ЛАДИКА ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНА ОБ’ЄКТИВАЦІЯ КОНЦЕПТУ AMERICAN DREAM (ДІАХРОННИЙ ПІДХІД)

Краткое описание

У вступі об’єкт і предмет дослідження, сформульовано мету та завдання;
вказано матеріал, джерела і методи дослідження; визначено наукову новизну,
теоретичне значення та практичну цінність роботи; сформульовано положення, що
виносяться на захист; подано дані щодо апробації результатів дисертації, публікації
та структуру роботи.
Перший розділ «Теоретико-методологічні основи дослідження
лінгвокультурного концепту AMERICAN DREAM» присвячено викладу
основних теоретичних положень, котрі визначають зміст провідних категорій
лінгвокультурології. Уточнено поняття «лінгвокультурний концепт», його місце у
складі концептуальної та мовної картини світу; встановлено теоретико-
методологічні принципи моделювання семантичної структури концепту.
Антропоцентризм є домінантною парадигмою в сучасному мовознавстві. Він
визначає дослідження мови в нерозривному зв’язку з мисленням і свідомістю
людини, культурою, менталітетом, духовним життям етносу. Мова – чинник, що
формує націю, зберігаючи та передаючи культурні надбання, специфічну мовну
6
логіку народу. Усвідомлення функціональної взаємозалежності між мовою та
культурою, прагнення сучасних науковців до осмислення феномену культури як
специфічної форми існування людини і суспільства призвело наприкінці ХХ століття
до виникнення лінгвокультурології як самостійної лінгвістичної дисципліни
(Е. Ardener, R. Jackendoff, Е. Rosch, М. Алефіренко, А. Вежбицька, П. Гуревич,
В. Карасик, В. Маслова, В. Постовалова, Ю. Степанов, В. Телія). В Україні на
матеріалі іноземних мов лінгвокультурологічний напрям відображено у працях,
наприклад, Т. Бойко, Г. Ваніної, А. Бєлової, С. Денисової, В. Козловського,
Г. Огаркової, М. Полюжина, А. Приходька, С. Радзієвської, О. Філатової. Спільною
тенденцією лінгвокультурологічних розвідок є дослідження концептів як фрагментів
концептосфери конкретної мови (наприклад, Л. Гайдученко, О. Городецька,
Н. Земскова, К. Карпова, В. Кононенко, Д. Ліхачов, Л. Сандига, О. Сурмач).
У лінгвокультурології концепт вивчають як знак мови і культури, як засіб і
спосіб мовної концептуалізації світу. Сучасні дослідники одностайні в тому, що
лінгвокультурний концепт, який увібрав у себе особливості менталітету етносу,
віддзеркалює культурний розвиток нації, об’єктивується мовними засобами
конкретної мови і характеризується складною структурою та змістовою
організацією.
Основою концепту є поняття. Це – форма мислення, яка відображає істотні
властивості, відношення предметів і явищ в їхній суперечності та розвитку.
Вважаємо концепт більш об’ємним розумовим конструктом, ніж поняття, яке є часовим
і соціально-комунікативним етапом концептуалізації певної поняттєвої сфери. Поняття,
що згодом трансформуються у концепти, існують у первинній формі у людській
свідомості як «згусток змісту» (за П. Абеляром). Продуцент-носій поняття сприймає
його інтуїтивно, переживаючи переважно на підсвідомому рівні. Відчуття, враження,
уявлення є потенційними розумовими конструктами, які зароджуються у поняттях та
згодом переростають у концепти. Структурними елементами концепту є поняття та
уявлення про нього (С. Аскольдов).
Послуговуємося такою дефініцією концепту: лінгвокультурний концепт – це
багатовимірне культурно значуще утворення, що акумулює знання про певний
фрагмент дійсності у колективній свідомості лінгвокультурної спільноти,
об’єктивується елементами мови / мовленнєвими формулами; відзначений
лінгвокультурною специфікою. Його семантична структура включає поняттєвий,
образний, ціннісний, символьний, національно-культурний та ідейний компоненти.
У другому розділі «Концептуалізація поняттєвої сфери концепту
AMERICAN DREAM» акцентовано на питанні концептуалізації як процесу
пізнавальної діяльності людини. На основі аналізу словникових дефініцій визначено
семантичну структуру поняття American dream; досліджено вплив соціально-
історичного чинника на формування національної концептосфери американців
загалом і поняття American dream зокрема.
