Мартинів Оксана Михайлівна Фразеологічні одиниці німецької мови з компонентом на позначення звучання: структурно-семантичний і когнітивно-ономасіологічний аспекти

Краткое описание

Мартинів Оксана Михайлівна, асистент кафедри германської філології та перекладу, Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Назва дисертації: «Фразеологічні одиниці німецької мови з компонентом на позначення звучання: структурно-семантичний і когнітивно-ономасіологічний аспекти». Шифр та назва спеціальності 10.02.04 германські мови. Спецрада Д 26.001.11 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Київський національний університет iмені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет iмені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису
МАРТИНІВ ОКСАНА МИХАЙЛІВНА
УДК 811.112.2’373.7(043.3)
ДИСЕРТАЦІЯ
ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ З КОМПОНЕНТОМ НА
ПОЗНАЧЕННЯ ЗВУЧАННЯ: СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНИЙ І
КОГНІТИВНО-ОНОМАСІОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТИ
10.02.04 – германські мови
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
________________________О. М. МАРТИНІВ
Науковий керівник ‒ Павличко Оксана Олексіївна, кандидат філологічних
наук, доцент
Київ – 2021

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ……………………………………………. 16
ВСТУП…………………………………………………………………………………17
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ………………………………………………… 29
1.1. Структурні та семантичні аспекти дослідження фразеології в
німецькомовному просторі……………………………………………………. 29
1.2. Проблеми термінології в області фразеології…………………………………36
1.3. Основні принципи класифікації фразеологізмів……………………………...39
1.4. Класифікаційна характеристика ФО з погляду когнітивної
ономасіології…………………………………………………………………… 50
1.5. Проблема мотивації лінгвістиці………………………………………………. 52
1.6. Висновки до розділу 1…………………………………………………………. 69
РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФОКЗ……………71
2.1. Структурні методи дослідження фразеологізмів з компонентом на позначення
звучання………………………………………………………………………………...71
2.2. Когнітивно-ономасіологічний аналіз мотивації фразеологізмів як номінативних
одиниць………………………………………………………………………………... 78
2.2.1. Ментально-психонетичний комплекс як модель когнітивних досліджень
фразеологізмів………………………………………………………………………… 81
2.2.2. Інтерпретація ономасіологічної структури фразеологізмів…………..………83
Висновки до розділу 2………………………………………………………………... 95
РОЗДІЛ 3. СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНИЙ АНАЛІЗ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ
ОДИНИЦЬ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ З КОМПОНЕНТОМ НА ПОЗНАЧЕННЯ
ЗВУЧАННЯ…………………………………………………………………………... 97
3.1. Переосмислення як ментальна основа процесу фразеологізації…………….... 97
3.2. Фразеологічне значення як особлива категорія мови…………………………107
3.3. Фразотворчо-мотиваційний потенціал компонентів на позначення
звучання………………………………………………………………………………123
15
3.4. Роль категорій свідомості у формуванні семантико-граматичного зв’язку ФОКЗ
як базового складника ономасіологічної структури номінативних
одиниць………………………………………………………………………………. 134
3.4.1. Синтаксична структура та категоризація прислів’їв з компонентом, що
позначає звучання…………………………………………………………………… 144
Висновки до розділу 3………………………………………………………………. 149
РОЗДІЛ IV. МОТИВАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ З
КОМПОНЕНТОМ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЗВУЧАННЯ У КОГНІТИВНООНОМАСІОЛОГІЧНОМУ ВИСВІТЛЕННІ…………………………………….151
4.1. Пропозиційно-диктумний тип мотивації фразеологізмів досліджуваної
мікросистеми………………………………………………………………………….152
4.2. Асоціативно-термінальна мотивація фразеологічних одиниць німецької мови з
компонентом на позначення звучання………………………………………………157
4.3. Інтеграційно-порівняльний тип мотивації фразеологізмів з компонентом на
позначення звучання………………………………………………………………… 171
4.4. Модусна мотивація як позначення конотативного потенціалу фразеологічних
одиниць з компонентом на позначення звучання………………………………….178
4.5. Змішана мотивація фразеологічних одиниць німецької мови з компонентом на
позначення звучання…………………………………………………………………183
4.6. Міфологемна мотивація ФОКЗ в німецькій мові……………………………...188
Висновки до розділу 4………………………………………………………………..195
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ…………………………………………………………...198
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………....204

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Застосування комплексної методики когнітивно-ономасіологічного аналізу
при домінуванні засобів антропоцентричної наукової парадигми у процесі
виконання завдань дисертації уможливило отримання певних результатів щодо
вивчення фразеологічних одиниць німецької мови з компонентом на позначення
звучання:
1. Беручи до уваги аналіз мотивації з позиції когнітивно-ономасіологічних
дослідженнь та інтерпретацію фразеологічної одиниці як нарізнооформленої
одиниці мови, що є стійким, повністю або частково семантично переосмисленим
знаком, стверджуємо, що структурна і семантична класифікація ФО є цілком
виправданою для проведення когнітивних досліджень у галузі фразеології, адже
семантичний аналіз мовних структур або повʼязаний з паралельним поділом їх
форми, або, в окремих випадках, відзначається відсутністю такого поділу.
