УСТАЛЕНІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ В НІМЕЦЬКОМУ ІНСТИТУЦІЙНОМУ ЮРИДИЧНОМУ ТЕКСТІ: ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ТА КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТИ

Краткое описание

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

Постриган Світлана Вікторівна

УДК 651.74:34 (430)

УСТАЛЕНІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ В НІМЕЦЬКОМУ ІНСТИТУЦІЙНОМУ ЮРИДИЧНОМУ ТЕКСТІ: ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ТА КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТИ

Спеціальність 10.02.04 германські мови
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Сойко Іван Васильович
кандидат філологічних наук, доцент

КИЇВ 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
ВСТУП . 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ УСТАЛЕНИХ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ
У НІМЕЦЬКІЙ МОВІ ... 13
1.1. Визначення мети та завдань 13
1.2. До питання термінології 14
1.3. Сутність усталених словосполучень та їх утворення .. 15
1.3.1. Полілексикалізація .. 18
1.3.2. Усталеність .... 19
1.3.3. Ідіоматичність . 24
1.3.4. Усталені словосполучення як паралексеми .. 26
1.4. Класифікація усталених словосполучень . 28
1.4.1 Структурно-семантична класифікація . 28
1.4.1.1. Неідіоматичні словосполучення .. 29
1.4.1.1.1. Колокації 29
1.4.1.1.2. Номінативні стереотипи 33
1.4.1.1.3. Фразеошаблони .. 38
1.4.1.2. Ідіоматичні словосполучення .. 46
1.4.2. Структурно-синтаксична класифікація .. 55
1.4.3. Структурно-морфологічна класифікація .... 58
1.4.3.1. Іменникові усталені словосполучення ... 59
1.4.3.2. Прислівникові усталені словосполучення 61
1.4.3.3. Дієслівні усталені словосполучення . 63
1.5. Висновки до розділу 1 .. 66
РОЗДІЛ 2. УСТАЛЕНІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ У НІМЕЦЬКИХ
ЮРИДИЧНИХ ІНСТИТУЦІЙНИХ ТЕКСТАХ ЯК ВИЯВ
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ МОВИ, ПРАВА І КУЛЬТУРИ ... 69
2.1. Визначення мети та завдань ..... 69
2.2. Інституційний юридичний текст як об’єкт дослідження
правничої лінгвістки 70
2.3. Встановлення національно-культурної специфіки
усталених словосполучень: сучасні підходи ... 79
2.3.1. Прецедентні тексти в рішеннях судів у лінгвокультурному аспекті.. 90
2.4. Лінгвокультурні концепти у німецьких юридичних текстах .. 93
2.5. Метафора у німецьких юридичних текстах як
відображення лінгвокультурного досвіду народу .. 104
2.6. Висновки до розділу 2 121
РОЗДІЛ 3. КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНІ
ОСОБЛИВОСТІ НІМЕЦЬКИХ ІНСТИТУЦІЙНИХ
ЮРИДИЧНИХ ТЕКСТІВ .. 123
3.1. Визначення мети та завдань ... 123
3.2. Комунікативно-прагматичні компоненти, що впливають на
мовну організації німецького інституційного юридичного тексту .. 124
3.3. Мовленнєві акти в німецьких юридичних текстах . 131
3.3.1. Усталені словосполучення як засоби досягнення прагматичної
мети в іллокутивних актах німецьких законодавчих текстів 135
3.3.2. Усталені словосполучення як засоби досягнення прагматичної
мети в іллокутивних актах німецьких рішень судів .. 151
3.4. Висновки до розділу 3 171
ВИСНОВКИ .. 173
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ ... 179
ДОДАТКИ . 216

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

AbfVVBG - Gesetz zu Vermeidung, Verwertung und Beseitigung von Abfällen
AWG - Außenwirtschaftsgesetz
BauGB Baugesetzbuch
BGB Bürgerliches Gesetzbuch
BGBl Bundesgesetzblatt
BGH - Bundesgerichtshof
BImSchG - Bundes- Immissionsschutzgesetz
BtMG Betäubungsmittelgesetz
FVG Funktionsverbgefüge
GG Grundgesetz
HGB Handelsgesetzbuch
KrW- / AbfG - Kreislaufwirtschafts- und Abfallgesetz
KWG - Gesetz über das Kreditwesen
SGB Sozialgesetzbuch
StGB Strafgesetzbuch
StPO Strafprozessordnung
StR Strafrecht
VwGO Verwaltungsgerichtsordnung
VwVG - Verwaltungs- und Vollstreckungsgesetz
UrhWahrnG - Gesetz über die Wahrnehmung von Urheberrechten und verwandten Schutzrechten
VAG Versicherungsaufsichtsgesetz
VereinsG - Gesetz zur Regelung des öffentlichen Vereinsrechts
WStG Wehrstrafgesetz
WaffG Waffengesetz
ZR Zivilrecht
ZPO Zivilprozessordnung

ВСТУП

На сучасному етапі розвитку суспільства та глобалізації світових процесів на особливу увагу заслуговують дослідження, які проводяться на стику кількох наук, зокрема, в аспекті їх співфункціонування. Не є винятком і лінгвістична наука, яка прагне встановити взаємозв’язки з іншими сферами людської життєдіяльності. Саме тому останнім часом активізувалися дослідження щодо вживання мови в різних галузях науки, зокрема, активно вивчаються питання взаємодії мови і права у межах правничої лінгвістики, яка виникла як наука порівняно недавно у 70-х роках ХХ століття.
