СИСТЕМНІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНИХ ОДНОСЛІВНИХ ІДІОМ (на матеріалі сучасного публіцистичного дискурсу)

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ УКРАЇНИ
ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису
УДК 811.111’373.72

Мосейчук Олександр Михайлович

СИСТЕМНІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНИХ ОДНОСЛІВНИХ ІДІОМ
(на матеріалі сучасного публіцистичного дискурсу)

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
філологічних наук

10.02.04 германські мови

Науковий керівник кандидат
філологічних наук, професор
А.В. Сингаївська

ЖИТОМИР 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ І СИМВОЛІВ
вступ....
РОЗДІЛІ. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ АНАЛІЗУ ОІ ..
1.1.Підходи до вивчення ідіоматичних одиниць.....
1.1.1. Структурно-семантичний підхід.
1.1.2. Функціональний підхід.
1.1.3. Когнітивний підхід
1.1.4. Етнокультурний підхід.
1.2.Співвідношення й обсяг понять фразеологія” / ідіоматика” та місце ОІ у системі мови..
1.3.Категоріальні ознаки ОІ....
1.3.1.Структурно-семантична цільнооформленність..
1.3.2.Категорія стійкості.....
1.3.3.Категорія ідіоматичності.......
1.3.4.Категорія експресивності......
1.4.Конотативна складова семантики ОІ як умова породження її прагматичного потенціалу..
1.5.Внутрішня форма та мотивація ОІ..
Висновки до розділу 1.
РОЗДІЛ ІІ. СИСТЕМНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОІ
2.1. Когнітивні механізми формування семантики ОІ.
2.2.Фреймове моделювання актуального значення ОІ
2.3. Словотворче моделювання ОІ.....
2.4. Структурні моделі ОІ ...
2.5. Тематико-ідеографічний розподіл корпусу ОІ...
Висновки до розділу 2.

РОЗДІЛІІІ.ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПРАГМАТИЧНІ ТА СТИЛЬОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОІ ....
3.1. Публіцистичний дискурс як контекст функціонування ОІ..
3.2. Функціональні характеристики ОІ..
3.3.ОІ як знак іллокуції, маркер інтенціональності та засіб прагматичної когерентності дискурсу...
3.4. Стильове розшарування ОІ..
Висновки до розділу 3....
ЗАГАЛЬНІ висновки
СПИСОК використаної літератури.
СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ І ЕНЦИКЛОПЕДИЧНИХ ДЖЕРЕЛ.
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ...
ДОДАТКИ....

ВСТУП

Розвиток теорії ідіоматики характеризується постійною увагою дослідників до вивчення зсувів між одиницями змісту й вираження, шляхів і причин ідіоматизації мовних одиниць, співвіднесення ідіоматики з соціальними, культурними, психічними та іншими явищами, особливостей структури, семантики та прагматики ідіом.
Ідіоматика є однією з мікросистем, що складають загальну систему мови та відображають специфічне бачення світу й національну культуру суспільства, накопичують колективний досвід і є дзеркалом, у якому лінгвокультурна спільнота ідентифікує свою національну самосвідомість” [256, с. 9]. Завдяки своїй інформативності ідіоматичні одиниці є універсальним мовним явищем. Ідіоми спроможні виражати абстрактне через конкретне і є формою рефлексії позамовної дійсності й функціонують у якості одного із засобів емоційного впливу на свідомість.
У роботах вітчизняних і зарубіжних лінгвістів термін ідіома” традиційно застосовується до словосполучень, що характеризуються конвенціональною стійкістю, ступінь якої може варіюватися, та переносним значенням принаймні одного з компонентів [21; 81; 153; 256; 281; 296; 307; 308; 345 та ін.]. Таке тлумачення поняття ідіоми передбачає віднесення ідіоматики до сфери компетенції фразеології.
Кардинальні зміни, яких лінгвістика зазнала під впливом загальної тенденції до антропологізації сучасних гуманітарних наук, зумовили зсув фокусу уваги дослідників зі структурно-формальних особливостей мовних одиниць на їх змістові властивості. У світлі цих змін на перший план при вивченні ідіом висуваються такі їх ознаки, як образність, експресивність, оцінність тощо. Ці ознаки, однак, притаманні не лише словосполученням, але й однослівним номінаціям.
До розгляду однослівних експресивно-образних номінацій лінгвісти зверталися неодноразово [57; 153; 256; 257; 293 та ін.], але увага дослідників зосереджувалася переважно на стилістичних властивостях цих одиниць. Результати наукових розвідок останніх п’ятнадцяти років [40; 81; 100-102; 116; 209; 217; 224; 293] свідчать про те, що вивчення особливостей однослівних ідіом як мовних знаків є перспективним напрямком розвитку теорії ідіоматики. Місце цих одиниць у системі мови залишається сьогодні у багатьох аспектах відкритим питанням. Зокрема, нечітко визначено об’єктивно існуючі зв’язки між експресивно-образними словами ісловосполученнями, відсутні роботи, в яких надається всебічна характеристика однослівних ідіом як мовних знаків.
Актуальність дисертаційного дослідження визначається його належністю до сучасної функціональної парадигми лінгвістичного знання, в межах якої інтенсивно розвиваються когнітивно-семантичний та комунікативно-прагматичний напрями. Комплексний аналіз однослівних ідіом сучасної англійської мови, що висвітлює їх системні та функціональні характеристики, здатний посилити пояснювальний потенціал теорії ідіоматики на сучасному етапі її розвитку. Науковим запитам сьогодення відповідає й отримання нових відомостей прорегулярні процеси збагачення мовних номінативних засобів при дотриманні принципу мовної економії.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана в межах комплексної наукової теми Міністерства освіти і науки України Когнітивно-комунікативний аспект вивчення лексичного складу англійської мови”, що розробляється кафедрою англійської філології та перекладу Житомирського державного університету імені І.Я.Франка. Тему затверджено вченою радою зазначеного університету 3 березня 2002р., протокол № 7.
