ІСПАНОМОВНИЙ ІНТЕРНЕТ-ДИСКУРС: КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНИЙ ТА ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНИЙ АСПЕКТИ (на матеріалі форумів з проблематики родинних стосунків) : Испаноязычные ИНТЕРНЕТ-ДИСКУРС: коммуникативно-прагматической и лингвостилистические АСПЕКТЫ (на материале форумов по проблематике семейных отношений)

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ЛУКАШЕНКО Наталія Григорівна

УДК 811.134.2’38

ІСПАНОМОВНИЙ ІНТЕРНЕТ-ДИСКУРС: КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНИЙ ТА ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНИЙ АСПЕКТИ
(на матеріалі форумів з проблематики родинних стосунків)

Спеціальність 10.02.05 романські мови

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
доктор філологічних наук,
професор Н.М.Корбозерова

Київ 2006 ЗМІСТ

ВСТУП...................................................................................................... 4
РОЗДІЛ 1. ІСПАНОМОВНИЙ ІНТЕРНЕТ-ДИСКУРС ЯК ОБ’ЄКТ ЛІНГВІСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1. Лінгвостилістичний і комунікативно-прагматичний підходи
в дослідженні дискурсу........................................................... 12
1.2. Тексти Інтернет-форумів і система комунікації.............. 14
1.3. Іспаномовний Інтернет-дискурс як окремий
функціональний стиль............................................................. 24
1.3.1. Дослідження Інтернет-дискурсу в сучасній науковій парадигмі............................................................................... 27
1.3.2. Інтернет-форум як мовленнєвий жанр іспаномовного
Інтернет-дискурсу............................................................... 30
1.4. Прагматика іспаномовного Інтернет-дискурсу............... 42
1.4.1. Роль ввічливості в іспаномовному Інтернет-дискурсі............................................................................... 42
1.4.2. Ситуативна зорієнтованість іспаномовного
Інтернет-дискурсу............................................................... 49
1.4.3. Комунікативні стратегії й тактики в Інтернет-дискурсі............................................................................................. 53
Висновки до розділу 1............................................................................ 55
РОЗДІЛ 2. КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ ІСПАНОМОВНОГО ІНТЕРНЕТ-ДИСКУРСУ З ПРОБЛЕМАТИКИ РОДИННИХ СТОСУНКІВ
2.1. Комунікативно-прагматична структура гіпертекстів іспаномовних Інтернет-форумів........................................ 58
2.1.1. Роль гіперпосилань у семантичній організації категорій, підкатегорій, заголовків іспаномовних Інтернет-форумів. 64
2.1.2. Тексти повідомлень іспаномовних Інтернет-форумів як
мовленнєві акти.................................................................. 71
2.2. Роль дейксису в іспаномовному Інтернет-дискурсі........ 73
2.3. Особливості комунікативних стратегій та тактик у
побудові іспаномовного Інтернет-дискурсу........................... 82
Висновки до розділу 2.......................................................................... 108
РОЗДІЛ 3. ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІСПАНОМОВНОГО ІНТЕРНЕТ-ДИСКУРСУ З ПРОБЛЕМАТИКИ РОДИННИХ СТОСУНКІВ
3.1. Графічні особливості.......................................... 112
3.2. Лексико-стилістичні особливості.................................. 129
3.3. Морфолого-стилістичні особливості................. 139
3.4. Синтактико-стилістичні особливості................. 145
3.5. Стилістичні фігури.............................................. 151
Висновки до розділу 3.......................................................................... 163
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ...................................................................... 166
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................. 174
СПИСОК ДОВІДКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ............................................. 199
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ.................. 200
ДОДАТКИ............................................................................................ 223
Додаток А. Приклад повідомлень іспаномовного Інтернет-форуму з проблематики родинних стосунків........ 224
Додаток Б. Гіперпослання іспаномовного Інтернет-дискурсу.............................................................................. 226
Додаток В. Уживання смайликів у форумах...................... 228

ВСТУП
У зв’язку зі стрімким розвитком Інтернету комунікація в цій мережі та Інтернет-дискурс стали об’єктом уваги українських і зарубіжних лінгвістів. Дисертацію присвячено дослідженню комунікативно-прагматичних і лінгвостилістичних особливостей іспаномовного Інтернет-форуму з проблематики родинних стосунків як жанру Інтернет-дискурсу.
Фундаментальні дослідження Інтернет-дискурсу проводяться в кількох напрямах. У прикладній лінгвістиці виникла нова дисципліна нетлінгвістика (Netlinguistics), призначенням якої стало мовне забезпечення мережі взагалі й інформаційно-пошукової системи зокрема [286]. В теоретичному мовознавстві вивчають різні аспекти Інтернет-дискурсу, який прирівнюють до гіпертексту [17; 56; 191; 204]. Значну увагу приділено дослідженню Інтернет-дискурсу з позицій комунікативно-прагматичного підходу. Так, у іспаністиці виник напрям кіберпрагматика” (Ciberpragmática) [296], що пояснює особливості етикету та ввічливості в мережі [238]. Аналізується успішність спілкування та комунікативні невдачі віртуальної комунікації [24; 177; 290]. Особливості мовних засобів електронної комунікації визначаються в межах лінгвокогнітивного підходу [90; 178; 193]. Як лінгвоскультурний феномен вивчають комп’ютерний жаргон [199]. Досліджують стилістичний аспект Інтернет-комунікації, вплив мережі Інтернет на літературну мову, конкуренцію норм усного й писемного мовлення [див.: 43; 140; 180; 295], розглядають стильову диференціацію Інтернет-комунікації [68; 235]. Студіюють окремі жанри Інтернет-дискурсу та їх специфіку: персональні сторінки [54], комп’ютерні телеконференції [43], Інтернет-новини [88], електронна пошта [296], чатлайнові сесії [177, 269].
