ОБ’ЄКТИВАЦІЯ КОНЦЕПТУ РОБОТА У СУЧАСНОМУ БРИТАНСЬКОМУ ТА АМЕРИКАНСЬКОМУ ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ

Краткое описание

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені В.Н. КАРАЗІНА

На правах рукопису

БЛАГОДАРНА ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА

УДК 811.111’42

ОБ’ЄКТИВАЦІЯ КОНЦЕПТУ РОБОТА У СУЧАСНОМУ БРИТАНСЬКОМУ ТА АМЕРИКАНСЬКОМУ
ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Мартинюк Алла Петрівна
доктор філологічних наук, професор

Харків 2009

ЗМІСТ

ВСТУП ....5

Розділ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ АНАЛІЗУ ОБ’ЄКТИВАЦІЇ КОНЦЕПТУ РОБОТА В АНГЛОМОВНОМУ ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ ......13

1.1 Художній дискурс як контекст актуалізації концепту РОБОТА..13

1.2 . Тлумачення концепту у сучасних лінгвокогнітивних студіях ...17

1.3. Структурні складники концепту РОБОТА 25

1.4. Методика аналізу концепту РОБОТА 29

1.5. Номінативні засоби вербалізації концепту РОБОТА 35

1.5.1. Обґрунтування вибору імені концепту РОБОТА ...35

1.5.2.Структура значення номінативних засобів вербалізації концепту РОБОТА ...38

1.5.2.1. Структурно-семантична класифікація номінацій концепту РОБОТА .....39

1.5.2.2. Образність у структурі значення номінацій концепту РОБОТА...41

1.5.2.3. Оцінка у структурі значення номінацій концепту РОБОТА...45

1.5.3. Дескриптивно орієнтовані номінативні засоби вербалізації концепту РОБОТА51

1.5.4. Прагматично орієнтовані номінативні засоби вербалізації концепту РОБОТА....59

1.6. Синонімічний ряд імені концепту РОБОТА .62

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ І....66

Розділ 2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ПОНЯТТЄВО-ЦІННІСНОГО ЗМІСТУ КОНЦЕПТУ РОБОТА В АНГЛОМОВНОМУ ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ ..69

2.1. Поняттєво-ціннісній зміст| концепту РОБОТА за даними| психолого-соціологічних| досліджень..69

2.1.1. Психолого-соціологічні засади діяльності..69

2.1.2. Зміна ролі людини у ході еволюції засад менеджменту71

2.1.3. Феномен РОБОТА у британському та американському лінгвокультурних соціумах.73

2.2. Поняттєво-ціннісний зміст концепту РОБОТА за даними його операційних модусів 76

2.2.1. Систематизаційний модус....77

2.2.2. Нормативний модус..79

2.2.2.1. Інтенсіонал та жорсткий імплікаціонал81

2.2.2.2. Високовірогідний та слабкий імплікаціонал.85

2.2.3. Категоризаційний модус...93

2.2.3.1. Підходи до визначення категорії....94

2.2.3.2. РОБОТА як категоріальний концепт..97

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2. 114

Розділ 3. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОБРАЗНО-ЦІННІСНОГО ЗМІСТУ КОНЦЕПТУ РОБОТА В АНГЛОМОВНОМУ ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ..118

3.1. Інструментарій теорії концептуальної метафори як підґрунтя аналізу образно-ціннісного складника концепту РОБОТА... 118

3.2. Конвенціональні метафори роботи.. 124

3.2.1. Суб’єктні метафори..124

3.2.2. Об’єктні метафори .. 130

3.3. Образні метафори роботи . 143

3.3.1.Метафори, що концептуалізують суб’єктів роботи та їх місцезнаходження . 143

