ГАСТРОНІМИ В СУЧАСНІЙ ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ: КОГНІТИВНО-ОНОМАСІОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Краткое описание

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені І.І. МЕЧНИКОВА

На правах рукопису

Браницька Яніна Валентинівна

УДК 811.133.1’373.2

ГАСТРОНІМИ В СУЧАСНІЙ ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ:
КОГНІТИВНО-ОНОМАСІОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

10.02.05 романські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Марінашвілі Мальвіна Джангізівна
кандидат філологічних наук, доцент

Одеса 2008

ЗМІСТ

ВСТУП...

5

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МОТИВАЦІЇ МОВНИХ ОДИНИЦЬ ......................

13

1.1. Проблема номінації в лінгвістиці.

13

1.2. Методика когнітивно-ономасіологічного аналізу гастронімів .

22

1.3. Проблема мотивації в лінгвістиці.

36

Висновки до першого розділу .....

48

РОЗДІЛ 2. ТИПОЛОГІЯ МОТИВАЦІЇ ФРАНЦУЗЬКИХ ГАСТРОНІМІВ..

50

2.1. Пропозиційно-диктумна мотивація..

50

2.1.1. Проблема пропозиції в лінгвістиці.

51

2.1.2.Структура диктуму пропозиції...

55

2.1.3. Ономасіологічна структура пропозиційно мотивованих
французьких гастронімів...

59

2.1.4. Характеристика пропозиційно-диктумної мотивації
французьких гастронімів..

68

2.2. Асоціативно- термінальна мотивація ..

111

2.2.1. Аспекти розгляду метафори в лінгвістиці.

111

2.2.2. Характеристика асоціативно-термінальної мотивації
французьких гастронімів..

117

2.3. Прецедентна мотивація.

122

2.3.1. Прецедентний феномен як проблема лінгвістики.....

123

2.3.2. Характеристика прецедентної мотивації
французьких гастронімів...

129

2.4. Змішана мотивація ....

138

2.4.1. Пропозиційно-метафоричний різновид ..

140

2.4.2. Модусний компонент змішано мотивованих гастронімів...

148

Висновки до другого розділу ......

155

ВИСНОВКИ......

159

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ .

166

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

МПК ментально-психонетичний комплекс
A прикметник
N іменник
Nn числівник
Pron займенник
Ncomp іменник-композит
Pp дієприкметник минулого часу
рrép прийменник

