Саранюк Євгенія Віталіївна Концепт GLAMOUR у сучасному англомовному мас- медійному дискурсі : Саранюк Евгения Витальевна Концепт GLAMOUR в современном англоязычном масс медийном дискурсе

Краткое описание

Саранюк Євгенія Віталіївна, тимчасово не працює: «Концепт GLAMOUR у сучасному англомовному мас- медійному дискурсі» (10.02.04 - германські мови). Спец­рада Д 26.001.11 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
САРАНЮК ЄВГЕНІЯ ВІТАЛІЇВНА
УДК 811.111‟42:316.77
ДИСЕРТАЦІЯ
КОНЦЕПТ GLAMOUR У СУЧАСНОМУ
АНГЛОМОВНОМУ МАС-МЕДІЙНОМУ ДИСКУРСІ
Спеціальність 10.02.04 – германські мови
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
___________________________ (Є. В. Саранюк)
Науковий керівник: Алєксєєва Ірина Олексіївна, кандидат філологічних
наук, доцент
Київ – 2017

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ............................................................. 12
ВСТУП................................................................................................................... 13
РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ КОНЦЕПТУ В
ДИСКУРСІ ........................................................................................................... 20
1.1. Поняття концепту в сучасній лінгвістиці ........................................... 20
1.1.1. Концепт у когнітивній лінгвістиці та лінгвокультурології ........... 20
1.1.2. Структура, типологія та динамічність концепту .............................. 30
1.2. Формування концепту в свідомості людини ........................................... 40
1.3. Актуалізація концепту в дискурсі............................................................. 47
1.3.1. Взаємодія понять “концепт” і “дискурс” ........................................... 47
1.3.2. Мас-медійний дискурс як сфера побутування концепту ................. 54
Висновки до першого розділу.............................................................................. 60
РОЗДІЛ ІІ. СТРУКТУРА КОНЦЕПТУ GLAMOUR У СУЧАСНОМУ
МАС-МЕДІЙНОМУ ДИСКУРСІ..................................................................... 63
2.1. Історичні шари концепту GLAMOUR...................................................... 63
2.1.1. Етимологія ключової лексеми glamour.............................................. 63
2.1.2. Семантичний розвиток лексеми glamour і становлення концепту
GLAMOUR...................................................................................................... 68
2.2. Основні складники актуального шару концепту GLAMOUR ............... 71
2.2.1. Складники концепту GLAMOUR, відображені в семантичній
структурі іменника glamour ......................................................................... 71
2.2.2. Складники концепту GLAMOUR, відображені в дериватах
лексеми glamour.............................................................................................. 81
2.3. Структура актуального шару концепту GLAMOUR .............................. 88
2.3.1. Основні фонові домени концепту GLAMOUR ................................. 90
2.3.2. Поняттєвий компонент концепту GLAMOUR.................................. 94
10
2.3.3. Образний компонент концепту GLAMOUR ................................... 101
2.3.4. Оцінний компонент концепту GLAMOUR ..................................... 105
Висновки до другого розділу ............................................................................. 106
РОЗДІЛ ІІІ. КОГНІТИВНО-ПРАГМАТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ
КОНЦЕПТУ GLAMOUR У СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ
МАС-МЕДІЙНОМУ ДИСКУРСІ................................................................... 111
3.1. Прагматичний вимір концепту GLAMOUR у масмедійному дискурсі ........................................................................................ 111
3.1.1. Прагматичні особливості актуалізації поняттєвого компонента
концепту GLAMOUR у текстах мас-медіа ................................................ 111
3.1.2. Прагматичні особливості актуалізації образного компонента
концепту GLAMOUR у мас-медійному дискурсі ..................................... 127
3.1.3. Прагматичні особливості актуалізації оцінного компонента
концепту GLAMOUR у мас-медійному дискурсі ..................................... 141
3.2. Когнітивно-прагматичні особливості актуалізації концепту
GLAMOUR у різних жанрах мас-медійного дискурсу................................ 151
3.2.1. Жанрово-незалежні особливості дискурсивної актуалізації
концепту GLAMOUR................................................................................... 152
3.2.2. Жанрово-специфічні особливості дискурсивної актуалізації
концепту GLAMOUR................................................................................... 156
3.2.2.1. Концепт GLAMOUR у публіцистичних статтях.......................... 156
3.2.2.2. Концепт GLAMOUR у рекламі...................................................... 160
3.2.2.3. Концепт GLAMOUR у розважальних шоу................................... 164
3.2.2.4. Концепт GLAMOUR у світській хроніці...................................... 167
3.3. Метафорична репрезентація концепту GLAMOUR у мас-медійному
дискурсі............................................................................................................. 169
Висновки до третього розділу............................................................................ 176
11
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.................................................................................. 181
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...................................................... 189
СПИСОК ДОВІДКОВИХ І ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ ............ 214
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ....................... 216
ДОДАТКИ........................................................................................................... 228
12
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ЗМІ – засоби масової інформації
ККС – концептуальна картина світу
МКС – мовна картина світу
УПК – універсальний предметний код
ЛСВ – лексико-семантичний варіант
13
ВСТУП
Одним із ключових понять сучасної культури є гламур, точніше, того її
шару, котрий формується ЗМІ. Популяризація гламуру спостерігається у
різних типах та жанрах мас-медійного дискурсу. Модне слово glamour
постійно красується у заголовках статей провідних світових журналів:
„What‟s glamorous now – the cars, the bags, the shoes, cool cocktails, sexy
getaways‟ (In Style, August 2001), „Glamour Begins At Home‟ (Vanity Fair,
March 2009), „Amy Schumer and Tim Gunn debunk the glamour of Disney
fairytales‟ (Harper‟s Bazzar, June 2015), а один щомісячник, який випускається
видавництвом Condé Nast в багатьох країнах, так і називається – Glamour.