Процес формування та еволюції концептів у свідомості представників
національно-культурного соціуму є тривалим і проходить певні етапи зміни і в
окремого індивіда, і в цілого соціуму. American dream зародилась у свідомості
американських іммігрантів як поняття, яке внаслідок процесу концептуалізації
переросло в ідею (концепт). Пізнавальна діяльність людини обумовлює постійне
7
породження нових смислів, тому концептуалізацію поняття ми розуміємо як різні
«способи» смислоутворення, які формують специфіку лінгвокультури в її
діяльнісному аспекті. Чинниками, що впливають на зміст і засоби концептуалізації, є
соціально-економічні умови, історичні події, естетичні та моральні пріоритети,
наявні в певну епоху тощо. У роботі під поняттям соціально-історичний чинник
розуміємо умови людської життєдіяльності в їх історичній єдності та взаємозв’язку.
Серед них виокремлюємо: антропологічні, географічні, культурно-духовні, а також
економічні, соціальні, політичні та релігійні. Їх сукупний вплив певною мірою
зумовлює специфіку американського етносу. Уявлення про Американську мрію не є
сталою величиною, воно змінне незалежно від історичної епохи. Навіть в одному
часовому зрізі співіснували різні бачення Американської мрії.
Джеймс Траслоу Адамс ввів у вжиток вислів «Американська мрія» в 1931 році –
у період важкої економічної депресії: «… the American dream, that dream of a land in
which life should be better and richer and fuller for every man, with opportunity for each
according to his ability or achievement». Учений розглядав матеріальні цінності лише
як фундамент, на якому відбувається реалізація Американської мрії.
Історичні джерела доводять, що ідея, яка стоїть за самим поняттям American
dream, має давню історію. Вона бере початок як історія самої американської нації,
коли у ХVІ ст., з метою побудувати на американському континенті «град Божий»,
переселенці швидкими темпами освоювали землі Нового Світу. Англійські пуритани
привезли ідею Американської мрії на борту корабля «Mayflower». Іммігранти
принесли в Новий Світ систему культурних навичок, які об’єднували людей в одну
націю. Вже на ранніх етапах розвитку США американські релігійні та політичні
діячі, критики і письменники зверталися до Американської мрії (W. Bradford,
W. Penn, J. Winthrop, R. Williams та ін.).
Етнокультурна, історико-культурна, соціально-політична детермінанти зумовили
розвиток і поширення складових поняття American dream. Поява нових значень у
нових контекстах дала змогу визначити етапи концептуалізації поняття American
dream, лексичні елементи, що відображують зміст цього явища.
XVI-XVII ст. вважаємо періодом зародження поняття / ідеї American dream
(лексичні символи і значення: New World, Eden, freedom of religion, opportunity, hard
work, courage, faith, individualism). З XVI ст. слова freedom, free відображали Мрію
людей, які приїхали континент із надією почати нове, вільне життя. Для них
головними цінностями були вільні горизонти та формування на вільній землі
громадянина нового типу. Трансформація англійського пуританізму на
американському ґрунті створила сприятливі умови для посилення віри в можливість
побудови «City on a Hill», яка укріплювала переконання в тому, що Америка є
втіленням релігійного та соціального ідеалу на землі: «Puritans constantly monitored
themselves for signs of hints that God had in fact placed them among his «elect». And
their attempt to live as if they were saved – that is according to the Scriptures – became
the driving engine for reform on this earth» (R. Divine & others).
У XVIII ст. новим смислом, який розвиває (концептуалізує) поняття American
dream є Economic betterness, що знаходить актуалізацію через лексеми hard work,
success, industry, business, frugality, temperance. У працях Бенджаміна Франкліна і
Томаса Джефферсона змальовано, як колективний досвід соціалізації поєднується з
8
особистісним сприйняттям світу, індивідуальним досвідом людини. Таке поєднання
забезпечує динаміку розвитку поняття American dream та збагачує засоби його
мовної об’єктивації лексемами, що позначають такі людські чесноти (virtues), як
improvement, prominence, upward mobility.
Рух за незалежність нації та особистості, що розгорнувся на початку XVIII cт. і
тривав фактично усе століття, відображає наступний вектор розвитку поняття American
dream. У XVIII cт. основний смисл American dream Freedom еволюціонував у
Independence. Кульмінацією досягнення незалежності стали «Declaration of
Independence» 1776 р. та Американська революція 1765–1783 рр. У «Declaration of
Independence» з’являється новий смисловий компонент American dream, Political
freedom: …full power to levy war, conclude peace, contract alliances, establish
commerce, and to do all other acts and things which independent states may of right do.
Цей документ став підґрунтям щодо скасування рабства, надання рівних прав жінкам, а
також став поштовхом до формування мрії про незалежне життя, мотивував багатьох
мігрувати до Америки.
У ХVIIІ ст. середній американець, шукач «Американського щастя», номінується
як «free and independent farmer» (смисли та конотації : the buffalo roam; life
necessities; free; good life; prosperity; abundant land; own; work; work hard, work all
day, work in the fields; crops; garden; industry). Ступінь працьовитості, успіху та
досягнень американця вимірювався надбанням багатства і майна.
XIX ст. в Америці пройшло під знаком фронтиру, вільного просування на Захід.
У пошуках «inalienable Rights» – «Life, Liberty and the Pursuit of Hapiness»,
проголошених у Декларації, жителі великих міст Сходу залишали все і з великими
надіями знайти щастя, власну землю і житло відправлялись у небезпечні мандри
«дикою» землею. «The open-ended territory offered common man the chance of an
independent and self-determined existence» (W. Fluck). Цей процес дістав однойменну
назву «booming of the West» («піднесення Заходу») (за В. Воїновим). Центральний
інститут економічної системи – ринок, а його принципи – індивідуалізм, вільна
конкуренція та вільна підприємницька діяльність.
На розгортання смислу Individualism як складника поняття American dream
вказує експлуатація архетипу героя Дикого Заходу в суспільстві та літературі.
Персонажі на кшталт Шкіряної Панчохи (Leatherstocking) Дж.Ф. Купера були
символом особистого успіху та його плодів. Лексеми I, me, everything, dream, can, do,
act, persist, action, personal success, desire та інші є елементами ідеї Individualism.
Прагнення соціального та матеріального росту ковбоїв стало центральною темою
розвитку американської культури. Це явище дослідниця Анна-Жанін Мурлі-Ґейнс
описала як «the primacy of males, sanctity of his house, his land and his women» –
верховенство чоловіка, священність його дому, його землі та його жінок.
Важливим етапом в еволюції поняття American dream стало прийняття
А. Лінкольном закону про скасування рабства «The Emancipation Proclamation»
(1862 р.). Президент розглядав рівність (Equality) як «father of all moral principle».
«The equality of all men» була центром його кампанії, де ідеї Happiness, Life i
Equality, виражені лексемами happiness, value of life, all, everywhere, синонімізуються
з American dream.
9
У художніх і публіцистичних творах другої половини ХІХ ст. з’являються історії
про швидке збагачення (так звані «rags to riches» stories), які за приклад мали
становлення реальних бізнесмагнатів, таких як Ендрю Карнегі, Джон П. Рокфеллер,
Генрі Форд. Характеристики історичних постатей лексемами talent, decency, hard
work, luck, riches, fortune стали індексом смислу Wealth.
Кінець ХІХ – початок ХХ ст. засвідчив максимальне просочення національної
свідомості американців економічною версією Американської мрії. В цей час
Американська мрія почала співвідноситися з ідеєю матеріалізму (the belief that
money, possessions and comfort are the most important things to obtain in life). Новими
богами стали гроші та матеріалізм. Інтерпретація емпіричного матеріалу дає змогу
зазначити, що гроші (money) – критерій якості життя. Номінація money має емоційне
й оцінне навантаження, що експлікується у фраземах і лексемах, які пропагують
гроші, характер їх заробляння: windfall (гроші, які звалились на голову), wallow in the
money (купатись у грошах), work hard (важко працювати). Семантика слів success та
achievements наштовхує на таку думку: в американському суспільстві успіх
трактують як особисте досягнення індивіда, результат свідомо докладених зусиль.
Успіх мислиться як конкретний продукт – зримий і вагомий – він має ціну і є
матеріалізованим у атрибутах життя (house, car, exotic vacations etc.), прибутковому
бізнесі, тощо.
Наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. поняття American dream доповнюється
смислом Opportunity, що виражається можливостями росту, прогресу, збагачення,
успіху. Індустріальна революція призвела до того, що в суспільстві успіх почали
вимірювати придбанням і оприявненням матеріальних благ (the gathering and
presentation of goods). Бажання мати власний будинок у передмісті (a home in the
suburbs), кілька автомобілів (a few automobiles), найновіші побутові прилади (the
latest home appliances) та можливість отримати вищу освіту (access to higher
education) – все це означало American dream.
Період від першого десятиліття ХХ ст. до 50-х років XX ст. був часом
формування особистості: людина концентрувалася на роботі, мріяла про
незалежність у власних судженнях, збагачення, підвищення соціального статусу.
Американська мрія набуває якісно нових типових ознак поведінки та життєвих
орієнтирів людини. Тепер Мрія – це те, що можна купити: будинок, авто, одяг,
коштовності, меблі та інші речі. Поняття American dream розширюється,
збагачується новими смислами (Social status, House, Diamonds, Prosperity,
Achievements), що відображено у такій лексиці: lucky investment, wealth, financial
security, finding deposits of gold, immigration, constitutional freedom, economic
opportunities, manage to rise, happiness, quick, more.
На позначення сили грошей вживаються метафори: money talks (гроші мають
вагу, силу); money begets money (гроші притягують гроші); it is not what is he, but has
he (важливо не хто він, а що він має); smart money (гроші, витрачені людьми, які
досягли фінансового добробуту). Синонімічний ряд: American dream, money, wealth,
rich, good life репрезентує парадигму концептуального імені «American dream» –
багатство та гроші. Отже, досягнувши Американської мрії ви станете багатим.
Та виникає певний когнітивний дисонанс: бажане багатство не завжди приносить
людині відчуття щастя.
10
Необхідною умовою актуалізації додаткових значень, що концептуалізують
поняття American dream як утвердження та соціальної реалізації індивіда, є супутні
смисли. Смисл Mobility у досліджуваному понятті виражає особистий простір і
вільне пересування. Поява номінацій mobility, motor car, homeowership – результат
ускладнення організації суспільного устрою. Автомобіль і власний будинок стали
ключем до автономності, незалежності та індивідуальності, що, по суті, було
невід’ємним атрибутом тогочасного державного укладу. Фактично, на початку ХХ ст.
спостерігається практичний підхід до життя та звуження американського ідеалу
існування до трикутника: money – automobile – house.
Значну роль у визначенні нового орієнтиру – прагненні до «успіху» (Success) –
зіграла виборча кампанія Франкліна Д. Рузвельта у 1932 р. У своїй першій
інавгураційній промові 1933 р. Ф. Рузвельт пояснив, що успіх кожного залежить
саме від успіху єдиної нації. Одержимість американців цією ідеєю представлено в
таких номінаціях та метафорах, як worshipper of success, the American obsession with
success, American success story, success is a journey not a destination.
У процесі подальшого розвитку поняттєвої сфери American dream
розширюються базові компоненти поняття (Money, Success, Opportunity, Equality
та ін.): вони супроводжуються конотаціями, які беруть участь в організації смислів,
що веде до завершення етапу концептуалізації поняття American dream і переходу
його у статус концепту. Отже, концепт AMERICAN DREAM виявляє себе як
розумове утворення, яке замінює нам у процесі думки невизначену кількість
предметів одного і того ж роду (С. Аскольдов). Мовне вираження концепту у
художніх, публіцистичних, наукових джерелах дає підставу стверджувати, що,
починаючи з 1931 р., в американській картині світу починається нова епоха «життя»
концепту AMERICAN DREAM.
Як показало дослідження, в самому американському суспільстві співіснує
моралістичне і матеріалістичне розуміння ідеї Американської мрії. В національній
свідомості матеріалістична складова починає домінувати і за короткий час зазнає
апогею розвитку. Попри проголошення у «Декларації» рівності та свободи й
гарантування їх конституцією та цілою низкою законів, триває боротьба за расову
рівність (її ідейним наставником був Мартін Лютер Кінг; промова «I Have a Dream»,
1963 р.). Однак, смисли концепту AMERICAN DREAM – Money та Equality –
продовжували визначати його основний зміст.