Відповідно, на основі параметра подільності та цілісності виділяємо повністю
ідіоматичні словосполучення, загальне значення яких не виводиться із суми
значень компонентів виразу та частково ідіоматичні словосполучення ‒ це ФО,
значення яких є частково переосмисленим. На основі синтаксичного критерію
виокремлюємо ФО з реченнєвою структурою та зі структурою словосполучення.
Відповідно до граматичного принципу, ФО зі структурою словосполучення
поділяємо на: субстантивні, дієслівні, адвербіальні та адʼєктивні, причому
вибираємо для значення кожної ФО її головний концепт. Важливу роль у процесі
граматичної класифікації відіграють імпліцитні компоненти фразеологічного
значення, які можуть асоціюватися з усім складом ФО, тобто не співвідноситися з
окремими лексичними компонентами звороту, або входити до складу означуваних
компонентів, тобто експліцитних елементів фразеологічного значення. Вважаємо,
що частиномовна приналежність фразеологізму визначається проєкцією на його
значення різних слотів як буттєвих категорій cтруктури знань про позначене.
Відповідно до вищесказаного, вважаємо, що на сучасному етапі розвитку
лінгвістики класифікація фразеологізмів має здійснюватися на основних
199
принципах взаємопроникної синергії, емерджентності та цілісності розгляду
обʼєкта дослідження.
2. Поняття мотивації розглянуто в дисертації щодо явища фразеологічної
абстракції, етимології, внутрішньої форми, ідіоматичності, виводимості /
невиводимості значення ФО, а також щодо взаємозв’язку мотивованості і
подільності, немотивованості та цілісноті. Залучення до аналізу ФОКЗ
психоментального підґрунтя визначило потребу застосувати до фразеологічних
студій поняття мотивації, яке інтерпретується когнітивною ономасіологією, як
наскрізна лінгвопсихоментальна операція представлення в ономасіологічній
структурі знаку певних звʼязків компонентів концепту як відповідника значення та
структури знань про позначуване в етносвідомості.
3. Обґрунтовуючи методологічні засади дослідження фразеологічних
одиниць німецької мови з компонентом на позначення звучання, нами було
розглянуто питання, що стосуються структурних та концептуального методів
дослідження фразеологізмів, які формують комплексну методику когнітивноомасіологічного аналізу ФОКЗ.
Методом фразеологічної аплікації визначено можливість або неможливість
протиставлення фразеологізму вільному словосполученню такого ж складу, а саме
аплікаційні та неаплікаційні фразеологізми з повним або частковим
переосмисленням, із затемненою та прозорою внутрішньою формою.
На матеріалі ФОКЗ методом компонентного аналізу нами виокремлені п’ять
фразеосемантичних груп (ФСГ), які включають фразеосемантичні підгрупи
(ФСпГ), що містять ознаки, на основі яких відбувається переосмислення, або які з
позиції когнітивної лінгвістики слугують мотиваторами номінативної одиниці. До
таких ФСГ відносимо: „МОВЛЕННЄВУ ДІЯЛЬНІСТЬ“, „СТАН ОРГАНІЗМУ“
„ПОКАРАННЯ“ „ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ЗДІБНОСТІ“, „СОЦІАЛЬНУ СФЕРУ“.