ВСТУП

Актуальність дослідження визначається загальною спрямованістю сучасної лінгвістики на розгляд мови як семіотичного засобу репрезентації когнітивних процесів, структур й операцій свідомості. Зокрема, у номінативному масиві мови відтворюються результати концептуалізації й категоризації світу та внутрішнього рефлексивного досвіду народу, його культурні норми й цінності.
Однією з найменш досліджених, однак найбільш важливих для існування людини є знакова система їжі, яка представляє одночасно як структуру споживання й підтримування життя людини, так і її культурні уподобання, специфіку чуттєвої сфери народу, смак як етнічний феномен. За даними психолінгвістичних досліджень асоціативно-вербальних сіток в семантичній карті лексикону третє місце за поширеністю після назв осіб та частин тіла займають найменування страв, що визначає важливість для людини сфери кулінарії (Н.О. Золотова [110, с. 46]). Р.Барт виокремлював особливий тип семіотики їжі, що служить знаковою системою різних обставин, смаків, соціальних положень тощо [18]. Російський мовознавець А.В. Олянич під кутом зору глютогонічного (гастрономічного) дискурсу як конгломерату ціннісних і культурних домінант народу розглядав найменування страв як особливу знакову систему, що складається із достатньо чітко ієрархізованих знаків, які мають свою особливу лінгвістичну інтерпретацію [176, с. 52].
Найменування страв (гастроніми) сучасної французької мови не були об’єктом комплексного дослідження, однак їхні ономасіологічні структури є цікавим і специфічним матеріалом для вияву когнітивних механізмів етносвідомості та культурних пріоритетів французького народу. Це зумовлює актуальність когнітивно-ономасіологічного аналізу мотивації системи цихзнаків.
Здійснене нами в дисертаційній роботі дослідження когнітивного підґрунтя мотиваційних процесів в системі французьких гастронімів ураховує теоретичний і практичний доробок актуальних і перспективних у сучасній лінгвістиці напрямів, як-от: когнітивної ономасіології (О.С.Кубрякова [131143], О.О. Селіванова [208217], Ж.-П. Бенуа [24], М.Герн [295], В.В.Калько [115], Г.В. Кочерга [126], В.А.Кудрявцева [144], І.М.Литвин [154], Я.Р. Мутон [168] й ін.), когнітивної семантики (Дж.Лакофф [303304], М.Джонсон [304], А. Барселона [269], Н.Н.Болдирев [34], І.Світсер [336], Ж.Фоконьє [283] й ін.), логіко-семантичного синтаксису та рольової граматики (Л. Теньєр [236], А.Сеше[220], Ч.Філлмор [248, 284285], У.Чейф [253], В.В.Богданов [31, 32], Н.Д. Арутюнова [8, 12], Ю.Д. Апресян [36], Ш. Баллі [13], Г.О.Золотова [349], А. Кюліолі [276]), мотивології (М.Докуліл [277, 278], О.А. Земська [107109], І.С.Улуханов [243245], В.В.Лопатін [155], В.Г.Гак [6366], Н.Д.Голев [7074], О.Дюкро [281], Ж.Льон [312], Ж. Мунен [320] й ін.), етнолінгвістики й лінгвокультурології (А.Вежбицька [342344], В.М.Телія [232235], А.С. Баронін [17], Д.Б.Гудков[7981], В.В. Красних [127129], В.А. Маслова [158159], О.П.Садохін [206] й ін.).
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах планової наукової теми кафедри французької філології «Функціонально-семантичне та когнітивне дослідження французької мови (внутрішньомовний і міжмовний аспекти» (№державної реєстрації 0107U010630). Тему затверджено Вченою радою факультету романо-германської філології (протокол № 8 від 17.04.2007 р.) і включено до тематичного плану науково-дослідних робіт Одеського національного університету імені І.І.Мечникова (наказ ОНУ №1242-18 від 15.05.2007 р.).
Об’єктом аналізу в роботі є ономасіологічні структури французьких назв страв і когнітивні моделі, покладені в основу їхнього творення.
Предмет дослідження становлять мотиваційні зв’язки ономасіологічних структур французьких гастронімів, їхньої семантики із фрагментами знань про позначене.
Мета дослідження полягає у з’ясуванні когнітивного підґрунтя мотивації гастронімів французької мови та характеристиці їхніх мотиваційних типів і різновидів. Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
1. обґрунтувати теоретичні засади когнітивно-ономасіологічного аналізу мотивації назв страв у французькій мові;
2. установити типологію мотиваційних процесів у знаковій системі французьких гастронімів;
3. з’ясувати механізм й особливості пропозиційно-диктумного типу мотивації французьких назв страв;
4. описати різновиди ономасіологічних структур пропозиційно мотивованих французьких гастронімів;
