ПРИКМЕТНИКОВІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ У ТЕКСТАХ ПОТТЕРІАНИ: СИСТЕМНІ ТА ІДІОЛЕКТНІ ОСОБЛИВОСТІ

Краткое описание

Київський національний університет
імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

Терсіна Ірина Зіновіївна

УДК 81’367.4: 821.111 Рол 7 Поттер

ПРИКМЕТНИКОВІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ У ТЕКСТАХ ПОТТЕРІАНИ: СИСТЕМНІ ТА ІДІОЛЕКТНІ ОСОБЛИВОСТІ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник -
кандидат філологічних наук,
професор В.В. Дайнеко

Київ-2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ .. 4
ВСТУП ... 5
РОЗДІЛ 1. АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ
У ЛІНГВІСТИЦІ................................................................................... 14
1.1. Проблема словосполучення у сучасній лінгвістиці ........................... 14
1.2. Підходи до класифікації словосполучень ....22
1.3. Словосполучення як маркери ідіостилю письменника ......34
Висновки до Розділу 1 ........... 37

РОЗДІЛ2. СТУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРИКМЕТНИКОВИХ
СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ.......................................................................... 39
2.1. Моделі прикметникових словосполучень у тексті поттеріани . 39
2.2. Синтаксичні типи зв’язку компонентів прикметникових
словосполучень ....................................................................................... 45
2.3. Лексико-морфологічні особливості компонентів прикметникових
словосполучень . 53
2.4. Ритміко-евфонічні особливості.. 58
2.5. Порядок слідування компонентів.......................................................... 60
Висновки до Розділу 2 ... 65

РОЗДІЛ3. ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРИКМЕТНИКОВИХ
СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ.. 69
3.1. Семантика прикметників-конституентів прикметникових
словосполучень .. 69
3.2. Семантичні відношення компонентів у сурядних прикметникових
словосполученнях .................................................................................. 85
3.3. Семантичні відношення компонентів у підрядних прикметникових
словосполученнях .................................................................................. 93
3.4. Тематичний аспект використання прикметникових словосполучень
у текстах поттеріани ........................................................................... 104
Висновки до Розділу 3 .. 115

РОЗДІЛ4. СТИЛІСТИЧНІ ТА ІДІОЛЕКТНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРИКМЕТНИКОВИХ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ У ТЕКСТАХ ПОТТЕРІАНИ ...................................................................................................................................119
4.1. Звукопис у прикметникових словосполученнях поттеріани ...... 122
4.2. Лексико-образні засоби виражені у прикметникових
словосполученнях ................................................................................ 127
4.3. Фігури мовлення з прикметниковим
словосполученням ................................................................................ 146
4.4. Ідіоматика прикметникових словосполучень.................................... 157
Висновки до Розділу 4 .. 164

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ .. 168
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . 179

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

A — прикметник, ад’єктивований дієприкметник теперішнього і минулого
часу
Adv— прислівник
сonj— сполучник
N — іменник, особовий займенник
рrep— прийменник
V — дієслово
Ving— неозначена форма дієслова (герундій)
Vinf— неозначена форма дієслова (інфінітив)
PhS — Harry Potter and the Philosopher’s Stone
ChS — Harry Potter and the Chamber of Secrets
PA — Harry Potter and the Prisoner of Azkaban
GF — Harry Potter and the Goblet of Fire
OPh — Harry Potter and the Order of the Phoenix
HP — Harry Potter and the Half-Blood Prince
DH — Harry Potter and the Deathly Hallows