Метою дослідження є комплексне вивчення системних та функціональних властивостей однослівних ідіом сучасної англійської мови.
Поставлена мета досягається розв’язанням таких основних завдань:
уточнити зміст термінів ідіома” й ідіоматичність”, з’ясувати співвідношення фразеології й ідіоматики та на цьому теоретичному підґрунті виокремити категоріальні ознаки лексичних ідіоматичних одиниць;
класифікувати однослівні ідіоми сучасної англійської мови заформально-структурним критерієм та виявити основні словотворчі моделі цих одиниць;
розкрити семантичні особливості однослівних ідіом та з’ясувати когнітивні механізми формування їх значення;
систематизувати лексичні ідіоматичні одиниці за тематико-ідеографічним принципом;
виявити ознаки, притаманні англомовному публіцистичному дискурсу, тависвітлити специфіку дискурсної реалізації однослівних ідіом;
розкрити стильові особливості досліджуваних одиниць.
Об’єктом дослідження є однослівні ідіоматичні одиниці сучасної англійської мови.
Предметом аналізу є структурні, семантичні, словотворчі, тематико-ідеографічні, прагматичні та стильові характеристики однослівних ідіом, а також особливості їх функціонування в сучасному англомовному публіцистичному дискурсі.
Матеріалом дослідження служили 815 однослівних ідіоматичних одиниць сучасної англійської мови, отриманих методом суцільної вибірки із35лексикографічних джерел, а також 3425 текстових фрагментів, відібраних із23англомовних періодичних видань 2000-2008рр.
Загальнонауковим методологічним підґрунтям роботи є принцип антропоцентризму, відповідно до якого визначальну роль в усіх сферах діяльності людини відіграє суб’єктний чинник. Конкретно-науковою базою єфункціональний підхід до вивчення мовних об’єктів, який дозволяє органічно поєднати постулати структурної та формально-логічної лінгвістики зкогнітивними та комунікативними принципами при дослідженні однослівних ідіом. Згідно з настановами цього підходу, функціональне призначення мовної одиниці впливає на процеси формування її форми та значення. Важливе місце вописі однослівних ідіом сучасної англійської мови посідає принцип системності.
Дослідницькі завдання дисертації розв’язуються шляхом використання сукупності методів. На всіх етапах роботи послідовно застосовано індуктивний метод, відповідно до якого дослідження здійснено у напрямку від аналізу конкретного матеріалу до узагальнень та висновків”, а теоретичні положення ретельно обґрунтовано та проілюстровано мовними даними. Методи дериваційного аналізу і словотворчого моделювання служили інструментами виявлення шляхів утворення однослівних ідіом та упорядкування корпусу останніх за структурним принципом. Метод словникових дефініцій та пов’язаний зним метод компонентного аналізу використано при встановленні словникового значення однослівних ідіом. Аналіз мовного матеріалу, здійснений у термінах концептуальних метафор (G.Lakoff, M.Johnson) і метонімій (Z.Kövesces, G.Radden, K.-U.Panther, V.Evans, M.Green), а також застосування методу концептуального моделювання актуального значення ідіом (А.Н.Баранов, Д.О.Добровольський) скеровано на виявлення когнітивних механізмів формування значення досліджуваних одиниць. До систематизації отриманих у такий спосіб даних застосовано метод фреймового моделювання. Використання методу контекстуального аналізу спрямоване на виявлення смислових обертонів, що однослівні ідіоми здатні актуалізувати в сучасному англомовному публіцистичному дискурсі. Інтерпретаційний метод використано при тлумаченні змісту аналізованих одиниць у повноті їх дискурсних зв’язків та відношень.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше у вітчизняній лінгвістиці визначено поняття однослівної ідіоми та з’ясовано її місце у підсистемі ідіоматики сучасної англійської мови; розроблено класифікації аналізованих одиниць за структурним, тематико-ідеографічним та стильовим критеріями; висвітлено особливості семантичної структури однослівних ідіом та розкрито когнітивні механізми формування їх значення; встановлено функціонально-прагматичні властивості цих одиниць у публіцистичному дискурсі. Наукова новизна дисертації увиразнюється тим, що однослівні ідіоми сучасної англійської мови не були дотепер об’єктом комплексного розгляду.
Наукова новизна одержаних результатів узагальнена у положеннях, що виносяться на захист:
1. Ідіоматика як підсистема лексикону охоплює всі види вторинних експресивних номінацій і представлена різними структурними типами мовних одиниць, у тому числі і словом. Диференціація корпусу ідіом сучасної англійської мови на підставі критеріїв формального, семантичного і функціонального плану надає підстави для виокремлення прошарку однослівних ідіом, які за формою наближаються до слова, а за змістом і функцією до ідіом-фразеологізмів.
2. Однослівна ідіома це одно- або багатоосновна лексична одиниця, що характеризується структурно-семантичною цільнооформленістю, узуальною стійкістю, переосмисленим значенням, образністю, експресивністю, емотивною оцінністю та є продуктом креативної рефлексивно-номінативної діяльності носіїв мови, спрямованої на посилення регулятивного потенціалу мовного знака шляхом вторинної номінації.
3. Основними структурними різновидами однослівних ідіом сучасної англійської мови є односкладні та двоскладні іменники, прикметники й дієслова. Значна варіативність їх словотворчих моделей зумовлена такими процесами, яксловоскладання, конверсія, афіксація, інкорпорація (універбація) та редуплікація. Утворення однослівних ідіом різних структурних типів та підтипів може бути результатом одного процесу або їх комбінування.