5. охарактеризувати різновиди асоціативно-термінальної мотивації найменувань страв з огляду на механізми метафоричної переінтерпретації та типи донорських культурних кодів французького етносу;
6. обґрунтувати лінгвокультурну специфіку прецедентної мотивації, висвітливши систему головних прецедентних феноменів, застосованих у процесі номінації страв;
7. визначити способи синтаксичного поєднання складників різних фрагментів структури знань про позначене у змішано мотивованих французьких гастронімах;
8. з’ясувати лінгвокультурну специфіку модусного компонента назв страв, визначивши пріоритети споживчих уподобань і смаків французькогонароду.
Матеріалом дослідження є понад 5 тис. похідних (переважно складених) найменувань страв французької мови, вилучених шляхом суцільної вибірки з енциклопедичних словників: «Petit Larousse de la cuisine: 1800 recettes», «Larousse gastronomique». При доборі матеріалу також було використано дані рецептурних довідників: «Je sais cuisiner», «Je sais faire la pâtisserie», «Gratins et soufflés», «Les poissons»; тексти рецептів, узяті з кулінарних журналів: «Fantaisies», «Saveurs: 60 recettes de saison», «Coffrets gourmets». Для встановлення семантики складників французьких гастронімів застосовано тлумачні й енциклопедичні словники: «Petit Larousse illustré», «Maxidico»,«Hachette».
Методи дослідження. У дослідженні використано комплексну методику та загальний двовекторний підхід до аналізу мотивації: від думки до слова та від слова до думки, що дає змогу проектувати ономасіологічні структури найменувань на структури знань про позначене. Першим етапом є інтерпретація ономасіологічних структур, спрямована на аналіз синтаксичних моделей складених гастронімів, що передбачає з’ясування функціональної ваги компонентів у творенні семантики найменувань, визначення ономасіологічного базису та ознак, їхнього зв’язку в сполуці. Другий етап передбачає когнітивне моделювання структури знань про позначене з метою встановлення концептуального статусу мотиваторів. Такою моделлю обрано розроблений О.О.Селівановою ментально-психонетичний комплекс (далі МПК), що відображає структуру свідомості як психофізіологічного континууму у синергетичному поєднанні головних психічних функцій: відчуттів, почуттів, мислення, інтуїції. На цьому етапі застосовуються процедури пропозиційного та метафоричного моделювання. Допоміжними методиками є компонентний аналіз, що дає змогу встановити семантичну структуру складників французьких гастронімів, а також лінгвокультурологічний аналіз, спрямований на з’ясування культурної ваги прецедентних феноменів.
Наукова новизна дисертації полягає в комплексному когнітивно-ономасіологічному дослідженні мотивації французьких гастронімів як особливої знакової системи культурного коду народу. Уперше охарактеризовано когнітивне підґрунтя творення французьких назв страв, з’ясовано типи мотиваційних механізмів цих найменувань та мовні засоби об’єктивації знань про складники та спосіб приготування їжі у проекції на пропозиційно мотивовані французькі гастроніми. Новим є визначення головних донорських культурних кодів, що постачають знаки до сфери кулінарії; аналіз механізмів їхньої метафоричної переінтерпретації; встановлення лінгвокультурної значущості прецедентних феноменів при творенні назв страв французького етносу; та характеристика специфіки змішаної мотивації гастронімів й оцінних пріоритетів культурних і смакових цінностей французького народу.
Теоретичне значення дисертації зумовлене розробкою мотиваційних механізмів знакової системи французьких гастронімів у проекції на структуру етносвідомості, з’ясуванням специфіки зв’язку цієї системи із культурними кодами, стереотипами і прецедентними феноменами французького народу, встановленням кореляції пропозиційних, метафоричних і модусних складників структур знань про позначене у процесі номінації. Здійснено теоретичне осмислення однієї з найважливіших концептуальних сфер в житті народу сфери кулінарії, охарактеризовано її структуру та найважливіші способи формування. У роботі теоретично обґрунтовано новий тип прецедентної мотивації назв страв, описано його загальний механізм і рівні прецедентності в етносвідомості й мові.
Практична цінність дослідження визначається можливістю використання запропонованих результатів роботи в лексикографічній практиці, зокрема, при укладанні словників культурних концептів або констант, лінгвокультурних і лінгвокраїнознавчих довідників. Матеріали дисертації можуть застосовуватися при викладанні курсів «Теоретична граматика французької мови», «Лексикологія», «Стилістика» у вищих навчальних закладах спеціальності «Мова та література», спецкурсів із когнітивної ономасіології, когнітивної семантики, лінгвокультурології, етнолінгвістики, лінгвокраїнознавства, міжкультурної комунікації; а також у науково-дослідницькій роботі студентів та аспірантів.
Положення, що виносяться на захист:
1. Масив французьких гастронімів є колоритним і цікавим фрагментом національно-мовної картини світу, відкритим для когнітивно-ономасіологічних досліджень, оскільки він відображає етнічну своєрідність мовного членування світу, внутрішній досвід народу, його культурні норми й цінності. Найменування страв за ономасіологічною структурою й мотиваційними особливостями є неоднорідними.
2. Дослідження мотивації французьких гастронімів шляхом когнітивно-ономасіологічного аналізу, що передбачає два етапи: інтерпретацію ономасіологічної структури найменування та когнітивне моделювання структури знань про позначене, дає змогу установити зв’язок номінативної природи назв із когнітивним підґрунтям їхнього творення.
3. У складі французьких гастронімів залежно від статусу мотиватора у структурі знань про позначене виокремлюються такі типи мотивації: пропозиційно-диктумний, асоціативно-термінальний, прецедентний тазмішаний.
4. Пропозиційно-диктумна мотивація є за загальним механізмом метонімічною, оскільки представляє об’єктивні, несуперечливі знання про страву, спосіб її приготування, кількісний та якісний склад інгредієнтів, споживчі властивості, належність страви до певного класу тощо. При творенні французьких гастронімів широко використовується цей тип мотивації, який дає змогу позначити цілісну ситуацію за допомогоюїїскладників.
5. Асоціативно-термінальна мотивація французьких гастронімів демонструє механізм метафоричної переінтерпретації знаків різних концептуальних сфер на позначення сфери кулінарії. Установлення донорських зон, які постачають знаки до цієї сфери, дозволяє виявити концептуальні зв’язки з різними компонентами свідомості та культурними кодами, з’ясувати метафоричні ресурси французької мови.
6. Прецедентна мотивація застосовує при творенні французьких гастронімів знаки, добре відомі представникам певної етнокультурної спільноти й актуальні в когнітивному та комунікативному плані, серед яких переважно представлені імена реальних історичних осіб або вигаданих персонажів міфів, релігійних і художніх творів, а також назви місць, пов’язаних з відомими для французького етносу історичними подіями.
7. Змішана мотивація поєднує в ономасіологічній структурі французьких гастронімів різні за статусом фрагменти знань про позначене: пропозиційно-диктумний, асоціативно-термінальний та модусний. Використання мотиваторів пропозиційного типу полегшує декодування назв страв, а метафоричні й модусно марковані знаки як показники сенсорних, психологічних, естетичних й етичних оцінок страви надають найменуванням особливої образності й виразності, що сприяє реалізації естетичних і рекламних потреб.
Апробація результатів роботи здійснена на V Міжнародній науковій конференції «Межкультурные коммуникации: проблемы русско-украинского билингвизма» (2428 травня 2006 р., Алушта); Міжнародній науковій конференції «Проблеми менталінгвістики» (1819 травня 2007 р., Черкаси); Першій Всеукраїнській науковій конференції романістів «Структурно-семантичні і когнітивно-дискурсивні парадигми сучасного романського мовознавства» (56жовтня 2006 р., Чернівці); Всеукраїнській науковій конференції «Когнітивна лінгвістика: теорія і практика» (1314 квітня 2006 р., Херсон ); І Всеукраїнській науковій конференції молодих учених «Іноземна філологія у ХХІ столітті» (1011квітня 2008 р., Запоріжжя); 61-ій та 62-й наукових конференціях професорсько-викладацького складу і наукових працівників Одеського національного університету імені І.І.Мечникова (29 листопада1 грудня 2006р., 13 грудня 2007р., Одеса).
Публікації. Основні теоретичні положення та результати дисертаційного дослідження викладено у 7 публікаціях, з яких 5 статей у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України. Всі публікації виконано одноосібно.
Структура дисертації. Загальний обсяг роботи становить 197 сторінок, з них 165 сторінок основного тексту. Дослідження складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаної наукової та довідникової літератури (369 позицій), переліку джерел ілюстративного матеріалу (16 позицій).

Список литературы

ВИСНОВКИ
Метою дисертаційного дослідження було проведення комплексного когнітивно-ономасіологічного аналізу мотивації гастронімів сучасної французької мови і характеристиці їхніх мотиваційних типів.
У свідомості французького етносу сфера кулінарії є однією із ключових складових культури, адже смакові якості страв, їхнє естетичне оформлення і, врешті-решт, позначення як один із культурних кодів відтворюють самобутність існування народу, сукупність пріоритетів, системи цінностей, уявлень про світ, традицій та звичаїв. Дослідження мотиваційного механізму масиву французьких гастронімів, яке здійснюється за принципом двовекторності: «від слова до думки» та «від думки до слова», дає змогу глибше пізнати когнітивні механізми етносвідомості, культурні пріоритети й норми французького народу, а також специфіку номінативних технік” мови.
Головним методом дослідження мотивації є когнітивно-ономасіологічний аналіз, що передбачає два етапи: інтерпретацію ономасіологічної структури найменування та когнітивне моделювання структури знань про позначене. Ономасіологічні структури похідних французьких гастронімів побудовані за різними моделями і представлені простими дериватами, композитами і сполуками. Найчисельнішими є складені найменування, синтаксична структура яких репрезентована переважно двокомпонентними гіпотаксичними конструкціями із субстантивним ядром та залежними від нього іменниками, прикметниками, дієприкметниками минулого часу, пов’язаними з ядром за допомогою різноманітних прийменників. Багатокомпонентні сполуки сформовані на базі двокомпонентних ядерних структур за рахунок поширювачів: іменників, прикметників, дієприкметників минулого часу. Сурядний зв’язок між граматично рівноправними компонентами сполук трапляється у французьких найменуваннях страв рідко і здебільшого представлений паратаксичними іменниковими групами.
Інтерпретація ономасіологічних структур назв страв передбачає з’ясування статусу ономасіологічних ознак у когнітивних структурах, визначення ономасіологічного базису (словотвірного форманта або способу організації композитної моделі чи сполуки з установленням граматичної й семантичної домінант), граматичних особливостей номінативних одиниць, характеру зв’язку ознак (синтактикоподібного чи асоціативного) і співвідношення ознак із базисом.
Моделювання структур знань про відповідну страву ґрунтувалося на розробленій у когнітивній ономасіології спрощеній схемі свідомості ментально-психонетичному комплексі, що репрезентує синергетичний зв’язок п’яти пізнавальних функцій: мислення, відчуттів, почуттів, інтуїції і колективного позасвідомого. Ядром цієї моделі є пропозиційний компонент, що корелює з асоціативно-термінальною частиною, наскрізним складником модусу, образами та іншими пізнавальними функціями.
Залежно від статусу мотиваторів у моделі МПК у масиві досліджених французьких гастронімів ми виокремлюємо такі типи їхньої мотивації, як: пропозиційно-диктумний, асоціативно-термінальний, прецедентний та змішаний. Пропозиційно-диктумна мотивація за загальним механізмом є метонімічною, оскільки у процесі творення гастроніма актуалізуються зв’язки за суміжністю назви страви зі складниками ситуації приготування, презентації та споживання страви: предикатами різних типів, об’єктами, якостями їжі, кількісним складом інгредієнтів, інструментивами, локативами тощо. Цей тип мотивації характеризується вибором мотиватора зі складу пропозиції, яка є мисленнєвим аналогом ситуації приготування та споживання страви, і відображає відносно об’єктивну й несуперечливу інформацію, позначену мовними одиницями у прямих значеннях. Пропозиція дорівнює диктуму, адже модусний компонент є окремим складником МПК, оскільки він пов’язаний не лише з об’єктивною, а й з фігуральною, метафорично позначеною інформацією. У структурі диктуму виокремлюються різноманітні предикатно-актантні рамки, або предикатно-аргументні структури, центром яких є предикат і його валентнісні кореляти терми (актанти й сірконстанти).
Мотиваційною базою французьких найменувань страв є різноманітні ситуації, що формують предикатно-аргументні структури: приготування їжі, її споживання, презентації, опису страви тощо. Мотиватори найчастіше обираються зі структур знань про приготування їжі. Оскільки приготування страви є процесом активного діяча, який спрямовує власні дії на відповідний предмет, що зазнає впливу, важливим складником предикатно-аргументної структури є об’єкт. Об’єктний мотиватор виконує роль ономасіологічної домінанти у ряді гастрономічних сполук і визначається семантичною специфікою предиката. Мотиватор-об’єкт може бути представленим гіперонімом, що позначає певний вид страви. Гіперонімічний статус об’єкта зумовлений, як правило, невибірковістю інгредієнтів або їхньою різноманітністю у складі страви.
Предикат як центр ситуції також виступає мотиватором французьких гастронімів, однак через те, що він репрезентований переважно каузативними дієприкметниками, що характеризують основний спосіб приготування страви, цей мотиватор не є граматичною домінантою складеної назви. Предикатні мотиватори представлені значеннями температурного, інструментального, локативного впливу, розділення, додавання, зміни форми тощо. Зміст мотиваторів-предикатів є специфічним через обмеженість ситуацій, які використовуються при номінації страв.
У мотиваційній базі французьких гастронімів із предикатом корелює суб’єкт, що містить інформацію про людину, яка вперше запропонувала рецептуру відповідної страви, натомість, назви самих кулінарів майже не фіксуються через їхнє нівелювання в свідомості. В ономасіологічних структурах назв страв, мотивованих суб’єктом, предикат імплікований, що зумовлене його можливою варіативністю.
За умови імплікації предиката у мотиваційній базі мотиватором французьких гастронімів можуть обиратися й інструментив як показник знаряддя приготування страви або медіатив, що виражає допоміжний засіб приготування страви чи спосіб її презентації. Мотиватори інструментив і медіатив у масиві французьких гастронімів майже не представлені як окремі ономасіологічні ознаки, а містяться у структурі предиката. Терм комітатива на позначення допоміжного інгредієнта страви із предметно-речовинним або конкретним значенням, навпаки, широко використовується при творенні французьких гастронімів, оскільки цей мотиватор часто-густо диференціює різноманітні страви. Окрему групу становлять мотиватори-фабрикативи, які зазвичай визначають речовину або рідину, з якої готується страва. Важливим складником пропозиції приготування їжі є трансгресив як показник результату каузативного впливу і перетворення об’єкта, який у структурі французький гастронімів займає позицію ономасіологічної домінанти. Мотиватор-дестинатив указує на застосування страви щодо інших страв як додаток та щодо відповідних споживачів
Частотним мотиватором французьких гастронімів є локатив, репрезентований двома типами. До першого типу належать мотиватори-локативи на позначення певної території, де вперше приготувалась певна страва, що дає змогу встановити деякі прототипні компоненти знань як про страву, її вміст, спосіб приготування, так і про споживчі переваги та смаки. Ономасіологічні структури французьких гастронімів з мотиватором-локативом переважно формують конструкції à la (à l’) із семантикою порівняння, «на зразок чогось» і демонструють гетеростереотипні й автостереотипні оцінки. Мотиватор-локатив другого типу представляє складник місця ситуації приготування їжі. Він виражає значення умістилища, посуду, пристрою, за допомогою якого куховарять або презентують страву.
При творенні французьких гастронімів застосовується й мотиватор-темпоратив, що вказує на час приготування страви або свіжість продуктів Використання темпоратива у сфері кулінарії пов’язане також із бажанням номінатора вигідно представити страву споживачеві.
Увага до зовнішнього вигляду страви, її естетичного оформлення у французькій кухні зумовлює застосування мотиваторів рівня якості, що служать рекламним цілям. Мотиватори рівня якості позначають колір страви, соматичні й смакові відчуття від її споживання. Мотиватори кольору маніфестують домінуючий колір страви, сорт, приналежність до виду інгредієнта, колір певного компонента, який додається і визначає загальне естетичне оформлення страви. Мотиватори рівня якості відображають сенсорику людини при сприйнятті нею якостей страви, зокрема, температурного режиму, переваги в страві певних інгредієнтів і смаку.
Мотиватори рівня кількості служать диференційною ознакою для певних страв, є показниками співвідношення її частин і розміру. При творенні французьких гастронімів актуалізується партитивний рівень структури знань про позначене. Партоніми зазвичай позначають частини тіла тварин, які застосовуються в якості об’єкта ситуації приготування страви.
Отже, складники ядра структури знань про позначене застосовуються в широкому обсязі в різних синтаксичних моделях французьких гастронімів, що свідчить про надання переваги сфері кулінарії об’єктивної інформації про споживчі якості і приготування страви.
На відміну від пропозиційно-диктумного типу мотивації, асоціативно-термінальний, що за загальним механізмом є метафоричним, характеризується вибором знаків-мотиваторів зі сфер інших концептів, тобто фігуральним представленням інформації про страву, її інгредієнти, спосіб приготування, якості тощо.
У масиві французьких гастронімів донорськими зонами, які постачають свої знаки до сфери кулінарії, є переважно ЛЮДИНА, ТВАРИНА, РОСЛИНА, АРТЕФАКТ. Головними принципами метафоризації при позначенні страви є антропоморфізм, біоморфізм і предметоморфізм. Основними механізмами знакової переінтепретації при виборі метафоричних мотиваторів французьких гастронімів є синестезія як застосування знаків одних відчуттів на позначення інших, гештальтування як уподібнення страви цілісному нерозчленованому образу, а також мисленнєва аналогізація певних когнітивних сценаріїв.
Механізм синестезії при найменуванні страв ґрунтується на переінтерпретації дотикових відчуттів як смакових, що пояснюється обмеженістю спектру останніх та їхніх мовних позначень. Механізм гештальтування є надзвичайно поширеним в асоціативно-термінальній мотивації. Він дає змогу посилити естетичний вигляд страви шляхом її уподібнення до тварин і їхніх частин тіла, квітів, природних об’єктів, зокрема, назв небесних світил, планет. У процесі уподібнення зорового образу застосовується і простий механізм схожості форми, кольору страви з відповідним предметом. Механізм дифузної метафоризації на підставі подібності сценаріїв значно менше представлений у концептуальній сфері кулінарії. Здебільшого такими сценаріями є існування явищ природи, які порівнюються зі способом приготування їжі.
За загальним механізмом найбільш близькою до асоціативно-термінальної мотивації є прецедентна, яка також характеризується вибором мотиватора з асоціативно-термінальної сфери, що містить поряд із фігуральними знаннями шар культурних знань. Механізм прецедентної мотивації застосовує знаки інших концептуальних сфер на позначення страв, однак природа переінтепретації є іншою: до гастрономічного коду залучаються добре відомі представникам певної етнокультурної спільноти й актуальні в когнітивному та комунікативному плані знаки, які не лише служать рекламним потребам для привертання уваги споживачів, вони містять культурно значущу інформацію зі сфери історії, літератури та мистецтва. Це дає змогу встановити культурні пріоритети і загальну систему цінностей французького народу. Прецедентні мотиватори назв страв є позначеннями реальних історичних осіб (представників королівської династії, фавориток, дворянської еліти, державних, літературних і мистецьких діячів і т. ін.) або вигаданих персонажів міфів, релігійних і художніх творів. В якості мотиваторів французьких гастронімів застосовуються прецедентні феномени назв місць, пов’язаних з відомими для французького етносу історичними подіями.
За умови використання в ономасіологічних структурах французьких гастронімів різних за статусом компонентів структури МПК, такі найменування кваліфікуються як змішано мотивовані. Змішана мотивація французьких назв страв сприяє втіленню двох важливих завдань процесу номінації у сфері кулінарії. По-перше, репрезентацію самого об’єкта найменування, а по-друге, реалізацію рекламних потреб, що привертає споживчий інтерес. При змішаній мотивації поєднуються пропозиційний, асоціативно-термінальний та модусний компоненти МПК. Особливу вагу в даному випадку має модусний компонент, який передає сенсорні, психологічні, естетичні й етичні оцінки страви, смакові та зорові враження від неї. Поєднання в ономасіологічній структурі змішано мотивованих французьких гастронімів може бути синтактикоподібним, що передбачає синтаксичну сполучуваність слів на основі зв’язків пропозиційного й асоціативного компонентів; і асоціативним, який поєднує ономасіологічні ознаки на підставі асоціації і не має безпосереднього синтаксичного зв’язку.
Загалом, дослідження мотивації французьких гастронімів дає змогу визначити специфіку внутрішнього досвіду народу, поглибити уявлення про зв’язок традицій і культурних норм із мовними закономірностями.
Основні результати дослідження та відображений у роботі досвід їхнього отримання може бути використаний як при подальшому дослідженні номінативного класу гастронімів на матеріалі різних мов, так й у процесі когнітивно-ономасіологічного аналізу інших лексичних груп.

