ТВОРЧІСТЬ БГАРАТІ МУХЕРДЖІ У КОНТЕКСТІ АМЕРИКАНСЬКОГО МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМУ



  • Название:
  • ТВОРЧІСТЬ БГАРАТІ МУХЕРДЖІ У КОНТЕКСТІ АМЕРИКАНСЬКОГО МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМУ
  • Альтернативное название:
  • ТВОРЧЕСТВО Бгарати Мухерджи В КОНТЕКСТЕ АМЕРИКАНСКОГО мультикультурализма
  • Кол-во страниц:
  • 198
  • ВУЗ:
  • Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка
  • Год защиты:
  • 2007
  • Краткое описание:
  • Національна академія наук України
    Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка





    На правах рукопису



    Бідасюк Наталія Василівна

    УДК 821.111 (73).09




    ТВОРЧІСТЬ БГАРАТІ МУХЕРДЖІ У КОНТЕКСТІ АМЕРИКАНСЬКОГО МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМУ



    10.01.04 література зарубіжних країн



    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата філологічних наук


    Науковий керівник
    д.ф.н., професор
    Денисова Тамара Наумівна








    КИЇВ 2007






    ЗМІСТ
    ВСТУП... 3
    РОЗДІЛ 1. Література порубіжжя та американська традиція: формування мультикультурної парадигми ......... 11
    1.1. Зміна американського літературного канону і досвід індійських іммігрантів ........ 11
    1.2. Порубіжна та гібридна свідомість . 25
    1.3. Бгараті Мухерджі та нова іммігрантська література ... 45
    РОЗДІЛ 2. Творчість Бгараті Мухерджі: шлях від експатріації
    до імміграції ...................................................... 57
    2.1. Порубіжна свідомість експатріантів у ранніх творах Б.Мухерджі ... 57
    2.2. Процес асиміляції та самоідентифікації у збірці оповідань Темрява” .. 85
    2.3. Функціонування гібридної свідомості у збірці оповідань Посередник
    та інші оповідання” .... 96
    2.4. Зміна ідентичностей у романі Жасмин” .. 104
    2.5. Новий погляд на американську літературну традицію та гетерогенність
    у романі Володар світу” ....... 119
    РОЗДІЛ 3. Індійські ХУДОЖНІ компоненти у творах
    Б. Мухерджі ......... 139
    3.1. Вплив індуїзму на творчість Б.Мухерджі ..... 139
    3.2. Елементи теорії хаосу в текстах Б.Мухерджі ..... 152
    3.3. Вплив традиційної індійської поетики на твори Б.Мухерджі .... 163
    3.4. Індійська мініатюра і танець у творчості Б.Мухерджі ........ 169
    ВИСНОВКИ 179
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .... 184