4. До формування значення англомовних однослівних ідіом залучаються когнітивні механізми метафоричного та метонімічного переносу, які можуть діяти разом, утворюючи сутність синкретичної природи метафтонімію. Концептуалізаційні зсуви відбуваються у межах особливо значущих для життєдіяльності сучасної людини царин, таких як Людина та її ознаки”, Політика”, Економіка та фінанси”, Закон”, Навчання” тощо.
4.1.Основними напрямками метафоричного перенесення при утворенні значення однослівних ідіом є такі: ПРЕДМЕТ→ПРЕДМЕТ; ПРЕДМЕТ/ РЕЧОВИНА→ЛЮДИНА; ПРЕДМЕТ/ТВАРИНА/РОСЛИНА→ОЗНАКА ЛЮДИНИ/ ПРЕДМЕТА; ЛЮДИНА→ЛЮДИНА; ТВАРИНА→ЛЮДИНА; РОСЛИНА→ЛЮДИНА. Результатом процесу метафоричного мапування єобразна метафора, гіпербола аболітота.
4.2.При метонімічному мапуванні відбувається взаємодія між розумовими сутностями в межах однієї концептуальної царини за такими напрямками: ЧАСТИНА→ЦІЛЕ; ЕФЕКТ ДІЇ→СУБ’ЄКТ ДІЇ; ЗАЛУЧЕНИЙ ДО ДІЇ ОБ’ЄКТ→ДІЯ; ЗАЛУЧЕНИЙ ДО ДІЇ ОБ’ЄКТ→СУБ’ЄКТ ДІЇ; ІНІЦІЮЮЧА ДІЯ→РЕЗУЛЬТУЮЧИЙ СТАН; СПОСІБ ДІЇ→ДІЯ; ДІЯ→СПОСІБ ДІЇ; РЕЗУЛЬТАТ-ЕФЕКТ→ОБ’ЄКТ/ПОДІЯ/ЯВИЩЕ/ ОЗНАКА. Результатом процесу метонімічного мапування є такі різновиди образної метонімії, як синекдоха та металепсис.
4.3.Базовими структурами оформлення знань, закріплених за однослівними ідіомами, є посесивний та компаративний фрейми, співвідносні з концептуальною метонімією та метафорою відповідно.
5.Найбільш адекватним для дослідження однослівних ідіом є контекст публіцистичного дискурсу, оскільки останній характеризується широкими інтертекстуальними зв’язками та швидко реагує на зміни, що відбуваються у мові. Упубліцистичному дискурсі однослівні ідіоми здатні виконувати низку різноманітних функцій, але провідною серед них є експресивна функція, що відіграє визначальну роль у процесі регуляції поведінки членів мовного колективу. Однослівні ідіоми єпотужним засобом здійснення ідеологічного, психологічного, культурного та релігійного впливу при формуванні й зміні оцінок, думок, переконань та поведінки членів мовного колективу. Ці одиниці виступають у дискурсі як маркери іллокуції й інтенціональності та як засоби прагматичної когерентності дискурсу.
6.Стильове розшарування однослівних ідіом відбувається у трьох площинах: часовій (застарілі ідіоми або притаманні сучасному мовленню), власне стилістичній/регістровій (високе”, нейтральне”, значуща відсутність позначки”, знижене”, брутальне”, непристойне”, нецензурне”) та дискурсивній (родові позначки за варіантами англійської мови американське”, британське”, австралійське”, новозеландське”, канадське” та видові позначки книжне”, журналізм” або жаргонізм”). Основними регістрами однослівних ідіом єфамільярно-розмовне і знижене розмовне мовлення.
Теоретичне значення дисертаційної роботи зумовлене тим, що комплексний розгляд однослівних ідіом сучасної англійської мови є внеском урозв’язання низки актуальних проблем антропологічно зорієнтованої лінгвістики, а результати багатоаспектного аналізу однослівних ідіом поглиблюють підвалини теорії ідіоматики сучасної англійської мови. Виявлення особливостей семантичної структури однослівних ідіом та тематико-ідеографічний розподіл їх корпусу розширюють наукові уявлення у сфері лінгвістичної семантики. Метафоричне та фреймове моделювання змісту аналізованих одиниць сприяє розбудові когнітивного підходу до мови. Виявлення словотворчих та структурних моделей однослівних ідіом збагачує наукове знання про формальну систему англійської мови. Висвітлення функціональних характеристик, прагматичних та стильових властивостей однослівних ідіом упубліцистичному дискурсі є внеском у дискурсологію, лінгвопрагматику та стилістику англійської мови.
Практична цінність роботи полягає в тому, що її теоретичні положення таемпіричні результати можуть знайти застосування у лексикографічний практиці, курсах лексикології (розділи Фразеологія та ідіоматика”, Лексична семантика”) та стилістики (розділи Лексичні стилістичні засоби”, Функціональні стилі”), спецкурсах із лінгвопрагматики, соціолінгвістики, когнітивної лінгвістики та дискурсології, практиці викладання англійської мови та перекладу, а також унаукових дослідженнях студентів і аспірантів.
Апробація роботи. Основні положення дисертації було обговорено навідкритому засіданні кафедри англійської філології Житомирського державного університету імені І.Я.Франка (Житомир, 2008) та на 7 наукових конференціях: Всеукраїнській науковій конференції Слов’янська та германська лексикографія іпроблеми перекладу: сучасний стан і перспективи” (Житомир, 2004); Міжнародній науковій конференції Слов’янська та германська лексикографія іпроблеми перекладу: сучасний стан і перспективи” (Житомир, 2005); Наукових читаннях, присвячених пам’яті доктора філологічних наук, професора Д.І.Квеселевича (Житомир, 2006, 2007); Другому всеукраїнському науковому форумі Сучасна англістика: когніція, комунікація, текст” (Харків, 2007); Всеукраїнській науковій конференції Мовні і концептуальні картини світу” (Київ, 2007); Всеукраїнській науковій конференції Слов’янська та германська лексикографія і проблеми перекладу: сучасний стан і перспективи” (Житомир, 2008).