Сьогодні гламур є розпливчастою і спокусливою аурою, котра створює
ілюзію казкового життя. При згадці терміна “glamour” і його похідних
автори часто задовольняються формальними описами його зовнішніх
проявів, не торкаючись сутнісних передумов виникнення гламуру і його
функціонування в сучасному суспільстві. При цьому гламур – не просто
потужний соціальний регулятор, це важливий соціально-культурний
феномен, який тільки починає вивчатися. Незважаючи на те, що гламур є
досить “молодим” явищем, наразі вже існує ряд наукових робіт, присвячених
цьому концепту [30; 142; 81; 168; 35]. Попри це структура концепту
GLAMOUR, утіленого в сучасному англомовному мас-медійному дискурсі,
та когнітивно-прагматичні аспекти цього втілення ще не набули детального
розгляду.
Теоретико-методологічну основу дослідження склали ключові
концепції сучасного мовознавства: когнітивна лінгвістика
(Н. Д. Арутюнова, В. З. Дем‟янков, С. А. Жаботинська, О. С. Кубрякова,
Дж. Лакофф, А. П. Мартинюк, А. М. Приходько та ін.), лінгвокультурологія
(С. Г. Воркачов, В. В. Воробйов, І. О. Голубовська, В. І. Карасик,
В. А. Маслова, Г. Г. Слишкін, Ю. С. Степанов, В. М. Телія та ін.), когнітивна
семантика (Р. Джакендофф, Дж. Лакофф, Р. Ленекер), теорія дискурсу
14
(Н. Д. Арутюнова, Р. Барт, Е. Бенвеніст, А. Д. Бєлова, Т. ван Дейк,
С. А. Жаботинська, Дж. Остман, П. Серіо, І. С. Шевченко) [7; 53; 69; 108;
243; 128; 164; 40; 43; 45; 84; 132; 181; 186; 192; 239; 244; 246; 6; 15; 20; 19; 32;
66; 250; 179; 211].
Актуальність дослідження зумовлено значущістю концепту
GLAMOUR у мовній картині світу сучасного англомовного соціуму, що
визначає необхідність докладного опису компонентів концепту GLAMOUR
та закономірностей його вербалізації в сучасному англомовному масмедійному дискурсі. Таке спрямування роботи вписує її в коло сучасної
актуальної когнітивно-прагматичної парадигми, у якій наразі недостатньо
вивченими залишаються питання взаємодії концепту та дискурсу і
дискурсивної репрезентації концептів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертацію виконано в рамках наукової теми Інституту філології Київського
національного університету імені Тараса Шевченка “Мови та літератури
народів світу: взаємодія та самобутність” (код 11 БФ 044-01), затвердженої
Міністерством освіти і науки України. Тему дисертації затверджено
(протокол № 7 від 24 березня 2015 року) та уточнено (протокол № 31 від 26
грудня 2017 року) Вченою радою Інституту філології Київського
національного університету імені Тараса Шевченка.
Мета дослідження полягає у з‟ясуванні когнітивних та прагматичних
вимірів мовної репрезентації концепту GLAMOUR у сучасному
англомовному мас-медійному дискурсі.