    ВСТУП



    Суспільно-громадські рухи 1960-х років слугували поштовхом для переосмислення США своєї мультикультурності. Рухи за права меншин каталізували заміну американських моделей соціальної та культурної гомогенності, периферії та центру на моделі різнорідності, множинності та мирного співіснування різноманітних культур та субкультур. Погляд на США як на мультикультурне суспільство підняв актуальні у вік глобалізації питання самоідентифікації особистості та збереження унікального культурного досвіду, що базується на підвалинах американського суспільства, закладених у принципах демократії, які були закріплені ще Декларацією Незалежності та Конституцією США й забезпечують рівні умови для розвитку кожної особистості. Мультикультурна парадигма увійшла в педагогіку, психологію, соціологію та інші гуманітарні науки. В центрі уваги культурологів та літературознавців опинилися проблеми ідентичності вчорашнього іммігранта сьогоднішнього громадянина США, порубіжної та гібридної свідомості (Ґ.Анзалдуа, Г.Бгабга, Л.Лоу, Р.Янґ).
    Неможливість звести різнорідні традиції мультикультурних текстів до спільного знаменника викликала потребу в перегляді американського літературного канону: етнічні твори, які раніше були не більше, ніж додатком до літератури мейнстриму (головної течії), стали вважатися її частиною. Постало питання проведення критичного аналізу та теоретичного осмислення літературного здобутку кожної етнічної групи. Ступінь вивчення проблеми був різним: афро-американська література мала вже багату історію та численний критичний цех”, що згодом сприяло організації Центру афро-американських досліджень на чолі з професором Л.Ґейтсом при Гарвардському університеті. Література індіанців поступово, у процесі активного відродження їх культурної спадщини, набирала сили й ставала предметом уваги критиків. Середина століття характеризується спалахом єврейської літератури з підкресленою увагою нью-йоркських інтелектуалів до неї як естетичного явища, що найяскравіше репрезентувало феномен алієнації в суспільстві США. У другій половині ХХ ст. одним з найпотужніших стає струмінь культури з латиноамериканським корінням, зокрема літератури чиканос.
    Американсько-азіатські твори з’являлися в цей час як поодинокі маргіналії, що поступово завойовували літературні премії та популярність. Письменники-іммігранти з Азії показували комплексну етнічну різнорідність та унікальність особистого досвіду іммігранта, що викликало наукове та громадське зацікавлення азіатсько-американською літературою. Це підтвердив вихід антологій Коріння” (Roots”, 1971), Азіатсько-американські автори” (Asian American Authors”, 1972), Aiiieeeee! Антологія азіатсько-американської літератури” (Aiiieeeee! An Anthology of Asian-American Writers”, 1974), Цей міст, що називається моєю спиною” (This Bridge Called My Back”, 1981), Азіатсько-американська література” (Asian American Literature”, 1982) Е.Кім, Заборонений шов” (The Forbidden Stitch”, 1989), Утворюємо хвилі” (Making Waves”, 1989), Дім, у якому залишимося” (Home to Stay”, 1990). У 1990-х роках вийшла друком перша праця, присвячена жінкам-письменницям китайського походження Е.Лінґ Між світами” (Between Worlds”, 1990), з’явилася збірка статей Читаючи азіатсько-американські літератури” (Reading the Literatures of Asian America”, 1992) (ред. Е.Лінґ, Ш.Ґ.Лім), монографії С.Вонґ та Ш.Ма (1993, 1998).
    У 1990-х роках українські, російські та білоруські літературознавці теж звернулися до дослідження етнічних літератур США (Н.Висоцька, О.Ващенко, Ю.Стулов). Особливо слід відзначити піонерську фундаментальну працю М.Тлостанової Проблеми мультикультуралізму і література США кінця ХХ століття” (2000). Почалось включення мультикультурних творів до програм викладання американської літератури та вивчення окремих їх аспектів (Т.Денисова, Н.Жлуктенко, Г.Запорожець, Н.Овчаренко та ін.). Водночас почалися дослідження українського компоненту американського мультикультуралізму (цій проблемі була присвячена секція ІІ Міжнародної конференції з літератури США, Київ, 2002р.).
    Попри значну кількість досліджень проблеми мультикультуралізму та його азіатського компоненту, бракує узагальнюючих праць із системним аналізом художнього доробку індійсько-американських авторів. В американському літературознавстві довгий час існувала тенденція розглядати індійсько-американську прозу як соціологічні та антропологічні документальні свідчення, а не як самодостатні літературні твори. Дослідники та літературні критики переважно зверталися до тематичних особливостей мультикультурної літератури, залишаючи, таким чином, поза увагою збагачення американської літератури новими елементами, вплив традиційної індійської поетики на твори індійсько-американських письменників.
    Творчість американської письменниці індійського походження Бгараті Мухерджі (Bharati Mukherjee, 1940 ) є дотичною до різних літературних традицій. Її розглядають як у національному контексті індійської літератури англійською мовою, так і як складову літератури індійської діаспори взагалі. Письменниця зробила відчутний внесок у канадську літературу, висвітлюючи проблеми етнічних меншин у численних оповіданнях та художньо-публіцистичних творах. Основна частина творів Б.Мухерджі написана в США, і їх авторка зайняла почесне місце серед американських літераторів сучасності в когорті письменників-іммігрантів у США, таких як Міна Александр, Чітра Банерджі Дівакаруні, Джумпа Лагірі, Вед Мехта, Діана Чанґ. Авторів вихідців з різних частин Азії об’єднує спільна тема: процес асиміляції іммігрантів на Заході. Унікальність Б.Мухерджі полягає в тому, що вона виходить за межі суто іммігрантської літератури і ставить за мету розширити американський літературний канон. Із загального ряду письменників-іммігрантів Б.Мухерджі виділяє також віра у здійснення американської мрії для кожного іммігранта та поцінування внеску азіатських переселенців у процес трансформації американської свідомості.
    Наукове зацікавлення постаттю письменниці викликає унікальне поєднання в її творах різнорідних індійсько-американських елементів, що в літературознавстві ще не досліджувалося. Підкреслюючи свій статус американської громадянки та письменниці, авторка черпає натхнення в індійській міфології, історії, мистецтві. Вихована в гібридному літературному середовищі Бенгалії (історичного літературного центру Індії, який дав світові Ето Бендре, А.Ґхоша, Сундарама та Р.Таґора), де європейські традиції наклалися на давньоіндійські, Б.Мухерджі витворює новий літературний гібрид, поєднуючи різні художні деталі. Встановлення поетологічних домінант творів Б.Мухерджі має істотне теоретичне та історико-літературне значення. Саме тому дослідження творчості письменниці є актуальним і може бути певною мірою ключовим у розумінні літературних процесів США кінця XX-початку XXI сторіччя. Дисертаційне дослідження вперше піднімає тему індійсько-американської літератури в українському американознавстві.
