ТВОРЧІСТЬ АНИ КАСТІЛЛО В КОНТЕКСТІ ЛІТЕРАТУРИ ЧИКАНА : ТВОРЧЕСТВО АНИ Кастилло В КОНТЕКСТЕ ЛИТЕРАТУРЫ Чикано

Краткое описание

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

СОВЄТНА АЛЬОНА ВІКТОРІВНА

УДК: 821.111-1 (73)

ТВОРЧІСТЬ АНИ КАСТІЛЛО В КОНТЕКСТІ
ЛІТЕРАТУРИ ЧИКАНА

10.01.04 література зарубіжних країн

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
д.ф.н., професор
ШПАК Валерій Кирилович

Черкаси 2009

ЗМІСТ
ВСТУП............................... 3
РОЗДІЛ 1. ЛІТЕРАТУРА ЧИКАНА В КОНТЕКСТІ АМЕРИКАНСЬКОЇ ІСТОРІЇ ТА КРИТИКИ 10
1.1. Генезис мексикано-американської жіночої літератури ...... 10
1.2. Література чикана в рецепції критиків. 52
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1. .. 67
РОЗДІЛ 2. ФЕМІНІСТСЬКА КОНЦЕПЦІЯ АНИ КАСТІЛЛО.. 71
2.1. Літературно-критичний огляд творчості письменниці..... 71
2.2. Теоретичні засади феміністського дискурсу Ани Кастілло ... 77
2.3. Риси ксіканізму в творчості А. Кастілло. ... 80
2.4. Художнє новаторство магічного реалізму” автора......... 110
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2. .. 124
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ПОЕТИКИ ТА ПРОБЛЕМАТИКИ РОМАНІСТИКИ.. 128
3.1. Композиційні і стилістичні особливості романів А. Кастілло... 128
3.2. Проблематика роману Так далеко від Бога”141
3.3. Часо-просторові моделі в творчості А. Кастілло 146
3.4. Твори А. Кастілло як втілення різних культурних традицій. 157
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3. 166
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.... 169
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 174