Для досягнення поставленої мети в роботі розв‟язуються такі
завдання:
– розглянути сучасні лінгвістичні підходи до вивчення концепту та
дискурсу;
– встановити засоби вербалізації концепту GLAMOUR,
актуалізованого в сучасному англомовному мас-медійному дискурсі;
15
– здійснити етимологічний аналіз лексеми glamour та виявити
основні історичні шари концепту GLAMOUR;
– визначити структуру концепту GLAMOUR і описати її в термінах
поняттєвого, образного й оцінного компонентів;
– проаналізувати семантичну структуру лексеми glamour і її
дериватів та визначити концептуальні складники компонентів концепту
GLAMOUR;
– виявити основні домени, на фоні яких актуалізується концепт
GLAMOUR у сучасному англомовному мас-медійному дискурсі;
– розглянути прагматичні аспекти актуалізації кожного з трьох
компонентів концепту GLAMOUR у досліджуваному дискурсі;
– з‟ясувати прагматичні особливості реалізації досліджуваного
концепту в різних жанрах англомовних мас-медіа;
– розкрити роль метафори в дискурсивній актуалізації концепту
GLAMOUR.
Об’єктом дослідження є втілений у сучасному англомовному
мас-медійному дискурсі концепт GLAMOUR, а предметом дослідження –
структура концепту GLAMOUR і дискурсивна актуалізація цієї структури.
Матеріалом дослідження є 22 тлумачні словники сучасної англійської
мови (Oxford Dictionary of English; Collins English Dictionary, Webster‟s New
World College Dictionary; Cambridge Advanced Learner's Dictionary; The
American Heritage Dictionary of the English Language; English Wictionary;
English World Dictionary, Cambridge Dictionary, Oxford Living Dictionaries,
Academic Dictionaries and Encyclopedias, English Terms Dictionary, Macmillan
Dictionary, Merriam-Webster, Random House Kernerman Webster‟s College
Dictionary; Roget‟s II: the new thesaurus; Roget‟s Thesaurus Alphabetical Index,
Webster's Collegiate Thesaurus, Webster‟s word histories, YourDictionary, Online
Etymology Dictionary, Chic-tionary, Лингвистический энциклопедический
словарь), онлайн статті з семи періодичних видань (газет та журналів) за
2012-2017 рр. (The New Criterion, Daily Mail, The New Inquiry, Financial
16
Times, The Washington Post, The Sun, Latinos post), 12 видань журналів для
жінок за період 2007-2017 рр. (Elle, Harper‟s BAZAAR, Glamour,
Cosmopolitan, Vogue, Popsugar, In Style, VanityFair, Wmagazine, TrendHunter,
The Fashion On, Daily Treat), інформація з семи рекламних веб-сайтів
компаній-виробників (Gerryweber, High Fasion Home, Jimmy Choo, Lolibags,
Poshgirlvintage, Weddbook, Clinique), 11 випусків реаліті-шоу Celebrity Wife
Swap загальною тривалістю 8 годин 30 хвилин, 13 дизайнерських випусків
від House&Home загальною тривалістю 54 хвилин та 58 відео-інтерв‟ю з
популярного відеохостингу YouTube за період 2011-2017 рр. загальною
тривалістю 9 годин та 36 хвилин.
У роботі використані такі методи та прийоми лінгвістичного аналізу:
Традиційні методи дослідження концептів: метод суцільної вибірки (відбір
досліджуваних вербальних контекстів), дефінітивний та компонентний аналіз
(інвентаризація семантичних складників слова glamour і його дериватів),
етимологічний аналіз (встановлення внутрішньої форми імені концепту),
контекстуально-інтепретативний аналіз (інтерпретація змісту мовних засобів
дискурсивної репрезентації концепту), структурно-семантичний аналіз
(застосування структурно-семантичної класифікації мовних засобів
вираження концепту), семасіологічний аналіз (визначення змістового обсягу
вказаних лексем); Когнітивно-дискурсні методи: інтерпретаційно-текстовий
аналіз (виокремлення дискурсивних фрагментів реалізацій досліджуваного
концепту), методика фреймового моделювання (побудова фреймової моделі
структури концепту), теорія когнітивної метафори (визначення засобів
метафоричної репрезентації концепту GLAMOUR), когнітивно-прагматичний
аналіз (вивчення розумово-мовленнєвих підвалин комунікації та з‟ясування
оцінних значень, які складають оцінний зміст концепту).
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше
системно описано структуру концепту GLAMOUR у вигляді компонентів з
їхніми складниками і з‟ясовано особливості дискурсивної актуалізації цих
компонентів у текстах сучасних англомовних мас-медіа.
17
Теоретичне значення дисертаційної роботи визначається її внеском у
розбудову теорії лінгвокогнітивних досліджень і теорій дискурсу та
комунікації шляхом удосконалення методики вивчення актуалізованих у
дискурсі концептів на прикладі сучасного англомовного мас-медійного
дискурсу в його різних типах та жанрах.