ВСТУП

Характерною ознакою мовознавства на сучасному етапі його розвитку є підвищений інтерес до проблем синтаксису, зокрема синтаксису словосполучення, особливо до нових тенденцій у сполучуваності слів. Поява нових словосполучень відбувається за рахунок використання внутрішніх ресурсів мови, тому дослідження цих одиниць на сьогодні сприяє вивченню сучасного стану і динаміки мови.
Серед цілого пласту словосполучень сучасної англійської мови привертають увагу прикметникові словосполучення, які характеризуються своєрідною структурною організацією, місткою семантичною та стилістичною заданістю, виконуючи у словесній тканині різноаспектні завдання: від простого атрибутивного означення до засобу виявлення глибинних емоційно-експресивних аспектів людського задуму.
У англомовній літературі з’явилася нова генерація письменників, які по-новому використовують можливості мови, тому відкриваються нові перспективи для вивчення індивідуально-авторських новотворів, у тому числі і словосполучень. Сучасна художня мова, зберігаючи основні літературні традиції, характеризується оригінальністю і новаторством, тож тексти сучасних літературних творів не можуть не привертати увагу.
Серед найцікавіших художніх творів сучасної англомовної літератури серія романів англійської письменниці Джоан Кетлінґ Ролінґ (1965), автора всесвітньо відомого казкового циклу про хлопчика чарівника Ґаррі Поттера. Починаючи з 90-х рр. минулого століття, серія стала феноменом сучасної культури як літературним, так і маркетинговим. Мільйонну читацьку аудиторію книги приваблюють закладеними в них ідеями Добра і Зла. Споконвічна їх боротьба поєднується із традиційною схемою роману виховання, приправленого особливим колоритом створеного авторкою уявного світу.
Серед мовних одиниць, які вживаються у творах Дж. Ролінґ, значне місце
посідають прикметникові словосполучення словосполучення, у якому прикметник виступає в ролі стрижневого слова. Відомо, що порівняно з прикметником прикметникове словосполучення є семантично об’ємнішим і стилістично виразнішим. Прикметникові словосполучення поттеріани перетворюючи назви предметів, явищ, дій реальної дійсності на незвичні й казкові описи вигаданого світу, можуть слугувати засобом вивчення індивідуально-авторського стилю. У романах Дж. Ролінґ прикметникові словосполучення наповнені індивідуальним змістом, при цьому ідіолектні особливості їх використання виявляють риси ідіостилю письменниці.
Прикметникові словосполучення англійської мови належать до кола загальної проблематики синтаксису, дослідженої у фундаментальних працях В.М. Ярцевої, О. С. Ахманової, В. В. Бурлакової, А. С. Мікоян, Ц. С.Горєлик, В. С.Перебийніс, С. Г. Тер-Мінасової [187188; 1112; 2425; 98 99; 44; 233; 152]. Питання функціональних особливостей сполучуваності англійських прикметників розглянуто у працях О. М.Торосян, Р. С.Шутникової,
М. В. Мірченко, А. Е. Левицького [157; 181; 101102; 88]. Питання фразеоматики прикметникових словосполучень на матеріалі англійської мови висвітлювалось у роботах З. І. Дубянської, Л. М. Медведєвої,
В. В. Дайнеко [53; 95]. У мовознавстві останніх десятиліть словосполученням присвячені дослідження З. М. Денисенко про семантичне узгодження між компонентами словосполучення на матеріалі української мови [51], дослідження Н. М. Арват про синтаксис словосполучень на матеріалі російської мови [5], праці зарубіжних учених Б. Ягоди, Е. Каупера, Г. Лока про функціональні особливості словосполучень на матеріалі англійської мови [224; 208]. Слід зазначити, що проникнення в лінгвістичну природу прикметникових словосполучень дає змогу, по-перше, зробити висновки про стан, динаміку, тенденції розвитку сучасної англійської мови; по-друге, виявити ідіолектні особливості використання словосполучень, утворення нових моделей цих одиниць у досліджуваному тексті, тому вибір їх об’єктом дослідження у дисертації є цілком умотивованим.
Актуальність дисертації зумовлена необхідністю здійснення системного опису прикметникових словосполучень та надання вичерпної інформації про їх структуру, семантику та стилістику в нових англомовних художніх текстах жанру фентезі, а саме в творах Джоан Ролінґ, у яких ідіолектні особливості прикметникових словосполучень розкривають індивідуальність художнього стилю письменниці.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з тематичним планом науково-дослідної роботи кафедри іноземних мов Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Тема дисертації ,,Прикметникові словосполучення у текстах поттеріани: системні та ідіолектні особливості” затверджена Вченою радою Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 5 квітня 2000 року (протокол №9) та уточнена від 24 квітня 2008 року (протокол №10), закоординована бюро Наукової ради ,,Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності” НАН України від 19 червня 2008 року (протокол №3).
Метою дослідження є вивчення системних та ідіолектних особливостей прикметникових словосполучень, засвідчених у романах сучасної англійської письменниці Джоан Ролінґ про Ґаррі Поттера, у структурно-семантичному та стилістичному аспектах; з’ясування їх ролі в ідіостилі автора, тобто розгляд прикметникових словосполучень з погляду лінгвостилістики як складника тексту словесно-художньої творчості. Визначена мета передбачає розв’язання таких конкретних завдань:
- зібрати методом суцільної вибірки прикметникові словосполучення з творів Дж. Ролінґ та класифікувати їх;
- виявити структурні типи прикметникових словосполучень з урахуванням їх системних та ідіолектних особливостей;
- встановити способи синтаксичного зв’язку компонентів у межах
прикметникових словосполучень;
- схарактеризувати семантичну сполучуваність компонентів, що
утворюють прикметникові словосполучення;
- виявити лексико-семантичні групи прикметникових словосполучень з точки зору злитості їх компонентів;
- розглянути тематичний аспект використання прикметникових словосполучень з урахуванням їх ідіолектних особливостей;
- з’ясувати стилістичну роль прикметникових словосполучень з
урахуванням їх системних та ідіолектних особливостей, визначити емоційно-експресивні можливості прикметникових словосполучень в індивідуальній художній мовній картині творів Джоан Ролінґ.
Об'єкт дослідження— системні та ідіолектні особливості прикметникових словосполучень, які вживаються в поттеріані Дж.Ролінґ.
Предметом дослідження є структура, семантика та стилетвірне функціонування прикметникових словосполучень з урахуванням їх системних та ідіолектних особливостей у романах Дж.Ролінґ.
Матеріалом дослідження слугують тексти семи романів поттеріани, які були опубліковані видавництвом Блумсбері у Лондоні з 1997 по 2007 роки загальною кількістю 3 306 сторінок. Загальний масив опрацьованого матеріалу складає 5975одиниць, що наведено в табл. 1.

