ПОХІДНІ ІМЕННИКИ З КАТЕГОРІАЛЬНИМ ЗНАЧЕННЯМ ЯКОСТІ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ: СЕМАНТИЧНИЙ ТА ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТИ : Производные существительные с категориальным значением КАЧЕСТВА В современном немецком языке: Семантические и прагматические аспекты

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису
СЕРЕДА НАТАЛІЯ АНАТОЛІЇВНА

УДК 811.112.2’38

ПОХІДНІ ІМЕННИКИ З КАТЕГОРІАЛЬНИМ ЗНАЧЕННЯМ ЯКОСТІ
В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ:
СЕМАНТИЧНИЙ ТА ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТИ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
доктор філологічних наук,
професор
Іщенко Ніна Григорівна

Київ 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ..
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СЕМАНТИКИ ПОХІДНИХ ІМЕННИКІВ ЗІ ЗНАЧЕННЯМ ЯКОСТІ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ .......................................................................................
1.1. Семантика слова в процесі номінації ....................................................
1.2. Семантична категорія "якість": її визначення й особливості .............
1.3. Лексичне значення в контексті системи мови ......................................
1.3.1. Компонентна структура значення похідних іменників на позначення якості в сучасній німецькій мові ..............................................
1.3.2. Лексична семантика похідних іменників зі значенням якості .
1.4. Словотвірні поняття та категорії похідних іменників у сучасній німецькій мові ................................................................................................
1.5. Словотвірна категорія якості у системі німецького словотвору ...
1.6. Структурно-семантична характеристика похідних іменників зі значенням якості ............................................................................................
1.6.1. Похідне слово як вторинне утворення в результаті словотвірного акту .........................................................................................
1.6.2. Семантична структура словотворчих афіксів у сучасній німецькій мові ................................................................................................
1.7. Методика дослідження похідних іменників зі значенням якості .......
Висновки до розділу 1 ...
РОЗДІЛ 2. СЛОВОТВІРНА ТА КАТЕГОРІАЛЬНА СЕМАНТИКА АФІКСАЛЬНИХ ПОХІДНИХ ІМЕННИКІВ ЗІ ЗНАЧЕННЯМ ЯКОСТІ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ ...............................................................
2.1. Категоріальне значення похідних іменників у сучасній німецькій мові ...............................................................................................
2.2. Категоріальна семантика похідних іменників зі значенням якості ....
2.3. Словотвірна семантика афіксальних похідних зі значенням якості ..
2.4. Семантична класифікація похідних іменників зі значенням якості ..
2.5. Варіативність афіксальних похідних іменників зі значенням якості .
2.5.1. Лексико-словотвірні варіанти афіксальних похідних зі значенням якості ............................................................................................
2.5.2. Словотвірні варіанти похідних іменників зі значенням якості
2.6. Словотвірні синонімічні відношення між афіксальними похідними зі значенням якості .........................................................................................
2.7. Взаємодія лексичної, словотвірної і категоріальної семантик похідних іменників зі значенням якості ......................................................
Висновки до розділу 2 ...
РОЗДІЛ 3. ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТ АФІКСАЛЬНИХ ПОХІДНИХ ІЗ КАТЕГОРІАЛЬНИМ ЗНАЧЕННЯМ ЯКОСТІ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ ........................................................................................
3.1. Прагмасемантичні особливості афіксальних похідних зі значенням якості ...........................................................................................
3.2. Прагмаконотативні властивості афіксальних похідних зі значенням якості ............................................................................................
3.2.1. Конотація як вид прагматичної інформації в похідних іменників зі значенням якості .......................................................................
3.2.2. Компонентна структура прагматичного конотата похідних іменників зі значенням якості .......................................................................
3.3. Прагмастилістичні ознаки похідних іменників зі значенням якості .
Висновки до розділу 3 ...
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ...
ДОДАТОК ..
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..
СПИСОК ДОВІДКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ ..
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ .

ВСТУП
Протягом усієї історії мовознавства лінгвістична думка постійно звертається до проблем взаємовідношення семантики і структури, логіко-предметного і формального значень мовної одиниці. З розвитком ідеї про системну організацію мови проблема закономірних зв’язків і взаємодії її елементів набула ще більшої значущості.
Вибір теми дисертаційного дослідження пояснюється помітним зростанням інтересу до вивчення словотвірної деривації як одного з універсальних явищ системи мови, що слугує для створення нових лексичних одиниць. Словотвірна деривація процес найшвидшого реагування мови на екстралінгвальні чинники. Словотвір є одним із важливих лінгвістичних механізмів, який забезпечує поповнення словникового складу новими словами. Він оперує притаманними йому поняттями, власними закономірностями і правилами, що дозволяють словотвірному рівню взаємодіяти з фонетичним, морфологічним, лексичним і встановлювати зв’язки між частинами мови, виконуючи номінативну функцію і забезпечуючи комунікативний процес.
Перехрещення словотвірного рівня з морфологічним і лексичним сприяло поглибленому вивченню суттєвих характеристик словотвору, його зв’язків і взаємовідношень з названими вище рівнями [43; 44; 45] і висунуло словотвір на один з передніх планів лінгвістичних досліджень [78; 79; 46; 53; 92; 93]. Словотвір як необхідна форма організації словникового складу бере участь у побудові морфологічних класів (частин мови), інтегрує відношення між словами, має певне словотвірне значення, яке поряд з граматичним, лексичним і прагматичним входить у структуру значення слова.
Залежно від того, на якій стадії свого розвитку знаходилася загальна теорія мови, акценти в дослідженнях словотвору зміщувалися, змінювалися парадигми дослідження від структурної до семантичної і прагматичної. Розвиток семантичних теорій спричинив розвиток семантики у словотворі й окреслив новий напрямок словотвірну семантику [78; 79; 44; 46; 59; 61; 62; 149], наприклад, семантику афіксів [26; 45], словотвірне значення, семантичну характеристику різних частин мови [96; 149].
Словотвірна система має прозору структуру, яка підтверджує експлікацію способів номінації нових слів. Кожний словотвірний номінант стає елементом лексико-семантичної системи, набуває риси лексичного рівня і зберігає властивості й особливості словотвірного рівня. Індивідуальність слів не втрачається, а навпаки, збагачується внаслідок морфолого-словотвірної структури і нових семантичних зв’язків. Рівневий характер словотвору сприяє регулюванню його складних відношень з лексикою, встановленню внутрішньослівних і міжслівних відношень словотвірних номінантів.
Не всі питання співвідношення між лексикою і словотвором однаково з’ясовані в сучасній германістиці. Поза увагою германістів залишаються питання семантики словотвірних парадигм у сфері словотвірних структур з різними категоріальними значеннями; закономірної, системної та специфічної взаємодії лексичного і словотвірного значень; обґрунтування категоріального значення і його зв’язків зі словотвірним значенням у сфері похідних слів у сучасній німецькій мові.
Актуальність дисертаційного дослідження визначається спрямованістю сучасних лінгвістичних студій на виявлення семантичних і прагматичних характеристик словотвірних структур з певним категоріальним значенням. Комплексний підхід до семантики і прагматики похідних іменників із значенням якості сприяє виявленню структурних, словотвірних, семантичних властивостей похідних іменників загалом, а також прагматичних умов їх функціонування в сучасній німецькій мові.
Зв’язок роботи з науковими темами. Роботу виконано в межах наукової теми кафедри німецької філології Київського національного лінгвістичного університету "Взаємодія мовних одиниць різних рівнів у системі мови і мовлення: семантико-когнітивний, функціонально-прагматичний аспекти" (тему затверджено вченою радою КНЛУ, протокол № 2 від 27 вересня 2004 року). Проблематика дисертації вписується у коло питань, досліджуваних у межах держбюджетної теми Міністерства освіти і науки України "Когнітивний і комунікативний аспекти дослідження мовних одиниць: мова, текст, дискурс" (тему затверджено вченою радою КНЛУ, протокол № 6 від 31 січня 2005 року; номер держреєстрації 0103U003178).
Мета дослідження полягає у встановленні похідних іменників з категоріальним значенням якості в сучасній німецькій мові з погляду їх семантичних i прагматичних властивостей.
Мета дослідження визначила конкретні дослідницькі завдання:
окреслити межі семантико-поняттєвої категорії "якість" у сучасній
німецькій мові;
охарактеризувати словотворчі форманти похідного слова в сучасній
німецькій мові;
розкрити компонентну структуру лексичного значення похідного слова в
сучасній німецькій мові;
визначити словотвірне значення похідних іменників на позначення якості
у сучасній німецькій мові;
з’ясувати особливості категоріальної семантики похідних іменників з
категоріальним значенням "якість" у сучасній німецькій мові;
семантично класифікувати похідні зі значенням якості в сучасній
німецькій мові;
встановити парадигматичні відношення між аналізованими похідними
іменниками в сучасній німецькій мові: їх словотвірну і лексико-словотвірну варіативність, словотвірну синонімію;
виявити прагматичну зумовленість семантичних і стилістичних
властивостей похідних іменників у сучасній німецькій мові.
Об’єктом дослідження є похідні іменники з категоріальним значенням якості в сучасній німецькій мові.
Предметом дослідження є семантичні та прагматичні характеристики похідних іменників зі значенням якості в сучасній німецькій мові.
Матеріал дослідження складають 4455 похідних іменників з категоріальним значенням якості, оформлені різними словотворчими формантами або нульовим суфіксом, вибрані з двомовних та одномовних словників за принципом спільних словникових дефініцій, з однаковими або різними словотворчими афіксами. Зазначені лексичні одиниці утворюють систему, яку складають близько 1000 синонімічних рядів.
Для досягнення мети та розв’язання поставлених науково-дослідницьких завдань застосовано такі методи та прийоми: словотвірний аналіз для визначення словотвірних відношень; аналіз за безпосередніми складниками, який дозволив виявити смислові форманти словотвірної структури; метод компонентного аналізу для виокремлення мінімальних компонентів семантичної структури похідних; трансформаційний метод для з’ясування наявності або відсутності відношення похідності між однокореневими утвореннями за допомогою прямих трансформацій похідних у синтаксичні конструкції; метод словникових дефініцій для опису основних первинних та вторинних номінацій у структурі похідного слова; метод польового аналізу для проведення семантичної класифікації досліджуваних лексичних одиниць.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше вивчається семантика похідних іменників із категоріальним значенням "якість", виділено певні типи семантики похідних іменників на позначення якості (лексична, словотвірна, категоріальна) та взаємозв’язки між ними. Похідні іменники зі значенням якості класифіковано на основі спільних семантичних компонентів з огляду на такі критерії: фізичні властивості та зовнішні характеристики, абстрактні поняття, явища суспільного і соціального характеру. Розглянуто парадигматичні відношення між похідними іменниками з категоріальним значенням якості (лексико-словотвірні, словотвірні варіанти і словотвірні синоніми) та встановлено залежність їхніх відмінностей від семантичних і словотворчих ознак. Новими в роботі є обґрунтування специфіки категоріального значення, визначення його місця серед інших типів значень похідного іменника. Уперше з позиції прагмалінгвістики з’ясовано прагмасемантичні, прагмаконотативні та прагмастилістичні властивості похідних іменників на позначення якості в сучасній німецькій мові.
Теоретичне значення дисертації визначається тим, що його результати є певним внеском у теорію семасіології, теорію німецького словотвору, словотвірної семантики та словотвірної прагматики. Виділення особливостей словотвірної, лексичної і категоріальної семантики похідних іменників на позначення якості сприяє подальшому розв’язанню проблем словотвірної номінації та словотвірної деривації. Встановлення прагматичної значущості похідних іменників поглиблює знання про взаємозв’язки семантики та прагматики, прагматики та стилістики, прагматичного та конотативного значень. Теоретичні положення дисертації можуть слугувати базою для дослідження семантичних і словотвірних відношень похідних слів з іншими категоріальними значеннями особливостей взаємозв’язку семантики і структури складних слів та ін.
Практичне значення роботи пов’язане з можливістю використання її результатів у курсах лексикології (розділи: "Лексичне значення", "Семантичний аналіз лексики: синонімія", "Словотвір"), стилістики (розділи "Стилістичне значення і стилістичне забарвлення", "Питання слововибору: стилістична синонімія") та граматики (розділ "Частини мови: іменник"), на практичних заняттях з німецької мови.
На захист виносяться такі основні положення:
1. Семантика похідних на позначення якості в сучасній німецькій мові презентує міжрівневу взаємодію словотвірного і лексичного рівнів, вона зумовлена морфологічними, словотвірними, категоріальними та лексико-семантичними чинниками, що сприяє встановленню класифікаційних типів семантики похідних на позначення якості: лексичної, словотвірної й категоріальної.
2. Лексичне значення похідного в сучасній німецькій мові, на відміну від лексичного значення непохідного, є складною структурою, функціонально і комунікативно орієнтованою на відображення особливостей діяльності людини. Специфіка лексичного значення похідних іменників визначається їхніми словотвірними, денотативно-семантичними та прагматичними ознаками.
3. Категоріальна семантика похідного слова в сучасній німецькій мові є складним переплетенням лексико-категоріальних значень кореневих морфем, категоріального значення частини мови (загальнокатегоріальне і частковокатегоріальне) та індивідуальним лексико-категоріальним значенням, яке притаманне афіксу в структурі похідних іменників. Воно адекватне узагальненому граматичному значенню, значенню загальних категоріальних властивостей (диференційних, інтегральних, селективних) похідних слів.
4. Проблема словотвірного значення є складною, спірною і водночас однією з найважливіших у словотворі. Словотвірне значення притаманне не окремому слову, а певному словотвірному типу. В цьому полягає принципова відмінність словотвірного значення від лексичного. Словотвірне значення виявляє відповідність значень похідного і твірного слів як представників категорій, що беруть участь на цьому дериваційному етапі, який відповідає відношенням похідності. Словотвірне значення визначає стандартну схему інтерпретації похідних на базі категоріальних компонентів семантики твірного і семантики словотворчих формантів.
5. Семантичні відношення між похідними іменниками реалізуються в лексико-словотвірних і словотвірних варіантах, словотвірних синонімах на основі критеріїв структурного і семантичного характеру: синонімії афіксів, синонімії твірних основ, синонімії категоріальних ознак.
6. Семантична класифікація похідних іменників на позначення якості здійснена за польовим принципом, в основі якого лежать спільні семантичні компоненти, що дозволяють виділити такі лексико-семантичні класи похідних іменників, які виражають фізичні властивості та зовнішні характеристики, абстрактні поняття, явища суспільного і соціального характеру.
7. Афіксальні похідні в сучасній німецькій мові зі складною семантикою, конотаціями реалізують повною мірою прагматичну спрямованість, зумовлену співвідношенням семантики та прагматики, конотативними та стилістичними особливостями, які впливають на прагматичне прирощення значення та характеризують учасників комунікативних і прагматичних ситуацій.
Апробація основних положень і результатів дисертаційного дослідження здійснювалася на одинадцяти конференціях, у тому числі трьох міжнародних: "Мова і культура" (Київ, 2326 червня 2003 р.), "Київські філологічні школи: історико-теоретичний спадок і сучасність" (Київ, 11 жовтня 2005 р.), "Литовська англістика і германістика в міжнародному діалозі: традиції та перспективи" (Вільнюс, 1820 вересня 2008 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Лінгвістичні та лінгвокультурологічні аспекти навчання іноземців у вищих навчальних закладах України" (Дніпропетровськ, 1516 травня 2008 р.) та семи міжвузівських науково-практичних конференціях: "Дні науки у Київському національному лінгвістичному університеті": "Актуальні проблеми вивчення мов і культур" (Київ, 912 квітня 2002 р.), "Мови і культури у сучасному світі" (Київ, 811 квітня 2003 р.), "Мова, освіта, культура у контексті Болонського процесу" (Київ, 69 квітня 2004 р.), "Лінгвістична наука і освіта у європейському вимірі" (Київ, 68 квітня 2005 р.), "Лінгвістика та лінгводидактика у сучасному інформаційному суспільстві" (Київ, 46 квітня 2007 р.), "Мова, освіта, культура в контексті Болонських реалій" (Київ, 24 квітня 2008 р.), "Мова, освіта, культура в контексті Болонських реалій ІІ" (Київ, 13 квітня 2009 р.). Окремі розділи та дисертацію загалом обговорено на засіданнях кафедри німецької філології Київського національного лінгвістичного університету.
Публікації. Основні положення дисертації висвітлено в шести статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях ВАК України (3,5 др. арк.) та двох тезах виступів на наукових конференціях (0,38 др. арк.). Загальний обсяг публікацій 3,88 др. арк.
Загальний обсяг дисертації. Обсяг основного тексту дисертації складає 187 сторінок, загальний обсяг роботи разом із додатком і бібліографією 286 сторінок. Список використаної літератури включає 266 позицій, у тому числі 96 іноземними мовами. Окремими рубриками виділено список довідкової літератури та список джерел ілюстративного матеріалу, які становлять відповідно 28 та 11 позицій. У дисертації 3 рисунки і 5 таблиць.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, додатку та списків використаної наукової й довідкової літератури.
У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, розкрито наукову новизну, теоретичне значення, практичну цінність, мету й завдання роботи, визначено методи дослідження та положення, що виносяться на захист.
У першому розділі представлено теоретико-методологічні засади дослідження, визначено місце семантики в процесі номінації, висвітлено лексичне значення слова, виокремлені ознаки похідних з категоріальним значенням якості: їхня абстрактність, оформленість суфіксами -e, -esse, -heit, -keit, -igkeit, -(i)tät, -ung, -schaft, -tum, -ismus, -ment, -anz/-enz, -erei, -elei; префіксами miss-, un-, dis-; розглянуто функції афіксів, наведено словотвірні моделі та словотвірні типи для похідних іменників зі значенням якості у сучасній німецькій мові, розглянуто категорію "якість".
У другому розділі висвітлено лексичне, словотвірне та категоріальне значення похідних, виявлено словотвірні, мотиваційні та семантичні відношення між ними, виокремлено категоріальну семантику похідних та її специфіку, здійснено семантичну класифікацію похідних, розглянуто види парадигматичних відношень між значеннями похідних слів, до яких належать лексико-словотвірні та словотвірні варіанти, словотвірні синоніми похідних іменників сучасної німецької мови на позначення якості.
У третьому розділі розглядаються взаємозв’язки прагматичного компонента із семантичним, конотативним і стилістичним у межах структури лексичного значення похідного іменника сучасної німецької мови. Наведено систематизовану класифікацію конотацій, а також визначено структуру прагматичного значення.
У загальних висновках подано теоретичні і практичні результати роботи, окреслено перспективи дослідження.
Дисертацію завершують списки використаної наукової літератури (основних джерел, електронних джерел, словників і довідників, художньої літератури) та додаток-словник похідних іменників з категоріальним значенням якості.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
В останні десятиріччя в лінгвістиці спостерігається підвищений інтерес до семантики мовних одиниць. Загальна тенденція сучасних досліджень зумовила потребу детального висвітлення семантики похідного іменника на позначення якості.
Вихідним пунктом у процесі номінації є предмет, процес або явище об’єктивної дійсності, якому дається ім’я. Найменування кожного конкретного об’єкта в процесі номінації спричинено формуванням поняття про клас предметів. Поняття складає основу змістової сторони слова, це позамовне явище, одна із форм мислення, за допомогою якого реальна дійсність відображається в нашій свідомості як клас певних явищ, узагальнених у ньому і як сукупність суттєвих ознак цих явищ.
Встановлено семантичні особливості похідних іменників з категоріальним значенням "якість" в сучасній німецькій мові, які зумовлені словотвірними і прагматичними чинниками. Семантика похідного слова спирається на сукупність семантичних ознак твірного слова і словотвірного афікса, значну роль при цьому відіграє семантика мотивуючого слова, яка змінюється, модифікується, кваліфікується словотворчими формантами. Основною одиницею спостереження у словотворі є словотвірний тип, словотвірне значення як характерна риса цього типу, висувається на передній план. Семантична ж спільність похідних передбачає спільність словотвірного значення, якому притаманний мотиваційний характер, оскільки виведення словотвірного значення похідного завжди передбачає пояснення його мотивації через значення слова, яке структурно співвідноситься з ним.
Лексичне значення слова формується мовними і позамовними чинниками: його зв’язок з явищами реальної дійсності (денотативний чинник) і зв’язок з поняттям як формою мислення, що відображає ці явища дійсності (сигніфікативний чинник). Предметно-денотативний чинник забезпечує можливість використання слова як найменування предмета і зумовлює номінативну функцію слова, сигніфікативний чинник уможливлює узагальнення лексичного значення слова і робить його інструментом мислення людини.
Розглянуто структуру лексичного значення похідного слова на позначення якості, яке ґрунтується на лексичному значенні непохідної мовної одиниці, але має свою специфіку. Специфіка лексичного значення похідних іменників визначається їх морфологічною, словотвірною структурою і формально-семантичними ознаками. Похідна одиниця є результатом словотвірного акту, вона оформлена за правилами словотвірної системи, набула лексичне значення, має складний характер і відрізняється від значення непохідного слова. Лексичне значення похідного слова складається з денотативного, сигніфікативного, емотивно-конотативного, реляційного (структурного), прагматичного та морфолого-словотвірного компонентів.
Досліджено, що словотвірне значення притаманне не окремому слову, а словотвірному типу. У словотвірному значенні актуальним є не його конкретність, а те загальне, що відображено в побудові ряду слів, які наділені семантичною спільністю і загальними формальними показниками в структурі. Словотвірне значення є значенням серійним, характерним для класу слів, меншого, ніж частина мови. Повторюваність певного, одного і того ж словотвірного значення в серії однотипних з погляду структури похідних виражає здатність словотвірного значення слугувати показником тотожності значень однієї словотвірної пари або одного словотвірного ряду. Словотвірні значення завжди виражені співвідношенням словотворчого засобу (афікса) і словотворчої (мотивуючої) основи. Загальне словотвірне значення типу це загальне значення
Визначено словотвірне значення похідного, яке є новим формально вираженим типом значення, спільним для цілої серії мотивованих слів з одним і тим самим формантом, яким відрізняються ці слова від слів, які їх мотивують.
Словотвірна семантика є продуктом взаємодії словотвору і лексичної семантики, об’єктом розгляду структурної, семантичної та прагматичної лінгвістики. Вона моделює і прогнозує нові словотворчі можливості процесу взаємодії словотвору та лексичної семантики.
Розглянуто категоріальну семантику похідних іменників зі значенням якості, процес становлення якої зумовлений морфологічними, словотвірними і лексико-семантичними чинниками. Категоріальне значення є складним переплетенням лексико-категоріальних значень кореневих морфем, категоріального значення частини мови (загальнокатегоріальне і частковокатегоріальне) та індивідуальним категоріальним значенням, яке притаманне афіксу в структурі похідних іменників. Встановлено особливості категоріальної семантики та пояснено поняття "категорія". Дефіновано лексичну категорію якості і дано її характеристику. Категорія "якість" характеризується розгалуженою системою зв’язків з іншими мовними категоріями кількості, локативності, темпоральності, аспектуальності, каузальності, умовності, суб’єктивності й об’єктивності. Було виявлено особливості категоріальної семантики, на відміну від лексичної та словотвірної.
Дано дефініцію словотвірної категорії іменників на позначення якості, яка розуміється як комплексна одиниця системи німецького словотвору, що формується сукупністю словотвірних типів на основі загального словотвірного значення іменників на позначення якості; виявлено словотворчі засоби які презентують цю словотвірну категорію.
Описано семантичну класифікацію похідних зі значенням якості. На основі спільності семантичних компонентів за семантико-польовим принципом похідні іменники зі значенням якості розподілено на три семантичні класи: 1) фізичні властивості та зовнішні характеристики: рослини, тварини, люди (фізична характеристика); приміщення, положення, форма; величини, які можна виміряти (розмір, кількість, множина, ступінь, міра); відношення, події, випадки; час; вимірювання та речовини, матерії (видимість, світло, колір, звук, температура, вага, агрегатний стан, запах, смак); спосіб пересування; 2) абстрактні поняття: бажання та дії; сприйняття органами чуття; відчуття, почуття, риси характеру; розумові здібності; процеси мислення; мовні знаки, величини, цінності; 3) явища суспільного і соціального характеру: стосунки між людьми, суспільство, громадськість; господарство, економіка; право, етика; релігійність, надчуттєве.
Визначено взаємозв’язок словотвірного, категоріального та лексичного значення у структурі афіксальних похідних зі значенням якості. Різниця між цими значеннями визначається ступенем абстракції. Від лексичних (індивідуальних) значень словотвірне значення відрізняється своєю узагальненістю; воно є сукупністю формально виражених значень. Словотвірне значення входить до складу лексичного значення похідного слова, певним способом формує його, поєднує всі значення похідних слів. Загальне співвідношення між лексичним і словотвірним значенням можна визначити таким чином: лексичне значення слова це відображення реальної дійсності, а словотвірне значення спосіб відображення цієї дійсності.
Дано характеристику парадигматичних відношень: міжрівневих, варіантних та синонімічних у результаті взаємодії морфологічного, словотвірного і лексичного рівнів, які маніфестуються лексико-словотвірними і словотвірними варіантами. Парадигматичні відношення базуються на тотожності або близькості одних компонентів і словотвірних, семантичних і функціональних відмінностях інших у структурі лексичного значення, що зумовлює їхню варіативність і їхню синонімію, створює тематичні та лексико-семантичні групи.
Розглянуто прагмасемантичні, прагмаконотативні та прагмастилістичні властивості похідних, що передбачає врахування всіх позамовних і ситуативних чинників, які відрізняють один комунікативний акт від іншого, всіх прагматичних параметрів, які характеризують учасників спілкування. Афіксальні похідні, володіючи ємкістю семантики, словотвірною структурою, конотаціями, реалізують повною мірою прагматичну спрямованість. Прагматичне співзначення в структурі лексичного значення детерміновано носіями мови, учасниками комунікативних ситуацій і формує прагматичне прирощення значення.
Одержані результати стосуються характеристики семантики похідних іменників із категоріальним значенням якості і не вичерпують згадану проблематику. Зазначимо, що тема семантики похідних іменників у лінгвістиці значно ширша, її дослідження має широкі перспективи для її подальшого розвитку. Семантика похідних іменників зі значенням якості в сучасній німецькій мові може бути розглянута в ракурсі концептуалізації, опису функціонально-семантичного поля якості і суміжних з нею категорій, зіставного аналізу з похідними іменниками української, російської, англійської чи інших мов.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Анюшкин Е. С. Субстантивные термины и их экстралингвистическая детерминированность в немецкой терминологии технологии сахаристых веществ: Дисс. канд. филол. наук: 10.02.04 / Анюшкин Евгений Степанович. Воронеж, 1984. 239 с.
2. Апресян Ю. Д. Избранные труды, Т. І. Лексическая семантика / Юрий Дереникович Апресян. [2-е изд.]. М.: Школа "Языки русс. культуры", Восточная литература, РАН, 1995. VIII с. 472 с.
3. Аристотель. Сочинения: В 4-х т. Т. 2. М.: Мысль, 1978. 688 с.
4. Артемчук Г. І. Словотвірне значення та форми його реалізації (на матеріалі похідних синонімів німецької мови) / Галік Ісакович Артемчук, Ніна Григорівна Іщенко // Вісник КНЛУ. Серія Філологія. К., 2001. Т. 4. № 2. С. 2430.
5. Артемчук Г. І. Словотвірні варіанти в сучасній німецькій мові (на матеріалі однокореневих похідних) / Галік Ісакович Артемчук, Ніна Григорівна Іщенко // Вісник КНЛУ. Серія "Філологія". К., 2004. Т. 7. № 2. С. 8589.
6. Арутюнова Н. Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт / Нина Давыдовна Арутюнова. М.: Наука, 1988. 341 с.
7. Аспекты семантических исследований // [под ред. Нина Давыдовна Арутюновой, Анна Анфилофьевна Уфимцева]. М.: Наука, 1980. 357 с.
8. Ахманова О. С. Очерки по общей и русской лексикологии / Ольга Сергеевна Ахманова. [2. изд.]. М.: Едиториал УРСС, 2004. 296 с.
9. Аюпова Е. И. К вопросу о тождестве слова / Елена Ильдаровна Аюпова // II Международные Бодуэновские чтения: Казанская лингвистическая школа: традиции и современность (Казань, 1113 декабря 2003 г.). Труды и материалы В 2 т. / [Общ. ред. К. Р. Галиуллина, Г. А. Николаева]. Казань: Изд-во Казан. ун-та, 2003. Т. 1. С. 118120.
10. Басиров Ш. Р. Типологія дієслів із рефлексивним комплексом в індоєвропейських мовах (Типологічні, зіставні, діахронічні дослідження. Т. 1) / Шаміль Рафаїлович Басиров. Донецьк: ДонНУ, 2004. 333 с.
11. Басок В. А. Контекстуальна синонімія: семантико-стилістичний та прагматичний аспекти (на матеріалі іменників сучасної німецької мови): Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Басок Вероніка Андріївна. К., 2006. 183 с.
12. Бацевич Ф. С. Очерки по функциональной лексикологии / Флорій Сергійович Бацевич, Тетяна Анатоліївна Космеда. Львов: Свит, 1997. 392 с.
13. Беляевская Е. Г. Семантика слова / Елена Георгиевна Беляевская. М.: Высшая школа, 1987. 128 с.
14. Бенвенист Э. Уровни лингвистического анализа / Эмиль Бенвенист// Новое в лингвистике. Вып. IV. М., 1965. С. 434449.
15. Березин Ф. М. Общее языкознание / Федор Михайлович Березин, Борис Николаевич Головин. М.: Просвещение, 1979. 416 с.
16. Бирвиш М. Семантика / Манфред Бирвиш; [пер. с англ. И. С. Сабуровой] // Новое в зарубежной лингвистике. М., 1981. Вып. Х. Лингвистическая семантика. С. 177199.
17. Блумфилд Л. Язык / Леонард Блумфильд. [2. изд.]. М.: Едиториал УРСС, 2002. 608 с.
18. Болдырев Н. Н. Когнитивная семантика / Николай Николаевич Болдырев. Тамбов: Изд-во ТГУ, 2000. 123 с.
19. Бондарко А. В. Грамматическое значение и смисл / Александр Владимирович Бондарко. Л.: Наука, 1978. 174 с.
20. Бондарко А. В. Лингвистика текста в системе функциональной грамматики / Александр Владимирович Бондарко // Текст. Структура и семантика. Т. 1. М., 2001. С. 413.
21. Будагов Р. А. Категория значения в разных направлениях современного языкознания / Рубен Александрович Будагов // Вопросы языкознания. 1974. № 4. С. 320.
22. Варшавская А. И. Смысловые отношения в структуре языка / Алевтина Ивановна Варшавская. Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1984. 135 с.
23. Васильев Л. М. Современная лингвистическая семантика / Леонид Михайлович Васильев. М.: Высшая школа, 1990. 176 с.
24. Виноградов В. В. Избранные труды: Лексикология и лексикография / Виктор Владимирович Виноградов. М.: Наука, 1977. 310 с.
25. Виноградова О. В. Функціонально-семантична категорія локативності в сучасній українській літературній мові: Автореферат дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / НАН України; Інститут української мови / Ольга Володимирівна Виноградова. К., 2001. 19 с.
26. Винокур Г. Г. Синонимия в функционально-стилистическом аспекте / Г. Г. Винокур // Вопросы языкознания. 1975. № 5. С. 5464.
27. Водяха А. А. Коммуникативно-прагматический аспект эмоциональной рамки высказывания / Александра Александровна Водяха // Коммуникативно-прагматическая семантика: Сб. науч. тр. Волгоград: Перемена, 2000. С. 155163.
28. Воробьева Э. А. К вопросу о классификации языковых вариантов / Э. А. Воробьева // Сб. науч. тр. Северо-Кавказского ГТУ. Серия Ставрополь, 2005. № 1 (13). С. 156158.
29. Воротников Ю. В. Безотносительные степени качества в русском языке / Ю. В. Воротников // Серия литературы и языка. 2000. Т. 59. № 1. С. 3643.
30. Высочинский Ю. И., Омельченко Л. Ф. Лексикология современного английского языка / Ю. И. Высочинский, Л. Ф. Омельченко. Ч. 1. К.: Изд-во Нац. техн. ун-та Украины "Киевский политехнический институт", 1999. 263 с.
31. Гак В. Г. К проблеме семантической синтагматики / В. Г. Гак // Проблемы структурной лингвистики 1971. М.: Наука, 1972. С. 367395.
32. Гак В. Г. Языковые преобразования / Владимир Григорьевич Гак. М.: Школа "Языки русской культуры", 1998. 768 с.
33. Голод О. Є. До питання лексичної конотації / Оксана Євгенівна Голод // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 1. Германська філологія. Чернівці, 1996. С. 3844.
34. Голод О. Є. Особливості семантики та функціонування пейоративної лексики в сучасній німецькій мові: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Оксана Євгенівна Голод. Львів, 2001. 192 с.
35. Давыденкова О. А. Поликатегоризация как когнитивно-прагматический механизм воздействия на адресата в английском рекламном дискурсе / Ольга Александровна Давыденкова. // Языки и транснациональные проблемы: Мат-лы I междунар. науч. конф. 2224 апреля 2004 года. Т. I / Отв. ред. Т. А. Фесенко. М.Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р. Державина, 2004. С. 482486.
36. Докулил М. К вопросу о морфологической категории / Милош Докулил // Вопросы языкознания. 1967. № 6. С. 316.
37. Ермакова О. П. Проблемы лексической семантики производных и членимых слов: Автореферат дисс д-ра филол. наук / Ольга Павловна Ермакова. М., 1977. 38 с.
38. Ефимов В. И. Определение качества и количества как системы дефиниций / В. И. Ефимов Ростов-на-Дону: Изд-во Ростов. университета, 1973. 95 с.
39. Ефимов Р. В. Синонимия словообразовательных аффиксов / Р. В. Ефимов. // Сб. науч. трудов. М.: МГПИИЯ им. М. Тореза. 1975. Вып. 91. С. 1519.
40. Ивашкевич Ирина Николаевна. Перцептивные признаки как семантические компоненты лексического значения (на материале имен существительных современного английского языка): Автореферат дисс канд. филол. наук: 10.02.03 / Ивашкевич Ирина Николаевна Минск, 2003. 19 с.
41. Іщенко Н. Г. До проблеми варіативності в лексиці / Ніна Григорівна Іщенко // Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Дослідження молодих вчених. Серія "Філологія". Вип. 3. Взаємодія одиниць різних рівнів германських та романських мов. К.: КДЛУ, 1997. С. 169172.
42. Іщенко Н. Г. Категоріальна семантика похідних синонімів (на матеріалі сучасної німецької мови) / Ніна Григорівна Іщенко // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. № 6, книга 1. К.: ПраймМ, КНУ імені. Тараса Шевченка, 2002. С. 168175.
43. Іщенко Н. Г. Семантичні та словотвірні процеси в словниковому складі сучасної німецької мови / Ніна Григорівна Іщенко // Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Дослідження молодих вчених. Серія "Філологія". Вип. 3. Взаємодія одиниць різних рівнів германських та романських мов. К.: КДЛУ, 1997. С. 224229.
44. Ищенко Н. Г. Синонимия однокоренных производных имен существительных современного немецкого языка: Дисс. ... д-ра филол. наук: 10.02.04 / Нина Григорьевна Ищенко. К., 2001. 466 с.
45. Ищенко Н. Г. Словообразовательная синонимия в современном немецком языке: Монография / Нина Григорьевна Ищенко К.: Изд. центр КДЛУ, 2000. 348 с.
46. Ищенко Н. Г. Словообразовательная характеристика производящих основ (на материале производных синонимов современного немецкого языка) / Нина Григорьевна Ищенко // Науковий Вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету. Вип. 5. К.: Вид. центр КДЛУ, 2001. С. 9499.
47. Іщенко Н. Г. Структурно-морфологічні синонімічні відношення / Ніна Григорівна Іщенко // Мова і культура. К.: Вид. Дім Д. Бураго, 2003. Вип. 6. Т. ІІІ. Ч. 1. С. 125130.
48. Ищенко Н. Г. Эволюция парадигматических отношений (на материале немецкого языка) / Нина Григорьевна Ищенко // Языки и транснациональные проблемы: Мат-лы I междунар. науч. конф. 2224 апреля 2004 года. Т. I. М.Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г. Р. Державина, 2004. С. 152162.
49. Загоровская О. В. Образный компонент в значении слова / Ольга Владимировна Загоровская // Лексические и грамматические компоненты в семантике языкового знака. Межвуз. сб. научн. трудов. Воронеж: Изд-во Воронежск. ун-та, 1983. С. 1620.
50. Звегинцев В. А. Мысли о лингвистике / Владимир Андреевич Звегинцев. М.: Изд-во МГУ, 1996. 336 с.
51. Звегинцев В. А. Очерки по общему языкознанию / Владимир Андреевич Звегинцев. М.: Изд-во МГУ, 1962. 384 с.
52. Звегинцев В. А. Семасиология / Владимир Андреевич Звегинцев. М.: Изд-во Москов. ун-та, 1957. 321 с.
53. Земская Е. А. Современный русский язык. Словообразование / Елена Андреевна Земская [3. изд.]. М.: Флинта, Наука, 2006. 328 с.
54. Карасик В. И. О категориях лингвокультурологии / Владимир Ильич Карасик // Языковая личность: проблемы коммуникативной деятельности: Сб. науч. тр. Волгоград: Перемена, 2001. С. 316.
55. Карасик В. И. Язык социального статуса / Владимир Ильич Карасик. М.: Ин-т языкознания РАН; Волгогр. гос. пед. ин-т, 1992. 330 с.
56. Карпіловська Є. А. Суфіксальна підсистема сучасної української літературної мови / Євгенія Анатоліївна Карпіловська. К.: Наукова думка, 1999. 250 с.
57. Кацнельсон С. Д. Общее и типологическое языкознание / Соломон Давидович Кацнельсон. Л.: Наука, 1986. 298 с.
58. Кацнельсон С. Д. Типология языка и речевое мышление / Соломон Давидович Кацнельсон. [3. изд.]. М.: Едиториал УРСС, 2004. 224 с.
59. Клименко Н. Ф. Словотворча структура і семантика складних слів у сучасній українській мові / Ніна Федорівна Клименко К.: Наукова думка, 1984. 250 с.
60. Клименко Н. Ф., Карпіловська Є. А. Морфемні структури слів у сучасній українській мові / Н. Ф. Клименко, Є. А. Карпіловська // Мовознавство. 1991. № 4. С. 1021.
61. Клименко Н. Ф., Карпіловська Є. А. Словотвірна морфеміка сучасної української літературної мови / Н. Ф. Клименко, Є. А. Карпіловська. К.: Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні, 1998. 160 с.
62. Клименко Н. Ф. Основи морфеміки сучасної української мови / Ніна Федорівна Клименко. К.: ІЗМН, 1998. 182 с.
63. Клюева Т. В. Проблема лексической категории (на материале лексической категории имени качества в современном немецком языке) / Татьяна Васильевна Клюева // Вестник Московского университета. 1974. № 2. Филология. С. 5467.
64. Кобозева И. М. Лингвистическая семантика / Ирина Михайловна Кобозева. [2. изд.]. М.: Едиториал УРСС, 2004. 352 с.
65. Ковалик І. І. Вчення про словотвір / Іван Іванович Ковалик. Львів: Вид-во Львів. держ. ун-ту, 1961. 80 с.
66. Ковбасюк Л. А. Семантичний та функціональний аспекти одиниць вторинної номінації з компонентом "кольороназва" у сучасній німецькій мові: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Лариса Анатоліївна Ковбасюк. К., 2004. 214 с.
67. Кожевнікова Н. В. Про співвідношення мовознавчих термінів "лексичне значення слова" і "концепт" у ракурсі прагматики / Н. В. Кожевнікова // Семантика, синтактика, прагматика мовленнєвої діяльності: Мат-ли Всеукраїнської наукової конференції / Ін-т мовознавства імені О. О. Потебні, НАН України; Львів. держ. ун-т ім. І. Франка. Львів: Літопис, 1999. С. 298300.
68. Колшанский Г. В. Контекстная семантика / Геннадий Владимирович Колшанский. [3. изд.]. М.: ЛКИ, 2007. 152 с.
69. Колюхова О. Б. Деякі аспекти дослідження ономасіології абстрактних похідних (на матеріалі похідних іменників з суфіксом -heit) / О. Б. Колюхова // Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Дослідження молодих вчених. Серія "Філологія". Вип. 3. Взаємодія одиниць різних рівнів германських та романських мов. К.: КДЛУ, 1997. С. 106111.
70. Комлев Н. Г. Компоненты содержательной структуры слова / Николай Георгиевич Комлев. [3. изд.]. М.: КомКнига, 2006. 192 с.
71. Комлев Н. Г. Слово в речи. Денотативные аспекты / Николай Георгиевич Комлев. [3. изд.]. М.: ЛКИ, 2007. 216 с.
72. Котовські Г. Ф. Прикметникові деривати із латентною модально-пасивною предикацією у сучасній німецькій мові: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Галина Федорівна Котовські. Львів, 2005. 233 с.
73. Кочерган М. П. Загальне мовознавство / Михайло Петрович Кочерган. К.: Вид. центр "Академія", 2003. 464 с.
74. Красовська О. М. Поняття "конотація" та критерії його визначення / О. М. Красовська // Наука і сучасність. Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Т. ХХІХ. К.: Логос, 2001. С. 226233.
75. Кретов А. А. Компонентный анализ и отношения производности между лексико-семантическими вариантами / А. А. Кретов // Лексические и грамматические компоненты в семантике языкового знака. Межвузовский сб. научн. трудов. Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1983. С. 6165.
76. Кронгауз М. А. Семантика / Максим Анисимович Кронгауз. М.: РГГУ, 2001. 399 с.
77. Кругликова Т. Г. Языковая категория квантитативности и аспекты ее изучения / Т. Г. Кругликова // Филологические науки. 1993. № 3. С. 7784.
78. Кубрякова Е. С. Что такое словообразование / Елена Самойловна Кубрякова. М.: Наука, 1965. 77 с.
79. Кубрякова Е. С. Типы языковых значений. Семантика производного слова / Елена Самойловна Кубрякова. М.: Наука, 1981. 200 с.
80. Кубрякова Е. С. Части речи с когнитивной точки зрения / Елена Самойловна Кубрякова. М.: Ин-т языкознания РАН, 1997. 327 с.
81. Кузнецова А. И. Понятие семантической системы языка и методы ее исследования. Истории разработки данной проблемы в современном зарубежном языкознании / А. И. Кузнецова. М.: Изд-во Московского ун-та, 1963. 58 с.
82. Левицкий В. В. Значение слова: содержание или отношение? / Виктор Васильевич Левицкий // Лексика и лексикография. М.: Моск. гос. ун-т, 1991. С. 108115.
83. Левицкий В. В. К вопросу о структуре лексического значения / Виктор Васильевич Левицкий // Значение и его варьирование в тексте. Воронеж: Воронеж. гос. ун-т, 1987. С. 3646.
84. Левицький В. В. Семасіологія / Віктор Васильович Левицький. Вінниця: Нова книга, 2006. 512 с.
85. Лисиченко Л. А. Лексикологія сучасної української мови (Семантична структура слова) / Лідія Андріївна Лисиченко. Харків: Вища школа, 1976. 113 с.
86. Лукьянова Н. А. Экспрессивность как семантическая категория / Нина Александровна Лукьянова // Языковые категории в лексикологии и синтаксисе. Новосибирск: Изд-во Новосиб. ун-та, 1991. С. 323.
87. Мельчук И. А. Курс общей морфологии / Игорь Александрович Мельчук. Т. І: [пер. с фр. Н. Н. Перцовой, Е. Н. Саввиной. Общ. ред. Н. В. Перцова]. М., Вена: Языки русск. культуры, Венский славистический альманах. Изд-я группа "Прогресс", 1997. 416 с.
88. Мельчук И. А. Курс общей морфологии / Игорь Александрович Мельчук.. Т. ІІ. Ч. 2. Морфологические значения: [пер. с фр. В. А. Плунгяна]. М., Вена: Языки русск. культуры, Wiener slawischer Almanach. Sonderband 38/2, 1998. 544 с.
89. Миголинець О. І. Префіксальна оцінна номінація: функціонально-стильові характеристики / Оксана Іванівна Миголинець // Науковий вісник Ужгородського ун-ту. Серія "Філологія": Зб. наук. праць. Ужгород: Ліра, 2003. Вип. 8. С. 3944.
90. Миголинець О. И. Функционально-стилевой аспект исследования префиксальной номинации / Оксана Ивановна Миголинець // Материалы докл. междунар. научн. конф. "Форма, значение и функции единиц языка и речи". Ч. 1. Мн.: МГЛУ, 2002. С. 119121.