Комплексному системному розгляду процесу юридизації мови сприяє динамізація лінгвістичних і юридичних досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців, присвячених аналізу юридичних аспектів мови (Д. Буссе, Н.Д. Голєв, В.І. Карасик, С.П. Кравченко, Р. Крістенсен, О.М. Матвєєва, Ф. Мюллер, А.В. Поляков, В.Я. Раденька, З.А. Тростюк, Е. Фельдер) та лінгвістичних аспектів права (А.С. Александров, Д.Ю. Жданухін, Д.В. Горбачук, Г. Гречіано, Й. Зайферт, О.Р. Зарума-Панських, В.В. Калюжная, Н.А. Любімов, І.В. Сойко та ін.).
На сучасному етапі дослідження мови права проводяться в окремих галузях лінгвістики, зокрема, у фразеології, та орієнтовані на функціонування мовних явищ у суспільстві й певному культурному середовищі. Крім того, береться до уваги прагматичне навантаження. Питаннями вивчення усталених словосполучень в різних аспектах займалися чимало лінгвістів. Проблемам фразеології як окремої лінгвістичної дисципліни присвячені праці вітчизняних Я.А. Барана, В.В. Виноградова, В.І. Гаврися, М.В. Гамзюка, Р.П. Зорівчак, К.І. Мізіна, російських О.В. Куніна, О.Д. Райхштейна, І.І. Чернишової, а також німецьких дослідників Г. Бургера, Б. Вотяк, Е. Еккерта, К.Д. Пільца, В. Фляйшера та інших. Фразеологічними інноваціями займалися М.В. Бєлозьоров, А.А. Смерчко, Н.Г. Лисецька; структурно-семантичні особливості фразеологічних одиниць вивчали М.В. Бєлозьоров, Б. Вотяк, Д.В. Горбачук, І.П. Задорожна, О.М. Мацько, Н.А. Оніщенко, О.В. Харчук.
Останнім часом увага науковців зосереджується на лінгвокультурологічному аспекті дослідження мовних одиниць: А.Н. Баранов, С.Н. Денисенко, І.О. Голубовська, Д.О. Добровольський, В.В. Козловський, О.П. Левченко, Д.Г. Мальцева, К.І. Мізін, П. Сандріні, В.М. Телія, Ю.А. Фірсова, В. Фляйшер. Напрямок розгляду мови як вербальної діяльності людини, зумовлений цілями невербальної діяльності, передбачає вивчення мовних явищ у комунікативно-прагматичному аспекті, якому присвячені праці таких авторів: М.Ф. Алефіренко, М.С. Власенко, В.І. Карасика, В.В. Калюжної та інших.
Незважаючи на значну кількість досліджень функціонування усталених словосполучень у різних аспектах, доводиться констатувати, що ґрунтовні дослідження щодо вживання одиниць фразеології на матеріалі мови права мають фрагментарний характер. Недослідженими залишаються питання функціонування усталених словосполучень як складової фразеології в німецьких юридичних інституційних текстах, зокрема в лінгвокультурологічному та комунікативно-прагматичному аспектах. Висвітлення зазначених питань визначає актуальність пропонованого дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у межах наукової теми «Європейські мови та культури в контексті глобалізації світових процесів» (код 01 БФ 0147-01), що розробляється Інститутом філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка і затверджена Міністерством освіти і науки України.
Мета і завдання дослідження. Зважаючи на актуальність проблеми, недостатність її вивчення, автор ставить за мету з’ясувати системно-структурні кореляції усталених словосполучень, що вживаються в німецьких інституційних юридичних текстах, а також розглянути зазначені мовні одиниці з точки зору лінгвокультурологічного та комунікативно-прагматичного аспектів. Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
1. Встановити межі усталених словосполучень, уточнити зміст цього поняття та об’єктивні ознаки, що відділяють усталені від вільних сполучень слів; узагальнити наявні класифікації усталених словосполучень та встановити ієрархічні відношення;
2. Визначити поняття інституційного юридичного тексту як об’єкта дослідження правничої лінгвістики;
3. Викласти та проінтерпретувати основні підходи до виявлення національно-культурної специфіки усталених словосполучень;
4. Виявити основні ціннісні характеристики лінгвокультурних концептів та їх вплив на німецькі інституційні юридичні тексти, лінгвокультурологічну значущість метафор у текстах німецьких законів та рішень судів;
5. Визначити класи іллокутивних мовленнєвих актів, до яких належать усталені словосполучення, що використовуються в законодавчих текстах і текстах судових рішень для досягнення певної комунікативно-прагматичної мети;
6. Дослідити взаємозв’язок окремих мовленнєвих актів між собою, тобто дослідити феномен поліфункціональності у німецьких інституційних юридичних текстах.
Об’єктом дослідження є усталені словосполучення, які вживаються в німецьких інституційних юридичних текстах.