Практична цінність дисертації полягає в можливості використання її
матеріалів та отриманих результатів при розробці теоретичних курсів і
проведенні практичних занять з англійської мови, з теорії комунікації,
культурології, дискурсології, лексикології й прагмалінгвістики.
Зміст дисертації узагальнено в таких положеннях, що виносяться
на захист:
1. Історичні зміни та сучасний зміст концепту GLAMOUR
відображається в семантиці слів сучасної англійської мови, котрі є його
прямими номінаціями, а саме: лексеми glamour та її похідних. Семантику
концепту GLAMOUR можна змоделювати як таку, що складається з п‟яти
історичних шарів, а актуальний шар цього концепту можна представити як
структуровану сукупність поняттєвого, образного й оцінного компонентів, до
складу яких входить ряд концептуальних складників.
1.1. Поняттєвий компонент концепту GLAMOUR змодельовано у
вигляді сукупності двох фреймів: ACHIEVEMENT OF GLAMOUR і
PURCHASE OF GLAMOUR, які структурують уявлення мовців про способи
досягнення гламуру різними категоріями людей – знаменитостями і
звичайними людьми й актуалізуються на фоні доменів EXCLUSIVITY –
ACCESSIBILITY, ELITISM – MEDIOCRITY.
1.2. Образний компонент концепту GLAMOUR становлять конкретнонаочні зорові уявлення про гламур. Вони представлені ментальними
картинками трьох типів: конкретними образами матеріальних предметів,
котрі відповідають узагальненим концептам CLOTHES, FOOTWEAR,
JEWELRY, ACCESSORIES, HAIRSTYLE, MAKEUP; уявленнями про
еталони гламуру (ікони гламуру); образами гламуру минулих епох.
18
1.3. У складі оцінного компонента концепту GLAMOUR активною є як
позитивна, так і негативна оцінка гламуру. Оцінні складники “good”,
“desirable” реалізуються завдяки актуалізації концептів, котрі мають для
людей високу позитивну цінність, насамперед концептів LOVE і
HAPPINESS. Оцінні складники “bad”, “undesirable” реалізуються шляхом
актуалізації концептів LIE і DECEPTION, пов‟язаних з усвідомленням того,
що уявлення про гламур не завжди відповідають дійсності, а є підміною
дійсності казковою вигадкою.
2. Оперування мовцями концептом GLAMOUR відбувається в
дискурсі на фоні актуалізації доменів AESTHETIC і HEDONIC, які пов‟язані
відповідно з уявленнями сучасних мовців про зовнішню красу матеріальних
об‟єктів і про ті ситуації, у яких можна отримати задоволення.
3. Дискурсивна актуалізація поняттєвого, образного й оцінного
компонентів концепту GLAMOUR визначається метою продуцента
висловлювання і відбувається як заповнення узагальнених фреймів чи
уявлень певними концептами й одночасна реалізація продуцентом
висловлювання певної стратегії щодо презентації гламуру реципієнтові
повідомлення.
4. Метафорична репрезентація концепту GLAMOUR у сучасному
англомовному мас-медійному дискурсі включає концептуальні метафори
двох типів: персоніфікації GLAMOUR IS A PERSON і субстантивізації
GLAMOUR IS A MATERIAL SUBSTANCE.
Особистий внесок здобувача. Усі результати наукового дослідження
отримані дисертантом особисто, усі статті написані без співавторства.
Апробація результатів дослідження відбулася на 4 науковопрактичних конференціях: Англійська мова в рекламному дискурсі
(Київ, 2015), Сучасна філологічна наука в міждисциплінарному контексті
(Київ, 2015), Англійська мова як об‟єкт концептології (Київ, 2016), Urgent
problems of philology and linguistics (Budapest, 2017).
19
Публікації. Основні результати дослідження висвітлено у 6
одноосібних статтях у наукових фахових виданнях України, у 2 одноосібних
статтях у закордонних періодичних виданнях.
Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу,
трьох розділів з підрозділами, висновків до кожного розділу, загальних
висновків, списку використаних наукових джерел, списку джерел фактичного
матеріалу, додатків. Перелік використаної літератури містить 394 позиції, з
них іноземними мовами – 40 позицій, перелік використаних джерел
ілюстративного матеріалу – 113 позиції. У дисертації представлено графічну
схему дослідженого концепту GLAMOUR і вміщено ілюстрації з описаного
фактичного матеріалу. Загальний обсяг роботи становить 235 сторінок, із них
основного тексту – 177 сторінок.
У першому розділі роботи розкриваються теоретичні засади вивчення
концепту з позицій когнітивної лінгвістики, лінгвокультурології, описуються
структура, типологія й динамічний характер концепту, визначаються
закономірності взаємодії концепту та дискурсу, розглядається питання
дискурсивної реалізації концептів.
У другому розділі спочатку проводиться етимологічний аналіз лексеми
glamour та виявляються історичні шари концепту GLAMOUR, далі
проводиться аналіз семантичної структури лексеми glamour та її дериватів,
визначаються концептуальні складники на базі лексикографічних джерел і
мовних контекстів вживання виявлених лексем, на заключному етапі
концептуального аналізу представляється зміст концепту GLAMOUR у
вигляді сукупності поняттєвого, образного й оцінного компонентів.
Третій розділ присвячено розгляду прагматичних аспектів
дискурсивної мас-медійної актуалізації кожного з трьох компонентів цього
концепту, розгляду прагматичних особливостей реалізації досліджуваного
концепту в різних жанрах англомовних мас-медіа, а також з‟ясуванню
особливостей метафоричної репрезентації концепту GLAMOUR у масмедійному дискурсі.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Велика увага, яка в сучасній лінгвістиці приділяється вивченню
концептів, пов‟язана з актуальністю питань взаємодії мови і мислення та
мови і культури. Взаємодія мови і мислення є об‟єктом дослідження
когнітивної лінгвістики, у рамках якої мова розглядається як когнітивний
механізм, залучений до процесів здобуття, оперування, обробки,
інтерпретації й зберігання інформації. Відповідно концепт аналізується як
певна ментальна одиниця, котра структурує знання у свідомості людини.
Лінгвокультурологічний підхід заснований на розумінні тісного
взаємозв‟язку і динамічної та багатоаспектної взаємодії мови і культури.
Крізь призму цього підходу концепт розглядається як базова одиниця
культури, котра зберігає образну, поняттєву і ціннісну інформацію, важливу
для певної культурної спільноти. Концепти можуть отримувати вербальне
втілення, будучи названі окремим словом чи словосполученням або описані в
певному текстовому фрагменті. Саме наявність мовних засобів їхньої
об‟єктивації уможливлює лінгвістичні студії концептів.
Необхідною умовою існування концепту визнається його структура,
котра однак не є жорсткою. Структура концепту включає ряд упорядкованих
певним чином компонентів, котрі відбивають ознаки об‟єктивної та
суб‟єктивної дійсності, значущі для певної культури. Концептам властива
динаміка, що обумовлено змінами в довколишньому світі, змінами у знанні
людини про світ, а також змінами у ставленні людини до світу.
Формування концептів у свідомості кожної окремої людини – складний
і багатофакторний процес, у якому беруть участь як чуттєво сприймані
образи, так і узагальнені уявлення та ще більш узагальнені абстракції,
оперування якими здійснюється завдяки сукупності мовно-розумових
процесів.
182
Концепти як одиниці концептуальної системи набувають актуалізації в
дискурсі, котрий можна розглядати як текст, занурений у конкретну
комунікативну ситуацію.
Концепт GLAMOUR, вербалізований у сучасній англійській мові за
допомогою лексеми glamour та її похідних, регулярно актуалізується в
сучасному мас-медійному дискурсі певного тематичного спрямування,
насамперед у публікаціях про життя зірок та в телевізійних шоу за їх участі, у
статтях про відомі кінофестивалі та інші престижні і видовищні події, а
також у рекламі. Відповідно до змін, яких зазнавав гламур як складний
соціально-культурний феномен, відбувалися зміни у змісті концепту
GLAMOUR, що можна представити у вигляді п‟яти історичних шарів цього
концепту.
Перший історичний (етимологічний) шар концепту GLAMOUR
пов‟язаний з етимологічним значенням лексеми glamour, утвореної за
допомогою бленду кореня gl- (як у слові glimmer) і слова grammar, які мали
такі семи: gl- – “shine” (“сяяти”) і grammar – “learning, knowledge in general”
(“навчання, знання в цілому”) пізніше переосмислене як “magic, enchantment”
(“магія, чаклунство”) у контексті типових середньовічних асоціацій між
ерудицією й начитаністю та окультною діяльністю.
Другий історичний шар концепту GLAMOUR сформувався у 1900-
1930 рр. і відображав уявлення мовців про гламурність екзотичних місць,
подорожі до яких стали можливими завдяки розвиткові транспортних
засобів, зокрема появі літаків. Третій історичний шар концепту GLAMOUR
склався в період з початку 1930-х років до перших років після Другої світової
війни і був пов‟язаний зі становленням голлівудської кіноіндустрії.
Четвертий історичний шар концепту GLAMOUR виник у 1950-і роки і
відбивав появу асоціацій гламуру з еротикою та порнографією.
