ОБРАЗ “ЧАРІВНОГО” У ФРАНЦУЗЬКІЙ НАРОДНІЙ КАЗЦІ (лінгвокогнітивний аспект) : ОБРАЗ "ВОЛШЕБНОГО" Во Французской народной сказке (лингвокогнитивный аспект)

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ЄСИПОВИЧ Катерина Петрівна

УДК 81’42 = 133.1

ОБРАЗ ЧАРІВНОГО”
У ФРАНЦУЗЬКІЙ НАРОДНІЙ КАЗЦІ
(лінгвокогнітивний аспект)

Спеціальність 10.02.05 романські мови

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
кандидат філологічних наук,
доцент
МЕЛЬНИК Валентина Іванівна

Київ 2006

ЗМІСТ
ВСТУП...................................................................................................... 5
РОЗДІЛ 1. СЕМАНТИКА ОБРАЗНОЇ СИСТЕМИ ТЕКСТУ ЧАРІВНОЇ КАЗКИ В СВІТЛІ ЛІНГВОКОГНІТИВНОГО ПІДХОДУ
1.1. Лінгвокогнітивний аспект семантичних досліджень художнього тексту................................................................ 12
1.2. Методи концептуального аналізу художнього тексту......... 19
1.3. Образ ЧАРІВНОГО” як основний компонент казкового жанру..................................................................................... 28
1.4. Концептуальна організація казкової картини світу.............. 35
Висновки до розділу 1............................................................................ 42
РОЗДІЛ 2. КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ОБРАЗУ ЧАРІВНОГО” У ФРАНЦУЗЬКІЙ НАРОДНІЙ КАЗЦІ
2.1. Концептуальне втілення образу ЧАРІВНОГО”........... 44
2.2. Лінгвокогнітивні засоби формування оцінки художнього образу............................................................................................ 48
2.3. Стратифікація чарівних” актантів у французькій народній казці............................................................................................... 52
2.3.1. ЧАРІВНИЙ СУПРОТИВНИК................................. 52
2.3.1.1. Таксономічний аспект....................................... 55
2.3.1.2. Аксіологічний аспект........................................ 65
2.3.2. ЧАРІВНИЙ РОДИЧ................................................. 74
2.3.2.1. Таксономічний аспект....................................... 75
2.3.2.2. Аксіологічний аспект........................................ 82
2.3.3. ЧАРІВНИЙ ПОМІЧНИК......................................... 86
2.3.3.1. Таксономічний аспект....................................... 86
2.3.3.2. Аксіологічний аспект........................................ 94
2.3.4. ЧАРІВНИЙ ЗАСІБ................................................. 102
2.3.4.1. Таксономічний аспект..................................... 102
2.3.4.2. Аксіологічний аспект...................................... 107
2.3.5. Аксіологія образу ЧАРІВНОГО” у французькій народній казці.............................................. 111
Висновки до розділу 2.......................................................................... 113
РОЗДІЛ 3. МОВНІ ЗАСОБИ ВТІЛЕННЯ КАЗКОВОЇ КАРТИНИ ЧАРІВНОГО” СВІТУ
3.1. Концептуально-семантичні характеристики конституентів казкової картини світу......................... 116
3.2. Мовні засоби втілення ціннісних характеристик чарівних” образів у казковій картині світу........... 118
3.2.1. Концепт ЛЮДИНА.............................................. 123
3.2.2. Концепт МІФІЧНА ІСТОТА............................... 133
3.2.3. Концепт ТВАРИНА............................................. 140
3.2.4. Концепт ЧАРІВНИЙ ПРЕДМЕТ......................... 145
3.3. Категорії ПРОСТОРУ та ЧАСУ в тексті чарівної казки..................................................................................... 147
3.3.1. Сфера темпоральних та локативних концептів казкової картини чарівного” світу.................... 149
3.3.2. Мовні засоби репрезентації просторово-часового показника у казковій картині чарівного” світу................................................................... 151
3.3.2.1. Репрезентація ПРОСТОРУ.......................... 151
3.3.2.2. Репрезентація ЧАСУ.................................... 155
Висновки до розділу 3.......................................................................... 158
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ...................................................................... 160
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................. 166
СПИСОК ДОВІДКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ............................................. 190
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ З УМОВНИМИ СКОРОЧЕННЯМИ........................................................................................................... 191
ДОДАТКИ............................................................................................ 199
Додаток А. Концептуальна модель образу ЧАРІВНОГО” 200
Додаток Б. Таблиці кількісного розподілу концептів сфери атрибутів та сфери функцій чарівних казкових актантів........................................................... 201
Додаток В. Таблиці підрахунку аксіологічного навантаження чарівних казкових актантів ........................... 215

ВСТУП
Запропонована дисертація присвячена дослідженню лінгвокогнітивних особливостей образу ЧАРІВНОГО” як основного жанротвірного елементу французької народної казки.