Незважаючи на численність лінгвістичних розвідок, спрямованих на вивчення Інтернет-дискурсу, найменш простудійованими залишаються іспаномовні Інтернет-форуми (конференції). Під Інтернет-форумами ми розуміємо жанровий різновид Інтернет-дискурсу, який є тематично організованим, відкритим для всіх учасників з метою отримання чи надання поради, обміну досвідом з певної проблеми та спрямованим на спонукання адресата до реалізації певної (не лише мовленнєвої) дії.
Актуальність теми дисертації зумовлена спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на вивчення різних типів дискурсів як форм здійснення міжсуб’єктної мовленнєвої взаємодії. Зокрема, набуває ваги вивчення лінгвостилістичного аспекту дискурсу, а також його прагматичного потенціалу. В зв’язку з окресленою проблематикою актуальним стає аналіз жанрової специфіки та мовленнєвої організації Інтернет-дискурсу в контексті різних мовних спільнот, зокрема іспаномовної.
Робоча гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що вербальне оформлення гіперпосилань і текстів повідомлень іспаномовних Інтернет-форумів відбувається згідно з їх жанровими особливостями відповідно до намірів і прагматичної настанови комунікантів.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано відповідно до плану комплексної наукової теми Функціонально-семантичний, комунікативний та соціокультурний аспекти іспанської мови в синхронії та діахронії”, що розробляється кафедрою іспанської філології Київського національного лінгвістичного університету (тема затверджена вченою радою Київського національного лінгвістичного університету, протокол № 2 від 23 вересня 2004 року). Проблематика реферованої дисертації вписується в коло питань, досліджуваних згідно з держбюджетною науковою темою Міністерства освіти і науки України Мовні системи. Динаміка функціонування фонетичних, граматичних і лексичних одиниць: когнітивний та комунікативно-прагматичний аспекти (германські, романські та українська мови)”, затвердженою вченою радою Київського державного лінгвістичного університету (протокол № 5 від 27 січня 2000 року).
Метою роботи є з’ясування лінгвостилістичних і комунікативно-прагматичних особливостей іспаномовного Інтернет-дискурсу з проблематики родинних стосунків. Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких основних завдань:
визначити місце та роль Інтернет-форуму як жанру Інтернет-дискурсу;
уточнити зміст терміна гіпертекст” щодо іспаномовного Інтернет-форуму;
встановити структурні особливості організації іспаномовних Інтернет-форумів із проблематики родинних стосунків;
з’ясувати типові комунікативні стратегії й тактики побудови Інтернет-форумів;
виявити та систематизувати різнорівневі стилістичні засоби в текстах іспаномовного Інтернет-дискурсу з проблематики родинних стосунків і розкрити їх прагматичний потенціал.
Об’єктом дослідження є іспаномовний Інтернет-дискурс, представлений у гіперопсиланнях і текстах повідомлень Інтернет-форумів із проблематики родинних стосунків.
Предметом дослідження є структурні, семантичні, лінгвостилістичні та комунікативно-прагматичні характеристики іспаномовного Інтернет-форуму з проблематики родинних стосунків як жанру Інтернет-дискурсу.
Матеріалом дослідження слугували 420 електронних текстів форумів із зазначеної проблематики (загальний обсяг 1875 с., кількість значущих текстових елементів: 5470 одиниць). До кола значущих текстових елементів входять мовні й мовленнєві явища (від окремих лексичних одиниць до висловлень, фрагментів тексту і далі до цілого тексту). Тексти дібрано методом суцільної вибірки з 8 сайтів мережі Інтернет за 2000 2005 роки: www.terra.es, www.wanadoo.es, www.abc.es, www.hola.com, www.ya.com, www.univision.com, www.telepolis.com, www.ciudadfutura.com
Звернення до вказаних текстів зумовлене тим, що найчастіше відвідуваними іспаномовними Інтернет-форумами є присвячені проблематиці родинних стосунків. Обрані для аналізу тексти акумулюють характерні риси іспаномовного Інтернет-дискурсу.
Для досягнення поставленої мети і розв’язання конкретних завдань використано методи інтерпретативного аналізу, контекстологічного аналізу, прагмасемантичного аналізу, дискурс-аналізу, кількісного аналізу. Визначення значущих текстових елементів, контекстуально збагачених додатковим емоційним змістом, спирається на методи лінгвостилістичного аналізу Інтернет-форуму. Зокрема, для встановлення емоційного навантаження певних одиниць у тексті Інтернет-форумів та аналізу засобів досягнення перлокутивного ефекту адресантом повідомлення залучався метод інтерпретативного аналізу. З’ясування змісту мовленнєвих актів здійснено методом контекстологічного аналізу окремих мовних одиниць; прагмасемантичний аналіз застосований при визначенні основних комунікативних стратегій і тактик побудови іспаномовного Інтернет-форуму із проблематики родинних стосунків. Дискурс-аналіз ужито для встановлення структурно-семантичних характеристик гіпертексту у взаємозв’язку з екстралінгвальною специфікою Інтернет-комунікації. Елементи кількісного аналізу залучені для встановлення частотності використання лінгвостилістичних і прагматичних засобів організації іспаномовного Інтернет-дискурсу з проблематики родинних стосунків.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше на матеріалі сучасної іспанської мови здійснюється комплексне дослідження жанру Інтернет-форуму. Визначено структурні, семантичні та прагматичні характеристики гіперпосилань і повідомлень іспаномовних Інтернет-форумів. Встановлено тематичну організацію гіпертекстів Інтернет-форумів з зазначеної проблематики, досліджено дейктичні особливості Інтернет-дискурсу шляхом виявлення сукупності стилістичних засобів на різних рівнях текстів Інтернет-форумів.
Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає в тому, що її висновки є внеском у вивчення проблем лінгвостилістики, прагматики, дискурс-аналізу, в розбудову теорії тексту і теорії комунікації. Значущими для подальшого розвитку функціональної стилістики іспанської мови є результати дослідження графічних, лексичних, морфологічних, синтактико-стилістичних засобів іспаномовних Інтернет-форумів із проблематики родинних стосунків. Результати та висновки роботи мають значення для вивчення питань, пов’язаних не лише з Інтернет-форумами, а й текстами інших жанрів Інтернет-дискурсу.
Практичне значення проведеного дослідження полягає в можливості використання основних положень і висновків дисертації в теоретичних курсах стилістики (розділи Жанри та стилі”, Лексичні та синтаксичні стилістичні засоби”) і лексикології іспанської мови (розділ Соціально-функціональна диференціація іспанської лексики”), в створенні спецкурсів із теорії дискурсу та теорії мовленнєвої комунікації (розділи Типологія дискурсу”, Комунікативні стратегії й тактики мовлення”, Теорія мовленнєвих актів”). Результати дослідження можуть бути використані при розробці рекомендацій для оптимізації спілкування у мережі Інтернет.
На захист винесені такі положення:
1. Іспаномовний Інтернет-дискурс інтегрує риси публіцистичного, наукового, офіційно-ділового, розмовно-побутового, художнього стилів, реалізує глобальний та інтерактивний характер новітніх комунікативних технологій.
2. Інтернет-форум є мовленнєвим жанром іспаномовного Інтернет-дискурсу, що характеризується як мовними (письмовою формою реалізації, але будується за принципами усного розмовного мовлення, використанням правил етикету мережі Інтернет, гіпертекстом); так і позамовними ознаками (анонімністю комунікантів, ситуацією їх віддаленості в просторі, але не в часі, встановленням опосередкованого контакту, а також взаємодією учасників).
3. Комунікативно-прагматична структура гіпертекстів Інтернет-форумів з проблематики родинних стосунків створена з урахуванням комунікативного наміру адресантів. Гіпертекст репрезентують гіперпосилання, що представлені категоріями, підкатегоріями, заголовками, і повідомлення, які складаються з локутивного, іллокутивного, перлокутивного актів.
4. У фокусі соціальної уваги іспанського суспільства перебуває категорія Інтернет-форумів Жінка”, яку створено з урахуванням загальної прагматичної мети адресанта, як допомога адресатові порадою, тому повідомлення іспаномовного Інтернет-дискурсу відзначаються антропоцентричністю, що підтверджено вживанням дейксису та графічних засобів смайликів, @.
5. Основними складниками комунікативної ситуації іспаномовного Інтернет-дискурсу з проблематики родинних стосунків є адресант, адресат, сторонні адресати, випадкові адресати, автор-редактор (модератор) та електронний канал передачі інформації. Кодування інформації відбувається завдяки графічним засобам: смайлики, @, що компенсують відсутність візуального та слухового каналів передачі інформації.
6. Комунікативна ситуація іспаномовного Інтернет-дискурсу з проблематики родинних стосунків визначає загальну прагматичну мету адресанта, яка зумовлює переважне використання стратегій ввічливості, що реалізуються через низку тактик.
7. На вибір стилістичних засобів іспаномовних Інтернет-форумів із проблематики родинних стосунків впливають тенденції побудови Інтернет-дискурсу максимальна компресія інформації, збільшення емоційної насиченості та посилення експресивності повідомлень, що реалізуються на графічному, лексичному, морфологічному, синтаксичному рівнях текстів Інтернет-дискурсу.
Апробацію результатів дослідження здійснено на дванадцяти конференціях, у тому числі на п’яти міжнародних: Мовно-культурна комунікація: напрямки і перспективи дослідження” (Київ, 2003), Проблеми розвитку філології в Україні у контексті світової культури” (Київ, 2003), Треті Каразінські читання: методика і лінгвістика на шляху до інтеграції” (Харків, 2003), Семіотика культури / тексту в етнонаціональних картинах світу” (Київ, 2004), Мови та літератури народів світу в контексті глобалізації” (Київ, 2005); всеукраїнському конгресі Перший всеукраїнський конгрес іспаністів” (Київ, 2002); науково-практичних конференціях у КНЛУ: Актуальні проблеми вивчення мов і культур” (Київ, 2002), Сучасна іспаністика у культурологічному контексті” (Київ, 2003), Мови і культури у сучасному світі” (Київ, 2003), Мова, освіта, культура у контексті Болонського процесу” (Київ, 2004), Мовна освіта в контексті Болонських реалій” (Київ, 2005), Лінгвістична наука і освіта у європейському вимірі” (Київ, 2005).