За час свого функціонування в межах американської культури явище American
dream втрачало одні оцінні конотації та набувало інші. Етимологічний аналіз слів,
які виражають поняття Американська мрія (іменників freedom, opportunity, equality,
success та прикметників happy, prosperous, material), спонукає до такої думки: з
самого зародження досліджуваного поняття для його слів-виразників характерний
поділ на групи за критерієм віднесеності до світу речей або світу ідей. Семами, на
яких ґрунтується значення мовних одиниць, що виражають поняття American dream
є: chance, progress, freedom, success, favorable result (світ ідей) та money, car, house
(світ речей).
Співставлення словникових складових поняття American dream дає змогу
виокремити основні дефініційні характеристики концепту AMERICAN DREAM:
material prosperity, money, freedom, success, opportunity, happy and successful life,
11
equality / egalitarianism, own house. Додатковими ознаками виявились: democracy,
hard work, courage, determination, better life, chance, material comfort, fame, own
business, social mobility, abilities, education, career.
У третьому розділі «Cтруктура лінгвокультурного концепту AMERICAN
DREAM» досліджено компоненти семантичної структури концепту. Представлено
лексико-семантичне поле American dream, у якому виокремлено тематичні поля, з
метою системного відтворення лексики, яка виражає досліджуваний концепт.
Під семантичною структурою концепту розуміємо упорядковані вербалізовані
смисли, концептуальні ознаки, конотації, представлені низкою відповідних мовних
реалій, які формують поняттєвий, образний, ціннісний, символьний, національно-
культурний та ідейний компоненти.
Поняттєва складова концепту охоплює «фактуальну інформацію про реальний
або уявний об’єкт, яка слугує основою концепту» (Г. Слишкін). Поняттєвий
компонент маркований національно-культурною специфікою, яку розкривають
концептуальні ознаки концепту. Концептуальна ознака об’єктивується у відповідних
одиницях мови – репрезентантах концепту. Визначено, що концептуальні ознаки
концепту AMERICAN DREAM не були сталими, а змінювались у різні періоди
залежно від суспільного «клімату» в країні, офіційної ідеології, особистих уявлень.
Образний, ціннісний, національно-культурний складники концепту AMERICAN
DREAM знаходять вираження через розкриття власне поняттєвого компоненту.
Образний компонент семантичної структури лінгвокультурного концепту
AMERICAN DREAM актуалізується на вербальному рівні через концептуальні
метафори (ми зафіксували 34 одиниці).
Ціннісний компонент концепту об’єктивований мовними елементами, які
відображають ціннісну систему, що домінує в суспільстві у конкретному часовому
зрізі. Серед цінностей американської нації, що безпосередньо наповнюють концепт у
кожен з умовно визначених етапів його еволюції у вербальній формі, виокремлюємо:
individualism, freedom, democracy, equality, hard work та wealth.
Символічна інформація, присутня у структурі концепту, утворює окремий шар,
який тісно переплітається з поняттєвою, образною і ціннісною складовими. До
символів, з якими в американській етносвідомості пов’язана «американська мрія»
належать архетипові (light, dark, darkness), стереотипні (rose, flag, dollar, gold, jewels)
і світоглядні (house, white collar, car, God, hope тощо) символи.
Національно-культурний компонент лінгвокультурного концепту AMERICAN
DREAM у дисертації досліджувався через актуальне мовне, практичне, образно-
перцептивне та інтуїтивне знання про відповідний фрагмент дійсності. Національно-
культурний складник семантичної структури виявляє себе через риси
американського національного характеру. Підтверджується думка лінгвістів, що
національний характер – це сукупність рис характеру, властивих тій чи іншій нації,
які формуються під впливом культурного й історичного розвитку країни.
Американський національний характер – це передусім особливий склад мислення,
психології та поведінки американців, сукупність соціально-психологічних рис,
стереотипів. Домінантними особливостями американського національного характеру
є патріотизм (patriotism), орієнтація на успіх (success orientation), матеріальне
процвітання (material prosperity), гідне життя (high-quality life), щастя (happiness), які
12
базуються на ідеї рівних можливостей для всіх громадян країни (equal opportunities),
свободи (liberty, freedom) і прогресу (progress).
Формування «americaness» (американськості) відбувалось під значним впливом
пуританських ідей. Протестантська етика висунула перед людиною такі головні
життєві орієнтири: «мирське служіння» і «мирський аскетизм», чеснотами яких була
добровільна праця, чесність, скромність у побуті, суворість поглядів, раціональне і
дбайливе накопичення майна на благо сім’ї. Ці етичні вимоги сприяли формуванню
раціоналізму, прагматизму, підприємництва, орієнтованості на досягнення цілей,
прагненню до матеріального статку, практичності та бажання бути ефективним.