ВСТУП

Наприкінці ХХ століття усталений погляд на літературний простір США значно змінився. Літературознавці й критики заперечують монолітність у літературі Сполучених Штатів, натомість висуваючи ідею про її плюралістичність, зважаючи на багатоетнічність та багаторасовість культури. Мультикультуралізм активізував діалог культур та запропонував прийоми і форми оновлення літературного канону. І хоча позитивний вплив соціокультурної парадигми мультикультуралізму на літературу США незаперечний, все ж науковці продовжують полемізувати, оскільки не завжди вона розкриває неоднозначні літературні процеси. Сьогодні метафори салатної миски” (salad bowl), мозаїки” (mosaic) та клаптикової ковдри” (patchwork quilt), замість застарілої концепції плавильного тигля” (melting pot), не є вже принципово новими для більшості науковців, все ж їм приділяється все більше уваги. Мультикультуралізм як літературний феномен посідає важливе місце в літературному просторі США і є його головною ознакою, тому що відображає принципи різнорідності й численності.
Ще декілька десятиліть тому представники різних етнічних, расових, імміграційних груп у літературі США мало цікавили літературних критиків. Сьогодні на передній план все частіше виходять абсолютно невідомі літературні субтрадиції. Якщо про афро-американський компонент в американській літературі критики заговорили ще на початку ХХ століття, про індіанський та єврейський через декілька десятиліть, то азіато- американська і латиноамериканська літератури[1] належать до маловідомих традицій, але таких, які досить швидко розвиваються.
Крім того здобуття Україною незалежності відкрило принципово нові можливості та перспективи для повноцінного вітчизняного літературознавства. Воно нарешті отримало можливість звернутися до тем, що довгий час ігнорувалися або інтерпретувалися у викривленому світлі.
Актуальність роботи зумовлена сучасним станом американістики, одним з основних завдань якої є проблема перегляду загальнокультурного та теоретичного канону сучасного літературознавства, а також необхідністю детального вивчення творчості мексикано-американських письменників. Однією з найвідоміших серед них є мексикано-американська поетеса, письменниця, есеїстка Ана Кастілло. Естетична вагомість творчості письменниці полягає в тому, що вона розробила власний феміністський дискурс ксіканізм (ісп. xicanismo), і втілила його в своїй творчості, зокрема в романістиці. Дослідження її доробку змушує літературознавців пильніше придивитися до відмінностей фемінізму білих, коричневих, чорних жінок і вводить в літературознавчий обіг новий термін та новий погляд на відомі речі.
Найпереконливішим тлумаченням терміна чикано” є те, що слово походить від мексикано” (що вимовляється ме-чикано) і означає особу змішаного іспанського, індіанського, американського/англійського походження. Марія Еррера-Собек вважає, що чикано” є похідним від науатльського[2] слова mexica”, яким себе називали ацтеки [148, 2]. Вона зауважує, що найчастіше термін чикано/а” вживають, коли говорять про людей з певними політичними поглядами щодо своєї унікальності, які народилися та зростали в США. Термін чикано” відрізняється від терміна мексикано-американець” тим, що останнім може бути будь-яка особа мексиканського походження, політично свідома чи ні. Річард Гарсія окреслює значення слова як таке, що використовується виключно для мексиканців нижніх соціальних прошарків. Згодом термін набуває більш позитивного значення і в 80-х роках ХХ століття означає людину мексикано-американського походження без урахування її політичної, соціальної, етнорасової належності та історичної обумовленості. Хоча це слово використовується мексикано-американцями США, як наголошує Гарсія, чикано в Мексиці вважаються занадто американізованими”, щоб бути справжніми” мексиканцями. Отож, термін означає не мексиканництво”, а суміш мексиканської, корінної (ацтекської, майївської) і європейської культур [133, vii]. У нашому дослідженні терміни чикано та мексикано-американець є синонімічними, оскільки і той, і інший є політично нейтральними.
Серед критиків уже звичним стало виділяти окремий пласт літератури чикано літературу чикана, тобто створену жінками. У нашому дослідженні ми будемо вживати термін чиканос” для позначення як жіночої, так і чоловічої літератури.
Мексикано-американська література викликає жвавий інтерес науковців, оскільки характерними рисами цієї субтрадиції є багатоскладовість, інтенсивна культурна взаємодія фронтирного характеру, поєднання індіанських, іспанських, мексиканських, англосаксонських елементів. У Сполучених Штатах вже є праці, присвячені аналізу творів окремих письменників чикано, мексикано-американського фольклору, але цілісної картини розвитку цієї літератури ще немає.
У Росії першою роботою, зверненою до чиканос, стало дисертаційне дослідження С. А. Червонної Рух чиканос та його роль у внутрішньополітичному житті США” (1977). Але рамки дослідження не дозволили авторові заглибитись у питання культури [60] та літератури.
Б. А. Гіленсон у передмові до російського видання 1973 року Бійка у зеленій долині” і Т. Н. Денисова в книзі Сучасний американський роман” 1976 року досліджували роман одного з письменників чикано Д. Чандлера [19; 22]. До проблеми взаємодії культурних традицій звертався А. В. Ващенко в ранніх роботах Проблеми етнічних літератур” (1983), Америка в суперечці з Америкою” (1988) [12; 13] та Суд Париса: Порівняльна міфологія в культурі та цивілізації” (2008). Такі американісти, як Я. Н. Засурський, А. С. Мулярчик, М. В. Тлостанова неодноразово звертались до літератури чикано [23; 36; 49; 50].