Таблиця 1
Таблиця 1. Загальний масив фактичного матеріалу

Назва роману

Кількість сторінок

Кількість прикметникових словосполучень

Кількість прикметникових словосполучень у відсотках

Harry Potter and the Philosopher’s Stone.- L., 1997

215

1 130

17%

Продовж. таб. 1

Harry Potter and the Chamber of Secrets.- L., 1998

257

1 080

15%

Harry Potter and the Prisoner of Azkaban. L., 1999

317

510

9%

Harry Potter and the Goblet of Fire. L., 2000

665

640

13%

Harry Potter and The Order of the Phoenix. L., 2003

638

760

18%

Harry Potter and the Half-Blood Prince. L., 2005

607

735

17%

Harry Potter and the Deathly Hallows. L., 2007

607

1 020

11%

Всього

3 306

5 975

100 %

Методика дослідження зумовлена метою і специфікою досліджуваного матеріалу й має комплексний характер. Метод лінгвістичного моделювання застосовується для побудови формальних синтаксичних і семантичних моделей. Структурний метод використовується для аналізу прикметників у поєднанні з іншими одиницями мови, аналіз семантичної валентності слова у з’ясуванні семантики словосполучень. За допомогою контекстуального аналізу прикметникові словосполучення розглядаються у складі контексту. Аналіз стильових характеристик описового методу дає можливість визначити стильові характеристики прикметникових словосполучень як складників словника автора.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснено детальний аналіз прикметникових словосполучень на сучасному англомовному матеріалі популярних, однак малодосліджених у лінгвістичному плані романів Дж.Ролінґ, встановлено ідіолектні особливості утворення й уживання прикметникових словосполучень у текстах поттеріани, через поповнення складу мови авторськими одиницями, утвореними на основі існуючих моделей сучасної англійської мови, що відіграє значну роль у вивченні синтаксису сучасної англійської мови.
Теоретичне значення дисертації полягає в тому, що отримані результати про структуру, семантику та стилістичне функціонування прикметникових словосполучень у творах Дж. Ролінґ розширюють уявлення про характерні ознаки словосполучень сучасної англійської мови, роблять внесок у теорію сучасного функціонального синтаксису з точки зору динаміки його розвитку.
Практична цінність дисертаційного дослідження визначається можливістю використання його результатів у викладанні дисциплін „Лексикологія”, „Стилістика”, „Теоретична граматика” (розділ „Словосполучення”), а також для подальшої розробки теорії перекладу художньої літератури, у науково-дослідницькій роботі при лінгвістичному аналізі художнього твору та авторського ідіостилю.
На захист винесено такі положення:
1. Своєрідна лінгвальна природа прикметникових словосполучень у текстах поттеріани дозволяє розглядати їх як активний структурний компонент з вагомим стилістичним і текстотвірним навантаженням, як мовні одиниці, які по-новому реалізуються в сучасному літературному творі. Системні та ідіолектні особливості прикметникових словосполучень у текстах поттеріани пов’язані з дотриманням стандартів англійської мови з одного боку, і новаторським підходом до формування і вживання прикметникових словосполучень у художніх творах з іншого.
2. Системні особливості прикметникових словосполучень поттеріани полягають у використанні письменницею моделей, які за синтаксичною структурою, лексичною і семантичною сполучуваністю підпорядковуються правилам англійської мови.
3. Ідіолектні особливості прикметникових словосполучень у текстах поттеріани обумовлені творчим використанням Джоан Кетлінґ Ролінґ лексичних та словотворчих ресурсів мови для створення новаторських одиниць. Поява оказіоналізмів зумовлена необхідністю зображення предметів, об’єктів вигаданого світу.
4. Тематичний аспект використання прикметникових словосполучень засвідчує індивідуальність стилю, оскільки авторка використовує їх у типовому тільки для неї контексті. Наявність досить великої кількості тематичних підгруп прикметникових словосполучень у поттеріані зумовлена, насамперед, завданням жанру, а саме необхідністю використання прикметника і прикметникових конструкцій для характеристики нереального світу. Прикметникові словосполучення в текстах поттеріани використовуються для позначення кольорів, звуків, при цьому прикметники супроводжуються детермінантами-іменниками, які позначають предмети реальної дійсності, що в цілому допомагає письменниці створювати вигаданий світ з опорою на факти й об’єкти знайомого для читача світу, хоча деякі словосполучення описують колір чи звук, який можна виявити тільки у вигаданому світі.
5. Особливою рисою індивідуального стилю Джоан Кетлінґ Ролінґ є утворення авторських прикметників для прикметникових словосполучень на основі наявних словотворчих моделей сучасної англійської мови, що пояснюється необхідністю опису створеного уявного світу, предмети, об’єкти, герої якого повинні розпізнаватись сучасним читачем. Прикметникові словосполучення ідіолектного характеру є ефективним засобом стилізації в текстах, наповнені індивідуальним змістом вони створюють неповторний ідіостиль Джоан Ролінґ.
Апробацію основних положень і результатів дисертації здійснено в доповідях і виступах на всеукраїнських і міжнародних конференціях:Х Всеукраїнській науковій філологічній конференції ,,Сучасні тенденції розвитку лінгвістики та європейської і американської літератур” (Черкаси, 2004), VII Міжнародній конференції ,,Стратегії та методи навчання мовам для спеціальних цілей” (Київ, 2005), ХІІ Міжнародній конференції з функціональної лінгвістики ,,Мова і світ” (Ялта, 2005), Всеукраїнській науково-практичній конференції ,,Сучасні проблеми лінгвістичних досліджень та навчання іноземних мов” (Хмельницький, 2006), ХІІІ Міжнародній конференції з функціональної лінгвістики ,,Мова і світ” (Ялта, 2006). Дисертацію обговорено на розширеному засіданні кафедри іноземних мов Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка (червень 2008 р.).
Публікації. Основні положення, результати й окремі проблемні питання дисертації відображено у семи виконаних одноосібно наукових статтях, з яких п’ять опубліковано у провідних фахових виданнях ВАК України.
Обсяг і структура роботи. Структуру роботи обумовлено її метою та поставленими завданнями. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаної наукової та довідкової літератури, джерел ілюстративного матеріалу. Загальний обсяг дисертації— 199 сторінок, з них— 178 сторінок основного тексту.
У Вступі обґрунтовано актуальність обраної проблематики, визначено мету й завдання, об’єкт і предмет дослідження, фактичний матеріал і методи його аналізу, висвітлено новизну, теоретичне і практичне значення отриманих результатів, сформульовано положення, що виносяться на захист, наведено дані про апробацію результатів і публікації та описано структуру дисертації.
У першому розділі „Актуальні питання дослідження словосполучення у
лінгвістиці” подано критичний аналіз теоретичних джерел, показано динаміку наукової думки з проблеми словосполучення, проаналізовано погляди зарубіжних та вітчизняних науковців на лінгвальну природу прикметникових словосполучень.
У другому розділі „Структурні особливості прикметникових словосполучень” проаналізовано основні моделі прикметникових словосполучень, структурні системні та ідіолектні особливості компонентів прикметникових словосполучень.
У третьому розділі ,,Лексико-семантичні особливості прикметникових словосполучень” подано опис основних типів семантичних відношень, властивих компонентам системних та ідіолектних прикметникових словосполучень, а також розглянуто тематичний аспект використання прикметникових словосполучень і досліджено їх роль у художніх творах ДжоанРолінґ.
У четвертому розділі „Стилістичні та ідіолектні особливості прикметникових словосполучень” здійснено аналіз стилістичних та ідіолектних особливостей прикметникових словосполучень як іманентної ознаки художніх творів письменниці.
Загальні висновки представляють основні узагальнення і результати дослідження.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