    Зв’язок із науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась у відділі компаративістики Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України. Дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідної роботи Інституту літератури і розкриває один із аспектів тем Нарис історії літератури зарубіжних країн ХХ сторіччя” (код держ. реєстрації № 0102U007096) та Зарубіжні літератури на межі ХХ-ХХІ ст.: нові постаті, естетичні концепції і художні форми” (код держ. реєстрації № 0106V002114).
    Творчість Б.Мухерджі розглядається в контексті американської літератури з метою визначити особливий внесок письменниці в сучасну літературу американського мультикультуралізму.
    Досягнути мети можливо за умови розв’язання наступних завдань:
    − з’ясувати особливості розвитку індійсько-американської літератури серед інших етнічних літератур США;
    − дати літературно-критичний огляд творчості Б.Мухерджі, включаючи біографічний контекст, який великою мірою визначив напрямки художнього пошуку авторки;
    − зосередитись на текстуальному аналізі прози письменниці, яка стала органічною частиною літератури США;
    − виділити індійські та американські соціокультурні елементи, які вплинули на поетику творів Б.Мухерджі;
    − дослідити характерні риси порубіжної” і гібридної” свідомості та їх функціонування в творах Б.Мухерджі;
    − визначити естетичні новації, якими Б.Мухерджі збагачує американську літературу та впливає на американський канон.
    Об’єктом дослідження є романи Б.Мухерджі Донька Тигра” (The Tiger’s Daughter”, 1972), Дружина” (Wife”, 1975), Дні та ночі в Калькутті” (у співавторстві з К.Блейзом) (Days and Nights in Calcutta”, 1977), Жасмин” (Jasmine”, 1989), Володар світу” (The Holder of the World”, 1993), Залиш це мені” (Leave It to Me”, 1997), Бажані доньки” (Desirable Daughters”, 2002), Наречена дерева” (Tree Bride”, 2004), дві збірки оповідань Темрява” (Darkness”, 1985) і Посередник та інші оповідання” (The Middleman and Other Stories”, 1988), літературно-критичні статті письменниці.
    Предмет дослідження специфіка прози Б.Мухерджі в дискурсі американської мультикультурної літератури.
    Орієнтирами для дисертантки стали роботи авторів історико-літературних та літературно-теоретичних досліджень: Г.Бгабги, Р.Росальдо, Е.Саїда, Р.Такакі, М.Тлостанової, М.Флудернік, С.Фрідман, Р.Янґа та ін.
    Методологічною основою цього дослідження є як порівняльно-історичний, так і культурологічний методи, які своєю сукупністю закладають основу для комплексного аналізу художньої прози Б.Мухерджі. Текстовий розбір включає елементи close reading”, контекстуально-стилістичний аналіз, компонентний аналіз внутрішньої семантичної структури текстів. У дослідженні естетичної своєрідності творів письменниці виявилося доцільним звернутися до прийомів порівняльно-типологічного, структурно-функціонального, поетологічного та рецептивно-естетичного аналізу. Принагідно використовувався метод статистичного аналізу.
    Наукова новизна дисертаційної роботи. Незважаючи на значну кількість друкованих розвідок, присвячених творчій особистості Б.Мухерджі, що з’явилися в США, Індії та Європі протягом останніх десятиліть у вигляді наукових статей, рецензій та біографічних нарисів, очевидний брак уваги до поетики творів авторки. Дисертаційна робота є першим дослідженням творчої спадщини Б.Мухерджі, в якому проводиться аналіз поєднання індійських та американських елементів у створенні гібридного тексту, встановлюються особливості впливу традиційної індійської поетики, індійської мініатюри та танцю на її твори. Проза Б.Мухерджі вперше розглядається крізь призму теорій порубіжної та гібридної свідомості, теорії хаосу, індуїзму, що засвідчує розширення естетичних можливостей американської літератури в добу мультикультуралізму.
    Практичне значення дисертаційної роботи. В межах дисертаційного дослідження створено систематизований мистецький портрет Бгараті Мухерджі та проведено літературознавчий аналіз її творів із залученням сучасних теорій. Цей матеріал може бути використано для подальшого вивчення індійського компоненту мультикультурної американської літератури та літератури індійської діаспори. Теоретичні узагальнення стануть корисними в розгляді проблеми взаємодії різних культурних елементів та новаторського естетичного пошуку в сучасній іммігрантській літературі. Робота може прислужитися в створенні історії американської літератури, підготовці спеціалізованих курсів з американської літератури другої половини ХХ століття та лекційних курсів з історії зарубіжної літератури. Комплексний аналіз поетики художніх текстів є також необхідним для роботи над адекватними українськими перекладами творів Б.Мухерджі.
    Дисертація є особистим внеском здобувача в розгляд проблеми, що досліджувалась. Дисертантка використовувала власні ідеї та концепції стосовно структурно-композиційного та стильового новаторства Б.Мухерджі. Цитовані в дисертації твори письменниці не перекладались українською мовою і подані в перекладі дослідниці, що, разом з аналізом творів, складає один з аспектів самостійного філологічного вивчення тексту.
    Апробація результатів дослідження. Основні положення роботи були представлені в доповідях на Всеукраїнській науковій конференції Ґендерна влада”, м.Бердянськ (2003); ХХІХ Міжнародній конференції Товариства з вивчення культури США, МДУ ім. М.В.Ломоносова, м.Москва (2003); загальноуніверситетських конференціях Хмельницького національного університету (2004, 2005); VII, VIIІ Міжнародних конференціях молодих вчених Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАНУ, м.Київ (2004, 2005); ІІІ Міжнародній конференції з американської літератури Головна течія гетерогенність канон в сучасній американській літературі”, м.Київ (2005); Міжнародному семінарі Нова Англія і урбанізована Північ”, м.Лодзь, Польща (2004); міжнародній конференції Азіатські студії на тихоокеанському узбережжі” (Asian Studies on the Pacific Coast”), Університет штату Вашингтон, м.Пулман, США (2006); міжнародній конференції Імперія, порубіжжя та порубіжні культури” (Empire, Borderlands, and Border Cultures”), Каліфорнійський університет, м.Станіслаус, США (2006). Текст дисертації обговорювався на засіданнях відділу компаративістики Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАНУ, на теоретичних семінарах кафедри іноземної філології Хмельницького національного університету.
    Основні результати роботи в межах дисертаційної теми викладено у таких фахових публікаціях:
    1. Бідасюк Н.В. Проблема самоідентифікації в оповіданнях Бгараті Мухерджі // Актуальні проблеми слов’янської філології: Міжвуз. зб. наук. статей К.: Знання України, 2004. Вип. 9: Лінгвістика і літературознавство. С. 333340 (0,6 др. арк.)
    2. Бідасюк Н.В. Елементи індійської поетики у творах Бгараті Мухерджі // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених. К.: Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України, 2005. Випуск 7. С.9598 (0,3 др. арк.)
    3. Бідасюк Н.В. Бгараті Мухерджі: шлях до американської літератури // Слово і час. 2006. №7. С.6267 (0,4 др. арк.)

