ФОНОСЕМАНТИЧНІ ЗАСОБИ КОМПРЕСІЇ ПОЕТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇЇ: СЕМІОТИЧНИЙ ТА КОГНІТИВНО-КОМУНІКАТИВНИЙ АСПЕКТИ (на матеріалі поезії французького символізму) : Фоносемантичные СРЕДСТВА КОМПРЕССИИ ПОЭТИЧЕСКОЙ информации и: семиотический и КОГНИТИВНО-коммуникативные аспекты (на материале поэзии французского символизма)

Краткое описание

КИІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ТАРАСОВА Олена Анатоліївна

УДК 81’42.133.1:801.6

ФОНОСЕМАНТИЧНІ ЗАСОБИ КОМПРЕСІЇ
ПОЕТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇЇ: СЕМІОТИЧНИЙ ТА
КОГНІТИВНО-КОМУНІКАТИВНИЙ АСПЕКТИ
(на матеріалі поезії французького символізму)

Спеціальність 10.02.05 романські мови

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
доктор філологічних
наук, професор
ГЕТЬМАН Зоя Олексіївна

Київ 2009

ЗМІСТ

ВСТУП .

5

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
ФОНОСЕМАНТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
ПОЕЗІЇ ФРАНЦУЗЬКОГО СИМВОЛІЗМУ ...............................

14

1.1. Фоносемантична основа компресії поетичної інформації ...

14

1.1.1. Поетична інформація, її різновиди

19

1.1.2. Синкретизм звука і поетичної інформації

25

1.1.3. Образна природа звукової іконічності у поезії ........................

29

1.1.4. Когнітивна модель поетичної автокомунікації ....

37

1.2. Лінгвокогнітивні особливості компресії поетичної інформації ..

42

1.2.1. Віртуальна реальність як твірна форманта компресії поетичної інформації

47

1.2.2. Компресія на передконцептуальному рівні .

53

1.2.3. Компресія на концептуальному рівні ..

55

1.2.4. Компресія на вербальному рівні ..

61

1.3. Методика аналізу поезій французького символізму з огляду на їх
фоносемантичну організацію ..

66

Висновки до розділу 1 ................

77

РОЗДІЛ 2. ФОНІЧНІ СТРУКТУРИ ЯК ФОНОСЕМАНТИЧНІ ЗАСОБИ
КОМПРЕСІЇ ПОЕТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
У ТВОРАХ ФРАНЦУЗЬКОГО СИМВОЛІЗМУ:
СЕМІОТИЧНИЙ АСПЕКТ ...

80

2.1. Звукозображувальні фонічні структури

80

2.1.1. Поетичні формули за ознакою рух

83

2.1.2. Поетичні формули за ознакою музична гама ...

92

2.2. Звукосимволічні фонічні структури ...

99

2.2.1. Контигуальні поетичні формули ...

100

2.2.2. Контрастивні / компаративні поетичні формули .

111

2.3. Синестезійні фонічні структури .

116

2.3.1. Звуко-аудитивні поетичні формули ..

118

2.3.2. Звуко-кольорові поетичні формули ...

123

Висновки до розділу 2 ................

132

РОЗДІЛ 3. КОГНІТИВНО- КОМУНІКАТИВНИЙ АСПЕКТ
КОМПРЕСІЇ ПОЕТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
ФОНОСЕМАНТИЧНИМИ ЗАСОБАМИ У ТВОРАХ
ФРАНЦУЗЬКОГО СИМВОЛІЗМУ

135

3.1. Когнітивно-комунікативне підґрунтя компресії поетичної
інформації у фонічних структурах .

135

3.2. Модель "Потворне (être) Прекрасне" .

140

3.2.1. Царина "Потворне" .

142

3.2.2. Царина "Прекрасне"

146

3.3. Модель "Частина (être) Ціле" ..

150

3.3.1. Царина "Частина" .

151

3.3.2. Царина "Ціле" ..

156

3.4. Модель "Я (être) Я′"

161

3.4.1. Субмодель "Я (être) Інший"

165

3.4.2. Субмодель "Я (être) Вона" ..

171

Висновки до розділу 3 ................

177

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

180

ДОДАТКИ ...

188

Додаток А. Особливості функціонування парадигми словесного поетичного образу у поезії французького символізму ..

189

Додаток Б. Ілюстрація джерельного базису символістського закону "відповідностей" ...

191

Додаток В. Сонет А. Рембо « Voyelles » та його переклади .

193

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...

198

ДОВІДКОВА ЛІТЕРАТУРА ..

230

ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ .

232

ВСТУП
На сучасному етапі розвитку лінгвістичної науки, коли в центрі уваги постає феномен знання, у фокусі дослідження опиняються різноманітні види діяльності людини, пов’язані з оперуванням інформацією. З огляду на механізми мовної обробки інформації антропоцентрично зорієнтована мовознавча парадигма розглядає останню з метою її "квантування" [2, с. 29; 3; 117, с. 53; 352, с. 90] або "згортки" [65, с. 52; 193, с. 62]. У лінгвістиці термін "компресія інформації" отримує визначення як стиснення плану позначуваного при збереженні плану позначеного [30]. Останнім часом паралельного поширення здобувають два основні підходи до вивчення мовної та смислової компресії: семіотичний у потрактуванні розвитку суперсегментних відношень як у плані змісту, так і у плані вираження мовного знаку [125, с. 12] у світлі фонетичної [267, с. 900-918; 302, с. 94-95], словотвірної [62; 66, с. 35], семантичної [64, с. 60; 87, с. 88; 166] й синтаксичної [115, с. 37-39; 153, с. 111-113] компресії та когнітивно-комунікативний, який стосується згортання змісту тексту [29, с. 70; 77, с. 1] і ролі повторної номінації у цьому процесі [113]. Теоретико-методологічні розвідки з інформаційної компресії торкнулися текстів науково-публіцистичних [47; 77; 132] та перекладних [75; 98]. Втім наразі констатуємо фрагментарність у вивченні деяких аспектів компресії саме у художніх, зокрема віршованих текстах, які були б спрямовані на прояснення комплексного характеру поетичної інформації текстової, підтекстової та позатекстової [18, с. 6]; предметно-логічної й образної, емоційної [159, с. 18-19]. Вирішення окресленого кола проблем вимагає залучення інтегративного підходу до вивчення зазначеного явища.
У дисертаційній роботі вибір фоносемантичного напряму дослідження поетичного тексту доби французького символізму зумовлено сучасними тенденціями розвитку лінгвопоетики у межах комплексного аналізу мовних явищ. Лінгвопоетичні студії щодо унікальної значущості звукової організації віршованого тексту [48; 72; 82; 90; 238; 244; 264] значно збагатили уявлення про принципи фоносемантизму, його художньо-зображальні властивості. Під фоносемантичним кутом зору розглядається модерністський поетичний текст, що становить об’єкт дослідницьких розвідок вітчизняних та зарубіжних лінгвістів у структурно-стилістичному [250; 265; 330], семіотичному [218; 280], лінгвокогнітивному [18; 38; 332; 336] аспектах. Проте питання визначення ролі звуко-інформаційного синкретизму у процесах поетичного смислотворення залишається недостатньо проясненим і потребує детального та системного вивчення. Звернення сучасних лінгвістичних робіт з фоносемантики [32; 40; 90; 146; 215; 341] саме у бік розкриття особливостей лінгвокреативної поетичної діяльності доводить актуальність обраної теми. Дослідження фоносемантичної складової символістських віршованих текстів у семіотичному та когнітивно-комунікативному аспектах компресії поетичної інформації уможливлює встановлення характерних рис поетики французького символістського віршу як модерністського феномену межі XIX-XX століть, його текстотворчого, асоціативно-образного потенціалу в актуалізації поетичних смислів.
Гіпотеза нашого дослідження полягає в розумінні компресії поетичної інформації у віршованому тексті доби французького символізму як динамічного явища об’єднання на фоносемантичній основі компонентів поетичних смислів, що виникає у межах формування текстової віртуальної реальності. У такий спосіб фоносемантичні засоби компресії поетичної інформації виступають сигналами увиразнення віршованого твору як символістського.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано у відповідності до комплексної колективної теми "Дослідження когнітивних та комунікативно-функціональних аспектів системи одиниць французької мови" кафедри французької філології Київського національного лінгвістичного університету (тему затверджено вченою радою КНЛУ, протокол № 5 від 18 грудня 2003 року). Коло питань, що розглядаються в дисертації, вписується у проблематику, яка досліджується згідно з держбюджетною науковою темою Міністерства освіти і науки України за держреєстрацією № 0103U003178 "Когнітивні та комунікативні аспекти дослідження мовних одиниць: мова, текст, дискурс" (тема затверджена вченою радою Київського національного лінгвістичного університету, протокол №6 від 31 січня 2005 року).
Метою дисертаційного дослідження є визначення фоносемантичних засобів компресії поетичної інформації у віршованих творах французького символізму.
Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати такі завдання:
установити особливості фоносемантичної організації поетичної інформації у віршованих творах доби французького символізму кінця ХІХ початку ХХ століття;
висвітлити звуко-інформаційний синкретизм процесу художньо-естетичного функціонування символістського поетичного повідомлення;
розкрити роль звукової іконічності у творенні словесних поетичних образів віршованих творів французького символізму;
виявити структуру лінгвоментального механізму компресії поетичної інформації на трьох рівнях текстової віртуальної реальності: передконцептуальному, концептуальному та вербальному;
виокремити та класифікувати фонічні структури як фоносемантичні засоби компресії поетичної інформації у творах французького символізму;
реконструювати на фоносемантичній основі когнітивно-комунікативні моделі прирощення поетичних смислів творів французького символізму.
Об’єктом дослідження є фоносемантична компресія поетичної інформації у віршованих творах французького символізму.
Предмет вивчення складають семіотичні та когнітивно-комунікативні особливості фоносемантичних засобів компресії поетичної інформації у віршованих текстах доби французького символізму.
Матеріалом дисертаційного дослідження слугують 312 словесних поетичних образів 1573 віршованих текстів французьких поетів-символістів Ш. Бодлера, П. Верлена, А. Рембо, вилучених методом суцільної вибірки із друкованих видань межі ХІХ-ХХ століть (Gallica нумеричний фонд класичної літератури, Паризька Французька Національна бібліотека) та спеціалізованих сайтів мережі Інтернет. Критерієм виділення матеріалу встановлено наявність у словесних поетичних образах звукових одиниць та/чи їхніх конфігурацій, які отримують семантичну перспективу у процесі символістського текстотворення.