У 1995 році з’являється ґрунтовна робота, присвячена суто мексикано-американській літературі, докторська дисертація Т. В. Воронченко Головні тенденції становлення і розвитку литератури чикано США”. У дослідженні було чітко визначено роль і місце літератури чикано в загальному літературному потоці США. Т. В. Воронченко розглядає твори відомих авторів (Х. Гарленда, Ф. Брет-Гарта, Д. Лондона, Д. Стейнбека), в яких простежується еволюція образу мексикано-американця кінця ХІХ середини ХХ століть. Науковець досліджує творчість перших мексикано-американських авторів цього ж періоду. У дисертації висвітлюється питання становлення і розквіту літератури чикано в 60-ті роки ХХ століття, а також деякі твори постренесансного періоду 80-х років. Розгляд літератури чиканеска[3] дозволяє їй висвітлити особливості вияву мексикано-американського феномена за межами творчості чикано. В окремому розділі дослідниця звертається до коррідо[4], розглядає систему фольклорних образів. Ще один розділ науковець присвятила жіночій мексикано-американській літературі, а саме аналізу творчості Е. Портілльо, Д. Чавез, М. Л. Еспіноси, С. Гонсалес, К. Кастро.
У 2000 році вийшла у світ монографія М. В. Тлостанової Проблема мультикультуралізму і література США кінця ХХ століття”. Книга присвячена аналізові мультикультуралізму, історії та передумові формування мультикультурної моделі. Науковець пропонує аналіз головних типів мультикультуралізму в співвідношенні з національною традицією, постмодерністськими та постколоніальними концепціями. В одному з підрозділів дослідниця звернулася до літератури чиканос як однієї з етнічних літератур [49].
У 2002 році в Росії з’явилося дисертаційне дослідження М. Д. Мальцевої Модель етнічної ідентичності в творчості Дагоберто Гілба”, де науковець виявила особливості моделі етнічної ідентичності, створюваної Д. Гілбом, визначила її специфічну міжкультурність та характер взаємодії з культурною традицією мейнстріму США. Було розглянуто етнічну картину чикано та специфіку її відображення в літературних творах мексикано-американських письменників. М. Д. Мальцева дослідила культурні міфологеми і стереотипи, що лежать в основі моделі етнічної ідентичності мексикано-американців, а також проаналізувала шляхи її переосмислення. Вона визначила головні риси, притаманні художньому кодові мексикано-американської культури на зламі ХХ ХХІ століть.
Наукова новизна роботи зумовлена недослідженістю літератури чикана у вітчизняному літературознавстві взагалі і творчості мексикано-американської письменниці Ани Кастілло зокрема. Фактично її романи вперше стали об’єктом дослідження. В українському літературознавстві не існує жодного дослідження, в якому художня проза письменниці розглядалася б у єдності формальних та змістовних якостей, визначалося б її місце в сучасній літературі США. Перед українським читачем постають факти та явища, які вважаються маргінальними, розкривається самобутність мексикано-американської літератури.
Зв’язок із науковими програмами, планами, темами організацій, де вона виконана. Дисертація виконувалась на кафедрі прикладної лінгвістики Черкаського державного технологічного університету в рамках науково-дослідної роботи № 58-07 Актуальні проблеми літератур Західної Європи та Америки ХХ початку ХХІ ст.” (номер державної реєстрації 0107U003253).
Мета дисертації полягає у визначенні місця Ани Кастілло в літературі чикана та, і загалом, в американській літературі, з урахуванням впливу суспільних, а також іманентних естетичних факторів на проблематику і художню специфіку творчості А. Кастілло. Поставлена мета передбачає вирішення конкретних завдань:
-дослідити становлення жіночої мексикано-американської літератури на тлі суспільно-політичних та культурних явищ, які зумовили її своєрідність;
-осмислити романну прозу Ани Кастілло як цілісний естетичний феномен, зокрема її тематику, проблематику, поетику;
-розкрити риси індивідуальної художньої системи письменниці, зокрема її художнє новаторство в царині магічного реалізму”;
-з’ясувати місце письменниці в контексті феміністичної літератури.
Методологічна основа роботи. У дослідженні застосовувались історико-культурний, порівняльно-типологічний, генетичний методи, феноменологічний метод для розгляду та опису авторського світогляду, а також герменевтика як метод цілісного та комплексного сприйняття тексту.
Практичне значення отриманих результатів. Результати дослідження можуть використовуватися як для подальшого вивчення творчості мексикано-американської письменниці, так і з метою більш повного і комплексного осмислення літератури чиканос. Матеріали можна використати при розробці та викладанні спецкурсів з історії зарубіжної, зокрема американської, літератури, а також на семінарах з теорії та практики перекладу.
Дисертація є особистим внеском здобувача в розгляд досліджуваної проблеми. Дисертантка використовувала власні ідеї та концепції стосовно композиційних та стильових особливостей творів А. Кастілло. Романи письменниці, які було процитовано в дисертації, не перекладалися українською мовою. Переклад та аналіз творів є одним з аспектів самостійного філологічного вивчення тексту.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження викладені у восьми фахових публікаціях, головні положення були представлені на наукових конференціях та семінарах: Проблеми сучасної світової літератури і лінгвістики” (Черкаси, 2004); Проблема свободы выбора в американской цивилизации” (Москва, 2004); Проблеми сучасної літератури, лінгвістики та перекладознавства” (Черкаси, 2005, 2006, 2007).
Дисертація обговорювалась на засіданні кафедри прикладної лінгвістики Черкаського державного технологічного університету.
Обсяг та структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел (257 позиції) загальним обсягом 173 сторінки (без урахування бібліографії).