Предметом дослідження є семантико-синтаксичні характеристики усталених словосполучень в німецьких інституційних юридичних текстах в їх лінгвокультурологічному та комунікативно-прагматичному аспектах.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених у дисертації завдань використано як традиційні лінгвістичні методи, так і соціолінгвістичний метод. Метод індуктивного аналізу слугував узагальненню отриманих шляхом суцільної вибірки мовних фактів і виведенню закономірностей функціонування певної мовної одиниці. За допомогою методу фразеологічної ідентифікації виявлено ступінь ідіоматичності усталених словосполучень. На основі описового методу з’ясовано структурні, семантичні і функціональні особливості досліджуваних мовних одиниць, на підставі чого за допомогою методу лінгвістичного спостереження було проведено систематизацію та класифікацію усталених словосполучень. Метод концептуального аналізу використано для відображення ціннісних характеристик концептів, у межах якого застосовано дистрибутивний аналіз визначення контекстного оточення концепту, а також проведено опитування інформантів німців та представників інших національностей із залученням елементів міжмовного порівняння задля визначення національно-культурної складової концептів. З метою визначення комунікативно-прагматичної мети усталених словосполучень в іллокутивних актах, залучено метод контекстуального аналізу. Оцінка вірогідності отриманих результатів проводилася шляхом їх статистичного опрацювання.
Матеріал дослідження становили 22 законодавчі акти (кодекси та закони Німеччини), 71 рішення судів, а також результати опитування інформантів (98 німців та 62 представники інших національностей). Було використано 25 лексикографічних джерел тлумачного та перекладного характеру, включаючи глосарії мережі Інтернет.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що воно є першим комплексним дослідженням усталених словосполучень у німецьких інституційних юридичних текстах, в якому висвітлено сутність саме тих усталених словосполучень, які вживаються в німецьких юридичних текстах, та запропоновано їх класифікацію. Вперше в українській лінгвістиці визначено характерні риси німецького інституційного юридичного тексту; встановлено лінгвокультурологічну значущість прецедентних текстів, концептів та метафор на матеріалі законодавчих текстів та рішень судів; здійснено аналіз комунікативно-прагматичних компонентів, що впливають на мовну організацію текстів законів та судових рішень, розглянуто усталені словосполучення з точки зору належності їх до певних класів іллокутивних мовленнєвих актів, а також визначено взаємозв’язки між останніми.
На захист виносяться такі положення:
1. Усталеними словосполученнями, що вживаються в німецьких юридичних текстах, можна вважати усталені поєднання двох і більше слів (необов’язково автосемантичних), які мають фіксовану послідовність і сполучуваність, можуть бути як неідіоматичними, так і частково або повністю ідіоматизованими, здебільшого є лексикалізованими у мові, можуть допускати індивідуальні або оказіональні варіанти. Неідіоматичні усталені словосполучення відрізняються від окремих слів тим, що мають значно вищий ступінь спаяності, є відтворюваними та нарізнооформленими.
2. Основним призначенням колокацій та номінативних стереотипів для юридичних текстів є надання ефекту строгості, офіційності, стереотипності, сприяння економії мовних засобів. Значення аналітичних конструкцій з дієслівним елементом полягає у виконанні функцій виду дієслова (доконаного, недоконаного), заповненні мовних лакун на лексичному рівні, спрощенні конструкцій з керуванням дієслова, зміні або відтінені перспективи повідомлення, уникненні складних пасивних конструкцій, уточненні виразу, вираженні певних відтінків висловлення.
3. Інституційним юридичним текстом вважаємо повідомлення владно-державного характеру, яке об’єктивоване у вигляді письмового документа, укладеного суб’єктом певного суспільно-правового інституту в умовах певної культури, орієнтоване на певне коло адресатів, має особливу смислову єдність, що визначається притаманними йому типами лексичних, граматичних, логічних та юридичних зв’язків, є змістовно завершеним та має прагматичну настанову.
4. Концепт «порядок» як метапрофесійний виступає для німців макроконцептом (термін Д.С. Лихачева) відносно концепту «право». Системоутворюючими цінностями у німецькій лінгвокультурі, що безумовно відображається на системі права, є такі: порядок, право, закон, справедливість, влада. Закладений у метафору культурологічний досвід народу, дає змогу унаочнити абстрактні юридичні поняття. Метафори формують когнітивні моделі, за допомогою яких відбувається осягнення цих понять. Лінгвокультурологічна роль метафор у німецьких інституційних юридичних текстах, зокрема в текстах законів та судових рішень, полягає у вкрапленні в поняття нового знання про світ на підставі вже пізнаної дійсності, що приводить до створення нового, зрозумілого поняття.
5. Вживання певних видів усталених словосполучень залежить від типу юридичного тексту, а саме, у законодавчих текстах основними видами усталених словосполучень, що використовуються як засіб досягнення комунікативно-прагматичної мети, є аналітичні конструкції з дієслівним елементом (вербоїди), колокації, номінативні стереотипи (для визначення понять), у рішеннях суду колокації, номінативні стереотипи, а також різновид останніх мовленнєві штампи/кліше, які створюють ефект офіційності та стандартизованості. Ці словосполучення слугують для однотипного позначення однотипних повторюваних рішень і дій.
6. Типовим для юридичних інституційних текстів є феномен поліфункціональності мовленнєвих актів. Найчастіше мова йде про зазначене явище в репрезентативних та декларативних мовленнєвих актах. Саме ці класи допомагають розрізнити зміст висловленого автором його пропозицію.