    Додаткові публікації:
    1. Бідасюк Н.В. Проблема гібридної свідомості в оповіданнях Бгараті Мухерджі // Мова і Культура. (Науковий щорічний журнал). К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2004. Вип.7. Т. VII. Ч. 1. Художня література в контексті культури. С. 194198 (0,3 др. арк.)
    2. Бідасюк Н.В. Символи середнього класу в романі Б. Мухерджі Дочка Тигра” // Актуальні проблеми менталінгвістики: Збірник наукових статей за матеріалами IV Міжнародної наукової конференції. Черкаси: Черкаський національний університет ім. Б.Хмельницького, 2005. С.197199 (0,2 др. арк.)
    3. Бідасюк Н.В. Зіткнення світів у романі Б. Мухерджі Володар світу” // Соціально-гуманітарні та психолого-педагогічні науки. Збірник наукових праць викладачів гуманітарного інституту. Хмельницький: ХНУ, 2005. С.8081 (0,2 др.арк.)
    4. Бідасюк Н.В. Інтертекстуальність на службі у гетерогенності (Б.Мухерджі Володар світу”) // Головна течія гетерогенність канон в сучасній американській літературі: Матеріали ІІІ Міжнародної конференції з американської літератури, Київ, Україна, 35 жовтня 2005 р. / Укл. Т.Н.Денисова. К.: Факт, 2006. С. 259267 (0,5 др.арк.)
    5. Бідасюк Н.В. Індійська література в американському мейнстримі” // Актуальні проблеми філології та перекладознавства. Збірник наукових праць. Хмельницький: ХНУ, 2006. Випуск 2. С. 1113. (0,2 др. арк.)

    Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів (які вміщують 1 схему, 1 діаграму, 2 таблиці), висновків і бібліографії (179 позицій, з них 165 англійською мовою). Загальний обсяг дисертації 198 сторінок, із них 183 сторінки основного тексту.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ



    В сучасному контексті глобальної міграції не існує універсальних категорій для класифікації письменників-вихідців з Індії, яких розглядають у рамках постколоніальної літератури, літератури індійської діаспори, індійської літератури англійською мовою. Завдяки роботам Дж.Кліффорда, Р.Коена, В.Сафрана, К.Тололяна та М.Флудернік на перший план вийшов термін індійська діаспора”, який ми використовували в дисертаційному дослідженні.
    Перші індійсько-американські твори з’явилися в 1970-1980-х роках після другої хвилі імміграції з Південної Азії, яка привела до США вихідців із середнього та вищого класів з колоніальною освітою та знанням англійської мови. Розглядаючи ставлення іммігрантів до батьківщини, їхню готовність асимілюватися та відкритість до контактів з іншими культурами та субкультурами, М. Флудернік виділяє чотири групи індійсько-американських творів, елементи яких часто поєднуються: романи про імміграцію та культурне вигнання, мультикультурні романи, романи діаспори та космополітичні романи.
    У представників індійської діаспори в США, що перебувають в ареалі різних мов, культур, класів, ґендерних ролей, розвиваються порубіжна та гібридна свідомості. В теорії мультикультуралізму деякі дослідники ототожнюють ці два поняття, але ключові праці Ґ.Анзалдуа, Г.Бгабги, Я.Гокенсона, Л.Лоу, А.Я.Мохамеда, М.Л.Прат, Р.Росальдо, М.Флудернік, С.Фрідман, Р.Янґа дозволили виділити характерні риси цих типів свідомості.
    Термін порубіжна свідомість” включає такі семи, як подвійний, нестабільний, мінливий. Особа з порубіжною свідомістю часто перемикає культурні коди, щоб не почуватися вигнанцем в обох культурах. Порубіжжя означає співіснування двох свідомостей, боротьбу двох сторін, невирішений конфлікт між ними, що вимагає від людини особливих зусиль, щоб не втратити цілісність своєї ідентичності.
    В гібридній свідомості різні етнічні елементи поєднуються в єдине ціле, межа між ними стирається, тому вона характеризується більшою стабільністю, і особа не переживає постійного внутрішнього конфлікту. Гібридна свідомість це народження якісно нового синтетичного сприйняття, третього бачення, яке не обмежується ні відходом назад до коренів, ні відмовою від них.
    Теорія порубіжжя та гібридності є продуктивною для аналізу образів художніх творів іммігрантської літератури та визначення рівня інтеграції культурного досвіду різних країн у єдине ціле в свідомості іммігрантів. Персонажі ранніх творів Б.Мухерджі характеризуються порубіжною свідомістю (Тара, Дімпл), тоді як пізніші твори зображують переважно іммігрантів з гібридною свідомістю (Жасмин, Ганна Істон, Деві Ді, Тара Чатерджі). В романі Жасмин” письменниця узагальнює свої погляди на процес трансформації свідомості іммігрантів, виділяючи три типи іммігрантів, які по-різному адаптуються в новій країні: іммігранти, що не бажають адаптуватися (біженці), іммігранти з порубіжною свідомістю (іммігранти через дефіс) та іммігранти з гібридною свідомістю (іммігранти-хамелеони).
    Бгараті Мухерджі одна з небагатьох авторів індійського походження, які увійшли в мультикультурний літературний простір США. Одночасно вона продовжує значно ширшу та давнішу традицію азіатсько-американської літератури, оскільки персонажами її творів є іммігранти з багатьох країн світу. Поєднання міфу, історії та особистого досвіду в створенні гібридного тексту пов’язує твори Б.Мухерджі з романами Максін Гонґ Кінґстон та Емі Тан. Характерною відмінністю між письменницями є те, що Кінґстон і Тан створюють нову жанрову модель американського роману, основаного на етнічному міфі, а Б.Мухерджі в межах традиційної жанрової моделі привносить до американської літератури індійську реальність, насичену міфологічними елементами.
    Б.Мухерджі походить із Бенгалії району Індії, багатому на літературні традиції що відіграло важливу роль у становленні творчої особистості письменниці. Міфологія була невід’ємною частиною індійської літератури від давніх епічних поем на санскриті до середньовічної поезії, написаної різними мовами, до сучасних творів англійською мовою. Навіть у період колонізації індійські автори поєднували індійські та британські елементи в єдине ціле. Вихована на традиціях індійсько-британської літератури, Б.Мухерджі створює перший роман за західною моделлю. Вона змальовує занепад середнього класу Калькутти, показує залежність людини від соціального оточення та ієрархії, неможливість увійти в нове середовище після імміграції. Починаючи з роману Жасмин” та збірок оповідань 1980-х років, авторка вписує свої твори в американcьку літературну традицію. Вона зосереджується на індивідуальності іммігранта, його самоідентифікації та визначенні місця в універсумі. Письменниця приймає американську модель роману, яка дає можливість показати неповторність особистості іммігранта, який інтегрувався в американське суспільство, але при цьому зберіг етнічну індивідуальність.
    В есе Іммігрантська література: давайте своїх максималістів!” (1988) письменниця поставила завдання трансформувати американську літературу, включаючи до неї історії про іммігрантів, що, як вона сама, привносять нове життя у застигле американське суспільство. Переспівуючи Волта Вітмена, Б.Мухерджі заявляє: Я уже одна з вас”. Як і Вітмен, який взяв на себе право говорити від імені усіх американців, Б.Мухерджі виступає від імені нових американців із нетрадиційних країн еміграції [125, с.1]”. Пізніше, у статті Чотирьохсотрічна жінка” (1993) Б.Мухерджі повторює своє літературне кредо, говорячи про свій обов’язок не тільки розповідати хороші історії та змальовувати переконливі образи, а й озвучувати континенти”, щоб розкрити канон американської літератури з іншого боку [117, с.36].
    Б.Мухерджі наголошує на соціально-комунікативній функції своїх творів: моя літературна програма починається з того, що я визнаю, як Америка змінила мене, і вона не закінчиться, поки я не покажу, як я (і сотні тисяч подібних мені) щохвилини змінюють саму Америку. Трансформація двосторонній процес: вона торкається як індивідуальної, так і національно-культурної ідентичності. Отже, кінцевий результат імміграції це двостороння трансформація [121, с.34]”. Авторка визнає, що американське суспільство не є досконалим, проголошення демократії часто відбувається тільки на словах, але вона закликає іммігрантів брати участь у суспільних процесах, а письменників висловлювати свою громадянську позицію: Я хочу, щоб ми створили національну ідентичність на основі визнання безперервної деєвропеїзації американського населення, яке постійно синтезує сплавлює різні культури нашої країни, і це породжує нову національну ідею, яка підтримує та об’єднує [121, с.34]”.
    Стверджуючи власну приналежність до американського мейнстриму, Б.Мухерджі інтегрує індійську спадщину в свої твори, написані на американському матеріалі. Вперше в аналізі творчості письменниці було виділено ряд важливих індійських елементів, які вплинули на формування поетики творів та утворюють ядро унікального внеску письменниці в американську літературу.
    Одним із наскрізних елементів творчості Б.Мухерджі є креативне використання засад індуїзму. В романах та оповіданнях письменниці знайшли відображення багата індійська міфологія (сповнена див, кровопролить, трансформацій форм та поліморфної сексуальності), поняття часу kal”, віра в реінкарнацію, циклічність та карму, гороскопи та збіг обставин. Вперше в літературній критиці романи Залиш це мені”, Бажані доньки”, Наречена дерева” були проаналізовані крізь призму індуїзму. Міфологізм є важливим естетичним і світоглядним елементом художнього дискурсу письменниці та може стати темою подальших літературознавчих досліджень.
    Близькою до світогляду письменниці є теорія хаосу, яка має багато спільного із засадами індуїзму та часто виступає структуротворчою основою творів. Б.Мухерджі свідомо художньо переосмислила такі положення теорії, як ефект метелика”, фрактали, залежність від вихідних умов. Чинники теорії хаосу дозволяють встановити внутрішній порядок у динамічній системі іммігрантських романів Жасмин” та Володар світу”.
    У творах Б.Мухерджі присутні елементи індійської поетики (аламкара, расадгвані, раса), могольської мініатюри, індійського танцю.
    Отже, основною темою творів Б.Мухерджі є шлях трансформації іммігрантів з Азії в Північній Америці. Одночасно, письменниця виконує поставлені художні завдання: переосмислити природу поняття американець”; трансформувати американську літературу, включаючи до неї історії про іммігрантів. Художні та публіцистичні твори Б.Мухерджі свідчать про її перехід від проблем експатріації та втрати ідентичності до зацікавлення можливостями етнічної трансформації. В мультикультурному середовищі США письменницю виділяє заклик звернути увагу на зміну ідентичності всіх американців, а не тільки іммігрантів.
    Сьогодні все ще продовжуються дискусії про сутність літературного канону та визначення шляху американської літератури (до синтезу культур та створення спільної культурної ідентичності чи до розпорошення в різних національних напрямках). Б.Мухерджі робить свій внесок у вирішення цієї проблеми: вона показує множинну культурну ідентичність американця, який підтримує спільну національну ідею. Контекст сучасного мультикультуралізму дає змогу інкорпорувати індійські елементи в рухомий потік культурно-ціннісних текстів, які власне й утворюють відкритий канон” американської літератури. Проведене дослідження накреслює перспективу подальшого вивчення мультикультурної літератури на основі нового художнього матеріалу, оскільки Б.Мухерджі та інші індійсько-американські автори продовжують активну творчу діяльність, вливаючи в американську літературу унікальний художньо-естетичний концентрат. Його декодування на різних рівнях необхідне для розуміння сучасних процесів, які відбуваються як в американській, так і в світовій літературі.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