[1] Латинська Америка сьогодні представлена багатьма країнами, але в їх культурному та літературному розвитку досі є так багато спільного, що виник термін латиноамериканська література”. Латиноамериканська літературна традиція в США представлена творами письменників родом з Чилі, Гватемали, Венесуели, Мексики, Пуерто-Рико, Куби, Домініканської Республіки, Нікарагуа, Гондурасу, Коста-Рики, Панами, Сальвадору, Колумбії, Перу, Болівії, Еквадору, Аргентини, Уругваю та Парагваю, що мешкають у Сполучених Штатах.

[2]Науатльською мовою розмовляли індіанці, які мешкали на території Мексики до її колонізації іспанцями.

[3]Твори авторів не чикано, але які пишуть про мексикано-американців

[4] Формa мексиканської балади

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У зв’язку з тим, що останнім часом зростає зацікавленість науковців мультикультуралізмом, на перший план вивчення виходять субкультури США, зокрема мексикано-американська. Оскільки наша робота є першою в цьому напрямі, то короткий огляд розвитку жіночої мексикано-американської літератури є необхідним компонентом цього аналізу. Це визначило необхідність поділу літератури на декілька періодів, зокрема, епоху прихованого мовчання, доренесансний період, ренесанс та сучасність.
Це література протесту соціального і політичного, де досліджується етнічна традиція, гендерна роль особистості, життя громади. У ній йдеться не тільки про маргіналії панівного суспільства, а й про обмеження мексиканської родини і соціальних традицій, коли вони суперечать усталеним соціальним умовам.
Мова іспанська, англійська чи спенгліш (поєднання тієї й іншої) є невід’ємною частиною цієї літературної субтрадиції. Часто письменниці змушені писати мовою, якою володіють краще. Неспроможність відтворити думки бажаною мовою призводить до напруження, відчуття власної неповноцінності, що, в свою чергу, посилює відчуття маргінальності та другорядності при спробах виразити культуру чикана. Деякі письменниці обирають форму спенгліш, щоб відобразити культурну специфіку громади чикана.
Негативними аспектами мексикано-американської літератури 60-70-х років стали домінування авторів-чоловіків, акцент на невеликому переліку дозволених тем та загалом консервативний підхід до багатьох соціальних питань гендеру і сексуальності. Вже в середині 70-х років з’явилися твори чикана, які озвучили жіночу свідомість стосовно питання жіночого пригнічення в межах етнічної групи. 70-ті роки характеризуються появою жіночих творів, регіональної літератури, творів, що не зосереджували всю увагу на рухові чикано.
У 80-ті роки чикана, як і раніше, здебільшого досліджують такі питання, як гендер та сексуальність, але в ширшому феміністському контексті, прикладом є романи Сандри Сиснерос, Алми Вілануеви, Чері Мораги, Ани Кастілло.
Недостатнє вивчення критиками цієї субкультури, на нашу думку, заслуговує на увагу. Жінки письменниці, що додали до чоловічої літератури нове бачення, останім часом розпочали діалог з американським мейнстрімом та іншими етнічними творами. Критики чикано сьогодні починають переглядати мексикано-американську літературу минулого і сучасності, що передбачає прийняття діалогічної природи літератури чиканос.
Культурні міфологеми індіанців, мексиканців, які сьогодні стали надбанням чикано, зазнали певних змін. Письменниці чикана почали з перегляду чотирьох передфеміністських ікон жіночої ідентичності Ла Малінче, Діви Гваделупської, Сор Хуани, Ла Лорони, оскільки кожна з них є втіленням образу жінки, а це, в свою чергу, допомагає визначити і окреслити роль жінки щонайменше за п’ять століть. Така рекуперація в основному полягає в пошуку відмінностей постатей, на які чоловіча традиція не звертає увагу.
Якщо автори чикано висунули на передній план питання мексикано-американської ідентичності (традиції, мову, етнічну гордість) в опозиції до американського світу, загалом ці твори, здебільшого написані авторами-чоловіками, в кращому випадку приписували жінкам традиційну роль. Частіше вони зображували жінку, віддалену від політичних та ідеологічних питань, домогосподарку без права на працевлаштування.
Монологічна позиція чикано не сприяла діалогу з панівним суспільством і залишилася наодинці з чикана, які почали висловлювали своє розчарування від того, що вони не мають можливості вирішувати політичні проблеми.
Творчість Ани Кастілло втілила мультикультуралістичні тенденції, які є типовими для літератури США ХХ століття. Їй пощастило бути однією з небагатьох авторів чикана, чию творчість було сприйнято як належне відображення мультикультурного феномену. Її творам приділяють дедалі більше уваги, та й сама письменниця продовжує писати як прозові, так і поетичні твори.
