ПОЕЗІЯ Л. ФЕРЛІНГЕТТІ В КОНТЕКСТІ ТВОРЧОСТІ БІТНИКІВ : ПОЭЗИЯ Л. Ферлингетти В КОНТЕКСТЕ ТВОРЧЕСТВА битников

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Рагузіна Людмила Юріївна
УДК 821.111 - 1 (73)

ПОЕЗІЯ Л. ФЕРЛІНГЕТТІ В КОНТЕКСТІ ТВОРЧОСТІ БІТНИКІВ

10.01.04 Література зарубіжних країн

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
доктор філологічних наук,
професор Шпак Валерій Кирилович

Черкаси 2006

ЗМІСТ

ВСТУП......................................................................................................................

4

РОЗДІЛ 1. ХУДОЖНІ ПОШУКИ БІТНИКІВ У КОНТЕКСТІ АМЕРИКАНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ СЕРЕДИНИ ТА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст..............................................................................................

10

1.1.

Творчість бітників та Л.Ферлінгетті в оцінці американської та вітчизняної критики .....................................................................................

10

1.2.

Бітники і парадигматичні зміни в американській літературі середини ХХ ст. ..........................................................................................................

15

1.3.

Філософські витоки світогляду „розбитих”: екзистенціалізм, дзен-буддизм...........................................................................................................

31

1.4.

Літературні „батьки” і сучасники бітників: типологія художніх впливів на бітницький рух ...........................................................................

37

1.5.

Основні тенденції художніх пошуків бітників: від А. Гінзберга до Р.Дункана......................................................................................................

41

РОЗДІЛ 2. ПОЕЗІЯ Л. ФЕРЛІНГЕТТІ 50 60-х РОКІВХХ ст.....................

62

2.1.

Риси поетичного новаторства в художніх пошуках раннього Л.Ферлінгетті................................................................................................

62

2.2.

Нонконформістській бунт у збірці поета „Коні-Айленд душі” ...............

79

2.3.

Художні відкриття у збірці „Починаючи з Сан-Франциско”...................

107

РОЗДІЛ 3. ПОЕЗІЯ ЯК ХУДОЖНІЙ ЕКСПЕРИМЕНТ: ОБРАЗНО-СТИЛЬОВІ ПОШУКИ Л.ФЕРЛІНГЕТТІ 1970 1990-х РОКІВ.................

118

3.1.

Поетика художньої творчості Ферлінгетті 70-х років: пошуки нової поетичної мови у збірці Відкрите око, відкрите серце”.........................

118

3.2.

Принцип „духовного прозріння” у збірці „Хто ми є зараз”......................

128

3.3.

Збірка „Пейзажі життя та смерті”: особливості ліричного світовідчуття..................................................................................................

136

3.4.

Поезія Ферлінгетті 80-х років: художній експеримент у пошуках „справжньої реальності” .............................................................................

142

3.5.

Поезія Ферлінгетті 90-х років: ліричний герой серед „безумного спектаклю існування”...................................................................................

154

ВИСНОВКИ ...........................................................................................................

160

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................