На сучасному етапі розвитку мовознавства актуальними є дослідження синтаксичної природи словосполучення, структурно-семантичної ємності цієї синтаксичної одиниці, адже аналіз синтаксичної сполучуваності слів це один із плідних методів дослідження сучасного стану і динаміки мови. З появою сучасних літературних творів відкриваються нові перспективи для вивчення мовних одиниць, зокрема словосполучень. Серед найцікавіших художніх творів в сучасній англомовній літературі є серія романів англійської письменниці Джоан Кетлінґ Ролінґ, автора всесвітньо відомого казкового циклу про хлопчика чарівника Ґаррі Поттера. У циклі романів серед мовних одиниць значний інтерес викликають прикметникові словосполучення, ідіолектні особливості яких зумовлюють успішну реалізацію естетичного потенціалу романів. Саме прикметникові словосполучення перетворюють назви предметів, явищ, дій у незвичні, казкові та милозвучні описи. Наявність індивідуально-авторських прикметникових словосполучень дає можливість читачам, основна категорія яких це діти сприйняти і зрозуміти створений авторкою уявний світ.
Лінгвістична природа прикметникових словосполучень у текстах поттеріани дозволяє представити їх як активний структурний компонент з вагомим стилістичним і текстотвірним навантаженням, ширше мовну одиницю, яка творчо реалізується у сучасному літературному творі.
Комплексне вивчення прикметникових словосполучень у романах Джоан Ролінґ про Ґаррі Поттера у структурно-семантичному і стилістичному аспектах дозволило виділити їх основні системні та ідіолектні особливості. Розмежування системних та ідіолектних особливостей прикметникових словосполучень пояснюється традиційним та нестандартним підходом до формування і вживання прикметникових словосполучень у художніх творах.
Системні особливості прикметникових словосполучень поттеріани представлені дво-трикомпонентними словосполученнями моделі, які за синтаксичною структурою, лексичною і семантичною сполучуваністю підпорядковуються правилам англійської мови. Ідіолектні особливості прикметникових словосполучень обумовлені творчим використанням авторкою лексичних та словотворчих ресурсів мови для створення новаторських одиниць.
Дослідження дало можливість виявити, що основними структурними моделями прикметникових словосполучень поттеріани є: Adv+Adj; Adj+Vinf; Adj+Ving; Pr+Adj; Adj1+conj+Adj2; (as)+Adj+as+N/Adj; (as)+Adj1+as+Adj2; Adj+prep+N з варіантами: Pr+Adj+and/or+Adj, Pr+Adv+Adj+and+Adj, Pr+Adj+Vinf, Pr+as+Adj+as, Adv+Adj1+and+Adj2, Adj1+and+Adj2+but+Adj3, Adj1+and+Adj2+but+Adj3+and+Adj4, які належать до загального структурного фонду словосполучень і становлять системні особливості прикметникових словосполучень поттеріани. Прикметникові словосполучення допускають розширення структурної моделі за допомогою прийому конкретизації. Процес аддиції регулює реалізацію комунікативної компетенції мовця, його комунікативні інтенції. Найбільш типовими є сурядні двокомпонентні прикметникові словосполучення моделі Adj1+conj+Adj2 і підрядні двокомпонентні прикметникові словосполучення моделі Adv+Adj, найменш уживаними є моделі підрядних словосполучень (as)+Adj+as+Adj і Adj+prep+N Adj+Ving.
Досліджені синтаксичні типи зв’язків прикметникових словосполучень виявили належність їх до наявних в мові узуальних типів синтаксичного зв’язку. Для прикметникових словосполучень поттеріани характерні як сурядний, так і підрядний типи синтаксичного зв’язку компонентів, але кількісне переважання сурядних словосполучень, що складають складають 75% відсотка усіх виявлених утворень, свідчить про прагнення авторки до уточнення, конкретизації ознак і якостей дійсності. Серед них найбільш поширеними є сполучникові моделі Adj1+conj+Adj2 і безсполучникові моделі Adj1+Adj2. Характерною ознакою стилю Дж.Ролінґ є перевага сполучникових словосполучень, основним зв’язуючим компонентом яких є сурядний сполучник, що надає характеру завершеності у перерахуванні однорідних прикметників. Компоненти сурядних словосполучень поєднуються за допомогою сполучників: простих і складних, з яких найбільш поширеними є сполучники and і but. Типовими для стилю поттеріани є сурядні прикметникові словосполучення із структурою Adj1+or+not(Аdj1), яка виражає протиставлення одної ознаки іншій, і яка є еліптичною структурою, оскільки другий компонент словосполучення відсутній з метою економії мовних засобів. Підрядні словосполучення вступають у підрядні відносини із займенником, прислівником і дієсловом (у формі інфінітива і герундія): Adv+Adj, Adj+prp+N/Pr, Adj+Vinf/Ving, Pr+Adj.
Типовим для стилю поттеріани є вживання як узуальних, так і оказіональних складних прикметників. Авторка творчо і різнобарвно використовує словотворчі ресурси сучасної англійської мови, утворюючи, нові одиниці на основі наявних моделей. Інколи, має місце відхилення від конвенціональних правил словотворення, що не заважає розумінню новоутворених лексичних одиниць. Оскільки належність синтаксичних моделей прикметникових словосполучень не передбачає внесення до мовної системи будь-яких кардинальних змін в їх структуру, письменниця передає своє бачення тексту через наповнення системних синтаксичних моделей творчо підібраними похідними прикметниками утвореними афіксацією та словоскладенням. Саме це цілеспрямоване використання похідних лексичних одиниць створених за певними словотворчими моделями, тобто маркованих та мотивованих, можна вважати найвагомішим фактором у створенні ідіолектних особливостей прикметникових словосполучень.
Системні особливості проявляють себе у використанні письменницею афіксації і словоскладання. Найбільш типовими суфіксами похідних прикметників є: ful, -ous, -ive, -able, -y, -ed, -less, -al, -ible. Менш типовими є прикметники з префіксами: un-, dis-, in-. Зафіксовані підсилюючі префікси: over-, super- і принижуючий: sub-. Заслуговують на увагу прикметникові словосполучення моделі Adj1+and+Adj2, де похідні утворені за допомогою однакових суфіксів чи префіксів прикметників.
Структурна цільнооформленість прикметникових словосполучень
підтримується також ритміко-евфонічними особливостями. Найбільш типовими є алітеровані конструкції. Алітерація використана письменницею для організації словосполучень таких моделей: Adv+Adj, Adj1+and+Adj2. Поодинокими є випадки асонансу і рими.
Лексико-семантичні особливості прикметникових словосполучень залежать від семантики прикметників-конституентів, які зумовлюють функціонування оточуючих компонентів з необхідними семантичними ознаками. Дослідження текстів поттеріани дозволило виявити системні особливості двох семантично-граматичних класів прикметників: якісних та відносних з кількісною перевагою використання у прикметникових словосполученнях якісних прикметників релятивних і оцінних. Найбільш типовими семантичними групами прикметників у межах прикметникових словосполучень є група якісних прикметників на позначення стану людини або предметів, група на позначення кольорів, група на позначення зовнішності та рис характеру людини, найменш типовою є група на позначення віку людини. Вочевидь, характеристики стану людини або предметів є найсуттєвішими для передачі світу героїв Дж. Ролінґ, в той час як вік героїв не є важливим для сюжетної лінії романів. Важливими для сприйняття творчого задуму письменниці є друга група прикметників суб’єктивної оцінки, тобто таких, що виражають ставлення мовця до даного предмета. Сюди входять прикметники позитивної і негативної оцінки, які характеризують людей і речей.
Ідіолектні особливості проявляють себе в утворенні прикметникових словосполучень з прикметниками-компонентами, які належать до різних семантичних груп, тобто семантично різнопорядкових, неоднорідних.
Дослідження дало можливість виявити семантично-структурно стійкі прикметникові словосполучення, у межах яких вони цілком чи почасти втрачають пряме лексичне значення. З точки зору лексико-фразеологічного змісту встановлено три групи прикметникових словосполучень: вільні, стійкі і квазісловосполучення. До моделі стійких словосполучень поттеріани належать: Adj1+and+Adj2, (as)+Adj+as+N, good/nice+and+Adj. Однак, виявлено, що основним маркером стилю поттеріани є вільні прикметникові словосполучення, які за своєю чисельністю переважають стійкі прикметникові словосполучення.
Прикметникові словосполучення поттеріани розрізняються сукупністю семантико-синтаксичних відношень, які виникають між компонентами досліджуваних одиниць. У сурядних прикметникових словосполученнях найчастіше вживаються синонімічні семантичні конструкції, що складають 32% усіх сурядних прикметникових словосполучень. Підставою для сполучення синонімів є частковий збіг значення, тобто у результаті сполучення сем, які збігаються, виникає їх підсилення, акцентування, уточнення, так що сполучення синонімів слід розглядати як окремий засіб створення нового значення. Синонімічні пари прикметників можна вважати своєрідним маркером художнього стилю поттеріани, що уточнює, підсилює значення синонімів в новому утворенні і робить чіткішою межу їх вживання у художньому контексті.
Особливістю семантичної сполучуваності таких бінарних структур є вживання прикметників, що не є синонімами в строго лінгвістичному смислі, а прикметники, що розташовані в одній семантичній площині.
Характерними для сурядних прикметникових словосполучень є також відношення антонімії, семантичного доповнення, семантичного слідування та співгіпонімічний тип. Антонімічні пари включають утворення з кореневими компонентами-антонімами або з похідними. Співвідношення протилежних частин цілого, які виникають всередині бінома, представляють відношення семантичного доповнення. Відношення семантичного слідування передають порядок виконання дій, виражених двома лексичними одиницями. Согіпонімічний тип відношень представляє видо-видові відношення між лексичними одиницями. Компоненти у межах безсполучникових словосполучень поєднані акумулятивними відношеннями і відношеннями закону семантичного ланцюжка. Для експресивності висловлювання авторка часто порушує порядок сполучення декількох прикметників у єдиному висловлюванні.
Підрядні прикметникові словосполучення характеризуються різнорідними
семантичними відношеннями: атрибутивними у моделях зразка Pr+Adj, Adv+Adj, (as)+Adj+as+N/Adj, що відображають властивості і якості ознаки; об’єктними у моделях зразка Adj+prep+N/Pr, Adj+Vinf/Ving, що передають залежність предмета від ознаки, дії чи різних типів стану; предикативними у моделі зразка V+Adj, де прикметник описує дію чи стан предметів і явищ і набуває статусу процесуального предикатива.
Дослідження дозволило з’ясувати, що семантичний зміст прикметникових словосполучень розкриває своєрідну концептуальну картину художніх текстів поттеріани, і, ширше - лінгвокультурну природу тексту сучасної дитячої англійської літератури. Саме у тематичному аспекті використання прикметникових словосполучень проявляється індивідуальність стилю, оскільки авторка використовує їх у типовому тільки для неї контексті. З виявлених дев’ятнадцяти тематичних груп прикметникових словосполучень, найчисельнішими є групи: ,,позитивна” і ,,негативна характеристика предмету чи явища оточуючого світу”; ,,душевний стан людини”; ,,зовнішність”, а менш типовими: ,,подібність”; ,,відособленість”; ,,звичайність”; ,,ймовірність”. Наявність значної кількості тематичних підгруп прикметникових словосполучень у поттеріані зумовлена, насамперед, завданням жанру, а саме необхідністю використання прикметника і прикметникових конструкцій для характеризування навколишнього світу.
У художньому тексті поттеріани у семантичному обсязі прикметникових словосполучень реалізуються такі основні ідейні концепти: ДОБРО і ЗЛО, ЖИТТЯ і СМЕРТЬ, ДРУЖБА, ЛЮБОВ, СІМ’Я. Прикметникові словосполучення поттеріани антропоцентричні за своєю суттю. За допомогою прикметникових словосполучень відображаються портретні характеристики героїв, їх психологічний та емоційний стани з точки зору їх якісної оцінки. У центрі романів знаходиться людина, її душевний стан, настрій, і саме прикметникові словосполучення працюють на емоційну зарядженість стилю і свідчать про високий інтерес авторки до внутрішнього світу дитини.
Значна частина прикметникових словосполучень ідіолектного характеру є
багатокомпонентними структурами з негативним оцінним значенням, тобто поєднання компонентів не-синонімів зумовлює їх сполучення на основі семантичного оцінного значення: позитивного чи негативного.
Прикметникові словосполучення в текстах поттеріани використовуються для позначення кольорів, в яких прикметники для позначення кольорів супроводжуються детермінантами-іменниками, що в цілому допомагає письменниці створювати вигаданий світ з опорою на факти і об’єкти знайомого для читача світу.
Прикметникові словосполучення можна розглядати як ключовий мовно-стилістичний засіб поряд з іншими експресивними засобами, а ідіолектні особливості прикметникових словосполучень як іманентну ознаку індивідуального стилю Дж. Ролінґ. Письменниця активно використовує стилістичні ресурси сучасної англійської мови, утворюючи нові одиниці, інколи відступаючи від конвенціональних правил, однак це не заважає розумінню новоутворених одиниць. Приклади індивідуально-оказіональних прикметникових словосполучень можна спостерігати тільки у текстах поттеріани, у зображенні нереального, незвичайного світу, світу казки, у яких і знаходимо ідіолектні особливості мовних одиниць.
Індивідуальність стилю поттеріани проявляється у виборі авторки із групи основних стилістичних засобів тільки тих, які найкращим чином відтворюють творчий намір письменниці. Лексичні та синтаксичні виражальні засоби, які утворені за допомогою прикметникових словосполучень, письменниця використовує саме так, як потрібно для виконання її стилістичної мети, для того, щоб привернути увагу читача до найважливіших одиниць контексту.
Типовою стильовою ознакою романістики Дж. Ролінґ є звукове оформлення прикметникових словосполученнях, за допомогою алітерації, асонансу, рими, але активне використання авторкою алітерації саме у бінарних структурах моделі A1+conj+A2 перетворює особливості таких структур в ідіолектні.
Стилістично значущим є графіко-зображувальне оформлення
прикметникових словосполучень, найхарактернішим для авторського стилю є використання курсиву та розриву (три крапки, тире). Випадки написання великими літерами і парцеляції, яка в поттеріані представлена курсивом є поодинокими. Активне використання графічних засобів для оформлення прикметникових словосполучень, а саме курсиву, створює індивідуальність стилю, оскільки це не є типовим для стилю художньої літератури загалом.
Графічне виділення розташовується на найнижчому ярусі побудови тексту, однак воно робить суттєвий внесок у збільшення змістової ємності циклу романів. Фоно-графічні засоби характеризують персонаж «зсередини», з боку самого персонажа, що сприяє створенню не лише зображальної, але й достовірної оповіді. Фонетичні прийоми роблять художню мову поттеріани витонченою, красивою і милозвучною.
Іншою типовою стильовою домінантою романістики є використання лексико-образних засобів, серед інших утворені за допомогою прикметникових словосполучень, які вживаються у переносному значенні і в яких виражається специфіка авторських інтенцій. Мовним втіленням образності є тропи і фігури мовлення.
У текстах поттеріани найбільш типовими є порівняння та епітети, виражені прикметниковими словосполученнями. Типовими для стилю є опускання першого сполучника as у моделі порівняння (as)+Adj+as+N. Порівняння найбільш доступний для розуміння дітей способу пізнання і відображення казкової дійсності. У стилістиці романів чільне місце належить епітетам і синонімічним ланцюжкам. За допомогою епітетів авторка створює самобутні образи, точно предає почуття, настрій, душевний стан героїв.
Прикметною рисою індивідуального стилю авторки є дво-трикомпонентні словосполучення з прикметниками, індивідуальність яких проявляється в тому, що в таких бінарних структурах використовуються прикметники семантично гомогенні. Такі бінарні структури використовуються у текстах у функції епітету для описів різних аспектів і параметрів живого і неживого світу. Поодинокими є вживання метафори, літоти, оксюморона.
Варто особливої уваги застосування похідних прикметників у складі словосполучень у моделях Adv+Adj, Adj1+and+Adj2, V+Adj, у яких відображені суб’єктивні авторські інтенції. Найбільш типовим є суфікс -like, як один із ефектних засобів типізації героїв.
Використання прикметникових словосполучень для характеристики героїв, в описах предметів і явищ оточуючої дійсності, у пейзажних замальовках, через які точно і просто авторка відображає дитяче бачення світу є типовими для стилю поттеріани. Як правило, в характеристиках персонажів, описах предметів і явищ містичного світу переважають негативні оцінні значення прикметникових словосполучень, що пов’язано із поширеною негативною оцінністю в романах взагалі.
Отже, усі мовні образні засоби слугують письменниці для виконання художніх завдань, наповнюються додатковими значеннями і функціями у художньому творі.
Оказіональна експресивність та емоційність художнього стилю поттеріани досягається також за допомогою синтаксичних образних засобів. Найбільш типовим для стилю є використання прикметникових словосполученнях у повторах, які виконують основну підсилюючу та емоційну функції, серед яких зустрічається простий повтор, повтор із підсиленням, синонімічний повтор. Не менш важливим є відокремлення словосполучень у тексті, тобто виділення за допомогою коми і тире. Найчастіше відокремлюються прикметникові словосполучення на початку і в середині речення, рідше в кінці речення. Відокремлення є дуже сильним емфатичним засобом, що сприяє інтенсифікації виділеної частини висловлювання. Менш типовим є використання прикметникових словосполучень у еліптичних реченнях, паралельних конструкціях, структурах синтаксичної ідіоматики.
Прикметною рисою авторського стилю є використання коми для підсилення ефекту висловлювання, як правило, у бінарних структурах з прикметниками, де останній з прикметників пишеться через дефіс і перед ним ставиться кома.
Таким чином, усі фігури мовлення зі структурою прикметникових словосполучень слугують письменниці для виконання художніх авторських задумів, сприяють емоційності і експресивності художнього стилю романів.
Основна стилістична функція фразеологічних прикметникових словосполучень у художніх текстах це функція експресеми, передача експресивного, оціночного і емоційного ставлення. Художні образи, які представлені у стійких прикметникових словосполученнях, виконуючи пізнавальну, комунікативну, виховну чи естетичну функції, своїм настроєм створюють певний вплив на читача, що сприймає цю інформацію, створює і організує сили для пізнання світу і самоствердження у ньому людини. Фразеологічні прикметникові словосполучення покликані оживити розповідь, зацікавити читача, надати циклу романів емоційного заряду.
Усі художні засоби вражають, роблять неповторною словесну тканину, творять індивідуальний стиль. Особливою рисою індивідуального стилю авторки є утворення нестандартних прикметників у складі словосполучень на основі існуючих моделей у сучасній англійській мові, що пояснюється необхідністю створення і опису уявного світу, предмети, об’єкти, герої якого повинні розпізнаватись сучасним читачем. Прикметникові словосполучення ідіолектного характеру несуть найбільше семантичне і стилістичне навантаження, водночас, створюючи неповторний індивідуальний стиль Джоан Ролінґ.
Таким чином, синтаксичні моделі прикметникових словосполучень, типи зв’язку і типи семантичних відношень між компонентами прикметникових словосполучень характеризуються системними особливостями, але в поттеріані авторка вносить свою індивідуальність через словотворення і своєрідне тематичне використання прикметникових словосполучень у типовому тільки для неї контексті, і це підтверджується нашим дослідженням.
У цілому, авторський стиль Дж. Ролінґ характеризується простотою і легкістю. Мова поттеріани доступна і зрозуміла читачам, основна категорія яких це діти. Володіючи живою поетичною фантазією письменниця здатна представити все у яскравих образах, звучаннях, які близькі і зрозумілі для дитячого сприйняття.
То ж очевидна велика художня майстерність Дж. Ролінґ, очевидний індивідуальний стиль, який ще потребує свого дослідження. Подальше дослідження текстів поттеріани є перспективним для вивчення сучасної англійської мови, її структурно-граматичних, семантичних, стильових особливостей, для аналізу концептуальної картини казкової дійсності у дискурсі поттеріани.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Акимова Г. Н. Лексический повтор с точки зрения экспрессивного синтаксиса / Г. Н. Акимова // Проблемы комплексного анализа языка и речи. — Л., 1982. — С. 112—118.
2. Алешковский П. Волшебство без разоблачения / П. Алешковский // Кн.обозрение.— 2000.— №12. — С. 18.
3. Аммосов Ю. Поттер MUST DIE. Детская книга была эпосом, а обернулась трагедией/ Ю. А. Аммосов // Вопросы литературы.— М., 2005.— Вып.4.— С.161—167.
4. Античные теории языка и стиля. Антология текстов / [ред. О.М.Фрейденберг]. — СПб. : Алетейя, 1996. — 368 с.