    1. Анастасьєв М. У пошуках мейнстриму // Головна течія гетерогенність канон в сучасній американській літературі: Матеріали ІІІ Міжнародної конференції з американської літератури, Київ, Україна, 35 жовтня 2005 р. / Укл. Т.Н.Денисова. К.: Факт, 2006. С. 587591.
    2. Висоцька Н.О. Література США та ідеї мультикультуралізму // Вікно в світ. №5. 1999. C.122 132.
    3. Висоцька Н.О. Сходження на Золоту гору: штрихи до портрета азіато-американської літератури // Слово і час. №9. 2001. C.44 58.
    4. Висоцька Н.О. Чи загрожує гетерогенність канону? // Головна течія гетерогенність канон в сучасній американській літературі: Матеріали ІІІ Міжнародної конференції з американської літератури, Київ, Україна, 35 жовтня 2005 р. / Укл. Т.Н.Денисова. К.: Факт, 2006. С. 547559.
    5. Гусева Н.Р. Индия в зеркале веков. М.:Вече, 2002. 448 с.
    6. Денисова Т.Н. Гетерогенність у/і головна течія // Головна течія гетерогенність канон в сучасній американській літературі: Матеріали ІІІ Міжнародної конференції з американської літератури, Київ, Україна, 35 жовтня 2005 р. / Укл. Т.Н.Денисова. К.: Факт, 2006. С. 571582.
    7. Денисова Т.Н. Дерево мультикультуралізму: коріння і крона // Мовні і концептуальні картини світу. Збірник наукових праць. Київ: ВПЦ Київський університет”, 2003. С.119 126.
    8. Денисова Т.Н. Про романтичне у реалізмі. К.: Наукова думка, 1973. 235с.
    9. Спанос В. Сучасна теорія та відновлення забутого. Пер. з англ. Н. Висоцької // Вікно в світ. № 5. 1999. С.112121.
    10. Стулов Ю. Звертаючись до проблеми ґендеру: афро-американська література наприкінці ХХ століття // Американська література на рубежі ХХХХІ століть: Матеріали ІІ Міжнародної конференції з літератури США / Укл. Т.Н.Денисова. К.: ІМВ, 2004. С.378386.
    11. Стулов Ю. Фемінізація канону чи канонізація чорного фемінізму? // Головна течія гетерогенність канон в сучасній американській літературі: Матеріали ІІІ Міжнародної конференції з американської літератури, Київ, Україна, 35 жовтня 2005 р. / Укл. Т.Н.Денисова. К.: Факт, 2006. С. 121137.
    12. Тлостанова М.В. Проблема мультикультурализма и литература США конца XX века. М.: ИМЛИ РАН, Наследие”, 2000. 400с.
    13. Флемінґ Р. Євроцентризм, афроцентризм, мультикультуралізм і сучасні принципи американської расової культури // Головна течія гетерогенність канон в сучасній американській літературі: Матеріали ІІІ Міжнародної конференції з американської літератури, Київ, Україна, 35 жовтня 2005 р. / Укл. Т.Н.Денисова. К.: Факт, 2006. С.90101.
    14. Челышев Е.П. Сопричастность красоте и духу (Взаимодействие культур Востока и Запада). М.: Наука, 1991. 311с.