165

ВСТУП

Актуальність дослідження. За епохи утвердження світового постмодернізму, мультикультуралізму, на тлі суперечливих подій світової глобалізації останнім часом особливого значення набувають дослідження, в яких з’ясовуються витоки цих явищ культури та історії. В американській літературі, що, як відомо, завжди відзначалася своїми специфічними типологічними закономірностями, серед інших біля витоків постмодернізму стояв такий рух, як бітництво.
В дисертаційній роботі розглядаються світоглядні та художні пошуки яскравого представника руху бітників США середини і другої половини ХХ ст. Лоуренса Ферлінгетті. Проблеми його творчості аналізуються в контексті американської літератури, насамперед літератури бітників, що склала специфічний художньо-естетичний канон в американській поезії. Залучена до аналізу творчість А.Гінзберга, В.Берроуза, К.Кізі, Г.Корсо, К.Рексрота розглядається в аспекті відмінностей та типологічних подібностей з художніми відкриттями Л.Ферлінгетті.
В сучасному літературознавстві, насамперед американському, склалася традиція розглядати творчість бітників як своєрідний прояв нових неоавангардистських віянь в літературному житті ХХ ст., які були надзвичайно помітними в літературному процесі після середини ХХ ст., а відтак і вплинули на його специфіку [91; 94; 117; 99; 133]. Саме бітники у порівнянні з іншими письменниками-новаторами відзначилися особливою „революційністю та нонконформізмом, що випливали з бунтівних настроїв сучасного їм життя” [95, c.32]. Звичайно, це стосується не лише ідейно-тематичного комплексу їхніх творчих змагань, а й тих реформаторських зусиль, що були спрямовані на пошук нових художніх форм, нової поетики, яка в історичній перспективі відкривала б нові горизонти творчої майстерності, новаторської поетичної техніки. При цьому принципи нонконформізму, „аутсайдерства” були важливим джерелом нової художньої форми, тим ідейним підґрунтям, що „підживлювало” їхнє творче експериментаторство.
На загальному тлі мистецтва повоєнної епохи творчість бітників постає чи не найбільш нонконформістською, вільною від філософсько-моралістичних тенденцій у порівнянні з традиційними європейськими літературними творами. Стає яскравіше вираженою психологічна спрямованість художніх шукань, прагнення авторів до різнопланових мотивацій, нововведень та експериментів. Саме творчість бітників засвідчує той факт, що дух конформізму ніколи не набував в американський літературі такої масштабності, як про це донедавна писалося в радянській критиці. В цьому плані не можна погодитися з думкою відомого американознавця О.Мулярчика, який порівняв літературний процес США від кінця 40-х і до початку 70-х років „з коливанням величезного маятника”: спочатку від бунту до пристосованості, а потім навпаки від конформізму до бунту [43, с. 4]. Масштабний протест бітників, що розпочався ще в 50-х, не припинявся аж до 80 90-х років, про що з усією очевидністю засвідчує творчість Ферлінгетті.
До сьогодні існує уявлення про те, що бітники репрезентують лише літературний процес 50 60-х років, а надалі їхня творчість стає менш помітною, їхні творчі експерименти відходять на периферію літературного процесу. Про це, зокрема, пишуть одразу кілька зарубіжних літературознавців [144; 147]. На нашу думку, такі твердження потребують певних коректив, оскільки на прикладі творчості Ферлінгетті можна простежити, як рух бітників активно співіснує/взаємодіє з таким явищем, яким є постмодернізм. Художнє новаторство поета вивчене недостатньо: до сьогодні немає жодного комплексного дослідження, в якому б розглядалася його творчість у широкому контексті поезії бітників, визначалася специфіка його поетики, аналізувалася філософська основа його пошуків.
Вивчення творчості Ферлінгетті дозволить значною мірою пролити світло на складну еволюцію бітницького руху, прослідкувати характер їхнього поетичного експериментаторства не лише в плані синхронії, але й в розрізі значнішого періоду часу.
Власне це і визначає актуальність запропонованого дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами організації, де вона виконана. Результати роботи висвітлюють окремі практичні аспекти художнього поетичного перекладу і реалізуються в науковому проекті, який здійснює кафедра теорії та практики перекладу Черкаського державного технологічного університету (№ 138 03 Теоретичне обґрунтування концепції та створення ефективних методів вивчення граматики в зіставному аспекті”, номер державної реєстрації 0103V003683).
Результати дисертації використовуються та апробуються на заняттях з теорії і практики перекладу, лекційних та семінарських заняттях з історії зарубіжної літератури для студентів спеціальності Прикладна лінгвістика” згідно з планом науково-дослідницької роботи кафедри.
Мета дисертації полягає в тому, щоб розглянути основний поетичний набуток творчості Л.Ферлінгетті в аспекті відкриття ним нових принципів художнього мислення в контексті літератури бітників, виявити роль та місце письменника в американській літературі середини і другої половини ХХ ст., з’ясувати оригінальність його творчої особистості, прослідкувати вплив філософської та естетичної думки на характер його поетичного новаторства.
Поставлена мета передбачає розв’язання наступних практичних завдань:
- проаналізувати основні принципи художнього мислення письменників-бітників;
- здійснити характеристику провідних тенденцій літератури бітників;
- визначити основні філософські концепції, що мали вплив на їхню творчість і позначилися на особливостях поетики їхніх творів;
- розглянути поезію Ферлінгетті як цілісний художній феномен в плані її типологічних і контактних зв’язків з американською літературою, насамперед з літературою бітництва;
- дослідити еволюцію творчості поета в аспекті прояву в його поезії нових художніх віянь;
- скласти синтетичне уявлення про художню систему Ферлінгетті, що передбачає аналіз конкретних тем, мотивів, образів та художніх прийомів у творах поета.
Об’єкт дослідження творчість Ферлінгетті як одного з представників літератури бітників 50 90-х років ХХ ст. Подібний об’єкт дослідження визначає специфіку предмета дослідження. Предметом дослідження виступають основні художні тенденції, мотиви та образи в творчості поета. Особлива увага приділяється принципам його індивідуального художнього новаторства в контексті тогочасної літератури бітників.
Для більш послідовного досягнення поставленої мети та розкриття об’єкта та суб’єкта дослідження використовуються наступні методологічні підходи: для визначення ролі та місця творчого доробку поета, специфіки тем і мотивів його творів в американській літературі ми звертаємось до історико-культурного підходу, а для розгляду його зв’язків з традицією, принципів художнього новаторства до типологічного підходу, який дозволяє пролити світло на цілий комплекс проблем не тільки творчості цього поета, а й деякою мірою американської літератури середини і другої половини ХХ ст. в цілому. В дисертаційному дослідженні не відкидаються й інші методи дослідження: для з’ясування важливого у своїй неоднозначності впливу поезії Ферлінгетті на читачів прийнятним виглядає підхід рецептивної естетики В.Ізера та Г.Яусса, а при аналізі історико-культурного тла творчості поета в роботі автор спирається на праці видатних філософів сучасності: представників франкфуртської школи Т.Адорно, М.Горкаймера, герменевтики П.Рікера, постмодернізму П.Слотердайка.
Наукова новизна одержаних результатів. Робота є першою в українському літературознавстві спробою комплексного дослідження художніх особливостей творчості Л.Ферлінгетті як певної дискурсивної системи, що відзначається цілісністю унікального явища в американській авангардистській літературі. Особливий акцент в роботі зроблено на сукупності властивих йому індивідуальних творчих характеристик і найважливіших типологічних зв’язків з основними художніми тенденціями літератури бітництва. Аналіз творчості Ферлінгетті дозволяє зробити певні теоретичні висновки та узагальнення про характер розгортання літературного процесу в США другої половини ХХ ст.
Дослідження є особистим внеском у вивчення закономірностей художньої еволюції Л. Ферлінгетті як представника руху бітників, який відкрив важливі горизонти художньо-образного віддзеркалення світу в контексті тогочасного художнього дискурсу американської літератури.
Практичне значення одержаних результатів: результати дослідження можуть бути використані при підготовці лекційних курсів і практичних занять з історії зарубіжної літератури на філологічних і лінгвістичних спеціальностях університетів, у практичному викладанні спецкурсів з історії американської літератури ХХ ст. Також результати роботи можна буде використати при складанні методичних посібників з теорії і практики художнього перекладу, оскільки в роботі містяться переклади українською мовою уривків з поетичних творів Ферлінгетті та інших поетів-бітників. Окремі положення роботи можна використати при підготовці до теоретичних тем на заняттях з історії зарубіжної літератури ХХ ст.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження відбиті в 9 наукових публікаціях автора дисертації, з яких 6 у фахових виданнях.
Окремі її положення обговорено на всеукраїнських наукових конференціях і семінарах: «Літературний дискурс: генезис, рецепція, інтерпретація (літературознавчий, культурологічний, методичний аспекти)» (Київ, 2003), «Література та літературознавство: історія і сучасність» (Житомир, 2004), «Функціонування літератури в культурному контексті епохи» (Дніпропетровськ, 2004), «Проблеми сучасного зарубіжного літературознавства і мистецтвознавства» (Севастополь, 2004), «Сучасні тенденції розвитку лінгвістики та європейської і американської літератур» (Черкаси, 2004), «Нові горизонти та перспективи філологічної науки й педагогічної практики” (Дніпропетровськ,2004), «Актуальні проблеми іноземної філології» (Запоріжжя, 2004), V (П’яті) Міжнародні Чичерінські читання „Проблеми розвитку художньої прози” (Львів, 2004), 11-та Всеукраїнська наукова філологічна конференція Проблеми розвитку сучасної лінгвістики, світової літератури та перекладознавства” (Черкаси, 2005).
Структура дисертації випливає з логіки матеріалу і складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку літератури. Виходячи з характеру матеріалу розділи роботи також містять відповідні підрозділи.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Впродовж другої половини ХХ ст. в американській літературі відчувається потяг до нонконформізму, до оновлення культури на базі нігілістичного заперечення її традицій. Однак бітництво результат цього потягу як художньо-естетичне явище чи навіть система художніх явищ і феноменів не позначено цілковитою відірваністю від тих літературних надбань, що їх виробила американська, а також і європейська попередня культура. Бітники самостверджувалися не лише шляхом творення нової, незнаної до того парадигматики культури, а й активно абсорбували вагомий набуток філософської і художньої думки, з яким були пов’язані нові горизонти художнього мислення. Насамперед це стосується філософії екзистенціалізму, що мала вагомий вплив на творчість багатьох бітників. Не можна не згадати величезний масив тієї авангардистської літератури, яка виявилася близькою по духу”. В першу чергу це стосується таких показових постатей бітницького руху, як Д.Керуак, В.Берроуз, А.Гінзберг, художні пошуки яких при всьому новаторстві становили важливу частину літературного процесу в США, а тому їхні художні відкриття знайшли продовження в тій літературній традиції, що пов’язувалася з переосмисленням авангардистських концепцій художньої творчості і впровадженням нової парадигматики художнього мислення, що дістала назву постмодернізму.
Американська література зазнала кілька хвиль бітницького оновлення”. Хронологічно їх можна позначити рамками 50 60-х років часу ствердження бітників в якості серйозної літературної школи, що виробила свою власну програму художньої творчості, реалізувала певну ідеологічну програму, активно розробляла власну систему художніх цінностей. Цей час був іноді позначений настороженим ставленням до поведінки бітників, до їхньої епатажності, сексуальної розкутості, проповіді вільного сексу і гомосексуалізму. Це могло привести до негативного ставлення до них з боку конформістського загалу і навіть до судових переслідувань, що продемонструвала американська судова система по відношенню до творів В.Берроуза і, зокрема, до його роману Голий сніданок”.
Другий етап можна умовно пов’язати з 70 90-ми роками, коли бітники вже мали певний літературний авторитет, а їхні художні твори почали активно друкуватися масовими накладами. Саме в цей період їхнє художнє експериментаторство почало активно освоюватися тогочасною художньої традицією, що була далекою від руху бітників. Їхні твори стали приваблювати активну увагу літературознавців і критиків.
Художні пошуки бітників при цьому були іманентним процесом, вони увінчалися успішними звершеннями, якими були окремі шедеври, що пізніше дістали визнання всією художньою культурою як самого потягу до нового” стилю життя, нонконформізму як способу неприйняття тих умовних цінностей, які нав’язувалися системою держави окремому індивідові.
У дисертації вибудовано лінію бітниківського дискурсу як цікавого і значного явища. На кожному етапі він мав свої визначальні особливості від форм протесту проти суспільного тотального зла” до відповідних художніх новаторств на рівні стилю творів (поезія як оптика” бачення світу, надмірна абстрагованість та авангардність художнього образу, тяжіння до метафоризації світу, сюрреалістичність поетичної техніки). Бітництво активно впливало на літературу, примушувало її певним чином реагувати на особливості бітницької творчості. Проте на жодному етапі розвитку американської літератури бітництво не зайняло виключної домінуючої позиції, не стало осердям літературного процесу, хоча і було справжньою літературною модою.
Однією з визначних постатей бітницького літературного руху виявилася постать Л.Ферлінгетті, який на прикладі власної творчості продемонстрував той ступінь художнього експериментаторства, котрий вартий того, щоб стати справжньою естетичною цінністю в літературному житті Америки.
Власне його творчість відповідає хронологічній еволюції творчості розбитого покоління − він успадкував ті етапи літературного розвитку, що були характерні для більшості поетів-бітників. Його творча позиція, як і позиція більшості бітників, яка відбивала кричуще протистояння індивіда оточуючій системі як конгломерату цивілізованого технократичного насильства, що чинить тиск на свідомість, цілком вкладалася у проблему важкого вибору або або”. Іншими словами вибір полягав у тому, щоб підкоритися цій системі або ж запропонувати власну парадигму життєвих, а відтак і художніх цінностей, які б могли протистояти суспільному ганджу.
Свого часу бітники інтуїтивно відчули обмежувальні рамки самої ідеї американського патріотизму і тому цілком резонно задекларували, що не може бути національної монополії на патріотизм. Власне кажучи, звідси можна пояснити їхнє тяжіння до утвердження загальнолюдських, універсальних цінностей життя. Повністю ця позиція поділялася і Ферлінгетті.
Дилема людина традиційна культура” часто вирішувалася бітниками в суцільно негативному плані, в суспільному це призвело навіть до заперечення політики взагалі. Але, як відомо, заперечення політики це також політика. А.Гінзберг, заперечуючи політичні основи двох таких країн, як Радянський Союз і США, виробив свої принципи нігілістичної політики заперечення будь-яких державних інтересів та прагнень. Одним з найменш заполітизованих бітників виявився Л.Ферлінгетті. Хоча в його творах звучать деякі політичні ідеї, але вони виявляються завжди нерадикальними, поміркованими, а його система художнього мислення найменше страждає на тлі інших бітників від максималізму.
Особливо заслуговує на увагу художня своєрідність більшості його віршованих творів, художнє експериментаторство. Не дивно, що позиція стороннього спостерігача за життям наклала відбиток на художню форму поезії. Свій погляд на світ він намагається подати якнайменш заідеологізовано, головне для нього знайти відповідну художню форму, за допомогою якої митець зміг би донести до читача світ свого несвідомого”, той світ, який найменш зазнав впливу з боку інтелектуалізованої культури.
Хоча в своїй творчості Ферлінгетті був далекий від того, щоб абсолютно відійти від реального світу і зануритися у алкоголь чи наркотики. Тема останніх звучить у нього лише у декількох віршах і не може вважатися вирішальною і показовою для нього. Більше того він не пропагує спеціально наркотиків та наркотичного стану як життєву позицію.
Проте з іншого боку, він оспівує стан сексуальної ерекції” як важливий в житті кожного індивіда момент вищої насолоди. Природно, що тема стосунків чоловіка та жінки одна з центральних в його творчості. Стан закоханості та сексуальної близькості це прояв найбільш важливого природного інстинкту, що дозволяє людині відчути себе абсолютно щасливою і відійти від кричущих проблем життя, що роблять саме існування вкрай суєтним, мимобіжним, фальшивим.
Пізня творчість Ферлінгетті відзначається важливим і неоднозначним пошуком нових обріїв поетичного слова. Важливим набутком його поезії останніх десятиліть є пошук органічного зв’язку між поезією та музикою, поезією та живописом. Справа не тільки в тому, що поет часто звертається у своїх творах до теми митця, осмислює його креативні здатності та поривання, а й у тому, що він намагається показати важливий потенціал мистецтва, що робить його власне мистецтвом, яке примушує замислитися серйозно над найбільш значущими у своїй неминущості проблемами буття.
Певною мірою це завдання він намагався вирішити шляхом пошуків нової поетичної техніки, яка дозволяла оцінити художнє слово в плані його фонетичного звучання, а семантику з боку міфологічної основи. Це значно розширювало горизонти художнього новаторства поета, а експериментування на рівні відтворення емпіричного потоку життя” дозволяло зробити зображуване як замальовку окремого епізоду, що виломлюється за межі звичного уявлення про плинність часу та змінюваність простору. Звичайно, це в свою чергу надавало особливої експресивності його творам, підсилювало сугестивне начало поетичного слова, надавало художньої унікальності його поетичному доробку.
При цьому не слід забувати того, що серед бітників Ферлінгетті відзначається особливою філософічністю поезії. Думка про світ носить майже завжди універсальний характер в плані художнього узагальнення. Відтак самі твори не перетворюються при цьому на певні філософські трактати художнє слово активно вбирає” в себе філософську думку, яка не завжди проявляється прямо, а може існувати на рівні окремого натяку, іронічної оцінки того чи іншого епізоду життя відтвореного митцем.
Художні й естетичні пошуки Л.Ферлінгетті носять не спонтанний, а глибоко закономірний характер. Його лірична сповідь завжди чутлива до будь-якої, навіть найменшої зміни в навколишньому світі. Він завжди знаходиться в стані активного творчого пошуку, а поетичний настрій завжди лежить в основі поетичного образу. Звідси його надмірна імпресіоністичність художнього мислення, яка разом з експресіоністичною насиченістю поетичного слова народжують особливий синтез специфічної бітниківської поетики.

Його творчість переконливо свідчить про те, що бітництво не передбачає певних моральних присудів чи оцінок. Воно плідно нагадує про себе в американській культурі кінця ХХ ст. А тому бітництво і література бітників це не певна емблема з негативним відтінком, а об’єктивний факт і фактор сучасної американської літератури.ъъъ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Арутюнян А.М. Основные тенденции развития послевоенной поэзии США /1945 1980 гг./ - Автореф. дис... д-ра. филол. наук. М., 1988. 37 с.
2. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1986. 445 с.
3. Бергсон А. Смех. М.: Искусство, 1992. 173 с.
4. Блайс Р.Х. Золотой век Дзэн. С-Пб.: Евразия, 2001. 265 с.
5. Блуменберг Г. Антропологічний підхід до сучасного значення риторики // Після філософії: кінець чи трансформація? К.: Четверта хвиля, 2000. С.375 402.
6. Венедиктова Т. Ферлингетти Лоуренс // Писатели США. М.: Радуга, 1990. С. 513. 514.
7. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. К.: Либідь, 2001. 487с.
8. Гарин И. Пророки и поэты. М.: Терра, 1992. Т.2. 686 с.
9. Гаспаров М.Л. Очерки истории русского стиха. Метрика. Ритмика. Строфика. М.: Наука, 1984. 320 с.
10. Гаспаров М.Л. Современный русский стих. Метрика и ритмика. М.: Наука, 1974. 486 с.
11. Гассан І. Чим є постмодернізм і чим він стане? Літературний та культурний аспекти // Американська література після середини ХХ ст. Матеріали міжнародної конференції 25 27 травня 1999 року. К.: Довіра, 2000. С.31 - 49.
12. Гризун А. Сугестивна лірика: проблематика та жанрові особливості // Слово і час. 2003. - № 12. С. 28 34.
13. Гинзбург Л. Литература в поисках реальности. Л.: Советский писатель, 1987. 400 с.
14. Демченко В.Д. Часопис „Плейбой” як спосіб життя // Вісник Дніпропетровського університету. Серія Літературознавство. Журналістика. 2005. - № 4. С. 3 6.
15. Денисова Т.Н. Історія американської літератури ХХ ст. К.: Довіра, 2002. 319 с.
16. Денисова Т.Н. На пути к человеку. Борьба реализма и модернизма в современном американском романе. К.: Наукова думка, 1971. 339 с.
17. Дмитриева Н. Изображение и слово. М.: Искусство, 1962. 314 с.
18. Долгов К.М. От Киркегора до Камю. М.: Искусство, 1990. 399 с.
19. Жирмунский В.М. Теория литературы. Поэтика. Стилистика. Л.: Наука, 1977. 407 с.
20. Завадская Е.В. Ut pictura poesis Андрея Белого // Андрей Белый. Проблемы творчества. М.: Советский писатель, 1988. С. 461 469.
21. Затонский Д.В. Модернизм и постмодернизм. Мысли об извечном коловращении изящных и неизящных искусств. Харьков: АСТ, 2000. 256 с.
22. Затонський Д.В. Феномен австрійської літератури // Вікно в світ. 1998. №1. С. 3 177.
23. Землянова Л.М. Современное литературоведение в США. Теоретические направления и конфронтации 1920 1980-х годов. М.: МГУ, 1990. 217 с.
24. Зверев А.М. Дворец на острие иглы. Из художественного опыта ХХ века. М.: Советский писатель, 1989. 453 с.
25. История американской литературы: В 2 т. /Под ред. Самохвалова Н.И. М.: Просвещение, 1971. Т.2. 319 с.].
26. История современной зарубежной философии. Санкт-Петербург: Лань, 1997. 532 с.
27. Ізер В. Процес читання: феноменологічне наближення // Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст.. Львів: Літопис, 1996. С. 261 277.
28. Калачева С.В. Эволюция русского стиха. М.: МГУ, 1986. 264 с.
29. Керуак Д. Избранная проза: В 2 т. К.: AirLand, 1995. T.1. 391 c.
30. Кириченко О.М. Подъем демократического движения в США и «поэзия протеста» // Американская литература и общественно-политическая борьба. 60-е начало 70-х годов ХХ века. М.: Наука, 1977. 245 с.
31. Козлов А.С. Мифологическое направление в литературоведении США. М., 1984. 174 с.
32. Козлов А.С. Психоаналитическая критика // Западное литературоведение ХХ века. Энциклопедия. М.: Intrada, 2004. C. 338 340.
33. Козлов А.С. Структурализм и мифологическое литературоведение США: Проблемы взаимосвязи и интерференции // Тенденции в литературоведении стран Западной Европы и Америки. М., 1981. С. 120 139.
34. Козлов О. Міф та американська літературна критика // Американська література після середини ХХ ст. К.: Довіра, 2000. С. 244 250.
35. Коломиец А. А. Этика и эстетика кинематографа в творчестве Дж.Моррисона // Вестни СевГТУ. Филология. Севастополь: Изд-во СевНТУ, 2005. С. 3 9.
36. Кузнєцов Ю.Б. Імпресіонізм в українській прозі кінця ХІХ початку ХХ ст. К.: Зодіак-ЕКО, 1995. 304 с.