3.3.2.Метафори дії/стану суб'єктів роботи . 152

3.3.3.Метафори, що концептуалізують роботу як цілісний феномен . 161

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 163

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ..167

ДОДАТКИ ..172

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 186

СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ .214

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ...216

ВСТУП

Укріплення у сучасних лінгвістичних студіях позицій міждисциплінарної антропоцентричної парадигми поглиблює необхідність вивчення дискурсу як форми мовленнєво-мисленнєвого існування людини і суспільства у культурно-мовному універсумі. Злагоджений процес мовленнєво-мисленнєвої діяльності індивіда під час продукування та інтерпретації дискурсу залежить головним чином від його здатності оперувати поліфункціональними одиницями знання концептами. Саме тому концептуальний аналіз, що є одним з пріоритетних напрямків розвитку мовознавства (О.Л. Бєссонова [26], М.М. Болдирєв [37], С.А. Жаботинська [62-64], М.М. Полюжин [140-142], А.М. Приходько [149; 150], Й.А. Стернін [171; 172] та інші), набуває нового дискурсивно-семіотичного виміру (Л.І. Бєлєхова [22; 23], А.Д. Бєлова [24; 25], О.П. Воробйова [50; 51], В.З. Дем’янков [61], В.І. Карасик [80; 81], А.О. Кібрик [85], І.М. Колегаєва [86], М.Л. Макаров [109], А.П. Мартинюк [111-115], О.І. Морозова [120-122], Л.С. Піхтовнікова [137], І.С. Шевченко [207; 208]).
Вивчення концептів у контексті антропоцентризму з необхідністю залучає до кола уваги дослідників явища, що безпосередньо пов’язані з життям суспільства і окремої особи. Одним з таких явищ є робота, оскільки саме вона уможливлює життєдіяльність індивіда та є запорукою прогресу усього людства.
Поняття роботи переважно досліджувалось у економічному та психолого-соціологічному контекстах (К.А. Абульханова-Славська [1], А.В. Брушлінський [40], А.Н. Занковський [71], Т.С. Кабаченко [77], O.M. Леонт'єв [106], Ф. Льютенс [107], Д.В. Ньюстром та К. Девіс [133], В.O. Толочек [181], В.Г. Хайрулліна [191], Л.Б. Четирова [205]).
Лінгвістичні розвідки репрезентовані лінгвокультурологічними роботами. Т.В. Гоннова [56], Г.В. Токарєв [180] та О.Є. Чернова [200] вивчали вербалізацію концепту ТРУД на матеріалі російської мови. Л.В. Басова [19] та Л.Б. Савєнкова [156] з’ясовували особливості його вербалізації російськими пареміями. Р.М. Скорнякова [159] аналізувала функціонування концепту ТРУД у німецькій мовній картині світу. Р.Х. Карімова [83] досліджувала втілення концепту ПРАЦЯ/ЛІНОЩІ у паремії таких неспоріднених мов, як німецька, англійська, російська, башкирська та татарська.
Незважаючи на статус міждисциплінарного об’єкта аналізу, концепт РОБОТА ще не був предметом комплексного лінгвістичного дослідження на сучасному англомовному матеріалі. Вивчення концепту РОБОТА у площині когнітивно-дискурсивної парадигми надає можливість проаналізувати його у єдності мовного втілення та мовленнєвої реалізації у різних національно-культурних типах дискурсу, що зумовлює наукове завдання дисертації: встановлення національно-культурної специфіки актуалізації поняттєво-ціннісного та образно-ціннісного змісту концепту РОБОТА у сучасному американському та британському художньому дискурсі.
Актуальність теми дисертаційного дослідження обумовлена відповідністю його об’єкта й методології пріоритетній антропоцентричній парадигмі сучасного мовознавства, спрямованій на вивчення опосередкованої присутності у мові суб’єкта мовленнєво-мисленнєвої діяльності. При вивченні концепту РОБОТА антропоцентризм проявляється у врахуванні національно-культурних особливостей уявлень суб’єктів британського та американського художнього дискурсу про явище роботи, що визначають специфіку поняттєвого, образного і ціннісного змісту концепту РОБОТА.
Зв'язок з науковими темами. Тема дисертації відповідає профілю досліджень, що проводяться на факультеті іноземних мов Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за темою Когнітивні й комунікативні проблеми дискурсу та навчання іноземних мов” (номер державної реєстрації 0106U002233).
Мета роботи встановлення закономірностей актуалізації концепту РОБОТА у сучасному британському та американському художньому дискурсі передбачає вирішення таких завдань:
- обґрунтувати теоретико-методологічні підвалини дослідження;
- дати визначення концепту РОБОТА, встановити його структурні складники;
- розкрити зміст та обсяг поняттєво-ціннісного складника концепту РОБОТА шляхом аналізу семантики його імені, дериватів та утворених за їх участі словосполучень у словникових та дискурсивних контекстах;
- виявити структуру поняттєвої категорії РОБОТА на основі систематизації синонімів імені концепту;
- описати образно-ціннісний складник концепту на підставі визначення корелятів конвенціональних та образних метафор, що лежать у його підґрунті;
- з’ясувати національно-культурну специфіку концепту РОБОТА у сучасному британському та американському художньому дискурсі.
Об’єктом дослідження є засоби вербалізації концепту РОБОТА у сучасному британському та американському художньому дискурсі.
Предметом аналізу є структурно-семантичні, частиномовні й прагматико-семантичні особливості засобів вербалізації концепту РОБОТА, що визначають національно-культурну специфіку його актуалізації суб’єктами сучасного британського та американського художнього дискурсу.
Гіпотеза дослідження спирається на припущення, що представники британської та американської лінгвокультур мають відмінні уявлення про роботу, зумовлені національною специфікою (історичною, культурною, соціальною, політичною тощо) британського та американського соціумів. Ці розбіжності визначають специфіку актуалізації поняттєво-ціннісного й образно-ціннісного змісту концепту РОБОТА суб’єктами британського та американського художнього дискурсу.