    15. Ahmad A. In Theory: Classes, Nations, Literatures. London; New York: Verso, 1994. 358p.
    16. Aiiieeeee! An Anthology of Asian-American Writers / Ed. Chin F., Chan J. P., Inada L. F., Wong S. H. Washington, DC: Howard University Press, 1974. xvi+200p.
    17. Anzaldua G. Borderlands/ La Frontera: The New Mestiza. San Francisco: Spinsters/ Aunt Lute Book Company, 1987. ii+203p.
    18. Appiah A. Giving Up the Perfect Diamond. Review of The Holder of the World by B.Mukherjee // The New York Times Book Review. 10 October, 1993. P.7.
    19. Arteaga A. Chicano Poetics: Heterotexts and Hybridities. Cambridge: Cambridge University Press, 1997. 190p.
    20. Ashcroft B., Griffiths G., Tiffin H. The Empire Writes Back. Theory and Practice in Post-Colonial Literatures. London, New York: Routledge, 1989. 246p.
    21. Asian American Authors / Eds. Hsu K, Palubinskas H. Boston: Houghton Mifflin, 1972. 184p.
    22. Asian-American Literature: Annotated Bibliography / Eds. Cheung K., Yogi S. NY: Modern Language Association of America, 1988. x+276p.
    23. Asian-American Writing / Ed. Mandal S. New Delhi: Prestige, 2000. vol.1. 216 p.
    24. Axtell J. The Ethnohistory of Early America: A Review Essay // The William and Mary Quarterly. vol. 35. No.1. January, 1978. P.110144.
    25. Baker H. A., Jr. Hybridity in the Center: An Interview with Houston A.Baker // African American Review. No. 26.4. 1992. P. 547564.
    26. Bakhtin M. M. The Dialogic Imagination: Four Essays / Eds. Holquist M., transl. Emerson C., Holquist M. Austin: University of Texas Print, 1998. 443p.
    27. Beginning Ethnic American Literatures / Grice H., Hepworth C., Lauret M., Padget M. Manchester, New York: Manchester University Press, 2001. 255p.
    28. Bercovitch S. America as Canon and Context: Literary History in a Time of Dissensus // American Literature. No.58. 1986. P. 99107.
    29. Bhabha H. K. Signs Taken for Wonders: Questions of Ambivalence and Authority Under a Tree Outside Delhi, May 1817 // Critical Inquiry. No. 12:1. 1985. P.144165.
    30. Bhabha H. K. The Location of Culture: Discussing Post-Colonial Culture. London, New York: Routledge, 1994. 285p.
    31. Blaise C., Mukherjee B. Days and Nights in Calcutta. Saint Paul: Hungry Mind Press, 1995. 303p.
    32. Bloom A. The Closing of the American Mind: How Higher Education Has Failed Democracy and Impoverished the Souls of Today’s Students. New York: Simon&Schuster, 1987. 392p.
    33. Bloom H. The Western Canon: The Books and School of the Ages. New York: Harcourt Brace, 1994. 578p.
    34. Blunt A. Travel, Gender, and Imperialism: Mary Kingsley and West Africa. New York: The Guildorf Press, 1994. P.136.
    35. Border Theory: The Limits of Cultural Politics / Eds. Michaelsen S., Johnson D. Minneapolis: University of Minnesota Press, 1997. 266p.
    36. Bose B. A Question of Identity: Where Gender, Race, and America Meet in Bharati Mukherjee // Bharati Mukherjee: Critical Perspectives / Ed. Nelson E. New York and London: Garland Publishing, Inc., 1993. P. 4764.
    37. Bowen D. Spaces of Translation: Bharati Mukherjee’s The Management of Grief” // ARIEL: A Review of International English Literature. July, 1997. №28 (3). P. 4760.
    38. Brathwaite E. K. Creolization in Jamaica. Extract from The Development of Creole Society in Jamaica, 17701820” // Ashcroft B., Griffiths G., Tiffin H. The Empire Writes Back: Theory and Practice in Post-Colonial Literatures. London, New York: Routledge, 1989. P.202205.
    39. Canclini N. G. The Hybrid: A Conversation with Margarita Zires, Raymundo Mier and Mabel Piccini // Boundary 2. No. 20.3. 1993. P. 7792.
    40. Carb A. An Interview with Bharati Mukherjee // The Massachusetts Review. No. 29:4. Winter, 198889. P.645654.
    41. Castillo D. A. Border Theory and the Canon // Postcolonial Literatures: Expanding the Canon / Ed. Madsen D. L. London; Sterling, Virginia: Pluto Press, 1999. P.180205.
    42. Chen T., Goudie S.X. Holder of the World: An Interview with B.Mukherjee // Jouvert: Colonial Studies. vol.1, issue 1. 1997. P.119.
    43. Chua C.L. Passages from India: Migrating to America in the Fiction of V.S.Naipaul and B.Mukherjee // Reworlding: The Literature of the Indian Diaspora / Ed. Nelson E. S. Westport Conn.: Greenwood Press, 1992. P.5455.
    44. Cincotti J. A. Same Trip, Opposite Direction // The New York Times Book Review. 10 October, 1993. P.7.
    45. Clifford J. Diasporas // Cultural Anthropology. No.9:3. 1994. P.302338.
    46. Clifford J. Routes: Travel and Translation in the Late Twentieth Century. Cambridge, MA: Harvard UP, 1997. P. 2532.