Публікації. Основні положення й результати дослідження висвітлено у семи статтях у фахових виданнях ВАК України (з них 3 одноосібні статті загальним обсягом 1,32др. арк. та 4 у співавторстві (2,32др. арк.), а також одних тезах Всеукраїнської наукової конференції (0,1др. арк.). Загальний обсяг публікацій 3,74 др. арк.
Обсяг і структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, бібліографії, списку джерел ілюстративного матеріалу ідодатків. Загальний обсяг дисертації разом із бібліографією і додатками складає 235 сторінок, обсяг основного тексту 177 сторінок. У додатках подано тематико-ідеографічну класифікацію однослівних ідіом. Бібліографія містить списки використаної літератури (345 позицій, з яких 51 іноземними мовами), лексикографічних джерел (35 позицій) та джерел ілюстративного матеріалу (23 позиції).
У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його мету й завдання, об’єкт і предмет, охарактеризовано фактологічний матеріал і методи його аналізу, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, сформульовано положення, що виносяться на захист, наведено дані про апробацію роботи, публікації за темою дисертації та особистий внесок дисертанта.
Перший розділ присвячено викладенню теоретичних та методологічних підвалин дослідження. У ньому визначено зміст поняття однослівної ідіоми тавстановлено її категоріальні ознаки, з’ясовано принципи аналізу ідіоматичних одиниць; проаналізовано співвідношення змісту термінів фразеологія” таідіоматика” та визначено місце мікросистеми однослівних ідіом у системі англійської мови; досліджено роль конотативної складової в семантиці однослівних ідіоматичних одиниць.
У другому розділі розглянуто словотворчі та структурні характеристики однослівних ідіом сучасної англійської мови, з’ясовано когнітивні механізми формування їх значення, подано фреймову модель актуального значення однослівних ідіом та класифіковано корпус досліджуваних одиниць за тематико-ідеографічним принципом.
Третій розділ містить аналіз особливостей публіцистичного дискурсу ізумовлених ними функціональних властивостей однослівних ідіом. Визначено роль цих одиниць у забезпеченні прагматичної когерентності дискурсу; висвітлено функціонально-прагматичні та стильові властивості однослівних ідіом, що актуалізуються у дискурсивних контекстах англомовної публіцистики.
У загальних висновках наведено основні підсумки дисертаційної роботи та окреслено перспективні напрями подальших наукових розробок.
Додатки містять ідеографічну класифікацію однослівних ідіом.

Список литературы

Загальні висновки

Дослідження однослівних ідіом стимулюва­лося усвідомленням того факту, що попри наявність численних праць, присвяче­них проблемам вивчення фразеології та ідіоматики, природа однослівної ідіоматики так і не знайшла свого за­довільного висвітлення в наукових розвідках лінгвістичного спрямування. Існування прошарку однослівних ідіом у словниковому складі сучасної англійської мови свідчить про те, що в мові не існує чітко визначених меж між підкласами та групами її одиниць. Питання визначення кордонів ідіоматики тісно пов’язане з недискретною та градуальною природою самої мови, яка нерідко конфліктує з природною спрямованістю людської свідомості на категоризацію мовних фактів. Запроваджений у дисертації підхід до вивчення однослівної ідіоматики ґрунтується на тому, що поняття ідіоматики є ширшим від поняття фразеології, оскільки воно поширюється на одинці як синтаксичного, так ілексичного рівнів. З іншого боку, не всі фразеологізми є ідіомами: фразеологічні одиниці представляють такі підкласи, як: зрощення, напівзрощення, єдності, напів’єдності та фразеологічні вирази ідіоматичного характеру. Усі зазначені підкласи ідіом-фразеологізмів разом із класом однослівних ідіом утворюють ідіоматичну систему мови. Провідними системними характеристиками ідіом єобразність та яскраво виражена експресивна функція, адже всі ідіоми єпрагматично навантаженими. Таким чином, доцільним видається індуктивний підхід до аналізу явища ідіоматики, тобто комплексне вивчення параметрів підкласів ідіом та побудова градуальної, різноструктурної системи ідіоматики.
Отже, однослівна ідіома є одно- або багатоосновною лексичною одиницею, що характеризується структурно-семантичною цільнооформленістю, узуальною стійкістю, переосмисленим значенням, образністю, експресивністю, емотивною оцінністю та є продуктом креативної рефлексивно-номінативної діяльності носіїв мови, спрямованої на посилення регулятивного потенціалу мовного знака шляхом вторинної номінації.
У кваліфікації однослівної номінації як ідіоми вирішальну роль відіграє блок конотативного значення, що породжує прагматичний потенціал ідіоми та вказує на її призначення. Денотація задає орієнтир у процесі номінації, створює й зберігає зв’язки між мисленням, мовою та дійсністю, визначає логіку просторово-часових відношень, у той час як конотація специфікує призначення ОІ, вказує нашляхи концептуалізації знань, визначає етнокультурну специфіку та стилістику ОІ. Завдяки конотації ОІ є ефективним засобом реалізації дискурсивних стратегій та відображення емоційних станів суб’єктів дискурсу.
Однослівні ідіоми наявні у різних сферах мовленнєвої діяльності людини, але саме публіцистичний дискурс є оптимальним контекстом для дослідження особливостей їх функціонування. На широке використання однослівних ідіом усучасному англомовному публіцистичному дискурсі вказують ознаки, щовизначають його як сферу для здійснення різних видів впливу на формування йзміну оцінок, думок, переконань і поведінки людей.