П‟ятий шар концепту GLAMOUR, котрий сформувався в
постмодерністський період, є його актуальним шаром. Актуальний зміст
концепту GLAMOUR можна описати як єдність поняттєвого, образного й
183
оцінного компонентів, кожен із яких структурується у сукупності ряду
складників.
Лексема glamour та її деривати мають у своєму складі п‟ять ЛСВ, які
відображають знання і пам‟ять мовців про різні історичні інтерпретації
гламуру. Семантична структура основного ЛСВ лексеми glamour та її
похідних, який можна позначити як “seemingly exciting attractiveness, charm,
beauty” (“позірна хвилююча привабливість, чарівність, краса”), відбиває
основні складники поняттєвого, образного й оцінного компонентів концепту
GLAMOUR. У складі поняттєвого компонента концепту GLAMOUR у
результаті проведеного дослідження виділено такі складники:
І. Макроскладник “quality, its holders and reception” (якість, її носії та
рецепція): І.1. “quality (of somebody or something that is glamorous)” (“власне
якість (носія гламуру)”), І.2. “holders” (“носії”): І.2.1. “someone glamorous”
(“особа”), І.2.2. “something” (“предмет”), І.2.3. “place” (“місце”), І.2.4.
“situation” (“ситуація”), І.2.5. “life” (“життя”), І.2.6. “professional activity”
(“професійна діяльність”), І.3. “aftereffect of the quality existence” (“наслідок
існування якості”), І.4. “quality reception” (“рецепція якості”): “interest”
(“інтерес”), “association” (“асоціації”), І.5. “means for achieving glamour”
(“засіб перетворення чогось на гламурний об‟єкт”); ІІ. Макроскладник
“emotional effect of the quality” (“емоційний вплив якості”): “influence upon
the perceiver – exciting” (“вплив на того, хто сприймає – хвилюючий”),
“influence upon the one who strives to be glamorous - disappointment due to the
inability to impress others with their glamour” (“вплив на того, хто прагне
гламуру – розчарування через неможливість вразити інших своєю
гламурністю”), ІІІ. Макроскладник “nature of quality” (“характер якості”):
“attractive” (“привабливість”), “alluring” (“звабливість”), “appealing”
(“принадливість”), “beauty” (“краса”), “fascinating” (“чарівливість”), “charm”
(“чарівність”), “bewitch” (“здатність зачакловувати”), “mysterious”
(“загадковість”), “elusive” (“невловимість”), “romantic” (“романтичність”),
“desirable” (“бажаність”); ІV. Макроскладник “peculiarity of the quality (in
184
comparison with other qualities)” (“особливість якості (порівняно з іншими
якостями)”): “special” (“особливий”), “striking” (“вражаючий”), “unusual”
(“незвичний”), “not mundane” (“неповсякденний”); V. Макроскладник
“creation” (“зробленість”): “(quality that) makes” (“робить, перетворює”),
“artifice” (“штучність, спритність, хитрість”), “showy” (“показний”);
VІ. Макроскладник “not genuine” (“несправжність”): “seeming” (“позірність”),
“illusory” (“ілюзорність”), “delusion” (“обман”), “magnified” (“збільшення”),
“glorified” (“возвеличення”), “idealize” (“ідеалізованість”);
VІІ. Макроскладник “celebrity world” (“зірковий світ”): “high fashion”
(“висока мода”), “celebrity” (“знаменитість”), “elegance” (“елегантність”),
“luxury” (“розкіш”), “stylish” (“стильність”), “richness” (“багатство”);
VІІІ. Макроскладник “sexuality” (“сексуальність”): “voluptuous” (“розкішна
сластолюбність”), “sex appeal” (“сексуальність”). У складі образного
компонента концепту GLAMOUR визначено уявлення про гламурні
предмети й образи, пов‟язані з культом молодості. У складі оцінного
компонента концепту GLAMOUR ідентифіковано двополярну оцінку “good”
(“добре”) – “bad” (“погано”) і “desirable” (“бажано”) – “undesirable”
(“небажано”).
Використання концепту GLAMOUR у сучасному англомовному масмедійному дискурсі відбувається на фоні актуалізації доменів AESTHETIC
(ЕСТЕТИЧНЕ) і HEDONIC (ГЕДОНІЧНЕ). Поняттєвий компонент концепту
GLAMOUR, який функціонує в сучасному англомовному мас-медійному
дискурсі, структурований сукупністю двох фреймів: ACHIEVEMENT OF
GLAMOUR (ДОСЯГНЕННЯ ГЛАМУРУ) і PURCHASE OF GLAMOUR
(КУПІВЛЯ ГЛАМУРУ), котрі актуалізуються на фоні доменів
EXCLUSIVITY (ЕКСКЛЮЗИВНІСТЬ) – ACCESSIBILITY (ДОСТУПНІСТЬ),
ELITISM (ЕЛІТАРНІСТЬ) – MEDIOCRITY (ПЕРЕСІЧНІСТЬ). Образний
компонент концепту GLAMOUR у сучасному англомовному мас-медійному
дискурсі є сукупністю ментальних картинок трьох типів: конкретних образів
матеріальних предметів, котрі відповідають узагальненим концептам
185
CLOTHES (ОДЯГ), FOOTWEAR (ВЗУТТЯ), JEWELRY (ПРИКРАСИ),
ACCESSORIES (АКСЕСУАРИ), HAIRSTYLE (ЗАЧІСКА), MAKEUP
(МАКІЯЖ); уявлень про еталони (ікони) гламуру; образів гламуру минулих
епох. Дискурсивна актуалізація оцінного компонента концепту GLAMOUR в
залежності від контексту відбувається або як актуалізація оцінних складників
“good” (“добре”), “desirable” (“бажано”) на фоні концептів, котрі мають для
людей високу позитивну цінність, насамперед концептів LOVE (ЛЮБОВ) і
HAPPINESS (ЩАСТЯ), або оцінних складників “bad” (“погано”),
“undesirable” (“небажано”), що відбувається в контекстах, які засвідчують
усвідомлення мовцями того, що гламур є небажаною підміною реальної
дійсності вигадкою, ілюзією.
Дискурсивна актуалізація поняттєвого, образного й оцінного
компонентів концепту GLAMOUR визначається метою продуцента
висловлювання і відбувається як заповнення узагальнених фреймів чи
уявлень певними концептами й одночасна реалізація продуцентом
висловлювання певної стратегії щодо презентації гламуру реципієнтові
повідомлення.
Дискурсивна актуалізація фреймів ACHIEVEMENT OF GLAMOUR
(ДОСЯГНЕННЯ ГЛАМУРУ) і PURCHASE OF GLAMOUR (КУПІВЛЯ
ГЛАМУРУ) передбачає контекстуальне заповнення слотів PLACE (МІСЦЕ) і
TIME (ЧАС) як складників акціонального фрейму (за С.А. Жаботинською).
Слот PLACE фрейму ACHIEVEMENT OF GLAMOUR заповнюється
уявленнями про місце, яке є недоступним пересічній людині, і в якому особаносій гламуру демонструє іншим свою гламурність. Цей слот представлений
концептами EXPENSIVE RESORT (ДОРОГИЙ КУРОРТ), EXPENSIVE
YACHT (ДОРОГА ЯХТА), EXPENSIVE HOUSE (ДОРОГИЙ ОСОБНЯК),
HUGE CLOSET (ВЕЛИЧЕЗНА ГАРДЕРОБНА КІМНАТА). Слот TIME
фрейму ACHIEVEMENT OF GLAMOUR заповнюється концептами ENTIRE
LIFE (OF A CELEBRITY/ RICH PERSON/ GLAMOROUS PERSON) (УСЕ
ЖИТТЯ (ЗНАМЕНИТОСТІ/ БАГАТОЇ ЛЮДИНИ/ ГЛАМУРНОЇ
186
ЛЮДИНИ)) і UNLIMITED TIME (FOR A CELEBRITY) (НЕОБМЕЖЕНИЙ
ЧАС (ДЛЯ ЗНАМЕНИТОСТІ)). Також слоти PLACE і TIME фрейму
ACHIEVEMENT OF GLAMOUR можуть заповнюватися уявленнями про
певну подію, яка відбувається у визначеному місці протягом певного часу і в
якій беруть участь багаті та знамениті та яка недоступна пересічній людині, а
саме: FAMOUS FILM FESTIVAL (ВІДОМИЙ КІНОФЕСТИВАЛЬ), FAMOUS
FILM AWARDS CEREMONY (ВІДОМА ЦЕРЕМОНІЯ ВРУЧЕННЯ
КІНОНАГОРОД), CELEBRITY PARTY (ВЕЧІРКА ЗНАМЕНИТОСТЕЙ),
FAMOUS HORSE RACING (ВІДОМІ КІННІ ПЕРЕГОНИ), ADVERTISING
PHOTOSHOOT OF A FAMOUS BRAND (РЕКЛАМНА ФОТОСЕСІЯ
ВІДОМОГО БРЕНДУ), PERFORMANCE AS A GLAMOROUS CHARACTER
IN A FILM (ВИКОНАННЯ РОЛІ ГЛАМУРНОГО ПЕРСОНАЖА У ФІЛЬМІ).