Публікації. Основні положення дисертації висвітлено в семи статтях у фахових виданнях ВАК України (2,68 др. арк.) та в матеріалах міжнародної лінгвістичної конференції. Загальний обсяг публікацій 3, 33 др. арк.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, із висновками до кожного з них, загальних висновків, списків використаної наукової та довідкової літератури, джерел ілюстративного матеріалу, додатків.
У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертації, робочу гіпотезу, розкрито наукову новизну, сформульовано мету, завдання й основні положення, що виносяться на захист, визначено об’єкт, предмет, методи дослідження, викладено теоретичне та практичне значення отриманих результатів.
У першому розділі представлено теоретичні положення, на яких ґрунтується дослідження. Уточнено поняття: Інтернет-комунікація, Інтернет-дискурс, гіпертекст, іспаномовний Інтернет-дискурс. Визначено місце Інтернет-дискурсу в системі функціональних стилів, розглянуто специфіку Інтернет-форуму як жанру Інтернет-дискурсу, виявлено прагматичні особливості Інтернет-форумів із проблематики родинних стосунків.
У другому розділі встановлено комунікативно-прагматичні особливості іспаномовних Інтернет-форумів з проблематики родинних стосунків. Визначено структурні елементи тексту Інтернет-дискурсу: гіперпосилання та тексти повідомлень. Виявлено основні комунікативні стратегії й тактики, що використовуються в Інтернет-форумах з проблематики родинних стосунків.
У третьому розділі описано спеціальні графічні й мовні стилістичні засоби іспаномовних Інтернет-форумів з проблематики родинних стосунків, використані з метою реалізації прагматичної інтенції адресанта та для спонукання адресата до дії.
У загальних висновках підсумовано результати проведеного дисертаційного дослідження й окреслено шляхи та перспективи подальшої наукової роботи в галузі вивчення Інтернет-дискурсу.
У додатках наведено фрагменти ілюстративного матеріалу іспаномовних Інтернет-форумів із проблематики родинних стосунків і представлено гіперпосилання іспаномовних Інтернет-форумів, подано перелік особливих графічних засобів (смайликів), які передають емоційний і психофізичний стан комунікантів.

Обсяг тексту дисертації 173 сторінки, загальний обсяг роботи 228 сторінок. Список використаних джерел нараховує 307 праць, у тому числі 93 іноземними мовами. Список джерел ілюстративного матеріалу налічує 350 позицій.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Процес глобалізації в сучасному світі зумовлений багатьма чинниками і не останню роль у цьому процесі відіграла мережа Інтернет як швидкий та загальнодоступний спосіб передавання різноманітної інформації, а також можливість оперативного обміну нею. Швидке отримання повідомлення щодо родинного укладу з різних куточків світу сприяє більшій відкритості родини назустріч сучасним тенденціям у партнерських відносинах. Комунікативна ситуація іспаномовного Інтернет-дискурсу визначає загальні прагматичні цілі адресантів як допомога адресату порадою. Глобалізація через Інтернет-комунікацію ввійшла в життя сучасної іспаномовної родини. Інтернет-комунікація здатна до взаємодії, тому що користувачі мережі не лише отримують інформацію, але також наповнюють її власними інформаційними ресурсами. Організацією Інтернет-комунікації є діалогічне мовлення, яке реалізується у зазначеній взаємодії комунікантів. Уплив останньої спостерігається в мовних змінах, передусім на рівні лексики, яка запозичується з англійської мови і сприяє розвитку жаргону спілкування користувачів Інтернету espanglish / spanglish.
У мережі Інтернет функціонує один із видів дискурсу Інтернет-дискурс, що поєднує в собі особливості публіцистичного, офіційно-ділового, наукового, розмовно-побутового, художнього стилів. Його визначають такі мовні ознаки: гібридність, оскільки вирізняється письмовою формою реалізації, але будується за принципами усного розмовного мовлення завдяки наявності електронного каналу передавання інформації, використання фіксованих правил спілкування (етикет мережі Інтернет), гіпертекстова структура тощо. Серед позамовних ознак варто виділити анонімність комунікантів, ситуацію їх віддаленості у просторі, але не в часі, встановлення опосередкованого контакту за допомогою комп’ютера, підключеного до мережі Інтернет, а також взаємодії учасників.
Жанри іспаномовного Інтернет-дискурсу складають такі, що запозичені з традиційної комунікації, а саме: публіцистичні та наукові статті, художні твори тощо, та автентичні мережеві жанри, які змінюються повсякчас відповідно до змін Інтернет-технологій, а саме: електронна пошта, чат, Інтернет-форум, особиста сторінка, електронні дошки оголошень тощо.
Інтернет-форум є автентичним мережевим мовленнєвим жанром іспаномовного Інтернет-дискурсу. Будову тексту іспаномовного Інтернет-форуму з проблематики родинних стосунків вирізняє така одиниця як гіпертекст. Нелінійність виражається в неможливості передбачити логіку адресанта щодо послідовності викладу та у відсутності того, що називається початок” і кінець”. Незавершеність, відкритість полягають в тому, що адресант або інші комуніканти можуть дописати тексти Інтернет-форумів, усі частини його є незавершеними і адресат сам створює своє повідомлення. Комуніканти анонімні, тому не існує точного авторства. Відбувається зняття протиставлення між адресантом і адресатом за рахунок того, що вони не лише вільно вибирають послідовність повідомлень і гіперпосилань Інтернет-форумів, але й реагують на них. Для спрощення процесу сприйняття, використовується виділення кольором. Тексти Інтернет-дискурсу також характеризуються об’єктивністю, тобто можливим є викладення не тільки думки комунікантів, але й коментарів до них. Неоднорідність дозволяє сполучати різні види інформації в Інтернет-дискурсі текст, малюнок, зображення в русі. Ступеневе розгортання гіпертексту іспаномовного Інтернет-форуму є особливістю його організації: заголовок категорії ↔ теми Інтернет-форумів ↔ заголовок повідомлення за однією темою (↔ існує у певних форумів заголовки повідомлення за одним форумом) ↔ повідомлення.