    47. Cohen R. Global Diasporas: An Introduction. Seattle: University of Washington Press, 1997. 227p.
    48. Connell M., Grearson J., Grimes T. An Interview with Bharati Mukherjee // Iowa Review. No. 20.3. Spring, 1990. P.732.
    49. Conquering America with Bharati Mukherjee [videorecording] / A Production of Public Affairs Television. Alexandria, VA: PBS Video, 1990. 28 min.
    50. Crane R. J. Of Shattered Pots and Sinkholes: (Female) Identity in Bharati Mukherjee’s Jasmine” // SPAN: Journal of the South Pacific Association for Commonwealth Literature and Language Studies. No. 36. 1993. P. 2732.
    51. Deleuze G., Guattari F. A Thousand Plateaus Capitalism and Schizophrenia. Minneapolis: University of Minnesota Press, 1987. xix+610p.
    52. Dictionary of Symbols / Ed. Liungman C. Santa Barbara: ABCCLIO, 1991. ix+596.
    53. Du Bois, W.E.B. The Souls of Black Folks // The Oxford W.E.B. Du Bois Reader. New York: Oxford University Press, 1996. P. 97240.
    54. Emerson R. W. Fate //The Norton Anthology of American literature / Eds. Gottesman R. et al. New York: Norton, 1979. P.794816.
    55. English Literature: Opening up the Canon / Eds. Fiedler L., Baker H. Baltimore, MD: John Hopkins University Press, 1981. xiii+161p.
    56. Fakrul A. Bharati Mukherjee. New York: Twayne Publishers, 1996. xiv+164p.
    57. Fludernik M. Imagined Communities as Imaginary Homelands: The South Asian Diaspora in Fiction // Diaspora and Multiculturalism: Common Traditions and New Developments / Ed. Fludernik M. Amsterdam New York, NY: Rodopi, 2003. P.260285.
    58. Fludernik M. The Diasporic Imaginary: Postcolonial Reconfigurations in the Context of Multiculturalism // Diaspora and Multiculturalism: Common Traditions and New Developments / Ed. Fludernik M. Amsterdam New York, NY: Rodopi, 2003. P. xixxxviii.
    59. Franklin C. The Making and Unmaking of Asian American Identity: Making Waves” and The Forbidden Stitch” // Hitting Critical Mass. A Journal of Asian American Cultural Criticism. Vol.3. No.1. University of California at Berkeley, Winter, 1995. P. 93129.
    60. Friedman S. S. Mappings: Feminism and the Cultural Geographies of Encounter. Princeton, NJ: Princeton University Press, 1998. 314p.
    61. Galang E. Her Wild American Self. Minneapolis: Coffee House Press, 1996. 186p.
    62. Gleick J. Chaos: Making a New Science. NY: Viking, 1987. xi+352.
    63. Gomez C. The On-Going Quest of Bharati Mukherjee from Expatriation to Immigration // The Fiction of Bhararti Mukherjee: A Critical Symposium / Ed. Dhawan R.K. New Delhi: Prestige, 1996. P.2538.
    64. Grewal G. Born-Again American: The Immigrant Consciousness in Jasmine” // Bharati Mukherjee: Critical Perspectives / Ed. Nelson E. New York and London: Garland Publishing, Inc., 1993. P. 181196.
    65. Grice H. Who Speaks for Us? B.Mukherjee’s Fiction and the Politics of Immigration // Comparative American Studies. An International Journal. London, CA & New Delhi: SAGA Publications, 2003. vol.1(1) P.8196.
    66. Grosz E. Volatile Bodies: Toward a Corporeal Feminism. Bloomington: Indiana UP, 1994. xvi+250p.
    67. Habich J. Bharati Mukherjee Is Inspired by Struggles of Immigration // Star Tribune. March 24, 2002. P.1.
    68. Hancock G. An Interview with Bharati Mukherjee // Canadian Fiction Magazine. No.59. 1987. P.3044.
    69. Handlin O. The Uprooted: The Epic Story of the Great Migrations that Made the American People. Boston: Little Brown, 1951. 310p.
    70. Hassan I. Counterpoints // Multicultural States: Rethinking Difference and Identity / Ed. Bennett D. London, New York: Routledge, 1998. P. 282294.
    71. Hawkins H. Strange Attractors: Literature, Culture and Chaos Theory. New York: Prentice Hall, 1995. 180p.
    72. Hawthorne N. The Scarlet Letter. New York: Modern Library, 2000. xvi+270p.
    73. Hemenway R. In the American Canon // Redefining American Literary History / Eds. Ruoff B., Ward J. W., Jr. New York: The Modern Language Association of America, 1990. P. 6272.
    74. Henley A. Space for Herself: Nadine Gordimer’s A Sport of Nature” and Josephine Humphrey’s Rich in Love” // Frontiers: A Journal of Women’s Studies. No.13.1. 1992. P. 8189.
    75. Hirsch E.D., Jr. Cultural Literacy: What Every American Needs to Know. Boston, MA: Houghton Mifflin, 1987. vii+251p.
    76. Hoffman E. Lost in Translation: A life in a New Language. New York: E.P.Dutton, 1989. 280p.
    77. Hogan P.C. Toward a Cognitive Science of Poetics: Anandavardhana, Abhinavagupta, and the Theory of Literature // College Literature. West Chester University. February, 1996. vol.23. 1. P.164179.
    78.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины