласів МА директивів та встановлення інвентарю директивних МЧ німецької мови), методи компонентного аналізу та перефразування (для з’ясування їхніх когнітивно-семантичних властивостей), методи іллокутивного, конверзаційного, структурно-синтаксичного та дискурсивного аналізу (для окреслення їхніх прагмадискурсивних властивостей), а також елементи кількісного методу (для встановлення частотності окремих релевантних явищ).
Матеріал дослідження становлять 2350 висловлень з МЧ, які реалізують МА директиви, зібрані методом суцільної вибірки із сучасних творів художньої літератури Німеччини, Австрії та Швейцарії загальним обсягом близько 3700 сторінок.
Мета і завдання роботи, об’єкт і предмет дослідження, а також зібраний мовний матеріал уможливили робочу гіпотезу: серед МЧ німецької мови може бути виділений підклас директивних МЧ, що проявляють властивості модифікації ідеалізованої когнітивної моделі директивних МА, які становлять мінімальну одиницю спонукального дискурсу.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вперше в українській германістиці з’ясовані когнітивно-семантичні й прагмадискурсивні характеристики директивних МЧ; встановлено роль МЧ у реалізації директивного МА і на основі цього інвентаризовано підклас директивних часток німецької мови; описано когнітивно-семантичні і прагмадискурсивні параметри встановлених МЧ.
Наукова новизна отриманих результатів може бути узагальнена в таких положеннях, що виносяться на захист:
1. Директивні МЧ є підкласом МЧ, що функціонують у складі висловлень, які реалізують директивний МА, виражаючи модус волевиявлення мовця. Значення директивних МЧ є дискурсивно-прагматичним, тобто таким, якого вони набувають в спонукальному дискурсі під час реалізації директивного МА.
2. Директивні МЧ відображають параметри ідеалізованої когнітивної моделі іллокутивного типу директиву (агенс, час дії, ступені здатності агенса, бажання мовця, бажання адресата, витрат / користі, факультативності, мітигації, повноваження, соціальної дистанції, формальності контексту). На цій підставі до підкласу директивних МЧ віднесено частки doch, mal, nur, bloß, ja, einfach, ruhig, schon, wohl, auch.
3. Когнітивно-семантичні властивості директивних МЧ зумовлені значенням омонімічних частин мови, від яких вони походять. У процесі реалізації директивного МА в свідомості мовців активізуються семантичні компоненти, які відображають такі параметри ідеалізованої когнітивної моделі директивного МА як бажання, повноваження мовця, здатності агенса (адресата, мовця або мовця і адресата), мітигації, факультативності та витрат / користі предикованої дії. Сема «багато» властива МЧ doch, сема «відомо» МЧ doch, ja, сема «корекція» МЧ doch, schon, семи «мало», «коли-небудь» МЧ mal, сема «зараз» МЧ mal і schon, сема «обмеження» МЧ nur, bloß, сема «просто» МЧ einfach, сема «очевидно» МЧ einfach і wohl, сема «безпроблемно» МЧ ruhig, сема «норма» МЧ auch.
4. У спонукальному дискурсі всі директивні МЧ функціонують як іллокутивні індикатори (у прямих директивних МА), індикуючи директивну іллокутивну силу МА в реченнях імперативної структури, та всі директивні МЧ, окрім schon, функціонують як іллокутивні модифікатори (у непрямих директивних МА), модифікуючи в реченнях розповідної і питальної структури іллокутивну силу МА у директивну.
5. Директивні МЧ проявляють інтеракційні властивості, які знаходять відображення в їхній здатності функціонувати в ініціальних і реактивних дискурсивних ходах, що забезпечує когерентність діалогу. Тільки в ініціальних МА в спонукальному дискурсі вживаються директивні МЧ schon, wohl, здебільшого в ініціальних auch, bloß, mal, здебільшого в реактивних einfach, ruhig. MЧ doch, ja, nur властиві і ініціальним, і реактивним МА в однаковій мірі.
6. Директивні МЧ у німецькомовному спонукальному дискурсі індикують реалізацію стратегії наполегливості, яка функціонує у вигляді тактик наполягання, умовляння, переконування, аргументації (МЧ doch, ja, einfach,mal, nur, schon); стратегії впевненості (bloß, doch, auch, schon, ja, nur) / невпевненості (einfach, ja, mal, wohl, doch); стратегії ввічливості, яка передбачає тактики мітигації та етикету (всі директивні МЧ); емоційно-налагоджувальної стратегії, що представлена тактиками жарту, вираження позитивних та негативних емоцій (всі директивні МЧ); стратегії дискредитації (bloß, doch, mal) та діалогової стратегії (auch, doch, mal, schon).
Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що зроблені висновки сприяють поглибленню наукового знання про дискурсивні характеристики службових частин мови, доповнюють учення про дискурс положенням про суттєву роль директивних МЧ у функціонуванні спонукального дискурсу, що робить внесок у подальше осмислення окремих теоретичних питань когнітивної семантики, когнітивної прагматики, дискурсології, прагматичного синтаксису і теоретичної граматики німецької мови.
Практичне значення дисертації визначається тим, що одержані результати можуть бути використані у курсах з теоретичної граматики німецької мови (розділи „Морфологія”, „Синтаксис”), лексикології (розділ Лексичне значення”), спецкурсах з когнітивної прагмалінгвістики та теорії дискурсу. Спостереження і висновки можуть стати у нагоді у наукових розвідках студентів і аспірантів.
Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертації були представлені в доповідях на Міжнародній науково-практичній конференції Асоціації українських германістів «Мотивація, кваліфікація, якість: питання теорії і практики» (Харків, 2004 р.), Міжнародній науково-методичній конференції «Ювілейні Четверті Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація» (Харків, 2004 р.), третій Всеукраїнській науковій конференції «Актуальні проблеми перекладознавства та методики навчання перекладу» (Харків, 2005 р.), V Всеукраїнській науковій конференції «Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація» (Харків, 2005 р.), VI Міжнародній науковій конференції «Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація» (Харків, 2007 р.). Основні положення дисертаційної праці обговорювалися на засіданні кафедри німецької філології та перекладу факультету іноземних мов Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна (жовтень 2007 р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 статей у фахових виданнях ВАК України і тези 5 доповідей на конференціях. Особистий внесок здобувача у статтю, опублікована у співавторстві, полягає в проведенні й описі емпіричного дослідження вживання МЧ у директивних МА, у результаті якого встановлено інвентар директивних МЧ німецької мови.

Обсяг і структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків за кожним з них, загальних висновків, списків наукової літератури і джерел ілюстративного матеріалу, додатку, який містить 4 таблиці. Повний обсяг роботи 219 сторінок, обсяг основного тексту 181 сторінка. Для ілюстрації положень дисертації наведено 8 таблиць та 265 дискурсивних фрагментів з корпусу дослідження. У списку використаної наукової літератури налічується 307 позицій.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Дослідження функціонування модальних часток у спонукальному дискурсі дозволило, по-перше, виділити клас директивних модальних часток німецької мови та вирішити питання встановлення їх інвентарю шляхом ономасеологічного аналізу МА директиву з погляду на роль модальних часток у реалізації модусу волевиявлення, яка формує спонукальний дискурс. По-друге, встановлено когнітивно-семантичні та дискурсивно-прагматичні властивості директивних МЧ сучасної німецької мови, яких вони набувають у ході реалізації діалогічного дискурсу.
Визначаючи МЧ як клас часток, значення яких є дискурсивно-прагматичним, якого вони набувають в дискурсі, під час реалізації МА, за критерієм модусу волевиявлення виділено підклас директивних МЧ. Директивні МА визначено як мовленнєва взаємодія мовця і адресата, що ґрунтується на модусі волевиявлення, для досягнення перлокутивної цілі мовця, яка полягає у прагненні так вплинути на адресата, щоб той здійснив певну фізичну, мовленнєву або ментальну дію. Вживання директивних МЧ сприяє реалізації директивного МА, який становить мінімальну одиницю спонукального дискурсу.
Спонукальний дискурс характеризується специфікою прояву аспектів мовного використання, когнітивного і соціально-прагматичного, а саме: передавання / конструювання ідей і переконань мовців знаходить відображення в ІКМ МА директиву (когнітивний аспект), взаємодія комунікантів у відповідних до цієї ІКМ соціально-культурних контекстах і ситуаціях відбивається у реалізації МА директивів як мінімальних одиниць цього типу дискурсу (соціально-прагматичний аспект), що уможливлюється за допомогою специфічних мовних засобів, до яких належать директивні МЧ (аспект мовного використання).
Проведено розгалуження підтипів директивного МА на основі варіювання параметрів ІКМ цього іллокутивного типу МА, до яких належать: агенс, час дії, ступінь здатності агенса, ступінь бажання мовця, ступінь бажання адресата, ступінь витрат / користі, ступінь факультативності, ступінь мітигації, ступінь повноваження, ступінь соціальної дистанції, ступінь формальності контексту. Для МА директиву варіюють всі параметри ІКМ, крім другого час дії, яка предикується, має місце тільки в майбутньому. Некатегоричні директиви об’єднуються таким спільним параметром ІКМ як високий ступінь факультативності дії агенса, яким є адресат або мовець і адресат. Категоричні директиви об’єднуються такими спільними параметрами ІКМ як низький ступінь факультативності дії агенса (адресата), користь дії для мовця і витрати адресата.
Ономасіологічний аналіз вживання МЧ в МА директивах показав, що за критерієм відображення параметрів ІКМ цього іллокутивного типу до директивних МЧ можна віднести МЧ doch, mal, nur, bloß, ja, einfach, ruhig, schon, wohl, auch (в порядку зниження їхньої частотності).
Компонентний аналіз когнітивно-семантичних властивостей директивних МЧ дозволив встановити, що вони зумовлені значенням омонімічних частин мови, від яких вони походять. Серед концептів, які структурують світ, що чуттєво пізнається, релевантними для директивних МЧ є концепти ПОДІЯ, МІСЦЕ, ВЛАСТИВІСТЬ і КІЛЬКІСТЬ, які активізуються в свідомості мовців у процесі реалізації спонукального дискурсу. Ознаки цих концептів відображають волітивний модус висловлювання, тому існують у якості прагматичних характеристик директивних МЧ, зокрема, сема «багато» властива МЧ doch, сема «відомо» МЧ doch, ja, сема «корекція» МЧ doch, schon, семи «мало», «коли-небудь» МЧ mal, сема «зараз» МЧ mal і schon, сема «обмеження» МЧ nur, bloß, сема «просто» МЧ einfach, сема «очевидно» МЧ einfach і wohl, сема «безпроблемно» МЧ ruhig, сема «норма» МЧ auch. Ці семи активізують такі параметри ІКМ директивного МА як бажання, повноваження мовця, здатності агенса (адресата, мовця або мовця і адресата), мітигації, факультативності та витрат / користі предикованої дії.
У спонукальному дискурсі всі директивні МЧ функціонують як іллокутивні індикатори (у прямих директивних МА), індикуючи директивну іллокутивну силу МА в реченнях спонукальної структури, та всі директивні МЧ, окрім schon, функціонують як іллокутивні модифікатори (у непрямих директивних МА), модифікуючи іллокутивну силу МА в реченнях розповідної і питальної структури у директивну.
Директивні МЧ проявляють інтеракційні властивості, які знаходять відображення в їхній здатності функціонувати в ініціальних і реактивних дискурсивних ходах, що робить певний внесок у забезпечення когерентності діалогу. Зокрема, тільки в ініціальних МА в спонукальному дискурсі вживаються директивні МЧ schon, wohl, здебільшого в ініціальних auch, bloß, mal, здебільшого в реактивних einfach, ruhig. MЧ doch, ja, nur властиві і ініціальним, і реактивним МА в однаковій мірі.
Аналіз стратегічного аспекту вживання директивних МЧ у німецькомовному спонукальному дискурсі призвів до встановлення типових стратегій і тактик їх дискурсивної реалізації: стратегія наполегливості, яка функціонує у вигляді тактик наполягання, умовляння, переконування, аргументації (МЧ doch, ja, einfach,mal, nur, schon); стратегія впевненості (bloß, doch, auch, schon, ja, nur) / невпевненості (einfach, ja, mal, wohl, doch); стратегія ввічливості, яка передбачає тактики мітигації та етикету (всі директивні МЧ); емоційно-налагоджувальна стратегія, що представлена тактиками іронії, позитивних та негативних емоцій (всі директивні МЧ); стратегія дискредитації (bloß, doch, mal) та діалогова стратегія (auch, doch, mal, schon).

Подальші дослідження директивних МЧ можуть проводитися у напрямку сполучуваності окремих директивних часток, залучення діахронічного аспекту іх функціонування. Поглибленого дослідження потребують також встановлені відповідності між семантикою МЧ і ІКМ МА директиву. Цікавими і змістовними мають бути дослідження гендерних особливостей вживання МЧ у німецькому мовленні. Крім того, потребують теоретичної розробки питання порівняльного вивчення когнітивно-семантичних і дискурсивно-прагматичних властивостей директивних МЧ (німецька мова українська мова) з метою встановлення відповідностей для потреб перекладу. Особливий напрям перспективного дослідження стосується розробці комунікативних методик викладання МЧ на різних етапах вивчення німецької мови як іноземної.

СПИСОК НАУКОВИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адмони В. Г. Теоретическая грамматика немецкого языка : Строй современного немецкого языка : учеб. пособие. / Адмони В. Г. М. : Просвещение, 1986. 336 с. : табл. Библиогр.: с. 315330.
2. Алєксєєва І. О. Семантика та прагматика англійських часток : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 Германські мови” / І. О. Алексєєва ; КНУ ім. Т. Шевченка. К., 2001. 20 с.
3. Алпатова С. Д. Природа английских частиц и их роль в формировании семантики высказывания / С. Д. Алпатова // Семантика и структура предложения и текста. Грозный : Изд-во ЧИГУ, 1981. С. 39.
4. Алферов А. В. К теории речевого взаимодействия: речевые единицы языка / А. В. Алферов. Вестник МГУ. Сер. 19 : Лингвистика и межкультурная коммуникация. 2001. № 4. С. 192201.
5. Арутюнова Н. Д. Понятие пресуппозиции в лингвистике / Н. Д. Арутюнова // Изв. АН СССР. Сер. лит и яз. 1973. Т. 32. с. 8489.
6. Арутюнова Н. Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт / Арутюнова Н. Д. М. : Наука, 1988. 338 с. Библиогр.: с. 316322.
7. Арутюнова Н. Д. Предложение и его смысл / Н. Д. Арутюнова ; изд. 4-е, стереотипное. М. : Эдиториал УРСС, 2005. 384 с. Библиогр. в подстроч. примеч.
8. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка / Ш. Балли М. : Изд-во иностр. лит-ры, 1955. 416 с. Библиогр.: с. 400403 и в примечаниях : с. 404413.
9. Банару В. И. Оценка. Модальность. Прагматика / В. И. Банару // Языковое общение: Единицы и регулятивы. Калинин: Калининский гос. ун-т, 1987. С. 1418.
10.Баранов А. Н. Модальные частицы в ответах на вопрос / А. Н. Баранов, И. М. Кобозева // Логический анализ языка: Прагматика и проблемы интенсиональности. М. : Наука, 1988. С. 4569.
11.Баранов А. Н. Процедурный метаязык в лингвистической семантике / А. Н. Баранов, П. Б. Паршин // Изв. АН СРСР. Сер. лит. и яз. 1990. Т. 49. № 1. С. 1630.
12.Безугла Л. Р. Вербалізація імпліцитних смислів у німецькомовному діалогічному дискурсі : монографія. Харків : Харківський нац. ун-т імені В. Н. Каразіна, 2007. 332 с. Бібліогр.: с. 282326.
13.Белова А. Д. Лингвистические аспекты аргументации / А. Д. Белова Киев : ВПЦ «Київський ун-т», 1997. 300 с. Библиогр.: с. 267297.
14.Беляева А. Ю. Прямые и непрямые побуждения в речи мужчин и женщин / А. Ю. Беляева // Непрямая коммуникация : сб. н. ст. Саратов : Колледж, 2003. с. 228230.
15.Белехова Л. И. Лингвокогнитивные механизмы формирования новообразов (на материале современной американской поэзии) / Л.И. Белехова // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. 2005. № 649. С. 912.
16.Битнер М. А. О природе языковой модальности / М. А. Битнер // Единство системного и функционального анализа языковых единиц : мат-лы междун. научн. конф. Ч. I. Белгород: БГУ, 2006. С. 1114.
17.Богданов В. В. Классификация речевых актов / В. В. Богданов // Личностные аспекты речевого общения. Калинин: Изд-во Калинин. гос. ун-та, 1989. С. 2536.
18.Богуславский И. М. Исследования по синтаксической семантике: Сферы действия логических слов / И. М. Богуславский М. : Наука, 1985. 175 с. Библиогр.: с. 170174.
19.Бублик І. Ф. Комунікативно-прагматичні та лінгвостилістичні аспекти реалізації вербальної агресії в парламентському дискурсі ФРН : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 Германські мови” / І. Ф. Бублик ; Харківський нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. Харків, 2006. 20 с.
20.Булыгина Т. В. Модальность / Т. В. Булыгина, А. Д. Шмелев // Человеческий фактор в языке: Коммуникация, модальность, дейксис. М. : Наука, 1992. С. 109153.
21.Верба Л. Г. Обсолетизация и другие исторические изменения директивных речевых актов (на материале произведений В.Шекспира) / Л. Г. Верба, В. И. Карабан, Л. П. Алексеенко Формально-семантические корреляции языковых единиц. К. : УМК ВО, 1989. С. 1319.
22.Виноградов В. В. Избранные труды. Исследования по русской грамматике / В. В. Виноградов. М. : Наука, 1975. 419 с.
23.Володин А. П. Опыт анализа семантико-синтаксических свойствусилительной частицы ЖЕ (Ж) в императивных конструкциях / А.П.Володин, В. С Храковский // Семантика служебных слов. Пермь : ПГУ им. А. М. Горького, 1982. С. 2333.
24.Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования / И.Р.Гальперин М. : Наука, 1981. 312 с.
25.Гладкова С. Ю. Прагматический потенциал побудительных высказываний в современном немецком языке / С. Ю. Гладкова // Сб. научн. тр. / Моск. пед. ин-т ин. яз. 1986. Вып. 268. С. 1727.
26.Гладуш Н. Ф. К вопросу о типологии конвенциональных повествовательных индерекций / Н. Ф. Гладуш // Речевые акты в лингвистике и методике. Пятигорск : Пятигорский гос. пед. ин-т ин.яз., 1986. С. 4048.
27.Голощук С. Л. Лексико-синтаксичні засоби реалізації авторитарності в спонукальному дискурсі / С. Л. Голощук // Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна. 2006. № 741. С. 8487.
28.Голощук С. Л. Реалізація невербальних засобів спілкування у спонукальному дискурсі / С. Л. Голощук // Вісник СумДУ. Сер. Філологія. 2007. № 1. Т. 2. С. 1923.
29.Грайс Г. П. Логика и речевое общение / Г. П. Грайс // Новое в зарубежной лингвистике. М. : Прогресс, 1985. Вып. 16. С. 217237.
30.Гриценко М. И. Модальные частицы немецкого языка как иллокутивные индикаторы / М. И. Гриценко // Вісник Харків. універ. 2003. № 609. С. 140142.
31.Гриценко М. И. Понятие модальности в лингвистике / М. И. Гриценко // Мотивація, кваліфікація, якість: питання теорії і практики : мат-ли Міжнар. наук.-практ. конф. Асоціації українських германістів. Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2004. С. 4244.
32.Гриценко М. И. Прагматические свойства немецких модальных частиц / М. И. Гриценко // Ювілейні Четверті Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація : мат-ли Міжнар. наук.-метод. конф. Харків : ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2004. С. 7476.
33.Гриценко М. И. Свойства и функции модальных частиц немецкого языка / М. И. Гриценко // Вісник Харків. універ. 2004. № 636. С. 190192.
34.Гриценко М. І. Метод парафрази при перекладі німецьких модальних часток / М. І. Гриценко // Актуальні проблеми перекладознавства та методики навчання перекладу : мат-ли третьої Всеукр. наук. конф. Харків : Константа, 2005. С. 5152.
35.Гриценко М. И. Особенности употребления модальных частиц немецкого языка в речевых актах директивах / М. И. Гриценко // Вісник Харків. універ. 2005. № 667. С. 4750.
36.Гриценко М. І. Роль модальних часток в реалізації ідеалізованої когнітивної моделі директивного мовленнєвого акту / М. І. Гриценко // Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація : мат-ли V Всеукр. наук. конф. Харків : ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2005. С. 5354.
37.Гриценко М. І. Стратегічний потенціал директивних модальних часток у німецькомовному дискурсі / М. І. Гриценко // Вісник Харків. універ. 2006. № 741. С. 8790.
38.Гриценко М. И. Директивные модальные частицы и когерентность диалога / М. И. Гриценко // Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація : мат-ли VI Міжнар. наук. конф. Харків : Константа, 2007. С. 102104.
39.Гриценко М.І. Когнітивно-семантичні властивості директивних модальних часток німецької мови / М.І. Гриценко // Вісник Харків. універ. 2007. № 782. С. 9397.
40.Девкин В. Д. Хоноратив и гумилятив / В. Д. Девкин // Прагматика слова : межвуз. сб. научн. тр. М. : МГПИ им. Мориса Тореза, 1985. С. 1327.
41.Денисенко С. Н. Функціоналізм одна із найважливіших парадигмальних рис лінгвістики кінця XX початку XXI ст. / С. Н. Денисенко // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. 2000. № 471. С. 6876.
42.Дорошенко А. В. Побудительные речевые акты и их интерпретация в тексте : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 Германські мови ”/ А. В. Дорошенко ; МГПИИЯ им. Мориса Тореза. М. , 1985. 20 с.
43.Дорошенко А. В. Побудительные речевые акты в косвенных контекстах / А. В. Дорошенко // Логический анализ языка : Проблемы интенсиональных и прагматических контекстов. М. : Наука, 1989. С. 7691.
44.Доценко О. Л. Семантико-прагматичний синтаксис: особливості вираження модальності : монографія / О. Л. Доценко К. : Міленіум, 2006. 226 с. : іл., табл. Бібліогр. у примітках під текстом.
45.Егорова З. А. Функционирование побудительных высказываний в директивних текстах / З. А. Егорова // Сб. научн. тр. / Моск. пед. ин-т ин. яз. 1986. Вып. 268. С. 140148.
46.Еремеев Я. Н. Директивные высказывания как компонент коммуникативного процесса : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.19 «Теория языка» / Я. Н. Еремеев ; Воронежский гос. ун-т. Воронеж, 2001 24 с.
47.Ермолаева Л. С. К вопросу о разграничении модальных слов и частиц (на материале немецкого и английского языков) / Л. С. Ермолаева // Иностранные языки в школе. 1963. Вып. 3. С. 5687
48.Ермолаева Л. С. Система средств выражения модальности в современных германских языках / Л. С. Ермолаева М. : Просвещение, 1964. 395 с.
49.Есперсен О. Философия грамматики / О. Есперсен ; пер. с англ. В. В. Пассека и С. П. Сафроновой ; ред. и предисл. Б. А. Ильиша ; изд-е 2-е, стереотипное. М. : Эдиториал УРСС, 2002. 408 с.
50.Зализняк А. А. Предикаты пропозициональной установки в модальном контексте / А. А. Зализняк, Е. В. Падучева // Логический анализ языка : Проблемы интенсиональных и прагматических контекстов. М. : Наука, 1989. С. 155185.
51.Застровський О. А. Семантико-прагматичні властивості градуальних часток німецької мови : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 Германські мови” / О. А. Застровський ; Харків. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. Харків, 2006. 20 с.
52.Зверева Е. А. Научная речь и модальность / Е. А. Зверева М. : Наука, 1983. 159 с. Библиогр. : с. 149157.
53.Зеленщиков А. В. Форма и интерпретация модальных высказываний / А. В. Зеленщиков // Трехаспектность грамматики. СПб. : Изд-во С.-Пб. ун-та, 1992. С. 115129.
54.Зотеева Т. С. Диалогическое единство в жанре просьбы и его эволюция в английской драме XVI XX вв. : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 «Германские языки» / Т. С. Зотеева ; Саратовский гос. ун-т. Саратов, 2001 22 с.
55.Иссерс О. С. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи / О. С. Иссерс. М. : Эдиториал УРСС, 2003. 284 с. : ил., табл. Библиогр.: с. 262280. ISBN 5-354-00323-7ю
56. Капустова О. М. Частка як перекладознавча категорія / О. М. Капустова // Вісник Київського нац. ун-ту ім. Т. Шевченка. Сер. Іноземна філологія. 2004. Вип. 3738. C. 9598.
57.Карасик В. И. Язык социального статуса / В. И. Карасик М. : ИТДГК «Гнозис», 2002. 333 с. Библиогр.: с. 289324.
58.Клименко Ю. В. Метамови опису комунікативного акту попередження / Ю.В. Клименко // Вістник ХНУ ім. В. Н. Каразіна. 2006. № 741. C. 9092.
59.Кобозева И. М. Модальные слова и частицы в предложениях побудительного наклонения / И. М. Кобозева // Императив в разноструктурных языках / Функционально-типологическое направление в грамматике. Повелительность : тезисы докладов конф. Л. : Ленингр. отд-е ин-та языкознания, 1988. С. 64.
60.Кобозева И. М. Прагмасемантическая аномальность высказывания и семантика модальных частиц / И. М. Кобозева // Логический анализ языка : Противоречивость и аномальность текста. М. : Наука, 1990. С. 194203.
61.Кобозева И. М. Проблемы описания частиц в исследованиях 80х годов / И.М. Кобозева // Семантика и прагматика. М. : ИНИОН, 1991. С. 147176.
62.Кобрина О. А. Модусные категории и их типы / О. А. Кобрина // Единство системного и функционального анализа языковых единиц : мат-лы межд. научн. конф. Ч. I. Белгород : БГУ, 2006. С. 120127.
63.Кодзасов С. В. Перформативность и интонация / С. В. Кодзасов // Логический анализ языка : Проблемы интенсиональных и прагматических контекстов. М. : Наука, 1989. С. 216227.
64.Козловський В. В. Про прагматичну спрямованість суб’єктивно-оцінного аспекту модальності / В. В. Козловський // Мовознавство. 1991. № 3. С. 6873.
65.Колосова Т. А. Некоторые закономерности пополнения фонда скреп / Т.А.Колосова, М. И. Черемисина // Служебные слова. Новосибирск, 1987. С. 1125.
66.Конрад Р. Вопросительные предложения как косвенные речевые акты / Р.Конрад // Новое в зарубежной лингвистике. 1985. Вып. 16. С. 349382.
67.Королькова И. А. Семантико-синтактические средства вопросительных предложений: (на материале английского языка) : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 «Германские языки» / И.А.Королькова ; Моск. гос. пед. ин-т иностр. яз. им. М.Тореза. М. , 1981. 14 с.
68.Косарева В. А. Вопросительно-отрицательные предложения в современном английском языке : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 «Германские языки» / В. А. Косарева ; Ленингр. гос. ун-т им. А.А.Жданова. Л. , 1982. 23 с.
69.Костина Н. А. Система косвенных побудительных высказываний в английском языке эпохи Шекспира / Н. А. Костина // Вестник Харьков. ун-та. 1992. Вып. 367. С. 6163.
70.Крашенинникова Е. А. Модальные глаголы и частицы в немецком языке / Е.А. Крашенинникова М. : Гос. уч.-пед. изд., 1958. 186 с.
71.Крейдлин Г. Е. О лексикографическом описании служебных слов русского языка / Г. Е. Крейдлин, А.К. Поливанова // Вопросы языкознания. 1987. № 1. С. 106120.
72.Кривенко В. П. К проблеме грамматического статуса немецких частиц / В.П. Кривенко // Вісник Харків. універ. 2004. № 635. С. 8890.
73.Кривенко В. П. Модальні частки у спонукальному дискурсі / В. П. Кривенко, М. І. Гриценко // Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна. 2006. № 725. С. 5762.
74.Кривоносов А. Т. К проблеме модальных частиц в современном языкознании / А. Т. Кривоносов // Структура предложения и классы слов в романо-германских языках. Вып. 3. Калинин : Изд-во Калининского политехн. ин-та, 1974. С. 171185.
75.Кривоносов А. Т. Модальные частицы как средство логико-грамматического членения в немецком языке / А. Т. Кривоносов // Вопросы языкознания. 1982. № 3. С. 4861.
76.Кривоносов А. Т. О семантической природе модальных частиц (к постановке проблеме) / А. Т. Кривоносов // Научные доклады высшей школы. Сер. Филол. науки. 1982. № 5. С. 5058.
77.Кронгауз М. А. Семантика / М. А. Кронгауз М. : Рос. гос. гуманит. ун-т, 2001. 399 с. Библиогр.: с. 325332.
78.Кубрякова Е. С. Язык и знание: На пути получения знаний о языке. Части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира / Е.С.Кубрякова М. : Языки славянской культуры, Рос. академия наук. Ин-т языкознания, 2004. 549 с. : ил. Библиогр.: с. 287302, 533547.
79.Кузнецова В. Я. Вопрос о лексических и грамматических значениях в частях речи / В. Я. Кузнецова // Значение и форма слова. Калинин : Изд-во Калининского ун-та, 1988. С. 5864.
80.Куликова О. Г. Структура побудительных речевых актов современного французского языка (коммуникативно-прагматический аспект) : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.05 «Романские языки» / О. Г. Куликова ; КНЛУ. К., 2001. 20 с.
81.Кучма О. І. Німецькі емоційно-експресивні частки та їх відтворення українською мовою (на матеріалі українських перекладів сучасної німецької мови) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.16 Перекладознавство” / О. І. Кучма ; КНУ ім. Т. Шевченка. К., 2004. 16 с.
82.Кушнірик А. В. Модальні частки в сучасній англійській мові (сполучуваність, парадигматика та вживання) : автореф. дис. на здобуття ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 Германські мови” / А.В.Кушнірик ; Львівський нац. ун-т ім. І. Франка. Львів, 2001. 20 с.
83.Лагутин В. И. Проблемы анализа художественного диалога (К прагмалингвистической теории драмы) / В. И. Лагутин Кишинев : Штиинца, 1991. 97 с. Библиогр.: с. 9195.
84.Лакофф Дж. Женщины, огонь и опасные вещи: Что категории языка говорят нам о мышлении / Дж. Лакофф ; пер. с англ. И.Б. Шатуновского. М. : Языки славянской культуры, 2004. 792 с. : ил. Библиогр.: с. 759773.
85.Ларина Т. В. Вежливость как национально-специфическая коммуникативная категория / Т. В. Ларина // Коммуникативное поведение. Вып. 17 : Вежливость как коммуникативная категория ; научн. ред. И. А. Стернин. Воронеж : Истоки, 2003. С. 4857.
86.Ларина Т. В. Категория вежливости в английской и русской коммуникативных культурах / Т. В. Ларина М. : Изд-во РУДН, 2003. 315с.
87.Латыпова Л. Ч. Роль английских и русских фразеологических единиц в формировании модальности в тексте : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 «Сравнительно-историческое, типологическое, сопоставительное языкознание» / Л. Ч. Латыпова ; ВГПУ. Волгоград, 2002. 21 с.
88.Любимов А. О. Вопрос как косвенный речевой акт побуждения /А.О.Любимов // Лекcико-семантические структуры в языке и речевой деятельности. М. : Наука, 1983. С. 128136.
89. Маликова Е. А. Вопросительное предложение: номинативные и коммуникативные аспекты: на материале современного английского языка : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 «Германские языки» / Е. А. Маликова ; Киевск гос. ун-т им. Т. Г. Шевченко. К., 1989. 25 с.
90.Матько И. Д. Коммуникативно-прагматические функции французских субъективно-модальных частиц : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.05 «Романские языки» / Матько И. Д. ; МГЛУ. Минск, 2002. 17 с.
91.Милосердова Е. В. Семантика и прагматика модальности (на материале простого предложения современного немецкого языка) / Е. В. Милосердова. Воронеж, 1991. 194 с. Библиогр.: с. 181195.
92.Мирсаитова С. С. Транспозиция вопросительных предложений в современном английском языке : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 «Германские языки» / С. С. Мирсаитова ; Моск. гос. лингвистич. ун-т. М., 1991. 22 с.
93.Михайлова Л. В. Еволюція директивних мовленнєвих актів в англійській мові : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04. Германські мови” / Л. В. Михайлова ; ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Харків, 2002. 20 с.
94.Морозова І.І. Комунікативні стратегії ввічливості у стереотипній мовленнєвій поведінці вікторіанської жінки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 Германські мови” / І. І. Морозова ; ХНУ ім. В.Н. Карабіна. Харків, 2004. 20 с.
95.Мясоєдова С. В. Категорія спонукання і її вираження в непрямих висловленнях сучасної української мови : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 Українська мова” / С.В.Мясоєдова ; ХДПУ ім. Г.С. Сковороди. Харків, 2001. 19 с.
96.Никифоренко І. В. Просодична організація висловлювань з модальними частками в ні