Вознюк Ганна Анатоліївна Поетична спадщина Йосано Акіко: проблеми традиції та новаторства

Краткое описание

Вознюк Ганна Анатоліївна, тимчасово не працює. Назва дисертації: «Поетична спадщина Йосано Акіко: проблеми традиції та новаторства». Шифр та назва спеціальності 10.01.04 література зарубіжних країн. Спецрада Д26.001.39 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
ВОЗНЮК ГАННА АНАТОЛІЇВНА
УДК 821.521
ДИСЕРТАЦІЯ
ПОЕТИЧНА СПАДЩИНА ЙОСАНО АКІКО:
ПРОБЛЕМИ ТРАДИЦІЇ ТА НОВАТОРСТВА
10.01.04 – література зарубіжних країн
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
____________ , Г. А. Вознюк
Науковий керівник – Бондаренко Іван Петрович, доктор філологічних наук,
професор
Київ – 2021

ЗМІСТ
ВСТУП .................................................................................................................... 16
І. Романтизм і японська жіноча поезія початку ХХ ст...................................... 27
1.1 Роль жінки в історії японської поезії ............................................................. 27
1.1.1 Основні тенденції жіночої поетичної творчості в період з ХІІІ – до кінця
ХІХ ст. .................................................................................................................. 27
1.1.2. Роль жінки в японській літературі кінця ХІХ – початку ХХ ст........... 31
1.1.2.1. Статус жінки в Японії кінця ХІХ – початку ХХ ст......................... 32
1.1.2.2. Особливості японської жіночої поезії кінця ХІХ – початку ХХ ст.
............................................................................................................................ 34
1.1.3. Феномен Йосано Акіко та її становлення як поетеси ........................... 38
1.1.4. Реакція критиків на публікацію збірки «Скуйовджене волосся» ........ 45
1.2. Реформування традиційного поетичного жанру танка в Японії кінця ХІХ –
початку ХХ ст......................................................................................................... 50
1.2.1. Головні причини оновлення жанру танка .............................................. 52
1.2.2. Внесок Очіай Наобумі, Йосано Теккана, Йосано Акіко та інших поетів
«Спілки нової поезії» в розвиток жанру танка ................................................ 55
1.2.3. Новаторська діяльність відомих японських поетів кінця ХІХ – початку
ХХ ст. у реформаторському русі....................................................................... 63
1.2.4. Роль Масаоки Шікі та його послідовників у формуванні новаторського
підходу до жанру танка ...................................................................................... 67
1.3. Японський романтизм як нова літературна течія ХХ ст............................. 72
1.3.1. Романтизм в японській літературі кінця ХІХ – початку ХХ ст. .......... 72
1.3.2. Історія зародження та становлення японського романтизму............... 74
1.3.3. Естетичне підґрунтя японського романтизму........................................ 79
Висновки до розділу І............................................................................................ 86
ІІ. Традиція в поетичній творчості Йосано Акіко............................................. 89
2.1. Традиційна тематика та естетизм збірки «Скуйовджене волосся» ........... 90
15
2.2. Традиційні художньо-стилістичні засоби в поезії Йосано Акіко .............. 96
2.3. Символіка кольорів у поетичній збірці Йосано Акіко «Скуйовджене
волосся»................................................................................................................. 117
2.4. Вплив роману Мурасакі Шікібу «Повість про принца Ґенджі» на поетичну
спадщину Йосано Акіко ...................................................................................... 130
2.5. Релігійні мотиви в поезії Йосано Акіко...................................................... 141
2.5.1. Християнські елементи у віршах збірки «Скуйовджене волосся».... 141
2.5.2. Образи античних богів у поезії Йосано Акіко ..................................... 146
2.5.3. Буддійські та синтоїстські мотиви в збірці «Скуйовджене волосся» 151
Висновки до розділу ІІ......................................................................................... 158
ІІІ. Новаторство в поезії Йосано Акіко ............................................................. 161
3.1. Еротичні мотиви в поезії Йосано Акіко ..................................................... 161
3.1.1. Джерела еротизму та його естетика...................................................... 162
3.1.2. Еротичні образи збірки «Скуйовджене волосся» ................................ 167
3.2. Романтизм образу «країна весни» у збірці Йосано Акіко «Скуйовджене
волосся»................................................................................................................. 172
3.3. Особливості образів персонажів збірки «Скуйовджене волосся» ........... 178
3.3.1. Образ головного ліричного героя збірки «Скуйовджене волосся» ... 179
3.3.2. Характерні риси персонажів збірки «Скуйовджене волосся» та джерела
їхнього походження .......................................................................................... 188
3.4. Особливості ідіостилю поезії Йосано Акіко .............................................. 201
Висновки до розділу ІІІ ....................................................................................... 211
ВИСНОВКИ......................................................................................................... 214
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................... 223
ДОДАТОК............................................................................................................ 239
A) Переклад збірки Йосано Акіко «Скуйовджене волосся» українською
мовою

Список литературы

214
ВИСНОВКИ
У процесі дослідження було встановлено виняткову важливість ролі
поетеси Йосано Акіко в реформуванні класичного японського поетичного жанру
танка наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Її творчість також нерозривно
пов’язана з японською романтичною течією, яка перебувала на той час у своєму
розквіті. Передумовою появи постаті, подібної до Йосано Акіко в японській
літературі стала революція Мейджі (1868 р.), після якої консервативне японське
суспільство перебувало в процесі переосмислення всіх своїх сформованих
століттями культурних засад.
Зміни стосувалися всіх рівнів людського життя, зокрема і становища та
ролі жінки в японському суспільстві. Особливо важливим був поступовий
перегляд традиційного принципу у вихованні дівчат, згідно з яким жінка,
насамперед, мусила бути «гарною дружиною й мудрою матір’ю» – «рьосайкенбо». Йдеться про права жінок на освіту, залученість до суспільних процесів,
зокрема й до літературної творчості. Вже після закінчення російсько-японської
війни у 1904 році країна знову почала повертатися до патріархального устрою та
консервативного виховання жінки, проте період послаблення цих тенденцій став
основою для появи яскравих жіночих постатей у японській літературі.
Щодо романтичної течії в японській літературі, то причиною її появи
можна вважати поступове розчарування японського суспільства у надіях на
суспільні зміни. Японський романтизм має на меті пошук нових ідеалів, надання
більшої ваги людській особистості та індивідуалізму. Цікавою рисою, яка
відрізняє романтизм у японській літератури від європейського романтизму, є
майже повна відсутність трагічного сприйняття дійсності. Великий вплив на
романтичну течію в Японії мало християнство, яке проповідувало гуманізм,
орієнтувалося на внутрішній світ особистості та надавало великого значення
духовному життю людини. Основними темами течії були кохання та природа.
Творчість Йосано Акіко стала своєрідним маніфестом романтичної школи,
оскільки втілювала всі головні ідеї японських романтиків. Образ ліричної героїні
Акіко – це образ молодої жінки, якій вдалося позбавитися всіх нав’язаних
215
соціумом конфуціанських умовностей. Вона відкрито говорить про свої почуття,
про кохання та пристрасть, які вирують у її душі. Окрім того, Йосано Акіко
створила образ «країни весни» – ідеального місця, у якому молодість є вічною.
Там діють свої закони: існуванні духовної сутності в усьому матеріальному, а
також відбуваються постійні процеси перетворення неживих предметів на живі.
У цій країні поетеса поселила свою ліричну героїню та її коханого. Тут, на
відміну від реального світу, молода жінка може вільно виявляти свої почуття, що
було недопустимо для японського суспільства того часу.
Варто зазначити, що саме дебютна збірка «Мідареґамі» («Скуйовджене
волосся», 1901 р.) створила передумови для подальшого відродження та
оновлення жанру танка завдяки індивідуалізму та експресивності, які поетеса
привнесла в традиційну японську поезію. Поетеса створювала досить відверті
еротичні образи, які йшли в розріз із нормами моралі консервативного
японського суспільства. Це відбувалося насамперед тому, що вони були створені
жінкою. Проте, саме завдяки цій відвертості поетесі вдалося завоювати серця
молоді.
У процесі дослідження ми проаналізували стан жанру танка наприкінці
ХІХ – на початку ХХ ст. та творчість провідних поетів епохи. Основними
тенденціями в його розвитку є оновлення тем, перехід до сучасної розмовної
японської мови та індивідуалізм. Попри те, що сучасники Акіко вважали твори
поетеси короткою формою віршів шінтайші («вірші нового стилю»), ми все ж
можемо стверджувати, що вони належать саме до традиційного японського
жанру танка (5-7-5-7-7), оскільки поетеса практично ніколи не відходить від
встановленої традиційної кількості складів.
Йосано Акіко у 1900 році приєдналася до токійської «Спілки нової поезії»,
й це, переважно, визначило напрям та естетику її подальшої творчості.
«Шіншішя» («Спілка нової поезії») під керівництвом Йосано Теккана (1873–
1935) проголосила свої ідеали поетичної творчості, у яких зазначала, що поети
не повинні брати за зразок твори письменників минулого, а шукати свій власний
шлях у творчості; що ними підтримується створення будь-якої цікавої за змістом
216
та гармонійної за формою поезії; що вірші не повинні писатися задля слави, а
задля насолоди красою поезії. Важливим пунктом маніфесту є неприйняття
нерівноправності стосунків між членами спілки. Ці принципи лягли в основу
романтичної жіночої поезії Йосано Акіко.
У ході роботи ми докладно проаналізували зв’язок творчості Йосано Акіко
з японською поетичною традицією. Варто зазначити, що поетеса дотримувалася
неперервності з традиційною естетичною концепцією «юґен» – «таємничою
красою», «незбагненною привабливістю». Юґен ( 幽 玄 – «таємничість»,
«таємнича краса», «незбагненна привабливість») – естетична категорія, що
прийшла з Китаю й належить до буддійської філософії. У Буддизмі вона означає
«одвічну істину буття», «потаємну суть речей». У творчості Акіко ця концепція
виявлялася у свідомому нехтуванні загальноприйнятими правилами синтаксису
й частому опусканні слів, що надавало її поезіям таємничості та глибини, даючи
волю фантазії читача. За звичайними речами Акіко часто приховувала неземну
сутність. Активно застосовуючи естетичну категорію юґен у своїй поезії й
утримуючи в такий спосіб міцний зв’язок із класичною поетичною традицією
японської літератури, поетесі вдавалося легко «достукатися» до почуттів та
образів, міцно вкорінених у свідомості японського народу. Їх вміле поєднання із
новими західними мотивами, створювало дуже яскраві враження в читачів.
Йосано Акіко також не нехтувала використанням традиційно прийнятих
японським поетичним каноном тем та традиційних японських поетичних
прийомів. Проте, вона повністю уникала тих із них, яким була притаманна
клішованість. Йдеться про повну відмову від вживання макура-котоба (枕詞 –
усталених традиційних епітетів). На використання джьо-котоба (序言葉 –
розгорнутих епітетів, метафор чи порівнянь, «риторичних прикрас»), какекотоба (掛 詞 – гри слів на основі омонімії чи полісемії) та енґо (縁 語 –
асоціативних слів-образів, лексики одного асоціативного ряду) можна натрапити
рідко. І лише такі класичні поетичні прийоми, як «кіґо» (季語 – «сезонні слова»),
ута-макура (歌 枕 – традиційні топоніми-зачини), хонкадорі (本歌取 り –
217
ремінісценція, алюзія на вірш іншого поета) або хондзецу (本説 – «початкове
оповідання», алюзія на відомий прозовий твір) застосовувалися Акіко постійно.
У збірці «Скуйовджене волосся» Йосано Акіко колір та його символізм
мали надзвичайно важливе значення. У 399-ти віршах збірки 111 разів
вживаються лексеми на позначення кольору. Найважливішими є три з них: білий
(白 – «шіро»), червоний (紅 – «бені/ака») та фіолетовий (紫 – «мурасакі»). Білий
колір (白 – «шіро») найчастіше з’являється в поезіях і символізує чистоту та
непорочність, тоді як червоний (紅 – «бені/ака») та фіолетовий (紫 – «мурасакі»)
– «кохання». Червоний колір та його відтінки є символами закоханості та
пристрасті, а фіолетовий колір – зрілого та усвідомленого почуття.
Ці символи – боротьба між пристрастями людської душі та її непорочністю.
Цю одвічну боротьбу Йосано Акіко вдалося зобразити особливо яскраво. Варто
зазначити, що поетесі вдалося поєднувати традиційну японську та західну
семантику кольорів. Окрім трьох основних кольорів, ми також докладно
розглянули вживання в поезії Акіко інших лексем-кольорів: чорного (黒 – «куро»)
та зеленого (緑 – «мідорі»), які переважно також мають символічне значення.