Нещодавно вийшов у світ п’ятий її роман Різнобарвні жінки та чорно-білі чоловіки”, який продовжує дослідження гендерної проблематики. Кастілло постійно експериментує з жанром, формою, змістом і цього разу презентує роман у віршах. За допомогою ліризму, злого гумору, їдкої сатири вона показує виснажливу боротьбу героїні з бідністю. Протагоністка без імені, відома як вона”, пише історії про те, як живеться маргіналізованій жінці чи чоловікові на зламі століть. Її життя показано поряд з іншими маргіналами, яких ігнорують та якими нехтують. Водночас письменниця видає збірку п’єс Тихо. У мене є що тобі сказати” (Psst, I Have Something To Tell You, 2005), де повертається до теми політичної опресії, жіночого пригнічення, п’єси набувають рис натуралізму. Авторка з неабиякою скрупульозністю показує фізичне та моральне знущання над монахинею. Отже, Кастілло як майстер слова продовжує вдосконалювати свою творчу манеру.
Світогляд Кастілло сформувався під впливом Тоні Моррісон, відомих феміністок, таких як Кейт Міллет, белл хукс, Еліс Уокер. З політичного діяча 70-х років поетеса поступово перетворилася на завзяту захисницю прав коричневих жінок. Слідом за Еліс Уокер, яка запропонувала визначення кольорового” фемінізму, Кастілло використала власний неологізм для суто коричневого” фемінізму. Сьогодні вони тісно співпрацюють, пропонуючи широкій читацькій аудиторії власний погляд на обмеження щодо жіночої статі.
Концепція ксіканізмо стала ключовою для творчості Кастілло, вона червоною лінією пронизала її романну прозу, поєднавши етнічну, расову, класову й гендерну проблематику. Такий підхід до пригнічення коричневої жінки переніс культуру метисів з периферії до центру, який, на думку американських феміністок, має посідати біла жінка середнього класу. Саме коричнева жінка розглядається есеїсткою як та, яку найбільше пригнічують, але вона теж заслуговує право на розвиток, освіту, достойну зарплатню, на визнання з боку чикано та всього світу. І хоча багато авторів чикана звертаються до цієї проблематики, Кастілло вирізняється з-поміж них новаторством у царині феміністського дискурсу, що відображає її письменницьку індивідуальність.
Головною героїнею в усіх її романах є чикана. Вона проходить важкий шлях до самовизначення. В двох перших романах немає чіткої розв’язки, романістка все залишає на розсуд читача, запрошуючи його до співтворчості. Романи є прикладом відкритого твору, характерного Умберто Еко. В останніх романах образ протагоністки еволюціонує, жінка стає самостійною та незалежною. Чоловіки в романах служать одній меті допомагають ствердитися жінкам.
Смерть є лейтмотивом в усій романістиці письменниці. Вона з’являється в усіх своїх проявах, як аборт, як насильство, як самогубство, як міфічний акт, як реальна дія. В романі Так далеко від Бога” авторка показує загибель дочок головної героїні, розвінчуючи міф про те, що в американському суспільстві є місце вірі, надії, милосердю, невинності.
Ана Кастілло пише англійською мовою. Такий вибір свідчить про те, що книги призначені для більш широкої аудиторії. Адже англійська мова втрачає свою національну належність. Вона виступає мовою глобалізації, lingua franca сучасного світу.
Кастілло наслідує традиції європейської, латиноамериканської, автохтонної культур. Її творам притаманна Гаррісонівська техніка абсурду, магічний реалізм”, специфічна темпоральність, поява курандери та трікстера. Письменниця сама почувається людиною без місця, а водночас є уособленням численних культур, про що свідчать її романи.
Своєрідність творчої манери письменниці полягає, перш за все, в особливості структури її романів, у пошуках таких художніх засобів, які дозволяють у кожному творі по-різному вирішити питання ідентичності та маргінальності.
Безперечно, робота відкриває багато нових перспектив для дослідників кольорової літератури США та для всіх культур, що протягом певного історичного періоду мали вплив одна на одну. Отже, дослідження загальносвітового літературного процесу збагачує вітчизняну літературознавчу галузь новітніми досягненнями у сфері зарубіжної літератури, сприяє кращому розумінню власної культурної ідентичності. Досвід національних меншин, які мешкають в Сполучених Штатах і презентують її літературний простір, має стати об’єктом дослідження багатьох критиків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агеєва В. Жіночий простір: Феміністичний дискурс українського модернізму / Віра Агеєва. К. : Факт, 2003. 320 с.