Матеріалом дослідження слугують 8000 фрагментів англомовного художнього дискурсу кінця ХХ початку ХХІ ст. (4000 британського та 4000 американського), рівних одному чи кільком монологічним або діалогічним висловлюванням, що містять різнорівневі засоби вербалізації концепту РОБОТА (165 слів, 268 вільних словосполучень, 75 фразеологічних словосполучень із зв’язаним значенням одного з компонентів та 52 ідіоми).
Дослідження концепту у площині сучасного художнього дискурсу обумовлено динамічним лінгвосоціальним характером останнього як засобу реалізації мовної картини світу. Художній дискурс репрезентує культурно-мовний універсум епохи та слугує базою для подальших інтерпретативних і рефлективних процедур. Ментальні репрезентації, втілені мовними виразами у художньому дискурсі, становлять собою не копії текстових значень, а результат стратегічного процесу конструювання смислів (В.Б. Бурбело [41], Ю.С. Степанов [168]). Відтак, художній дискурс є природним середовищем конструювання й функціонування концептів.
Методологічним підґрунтям дисертації є когнітивно-дискурсивний підхід, що виходить з первинності суб’єкта пізнання по відношенню до середовища його існування (У. Матурана і Ф. Варела [117]) й тлумачить концепт як смисл, що виникає у процесі інтерсуб’єктної дискурсивної взаємодії (О.В. Кравченко [90; 91], Н. Лав [103], А.П. Мартинюк [114], О.І. Морозова [122], М.В. Нікітін [131], Ю.С. Степанов [168]).
Завдання дисертації з необхідністю передбачає використання методів традиційної функціонально-семантичної парадигми: дефініційного аналізу для встановлення епідигматичної структури імені концепту; компонентного аналізу для виявлення конститутивних ознак концепту; синтагматичного аналізу для з’ясування властивостей сполучуваності імені концепту та його синонімів й доповнення переліку ознак концепту; контекстуального аналізу для виокремлення дискурсивних фрагментів актуалізації концепту й встановлення складників предметно-референтної ситуації роботи; кількісного аналізу для встановлення кількісних співвідношень засобів вербалізації поняттєво-ціннісного та образно-ціннісного складників концепту у британському та американському художньому дискурсі; і когнітивно-дискурсивної парадигми: фреймової і прототипної методики для моделювання поняттєво-ціннісного складника концепту; інструментарію теорії концептуальної метафори для виявлення та опису конвенціональних та образних метафор, що репрезентують образно-ціннісний складник концепту; методики когнітивно-прагматичної інтерпретації, що дозволяє врахувати пресупозиції продуцента дискурсу й інференції інтерпретатора для виявлення особливостей дискурсивних реалізацій концепту.
Наукова новизна дослідження зумовлюється тим, що у ньому вперше встановлено особливості функціонування концепту РОБОТА у британському та американському сучасному художньому дискурсі; проаналізовано відмінності актуалізації концепту у досліджуваних англомовних лінгвокультурних спільнотах; надано визначення концепту РОБОТА з позицій когнітивно-дискурсивного підходу, встановлено його структурні складники; розкрито зміст та обсяг поняттєво-ціннісного й образно-ціннісного складників концепту; виявлено структуру поняттєвої категорії РОБОТА.
Наукова новизна роботи узагальнена в положеннях, що виносяться на захист:
1. Концепт РОБОТА становить собою актуалізований у дискурсі індивідуальний смисл, що відображає соціокультурний досвід, пов’язаний з феноменом роботи у британському та американському лінгвокультурних соціумах. Концепт РОБОТА існує у взаємодії статичних (систематизаційного, нормативного й категоризаційного) та динамічного (ідентифікаційного) операційних модусів, що поєднують його номінативний та дискурсивний аспекти й віддзеркалюють його поняттєво-ціннісний та образно-ціннісний зміст.
2. Поняттєво-ціннісний зміст концепту РОБОТА втілений його ім’ям, номінацією work, її дериватами, вільними й фразеологічними словосполученнями, сформованими на їх основі. Ядро концепту РОБОТА утворене конститутивними ознаками інтенсіоналу: використання фізичного/розумового потенціалу”, цілеспрямованість”. Ознаки жорсткого імплікаціоналу концепту РОБОТА об’єм діяльності”, місце діяльності”, об’єкт, на який спрямовані зусилля суб’єкта”, результат/продукт праці, зусиль або діяльності”, частина дня, присвячена виконанню діяльності” уточнюють структуру ядра концепту. Ознаки високовірогідного імплікаціоналу концепту РОБОТА, спільні для суб’єктів британського та американського художнього дискурсу, включають: оплачуваність”, старанність”, виснажливість”. Британський дискурс відрізняють ознаки відповідність вимогам”, негативна оцінка”, а американський ефективність”, наявність бенефактива”, позитивна оцінка”. Cлабкий імплікаціонал не містить спільних ознак. Уявлення про роботу суб’єктів британського художнього дискурсу охоплює ознаки: позитивна оцінка” та наявність бенефактива”, а американського наявність вимог до виконання роботи”, залучення сирконстанта” та негативна оцінка”.
3. Категорія РОБОТА втілюється гіпер-гіпонімічними відношеннями значень лексем, що репрезентують напрями лексико-семантичної деривації імені центрального категоріального концепту лексеми work й має два виміри. Діяльнісний вимір категорії співвідноситься з концептами ЗУСИЛЛЯ та СПРАВА, а результативний з концептом РЕЗУЛЬТАТ. Концепти ЗУСИЛЛЯ, СПРАВА і РЕЗУЛЬТАТ є центрами однойменних субкатегорій, які, у свою чергу, структуруються розширеннями. Субкатегорія ЗУСИЛЛЯ містить розширення БОЛІСНІСТЬ й ВИСНАЖЛИВІСТЬ; СПРАВА ЗАЙНЯТІСТЬ, ДЖЕРЕЛО ЗАРОБІТКУ, ЗАНЯТТЯ і ЗОБОВ’ЯЗАНІСТЬ; РЕЗУЛЬТАТ ДІЙСТВО та ПРОДУКТ. Усі розширення сегментуються групами концептів або окремими концептами, вербалізованими членами синонімічного ряду імені концепту РОБОТА.