Зокрема, чорний колір у віршаї поетеси часто набуває, нового для японської
культури європейського змісту – жалоби, тоді як зелений колір часто символізує
«байдужість».
Велике значення у творчості Йосано Акіко має роман Мурасакі Шікібу
«Повість про принца Ґенджі». Його вплив простежується впродовж усього
творчого шляху Йосано Акіко. У ході дослідження ми віднайшли декілька алюзій
на роман у дебютній збірці Акіко «Скуйовджене волосся», зокрема образ
«ягнятка», який з’являється в трьох віршах збірки. Нам вдалося проілюструвати
буддійсько-християнське походження образу. Окрім того, Йосано Акіко активно
використовувала характерні для роману лексичні одиниці з метою створення
квазіісторичного тла, подібного до епохи написання роману. У віршах поетеси
з’являються також поняття, що відносяться до часу написання роману:
218
імператорський двір, фрейліни, назви традиційних розваг, музичні інструменти
тощо.
Ще одне важливе місце в збірці Йосано Акіко «Скуйовджене волосся»
відведено релігії. Ми докладно проаналізували походження релігійних мотивів у
дебютній збірці поетеси й дійшли висновку, що вони яскраво демонструють ті
процеси, які відбувалися в японській культурі та суспільстві після революції
Мейджі. Поряд із такими традиційними для Японії релігіями, як буддизм та
синтоїзм, з’являється характерна для Заходу християнська традиція, а разом із
засвоєнням історії розвитку західної думки розвивається цікавість до античних
образів.
Так, у збірці «Скуйовджене волосся» Йосано Акіко звертається до
християнської концепції «гріха». Це пов’язано з тим, що поетеса ставить перед
собою одвічне питання про невідворотність людської долі. Вірячи в те, що
нещаслива доля людини не може бути велінням милосердного Бога, поетеса
створює також образи сил, які протидіють Богу. Окрім того, ми можемо
стверджувати про появу в поезіях Йосано Акіко унікальних образів на основі
синтезу буддійських та християнських релігійних мотивів. Йдеться про образ
«ягнятка, що заблукало», джерела появи якого ми докладно розглянули в нашому
дослідженні.
Естетика журналу «Вранішня зірка» («Мьоджьо») під керівництвом поета
Йосано Теккана, майбутнього чоловіка поетеси, створила підґрунтя для появи
античних образів у творчості поетеси. Так, у збірці «Скуйовджене волосся»
з’являється образ маленького хлопчика з золотими крилами – «купідона», а також
образ «дітей зорі» – дітей богині Венери – молодих поетів «Спілки нової поезії».
Окрім того, саме завдяки журналу «Вранішня зірка» ми можемо говорити про
вплив західного живопису на поезію поетеси. Йдеться про митців епохи
Відродження, зокрема Тиціана (бл. 1480–1576).
Знаковою є наявність у поетичній збірці Йосано Акіко «Скуйовджене
волосся» численних буддійських та синтоїстських образів. Зокрема, образ
молодого буддійського ченця, завдяки якому поетеса демонструє конфлікт між
219
мораллю та обов’язками, які накладає релігія, та людськими почуттями
персонажа. Варто зазначити, що образ «молодого буддійського ченця» виник під
впливом образу юного Йосано Теккана, який мав буддійський сан, а також
елементів картини світу маленького провінційного містечка, у якому зростала
поетеса. У збірці присутня велика кількість буддійських реалій та термінів,
згадуються численні буддійські святині.
Щодо синтоїстських мотивів, то в дебютній збірці поетеси наявна лексика
зі священного тексту синтоїзму – «Записів давніх діянь» («Коджікі», 712 р.). Нам
також вдалося простежити численні використання поетесою анімістичних
елементів: одухотворення неживого. Можемо також говорити про наявність
характерного для синтоїзму еротизму.