Структурні елементи гіпертексту гіперпосилання, що представлені категорією Жінка”, та тексти повідомлень Інтернет-форумів, організовані відповідно до прагматичної мети (допомога адресанту порадою) і комунікативного наміру адресантів (надання важливої інформації з метою спонукання до дії), в зв’язку з чим постають як взаємодія локутивних, іллокутивних та перлокутивних мовленнєвих актів.
Гіперпосилання репрезентовані також підкатегоріями, які розкривають проблематику родинних стосунків, і заголовками текстів повідомлень Інтернет-форумів, що перебувають у фокусі соціальної уваги іспанського суспільства та характеризують його. RELACIÓN CON MI PAREJA, VIVIR EN PAREJA, SEPARACIONES Y DIVORCIOS основні підкатегорії, які представляють категорію Жінка” і засвідчують антропоцентричність повідомлень іспаномовного Інтернет-дискурсу.
Ситуативна зорієнтованість Інтернет-форуму зумовлена ввічливістю взагалі та етикетом мережі Інтернет зокрема, що визначають вибір стилістичних засобів, впливаючи на його комунікативну організацію. Етикет ґрунтується на базових принципах комунікації: принципі кооперації Г.Грайса і принципі ввічливості П.Браун та Дж.Ліча. Простежується загальна тенденція, яка полягає в тому, що дотримання принципів комунікації для досягнення поставлених цілей комунікантів зумовлює вибір певної стратегії й тактики побудови іспаномовних Інтернет-форумів.
Складниками комунікативної ситуації Інтернет-форумів є п’ять типів анонімних комунікантів (адресант, адресат, сторонні й випадкові адресати, модератор) й електронний канал передачі інформації. Тексти повідомлень Інтернет-форумів із проблематики родинних стосунків надходить до адресата через електронний канал передачі інформації.
Зазначені тексти вирізняються вживанням дейксису особи, часу, простору, дискурсу та особливих графічних знаків смайликів, комерційного а (@), які компенсують дефіцит візуального і слухового каналів передачі інформації. Про існування в мові явища мовного сексизму свідчить знак комерційне а @. Знак @ використовується учасниками іспаномовних Інтернет-форумів із проблематики родинних стосунків для уникнення вживання закінчення іменників, займенників, прикметників чоловічого роду в множині на позначення осіб обох статей та при написанні електронної адреси. Смайлики передають емоційний і психофізичний стан учасників іспаномовних Інтернет-форумів з проблематики родинних стосунків.
Тексти Інтернет-форумів вирізняються використанням дейктичних знаків: 1) дейктичні знаки особи, що вказують на адресанта, на адресата і на третю особу, задіяну в комунікативному процесі; 2) дейктичні знаки простору, які пов’язуються з комунікативною ситуацією; 3) дейктичні знаки часу, які вказують на орієнтування комунікантів у часі; 4) дейктичні знаки дискурсу, які поєднують в одному повідомленні дейктичні категорії особи, часу, простору.
Здійсненню прагматичної мети підпорядковано стратегії побудови іспаномовного Інтернет-форуму з проблематики родинних стосунків: стратегій ввічливості 42% (початку та завершення комунікації, вияву солідарності, привертання уваги адресата, пом’якшення / вуалювання негативної оцінки, вираження позитивного (оцінного) ставлення, зменшення впливу на адресата), стратегії інформування 35,3%, афективних стратегій 22,7% (стратегії позитивної самопрезентації й негативної презентації чужих). У текстах повідомлень Інтернет-форумів простежуються тенденції до переважного вживання комунікативних стратегій ввічливості.
Стратегії ввічливості реалізуються за допомогою певних стратегій і тактик стратегія початку комунікації представлена тактиками привітання і звертання. Кількісний аналіз виявив, що більшість ніків є запозиченнями з англійської мови, частина з них прецедентні імена. Через тактики прощання за згодою обох сторін і прощання в односторонньому порядку реалізується стратегія завершення комунікації. Тактика залучення адресата до співпраці та взаємодії; тактика вираження спільності думок, поглядів, знань; тактика групової спільності; тактика прагнення до згоди репрезентують стратегію вияву солідарності з адресатом. Стратегія привертання уваги адресата виражається завдяки тактиці структурування дискурсу, тактиці активізації уваги адресата. За допомогою тактики висловлення позитивної оцінки, тактики висловлення побажань, тактики вираження схвалення дій, тактики підкреслення корисності об’єкту схвалення, тактики визнання заслуги, тактики вираження подяки, тактики вираження позитивного емоційного ставлення (здивування, захоплення тощо) та стимулу реалізується стратегія вираження позитивного ставлення. Стратегія зменшення впливу на адресата реалізована через тактику пом’якшення і зменшення категоричності висловлення, тактику деперсоналізації учасників Інтернет-форумів із проблематики родинних стосунків. Стратегія пом’якшення чи вуалювання негативної оцінки репрезентована тактикою готовності до вибачення, тактикою поступового зменшення впевненості в істинності висловлення, тактикою вживання евфемізмів.
Стратегія інформування охоплює сукупність мовленнєвих дій комуніканта, спрямованих на подання або запит інформації об’єктивного характеру.
Афективні стратегії реалізують право на власну думку адресанта за допомогою стратегії негативної презентації чужих, яка представлена через тактику дисфемізації / гіперболізації їхніх негативних характеристик та применшення позитивних характеристик. Завдяки тактиці гіперболізації своїх позитивних дій і евфемізації поганих дій чи характеристик реалізується стратегія позитивної самопрезентації.
Особливістю іспаномовного Інтернет-дискурсу з проблематики родинних стосунків є те, що зазначені стратегії та тактики можуть комбінуватися та / або поєднуватися між собою. З погляду прагматики, в текстах повідомлень іспаномовних Інтернет-форумів з проблематики родинних стосунків простежуються тенденції до переважного вживання комунікативних стратегій ввічливості.
Стилістичні засоби досліджено графічному, лексичному, морфологічному, синтаксичному рівнях. При виборі цих засобів у повідомленнях іспаномовних Інтернет-форумів з проблематики родинних стосунків виявлено тенденції, що простежуються на графічному, лексичному, морфологічному, синтаксичному рівнях текстів.
Серед цих тенденцій виділяємо дві основні тенденції до емоційної насиченості, посилення експресивності повідомлень і максимальної компресії інформації з метою економії мовленнєвих зусиль. Остання є провідною внаслідок специфіки структурної організації тексту повідомлень іспаномовних Інтернет-форумів з проблематики родинних стосунків і заощадження комунікантами часу перебування в мережі. Взаємодія зазначених тенденцій надає Інтернет-дискурсу з проблематики родинних стосунків рис усного мовлення.
Тенденція до максимальної компресії інформації виявляється на графічному рівні повідомлень Інтернет-форумів із проблематики родинних стосунків в орфографічних невідповідностях у іспаномовному Інтернет-дискурсі з проблематики родинних стосунків, вживанні спеціальних графічних знаків смайликів, комерційного а (@), що зумовлено економією мовленнєвих зусиль, місця та часу перебування в мережі або безграмотністю.
Для максимальної компресії інформації на лексичному рівні іспаномовних Інтернет-форумів з проблематики родинних стосунків вживається графічний тип абревіації, переважно запозиченої з англійської мови, коли скорочуються словосполучення за початковими літерами або окремі склади та цілі слова замінюються єдиним співзвучним математичним знаком. Дослідження морфологічного рівня іспаномовних Інтернет-форумів із проблематики родинних стосунків свідчить про те, що артиклі підлягають компресії. На синтаксичному рівні в іспаномовних Інтернет-форумах із проблематики родинних стосунків уживається еліпсис та замовчування.
Тенденція до емоційної насиченості, посилення експресивності повідомлень виявляється в текстах Інтернет-форумів на графічному рівні у виділенні окремих слів, фраз та речень великими літерами, повторюванням однієї й тієїй ж букви, часто вживаються пунктуаційні знаки три крапки, двокрапка, багаторазове повторювання знаків питання, знаків оклику та їх сумісне використання. Всі ці мовні явища засвідчують високу емоційну насиченість повідомлень іспаномовних Інтернет-форумів із проблематики родинних стосунків, виражають загальну прагматичну мету адресанта.
З’ясовано, що лексичний рівень іспаномовного Інтернет-дискурсу з проблематики родинних стосунків характеризується вживанням вигуків, які виражають інтенції комунікативних намірів, а також оцінки, емоційні стани. Часто вживаються жаргонізми і прецендентні висловлення (прислів’я, приказки, крилаті слова та вислови тощо) в текстах повідомлень. На морфологічному рівні емоційно-експресивну й оцінну функції виконує категорія числа і роду іменників. У іспаномовному Інтернет-форумі часто вживається дієслово в формі інфінітива.
Встановлено, що на синтаксичному рівні іспаномовних Інтернет-форумів з проблематики родинних стосунків уживаються прості та складні комбіновані речення для урівноваження семантичних позицій в змісті. Для вираження емоційного й оцінного значення повідомлень вживаються повтори, вставні конструкції,еліптичні речення, інверсія, замовчування, паралелізм, риторичні питання, анафора.
Для вираження емоційної й експресивної насиченості, здійснення впливу на адресата в повідомленнях іспаномовного Інтернет-дискурсу з проблематики родинних стосунків вживаються стилістичні фігури: оксюморон, антитеза, порівняння, іронія, метонімія, синекдоха як різновид метонімії та метафора. Кількісний аналіз засвідчує часте вживання метафор у текстах повідомлень іспаномовних Інтернет-форумів із проблематики родинних стосунків.
Таким чином, компресія, емоційна й експресивна насиченість характерні для таких мовних рівнів іспаномовних Інтернет-форумів із проблематики родинних стосунків графічного, лексичного, морфологічного, синтаксичного.