Насиченість відчуттям національної гордості та патріотизму у лексичному
аспекті виражене тим, що у великій кількості сем, які в сукупності формують ознаки
концепту, присутнє значення «американський» або «Америка». Американці
ставляться до своєї країни емоційно: our country, my country, she. Вони бачать своє
життя лише у своїй країні, є відданими їй: «ours is a country of beginnings, of projects,
of vast designs and expectations» (R. Emerson).
Специфічною особливістю американського національного характеру є віра
індивідуума в те, що щастя у його власних руках, лише сама людина є ковалем
власної долі. Крилатий вислів «the sky is the limit» (S. Weill, E. Bok) яскраво
виокремлює цю рису. Американці прагнуть самореалізації, задоволення особистих і
професійних амбіцій (self-fulfillment), що в результаті забезпечить їм почуття поваги
до самих себе: a man can draw the breath of self-respect (A. Stevenson); a chance for
some self-respect (J. Hochschild).
Аналіз пареміологічних та фразеологічних одиниць (у кількості 65), які
вербалізують лінгвокультурний концепт AMERICAN DREAM виявляє їхню
національно-культурну специфіку через пов’язані з Американською мрією
стереотипи, символи і ціннісні характеристики концепту. Зазначені одиниці
об’єднано у тематичні групи:
1) свобода : lean liberty is better than fat slavery; the best things in life are free;
whenever you may be let your wind go free; give me liberty or give me death;
2) сила : a new lease of life; a ball of fire; full of beans;
3) рух : pushing for more; to let no grass grow under one’s feet; as brisk as a bee; on
the wings of wind; as swift as lightning; more haste, less speed; take positive steps;
4) діяльність : actions speak louder than words; better to do well than to say well;
diligence is the mother of good luck; no pains, no gains; no cross, no crown;
5) наполеглива праця : to work one’s fingers to the bones; to work one’s head off;
business is the salt of life; the cobbler should stick to his last; labor overcomes all things;
6) прибуток : be in the black; the laborer is worthy of his hire; get the jack together;
no work, no money; he that labors and thrives, springs gold;
7) багатство : from rags to riches; to be loaded; to be rolling in the money; to wallow
in wealth; money govern the world; the almighty dollar; a great ardor for gain;
8) успіх : sow the seeds for success; sky’s the limit; howling success; get ahead; on top.
Ідейний компонент семантичної структури концепту AMERICAN DREAM
виражений у його особливому ідейному наповненні. Ідея American dream не була
фактом життя пересічного американця. Вона функціонувала у свідомості
13
американця як мрія про зразкового американця (a self-made man), ідеальне життя
(better life), у чому воно полягає і як його досягти (work ethics, education, a good job).
Лексичні елементи, які передають у мові концепт AMERICAN DREAM,
формують лексико-семантичне поле, яке має ієрархічну будову. Побудова ієрархії
поля дозволила системно описати лексичне наповнення концепту. Моделювання
лексико-семантичного поля відбувалось із врахуванням даних, отриманих під час
вивчення відповідного мовного матеріалу, зокрема, із залученням процедури
тематичного фрагментування (виокремлення тематичних полів у межах
досліджуваного лексико-семантичного поля). Лексико-семантичне поле American
dream утворюють вісім тематичних полів, елементи яких пов’язані системними
семантичними та тематичними відносинами: «матеріальні гарантії», «соціальні
гарантії», «характеристики американця», «способи досягнення», «місце», «процес
досягнення», «ситуації, які трапляються на шляху досягнення American dream, «оцінка».
За кількісними співвідношеннями лексичних одиниць, які увійшли до тематичних полів,
найбільш численними є «ядерні» тематичні поля «матеріальні гарантії» та «соціальні
гарантії». Організація лексичних елементів у лексико-семантичному полі American
dream розкриває зміст досліджуваного концепту, який можна коротко сформулювати
таким чином: ціннісне спрямування американської лінгвокультури на омріяний
уклад суспільства, у якому громадянам гарантоване заможне життя та соціальні
догми (рівність усіх, індивідуальна свобода).