4. Образно-ціннісний складник концепту РОБОТА відображений конвенціональними та образними метафорами, протиставленими на підставі відсутності/присутності у структурі значення фразеологічних словосполучень та ідіом, що їх об’єктивують, живого” образу.
5. Конвенціональні метафори роботи, що функціонують у британському та американському дискурсі, демонструють онтологічну (РОБОТА є МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ; ОБ’ЄКТ БАЖАННЯ), структурну (РОБОТА є ЧЛЕНОВАНИЙ РЕСУРС) та орієнтаційну природу (РОБОТА є ТОЧКА у ПРОСТОРІ). Онтологічні метафори конкретизуються як РОБОТА є ІСТОТА/ РОСЛИНА/ ДЗЕРКАЛО/ БУДІВЛЯ/ ОБ’ЄКТ ВІДЧУЖЕННЯ/ ОБ’ЄКТ МАНІПУЛЯЦІЇ, структурні РОБОТА є ДИНАМІЧНИЙ/ ВЛАДНИЙ РЕСУРС, орієнтаційні РОБОТА є ЗВЕРХУ/ ЗНИЗУ/ ПОПЕРЕДУ/ ПОЗАДУ. Окрім того, робота концептуалізується на основі образ-схеми РОБОТА є КОНТЕЙНЕР, яка реалізується у вигляді розширень РОБОТА є ПЛОЩИНА/ ВМІСТ (РІДИНА). Метафора РОБОТА є ЗВЕРХУ більш розповсюджена у британському художньому дискурсі, а РОБОТА є ЗНИЗУ в американському.
6. Образні метафори концепту РОБОТА переважно спираються на полімотиваційний гештальт, у структурі якого у різних співвідношеннях взаємодіють метафора, метонімія, квазіеталон та квазісимвол. Актуалізація образних метафор більш характерна для британського художнього дискурсу.
7. Ціннісне навантаження метафор роботи реалізується у термінах таких раціональних оцінок, як утилітарна, телеологічна, нормативна, інтелектуальна, психологічна, етична, естетична та сенсорна. Сформований гештальтом емоційно-оцінний компонент образних метафор, що нашаровується на раціональну оцінку, варіюється у межах несхвалення схвалення”.
Теоретична значущість дисертації полягає у виявленні особливостей актуалізації концепту РОБОТА у британському та американському художньому дискурсі. Результати дослідження є внеском у когнітивну семантику (опис концепту РОБОТА у взаємодії його операційних модусів), теорію категоризації (з’ясування структури та змісту поняттєвої категорії РОБОТА), теорію концептуальної метафори (встановлення корелятів конвенціональних та образних метафор роботи). Інтегративний опис концепту сприяє розбудові когнітивно-дискурсивного напряму лінгвістичних студій.
Практична значущість дослідження полягає в можливості використання його результатів в лекційних курсах з лексикології англійської мови (розділи Лексична семантика” та Фразеологія”), загального й порівняльного мовознавства (розділ Мова і мовлення”, Мова і мислення”), спецкурсах з когнітивної семантики та дискурс-аналізу, а також у лексикографічній практиці.
Апробація. Основні положення й висновки дисертаційного дослідження обговорювались на засіданнях кафедри англійської філології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (2006-2009), VІ Міжнародній науковій конференції «Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація» у Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна (Харків 2007), IV Міжнародній науково-практичній конференції «Наука та освіта» та IV Міжнародній науково-практичній конференції «Науковий простір Європи» (Дніпропетровськ 2008), VIІ та VІІІ Всеукраїнських наукових конференціях «Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація» у Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна (Харків 2008; 2009), науково-практичній конференції Approches formelle et cognitive du language (Формальні та когнітивні підходи до мовлення)” у Женевському університеті (Женева (Швейцарська Конфедерація) 2008), ІІ та ІІІ Міжнародних науково-практичних конференціях «Мова і світ: дослідження та викладання» у Кіровоградському державному педагогічному університеті імені В. Винниченка (Кіровоград 2008; 2009), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Міжкультурна комунікація: мова культура світ» у Національному університеті «Острозька академія» (Острог 2009).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 одноосібних робіт, з них 6 статей у фахових наукових виданнях України та 5 тез виступів на міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури (319 позицій), лексикографічних джерел (22) та джерел ілюстративного матеріалу (162). Загальний обсяг роботи становить 225 сторінок. Обсяг основного тексту 171 сторінка.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Когнітивно-дискурсивний підхід до вивчення концепту РОБОТА уможливлює встановлення як його внутрішньої структури, так і зовнішніх зв’язків у безпосередньому середовищі формування й функціонування концептів, яким виступає художній дискурс.
З позицій когнітивно-дискурсивного підходу концепт РОБОТА постає як актуалізований у дискурсі індивідуальний смисл, що віддзеркалює соціокультурний досвід, пов’язаний з феноменом роботи у британському та американському лінгвокультурних соціумах. З метою виокремлення фактуальної, перцептивно-образної та аксіологічної інформації у структурі концепту РОБОТА виділяємо поняттєво-ціннісний та образно-ціннісний складники.
Іменем концепту РОБОТА є субстантивна номінація work. Інші номінативні засоби вербалізації концепту охоплюють однослівні деривати й синоніми імені концепту, утворені на їх основі вільні та фразеологічні словосполучення, а також ідіоми. За відсутністю/наявністю образного компонента у структурі їх значення номінативні засоби втілення концепту РОБОТА поділяються на дескриптивно та прагматично орієнтовані.
Концепт РОБОТА існує у єдності статичних (систематизаційного, нормативного й категоризаційного) та динамічного (ідентифікаційного) модусів. Динамічний модус є ключовим, оскільки концепт ідентифікується саме у дискурсі, де він постає не як стабільна метаструктура, а як акт породження смислу в результаті інтерсуб’єктної взаємодії індивідів. Ідентифікаційний модус концепту РОБОТА є підґрунтям як для встановлення переліку ознак (систематизаційний модус), так і з’ясування їх типовості (нормативний модус) і виявлення зовнішніх зв’язків концепту (категоризаційний модус).
У систематизаційному й нормативному модусах концепт РОБОТА співвідноситься з поняттям роботи. Результати аналізу словникових дефініцій, дискурсивних реалізацій імені концепту й інших дескриптивно орієнтованих засобів його вербалізації свідчать, що на рівні інтенсіоналу і жорсткого імплікаціоналу розбіжності між поняттям про роботу у суб’єктів британського та американського дискурсів відсутні. Інтенсіональні ознаки використання фізичного/розумового потенціалу”; цілеспрямованість” поєднуються із ознаками жорсткого імплікаціоналу об’єм діяльності”; місце діяльності”; об’єкт, на який спрямовані зусилля суб’єкта”; частина дня, присвячена виконанню діяльності”; результат/продукт діяльності” та формують ядро концепту, що відображає прототипове поняття про роботу представників британського та американського лінгвокультурних соціумів. Зміст поняття роботи моделюється у вигляді міжфреймової мережі [СУБ’ЄКТ (хтось/щось) докладає цілеспрямовані ЗУСИЛЛЯ/ДІЄ на ОБ’ЄКТ (елементи (не)матеріального світу) ТАМ (місце, у якому відбувається діяльність) ТОДІ (частина доби, присвячена виконанню роботи) СТІЛЬКИ (обсяг витраченого часу) для матеріального/нематеріального РЕЗУЛЬТАТУ].
З числа ознак високовірогідного імплікаціоналу лише оплачуваність”, старанність” і виснажливість” структурують поняття роботи суб’єктів обох досліджуваних національних дискурсів. Для суб’єктів британського дискурсу притаманні ознаки відповідність вимогам”, негативна оцінка”, а для суб’єктів американського ефективність”, наявність бенефактива”, позитивна оцінка”.
На рівні слабкого імплікаціоналу спільних ознак поняття роботи не виявлено: суб’єкти британського художнього дискурсу асоціюють роботу з позитивною оцінкою” та наявністю бенефактива”, а американського наявністю вимог до виконання роботи”, залученням сирконстанта” та негативною оцінкою”. Це свідчить про відмінність актуалізації операційних модусів концепту РОБОТА у британському та американському художніх дискурсах.
У категоризаційному модусі РОБОТА як концепт базового рівня стає центром поняттєвої категорії РОБОТА, яка мотивує категорії субординатного рівня, що структуровані за принципом центр-периферія” й вербально репрезентовані синонімами імені концепту. Субкатегорії структуруються розширеннями, а розширення утворені концептами, представленими лексемами та групами лексем; підставою для об’єднання лексем у розширення є наявність спільних диференційних сем, а для об’єднання у групи наявність спільних уточнюючих сем, що нашаровуються на диференційні.
Категорія РОБОТА має діяльнісний та результативний виміри, що відповідають напрямкам семантичної деривації імені концепту РОБОТА. Діяльнісний вимір категорії співвідноситься з концептами ЗУСИЛЛЯ та СПРАВА, а результативний з концептом РЕЗУЛЬТАТ. Концепти є центрами однойменних субкатегорій. Субкатегорія ЗУСИЛЛЯ об’єднує розширення БОЛІСНІСТЬ й ВИСНАЖЛИВІСТЬ, СПРАВА ЗАЙНЯТІСТЬ, ДЖЕРЕЛО ЗАРОБІТКУ, ЗАНЯТТЯ і ЗОБОВ’ЯЗАНІСТЬ, а РЕЗУЛЬТАТ ДІЙСТВО та ПРОДУКТ. Розвиток розширень є багатовекторним, що обумовлює ланцюжково-радіальну структуру усієї категорії.
Образно-ціннісний зміст концепту РОБОТА актуалізується конвенціональним та образними метафорами, протиставленими на підставі відсутності/присутності у структурі значення мовних виразів, що їх об’єктивують, живого” образу. Конвенціональні метафори роботи об’єктивовані дескриптивно орієнтованими вільними та фразеологічними словосполученнями, побудованими на основі імені концепту РОБОТА або його синонімів, а образні прагматично орієнтованими словами та фразеологізмами.
Конвенціональні метафори роботи поділяються на суб’єктні та об’єктні у відповідності до семантичної ролі актанта, що репрезентує роботу у предметно-реферетній ситуаціїї, відображеній метафоризованим мовним засобом. Суб’єктні метафори подають роботу як суб’єкта дії, а об’єктні як її об’єкта.
Суб’єктні конвенціональні метафори реалізуються у вигляді таких онтологічних сутностей: РОБОТА є ІСТОТА/ РОСЛИНА/ ДЗЕРКАЛО, концептуалізуючи роботу як суб’єкта чи експеріенцера фізичних або розумових дій. Попри те, що використання подібних метафор у досліджуваних типах дискурсу є рівновірогідним, оцінний потенціал суб’єктних метафор реалізується переважно у фрагментах британського художнього дискурсу.
Об’єктні конвенціональні метафори роботи охоплюють чотири базових реалізації, які мають подальшу конкретизацію: структурну метафору РОБОТА є ЧЛЕНОВАНИЙ РЕСУРС → ДИНАМІЧНИЙ/ВЛАДНИЙ РЕСУРС; онтологічну метафору РОБОТА є МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ → БУДІВЛЯ/ ОБ’ЄКТ МАНІПУЛЯЦІЇ/ ОБ’ЄКТ ВІДЧУЖЕННЯ; РОБОТА є ОБ’ЄКТ БАЖАННЯ; орієнтаційну метафору РОБОТА є ТОЧКА У ПРОСТОРІ → ЗВЕРХУ/ ЗНИЗУ/ ПОЗАДУ/ ПОПЕРЕДУ; а також образ-схему РОБОТА є КОНТЕЙНЕР → ВМІСТ (РІДИНА)/ПЛОЩИНА.
Відмінністю британського художнього дискурсу є ширша розповсюдженість орієнтаційної метафори РОБОТА є ЗВЕРХУ. Натомість для американського художнього дискурсу більш притаманною є метафора РОБОТА є ЗНИЗУ.
Ціннісне навантаження конвенціональних об’єктних метафор роботи реалізується у термінах таких раціональних оцінок, як утилітарна, телеологічна, нормативна, інтелектуальна та емоційна.