37. Ліотар Ж.-Ф. Постмодерністська ситуація // Після філософії: кінець чи трансформація? К.: Четверта хвиля, 2000. С. 71 90.
38. Лало А. Томас Пинчон и его Америка. Загадки, параллели, культурные контексты. Минск РИВШ БГУ, 2001. 267 с.
39. Маритен Ж. Ответственность художника // Самосознание европейской культуры ХХ века. Мыслители и писатели Запада о месте культуры в современном обществе. М.: Политиздат, 1991. С. 170 198.
40. Маркузе Г. Одномерный человек. М.: АСТ, Ермак, 2003. 332 с.
41. Миллер Г. Тропик рака. М.: Культура, 1992. 274 с.
42. Могутин Я. Битники: история болезни // Берроуз У.С. Голый Завтрак. М.: Глагол, 1994. С. 4 12.
43. Мулярчик А. Послевоенные американские романисты. М.: Художественная литература, 1980. 279 с.
44. Наливайко Д.С. Искусство: направления, течения, стили. К.: Мыстецтво, 1985. 412 с.
45. Ортега-и-Гассет Х. Две великие метафоры // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С. 71 98.
46. Ортега-і-Гасет Х. Вибрані твори. К.: Основи, 1994. 420 с.
47. Павличко С. Томас Стернз Еліот // Павличко С. Зарубіжна література. Дослідження та критичні статті. К.: Основи, 2001. С. 431 449.
48. Поляков М. Вопросы поэтики и художественной семантики. М.: Советский писатель, 1978. 446 с.
49. Прокопенко В. Метафизика и метакритика // Философия языка: в границах и вне границ. Харьков: ОКО, 1994. С. 19 36.
50. Рагузіна Л. Ю. Аналіз ідейно художніх особливостей ранньої творчості Л. Ферлінгетті (на матеріалі збірки «Починаючи з Сан - Франциско») // Вісник Житомирського педагогічного університету. Житомир, 2004. Вип.16. С. 213 215.
51. Рагузіна Л. Ю. Бітники: біля витоків американського постмодернізму // Літературний дискурс: генезис, рецепція, інтерпретація(літературознавчий, культурологічний і методичний аспекти):Зб. мат- лів між нар. конф.- Київ,16-17.10.2003р./ За ред. Ю. І. Ковбасенка.- К.: УАВЗЛ, 2003.- С. 210 217.
52. Рагузіна Л. Ю. Мотиви нонконформізму у збірці віршів Л. Ферлінгетті «Коні Айленд Душі» // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія: всеукр.зб.наук.пр.-Черкаси: ЧДТУ, 2003. Число сьоме. С. 82 85.
53. Рагузіна Л. Ю. Мотиви філософського екзистенціалізму у збірці віршів Л. Ферлінгетті «Коні Айленд Душі» // Вісник СевДТУ. Вип. 61: Філологія: зб. наук. пр. Севастополь: Вид-во СевНТУ, 2005. С. 83 89.
54. Рагузіна Л. Ю. Новаторський характер художніх пошуків поетів бітників 70- 80-х років XXст. // Питання літературознавства: Наук. зб. Чернівці: Рута, 2003. Вип. 10 (67). - С. 114 119.
55. Рагузіна Л. Ю. Поезія бітників на зламі епох: особливості поетики Л. Ферлінгетті 90-х років ХХ ст. // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія: Всеукр. зб. наук. пр. Черкаси: ЧДТУ, 2005. Число дев’яте.- С. 90 92.
56. Рагузіна Л. Ю. Поезія «факту» у збірці віршів Л. Ферлінгетті „Таємне значення речей” // ДНІ НАУКИ: Зб. тез доповідей: В 3т./ Гуманітарний університет "ЗІДМУ", 28-29 жовтня 2004р.; Запоріжжя: ГУ"ЗІДМУ", 2004. Т.3. - С. 179 180.
57. Рагузіна Л. Ю. Принципи художнього новаторства Л. Ферлінгетті у збірці віршів «Картини світу, що зник» // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія: всеукр.зб.наук.пр.-Черкаси: ЧДТУ, 2004. Число восьме. С.139 141
58. Рагузіна Л.Ю. Філософські витоки світогляду «розбитих» // Наукові записки Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Серія: Літературознавство. Харків: ППВ Нове слово”, 2004. Вип. 3 (39). Частина друга. - С. 126 128.
59. Рікер П. Сам як інший. К.: Дух і літера, 2002. 455 с.
60. Рошко М. Художній світ романів Кена Кізі: Політ над гніздом зозулі” та Часом нестерпно кортить”. Ужгород: Мистецька лінія, 2002. 219 с.
61. Сезанн П. Переписка. Воспоминания современников. М.: Искусство, 1970. 421 с.
62. Соловей Е.С. Поезія пізнання. (Філософська лірика в сучасній літературі). К.: Дніпро, 1991. 271 с.
63. Спанкерен К.В. Література Сполучених Штатів. Нарис. /Переклад І.Прохоровича/ - N.-Y.: USIA Regional Program Office, Vienna, 1998. 128 с.
64. Слотердайк П. Критика цинічного розуму. К.: Тандем, 2002. 542 с.
65. Стріха М. Український художній переклад: між літературою і націєтворенням // Сучасність. 2003. - № 3. С. 140 145.
66. Тарасевич И. Мужчина в поисках любви // Миллер Г. Тропик рака. М.: Культура, 1992. С. 3 12.
67. Тимофеев Л. Слово в стихе. М.: Советский писатель, 1987. 424 с.
