ПОЕТИКА КІНООПОВІДІ В ІСПАНСЬКОМУ РОМАНІ 90-Х РР. ХХ СТОЛІТТЯ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

БАБИЧ ОЛЕКСІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 821.134.2-31(09) „19"

ПОЕТИКА КІНООПОВІДІ В ІСПАНСЬКОМУ РОМАНІ
90-Х РР. ХХ СТОЛІТТЯ

Спеціальність 10.01.04 література зарубіжних країн

ДИСЕРТАЦІЯ

на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник
доктор філологічних наук, професор
Наталія Олександрівна Висоцька

Київ2009

ЗМІСТ

ВСТУП

4

РОЗДІЛ 1. ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ТА ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ЕСТЕТИКИ КІНЕМАТО-ГРАФУ В СУЧАСНІЙ ІСПАНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ

13

1.1. Становлення інтерактивних стосунків кінематографу і літератури.

13

1.2. Шляхи трансформації іспанської літератури внаслідок взаємодії з мистецтвом кіно у першій половині ХХ го ст.

33

1.3. Трансформація механізмів сприйняття дійсності під впливом екранних технологій (друга половина ХХ-го ст.)

48

РОЗДІЛ 2. МОДИФІКАЦІЯ ЗМІСТОВО-ФОРМАЛЬНИХ СТРУКТУР ПІД ВПЛИВОМ КІНЕМАТОГРАФУ У ТВОРАХ ІСПАНСЬКИХ АВТОРІВ 1990-х рр.

69

2.1. Кінематографічний інтертекст і художні структури у прозі А. Переса-Реверте (роман "Клуб Дюма")
2.2. Екранна культура як формотворчий чинник світовідчуття у художній системі романів Х. Мадрида і Х. А.Маньяса

74

85

2.3. Особистість на шляху до звільнення від влади екранної культури: романні варіанти Р. Лоріги та Е. Ліндо

108

РОЗДІЛ 3. КІНЕМАТОГРАФІЧНІ КОНТЕКСТИ РОМАНІВ
Х. СЕРКАСА, Х. МАРСЕ ТА Е. ВІЛА-МАТАСА ТА ЇХНІЙ
ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ПЕРСОНАЖІВ

124

3.1. "Чорний фільм" (film noir) як модель світобачення:
роман Х. Серкаса "У череві кита"

125

3.2. Ностальгія за кінематографом: онтологічна невпевненість персонажів у текстах Х. Марсе та Е. Віла-Матаса

136

ВИСНОВКИ

162

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

166

Додаток А. Список використаних кінофільмів

182

Додаток Б. Оригінальні тексти цитат з проаналізованих
романів

184

ВСТУП

Сучасна іспанська література багата на яскраві індивідуальності і значущі художні відкриття. Проте якщо красне письменство цієї країни 1960-х 1980-х рр. достатньо глибоко досліджене російськими та українськими науковцями (З.І.Плавскін, І.А.Тертерян, Т.Ф.Заремба), то літературний процес 1990-х 2000-х рр. ще не ставав в Україні об’єктом окремої наукової розвідки. Реферована робота має на меті розпочати заповнення цієї лакуни, зосередивши увагу на романному доробку авторів, які отримали широке визнання як на батьківщині, так і за її межами Артуро Переса-Реверте, Хуана Мадрида, Хосе Анхеля Маньяса, Рея Лоріги, Ельвіри Ліндо, Хав’єра Серкаса, Хуана Марсе і Енріке Віла-Матаса.
Обраний ракурс дослідження відповідає помітній у сучасній культурі тенденції до зближення різних видів мистецтв між собою, розглядаючи, зокрема, різні аспекти кінематографічних впливів на мистецтво слова.
З часу появи кінематографу[1] у 1896 р. і по сьогоднішній день відбуваються складні та багатопланові процеси його взаємодії з іншими, "традиційними" видами мистецтва. Література також бере активну участь у взаємному обміні значеннями і зображальними засобами з художнім арсеналом кіно. Починаючи з 70-х років ХХ ст., у науці про літературу пожвавлюється інтерес до проблем взаємозв’язку красного письменства з різними видами мистецтва, зокрема, з живописом, музикою, театром та кіно. В центрі уваги літературознавців та культурологів опинилися проблеми взаємного перекодування літературних текстів на художню метамову інших мистецтв, і навпаки.
Протягом останніх десятиліть у світовому гуманітарному дискурсі помітно зросла кількість досліджень, присвячених аналізу конкретних шляхів впливу кінематографу на літературу загалом і на жанр роману зокрема (праці К. Коена, С. Четмена, Ж. М. Клерк, Ф. Альберсмаєра). Сфера дії кінематографу охоплює розмаїті складники культурного простору. Митці та їх шанувальники, письменники і читачі, персонажі і наратори художніх текстів водночас є кіноглядачами. Відповідно, "... їх поєднує сукупність референцій, досвіду, способів сприйняття та інтерпретації, які активізують нові типи бачення, письма, читання і мислення" [140, с. 3]. Сучасні іспанські письменники, як і їхні колеги з інших країн, теж реагують на загальнокультурні тенденції у царині взаємодії літератури і кінематографу. Внаслідок цього жанр роману в національній літературі зазнає змін, про що свідчать тексти сучасних авторів, де спостерігаються наслідки переплетення елементів кінематографічного і літературного мовлення, вербальних і візуальних засобів зображення. Механізми кінематографічної візуалізації активізуються при прочитанні художнього тексту, залучаючи уяву читачів, які водночас є глядачами.
Упродовж XX ст. кінематограф спричинив поширення і розвиток екранних технологій, що призвело до еволюції механізмів осягнення дійсності, зміни багатьох конвенцій сприйняття та ціннісних орієнтирів. Жанр роману реагує на подібні трансформації, вступаючи у взаємодію з кінематографічним контекстом на рівні творення змісту і формальної організації оповіді.
У цілому, процеси впливу кінематографу на сучасний роман і їх наслідки розглядаються критиками та літературознавцями з наступних принципових позицій: у семіотичній перспективі і через поняття метафоричних зв’язків (К. Метц, А. Монегаль, У Еко, Ю. Лотман); у межах наратологічного підходу через категорії спільного часу історії і дискурсу (В.І. Фесенко, С. Четмен, Х. Росс, К. Коен,); під культурно-історичним кутом зору (Р. Стем, Х. Уррутія, Х. Ентрамбасагуас, Р. Губерн); у площині гендерної критики (Л. Малві); з позицій психоаналізу Ж. Лакана (С.Жижек); у контексті компаративістики (Д. С. Наливайко, Ф. Альберсмайер, К. Пенья-Ардід, Ж. М. Клерк).
Матеріалом для дослідження сукупності процесів впливу кінематографу на іспанський роман обрано вісім текстів сучасних авторів, написаних у 1990-і роки. В основу відбору романів покладено критерій їх репрезентативності щодо різних аспектів досліджуваної теми. Артуро Перес-Реверте, Хуан Мадрид, Хосе Анхель Маньяс, Рей Лоріга, Ельвіра Ліндо, Хав’єр Серкас, Хуан Марсе і Енріке Віла-Матас помітні постаті літературного процесу кінця ХХ ст. на Іберійському півострові. Їхні твори, де знайшли віддзеркалення істотні проблеми іспанської сучасності, перекладаються багатьма мовами і слугують основою для численних екранізацій. Кожний з авторів є лауреатом декількох престижних літературних премій.
Аналітичний розгляд романних текстів здійснюється на основі трьох категорій або модальностей, за допомогою яких можна простежити присутність кінематографу у романах.
Перша з них реалізується через залучення до романного дискурсу тематики, мотивів, алюзій та посилань на типологічні ознаки, які характеризують певні кінематографічні жанри та окремі кінофільми.
До другої категорії входять елементи кінематографічного досвіду деяких оповідачів та персонажів у романах, а також способи, через які ці типи досвіду впливають на становлення особистості та варіанти світосприйняття.
Третя категорія визначається через імітацію зображальних засобів, пов’язаних з кінематографічною риторикою: рухи камери, перспектива зображення, види планів, стилі монтажу тощо.
Такий підхід зумовлює відповідне групування аналізованих текстів у певні розділи. Три зазначені модальності вияву кінематографічної присутності у прозових текстах можуть взаємодіяти між собою на рівні окремого роману. Між ними виникають різноманітні стосунки паралельного співіснування та взаємного відображення. Таким чином, доцільно виокремити низку домінантних мотивів, які дозволяють визначити засадну модальність взаємодії "кінематограф − література" для кожного тексту. Відповідно, у межах другого розділу проаналізовано тексти, в яких присутні тематика і мотиви, запозичені з певних течій у кінематографі та з окремих фільмів. Третій розділ роботи фокусує увагу на творах, змістовою домінантою яких є зображення змін у світосприйнятті персонажа або оповідача, за умови що вагомим чинником таких змін є їхній кінематографічний досвід. Імітація кінематографічних ресурсів на рівні формальної організації оповіді та вживання стилістичних прийомів, навіяних кінематографом (ознаки третьої категорії взаємодії), присутні у всіх аналізованих творах. Вони доповнюють і поглиблюють типи взаємодії романного тексту з мистецтвом кіно у межах провідної модальності (першого або другого типу).
Чинники диференціації, які визначають поділ на розділи, за своєю суттю є різними перспективами дослідження. Вищезгадані категорії співіснують у взаємодії і не виключають одна одну, так само, як не є абсолютними величинами поділу.
У творах Х. Мадрида, Х. А. Маньяса, Р. Лоріги, Е. Ліндо, які проаналізовано у другому розділі роботи, також акцентується увага на ознаках першої половини 1990-х рр. як конкретної історичної доби. Історична реальність, знакові події в Іспанії та світі безпосередньо впливають тип розгортання романної оповіді. Серед них операція "Буря в пустелі" (1989), Олімпійські ігри в Барселоні (1992), всесвітня виставка в Севільї (1992), тощо. Романи пов’язані з загальною атмосферою розчарування, що запанувала в Іспанії початку 1990-х у зв’язку з несправдженням багатьох надій після переходу від диктатури до демократії. Історична наповненість текстів органічно сприяє їхній взаємодії зі специфічними течіями у кінематографі та окремими фільмами.
Романи Х. Серкаса, Х. Марсе та Е. Віла-Матаса, які розглядаються у третьому розділі, відзначаються більшим ступенем атемпоральності, інтроспекція персонажів та їх екзистенційний вимір вагоміші для оповіді, ніж конкретні історичні реалії. У цьому вимірі важливий загальний глядацький досвід персонажів, сукупність візуальних текстів, які сприяють світоглядним змінам.
У вітчизняній іспаністиці на даному етапі немає наукових праць, які містили б комплексне дослідження відповідних тенденцій і процесів у сучасній іспанській літературі. Звернення до цієї проблематики зарубіжних дослідників є спорадичними. Розвідки, де йдеться про вплив мистецтва кінематографу на сучасний роман, також, як правило, фокусуються на окремих аспектах аналізу цього феномену у конкретних творах. Відповідно, поза увагою лишаються загальні тенденції у царині кінематографічних запозичень і спричинених ними трансформацій художньої мови прози.
Відтак, актуальність дисертаційного дослідження зумовлюється недостатнім рівнем вивченості сучасної іспанської літератури в українському літературознавстві, відсутністю у вітчизняному науковому просторі розвідок, де вивчалися б процеси впливу кінематографу на іспанський роман 90-х р. ХХ ст., потребою у системному міждисциплінарному аналізі, який дозволив би розкрити механізми і тенденції трансформації сучасного іспанського роману на формальному та змістовому рівнях внаслідок його взаємодії з кінематографом.
Певні елементи понятійно-термінологічного апарату, застосованого у роботі, потребують визначення. Під кінематографічним текстом розуміється (за Ю. Лотманом) послідовне, цілісне і завершене повідомлення, виражене за допомогою вербальних (лінгвістичних) та невербальних (іконічних) знаків, організоване за допомогою специфічних прийомів і зафіксоване на матеріальному носії з метою відтворення на екрані. Кінооповідь це цілеспрямована, послідовна та виразна єдність літературного, звукового та візуального компонентів фільму, до основних елементів якої належать сценарна драматургія, персонажі, їх акторське втілення, зображення, звук, світло, колір. Під кінематографічним інтертекстом у літературному творі маються на увазі цитати, алюзії, ремінісценції, що відсилають до конкретного візуального образу, персонажу, певного кінофільму або кінематографічного жанру в цілому. Кінематографічний код це механізм, що залучає принципи кінематографічної естетики для прочитання літературного тексту.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась на кафедрі теорії та історії світової літератури Київського національного лінгвістичного університету Міністерства освіти і науки України в межах науково-дослідницької теми "Світова література в історичному зрізі: сучасні підходи та інтерпретації", затвердженої Вченою радою КНЛУ (протокол № 3 від 29 жовтня 2001 року). Тему дослідження затверджено Науковою радою НАН України з проблеми "Класична спадщина та сучасна художня література" (протокол № 1 від 19 січня 2006 року).
Мета дисертаційного дослідження визначити основні модифікації у жанровій структурі та поетиці сучасного іспанського роману внаслідок його взаємодії з мистецтвом кінематографу, а також дослідити моделі сприйняття дійсності у просторі візуальної культури, запропоновані іспанськими авторами.

Поставлена мета обумовлює необхідність у розв’язанні таких завдань:
- простежити основні риси й тенденції у динаміці впливу кінематографу на літературу протягом ХХ ст.;
- окреслити історичні етапи взаємодії іспанської літератури з кінематографом;
- проаналізувати мотив змін у світосприйнятті романних персонажів, детермінованих їхнім існуванням у просторі візуальної культури;
- виявити модифікації окремих елементів поетики у сучасному іспанському романі внаслідок взаємодії з кінематографом;
- визначити основні напрями трансформації особистості в результаті наслідування екранних матриць, представлені у текстах іспанських авторів;
- на основі проведеного дослідження розкрити особливості жанрових модифікацій іспанського роману внаслідок кінематографічних впливів.

Об’єкт вивчення становлять тексти іспанських романів 90-х років ХХ ст., відібрані за критерієм репрезентативності щодо обраної теми дослідження.
Предметом дослідження є поетикальні модифікації сучасного іспанського роману, першопоштовхом до розвитку яких стало мистецтво кіно.
Таким чином, матеріал дослідження складають тексти восьми романів іспанських авторів: "Клуб Дюма" ("El club Dumas") Артуро Переса-Реверте, 1993, "Лічені дні" ("Los dнas contados") Хуана Мадрида, 1993, "Історії з бару "Кронен" ("Historias de Cronen") Хосе Анхеля Маньяса, 1993, "Пістолет мого брата" ("La pistola de mi hermano") Рея Лоріги, 1995, "Маноліто Гафотас" ("Manolito Gafotas") Ельвіри Ліндо, 1994, "У череві кита" ("En el vientre de la ballena") Хав’єра Серкаса, 1997, "Таке ось дивне життя" ("Extraсa forma de vida") Енріке Віла-Матаса, 1997.
Для досягнення поставленої мети і реалізації завдань застосований комплексний методологічний підхід, що передбачає поєднання елементів культурно-історичного аналізу з методологіями психоаналітичних студій (Ж. Лакан, С. Жижек, Л. Малві), неомарксизму (Г. Дебор), з прийомами семіотичного (У. Еко, Ю. Лотман) та постструктуралістського (М. Фуко, Р.Барт, Ж. Бодріяр) прочитання літературного тексту.
Теоретичну і методологічну основу дисертації складають положення сучасного літературознавства і кінотеорії про природу взаємодії кінематографу і літератури (С. Ейзенштейн, Х. Марі, А. Монегаль, М. Ямпольський), зокрема, про модифікацію жанру роману під впливом кінематографу (К. Коен, К Пенья). Відповідно до ознак взаємодії у художньому тексті застосовуються різноманітні конкретно-текстові підходи: дослідження змін наративної структури романів спирається на праці Ю. Тинянова, В. Шкловського, Р. Барта, Ю. Лотмана; для аналізу формування ідентичності персонажа на основі візуальних образів залучаються надбання у сфері психоаналізу (Ж. Лакан, С. Жижек, Л. Малві, Б.Дубін); кінематографічні інтертексти у романах вивчаються на основі положень У.Еко, Ж. Бодріяра. При розгляді ідеологічних трансформацій тексту враховано концепції Г. Дебора, М. Маклюена, М.Фуко.
Наукова новизна дисертаційної роботи полягає, крім вибору об’єкту дослідження, у спробі узагальнення та типологізації впливів кінематографу на художній текст у жанрі роману та у застосуванні інтердисциплінарного підходу при комплексному розгляді розвитку іспанського роману 1990-х років, що є одним з перших досліджень такого типу у вітчизняному літературознавстві.
Теоретична цінність дослідження визначається тим, що воно сприятиме подальшій розробці питань, пов’язаних з вивченням взаємодії літератури і кінематографу загалом і модифікацій роману під впливом кінематографу зокрема. Крім цього, продемонстровано можливість застосування міждисциплінарного підходу при вивченні сучасної іспанської літератури, що відкриває нові перспективи інтерпретації літературних творів.
Практичне значення дисертаційної роботи полягає у можливості використання основних положень і результатів дослідження під час розробки теоретичних та практичних курсів з історії зарубіжної та іспанської літератур ХХ ст., культурології, країнознавства, а також на лекційних та семінарських заняттях з теорії літератури. Результати цього дослідження можуть бути корисними при укладанні навчальних та методичних посібників з зазначених дисциплін, для написання курсових, дипломних та магістерських робіт, а також у подальшому вивченні творчості сучасних іспанських авторів.
Апробація основних положень дисертації була здійснена на науково-практичній конференції "Мовна освіта в контексті Болонських реалій" (Київ, КНЛУ, 2005), міжнародній науковій конференції "Актуальні проблеми сучасної компаративістики" (Київ, ІЛ ім. Т. Шевченка НАНУ, 2005), міжнародній науковій конференції "Дитина і світ: проблеми культурного діалогу" (Київ, КНЛУ, 2005), п’ятнадцятій міжнародній науковій конференції "США і Європа: у спробі зрозуміти одне одного" (Мінськ, МГЛУ, 2005), міжнародній науковій конференції "Проблеми розвитку лінгвістики, світової літератури та перекладознавства" (Черкаси, ЧДТУ, 2005), міжнародній науковій конференції "Мейнстрім, гетерогенність і канон у сучасній американській літературі" (Київ, Інститут міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка, 2005), міжнародній науковій конференції "Проблеми сучасного зарубіжного літературознавства і мистецтвознавства" (Севастополь, СНТУ, 2005), міжнародній науковій конференції "Радість і страждання як чинники культури" (Київ, КНЛУ, 2006), міжнародній науковій конференції "Контактна зона як феномен культури" (Миколаїв, МДГУ ім. Петра Могили, 2006). Ключові ідеї дисертації були також апробовані під час наукового стажування в університеті Сарагоси (Іспанія, 2006 2007 р.) та в університеті штату Оклахома (США, 2007 2008 р.).
Основні положення роботи викладені у десяти публікаціях, п’ять з яких у фахових виданнях ВАК України.
Структура дисертації зумовлена загальною концепцією і завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (189 позицій) і двох додатків.
Обсяг основного тексту дисертації 165 сторінок, загальний обсяг роботи 190 сторінок.

[1] Під поняттям "кінематограф" ми розуміємо художньо-комунікативну систему, в основі якої лежить відтворення рухомого зображення на екрані.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У висновках узагальнено й підсумовано основні положення та результати дисертаційного дослідження:
1.Розвиток літератури і кінематографу у ХХ ст. призвів до взаємних трансформацій на рівні змісту і формальної організації оповіді в обох видах мистецтва. Аналітичний розгляд історичної динаміки взаємодії цих двох мистецтв свідчить про становлення феномену кінематографічних запозичень у художньому тексті у першій половині ХХ ст.прикл по авторам На цьому історичному етапі також відбулися перші спроби осмислення та інтерпретації цих процесів на теоретичному рівні. У літературі модернізму та авангарду активно використовувались образи самого кінематографу як явища культури та запозичувалися його наративні можливості. Окремі текстуальні стратегії у художніх творах виникали внаслідок спроб відтворити кінематографічні техніки у літературному тексті (напр. крупний план, флешбек, тощо).
Змістово-формальні зрушення у літературі, пов’язані з дією мистецтва рухомих зображень, зумовлені також тим фактом, що і читачі, і автори літературних текстів є кіноглядачами. Кінематограф спричиняє виникнення спільного культурного простору, посилання на нього актуалізуються у словесному мистецтві.
Упродовж ХХ ст. у жанрі роману постійно відбуваються модифікації літературних текстів на різних рівнях внаслідок кінематографічних впливів. Кінематограф стає для романістів джерелом тематики, культурно-історичних референтів, оповідних технік і засобів вираження.
2. У іспанській літературі, невіддільній від загальноєвропейського контексту, від самої появи кінематографу відбувалися складні процеси інтермедіальної взаємодії, які віддзеркалилися у художніх текстах представників трьох літературних "генерацій" першої половини ХХ століття: "Покоління 1898 р.", "Покоління 1914 року" і "Покоління 1927 року". Численні іспанські літератори залучають кінематографічні інтертексти та імітують на вербальному рівні наративні засоби кіно. Літературні твори іспанських митців сприяли розвитку критичного дискурсу навколо кіно як виду мистецтва та засобу пропаганди зокрема проза і поезія. До початку громадянської війни у 1936 р. в іспанському літературному процесі намітилися основні шляхи взаємодії з новим мистецтвом і було покладено початок його теоретичному осмисленню.
3. Розвиток кінематографу і глобальне поширення екранної культури через телебачення та інші електронні мас-медіа у другій половині ХХ ст. призвели до виникнення у світосприйнятті людини специфічних конвенцій, орієнтованих на візуалізацію образів (у тому числі, і текстуальних) та формування ставлення до дійсності на глядацьких засадах. Це породжує різноманітні типи поведінки в залежності від орієнтованості візуального стимулу, який їх викликає. Фрагментоване сприйняття дійсності у епоху постмодерну частково обумовлене поглядом на світ, що виникає завдяки розширенню екранного простору. Візуальна культура не лише впливає на модуси ставлення до дійсності, але й стає ідеологічним інструментом, тісно пов’язаним з економічними процесами у постіндустріальному суспільстві, орієнтованому на споживання завдяки домінуванню сфери послуг над товарним виробництвом.
4. Романи сучасних іспанських авторів демонструють багатопланову і різнорівневу взаємодію з мистецтвом кінематографу. Поетикальні домінанти текстів у багатьох випадках є результатом застосування кінематографічних інтертекстів як елементів, що доповнюють подієву лінію або провокують асоціації з сюжетом кінофільму. Застосування наративних технік, близьких до кінематографічних, продукує ефект імітації кінооповіді і сприяє створенню відповідної атмосфери. Нові підходи кінематографу до зображення часу, простору, точки зору, персонажу, упорядкування подієвості сприяють авторському пошуку нових способів оповіді або створення наративного простору. Витворюється дискурс, який натякає на певні значення, що конструюються у фільмі, інколи перефразовуючи їх, із застосуванням притаманних власне йому прийомів.
Такі наративні техніки (монтаж, зміна планів, флешбек, тощо) у літературі не є прямим перенесенням технічного прийому з одного мистецтва до іншого. Відбувається перенесення типів значень, до яких апелюють ці техніки.
Ефективність імітації оповідних засобів кінематографу і кінематографічних образів, що виникають у свідомості читачів, залежить від контексту кінематографічних референцій і жанрових ознак у самих романах. Оповідь про кінематографічний досвід певних персонажів передається у деяких випадках з використанням технік, що нагадують про ті самі фільми, яких цей досвід стосується. Фікціональний світ проаналізованих текстів А. Переса-Реверте, Х. А. Маньяса, Р. Лоріги, Х. Марсе, Е. Віла-Матаса демонструє тісну взаємодію з жанровими парадигмами голлівудського кінематографу, особливо такого жанрового різновиду як "чорний фільм" (film noir).
5. Тематика і мотиви конкретних кінофільмів (кінематограф мейнстріму США, "чорне кіно", авторський кінематограф 1960-х рр.) визначають динаміку і розвиток оповіді у романах Х. Мадрида, Х. А. Маньяса, Р. Лоріги, Е. Ліндо. Кінематографічний простір проникає у людське існування завдяки присутності екранної поверхні, пропонуючи моделі поведінки і життєвої позиції. Взаємодія зі стимулами екранної культури призводить романних персонажів до занепаду (Х. Мадрид), агресії
(Х. А. Маньяс), спроби бунту (Р. Лоріга) та їх інтерналізації й апропріації
(Е. Ліндо). Історична наповненість текстів, їх невіддільність від сукупних ознак епохи 1990-х років у Іспанії та світі органічно сприяє взаємодії текстів з певними течіями у кінематографі та окремими кінофільмами.
Ототожнення власного буття з уявним простором кінематографічного спричинює еволюцію персонажів Х.Серкаса, Х. Марсе та Е. Віла-Матаса. "Глядацька" позиція протагоністів, сукупність візуальних текстів, що утворюють їх досвід обумовлюють небажання змін, а згодом і нездатність до них. При сприйнятті дійсності вони віддають перевагу уявному. Неможливість узгодження просторів реального та уявного спричиняє появу літературного типажу, схарактеризованого у роботі через метафору "астенічного синдрому".
6. Результати дисертаційного дослідження свідчать про наявність різних типів кінематографічних запозичень в літературі Іспанії 90-х років ХХ ст., які можуть виникати на всіх рівнях організації тексту та його взаємодії з читачем. Самоідентичність персонажів у багатьох романах формується та еволюціонує завдяки постійній присутності у тексті кінематографічних контекстів і паралелей до різних фільмів. Інтертексти та елементи естетики кінематографу перетворюються на важливий чинник естетичної значущості текстів у сукупності з іншими засобами творення художньої дійсності. На рівні формальної організації оповіді автори застосовують прийоми, що імітують стилістичні ресурси кінематографу. У контексті подальших аналітичних пошуків перспективним видається компаративний підхід, що враховуватиме порівняння специфіки засобів вираження кінематографу і літератури при аналізі творів інших письменників.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Аверинцев С.С. Поэтика ранневизантийской литературы / Аверинцев С.С. СПб. : Азбука Классика, 2004. 480 с.
2. Аронсон О.В. Кино. Вирджиния Вульф и опыт времени / О. В. Аронсон // Киноведческие записки. 2004. № 69 − C. 139−146.
3. Арто А. Кино и реальность. Предисловие к "Раковине и священнику" /
А. Арто ; пер с фр. М. Б. Ямпольского // Из истории французской киномысли: немое кино 1911−1933 гг. − М. : Искусство, 1988.− С. 182−186.
4. Астенический синдром // Психологический словарь / [Електронний ресурс] ­­ Режим доступу до журн.: http://www.psyline.ru/andepr16.htm
5. Барт Р. Избранные работы. Семиотика. Поэтика. / Р. Барт. ; пер. с фр.
Г. К. Косикова. М. : Прогресс, 1989. 616 с.
6. Барт Р. Система моды. Статьи по семиотике культуры. /Р. Барт. ; пер. с фр. С. Н. Зенкина. М. : Издательство им. Сабашниковых, 2003. − 512 с.
7. Беньямін В. Мистецький твір у добу своєї технічної відтворюваности /
В. Беньямін // Вибране. ; пер. з нім. Ю.Рибачук, Н.Лозинська Львів : Літопис, 2002. − С. 53−92.
8. Берж А. Кино и литература / А. Берж ; пер с фр. М. Б. Ямпольского // Из истории французской киномысли: немое кино 1911−1933 гг. − М. : Искусство, 1988.− С. 252−253.
9. Богомолов Ю.А. Вечнозеленая теория и преходящая практика // Поэтика кино. Перечитывая "Поэтику кино" / Ю. А. Богомолов. − СПб.: Рос. ин-т истории искусств, 2001.− 2. изд. (Переизд. изд. 1927 г) − С. 189−215.
10. Бодрийар Ж. Забыть Фуко / Ж. Бодрийар ; пер. с фр. Д Калугин. − СПб.: "Владимир Даль", 2000. − 91 с.
11. Бодріяр Ж. Симулякри і симуляція / Ж.Бодріяр ; пер. з фр. В.М. Ховхун. − К. : Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2004. 230 с.
12. Буценко О. А. Пригодницька проза з подвійним дном / О. А. Буценко // Всесвіт. − 1990. − № 5.− С.171−173.
13. Вертов. Д. Как родился и развивался киноглаз / Д. Вертов // Искусство кино. 1986. № 2. с 7079.
14. Высоцкая Н.А. Кинематографический код в романе Р. Эллисона "Когда-то в июне" / Н.А. Высоцкая.// Материалы ХХІХ международной конференции ОИКС "Литература во взаимодействии с другими видами искусств" 5-12 декабря 2003 г. М. : факультет журналистики МГУ им. М.В. Ломоносова, 2003. С. 147155.
15. Вулф. В. Кино / В. Вулф ; пер. с англ. О. В. Аронсон // Киноведческие записки. 2004. № 69. − C. 146−149.
16. Гапон Л.А. Текст как телесный обьект (творчество Алена Роб-Грийе) // Вестник Омского университета / Л. А. Гапон. − 1997.− № 4.− С.74−76.
17. Гоголь Н. В. / Полное собрание сочинений: [В 14 т.] / Н. В. Гоголь. − М.; Л.: Изд-во АН СССР. 1940. Т. 1. Ганц Кюхельгартен. Вечера на хуторе близ Диканьки С. 244282.
18. Гомес де ла Серна Р. Киноландия : [роман] / Р. Гомес де ла Серна; [пер. с исп. В.В. Рахманов]. − Л. : Новинки всемирной литературы, 1927.− 218 с.
19. Горницкая.Н.С. О границах взаимодействия кино и литературы // Зримое слово. Кино и литература. Диалектика взаимодействия: Сб. ст. /
Н. С. Горницкая. − Л. : Искусство, 1985. − C. 14−55.
20. Горных А.А. Жак Лакан / А. А. Горных // Постмодернизм. Энциклопедия. Минск: Интерппрессервис; Книжный дом, 2001. С. 408−410.
21. Дебор, Ги. Общество спектакля / Ги Дебор ; пер. с фр. C. Офертаса и
М. Якубович. − М. : "Логос", 1999. − 224 с.
22. Делез Ж. Фуко / Ж. Делез ; пер. с фр. Е. В. Семиной М. : Издательство гуманитарной литературы, 1998. 172 с.
23. Демин В.П. Функция детали в литературном тексте и на экране /
В. П. Демин // Экранные искусства и литература. Немое кино. − М. : Наука, 1991.− С. 203−218.
24. Деснос. Р. Кинематограф авангарда / Р. Деснос ; пер. с фр.
М. Б. Ямпольский // Из истории француской киномысли: немое кино 1911−1933 гг.− М. : Искусство, 1988.− С. 144146.
25. Дубин Б. В. Я как другой: инвенция двух голосов / Б. В. Дубин // Иностраная литература.− 2003.− № 6. С. 6467.
26. Дюма А. Три мушкетера: [роман] / А. Дюма ; пер. с фр. В. С. Вальдман, Д.Г. Лившиц, К. А.Ксанина. М. : Аст, 1999. − 621 с. (Першотвір).
27. Эйзенштейн С.М. Монтаж / С. М. Эйзенштейн. М. : ВГИК, 1998. 193 с.
28. Еко У. Майбутнє книжки. / У. Еко ; пер. з англ. К. Бойко // Святий Володимир. Літературно-художній альманах студентів інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. − 2005.−№ 8.− С. 228−241.
29. Жижек С. Возлюби мертвого ближнего своего [Електронний ресурс] // Художественный журнал. 2005 № 40. Режим доступу до журн.: http://guelman.ru/xz/362/xx40/-xx4016.htm.
30. Зримое слово. Кино и литература. Диалектика взаимодействия / Сб. ст. / Ленингр. гос. ин-т театра, музыки и кинематографии им. Н. К. Черкасова; Отв. ред. Н. С. Горницкая. Л. : Искусство: Ленингр. отд-ние, 1985. 168 с.
31. Иванов Вяч. Вс. Проблема искусства по Эйзенштейну и бахтинский карнавал / Вяч. Вс. Иванов // Сlose-up. Историко-теоретический семинар во ВГИКе. − М.: "Эйзенштейн-центр", 1999. − С. 16−27.
32. Ильин И.П. Роб-Грие Ален / И. П. Ильин // Западное литературоведение ХХ века. Энциклопедия. М. : Интрада, 2004. С. 358.
33. Ильин Р. И. Динамика камеры // Режим доступу до журн.: http://kinoru.ucoz.ru/publ/9-1-0-201
34. Кичин В. Похвала глупости. Как Кира Муратова поставила нам точный диагноз [Електронний ресурс] / В. Кичин // Российская газета. − № 3263.− 05.11.2004 Режим доступу до газ.:
http://www.film.ru/article.asp?ID=4057
35. Константюк В. Кинематографичность современной жизни и пространства [Електронний ресурс] / В. Константюк // Визуальные и культурные исследования. Режим доступу до журн.: http://viscult.ehu.lt/article.php?id=304.
36. Лакан. Ж. Инстанция буквы, или судьба разума после Фрейда /Ж. Лакан ; пер. с фр. А. К. Черноглазова, М. А. Титовой. М. : Русское феноменологическое общество, 1997. − 184 с.
37. Лессинг. Г.Э.Лаокоон, или о границах живописи и поэзии // Г. Э. Лессинг ; пер. с нем. под ред. А.В.Федорова // Избранные произведения. М.: Гослитиздат, 1953. − С. 385516.
38. Лещинская И.И. Беньямин Вальтер / И. И. Лещинская // Постмодернизм. Энциклопедия. Минск: Интерппрессервис; Книжный дом, 2001. С. 68.
39. Лиотар Ж. Ф. Состояние постмодерна / Ж. Ф. Лиотар ; пер. с фр. Н.А. Шматко. − М.: Алетейя, 1998. − 159 с.
40. Лотман Ю. М. Семиотика кино и проблемы киноэстетики /Ю. В. Лотман. Таллин : Ээсти Раамат, 1973. − 137 с.
41. Маклюэн М. Галактика Гутенберга: сотворение человека печатной культуры / М. Маклюэн ; пер. с англ. А. А. Юдина. − К. : Ника-Центр, 2003. 432 с.
42. Малви Л. Визуальное удовольствие и нарративный кинемато-граф /
Л. Малви ; пер. с англ. Е. И. Гапова // Антология гендерной теории. Мн. : Пропилеи, 2000. С. 280−297.
43. Мерло-Понти М. Кино и новая психология [Електронний ресурс]. /
М. Мерло Понти ; пер. с фр. М. Б. Ямпольский. Режим доступу до ресурсу: http://www.psychology.ru/library/00038.shtml.
44. Мерло-Понти М. Око и дух / М. Мерло-Понти ; пер. с фр.
А. В. Густырь. М.: Искусство, 1992. − 63 с.
45. Мерло-Понти М. Феноменология восприятия / М. Мерло-Понти ; пер. с фр. под ред. И.С. Вдовиной, С.Л. Фокина. − СПб. : "Ювента" "Наука", 1999. − 606 с.
46. Мерло-Понті М. Видиме й невидиме: З робочими нотатками / М. Мерло-Понті ; пер. з фр. Є. Марічев. К. : Вид. дім. "КМ Академія", 2003. 268 с.
47. Михалкович. В.И. Рождение киноповествования / Е. В. Михалкович // Экранные искусства и литература. Немое кино. − М. : Наука, 1991. С. 28−46.
48. Наливайко Д.С. Взаємозв’язки та взаємодії літератури та інших мистецтв в аспекті компаративістики / Д. С. Наливайко // На пошану пам’яті Віктора Китастого: Зб. наук. пр. − К. : Вид. дім „КМ Академія", 2004 С. 115145.
49. Ортега-і-Гасет X. Бунт мас / Х. Ортега-і-Гасет ; пер. з ісп. В. Бургардт // Вибрані твори. − К. : Основи, 1994. − С.15 − 139 .
50. Ортега-і-Гасет X. Тема нашої доби / Х. Ортега-і-Гасет ; пер. з ісп. В. Сахно // Вибрані твори. − К. : Основи, 1994. − С. 315 − 369.
51. Пиотровский. А. И. К теории киножанров / А. И. Пиотровский// Поэтика кино. Перечитывая "Поэтику кино".− СПб. : Рос. ин-т истории искусств, 2001.− 2. изд. (Переизд. изд. 1927 г) − С. 93−110.
52. Пронкевич О. В. Історія літератури чи конструювання нації? (Переосмислення ідейно-естетичної природи іспанського модернізму і боротьба за гегемонію) / О. В. Пронкевич // Слово і час. − 2004. − №.5. − С. 10−18.
53. Роб-Грийе А. О нескольких устаревших понятиях / А. Роб-Грийе; пер. с фр. Г. К. Косиков совм. с Л. Г. Андреевым // Называть вещи своими именами: Программные выступления мастеров западноевропейской литературы XX века. − М. : Прогресс, 1986. − С. 112−119.
54. Сосюр Ф. де. Курс загальної лінгвістики / Ф. де Сосюр ; пер з фр.
А. Корнійчук, К. Тищенко. − К. : Основи, 1998. 324 с.
55. Стеррок Д. Андре Мальро: жизнь и миф [Електронний ресурс] / Д. Стеррок ; пер. с англ. Г. Марков // Интеллектуальный форум 2003 № 13. Режим доступу до журн: http://if.russ.ru/issue/13/20030620_ster.html.
56. Тертерян И. А. Испытание историей. Очерки испанской литературы ХХ века / И. А. Тертерян. − М. : Наука, 1973. − 523 с.
57. Тынянов Ю.Н. Об основах кино / Ю. Н. Тынянов // Поэтика кино. Перечитывая "Поэтику кино".− СПб. : Рос. ин-т истории искусств, 2001.− 2. изд. (Переизд. изд. 1927 г) − С. 39−59.
58. Фесенко В. І. Котилося яблучко, або кілька кадрів із історії взаємодії кінематографа і літератури Франції / В. І Фесенко // Всесвіт. К. : Видавничий дім "Всесвіт", 2005. N3/4. С. 174185.
59. Фесенко В.І. Література і кінематограф 70-х років: простір зустрічі й інтермедіального дискурсу / В. І. Фесенко // Мова, культура й освіта в сучасному світі: збірник наукових праць до 90-річчя доктора філологічних наук, професора Романовського О.К. К. : вид. центр КНЛУ, 2008. С. 108 112.
60. Фуко М. Наглядати й карати: Народження в’язниці / М. Фуко ; пер. з фр. П. Таращук. К. : Основи, 1998. − 392 с.
61. Ханютин А. Ю. "Предкинематографические" зрелища в их исторических связях с литературой / Ю. А. Ханютин // Экранные искусства и литература. Немое кино. − М. : Наука, 1991. − С. 5−13.
62. Хоркхаймер М., Адорно Т. Диалектика просвещения: философские фрагменты /М. Хоркхаймер, Т. Адорно ; пер. с нем. М. Кузнецов. − М. СПб. : Медиум − Ювента, 1997. 312 с.
63. Шкловский В. Б. Поэзия и проза кинематографии / В. Б. Шкловский // Поэтика кино. Перечитывая "Поэтику кино".− СПб. : Рос. ин-т истории искусств, 2001.− 2. изд. (Переизд. изд. 1927 г) − С. 90−92.
64. Эйзенштейн С.М. Диккенс, Гриффит и мы / С. М. Эйзенштейн // Избранные произведения: В 6 т. М. : Искусство, 1968. Т.5. C. 129180.
65. Эйзенштейн С.М. Монтаж. / С. М. Эйзенштейн. М. : ВГИК, 1998. − 192 c.
66. Эйхенбаум Б.М. Проблемы киностилистики / Б. М. Эйхенбаум // Поэтика кино. Перечитывая "Поэтику кино".− СПб. : Рос. ин-т истории искусств, 2001.− 2. изд. (Переизд. изд. 1927 г) − С. 13−38.
67. Эко У. Отсутствующая структура. Введение в семиологию / У. Эко ; пер. с итал. Резник В.Г., Погоняйло А.Г − СПб. : Петрополис, 1998. − 430 с.
68. Эко. У. От интернета к Гутенбергу / У. Эко ; пер. с итал.
Е. Костюкович // Новое Литературное Обозрение − 1998. − №32. − С. 5−14.
69. Экранные искусства и литература: Звуковое кино : [Сб. ст.] / [Редкол.: Ю. А. Богомолов (отв. ред.) и др.]. М. : Наука, 1994. 197,[2] с.
70. Экран и книга за рубежом: диалектика взаимоотношений : Сб. науч. тр. / [Редкол.: Карцева Е. Н. (отв. ред.) и др.]. М. : ВНИИ киноискусства, 1988. 153,[2] с.
71. Юренев Р.Н. Эйзенштейн о монтаже / Р. Н. Юренев // Эйзенштейн С.М. Монтаж. М.: ВГИК, 1998.− С. 3−18.
72. Ямпольский М. Б. Память Тиресия. Интертекстуальность и кинематограф / М. Б. Ямпольский. − М. : "РИК" Культура, 1993. 456 с.
73. Ямпольский М. Б. Вытеснение источника. (Гриффит и Браунинг) / М. Б. Ямпольский // Экранные искусства и литература. Немое кино. − М. : Наука, 1991. − С. 77 − 102.
74. Ямпольский М.Б. Язык-тело-случай: Кинематограф и поиски смысла / М. Б. Ямпольский. М.: Новое литературное обозрение, 2004. 376 с.
75. Albersmeier, Franz-Josef. Theater, Film, Literatur in Spanien: Literaturgeschichte als integrierte Mediengeschichte / Franz-Josef Albersmeier. - Berlin : E. Schmidt, 2001. 376 р.
76. Armour R. A. Fritz Lang / R. A. Armour. Boston : Twayne Publishers, − 1977. − 199 p.
77. Azorнn. Fйliz Vargas, Superrealismo [novelas] / Azorнn. − Madrid, Cбtedra, 2001.−346 р. (Першотвір).
78. Azorнn. La generacion del 1898 / Azorнn. Salamanca : Ediciones Anaya. − 1961. − 92 p.
79. Azorнn. Obras selectas / Azorнn. Madrid : Biblioteca nueva, 1962.
1496 p.
80. Ballester G. Panorama de la Literatura Espaсola Contemporбnea / G. Ballester. Madrid : Guadarrama, 1965. − 713 p.
81. Baroja P. El Poeta y la Princesa o El "cabaret" de la cotorra verde [novela] / P. Baroja Madrid : Afrodisio Aguado, 1953. − 141 p. (Першотвір).
82. Baroja P. La intuiciуn y el estilo / P. Baroja.− Madrid: Caro Raggio, 1983. − 370 p.
83. Beilin K. Soy del tamaсo de lo que veo. Sobre el sentido de las miradas. Entrevista con Enrique Vila-Matas / K. Beilin // Confluencia, Vol. 16 − 2000 − №1. P. 124135.
84. Beja Moris. Film and literature. An introduction / Moris Beja. New York : Longman, 1979. 335 p.
85. Beller Jonathan. The Cinematic mode of production. Attention Economy and the Society of the Spectacle / Jonathan Beller. Hanover, N.H. : Dartmouth College Press, 2006. 332 p.
86. Bloom H. The anxiety of influence; a theory of poetry / H. Bloom. New York: Oxford University Press, 1973. 157 p.
87. Bordwell D. Carrol. N. Post-theory : reconstructing film studies / D. Bordwell, N. Carrol. Madison : University of Wisconsin Press, 1996. 564 p.
88. Bordwell. D, Thompson K. Film history : an introduction / D. Bordwell, K. Thompson. Boston : McGraw-Hill, 2003. 788 p.
89. Breton A. Manifeste de surrealismй / A. Breton // Manifestes de surrealisme. Paris : Gallimard, 1965 − P. 11−64.
90. Bretz M.L. Encounters Across Borders. The Changing Vision of Spanish Modernism, 1890 1930 / M. L. Bretz. Lewisburg: Bucknell University Press, London: Associated University Press, 2001. 608 p.
91. Camуn Aznar J. Ramуn Gуmez de la Serna en sus obras / J. Camуn Aznar. Madrid : Espasa-Calpe, 1972. − 535 p.
92. Caro Baroja P. Dos boнnas: la de Pнo Baroja y la de Cesare Zavattini, argumentista / P. Caro Baroja // Diario Claridades, Mйjico, 17/01/1954.
93. Cercas J. En al vientre de la ballena: [novela] / Javier Cercas. − Barcelona: Tusquets, 1997. − 286 p. (Першотвір).
94. Chatman Seymour. Historia y discurso. La estructura narrativa en la novela y el cine / Seymour Chatman ; versiуn castellana de Marнa Jesъs Fernбndez Prieto. Madrid, Taurus D. L. 1990. 298 p.
95. CLOSE-UP. Историко-теоретический семинар во ВГИКе. Лекции. 1996-1998 гг.: / А.С. Трошин (сост.и ред.). — М. : Всероссийский гос. ин-т кинематографии им. С.А.Герасимова 1999. 286с.
96. Cohen K. Film and Fiction: the dynamics of exchange / K. Cohen. − New Haven : Yale University Press, 1979. − 216 p.
97. Conley T. Documentary Surrealism: On Land Without Bread / T. Conley // Dada and Surrealist Film. − Cambridge: The MIT Press, 1996. P