Заповнення слоту PLACE фрейму PURCHASE OF GLAMOUR здійснюється
за допомогою концепту SHOP OF A FAMOUS EXPENSIVE BRAND
(МАГАЗИН ЗНАМЕНИТОГО ДОРОГОГО БРЕНДА), а також за допомогою
уявлень про подію, під час якої пересічна людина має можливість на
нетривалий час прилучитися до гламуру, придбавши певні товари і послуги,
типовим прикладом яких є WEDDING (ВЕСІЛЛЯ). Слот TIME фрейму
PURCHASE OF GLAMOUR заповнюється концептами FUTURE
(МАЙБУТНЄ), LIMITED SHORT PERIOD OF TIME (FOR AN ORDINARY
PERSON) (ОБМЕЖЕНИЙ НЕТРИВАЛИЙ ЧАС (ДЛЯ ПЕРЕСІЧНОЇ
ЛЮДИНИ)), SHORT PERIOD OF TIME (НЕТРИВАЛИЙ ПРОМІЖОК
ЧАСУ).
Під час детермінованої ціллю продуцента висловлювання об‟єктивації
поняттєвого компонента концепту GLAMOUR у сучасному англомовному
мас-медійному дискурсі простежуються три комунікативно-прагматичні
стратегії: 1) стратегія прилучення реципієнта, тобто створення ілюзії
можливості (легкого) досягнення гламурного життя реципієнтом
повідомлення, 2) стратегія відсторонення реципієнта, тобто закріплення
переконання про недоступність гламурного життя пересічній людині,
187
3) стратегія загравання з реципієнтом повідомлення, коли неможливість
реципієнта жити гламурним життям притлумлюється, водночас реципієнту
пропонується можливість бути спостерігачем гламурності інших.
Під час актуалізації образного компонента концепту GLAMOUR у
сучасному англомовному мас-медійному дискурсі продуценти
висловлювання вдаються до використання таких трьох стратегій:
1) спонукання реципієнта повідомлення засвоїти готовий сконструйований
гламурний образ, 2) спонукання реципієнта повідомлення модифікувати
готовий сконструйований гламурний образ у власному житті, 3) спонукання
реципієнта повідомлення сконструювати свій власний гламурний образ.
Актуалізація оцінного компонента концепту GLAMOUR у сучасному
англомовному мас-медійному дискурсі відбувається як вибір і використання
продуцентами висловлювання однієї з двох стратегій: міфологізації чи
деміфологізації. Перша здійснюється як формування ціннісної установки, за
якої гламур сприймається як бажане соціальне досягнення. Друга пов‟язана з
розкриттям обману гламуру і його дискредитацією.
У дискурсивній актуалізації концепту GLAMOUR простежуються
жанрово-незалежні і жанрово-специфічні закономірності. До перших
належать регулярне контекстуальне виділення окремих складників концепту
GLAMOUR через його протиставлення певному експліцитно
вербалізованому концепту і вживання концепту GLAMOUR у контексті
актуалізації концепту HOLLYWOOD (ГОЛЛІВУД). Залежно від типу
жанрового різновиду дискурсу, у якому функціонує концепт GLAMOUR,
продуценти висловлювання обирають різний фокус і в результаті в
публіцистичному дискурсі гламур аналізується як специфічний суспільний
конструкт, у рекламному дискурсі гламур пропагується, у розважальному
шоу гламур умотивовується цінностями розважальності й споживацтва, у
світській хроніці гламур орієнтується у напрямку індивідуалізації як
світоглядної домінанти сучасного західного суспільства.
188
Метафорична репрезентація концепту GLAMOUR у сучасному
англомовному мас-медійному дискурсі характеризується узагальненістю й
схематизованістю створюваного метафоричного образу і включає метафори
двох типів: персоніфікації GLAMOUR IS A PERSON (ГЛАМУР – ЦЕ
ЛЮДИНА) і субстантивізації GLAMOUR IS A MATERIAL SUBSTANCE
(ГЛАМУР – ЦЕ МАТЕРІАЛЬНА СУБСТАНЦІЯ). Метафоричний образ
гламуру як матеріальної субстанції може набувати певної конкретизації у
вигляді реіфікації GLAMOUR IS A MATERIAL OBJECT (ГЛАМУР – ЦЕ
МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ‟ЄКТ), котра, у свою чергу, має такі ще більш
конкретні різновиди: GLAMOUR IS A DRUG, GLAMOUR IS A COVERING,
GLAMOUR IS A BUILDING, GLAMOUR IS A LIQUID, GLAMOUR IS A
SOUND.
Проведене дослідження відкриває перспективи для подальшого
розгляду особливостей актуалізації концепту GLAMOUR у різних типах
дискурсу; вивчення гендерної специфіки концепту GLAMOUR; застосування
розробленої методики для аналізу дискурсивної реалізації інших концептів.