68. Ткаченко А. Українське віршознавство: проблеми термінотворення // Київська старовина. 2003. - № 5. С. 94 100.
69. Туганова О.Э. Постмодернизм в американской художественной культуре и его философские истоки // Вопросы философии. 1982. № 4. С. 122 128.
70. Топоров В.Н. Миф. Ритуал. Символ. Образ. Исследования в области мифопоэтического. М.: Прогресс Культура, 1995. 672 с.
71. Фаулз Д. Арістос. Вінниця: Тезис, 2003. 335 с.
72. Фромм Э. Бегство от свободы. М.: Харвест, 2004. 384 с.
73. Хайдеггер М. Время и бытие. М.: Республика, 1993. 447 с.
74. Холшевников В.Е. Анализ композиции лирического стихотворения // Анализ одного стихотворения. Л.: ЛГУ, 1985. С. 5 48.
75. Чуковский К.И. Мой Уитмен. М.: Прогресс, 1966. 271 с.
76. Шапир М. Что такое авангард? // Даугава. 1990. - № 10. С. 3 6.
77. Шапир М.И. Metrum et rhythmus sub specie semioticae // Даугава. 1990. - № 10. С. 63 87.
78. Шкловский В. О теории прозы. М.: Советский писатель, 1983. 383 с.
79. Шпак В.К. Американская поэзия ХХ века. Основные направления развития. К.: Вища школа, 1991. 167 с.
80. Шпак В.К. Деякі аспекти повоєнної американської поезії: проблема традиції // Американська література після середини ХХ ст. Матеріали міжнародної конференції 25 27 травня 1999 року. К.: Довіра, 2000. С. 212 215.
81. Шпак В.К. Історія американської поезії ХХ ст. К.: УМК ВЩ, 1989. 218 с.
82. Шпак В. Реалистические тенденции в поэзии США ХХ века. Проблемы становления и развития. Дис. д-ра филол. наук. Москва, 1991. 300 с.
83. Штейн А. На вершинах мировой литературы. М.: Художественная литература, 1988. 319 с.
84. Эльяшевич А. Лиризм. Экспрессия. Гротеск. Л.: Художественная литература, 1975. 439 с.
85. Adorno T., Horkheimer M. Dialectic of Enlightenment // www. marxists. org / reference / subject / philosophy / works. htm.
86. Ball G. Allen Ginsberg: Journals, Early Fifties, Early Sixties. New York: Grove Press, 1977. 253 p.
87. Barlett L. Kenneth Rexroth and James Laughlin. New York: W.W. Norton and Co, 1991. 289 p.
88. Barlett L. The Beats: Essays. Jefferson, NC: McFarland, 1981. 321 p.
89. Beat Culture and the New America / Ed. by L.Philips. New York: Whitney Museum of American Art, 1996. 178 p.
90. Beat down to your soul. What was the beat generation? New York: Penguin Publishers, 2001. 663 p.
91. Broyard A. Kafka Was the Rage: A Greenwich Village Memoir. New York: Crown Publishers, 1993. 281 p.
92. Brossard Ch. The Scene Before You: A New Approach to American Culture. New York: Rinehart & Co, 1955. 423 p
93. Bennett, David. Parody, Postmodernism, and the Politics of Reading // Critical Quarterly 27, no. 4 (Winter 1985). Р. 27 43.
94. Brown R.H. Postmodern Representations. Chicago: University of Illinois Press, 1995. 390 p.
95. Cassady C. Off the Road: My Years with Cassady, Kerouac, and Ginsberg. New York: William Morrow and Company, 1990. 283 p.
96. Cavelti John G. Adventure, Mystery, and Romance. Chicago & London: The University of Chicago Press, 1977. 432 р.
97. Caveney G. Gentlemen Junkie: The Life and Legacy of W. Burroughs. Boston: Little, Brown, 1998. 328 p.
98. Charters A. The Portable Beat Reader. New York: Penguin Books, 1992. 389 p.
99. Charters A. The Portable Jack Kerouac. New York: Penguin Books, 1995. 432 p.
100. Charters S. Some Poems/ Poets: Studies in American Underground Poetry Since 1945. Berkeley: Oyes, 1971. 372 p.
101. Cherkovski N. Ferlinghetti: A Biography. New York: Doubleday and Co, 1979. 128 p.
102. Cherkovski N. Whitman’s Wild Children: Portraits of Twelve Poets. South Royalton, Vt.: Steerforth Press, 1999. - 216 p.
103. Christy J. The Long Slaw Death of Jack Kerouac. Toronto: ECW Press, 1998. 313 p.
104. Cook B. The Beat Generation. The tumultuous 50-th and its impact on today. N -Y: Scribner, 1971. 376 p.
105. Corso G. Marriage // Literature. Reading Fiction, Poetry, Drama, and Essay. / Ed. By R.DiYanni. New York: Random House, 1986. P.778.
106. Davidson M. The San Francisco Renaissance: Poetics and Community. New York: Cambridge University Press, 1988. 489 p.
107. Dunkan R. The Truth and Life of Myth. New York, 1967. 214 p.
108. Ellingham L., Killian K. Poet be Like God: Jack Spicer and the San Francisco Rennaissance. Hanover: University Press of New England, 1998. 312 p.
109. Ferlinghetti L