Теоретичне значення дослідження полягає у тому, що його основні положення сприятимуть розвиткові вивчення функціонування усталених словосполучень у фаховій мові, передусім, мові права. Крім того, зроблено внесок у розвиток окремих розділів германістики та загального мовознавства. Фразеологію, зокрема, доповнено новим визначенням усталених словосполучень; правничу лінгвістику визначенням інституційних юридичних текстів; лінгвокультурологію дослідженням специфіки прецедентних текстів, концептів і метафор в юридичних текстах; комунікативну прагматику виявленням кореляцій мовленнєвих актів у межах юридичних текстів. Висновки, що містяться у дисертації, можуть послужити теоретичною основою для подальшої розробки окремих напрямків фахової фразеології: лінгвокультурологічного, комунікативного, прагматичного.
Практичне значення роботи полягає у можливості використання її теоретичних положень, висновків та результатів під час написання курсових, дипломних робіт, наукових праць, у лекційних та практичних курсах лексикології, стилістики, лінгвокультурології, теорії комунікації, лінгвопрагматики для філологів, а також у курсах правничої лінгвістики, ділового мовлення, законодавчої стилістики тощо для юристів.
Фактичний матеріал з юридичних текстів, зібраний у процесі дослідження, може бути використано при укладанні фахових словників.
Особистий внесок здобувача
Всі висновки, отримані в результаті дослідження, належать авторці дисертації одноосібно.
Апробація результатів дисертації була проведена при обговоренні на засіданні кафедри германської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Основні положення і висновки дослідження були викладені у доповідях на Міжнародних науково-практичних конференціях студентів, аспірантів та молодих учених Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку” (10-11 березня 2005 р., 3 березня 2006 р., м. Київ), Міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Ломоносов-2005» (12-16 квітня 2005 р., м. Москва), Міжнародних наукових конференціях «Київські філологічні школи: історико-теоретичний спадок і сучасність» (11 жовтня 2005 р., м. Київ), «Наукові читання, присвячені 130-річчю від дня народження професора Івана Васильовича Шаровольського» (3 жовтня 2006 р., м. Київ), Національна культура у парадигмах семіотики, мовознавства, літературознавства, фольклористики” (24 жовтня 2007 р., м. Київ), Всеукраїнській науковій конференції за участю молодих учених Діалог культур: лінгвістичний і літературознавчий виміри” (9 квітня 2008 року, м. Київ).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження відображено у чотирьох одноосібних статтях, які опубліковані у збірниках наукових праць, затверджених Вищою атестаційною комісією України.

Структура роботи підпорядкована меті та завданням дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 247 сторінок (178 сторінок основного тексту), список використаної літератури налічує 311 наукових праць, список довідкової літератури складається з 25 найменувань, список ілюстративного матеріалу з 93 найменувань. У додатках до дисертації подається класифікаційна схема усталених словосполучень, перелік метафор із текстів законів та рішень судів, таблиці мовленнєвих актів, що вживаються в законодавчих текстах та рішеннях судів.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У дисертації пропонуються теоретичні узагальнення та якісно новий погляд на усталені словосполучення правничої мови з точки зору лінгвокультурологічного та комунікативно-прагматичного аспектів. Основні теоретичні та практичні результати проведеного дослідження дають змогу зробити такі висновки:
1. На підставі аналізу наявних теоретичних досліджень щодо усталених словосполучень, які становлять об’єкт дисертаційного дослідження, встановлено, що усталеними вважаються такі словосполучення, яким притаманні ознаки полілексикалізації та стійкості для неідіоматичних, й ідіоматичності для ідіоматичних (переосмислених) сполучень слів. Досліджувані мовні одиниці можуть складатися з двох і більше слів (необов’язково автосемантичних). Неідіоматичні усталені словосполучення відрізняються від вільних словосполучень головним чином тим, що мають значно вищий ступінь спаяності компонентів, є відтворюваними та нарізнооформленими. В дисертаційному дослідженні встановлено, що усталені словосполучення належать до фразеологічної системи мови та трактуються в роботі в широкому розумінні.
Аналіз існуючих класифікацій дав змогу розподілити усталені словосполучення інституційних юридичних текстів за трьома класифікаціями: структурно-семантичною, структурно-синтаксичною та структурно-морфологічною. Відповідно до кожної з них встановлено основні функціональні ознаки певних типів словосполучень, характерних для мови права. З’ясовано, що колокації та номінативні стереотипи сприяють стандартизованості та чіткості викладу інформації; аналітичні конструкції з дієслівним елементом (вербоїди) є найбільш вживаними у законодавчих текстах, оскільки влучно передають характерні для правничої мови абстрактні поняття.
На підставі статистичних даних доведено, що основними і типовими для німецької мови засобами фразеологізації в інституційних юридичних текстах є метафоризація та лексикалізація.
За результатами статистичних підрахунків встановлено, що на рівні структурно-морфологічної класифікації основну групу усталених словосполучень складають іменникові та дієслівні словосполучення. Вживання іменникових сполучень слів підтверджує основну ознаку правничої мови абстрактність, що виявляється у номінальному стилі. Дієслівні словосполучення передають динаміку та вживаються в неозначеній формі задля вираження ефекту узагальнення.
2. Визначено поняття інституційного юридичного тексту. Виділені ознаки зазначених текстів доводять провідну роль усталених словосполучень у процесі створення текстів. Зокрема, стислість та уніфікованість проявляється у використанні усталених словосполучень, які сприймаються як звичайні обов’язкові компоненти, що спрощує процес укладання текстів і забезпечує однотипність засобів в однакових ситуаціях. Ефект точності тексту набувається за допомогою використання номінативних стереотипів як лексикалізованих мовних одиниць, що мають термінологічний та номінативний характер. Нейтральність і відсутність індивідуальних рис забезпечується використанням абстрактно-узагальненої лексики, передусім дієслівних усталених словосполучень в неозначеній формі та пасивному стані, аналітичних конструкцій з дієслівним елементом (вербоїдів).