Однослівні ідіоми упубліцистичному дискурсі є носіями іллокуції, маркерами інтенціональних станів людини та засобами прагматичної когерентності дискурсу. Внутрішня прагматика ОІ сприяє формуванню та розгортанню сукупної іллокутивної сили дискурсу. Взаємодія семантики, стилістики і прагматики ОІ у конкретному фрагменті ПД утворює ідіоматичний контекст і дозволяє їм функціонувати у якості системи підсилених сигналів, що відображають інтенціональні стани автора повідомлення. ОІ виконують функцію прихованих вказівок на те, якадресату слід розуміти повідомлення. Оскільки ці вказівки скеровані на емоції адресата, останній сприймає їх підсвідомо, але у нього складається оманливе враження незалежності формування думки та самостійності прийняття рішень. Послідовність підсилених індикаторів інтенціональних станів адресанта, вербалізованих ОІ, зумовлює іллокутивну когерентність дискурсу і забезпечує оптимальні умови для досягнення відповідного перлокутивного ефекту.
Спектр функціонального призначення ОІ є досить широким, що, у свою чергу, зумовлює популяризацію цих одиниць у публіцистичному дискурсі. Провідною функцією ОІ, що робить виправданим їх існування, є експресивна функція, але окрім цього вони здатні виконувати емотивно-оцінну, характеризуючу, зображувальну, мнемотехнічну, евфемістичну, пейоративну, ідентифікуючу, криптолалічну, гумористичну, кумулятивну, компресивну, моделюючу, естетичну, когнітивну та етнокультурну функції.
Когнітивними механізмами формування значення однослівних ідіом єметафора, метонімія та їх синкретичний різновид метафтонімія. Основними структурами оформлення знань, закріплених за однослівними ідіомами, єпосесивний та компаративний фрейми, співвідносні з концептуальною метонімією та метафорою відповідно. Значення однослівних ідіом утворюється врезультаті взаємодії фреймів та окремих слотів і базується на комплексній операції над повсякденним знанням, в основі якого лежить буквальне прочитання ідіоми. Це знання забезпечує когнітивну базу для тлумачення однослівних ідіом іутворює план їх змісту.
У формуванні однослівних ідіом беруть участь такі словотворчі процеси, як: словоскладання, конверсія, інкорпорація (універбація), афіксація та редуплікація. Майже всі формальні перетворення однослівних ідіом супроводжуються семантичною деривацією. У структурному відношенні однослівні ідіоми представлені односкладними, двоскладними, трискладними тачотирискладними основами, які можуть належати до частиномовних класів іменників, прикметників, прислівників, дієслів та вигуків. Кількість частин мови, до яких належать ОІ, зменшується пропорційно до зростання кількості компонентів. Так, якщо односкладні та двоскладні ОІ представлені всіма вищезазначеними частинами мови, то трискладні та чотирискладні ОІ можуть бути лише іменниками або прикметниками. Частиномовна належність ОІ, кількість її структурних компонентів та спосіб їх інтеграції зумовлюють надзвичайно широкий структурний спектр цих одиниць, який представлено всучасній англійській мові 95моделями.
Відповідно до тематико-ідеографічних параметрів ОІ співвідносні знайважливішими сферами людської діяльності (Людина та її ознаки”, Політика”, Фінансово-економічна сфера”, Кримінальна сфера”, Навчання” тощо). Це пояснюється значною семантичною ємністю цих одиниць, з одного боку, та їх здатністю до мовної економії з іншого. ОІ вживаються переважно втих ситуаціях, де виникає необхідність надати стислу і влучну оцінку суб’єкту, об’єкту або явищу й у такий спосіб здійснити вплив на індивідуальну або масову свідомість. Системний статус ОІ підтверджується наявністю в межах підкласу ОІ парадигматичних зв’язків синонімії та антонімії. Дослідження ідеографічних властивостей ОІ та їх лексикографічне подання потребують детальної розробки і можуть бути завданням окремого дисертаційного дослідження.
Стильова диференціація однослівних ідіом здійснюється за часовим, власне стильовим (регістровим) і дискурсивним критеріями. Дослідження стильових особливостей функціонування однослівних ідіом у публіцистичному дискурсі свідчить про те, що на сучасному етапі розвитку суспільства спостерігається тенденція до загального зниження регістру офіційного мовлення, популяризації субстандарту й активного проникнення його складових у масову культуру.
Таким чином, здійснений у дисертаційному дослідженні аналіз структурних, змістових та функціональних властивостей однослівних ідіом сучасної англійської мови доводить, що підставою для виокремлення мікросистеми однослівних ідіом упідсистемі ідіоматичних одиниць є різноманітні вияви дії антропофактору. Антропоцентричність однослівної ідіоматики визначається, насамперед, тим, що уформуванні значення відповідних одиниць провідна роль належить суб’єкту, який є носієм мовного і позамовного знання, поєднання якого у процесі дискурсивної діяльності забезпечує можливість досягнення взаємного розуміння між комунікантами і здійснення мовленнєвого впливу.
Перспективи розвитку дослідження вбачаємо у всебічному вивченні перекладацького та міжкультурного аспектів однослівних ідіом у різних типах дискурсу, а також у наукових розвідках етимологічного, лексикографічного талінгводидактичного напрямів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. АваковаМ.К вопросу образования новых слов в современном молодежном сленге (на материале Толкового словаря молодежного сленга” Т.Г.Никитиной) / М.Авакова // Славянский научно-просветительский центр, 2006. Режим доступу: http://www.slavcenter. ge/art/?p=20060620-101717.
2. АлександроваГ.Н. Соотношение знаковой структуры и функций терминологических и квази-терминологических языковых единиц : автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.01 „Русский язык” / Г. Н. Александрова. Самара, 2006. 25 с.
3. АничковИ. Идиоматика и семантика / И. Аничков // Вопросы языкознания. 1992. № 5. С. 140148.
4. Апресян Ю.Д. Избранные труды : в 2 т. / Ю. Д. Апресян. М. : Школа Языки русской культуры”, 1995. Т. 1 : Лексическая семантика. Синонимические средства. 1995. 715 с.
5. АпресянЮ.Д. О работах И. Е. Аничкова по идиоматике / Ю.Д.Апресин // Вопросы языкознания. 1989. №6. С. 104119.
6. АраповМ.В. Жаргон / М. В. Арапов // Лингвистический энциклопедический словарь / [гл. ред. В. Н. Ярцева]. М. : Советская энциклопедия, 1990. С. 151.
7. Арапова Н.С. Профессионализмы / Н. С. Арапова // Лингвистический энциклопедический словарь / [гл. ред. В. Н. Ярцева]. М. : Советская энциклопедия, 1990. С. 403.
8. АрнольдИ.В. Интерпретация художественного текста: типы выдвижения и проблема экспрессивности / И.В.Арнольд // Экспрессивные средства английского языка. Л. : ЛГПИ им. А.И.Герцена, 1975. С. 1120.
9. АрнольдИ.В. Эмоциональный, экспрессивный, оценочный и функционально-стилистический компонент лексического значения слова/ И.В.Арнольд // XXII Герценовские чтения. Иностранные языки. (Материалы межвузовской конференции). Л., 1970. С. 8389.
10. АрнольдИ.В. Лексикология современного английского языка / И.В.Арнольд. М. : Высшая школа, 1973. 303 с.
11. АрутюноваН.Д. Истоки, проблемы и категории прагматики / Н.Д.Арутюнова, Е. В. Падучева // Новое в зарубежной лингвистике. 1985. Вып. 16. Лингвистическая прагматика. C. 530.
12. АрутюноваН.Д. Пропозиция // Лингвистический энциклопедический словарь / [гл. ред. В. Н. Ярцева]. М. : Советская энциклопедия, 1990. С. 401.
13. Архангельский В. Л. Устойчивые фразы в современном русском языке / В.Л.Архангельский. Ростов-на-Дону : Издательство Ростовского государственного университета, 1964. 315 с.
14. АстаховаЭ.И. Внутренняя форма идиом и ее функции / Э.И.Астахова// Фразеография в Машинном фонде русского языка. М.: Наука, 1990. С. 146152.
15. Афанасьева А. Л. Отражение во фразеологии разных языков специфики материальных культур / А. Л. Афанасьева // Проблемы идиоэтнической фразеологии: межвуз. семинар Идиоэтническая фразеология романских, германских и славянских языков”, 10-11 нояб. 1999 г. : тезисы докл. [под ред. Н. Н. Кирилловой]. СПб.: Издательство Российского государственного педагогического университета им. А. И. Герцена, 2000. Вып. 3. С. 2831.
16. Аюпова Е. И. К вопросу о тождестве слова / Е. И. Аюпова // Казанская лингвистическая школа: традиции и современность : II междунар. Бодуэновские чтения, 11-13 декабря 2003 г. : труды и материалы : в2т./ [под общ. ред. К.Р. Галиуллина, Г. А. Николаева]. Казань : Издательство Казанского университета, 2003. Т. 1. С.118120.
17. БабушкинА.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка / А.П.Бабушкин. Воронеж : Издательство Воронежского государственного университета, 1996. 104с.
18. БайрамоваЛ.К., ЯппароваР.С. Внутренняя форма слов и их эвфемизация / Л.К.Байрамова, Р.С.Яппарова // Материалы Всероссийской научно-практической конференции в Казанском университете (29-31 октября 2002 г.). Казань: Казанский Государственный Университет, 2003. С. 4750.
19. БалалыкинаЭ.А. Основные направления семантического развития слова / Э.А. Балалыкина // История русского языка: словообразование и формообразование. Казань : Унипресс, 1997. С. 3341.
20. БарановА.Н. Лео Вайсгербер в когнитивной перспективе / А.Н.Баранов, Д.О.Добровольский. М. : Издательство АН СССР, 1990. С. 451458. (Серия Литература и язык” : Т. 49. № 5).
21. БарановА.Н. Идиоматичность и идиомы / А.Н.Баранов, Д.О.Добровольский // Вопросы языкознания. 1996. № 5. С. 5164.
22. Баранов А. Н. Концептуальная модель значения идиом / А. Н. Баранов, Д.О.Добровольский // Когнитивные аспекты лексики. Тверь : Издательство Тверского государственного университета, 1991. С. 313.
23. БарановА.Н. Постулаты когнитивной семантики / А.Н.Баранов, Д.О.Добровольский. Издательство РАН, 1997. С. 1121. (Серия Литературы и языка” : Т. 56. №1).
24. БарановА.Н. Парадоксы стилистической дифференциации идиом / А.Н.Баранов, Д.О.Добровольский // Диалог’ 2003 : междунар. конференция, 11-16 июня 2003 г. : докл. Протвино, 2003. Режим доступа : http://www.dialog-21.ru/Archive/2003/DobrovolskijBaranov.htm.
25. Барт Р. S/Z / Р. Барт [пер. с фр. под ред. Г. К. Косикова]. 2-е изд., испр. М. : Эдиториал УРСС, 2001. 232 с.
26. БартР. Основы семиологии / Р. Барт // Французская семиотика. От структурализма к постструктурализму. М. : ИГ Прогресс”, 2000. 376с.
27. Бахуврихи // Энциклопедия Википедия. Режим доступа: http://ru.wikipedia.org/ wiki/Бахуврихи
28. БацевичФ.С. Очерки по функциональной лексикологии / Ф.С.Бацевич, Т. А. Космеда. Львов : Світ, 1997. 392 с.
29. Беликов В.И. Социолингвистика : [учебник для вузов] / В. И Беликов, Л.П.Крысин. М. : Российский государственный гуманитарный университет, 2001. 439 с.
30. БеликовС.В. Лексические инновации как отражение тенденций общественного развития в странах английского языка / С.В.Беликов // Вестник Ставропольского государственного университета, 2006. №45. С.7483.
31. Бельчиков Ю.А. Просторечие / Ю.А.Бельчиков // Лингвистический энциклопедический словарь / [гл. ред. В. Н. Ярцева]. М. : Советская энциклопедия, 1990. С. 402.
32. Бельчиков Ю. А. Рецензия / Ю. А. Бельчиков // Вопросы языкознания. 2000. № 6. С. 133136.
33. БеляевскаяЕ.Г. Проблема сложения смыслов при формировании семантики идиом (процесс фразеологизации в когнитивном аспекте) / Е.Г.Беляевская // Композиционная семантика: Мат-лы III-й междунар. шк.-семинара по когнитивной лингвистике, 18-20 сент. 2002 г. / Отв. ред. Н.Н.Болдырев; Ред. кол.: Е.С.Кубрякова, Е.М.Позднякова, В.Б.Гольдберг и др.: В 2 ч. Ч. 2. Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 2002. С.46.
34. Бенвенист Э. Общая лингвистика / Э. Бенвеннист. М. : Едиториал УРСС, 2002. 448с.
35. БереговскаяЭ.М. Молодежный сленг: формирование и функционирование/ Э.М.Береговская // Вопросы языкознания. 1996. №3. С. 3241.
36. Берн Э. Игры, в которые играют люди / Э. Берн. М. : Издательство Эксмо, 2003. 320 с.
37. БеспаловБ.И. Типы и стили психологического мышления в связи с критериями научности психологических теорий / Б.И.Беспалов // Флогистон. 1999. Режим доступа: http://flogiston.ru/articles/ general/bespalov.
38. БитяноваМ.Р. Социальная психология: наука, практика и образ мыслей/ М.Р.Битянова. М. : Издательство ЭКСМО-Пресс, 2001. 576с.
39. БлакарР. Язык как инструмент социальной власти / Р. Блакар // Язык и моделирование социального взаимодейстия. 1987. С. 88125.
40. БлиноваВ.Е. Типология отфразеологических слов. Способы их образования (на материале художественной литературы ХХ века) / В.Е.Блинова // Проблемы фразеологической и лексической семантики. М. : ООО ИТИ ТЕХНОЛОГИИ”, 2004. С. 4650.
41. Блумфилд Л. Язык / Л. Блумфильд. М. : Прогресс, 1968. 607 с.
42. БободжановаР.М. Роль СМИ в формировании гендерных стереотипов: автореф. дисс. на соискание науч. степени докт. филол. наук : спец. 10.01.10 „Журналистика” / Р. М. Бободжанова. Душанбе, 2006. 49c.
43. БокийО.В. Социально-функциональная характеристика сленга в словаре американского варианта английского языка херитэдж” / О.В.Бокий // Теоретические и практические аспекты лексикографии. Иваново, 1997. С. 8190.
44. Болотов В. И. Основы эмотивной стилистики текста / В. И. Болотов. Ташкент : Издательство Фан”, 1981. 116 с.
45. БрагинаН.Г. Фрагмент лингвокультурологического лексикона (базовые понятия) / Н.Г.Брагина // Фразеология в контексте культуры. М. : Языки русской культуры”, 1999. С. 130138.
46. БушевА.Б. Современные особенности языка российских СМИ / А.Б.Бушев // Журналистика и медиаобразование-2007 : II междунар. науч.-практ. конф., 1-3 октября 2007 г. : сб. трудов : в 2 т. / [под ред. проф. М. Ю.Казак]. Белгород : БелГУ, 2007. Т. 2 С. 8792.
47. Быков В. Жаргоноиды и жаргонизмы в речи русскоязычного населения (новые” слова и значения в современном русском языке) / В. Быков // Русистика. 1994. № 1 / 2. С. 8595.
48. БыковаО.И. Лингвокульторологический поход к исследованию этноконотации / О.И.Быкова // Вестник ВГУ, Серия лингвистика и межкультурная коммуникация . 2001. № 2. С. 3238.
49. Бюлер К. Теория языка / К. Бюлер : [пер. с нем]. 2-е изд. М.: Прогресс, 1993. 502с.
50. ВардзелашвилиЖ. Метафорическая картина мира в русском языке : автореф. дисс. на соискание науч. степени докт. филол. наук : спец. 10.02.03 „Славянские языки” / Ж. Вардзелашвили. Тбилиси, 2002. Режим доступа : http://vjanetta.narod.ru/ref5.html
51. Васил’єваО.Г. Концептуальна семантика субстантивних композитів бахуврихі : автореф. дис. на здобуття наук. степеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови” / О.Г.Васил’єва. Київ, 2006. Режим доступу : http://www.lib.ua-ru.net/inode/4111.html.
52. ВежбицкаяА. Сравнение градация метафора / А. Вежбицкая // Теория метафоры. М. : Прогресс, 1990. 512 с.
53. ВернерА.В. Семантическая и функционально-коммуникативная характеристика ФЕ с культурным компонентом значения : автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04. „Германские языки” / А.А.Вернер. М., 1998. 20 с.
54. ВинокуровА.М. Лексика субъязыка антисоциальных преступных групп англоязычных стран / А.М.Винокуров // Англистика. Тверь, 1999. С.3340.
55. ВладимироваЭ.Д. Узловые” проблемы антропосоциогенеза / Э.Д.Владимирова. 2000. Режим доступа : http://zoo.ssu.samara.ru/ base/other/ uzl03.doc.
56. ВолодинаM.H. Воздействующая функция языка СМИ / М.Н.Володина// Язык СМИ основное средство воздействия на массовое сознание. Язык СМИ как объект междисциплинарного исследования. М.: Издательство МГУ, 2003. Режим доступа: http://evartist.narod.ru/ text12/03.htm.
57. ВольфЕ.М. Функциональная семантика оценки / Е. М. Вольф. 3-е изд., стереотипное. М. : КомКнига, 2006. 280 с.
58. ВыготскийЛ.С. Психология развития человека / Л. С. Выгосткий. М.: Издательство Смисл, Эксмо, 2005. 1136 с.
59. ГавринС.Г. Проблема фразеологического моделирования / С.Г.Гаврин// Проблемы образования фразеологических единиц. Тула, 1976. С. 5875.
60. ГакВ.Г.Национально-культурная специфика метонимических фразеологизмов / В. Г. Гак // Фразеология в контексте культуры. М. : Языки русской культуры”, 1999. С. 260265.
61. Гак В.Г. Слово / В. Г. Гак // Лингвистический энциклопедический словарь/ [гл. ред. В. Н. Ярцева]. М. : Советская энциклопедия, 1990. С. 464467.
62. ГакВ. Г. Языковые преобразования / В. Г. Гак. М. : Школа „Языки русской культуры”, 1998. 768 с.
63. Галкина-ФедорукЕ.М. Об экспрессивности и эмоциональности в языке/ Е.М.Галкина-Федорук // Сборник статей по языкознанию: профессору Московского университета акад. В. В. Виноградову. М. : Издательство Московского государственного университета, 1958. С.103124.
64. ГальперинИ.Р. Очерки по стилистике английского языка / И.Р.Гальперин. М. : Издательство литературы на иностранном языке, 1958. 459 с.
65. ГанапольскаяЕ.В. Свободное слово или эзопов язык? (фразеология как средство современной политической коммуникации) / Е.В.Ганапольская // Актуальные проблемы теории коммуникации. СПб. Изд-во СПбГПУ, 2004. C. 108112.
66. ГлазуноваО.И. Логика метафорических преобразований / О.И.Глазунова. СПб., 2000. 190 с. Режим доступа : http://www. philology.ru/linguistics1/glazunova-00.htm
67. ГовердовскийВ.И. Методические аспекты коннотации / В.И.Говердовский // Вісник Харківського державного університету ім. В.М.Каразіна. 1998. № 406. С. 1620.
68. ГовердовскийВ. И. История понятия коннотации / В. И. Говердовкий // Электронная библиотека отдела автоматизации НБ ТНУ. Режим доступа: http://lib.crimea.edu/avt.lan/student/lex/goverd.htlm.
69. ГореловИ.Н. Коммуникация / И.Н.Горелов // Лингвистический энциклопедический словарь / [гл. ред. В. Н. Ярцева]. М. : Советская энциклопедия, 1990. С. 233.
70. ГрачёвМ.А. Русское арго / М.А. Грачев. Н.-Новгород : НГЛУ им. Н.А. Добролюбова, 1997. 246 с.
71. ГубенкоЕ.И.Дискурсивные параметры правовой публицистики / Е.И.Губенко. Режим доступа:http://tverlingua.by.ru/archive/004/ 04_3_1.htm
72. Гуральник Т.А. Особенности молодежного сленга в американском варианте/ Т. А. Гуральник // Семантика и прагматика языка в диалоге культур. Самара, 1998. С. 6167.
73. ДаниловаН.К. Знаки субъекта” в дискурсе / Н.К.Данилова. Самара: Издательство Самарский университет”, 2001. 228 с.
74. Дейк ван Т. А. Язык. Познание. Коммуникация / Т. А. ван Дейк. М. : Прогресс, 1989. 312 с.
75. Дейк ван Т.А. Язык. Познание. Коммуникация / Т. А. ван Дейк : [пер. с англ.]. Благовещенск : БГК им. И.А.Бодуэна де Куртене, 2000. 308 с.
76. ДементьеваМ.Ю. Представление значений языковых единиц различной структурной сложности на уровне фреймовых моделей / М.Ю.Дементьєва//Текст и дискурс: традиционный и когнитивно-функциональный аспекты исследования. Рязань: Рязанський государственный педагогический университет им. С.А.Есенина, 2002. С. 5763.
77. ДемъянковВ.З. Понимание как интерпретирующая деятельность / В.З.Демъянков // Вопросы языкознания. 1983. № 6. С. 5867.
78. ДемъянковВ.З. Интерпретация как инструмент и как объект лингвистики / В. З. Демъянков // Вопросы филологии. 1999. № 2. С. 513.
79. ДенисенкоИ.Е. Антропоцентрический характер фразеологических бельгицизмов / И. Е. Денисенко // Актуальные проблемы французской филологии: к 130-летию МПГУ : сборник науч. трудов. М. : Прометей, 2002. Вып.2. С. 4551.
80. ДобровольскийД.О. Типология идиом / Д.О.Добровольский // Фразеография в Машинном фонде русского языка. М., 1990. С. 5662.
81. ДобровольскийД.О. Образная составляющая в семантике идиом / Д.О.Добровольский // Вопросы языкознания. 1996. № 1. С. 7193.
82. ДобровольскийД.О. Национально-культурная специфика во фразеологии (I)/ Д.О.Добровольский // Вопросы языкознания. 1997. №6. С. 3748.
83. ДобровольскийД.О. Национально-культурная специфика во фразеологии (II) / Д.О.Добровольский // Вопросы языкознания 1998. №6. С. 4857.
84. ДобровольскийД.О. Идиоматика в тезаурусе языковой личности / Д.О.Добровольский, Ю.Н.Караулов // Вопросы языкознания. 1993. №2. С. 515.
85. Добрыднева Е. А. Коммун