Розроблена методика аналізу іспаномовних Інтернет-форумів із проблематики родинних стосунків може бути використана для подальших досліджень особливостей іспанських і латиноамериканських Інтернет-форумів з іншої проблематики при застосуванні веб-камери. Студіювання текстів Інтернет-дискурсу є перспективним як у галузі прагматики й лінгвостилістики, так і в галузі когнітології та гендерної лінгвістики. Інтерес викликає вивчення практичного матеріалу завдяки залученню інших жанрів іспаномовного Інтернет-дискурсу, а саме: дискусійних груп, електронних розмов, миттєвої пошти” (Instant Messaging), Інтернет-пейджера” (ICQ) та подальшому порівнянні цих жанрів з іспаномовними Інтернет-форумами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агеев В.Н. Семиотика. М.: Весь мир, 2002. 256 с.
2. Ажеж К. Человек говорящий: Вклад лингвистики в гуманитарные науки: Пер. с фр. М.: Едиториал УРСС, 2003. 304 с.
3. Аймермахер К. Знак. Текст. Культура. М.: Российск. гос. гуманит. ун-т, 2001. 394 с.
4. Александрова О.В. Проблемы экспрессивного синтаксиса. М.: Высшая школа, 1984. 211 с.
5. Анисимова Е.Е. Лингвистика текста и межкультурная комуникация (на материале креолизованных текстов): Учеб. пособие. М.: Академия, 2003. 128 с.
6. Арестова О.Н., Бабанин Л.Н., Войкунский А.Е. Мотивация пользователей Интернета // Гуманитарные исследования в Интернете. М.: Можайск-Терра, 2000. С. 55-76.
7. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка (Стилистика декодирования): Учеб. пособие. Л.: Просвещение, 1973. 430 с.
8. Арутюнова Н.Д., Падучева Е.В. Истоки, проблемы и категории прагматики // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. ХVI. Лингвистическая прагматика. М.: Прогресс, 1985. С. 3-42.
9. Арутюнова Н.Д. Дискурс // Лингвистический энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия, 1990. С. 136-137.
10. Арутюнова Н.Д. Метафора и дискурс // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С. 5-32.
11. Арутюнова Н.Д. Речь // Лингвистический энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия, 1990. С. 414-415.
12. Атабекова А.А. Лингвистический дизайн WEB-страниц: проблемы коммуникативных неудач”// Коммуникация-2002”. Пятигорск: Изд-во ПГЛУ, 2002. С. 148-153.
13. Бабаева Ю.Д., Войкунский А.Е., Смыслова О.В. Интернет: воздействие на личность // Гуманитарные исследования в Интернете. М.: Можайск-Терра, 2000. С. 11-39.
14. Бабанин Л.Н. Интернет и развитие творческого мышления. 1999. http://iol.spb.osi.ru/IOL1999/SECT_C/C013.HTML
15. Балли Ш. Французская стилистика. 2-е изд. М.: Едиториал УРСС, 2001. 392 с.
16. Баранов А.Н. Введение в прикладную лингвистику: Учебное пособие. М.: Едиториал УРСС, 2001. 360 с.
17. Баранов А.Н. Метафорическая интерпретация понятия коррупция”: языковые грани онтологизации бессознательного // Текст. Интертекст. Культура: Сб. докладов международной конференции (Москва, 4-7 апреля 2001 г.) / Российская академия наук. Ин-т рус. яз. им. В.В.Виноградова. М.: Азбуковник, 2001. С.572-593.
18. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1986. 444 с.
19. Безяева М.Г. Коммуникативный блок как одна из единиц изучения диалога // Вестник МГУ. Серия 9. Филология. 2000. №5. С. 27-59.
20. Белл Р. Социолингвистика: цели, методы и проблемы. М.: Международные отношения, 1980. 318 с.
21. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации. К.: КНУ имени Тараса Шевченко, 1997. 311 с.
22. Бєлова А.Д. Нові тенденції у вивченні мов і комунікації // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. К.: Логос, 1999. C. 98-103.
23. Бєлова А.Д. Поняття стиль”, жанр”, дискурс”, текст” у сучасній лінгвістиці // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія Іноземна філологія. 2002. Вип. 32-33. С. 11-14.
24. Бергельсон М.Б. Языковые аспекты виртуальной коммуникации // Вестник МГУ. Серия 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. 2002. №1. С. 55-67.
25. Бергер П. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания: Пер. с нем. М.: Московский философский фонд, 1995. 322 c.
26. Бирюкова Л.Е. Малоформатные речевые жанры с моделированным подтекстом: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Рос. гос. пед. ун-т им. А.И. Герцена. СПб., 2002. 23 с.
27. Богданов В.В. Деятельностный аспект семантики // Прагматика и семантика синтаксических единств. Калинин: Калининск. гос. ун-т. 1984. С.12-23.
28. Борзенко А.Е. Компьютер дома. М.: Компьютер Пресс, 1996. 244 с.
29. Брандес М.П. Стилистика немецкого языка (для институтов и факультетов иностранных языков): Учебник. М.: Высшая школа, 1990. 320 с.
30. Брандес М.П., Провоторов В.И. Предпереводческий анализ текста (для институтов и факультетов иностранных языков): Учеб. пособие. М.: НВИ-ТЕЗАУРУС, 2001. 224 с.
31. Будасси Э.В. Когнитивные основы использования метафоры в естественнонаучном популярном журнальном дискурсе // Когнитивная семантика. Материалы второй международной школы-семинара по когнитивной лингвистике. 11-14 сентября 2000 года. Тамбов. 2000. Ч. І. С. 220-222.
32. Булынко Д.М. Мотив // Новейший философский словарь. Минск: Изд-во В.М.Скакун, 1998. С. 445.
33. Быченков В.М. Анонимность, безличность, виртуальность // Общество и книга: от Гутенберга до Интернета. М.: Традиция, 2001. С. 65-75.
34. Валгина Н.С. Активные процессы в современном русском языке. М.: Логос, 2001. 304 с.
35. Валгина Н.С. Теория текста: Учебн. пособие. М.: Логос, 2003. 280 с.
36. ван Дейк Т.А. Язык. Познание. Коммуникация: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1989. 312 с.
37. Варшавская А.И. Смысловые отношения в структуре языка (на материале современного английского языка). Л.: Изд-во Ленинградск. ун-та, 1984. 136 с.
38. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков. М.: Языки русской культуры, 1999. 776 с.
39. Виноградов В.С. Грамматика испанского языка: Практический курс. 3-е изд. М.: Высшая школа, 1990. 432 с.
40. Виноградов В.С. Лексикология испанского языка: Учебник. 2-е изд. М.: Высшая школа, 2003. 244 с.
41. Винокур Т.Г. Диалогическая речь // Лингвистический энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия, 1990. С. 135.
42. Воронин С.В. Звукоподражание (ономатопея) // Лингвистический энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия, 1990. С.165.
43. Галичкина Е.Н. Специфика компьютерного дискурса на английском и русском языках (на материале жанра компьютерных конференций): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.20 / Волгоградcк. гос. пед. ун-т. Волгоград, 2001. 19 с. (online http:// www.vspu.ru / axiology / libr / akd / autoref 6. htm)
44. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. М.: Изд-во Наука, 1981. 140 с.
45. Ганеев Б.Т. Язык. Уфа: Изд-во БГПУ, 2001. 272 с.
46. Гетьман З.О. Текстовий аналіз композиційного стандарту іспанського діалогічного мовлення. К.: Київськ. ун-т, 1994. 96 с.
47. Гетьман З.О. Лінгвістична модель іспанського діалогічного мовлення: принципи граматичної побудови діалогічного тексту: Дис. д-ра филол. наук: 10.02.05. К., 1996. 465 с.
48. Горелов И.Н. Коммуникация // Лингвистический энциклопедический словарь. М.: Советская Энциклопедия, 1990. С. 233.
49. Горностаев Ю.М. Словестность и Интернет // Технологии электронных коммуникаций. М.: Просвещение, 1997. С. 32.
50. Горшков А.И. Лекции по русской стилистике. М.: Изд-во Лит. ин-та имени А.М.Горького, 2000. 272 с.
51. Грацианова Н.Н. Косвенные стратегии вежливости в конфликтных” коммуникативных актах // Грамматические средства выражения когнитивно-функциональной семантики. М.: МГЛУ, 2001. С.119-125.
52. Грей А. Интернет. М.: Олимп, Астрель, АСТ, 2002. 191с.
53. Гуляр Т.Б. Побудительный дискурс // Коммуникативно-функциональный аспект языковых единиц. Тверь: ТГУ, 1993. С. 37-43.
54. Данилюк С.С. Особливості структури текстів персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. К.: Видавничий центр КНЛУ, 2002. Вип. 7. С. 131-136.
55. Девкин В.Д. Немецкая разговорная речь: Синтаксис и лексика. М.: Международные отношения, 1979. 256 с.
56. Дедова О.В. Лингвистическая концепция гипертекста: основные понятия и терминологическая парадигма // Вестник МГУ. Серия 9. Филология. 2001. №4. С. 22-35.
57. Дедова О.В. О гипертекстах: книжных” и электронных // Вестник МГУ. Серия 9. Филология. 2003. №3. С. 106-120.
58. Демьянков В.З. Конвенции, правила и стратегии общения: (Интерпретирующий подход к аргументации) // Изв. АН СССР. Серия литературы и языка. 1982. Т. 41, №4. С. 327-337.
59. Дускаева Л.Р., Протопопова О.В. Речевой этикет // Стилистический энциклопедический словарь русского языка. М.: Флинта, Наука, 2003. С. 354-358.
60. Дускаева Л.Р., Протопопова О.В. Язык сети Интернет // Стилистический энциклопедический словарь русского языка. М.: Флинта, Наука, 2003. С. 648-651.
61. Елькин В.В. Диалогическая речь основная сфера реализации языковой экономии: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. Пятигорск, 2001. 220 с.
62. Ермакова О.И. Этика в компьютерном жаргоне // Логический анализ языка. Языки этики. М.: Языки русской культуры, 2000. С.246-253.
63. Зарецкая Е.Н. Риторика: Теория и практика речевой коммуникации. 4-е изд. М.: Дело, 2002. 480 с.
64. Земская Е.А. Активные процессы современного словопроизводства // Русский язык конца ХХ столетия (19851995). М.: Языки русской культуры, 1996. С. 90-141.
65. Земская Е.А. Язык как деятельность: Морфема. Слово. Речь. М.: Языки славянской культуры, 2004. 688 с.
66. Зернецкий П.В. Речевое общение на английском языке (коммуникативно-функциональный анализ дискурса). К.: Лыбидь, 1992. 144 с.
67. Ільченко О.М. Етикет англомовного наукового дискурсу. К.: ІВЦ Політехніка, 2002. 288 с.
68. Иванов Л.Ю. Язык интернета: заметки лингвиста. 2000.