2. Алякринский О. А. Роман в мозаичной культуре” / О. А. Алякринський. // США. Экономика, политика, идеология. 1993. №3. С. 7080.
3. Американська література після середини ХХ століття: Матеріали міжнар. конф., Київ, 25-27 трав. 1999 p. / [укл. Т. Н. Денисова]. К. : Довіра, 2000. 367 с.
4. Анайя Р. Деревня, которую боги выкрасили в жёлтый цвет / Рудольфо Анайя. // Литературная учёба. 1989. №4. С. 181-195.
5. Андреев В. Энциклопедия знаков, эмблем / Владимир Андреев. М. : Локид: Миф, 2000. 556 с.
6. Антологія світової літературно-критичної думки ХX ст. / [ред. М. Зубрицької]. Львів : Літопис, 2001. 832 с.
7. Бахтин М. М. Вопросы литературы и эстетики / Михаил Михайлович Бахтин. М. : Худ. лит., 1975. 504 с.
8. Бахтин М. М. Роман воспитания и его значение / Михаил Михайлович Бахтин. // Эстетика словесного творчества. М. : Искусство, 1979. С. 188236.
9. Бидерманн Г. Энциклопедия символов / Ганс Бидерманн ; [пер. с нем. И. С. Свенцицкой]. М. : Республика, 1996. 335 с.
10. Бовуар С. Друга стать : в 2 т. / Симона де Бовуар ; [пер. з франц. Н. Воробйової, П. Воробйова, Я. Собко]. К. : Основи, 1995.
Т. 1. 1995. 390 с.
Т. 2. 1995. 392 с.
11. Борев Ю. Эстетика / Юрий Борисович Борев. М. : Русь Олимп; АСТ : Астрель, 2005. 829 с.
12. Ващенко А. В. Америка в споре с Америкой / А. В. Ващенко. М. : Знание, 1988. 65 с.
13. Ващенко А. В. Проблемы этнических литератур / А. В. Ващенко. // Литература США в 70-е годы ХХ века / [под ред. Я. Н. Засурского]. М. : Наука, 1983. С. 222245.
14. Верю в человека. Голоса демократической Америки. М : Радуга, 1985. 568 с.
15. Виноградова Е. М. Закономерности и аномалии эпистолярного повествования в художественном произведениии / Е. М. Виноградова. // Русский язык в школе. 1991. №6. С. 5358.
16. Висоцька Н. O. Література США та ідеї мультикультуралізмy / Н. О. Висоцька. // Вікно в світ. 1999. №5. С. 122132.
17. Висоцька Н. О. Сходження на золоту гору : штрихи до портрета азіато-американської літератури / Н. О. Висоцька. // Слово і час. 2001. № 9. С. 4458.
18. Гендерна перспектива / [упоряд. В. Агеєва]. К. : Факт, 2004. 256 с.
19. Гиленсон Б. А. История американской литературы / Борис Александрович Гиленсон. М. : Издательский центр Академия”, 2003. 704 c.
20. Денисова Т. Н. Історія американської літератури ХХ століття : [навч. пос. для студентів вищ. навч. закладів]. / Тамара Наумівна Денисова. К. : Довіра, 2002. 318 с.
21. Денисова T. Н. Роман і романісти США ХХ століття / Тамара Наумівна Денисова. К. : Дніпро, 1990. 363 с.
22. Денисова Т. Н. Современный американский роман / Тамара Наумівна Денисова. К. : Наукова думка, 1976. 305 с.
23. Засурский Я. Н. Американская литература ХХ века / Ян Николаевич Засурский. М. : Изд-во Моск. ун-та, 1984. 565 с.
24. Енциклопедія постмодернізму / [ред. Ч. Вінкіста та В. Тейлора ; пер. з англ. В. Шовкун ; наук. ред. пер. О. Шевченко]. К. : Вид-во Соломії Павличко Основи”, 2003. 503 с.
25. Євтушенко Л. П. Жіноча література США : від регіональності до сучасності / Л. П. Євтушенко. // Вікно в світ. 1999. №5. С. 133137.
26. Євтушенко Л. П. Мультикультуралізм і сучасна жіноча література США / Л. П. Євтушенко. // Гуманітарний вісник Черкаського інженерно-технологічного інституту. Серія : іноземна філологія. Черкаси, 1998. Число 2. С. 1822.
27. Жанровое разнообразие современной прозы Запада. К. : Наукова думка, 1989. 304 с.
28. Зборовська Н. В. Психоаналіз і літературознавство : Посібник. / Ніла Вікторівна Боровська. К. : Академвидав, 2003. 392 с.
29. Кузьменчук І. Магічний реалізм” як самобутнє явище латиноамериканської літератури / Ірина Кузьменчук. // Зарубіжна література. 2005. Берез. (№10). С. 39.
30. Книга о музыке: Популярные очерки / [сост. Головинский Г., Ройтерштейн]. М. : Советский композитор, 1988. 220 c.
31. Кортасар Х. Игра в классики : [роман] / Хулио Кортасар ; [пер. с исп. Л. Синянской]. М. : ООО Издательство АСТ” ; ЗАО НПП Ермак”, 2003. 493 c.
32. Кофман А. Ф. Латиноамериканский художественный мир / Андрей Фёдорович Кофман. М. : Наследие, 1997. 320 с.
33. Литература постколониального периода и эпохи войны за независимость ХVII XVIII вв. / [ред. коллегия Я. Н. Засурский, М. М. Коренева, Е. А. Стеценко]. М. : Изво Наследие”, 1997. 832 с.
34. Малярчук Т. Жінка, яка пише / Жінка, яка мовчить / Т. Малярчук. // Критика. 2004. №6 (80). Черв. С. 30.
35. Мілет К. Сексуальна політика / Кейт Мілет ; [пер. з англ.]. К. : Основи, 1998. 619 с.
36. Мулярчик А. Беспокойство неутолённых сердец: Женская тема” в современной литературе США / Александр Мулярчик. // Литературное обозрение. 1988. №3. С. 4248.