Докладно проаналізувавши поезії дебютної збірки поетеси, ми дійшли
висновків щодо визначної ролі поетеси в оновленні традиційного японського
поетичного жанру танка. Це пов’язано з оригінальним підходом поетеси до
поетичної творчості. Так, дебютна збірка Йосано Акіко була опублікована в
розпал дискусії про доцільність оголеної натури в живописі (裸体画論争 –
«ратайка ронсо») і часто критикувалася за незрозумілість поезій та надмірний
еротизм. Проте, поетеса свідомо кидала виклик консервативному японському
суспільству. Вона ототожнювала боротьбу за свободу індивідуальності, якої
прагнули письменники романтичної школи, з боротьбою за свободу жінки. На
думку Йосано Акіко, жінка мала наблизитися до чоловіка в усьому, зокрема в
можливості висловлювати свої почуття. Вона писала, що «… якщо жінки не
проявлять себе, то ніколи не зможуть бути рівними чоловікам». І розпочала свою
боротьбу поетеса саме з публікації своєї дебютної збірки.
У збірці «Скуйовджене волосся» присутня зовсім невелика кількість
еротичних образів. Однак, навіть їх вистачило для неабиякого суспільного
резонансу. Більшість еротичних образів збірки ґрунтуються на зображенні
жіночого тіла. Ми докладно проаналізували джерела їхнього походження й
можемо стверджувати, що натхненням Йосано Акіко слугували твори її
сучасників, зокрема поетів Шімадзакі Тосона (1872–1843) та Ішікава Такубоку
220
(1886–1912), поетів «Спілки нової поезії», художників спілки «Білий кінь», а
також майстрів живопису Заходу.
У дебютній збірці Йосано Акіко присутні такі характерні для
європейського романтизму риси, як увага до фольклорного матеріалу, ідеалізм
та містичність, яка полягає в зображенні нерозривного зв’язку людини і природи.
Найголовнішим романтичним образом збірки «Скуйовджене волосся», як ми вже
зазначили, є «країна весни». Окрім того, образ ліричної героїні збірки майже
повністю збігається з постаттю поетеси, а велика частина віршів є
автобіографічними – це ще одна яскрава риса, що демонструє належність
творчості Акіко до романтичної течії. Три із шести розділів збірки («Човен з
квітів лотоса», «Біла лілея» та «Двадцятирічна дружина») є майже повністю
автобіографічними. Ще два розділи («Пурпурово-фіолетовий», «Весняне серце»)
мають характерні для романтизму містично-фантастичні мотиви. Розділ
«Танцівниця» присвячений реалістичному зображенню життя юної танцівниці з
кварталу Ґіон у Кіото.
Розглянувши систему персонажів збірки, ми можемо зробити висновок про
наявність трьох основних: лірична героїня, в основі образу якої лежить образ
самої поетеси; дівчина, яку називають «білою лілеєю», – образ молодої поетеси
Ямакава Томіко (1879–1909); образ коханого ліричної героїні, що уособлює
Йосано Теккана. Коханий поетеси з’являється в збірці також в образі поета
(«шіджін»), вчителя («ші») та буддійського ченця. Решта персонажів – це
яскрава палітра абстрактних героїв. Серед них – боги й богині кохання («коі но
каміґамі»), купідони («варава»), художники («едакумі, еші»), молоді дівчата
(«отоме»), закохані жінки, куртизанки епохи Хейан та молоді гейші («майхіме»),
а також музичний інструмент – кото, голуби і трави.
Окремої уваги вартий ідіостиль поетеси. Ми розглянули проблему
інтерпретації віршів Йосано Акіко, яка полягає у двох чинниках: особливостях
граматики та семантики. Як ми вже зазначали, Йосано Акіко вводила у свою
поезію граматичні зміни, які змушують навіть япономовних читачів
221
задумуватися над значенням її поезій. Проте, саме вони формують особливу,
притаманну лише Йосано Акіко мову.
Щодо інтерпретації значення, то основними проблемами в розумінні
віршів поетеси є: випадки відірваності від контексту, оскільки майже завжди
вірші, поряд із якими першопочатково була надрукована конкретна поезія,
відсутні в збірнику «Скуйовджене волосся»; складний біографічний підтекст,
який не був відомий читачам; вживання прізвиськ, створених як самою поетесою,
так і її оточенням; символізм та опускання дійових осіб. Всі ці елементи
формують ідіолект поетеси. Окрім того, зважаючи на освіченість та начитаність
поетеси, можна з впевненістю говорити про те, що її вірші були призначені для
освіченого читача.