Протягом минулого століття й дотепер текст народної казки перебуває в фокусі літературознавчих [67; 123; 235], фольклористичних [41; 97; 115; 144; 216; 220] та власне лінгвістичних студій. Вивчалися структурний [143; 207; 218; 242], стилістичний [101], лінгвопрагматичний [112] та лінгвокогнітивний [51; 111] аспекти казки. Водночас семантика образної системи казки як цілісне утворення залишається недослідженою в ракурсі ролі її окремих складників, зокрема це стосується образу ЧАРІВНОГО”, який є визначальним елементом жанру народної казки.
Образ ЧАРІВНОГО” є одним із найдавніших типів вимислу як в усній народній творчості, так і в художній літературі. В дисертації запропоновано виокремити ЧАРІВНЕ” в уособлений метаобраз, реконструкція якого досягається за рахунок методу художнього метаопису. Цей метод ґрунтується на твердженні про існування в образній системі твору кількох систем образів, які мають різний ступінь абстракції [24, с. 35-36; 69, с. 17-18; 140, с. 521-522; 164, с. 290]. Аналіз змісту образу ЧАРІВНОГО” здійснюється в рамках когнітивної поетики [10; 31; 236; 280], засади якої ґрунтуються на застосуванні методичного апарату когнітивної лінгвістики для вивчення текстів різних жанрів [18; 51; 69; 133; 155]. Дослідження семантики образів казки, відображення принципів побудови їх концептуальної структури та визначення їх ролі у вербалізації базових концептів казкової картини чарівного” світу не було предметом аналізу, що й зумовлює актуальність даної роботи.
Актуальність обраної теми визначається загальною спрямованістю сучасних мовознавчих досліджень на вивчення різножанрових текстів. Семантика тексту народної казки становить особливий інтерес для мовознавчих студій у плані вивчення впорядкування інформації в образах текстів цього жанру з виходом у площину лінгвокогнітивних процесів, що сприятиме з’ясуванню механізмів об’єктивації знань про світ у мовних формах. Водночас лінгвокогнітивний аналіз образу ЧАРІВНОГО” в текстах французьких народних казок дозволяє окреслити національну специфіку жанру казки.
З метою дослідження семантики текстів французьких народних казок нами було сформульовано таку робочу гіпотезу: художні образи персонажів, представлені в тексті французької чарівної казки, є носіями концептуальної інформації. Виділення базових семантичних опозицій, представлених у французькій народній казці, дозволяє сформувати основні принципи побудови казкової картини світу та окреслює межі її розгортання за допомогою мовних засобів.
Дисертація виконана в межах комплексної наукової теми Дослідження когнітивних та комунікативно-функціональних аспектів системи одиниць французької мови”, яка розробляється кафедрою французької філології Київського національного лінгвістичного університету (тема затверджена вченою радою Київського національного лінгвістичного університету, протокол №5 від 18 грудня 2003 року). Проблематика розглянутої дисертації вписується в коло питань, досліджуваних згідно з держбюджетною науковою темою Міністерства освіти і науки України Типологія і функціонування мовних одиниць фонетичної, граматичної і лексичної систем сучасних германських і романських мов: когнітивний, комунікативний і прагматичний аспекти” (тема затверджена вченою радою Київського державного лінгвістичного університету, протокол № 5 від 24 січня 2000 року).
Метою роботи є встановлення базових концептуальних структур, які зумовлюють формування змісту образу ЧАРІВНОГО” у французькій народній казці, визначення ролі таких структур у розгортанні казкової картини чарівного світу”, а також їх втілення в тексті казки за допомогою мовних засобів. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких основних завдань:
уточнити жанрові характеристики французької народної казки;
визначити зміст образу ЧАРІВНОГО” як основного жанротвірного елементу народної казки;
побудувати концептуальну модель метаобразу ЧАРІВНОГО” у французькій народній казці;
виявити концептуальні складники образу ЧАРІВНОГО” й дослідити їх таксономічний та аксіологічний аспекти;
з’ясувати концептуальну організацію казкової картини чарівного” світу в її зв’язку з міфологічною картиною світу;
розкрити концептотвірну роль мовних та мовленнєвих засобів у процесі ідентифікації базових концептів казкової картини світу досліджуваних текстів.
Об’єктом дослідження є тексти французьких народних казок у період з XVI по ХІX століття.
Предметом дисертаційного дослідження є лінгвокогнітивний аспект змісту образу ЧАРІВНОГО” у французькій народній казці.
Методи дослідження. Мета та конкретні завдання наукової розвідки зумовили використання методів концептуального, контекстуального, семантичного та кількісного аналізів. У межах концептуального аналізу метод когнітивного моделювання [94] використано для реконструкції моделі образу ЧАРІВНОГО”, методики фреймового [60; 69] та прототипового аналізів [21; 251] з метою визначення ціннісних і таксономічних характеристик складників образу. Для виокремлення значущих текстових елементів у науковій праці залучено такі методи семантичного аналізу, як компонентний аналіз, спрямований на пошук сем, які збагачують у творі мовні одиниці додатковим поняттєвим й емоційним змістом; контекстуально-ситуативний та інтерпретативний аналіз для визначення пропозицій, наділених додатковим емоційним змістом. Для увірогіднення результатів дослідження застосовувалися елементи кількісного аналізу.
Матеріалом дослідження слугували 200 автентичних текстів французьких народних казок (загальний обсяг 2215 с., кількість значущих текстових елементів: 5650 одиниць). До кола значущих текстових елементів входять мовні та мовленнєві явища (від окремих лексичних одиниць до висловлювань, фрагментів тексту й далі до цілого тексту), семантика яких визначає їх здатність набувати концептуального навантаження в художньому творі.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше досліджено семантику образної системи французької народної казки в рамках когнітивного підходу. Вперше встановлено чарівний” компонент народної казки як концептуальний метаобраз, який має ієрархічну структуру. Визначено аксіологічне навантаження такого образу в тексті французької народної казки та виявлено прототипи його складників. Вперше реконструйовано концептуальну модель казкової картини чарівного” світу в її безпосередньому зв’язку з міфологічною картиною світу, представлено елементи цієї структури в термінах бінарних концептуальних опозицій та продемонстровано розгортання таких опозицій у текстах французьких народних казок через сукупність мовних засобів. У науковій праці визначено прогнозуючу функцію казки, яка реалізується в площині проекції казкової картини чарівного” світу на сучасне життя.
Теоретичне значення дослідження визначається тим, що його висновки слугують внеском у лінгвостилістику, когнітивну лінгвістику, когнітивну поетику. Здійснення лінгвокогнітивного аналізу художнього образу в тексті чарівної казки сприятиме подальшому розвитку досліджень тексту в межах лінгвокогнітивної парадигми. За такого підходу, в роботі запропонована методика дослідження казкової картини світу крізь призму казкового образу як сукупності бінарних концептуальних опозицій. Результати роботи сприятимуть визначенню принципів та способів упорядкування інформації в художньому тексті за допомогою мовних засобів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання основних положень і висновків дисертації в теоретичних курсах стилістики французької мови (розділи Інтерпретація художнього тексту”, Поетичні тропи й фігури мовлення”), лексикології французької мови (розділ Семасіологія”), у спецкурсі з когнітивної лінгвістики (розділи Концептуальні моделі”, Фреймова семантика”, Прототипова семантика”).
На захист винесені такі положення:
1. Образ ЧАРІВНОГО” забезпечує глобальну семантичну зв’язність текстів французьких народних казок й оформлює їх змістову цілісність. Такий образ, маючи концептуальну природу, розглядається як концепція світу, створена в тексті казки за аналогією із реальним світом.
2. Опозиції семантичних ознак казкових персонажів ЧАРІВНИЙ / ПРИРОДНИЙ, СВІЙ / ЧУЖИЙ обумовлюють існування у французькій народній казці чотирьох типів актантів: ЧАРІВНИЙ СУПРОТИВНИК, ЧАРІВНИЙ РОДИЧ, ЧАРІВНИЙ ПОМІЧНИК та ЧАРІВНИЙ ЗАСІБ. Завдяки виконанню чарівними персонажами у французькій народній казці конкретних ролей, утворюється концептуальний простір образу ЧАРІВНОГО”, що є визначальною характеристикою картини світу французької народної казки.
3. Концептуальний простір образу ЧАРІВНОГО” має вигляд ієрархічної структури ЦІЛЕ ЧАСТИНА, де ЦІЛЕ виражає власне образ ЧАРІВНОГО”, а ЧАСТИНА образи, що втілюють його в тексті казки, а саме казкові актанти ЧАРІВНИЙ СУПРОТИВНИК, ЧАРІВНИЙ РОДИЧ, ЧАРІВНИЙ ПОМІЧНИК, ЧАРІВНИЙ ЗАСІБ.
4. У казковому контексті онтологічний статус чарівних казкових персонажів складає підґрунтя для висвітлення їх статичних та динамічних характеристик, які моделють концептуальні простори відповідних актантів. Таксономічний та аксіологічний аспекти дослідження чарівних персонажів створюють передумови для виявлення у французькій народній казці їх прототипів та спряють визначенню загального аксіологічного навантаження образу ЧАРІВНОГО” в казковій картині чарівного” світу.
5. Казкова картина чарівного” світу характеризується взаємодією чотирьох головних концептуальних сфер: ЛЮДИНА, ТВАРИНА, МІФІЧНА ІСТОТА та АРТЕФАКТ, яка реалізується в межах казкового просторово-часового показника. Зміст кожної концептуальної сфери визначається наявністю в ній семантичних полів, які відображають її категоріальні інваріанти. Концептуальний аналіз семантики лексичних одиниць, що позначають базові концепти французької народної чарівної казки, дозволяє визначити специфіку казкового світобачення, яка полягає в сприйнятті світу в термінах бінарних семантичних опозицій.