Мета та завдання роботи зумовили вибір методів дослідження. На основі застосування корпусу методик концептуального аналізу, розробку сукупністі й послідовності яких здійснено О. П. Воробйовою відносно модерністських художніх творів [37, с. 19], визначено особливості породження нових поетичних смислів у творах доби французького символізму. До цих методик належать: реконструкція ключових концептуальних метафор, метонімій, оксиморонів; відстеження динаміки ментальних просторів у межах поетичного тексту й побудова домінантної для тексту мережі концептуальної інтеграції. Обґрунтування художньо-естетичної цінності й асоціативно-образної значущості фоносемантичних засобів компресії поетичної інформації спирається на метод зіставлення звукового і змістового планів символістського поетичного тексту в межах теорії іконічності. Інтерпретативний аналіз сприяв проясненню використання текстових елементів, наділених символічним змістом, на передконцептуальному, концептуальному і вербальному рівнях формування віртуальної реальності віршованого твору доби французького смиволізму. За допомогою елементів кількісного аналізу унаочнено отримані результати.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше аналіз фоносемантичної складової віршованих творів здійснено на основі когнітивно-комунікативного підходу з урахуванням концептуальних конституентів творення лінгвопоетичної образності та розкрито роль звукової організації у формуванні текстової віртуальної реальності. У межах звукової іконічності визначено образотворчий потенціал основної одиниці фоносемантичного плану символістського віршованого тексту фонічної структури, подано когнітивно-комунікативні моделі прирощення поетичних смислів символістського вербального повідомлення на фоносемантичній основі.
Теоретичне значення дисертації відзначається її внеском у розбудову когнітивної поетики, лінгвоконцептології, семіотики та комунікативної лінгвістики через розкриття механізмів символістського текстотворення. З’ясування лінгвокогнітивних особливостей функціонування фоносемантичних засобів інформаційної компресії сприяє збагаченню та подальшому розвитку когнітивної поетики в аспекті інтерпретації поетичного тексту. Поглиблений аналіз взаємодії фонетичної та семантичної складових у семіотичному аспекті компресії поетичної інформації доповнює існуючі у лінгвістиці уявлення про способи звукової організації поетичної інформації віршованих текстів. Теоретично значущим є визначення у межах символістських віршованих творів когнітивно-комунікативної специфіки звуко-смислової кореляції як сукупності постійно відтворюваних моделей формування змісту на фоносемантичній основі, що становить інтерес для лінгвоконцептології та когнітивно-дискурсивного напряму у теорії словесного поетичного образу.
Практичне значення дисертаційного дослідження вбачається у можливості використання теоретичних положень та висновків роботи в лекційному курсі стилістики французької мови (розділи "Стилістика тексту", "Стилістична фонетика, графо-фонеміка та графіка", "Поетичні тропи та фігури"), на семінарських заняттях з інтерпретації художнього (зокрема поетичного) тексту та лінгвоаналізу, у спецкурсах з когнітивної поетики, семантики художнього тексту. Основні теоретико-методологічні спостереження і результати фоносемантичного дослідження можуть бути застосовані у художній перекладацькій практиці.
Основні положення дисертації, що виносяться на захист:
1. Символістський поетичний текст є новою формою культурно-мовленнєвої діяльності модерного мистецтва, що проявляється, насамперед, в утвердженні інтегративного типу поетичного письма переламної доби порубіжжя ХІХ ХХ століть. Поетичний текст французького символізму кінця ХІХ початку ХХ століття є інформаційним конструктом, який несе комплексну (смислову та естетичну) інформацію через щільність віршованого ряду, де завдяки звуко-інформаційному синкретизму виникає зв’язок ментальних структур і їхніх мовних аналогів.
2. Символістське віршоване мовлення містить усвідомлену установку на звукову іконічність як відображення мотивованого зв’язку між формою звукової організації вірша та асоціативно-образною тканиною поетичного висловлення. Звукова організація віршованого тексту, обумовлена його семантикою, визначає процес прирощення поетичного смислу.
3. Лінгвокогнітивний механізм компресії поетичної інформації реалізується у символістських віршованих творах за трьома рівнями текстової віртуальної реальності, а саме: передконцептуальним як "згущення" поетичних смислів, концептуальним у вигляді метафоричних / метонімічних / оксиморонних категоріальних схем та вербальним, тобто комплексом поетичних формул, що є фоносемантичними показниками інформаційного компресування.
4. Інтерпретація симолістського поетичного тексту у фоносемантичному ключі є когнітивною поетичною діяльністю, спрямованою на вилучення прихованих смислів побудовою мережі концептуальної інтеграції, утвореної унаслідок компресії вітальних зв’язків за типами: Зміна, Тотожність, Час, Простір, Причина-Наслідок, Частина-Ціле, Репрезентація, Роль, Аналогія, Дисаналогія, Якість, Схожість, Категорія, Намір, Одиничність.
5. Символістський поетичний текст є зорієнтованим на виявлення естетичної емотивності за рахунок дії семіотичних принципів використання фоносемантичних засобів компресії інформації на основі притаманних йому поетичних формул фонічних структур звукозображувального, звукосимволічного і синестезійного характеру. Перші репрезентують смислову цілісність імітативним діапазоном поетичних формул на основі висунення певних ознак (рух, музична гама). Другі демонструють установлення змістових асоціацій (контрастивних, компаративних, контигуальних) застосуванням обмеженого набору поетичних формул. Останні представляють звуко-інформаційний синкретизм з опорою на "теорію відповідностей" у звуко-аудитивній, звуко-кольоровій іпостасях.
6. У поезії французького символізму становлення нових форм художньо-естетичного бачення, обумовлених індивідуалістським орієнтуванням на інтуїтивізм і парадоксальністю світосприйняття, репрезентується у вигляді ключових моделей компресії інформації: "Потворне (être) Прекрасне", "Частина (être) Ціле", "Я (être) Я′", розкриття яких уможливлюється фоносемантичною основою віршованих структур з урахуванням лексичних, морфологічних, синтаксичних особливостей мовних одиниць, що об’єктивують конституенти поетичних смислів.
Апробація результатів роботи. Основні положення і результати дослідження було викладено та обговорено на засіданнях кафедри французької філології Київського національного лінгвістичного університету; на чотирьох міжнародних наукових конференціях: ХІІ Міжнародна конференція "Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур" (Дніпропетровський національний університет, 23-24 листопада 2006 р.), Третя Міжнародна науково-практична конференція "Мова та культура: проблеми загальної, германської, романської та слов’янської стилістики" (Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов, 17-18 травня 2007 р.), Міжнародна наукова конференція "Національна культура у парадигмах семіотики, мовознавства, літературознавства" (Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 24 жовтня 2007 р.), Третя Міжнародна наук

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Поетична інформація це концептуальна (ір)реальність, згорнена (естетично та знаково) адресантом у форму повідомлення й потенційно зорієтована на розгортання адресатом у процесі її творчого сприйняття. У дисертаційному дослідженні встановлено, що організуючим принципом компресії інформації символістського віршованого повідомлення стає звуко-інформаційний синкретизм, сутність якого полягає у задіянні акустико-артикуляційних звукових характеристик та їх конфігурацій в актуалізації поетичних смислів через установлення причетності фонічних одиниць до семантики твору у межах звукової образної іконічності.
Тлумачення поетичного тексту як конструкта ускладненого інформаційного порядку виходить із того, що він забезпечує умовами власного вербального існування компресивність процесу художньо-естетичної комунікації, під час якої передається та використовується величезний за обсягом і глибиною комплекс поетичної інформації: смислової і естетичної. Відзначаємо, що "компресія інформації" у поетичному тексті носить, передовсім, характер утвердження гармонійної самтожності та втілює трансформацію, перехід мовних одиниць у текстові на основі поетичної та креативної функцій. Прирощення нових смислів відбувається на основі звернення символістського поетичного тексту у бік автокомунікації, подовжуючи в такий спосіб віртуальне "життя" текстів французького символізму в системі світової культури в цілому.
Виходячи з того, що поетична мова є вторинною семіотичною системою, віршований текст постає складно зорганізованим знаком, що функціонує у межах звукової іконічності, що має образну природу. Одиниці фонічного рівня символістського поетичного тексту, який є цілісною системою естетико-знакового й автокомунікативного характеру, зорганізовані за принципами послідовності, відстані та кількості беруть участь, а почасти й домінують, у процесах комплексного смисловираження. Істотно, що символістське віршоване мовлення побудоване за фонічним принципом, тобто репрезентується як звучним мовленням, так і мовленням, що є здатним і, більше того, призначеним до звучання. У роботі розкрито, у який спосіб фонічний організуючий принцип, що спирається на акустико-артикуляційні звукові характеристики та їх конфігурації, котрі є причетними до семантики твору, дозволяє реконструювати поетичні смисли. Це є здійсненим у межах явища звукової образної іконічності, забезпеченої присутністю у фоносемантичних сигналах поетичної інформації емоційного навантаження, що дозволяє надати звуковим одиницям мови статусу поетичних.
У річищі інтегративного підходу в аналізі поетичного тексту з опрацюванням досліджень лінгвоконцептології, когнітивної поетики, семіотики, комунікативної лінгвістики "компресія інформації" отримала в нашій роботі визначення як лінгвоментальний механізм творення символістської поетичної моделі світу. Ураховуємо, що поетична модель світу це індивідуально-авторська картина світу адресанта / поета, що конструюється як результат особливостей концептуалізації фрагментів буття за допомогою ментальних категорій та когнітивних структур. Вона знаходить своє вираження в текстовій віртуальній реальності, де за допомогою мовних знаків (мовної картини світу) спостерігається образне відбиття дійсності (глобалізована картина світу) об’єктивної чи можливої.
Естетика французького символізму репрезентує різке розривання зв’язків із попередньою культурною традицією, створюючи особливу замкнену інформаційну систему, яка відбиває ідеальний світ смислових начал, породжених на основі вражень від Ідеї буття: реального (об’єктивного), духовного (суб’єктивного) та ідеального (світу "вічних" Ідей). Саме цим пояснюємо відхід поезії французького символізму до віртуального. Мета віртуальної реальності у поетичному тексті це, з боку адресанта, моделювання інструментарію щодо аналізу картини світу, під час якого запускається процес компресування поетичної інформації за допомогою механізмів тривимірного згортання, зі сторони адресата, задіяння власної системи досвідних орієнтирів, тривимірних конструктів, що опосередковують сприйняття / усвідомлення механізмів інформаційної компресії у поетичному тексті.
Віртуальний підхід до поетичних текстів французького символізму дозволив розглянути структурування компресії поетичної інформації на переконцептуальному, концептуальному і вербальному рівнях. Процес проекційного (пере)розподілу інформаційної компресії у поетичних текстах французького символізму здійснено в нашому дослідженні в термінах теорії концептуальної інтеграції ментальних просторів. Встановлено, що формат поетичного повідомлення вібиває різноманітні сутності: якості, абстракції, форми, стани, механізми, процеси, які набувають експресивно-смислової значущості як вияв максимального інформаційного навантаження у створенні текстової віртуальної реальності.
У процесі інтегрування ми оперуємо ментальними просторами, котрі утворюють цілісну концептуальну мережу, об’єднану внутрішніми / зовнішніми вітальними зв’язками з метою регулювання співвіднесень просторів різних ґатунків. Функціонування такого комплексного утворення забезпечується внаслідок задіяння компресії щодо вітальних зв’язків ментальних просторів, які беруть участь у творенні текстової віртуальної реальності. Використанню підлягають такі типи та підтипи компресії: Зміна, Тотожність, Час, Простір, Причина-Наслідок, Частина-Ціле, Репрезентація, Роль, Аналогія, Дисаналогія, Якість, Схожість, Категорія, Намір, Одиничність.
У роботі визначено, що інформаційне компресування розподіляються на трьох рівнях функціонування текстової віртуальної реальності. Передконцептуальним рівень уміщує видовий, ескізний та вербальний компоненти. Його утворення забезпечується лінгвокогнітивним механізмом компресії як стиснення вітальних зв’язків вхідних ментальних просторів, результуючи "згущення смислів". Концептуальний рівень репрезентується як категоріальна концептуальна схеми (метафорична / метонімічна / оксиморонна), базована на передконцептуальних структурах. З метою визначення концептуальної стадії блендінгу, в дисертації використовується термін "міжпросторове мапування", під яким ми розуміємо лінгвокогнітивну операцію з проектування концептів у їхній належності до царини мети (cible) та царини джерела (source). Відповідно до виявленого характеру мапування у нашій роботі розгляду підпадають когнітивні моделі Domaine Cible (être) Domaine Source”, де позначка être” вказує на установку двобічних відношень між амбівалентними сутностями обидвох царин з метою отримання результуючої емерджентної єдності символістського ґатунку. Виявами вебального рівня постають поетичні формули, активовані у межах символістського поетичного тексту звуковою образною іконічністю, що носить зображально-виражальний та ментально-емоційний характер.
Символістський поетичний текст є зорієнтованим на виявлення естетичної емотивності за рахунок задіяння семіотичного аспекту компресії поетичної інформації на основі притаманних йому поетичних формул фонічних структур звукозображувального, звукосимволічного і синестезійного ґатунків у межах звукової образної іконічності. У поезії французького символізму звукове середовище стає максимально інформативним, оскільки невичерпне різноманіття світу сприймається людиною переважно через звукову тканину. Таким чином, у роботі визначено, що у поезії французького символізму звукова образна іконічність здійснює керування прирощенням смислу через створення цілісної інформаційної мережі фонічних структур.
Звукова "зображальність" забезпечує інформаційну компресію у межах щільності віршованого ряду. Звукозображувальні фонічні структури діють за принципом кадрування у текстовому віртуальному просторі кількох завершених локальних фрагментів, що втілюється за допомогою поетичних формул, які виражають перебіг почуттів та емоцій відповідно до прототипових символістських ознак звукозображувального ґатунку рух, музична гама. За рахунок отриманої експресивності поезія французького символізму відзначається завершеністю, сконцентрованістю поетичних смислів як психоемоційних переживань. У символістському поетичному тексті "зображальність" і "внутрішнє звучання" слова знаходять своє органічне поєднання. З’ясовано, що централізовану позицію у формуванні текстової віртуальної реальності звукозображувальними фонічними структурами займають поетичні формули, зпродуковані ономатопеями, які виконують репрезентативну функцію "картина в картині".
Звукосимволічний характер поетичних формул демонструє компресію інформації як вибірковість, котра є прийнятною і для адресанта, і для адресата в реалізації домінантних емерджентних смислів актуального поетичного повідомлення. У процесі звукової символізації відбувається надання одній з двох структурно схожих, проте не пов’язаних від природи інформаційних сутностей умовного значення через установлення звукосимволічних еквівалентностей: контрастивної, компаративної, контигуальної. Прояснення такої інформаційної кооперації здійснюється у нашому дослідженні через формування фреймової структури символів.
Синестезія уможливлює компресію інформації, оскільки репрезентує у межах текстової віртуальної реальності поліфункціональну модель референційності, відповідно до якої одночасно актуалізується кілька смислів, творячи єдиний емерджентний. У процесі поетичної комунікації синестезійні фонічні стуртури (звуко-аудитивні, звуко-кольорові) виступають покажчиками, вимірювачами "достовірності" скомпресованої символістської віртуальної реальності: у свідомості адресанта поетичного повідомлення реконструюється інтерферентна ситуація віртуалізації кількох чуттєвих "світів", що забезпечує адресату ефект рецепієнтного занурення у простір тексту. Звуковому означенню синестезійними фонічними структурами підлягають ємні аудитивні, кольорові образи, що сприяє прояву емотивного іконічного значення.
Креативна смислова навантаженість французького символістського поетичного тексту не може бути репрезентована за допомогою одного та єдиного узагальненого поняття. У поезії французького символізму компресія поетичної інформації відбивається через установлення ключових моделей: "Потворне (être) Прекрасне", "Частина (être) Ціле", "Я (être) Я′", що забезпечує одночасну об’єктивність та індивідуальність поетичних смислів. Метою кожної окремої царини є інформування про спосіб асоціативно-образного представлення, репрезентації сутностей (якостей, абстракцій, форм, станів, механізмів, процесів) у межах текстової віртуальної реальності.
У моделі "Потворне (être) Прекрасне" інформаційна компресія характеризується перевтіленням, "прирощенням" однієї сутності в іншу. За рахунок поступових трансформацій текстова віртуальна реальність позбавляється класичної визначеності та виражає зняття опозиції прекрасне / потворне шляхом перенастроювання перспективи комунікативної ситуації, коли кожна складова вдосконалюється через власну опозиційну протилежність.
У роботі з’ясовано специфіку проявлення моделі "Потворне (être) Прекрасне" у втіленні мистецької настанови "естетизації потворного" поезії французького символізму. Визначено, що анонсована творча тенденція підтримується цілою низкою символів, згрупованих нами за рольовим (прямий / реверсивний) принципом навколо двох царин "Потворне" і "Прекрасне" у межах негативної чи позитивної прагматичної спрямованості кожної з них.
Віднайдення позитивного у негативному символи mal, mort, fatalité, що активуються переважно алітерованими звуковими рядами, згупованими за акустико-артикуляційними ознаками проривності, фрикативності та вокалічними поетичними формулами на носові голосні, використовуваних за ознакою назальності. Виокремлення негативного у позитивному символи idéal, rêve, подтримані звукорядами асонансних поетичних формул, що ґрунтуються почасти на основі бінарності внутрішного характеру опозицій.
Модель "Частина (être) Ціле" відбиває компресію інформації у текстовій віртуальній реальності через синекдохізацію сутностей, з одного боку, завдяки їх штучному "прирощенню" (як-то проекції частин тіла людини), вбудованості у простір твору; а з іншого, на основі роздвоєння їхніх обрисів (зокрема, волюнтаризм кожного органу людського тіла), що призводить до втрати особистісного начала та створення виразних змістових контрастів. Комунікативний потенціал даної моделі полягає у відтворенні дійсності із максимальним наближенням до (ір)реального стану речей з позицій освоєння цієї дійсності людиною.
У результаті задіяння моделі "Частина (être) Ціле" спостерігаємо синекдохізацію інформаційних суб’єктів і об’єктів у їхній приналежності до концептосфери людина у домені тіло через царину "Частина", репрезентуючи символи honte de bas à haut, honte de ventre à chair, об’єктивація яких здійснюється використанням повного спектру ознак "зактитість / відкритість / назальність" звукової домінанти у вигляді поетичної формули, склад якої репрезентує ряд "е"-утворювальних голосних. Домени емоції, почуття, модус існування специфікуються у межах царини "Ціле" навколо символу amour, схарактеризованих звуковою spleen-домінантою поетичних формул із консонантою "l".
У відповідності до моделі "Я (être) Я′" компресія інформації результує якісну трансформацію, перебудову Я-поетичного у межах текстової віртуальної реальності. У такому випадку механізм передачі інформації представляється субмоделями "Je (être) l’Autre", "Je (être) Elle", що характеризується "очуженням", "остороненням" власного "Я" адресанта через безпосереднє "входження", "проникнення" в ту сутність, яка є включеною в акт поетичної комунікації.
Субмодель "Je (être) l’Autre" характеризується зверненням до архетипних персонажів Свята Діва, Христос у межах символу souffrance, утверджуючи позитивний аспект емоційного навантаження віртуального текстового простору градаційним уживанням поетичних формул за фоносемантичною ознакою "радість". Субмоделлю "Je (être) Elle" за посередництва символу pleurer здійснюється специфікація та ідентифікація символістського поетичного автокомунікативного мовлення як "féminin" ("жіночого") на глибинному гетичному рівні через поетичні формули, складені з носових голосних.
Здійснене в дисертаційній роботі вивчення фоносемантичних засобів компресії інформації в поетичних текстах французького символізму надало змогу представити фрагмент поетичної моделі світу, характерної для доби французького символізму. При цьому перспективним убачається дослідження виокремлених фоносемантичних засобів і побудованих когнітивно-комунікативних моделей на матеріалі інших поетичних напрямів і хронологічних періодів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аверинцев С. С. София Логос. Словарь / Сергей Сергеевич Аверинцев. [2-е изд., исправ.]. К.: Дух і Літера, 2001. 460 с.
2. Алефиренко Н. Ф. Спорные вопросы семантики / Николай Федорович Алефиренко. М.: Гнозис, 2005. 326 с.
3. Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка (стилистика декодирования) / Ирина Владимировна Арнольд. [3-е изд., перераб.]. М.: Просвещение, 1990. Режим доступу: http://veselchak.ru/artic/17/08/k-0141.html.
4. Арутюнова Н. Д. Образ, метафора, символ в контексте жизни и культуры / Н. Д. Арутюнова // Res Philologica. Филологические исследования. М., Л.: Наука. 1990. C. 71-89.
5. Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека / Нина Давыдовна Арутюнова. М.: Языки русской культуры, 1998. 896 с.
6. Аскольдов С. А. Концепт и слово / С. А. Аскольдов // Русская словесность. От теории словесности к структуре текста: Антология / под ред. проф. Нерознака. М.: Academia, 1997. С. 267-279.
7. Афасижев М. Н. Женская красота в свете (и в полутьме) теории информации / М. Н. Афасижев // Эстетика: информационный подход / Ред. Ю. С. Зубов, В. М. Петров. М.: Смысл, 1997. С. 92-105.
8. Бабушкин А. П. "Возможные миры" в семантическом пространстве языка / Анатолий Петрович Бабушкин. Воронеж: Воронежский государственный университет, 2001. 86 с.
9. Балашов Н. И. Структурно-реляционная дифференциация знака языкового и знака поэтического / Н. И. Балашов // Известия АН СССР. Серия Литературы и Языка. М., 1982. Т. 41. № 2. С. 125-135.
10. Балли Ш. Язык и жизнь / Шарль Балли; [пер. с фр. И. И. Челышевой, Е. А. Вельмезовой; вступ. ст. В. Г. Гака]. М.: Едиториал УРСС, 2003. 232 с.
11. Баранов А. Г. Функционально-прагматическая концепция текста / Александр Геннадиевич Баранов. Ростов-на-Дону: Изд-во РГУ, 1993. 285 с.
12. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / Михаил Михайлович Бахтин. [2-е изд.]. М.: Изд-во Искусство, 1986. Режим доступу: http://www.knigka.info/2009/06/27/jestetika-slovesnogo-tvorchestva.html.
13. Башляр Г. Вода и грезы. Опыт о воображении материи / Гастон Башляр; [пер. с франц. Б. М. Скуратова]. М.: Издательство гуманитарной литературы, 1998. 268 с.
14. Башляр Г. Грезы о воздухе. Опыт воображения движения / Гастон Башляр; [пер. с франц. Б. М. Скуратова]. М.: Издательство гуманитарной литературы, 1999. 344 с.
15. Башляр Г. Земля и грезы воли / Гастон Башляр; [пер. с франц. Б. М. Скуратова]. М.: Издательство гуманитарной литературы, 2000. 384 с.
16. Белый А. Символизм как миропонимание / Андрей Белый. М.: Республика, 1994. 528 с.
17. Бєлєхова Л. І. Іконічність в американських поетичних текстах / Л. І. Бєлєхова // Вісник КЛУ. Серія Філологія. 2004. Т. 7. № 2. С. 60-65.
18. Бєлєхова Л. І. Словесний образ в американській поезії: лінгвокогнітивний аспект: [монографія] / Лариса Іванівна Бєлєхова. [2-е вид., доп. і перероб.] М.: ООО "Звездопад", 2004. 376 с.
19. Бимель В. Мартин Хайдеггер сам свидетельствующий о себе и о своей жизни / Вальтер Бимель; [пер. с нем. А. С. Верников]. Урал: Изд-во "Урал LTD", 1998. 288 с.
20. Бодріяр Ж. Символічний обмін і смерть / Жан Бодріяр; [пер. з франц. Л. Кононовича]. Львів: Кальварія, 2004. 376 с.
21. Болдырев Н. Н. Концептуальное пространство когнитивной лингвистики / Н. Н. Болдырев // Вопросы когнитивной лингвистики. 2004. № 1. С. 18-36.
22. Болотнова Н. С. Художественный текст в коммуникативном аспекте и комплексный анализ единиц лексического уровня / Нина Сергеевна Болотнова. Томск: Изд-во Томск. ун-та, 1992. 312 с.
23. Бореев Ю. Б. Художественное общение и его языки. Теоретико-коммуникативные и семиотические проблемы художественной культуры / Ю. Б. Бореев // Теории, школы, концепции. Художественная коммуникация и семиотика: критические анализы. М.: Наука, 1986. С. 5-43.
24. Брик О. М. Звуковые повторы (анализ звуковой структуры стиха) / О. М. Брик // Русская словесность. От теории словесности к структуре текста: Антология. М.: Academia, 1997. С. 116-120.
25. Бурбело В. Б. Лінгвопоетика французької словесності ІХ XVIII ст.: [монографія] / Валентина Броніславівна Бурбело. К.: ВЦ "Київський університет", 1999. 251 с.
26. Буслаев Ф. И. Народный эпос и мифология / Федор Иванович Буслаєв. М.: Высшая школа, 2003. 400 с.
27. Бутакова Л. О. Авторское сознание в поэзии и прозе: когнитивное моделирование / Лариса Олеговна Бутакова Барнаул: Изд-во Алтайск. ун-та, 2001. 283 с.
28. Бюлер К. Теория языка. Репрезентативная функция языка / Карл Бюлер; [общ. ред. и коммент. Т. В. Булыгиной; вступ. ст. Т. В. Булыгиной и А. А. Леонтьева]. [2-е изд.]. М.: Прогресс, 2000. 502 с.
29. Вакарюк Л. Компрессия смысла в коммуникативном акте / Л. Вакарюк // Studia Methodologica. 1997. Вип. 3. С. 70-74.
30. Валгина Н. С. Теория текста / Нина Сергеевна Валгина. М.: Логос, 2003. Режим доступу: http://evartist.narod.ru/text14/01.htm.
31. Вежбицкая А. Семантика, культура и познание: общечеловеческие понятия в культуроспецифичных контекстах / А. Вежбицкая // THESIS. 1993. Вып. 3. С. 185-206.
32. Векшин Г. В. Фоностилистика текста: звуковой повтор в перспективе смыслообразования: автореф. на соискание науч. степени докт. филол. наук: спец. 10.02.01 "Русский язык" / Г. В. Векшин. М., 2006. 32 с.
33. Верлен П. Избранное / Поль Верлен; [пер. с фр. М. Яснова]. М.: ТЕРРА Книжный клуб, 1999. 480 с.