37. Мулярчик А. Проза пограничной зоны” : cвоеобразные черты массовой культуры” в современной литературе США / Александр Мулярчик. // В мире книг. 1987. №8. С. 4547.
38. Нагачевська О. Жіночі образи в американській літературі / Олена Нагачевська. // Слово і час. 2002. №7. С. 5257.
39. Павличко С. Фемінізм / Соломія Павличко. [передм. В. Агеєвої]. К. : Вид-во Соломії Павличко Основи”, 2002. 322 с.
40. Петрушевская Л. Тема для дискуссии: эротика и литература / Л. Петрушевская, Ю. Поляков. // Иностранная литература. 1989. № 5. С. 232242.
41. Покальчук Ю. Магічний світ Х. Кортасара / Ю. Покальчук. // Всесвіт. 1981. № 6. С. 9496.
42. Покидько Г. С. Наративні стратегії в романістиці Енн Тайлер / Г. С. Покидько. // Гуманітарний вісник Черкаського державного технологічного університету. Серія : іноземна філологія. Черкаси, 2005. Число 9. С. 8285.
43. Пригодий С. Нация наций?” Страна равных возможностей?”: современная художественная проза и положение национальных меньшинств в США / С. Пригодій. // Радуга. 1984. №4. С. 149153.
44. Современное зарубежное литературоведение : Энциклопедический справочник. М. : Интрада-ИНИОН, 1996. 320 с.
45. Степаненко І. В. Вуменістична естетика Еліс Уокер / І. В. Степаненко. // Гуманітарний вісник Черкаського інженерно-технологічного інституту. Серія : іноземна філологія. Черкаси, 2000. Число 4. С. 6672.
46. Степаненко І. В. Феміністські тенденції в афро-американській літературі / І. В. Степаненко. // Слово і час. 1999. №11. С. 3840.
47. Стеценко Е. Экологическое сознание в современной американской литературе / Eкатерина Стеценко. М. : ИМЛИ РАН, 2002. 320 с.
48. Стеценко К. Екологічна свідомість і американська небелетристична література про природу / Катерина Стеценко. // Вікно в світ. 1999. №5. С. 147154.
49. Тлостанова М. В. Проблемa мультикультурализма и литература США конца ХХ века / Мадина Владимировна Тлостанова. М. : ИМЛИ РАН, Наследие”. 2000. 400с.
50. Тлостанова М. В. Эра Агасфера или как сделать читателя менее счастливым / Мадина Владимировна Тлостанова. // Иностранная литература. 2003. № 1 С. 238251.
51. Токарев Д. В. Существует ли литература абсурда? / Д. В. Токарев. // Русская литература. 1999. №4. С. 2654.
52. Трессидер, Дж. Словарь символов / Джек Трессидер ; [пер. с англ. С. Пальто]. М. : Фаир-Пресс, 1999. 444 с.
53. Тугушева М. П. В надежде правды и добра. Портреты писательниц / Майя Павловна Тугушева. М. : Художественная литература. 1990. 271 с.
54. Тугушева М. П. Замыкание разомкнутого круга? К вопросу о женской литературе / Майя Павловна Тугушева. // Иностранная литература. 1985. № 12. С. 175181.
55. Успенский Б. А. Поэтика композиции / Б. А. Успенский. М. : Искусство, 1970. 256 с.
56. Фіськова С. Стратегія та комунікативність музичного твору / Світлана Фіськова. // Слово і час. 2005. №1. С. 6567.
57. Херсонская Е. Женщина в литературе / Е. Херсонская. // Иностранная литература. 1985. №3. С. 234235.
58. Художественные ориентиры зарубежной литературы ХХ века / [под ред. А. Б. Базилевского, Ю. Н. Гирина, А. М. Зверева, В. Б. Земскова, А. Ф. Кофмана, А. П. Саруханяна]. М. : ИМЛИ РАН, 2002. 568 с.
59. Чандлер Д. Стачка в зелёной долине. / Д. Чандлер. М. : Прогресс, 1975. 319 с.
60. Червонная С. А. Движение чиканос и его роль во внутриполитической жизни США : aвтореф. дис. канд. филол. наук / С. А. Червонная. М.: Ин-т США и Канады, 1977. 364 с.
61. Шахова К. Антиутопія у світовому контексті / К. Шахова. // Зарубіжна література. 1999. Травн. (№ 20.) С. 36.
62. Шліпченко С. Гендер : погляд з архітектурної перспективи / Светлана Шліпченко. // Гендер і культура : Зб. cт. К., 2000. 136 с.
63. Эстес К. Бегущая с волками. Женский архетип в мифах и сказаниях / Клариса Пинкола Эстет ; [пер. с англ.]. М. : Издательский дом София”, 2006. 496 с.
64. Юлина Н. С. Проблемы женщин : философские аспекты (феминистская мысль в США) / Н. С. Юлина. // Вопросы философии. 1988. №5. С. 137147.
65. Alarcon, Norma. Chicana Critical Issues. Berkeley, Calif. : Third Woman Press, 1993. 281 p.
66. Alarcon, Norma. Chicana Feminist Literature : a Re-Vision Through Malintzin : Putting the Flesh Back on the Object // This Bridge Called My Back : Writings by Radical Women of Color / Ed. by Cherrie Moraga. N. Y. : Kitchen Table-Women of Color Press, 1983. P. 126-169.
67. Alarcon, Norma. The Sardonic Powers of the Erotic in the Work of Ana Castillo // Breaking Boundaries: Latina Writing and Critical Readings / Ed. by Asuncion Horn-Delgado, Eliana Ortega, Nina M. Scott, and Nancy Saporta Sternbach. Amherst : University of Massachusetts Press, 1989. P. 94107.
68. Alarcon, Norma. Traddutora, Traditora : a Paradigmatic Figure of Chicana Feminism // Changing Our Power: An Introduction to Women Studies / Ed. by Jo Whitehorse Cochran. Dubuque, Kendalt Hunt Publishing Co., 1988. 448 p.
69. Aldama, Frederick L. Postethnic Narrative Criticism. Austin, Univ. of Texas Press, 2003. 141 p.
70. Anaya R. A. Bless me, Ultima. Berkeley, Calif. : Tonatiuh-Quinto Sol International Inc., 1989. 217 p.
71. Anaya R. A. The Legend of La Llorona. Berkeley, Calif. : Tonatiun-Quinto Sol International Inc., 1984. 95 p.
72. Anton, Ferdinand. Woman in Pre-Columbian America. New York : Abner Schram, 1973. 114 p.
73. Anzaldua, Gloria. Borderlands / La Frontera : The New Mestiza. San Francisco : Aunt Lute Books, 1987. 250 p.
74. Anzaldua, Gloria. Making Face, Making Soul // Haciendo Caras: Creative & Critical Perspectives by feminists of Color. San Francisko : Aunt Lute, 1990. 448 p.
75. Arellano, Anselmo F. Los pobladores Nuevo mexicanos y su poesia, 1889 1950. Albuquerque, N. M. : Pajarito Press, 1976. 175 p.
76. Baker, Houston A. Three American Literatures : Essays in Chicano, Native American & Asian American Literature for teachers of American Literature. N. Y. : Modern Language Association of America, 1982. 265 p.
77. Baker, Samuel. Ana Castillo : The Protest Poet Goes Mainstream // Publishers Weekly 243 (12 August 1996). P. 417418.
78. Benett, Tanya Long. No Country to Call Home : A Study of Ana Castillo’s Mixquiahuala Letters // Style 30.3 (Fall 1996). P. 462479.
79. Beyond Stereotypes: The Critical Analysis of Chicano Literature. / Ed. by Herrera-Sobek. New York : Bilingual Press, 1985. 152 p.
80. Blakely, Mary Kay & Gloria Kaufman. Pulling Our Own Strings : Feminist Humor & Satire. Bloomington : Indiana Univ. Press, 1994. 192 p.
81. Bower, Anne. Remapping the Territory : Ana Castillo’s The Mixquiahuala Letters // Epistolary Responses : the Letter in 20-th Century American Fiction & Criticism. Tuscaloosa, AL. Univ. of Alabama Press, 1977. P.132150.
82. Bower, Anne. Rewriting of the Self, Writing the Other : An Investigation of Recent American Epistolary Novels. West Virginia U., 1990. 159 p.
83. Brady, Mary Pat. Extinct Lands, Temporal Geographies. Durham, Duke Univ. Press, 2002. 267 p.
84. Braendlin Bonnie Hoover. Bilding in Ethnic Women Writers // Denver Quaterly 17. № 4 (Winter, 1983). P. 7587.
85. Brady, Pat. The Fungibility of Borders // Nepantla : Views from South 1, (Spring 2000). №1. P. 171190.
86. Broyles Y. Women in El Teatro Campesino? Apoco Estaba Molacha La Virgen de Guadalupe // Chicana Voices : Intersections of Class, Race & Gender. / Ed. by Cantu, Norma, Cardenas Gilberto, Cordova Teresa, Juan Garcia, Sierra Christine. Albuquerque, Univ. of New Mexico Press, 1993. P. 162186.
87. Bruce-Novoa, Juan. Chicano Poetry: A Response to Chaos. Austin, Texas : Univ. of Texas Press, 1982. 237 p.
88. Bruce-Novoa. Retrospace : Collected Essays on Chicano Literature, Theory, & History. Houston, Arte Publico Press, 1990. 190 p.
89. Brushwood John S. Two Views of the Boom : North and South. // Latin American Literary Review 15. № 29 (January June, 1987). P. 1331.
90. Bus, Heiner. I Too Was of the Small Corner of the World’ : The Cross-Cultural Experience in Ana Castillo’s The Mixquiahuala Letters. // Americas Review 21 (Fall-Winter 1993). P. 128138.
91. Cabeza de Fabiola Baca. We Fed Them Cactus. Albuquerque : Univ. of New Mexico Press, 1994. 218 p.
92. Сabeza de Fabiola Baca. The Good Life. Santa Fe : Museum of New Mexico Press, 1982. 95 p.
93. Calderon, Hector & Saldivar, Jose David. Criticism in the Borderlands : Studies in Chicano Literature, Culture & Ideology. Durham, N. C. : Duke Univ. Press, 1991. 312 p.
94. Campbell, Joseph. The Hero With a Thousand Faces. Princeton : Bollingen Press, 1949. 464 p.
95. Candelaria, Cordelia. Latina Women Writers: Chicana, Cuban American & Puerto Rican Voices // Handbook of Hispanic Cultures in the United States / Ed. by Francisco Lomeli. Houston : Arte Publico Press, 1993. P. 134162.
96. Candelaria, Cordelia. The Wild Zone : Essays in Multi-Ethnic Literature. Boulder. Univ. of Colorado, 1989. 214 p.
97. Carpentier Alejo. El reino de este mundo. La Habana : Editorial Letras Cubanas, 2006. 160 p.
98. Castillo, Ana. Extraordinarily Woman // Goddess of the Americas : Writings on the Virgin of Guadalupe, edited by Ana Castillo. New York : Riverhead Books, 1996. P. 7278.
99. Castillo, Ana. I ask The Impossible. New York : Anchor / Random House, 2001. 144 p.