6. Мовна реалізація бінарних семантичних опозицій здійснюється в казковій картині світу насамперед за допомогою тропів. Епітет є найуживанішим образотворчим засобом французької народної казки та засобом формування емотивної оцінки образу ЧАРІВНОГО. Менш поширеним тропом у тексті французької народної казки є інклюзивна метонімія, що зустрічається виключно у власних назвах казкових персонажів. Явище метафори у тексті чарівної казки нейтралізується внаслідок наявності ненормативних видів предикації, притаманної казковій картині світу.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження були предметом обговорення на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції Динаміка наукових досліджень 2003” (Дніпропетровськ Дніпродзержинськ Київ, 20-27 жовтня 2003 р.), і на чотирьох міжвузівських конференціях: Мови і культури у сучасному світі” (Київський національний лінгвістичний університет, 8-11 квітня 2003 р.), Актуальні проблеми філології” (Дніпропетровський національний університет 15 квітня 2003 р.), Мова, освіта, культура у контексті Болонського процесу” (Київський національний лінгвістичний університет 6-9 квітня 2004 р.), Мовна освіта в контексті Болонських реалій” (Київський національний лінгвістичний університет 24-25 лютого 2005 р.).
Публікації. Основні положення дисертації висвітлено в трьох статтях у фахових наукових виданнях ВАК України (1,61 др. арк.) та в матеріалах міжнародних і міжвузівських лінгвістичних конференцій (3 доповіді). Загальний обсяг публікацій 2,1 др. арк.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списків використаної наукової літератури, довідкової літератури, джерел ілюстративного матеріалу та додатків.
У вступі обґрунтовано доцільність проведення дослідження, актуальність обраної теми, визначено наукову новизну, сформульовано мету, завдання й основні положення, що виносяться на захист, описано методи дослідження, викладено теоретичне й практичне значення його результатів.
У першому розділі Семантика образної системи тексту чарівної казки в світлі лінгвокогнітивного підходу” представлено теоретичні положення, на які спирається вивчення семантики художнього тексту в межах лінгвокогнітивної парадигми, висвітлено роль образу ЧАРІВНОГО” як основного жанротвірного елементу народної казки, визначено основні засади реконструкції казкової картини чарівного” світу на базі виділення бінарних семантичних опозицій.
У другому розділі Концептуальна модель образу ЧАРІВНОГО” у французькій народній казці” побудовано концептуальну модель образу ЧАРІВНОГО” у французькій народній казці, яка поєднує в собі інформацію таксономічного й аксіологічного планів. Визначені основні аксіологічні характеристики прототипових чарівних персонажів, складників образу ЧАРІВНОГО”, та обчислено його загальну оцінку.
У третьому розділі Мовні засоби втілення казкової картини ″чарівного″ світу” висвітлено метаобразну функцію тропів (епітету, метонімії, метафори) у формуванні ціннісних концептів казкової картини чарівного” світу. З’ясовано роль казкового просторово-часового показника в казковій картині чарівного” світу й визначено способи його відображення в тексті казки за допомогою мовних засобів.
У загальних висновках підсумовано результати проведеної наукової розвідки й окреслено шляхи подальших розробок у галузі дослідження семантики художнього тексту.
У додатках наведено фрагменти ілюстративного матеріалу, концептуальну модель образу ЧАРІВНОГО”, представлено таблиці кількісного розподілу концептів сфери атрибутів та сфери функцій у концептуальних просторах актантів.

Обсяг тексту дисертації 165 сторінок, загальний обсяг роботи 220 сторінок. Список використаних джерел нараховує 298 праць, у тому числі 92 іноземними мовами.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Сучасні мовознавчі дослідження, присвячені семантиці художнього тексту, наголошують на тому, що художній текст відрізняється від інших текстів експресивністю та розмаїттям способів своєї організації. Знаковий аспект такого тексту полягає у тому, що він є неподільним сигналом, який має текстове значення. Неподільність тексту забезпечується завдяки наявності у ньому таких категорій, як зв’язаність, цілісність та емотивність.
Досліджуваний у роботі текст французької народної казки належить до міфологічної групи текстів, які мають клішовану структуру. Текст народної казки є таким, що має найвищий ступінь зв’язності. Ця текстова категорія реалізується як на рівні образної системи казкового тексту, так і на рівні упорядкованої системи предикатів.
Образ ЧАРІВНОГО”, що є предметом дослідження у нашій роботі, забезпечує глобальну семантичну зв’язність текстів народних казок та оформлює їх змістову цілісність. Взаємодія таких текстових категорій як зв’язаність та цілісність, свідчить про наявність у тексті категорій референційності та концептуальності, які сприяють реалізації семантичного компоненту тексту.
Таким чином, досліджуваний у роботі образ ЧАРІВНОГО”, який забезпечує глобальну зв’язність тексту чарівної казки, має концептуальну природу, тобто він розглядається як текстовий концепт. Реконструкція концептуального метаобразу ЧАРІВНОГО” у системі образів французької народної казки була здійснена за допомогою методу художнього метаопису.
Визначення ЧАРІВНОГО” як важливого жанротвірного засобу відбувається лише в чарівній казці. Чарівний елемент казки є визначальним складником її семантики, адже надприродні персонажі та їх функції не викликають у імпліцитного читача специфічної реакції. Існування чарівних персонажів та їхніх дій не потребують логічного пояснення, тому що надприродні властивості виступають сутнісними характеристиками казкових персонажів або предметів.
Втілення моделі світу в текстах народних казок здійснюється за канонами міфологічної умовності, яка простежується в трактуванні суб’єктом об’єктивної дійсності, що має тенденцію до нівелювання під впливом казкової” реальності. У нашому дослідженні було визначено прогнозуючу функцію казки, яка виявляється через перетин картини казкового та реального світів, про що свідчить демонстрація в казці людських цінностей та пороків, які примушують читача провести паралель між архаїчним світом і сьогоденням.
Казкова картина чарівного” світу характеризується наявністю в ній чотирьох головних концептуальних сфер: Світу ЛЮДЕЙ, Світу ТВАРИН, Світу МІФІЧНИХ ІСТОТ, Світу АРТЕФАКТІВ, де категорії ПРОСТОРУ та ЧАСУ виступають основними обмежувачами її кордонів.
Опозиція семантичних ознак персонажів ЧАРІВНИЙ / ПРИРОДНИЙ визначила предмет нашого дослідження, а саме у чарівній казці ми виділяємо такі чотири типи казкових актантів, як ЧАРІВНИЙ СУПРОТИВНИК, ЧАРІВНИЙ РОДИЧ, ЧАРІВНИЙ ПОМІЧНИК та ЧАРІВНИЙ ЗАСІБ.
Дослідження метаобразу ЧАРІВНОГО” стало можливим за умови застосування концептуального аналізу, який є логічним продовженням семантичного аналізу. Серед актуальних методів когнітивної лінгвістики у нашій роботі ми застосовували методологію фреймової та прототипної семантики та метод когнітивного моделювання.
ЧАРІВНЕ” це абстрактна категорія, яка є одним із складників ментального простору чарівної казки, тому метаобраз ЧАРІВНОГО” досліджується нами як концептуальний простір, що може укладатися концептуальними моделями, які мають вигляд ієрархічної структури ЦІЛЕ ЧАСТИНА, де ЦІЛЕ виражає власне образ ЧАРІВНОГО”, а ЧАСТИНА образи, що втілюють його у текстах французьких чарівних казок, тому концептуальну модель образу ЧАРІВНОГО” ми можемо відобразити у вигляді ієрархічного (гіпонімічного) фрейму. Образи, що втілюють метаобраз ЧАРІВНОГО” у текстах французьких казок, знаходяться до нього у родо-видових відносинах. Наповнювачами метаобразу ЧАРІВНОГО” у французьких народних казках є вищезгадані казкові актанти ЧАРІВНИЙ СУПРОТИВНИК, ЧАРІВНИЙ РОДИЧ, ЧАРІВНИЙ ПОМІЧНИК, ЧАРІВНИЙ ЗАСІБ.
У текстах народної казки онтологічна сутність чарівних казкових актантів визначає коло предикатів, серед яких статичні предикати втілюють інформацію стосовно фізичних та духовних якостей персонажів, а динамічні предикати є показниками їх функцій та виступають їх трансформаторами. Комбінаторика предикатів у певній послідовності моделює концептуальний простір кожного з актантів, що є передумовою для визначення їх оцінки, яка сприятиме визначенню загального аксіологічного навантаження метаобразу ЧАРІВНОГО” у тексті французької народної казки.
У результаті визначення типової концептуальної структури кожного з чарівних казкових актантів та завдяки залученню кількісного підрахунку концептів складників просторів, здійсненого у межах теорії прототипів, були виявлені прототипові чарівні персонажі французької народної казки. Так, прототипом ЧАРІВНОГО СУПРОТИВНИКА у французькій народній казці є зла, потворна, підступна МІФІЧНА ІСТОТА, яка завдає шкоди та чаклує. Прототипом ЧАРІВНОГО РОДИЧА є гарний та зачарований ЧОЛОВІК, який зникає після одруження. Прототипом ЧАРІВНОГО ПОМІЧНИКА є безкорислива та розумна ТВАРИНА, яка допомагає головному герою порадою або наданням ЧАРІВНОГО ЗАСОБУ. Прототипом ЧАРІВНОГО ЗАСОБУ у французькій народній казці є ПРЕДМЕТ ПОБУТУ, який має ознаки чарівності та утилітарності.
Аксіологічне навантаження образу ЧАРІВНОГО” відображається у семантиці статичних та динамічних предикатів, які характеризують образи ЧАРІВНИХ актантів. Дослідження конкретних описів наповнювачів образів ЛЮДИНА, ТВАРИНА, МІФІЧНА ІСТОТА, ПРЕДМЕТ, які є складниками концептуальних просторів досліджуваних нами актантів, дозволило визначити сумарну оцінку образів-складників та загальну оцінку метаобразу ЧАРІВНОГО” у французькій народній казці.
У казковому тексті описи складників кожного образу містять неоднозначні оцінки. Загальна оцінка встановлюється на основі кількісного аналізу пропозицій, які мають позитивні, негативні та нейтральні конотації. Аксіологічне навантаження образу ЧАРІВНОГО” у французьких народних казках є сукупністю сумарних оцінок прототипних образів ЛЮДИНИ, ТВАРИНИ, МІФІЧНОЇ ІСТОТИ, ПРЕДМЕТА, отже, воно є не-позитивним, за рахунок превалювання негативної оцінки образів МІФІЧНИХ ІСТОТ.
Образ ЧАРІВНОГО” характеризується негативною оцінкою, що підтверджує наше припущення, що в казковому тексті емоційний вплив на читача здійснюється, насамперед, завдяки наявності в ньому елементу ЧАРІВНОГО”, яке руйнує будь-які стереотипи свідомості й упорядковує стан речей неможливий для реальної картини світу.
У концептуальній казковій картині чарівного” світу відбувається взаємодія чотирьох головних сфер: ЛЮДИНА, ТВАРИНА, МІФІЧНА ІСТОТА, АРТЕФАКТ. Ці концепти можуть мати кілька семантичних шляхів розгортання, умовно розподілені на чотири групи: СУПРОТИВНИКИ, РОДИЧІ, ПОМІЧНИКИ, ЗАСОБИ. Мовна реалізація вищезгаданих семантичних ролей здійснюється у тексті казки за допомогою тропів, які, крім метаобразної функції, несуть у собі функцію емотивності тексту.
Дослідження фактичного матеріалу свідчить про те, що крім емотивної оцінки, яку втілено у семантичну опозицію добре / погано, у казці мають місце інші види оцінювання, а саме абсолютний, психологічний та раціоналістичний. Абсолютна оцінка представлена у казковій картині світу як бінарна опозиція концептів ПРИВАБЛИВІСТЬ / НЕПРИВАБЛИВІСТЬ. Психологічна оцінка, що визначає психологічний або фізичний стан людини-суб’єкта, представлена в проаналізованому нами фактичному матеріалі у вигляді таких бінарних концептуальних опозицій ЗЛОБЛИВІСТЬ / ДОБРОТА, ХИТРІСТЬ (ПІДСТУПНІСТЬ) / ГІДНІСТЬ. Раціоналістична оцінка, яка пов’язана з освоєнням людиною предметного світу, притаманна, насамперед, образу ЧАРІВНИЙ ЗАСІБ. Мовні засоби реалізації такої оцінки визначено через розгортання бінарної концептуальної опозиції УТИЛІТАРНІСТЬ / НЕУТИЛІТАРНІСТЬ.
До найбільш розповсюджених емотивно навантажених тропів належать метафора, метонімія та епітет. Досліджуючи мовні засоби втілення образів складників образу ЧАРІВНОГО”, ми можемо зробити висновок, що епітет є найуживанішим образотворчим засобом французької народної казки. Друге місце обіймає інклюзивна метонімія, що зустрічається в тексті казки виключно у власних назвах казкових персонажів. Явище метафори у тексті чарівної казки нейтралізується завдяки наявності метатекстової інформації із присутністю ненормативних видів предикації, які належать до іншої картини світу, тому те, що у іншому жанрі було б метафорою, у казці нею не є.
Концептуальний аналіз семантики номінативних одиниць, які позначають базові концепти казкової картини чарівного” світу, дозволяє визначити специфіку казкового світобачення. Категорії простору та часу є обов’язковими параметрами, які впорядковують світоустрій. Концептуальне втілення категорій простору та часу відіграє важливу роль у формуванні казкової картини чарівного” світу. Реалізація просторового показника здійснюється у межах таких бінарних семантичних опозицій: своє / чуже, безпека / НЕБЕЗПЕКА, ЗАМКНЕНІСТЬ / НЕЗАМКНЕНІСТЬ. Часовий показник постає важливим конституентом онтологічного простору та відзначається такими властивостями як континуальність, дискретність та часткова циклічність, які можуть бути втілені такими бінарними концептуальними опозиціями, як РЕАЛЬНІСТЬ / ВИГАДАНІСТЬ, ОБМЕЖЕНІСТЬ/ НЕОБМЕЖЕНІСТЬ, ДЕНЬ / НІЧ.
Подальші наукові дослідження семантики фольклорних текстів із залученням методологічного апарату когнітивної лінгвістики є перспективними як в галузі когнітивної лінгвістики та структурної поетики, так і в галузі наратології. У перспективах нашого дослідження ми плануємо розширити практичний матеріал завдяки залученню інших фольклорних текстів: легенд, епосів, пісень, байок, анекдотів, які допоможуть нам відтворити структуру фольклорної картини світу та архаїчного мислення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адоньева С.Б. Сказочный текст и традиционная культура. СПб.: Изд-во Санкт-Петербургского ун-та, 2000. 182 с.