Когнітивний аналіз ФОКЗ здійснюється нами на основі МПК, який
максимально відповідає завданням пропонованого дослідження, оскільки дає змогу
врахувати численні звʼязки структури знань про позначуване із психічними
функціями свідомості, зокрема слуховими відчуттями, за допомогою яких людина
200
отримує інформацію з навколишнього середовища, яка згодом піддається знаковій
вербалізованій інтерпретації. Ядром МПК є пропозиційно-диктумна частина
істинних та несуперечливих знань, вона взаємодіє з модусом і асоціатами
термінальної частини. У процесі формування мотиваційної бази як превербального
внутрішнього програмування паралельно відбувається процес селекції або
ономасіологічної імплікації. Вибір мотиватора відбувається з одночасним
погашенням фрагмента цієї бази. Залежно від психоментального статусу обраних
при фразеотворенні мотиваторів виокремлюємо: асоціативно-термінальний,
пропозиційно-диктумний, інтеграційно-порівняльний, модусний, змішаний тип
мотивації. За параметром раціональності та ірраціональності виділяємо
міфологемну мотивацію.
Ономасіологічну структуру ФОКЗ розглядаємо як результат мотивації з
огляду на відповідність форми та змісту мотиваторів і ономасіологічного базису.
Ономасіологічний базис (база) або формант фразеологічних одиниць розглядаємо
як семантико-граматичний звʼязок компонентів сполуки.
4. У процесі проведеного дослідження нами виявлено і систематизовано
основні структурні типи фразеологізмів відносно семантичного перетворення їх
компонентів. За допомогою методу аплікації систематизували ФОКЗ, залежно від
того, чи семантичне перетворення охоплює все словосполучення, чи лише його
частину, поділяючи ФОКЗ на три великі типи: 1) ФОКЗ з повним семантичним
перетворенням компонентів (ідіоми); 2) ФОКЗ з частковим переосмисленням
компонентів, та 3) ФОКЗ із комбінаторним типом семантичного
переосмислення. Аналізуючи ФОКЗ, виокремили ще одну групу стійких зворотів,
які відзначаються унікальним синтаксичним звʼязком компонентів звороту.
Передовсім це стосується ФОКЗ, в яких метафоричне переосмислення базується на
уявних асоціаціях, тобто в їх основі лежить нереальний, вигаданий образ, неіснуюча
ситуація. Характерною особливістю цих фразеологізмів є те, що реальне
позначається через нереальне, відбувається порушення формальної логіки та
семантичної сумісності компонентів.
5. У результаті аналізу ономасіологічних структур ФОКЗ як знакових
201
результатів мотиваційного процесу номінації ми виділили основні ономасіологічні
структури, які представлені моделями на основі словосполучення (16 моделей) та
на основі речення (16 моделей).
Ономасіологічна база ФОКЗ, які мають граматичну структуру простих речень
представлена моделями простих односкладних речень; простих двоскладних речень
з номінативним предикатом; простих двоскладних речень з дієслівним предикатом.
Поряд з предикативністю як категорією, що відтворює субʼєктивну позицію мовця
в реченні, регулюючи водночас модальні і часові обʼєктивно-субʼєктивні
категорійні значення, розташовані також категорії підрядності та сурядності, що
постають реченнєвотвірними величинами. Структура складнопідрядних чи
складносурядних речень ототожнюється із структурою простих речень.
Складносурядне речення трактується як синтаксичний комплекс, який відрізняється
інформативною рівноправністю та відносною автономністю конструктивних частин
‒ простих речень, кожне з яких містить розгорнуту предметну ситуацію і
предикацію. Складнопідрядне речення розглядають як синтаксичний комплекс,
який характеризується інформативною нерівноправністю та підпорядкованістю
простих речень. Підрядність охоплює цілий спектр синтаксичних значень, котрі
реалізуються різноманітними сполучниками, які, на нашу думку, є носіями ядерних
значень.
6. У здійсненому дослідженні нами виокремлено когнітивно-ономасіологічну
типологізацію мотивації ФОКЗ в сучасній німецькій мові, яка, по суті, залежить від
вибору статусу мотиватора в структурі знань про позначене (МПК) кожного
фразеологічного знаку. Вибір моделі МПК зумовлений його синергетичною
системною природою, він організований шляхом взаємної детермінованості різних
функціональних модулів свідомості й інтегрований зі знаковими, граматичними,
прагматичними ресурсами природної мови, що сприяють переведенню інформації
різних типів у мовний формат. Тобто ментально-психонетичний комплекс є
продуктом об’ємних ментальних процесів, які співвідносять фігуративне і фонове
мислення з невидимим, а це означає, що мотивація враховуватиме не тільки
буквальні знання про позначуване, а й оцінно-емоційну, сенсорну, метафоричну,
202
образну та парадоксальну інформацію при створенні знаку. Відповідно до статусу
фрагмента МПК, нами виокремлено: пропозиційно-диктумний, асоціативнотермінальний, інтеграційно-порівняльний, модусний, змішаний типи мотиваційних
процесів та міфологемний тип мотивації ФОКЗ на основі параметра раціональності
й ірраціональності. Застосування комплексної методики в дослідженні ФОКЗ
підтвердило, що слуховий модус сприйняття – важливе джерело інформації,
акустичне середовище, в якому перебуває людина, характеризується широкою
палітрою звуків, що слугують підґрунтям для ментальної обробки, а також мовного
позначення, на базі концептуального змісту звучання фразеологічні знаки описують
багатогранні сфери життєдіяльності людини, емоційні стани, багатогранні форми
соціальної взаємодії, мовленнєву діяльність, інтелектуальні здібності людини, її
фізичне та психічне здоров’я тощо.