СПИСОК НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Алефиренко Н.Ф. Современные проблемы науки о языке / Алефиренко Н.Ф. М. : Флинта : Наука, 2005. 416 с.
2. Апресян В.Ю. Метафора в семантическом представлении эмоций/ В.Ю. Апресян, Ю.Д.Апресян // Вопросы языкознания. 1993. №3. С.2735.
3. Апресян Ю.Д. Дейксис в лексике и грамматике и наивная модель мира / Ю.Д.Апресян // Семиотика и информатика. 1986. Вып. 28. С.533.
4. Апресян Ю.Д. Избранные труды: в 2 т. / Ю.Д.Апресян. М. : Языки русской культуры, 1995. Т. 2 : Интегральное описание языка и системная лексикография. 1995. 766 с.
5. Апресян Ю.Д. Образ человека по данным языка: попытка системного описания / Ю.Д.Апресян // Вопросы языкознания. 1995. №1. С. 3767.
6. Апресян Ю.Д. Фундаментальная классификация предикатов и системная лексикография / Ю.Д.Апресян // Грамматические категории: иерархии, связи, взаимодействия : материалы конф., 20-22 сент. 2003г. СПб, 2003. С. 722.
7. Аристотель. Поэтика. Риторика / Аристотель ; [пер. с греч.]. СПб. : Азбука, 2000. 348 с.
8. Арутюнова Н.Д. Понятие пропозиции в логике и лингвистике / Н.Д.Арутюнова // Известия АН СССР. 1976. Т.35,№1. С.2032 (Серия литературы и языка).
9. Арутюнова Н.Д. Функциональные типы языковой метафоры / Н.Д.Арутюнова // Известия АН СССР. 1978. Т.37, №4. С.333343 (Серия литературыиязыка).
10. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт / Н.Д.Арутюнова. М. : Наука, 1988. 339 с.
11. Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека / Н.Д.Арутюнова. М. : Языки русской культуры, 1999. 896 с.
12. Арутюнова Н. Д. Предложение и его смысл. Логико-семантические проблемы / Н.Д.Арутюнова. 2-е изд., стереотипное. М. : Едиториал УРСС, 2002. 384 с. (Лингвистическое наследие ХХ века).
13. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка / Ш.Балли ; [пер. с 3-го фр. изд. Е.В. Вентцель, Т.В. Вентцель]. М. : Изд-во иностр. лит., 1955. 416 с.
14. Балли Ш. Французская стилистика / Ш.Балли ; [пер. с фр. К.А.Долинина]. 2-е изд., стереотипное. М. : Едиториал УРСС, 2001. 392 с.
15. Баранов А.Н. Структуры знаний и их языковая онтологизация в значении идиом / А.Н.Баранов, Д.О.Добровольский // Исследования по когнитивным аспектам языка. Тарту : Изд-во Тартуского ун-та, 1990. С.2036.
16. Баранов А. Н. Постулаты когнитивной семантики / А.Н.Баранов, Д.О.Добровольский // Известия АН. 1997. Т. 56, № 1. С. 817. (Серия литературы и языка).
17. Баронин А .С. Этническая психология / А .С.Баронин. Киев : Тандем, 2000. 264 с.
18. Барт Р. Избранные работы: Семиотика: Поэтика / Р. Барт ; [пер. с фр., сост., общ. ред. Г. К. Косикова]. М. : Прогресс, 1989. 615с.
19. Бацевич Ф. С. Функционально-отражательное изучение лексики: теоретические и практические аспекты / Ф. С. Бацевич. Львов : Изд-во Львовского ун-та, 1993. 171 с.
20. Бацевич Ф. С. Очерки по функциональной лексикологии / Ф.С.Бацевич, Т. А. Космеда. Львов : Свит, 1997. 392 с.
21. Бацевич Ф. С. Когнітивне і лінгвістичне в процесах вербалізації / Ф.С.Бацевич // Мовознавство. 1997. № 6. С. 3137.
22. Беляевская Е. Г. О характере когнитивных оснований языковых категорий / Е. Г. Беляевская // Когнитивные аспекты языковой категоризации: сб. науч. тр. Рязань, 2000. С. 914.
23. Бенвенист Э. Общая лингвистика / Э. Бенвенист ; [общ. ред., вступ. ст. и коммент. Ю.С.Степанов ; пер. с фр. Ю.Н.Караулов] . 2-е изд., стереотипное. М. : Едиториал УРСС, 2002. 447 с. (Лингвистическое наследие XX века).
24. Бенуа Ж.-П. К ролевой грамматике русского языка: комитатив сопровождающего и его конверсивы / Бенуа Ж.-П. // Когнитивные аспекты исследования русского языка. Режим доступу: http://www.philol.msu.ru/~rlc2001/sec/kogn_asp.htm
25. Бескровный Л. Г. Итальянский и швейцарский походы А.В.Суворова / Л. Г. Бескровный // Военно-исторический журнал. 1974. №8. С. 98103.
26. Блинова О. И. Мотивированность слова и функциональный аспект / О. И. Блинова // Русское слово в языке и речи. Кемерово : Изд-во Кемеровского ун-та, 1976. С. 1621.
27. Блинова О. И. О явлении лексикализации внутренней формы слова (на диалектном материале) / О. И. Блинова // Актуальные проблемы лексикологии и словообразования:cб. научн. тр. Новосибирск : Изд-во Новосибирского ун-та, 1979. Вып. 8. С. 106108.
28. Блинова О. И. Явление мотивации слов : учебн. пособ / О.И.Блинова. Томск : Изд-во Томского гос. ун-та, 1984. 291 с.
29. Блинова О. И. Языковое сознание и вопросы теории мотивации / О. И. Блинова // Язык и личность. М. : Наука, 1989. С. 122126.
30. Блэк М. Метафора / М. Блэк // Теория метафоры: сборник [общ. ред. Н. Д.Арутюновой, М. А.Журинской]. М. : Прогресс, 1990. С.153172.
31. Богданов В. В. Семантико-синтаксическая организация предложения / В. В. Богданов Л. : Изд-во Ленинградского гос. ун-та, 1977. 204 с.
32. Богданов В. В. Конструктивные и семантические компоненты предложения / В. В. Богданов // Организация речевого произведения и его составляющих. Челябинск, 1988. С. 2630.
33. Бодуен де Куртене И. А. Язык и языки / И. А. Бодуен де Куртене // Избранные труды по общему языкознанию : в 2 т. М. : Изд-во АН СССР, 1963. Т. 2. С. 144199.
34. Болдырев Н. Н. Когнитивная семантика: Курс лекций по английской филологии / Н. Н. Болдырев Тамбов : Изд-во Тамбовского ун-та, 2001. 123 с.
35. Браницька Я. В. Пропозиційно мотивовані гастроніми у французькій мові (когнітивно-ономасіологічний аспект) / Браницька Я. В. // Ученые записки Таврического национального университета им.В.И.Вернадского. Симферополь : ТНУ им.В.И.Вернадского. 2006, Т. 19 (58). № 3. С. 1215. (Серия «Филология»).
36. Браницька Я. В. Мотивація гастронімів із метафоричним компонентом у сучасній французькій мові / Я.В.Браницька // Структурно-семантичні і когнітивно-дискурсивні парадигми сучасного романського мовознавства: матеріали першої Всеукраїнської наукової конференції романістів: Чернівці : Рута,2006. С.7476.
37. Браницька Я.В. Метафорично мотивовані гастроніми у французькій мові (когнітивно-ономасіологічний аспект) / Я.В. Браницька // Сучасні дослідження з іноземної філології : зб. наук. пр. Вип. 5 Ужгород : ПП.Обучар В.В., 2007. С.298303.
38. Браницька Я.В. Об’єкт як мотиватор французьких гастронімів (когнітивно-ономасіологічний аспект) / Я.В. Браницька // Записки з романо-германської філології / Ред. І.М. Колегаєва // Одеський національний університет імені І.І.Мечникова: факультет романо-германської філології. Одеса: Фенікс, 2007. Вип. 19. С. 2435.
39. Браницька Я.В. Локатив як мотиватор французьких гастронімів (когнітивно-ономасіологічний аспект) / Я.В. Браницька // Актуальні проблеми менталінгвістики.: зб. наук. статей за мат. V Міжнародної наукової конференції. Черкаси : Ант, 2007. С. 263266.
40. Браницька Я. В. Мотивація французьких гастронімів у когнітивно-ономасіологічному аспекті / Я.В. Браницька // Науковий вісник Херсонського державного університету : зб. наук. пр. Вип. 5. Херсон: Вид-во ХДУ, 2007. С.316319. (Серія «Лінгвістика»).
41. Браницька Я. Прецедентна мотивація гастронімів у сучасній французькій мові / Я.В.Браницька // Нова філологія : зб. наук. пр. Запоріжжя : ЗНУ, 2008. №29. С. 5965.
42. Буркова П. П. Кулинарный рецепт как особый тип текста (на материале русского и немецкого языков) : автореф. дис. на получение учен. степени канд. филол. наук : 10.02.20 «Сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание» / П. П. Буркова Ставрополь, 2004. 29 с.
43. Бурлакова В. В. Основы структуры словосочетания в современном английском языке / В. В. Бурлакова. Л. : Наука, 1975. 215 с.
44. Бюлер К. Теория языка. Репрезентативная функция языка / К.Бюлер ; [пер. с нем.]. М. : Прогресс, 1993. 528 с.
45. Васильев Л. М. Семантика русского глагола: учебн. пособ. / Л.М.Васильев. М. : Высшая школа, 1981. 184 с.
46. Введение во французскую филологию: [учебн. пособ. / сост. В.Н.Бурчинский]. М. : АСТ : Восток Запад, 2006. 255, [1] с.
47. Вейнрейх У. О семантической структуре языка / У. Вейнрейх // Новое в лингвистике. М. : Прогресс, 1970. Вып. 5. С. 172188.
48. Вейсгербер Л. Й. Родной язык и формирование духа / Л.Й.Вейсгербер ; [пер. с нем.]. М. : Наука, 1993. 389с.
49. Верещагин Е. М. Лингвострановедческая теория слова / Е.М.Верещагин, В. Г. Костомаров. М. : Рус. яз., 1980. 320 с. [ил].
50. Верещагин Е. М. Язык и культура / Е.М.Верещагин, В.Г.Костомаров. 3-е изд., перераб. и доп. М. : Академия, 1983. 450 с.
51. Вертгеймер М. Прoдуктивнoе мышление / М. Вертгеймер. М. : Прогресс, 1987. 336 с.
52. Виноградов В. В. Русский язык (Грамматическое учение о слове): учебн. пособ. / В. В. Виноградов ; [oтв. ред. Г. А. Золотова]. 3-е изд. М. : Высшая школа, 1986. 640 с.
53. Винокур Г. О. Избранные работы по русскому языку / Г.О.Винокур М. : Наука, 1959. 492 с.
54. Витгенштейн Л. Философские исследования / Л.Витгенштейн // Новое в зарубежной лингвистике / Вып. ХVI. М. : Прогресс, 1985. С.79128.
55. Вихованець І. Р. Синтаксис знахідного відмінка в сучасній українській літературній мові / І. Р. Вихованець. К. : Наукова думка, 1971. 120 с.
56. Вихованець І. Р. Семантико-синтаксична структура речення / І.Р.Вихованець, К. Г. Городенська, В. М. Русанівський. К. : Наукова думка, 1983. 220с.
57. Вихованець І. Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови / І.Р.Вихованець // АН України. Ін-т української мови [відп. ред. К. Г.Городенська]. К. : Наукова думка, 1992. 224 с.
58. Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис / І.Р.Вихованець. К. : Вид-во Київського ун-ту, 1993. 368 с.
59. Вольф Е. М. Функциональная семантика оценки / Е. М. Вольф. 2-е изд., дополн. М. : Едиториал УРСС, 2002. 261 с.
60. Вольф Е. М. Метафора и оценка / Е. М. Вольф. // Метафора в языке и тексте. М. : Наука, 1988. С. 5265.
61. Ворожцова О. А. Прецеде