Образні метафори концептуалізують роботу не лише цілісно, а й через окремі складники предметно-референтної ситуації роботи: суб’єктів роботи, їх місцезнаходження, дії/стан. Метафори такого типу спираються на полімотиваційний гештальт, у якому взаємодіють метафоричні й метонімічні образи, а також їх атрибути. Метафорична основа гештальта репрезентована антропонімічними (людина/ Джек/ хлопці/ співробітники/ троянець/ турок/ галерний раб/ чорношкіра людина/ гравець/ вершник/ механік), предметними (кінь/ бобер/ бджола/ птах/ качка/ мітла/ гачок/ щітка/ камінь/ залишки/ плетиво/ тістечко/ хліб з маслом), подієвими (працювати/ діяти/ тягнути/ докладати/ шмагати/ йти/ змащувати/ підкочувати) або абстрактними (магія/ чаклунство) сутностями, яким приписуються абстрактні (такий, що володіє усіма ремеслами/ ранній/ лінивий/ спритний/ старанний) або конкретні характеристики (новий/квадратний) й просторові орієнтири (розташований позаду/ зверху). Метонімія у структурі гештальта подає роботу (її складники) через місцезнаходження (вулик/ ліжко/ сидіння), частини тіла (кістки/ скелет/ руки/ ніс/ пальці/ нутро/ спина/ плечі) або елементи одягу суб’єкта (рукави/ шкарпетки). Крім того структура гештальта може містити артефакти-символи (віз/ грабарка/ різак/ жорно/ орало/ колесо/ ярмо). Раціонально-оцінний потенціал образних метафор залежить і від аксіологічного потенціалу метафоричних, метонімічних й символічних образів, що структурують гештальт, і від емпатії суб’єкта дискурсу. До спектру раціональних оцінок, якими супроводжується образні метафори роботи, залучаються телеологічні, нормативні, утилітарні, етичні, естетичні, психологічні та сенсорні. Емоційно-оцінний компонент образних метафор, сформований гештальтом, варіюється у межах несхвалення схвалення”.
Значних розбіжностей між вживанням образних метафор у сучасному британському та американському художніх дискурсах не виявлено за винятком того, що вони притаманні головним чином британському варіанту. Знайдена різниця у реалізації образно-ціннісного складника концепту у сучасному художньому дискурсі Великої Британії та Сполучаних Штатів Америки підтверджує гіпотезу про наявність відмінностей у метафоричній актуалізації концепту у розглянутих типах дискурсу.
Перспективи дослідження пов’язуємо з проведенням аналізу концепту РОБОТА у різних інституціональних типах дискурсу, а також здійсненням міжкультурних досліджень з метою з’ясування принципів структурної організації, особливостей функціонування та метафоричного втілення концепту у різних лінгвокультурних соціумах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни / Абульханова-Славская К.А. М. : Мысль, 1991. 158 с.
2. Алефиренко Н.Ф. Спорные вопросы семантики / Алефиренко Н.Ф. М. : Гнозис, 2005. 326с.
3. Алефиренко Н.Ф. Проблемы фразеологического значения и смысла: (в аспекте межуровневого взаимодействия языковых единиц) / Н.Ф.Алефиренко, Л.Г.Золотых. Астрахань : Изд-во Астрах. гос. пед. ун-та, 2000. 220с.
4. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии / Амосова Н.Н. Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1963. 208 с.
5. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка / Арнольд И.В. М. : Высшая школа, 1986. 295 с.
6. Арутюнова Н.Д. Об объекте общей оценки / Н.Д. Арутюнова // Вопросы языкознания. 1984. №3. С. 15-43.
7. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт / Арутюнова Н.Д. М. : Наука, 1988. 341с.
8. Арутюнова Н.Д. Дискурс / Н.Д. Арутюнова // Лингвистический энциклопедический словарь М. : Сов. энцикл., 1990 (а). С. 136-137.
9. Арутюнова Н.Д. Метафора и дискурс / Н.Д. Арутюнова // Теория метафоры: Сборник ; [пер. с анг., нем., исп., польск. яз.] М. : Прогресс, 1990 (б). С. 5-32.
10. Арутюнова Н.Д. Введение / Н.Д. Арутюнова // Логический анализ языка. Ментальные действия. М. : Наука, 1993. С. 3-6.
11. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека / Арутюнова Н.Д. [2-е изд.] М. : Языки русской культуры, 1998. 896 с.
12. Архипов И.К. Семантика производственного слова английского языка / Архипов И.К. М. : Просвещение, 1984. 125 с.
13. Архипов И.К. Полифония мира, текст и одиночество познающего сознания / И.К.Архипов // Studia Linguistica Cognitiva. Вып. 1. Язык и познание: Методологические проблемы и перспективы. М. : Гнозис, 2006. С. 157-171.
14. Аскольдов С.А. Концепт и слово / С.А. Аскольдов // Русская словесность. От теории словесности к структуре текста: Антология. М. : Academia, 1997. С. 267-279.
15. Астахова Э.И. Внутренняя форма идиом и ее функции / Э.И.Астахова // Фразеография в машинном фонде русского языка. М. : Наука, 1990. С. 146-152.
16. Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка / Бабушкин А.П. Воронеж : Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 1996. 104 с.
17. Бабушкин А.П. Объективное и субъективное в категоризации мира / А.П. Бабушкин // Общие проблемы строения и организации языковых категорий. М. : РАН. 1998. С.28-31.
18. Баранов А.Н. Идиоматичность и идиомы / А.Н.Баранов, Д.О. Добровольский // Вопросы языкознания. 1996. № 5. С. 51-64.
19. Басова Л.В. Концепт труд в русском языке: (на материале пословиц и поговорок) : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. филол. наук: спец. 10.02.01 Русский язык” / Л.В. Басова. Тюмень : Тюмен. гос. ун-т, 2004. 21 с.
20. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лiнгвiстики / Бацевич Ф.С. К. : Академiя, 2004. 344 с.
21. Бейкер А. Пресуппозиция и типы предложений / А. Бейкер // Новое в зарубежной лингвистике. М. : Прогресс, 1985. Вып. 16: Лингвистическая прагматика. С. 406-418.
22. Бєлєхова Л.І. Словесний поетичний образ в історико-типологічній перспективі: Лінгвокогнітивний аспект / Бєлєхова Л.І. Херсон : Атлант, 2002. 368 с.
23. Бєлєхова Л.І. Глосарій з когнітивної поетики / Бєлєхова Л.І. Херсон : Атлант, 2004. 124 с.
24. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации / Белова А.Д. К. : Изд-во Киев. нац. ун-та, 1997. 310с.
25. Бєлова А.Д. Вербальне відображення концептосфери етносу: Сучасний стан вивчення проблеми / А.Д. Бєлова // Мовні і концептуальні картини світу. 2001. № 5. С. 15-22.
26. Бєссонова О.Л. Оцiнний тезаурус англiйської мови: когнiтивно-гендернi аспекти / Бєссонова О.Л. Донецьк : Вид-во Донецьк. нац. у-ту, 2002. 362 с.
27. Благодарна О.М. Семантико-когнітивний аналіз імені лінгвокультурного концепту РОБОТА / О.М. Благодарна // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія: Романо-германська філологія. Харків : Константа, 2006. № 741. С. 38-40.