7. Когнітивний механізм пропозиційно-диктумної мотивації можна описати
як метонімічне перетворення знаку, що відбувається в межах пропозиційної
структури фрейму, вона оперує не образно-асоціативною подібністю, а реальною
суміжністю, висвітлюється міжслотовий звʼязок «частина ‒ ціле», «дія ‒ результат,
обʼєкт, місце». У пропозиційному типі мотивації ФОКЗ представлено різні
компоненти диктуму пропозиції: темпоратив, каузатив, локатив, інтструментив,
партоніми-інструменти, обʼєкт, предикат, слоти рівня якості та кількості.
Когнітивною основою асоціативно-термінального типу мотивації є здатність людини
сприймати та розуміти одну поняттєву сферу у термінах іншої, аналогізувати події та
субʼєкти на основі сприйняття їх органами чуття. Припущення аналогії та подібності у
процесі фразеосеміозису викликає низку асоціацій, які беруть участь у формуванні
нових понять і значень ФОКЗ, оскільки вони повʼязуюь уже наявні слухові образи з
тими властивостями, які виникають у відповідному ракурсі їх відображень.
У результаті проведеного когнітивно-ономасіологічного агналізу нами було
встановлено, що фразеологізми з компонентом на позначення звучання ґрунтуються на
слухових образах, які видають артефакти, живі істоти, природні явища та
переносяться у сферу життєдіяльності людини на позначення її мовленнєвої
діяльності, сфер станів організму людини, інтелектуальних здібностей, покарань та
203
соціальної сфери. Модусний тип мотивації – стрижневий для більшості ФОКЗ,
оскільки чимало ФО є експресивними та емоційними. У фразеологічних одиницях
німецької мови з компонентом на позначення звучання негативна чи позитивна
оцінка залежить від відчуттів, які виникають у процесі сприйняття певного виду звуків
чи шумів. Відповідно модусна мотивація охоплює сенсорний та психологічний типи і
створюється на підставі емотивного, за допомогою чого передаються емоційний
стан людини, а саме: гнів, радість, страх, смуток і т. д. Інтеграційно-порівняльний
тип мотивації ФОКЗ ґрунтуються на порівнянні як розчленованому поєднанні двох
концептосфер, на відміну від метафори, що є їх нерозчленованим сполученням. У
процесі порівняння зіставлено різні концептосфери. Сфера ДЖЕРЕЛА представлена
такими сферами як: ЖИВА ПРИРОДА, АРТЕФАКТИ, ПРИРОДНІ ЯВИЩА, адже
звуки, що видають люди, співвідносяться із звуками тварин, комах, птахів, а дії людини,
її психологічна та інтелектуальна діяльність порівнюються зі звуками артефактів та
інших предметів чи явищ.
У фразеологічних одиницях німецької мови з компонентом на позначення
звучання негативна чи позитивна оцінка залежить від відчуттів, які виникають у
процесі сприйняття певного виду звуків чи шумів. Відповідно модусна мотивація
охоплює сенсорний та психологічний типи і створюється на підставі емотивного, за
допомогою чого передаються емоційний стан людини, а саме гнів, радість, страх,
смуток і т. д. Виокремлення міфологемної мотивації ФОКЗ дало можливість встановити
раціональне й ірраціональне у свідомості німецького етносу та виявити роль міфів,
звичаїв, обрядів, різного роду вірувань у формуванні норм і цінностей німецького
етносу, закріпленні їх у мовних знаках.
Перспективу подальших досліджень вбачаємо в когнітивно-ономасіологічному
аналізі інших на відміну від слуху модусів перцепції, що слугують основою творення
фразеологічного знаку, перспективним є також детальніше вивчення мотиваційних
механізмів у процесах номінації модусів перцепції у порівняльному аспекті.