2. Арнольд И.В. Семантика, стилистика, интертекстуальность: Сб. ст. СПб: Изд-воСанкт-Петербургского ун-та, 1999. 444 с.
3. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. - М.: Наука, 1988. - 341 с.
4. Апресян Ю.Д. Образ человека по данным языка // Вопросы языкознания. 1995. №1. С. 36-66.
5. Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка. Воронеж: Изд-во Воронежск. ун-та, 1996. 104 с.
6. Бабушкин А.П. Возможные миры” в ментальном пространстве языка // Язык и мышление: психологические и лингвистические аспекты. М.: Прогрес, 2001. С. 11-12.
7. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка: Пер. с фр. М.: Издательствово иностранной литературы, 1955. 416 с.
8. Барт Р. Семиотика. Поэтика: Избранные работы: Пер. с фр. М.: Прогресс Универсус, 1994. 616 с.
9. Бахтина В.А. Эстетическая функция сказочной фантастики. Наблюдения над русской народной сказкой о животных Саратов: Изд.-во Саратовск. ун-та, 1972. 52 с.
10. Бєлєхова Л.І. Словесний поетичний образ в історико-типологічній перспективі: лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі американської поезії): Монографія. Херсон: Айлант, 2002. 368 с.
11. Бенвенист Э. Общая лингвистика // Пер. с фр. 2-е изд. стереотип. / Под ред. Ю.С.Степанова. М.: УРСС, 2002. 448 с.
12. Болдырев Н.Н. Антропоцентричность языка с позиций разных культур // Филология и культура. Тамбов: Изд-во Тамб. гос. ун-та им. Г.Р.Державина. 2001. Ч.1. С. 15-20.
13. Болдырев Н.Н. Концепт и значение слова // Методологические проблемы когнитивной лингвистики: Научное издание Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 2001. С. 25-36.
14. Бондаренко Е.В. Теплая” картина мира: определение и функции // Вісник Харківського национального університету ім. В.Н.Каразіна. Харків: Харк. ун-т, 2001. №537: Серія Романо-германська філологія. С. 199-210.
15. Бондарко А.В. Грамматическое значение и смысл. Л.: Наука, 1978. 175 с.
16. Бондарко А.В. Принципы функциональной грамматики и вопросы аспектологии. М.: УСРР, 2001 208 с.
17. Бремон К. Структурное изучение повествовательных текстов после В. Проппа: Пер. с фр. // Семиотика. М.: Радуга, 1983. С. 472-479
18. Буцикіна Н.Є. Лінгвокогнітивний та комунікативний аспекти внутрішнього мовлення персонажів (на матеріалі художньої прози Ф.Моріака): Автореф. дис ... канд. філолог. наук: 10.02.05 / Київськ. нац. лінгв. ун-т. К., 2004. 20 с.
19. Ван Дейк Т.А. Язык. Познание. Коммуникация: Пер.с англ. / Сост.: В.В.Петрова. М.: Прогресс, 1989. 312с.
20. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описания языков: Пер. с англ. М.: Языки русской к-ры, 1999. 780 с.
21. Вежбицкая А. Прототипы и инварианты // Язык. Культура. Познание: Пер. с англ. / Отв. ред. М.А. Кронгауз. М.: Русские словари, 1996. С. 201-230.
22. Веселовский А. Н. Историческая поэтика. - М.: Высшая школа, 1989. - 405 с.
23. Витгенштейн Л. Философские исследования.: Пер. с нем. М.: Гнозис, 1994. 530 с.
24. Виноградов В.В. О теориии художественной речи. М.: Высшая школа, 1971. 238 с.
25. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки. М.: Наука, 1985. 215 с.
26. Воркачев С.Г. Лингвокультурология, языковая личность, концептуальное становление антропоцентрической парадигмы в языкознании // Филологические науки. 2001. №1. С. 64-72.
27. Воробьева О.П. Стилистика текста // Мороховский А.Н., Воробьева О.П., Лихошерст Н.И., Тимошенко З.В. Стилистика английского языка. К.: Вища школа, 1991. С. 200-234.
28. Воробьева О.П. Текстовые категории и фактор адресата: Монография. К.: Вища школа, 1993. 200 с.
29. Воробьева О.П. Лингвистические аспекты адресованности художественного текста (одноязычная и межъязыковая коммуникация): Дис. ... д-ра филол. наук: 10.02.19. М., 1993. 382 с.
30. Воробйова О.П. Когнітивний аспект зіставної семантики художнього тексту // Матеріали міжнарод. наук. конф. Міжмовні та міжлітературні контакти: теорія і практика” Ужгород: Видавництво Закарпаття”, 2000. Проблеми романо-германської філології. С. 208-211.