3. З’ясовано, що основними підходами до виявлення національно-культурної специфіки усталених словосполучень на сучасному етапі є: лінгвокраїнознавчий, контрастивний, лінгвокультурологічний та лінгвокогнітивний. Зважаючи на те, що методологічною основою є розуміння онтологічної сутності мови як соціального явища й антропоцентричний підхід, який передбачає синтез когнітивізму та функціоналізму, в дисертаційному дослідженні беруться за основу лінгвокультурологічний і частково лінгвокогнітивний підходи. Саме у межах цих напрямків розглянуто прецедентні тексти, концепти та метафори з інституційних юридичних текстів. Доведено, що рішення судів вищих інстанцій Німеччини, а також рішення Європейського суду є прецедентними текстами у розумінні лінгвокультурологічного підходу, тому їх слід розглядати як одиниці культури, які належать до лінгвокультурного простору Німеччини та Європейського Союзу відповідно. В результаті аналізу концептів і метафор з текстів законодавчих актів та рішень судів за лінгвокультурологічним та лінгвокогнітивним підходами, доведено, що вони є одиницями національного менталітету та становлять системоутворюючі цінності німецької правової культури.
4. На підставі аналізу теоретичних положень з’ясовано, що центром концепту є цінність, оскільки концепт слугує вивченню культури, а в основі культури завжди лежить ціннісний принцип. Спираючись на визначення смислів, що становлять етнокультурні концепти «порядок» і «право», доведено, що право розглядається представниками німецької національності у вузькому розумінні, а саме як система законодавства або нормативно-юридичних актів. В такому розумінні право є складовою концепту порядок, який розуміється як суспільна система. Тому ми дійшли висновку, що національно-культурною особливістю є надання вагомого значення концепту «порядок», який виступає для німців макроконцептом відносно поняття «право». Комплексне дослідження зазначених концептів показало, що системоутворювальними цінностями у німецькій лінгвокультурі, які безумовно відображаються на системі права, є такі: порядок, право, закон, справедливість, влада.
За допомогою статистичного аналізу доведено, що більшість метафор в німецьких юридичних інституційних текстах є лексикалізованими та візуальними, тобто створюють візуальне уявлення та надають певної образності тим поняттям, які вони виражають. Найчастіше сферами для метафоричного переносу значення виступають такі: «людина», «природа», «ремесло», «боротьба», що має національно-культурологічне підґрунтя, яке пов’язано з еволюцією певного поняття. Встановлено, що лінгвокультурологічний досвід народу, який закладений у метафору, дає змогу унаочнити абстрактні юридичні поняття. Метафори складають когнітивні моделі, за допомогою яких відбувається осягнення цих понять. Лінгвокультурологічна роль метафор в німецьких інституційних юридичних текстах, зокрема у текстах законів та судових рішень, полягає у вкрапленні в поняття нового знання про світ на підставі вже пізнаної дійсності, що приводить до створення нового, зрозумілого поняття.
5. Загальною комунікативно-прагматичною метою інституційних юридичних текстів є офіційно, традиційно, лаконічно, чітко, об’єктивно, безособово та узагальнено, зрозуміло та доступно, досить аргументовано та у логічній послідовності встановлювати юридично обов’язкові норми та правила поведінки, обов’язки громадян та наслідки недотримання цих вимог. Однак кожен з різновидів досліджуваних юридичних документів або навіть їх частини мають свою особливу комунікативно-прагматичну мету, яка залежить передусім від предмета висловлювання та комунікативно-прагматичної ситуації, в якій здійснюється мовленнєвий акт.
Встановлено, що для законодавчих текстів комунікативно-прагматичною метою директивів є загальний вплив на поведінку, надання дозволу, висловлення заборони; комісивів висловлення погрози; декларативів визнання певного стану речей або явища існуючим. Для текстів судових рішень комунікативно-прагматичною метою у декларативах є визнання факту скасування рішення, припинення провадження у справі, розподілу судових витрат тощо; визнання фактів існуючими; оцінка класифікації обставин справи судом нижчої інстанції; у репрезентативах доведення до відома певних фактів; класифікація; у директивах спонукання до скасування рішення, припинення провадження у справі, розподілу судових витрат тощо.
Доведено, що одним з засобів досягнення комунікативно-прагматичної мети є вживання усталених словосполучень, а саме: в законодавчих текстах на семантичному рівні переважають аналітичні конструкції з дієслівним елементом (вербоїди), колокації, номінативні стереотипи (для визначення понять); в текстах судових рішень перевага віддається колокаціям, номінативним стереотипам, а також різновиду останніх мовленнєвим штампам/кліше, які створюють ефект офіційності та стандартизованості. Ці словосполучення слугують для однотипного позначення однотипних повторюваних рішень і дій.
Реалізація комунікативно-прагматичної спрямованості юридичних інституційних текстів на морфолого-синтаксичному рівні відбувається за рахунок переважання іменників та дієслів над прислівниками; використання інфінітивних та пасивних конструкцій дієслівних словосполучень для створення ефекту узагальненості, «колективності» діяча.
6. Доведено, що особливістю юридичних інституційних текстів є те, що одними й тими ж лексичними засобами усталеними словосполученнями можуть виражатися декілька мовленнєвих актів. Цей факт пояснюється особливістю законодавчих текстів та судових рішень, де наявний один адресант законодавчий орган або суд, і декілька адресатів. Відповідно до цього адресант переслідує кілька комунікативно-прагматичних цілей, залежно від категорії адресата. Найчастіше мова йде про зазначене явище в репрезентативних та декларативних мовленнєвих актах. Саме ці класи репрезентативи та декларативи, як показав аналіз, допомагають розрізнити зміст висловленого автором його пропозицію. Таким чином, в німецьких юридичних інституційних текстах констатуємо наявність феномену поліфункціональності.

Отже, проведений аналіз усталених словосполучень, які вживаються в юридичних текстах, є певним внеском у розвиток теоретичних питань фразеології, лінгвокультурорології й лінгвопрагматики, а також на даному етапі порівняно нової галузі науки правничої лінгвістики. Разом з тим, за неможливістю охопити весь матеріал у межах даної дисертації, необхідно зазначити, що розглянути питання потребують подальшого глибшого дослідження. Тому можна окреслити перспективи досліджень усталених словосполучень на матеріалі мови права: зважаючи на значну кількість певних видів усталених словосполучень в правничих текстах окремого дослідження потребують, зокрема, аналітичні конструкції з дієслівним елементом (вербоїди), колокації; окрема робота може стосуватися інших напрямків дослідження комунікативного-прагматичного аспектів, наприклад, використання стратегій і тактик в юридичних текстах; лінгвокультуроогічного аналізу неохоплених у цій дисертації концептів тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ

1. Александров А.С. Исходное рассуждение о языке и праве / А.С. Александров // Проблеми культури професійної мови фахівця: теорія та практика. Матеріали V всеукраїнської наук.-метод. конференції 25 26 січня 2005 р. Донецьк: ДЮІ МВС при Донецькому національному університеті, 2005. С. 411.
2. Алексеев К.И. Метафора как средство обозначения интенций в тексте / К.И. Алексеев // Слово в действии. Интент-анализ политического дискурса / Под. ред. Т.Н. Ушаковой, Н.Д. Павловой. СПб: Алетейя, 2000. С. 127146.
3. Алексеев С.С. Теория права / С.С. Алексеев. М.: Издательство
БЕК, 1995. 311 с.
4. Алефиренко Н.Ф. Фразеология в свете современных лингвистических парадигм: Монография / Н.Ф. Алефиренко. М.: ООО Изд-во «Элпис», 2008. 271 с.
5. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии / Н.Н. Амосова. Ленинград: Изд-во ЛГУ 1957. 208 с.
6. Артикуца Н.В. Мова права і юридична термінологія: [Навчальний посібник] / Н.В. Артикуца. К.: Стилос, 2004. 277 с.
7. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека / Н.Д. Арутюнова. М.: Языки русской культуры, 1994. 894 с.
8. Бабаева Е.В. Отражение ценностей культуры в языке / Е.В. Бабаева // Язык, коммуникация и социальная среда. - Вып. 2. Воронеж: ВГТУ, 2002. С. 2534.
9. Бабенко Л.Г. Лингвистический анализ художественного текста / Бабенко Л.Г., Васильев И.Е., Казарин Ю.В. Екатеринбург: Издательство Уральського университета, 2000. 534 с.
10. Баран Я.А. Основні питання загальної та німецької фразеології / Я.А. Баран. Львів: Вища школа, 1980. 155 с.
11. Баран Я.А. Фразеологія у системі мови: дис. докт. філолог. наук.: 10.02.15 / Баран Ярослав Андрійович. Київ, 1998. 391 с.
12. Баранов А.Н. Идиоматичность и идиомы / Баранов А.Н., Добровольский Д.О. // Вопросы языкознания. 1996. № 5. С. 51 65.
13. Баранов А.Н. Постулаты когнитивной семантики / Баранов А.Н., Добровольский Д.О. // Известия РАН. Серия литературы и языка. 1997. Т. 56. № 1. С. 11 21.
14. Бахтин М.М. Проблема текста // Бахтин М.М. Собр. соч. - М.: Русские словари, 1996. Т.5. С. 306328.
15. Бєлова А.Д. Лінгвістичні аспекти аргументації (на матеріалі сучасної англійської мови): автореф. дис на здобуття наук. ступеня доктора філологічних наук: спец. 10.02.04 «Германські мови» / А.Д. Бєлова. К., 1998. 30 с.
16. Билица Я.Ф. Политическая фразеология современного немецкого языка как особый ряд единиц его фразеологического состава: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 «Германские языки» / Я. Ф. Билица. К.: 1988. 24 С.
17. Бессонова Л.Е. Лексикографическое описание политических концептов / Л.Е. Бессонова // Культура народов Причерноморья. 2005. № 60. Т. 3. С. 49-53.
18. Бєлозьоров М.В. Англійські лексичні та фразеологічні новотвори у сфері економіки: структурні, семантичні і соціофункціональні аспекти: дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / М.В. Бєлозьоров. Запоріжжя, 2002. 253 с.
19. Борисова Е.Г. Принципы описания коллокаций: На материале рус. яз.: дис. ... доктора филол. наук: 10.02.19 / Е.Г. Борисова. Москва, 1996. 352 с.
20. Брагина А.А. Метафора стандарт штамп / А.А. Брагина // Вестник Московского университета. Серия ХІ: Журналистика. 1977. № 2. С. 6472.
21. Брагина Н.Г. Фрагмент лингвокультурологического лексикона (базовые понятия) / Н.Г. Брагина // Фразеология в контексте культуры / Отв. ред. В.Н. Телия. М.: Языки русской культуры, 1999. С. 131 138.
22. Брандес М.П. Стилистика немецкого языка / М.П. Брандес. M.: Высш. шк., 1983. 270 с.
23. Вадяев С.Е. Лингвистические принципы построения и использования корпуса текстов для исследования официально-делового стиля современного немецкого языка: На материале электронного корпуса DER: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 «Германский языки» / С.Е. Вадяев. Нижний Новгород, 2005. 22 с.
24. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков / А. Вежбицкая. М.: «Языки русской культуры», 1999. 780 с.
25. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание / А. Вежбицкая. М.: Русские словари, 1996. 411 с.
26. Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке / В.В. Виноградов // Избр. труды: Лексикология и лексикография. М., 1977. с. 140161.
27. Власенко М.С. Комунікативно-прагматичний аспект іспанського законодавчого тексту: дис. канд. філол. наук: 10.02.05 / М.С. Власенко. К., 2001. 246 с.
28. Воркачев С.Г. Концепт как «зонтиковый термин» / С.Г. Воркачев // Язык, сознание, коммуникация. Вып. 24. М., 2003. С. 512.
29. Воркачев С.Г. Концепт счастья: понятийный и образный компоненты/ С.Г. Воркачев // ИАН СЛЯ. 2001. Т. 60. № 6. С. 4758.
30. Воркачев С.Г. Методологические основания лингвоконцептологии / С.Г. Воркачев // Теоретическая и прикладная лингвистика: Аспекты метакоммуникативной деятельности. Вып. 3. Воронеж: ВГТУ, 2002. С. 7995.
31. Гаврин С.Г. Конвенциональные устойчивые сочетания в аспекте фразеологии и стилистики / С.Г. Гаврин // Исследования по стилистике. Перм: Перм. гос. ун-т, 1974. Вып. 4. с. 131146.
32. Гаврись В.І. Сталі сполучення слів у сучасній німецькій мові. (Походження та вживання) / В.І. Гаврись. К.: Радянська школа, 1971. 247 с.
33. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования / И.Р. Гальперин. М.: Наука, 1981. 139 с.
34. Гамзюк М.В. Емотивність фразеологічної системи німецької мови (досвід дослідження в синхронії та діахронії): дис. докт. філолог. наук: 10.02.04 / М.В. Гамзюк. К., 2001. 424 с.
35. Гачев Г.Д. Национальные образы мира / Г.Д. Гачев. М.: «Прогресс», 1995. 480 с.
36. Глушкова Г.М. Етнопсихологічна концепція О.О. Потебні та гіпотеза лінгвістичної відносності Сепіра-Уорфа як теоретико-методологічна основа вивчення професійної мови / Г.М. Глушкова // Проблеми культури професійної мови фахівця: теорія та практика. Матеріали V всеукраїнської наук.-метод. конференції 25 26 січня 2005 р. / ДЮІ МВС при Донецькому національному університеті. Донецьк: ДЮІ МВС при Донецькому національному університеті, 2005. С. 204 206.
37. Голев Н.Д. Взаимодействие естественного и юридического языка как базовая проблема юрислингвистики / Н.Д. Голев. Режим доступу: http://lingvo.asu.ru/golev/articles/z09.html
38. Голев Н.Д. Постановка проблем на стыке языка и права // Юрислингвистика-1. Проблемы и перспективы / Н.Д. Голев. Барнаул: Изд-во АГУ, 1999. С. 411
39. Голев Н.Д. Юридический аспект языка в лингвистическом освещении / Н.Д. Голев // Юрислингвистика-1. Проблемы и перспективы. Барнаул: Изд-во АГУ, 1999. С. 1158.
40. Голубовська І.О. Етнічні особливості мовних картин світу / І.О. Голубовська. К.: Логос, 2004. 284 с.
41. Горбачук Д.В. Структурно-семантичні типи стійких сполучень слів в офіційно-ділових текстах: дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / Д.В. Горбачук. К., 1997. 163 с.
42. Грищенко А.П. Сучасна українська мова / Грищенко А.П. К.: Вища школа, 1997. 493 с.
43. Губарев В.П. К типологии фразеологических моделей: На материале нем. языка / В.П. Губарев // Науч. докл. высш. школы. филол. науки. 1985. № 4. C. 6568.
44. Дейк Т. Язык. Познание. Коммуникация / Т. Дейк. М.: Прогресс, 1989. 310 с.
45. Демьянков В.З. «Теория речевых актов» в контексте современной лингвистической литературы: (Обзор направлений) / В.З. Демьянков // Новое в зарубежной лингвистике: Вып.17. Теория речевых актов. М.: Прогресс, 1986. С.223235.
46. Денисенко С.Н. К вопросу об образовании устойчивых фраз в современном немецком языке / С.Н. Денисенко // Сборник научных трудов. Вопросы романо-германской филологии. Москва, 1973. С. 4556.
47. Денисова О.И. Регулярность фразообразовательных процессов в современном немецком языке: автореф. дис. на соискание научной степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04. «Германские языки» / О.И. Денисова. М., 1983. 23 с.
48. Дмитриева О.Л. Стандартизованность: культурно-речевая и стилистическая проблема / О.Л. Дмитриева // Статус стилистики в современном языкознании. Пермь: ПГУ, 1990. C. 5253.
49. Добровольский Д.О. Национально-культурная специфика во фразеологии (І) / Д.О. Добровольский // Вопросы языкознания. 1997. № 6. C. 37 49.
50. Добровольский Д.О. Национально-культурная специфика во фразеологии (ІІ) / Д.О. Добровольский // Вопросы языкознания. 1998. № 6. C. 48 58.
51. Добровольский Д.О. Типология идиом / Д.О. Добровольский // Фразеография в машинном фонде русского языка. М.: Наука, 1990. 208 с.
52. Дридзе Т.М. Социокультурная коммуникация: текст и диалог в семиосоциопсихологии / Т.М. Дридзе // Социокультурное пространство диалога. М.: Наука, 1999. С. 6062.
53. Дроздова С.А. Некоторые аспекты изучения концепта власть” / С.А. Дроздова // Культура народов Причерноморья. 2002. № 35. С. 93 97.
54. Дюженко Г.А. Документальная лингвистика / Г.А. Дюженко. М.: «Статистика», 1975. 64 с.
55. Жданухин Д.Ю. Метафора в юридической деятельности: сущность, функции и техника использования / Д.Ю. Жданухин. Режим доступу: www.humans.ru/humans/40597
56. Жданухин Д.Ю. Мышление, метафоры, право / Д.Ю. Жданухин // Материалы Первой российской интернет-конференции по когнитивной науке. 2004. С. 162167. Режим доступу: http://virtualcoglab.cs.msu.su/files/audi_cont.pdf
57. Задорожна І.П. Семантичні та сполучувані властивості компонентів фразеологізмів у німецькій мові: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04 «Германські мови» / І.П. Задорожна. Львів, 2003. 22 с.
58. Зарубежная лингвистика: Избранное. Вып. 2: Новое в лингвистике. М.: Издательская группа «Прогресс», 1999. 268 с.
59. Зарума-Панських О.Р. Англійська лексика міжнародних договорів: структурні, семантичні та дискурсні особливості: Дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / О.Р. Зарума-Панських. Л., 2001. 219 с.
60. Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія / Р.П. Зорівчак. Л.: Вид-во ЛНУ ім. Івана Франка, 1983. 161 с.
61. Информативная динамика текста в коммуникации: Сборник науч.трудов / под ред. Трохимова Ю.М. Саранск: Мордовський государственный университет, 1999. 121 с.
62. Калюжная В.В. Стиль англоязычных документов международних организаций / В.В. Калюжная. К.: Наукова думка, 1982. 122 с.
63. Карасик В.И. Концепты-регулятивы // Язык, сознание, коммуникация: Сб. статей / отв. ред. В.В. Красных, А.И. Изотов. Вып. 30. М.: МАКС Пресс, 2005. С. 95 108.
64. Карасик В.И. Культурные доминанты в языке / В.И. Карасик // Языковой круг: личность, концепты, дискурс. - Волгоград: Перемена, 2002. С. 166205.
65. Карасик В.И. Этнокультурные типы институционального дискурса / В.И. Карасик // Этнокультурная специфика речевой деятельности: Сб. обзоров. М.: ИНИОН РАН, 2000. С. 3763.
66. Карасик В.И. О типах дискурса / В.И. Карасик // Языковая личность: институциональный и персональный дискурс: Сб. науч. тр. Волгоград: Перемена, 2000. С. 520.
67. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс / В.И. Карасик. Волгоград: Перемена, 2002. 477 с.
68. Карасик В.И. Лингвокультурный концепт как единица исследования / В.И. Карасик, Г.Г. Слышкин // Методологические проблемы когнитивной лингвистики: Сб. науч. тр. / Под ред. И.А.Стернина. Воронеж: ВГУ, 2001. С. 7580.
69. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность / Ю.Н. Караулов. М.: Наука, 1987. 264 с.
70. Кісь Р. Мова, думка і культурна реальність / Р. Кісь. Львів: Літопис, 2002. 304 с.
71. Коваль А.П. Ділове спілкування / А.П. Коваль. К.: Либідь, 1992. 279 с.
72. Ковшова М.Л. Культурно-национальная специфика фразеологизмов (когнитивные аспекты): автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / М.Л. Ковшова. М., 1996. 22 с.
73. Кожевникова Н.А. О функциональных стилях / Н.А. Кожевникова // Русский язык в национальной школе. 1986. № 2. С. 7.
74. Кожин А.Н. Функциональные типы русской речи: Учебное пособие для филол. специальностей университетов / А.Н. Кожин, О.А. Крылова, В.В. Одинцов. М.: Высшая школа, 1982. 223 с.
75. Козловський В.В. Слово і концепт: семантичний і концептуальний аспекти (порівняльна характеристика) / В.В. Козловський // Мовні і концептуальні картини світу. Вип. 12. Частина 1. Київ: Видавничий Дім Дмитра Бураго 2004. С. 231 235.
76. Козловський В.В. Модель лінгвокультурної реальності (на матеріалі сучасної німецької мови) / В.В. Козловський // Мовні і концептуальні картини світу. Вип. 18. Частина 1. Київ: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005. С. 218 221.
77. Козырева Л.Ф. Некоторые виды устойчивых фраз в современном немецком языке: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04 «Немецкие языки» / Л.Ф. Козырева. М., 1968. 19 с.