34. Веселовский А. Н. Избранное: историческая поэтика / Александр Николаевич Веселовский. М.: РОССПЭН, 2006. 685 с.
35. Воробьева О. П. Текстовые категории и фактор адресата: [монография] / Ольга Петровна Воробьева. К.: Вища школа, 1993. 200 с.
36. Воробьева О. П. Вирджиния Вульф в аспекте языковой личности: когнитивный этюд / О. П. Воробьева // Языки и транснациональные проблемы / Первая совместная международная конференция / ИЯ РАН, Тамбовский госуниверситет имени Г. Р. Державина, Институт исследования и развития литературных процессов в Австрии и в мире (INST, Вена), Москва, ИЯ РАН, 22-24 апреля 2004 г.: тезисы докл. С. 50-56.
37. Воробйова О. П. Когнітивна поетика: здобутки і перспективи / О. П. Воробйова // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Харків: Константа, 2004. № 635. С. 18-22.
38. Воробйова О. П. Ідея Резонансу в лінгвістичних дослідженнях / О. П. Воробйова // Мова. Людина. Світ: До 70-річчя професора М. Кочергана: зб. наук. ст. / Відпов. ред. О. О. Тараненко. К.: Вид. центр КНЛУ, 2006. С. 72-86.
39. Воробьева О. П. Образ текста в ментальных репрезентациях: когнитивно-семиотический подход / О. П. Воробьева // Записки з романо-германської філології: зб. наук. пр., вип. присвяч. 80-річчю проф. В. А. Кухаренко / ред. І. М. Колєгаева. Одеса: Фенікс, 2008. Вип. 20. С. 25-32.
40. Воронин С. В. Основы фоносемантики / Станислав Васильевич Воронин. [2-е изд.]. М.: ЛЕНАНД, 2006. 239 с.
41. Гадамер Г.-Г. Актуальность прекрасного/ Ганс-Георг Гадамер; [пер. с нем.]. М.: Искусство, 1991. 367 с.
42. Гадамер Х.-Г. Герменевтика и деконструкция / Ханс-Георг Гадамер // Герменевтика и деконструкция / Под ред. Штегмайера В., Франка Х., Маркова Б. В. СПб.: Наука, 1999. С. 243-254.
43. Галеев Б. М. Синестезия чудо поэтического мышления / Б. М. Галеев // Научный Татарстан. 1999. № 3. С. 19-23.
44. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования / Илья Романович Гальперин. М.: Едиториал УРСС, 2004. 144 с.
45. Гачев Г. Национальные образы мира. Космо Психо Логос / Григорий Гачев. М.: Издательская группа "Прогресс" "Культура", 1995. 480 с.
46. Гинзбург Л. Я. О лирике / Лидия Яковна Гинзбург. М.: Интрада, 1997. Режим доступу: http://www.velib.com/book.php?author=g_492_2&book=ginzburg_lidiia_o_lirike.
47. Гиренко Л. С. Плотность научного текста: комплексный подход к ее изучению: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.01. "Русский язык" / Л. С. Гиренко. Пермь, 2006. 22 с.
48. Гончаренко С. Ф. Стилистический анализ испанского стихотворного текста (основы теории испанской поэтической речи) / Сергей Филиппович Гончаренко. М.: Высшая школа, 1988. 192 с.
49. Гордина М. В. История фонетических исследований / Мирра Вениаминовна Гордина. СПб.: Филолог. ф-т СПбГУ, 2006. 538 с.
50. Горожанкина Л. В. Моделирование содержательной информации художественного текста / Л. В. Горожанкина // Коммуникативно-прагматическая семантика. Волгоград, 2000. С. 149-152.
51. Граммон М. Звук как средство выразительности речи / Моррис Граммон // Фоносемантические идеи в зарубежном языкознании: Очерки и извлечения. Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1990. С. 175-178.
52. Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию / Вильгельм фон Гумбольдт. М.: Прогресс, 1984. 397 с.
53. Гундорова Т. Проявлення слова. Дискусія раннього модернізму. Постмодерна інтерпретація / Тамара Гундорова. К.: Літопис, 1997. 297 с.
54. Гуреев В. А. Проблема субъективности в когнитивной лингвистике / В. А. Гуреев // Известия РАН. Серия Литературы и Языка. 2005. Т. 64, № 1. С. 3-9.
55. Дейк Т. ван. Стратегии понимания связного текста / Т. ван Дейк, В. Кинч. Режим доступу: http://philologos.narod.ru/ling/dijk.htm.
56. Демьянков В. З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретирующего подхода / В. З. Демьянков // Вопросы языкознания. 1994. № 4. С. 17-33.
57. Еко У. Поетика відкритого твору / У. Еко; [пер. з франц.] // Слово. Знак. Дискурс: Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. Львів: Літопис, 1996. С. 408-417.
58. Єщенко Т. А. Синестезія як феномен психолінгвістики та лінгвокультурології (на матеріалі української поезії кінця ХХ століття) / Т. А. Єщенко, Н. А. Дмитрієва // Мова та культура: Проблеми загальної, германської, романської та слов’янської стилістики: Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції: тези доп. Горлівка: Видавництво ГДПІІМ, 2007. Т. 1. С. 89-101.
59. Жаботинская С. А. Теория номинации: когнитивный ракурс / С. А. Жаботинская // Вестник МГЛУ. Вып. 478. М.: Московский гос. лингвистический ун-т, 2003. С. 145-164.
60. Жаботинская С. А. Ономасиологические модели и событийные схемы / С. А. Жаботинская // Выходя за традиционные рамки. Сб. научн. трудов, посвященный 80-летию Елены Самойловны Кубряковой. Рукопись. 2008. С. 1-14.
61. Жинкин Н. И. Язык речь творчество. (Избранные труды) / Николай Иванович Жинкин. М.: Издательство "Лабиринт", 1998. 368 с.
62. Жлуктенко Ю. А. Английские неологизмы / Ю. А. Жлук