31. Воробйова О.П. Когнітивна поетика: здобутки і перспективи // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. Харків: Константа, 2004. № 635 С. 18-22.
32.Гак В.Г. О семантической организации повествовательного текста // Сб. науч. тр. МГПИИЯ им. М. Тореза. М.: МГПИИЯ. 1976. С. 24-30.
33. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. М.: Наука, 1981. 139 с.
34. Герасимов Н.М. Пространственно-временные формулы русской волшебной сказки // Русский фольклор. Л.: Наука, 1975. Т. XVIII. С. 173-180.
35. Герасимов В.И. К становлению когнитивной грамматики” // Современные зарубежные грамматические теории: Сб. аналитич. обзоров. М.: ИНИОН, 1985. С. 213-250.
36. Гийом Г. Принципы теоретической лингвистики. М.: Прогресс, 1992. 748 с.
37. Гладьо С.В. Эмотивность художественного текста: семантико-когнитивный аспект (на материале современной англоязычной прозы): Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / КГЛУ. К., 2000. 20 с.
38. Голубовская И.А. Этнические особенности языковых картин мира: Монография. К.: ИПЦ Киевский университет”, 2002. 293 с.
39. Гольдберг В.Б. Семантические связи как отражение принципов организации системы знания человека о мире // Материалы междунар. науч. конф. Актуальные проблемы языкознания и методики обучения иностранным языкам”. Воронеж: Воронежск. гос. ун-т, 2000. С. 59-60.
40. Гончарова Е.А. Антропоцентризм хронотопа как концептуальная основа художественного текста // Материалы науч. конф. Категоризация мира: пространство и время” М.: Диалог-МГУ, 1997. С. 40-43.
41. Греймас А. К теории интерпретации мифологического нарратива // Зарубежные исследования по семиотике фольклора. М.: Наука, 1985. С. 109-144.
42. Греймас А.Ж. Курте Ж. Семиотика. Объяснительнный словарь // Семиотика. М.: Радуга, 1983. С. 483-550.
43. Гумбольдт В. Избранные труды по языкознанию //Пер. с нем. 2-е издание М.: Прогресс, 2001. 400 с.
44. Гумбольдт В. Язык и философия культуры. М.: Прогресс, 1985. 451 с.
45. Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры. М.: Искусство, 1984. 350 с.
46. Дейк Т.А. ван, Кинч В. Макростратегии: Пер. с англ. // Дейк Т. А. Ван, Язык. Познание. Коммуникация. М.: Прогресс, 1989. С. 41-67.
47. Демьянков В.З. Когнитивизм, когниция, язык и лингвистическая теория // Язык и структура представления знаний. Сб. науч. тр. / Под ред. Ф.М. Березина, Е.С. Кубряковой. М.: РАН. Ин-т научной информации по общественным наукам. 1992. С. 39-77.
48. Демьянков В.З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретативного подхода // Вопросы языкознания. 1994. №4. С. 17-33.
49. Динсмор Дж. Ментальные пространства с функциональной точки зрения // Язык и интеллект: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1995. С. 385-411.
50. Добжиньска Т. Метафора в сказке: Пер. с англ. // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С. 479-492.
51. Еремеева Н.Ф. Концептуальное пространство английской народной сказки: Дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04. − Черкассы, 1997. 193 с.
52. Єсипович К.П. Аксіологічний та онтологічний аспекти створення образу ЧАРІВНОГО” у тексті народної казки // Матеріали ІІ Міжнарод. науково-практич. конф. Динаміка наукових досліджень 2003”. Філологічні науки / Під заг. ред. Ю.О.Шепеля Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. Т. 19. С. 70-71. Ел. ресурс: http://www.nauka.dp.ua.
53.Єсипович К.П. Відображення фольклорної картини світу у тексті народної казки (на матеріалі французьких народних казок) // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. К: Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. К.: Логос, 2003. Т. ХХХІХ. С. 170-177.
54.Єсипович К.П. Шляхи дослідження тексту народної казки у сучасній лінгвістичний парадигмі // Матеріали Всеукраїнськ. науково-практич. конф. молодих учених Актуальні проблеми філології”. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. С. 97-99.
55. Єсипович К.П. Образ ЧАРІВНОГО у французьких народних казках // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. К: Вид. центр КНЛУ, 2004. Вип. 12. С. 73-77.
56.Єсипович К.П. Концептуалізація категорій простору та часу в тексті народної казки // Матеріали наукової конференції Мовна освіта в контексті Болонських реалій”. Київ: Видавничий центр КНЛУ, 2005. С. 17-18.
57. Єсипович К.П. Роль емотивної оцінки у розгортанні концептуальної моделі образу ЧАРІВНОГО” // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. К: Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. К.: Логос, 2005. Т. 47. С. 227-237.
58. Жаботинская С.А. Когнитивная лингвистика: принципы концептуального моделирования // Лінгвістичні студії. Черкаси: Черкаськ. держ. ун-т, 1997. Вип. 2. С. 3