28. Благодарна О.М. Систематизаційний та нормативний модуси імені концепту робота / О.М. Благодарна // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія: Романо-германська філологія. Харків : Константа, 2007 (а). № 782. С. 85-87.
29. Благодарна О.М. Номінативні засоби вербалізації концепту РОБОТА та їх частиномовна класифікація (на матеріалі англійської мови) / О.М. Благодарна // Вісник Сумського державного університету. Серія: Філологічні науки. Суми : Вид-во СумДУ, 2007 (б). № 2. С. 94-102.
30. Благодарна О.М. Комплексна модель об’єднання семантичних ознак субстантивної номінації WORK / О.М. Благодарна // Матеріали VІ Міжнародної наукової конференції Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація”. Харків : Константа, 2007 (в). С. 38-40.
31. Благодарна О.М. Соціально-психологічне підґрунтя дослідження концепту РОБОТА / О.М. Благодарна // Наукові записки. Випуск 75 (4). Серія: Філологічні науки (мовознавство) : У 5 ч. Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2008 (а). С. 133-135.
32. Благодарна О.М. Структурні компоненти концепту РОБОТА / О.М. Благодарна // Матеріали VІІ Всеукраїнської наукової конференції Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація”. Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2008 (б). С. 24-25.
33. Благодарна О.М. Художній дискурс як середовище актуалізації концептів / О.М. Благодарна // Матеріали VІІІ Всеукраїнської наукової конференції Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація”. Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2009 (а). С. 29-31.
34. Благодарна О.М. Метафорична актуалізація образно-ціннісного складника концепту РОБОТА / О.М. Благодарна // Наукові записки. Випуск 81 (3). Серія Філологічні науки (мовознавство) : У 4 ч. Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2009 (б). С. 215-218.
35. Благодарна О.М. Конвенціональна метафоризація концепту РОБОТА у сучасному американському та британському художньому дискурсі / О.М. Благодарна // Наукові записки. Серія: Філологічна”. Острог : Видавництво Національного університету ”Острозька академія”. Вип. 11. 2009 (в) С. 116-120.
36. Блэк М. Метафора / М. Блэк // Теория метафоры ; [пер. М.А. Димитровой]. М., 1990. С. 153-172.
37. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика. Курс лекций / Болдырев Н.Н. Тамбов : Издательство Тамбовского государственного университета, 2001. 123 с.
38. Бондаренко Є.В. Картина світу і дискурс: реалізація дуальної природи людини / Є.В. Бондаренко // Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен: [монографія / під загальн. ред. Шевченко І. С.]. Харків : Константа, 2005. С. 36-64.
39. Брутян Г.А. Язык и картина мира / Г.А. Брутян // НДВШ. Филос. науки. 1973. № 1. С. 108-111.
40. Брушлинский А.В. Психология субъекта / Брушлинский А.В. М. : Изд-во ИП РАН, 2003. 258 с.
41. Бурбело В.Б. Художній дискурс в історії французької мови та культури 9-18 ст. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філол. наук : спец. 10.02.05 Романські мови” / В.Б. Бурбело. К., 1999. 36 с.
42. Васильєва М.О. Метафорична реалізація концепту ПОЛІТИКА в сучасному англомовному політичному дискурсі : дис. кандидата філол. наук : 10.02.04 / Марина Олександрівна Васильєва. Харків, 2008. 255 с.
43. Вежбицкая А. Культурно обусловленные сценарии и их когнитивный статус / А.Вежбицкая // Язык и структура знания. М. : Институт языкознания АН СССР, 1990. С. 63-85.
44. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков / Вежбицкая А.; [пер. с англ.]. М. : Школа Языки русской культуры”, 1999. 780 с.
45. Вендлер З. О слове good / З. Вендлер // Новое в зарубежной лингвистике. М. : Прогресс, 1981. Вып. 10: Лингвистическая семантика. С. 531-554.
46. Вентцель Е.С. Теория вероятностей : [учебник для студентов вузов] / Вентцель Е.С. М. : AKADEMIA, 2003. С. 25.
47. Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке / В.В. Виноградов // Лексикология и лексикография. Избр. тр. М. : Наука, 1977. 312 с.
48. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки / Вольф Е.М. М. : Ком. книга, 2006. 280 с.
49. Воркачёв С.Г. Счастье как лингвокультурный концепт / Воркачёв С.Г. М. : ИТДГК Гнозис”, 2004. 236 c.
50. Воробьева О.П. Художественная семантика: Когнитивный сценарий / О.П. Воробьева // С любовью к языку: сб. науч. тр. М.-Воронеж : ИЯ РАН; Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 2002. С. 379-384.
51. Воробйова О.П. Когнітивна поетика: Здобутки і перспективи / О.П. Воробйова // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія: Романо-германська філологія. Харків : Константа, 2004. № 635. С. 18-22.
52. Гак В.Г. К типологии лингвистических номинаций / В.Г. Гак // Языковая номинация. Общие вопросы. М. : Наука, 1977. С. 230-293.
53. Гартман Н. Этика / Гартман Н. СПб. : Владимир Даль”, 2002. 707 с.
54. Гируцкий А.А. Общее языкознание : [уч. пособие для студентов вузов] / А.А. Гируцкий. Минск : ТетраСистем, 2003. 304 с.
55. Говердовский В.И. Коннотемная структура слова / Говердовский В.И. Харьков: ХГУ, 1989. 95 с.
56. Гоннова Т.В. Отношение к труду в русской культуре / Т.В. Гоннова // Языковая личность: проблемы обозначения и понимания. Волгоград: Перемена, 1997. С. 42-43.
57. Грайс Г.П. Логика и речевое общение / Г.П. Грайс // Новое в зарубежной лингвистике. М. : Прогресс, 1985. Вып. 16: Лингвистическая прагматика. С. 217-237.
58. Дейк Т.А. ван. Стратегии понимания связного текста / Т.А. ван Дейк, В. Кинч // Новое в зарубежной лингвистике. М. : Прогресс, 1988. Вып. 23: Когнитивные аспекты языка. С. 153-211.
59. Дейк Т.А. ван. Язык. Познание. Коммуникация / Дейк Т.А. ван ; [пер. с англ.]. М. : Прогресс, 1989. С. 113
60. Делёз Ж. Что такое философия? / Ж. Делёз, Ф. Гваттари ; [пер. с фр.: С.А. Ромашко]. СПб.: Университетская книга, 2002. 270 с.
61. Демьянков В.З. Когнитивизм, когниция, язык и лингвистическая теория / В.З. Демьянков // Язык и структуры представлений знаний. М. : ИНИОН. 1992. С. 39-77.
62. Жаботинская С.А. Концептуальный анализ: типы фреймов / С.А. Жаботинская // Вісник Черкаського університету, 1999. Вип. 11. С. 12-25.
63. Жаботинская С.А. Теория номинации: когнитивный ракурс / С.А. Жаботинская // Вестник Московского государственного лингвистического университета. 2003. № 478. С. 145-164.
64. Жаботинская С.А. Ономасиологические модели и событийные схемы / С.А. Жаботинская // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія: Романо-германська філологія. Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2009. № 837. С. 3-14.
65. Жоль К.К. Мысль, слово, метафора / Жоль К.К. Киев, 1984. С. 42.
66. Жуков В.П. Русская фразеология / Жуков В.П. М. : Высш. шк., 1986. 309с.
67. Залевская А.А. Введение в психолингвистику / Залевская А.А. М. : РГГУ, 1999 (a). 382 с.
68. Залевская А.А. Некоторые вопросы отображения реальности у пользователя языком / А.А. Залевская // Реальность, язык и сознание. Тамбов : ТГУ, 1999 (б). С. 4-100.
69. Залевская А.А. Психолингвистический подход к проблеме концепта / А.А. Залевская // Методологические проблемы когнитивной лингвистики. Воронеж : ВГУ, 2001. С. 36-44.
70. Залевская А.А. Психолингвистические исследования. Слово. Текст: Избранные труды / Залевская А.А. М. : Гнозис, 2005. 543 с.
71. Занковский А.Н. Организационная психология / Занковский А.Н. М. : Флинта, 2000. 130 с.
72. Здравомыслов А.Г. Отношение к труду и ценностные ориентации личности / А.Г. Здравомыслов, В.А. Ядов // Социология в СССР. М., 1966. Т. 2. С. 6-112.
73. Змиёва И.В. Лингвокогнитивные характеристики средств вербализации концепта ДОБРО в английском языке : дис. кандидата филол. наук : 10.02.04 / Ирина Владимировна Змиёва. Харьков, 2006. 227 с.
74. Ивашенко О.В. Концептуальная метафора в формировании абстрактных концептов / О.В. Ивашенко // Когнитивная семантика: материалы Международной научной конференции. Тамбов : Изд-во Тамб. ун-та, 2000. Ч. 2. С. 74-78.
75. Ивин А.А. Основания логики оценок / Ивин А.А. М. : Изд-во Моск. гос. ун-та, 1976. 230с.
76. Исаева И.П. Формы концептуализации времени: идея цикличности и идея линейности / И.П. Исаева // Картина мира: язык, литература, культура. Бийск : РИО БПГУ им. В.М. Шукшина, 2005. С. 77-81.
77. Кабаченко Т.С. Психология в управлении человеческими ресурсами: [уч. пособие] / Кабаченко Т. С. СПб. : Питер, 2003. 263 с.
78. Кагановська О.М. Риторичне запитання versus концепт : До проблеми асиметрії у когнітивному плані / О.М. Кагановська // Вісник Харківського національного університету. Серія: Романо-германська філологія. Харків : Константа, 2004. № 635. С. 65-69.
79. Карабан В.И. Сложные речевые единицы. Прагматика английских асиндетических полипредикативных образований / Карабан В.И. К. : Вища школа, 1989. 131 с.
80. Карасик В.И. Языковой круг: Личность, концепты, дискурс / Карасик В.И. Волгоград : Перемена, 2002. 477 с.
81. Карасик В.И. Этноспецифические концепты / В.И. Карасик // Введение в когнитивную лингвистику : [отв. ред. М.В.Пименова]. Кемерово : Кузбассвузиздат, 2005. С. 61- 105.
82. Караулов Ю.Н. Словарь как компонент описания языков: Принципы описания языков мира / Караулов Ю.Н. М. : Наука, 1976. 185 с.
83. Каримова Р.Х. Концепт "труд/лень" в паремиологии неродственных языков (на примере немецкого, английского, русского, башкирского и татарского языков) : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. филол. наук: спец 10.02.20 Сравнительное языкознание. Теория и практика перевода” / Р.Х. Каримова Уфа : Башк. гос. ун-т, 2004. 23 с.
84. Кертман Л.Е. История культуры стран Европы и Америки (1870 - 1917): [учеб. пособие для вузов по спец. История”] / Кертман Л.Е. М. : Высш. шк., 1987. 304 с.
85. Кибрик А.А. Когнитивные исследования по дискурсу / А.А. Кибрик // Вопросы языкознания. 1994. - № 5. С. 126-139.
86. Колєгаєва І.М. Нарис про комунікативну вторинність / І.М. Колєгаєва // Записки романо-германської філології. 2003. Вип. 13. С. 85-96.
87. Колшанский Г.В. Соотношение субъективных и объективных факторов в языке / Колшанский Г.В. М., 1975. 230 c.
88. Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник / Кондаков Н.И. М. : Наука, 1975. 720 с.
89. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. Загальні питання мовознавства. Фонетика і графіка. Лексика і фразеологія. Граматика. Мовна типологія : [підруч. для студ. філол. спец. вищ. закл. освіти] / Кочерган М.П. К. : Академія, 2000. 367 c.
90. Кравченко А.В. Язык и восприятие: Когнитивные аспекты языковой категоризации / Кравченко А.В. [2-е изд., исп.]. Иркутск : Иркут. гос. ун-т, 2004. 206 с.
91. Кравченко А.В. Является ли язык репрезентативной системой? / А.В. Кравченко // Studia Linguistica Cognitiva. М. : Гнозис, 2006. Вып. 1. Язык и познание: Методологические проблемы и перспективы. С. 135-156.
92. Красных В.В. Свой” среди чужих”: миф или реальность? / Красных В.В. М. : ИТДГК Гнозис”, 2003. 375 с.
93. Куайн У.О. Слово и объект / Куайн У.О. ; [пер. с англ.]. М. : Праксис, 2000. 385 с.
94. Кубрякова Е.С. Части речи в ономасиологическом освещении / Кубрякова Е.С. М. : Наук, 1978. 115 с.
95. Кубрякова Е.С. Типы языковых значений. Семантика производного слова / Кубрякова Е.С. М. : Наука, 1981. 200 с.
96. Кубрякова Е.С. Об одном фрагменте концептуального анализа слова ПАМЯТЬ / Е.С. Кубрякова // Логический анализ языка. Культурные концепты. М. : Наука, 1991. С. 85-90.
97. Кубрякова Е.С. Начальные этапы становления когнитивизма: лингвистика психология когнитивная наука / Е.С. Кубрякова // Вопросы языкознания. 1994. № 4. С.34-47.
98. Кубрякова Е.С. Концепт / Е.С. Кубрякова // Краткий словарь когнитивных терминов. М. : Изд-во МГУ, 1996. С. 90-93.
99. Кубрякова Е.С. Части речи с когнитивной точки зрения / Кубрякова Е.С. М.: Институт языкознания РАН, 1997. 327 с.