5. Арват Н. Н. Синтаксис словосочетания в современном русском языке: курс лекций с практичными заданиями : учеб.- метод. пособие для студ. филол. / Н. Н. Арват ; [отв. ред. Л. И. Гетман]. — Нежин : НГПУ им. Н. Гоголя, 2001. — 68 с.
6. Арнольд И. В. Импликация как прием построения текста и предмет филологического изучения / И. В. Арнольд // Вопросы языкознания. — 1982. — № 4. — С. 83—92.
7. Арнольд И. В. Семантическая структура слова в современном английском языке и методика ее исследования / И. В. Арнольд. — Л. : Просвещение, 1966. — 192 с.
8. Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка: Стилистика декодирования : [учеб. пособие для студ. пед. ин-тов по спец. ,,Иностранные языки”] / И. В. Арнольд. — [3-е изд., стер.]. — М. : Просвещение, 1990. — 301с.
9. Арсентьева Е. Ф. Сопоставительный анализ фразеологических единиц (на материале фразеологических единиц, семантически ориентированных на человеке в английском и русском языках) / Е. Ф. Арсентьева. — Казань : Казан. ун-т, 1989. — 126 с.
10. Архангельский В. Л. Проблемы образования фразеологических единиц : респ. сб. / [редкол.: Архангельский В. Л. (отв. ред.) и др.]. — Тула : Тульс. гос. пед. ин-т им. Л.Н. Толстого, 1976. — 162 с.
11. Ахманова О. С. Словосочетание / О. С. Ахманова // Вопросы грамматического строя. — М : Наука, 1955. — С. 117—126.
12. Ахманова О. С. Современные синтаксические теории / О. С. Ахманова, Г. Б. Микаэлян. — [2-е изд., стер.]. — М. : УРСС, 2003. — 165 с.
13. Бевзенко С. П. Історія українського мовознавства. Історія вивчення української мови / С. П. Бевзенко. — К. : Вища школа, 1991. — 231 с.
14. Бенвенист Е. Общая лингвистика / Е. Бенвенист ; [пер. с франц. ; под ред. Ю. С. Степанова]. — М. : Прогресс, 1974. — 445 с.
15. Бережна М. В. Ономастикон романів Дж. К. Ролінґ циклу ,,Гаррі Поттер” в українському та російському перекладах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 ,,Германські мови” / М. В. Бережна.— К., 2009. — 20 с.
16. Березіна Р. С. Основні методологічні принципи лінгвостилістичного аналізу художнього тексту : навч. — метод. посіб. для студ. філол. фак. / Р.С.Березіна, В. І. Остапенко. — Кам’янець-Подільський : Абетка — НОВА, 2004. — 132 с.
17. Билодид И. К. Лингвостилистика / И. К. Билодид ; [сост. И.Р.Гальперин].— М. : Прогресс, 1980. — 431 с.
18. Блауберг И. В. Проблема целостности и системный подход / сост. Э.М.Мирский и др. — М. : Эдиториал УРСС, 1997. — 448 с. — (Философы России ХХ века). — (Научная школа. Системный подход. Systems Approach).
19. Бондарко Л. В. Основы общей фонетики : учеб. пособие для студ. филол. фак. / [Л.В.Бондарко, Л. А. Вербицкая, М. В. Гордина и др.] ; отв. ред. Л.В.Бондарко. — СПб. : СПб ун-т, 1991. — 152 с.
20. Бублейник Л.В. Особливості художнього мовлення : навч. посібник зі
спецкурсу для студ. гуманіт. ф-тів / Л. В. Бублейник. — Луцьк : РВВ ,,Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000.— 177 с.
21. Будагов Р. А. Писатели о языке и язык писателей / Р. А. Будагов ; [ред. В.Г. Щербакова]. — М. : Москов. ун-т, 1984. — 280 с.
22. Будагов Р. А. Слово и словосочетание / Р. А. Будагов // Сравнительно-семасиологические исследования. — М., 1963 — С. 26—31.
23. Бузаров В. В. Основы синтаксиса английской разговорной речи : учеб. пособие для студ. пед. ин-тов по спец. 2103 ,, Иностр. яз.” / В. В. Бузаров ; [ред. А. С. Кулешева]. — М. : Просвещение, 1986. — 128 с.
24. Бурлакова В. В. Основы структуры словосочетания в современном английском языке / В. В. Бурлакова. — Л. : Ленингр. ун-т, 1975. — 128 с.
25. Бурлакова В. В. Теоретическая грамматика английского языка : учеб.пособие для ин-тов и фак. иностр. яз. / В. В. Бурлакова, И. П. Иванова, Г.Г.Почепцов ; отв. ред. В. В. Бурлакова. — Л. : Ленинград.ун-т, 1983. — 253 с.
26. Ванников Ю. В. Текст, контекст, подтекст / сост. и отв. ред. : Ю.В. Ванников, Ю.А. Сорокин. — М. : АН СССР Ин-т языкознания, 1986. — 176 с.
27. Васильева Т. А. Адьективные словосочетания с зависшими наречьями в современном английском языке : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 ,,Германские языки” / Т. А. Васильева. — К., 1983. — 18 с.
28. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание / А. Вежбицкая. — М. : Русские словари, 1996. — 411 с.
29. Виноградов В. В. Вопросы изучения словосочетания: на материале русского языка / В. В. Виноградов // Вопросы языкознания. — Вып. 3. — М : Наука, 1954. — С. 24.
30. Виноградов В. В. О языке художественной прозы / В. В. Виноградов. — М. : Высшая школа, 1980. — 340 с.
31. Винокур Г. О. О языке художественной литературы / Г. О. Винокур ; [сост. Т. Г. Винокур]. — М. : Высшая школа, 1991. — 467 с.
32. Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис : підручник для студ. філол. фак. вузів / І. Р. Вихованець ; [ред. Л. Л. Щербатенко ; гол. ред. М. С. Тимошик]. — К. : Либідь, 1993. — 368 с.
33. Возняк Т. С. Тексти та переклади: Семантичний простір мови. Одвічні запитання / Т. С. Возняк. — Х. : Фоліо, 1998. — 667 с.
34. Вольф Е. М. Прилагательное в тексте / Е. М. Вольф // Лингвистика и поэтика. — М : Наука, 1979. — С. 118—135.
35. Вопросы грамматики английского языка : сб. статей Москов. гос. пед. ин-т им. В. И. Ленина / редкол.: Барсова О. М. (отв. ред.) и др. — М. : Моск. гос. пед. ин-т им. В.И. Ленина, 1964. — 270 с.
36. Вопросы грамматической структуры предложения и текста в английском языке : сб. науч. тр. Москов. пед. ин-т ино